Міністерство освіти та науки України
Дніпропетровський національний університет
Факультет міжнародної економіки
Кафедра міжнародних фінансів
Курсова робота
з дисципліни «Міжнародні фінанси»
на тему: «ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ БІРЖ УКРАЇНИ»
Студентагрупи _______
спеціальності“Міжнародна економіка”
Прізвище,ім’я, по батькові
Науковийкерівник
Прізвище,ім’я, по батькові,
науковийступінь, посада
Дніпропетровськ
2006
Зміст
Вступ
Розділ 1. Сутність функціонуванняфінансових бірж на фінансовому ринку України
1.1 Структура та організація фінансовихринків
1.2 Аналіз законодавчого забезпеченняфункціонування бірж на фінансовому ринку України
Розділ 2. Аналіз розвитку та діяльностіфінансових бірж України
2.1 Місце та роль валютних бірж навалютному ринку України
2.2 Місце та роль фондових бірж нафондовому ринку України
2.3 Досвід іноземних держав поорганізації функціонування фінансових бірж
2.4. Визначення основних проблемсучасного стану функціонування фінансових бірж України
Розділ 3. Перспективи розвитку фінансовихбірж України
3.1 Перспективи розвитку форвардної,ф’ючерсної та опціонної торгівлі на фінансових біржах України
3.2 Перспективи розвитку фінансових біржв Україні
Висновки
Список використаних джерел літератури
Додатки
Вступ
Усвідомленнянеобхідності використання ринкових механізмів для створення в Україніефективної економіки відкрило шлях поглибленому вивченню біржової справи.
Актуальністьтеми курсової роботи полягає в тому, що єдина ринкова основа формування бірж закордоном і в Україні об'єктивно потребує поглибленого вивчення загальнихзакономірностей біржової діяльності, пов'язані як із сутністю цієї діяльності,так і з формами її організації.
Об’єктомдосліджень курсової роботи були фінансові (валютні та фондові) біржі в Україні.Предметом досліджень курсової роботи була організація біржової діяльності нафінансовому ринку, яка розглядається в її еволюційному розвитку: від угод нареальний товар(спот, форвард) до ф'ючерсних угод і опціонної торгівлі.
Метоюдосліджень курсової роботи була оцінка сучасного стану та перспектив розвиткуфінансових бірж в Україні, аналіз як організаційної структури бірж, так їхправового регулювання, контроля за їх діяльністю, порядку ведення торгів,зняття або хоча б зменшення біржових ризиків при укладенні угод, хеджування іброкерської діяльність, визначення (оцінка) стану функціонування біржовихструктур у ринковій системі України
Інформаційно– методологічним джерелом досліджень курсової роботи були монографії з біржевоїсправи, законодавчі акти України по фінансовому ринку та біржам, звітнідокументи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по фондовимбіржам України та звітні документи Національного банку України по валютнимбіржам України у вигляді актуальних “електронних копій” інформаційної системи“Ліга-Закон” версії 8.02.
Курсоваробота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.Роботу подано на 60 стор., вона містить 4 таблиці, 9 рисунків, додатки на 9стор., список джерел — 36 найменувань.
Розділ 1.Сутність функціонування фінансових бірж на фінансовому ринку України
1.1 Структурата організація фінансових ринків
Згідно зЗаконом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринківфінансових послуг» [4] об’єкти та суб’єкти фінансових ринків в Україні визначенінаступним чином:
— ринкифінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг зметою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансовихпослуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страховихпослуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видахринків, що забезпечують обіг фінансових активів;
— фінансовапослуга – це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересахтретіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках,передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансовихактивів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансовихактивів;
— учасникиринків фінансових послуг – це юридичні особи та фізичні особи — суб'єктипідприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснюватидіяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі такихпослуг;
— фінансоваустанова (інститут фінансового ринку) – це юридична особа, яка відповідно дозакону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідногореєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки,кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страховікомпанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фондиі компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є наданняфінансових послуг.
Важливиметапом розробки маркетингової стратегії фінансових інститутів, що діють нафінансовому ринку, є визначення характеристик споживачів і на основі цього –сегментація ринку (рис.1.1) [29, c. 54].
/>
Рис.1.1.Сегментація фінансового ринку [29]
За ступенеморганізованості кожен сегмент фінансового ринку можна поділити на організованийі неорганізований. Певні сегменти фінансового ринку (наприклад, ринок ціннихпаперів та валютний) можуть поділятися на біржові та позабіржові.
Організований(біржовий) фінансовий ринок функціонує за визначеними правилами, встановленимиспеціальними фінансовими установами: банками, ломбардами та фінансовими біржами(фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо). Біржовий ринокпов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, якправило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), щосприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цінактивів. У розвинених країнах на біржу можуть потрапити не всі емітовані акції,а тільки гарантовані, що відповідають вимогам не тільки лістингу, але і потребісуспільства у розвитку конкретної галузі національного господарства [30,c.67].
Наорганізованому фінансовому ринку забезпечується висока концентрація попиту іпропозиції в одному місці; складається найбільш об’єктивна система цін наокремі фінансові інструменти та послуги (активи); проводиться перевіркафінансової спроможності емітентів основних видів цінних паперів, якідопускаються до торгів; процедура торгів носить відкритий характер;гарантується виконання укладених угод.
Але біржовийринок має і окремі слабкі сторони – коло фінансових інструментів різнихемітентів, які реалізуються на ньому, носить обмежений характер; цей ринокбільш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість; виконання всіхнормативно-правових актів його функціонування збільшує витрати на здійсненняоперацій купівлі-продажу; великомасштабні угоди, які здійснюються окремимиторговцями на біржі, практично немовливо зберегти у таємниці.
Неорганізований(позабіржовий або «вуличний») фінансовий ринок є сферою купівлі-продажуфінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичні таюридичні особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами(цінними паперами, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а такожперепродаж, наприклад, цінних паперів тих емітентів, які не бажають потрапитина біржу.
Неорганізованийринок характеризується більш високим рівнем фінансового ризику, більш низькимрівнем юридичної захищеності покупців, меншим рівнем їх поточної інформованостіі т. п. Разом з тим, цей ринок забезпечує обіг більш широкої номенклатурифінансових інструментів і послуг; задовольняє потребу окремих інвесторів уфінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить більшвисокий дохід; більшою мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод. Урежимі неорганізованого фінансового ринку здійснюється більша частина операційз цінними паперами та основний обсяг кредитних, страхових і валютних операцій.
Захарактером руху фінансових інструментів фінансовий ринок поділяється напервинний і вторинний (тут мова йде виключно про фондові інструменти) [20,c.15].
Первиннийринок характеризує ринок цінних паперів, на якому здійснюється первиннерозміщення їх емісії. Це розміщення, як правило, організовує андерайтер(інвестиційний дилер), який самостійно або з групою інших андерайтерів купуєвесь (або основний) обсяг емітованих акцій, облігацій і т. п. з метою їхнаступного продажу інвесторам більш дрібними партіями.
Вториннийринок характеризує ринок, де постійно обертаються цінні папери, які раніше булипродані на первинному ринку. Вторинний ринок охоплює переважну частинубіржового і позабіржового обороту цінних паперів. Без розвиненого вторинногофондового ринку, який забезпечує постійну ліквідність і розподіл фінансовихризиків, не може ефективно існувати первинний ринок цінних паперів. Однією ізосновних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни(курсової вартості) на окремі цінні папери, що відображає всю інформацію профінансовий стан їх емітентів і умови емісії.
У СШАгрупування фондових ринків за цією ознакою вже отримало подальший розвитокшляхом виділення «третього ринку» (позабіржової торгівлі великими пакетамицінних паперів, які одночасно котируються на центральних фондових біржах, зметою суттєвого зниження витрат за їх угодами), а також «четвертого ринку» (наякому здійснюються прямі угоди між великими інституціональними інвесторами іпродавцями цінних паперів без участі фірм-посередників).
Затерміновістю реалізації угод, укладених на фінансовому ринку, виділяютьнаступні види ринків.
Ринок зтерміновою реалізацією умов угод (ринок «спот» або «кеш»). Він характеризуєринок фінансових інструментів, укладені угоди на якому здійснюються в суворообумовлений короткий період часу.
Ринок зреалізацією умов угод у майбутньому періоді (ринок «угод на термін» –ф’ючерсний, опціонний і т.п.). Предметом обігу на ньому є, як правило, фондові,валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).
Розподіл іорганізаційне оформлення цих видів фінансових ринків у країнах з розвиненоюринковою економікою відбулося порівняно недавно. У нашій країні в силуневеликого обсягу операцій з деривативами ці ринки поки що організаційно нерозмежовані.
1.2 Аналіззаконодавчого забезпечення функціонування бірж на фінансовому ринку України
На сучасномуетапі функціонування бірж на фінансовому ринку України обумовлено наступнимизаконодавчими актами:
— ЦивільнийКодекс України [9];
— Господарчий Кодекс України [8];
— ЗАКОНУКРАЇНИ “Про господарські товариства” [5];
— ЗаконУкраїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовихпослуг» [4];
— ЗаконУкраїни “Про цінні папери та фондовий ринок”[1];
— ЗаконУкраїни «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [2];
— ЗАКОНУКРАЇНИ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” [6];
— ЗАКОНУКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” [3];
— ДЕКРЕТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютногоконтролю» [7];
— Положенняпро порядок та умови торгівлі іноземною валютою
(ПостановаПравління Національного банку України від 10 серпня 2005 року) [12];
Законодавчодіяльність бірж на фінансовому ринку України затверджена тільки для фондовоїсегменту ринку, на валютному сегменті ринку згідно “Декрету про валютнерегулювання” [7] при неконвертованості націнальної валюти працює тільки єдинаторгівельно-інформаційна система для уповноважених банків – резидентів Українипід керівництвом Національного банку України – “міжбанківський валютний ринокУкраїни” [12].
Створення тафункціонування фондових бірж на фінансовому ринку України обумовлено закономУкраїни «Про цінні папери та фондовий ринок» в новій редакції 2006 року, якийрегулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів іпровадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритостіта ефективності функціонування фондового ринку [1].
Фінансовіінструменти фондового ринку [1] – це цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси),інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строковіконтракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни відвідсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсовічи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого іззазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову формуоплати (курсові та відсоткові опціони).
Фондовийринок (ринок цінних паперів) [1] — сукупність учасників фондового ринку таправовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів іпохідних (деривативів).
Учасникифондового ринку — емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійніучасники фондового ринку.
Саморегулівнаорганізація професійних учасників фондового ринку – це неприбуткове об'єднанняучасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовомуринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційнихінвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів),утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією зцінних паперів та фондового ринку.
Професійніучасники фондового ринку – це юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданоїДержавною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовомуринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.
Фондовийринок поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів. Вториннийринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом ціннихпаперів [1].
Професійнадіяльність на фондовому ринку – це діяльність юридичних осіб з наданняфінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, облікуправ за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, щовідповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом тазаконодавством.
На фондовомуринку здійснюються такі види професійної діяльності [1]:
— діяльністьз торгівлі цінними паперами;
— діяльністьз управління активами інституційних інвесторів;
— депозитарна діяльність;
— діяльністьз організації торгівлі на фондовому ринку.
Професійнадіяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, щовидається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФ) [15].
Професійнадіяльність учасників фондового ринку, крім депозитаріїв та фондових бірж,здійснюється за умови членства щонайменше в одній саморегулівній організації.
Діяльність зорганізації торгівлі на фондовому ринку — діяльність професійного учасникафондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних,технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширенняінформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгівфінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованогоукладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числіздійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членамиорганізатора торгівлі.
Організаторамиторгівлі є фондові біржі, що відповідають вимогам Закону [1]. Для здійсненнясвоєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі,не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють клірингта розрахунки, — не меншому ніж 6 мільйонів гривень.
Фондовабіржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крімповного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю)[5]або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадитьсвою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України [9], законів, щорегулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, зособливостями, визначеними Законом [1].
Прибутокфондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між їїзасновниками (учасниками).
Фондовабіржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками — торговцями ціннимипаперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності нафондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговцівцінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшоюніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.
Фондовабіржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державнареєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Фондовабіржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринкуз моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондовогоринку [11].
Членамифондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які маютьліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку тавзяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандартифондової біржі.
Фондовабіржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперівта фондового ринку інформацію про:
— перелікторговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажуцінних паперів на фондовій біржі;
— перелікцінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;
— обсягторгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладенихдоговорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період,установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Фондовабіржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперамишляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій,отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.
Торгівля нафондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуютьсябіржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондовогоринку.
Правилафондової біржі складаються з порядку:
— організації та проведення біржових торгів;
— лістингута делістингу цінних паперів;
— допускучленів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржовихторгів;
— котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;
— розкриттяінформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;
— розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які маютьправо брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;
— здійсненняконтролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які маютьправо брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондовоїбіржі;
— накладеннясанкцій за порушення правил фондової біржі.
Згідно з ЗакономУкраїни «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [2]Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому неюпорядку видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів [11]:
1)брокерська діяльність — укладення торговцем цінними паперами цивільно-правовихдоговорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свогоімені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;
2) дилерськадіяльність — укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорівщодо цінних паперів від свого імені та за свій Рахунок з метою перепродажу,крім випадків, передбачених законом;
3)андеррайтинг — розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем ціннимипаперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента;
4)діяльність з управління цінними паперами — діяльність, яка провадитьсяторговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеногостроку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами тагрошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а такожотриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами,які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або вінтересах визначених ним третіх осіб;
5)діяльність з управління активами — професійна діяльність учасника фондовогоринку — компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду відвласного імені або на підставі відповідного договору про управління активами,які належать інституційним інвесторам на праві власності;
6)діяльність з управління іпотечним покриттям — діяльність, що здійснюється завинагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договоромпро управління іпотечним покриттям;
7)депозитарна діяльність депозитарію цінних паперів — діяльність з надання послугщодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперівна рахунках зберігачів цінних паперів, а також операцій емітента щодо випущенихними цінних паперів;
8) депозитарнадіяльність зберігача цінних паперів — діяльність з надання послуг щодозберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів нарахунках власників цінних паперів;
9)діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір,фіксація, обробка, зберігання та надання даних, які складають систему реєструвласників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів івласників;
10)діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку — діяльність професійногоучасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних,технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширенняінформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгівфінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованогоукладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числіздійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членамиорганізатора торгівлі;
11)розрахунково-клірингова діяльність — діяльність з визначення взаємнихзобов'язань за договорами щодо цінних паперів і розрахунків за ними.
Державнакомісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку, в разіздійснення професійними учасниками ринку цінних паперів декількох видівдіяльності, передбачених частиною першою цієї статті, може видавати один бланкліцензії на такі види діяльності;
ЗаконУкраїни «Про валютні біржі» — відсутній, тому валютний ринок України працює наоснові «Положення НБУ про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» [12],яке розроблено відповідно до статей 4, 6 і 11 Декрету Кабінету МіністрівУкраїни від 19.02.93 N 15-93 «Про систему валютного регулювання івалютного контролю» (далі — Декрет)[7], а також статей 7 і 45 ЗаконуУкраїни «Про Національний банк України».
В умовахнеконвертованості національної валюти України Положення [12] встановлює порядокта умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку Українита на міжнародних валютних ринках.
Суб'єктамивалютного ринку України є — уповноважені банки, уповноважені фінансові установита Національний банк України (далі — Національний банк), який здійснює торгівлюіноземною валютою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на ньогозаконодавством України.
На валютномуринку України дозволені наступні операції [12]:
— валютнаоперація на умовах «тод» — валютна операція за договором, умови якогопередбачають виконання цієї операції в день укладення договору;
— валютнаоперація на умовах «том» — валютна операція за договором, умови якогопередбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладеннядоговору;
— валютнаоперація на умовах «спот» — валютна операція за договором, умовиякого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дняукладення договору;
— валютнаоперація на умовах «форвард» — валютна операція за договором, умовиякого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором)пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;
Міжбанківськийвалютний ринок України (МВРУ) — це сукупність відносин у сфері торгівлііноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їхклієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку іНаціональним банком [12];
Міжнароднийвалютний ринок — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою замежами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які задорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютоюза межами України;
Торговельнасесія МВРУ [13] – це торгівельно-інформаційна система — комплексорганізаційно-технічних засобів (дилінгове обладнання REUTERS, BLOOMBERG таСистема підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку УкраїниНаціонального банку України), який забезпечує можливість укладення тапідтвердження договорів з купівлі, продажу іноземної валюти та банківськихметалів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банкупротягом часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови ПравлінняНаціонального банку України;
Уповноваженафінансова установа — фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію наздійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку наздійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземноювалютою [7].
Торгівлюіноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародномувалютному ринку дозволяється здійснювати Виключно Національному банку тасуб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).
Суб'єктиринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно наміжбанківському валютному ринку України.
Суб'єктиринку мають право здійснювати обмін іноземної валюти на міжнародному валютномуринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень,установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національногобанку.
Уповноваженібанки, які отримали право відповідно до банківської ліцензії та письмовогодозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями(генеральної ліцензії) відкривати кореспондентські рахунки вбанках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними,зобов'язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посередництваінших уповноважених банків.
Уповноваженібанки мають право здійснювати власні операції за гривні в межах установленихлімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції, у тому числі купуватиіноземну валюту без наявності зобов'язань у цій валюті.
Уповноваженібанки мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, щоїм належать, у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань віноземній валюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (нормативнихзначень) відкритої валютної позиції.
Суб'єкти ринкузобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах «тод»,«том» або «спот», крім наступних випадків [12]:
— Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах«форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодоіншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-їгрупи Класифікатора.
— Резиденти- суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютніоперації на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземноївалюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови,що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.
— Ціоперації здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженогобанку.
— Уповноваженібанки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювативалютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора наумовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валютищодо гривні.
— Резиденти- суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківськомувалютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземноювалютою 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджуванняризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічнимдоговором.
— Ціоперації здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженогобанку за умови, що довга (коротка) позиція банку за такими операціями становитьне більше 10 % регулятивного капіталу банку.
— Валютніоперації на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсуіноземної валюти виконуються в строк, що не перевищує один календарний рік.
Суб'єктиринку не мають права проводити операції з валютними деривативами.
Суб'єктиринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікаторана іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора.
Суб'єктиринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 3-ї групи Класифікаторана іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринкуУкраїни.
Суб'єктиринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продажіноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключнопід час проведення Торговельної сесії.
Уповноваженийбанк зобов'язаний під час проведення Торговельної сесії зареєструвати валютнуоперацію, зазначену в абзаці першому пункту 24 цього розділу, вказавши її обсягта курс.
Суб'єктиринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обміннимкурсом за кожною операцією.
Національнийбанк має право [13]:
— змінюватичас проведення Торговельної сесії та/або термін подання заявки на участь уТорговельній сесії, попередивши про це суб'єктів ринку не пізніше ніж за дваробочих дні до часу зміни;
— наділятиуповноважену особу правом призупиняти Торговельну сесію з об'явленням технічноїперерви;
— установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземноївалюти фізичним особам — резидентам;
— установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземноївалюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, щовстановлюється Національним банком, з метою недопущення безпідставнихфінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародномувалютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбанківський валютнийринок України.
Розділ 2.Аналіз розвитку та діяльності фінансових бірж України
2.1 Місце тароль валютних бірж на валютному ринку України
Станом накінець 2006 року, окремих валютних бірж в Україні не існує (Українськаміжбанківська валютна біржа[36] та Кримська міжбанківська валютна біржаприпинили свої операції з валютою за постановою Національного банку України[12]), замість них працює керуєма Національним банком України єдина на Україну«електронна» торговельно-інформаційна система – Міжбанківський валютний ринокУкраїни, який діє згідно з «Правилами проведення Торговельної сесії таздійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют табанківських металів» [12].
Порядокпроведення Торговельної сесії на МВРУ [13]:
1.Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає у заявку на участьу Торговельній сесії (далі — Заявка) незадоволені потреби клієнтів, а такожвласні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів загривні.
Заявка впаперовій формі підписується керівником (або особою, яка його замінює) таголовним бухгалтером (або особою, яка його замінює) банку (фінансової установи)і залишається на зберіганні в банку (фінансовій установі). Заявка в електроннійформі подається до Національного банку України в установлений ним строк.
Національнийбанк України має право змінити термін подання Заявки, попередивши про цеуповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за дваробочих дні до дня запровадження відповідних змін.
Уповноваженийбанк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участь у Торговельнійсесії без отримання підтвердження Національного банку України про прийняттяЗаявки.
2.Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) у Заявці визначає закожною іноземною валютою Класифікатора іноземних валют та банківських металівта за кожним видом банківських металів обсяг їх купівлі та/або продажу.
Уповноваженийбанк (уповноважена фінансова установа) має право під час Торговельної сесіїзамість зазначеної у Заявці операції з іноземною валютою 1-ї групиКласифікатора здійснити аналогічну операцію з іншою іноземною валютою цієїсамої групи Класифікатора, замість зазначеної у Заявці операції з іноземноювалютою 2-ї, 3-ї груп Класифікатора здійснити аналогічну операцію з іншоюіноземною валютою 2-ї або 3-ї групи Класифікатора.
Уповноваженийбанк (уповноважена фінансова установа) не має права під час Торговельної сесіїзамість зазначеної у Заявці операції з банківськими металами здійснюватиоперацію з іноземною валютою.
3.Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювативзаємні розрахунки за операціями з купівлі-продажу іноземних валют табанківських металів за гривні лише за підтвердженими угодами. Підтвердженоювважається угода, за якою обидва її учасники під час Торговельної сесіїотримали взаємні підтвердження засобами Системи підтвердження угод наміжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі — Система підтвердження угод).
4. Угода,яка вже була підтверджена для одного з її учасників до зупинення Національнимбанком України Торговельної сесії, підтверджується засобами Системипідтвердження угод для іншого її учасника.
На рис.2.1 –2.5 наведена динаміка обсягів щоденних торгів на МВРУ у 2004 – 2006 роках [35].Як показує аналіз графіків на рис.2.1 -2.5, середньоденний обсяг валютнихоперацій оцінюється як:
130млн.доларів США на день у 2004 році;
180млн.доларів США на день у 2005 році;
200млн.доларів США на день у 2006 році.
Як показуєаналіз результатів статистики, наведеної на рис.2.1-2.5, механізм керівництваНаціональним банком Торгівельною сесією МВРУ у 2004 — 2006 роках :
— дозволяєстабілізувати пікові відхилення щоденної пропозиції до 600 млн. доларів США надень від середнього значення 130 -180 млн. грн. доларів США на день за рахунокскупки Національним банком надлишку пропозиції у валютні резерви;
— дозволяєстабілізувати пікові відхилення пропозиції до рівня 50 млн.доларів США на деньвід середнього значення 130- 180 млн. грн. доларів США на день за рахуноквалютних інтервенцій Національним банком дефіциту пропозиції з валютнихрезервів;
— дозволяєНБУ стабілізувати офіційний курс національної валюти на рівні 5,05 грн./1 доларСША на протязі 3 років.
2.2 Місце тароль фондових бірж на фондовому ринку України
За данимиДержавної комісії по цінним паперам та фондовому ринку України стан татенденцій розвитку ринку цінних паперів у 2005 році та за І квартал 2006 рокухарактеризуються наступними показниками [28]:
1. За станомна 01.03.2006 року в Україні зареєстровано як юридичні особи 33 507 акціонернихтовариств, з них відкритих – 11 280, закритих – 22 227.
