Управління вартістю кредитного портфеля банку

ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
«Управління вартістю кредитного портфеля банку»

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮКРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
1.1 Поняття кредитного портфеля банку та йогохарактеристика
1.2 Фактори зовнішнього та внутрішнього впливуна вартість кредитного портфеля банку
1.3 Методи оцінки вартості кредитного портфелябанку
1.4 Характеристика методів управління вартістюкредитного портфеля
РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯВАРТІСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
2.1 Ідентифікація кредитного портфеля банку
2.2 Організаційно-методичне забезпеченняуправління вартістю кредитного портфеля банку
2.3 Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ«Хрещатик»
2.4 Аналіз ефективності управління вартістюкредитного портфеля банку ПАТ КБ «Хрещатик»
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮКРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
3.1 Особливості управління вартістю кредитногопортфеля в умовах кризи
3.2 Розробка методології оцінки вартостікредитного портфеля банку
3.3 Шляхи удосконалення управління вартістюкредитного портфеля банку ПАТ КБ «Хрещатик»
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність теми магістерської дипломної роботиполягає в тому, що створення внутрішніх резервів кредитних ризиків за рахунокдоходів банку та прибутковість діяльності комерційного банку є взаємозалежнимита протинаправленими процесами, які потребують впровадження системивартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку та оптимізації йогов напрямку досягнення нормалізованої дивідендної прибутковості акціонерів, якцільової функції управління кредитним портфелем банку.
Аналіз останніх наукових досліджень іпублікацій показав, що пробле-мівизначення кредитних ризиків та створення оптимального рівня резервів на кредитніризики за рахунок заставного забезпечення і внутрішніх спецрезервів банкуприсвячені наукові праці І.А. Бланка, А.М. Гераси-мовича, В.М. Голуба, О.В.Дзюблюка, Г.Т. Карчевої, І.М. Лазепка, А.М.Мо-роза, С.В. Мочерного, І.М. Парасій-Вергуленко,А.А. Пересади, О.В. Перна-рівського, М.І. Савлука та ін. Серед відомих західнихавторів особливо значимі праці Л. Гітмана, Б. Едварда, Г. Марковіца,Дж.Маршалла, П. Роуза, Дж. Сінкі, Ф. Фабоцці, У. Шарпа та ін. Проте проблема регулюваннякредитних ризиків у вітчизняних банківських установах й досі носить дискусійнийхарактер.
Аналіз впливу наслідків світової фінансової кризи наприбутковість та ризикованість кредитної діяльності банківської системи Україниу передкризовому 2007 та кризових 2008 – 2009 років за даними НБУ показав, що зрівня резервування кредитних ризиків в сумарному кредитному портфелібанківської системи України – 4,0% (2005 — 2007 рр.) його величина зросла напротязі 2008 – 2009 рр. до рівня 15,4% станом на початок 2010 року, при цьомувперше за останні 10 років діяльність банківської системи України стала збитковою,а сумарний збиток практично 50% банків України за 2009 рік становить -23,5млрд.грн..
Об’єкт дипломного дослідження – система управліннякредитним портфелем банку ПАТ КБ «Хрещатик», який за обсягом валюти балансу 6,4млрд.грн. займає у 2010 році 0,9% банківського ринку(28 місце в рейтингубанківської системи України).
Предмет дипломного дослідження – методичні підходи таінформаційне забезпечення управління вартістю кредитного портфелю банку.
Мета дипломного дослідження – дослідити існуючі методичніпідходи до інтегрального оцінювання та управління вартістю кредитного портфелюбанку в ПАТ КБ «Хрещатик» з використанням внутрішніх та зовнішніх джерелінформації, запропонувати та довести ефективність впровадження динамічноївартісно-орієнтованої моделі управління кредитним портфелем на основі щоденногооцінювання та прогнозу доходних, витратних та прибуткових показників кредитногота пов’язаного з ним ресурсного портфелів банку.
Для досягнення мети в магістерській дипломній роботівирішені наступні завдання:
1. У першому розділі:
- проаналізовані теоретичніпідходи до понять «кредитний портфель» та «вартість кредитного портфеля»комерційного банку;
- розглянуті існуючі методиоцінки вартості кредитного портфеля банку та основні фактори впливу на йоговартість.
2. У другому розділі:
- виконаний аналіз структурита динаміки складових кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 рр.;
- проаналізована існуючаінтегральна методика оцінки вартості кредитного портфеля банку та ефективністьуправління вартістю кредитного портфеля.
3. У третьому розділі:
- проаналізовані особливостіуправління вартістю кредитного портфелю банку в умовах динаміки наслідківвпливу світової фінансової кризи 2008 -2009 рр.;
- розроблена та опробованадинамічна модель щоденної оцінки дохідності, витратності та рентабельностікредитного потрфелю банку, а також оцінка адекватності отриманих показниківмоделі інтегральним показникам доходності та витратності кредитного портфеляПАТ КБ «Хрещатик»;
- запропоновані шляхипрактичного впровадження запропонованої моделі в 8 класі управлінського облікувартітсю кредитного портфелю в ПАТ КБ «Хрещатик».
Методами дипломного дослідження були – історичний аналіз, структурнийаналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистичний аналізхронологічних рядів параметрів.
Інформаційні джерела магістерської дипломної роботи — матеріали звітів про діяльність ПАТ КБ „Хрещатик” за 2007 — 2009 роки, а такожстатистичні матеріали по показникам діяльності банківської системи України зофіційних Інтернет-сайтів Національного банку України та Асоціації комерційнихбанків України за 2007 — 2009 роки.
Наукова новизна та практична цінність отриманихрезультатів магістерського дипломного дослідження полягає в тому, що впровадженнязапропонованої вартісно-орієнтованої моделі управління кредитним портфелембанку дозволить об’єднати в комплексі питання:
— балансової вартості кредитів та зменшення їхвартості за рахунок ство-рення резервів на кредитні ризики;
— розрахунку доходної вартості кредитів з врахуваннямвідсоткових ста-вок та зменшення їх вартості за рахунок створення резервів накредитні ризики;
— розрахунку частки нульової доходної вартості длясумнівних та безна-дійних кредитів;
— розрахунку витратної вартості кредитів повитратності відповідного ре-сурсного портфелю джерел по ставкам плати заресурси з врахуванням обов’яз-кового резервування частини залучених ресурсів накоррахунку в НБУ (додат-кові витрати на зменшення кредитного портфелю);
— розрахунку поточної рентабельності кредитногопортфелю.Дипломна робота складаєтьсяз вступу, 3 розділів, висновків та пропозицій, списку посилань, додатків.
Дипломна робота представлена на 115 стор., містить 12табл., 26рис., списка посилань з 80 найменувань джерел літератури, 8 додатківна 25 стор.
Рік розробки дипломної роботи — 2010.
Рік захисту дипломної роботи — 2010.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮКРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
1.1 Поняття кредитного портфеля банку та йогохарактеристика
Кредитні операції (кредит) – це вид активних операцій банку,пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттямзобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а такожнадання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведенняфакторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахуваннявекселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу,яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми,а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми(відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівняризику та поділяються на «стандартні», «під контролем», «субстандартні»,«сумнівні» та «безнадійні».
Згідно з нормативним положенням Національного банкуУкраїни «Положення про порядок формування та використання резерву длявідшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» № 279 дозаборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфельбанку, належать як грошові балансові, так і документарні позабалансові активибанку, які приносять як прибуток так і збитки в процесі банківських операцій:
— строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівназаборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515,1516, 1517, 1581);
— кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованістьза ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527,1582, 1600 А);
— вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктамигосподарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036КА, 2037, 2093);
— кредити, що надані за операціями репо суб'єктамгосподарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);
— кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктамгосподарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026КА, 2027, 2092);
— кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, вінвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077,2096, 2097);
— іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, ісумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА,2087, 2095);
— кредити, що надані органам державної влади та місцевогосамоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102,2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117, 2190, 2191, 2198,2199);
— іпотечні кредити, що надані органам державної влади тамісцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);
— кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, щонадані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290,2291);
— іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівназаборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237,2295);
— кредити, що надані за врахованими векселями фізичнимособам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА,2227, 2292);
— кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання тафізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655А);
— гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцептита авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);
— сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданимиіншим банкам (балансовий рахунок 1589);
— гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків)(позабалансові рахунки 9020, 9023);
— сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам(позабалансові рахунки 9090, 9091);
— сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданимисуб'єктам господарювання (балансовий рахунок 2099);
— сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданимифізичним особам (балансовий рахунок 2299);
— зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам(позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 %від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовимирахунками 9100, 9129. У структурі банківського балансу кредитний портфельрозглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризуєтьсяпоказниками дохідності та відповідним рівнем ризику. Дохідність і ризик —основні параметри управління кредитним портфе-лем банку. За співвідношенням цихпоказників визначається ефективність кредитної діяльності банку.
Головна мета процесу управління кредитним портфелем банкуполягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику.Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля,а також від рівня відсоткових ставок за кредитами. В табл.1.1 наведенірезультати аналізу поступового становлення категорії „кредитний портфель” внауковій та методологічній літературі у 1990 – 2008 роках.

