Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами

Дипломна робота
«Організаціядепозитних операцій комерційними банками з фізичними особами»

Вступ
Успішнийрозвиток вітчизняної економіки як на макро-, так і на мікрорівнях залежить відпрогресу в банківській системі, передусім від її здатності генерувати необхідніобсяги кредитних ресурсів. З іншого боку, в умовах економічного зростанняпосилюється ощадна активність населення і банки отримують змогу залучитичастину заощаджень, що зберігаються поза банками.
Загальновідомоюаксіомою вважається положення про те, що «кров'ю» сучасної економіки є грошовіпотоки, одне з джерел наповнення яких становлять депозитні вклади громадян тапідприємств. З іншого боку, депозитні вклади дають їх власникам доситьпоширений в усьому світі вид пасивних доходів – проценти.
Чимстабільніша економіка в країні і послідовніша фінансова політика державнихорганів та фінансових установ, тим більша довіра осіб, які володіють тимчасововільними коштами, і тим охочіше вони звертаються до банківських установ дляукладання депозитних договорів та розміщення своїх капіталів.
Один із найголовніших складових елементівдіяльності банку – вивчення його ресурсної бази. Збільшення ресурсної базибанку сприяє його доходності. Комплекс заходів, спрямованих на збільшенняобсягів вкладів населення має передбачати посилення контролю та ефективностінагляду за банками, особливо за тими, чиє фінансове становище нестійке.
Враховуючи,що власні та запозичені кошти займають незначну питому вагу в обсязі ресурсівбанку, особливе місце серед заходів, спрямованих на зростання його доходності,займає депозитна політика. Основою її є залучення банком дешевших іраціональніших з точки зору їх використання, коштів юридичних та фізичних осіб.
Депозитискладають основу діяльності банку, оскільки визначають розмір кредитних вкладів(теоретично від 70 до 95% банківських ресурсів). Депозитна база банкуформується із значної кількості клієнтських рахунків, що свідчить пророздрібний характер депозитних послуг і вимагає докладання значних зусиль збоку банку до їх залучення.
Актуальність теми дипломної роботи«Організація депозитних операцій банків з фізичними особами» в тому, що явважаю це питання дуже поширеним в банківській діяльності. Так як перед кожнимкомерційним банком на протязі його діяльності зустрічаються такі питання як: «Якікраще залучити кошти? Як оптимально їх сформувати? Яку депозитну політикувигідніше застосовувати?» та інші не менше важливі питання. Комерційний банкможе не здійснювати операції з векселями, не надавати лізинговий кредит, нездійснювати міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів – ці операції несуттєво вплинуть на подальшу діяльність комерційного банку, на його надійність,ліквідність.
Об'єктом дослідження даної роботи є депозитна діяльність банківУкраїни на прикладі АКБ «Укрсоцбанк», предметом– депозитні операції.
Метою роботи є дослідження механізму здійснення депозитнихоперацій комерційних банків та розробка напрямків вдосконалення методівзалучення вкладів.
Для реалізації мети були поставлені наступні завдання:
1.        З’ясувати сутність, види такласифікацію депозитних операцій;
2.        Ознайомитися з законодавчою базою України, що регулює процесизалучення та управління депозитами населення.
3.        Дослідити форми залученнявкладів;
4.        Проаналізувати становищеукраїнського депозитного рику;
5.        Провести аналіз економічного стану об’єкта дослідження;
6.        Розглянути механізмздійснення депозитних операцій в Миргородському відділенні Полтавської обласноїфілії АКБ «Укрсоцбанк»
7.        Надати рекомендації і пропозиції до поліпшення аналізу тавпровадженню нових методів по залученню вкладів населення.
В ході дослідження та розгляду теми даної дипломної роботизастосовувались методи аналізу, синтезу, конкретизації.
При написанні даної роботи було використано:нормативно-правову базу України, підручники, статті, публікації, матеріалиопубліковані на сайтах Інтернет українських банків, а також внутрішні документиАКБ «Укрсоцбанк».
Дипломнаробота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використанихджерел і додатків.
Дипломнаробота містить ___ сторінок, ___таблиць, ___рисунків, список використаних джерел з _____найменувань, ___ додатків.

1.Теоретичні аспекти здійснення депозитних операцій комерційними банками зфізичними особами
 
1.1 Поняття депозитної політики комерційного банку і класифікація депозитів
ЗгідноЗакону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-Шдепозити (вклади) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті Україниабо в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банкуна договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такогостроку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України таумов договору. [1]
Суб`єктамидепозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, івласники коштів, котрі, в свою чергу, виступають кредиторами. Об’єктамидепозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах,визначених двосторонньою угодою.
Надолю депозитних операцій приходиться біля 85% пасивів банків. При залученнідепозитів банки дотримуються наступних принципів організації депозитнихоперацій [21]:
-         депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманнюбанківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку вмайбутньому;
-         в процесі організації забезпечується різноманітність суб`єктівдепозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;
-         при здісненні банківських операцій забезпечується взаємозв`язок івзаємопогодження між депозитними і кредитними операціями по термінам і сумах;
-         особлива увага в процесі організації депозитних операційприділяється строковим депозитам, які найбільше підтримують ліквідність балансубанку;
-         проводячи свої депозитні та кредитні операції, банк повинензменшувати свої вільні ресурси;
-         банк повинен приймати міри по розвитку банківських послуг, щопередбачає залучення депозитів.
Длябанківської практики характерна така класифікація депозитів:
Закатегоріями депонентів:
-    депозити суб`єктів господарської діяльності;
-    депозити фізичних осіб;
-    депозити банків.
Заекономічним змістом:
-    депозити до запитання;
-    депозити на визначений строк (строкові, термінові);
-    ощадні вклади.
Застроками використання:
-    депозити до запитання;
-    депозити на визначений строк (строкові).
Депозитиза своїм економічним значенням можуть бути як пасивними так і активними.
Активні– розміщення банківських коштів в інших комерційних банках. Депозитні операціїможуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку. Депозитні –кошти, залучені банком.
Вклад(депозит) до запитання – банківський депозит, який може бути вилученийвкладником на першу вимогу (кошти на поточних та бюджетних рахунках). [20]
Коштиклієнтів у вкладах до запитання зберігаються на поточних рахунках, яківідкриває банк для кожного клієнта. В будь-який момент вони можуть бути знятіготівкою з відповідного рахунка або перераховані за вимогою клієнта на іншірахунки в банках. Вітчизняні банки здебільшого не здійснюють виплати зазалишками на депозитних рахунках до запитання, оскільки розміри цих залишківдуже нестійкі та слабо прогнозовані. Значну частину ресурсів, залучених увклади до запитання, банки використовують для забезпечення необхідного рівняліквідності та формування обов`язкових резервів у вигляді залишків накореспондентському рахунку в НБУ.
Водночасу повсякденній банківській діяльності складається ситуація, коли клієнти невикористовують одразу всі кошти, що надходять на їхні поточні рахунки,залишаючи певну частину у розпорядженні банку на деякий термін. Цю частинуресурсів банки використовують у формі вкладень у найкоротші за терміномповернення кредитно-інвестиційні активи. В цьому випадку він отримує можливістьзаробляти, розміщуючи вільні залишки на поточних рахунках у відповідні дохідніактиви, а відтак сплачувати певний відсоток власникам депозитів до запитання закористування їхніми грошима. Платність вкладів цього типу дає змогу, в своючергу, залучати ще більші обсяги поточних ресурсів, розширювати коло операційта збільшувати їх обсяги, що неодмінно сприятиме підвищеннюконкурентоспроможності банку.
Убільшості банків вклади до запитання займають найбільшу питому вагу в структурізалучених коштів. Це найдешевше джерело банківських ресурсів. Власник рахункуможе в будь-який час вилучити кошти, тому банк повинен мати завждивисоколіквідні активи за рахунок скорочення долі менш ліквідних, але тих, щодають високі доходи. Тому на залишок коштів на рахунках до запитаннявиплачуються низькі відсотки. Для комерційного банку вклади до запитання єтрудомісткими і дохід від комісійних зборів за обслуговування рахунків незавжди покриває ці витрати.
Комерційнібанки зацікавлені у вкладах до запитання тому що:
-    клієнти мають залишки грошей на рахунку і виникає можливість длябанку використовувати ці залишки для короткострокового кредитування і отриматидоход;
-    банк має можливість надати клієнту повний спектр банківськихоперацій та послуг.
Найстабільнішимищодо прогнозування рівня залишків та визначення термінів повернення коштів єтермінові вклади (депозити).
Терміновийвклад (депозит) – грошові ресурси, які розміщуються їх власниками у банку длязберігання та зараховуються на відповідні депозитні рахунки на визначений термінз виплатою обумовлених відсотків.
Ресурси,залучені у термінові депозити, залишаються в розпорядженні банку в межах чіткообумовленого часового інтервалу, а тому можуть використовуватись дляфінансування триваліших за терміном, а отже і більш дохідних активних операцій.Відповідно і плата за залишками на термінових депозитах значно більша порівняноіз вкладами до запитання і прямо залежить від розміру та терміну зберіганнягрошей на цих вкладах. [30]
Строковівклади є джерелом одержання прибутків їхніми власниками. Вони оформляютьсяугодою між вкладником і банком. Банки самостійно розробляють форму депозитноїугоди. Угода укладається в двох примірниках, один з яких зберігається уклієнта, а інший – у банку. В угоді передбачається сума внеску, термін, протягомякого внесок зберігатиметься у банку, розмір депозитного процента, обов’язки таправа вкладника і банку, відповідальність сторін за недотримання умовдепозитної угоди. В свою чергу, банк бере на себе зобов’язання своєчасновиконувати всі умови угоди і відповідати за їх порушення, що виявляється увстановлені пені або штрафи за невчасну видачу коштів власникові депозитногорахунку або виплату процентів.
Найпоширінишими серед населення залишаються ощаднівклади.
Ощадні вклади – це грошові заощадження фізичнихосіб, що вносяться ними до банку з метою накопичення й отримання відповідногодоходу у вигляді процентів.
Мотивизбереження вкладником коштів на ощадних рахунках – резерви на непередбаченівитрати, накопичення грошей і створення капіталу. Розрізняють цільовезбереження грошей і збереження без визначеної цілі.
Напрактицііснують такі можливості вилучення вкладу:
-          без попереднього повідомлення;
-          після попереднього повідомлення, але до закінчення його терміна;
-          після закінчення терміна попереднього повідомлення.
Прикладомощадних вкладів, адаптованих до специфічних умов українського ринку, єнакопчувальний депозитний вклад. Він складаєтся на термін один рік із наступноюавтоматичною пролонгацією і передбачає вільне довкладення коштів у будь-якиймомент без обмежень. Відсотки нараховуються щомісяця.
Вкладникмає право отримання в будь-який момент раніше нарахованих відсотків. Прирозірванні договору по закінченні мінімального строку вкладнику виплачуєтьсясума вкладу і нараховані за строк збереження проценти. За 5 банківських дніввкладник повинен попередньо повідомити про розірвання вкладу. При цьомувилучити частину коштів без закриття рахунку не можна.
Взагалі ощадні вклади передбачають тривалеіснування на рахунках стабільних залишків коштів, що використовуються вактивних банківських операціях.
Кошти клієнтів у вкладах до запитання зберігаютьсяна поточних рахунках, які відкриваються банком кожному клієнту. Особливістюфункціонування вкладів до запитання є те, що гроші, які зберігаються, можутьбути у будь-який момент зняті готівкою з відповідного рахунка або перерахованіза вимогою клієнта на інші рахунки в банках. За діючою практикою вітчизнянібанки здебільшого не здійснюють плати за залишками на поточних рахунках дозапитання, оскільки розміри цих залишків є дуже нестійкими та слабопрогнозованими.
Спори,що виникають між банком і вкладником, вирішують у судовому порядку. Строковівклади не використовуються для здіснення поточних платежів. Якщо вкладник бажаєзмінити суму внеску, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свійстроковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів зтермінового депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодоюпроцентів. У цьому разі проценти знижуються до рівня, передбаченого за вкладамидо запитання.
Комерційнібанки у своїй діяльності використовують різні форми термінових вкладів(депозитів). Однією з найпоширеніших є сертифікати, які поділяються надепозитні та ощадні.
Депозитнісертифікати – документ, що видається тільки юридичній особі у виглядіписьмового свідоцтва банку про внесення грошових коштів, яке надає правовласнику сертифіката після закінчення встановленого терміну отримувати сумувнеску та відповідні відсотки. [30]
Ощаднийсертифікат – документ, що видається тільки фізичній особі як свідоцтво провнесення нею грошей на банківський вклад та надає право власнику на отриманнявідповідної суми внеску і відсотків. [30]
Депозитніта ощадні сертифікати випускаються банками як на обумовлений термін, так і дозапитання. Вони можуть бути іменними та на пред’явника. Банківський сертифікат– цінний папір, який може вільно продаватись / купуватись на фондовому ринку,виступати засобом платежу, застави тощо. У разі виникнення необхідності внаявних коштах власник сертифіката може його продати безпосередньо банку або навторинному ринку цінних паперів без загрози значної втрати від зниження відсотковоїставки, але з урахуванням терміну, що залишився до моменту погашеннясертифіката.
Депозитнаполітика комерційного банку – це стратегія і тактика банку щодо залученнягрошових коштів вкладників і визначення найефективнішої комбінації їх джерел.Депозитна політика підпорядковується загальним банківським вимогам, тобто поєднаннюліквідності, доходності і ризику. [19]
Вбанківській практиці існують такі загальні критерії оптимальності депозитноїполітики:
-    зв’язок депозитних, кредитних та інших операцій банку між собоюдля підтримки його стабільності, надійності, фінансової стійкості;
-    диверсифікація ресурсів банку з метою мінімізації ризику;
-    сегментування депозитного портфеля (за клієнтами, послугами,ринками);
-    диференційований підхід до різних груп клієнтів;
-    конкурентноздатність банківських депозитних продуктів.
Уроботі комерційних банків із залучення депозитів (вкладів) важливу рольвідіграє процентна політика, оскільки одержання доходів від вкладених коштів єдля клієнтів суттєвим стимулом до активізації внесків. Процентна політика єодним з показників надійності і стабільності ресурсної бази комерційного банкуі повинна вкладатися в рамки двох протилежних граничних вимог: по-перше,процентна ставка за депозитами повинна бути достатньо привабливою дляпотенційних вкладників; по-друге, процентна ставка не повинна різкоперевищувати нижню межу процентної маржі між активними і пасивними операціямибанку.
 