2. У 2005році Комісією (центральним апаратом та територіальними управліннями) зареєстровано2 037 випусків акцій на загальний суму 24,81 млрд. грн. (з врахування скасованихвипусків). Обсяг випусків акцій у 2005 році порівняно з 2004 роком зменшився на3,53 млрд. грн. (2004 рік – 28,34 млрд. грн.).
3. У 2005році сумарна вартість, зареєстрованих центральним апаратом Комісії, випусківакцій, що випускаються з метою залучення коштів відкритими та закритимиакціонерними товариствами (Положення 07-01/98 та Рішення 167/02), становила9,98 млрд. грн., що становить 76,69% від загального обсягу зареєстрованих випусків.Порівняно з 2004 роком, у 2005 році загальний обсяг зареєстрованих випусківакцій, які випускались з метою залучення коштів відкритими та закритимиакціонерними товариствами (Положення 07-01/98 та Рішення 167/02), збільшився на2,57 млрд. грн.
4. ПротягомІ кварталу 2006 року загальний обсяг випуску акцій, зареєстрованих центральнимапаратом Комісії, становив 11,4 млрд. грн. (без вирахування скасованихвипусків). Обсяг зареєстрованих центральним апаратом Комісії випусків акцій у Ікварталі 2006 року порівняно з відповідним періодом 2005 року збільшився на7,55 млрд. грн. (І квартал 2005 року – 3,85 млрд. грн.).
5. ПротягомІ кварталу 2006 року сумарна вартість зареєстрованих центральним апаратомКомісії випусків акцій, що випускаються з метою залучення коштів відкритими тазакритими акціонерними товариствами (Положення 07-01/98 та Рішення 167/02),становила 5,57 млрд. грн. (або 48,89% від загального обсягу зареєстрованихвипусків за цей період). Протягом І кварталу 2006 року порівняно з відповіднимперіодом 2005 року загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій, яківипускались з метою залучення коштів відкритими та закритими акціонернимитовариствами (Положення 07-01/98 та Рішення 167/02), збільшився на 2,84 млрд.грн.
6. У 2005 роціКомісією зареєстровано 510 випусків облігацій на суму 12,78 млрд. грн. Обсяг зареєстрованихоблігацій у 2005 році збільшився на 8,67 млрд. грн. порівняно з минулим роком(2004 рік – 4,11 млрд. грн.).
7. ПротягомІ кварталу 2006 року Комісією зареєстровано 125 випусків облігацій на суму 3,55млрд. грн. Обсяг зареєстрованих облігацій у І кварталі 2006 року збільшився на2,03 млрд. грн. порівняно з відповідним періодом 2005 року (І квартал 2005 року– 1,52 млрд. грн.).
8. У 2005році активізовано процеси випуску облігацій місцевих позик. Комісієюзареєстровано протягом 2005 року 10 випусків облігацій місцевої позики на суму350,0 млн. грн. Протягом І кварталу 2006 року Комісією зареєстровано 2 випускиоблігацій місцевої позики: Одеської міської ради та Івано-Франківської міськоїради на суму 5,0 млн. грн. та 5,5 млн. грн. відповідно.
9. За станомна 17.03.2006 р. Комісією зареєстровано випуск сертифікатів фонду операцій знерухомістю, що випускаються в бездокументарній формі, інформацію про їх випускта проспект емісії 2 фінансовим установам:
— ТОВ «Новафінансова компанія» за загальну суму 21,0 млн. грн., у кількості 21 тис. шт.,номінальною вартістю 1 000 грн.;
— АБ«Тавріка» на загальну суму 20,0 млн. грн., у кількості 20 тис. шт., номінальноювартістю 1 000 грн.
10. Протягом2005 року зареєстровано 152 випуски інвестиційних сертифікатів пайовимиінвестиційними фондами — на суму 23,06 млрд. грн. Порівняно з попереднімироками, у 2005 році зареєстровано найбільший за обсягом випуск інвестиційнихсертифікатів пайовими інвестиційними фондами.
11. У 2005році обсяг зареєстрованих випусків акцій корпоративних інвестиційними фондамистановив 836,86 млн. грн. За станом на 31.03.2006 р. кількість корпоративних тапайових інвестиційних фондів зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі інститутівспільного інвестування становила 329 інститутів спільного інвестування. Заперіод з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року зареєстровано в Єдиному державномуреєстрі інститутів спільного інвестування 46 інститутів спільного інвестування,з них 35 пайових інвестиційних фондів та 11 – корпоративних.
12. У Ікварталі 2006 року Комісією зареєстровано 42 випуски інвестиційних сертифікатівпайовими інвестиційними фондами на суму 2,76 млрд. грн. та 6 випусків акційкорпоративних інвестиційними фондами на суму 221,0 млн. грн.
13. Застаном на 01.04.2006 р. Комісією зареєстровано випусків опціонів на суму 470,97млн. грн. У 2005 році Комісією зареєстровано випусків опціонів на суму 160,55млн. грн. Протягом І кварталу 2006 року випуски опціонів Комісією не зареєстровано.
14. У 2005року обсяг виконаних договорів на ринку цінних паперів становив 403,8 млрд.грн., що більше на 82,53 млрд. грн. ніж обсяг виконаних договорів у 2004 році.
Найбільшіобсяги виконаних договорів у 2005 році зафіксовано з акціями (179,79 млрд.грн.) та векселями (133,12 млрд. грн.).
15. У 2005році на організаторах торгівлі(фондові біржі та ТІС) обсяг виконаних договорівстановив 16,4 млрд. грн. (4,06% від загального обсягу операцій на ринку ЦПУкраїни). Це найбільший обсяг торгів, який зафіксовано на організаторахторгівлі за попередні роки.
16. Найбільшийобсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом2005 року зафіксовано з облігаціями підприємств (39,84% від загального обсягувиконаних договорів на організаторах торгівлі), з акціями (27,25%) та зоблігаціями державної внутрішньої позики (23,61%).
17. ПротягомІ кварталу 2006 року на організаторах торгівлі обсяг торгів з цінними паперамистановив 6,95 млрд. грн.
Найбільшийобсяг торгів за інструментами на організаторах торгівлі у І кварталі 2006 рокузафіксовано з:
— облігаціямипідприємств на суму 2 528,55 млн. грн., що становить 36,39% від загальногообсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року;
— облігаціямидержавної позики – 2 425,64 млн. грн., що становить 34,91% від загальногообсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року;
— акціями –1 671,29 млн. грн., що становить 24,06% від загального обсягу виконанихдоговорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року.
18. Застаном на 31.12.2005р. у реєстраторів на майже 15 млн. особових рахунках обліковувалисьіменні цінні папери загальною номінальною вартістю 124,73 млрд. грн.
У 2005 роціздійснено 1,2 млн. операцій переходу прав власності на цінні папери, за данимиреєстраторів*.
19. Застаном на 28.02.2006 р. кількість професійних учасників, які мають ліцензію наздійснення певних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів,становить 1 501, в тому числі ДКЦПФР(Комісією) видано:
— 799 ліцензійна здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів (торгівля ціннимипаперами);
— 167ліцензій на здійснення депозитарної діяльності зберігачами цінних паперів;
— 356ліцензій на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних ціннихпаперів;
— 167ліцензій на здійснення діяльності з управління активами;
— 10ліцензій на здійснення діяльності з організації торгівлі на ринку ціннихпаперів (8 бірж та 2 торговельно-інформаційні системи);
— 1 ліцензіюна здійснення розрахуново-клірингової діяльності за угодами щодо ціннихпаперів,
— 1 ліцензіюна здійснення депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.
Зурахуванням суміщення певних видів професійної діяльності окремими професійнимиучасниками ринку цінних паперів їх кількість за станом на 28.02.2006р.становить 1 299 (в тому числі: 167 учасників є торговці-зберігачі, серед яких93 банки, в тому числі: 34 учасника є торговці-зберігачі-реєстратори, середяких 28 банків; 1 депозитарій має ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність).
В табл.2.9наведені обсяги торгів цінними паперами на 8 фондових біржах України та в 2торгівельно-інформаційних системах у 2004 – 2005 роках.
Таблиця 2.9
Порівняльнийаналіз обсягів торгів на 8 фондових біржах та в 2 торгівельно-інформаційних системахУкраїни у 2004 –2005 роках [25]
/>
В табл.2.10наведені порівняльні характеристики ефективності діяльності двох найбільшихорганізаторів фондової біржової торгівлі в Україні – Української фондової біржі(УФБ) [34] та Першої фондової торгівельної системи (ПФТС) [32].
Асоціація«Перша Фондова Торговельна Система» є саморегулівною організацією(СРО) професійних учасників фондового ринку України, що має відповіднесвідоцтво ДКЦПФР про реєстрацію СРО. ПФТС є «електронною» біржеюцінних паперів України, яка охоплює усі найбільші регіони України та підтримуєроботу національної електронної системи торгівлі цінними паперами у режимі«реального часу». ПФТС є організатором торгівлі, що має відповіднийдозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України [32].
Таблиця 2.10
Порівнянняхарактеристик діяльності фондової біржі УФБ та “електронної” торгівельноїсистеми ПФТС в Україні [25]
/>
Всі члениПФТС знаходяться в єдиному правовому полі як українського законодавства зфондового ринку, так і внутрішніх правил та положень Асоціації. Це означає, що,окрім державного регулювання, члени ПФТС (а це — близько чверті всіх компанійта банків, що отримали дозволи на здійснення операцій з цінними паперами)погодились додатково взяти на себе зобов'язання, які б гарантували чесні тасправедливі правила «гри на ринку» (це зобов'язання дотримуватисяправил та положень, які розробляються та впроваджуються самими учасниками ринку- членами СРО).
Практиказастосування подібних регулюючих механізмів у багатьох розвинутих країнах та вбільшості країн, що розвиваються, переконує в їх ефективності та позитивномувпливі на розвиток фондового ринку.
Торговельнасистема ПФТС розроблена як багатофункціональна система для забезпеченнядіяльності брокерів та ділерів по купівлі/продажу цінних паперів. ПФТС є єдиноюторговельною системою в Україні, яка підтримує міжрегіональну системуелектронних торгів цінними паперами у режимі «on line».
На сьогодні,торговельна система ПФТС дозволяє використовувати різні торгові та розрахунковітехнології для найбільш повного задоволення потреб бізнесу учасників ринку.
Риноккотирувань являє собою технологію торгівлі, що побудована за принципом«Dealer driven market» — ринку конкуруючих котирувань, що виставляютьсяучасниками, та принципом акцепту твердих котирувань. За такою технологієюторгівлі учасники мають можливість самостійно обирати спосіб виконаннязобов«язань- використовувати технологію проведення розрахунків вдепозитарії за принципом „поставка проти оплати“, або виконувати зобов’язанняза домовленістю сторін угоди.
Ринок ОВДПза принципом „ринку заявок“ — система торгівлі облігаціями внутрішньоїдержавної позики за участю Національного банку України, що побудована запринципом „ринку заявок“.
Ринокаукціонів — технологія проведення торгів за принципом односторонього аукціону,що передбачає проведення торгів шляхом надання учасниками аукціону конкурентнихпропозицій на замовлення ініціатора аукціону стосовно продажу або купівліцінних паперів.
З точки зорукористувача, Торговельна система ПФТС дає можливість:
— вестимоніторинг ринку в режимі реального часу
— вестипереговори на екранах дисплеїв в режимі реального часу
— проводититоргові операції
Надійністьінформаційних технологій є особовою рисою системи. Перш за все — цевикористання високотехнологічних апаратних засобів, спеціальних додатків,спеціально розроблених по методиці „dealer-driven market“ тавиділених каналів зв'язку, які дозволяють вільно взаємодіяти брокерам, щознаходяться в різних містах України.