Таблиця 1.1
Визначення категорії „кредитний портфель” в науковійлітературіДжерело Визначення категорії Особливості визначення Перша група визначень (іноземні джерела – початок 90-х років 20 сторіччя) 1. Долан Э.Дж., Кэмпбел К.Д., Кэмпбел Р.Дж. Гроші, банківська справа й кредитно-грошова політика, Спб, 1993 – с.88 Портфель – це сукупність банківських активів і пасивів Підкреслено визначення пор-тфеля як широкої сукупності, що включає в себе весь актив і пасив балансу банку 2. Синки Дж.Ф. Керування фінансами в комерційному банку – Пер.с англ./під ред. Р.Я.Левіти, Б.С.Пинскера – М.: Galaxy, 1994 – c.10 Портфель – це сукупність фінансових активів. Комер-ційний банк може бути представлений як портфель дохідних активів, переважно кредитів Підкреслено поняття портфеля як сукупності фінансових активів, у т.ч. кредитів 6. Рид Э., Коггер Р., Гилл Э., Смит Р. Комерційні банки. М.: Космополис, 1991. — с. 107.
Під портфелем кредитів
розуміють кредити клієнтам.
Поняття розглядається як
сукупність, що включає в
себе кредитні операції. При
цьому не підкреслюється
класифікований характер сукупності. Друга група визначень (роботи російських вчених – друга половина 90-х років 20 сторіччя) 4. Панова Г. С. Кредитна політика комерційного бан-ку. М.: ИКЦ «ДИС», 1997. — С. 139. Кредитний портфель – це кредити, надані банком своїм клієнтам.
Поняття розглядається як
сукупність, що включає в
себе кредитні операції. При
цьому не підкреслюється
класифікований характер сукупності. 5. Банківська справа: страті-гическое керівництво. — М.: Видавництво АТ«Консал-тбанкир», 1998. — С. 412.
Кредитний портфель – це всі
кредитні вкладення банку.
Поняття розглядається як
сукупність, що включає в
себе кредитні операції. При
цьому не підкреслюється
класифікований характер сукупності. 7. Пашков А. И. Оцінка якості кредитного портфеля // Бухгалтерія й банки. — 1996. — № 3. — С. 29.
Кредитний портфель — це
сукупність вимог банку по наданих кредитах. До складу кредитного портфеля банку входять: міжбанківські кре-дити; кредити організаціям і
підприємствам; кредити при-ватним особам
Портфель визначається як
сукупність, що включає кре-дити, видані позичальникам різного типу. 8. Андросов А. М. Бухгал-терський облік і звітність у банку.М.: Менатеп-Информ, 1994. — С. 306. Кредитний портфель – це кредитна заборгованість, яка містить у собі кредити, вида-ні й ще не погашені, а також частина прострочених від-сотків по позичках, за період менш 30 днів. Кредитний портфель розгля-дається як сукупність вимог банку по кредитах і прост-роченим відсотках Джерело Визначення категорії Особливості визначення Треття група визначень (роботи українських та російських вчених – 1998 – 2008 роки) 10. Банківська справа: Під-ручник для студентів вузів / Під ред. О. И. Лаврушина, И. Д. Мамоновой, Н. И. Вален-цевой. — 4-е изд. перераб. і доп. — М.: КНОРУС, 2006. Кредитний портфель – це сукупність виданих кредитів, які класифікуються на основі критеріїв, пов'язаних з різни-ми факторами кредитного ризику або способами захис-ту від нього. Портфель трактується як Класифікована сукупність кредитів. Позначаються критерії класифікації 11. Масленченков Ю. С. Технологія й організація роботи банку: теорія й практика. М.: 000 Видавець-Ско-Консалтингова компа-ния «Дека», 1998 р. с. 346. Кредитний портфель – це сукупність вимог банку по кредитах, які класифіковані за критеріями, зв'язаним с різними факторами кредитного ризику або способами захисту від нього Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів.Позначаються критерії класифікації 12. Воробйова Л. А. Керу-вання кредитним ризиком // Аудит і фінансовий аналіз. — 2005. — № 1. — С. 132. Кредитний портфель – це характеристика структури й якості виданих кредитів класифікованих за певними критеріями. Одним з таких критеріїв є ступінь кредит-ного ризику. За цим критері-єм визначається якість кре-дитного портфеля. Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів.Позначаються критерії класифікації 13. Кисельов В. В. Керування банківським капіталом. М.: Логос, 1997. Кредитний портфель – це характеристика структури й якості виданих кредитів, кла-сифікованих по певним критеріям (сукупність вимог банку по наданих кредитах). Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів і вимог банку по наданим кредитам. Позначаються критерії класифікації 14. Основи банківської справи в Російській Федерації / Під ред. О. Г. Семенюты Ростов н/Д: Фенікс, 2001. — С. 263.
Кредитний портфель — це
структурований певним чи-ном сукупний обсяг кредит-них вкладень банку, тобто характеристика структури і якості виданих кредитів, класифікованих за найваж-ливішими критеріями. Портфель трактується як Класифікована сукупність кредитів. Позначаються критерії класифікації 15. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимо-вича. — К.: КНЕУ, 2004. Кредитні вкладення, або кре-дитний портфель комерцій-ного банку — це сукупність усіх кредитів, наданих бан-ком з метою отримання дохо-ду Кредитний портфель банку включає агреговану балан-сову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять: зобов’я-зання видати кредит; гарантії та акредитиви; оперативний лізинг Джерело Визначення категорії Особливості визначення 15. Положенні Банку Росії № 254-П від 26 березня 2004 р. «Про порядок формування кредитними організаціями резервів на можливі втрати по позичках, позичкової й прирівняної до неї заборгованості»),
У поняття кредитний порт-фель включається не тільки
кредитний портфель, але й різні інші вимоги банку кре-дитного характеру: надані й отримані кредити, розміщені й залучені депозити, міжбан-ківські кредити й депозити, факторинг, позабалансові вимоги, операції фінансової оренди ( лізинга) Дана структура кредитного портфеля пояснюється по-дібністю таких категорій як депозит, міжбанківський кредит, факторинг, гарантії, лізинг, цінний папір, які у своїй економічній сутності пов'язані зі зворотним рухом вартості й відсутністю зміни власника. 12. Примостка Л. О. Фінан-совий менеджмент у банку: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2004. Кредитний портфель — це сукупність усіх кредитів, наданих банком для одержання доходів. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показни-ками дохідності та відпо-відним рівнем ризику.
До заборгованості за кредитними операціями, які становлять кредитний портфель банку, належать:
·  строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
·  кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
·  рахунки суб’єктів за овердрафтом та факторин-говими операціями, а також прострочена заборгованість за ними;
·  кошти, надані суб’єктам за операціями репо;
·  кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
·  кредити, надані суб’єктам господарської діяльності, та сумнівна заборгованість за ними;
·  кредити, надані держорганам управління, та сумнівна заборгованість за ними;
·  кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним особам, та сумнівна заборгованість за ними;
 - позабалансові операції кредитного характеру: /> /> /> /> />
Поняття кредитного портфеля залишаєтьсядискусійним, а у вітчизняній економічній літературі його визначенню приділеномало уваги й дане питання недостатньо розроблене й проаналізоване.
Однак існує ряд підходів до питання провизначення поняття й сутності кредитного портфеля банку. Взагалі під портфелемварто розуміти сукупність, набір, запас певних матеріальних, фінансових,ідейних або інших параметрів, що дають подання про характер, напрямки, обсягидіяльності, перспективах ринкової ніші банку.
Основні трактування кредитного портфеля банкунаведені в таблиці 1.1. Порівнюючи ці визначення кредитного портфеля, можназробити висновок що одні автори дуже широко трактують кредитний портфель,відносячи до нього всі фінансові активи й навіть пасиви банку, інші — пов'язуютьрозглянуте понят-тя тільки з позичковими операціями банку, треті — підкреслюють, що, кредит-ний портфель — це не проста сукупність елементів, акласифікована сукупність.
Більшість авторів при визначенні кредитногопортфеля ґрунтуються тіль-ки на одному із критеріїв класифікації його елементів- кредитному ризику. На мою думку, для найбільш точного визначення кредитногопортфеля необхідно брати до уваги й інших факторів, що здійснюють на ньогобезпосередній вплив (наприклад, рівень прибутковості й ступінь ліквідностікредитного портфеля).
У закордонній економічній літературі підкредитним портфелем розумі-ється характеристика структури і якості виданихпозичок, класифікованих за певними критеріями залежно від поставлених цілейкерування [70]. Тобто у визначення сутності кредитного портфеля іноземніекономісти включають результат застосування елементів процесу кредитногоменеджменту. Останнім часом все більше число вітчизняних фахівців бере наозброєння саме закордонну методи-ку визначення поняття кредитного портфеля.
Такий підхід реалізований і у нормативнихдокументах Національного банку України та Центрального Банку Росії, щорегламентують окремі сторони керування кредитним портфелем (зокрема в ПоложенніБанку Росії № 254-П від 26 березня 2004 р. «Про порядок формування кредитнимиорганізаціями резер-вів на можливі втрати по позичках, позичкової й прирівняноїдо неї заборгова-ності»), визначена його структура, з якої випливає, що в ньоговключається не тільки позичковий портфель, але й різні інші вимоги банкукредитного характе-ру (див.табл.1.1).
Сутність кредитного портфеля банку можнарозглядати на категоріально-му й прикладному рівнях.
У першому аспекті кредитний портфель — цеекономічні відносини, що виникають при видачі й погашенні кредитів, здійсненніприрівняних до кредит-них операцій. У цьому випадку кредитний портфель визначаєтьсяяк сукупність кредитних вимог банку й інших вимог кредитного характеру, а такожяк сукуп-ність виникаючих при цьому економічних відносин. У другому аспектікредит-ний портфель являє собою сукупність активів банку у вигляді позичок,врахова-них векселів, міжбанківських кредитів, депозитів і інших вимогкредитного характеру, класифікованих по групах якості на основі певнихкритеріїв.
Даючи визначення кредитному портфелюкомерційного банку неможливо не торкнути поняття його якості. Під якістюкредитного портфеля будемо розу-міти комплексне визначення, що характеризує ефективністьформування кре-дитного портфеля комерційного банку з погляду прибутковості,ступеня кре-дитного ризику (яка, у свою чергу, залежить від фінансовогостановища пози-чальника, якості обслуговування боргу, а також від всієї наявноїв розпоряд-женні кредитної організації інформації по будь-яких ризикахпозичальника, включаючи відомості про зовнішні зобов'язання позичальника, про функціону-ванняринку, на якому працює позичальник), і забезпеченості. Рівень показника якостікредитного портфеля оберено пропорційний рівню кредитного ризику (чим вищеякість позички, тим менше ймовірність її неповернення або затрим-ки погашення,і навпаки). Те ж саме ставиться до рівня забезпеченості й при-бутковостіпозички (чим надійніше її забезпечення, і чим більший дохід вона приносить, тимвище якість кредитного портфеля).
Істотним моментом визначення кредитногопортфеля є те, що вибір і формування його прямо залежить від визначення банкомсвого інвестиційного обрію, набору стратегічних і тактичних рішень на певнийпроміжок часу. У цьому зв'язку, представляється важливим підкреслити, щокредитний портфель є не просто пасивно сформованим набором кредитних вимогбанку, а резуль-татом активних дій банку, що динамічно розвивається, свідомо управлінськимспіввідношенням між різними видами кредитів. Саме тому необхідно розгля-датикредитний портфель комерційного банку як втілення стратегії, кредитної політикибанку (яка є, у свою чергу, частиною загальної стратегії розвитку банку), якрезультат активних управлінських дій банку, спрямованих на форму-вання певногоспіввідношення між сукупністю кредитних інструментів.
На формування структури кредитного портфеля банкуістотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Дляспеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певнихгалузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування.У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити тапозички фізичним особам.
Обсяг і структура кредитного портфеля банкувизначаються такими чинниками:
— офіційна кредитна політика банку;
— правила регулювання банківської діяльності;
— величина капіталу банку;
— досвід і кваліфікація менеджерів;
— рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.
Одним з головних завдань, що постають передменеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитнаполітика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботив банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів,які не повинні входити до кредитного портфеля банку. Один і той самий кредитможе не відповідати основним вимогам кредитної політики одного банку, але бутицілком прийнятним для іншого.
Кредитна політика банку регулює кредитну діяльністькожного банку і встановлює правила формування кредитного портфеля. Положеннякредитної політики необхідно зафіксувати письмово й затвердити на засіданняхКредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. Цей документ маєконфіденційний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише тіпрацівники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку необхіднорозробити власну кредитну політику, що відбивала б напрями та специфіку йогодіяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику,права й обов’язки кредитних працівників.
Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівеньризикованості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягаєрегулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження танормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграютьсуттєву роль у процесі формування кредитного портфеля.
Національним банком України регулюється обсягкредитного портфелю банку як нормативна функція показника Н2 – відношенняобсягу регулятивного капіталу банку до сумарного зваженого на ризик портфеляактивів банку, який включає в себе кредитний портфель банку з коефіцієнтамиризику 50% для міжбанківських операцій кредитування та 100% для операційкредитування клієнтів [18] – Додаток А.
Одночасно, Національним банком України встановлено вимогищодо порядку надання кредитів та обов’язкові нормативи кредитного ризику. Прицьому поняття „кредитний ризик” в інструктивному матеріалі НБУ має наступнутрактовку:
«Кредитний ризик позичальника-контрагента — це сумавсіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіхпозабалансових зобов’язань щодо цього контрагента» — тобто це не тільки сумивиданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотківза користування кредитами та надання гарантій. Таким чином, НБУ виділяє внормативних документах поняття „кредитного ризику”, як абсолютної величиникредитних коштів та кредитних вимог, а поняття „ступеню кредитного ризику”, яквідносний (відсотковий) рівень, що характеризує ймовірний ступень реалізаціїабсолютного обсягу «кредитного ризику».
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одногоконтрагента (Н7) визначається як відношення суми всіх вимог банку (за мінусомфактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цьогоконтрагента, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення не маєперевищувати 25 % (наведені нормативні значення стосуються універсальнихбанків, для спеціалізованих банків нормативні значення встановлюються диференційовано).
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначаєтьсяяк відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованихрезервів) до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н8 не маєперевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо нормативвеликих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку,то автоматично підвищуються вимоги до адекватності регулятивного капіталу.Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог і позабалансовихзобов’язань щодо одного контрагента (або групи пов’язаних контрагентів)становить 10 % і більше від величини регулятивного капіталу банку.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,наданих одному інсайдеру (Н9), визначається як співвідношення суми всіхзобов’язань щодо цього інсайдера перед банком (за мінусом фактично сформованихрезервів) і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера,та регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати5 %.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів,гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), визначається якспіввідношення суми сукупних зобов’язань усіх інсайдерів перед банком (замінусом фактично сформованих резервів) і 100 % суми всіх позабалансовихзобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, і регулятивного капіталубанку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 30 %.
У формуванні структури активів банку вирішальнимфактором є рівень дохідності кожного виду активних операцій. Проте високадохідність, як правило, супроводжується високим рівнем ризику, тому менеджментубанку необхідно врахувати обидва фактори. Якщо рівень дохідності різних видівактивів приблизно однаковий, то перевага надається найменш ризикованим напрямамрозміщення коштів. У такому разі обсяг кредитного портфеля банку можезменшитися на користь портфеля цінних паперів або на користь проведення іншихактивних операцій.
Для оцінювання прибутковості кредитів банк повиненмати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видомкредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи тавитрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику закожною позичкою. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитногоризику — одне з найскладніших завдань, що постає перед менеджментом банку упроцесі формування кредитного портфеля.
Сучасна класифікаційна структура кредитного портфелюбудується за принципом рівня ризикованості кредитів [12]. Банки самостійновизначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий станпозичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинногозаконодавства.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки маютьздійснюва-ти класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцієюзалеж-но від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальникомкредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитноїопе-рації. За результатами класифікації кредитного портфеля визначаєтьсякатего-рія кожної кредитної операції: «стандартна», «під контролем»,«субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить «валовийкредитний ризик для кредитора», що в термінах Національного банку відповідаєпоняттям наукового термінологічного блоку – „вартість кредитного портфелю”.
Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат закредит-ними операціями визначається «чистий кредитний ризик» (в абсолютнихпоказниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого заступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.
Банки зобов'язані створювати та формувати резерви длявідшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику заосновним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всімавидами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви підстандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви піднестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями,класифікованими як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні»,а також «безнадійні»:
— «стандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитнийризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.
— «під контролем» — це кредитні операції, за якими кредитний ризик єнезначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої дляпозичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.
— «субстандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик єзначним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитногоризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повнійсумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
— «сумнівні» кредитні операції — це операції, за якими виконаннязобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуваннямфінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірністьповного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотківчистого кредитного ризику.
— «безнадійні» кредитні операції — це операції, імовірність виконаннязобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуваннямфінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризикза такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якійвраховується заборгованість, та використовується лише для покриття збитків занепогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основнимборгом, стягнення якої є неможливим.
З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики тавизначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитнийпортфель.
Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій(валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:
— оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);
— стан обслуговування позичальником (контрагентом банку)кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та іншихплатежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремоїзаборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;
— рівень забезпечення кредитної операції.
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюютьсякожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активнихоперацій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового станупозичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у якихмають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінкифінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їхбалансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведенняоцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розробленабанком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку прокредитування.
Класифікація позичальників — юридичних осіб (у тому числібанків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану та оцінкистану обслуговування (погашення) кредитного боргу розподіленням на стадії підготовкидо видачі кредиту на 5 класів – «А», «Б», «В», «Г», «Д» (Додаток Б).На стадії дії кредитноїугоди банками щомісячно здійснюється визначен-ня поточної групи кредитнихоперацій за станом обслуговування позичальни-ком боргу за ними (Додаток В),класифікуючи їх стан як «добрий», «слабкий», «незадовільний».
Відповідно до перелічених критеріїв банками здійснюєтьсякласифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категоріякредитної операції — позичальник зараховується до відповідного класу (табл.1.2). Таблиця 1.2Класифікація кредитнихоперацій банку за рівнем кредитного ризикуФінансовий стан позичальника (клас)  Обслуговування боргу позичальником (група)  «добре»  «слабке»  «незадовільне»  «А»  «стандартна»  «під контролем»  «субстандартна»  «Б»  «під контролем»  «субстандартна»  «субстандартна»  «В»  «субстандартна»  «субстандартна»  «сумнівна»  «Г»  «сумнівна»  «сумнівна»  «безнадійна»  «Д»  «сумнівна»  «безнадійна»  «безнадійна» 
Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахункурезерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцієюможе зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьомупункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).
Безумовні гарантії беруться до розрахунку при визначеннірезерву під кредитні ризики за вартістю, що диференційована залежно від видугарантії і класифікації виду кредитної операції(табл.1.3).