1.2Правові засади здійснення депозитних операцій комерційними банками
Зогляду на тенденцію збільшення вкладних (депозитних) операцій і з метоюзабезпечення їх стабільності та гарантованості назріла нагальна потреба у більшдетальному врегулюванні цього питання, і українське законодавство не стоїть намісці. Так, замість лише двох статей в Цивільному кодексі УРСР 1963 р. (ст. 384та ст. 386) стосовно вкладів громадян у кредитних установах та зверненнюстягнення на ці вклади, новий Цивільний кодекс України містить вже цілу главу,присвячену банківським вкладам.
Крімтого, вкладні (депозитні) операції так чи інакше регулюються:
♦Законами України:
-         «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. №679-XIV;
-         «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-III;
-         «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р.№2346-Ш;
-         «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р.№2740-ІП;
-         «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.2001 р. №1201-XII
-         «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від30.10.96 р. №448/96-ВР;
♦підзаконними нормативно-правовими актами НБУ:
-         Положенням про порядок здійснення банками України вкладних(депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановоюПравління НБУ від 03.12.2003 р. №516, зареєстрованою в Мінюсті України29.12.2003 р. №1256/8577;
-         Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриттярахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою ПравлінняНБУ від 12.11.2003 р. №492, зареєстрованою в Мінюсті України 17 грудня2003 р. №1172/8493.
ЗгідноЦКУ за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), щоприйняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яканадійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неїабо дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Завизначенням, наведеним у пп. 7.1.1 ст. 7 Закону про платіжні системи,вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту надоговірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку вуправління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умовдоговору. [8]
Стаття1 Закону про банки визначає вклад (депозит) як кошти в готівковій абобезготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщеніклієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначенийстрок зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплатівкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Майжетотожне визначення міститься і в підзаконному акті – Положенні. Водночас вонопередбачає можливість внесення як депозитного вкладу не лише коштів у валютіУкраїни чи іноземній валюті, а й банківських металів, якими згідно зі ст. 1Закону про Нацбанк є золото, срібло, платина, а також метали платинової групи,доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів.
Договірбанківського вкладу за своєю суттю є різновидом договору позики, оскільки коштипередаються вкладником, який є кредитором, банку – боржнику. Проте за договоромпозики боржник після передання йому коштів стає їх власником, тоді як задоговором банківського вкладу таких відносин речово-правового характеру невиникає.
Договірбанківського вкладу є двостороннім, реальним та сплатним. Двосторонність цьогодоговору означає, що його сторони мають взаємні права та обов'язки. Реальнимвін є тому, що зобов'язальні правовідносини за ним виникають тільки післявнесення вкладником коштів на депозитний рахунок. Оплатність такого договоруполягає втому, що, незважаючи на будь-які обставини, банк зобов'язанийвиплатити вкладнику проценти або дохід в іншій формі (винагороду за договором),у тому числі і в разі дострокового розірвання договору на вимогу вкладника(банк також має виплатити проценти, але зазвичай у меншому розмірі,обумовленому договором).
Сторонамидоговору банківського вкладу є банк та вкладник.
Банк –це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національногобанку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади коштівфізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, навласних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунківфізичних та юридичних осіб.
Вкладникомможуть бути будь-які фізичні (утому числі малолітні – віком до 14 років,неповнолітні – віком від 14 до 18 років) та юридичні особи, а також іншіутворення, які є учасниками цивільних правовідносин відповідно до обсягу їхправосуб'єктності.
Привідкритті депозитного рахунку одночасно з паспортним документом обов'язковопотрібно надати довідку податкового органу про присвоєння ідентифікаційногономера платника податків.
Малолітніта неповнолітні вкладники, які самостійно уклали договір банківського вкладу тавнесли на нього кошти, мають право розпоряджатися зробленими вкладами такожсамостійно, на свій розсуд. Однак право розпорядження вкладом, внесеним на їхім'я іншою особою, вже обмежене, оскільки для його реалізації необхідна згодабатьків (опікунів, піклувальників).  
Договірбанківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.Це означає, що банк зобов'язаний приймати вклади від кожного громадянина, хтодо нього звернеться, на умовах, однакових для всіх вкладників.
Договірбанківського вкладу укладається в письмовій формі, яка вважається додержаною,якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу звидачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідаєвимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сферібанківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Отже,договір банківського вкладу може бути укладений як шляхом складання одногодокумента у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), так і шляхомвидання вкладнику – фізичній особі ощадної книжки, вкладнику – фізичній чиюридичній особі ощадного (депозитного) сертифіката або іншого документа, щовідповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами.
Залученнябанком вкладів (депозитів) підтверджується:
-     договором банківського рахунку;
-     договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
-     договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного(депозитного) сертифіката;
-     договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншогодокумента, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів івідповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами.
Укладеннядоговору банківського вкладу відбувається шляхом відкриття депозитного(вкладного) рахунку. Депозитний рахунок визнається різновидом банківськогорахунку, а тому багато в чому правила відкриття його, що містяться вінструкції, є актуальними і для депозитного рахунку.
Залученнядепозитів може здійснюватися шляхом випуску (емісії) цінних паперів – ощадних(депозитних) сертифікатів та їх розміщення (продажу) серед фізичних чиюридичних осіб. Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку продепонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінченнявстановленого строку депозиту і процентів за ним.
Вощадних сертифікатах має бути зазначено такі реквізити: найменування цінногопапера – «ощадний сертифікат», найменування банку, що випустив сертифікат, тайого місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, сумудепозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування абоім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банкуабо іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.
Ощаднісертифікати можуть бути строкові (під певний договірний процент на визначенийстрок) або до запитання, іменні та на пред'явника.
Обігіменних сертифікатів законодавством про цінні папери заборонений, а продаж (відчуження)їх іншим особам є недійсним.
Укладеннядоговору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунокза вкладом може підтверджуватися ощадною книжкою, в якій вказуютьсянайменування та місцезнаходження банку, номер рахунку за вкладом, усі грошовісуми, зараховані на рахунок та списані з рахунку, а також залишок коштів нарахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.
Ощаднукнижку слід визнати однією з форм укладення письмового договору банківськоговкладу, але за умови, що вона поряд з обов'язковими реквізитами буде містититакі умови договору банківського вкладу, а саме: строк депозиту (чи умову прорежим вкладу на вимогу) та розмір процентів за вкладом. Проте, якщо в ощаднійкнижці не буде обумовлено розміру процентів, банк все одно зобов'язанийвиплачувати вкладнику проценти у розмірі облікової ставки Національного банкуУкраїни.
Видибанківських вкладів. Залежно від строку, на який вкладником вносяться кошти чибанківські метали на депозитні рахунки, вклади поділяються на:
-     строкові, які передбачають повернення вкладу зі спливомвстановленого договором строку, що може визначатися конкретною датою або певнимкалендарним періодом (місяцями, кварталами, роками тощо);
-     на вимогу, які передбачають видачу вкладу на першу вимогувкладника.
Залежновід того, хто вносить вклад на депозитний рахунок, договори банківського вкладуподіляються на:
-     договори, що укладаються самим вкладником;
-     договори, що укладаються фізичною чи юридичною особою на користьтретьої особи.
Суттєвоюумовою останнього виду договорів є визначення імені фізичної особи абонайменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад. Особа, на ім'яякої зроблено депозитний вклад, набуває прав вкладника з моменту пред'явленнянею до банку першої вимоги, яка може бути виражена будь-яким способом(наприклад, вимогою про видачу вкладу, нарахованих процентів, переведення їх наінший рахунок, оформлення довіреності тощо).
Третяособа, на користь якої внесено вклад (депозит), може від нього відмовитися. Утакому випадку особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьоїособи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я. [45]
Правата обов'язки сторін за договором. Як зазначалося вище, договір банківськоговкладу є взаємним, тобто його сторони мають взаємні права та обов'язки.Основним обов'язком вкладника є внесення на відкритий у банку депозитнийрахунок обумовленої суми вкладу. Після його виконання договір банківськоговкладу, який є реальним, набирає чинності.
Обов'язкомвкладника – юридичної особи, обумовленим договором, може бути утримання відпред'явлення банку вимоги про повернення раніше зробленого вкладу на першувимогу. В інших випадках умова договору про відмову від права на одержаннявкладу на першу вимогу є нікчемною, що навіть не потребує визнання її такою всудовому порядку.
Обов'язкамибанку, який залучив депозитний вклад, є:
-     видача (повернення) банківського вкладу після закінчення строку,обумовленого договором;
-     видача (повернення) банківського вкладу або його частини на першувимогу вкладника, крім вкладів юридичних осіб, внесених на інших умовах
-     повернення, встановлених договором;
-     нарахування процентів на вклад від дня, наступного за днемнадходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню;
-     виплата вкладникові процентів на суму вкладу в розмірі,встановленому договором, а якщо його не встановлено – у розмірі обліковоїставки НБУ;
-     незменшення в односторонньому порядку розміру процентів настроковий вклад або вклад, внесений на умовах його повернення у разі настаннявизначених договором обставин, крім випадків, встановлених законом;
-     виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів здепозитного (вкладного) рахунку іншим особам у разі пред'явлення ощадноїкнижки;
-     інші обов'язки, що випливають з договору банківського рахунку івизначені ЦКУ.
Щодообов'язку, банку виконувати розпорядження вкладника про перерахування коштів здепозитного (вкладного) рахунку іншим особам у разі пред'явлення ощадноїкнижки, то слід зазначити, що істотна відмінність депозитного рахунку від іншихбанківських рахунків полягає в тому, що клієнт не може здійснювати з ньогорозрахунки. І якщо фізичні особи при розірванні договору банківського вкладуабо після закінчення строку його дії можуть дати розпорядження банкуперерахувати кошти з депозитного рахунку на рахунки третіх осіб, то юридичнимособам це прямо заборонено. Усі кошти юридичної особи має бути спочаткузараховано з депозитного рахунку на її поточний рахунок і лише з цього рахункуїх може бути перераховано на рахунки третіх осіб.
Враховуючивикладені вище обов'язки банка, що залучив кошти за договором банківськоговкладу, можна сформулювати відповідні права вкладника, які їм кореспондують:
-     право отримати банківський вклад після закінчення строку, обумовленогодоговором, та нараховані за ним проценти;
-     право отримати банківський вклад чи його частину на першу своювимогу (крім юридичних осіб у передбачених договором випадках), а такожнараховані на нього проценти, виходячи зі ставки, встановленої за вкладами навимогу, якщо договором не передбачено більш високий процент;
-     інші права, що випливають з договору банківського рахунку івизначені ЦКУ.
 