Якзазначалося вище (табл.2.9), ПФТС є основним організатором торгівлі в Україні,і її частка у загальному обсязі торговельних транзакцій на регульованому ринкуу 2005 році становила 86%. На другому місці по активності серед організаторівторгівлі стоїть Українська фондова біржа (УФБ), частка якої в обсязіторговельних транзакцій на регульованому ринку становить приблизно 13%.
Аналізпідсумків діяльності Української фондової біржі за 2005 рік [25] показав, щонезважаючи на збереження у 2005 році другої рейтингової позиції на біржовому ринкуУкраїни обсяг торгівлі на УФБ у 2005 році зменшився в 1,9 рази у порівнянні зпопереднім роком і склав 780,6 млн. грн. (відповідний показник 2004 року — 1,5млрд. грн.).
Суттєвепадіння обсягів торгівлі у 2005 році спричинено низкою як ринкових, так іполітичних чинників [34]:
скороченняобсягів об’єктів приватизації, що пропонувались до продажу на УФБ протягомроку;
відсутністьторгів у секторі приватизації протягом перших чотирьох місяців 2005 року узв’язку з введенням Верховною Радою України мораторію у сфері приватизації;
падінняобсягів торгівлі похідними цінними паперами;
збереженнятенденції низької активності на вторинному біржовому ринку цінних паперів.
В той жечас, у 2005 році суттєво змінилась структура торгів за видами фінансовихінструментів, яка розширилась за рахунок корпоративних облігацій. Якщо в 2004році 98,5% від обсягу торгівлі на УФБ займали похідні цінні папери і 1,5% — акції, у 2005 році на ринок акцій припадає 62,5% від річного обсягу біржовоїторгівлі, похідні цінні папери займають 33%, 4,5% — ринок корпоративнийоблігацій.
Станом накінець 2005 року інфраструктура членів УФБ представлена 117 брокерськимиконторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ.Протягом 2005 року зі складу членів СРО УФБ були виключені 17 торговців ціннимипаперами, увійшли до складу СРО – 12. Члени СРО УФБ в структурному розрізіпредставлені 31 банківською установою та 86 торговцями цінними паперами [34].
Протягом 2005року на УФБ та її філіях відбулось 64 торговельних сесії (у 2004 році – 259сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 65 млн. грн. (у 2004 році — 125 млн.грн.), за торговельну сесію – 12,2 млн. грн. (в 2004 році – 5,8 млн. грн.).
За 2005 рікна УФБ та її філіях укладено 170 угод (в середньому 3 угоди за одну торговельнусесію). Найбільша кількість угод була зафіксована у січні – 25. Найбільшийобсяг торгів зафіксований у травні – 475,3 млн. грн., що обумовлено укладаннямзначних за вартістю угод у секторі приватизації. В розрізі фінансовихінструментів найбільшу кількість угод (143) було укладено з похідними ціннимипаперами (опціонами на купівлю товарів).
Таблиця 2.7
Структура таобсяги торгів на УФБ у 2004 -2005 роках [34]Вид цінного паперу Обсяг торгів за 2005 рік, млн. грн. Обсяг торгів за 2004 рік, млн. грн.. Акції 487,5 21,8 Облігації підприємств 34,7 0,0 Похідні цінні папери 258,4 1480,4 Всього 780,6 1502,2
Аналізпідсумків діяльності Української фондової біржі фондової біржі за 9 місяців2006 року [34] показав, що біржовий обсяг торгів за 9 місяців 2006 року склав122,06 млн. грн. (відповідний показник 2005 року – 780,83 млн. грн.). Зниженняобсягів торгівлі в поточному році пояснюється низькою активністю на ринкупохідних цінних паперів (у відповідному періоді 2005 року на цей секторприпадало 34% біржового обігу) та зниженням обсягів торгівлі в секторіприватизації.
Протягом 9місяців 2006 року на УФБ та її філіях відбулося 32 торгівельні сесії (зааналогічний період 2005 року – 49 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав13,5 млн. грн. (відповідний показник 2005 року — 84,5 млн. грн.), за торгівельнусесію – 3,8 млн. грн. (в 2005 році – 15,5 млн. грн.). 38,51% обсягу торгівліприпадає на ринок приватизації, 60,95% — на ринок корпоративних облігацій,0,06% — на ринок похідних цінних паперів та 0,48% припадає на вторинний ринокакцій.
Таблиця 2.7
Структура таобсяги торгів на УФБ за 9 місяців 2006 року [34]Вид цінного паперу Обсяг торгів за 9 місяців 2006 року Обсяг торгів за 9 місяців 2005 року млн. грн. % млн. грн. % Акції 47,6 38,99 477,6 62,78 Облігації підприємств 74,4 60,95 25,00 3,28 Похідні цінні папери 0,06 0,06 258,2 33,94 Всього 122,06 100,00 760,80 100,00
2.3 Досвідіноземних держав по організації функціонування фінансових бірж
У ряді країнсвіту існують валютні біржі (частіше це відділи на фондових біржах), на якихздійснюється торгівля валютою у великих масштабах на основі попиту, щоскладається на них, і пропозиції (Додаток В). Курс, що встановлюється на цихбіржах, називається офіційним валютним курсом. Він є обов'язковим і лежить воснові розрахунків банків з клієнтами. У роботі цих бірж часто беруть участьпредставники держави [30, c.24].
Валютнібіржі набули поширення в країнах Західної Європи. В Італії функціонує декількавалютних бірж. На кожній з них (в Мілані, Римі, Генуї, Венеції) курсивстановлюються маклерами біржі з участю представників держави і діють на данійбіржі для розрахунку з банківськими клієнтами. Дозволено також як розрахунковийкурс використати курс, отриманий як арифметичне середнє курсів, що котируютьсяна всіх біржах. У Німеччині, наприклад, діють чотири валютні біржі — у Франкфурті-на-Майні,Гамбурзі, Дюссельдорфі і Мюнхені. На цих біржах офіційними маклерами щоднявстановлюються курси 14 валют. Ці курси обов'язкові і використовуються длярозрахунків банків з клієнтами. Франкфуртська валютна біржа відіграєкоординуючу роль [19,c.48].
У Франціїфункціонує одна валютна біржа в Парижі, на якій працюють державні маклери. УВені курси встановлюються біржовим маклером спільно з центральним банкомАвстрії. У Скандинавських країнах представники комерційних банків іцентрального банку встановлюють курс вітчизняної валюти до англійського фунтастерлінгів, на основі якого розраховують курси до інших валют з урахуваннямдіючих ринкових курсів.
У деякихрозвинених капіталістичних країнах спеціальні валютні біржі відсутні. Це маємісце там, де знаходяться найбільші банки, які економічно гарантують обмінвалют. Так, у США торгівля валютою здійснюється Виключно на міжбанківськомуринку, де формується середній курс, який є основою встановлення курсів продавцяі покупця для банківських клієнтів. Як правило, банки не стягують особливихкомісійних і отримують прибуток за рахунок різниці в курсах продавця і покупця.
Найбільшимсвітовим центром з торгівлі валютою є Нью-Йорк. Інші фінансові центри СШАзнаходяться в Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско і Новому Орлеані [19,c.57].Торгівля валютою на міжбанківському ринку у Нью-Йорку здійснюється за допомогоюпосередництва незалежних приватних торговців валютою, які або можуть бутипосередниками, або можуть проводити торги за власний рахунок.
Спеціалізованоївалютної біржі немає і у Великобританії. Однак банки цієї країни щодняпідтримують взаємозв'язок і повідомляють один одному котирування. При цьомувирішальна роль належить 10 банкам. На валютні курси, що складаються між ними,орієнтуються й інші учасники ринку. Про встановлений курс долара до фунта стерлінгіву кризові періоди оголошується щодня у засобах масової інформації. Розмір їхкурсів залежить від відносин банку з клієнтом і від величини обороту. Немаєвалютної біржі і у Швейцарії. Тут курс валют встановлюється шляхом щоденногоопитування головних торговців валютою. Фактичний курс може відхилятися, якщообсяг угоди перевищує певну величину.
Незалежновід наявності фондової біржі у кожній країні операції з валютою завждипроходять при посередництві банків.
Зарубіжна(іноземна) валютна біржа — це всесвітня мережа покупців і продавців валюти, якідіють у фінансових центрах [19,c.53]. Щодня в усьому світі укладаються валютніугоди приблизно на 500 млрд. американських доларів. Однак реальний (у фізичномурозумінні) обмін валют відбувається дуже рідко. Телефони, телекси і комп'ютеридопомагають у миттєвій передачі інформації і швидкому, документальномуфіксуванні та врегулюванню угод.
Трьомаголовними центрами торгівлі іноземною валютою є Лондон, Нью-Йорк і Токіо.Найбільші за обсягом операції відбуваються опівдні (лондонському), коли робочийдень у Європі і Америці співпадає.
На валютнихбіржах щодня укладається безліч різних валютних угод.
Валютніугоди — це операції з обміну цінних паперів в одній валюті на цінні папери віншій валюті за договірним курсом на певну дату. Операції здійснюються з метоюобслуговування експорту й імпорту товарів і послуг. Часто до таких операційвдаються для отримання прибутків від розміщення коштів за кордоном на короткийчас під вищий, ніж на місцевому ринку, процент, а також для вилучення прибуткуз різниці курсів валют на різних ринках, тобто із спекулятивною метою.Використовуються вони і при купівлі-продажу іноземних та міжнародних ціннихпаперів. Однак умовою цього є оборотність валют не тільки по поточних, а йфінансових операціях.
Валютніоперації поділяються на такі види [20,c.34]:
— касові абоготівкові (операції „спот“), при яких покупець отримує від продавцяіноземну валюту (платіжні документи в іноземній валюті) одразу ж після платежуу національній валюті;
— строкові(форвардні операції), при яких відбувається купівля-продаж іноземної валюти назаздалегідь узгоджений термін з передачею її до закінчення цього терміну закурсом, що зафіксований у момент укладання угоди;
— операції»своп", які об'єднують дві операції — готівкову і строкову,
— арбітражні,при яких учасники операції використовують відмінності у валютних курсах нарізних валютних ринках з метою отримання прибутку.
Найбільшпоширеною формою валютних операцій є операції з негайною поставкою валюти(реальні, касові, «спот»). Це приблизно 60% усіх операцій з іноземноювалютою. Характерною рисою таких операцій є те, що купівля-продаж валютиздійснюється банками-контрагентами на умовах її поставки у наступний робочийдень, не рахуючи дня укладання угоди. Це дозволяє перевести кошти в будь-якукраїну і здійснити оформлення угоди. У ряді країн можна за домовленістюздійснювати розрахунки в той же або в наступний день, однак розрахунки будутьпроводитися за особливим курсом. Валюта перераховується, як правило, потелеграфу. Якщо переказ валюти відбувся несвоєчасно, то винна сторона платитьпроценти за прострочення. Касові валютні операції насамперед застосовуються длясвоєчасного отримання іноземної валюти, необхідної для здійсненнязовнішньоторговельних операцій.
З переходомдо плаваючих валютних курсів посилився спекулятивний елемент касової торгівлівалютою. Існують різні способи вилучення додаткової вигоди з курсових коливаньна валютному ринку, наприклад, використання тимчасового розриву міжнадходженням валюти і її реалізацією.
Широкогопоширення, як готівкова операція, набув арбітраж. Валютний арбітраж — цеодночасно купівля і продаж однієї валюти з метою Вилучення спекулятивногоприбутку, у зв'язку з діючою на момент укладання угоди різницею в курсах валют.Операції бувають простими (з участю двох банків і двох валют) і складними (зучастю більшої кількості банків і грошових одиниць). Останні проводяться наоснові використання крос-курсів.
Широкамережа банків і банківських відділень, що знаходяться в усьому світі, а такожоснащеність банків сучасними засобами зв'язку забезпечують вирівнювання курсіввалют. Валютні курси на ринку можуть змінитися в лічені хвилини; це не даєінколи можливості завершити розпочату операцію з прибутком.