Предмети застави (майно та майнові права позичальника читретіх осіб майнових поручителів) беруться до розрахунку при визначенні резервупід кредитні ризики з урахуванням виду застави, класифікації кредитної операціїта валюти кредиту (Додаток Г).
На підставі класифікації валового кредитного ризику тавраховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик зазаборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитнимиопераціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважуєйого на встановлений коефіцієнт резервування(табл.1.4).
Таблиця 1.3
Відсоток урахування безумовних гарантійКласифіковані кредитні операції  Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією  Кабінету Міністрів України  урядів країн категорії «А»  міжнародних багатосторонніх банків  банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України  «Стандартна»  100  100  100  100  «Під контролем»  100  100  100  100  «Субстандартна»  50  100  100  100  «Сумнівна»  20  20  20  20  «Безнадійна»  0  0  0  0 
Таблиця 1.4
Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(заступенем ризику) за кредитними операціямиКатегорія кредитної операції  Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями  у гривні  в іноземній валюті  За однорідними споживчими кредитами 
з позичаль-
никами, у яких є джерела надходження валютної виручки
з позичаль
никами, у яких немає джерел надходження валютної виручки «Стандартна»  1 %  2 %  50 %  2 %  «Під контролем»  5 %  7 %  100 % 10 %  «Субстандартна»  20 %  25 %  100 % 40 %  «Сумнівна»  50 %  60 %  100 % 80 %  «Безнадійна»  100 %  100 %  100 % 100 % 
Категорія заборгованості за кредитами, які включені допортфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежновід кількості днів прострочення основного боргу та/або відсотків/комісій заним, відповідно формується рівень коефіцієнту резервування від чистогокредитного ризику(табл.1.5).
Таблиця 1.5
Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(заступенем ризику) за кредитними операціями, які включені до портфеля одноріднихспоживчих кредитівКількість календарних днів прострочення  Категорія заборгованості  Коефіцієнт резервування за однорідними споживчими кредитами  у гривнях  в іноземній валюті  0  «стандартна»  2 %  50 %  до 30  «під контролем»  10 %  100 %  31 — 60  «субстандартна»  40 %  100 %  61 — 90  «сумнівна»  80 %  100 %  від 91 і більше  «безнадійна»  100 %  100 % 
1.2 Фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на вартістькредитного портфеля банкуЗгідно статті 49 ЗаконуУкраїни «Про банки та банківську діяльність» при формуванні кредитного портфелюбанк зобов’язаний виконувати наступні зовнішні законодавчі умови:
— кредитними банківськими операціями визнаються:
1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власнихумовах та на власний ризик;
2) організацію купівлі та продажу цінних паперів задорученням клієнтів;
3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свогоімені (включаючи андеррайтинг);
4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань відтретіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
5) придбання або відчуження права вимоги на виконаннязобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи насебе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
6) лізинг;
— банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є наданнякредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням;
— банкам забороняється прямо чи опосередковано надаватикредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперіввласної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банкуУкраїни;
— банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватисьосновних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможністьпозичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановленихНаціональним банком України вимог щодо концентрації ризиків;
— банк не може надавати кредити під процент, ставка якого єнижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентноїставки, що виплачується ним по депозитах;
— банк має право видавати бланкові кредити за умов додержанняекономічних нормативів;
— надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбаченихзаконом випадків;
— у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків зайого користування банк має право видавати наказ про примусову оплату борговогозобов'язання, якщо це передбачено угодою.
Кредитний ризик окремого кредиту в банку полягає внеповерненні кредиту позичальником зовсім, або неповерення в договірний строк,та несплаті позичальником плати за наданий кредит, або неповній сплаті плати занаданий кредит. Вартість кредиту повинна відповідати прогнозуємому (розрахунко-вому)рівню кредитного ризику повного чи часткового неповернення кредиту, або повноїчи часткової несплати відсотків за користування кредитом. Рівень кредитногоризику зменшується банком превентивно за рахунок надання позичальником позабалансовоїзастави, яка буде реалізована на користь банку у випадку неповернення кредитута кредитних відсотків, та за рахунок створення за рахунок частки доходів банкубалансового внутрішнього спеціального резерву в відсотках від „чистогокредитного ризику”, який становить різницю між сумою наданого кредиту імайбутніх відсотків та ймовірною ринковою сумою реалізації наданої застави.
Економічна вартість кредитного портфелю банкускладається:
— з транзитної основної суми наданого кредиту,джерелом якого є залучені кредитні ресурси, які банк повинен повернути клієнтупісля повертання кредиту позичальником в банк;
— з витрат, які банк поніс для залучення кредитнихресурсів та створення резервів на кредитний ризик неповернення наданихкредитів;
— з транзитної суми відсотків доходу банку, які йомусплатить позичальник. Вони є джерелом сплати відсотків за користуваннякредитними ресурсами та джерелом власного доходу банку від передачі кредитнихресурсів позичальнику.
Транзитна вартість основної суми кредиту не євласністю банка, але він несе відповідальність за її збереження та своєчаснеповернення клієнту, у якого ці кредитні ресурси залучені.
Відповідно, вартість кредитного портфелю банку характеризуєтьсяяк діалектична єдність 3-х видів показників – вартості витрат на створення таексплуатацію кредитного портфелю(коефіцієнт витратності), вартості очікуємихдоходів кредитного портфелю(коефіцієнт доходності) та вартості очікуємого прибуткукредитного портфелю, як різниці між очікуємими доходами та понесеними витратами(коефіцієнтприбутковості):
1) Коефіцієнт витратності кредитного портфелю банкувизначаєтьсяяк, як вартість витрат банку на залучення ресурсів проведення кредитнихоперацій та витрат етапу організації видачі залучених ресурсів у виглядікредиту, можна обрахувати як суму:
— зобов’язань банку за сумами залучених ресурсів тасумами майбутніх сплат за користання залученими ресурсами, а також витрат банкуна обслуговування депозитних угод;
— витрат банку на виведення із робочих кредитнихактивів частки коштів обов’язкового страхового резервування залучених ресурсів,які розміщуються на кореспондентському чи спеціальному рахунку в Національномубанку України;
— витрат банку на обслуговування кредитних угод(оплата утримання обслуговуючої інфраструктури кредитно-розрахункових,юридично-оціню-вальних підрозділів, підрозділів фінансової безпеки таінформатизації банку);
— витрат на утримання технологічної інфраструктурибанку та ліній зв’язку на обслуговування депозитних та кредитних угод;
— витрат банку на обслуговування збереження застави (депозитичи цінні папери) чи контролю збереження позичальником заставного майна;
— витрат частини доходів банку на створенняспеціальних внутрішніх резервів на кредитний ризик кредитного портфелю, щозменшує робочі активи банку, та відповідно потребує підвищення ставокрозміщення активів банку для компенсації втрат від непрацюючих активів;
— витрат банку за позабалансовими комісійнимиопераціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів,акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— витрат банку на списання частки безнадійних доповернення кредитів та відсотків за користування їми за рахунок створеногоспеціального резерву на кредитні ризики із зменшенням валюти балансу банку.
2) Коефіцієнт доходності кредитного портфелю банку, яксуму прогнозів майбутніх грошових потоків від позичальників кредитів до банку,можна обрахувати як суму:
— періодичного повернення балансових сум наданихкредитів згідно з графіком кредитної угоди;
— періодичної майбутньої сплати кредитних відсотків закористування кредитом згідно схемі графіка кредитної угоди;
— разової та періодичної майбутньої сплати комісійнихпослуг банку при супроводі кредитної угоди;
— надходжень за позабалансовими комісійними операціямипо наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів таавалів, зобов’язань з кредитування;
— повернення в склад робочих кредитних активів сумстворених спеціальних резервів на кредитний ризик кредитного портфелю присвоєчасному та повному поверненні позичальником кредиту та сплаті відсотків закористування ним;
— надходження коштів від примусової реалізації наданоїкредитної застави при повному чи частковому неповерненні кредиту, або повній чичастковій несплаті кредитних відсотків за користування кредитом;
3) Таким чином, коефіцієнт прибутковості кредитногопортфеля банку для кредитів з нормальною кредитною історією залученнядепозитних коштів та повернення їх клієнтам за рахунок поверненняпозичальниками наданих кредитів можна обрахувати як суму:
— доходів банку від різниці сум сплаченихпозичальниками кредитних відсотків за користування кредитами та сум сплаченихбанком депозитних відсотків за користування залученими депозитними коштами(строковими та до запитання);
— доходів банку від різниці сум отриманих банкомкомісійних доходів за обслуговування кредитних угод та сум витрачених банкомкомісійних витрат на обслуговування залучених депозитних коштів;
— доходів банку від різниці надходжень та витрат запозабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтвердженихакредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— витрат банку на компенсацію тимчасового виведення ізробочих кредитних активів частки коштів обов’язкового страхового резервуваннязалучених ресурсів, які розміщуються на кореспондентському чи спеціальномурахунку в Національному банку України;
— витрат банку на компенсацію тимчасово витраченоїчастини доходів банку на створення спеціальних внутрішніх резервів на кредитнийризик кредитного портфелю, що зменшує робочі активи банку, та відповіднопотребує підвищення ставок розміщення активів банку для компенсації втрат віднепрацюючих активів.
— витрат банку на обслуговування кредитних угод(оплата утримання обслуговуючої інфраструктури кредитно-розрахункових,юридично-оціню-вальних підрозділів, підрозділів фінансової безпеки таінформатизації банку);
— витрат на утримання технологічної інфраструктурибанку та ліній зв’язку на обслуговування депозитних та кредитних угод;
— витрат банку на обслуговування збереження застави(депозити чи цінні папери) чи контролю збереження позичальником заставногомайна;
— витрат банку на сплату податку на прибуток банку –25% від балансового прибутку з врахуванням витрат на створення резервів накредитні ризики.
— витрат банку на списання частки безнадійних доповернення кредитів та відсотків за користування їми за рахунок створеногоспеціального резерву на кредитні ризики із зменшенням валюти балансу банку.
Об’єктом вартісно-орієнтованого управління кредитнимпортфелем банку є коефіцієнт прибутковості портфелю банку, одним із основнихпараметрів активного регулювання якого є сума майбутніх платежів закористування кредитом, що встановлюються у вигляді кредитної ставки в % річнихвід суми експлуатуємого позичальником кредиту.
Основними факторами зовнішнього впливу на встановлюємукредитну ставку за кредитом є:
— облікова ставка НБУ;
— ставка рефінансування банків в НБУ для підтриманняліквідності;
— рівень інфляції;
— рівень зовнішнього обов’язкового резервуваннязалучених банківських ресурсів на кореспондентському чи спеціальному рахунку вНБУ;
— рівень зовнішнього резервування залучених депозитівфізичних осіб у Фонді гарантування вкладів;
— попит та пропозиція кредитів в банківській системі;
— рівень конкуренції на кредитному ринку;
— кредитні ставки банків конкурентів.
Основними факторами внутрішнього впливу навстановлюєму кредитну ставку за кредитом є:
а) за всіма кредитами:
— цінова політика банку;
— собівартість кредитних ресурсів;
— витрати на здійснення кредитного процесу в банку;
— норма прибутку від інших активних операцій;
б) за окремим кредитом:
— строк позички;
— розмір позички;
— якість та обсяги застави;
— зміст заходів, що кредитуються;
— характер взаємовідносин між банком і клієнтом.
Вплив цих факторів на рівень відсоткової плати за користуваннябанківськими кредитами є взаємопов'язаним, тому важко визначити кількіснезначення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.
Базовою відсотковою ставкою за кредитами комерційних банків єоблікова ставка Центрального банку, за якою останній здійснює рефінансуваннякомерційних банків. Базова відсоткова ставка може бути або вищою, або нижчоювід облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно зобліковою ставкою), він має право встановлювати відсотки за своїми кредитаминижчі від облікової ставки.
Облікова ставкацентрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики,відсоткових ставок на міжнародному ринку позикових капіталів, стану платіжногобалансу країни й курсу національної валюти. Грошово-кредитна політика центрального банку може бутиспрямована або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Проводячи політикуекспансії, Центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції— підвищує її. Якщо на міжнародному ринку позикових капіталів норма відсотказмінюється, то відповідно змінюється й облікова ставка Центрального банку.
Якщо у країні складається пасивний платіжний баланс і уряд нехоче допустити падіння курсу національної валюти нижче від певного рівня, тооблікову ставку Центрального банку зазвичай підвищують з метою стимулюватизалучення іноземного капіталу.
Рівень інфляції впливає як на облікову ставку Центральногобанку, так і на ставки відсотка за кредитами комерційних банків. Незважаючи нате, що Центральний банк встановлює позитивну відсоткову ставку (тобто зурахуванням інфляції), комерційні банки також враховують інфляційний фактор.Річ у тім, що облікова ставка Центрального банку не змінюється часто, тому вперіоди між її змінами і при інфляційній активності в комерційних банківвиникає потреба враховувати ту інфляцію, яка не покрита обліковою ставкою.
Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рівеньвідсоткової ставки за кредитами банку. Що триваліший термін користування, тодорожчий для позичальника кредит. Така залежність зумовлена двома причинами.По-перше, при тривалішому терміні кредити вищий ризик втрат від неповерненняборгу і від знецінення коштів, переданих у позику у зв'язку з інфляцією, щонеминуча в ринковій економіці. По-друге, вкладення коштів довготривалогохарактеру, як правило, забезпечують порівняно вищу віддачу.
Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає нарівень відсоткової ставки за кредитами. Вона складається з депозитного відсоткай інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банкуресурси, тим за інших рівних умов вища норма кредитного процента.
Ризик є невід'ємним атрибутом кредитування. Тут виникаютькредитний і відсотковий ризики. Рівень цих ризиків залежить від виду кредити івід порядку сплати відсотків. Найризикованішими є незабезпечені (бланкові) кредити.Ступінь ризику забезпечених кредитівзалежить від повноти та якості застави. Чим вищий ступінь кредитного ризику,тим більша вірогідність для банку зазнати втрат від неповернення позичальникомосновного боргу й несплати відсотків по ньому. Тому більш ризиковані кредитивидають під вищий відсоток, аби компенсувати кредитору витрати від ризиковогорозміщення коштів.
Розмір кредити і рівень відсоткової ставки є оберненозалежні. Зазвичай її рівень нижчий при більших позиках, оскільки відноснівитрати, пов'язані з кредитною послугою, тут нижчі. Крім того, великі кредитинадаються солідним клієнтам, які зазвичай менше схильні до ризику банкрутства.Але з такого правила можуть бути і винятки. Банк може не зменшувати відсотковоїставки за великими кредитами, коли за його розрахунками це може призвести дозростання ризику через погіршення структури кредитного портфеля внаслідокпорушення правила диверсифікації активів.
Попит на кредити прямо впливає на рівень відсоткової ставки.Зростання попиту зумовлює підвищення відсоткової ставки за кредитами. Але вумовах конкуренції між кредитними установами й боротьби за розширення ринкупослуг банки можуть не зважати на це ринкове правило. Вони не підвищують рівеньвідсоткових ставок у разі зростання попиту на кредит, керуючись тим, що нижчівідсоткові ставки за кредитами дадуть змогу залучити більшу кількість клієнтіві завоювати конкурентні переваги.
Що вища якість застави, то нижчий рівень відсоткової ставкиза кредитами. Що вона вища, то за інших однакових умов нижче може бутивідсоткова ставка за позикою. Це пов'язано з тим, що якісніша застава зменшуєризик втрат у разі примусового погашення кредити за рахунок її реалізації.
На рівень відсоткової ставки впливає зміст заходів, щокредитуються. Так, кредити, що опосередковують витрати, висока рентабельністьяких є наслідком спекулятивних дій позичальника, коштують звичайно дорожче, ніжті, які забезпечують ефект, пов'язаний з виробництвом продукції, особливосільського господарства.
Витрати на оформлення кредити й контроль прямо впливають нарівень кредитного відсотка. Що ці витрати більші, то за інших однакових умоввища норма відсотка за позикою. Іноді витрати, пов'язані з кредитним процесом,не включаються у відсоткову ставку, а компенсуються стягненням з позичальникакомісійних платежів.
Ставкабанку-конкурента враховується при встановленні рівня позиково-го відсотказалежно від характеру відсоткової політики, яку проводить цей банк. Прагненнядодаткового прибутку спонукає встановлювати вищі відсотки порівняно з іншимикредиторами. Якщо здійснювати політику розширення ринку кредитних послуг,позиковий відсоток встановлюють на нижчому рівні, ніж у конкурентів.
Норма прибутку від інших активних операцій банку є одним ізорієнтирів при встановленні норми кредитного відсотка. Якщо, наприклад,інвестиційні операції забезпечують банку порівняно вищий прибуток (на одиницювкладеного капіталу), ніж позикові, то він має переглянути свою відсотковуполітику в бік підвищення рівня кредитного відсотка.
При врахуванні означених факторів треба не забувати пропідсумковий результат, який полягає в тому, що визначена у кредитній угодівідсоткова ставка має бути джерелом отримання прибутку від позикових операцій.
1.3 Методи оцінки вартості кредитного портфеля банку
Основними параметрами вартісно — орієнтованогоуправління кредитним портфелем є:
- регульовані як попитом тапропозиції зовнішнього ринку, так і внутрішньою політикою банку, відсотковіставки вартості залучаємих депозитів та відсоткові ставки надаваємих кредитів;
- структура депозитногопортфелю залучених коштів;
- рівень пасивного зменшенняобсягу залучених коштів на обов’язкове зовнішнє резервування;
- структура якості таризикованості кредитного портфеля, що визначає рівень заставного забезпечення,чистого кредитного ризику та необхідного рівня відвернення доходів банку настворення внутрішніх резервів кредитного ризику.
- активність банку на ринкупозабалансових кредитних операцій та рівень отримуємих додаткових комісійнихдоходів за кредитно-гарантійне обслуговування клієнтів банку.
Вартісно-орієнтований підхід управління кредитнимпортфелем передбачає метод встановлення сумарної кредитної ставки «Вартістьплюс», при якому кредитна ставка включає наступні складові:
— вартість залучених коштів;
— операційні витрати, пов’язані з процесомкредитування;
— премію за ризик невиконання зобов’язаньпозичальником;
— премію за ризик, зумовлений тривалістю періодукредитування;
— бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечуєвстановлений дивідендний резерв прибутковості акціонерів та прибуток розвиткубанку.
Недоліками методу „Вартість плюс” є наступні:
— Необхідність впровадження системи обліку витрат закредитами в банку;
— Ігнорування ринкових чинників – не враховується факторконкуренції з боку інших банків на ринку кредитів.
Метод встановлення кредитних ставок „Вартість плюс”дає верхню оцінку рівня кредитних ставок, яка враховує всі інтереси банку тайого акціонерів, але вона може виявитися неконкурентоспроможною на кредитномубанківському ринку.
Тому для оцінки нижнього рівня кредитних ставок, якідиктуються вимогами попиту та пропозиції конкурентного кредитного ринку,застосовується метод „Базова ставка плюс”.
Кредитна ставка за методом „Базова ставка плюс”включає [42]:
1) Базову ставку кредитного ринку (за базову ставкуможна взяти ставку пропонування міжбанківського регіонального ринку, ставкупершокласного позичальника, ставки міжнародних ринків (LIBOR, FIBOR), абоаналогічну ставку KIBOR на українському ринку);
2) Кредитний спред, який включає:
— премію за ризик невиконання зобов’язаньпозичальником;
— премію за строк надання кредиту, що відображає ризиктривалості періоду кредитування та можливу зміну вартості ресурсів;
— категорія клієнтів і їх кредитоспроможність (дляпершокласних позичальників кредитний спред дорівнює нулю, така ставка дляпершокласного позичальника називається „прайм-ставка”);
Перевагами кредитної ставки за методом „Базова ставкаплюс” є:
— простота застосування, необов’язковість точноговрахування витрат за кожним кредитом;
— зручність застосування в умовах плаваючих ставок закредитом, урахування конкуренції пропозицій на кредитному ринку.
Недоліками кредитної ставки за методом „Базова ставкаплюс” є:
— необхідність наявності в банку „дешевої” ресурсноїбази поточних депозитів клієнтів (розрахункові рахунки) в необхідному длякредитування обсязі, або цільове запозичення міжбанківських ресурсів замінімальними ставками, нижче базових на кредитному ринку;
— необхідність мінімізації внутрішньобанківськихвитрат на організацію та супроводження кредитів;
— непрогнозованість прибутковості та виконанняцільової функції дивідендної доходності акціонерів, тобто факультативний рівеньприбутковості кредитного портфелю банку за рахунок конкурентного тиску попитута пропозиції кредитного ринку.
 При вартісно-орієнтованому управлінні кредитнимпортфелем в відсоткову ставку вартості кредиту для позичальника обов’язкововходить складова встановленого рівня акціонерної дивідендної прибутковості:
/>                            (1.1)
де Какц – номінальна сума статутного акціонерногокапіталу;
Stкред(%) – ставка доходності кредиту;
∆Dкред(%) – цільовий рівень дивідендноїдохідності акцій статутного капіталу;
/> - сумарний кредитний портфельвиданих балансових кредитів;
/> — сумарний рівень спеціальнихрезервів на зменшення кредитних ризиків.
Так, для забезпечення 25% дивідендної дохідності акційстатутного капіталу ПАТ КБ „Хрещатик”, згідно з балансовими даними станом на01.01.2010 [73], необхідно в кредитній ставці передбачити додатковийдивідендний резерв прибутковості (з врахуванням податку на прибуток 25% [ ]) нарівні:

/>
Як показує проведений розрахунок кредитний важіль(відношення чистого кредитного ризику кредитного портфелю до статутногоакціонерного капіталу) є позитивним інструментом регулювання акціонерноїдивідендної ставки доходів, але його величина обмежена нормативом Н2 –адекватності регулятив-ного капіталу. Одним із методів виконання нормативу Н2та нарощування кредитного важіля, який застосовують, наприклад, банки «РайффайзенБанкАваль» та «VAB-банк», є впровадження структури власного регулятивного капіталу,в якому окрім статутного капіталу більшу частину займає нерозподілений прибутокминулих років та додатковий капітал за рахунок емісійних різниць при додатковихемісіях акцій.
Згідно методологічного аналізу попереднього підрозділуекономічний термін «вартість кредитного портфелю банку» має 3 взаємопов’язаніхарактеристики:
1. Витратна вартість кредитного портфелю банку, якарозраховується як сума фактичних та прогнозних витрат банку на організаціюзалучення кредитних ресурсів та проведення кредитування позичальників (сумазалучених кредитних ресурсів та відсотків сплати за користування ними);
2. Дохідна вартість кредитного портфелю банку, якарозраховується як прогноз майбутнього грошового потоку від позичальників добанку при поверненні кредиту та сплаті відсоткових та комісійних платежів закредитними угодами, включаючи зовнішній грошовий потік надходження коштів відреалізації застави при невиконанні позичальником кредитних зобов’язань тавнутрішній грошовий потік повернення створеного резерву на кредитний ризик приповному виконанні позичальником кредитних зобов’язань (сума наданогокредиту(мінус створені резкрви) та майбутніх відсотків за користування ним);
3. Прибуткова вартість кредитного портфелю банку, якарозраховується як різниця доходної та витратної вартостей кредитного портфелюбанку з врахуванням податку на прибуток банку, та використовується як цільоваінтегрована функція управління кредитною діяльністю банка привартісно-орієнтованому підході до корпоративного менеджменту банком.
Всі 3 показники вартості кредитного портфеля мають власнідинамічні характеристики змін вартості на протязі терміну кредитування:
1) У вартості витратного кредитного портфелю:
— зміна умов вартості (депозитних ставок) залученихкредитних ресурсів при різних термінах залучення кредитних ресурсів та терміну «життєвогоциклу» кредиту (з врахуванням додаткових часових термінів пролонгації,прострочення та неповернення);
— дострокове відкликання залучених депозитів(кредитних ресурсів) та їх заміна з різким наростання вартості;
— зміна категорії ризикованості кредиту на протязітерміну кредитування та створення додаткового спеціального резерву навідшкодування кредитного ризику;
— зміна ринкової вартості застав та відповіднезростання сум „чистого кредитного ризику” і необхідність створення додатковогоспеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;
2) У вартості дохідного кредитного портфелю:
— зміна умов відсоткової дохідності повернутої частиникредитів при їх наступному розміщенні на кредитному ринку, тобто приперіодичному частковому погашенні кредиту кожна його частка має різну степіньдоходності, що суттєво віддзеркалюється в сумарній дохідності кредиту присталій ставці сплати за залучені депозитні ресурси, які повертаються клієнту укінці строку депозитної угоди;
— зміна графіку кредитних надходжень від позичальникапри пролонгаціях та простроченнях термінів кредиту із відповідною зміноювідсоткової ставки за користування кредитом;
— невиконання позичальником кредитних зобов’язань, щопотребує реалізації наданої кредитної застави тільки після закінчення термінукредиту за угодою і залежить від поточної ринкової ліквідності застави тасроків її реалізації з надходженням коштів до банку.
В методологічних документах Національного банкуУкраїни відсутній термін „вартість кредитного портфеля банку”, замість цьогонайближчим терміном є – «кредитний ризик позичальника –контрагента» – «Кредитнийризик позичальника-контрагента — це сума всіх вимог банку (за мінусом фактичносформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цьогоконтрагента» — тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій,але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та наданнягарантій».
Якщо сумарний ризик кредитного портфелю банку втермінології НБУ це сума всіх „кредитних ризиків позичальників – контрагентівбанку”, то, від-повідно, під терміном „вартість кредитного портфелю банку”можна застосо-вувати визначену в дипломному дослідженні „дохідну вартістькредитного портфелю банку”, яка складається з сум прогнозів майбутніх грошовихпотоків від позичальників кредитів до банку та обраховується як сума:
— періодичного повернення балансових сум наданихкредитів згідно з графіком кредитної угоди;
— періодичної майбутньої сплати кредитних відсотків закористування кредитом згідно схемі графіка кредитної угоди;
— разової та періодичної майбутньої сплати комісійнихпослуг банку при супроводі кредитної угоди;
— надходжень за позабалансовими комісійними операціямипо наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів таавалів, зобов’язань з кредитування;
— повернення в склад робочих кредитних активів сумстворених спеціальних резервів на кредитний ризик кредитного портфелю присвоєчасному та повному поверненні позичальником кредиту та сплаті відсотків закористування ним;
— надходження коштів від примусової реалізації наданоїкредитної застави при повному чи частковому неповерненні кредиту, або повній чичастковій несплаті кредитних відсотків за користування кредитом.
1.4 Характеристика методів управління вартістюкредитного портфеля
Система показників менеджменту кредитного портфелявключає такі блоки: загальний стан кредитного портфеля; характеристика кредитногопортфеля з погляду кредитного ризику; характеристика кредитного портфеля зпогляду дохідності. Формули аналізу стану і динаміки кредитного портфеля наведенів табл. 1.2.
Таблиця 1.6
Система показників аналізукредитного портфеля банку [69]Показники Формула Динаміка показника усього у тому числі за рахунок: Чисельника Знаменника 1. Загальний стан кредитного портфеля 1. Обсяг кредитного портфеля (КП) КП
ΔКП = КП1 – КП0
Темп зростання (Тзр)
/>
Темп приросту: Тпр – 100
Абсолютне значення 1 % приросту: /> 2. Питома вага кредитного портфеля в активах банку
Середній розмір
/>
/>
/>
/> 2. Характеристика кредитного портфеля з погляду кредитного ризику 3. Співвідношення власних коштів банку (ВК) та кредитного портфеля
/>
/>
/>
/>
4. Коефіцієнт покриття класифікованих кредитів (КРкл) основним капіталом банку (Косн)
/>
/>
/>
/> Показники Формула Динаміка показника усього у тому числі за рахунок: Чисельника знаменника 5. Частка класифікованих кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля
/>
/>
/>
/>
6. Частка своєчасно несплачених кредитів за процентами та основною сумою (КРпр) в обсязі КП
/>
/>
/>
/> 7. Коефіцієнт збитковості КП
Збитки за кредитами
/>
/>
/>
/> 3. Аналіз кредитного портфеля з погляду захисту від можливих втрат 8. Коефіцієнт забезпеченості втрат за позичками (В)
/>
/>
/>
/> 9. Коефіцієнт забезпеченості витрат за рахунок резервів банку на покриття збитків (РЗ)
/>
/>
/>
/> 4. Характеристика кредитного портфеля з погляду дохідності
10. Рентабель-ність кредитних операцій К9
/>
/>
/>
/>
11. Дохідність кредитного портфеля К10
/>
/>
/>
/> /> /> /> /> /> />
За своєю сутністю вартісно-орієнтованастратегія підприємства є узагаль-неною та інтегрованою моделлю, що спрямовуєдіяльність суб'єкта господарю-вання на підвищення його вартості на базінаявного потенціалу (економічних ресурсів) інституту господарювання.Ефективність корпоративної стратегії діс-тає свій прояв у здатності реалізуватипринцип корпоративної рівноваги між суб'єктами підсистеми корпоративного самоуправління(загальні збори акціо-нерів, спостережні ради) і суб'єктами виконавчоїпідсистеми (найманий менед-жмент) за напрямом прийняття економічних рішень, щообґрунтовують страте-гію.
Таким чином, вартісно-орієнтований підхід приуправлінні кредитним портфелем банку повинен бути спрямований на підвищеннявартості прибуткового кредитного портфелю, тобто одночасно, як на підвищеннявартості дохідного кредитного портфеля банку так і на зменшення вартостівитратного кредитного портфеля банку.
При цьому, враховуючи часову дискретність руху обсягіввитратного та доходного кредитних портфелів (1 банківський день),характеристики сумарних показників кредитного портфелю потрібно складати нарівні щоденних сум з дискретністю сум та відсоткових ставок, розрахованих щоденно:
1) Щоденну вартість витратного кредитного портфеля зприведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту(по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представитиу вигляді наступного рівняння (V_KR_PORT(1/365)):
/>(1.2)
де N1 – кількість залучених поточних та строкових депозитнихкоштів клієнтів та інших банків в національній валюті;
N2 – кількість залучених поточних та строкових депозитнихкоштів клієнтів та інших банків в іноземній валюті;
Di(HB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштівклієнтів та інших банків в національній валюті;
Dj(IHB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштівклієнтів та інших банків в іноземній валюті;
Кінв – поточний курс іноземної валюти до національноївалюти;
DPR(HB) – річна ставка залучення депозитних коштів внаціональній валюті в %;
DPR(ІHB) – річна ставка залучення депозитних коштів в іноземнійвалюті в %;
DOREZ(HB) – поточна відсоткова ставка зовнішньогострахування залучених депозитів в національній валюті на коррахунку в НБУ;    
DOREZ(ІHB) – поточна відсоткова ставка зовнішньогострахування залучених депозитів в іноземній валюті на коррахунку в НБУ;
KR_rez – поточна сума спеціального резерву навідшкодування кредитного ризику виданих кредитів;
DVdep_zatr – щоденний обсяг поточних витрат банку назалучення та обслуговування депозитних ресурсів (оплата праці та діючої інфраструктури);
DVkred_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банку назаключення кредитних угод та обслуговування виданих кредитів (оплата праці тадіючої інфраструктури);
DVkred_заст_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банкуна обслуговування застави по виданим кредитам (оплата праці та діючоїінфраструктури);
DVзатр_інф_банка – щоденний обсяг поточних витрат банкуна обслуговування інформаційної мережі обліку та аналізу в банку залученихдепозитів та виданих кредитів (оплата праці та діючої інфраструктури);
2) Щоденну вартість доходного кредитного портфеля зприведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту(по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представитиу вигляді наступного рівняння (D_KR_PORT(1/365)):