1.3Порядок відкриття депозитних рахунків фізичним особам
 
Фізичнимособам для зберігання коштів та проведення розрахунків у національній валюті зіншими фізичними та юридичними особами відкриваються поточні рахунки, що маютьназву вклади «до запитання». Їх відкриття проводиться на підставі заявифізичної особи і документа, що засвідчує особу; угоди на відкриття таобслуговування рахунку між установою банку та громадянином; картки із зразкомпідпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунокта засвідчується цим працівником і головним бухгалтером банку. (Див. рис. 1.2.)
Вугоді зазначаються дані документа, що засвідчує фізичну особу, адресапостійного місця проживання і ідентифікаційний номер фізичної особи – платникаподатку. За дорученням власника рахунку-резидента, операції за рахунком можездійснювати інша особа – резидент.
Напоточні рахунки в національній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:
-кошти на оплату праці,пенсії, допомоги, авторські гонорари за
літературні праці, музичні твори, витвори образотворчого мистецтва, заартистичну діяльність, наукові праці та винаходи;
-виплати страхових тавикупних сум, позичок з особистого
страхування, страхове відшкодування за майновим страхуванням;
-орендна плата за наймжитлових помешкань, рухомого і нерухомого майна;
-відшкодування шкоди,заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або у разі втрати годувальника;
-кошти в національнійвалюті за продану іноземну валюту;
-кошти за реалізованевласне майно та за здану сільгосппродукцію;
-інші надходження увипадках, що не суперечать чинному законодавству України.
Схема відкриття депозитного рахунку фізичній особі. Працівник банку
1.ознайомлює клієнта з умовами
а) мінімальний розмір вкладу;
б) режим користування вкладом;
в)% ставка по вкладу.
↓ Клієнт
1.заповнює документи:
– ф №51/36 прихідний касовий ордер
– ф №13 алфавітна картка
↓ Контролер
1.відкриває вкладникові особовий рахунок №1
а) виписує картку особового рахунку,
в якій клієнт ставить зразок свого підпису;
б) прізвище, ім’я по батькові, рік народження,
домашня адреса, МФО банку, порядковий номер
особового рахунку;
↓ Контролер 1. оформлює алфавітну картку ф №13 (назва установи банку, порядковий номер особового рахунку)
/> 2. оформлюється ф №1 (дата, сума і залишок відсотків, підпис) 3. оформляються ф №51/36 (сума нарахованих%, сума вкладу (цифрами), залишок вкладу, залишок%, підпис) 4. оформлює вкладну книжку (дата, сума вкладу, залишок вкладу прописом і цифрами, підпис)
5. передає документи внутрішнім порядковим
(ф №51/36 вкладна книжка) Касир 1. перевіряє документи (правильність розрахунків, відповідність записів) 2. приймає гроші від клієнта (після прийняття розписується у вкладній книжці та ф №51/36) 3. видає клієнту вкладну книжку.
Рис. 1.2.Схема відкриття депозитного рахунку фізичній особі