Наступнимвидом валютних операцій є строкова, або форвардна, валютна операція.Форвардними валютними операціями називаються операції, розрахунок за якимипроводиться більш ніж через два робочих дні після їх укладення за курсом, щовстановлений у момент укладання угоди. Вони використовуються для захиступокупців валют від зміни курсів валют у часі або для вилучення прибутку узв'язку із зміною курсів. Необхідність у проведенні операцій на умовах«форвард» витікає, як правило, з короткострокових вимог і зобов'язаньекспортерів та імпортерів клієнтів банку
2.4Визначення основних проблем сучасного стану функціонування фінансових біржУкраїни
Основними проблемамисучасного стану функціонування фінансових (фондових та валютних) бірж в Україніє їх практична відсутність у класичному стилі їх функціонування за кордоном.Існуючі монопольні структури – МВРУ на валютному ринку та ПФТС на фондовомуринку — фактично є по статуту торговельно-інформаційними системами, тобто невиконують основних посередницьких функцій фінансових бірж [21], [25]:
— страхування можливих збитків учасників операцій;
— участь задопомогою рахункових палат у заключенні та контролі
виконаннябіржових угод;
— котирування цінних паперів, які виставляються на торги, як гарантія
платоспроможностіемітентів.
Керівникифондових бірж України [24]:
— ЗАТ«Українська міжбанківська валютна біржа»;
— ВАТ«Київська міжнародна фондова біржа»;
— ЗАТ "Українська міжнародна фондова біржа";
— ЗАТ«Донецька фондова біржа»;
— ЗАТ«Придніпровська фондова біржа»;
— ЗАТ "Кримська фондова біржа";
в зверненнідо президента України у 2006 роки вказали, що згідно з підрозділом«Фінансові ринки» розділу IV Програми «Назустріч людям»чітко визначено, що з метою розвитку надійного та прозорого ринку небанківськихфінансових послуг Уряду необхідно забезпечити «створення умов для ефективногофункціонування та розвитку фондових і товарних бірж, розрахунково-кліринговихінститутів».
Згідно зпунктами 3 та 4 підрозділу «Фондові ринки» розділу IV цієї ж Програмитакож чітко визначено, що Уряд України забезпечить:
— «Зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами, емітованимиприватизованими підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки ібезпеки держави (у тому числі при їх первинній емісії) виключно набіржах»;
— «Зосередження продажу корпоративних прав, емітованих підприємствами — природними монополістами у процесі їх приватизації, виключно на біржах, що забезпечитьїх перетворення у публічні корпорації та створення системи, яка унеможливлюєнезаконну концентрацію капіталу…»
З наведенихцитат чітко зрозуміло, що означає формулювання «виключно» відноснофондових бірж, тобто неможливість іншого трактування.
На жаль,підміна і сплутування понять «фондова біржа» та «організованийринок» простежується і на рівні окремих державних відомств, таких якДержавна комісія з цінних паперів та фондовому ринку (ДКЦПФР) і Фондудержавного майна України (ФДМУ).
Як у діючих,так і у проектах їх нормативних актів неодноразово поняття «фондовабіржа» трансформувалося у поняття «організований ринок».
Але ж, такзваний «організований ринок» включає до себе не тільки фондові біржі,а і позабіржові торгово-інформаційні системи (ТІС), головною функцією яких, навідміну від фондових бірж, є обмін цінами попиту та пропозиції за ціннимипаперами без обов'язкового укладення угод з ними. ТІС не несуть ніякихзобов'язань за невиконання умов укладених угод та роблять можливими індикативніугоди, що веде до переходу фондового ринку до тіньового сектору. До того жнеобхідно зауважити, що створення та діяльність ТІСів не регламентуються жоднимзаконодавчим актом України і не визначені ні Цивільним [9], ні Господарськимкодексом [8].
У зв’язку ізвзазаними више заявами групи фондових бірж на адресу вищого керівництва країнищодо ситуації з організаторами торгівлі в Україні (фондовими біржами таторговельно-інформаційними системами), Рада ПФТС заявила, що [32]:
— змушенарозцінювати звернення фондових бірж як спробу тиску на державу з метоюзастосування адмінресурсу для штучного перерозподілу організованого ринкуцінних паперів на користь окремих його учасників;
— метоюздійснення зазначених дій є спроба адміністративного обмеження торгівлі акціямипідприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тапідприємств-монополістів;
— наслідкомпрактичної реалізації таких зусиль буде зруйнування ПФТС, як єдиного насьогодні постійно діючого в Україні організаційно оформленого фондового ринку,на якому зосереджено 80% загального обсягу організованої торгівлі ціннимипаперами, тоді як на 8 українських біржах — лише 20%.
З метоюспростування інформації, яка дискредитує ПФТС як легітним-ний інституторганізаційно оформленого фондового ринку, Рада ПФТС (Склад Ради: Альфа–Банк,ВАБанк, Драгон Капітал, КІНТО, Конкорд Капітал, Міжрегіональна ФінансоваКомпанія, Національний Резервний Банк – Україна, Он-Лайн Капітал, ПершийУкраїнський Міжнародний Банк, Сігма-фонд, СІНКОМ, Сократ, УкрСиббанк,Укрсоцбанк, Фоїл Сек'юрітіз Нью Юроп.) повідомляє, що [32]:
— ПФТС якторгово-інформаційна система створена відповідно до за-конодавства України іформувалась протягом багатьох років завдяки зусил-лям професійних учасниківринку цінних паперів України, що дозволило їй стати загальновизнаниморганізатором торгівлі цінними паперами;
— ПФТС насьогодні – це ліцензований організатор торгівлі цінними паперами, учасникамиякого є провідні компанії та банки, що функціонує за загальноприйнятими наринках багатьох країн правилами та технологіями, виконання замовлень на якому,всупереч твердженням бірж, є обов’язковим і результати торгів на якомувизнаються всім світом, у режимі реального часу транслюються користувачамReuters, Bloomberg та Thomson Financial, на постійній основі використовуютьсядля прогнозів щодо розвитку українського ринку цінних паперів Світовим банком,Міжнародною фінансовою корпорацією та рейтинговою агенцією Standard &Poor’s;
— укладанняугод на ПФТС є добровільним вибором професійних учасників фондового ринкуУкраїни, а не результатом використання адмінресурсу;
—законодавство України передбачає надання всім фондовим біржам таторговельно-інформаційним системам однакової (єдиної) ліцензії на організаціюторгівлі цінними паперами, не створюючи переваг за формальною ознакою жодномуіз організаторів торгівлі;
—законодавство ЄС визнає регульованим ринком, організатором торгівлі, фондовоюбіржею регулярно функціонуючу торговельну систему, що забезпечує ліквідність таціноутворення на ринку цінних паперів, якою і є ПФТС.
Шляхамивирішення короткострокових та середьострокових заходів
створенняактивного і справді динамічного ринку ЦП в Україні є наступні [25]:
— ДКЦПФРповинна негайно визнати, зареєструвати і видати ліцензію ПФТС як “фондовійбіржі”. На ПФТС здійснюється 86% транзакцій організованого ринку України, воназнаходиться у приватному володінні і управлінні, вона користується повагою збоку професійних учасників ринку і продовжує розвивати свою спроможність справедливоі прозоро обслуговувати ринок.
— Требаздійснити заходи для консолідації решти майже непрацюючих
фондовихбірж шляхом добровільного об’єднання або відміни ліцензій з метою забезпеченняпрозорості ціноутворення, що є критично важливим питанням для проведенняприватизаційних торгів та для інвестування активів недержавних пенсійнихфондів. У зв’язку з низькою активністю цих установ настійливо рекомендуємоанулювати їх ліцензії, щоб ліквідувати проблеми, що призводять до подрібненняринку. Для поліпшення операцій на ринку треба консолідувати наявні обмеженіресурси.
— Сліданулювати ліцензії тих брокерів-дилерів, що не здійснюють діяльності.
— Уряд,ДКЦПФР і учасники ринку, за допомогою міжнародних донорських організацій, маютьздійснити спільну програму, спрямовану на заохочення відкритих АТ, особливотих, що пропонуються для приватизації, пройти процедуру лістингу ізапропонувати свої акції на продаж через добре врегульовану біржу, щоб їх моглипридбати портфельні інвестори, зокрема недержавні пенсійні фонди.
Враховуючиобмеження жорстко контролюємого Національним банком України МВРУ на валютніоперації з форвардними, ф’ючерсними та опціонними контрактами [12], необхіднозаконодавчо дати дозвіл на організацію валютних бірж в Україні для роботи зцими видами контрактів.
Розділ 3. Перспективирозвитку фінансових бірж України
3.1Перспективи розвитку форвардної, ф’ючерсної та опціонної торгівлі на фінансовихбіржах України
Середстрокових операцій спекулятивного характеру розрізнюють гру на зниження курсу ігру на підвищення курсу валюти. Якщо очікується падіння курсу валюти, то гравціна зниження продають цю валюту за існуючим у даний момент курсом «форвардз тим, щоб через певний термін здати покупцеві цю валюту, яку продавець теперможе дешево купити на ринку „спот“. Якщо очікується підвищення курсувалюти, то гравці на підвищення скуповують валюту за існуючим курсом, щоб принастанні терміну прийняти цю валюту, яка уже подорожчала і отримати прибутокзавдяки різниці курсів.
Спекулятивніоперації, як правило, здійснюються без наявності валюти. Валютний спекулянтпродає її на термін з надією отримати різницю з часом у курсі [23, c.130].
Таким чином,у більшості випадків гра на підвищення і зниження курсу іноземної валюти — цегра на „різницю“. При цьому не потрібен великий капітал у тій валюті,яку продають (купують). Строкові угоди з іноземною валютою, що укладаються зметою хеджування, покриття валютного ризику, застосовуються при великихкомерційних і фінансових операціях.
Імпортерипридбавають валюту на термін для оплати одержаних у кредит товарів, якщо вонирозраховують, що курс валюти протягом тривалого часу буде підвищуватися.
Експортери,які займаються покриттям можливого валютного ризику, грають на зниження курсуіноземної валюти. Вони продають свою валютну виручку за національні гроші ще доїї отримання, тобто на термін за форвардним курсом, що існує в момент укладаннятоварного контракту.
Валютніоперації на термін виступають і як елемент покриття ризиків при переміщеннікапіталу за кордон.
З існуючихформ строкових операцій найбільш поширені прямі, або аутрайт, — купівля(продаж) іноземної валюти на термін за курсом, який зафіксовано в моментукладання угоди. Розвиненого ринку з операцій „аутрайт“ між банкаминемає. Вони, як правило, укладаються банками з клієнтами, які хеджують своїнадходження та платежі від валютних (курсових) ризиків [29,c.102].
Банки саміхеджуються від курсових ризиків в основному за допомогою операцій»своп" купівлі (або продажу) валюти на умовах «спот» з одночаснимукладанням зворотної угоди на термін. Як результат, готівкові і строковіоперації взаємозараховуються і втрати відносно первинного курсу зводяться домінімуму. Поєднання з депозитними операціями дозволяє збільшити прибутковістьвід операцій «своп».
Строковібіржові (так звані, ф'ючерсні) операції з валютами з 1972 р. почалипрактикувати спочатку в США, а потім і в інших країнах, їх особливість полягаєу тому, що торгівля ведеться окремими стандартизованими контрактами у певнихвалютах (долари США і Канади, фунти стерлінгів, марки ФРН, японські ієни,швейцарські і французькі франки). У них детально регламентуються всі умовиоперації: сума, термін, метод розрахунків і т.д. При укладенні угоди вноситьсяпевний гарантійний депозит. Курси валют з ф'ючерсних операцій котируються уформі «аутрайт», тобто прямо, без виділення премії або знижки. Сумацих контрактів значно менша величини строкових міжбанківських операцій, їхвикористовують дрібні і середні фірми з метою хеджування валютних ризиків[29,c.113].