/>      (1.3)
де N5 – поточна кількість виданих кредитів банком внаціональній валюті;
N6 – поточна кількість виданих кредитів банком віноземній валюті;
KRi(HB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в національнійвалюті;
KRj(IHB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в іноземнійвалюті;
KRPR(HB) – річна ставка по виданим кредитам внаціональній валюті в %;
KRPR(ІHB) – річна ставка по виданим кредитам віноземній валюті в %;
DKR_rez_возвр – поточна сума повернення частки спеціальногорезерву на відшкодування кредитного ризику виданих кредитів при погашеннікредиту чи зміні його рівня ризикованості;
DDkred_заст_реал – щоденний обсяг поточних надходжень вбанк від реалізації застави по простроченим кредитам, сумнівним до повернення(за судовим рішенням та аукціонною реалізацією);
DDОХ_кред_коmis – щоденний обсяг поточних надходжень вбанк від комісійних послуг по обслуговуванню надаваємих та наданих кредитів;
DD_кред_опер_позабал – щоденний обсяг поточнихнадходжень в банк комісійних послуг по позабалансовим кредитним операціям (гарантіїта інші);
2) Щоденну вартість прибуткового кредитного портфеля зприведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту(по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представитиу вигляді наступного рівняння (PRIB_KR_PORT(1/365)):
/>    (1.4)
при цьому щоденний прибуток кредитного портфелю эфункцією щоденної динаміки N1,N2,N5,N6 – кількості угод по залученню таповерненню депозитних коштів банком та кількості угод по наданню та поверненнюкредитів, а також умов відсотків за користування депозитами та наданимикредитами і зовнішніх умов регулювання резервів (обов’язкових та резервывкредитного ризику).
За результатами кожного дня можна прогнозувати нормудивідендної доходності акціонерного капіталу за рахунок прибутковостікредитного портфелю за формулою(з врахуванням податку на прибуток 25%):
/> (1.5)
Такий прогноз можна робити на різних інтервалах(тиждень, місяць) за формулою прогнозу (для N — днів):
/> (1.6)
Якщо розрахунковий прогнозний рівень дивідендноїдохідності акціонерного капіталу за рахунок експлуатації кредитного портфелю,отриманий по алгоритму (1.2) – (1.6) є достатнім для виплати дивідендівакціонерам за ринковою вартістю капітала та ще є джерелом нарощення власногокапіталу банку за рахунок прибутку розподіленого в нарощування акціонерногокапіталу(ринкової вартості акцій), то діяльність депозитно-кредитногоменеджменту банку може бути визнана успішною.
Практично всі параметри кредитного портфеля, яківходять до витратної вартості портфеля та доходної вартості портфеля єрегулюємими, тому для їх використання необхідна спеціальна математична модельоблікової політики банку, яка щоденно надає необхідний комплекс вихідних данихдля розрахунків по формулам (1.2) – (1.6).

РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ КРЕДИТНОГОПОРТФЕЛЯ БАНКУ
2.1 Ідентифікація кредитного портфеля банку
ПАТ КБ «Хрещатик» — це універсальна кредитна системнаустанова, яка діє у всіх регіонахУкраїни і здійснює комплексне обслуговування клієнтів — резидентів інерезидентів України — з метою одержання прибутку на підставі затвердженогоСтатуту і відповідно до чинного законодавства України.
Ліцензії банку:
1. реєстрація в НБУ № 172 від 19.05.93;
2. банківськаліцензія НБУ № 158 від 29.12.01 на право здійснення всіх видів банківськихпослуг та письмового дозволу № 158-8 від 25.09.09;
3. ліцензії Державної комісіїз цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на проведення:
дилерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189869 від29.12.06 до 30.12.11;
брокерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189871від 29.12.06 до 30.12.11;
андеррайтингу — ліцензія серії АВ № 189870 від29.12.06 до 30.12.11;
депозитарної діяльності зберігача цінних паперів — ліцензія серії АВ № 189868 від 29.12.06 до 30.12.11;
діяльності з управління цінними паперами — ліцензіясерії АВ № 43024 від 15.08.08 до 15.08.13;
4. ліцензія Міністерствафінансів України № 187398 серії АВ від 22.09.06 на здійснення операцій зторгівлі придбаними у населення та прийнятими у заставу ювелірними тапобутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
5. ліцензія ДКЦПФР № 189868серії АВ від 29.12.06 на виготовлення виробів з дорогоцінних металів тадорогоцінного каміння органогенного поход-ження, напівдорогоцінного каміння; наторгівлю виробами з дорогоцінних ме-талів та дорогоцінного камінняорганогенного походження, напівдорогоцінного каміння;
6. свідоцтво участникаФонду гарантування вкладів фізичних осіб № 19 від 03.06.02 про реєстраціюбанку у Реєстрі банків — учасників (тимчасових учасників)Фонду. Реєстраційний № 20 від 02.09.99.
Форма власності — відкрите акціонерне товариство (у 2010 році перере-єстроване впублічне акціонерне товариство). Дата створення — 19 травня 1993 р.Зареєстровано як товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банксприяння розвитку підприємництва «Згода». У серпні 1998 р. напідставі рішення Зборів учасників зареєстровано зміни до Статуту банку, якийстав на-зи-ватися Комерційний банк сприяння розвитку міського господарства іпідпри-ємництва «Хрещатик». З 2000 р. — Відкрите акціонернетовариство Комерцій-ний банк «Хрещатик», з 2009 року – публічне акціонернетоваристо (ПАТ).
Пріоритетні напрями діяльності банку [76]:
· забезпечення комплексногообслуговування клієнтів різних форм власності;
· подальший розвитоккорпоративного та роздрібного бізнесу;
· забезпеченняперспективними високопродуктивними та надійними інформаційними(автоматизованими) банківськими системами і продуктами;
· поширення присутностібанку на міжнародному фінансовому ринку;
· розвиток ринкумуніципальних, корпоративних цінних паперів;
· розвиток філіальноїмережі;
· розвиток інвестиційногобізнесу;
· розвиток банківськихпродуктів, пов’язаних з використанням як національної, так і міжнароднихплатіжних систем.
Станом на 01.01.2008 року (за 2007 рік) ПАТ КБ „Хрещатик”займав наступні рейтингові місця в 2-й групі банків України за розподіломНаціонального банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючинаступні відносні частки фінансів банківської системи України»
— Обсяг валюти активів балансу – 5 881,56 млн.грн.( 24місце – 1,048%);
— Обсяг власного капіталу – 711,9 млн.грн.( 27 місце – 0,968%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 634,7 млн.грн.( 24місце 1,003%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 27,71 млн.грн. (0,81%КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 243,9млн.грн.( 24 місце – 0,821%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 2 902,0млн.грн.( 15 місце – 2,06%);
— Обсяг балансового прибутку – 50,05 млн.грн. (21 місце – 0,805%);
— Прибутковість статутного капіталу – 9,21 % (56 місце);
— Прибутковість активів балансу – 0,851 % (72 місце);
Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займавнаступні рейтипнгові місця в 2-групі банків України за розподілом Національногобанку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відноснічастки фінансів банківської системи України:
— Обсяг валюти активів балансу – 5 220,5 млн.грн.( 33місце – 0,585%);
— Обсяг власного капіталу – 752,8 млн.грн.( 36 місце – 0,609%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 084,6 млн.грн.(33місце 0,538%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 39,64 млн.грн. (1,17%КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 995,55млн.грн.( 24 місце – 0,984%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 084,3млн.грн.( 39 місце – 0,487%);
— Обсяг балансового прибутку – 72,35 млн.грн. (18 місце – 0,97%);
— Прибутковість статутного капіталу – 12,405 % (32 місце);
— Прибутковість активів балансу – 1,386 % (27 місце);
Станом на 01.01.2010 року (за 2009 рік) ПАТ КБ „Хрещатик”займав наступні рейтингові місця в 2-групі банків України за розподіломНаціонального банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючинаступні відносні частки фінансів банківської системи України:
— Обсяг валюти активів балансу – 6 426,14 млн.грн.( 28місце – 8,98%);
— Обсяг власного капіталу – 548,6 млн.грн.( 40 місце – 0,451%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 916,07 млн.грн.(25 місце – 0,774%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 172,164 млн.грн. (4,22%КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 2 231,05млн.грн.( 23 місце – 1,127%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 223,14млн.грн.( 27 місце – 0,688%);
— Обсяг балансового прибутку – — 86,17 млн.грн. (130 місце );
За результатами рейтингового аналізу можна зробитинаступні висновки по динаміці розвитку ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках:
- за обсягами валюти балансубанк з 24 місця у 2007 році (5,8 млрд.грн.) змістився на 28 місце у 2009році(6,24 млрд.грн.);
- за обсягами чистогоприбутку банк з 21 місця у 2007 році (50,05 млн. грн.) змістився на 130 місцеза результатами 2009 року зі збитком в (6,17) млн.грн., який утворився зарахунок витрат на створення резер-ву на кредитний ризик у сумі (- 172, 16)млн.грн.;
В Додатку Д приведені систематизовані баланси ПАТ КБ«Хрещатик» за 2006 – 2009 рр., в Додатку Е приведені систематизовані звіти профінансові результати діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за 2006 – 2009 рр.
В Додатку Ж приведені результати аналізу розвитку та фінансовоїрезультати діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за 2006 – 2009 рр.
На рис.2.1 — 2.2 наведена динаміка та структураскладових кредитно інвестиційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» в гривневомуеквіваленті та в валютному еквіваленті (долари США) для складових: кредити,надані юридичним особам; кредити, надані фізичним особам; міжбанківські кредити; кредитуванняцінних паперів.
Представлення КІП банку в валютному еквіваленті(рис.2.4) дозволяє прослідити вплив різкої девальвації національної валюти влистопаді – грудні 2008 року (наслідки світової фінансової кризи) та обсягикредитного портфеля.
/>
Рис. 2.1 Динаміка та структура гривневого еквівалентукредитно інвести-ційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 роках