Зпоточних рахунків у національній валюті фізичних осіб-резидентів зарозпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:
-розрахунки за надані послугиюридичними та фізичними
особами;
-розрахунки за придбані впідприємствах торгівлі товари;
-відрахування до державногой місцевих бюджетів обов'язкових
та інших платежів;
-розрахунки за участь устворенні підприємств різної форми
власності;
-розрахунки за купівлю тапродаж цінних паперів на біржовому
або позабіржовому ринку;
-розрахунки за купленуіноземну валюту;
-інші операції у випадках,що не суперечать чинному законодавству України.
Забороняєтьсяперерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб – нерезидентів.
Напоточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів зараховуються:
-кошти, одержані як оплатапраці, допомога, авторські гонорари;
-кошти, одержані яквідшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом;
-кошти від продажувласного майна;
-успадковані кошти;  
-кошти, отримані внаслідокздійснення іноземної інвестиції в
Україну (за наявності протоколу зборів засновників про розподіл
прибутку та довідки податкової адміністрації про сплату податків
згідно з чинним законодавством);
-виплата страхових сум;
-кошти, що були ранішезняті власником з рахунку, але не використані або використані не повністю;
-інші надходження, що несуперечать чинному законодавству
України.
Зпоточних рахунків у національній валюті фізичних осіб-нерезидентів зарозпорядженням власника чи за його дорученням проводяться операції у грошовійодиниці України:
-видача коштів готівкою;
-видача платіжнихдокументів для здійснення безготівкових
розрахунків;
-розрахунки убезготівковій формі за послуги, надані юридичними та фізичними особами натериторії України;
-сплата мита, податків таінших обов'язкових платежів;
-сплата страхових тачленських внесків;
-здійснення платежів звідшкодування витрат судовим, слідчим,
арбітражним, нотаріальним та іншим органам;
-перерахування на рахунокіншої фізичної особи;
-перерахування на іншийвласний поточний рахунок в іншому
банку України чи на вкладний рахунок;
-перерахування на рахунокюридичної особи-резидента як внесок до її статутного фонду у випадках,передбачених чинним законодавством;
-перерахування на рахунокюридичної особи-резидента як реінвестицію в об'єкт первинного інвестування чи вінші об'єкти інвестування відповідно до чинного законодавства України за умовисплати податку на прибуток (дохід);
-перерахування за купівлюіноземної валюти (купівля іноземної
валюти за кошти у грошовій одиниці України з урахуванням нарахованих відсотківза залишками коштів на рахунку);
-інші операції, що несуперечать чинному законодавству України.
Крім поточнихрахунків «до запитання», фізичним особам-резидентам – громадянам України,резидентам – іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку напроживання в Україні, а також нерезидентам – громадянам України, які постійнопроживають за межами України та нерезидентам – іноземцям та особам безгромадянства, які проживають в Україні відповідно до візи, відкритої строком до1 року відкриваються в національній валюті вкладні рахунки на підставі договорупро його відкриття з видачею вкладнику вкладного документа (скажімо, ощадноїкнижки – іменної чи на пред'явника).
Фізичнійособі-нерезиденту – надається іменна ощадна книжка. В угоді обумовлюється сума,що вноситься або перераховується на вкладний рахунок; термін зберігання тапорядок повернення; розмір відсотків та умови перегляду відсотків, а такожумови розірвання угоди.
Уразі відкриття вкладного рахунку фізичній особі-резиденту у договорі напідставі довідки податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичноїособи – платника податку.
Вкладні(депозитні) рахунки фізичних осіб-резидентів призначені для обліку коштів,внесених на визначений угодою термін. Кошти на вкладні рахунки фізичних осібможуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунку віншому банку чи з поточного рахунку в національній чи іноземній валюті.
1.4Аналіз українського ринку депозитів
Вцьому підрозділі ми проаналізуємо головні тенденції та динаміку розвитку ринкудепозитів фізичних осіб на Україні.
Збільшеннюгрошової маси в країні сприяє поступове відновлення темпів кредитуванняекономіки. Так, упродовж першого півріччя 2005 року українські банки збільшилисвої кредитні портфелі на 22,7% порівняно із збільшенням на 19,5% зааналогічний період попереднього року. Зауважимо, що значним лишається попит навалютні запозичення. Частка доларових кредитів становить понад 40% від їхньоїзагальної кількості і не зазнала відчутного зменшення за перші шість місяців2005 року. Відновлювати кредитування комерційним банкам дав змогу значнийприплив депозитів (+26%) [56].
Зростанняобсягів коштів, залучених за рахунок суб'єктів господарювання та фізичних осібза останні 7 років (збільшення кожного наступного року майже у 1,5 разу),свідчать про зростання довіри до банківських установ (табл. 1.1) [66].
Таблиця1.1. Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктівгосподарювання та фізичних осібРоки
Залучені кошти
(млн. грн.) темп зростання (%) 1998 (млн. грн.) 8278 1999 (млн. грн.) 12156 146,8 2000 (млн. грн.) 18738 154,1 2001 (млн. грн.) 25674 137,0 2002 (млн. грн.) 37715 146,9 2003 (млн. грн.) 61365 162,7 2004 (млн. грн.) 82959 135,2
Прицьому більше ніж наполовину таке зростання було забезпечене за рахунок припливудепозитних вкладів від населення (рис. 1.1).
Депозити від суб’єктів господарювання  
Депозити від фізичних осіб   />
Рис. 1.3.Депозитні вклади, залучені банками України (станом на 31.08.2005)

Розширенняпасивів банків саме за рахунок вкладів населення – явище позитивне, оскількитакі депозити є здебільшого строковими (на відміну від депозитів юридичнихосіб). Це, у свою чергу, може створити надійнішу та передбачувану базу длякредитної діяльності комерційних банків.
Станомна 1.08.2005 року в Україні діяло 162 банки, при цьому 92 з них зареєстровано уКиєві. На сьогодні поділ банківського ринку за активами має такий вигляд (рис. 1.4.).
/>
Райффайзен-банкУкраїна і Аваль – 11,5%; ПриватБанк – 10,4%;
Промінвестбанк– 7,5%; Укрсоцбанк – 5,0%; Укрсиббанк – 4,0%;
Укрексімбанк– 3,7%; Ощадбанк – 3,6%; Інші банки – 54,3%
Рис. 1.4.Поділ банківського ринку (за активами)
Найістотнішийвплив на ситуацію на банківському ринку мають найбільші 7 банків, яким належитьпонад 45% сукупного банківського ринку (за активами).
Аналізуючиринок депозитів для фізичних осіб, зазначимо, що більшість вкладів зроблено унаціональній валюті (дивись таблицю в додатку Ж) [66]. Загальний обсягвкладених коштів фізичними особами в банки України у національній валютістановить 57,8% від загальної кількості депозитів. Помітна також доволі великазалежність банків від мешканців столиці. Частка мешканців Києва у депозитнихвкладах банків України становить 30,5%.
Останнімчасом помітна тенденція до зростання доходів населення за рахунок переважносоціальних платежів та зарплат у бюджетному секторі започаткована наприкінці2004 року і спостерігалася у 2005 році. За результатами 7 місяців 2005 рокуприріст реальної заробітної плати становив 17,5%, а приріст реальних доходівнаселення – 25,8%. До кінця року очікувалося й далі підвищення доходівнаселення через планомірне збільшення мінімальної заробітної плати та зміни усистемі оплати праці у бюджетних установах. А також збільшення частки вільних коштіву населення, за котрі серед фінансових структур точиться боротьба.
Тепер,за даними багатьох експертів, сучасний клієнт доволі непогано обізнаний зрізноманітними фінансовими продуктами, що пропонують банки, однак він не єлояльним до свого банку. За таких умов інтенсифікація маркетингових зусиль набанківському ринку набуває неабиякої актуальності.
Залученнязаощаджень населення банківським сектором для фінансування інвестицій увиробничому секторі є проблематичним. З одного боку, громадяни вважають банківськийсектор досить ризикованим, тому залучення коштів можливе лише під достатньовисокі відсотки. Разом з тим, інвестування виробництва при недосконаломузаконодавстві та високому ризику неповернення кредиту потребує підвищенняставок за кредити. Таким чином, кредит стає недоступним для переважноїбільшості підприємств, які неспроможні забезпечити достатній рівеньприбутковості інвестицій.
Розвитокбанківського обслуговування населення в Україні знаходиться під впливомпротилежних економічних інтересів населення і банків. У розвинутих банківськихсистемах створені механізми максимального узгодження цих інтересів. Для захистуінтересів вкладників створені ефективні механізми гарантування депозитівнаселення, а для захисту інтересів банків сформувалися могутні структури, щоспеціалізуються на обслуговуванні населення, створюють особливу ощадну систему,яка забезпечує їм вигідність роздрібних депозитних операцій. Україна вжерозпочала формування механізму, що захищатиме інтереси вкладників, створивши Фондгарантування вкладів фізичних осіб.
Аналізуючистан ринку банківських послуг в аспекті залучення коштів від фізичних осіб,можна сказати, що динаміка грошових вкладів населення за останні кілька роківсвідчить про зростання довіри громадян до банків і зацікавленість банкірів узбільшенні частки залучених коштів населення у своїх активах.
Прирістзалучених коштів населення та суб’єктів господарювання за 2000–2005 рр.сягнув 70,8%. Причому більша питома вага належить вкладам саме у національнійвалюті, що свідчить про зростання довіри громадян до національної грошовоїодиниці. А отже, можна прогнозувати, що і надалі відбуватиметься позитивнийприріст вкладів населення у банках України. Адже ринок банківських послуг дляфізичних осіб є чутливим індикатором економіки в цілому, і коливання обсягівзаощаджень населення на банківських рахунках відображають зміни, щовідбуваються в економіці країни: зміну демографічної ситуації, політику доходіві цін, особливості розвитку і задоволення потреб, соціальну структуру населеннятощо.
Проте,на наш погляд, обсяги операцій на ринку банківських послуг для фізичних осіб єще надто незначними і не здатні виступити суттєвим чинником у стабільномуекономічному зростанні.
Такийстан справ потребує комплексного вирішення проблеми і нового підходу як намакрорівні, де повинен здійснитися перегляд податкової політики у сферіоподаткування доходів громадян та відповідні законодавчі зміни, так і навнутрішньобанківському рівні, де зміни повинні проходити у напрямку спрощеннята зростання доступності операцій для фізичних осіб, а також розроблення схемефективної співпраці з кожним клієнтом – фізичною особою та використання коштівз максимально можливою ефективністю при мінімальному рівні ризиковості цихоперацій.