Різновидомстрокових операцій є опціонні. Вони передбачають право купівлі або продажувалюти в майбутньому за курсом, який зафіксовано в момент укладання угоди. Заправо купівлі або продажу виплачується певна премія. За сприятливого руху курсувалюти протягом терміну операції право використовується, а в протилежномувипадку — сплачена премія втрачається, і валютна операція не здійснюється.Таким чином, опціон більш вигідний при коливаннях курсу, що перевищують розмірпремії.
Риноквалютних опціонів сформувався ще на початку 80 років. Він забезпечує великугнучкість в операціях з валютою, оскільки мінімізує ступінь валютного ризику.При купівлі опціону за певну винагороду (премію) одна особа надає іншій правокупити (опціон «кол») або продати (опціон «пут») валюту заузгодженим курсом у будь-який день встановленого терміну, або взагалівідмовитися від операції без відшкодування збитків (тобто без відшкодуваннявиплаченої премії) [23, c.79].
Необхідністьтаких операцій викликана прагненням її учасників завчасно встановити курс, заяким будуть проводитися розрахунки по валютних операціях у майбутньому. Сутьфорвардної валютної операції полягає у тому, що продавець бере на себезобов'язання через певний термін (до одного року) передати покупцю валюту, апокупець зобов'язується прийняти її і сплатити йому у відповідності з умовамиугоди.
Прифорвардних угодах встановлюється курс, за яким будуть здійснюватися розрахункиу майбутньому. Він носить назву строкового (форвардного) курсу. В його основілежить курс касових операцій, що існує на момент укладання форвардної угоди, атакож надбавки (репорт, ажіо) чи знижок (депорт, дизажіо).
Встановленнякурсів валют строкових операцій з іноземною валютою відрізняється відвстановлення курсів готівкових операцій. У банківській практиці це здійснюєтьсяза допомогою встановлення премії (репорту) або знижки (депорту) відносно курсуз готівкових операцій. Встановлення премії означає, що певна валюта котируєтьсядорожче з операції на термін, ніж з готівкових касових операцій, і нижче закурси операцій «спот». Для кожної валюти і кожного виду операцій (на1, 3, 6 місяців) котирування встановлюється форвардний курс, який включаєготівковий курс, а також премію або знижку, їх розмір залежить від ступеня стійкостівалюти і перспектив еволюції її курсу. Наприклад, хронічна нестабільністьвалюти і очікуване різке зниження її курсу виявляються у високій знижці прикупівлі-продажу даної валюти на термін. Навпаки, валюта, що має великуперспективу на термін, котирується з премією.
При прямомукотируванні валют премія додається до курсів «спот», а знижкавіднімається. При непрямому котируванні діє протилежне правило: преміявіднімається, а знижка додається до курсів «спот». Премія продавцівперевищує премію покупців, оскільки банк, продаючи іноземну валюту, курс якоїна термін підвищується, прагне отримати велику суму в національній валюті приїї продажу і віддати меншу надбавку у національній валюті при купівлііноземної. Знижка продавців менша за знижку покупців, оскільки банк прагнезабрати собі велику знижку у національній валюті при купівлі на неї іноземноївалюти, яка уже дешевшає. І навпаки, при продажу цієї іноземної валюти віннадає клієнтам меншу знижку у національній валюті.
З переходомдо плаваючих валютних курсів необхідність строкових операцій для страхуванняризику зросла. При здійсненні форвардної операції проміжок часу між їїукладенням і виконанням значно більший, ніж при касовій операції, і можестановити декілька місяців (до року). Як правило, термін і курс форвардноїоперації обумовлюється при підписанні контракту. Крім того, до касового курсувстановлюються надбавки (репорт, ажіо) або знижки (депорт, дизажіо). Розміррепорту або депорту залежить не тільки від обсягу форвардних операцій, але йвід різниці у процентних ставках окремих валют. Ці надбавки і знижки іменуютьсяставками «своп». Курс строкової операції визначається якспіввідношення попиту і пропозиції на валютному ринку в момент укладання угоди,різницею в процентних ставках окремих валют.
Ці факторине можна розглядати ізольовано. Наприклад, якщо процентні ставки іноземноївалюти значно зростають, то підвищується і попит на цю валюту на касовомуринку, тому підвищується також і курс «спот».
Одночаснознижується попит на строковому валютному ринку, а відповідно і форвардний курс.У такій ситуації має місце депорт за форвардним курсом відносно касового курсу.При плаваючих валютних курсах від характеру діючої тенденції його руху (вгоруабо вниз) залежить як попит, так і пропозиція валюти.
Використанняфорвардних валютних операцій вигідне для імпортерів і експортерів при отриманнібільш надійної основи для калькуляції угод, оскільки при укладанні договорунезалежно від співвідношення курсів валют на момент сплати, в обох його сторініснує впевненість в отриманні встановленої суми. Операції здійснюються заоголошеними комерційним банком форвардними курсами з депортом або репортом докасового курсу.
Еволюціябіржової торгівлі реальним товаром обумовила можливість та потребу увикористанні угод без поставки реального товару, основними видами яких єф'ючерсні контракти та опціони [23,c.207].
Ф'ючерснийконтракт — це стандартний біржовий договір на поставку товару у вказаний вдоговорі термін за ціною, що визначена сторонами при укладенні угоди.
Ф'ючерсніугоди, на відміну від угод на реальний біржовий товар, не передбачають зобов'язаннясторін поставити або прийняти реальний товар у строк, обумовлений контрактом.Це взаємопередача (купівля-продаж) прав на стандартизований контракт поставкипевного біржового товару.
Ф'ючерсніугоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального товару, а для йогострахування від можливих несприятливих змін цін. Такі угоди укладаються застандартизованими умовами на основі біржових типових контрактів по кожному видутовару.
Об'єктомф'ючерсної угоди може бути тільки один вид продукції визначеної якісноїхарактеристики. Ф'ючерсні угоди укладаються не на обсяги товару, а тільки напевну кількість контрактів. Сумарні обсяги певного виду товару по ф'ючерснихугодах визначаються кількістю контрактів, а обсяги певного виду товару вкожному контракті стандартизовані.
Основнимиознаками ф'ючерсної торгівлі є [23,c.217]:
— фіктивнийхарактер угод;
— зв'язок зринком реального товару через страхування (хеджування), а не через поставкутовару;
— заздалегідь чітко визначена й уніфікована, позбавлена будь-яких індивідуальнихособливостей споживча вартість товару, узгоджена кількість якого міститься вбіржовому контракті, який стає об'єктом торгівлі і являє собою право на товар;
— повнауніфікація умов поставки товару;
— знеособленість угод і замінність їх контрагентів, що забезпечуєтьсяРозрахунковою палатою біржі.
Отже,ф'ючерсний контракт, будучи максимально стандартизованим, відображає конкретнівимоги продавців і покупців до товару. Крім цього, у ф'ючерсному контракті всіпараметри стандартизовані і регламентуються Правилами біржової торгівлі.Погоджуються в контракті тільки дві умови: ціна і позиція, тобто строк поставкитовару. Однак на фінансових біржах, як правило, позиція (строк поставки) поосновному асортименту біржового товару також регламентована, тому практично утиповому контракті погоджується тільки ціна.
З позиціїбіржі ф'ючерсна торгівля — це результат природної еволюції розвитку біржовоїторгівлі в умовах ринкового господарства, тобто це процеси постійноїконкурентної боротьби різних типів ринкових посередницьких структур. Завдякивеликим перевагам перед торгівлею реальним товаром, ф'ючерсна торгівлядозволила біржам вижити в умовах становлення ринкової економіки, заробляти інагромаджувати капітали для свого існування і розвитку. Інакше кажучи, мета,яку переслідували біржі, розвиваючи ф'ючерсну торгівлю, полягає в отриманніприбутків у розмірах, необхідних для існування в ринковому середовищі.
3.2Перспективи розвитку фінансових бірж в Україні
Досвід країнСхідної Європи, Балтії та Росії свідчить, що синхронне залучення інституційфондового ринку, передусім фондових бірж, до процесу приватизації на усіх йогоетапах з самого початку сприяло становленню та розвитку фондового ринку іприскоренню ринкових перетворень в економіці.
Українастала, мабуть, майже єдиним винятком на пострадянському просторі. Участьорганізаторів торгівлі у процесі приватизації всіляко обмежувалася і рік відроку скорочувалася. Так, якщо, за даними ФДМУ, у 2000 році обсягприватизаційних угод, що були укладені на організаторах торгівлі, становив 34,1відсотка від загальної суми надходжень від продажу пакетів акцій, які належатьдержаві, підприємств, що відносилися до груп В, Г та Е, а в 2001 році — лише8,3 відсотка, то у 2004 році цей показник знизився до 2,6 відсотка, а в 2005році — до 2,2 відсотка. У кінцевому підсумку все це призвело до того, щоосновна маса цінних паперів перебуває в обігу поза організованим ринком, а ценегативно відбилося не лише на діяльності фондових бірж, які перебувають теперу вкрай неблагополучному становищі, а й у цілому на організованому ринку ціннихпаперів, частка якого у загальних обсягах фондового ринку становить лише кількавідсотків [25].
Натомість вУкраїні панує непрозорий неорганізований ринок цінних паперів, що за своїмимасштабами не має прецеденту у світовій практиці. Тим часом становлення тарозвиток інститутів спільного інвестування настійно диктують необхідністьфункціонування в Україні розвинутого, повноцінного, цивілізованогоорганізованого ринку цінних паперів. У зв'язку з цим зрозумілими і цілкомлогічними є заходи, які здійснюються на вищому державному рівні, для докорінноїзміни ситуації, що склалася на фондовому ринку.
Найбільшповний комплекс таких заходів визначений Указом Президента від 24 листопада2005 року N1648/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборониУкраїни від 29 червня 2005 року „Про заходи щодо поліпшення інвестиційногоклімату в Україні“ та від 28 жовтня 2005 року „Про заходи щодоутвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності вУкраїні“. Підпунктом 19 пункту 3 і підпунктом 2 пункту 4 цього указупередбачається потреба створення консолідованої біржової системи на фондовомуринку. „Планом заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату вУкраїні“, затвердженим цим указом, визначені заходи щодо зосередження нафондових біржах угод з акціями підприємств, пакети яких належать державі, зметою виявлення їх реальної вартості (підпункти 2 і 3 пункту 2). Крім того,»Основними напрямами розвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки",які затверджені тим же Указом, передбачені заходи щодо удосконалення біржовоїторгівлі цінними паперами, посилення вимог до фондових бірж та іншихорганізаторів торгівлі (розділ ІІІ) [24].
На виконанняцього указу Президента фондові біржі здійснюють реальні заходи щодо їхінтеграції, створенню цілісного загальнобіржового ринку цінних паперів вУкраїні. Як перший крок на цьому шляху фондові біржі розробили нову модельорганізації та проведення біржових аукціонів з продажу пакетів акцій відкритихакціонерних товариств, що належать державі. Ця модель була запропонована танедавно успішно продемонстрована представникам Фонду державного майна України.
Якщо доцього часу фонд виставляв кожен пакет акцій ВАТ на торги тільки однієї зфондових бірж, то тепер у приватизаційних торгах з кожного конкретного пакетаакцій можуть взяти участь усі фондові біржі, що підписали договір про спільнудіяльність.
Згідно зрозробленим регламентом, заявка ФДМУ на продаж пакетів акцій надходитьодночасно на усі фондові біржі-учасниці договору, і підготовка аукціоннихторгів організується на них у звичайному порядку, відповідно з діючиминормативними документами. Процес торгів «з голосу» на кожній зфондових бірж ведеться одночасно за підтримкою нескладного програмно-апаратногокомплексу «ЗУБР» та системи комунікацій, яка використовує телефонні йІнтернет-канали, що дають змогу фондовим біржам оперативно обмінюватисяінформацією про хід торгів у режимі реального часу.