/>
Рис. 2.2 Динаміка та структура валютного еквіваленту(в доларах США) кредитно-інвестиційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 –2009 роках
/>
Рис.2.3. Структура кредитно – інвестиційного портфелю(валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2008 року
/>
Рис.2.4 Структура кредитно – інвестиційного портфелю(валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2009 року
/>
Рис.2.5 Структура кредитно – інвестиційного портфелю(валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2010 року

Як показує спільний аналіз графіків, наведених нарис.2.3 -2.5, кредитний портфель ПАТ КБ «Хрещатик» характеризується наступноюдинамікою структури:
1. Питома вага кредитівюридичним особам з рівня 57,16% у 2007 році зросла до рівня 61,45% у 2008 роціта додатково зросла до рівня 62,4% у 2009 році. При цьому обсяги валютнихеквівалентів кредитів ЮО з рівня 524,6 млн.$ у 2007 році різко зменшились дорівня 326,0 млн.$ у 2008 році та зросли до рівня 384,2 млн.$ у 2009 році.
2. Питома вага кредитівфізичним особам з рівня 16,45% у 2007 році зросла до рівня 20,83% у 2008 роціта знизилась до рівня 14,5% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентівкредитів ФО з рівня 150,9 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 110,5млн.$ у 2008 році та додатково зменшились до рівня 89,44 млн.$ у 2009 році.
3. Питома вага міжбанківськихкредитів іншим банкам з рівня 17,02% у 2007 році зменшилась до рівня 10,3% у2008 році та зросла до рівня 15,0% у 2009 році. При цьому обсяги валютнихеквівалентів кредитів МБК з рівня 156,2 млн.$ у 2007 році різко зменшились дорівня 54,65 млн.$ у 2008 році та зросли до рівня 92,3 млн.$ у 2009 році.