2.Організація депозитних операцій з фізичними особами в комерційному банку АКБ «Укрсоцбанк»
2.1Загальна організаційно-економічна характеристика АКБ «Укрсоцбанк»
АКБ«Укрсоцбанк», заснований у вересні 1990 року, сьогодні є одним з найбільшихсистемних банків в Україні. За роки свого існування Банк завоював стійкийавторитет надійної і стабільної фінансової установи, що стрімко розвивається йоперативно реагує на зміни ринку. На сьогодні Укрсоцбанк пропонує повний спектрбанківських послуг для корпоративних і приватних клієнтів.
Запідсумками 2004 року Банк досяг суттєвого росту: чисті активи АКБ «Укрсоцбанк»за станом на 1 січня 2005 р. перевищили 7 млрд. грн. (37%-ный ріст зарік). Капітал банку складає 910 млн. грн. (більш ніж 66%-ий ріст за рік). Обсягкоштів юридичних осіб на строкових і поточних рахунках досяг на 01.01.05 р.3 631 598 тис. грн. Приріст цього показника, у порівнянні з 1 січня 2004 року,складає 63,8% або 1 413 995 тис. грн. в абсолютному вираженні. Кошти нарахунках приватних клієнтів АКБ «Укрсоцбанк» на 1 січня 2005 року досягли 2 028350 тис. грн., темп приросту склав 21,4%.
Застаном на 1 січня 2006 року динаміка основних показників «Укрсоцбанку» виглядаєв такий спосіб:
Загальнийкредитний портфель банку досяг майже 7,25 млрд. грн. Темп приросту з початкуроку склав 73,9%.
Чистіактиви склали 10,77 млрд грн., їхній приріст із початку року склав 52,4%.
Усічні-грудні 2005 року динамічно і вражаючими темпами росли коштиюридичних і фізичних осіб на сторокових і поточних рахунках АКБ «Укрсоцбанк».Так, кошти юросіб на 1.01.2006 р. досягли 4,77 млрд. грн. (темп приросту зпочатку року – 31,3%), а кошти фізосіб на цю ж дату склали 3,51 млрд. грн.(темп приросту з початку року – 73,3%).
Банквиконує роль системного фінансового інтегратора, поєднуючи інтереси виробників,торговців і покупців, надаючи кожному клієнтові необхідний спектр продуктів іпослуг. У системі банку зайнято 10 тисяч 300 кваліфікованих фахівців.
Корпоративнимиклієнтами банку є лідери різних секторів економіки у всіх регіонах України: НАК«Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Укрморпорт», «Укртелеком», «Інтерпайп»,«Мотор Січ», «Житло-Інвест», Держкомрезерв України, «Познякижилбуд», «Консоль»,ПП «Баядера», завод ім. Малишева, завод «Титан», «ЛАЗ», «Союз-Віктан»,«Запорізький алюмінієвий комбінат», «Міжнародні Авіалінії України», Полтавськийгірничо-збагачувальний комбінат, «Дніпренерго», група компаній «ДЦ», «Верес»,«Галактон», ЗАТ «Чумак», ФК «Дарниця», «Sаndora», компанія «Автокапітал» ікорпорація «Укравто», ДП «Меркс-Мебель» і ще 120 тис. інших підприємств.
Філіальнамережа банку нараховує 527 операційних точок, серед яких: 478 безбалансовихточок, 22 підзвітних філії і 27 обласних філій. АКБ «Укрсоцбанк» є членом:Міжрегіонального фондового союзу, Асоціації українських банків, Українськоїміжбанківської валютної біржі, Української фондової біржі, Першої фондовоїторговельної системи (ПФТС; голова правління банку Борис Тимонькін є головоюРади ПФТС). Членство банку у Фонді гарантування внесків фізичних осіб єдодатковою гарантією для його вкладників.
АКБ«Укрсоцбанк» – принциповий член міжнародних платіжних систем Visa Internationalі MasterCard International. У банку діє власний процесинговий центр, щообслуговує всі карткові програми.
Загальнаемісія міжнародних платіжних карток VISA і MasterCard в АКБ «Укрсоцбанк» на січень2006 року склала 1,152 млн. шт. Банк активно нарощує парк банкоматів і POS-терміналів.
«Укрсоцбанк»є відомим і визнаним банком у світовій банківській системі: за рейтингомжурналу «The Banker» банк було внесено у список 2000 найбільших банків світу, аміжнародне агентство Standard&Poor’s включило банк у рейтинг 100 найбільшихбанків країн Центральної і Східної Європи. Почалося практичне співробітництво зЄБРР. У 2003 році АКБ «Укрсоцбанк» за якість оформлення платіжних доручень удоларах США одержав спеціальну нагороду – «STP Excellence Award 2003». АКБ «Укрсоцбанк»ввійшов у п'ятірку найбільш відомих українських банків, що жителі України«називають без підказки» у рейтингу «ТОП – 100 Фінанси» за 2003 р. Заверсією щорічної загальнонаціональної програми «Людина року» голову ПравлінняАКБ «Укрсоцбанк» Бориса Тимонькіна названо «Фінансистом року 2003». Кошти АКБ«Укрсоцбанк» допомагають розвиватися українському бізнесові.
У2005–2009 роках АКБ «Укрсоцбанк» планує збільшити чисті активи до 40 млрд. грн.В основі стратегії «Укрсоцбанку» лежить позиціонування себе як універсальногобанку, що працює в різних секторах ринку.
Банкстоїть на шляху динамічного розвитку, упевнено дивиться в майбутнє,усвідомлюючи результати своєї діяльності, місце і роль, що він грає в економіцідержави. Пріоритетом у роботі «Укрсоцбанку» завжди були і будуть інтересиклієнтів.
Наданняпослуг фізичним особам – один із пріоритетів діяльності «Укрсоцбанку».
АКБ«Укрсоцбанк» протягом 2005 року збільшив кредитний портфель фізичних осіб майжев три рази. За станом на 1.01.2006 р. він склав близько 3 млрд. грн.
Майжетриразового збільшення кредитного портфеля фізичних осіб з початку 2005 року,що відбиває (і навіть перевищує) загальноукраїнські тенденції активного ростуринку кредитування приватних клієнтів, удалося досягти завдяки поліпшеннюресурсної бази «Укрсоцбанку». Цьому сприяли продовження нашим банкомсиндикованого кредиту, а також пророблена нами активна робота з залученнядепозитів населення, юридичних осіб і ще ряду кредитів від іноземнихнерезидентських структур, що уможливило відкриття всіх «шлюзів» кредитування.Основні напрямки кредитування фізосіб в «Укрсоцбанку» – надання іпотечнихкредитів і позик на покупку автомобілів. Обсяги кредитування «Укрсоцбанком»клієнтів-фізичних осіб за програмою часткової компенсації процентної ставкиДержавним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву протягом 2005 рокувиросли в сорок два рази.
Засловами голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловомубудівництву Валерія Омельчука, АКБ «Укрсоцбанк» став лідером з видачімолодіжних кредитів у рамках програми часткової компенсації процентної ставки,реалізованої разом з Держфондом сприяння молодіжному житлобудівництву. У ходікруглого столу «Ділового журналу» – «Іпотека-2005» – пан Омельчук зазначив, щоз 22 банків, що на сьогодні працюють з Держфондом за програмою частковоїкомпенсації процентної ставки, саме АКБ «Укрсоцбанк» діє найбільше активно імобільно, що і дозволило йому стати лідером серед банків-партнерів Фонду.
АКБ«Укрсоцбанк» надає молодіжні кредити з компенсацією процентної ставки у всіхрегіональних філіях. Таким чином, Банк допомагає вирішувати житлову проблемуукраїнським громадянам, у тому числі молодим членам суспільства.
Високірейтинги міжнародних агентств дозволили «Укрсоцбанку» навесні 2005 року успішнодебютувати на ринку єврооблігацій. Банк розмістив трирічні єврооблігації насуму $100 млн. із прибутковістю 9,0%. Лід-менеджерами випуску виступилиміжнародний банк ABN AMRO і Мoscow Narodny Bank (Лондон). Термін погашенняоблігацій – 6 червня 2008 року. Єврооблігаціям банку було присвоєно рейтинги«Ba3» від агентства Moody's і «B-» від агентств Fitch і Standard &Poors.
Угода,що відбулася, дозволила установити нові рівні запозичення, оскільки ставкаприбутковості в 9% на момент розміщення була рекордно низькою для українськихбанків, що виходили на ринки єврооблігацій до «Укрсоцбанку». Євробонди«Укрсоцбанку» користувалися інтересом з боку азіатських інвесторів, що до йоговиходу на ринок єврооблігацій, якщо і купували українські облігації, те тількисуверенні або державні емітенти.
Заявкина придбання евробондів АКБ «Укрсоцбанк» було подано більше ніж 40 інвесторамиз Європи (Великобританії, Швейцарії, Німеччини, Греції, Австрії, Франції, країнБенілюксу і Скандинавії), США і Південно-Східної Азії, зокрема, Сінгапуру іГонконгу.
АКБ«Укрсоцбанк» постійно активізує співробітництво з закордонними фінансовимиорганізаціями. «Укрсоцбанк» став першим українським банком, що після фінансовоїкризи 1998 року у вересні 2003 року залучив синдикований кредит на суму $13млн. Угода про другий синдикований кредит у $45 млн., організованому DeutscheBank AG London і ING Bank, «Укрсоцбанк» підписав 15 листопадa 2004 року. На тоймомент це був найбільший синдикований кредит, залучений українським банком. Напочатку листопаду 2005 року АКБ «Укрсоцбанк» підписав угоду про продовженнясиндикованого кредиту додатково на один рік зі збільшенням його суми з 45 млн.дол. до 80 млн. дол. Організаторами кредиту виступили міжнародні банки DeutscheBank AG і ING Bank (Нідерланди). Учасниками синдикованого кредиту виступили 22провідні банки з країн Європи, Близької Схід, Азії і США. Процентну ставку покредиту на період продовження було знижено в порівнянні з первинною ставкою Libor+3,8%річних і склала Libor+3% річних.
Збільшеннязапозичень у рамках програм синдикованого кредитування провідними світовимибанками свідчить про високий авторитет «Укрсоцбанку» серед іноземних партнерів,бездоганної репутації нашого банку на вітчизняному і міжнародному ринках.
АКБ«Укрсоцбанк» має наміри щорічно збільшувати запозичення шляхом залученнясиндикованих кредитів, а також розміщення єврооблігацій. Так, він плануєрегулярно виходити на ринок з євробондами, поступово подовжуючи терміни запозиченьдо п'яти, семи, десяти років, а також збільшуючи обсяги в 1,5–2 рази.
АКБ«Укрсоцбанк» бере участь у міжнародних програмах, зокрема в Програмі сприянняторгівлі для банків у Центральній, Східній Європі і СНД, в обслуговуваннікредитної лінії МСП-2 з кредитування малих і середніх підприємств за програмоюЄвропейського банку реконструкції і розвитку.
«Укрсоцбанк»є членом Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій (SWIFT) івходить у трійку банків-лідерів за здійсненням грошових переказів по системі WesternUnion. Власна мультивалютна система грошових переказів «СОФТ» дозволяє здійснюватипереклади по Україні в світі за найвигіднішими тарифами. Соціальний захист АКБ«Укрсоцбанк» – соціальний банк. Протягом багатьох років Банк у повному обсязівиплачує всі податки і виплати в бюджет. У 2004 році Банком було сплачено 133млн. грн. податків, у цьому – близько 180 млн. грн. у бюджети різних рівнів.
КоштиАКБ «Укрсоцбанк» допомагають розвиватися українському бізнесу. Сьогодні банкутримує шосте місце в Україні на ринку кредитування юридичних осіб(частка ринку складає 4,6%). 39% обсягу публічних розміщень облігацій емітентівУкраїни (за станом на початок 2004 р.) також є значним внеском АКБ«Укрсоцбанк» у розвиток фондового ринку. Банк охоплює 5,1% ринку FOREX,обслуговуючи суб'єктів бізнесу з купівлі-продажу безготівкової валюти,і 15% ринку FOREX – за ввозом готівкової валютина територію України. Частка ринку банківських металів АКБ «Укрсоцбанк»складає 5%. На банк припадає 8,7% загального обсягу платежів, здійсненихучасниками системи електронних платежів Національного банку України.
Внутрішнійріст результатів здійснюється за рахунок створення нових або зміниіснуючих продуктів, завоювання нових ринків. Зовнішній – за рахунок злиттята поглинання, а також за рахунок організації ефективногопартнерства.
Бвнкпропонує різноманітні, сучасні фінансові інструменти, що допомагаютьорганізаціям домогтися комерційного успіху, а людям – підвищити рівеньдобробуту.
Воснові роботи – якість і фірмовий стиль обслуговування, партнерські відносиниз клієнтами, надання послуг, що вчасно відповідають на потреби ринку.
МетаУкрсоцбанку – бути системним універсальним банком, що динамічнорозвивається. Посилити свої позиції в групі лідерів фінансового ринкуУкраїни, збільшити ринкову вартість банку й доходи його персоналу.
Стратегічна(генеральна) ціль банку до 2007 року – підвищення ринкової долідо 6–7% і ринкової вартості банку на 35% (шляхом оцінкичастки активів у сумі чистих активів усіх банківУкраїни та ринкової – аудиторської – оцінки капіталу відповідно).
Укрсоцбанкприділяє постійну увагу поліпшенню якості обслуговування клієнтів, вивченню їхпотреб та впровадженню нових банківських послуг для клієнтів.
2.2Характеристика і організація депозитних операцій в Миргородському відділенні Полтавськоїфілії АКБ «Укрсоцбанк»
Зогляду на потреби та запити клієнтів, банк пропонує вигідніумови розміщення тимчасово вільних коштів громадян.
Гнучкасистема процентних ставок, різні режими нарахування відсотків, орієнтаціяна різні категорії клієнтів, можливість вибору валюти депозиту й оптимальноговиду внеску – поповнюваного або непоповнюваного або на фіксований термін,з капіталізацією відсотків або без неї – роблять строкові вклади(депозити) максимально зручним інструментом збільшення капіталу.
АКБ«Укрсоцбанк» пропонує своїм клієнтам послугу: кожному, хто розмістить своїзаощадження або тимчасово вільні кошти на депозитному рахунку,безкоштовно видається банківська платіжна картка Visa Electron або Cirrus/Maestro. Отримуватикошти зі свого карткового рахунку можна в будь-який час у будь-якомувідділенні банку або цілодобово через мережу банкоматів по всій Україні
В АКБ«Укрсоцбанк» впроваджено гнучку систему депозитних вкладів для фізичних осіб.Ця система характеризується низкою привабливих й вигідних дляклієнтів ознак:
-     враховує інтереси практично усіх категорій населення – від студентівдо пенсіонерів;
-     передбачає різні способи та терміни виплат відсотків,із можливістю їх накопичення;
-     пропонує вкладникам гнучки умови поповнення та достроковоговідкликання вкладу.
Розмірпроцентної ставки за вкладами залежить від терміну, періодичності виплат відсотків,умов поповнення та дострокового відкликання. Але головне, чогодотримується банк у своїй процентній політиці, – це виваженість.
Системагарантування вкладів фізичних осіб. У 1998 році Президент України прийнявУказ «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційнихбанків», яким було затверджено Положення про порядок створення Фондугарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання йогокоштів.
Подальшаорганізація роботи по створенню системи гарантування вкладів фізичних осібу банках здійснювалась на підставі спільної постанови Кабінетуміністрів України та Національного банку України від 21 січня1999 року №70 «Питання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».
20 вересняВерховна Рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладівфізичних осіб», який набув чинності 24 жовтня 2001 року. Фонд єдержавною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управлінняу сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Основноюметою діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичнихосіб – вкладників банків.
АКБ«Укрсоцбанк» – постійний учасник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(свідоцтво №20 від 3 червня 2002 року). Для вкладників це,безумовно, додатковий аргумент, на користь надійності та стабільностібанку. Фонд гарантує вклади громадян, які розміщені у банках – учасникахФонду в національній та іноземній валюті, включаючи відсотки,в розмірі вкладів, але не більше 8 000 гривеньпо вкладах у кожному банку, на день настання недоступностівкладів. Вклади до 1 гривні не відшкодовуються.
Застаном на 01.12.2005 року обсяг коштів фізичних осіб, розміщених в АКБ«Укрсоцбанк», становить 3 279.9 млн. грн.; з них кошти на строкових рахункахскладають 2 745.7 млн. грн., на поточних рахунках – 534.1 млн. грн.
АКБ«Укрсоцбанк» пропонує для приватних клієнтів депозитну програму, яка передбачаєтакі види вкладів:
1.        «Класичний»
2.        «Капітал»
3.        «Ощадний»
4.        «Золотий»
5.        «Позичковий»
6.        «Універсальний»
Термінидепозиту варіюються від 15 днів до 15 місяців для підприємств, і від 3до 36 місяців для населення.
Мінімальнісуми внесків для приватних осіб становлять від 500 грн. (100 USD,100 EUR) до 5000 грн. (1000 USD, 1000 EUR); для корпоративнихклієнтів – в залежності від умов договору.
Характеристикадепозитних вкладів подана в додатку А
Усівиди депозитів передбачають інформаційне забезпечення – банк щомісяця надаєбезкоштовну виписку з рахунку із перерахуванням всіх операцій за минулиймісяць.
Дляпенсіонерів, при пред’явлені посвідчення пенсіонера України, встановлюєтьсяпідвищений на 0,2% річних розмір процентної ставки за вкладами«Класичний» та «Капітал».
Длявкладників, які по закінченню терміну вкладу переоформляють суму вкладуна новий термін, не менший ніж 6 місяців, встановлюєтьсяпідвищений на 0,3% річних розмір процентної ставки за вкладом.
Максимальніпроцентні ставки по депозитах фізичних осіб, які застосовуються приукладанні договорів банківського вкладу починаючи з 15.05.06 р.
Зазначеніпроцентні ставки за депозитами фізичних осіб є максимальними,їх розмір може відрізнятися від розміру ставок, діючих в регіонах.
Длявідкриття депозитного / поточного рахунку фізичної особи до Банкуподаються такі документи:
-     документ, що засвідчує особу (паспорт Вкладника або документ, щойого замінює. Документом, що може замінювати паспорт, э тимчасове посвідчення,яке видається паспортною службою);
-     документ, який видано органом державної податкової служби фізичнійособі-резиденту і який підтверджує присвоєння індифікаційного номеру платникаподатків цієї особі.
Операціїз вкладами та депозитами населення обліковуються на пасивних балансовихрахунках 2-го класу «Операції з клієнтами» Плану рахунків бухгалтерськогообліку в комерційних банках.
Операціїз коштами на рахунках до запитання фізичних осіб обліковуються на рахунках:
2620 «Поточнірахунки фізичних осіб»
2621 «Коштиза довірчими операціями фізичних осіб»
2622 «Коштив розрахунках фізичних осіб»
2625 «Коштифізичних осіб для розрахунків платіжними картками»
2628 «Нарахованівитрати за коштами до запитання фізичних осіб»
Операціїза строковими вкладами фізичних осіб обліковуються на рахунках:
2630 «Короткостроковідепозити фізичних осіб»
2635 «Довгостроковідепозити фізичних осіб»
2638 «Нарахованівитрати за строковими коштами фізичних осіб»
Існуютьтакі основні проводки в бухгалтерському обліку при проведенні операцій подепозитам фізичних осіб:
1.        Облік номіналу депозиту (депоненту відкривається рахунок післяоформлення відповідної документації):
Дт. 1001«Банкноти та монети в касі банку», 1200 «Коррахунок в НБУ», 2600 «Поточнірахунки суб’єктів господарської діяльності».
Кт. 2620,2630, 2635
2.        Облік номіналу депозиту у разі сплати відсотків авансом на датузалучення строкового депозиту:
Дт.1001, 1200, 2600 – на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансомпроцентів.
Дт.3500 «Витрати майбутніх періодів» – на суму сплачених авансом процентів.
Кт.2630, 2635 – на суму номіналу депозиту.
3.        Нарахування процентів за депозитами:
Дт.7040 «Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб»,
7041 «Процентнівитрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб».
Кт. 2628,2638.
4.        Сплата відсотків за депозитом:
Дт.2628, 2638
Кт.1001, 1200, 2620.
5.        Якщо дата нарахування та дата сплати відсотків збігаються:
Дт.7040, 7041.
Кт.1001, 1200, 2620
6.        Капіталізація процентів:
Дт.2628, 2638.
Кт.2630, 2635.
7.Зняття готівки з депозитного рахунку:
Дт.2620, 2630, 2635.
Кт.1001, 1002.
8.        Погашення депозиту у визначений депозитним договором строк:
Дт.2630, 2635.
Кт.2620, 1200, 1001.
Якщона вимогу клієнта банк повертає депозит до закінчення строку дії депозитногодоговору, то при поверненні депозиту здійснюється перерахування процентів заперіод із дати залучення до дати дострокового повернення депозиту і сплачуєдепоненту проценти за зниженою ставкою. Різниця між раніше нарахованимипроцентами і процентами, які підлягають фактичній сплаті, банк відносить на зменшеннясвоїх процентних витрат.
Якщопротягом дії депозитного договору проценти не сплачувалися (тількинараховувались)
Дт.2638
Кт.1001, 1200, 2600 на суму процентів за зниженою ставкою
Кт.7041 на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою.
Якщопроценти сплачувалися депоненту протягом дії депозитного договору, то різницяміж раніше сплаченими та перерахованими за зниженими ставками процентамиповертаються банку відповідно до умов договору:
поверненнядепонентом коштів банку з свого рахунку
а)Дт. 2630, 2635
Кт.2620
б)Дт. 2620
Кт.7041
утриманняіз суми депозиту
а)Дт. 2630, 2635
Кт. 2620(з урахуванням суми яка перераховується банку)
б)Дт. 2630, 2635
Кт.7041 на суму, яка перераховується депонентом банку за зниженою ставкою.
 