Нова модельорганізації та проведення біржових приватизаційних торгів не потребує ніякихсуттєвих змін у діючих нормативних актах ДКЦПФР і ФДМУ та має низку серйознихпереваг порівняно не лише з теперішньою практикою біржової приватизації, а й заукціонами і конкурсами, які ФДМУ проводить поза межами організаторів торгівліцінними паперами [24].
Модель, якузапропоновано, не дозволяє наперед «визначити» або«призначити» переможця за рахунок особливих умов проведення торгів,відбору їх учасників або тиску на «небажаних» брокерів. Вона створюєможливість участі у приватизаційних біржових торгах не лише найбільшоїкількості акредитованих на фондових біржах брокерських контор, а й доступу доторгів без посередників найширшого кола юридичних і фізичних осіб як у самійстолиці України, так і в її регіонах, що повністю відповідає демократичнимнормам Конституції та Закону «Про приватизацію державного майна».
У процесіторгів хід та результати кожного їх етапу фіксуються за допомогою засобівпрограмно-апаратного комплексу «ЗУБР» і стають доступними усімфондовим біржам-учасницям торгів та представникам Фонду держмайна України.Завдяки цьому досягається повна прозорість ходу торгів і їх результатів. Безсумнівно,що успіх запропонованої моделі, яка є першим кроком на шляху реалізації ідеїцілісного загальнобіржового ринку цінних паперів, сприятиме подальшійінтеграції вітчизняних фондових бірж, підвищенню їх привабливості дляемітентів, інвесторів і фондових операторів, а отже й обмеженнюбезпрецедентного домінування в Україні непрозорого неорганізованого фондовогоринку. Все це, у свою чергу, буде позитивно впливати на інвестиційний клімат україні та сприятиме припливу інвестицій в її економіку.
Висновки
На сучасномуетапі функціонування бірж на фінансовому ринку України обумовлено наступнимизаконодавчими актами:
— ЦивільнийКодекс України;
— Господарчий Кодекс України;
— ЗАКОНУКРАЇНИ “Про господарські товариства”;
— ЗаконУкраїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовихпослуг»;
— ЗаконУкраїни “Про цінні папери та фондовий ринок”;
— ЗаконУкраїни «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
— ЗАКОНУКРАЇНИ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;
— ЗАКОНУКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність”;
— ДЕКРЕТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютногоконтролю»;
— Положенняпро порядок та умови торгівлі іноземною валютою (Постанова ПравлінняНаціонального банку України від 10 серпня 2005 року);
Законодавчодіяльність бірж на фінансовому ринку України затверджена тільки для фондовоїсегменту ринку на якому працює 8 фондових бірж та 2 торговельно-інформаційнихсистеми (ТІС), на валютному сегменті ринку згідно “Декрету про валютнерегулювання” при неконвертованості національної валюти працює тільки єдинаторгівельно-інформаційна система для уповноважених банків – резидентів Українипід керівництвом Національного банку України – “міжбанківський валютний ринокУкраїни”.
Створення тафункціонування фондових бірж на фінансовому ринку України обумовлено закономУкраїни «Про цінні папери та фондовий ринок» в новій редакції 2006 року, якийрегулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів іпровадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритостіта ефективності функціонування фондового ринку.
Функціонуванняторгівельно-інформаційних систем не має законодавчого обумовлення, а їхіснування в фондовому сегменті ринку з 2006 року є проблемним.
Основнимипроблемами сучасного стану функціонування фінансових (фондових та валютних)бірж в Україні є їх практична відсутність у класичному стилі їх функціонуванняза кордоном. Існуючі монопольні структури – МВРУ на валютному ринку та ПФТС нафондовому ринку — фактично є по статуту торговельно-інформаційними системами,тобто не виконують основних посередницьких функцій фінансових бірж:
— страхування можливих збитків учасників операцій;
— участь задопомогою рахункових палат у заключенні та контролі виконання біржових угод;
— котирування цінних паперів, які виставляються на торги, як гарантія платоспроможностіемітентів.
Як показуєпроведений в курсовій роботі аналіз результатів статистики, механізмкерівництва Національним банком Торгівельною МВРУ у 2004 — 2006 роках :
— дозволяєстабілізувати пікові відхилення щоденної пропозиції до 600 млн.доларів США надень від середнього значення 130 -180 млн.грн.доларів США на день за рахунокскупки Національним банком надлишку пропозиції у валютні резерви;
— дозволяєстабілізувати пікові відхилення пропозиції до рівня 50 млн.доларів США на деньвід середнього значення 130- 180 млн.грн.доларів США на день за рахуноквалютних інтервенцій Національним банком дефіциту пропозиції з валютнихрезервів;
— дозволяєНБУ стабілізувати офіційний курс національної валюти на рівні 5,05 грн./1 доларСША на протязі 3 років.
Основниминедоліками МВРУ є існування наступних обмежень:
— Суб'єктиринку не мають права проводити операції з валютними ф’черсами та деривативами,та з багатьма модифікаціями форвардних контрактів;.
— Суб'єктиринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікаторана іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора.
— Суб'єктиринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 3-ї групи Класифікаторана іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринкуУкраїни.
Враховуючиобмеження жорстко контролюємого Національним банком України МВРУ на валютніоперації з форвардними, ф’ючерсними та опціонними контрактами, необхіднозаконодавчо дати дозвіл на організацію валютних бірж в Україні для роботи зцими видами контрактів.
Як показав проведенийв курсовій роботі аналіз ефективності роботи зареєстрованих в Україні 8фондових бірж та 2-х торговельно-інформаційних систем в Україні, ТІС «ПФТС» єосновним організатором торгівлі в Україні, і її частка у загальному обсязіторговельних транзакцій на регульованому ринку у 2005 році становила 86%. Надругому місці по активності серед організаторів торгівлі стоїть Українськафондова біржа (УФБ), частка якої в обсязі торговельних транзакцій нарегульованому ринку становить приблизно 13%.
Таким чином,проведений аналіз показує, що фінансовий ринок в Україні станом на 2006 рік немає валютного біржового сегменту та має слабо розвинутий фондовий біржовийсегмент.
Основнимнапрямком розвитку біржових сегментів фінансового ринку України повинно статиперетворення ефективно працюючих торгівельно-інформаційних систем (МВРУ навалютному ринку та ПФТС на фондовому ринку) у повнофункціональні біржі звиконанням функцій розрахункових центрів та функцій страхування ризиківбіржових операцій.
Списоквикористаних джерел літератури
1. Закон України “Про цінні папери тафондовий ринок” № 3480-IV від 23 лютого 2006 року /(Електронна довідково –законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
2. Закон України «Про державнерегулювання ринку цінних паперів в Україні» № N 448/96-ВР від 30.10.1996// ( від 10 січня 2002 року N 2922-III ) /(Електронна довідково – законодавчабібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
3. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківськудіяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 14 вересня 2006 року N 133-V /(Електроннадовідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) –грудень 2006)
4. Закон України «Про фінансовіпослуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» N 2664-III від12 липня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 15 грудня 2005 року N 3201-IV /(Електронна довідково – законодавчабібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про господарськітовариства” 19 вересня 1991 року N 1576-XII // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 17 листопада 2005 року N 3107-IV /(Електроннадовідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) –грудень 2006)
6. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ліцензування певнихвидів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року N 1775-III //Із змінамиі доповненнями, внесеними Законами України станом від 2 серпня 2006 року N61-V/(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН”версія 8.021) – грудень 2006)
7. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Просистему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N15-93 //
Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 23 лютого 2006 року N 3509-IV /(Електронна довідково –законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
8. Господарчий Кодекс України від 16січня 2003 року N 436-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними законамиУкраїни станом від 21 вересня 2006 року N 188-V, ОВУ, 2006 р., N 41, ст. 2726 /(Електроннадовідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) –грудень 2006)
9. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 16 січня2003 року N 435-IV //
Із змінами і доповненнями, внесеними законамиУкраїни станом від 21 вересня 2006 року N 185-V, ОВУ, 2006 р., N 41, ст. 2726 /(Електроннадовідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) –грудень 2006)
10. Державний контроль за діяльністюфондових бірж, депозитаріїв та торговельно-інформаційних систем» // Рішення Державноїкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 8.05.2001 N 144 /(Електроннадовідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) –грудень 2006)
11. Порядок та умов видачі ліцензії напровадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку,переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії // РішенняДержавної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 року N345 /(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН”версія 8.021) – грудень 2006)
12. Положення про порядок та умовиторгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку Українивід 10 серпня 2005 року N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановоюПравління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)/(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія8.021) – грудень 2006)
13. Правила проведення Торговельної сесіїта здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валютта банківських металів // Постанова Правління Національного банку України від10 серпня 2005 р. N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановоюПравління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)/(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія8.021) – грудень 2006)
14. Про затвердження звіту про роботуДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2005 рік //ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ РОЗПО-РЯДЖЕННЯвід 15.06.2006 р. N 5907 /(Електронна довідково – законодавча бібліотекаУкраїни (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
15. ПОЛОЖЕННЯ про Державну комісію зцінних паперів та фондового ринку // Указ Президента України від 25 вересня2002 року N 861/2002 /(Електронна довідково – законодавча бібліотека України(“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
16. Положення про реєстрацію фондовихбірж та торговельноінформаційних систем і регулювання їх діяльності // НаказДержавної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.01.1997 N 9 /від 25.01.2001року N 4 /(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН”версія 8.021) – грудень 2006)
17. Про затвердження Ліцензійних умовпровадження професійної діяльності на ринку цінних паперів // Наказ Державногокомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14березня 2001 року N 49 /від 29 листопада 2001 року N 145 /(Електронна довідково– законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
18. Про здійснення державного контролю задіяльністю фондових бірж, депозитаріїв та торговельно-інформаційних систем //Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 травня 2001року N 144 ( Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Державної комісії зцінних паперів та фондового ринку станом від 17 листопада 2004 року N 469)/(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія8.021) – грудень 2006)
19. Берлач А. І. та ін.Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач,Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. — 336 с.
20. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовийринок: Навчальний посібник. — К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2002. — 304 с.
21. Міжбанківський валютний ринокУкраїни: практичні правові аспекти // Вісник НБУ. -2001. -№7, c.14 -18.
22. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовыйрынок. М., Перспектива, 1995 – 342 c.
23. Мертенс А. Інвестиції: Курс посучасній фінансовій теорії. – Київ, Київське інвестиційне агентство, 1997. –642 c.
24. Михайло Назарчук(голова радиАсоціації українських фондових бірж) Модель, що поставить заслін непрозоростіфондового ринку // «Урядовий кур'єр» 16.05.2006
25. Роберт Л. Сміт УКРАЇНСЬКІ ФОНДОВІБІРЖІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ // USAID, 17 січня 2006 року (http:// www.usaid.com.ua)
26. Рынок ценных бумаг / под ред.В.А.Галанова, А.И.Басова – М.: Финансы и статистика, 1996 – 204 c.
27. ТОРГОВІ ПРАВИЛА Асоціації «ПершаФондова Торгівельна Система» // 15 травня 1996 року протокол N 4/ 1 червня2001 року N 7 /(Електронна довідково – законодавча бібліотека України(“ЛІГА-ЗАКОН” версія 8.021) – грудень 2006)
28. Характеристика стану та тенденційрозвитку ринку цінних паперів у І кварталі 2006 року // Звіт ДКЦПФР, 2006 рік/(Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія8.021) – грудень 2006)
29. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринокфінансових послуг: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. –501 с.
30. Целудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб. — К.: Знаня-Прес, 2002. — 135 с.