/>
Рис.2.6 Динаміка складових кредитно-інвестиційногопортфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 — 2009 роках
/>
Рис.2.7 Динаміка складових валютного еквіваленту (вмлн.доларів США) кредитно-інвестиційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 — 2009 роках
Таким чином, наслідками впливу світової фінансовоїкризи 2008 -2009 рр. на кризу в банківській системі України, якасупроводжувалась девальвацією національної валюти та зниженням обсягівкредитних ресурсів і, відповідно, обсягів кредитних портфелів, для банку ПАТ КБ«Хрещатик» є (рис.2.6 -2.7):
1. Зниження обсягів валютногоеквіваленту кредитно-інвестиційного портфеля з рівня 917,76 млн. $ станом на01.01.2008 до мінімального кризового рівня 514,0 млн.$ станом на 01.03.2009 та частковоговідновлення обсягів до рівня 592,6 млн. $ станом на 01.03.2010;
2. Зниження питомої ваги кредитування фізичних осіб таміжбанківського кредитування і відповідним зростанням питомої ваги обсягівкредитування юридичних осіб з 57,2% до 62,4% (+5,2%).
На рис.2.8. — 2.11 наведені побудовані в дипломномудослідженні графіки кредитів, кредитних ресурсів та ставок доходності кредитіві витратності де-позитів, які повинні бути закладені в автоматизованубанківську систему еконо-мічного аналізу доходності та витратності всіхоперацій банку за щоденними алгоритмами, викладеними в розділі 1 дипломногодослідження.

/>
Рис.2.8 Динаміка осереднених на базі місяці кредитнихрічних ставок за кредитами в національній та іноземній валютах в кредитномупортфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках
/>
Рис.2.9 Динаміка обсягів залучених та запозиченихресурсів депозитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 — 2009 роках
/>
Рис.2.10 Динаміка осереднених на базі місяцідепозитних річних ставок вартості залучених ресурсів в національній таіноземній валютах в ресурсному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках
/>
Рис.2.11 Динаміка осереднених на базі місяцідепозитних річних ставок вартості запозичених міжбанківських ресурсів внаціональній та іноземній валютах в ресурсному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у2007 -2009 роках
2.2 Організаційно-методичне забезпечення управліннявартістю кредитного портфеля банку
Організаційно для управління кредитним портфелем вкомерційному банку створюються:
1. Кредитний комітет
2. Комітет по ресурсам
3. Департамент управлінняризиками
Організаційно –методичне забезпечення управліннявартістю кредитного портфелю банку спирається на класифікаційний операційно –довідковий облік виданих кредитів та залучених ресурсів в облікових реєстраханалітичних рахунків згідно «Плану рахунків в комерційних банках України» — щоденний облік:
- дата видачі кредиту чизалучення депозиту (відкриття чи поповнення рахунку);
- визначена річна ставкадоходності кредиту чи ставка сплати за залучений депозит;
- поточна сума на рахунку наяку нараховуються відсотки;
- алгоритм нарахуваннявідсотків (щоденний чи щомісячний);
- алгоритм нарахуваннявідсотків за вихідні дні;
- розрахункова датанарахування відсотків для щомісячного алгоритму;
- розрахункова датаповернення кредиту в банк чи повернення банком ресурсу клієнту;
- ознака строковості кредитудля рознесення в таблицю ліквідності;
- ознака типу депозиту длястворення поточного обов’язкового резерву на коррахунку в НБУ;
- ставка нарахуванняобов’язкового резерву на залучений депозит;
- ознака клієнта (банк,підприємство –юридична особа, приватний підприємець, фізична особа);
- валюта виданого кредиту чизалученого депозиту;
- ознака класифікаціїкредиту для відповідного нарахування поточної суми необхідного резерву накредитні ризики;
- ознака пролонгованості чипростроченості кредиту; Для управління кредитним портфелем вбанку, окрім даних первинного обліку кредитів в системі «Кредитні операції» АБСобліку та управління бан-ком використовується статистична звітність згідно «Правил організації статис-тичноїзвітності, що подається до Національного банку України»:
1. Форма N 302 (місячна) — Звіт про класифіковані кредитні операції та сформованірезерви за кредитними операціями
Зазначена інформація банків використовується для визначеннязаборгованості за кредитними операціями, відповідно до яких нараховуєтьсярезерв на можливі втрати. Розподіл кредитної заборгованості за категоріямиризику здійснюється згідно з параметрами аналітичного обліку на підставі рішенькредитного комітету банку.
2. Форма N 310Д (щоденна) — Звіт про суми і вартість кредитів (у процентах річних)
3. Форма N 310 (місячна) — Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитамита залученими депозитами (контрагенти і рахунки)
4. Форма N 350Д (щоденна) — Звіт про суми і вартість депозитів (у процентахрічних)
5. Форма N 360 (місячна) — Звіт про зобов'язання за залученими коштами (закласифікаціями контрагентів і рахунків)
6. Форма N 381 (місячна) — Довідка про залучені кошти та їх залишки накореспондентському рахунку
7. Форма N 604 (місячна) — Звіт про формування резерву на відшкодування можливихвтрат за кредитними операціями
8. Форма N 631 (декадна) — Звіт про структуру активів та пасивів за строками
В табл.2.1 – 2.3 наведені побудовані в дипломномудослідженні типові таблиці вихідних даних для розрахунку доходних, витратних таприбуткових показників вартості кредитного портфелю.

Таблиця 2.1
Структурований за характерними кредитними ставкамикредитний портфель ПАТ КБ «Хрещатик»
/>

Таблиця 2.2
Систематизовані та осереднені річні відсоткові ставкиза характерними кредитами кредитного портфелю та залученими і запозиченамидепозитами ресурсного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик»
/>

Таблиця 2.3
Систематизовані та осереднені обсяги характерних групзалучених та запозичених ресурсів(депозитів) ресурсного портфелю ПАТ КБ«Хрещатик»
/>

2.3 Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик»
Оцінка вартості кредитного портфеля в ПАТ КБ «Хрещатик»на сучасно-му етапі проводиться за методологією НБУ [12 ], як обсяг «чистихкредитних активів», тобто різниця між балансовою вартістю кредиту та створенимрезер-вом на розрахований кредитний ризик кредиту. В табл.2.4 наведений станкла-сифікованого балансового кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 –2009 роках, в якому класифікація виконана за методологією НБУ [12 ]. В табл.2.5наведені обсяги створених резервів на ризики класифікованого балансовогокредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 роках з врахуваннямзаставної вартості по кожному кредиту, в якому класифікація виконана заметодологією НБУ.
/>
Рис.2.12 Динаміка росту обсягу резервування кредитногоризику портфелю кредитів в ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 рр
Резервуємий кредитний ризик кредитного портфелю зрівня 0,95% у 2007 році виріс до рівня 4,22% на кінець 2009 року (рис.2.12),тобто статична вартість кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 році становила99,05% від балансової вартості, а у 2009 році знизилась до 95,78% відбалансової вартості.

Таблиця 2.4
Загальний стан класифікованого кредитного портфеля ПАТКБ «Хрещатик»
/>

Таблиця 2.5
Загальний стан резерву на відшкодування можливих втратза кредитними операціями ПАТ КБ «Хрещатик»
/>

2.4 Аналіз ефективності управління вартістюкредитного портфеля банку ПАТ КБ «Хрещатик»
Аналіз ефективності управління вартістю кредитногопортфелю на сучасному етапі в ПАТ КБ «Хрещатик» проводится за інтегральнимипоказниками(додаток Ж, рис.2.14 -2.15) при розрахунку щомісячних показниківдіяльності банку:
- Рентабельність чистихробочих активів по чистому прибутку, %;
- Рентабельність власногокапіталу по чистому прибутку, %;
- Рентабельність статутногокапіталу(без викуплених акцій) по чистому прибутку, %;
- Середній процентдоходності чистих процентних робочих активів(без створених резервів ризику), %;
- Середній процент витрат назалучені платні пасиви, %;
- Чистий процентний спредпроцентних операцій (доходних активів — платні пасиви),%;
- Чиста операційна маржачистих робочих активів (без резервів) по операційному доходу, %
- Структурна часткапроцентних чистих доходів в сумарному операційному доході, %;
- Процентні втрати активівна створення резервів зменшення банківських ризиків, %;
- Процентна частка робочихпроцентних активів в активах банка, %;
- Відсоток витрат сумарнихбанківських операційних доходів на створення резервів кредитного ризику банку,%;
- Питома вага чистогоприбутку після оподаткування в операційних доходах від діяльності банку, %.
Такий метод управління вартістю кредитного портфеляпрацює з запізненням та, згідно з графіками рис.2.14, дозволяє контатувати наприкладі кварталів 2009 року поступову втрату ефективності роботи банку тапереходу у кінці року на збиткову роботу при спробі створити резерви накредитні ризики кредитного портфелю банку у необхідному розмірі (рис.2.18-2.20).
/>
Рис.2.14 Інтегральна оцінка ефективності управліннявартістю кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» за показниками рентабельностіроботи банку у 2007 -2009 роках

/>
Рис.2.15 Динаміка погіршення якості кредитногопортфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 -2009 рр. та зростання вимог до резервуванняризиків