2.3Аналіз і прогнозування вкладень фізичних осіб
Однимз етапів управління депозитами фізичних осіб є аналіз операцій по залученнювкладів. Саме інформація яка поступає до менеджерів різних рівнів банку, врезультаті проведеного аналізу, дозволяє визначити рівень виконання плановихзавдань стосовно залучення коштів населення, визначити фактори які посприялитим чи іншим способом на відхилення від плану та сформувати рекомендації щодоусунення виявлених недоліків та використання існуючих резервів, визначити місцебанку в конкурентному середовищі та обсяг ринку який займає банк.
Прианалізі депозитних вкладень використовуються різні методи аналізу:
1.Метод порівняння. Припускає зіставлення невідомого (досліджуваного)явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх загальнихрис або розходжень. За допомогою даного методу визначаються загальне іспецифічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів,тенденції і закономірності їх розвитку. Можна виділити такі найбільш типовіситуації, коли використовується порівняння, і цілі, що при цьому досягаються:
Øзіставлення планових іфактичних показників для оцінки ступеня виконання плану;
Øпорівняння фактичнихпоказників з показниками минулих років (звітних періодів) для визначеннятенденцій розвитку як банку, так і економічних процесів, що впливають на йогодіяльність;
Øзіставлення показниківбанку, що аналізуються з показниками інших банків-конкурентів для визначенняпозицій банку на фінансовому ринку за різними показниками діяльності;
Øзіставлення паралельних динамічнихрядів для вивчення взаємозв'язків досліджуваних показників;
Øзіставлення різнихваріантів управлінських рішень з метою вибору найбільш оптимального з них,наприклад, при встановленні процентної ставки за депозитами населення вибираютьтакий її рівень, який забезпечив би необхідний обсяг даного виду банківськогоресурсу з урахуванням наявності достатніх можливостей для обслуговуваннявкладників;
Øзіставлення результатівдіяльності до і після впровадження нововведення.
2.Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показникихарактеризують кількісні розміри вкладень, а відносні відображаютьспіввідношення будь-яких абсолютних показників шляхом одного на іншій. Відносніпоказники виражаються в формі коефіцієнтів (при базі 1) або відсотків (при базі100). До них відносяться показники виконання плану, динаміки, структури (питомавага), ефективності тощо.
3. Методгрупування дозволяє досліджувати економічні явища в взаємозв’язку, виявлятивплив на досліджуючий показник окремих факторів, виявити прояв тих чи іншихзакономірностей. Метод групування дозволяє шляхом систиматизації данихрозібратись в суті аналізуємих явищ та процесів.
Вкладеннянаселення в банках групуються за строками вкладення, валюти вкладів, цінивкладів (% ставки), групи вкладників та за строками використання (строкові тадо запитання).
4.Балансовий метод. Служить головним способом для відображення співвідношень,пропорцій двох груп взаємозалежних і врівноважених економічних показників,підсумки яких повинні бути тотожними. Даний метод допомагає зрозумітиекономічний зміст функціонування банку.
5.Графічний метод. Графіки представляють собою масштабне зображення показників задопомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно художніхфігур і мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріалстає більшзрозумілим.
6.Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу, якправило, подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна длясприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища задопомогою цифр, розташованих у визначеному порядку. Аналітична таблицяпредставляє собою систему суджень, виражених мовою цифр. Така мова є більшвиразнішою й наглядною, ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються вбільш логічній і послідовній формі в порівнянні з текстовим викладом, займаютьменше місця, а пізнавальний ефект досягається набагато швидше. Табличнийматеріал дозволяє охопити аналітичні дані в цілому, як єдину систему. Задопомогою таблиць легше простежуються зв'язки між показниками, щодосліджуються.
Длячіткого уявлення про місце ТОВ «Укрпромбанк» на депозитному ринку фізичних осібв України, треба співставити обсяги депозитних портфелів по залученню коштівнаселення різних комерційних банків.
Згідноданих взяти з сайта Internet Асоціації українських банків побудуємо таблиціпоказників діяльності банків (Див. табл. 2.1.)