31. HTTP://www.liga_zakon.com.ua-Електронна довідково – законодавча бібліотека України (“ЛІГА-ЗАКОН” версія8.021)
32. HTTP://www.pfts.com — офіційний сайтПФТС (Асоціації «Перша Фондова Торгівельна Система» )
33. HTTP://www.ssmsc.gov.ua — офіційнийсайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
34. HTTP://www.ufb.com.ua — офіційнийсайт Української фондової біржі
35. HTTP://www.bank.gov.ua — офіційнийсайт Національного банку України
36. HTPP://www.uice.com.ua – офіційнийсайт Української Міжбанківської Валютної Біржі
Додаток А
ФункціонуванняМВРУ в Україні по інформації сайта НБУ
/>
Офіційнийкурс гривні до:
долара СШАлишився незмінним і 30.11.2006 становив 505.00 грн./100 дол. США;
євро знизивсяна 22.22 коп. (3.46%) і 30.11.2006 становив 664.4285 грн./100 EUR;
російськогорубля знизився на 0.031 коп. (1.65%) і 30.11.2006 становив 1.9191 грн./10 RUR.
Обсягоперацій на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж удоларовому еквіваленті) становив 9572.2 млн. дол. США.
ІнтервенціїНБУ на валютному ринку України (сальдо) становили 226.7 млн. дол. США (удоларовому еквіваленті).
Середньозваженийготівковий курс гривні за операціями банків України до:Валюта Купівля Продаж долара США (за 100 одиниць) 505.7307 508.7457 євро (за 100 одиниць) 648.8160 652.9755 російського рубля (за 10 одиниць) 1.8561 1.8714
Обсягоперацій на готівковому ринку України (купівля та продаж іноземних валют загривню у доларовому еквіваленті) становив 3797.5 млн. дол. США, у т.ч.:
— обсягвалюти, купленої банками у населення — 1680.5 млн. дол. США;
— обсягвалюти, проданої населенню — 2117.0 млн. дол. США.Mіжнародні резерви НБУ, усього 21184.46 у тому числі: /> Монетарне золото 359.16 Авуари в СПЗ та резервна позиція в МВФ 1.49 Готівкові кошти у вільно конвертованих валютах 14.81 Цінні папери 7399.20 Інші резерви в у вільно конвертованих валютах 13409.66
Банківськівклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 395.0 млн. дол.США і 30.11.2006 становили 9009.1 млн. дол. США.
За жовтень2006 року
Офіційнийкурс гривні до:
долара СШАлишився незмінним і 31.10.2006 становив 505.00 грн./100 дол. США;
єврознизився на 0.2 коп. (0.03%) і 31.10.2006 становив 642.2085 грн./100 EUR;
російськогорубля знизився на 0.0001 коп. (0.005%) і 31.102.2006 становив 1.888 грн./10RUR.
Обсягоперацій на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж удоларовому еквіваленті) становив 9411.0 млн. дол. США.
ІнтервенціїНБУ на валютному ринку України (сальдо) становили 363.3 млн. дол. США (удоларовому еквіваленті).
Середньозваженийготівковий курс гривні за операціями банків України доВалюта Купівля Продаж долара США (за 100 одиниць) 504.4860 507.6564 євро (за 100 одиниць) 635.9223 640.3272 російського рубля (за 10 одиниць) 1.8401 1.8545
Обсягоперацій на готівковому ринку України (купівля та продаж іноземних валют загривню у доларовому еквіваленті) становив 3861.7 млн. дол. США, у т.ч.:
— обсягвалюти, купленої банками у населення — 1701.7 млн. дол. США;
— обсягвалюти, проданої населенню — 2160.1 млн. дол. США.Mіжнародні резерви НБУ, усього 19450.60 у тому числі: /> Монетарне золото 338.58 Авуари в СПЗ та резервна позиція в МВФ 14.19 Готівкові кошти у вільно конвертованих валютах 14.64 Цінні папери 5810.90 Інші резерви в у вільно конвертованих валютах 13272.14
Банківськівклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 285.4 млн. дол.США і 31.10.2006 становили 8614.1 млн. дол. США.
Додаток Б
Перелік фондовихбірж світуАвстралия
▪ Australian Stock Exchange
Австралийская фондовая биржа (ASX) Австрия
▪ Vienna Stock Exchange
Венская фондовая биржа
▪ Wiener Börse AG
Vienna Stock Exchange
Венская фондовая биржа
Образована в 1997 г. слиянием бирж: Vienna Stock Exchange; Austrian Futures and Options Exchange (OTOB) Азербайджан
▪ Baku Stock Exchange
Baki Fond Birjasi
Бакинская фондовая биржа Аргентина
▪ Bolsa de Comercio de Buenos Aires
Buenos Aires Stock Exchange
Фондовая биржа Буэнос-Айреса (BCBA)
▪ Bolsa de Comercio de Rosario
Rosario Board of Trade
Коммерческая биржа Розарио
▪ Mercado a Termino de Rosario
Rosario Futures Exchange (ROFEX)
Фючерсная биржа Розарио
▪ Mercado de Valores de Buenos Aires
Merval Армения
▪ Armenian Stock Exchange
Фондовая биржа Армении Бангладеш
▪ Dhaka Stock Exchange
Фондовая биржа Дакки Барбадос
▪ Barbados Stock Exchange
Фондовая биржа Барбадоса Бахрейн
▪ Bahrain Stock Exchange
Фондовая биржа Бахрейна Беларусь ▪ Белорусская валютно-фондовая биржа Бельгия
▪ Brussels Exchanges
Бельгийские биржы (BXS)
22 сентября 2000 г. путем объединения Amsterdam Exchanges, Brussels Exchanges и ParisBourse сформирована биржа Euronext, первая пан-Европейская биржа Бермудские острова
▪ Bermuda Stock Exchange
Бермудская фондовая биржа (BSX) Боливия
▪ Bolsa Boliviana de Valores S.A.
Bolivian Stock Exchange
Боливийская фондовая биржа Бразилия
▪ Bolsa de Valores do Rio de Janeiro
Rio de Janeiro Stock Exchange
Фондовая биржа Рио-де-Жанейро Великобритания
▪ London International Financial Futures and Options Exchange
Лондонская международная биржа финансовых фьючерсов и опционов (LIFFE)
В январе 2002 г. Euronext выкупила LIFFE. Подразделение пан-Европейской биржи Euronext — Euronext.liffe
Фьючерсные и опционные контракты на следующие продукты: какао, кофе, зерно, рапс, сахар, пшеницу.
▪ London Stock Exchange
Лондонская фондовая биржа (LSE) Венесуэла
▪ Bolsa de Valores de Caracas
Caracas Stock Exchange
Каракасская фондовая биржа Германия
▪ Börse München
Мюнхенская фондовая биржа
▪ Börse Stuttgart
Stuttgart Stock Exchange
Штутгартская фондовая биржа
▪ Deutsche Börse
Немецкая фондовая биржа
▪ European Warrant Exchange
EUWAX
Рыночный сегмент Штутгартской фондовой биржи Европейский Союз
▪ Euronext
Всеевропейская биржа
Создана путем слияния европейских бирж: Amsterdam Exchanges; Brussels Exchanges; ParisBourse; LIFFE (London International Financial Futures and Options Exchange); BVLP (Bolsa de Valores de Lisboa e Porto), Португалия. Зимбабве
▪ Zimbabwe Stock Exchange
Зимбабвийская фондовая биржа Испания
▪ Bolsa de Barcelona
Barcelona Stock Exchange
Барселонская фондовая биржа
▪ Bolsa de Bilbao
Bilbao Stock Exchange
Фондовая биржа Бильбао
▪ Bolsa de Madrid
Madrid Stock Exchange
Мадридская фондовая биржа
▪ Bolsa de Valencia
Valencia Stock Exchange
Фондовая биржа Валенсии
▪ Bolsas y Mercados Españoles
Испанские фондовые биржи (BME)
Включает фондовые биржи Барселоны, Бильбао, Мадрида и Валенсии Канада
▪ Bourse de Montréal
Montreal Exchange
Монреальская биржа Китай
▪ Hong Kong Exchanges and Clearing Limited
Гонконгские биржи (HKEx)
Холдинговая компания, включающая в себя следующие биржи: Гонконгская фьючерсная биржа (Hong Kong Futures Exchange Limited) Фондовая биржа Гонконга (The Stock Exchange of Hong Kong Limited)
индекс Hang Seng Index 33 Корея
▪ Korea Exchange
Корейская биржа
▪ Korea Exchange — Futures Market Division
Фьючерсное подразделение Корейской биржи
(Корейская фьючерсная биржа) Малайзия
▪ Bursa Malaysia
Kuala Lumpur Stock Exchange
Фондовая биржа Малайзии, Куала-Лумпур Намибия
▪ Namibian Stock Exchange
Намибийская фондовая биржа Нидерланды
▪ Amsterdam Exchanges
Амстердамские биржи
22 сентября 2000 г. путем объединения Amsterdam Exchanges, Brussels Exchanges и ParisBourse сформирована биржа Euronext, первая пан-Европейская биржа.
индекс AEX Новая Зеландия
▪ New Zealand Exchange
Новозеландская биржа (NZX)
30 мая 2003 г. New Zealand Stock Exchange Limited (Новозеландская фондовая биржа) переименована в New Zealand Exchange Limited (NZX) Польша
▪ Warsaw Stock Exchange
Giełda Papierów Wartościowych w Warszawie S.A.
Варшавская фондовая биржа Россия
▪ Московская межбанковская валютная биржа
ММВБ
▪ Московская фондовая биржа (МФБ)
Москва
▪ Российская Торговая Система (РТС)
Stock Exchange RTS
Фондовая биржа РТС Соединенные Штаты Америки
▪ American Stock Exchange
Американская фондовая биржа (Amex)
▪ Boston Stock Exchange
Бостонская фондовая биржа
▪ Chicago Board of Options Exchange
Чикагская опционная биржа (CBOE)
Опционные сделки с акциями, иностранной валютой, фондовыми индексами
▪ Chicago Stock Exchange
Чикагская фондовая биржа (CHX) ▪ NASDAQ
▪ National Stock Exchange
Национальная фондовая биржа (NSX)
7 ноября 2003 сменила название с Cincinnati Stock Exchange на National Stock Exchange
▪ New York Stock Exchange
Нью-Йоркская фондовая биржа (NYSE)
▪ Pacific Exchange
Тихоокеанская фондовая биржа (PCX)
▪ Philadelphia Stock Exchange (PHLX)
Филадельфийская фондовая биржа Таиланд
▪ Stock Exchange of Thailand
Фондовая биржа Таиланда (SET) Тайвань
▪ Taiwan Stock Exchange Corporation
Тайваньская фондовая биржа (TSEC) Тринидад и Тобаго
▪ Trinidad and Tobago Stock Exchange
Фондовая биржа Тринидада и Тобаго Турция
▪ Istanbul Stock Exchange
Istanbul Menkul Kiymetler Borsasi
Стамбульская фондовая биржа Украина
▪ Pridneprovsk Stock Exchange
Приднепровская фондовая биржа, Днепропетровск
▪ Ukrainian Stock Exchange
Украинская фондовая биржа ▪ Донецкая фондовая биржа
▪ Первая фондовая торговая система (ПФТС)
Киев ▪ Украинская межбанковская валютная биржа (УМВБ) Франция
▪ Marché à Terme International de France
French Futures & Options Exchange
Французская биржа фьючерсов и опционов (MATIF), Париж
Вэб-сайт интегрирован в Euronext.com
▪ Marché des Options Negociables de Paris
Парижский рынок обращающихся опционов (MONEP)
Вэб-сайт интегрирован в Euronext.com ЮАР
▪ JSE Securities Exchange
Johannesburg Stock Exchange
Йоханнесбургская фондовая биржа (JSE) Ямайка
▪ Jamaica Stock Exchange
Ямайская фондовая биржа Япония
▪ Osaka Securities Exchange
Осакская биржа ценных бумаг (OSE)
1 марта 2001 произошло слияние с Kyoto Stock Exchange.
▪ Tokyo Stock Exchange
Токийская фондовая биржа (TSE)