Таблиця 2.1. Обсягидепозитів населення деяких банків УкраїниБанк Депозити фізичних осіб (млн. грн.) 01.01.2004 01.01.2005 1.01.2006 До запитання Строкові До запитання Строкові До запитання Строкові Приватбанк 668,314 1947,176 1064,092 3506,320 1147,210 4731,888 Аваль 716,259 1566,904 1161,173 3286,173 1265,919 3905,356 Укрсоцбанк 118,550 740,249 183,993 1571,705 252,010 1937,359 Укрсиббанк 54,823 399,485 87,811 846,042 109,349 1448,900 Надра 48,314 662,673 83,376 876,851 121,178 1510,063 Укрпромбанк 2,037 57,836 16,604 487,168 54,364 1049,709 Правекс-Банк 71,085 293,522 100,278 662,595 93,173 966,574 Мрія 21,215 145,287 21,330 267,651 22,657 363,868 Вабанк 25,238 121,002 31,354 212,168 34,974 279,528 БІГ Енергія 5,195 145,159 9,791 198,906 12,839 285,635
Аналізуядані таблиці 2.1. можна зробити висновок, Укрсоцбанк є одним з трьох великихбанків України, які набагато попереду в залученні коштів населення.
Аналізвкладень фізичних осіб будемо здійснювати в декілька етапів на підставістатистичних спостережень за 2003, 2004 та 2005 роки з метою визначеннявнутрішніх банківських резервів для досягнення оптимальних витрат повикористанню цих ресурсів.
Іетап. Вивчення обсягу і структури вкладень фізичних осіб за різними ознаками.
ІІетап. Аналіз процентних витрат по залученим вкладам фізичних осіб.
Іетап. Вивчення обсягу і структури вкладень фізичних осіб за різними ознаками.
Обсягиі структура вкладень фізичних осіб характеризується такими даними таблиці 2.2по банку «Укрсоцбанк» та банківській системі України.
Примітка:В подальшому тексті всі розрахунки і дані наводяться в млн. грн.

Таблиця2.2. Обсяги і структура вкладень фізичних осібДата балансу
УСБ – Укрсоцбанк,
БС – банківська система Сума, всього Питома вага вкладень фізичних осіб у загальному обсязі вкладів банків України, % Частка в зобов`язаннях, % В тому числі Кошти до запитання (рахунок 262 – 2628) Питома вага, % Строкові депозити (рахунок 263 – 2638) Питома вага, % На 01.01.03 УСБ 50,531 0,35 36,17 1,7703 3,50 48,761 96,50 БС 12110,0 100,0 34,01 2385,67 19,70 9724,330 80,30 На 01.01.04 УСБ 59,873 0,40 37,89 2,037 3,40 57,836 96,60 БС 14883,612 100,0 34,48 2735,828 18,38 12147,784 81,62 На 01.01.05 УСБ 444,548 1,679 49,91 14,415 3,24 430,133 96,76 БС 29996,64 100,0 39,36 6441,505 21,47 23555,135 78,53 На 01.01.06 УСБ 1042,475 2,797 58,903 44,976 4,31 997,499 95,69 БС 37277,05 100,0 36,165 7118,172 19,10 30158,879 80,90
1.Для застосування методів аналізу абсолютних і відносних величин та порівняннярозраховуємо середні залишки залучених коштів по банку «Укрсоцбанк» за формулоюсередньої арифметичної простої
/>
Бачимозбільшення величини показника за два роки на один порядок, що свідчить проперегляд грошово-кредитної політики банку в бік активного залучення коштів громадяндля проведення активних операцій, що має подвійний як соціальний, так іекономічний ефект: заощаджуються кошти населення, зберігається їх купівельнаспроможність, значні ресурси надходять для розвитку і інвестування економікиУкраїни.
Розраховуємобазисні і ланцюгові абсолютні зміни обсягів вкладень за формулою
/>, />.
Базисніпоказники
/>
Ланцюговіпоказники
/>
Побазисним показникам бачимо зростання обсягів вкладень, а по ланцюговим – що цезростання має прискорений характер.
Длявизначення швидкості досліджуємих процесів в часі розраховуємо темпи зростанняпоказника за формулою />
/>,
розраховуємотемпи приросту показника за формулою />
/>,
розраховуємоабсолютні значення одного проценту приросту вкладень за формулою />
/>
Бачимо,що на один процент приросту припадає майже одна кількість грошових одиниць якза перший рік, так і за два роки разом, тобто тенденція прискорення зростаннявеличини обсягу залучених коштів має стабільний і систематичний характер(показник не зменшується), що є позитивною ознакою діяльності банку.
Результатианалізу відобразимо на графіку ряду динаміки (рис. 2.1)

2003  
2005  
2004   />
Рис. 2.1.Ряд динаміки депозитних вкладів
Ізпоточної фінансової звітності маємо такі дані про вклади фізичних осіб станомна 01.02.2006, які засвідчують збереження виявленої тенденції розвитку. (Див. табл.2.3)
Таблиця2.3Дата балансу УСБ – Укрсоцбанк Сума, всього Питома вага вкладень фізичних осіб у загальному обсязі вкладів банків України, % Частка в зобов`язаннях, % В тому числі Кошти до запитання (рахунок 262 – 2628) Питома вага, % Строкові депозити (рахунок 263 – 2638) Питома вага, % На 01.02.06 УСБ 1101,073 2,789 59,049 51,364 4,64 1049,709 95,34
Длярозрахунку прогнозних показників на 2006 рік обсягів вкладів фізичних осібвизначимо середній темп зростання вкладень за 2003–2005 роки за формулою
/>:
/>,
атакож середні залишки вкладень за три роки (2002–2004)

/>
Тодіочікуваний за 2005 рік обсяг вкладів фізичних осіб становитиме в середньому заформулою
/>: />
Знанняочікуваних надходжень дозволяє раціонально і оптимально розподілити залученікошти для здійснення кредитних і інших активних операцій банку.
Позитивнутенденцію зростання довіри з боку громадян – вкладників коштів до депозитноїполітики банку ілюструє зростання питомої ваги вкладів фізичних осіб «Укрсоцбанку»у загальному обсязі вкладів по банкам України (графа 4 таблиці 1) з 0,35% напочаток 2003 року до 2,789% на початок 2006 року, що означає зростання яккількості вкладів, так і кількості вкладників.
Цікавимє дослідження динаміки зміни частки вкладів фізичних осіб в зобов`язанняхпасиву балансу банку (графа 4 таблиці 1). Якщо в цілому по комерційним банкамУкраїни цей показник тяжіє до стабільності і коливається біля значення в 36%,то для банку «Укрсоцбанк» картина зовсім інша. Станом на 01.01.2003 і01.01.2004 частка вкладів фізичних осіб в зобов`язаннях банку приблизнодорівнювала середньо галузевому показнику, а вже станом на 01.01.2005 відбувсязначний зріст показника до 49,91%, який станом на 01.01.2006 досяг значення 58,9%,тобто менеджери банку за відносно невеликий час 1 – 2 роки підняли ресурснубазу банку на новий, більш високий рівень. Про це ж свідчить четвертий(рейтинговий) номер «Укрсоцбанку» в списку всіх комерційних банків України попоказнику «Депозити фізичних осіб станом на 01.01.2006».
2.Наведені дані в таблиці 1 дають змогу проаналізувати структуру (склад) вкладеньфізичних осіб в динаміці. Для цього визначимо середні величини приведених данихза методикою наведеною в першій частині дослідження. Отримані результатизведені в таблицю 2.4.
Таблиця2.4Період, рік Середні залишки вкладень, всього В тому числі Кошти до запитання Питома вага, % Строкові депозити Питома вага, % 2003 55,2020 1,9035 3,45 53,2985 96,55 2004 252,2105 8,2260 3,26 243,9845 96,74 2005 743,5115 29,6955 3,98 713,8160 96,02
Ізтаблиці 2.4 видно, що основним джерелом здійснення кредитних і інших активнихоперацій в теперішній час є строкові депозити населення, одночасно вони же єосновним джерелом процентних витрат банку. Крім того із показників структури(питомої ваги) можна зробити висновок, що зрушень у структурі вкладів невідбулося (величини питомої ваги видів вкладів коливаються неістотно). Кошти дозапитання складають 3 – 4%, в строкові депозити (короткострокові,довгострокові) – 96 – 97% загального обсягу вкладень населення на протязіостанніх трьох років. Тому логічно зробити висновок, що значне збільшенняобсягів вкладень до запитання пов`язане з зростанням купівельної спроможностінаселення та відкладанням доходів для споживання, а істотне збільшеннятермінових вкладів пов`язане з правильно обраною стратегією банку по залученнюкоштів фізичних осіб, вірним позиціонуванням на ринку банківських послуг, атакож урізноманітнюванням видів депозитних вкладів і індивідуальним підходом докожного клієнта банку.
Длянаочності динаміки обсягів вкладів населення в Укрсоцбанку на основі таблиці,яка складена за матеріалами Асоціації українських банків за розділом «Депозитифізичних осіб» побудуємо діаграму 2.2.

Таблиця2.5. Депозити фізичних осіб Укрсоцбанку (2003–2005 рр)
Депозити фізичних осіб (млн. грн.) Сума, всього Питома вага (%)** Частка в зобо-в'язаннях (%) В тому числі кошти до запитання строкові депозити
2003 р. УСБ 1231,023
6,067
31,55 171,708 1059,316 Всього 20291,356
100,000
34,20 3685,366 16605,990
2004 р. УСБ 2263,397
5,844 42,139 312,774 1950,623 Всього 38727,822
100,000 39,077 8504,837 30222,985
2005 р. УСБ 2821,928
5,240
35,145 480,877 2341,051 Всього 53849,996
100,000
38,513 12440,077 41409,919
2003  
2005  
2004   />
Рис. 2.2Динаміка обсягів депозитних вкладень фізичних осіб
Зростаннядовіри до «Укрсоцбанку» з боку населення відобразилось у істотному збільшеннідепозитного портфеля фізичних осіб. Обсяг залучених коштів від фізичних осіб надепозитні вклади виріс за 2005 рік у порівнянні з 2003 роком майже у 2,7 разів.При цьому частка довгострокових залучень коштів у структурі депозитів населеннязросла і становила станом на 01.01.2006 року 95,7% від загальної суми вкладів.
Дляпрогнозування динаміки вкладів на майбутнє використовують статистичні методи.Як приклад, розглянемо деякі показники по вкладах населення взяті уМиргородському відділенні Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк».
Зметою розуміння, якою буде поведінка вкладників депозитів – фізичних осібвідділення банку та обсяги їх вкладень в найближчій перспективі, проведемоаналіз кількісних характеристик. Для цього скористаємось статистичними данимипо відділенню за останні сім років (таблиця 2.6).
Таблиця2.6Роки 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Залишок вкладів на початок року 1050 1160 1265 1395 1525 1650 1800 1950 Видано вкладів 400 415 430 440 455 460 480 - Залучено вкладів (обороти по надходженню вкладів) 510 520 560 570 580 610 630 -
Попереднійрозгляд даних таблиці засвідчує зростання залишків вкладів з 1999 року по 2006рік майже в двічі (1950: 1050 = 1,9).
Розмахваріації виданих вкладів (480 – 400 = 80) менший ніж залучених вкладів (630 –510 = 120).
Такимчином, можна стверджувати про наявність тенденції збільшення довіри населеннядо «Укрсоцбанку».
Дляпідтвердження цих міркувань розрахуємо такі показники.
Середнізалишки вкладів за кожний рік знаходимо за формулою середньої арифметичноїпростої
/>, /> і т.д.Роки 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Середні залишки вкладів, /> 1105 1212 1330 1460 1587 1725 1875 -

Ізрозрахунку видно, що середні залишки кількості вкладів в відділенні банку ізроку в рік зростають, що є позитивною ознакою.
Середнійтермін зберігання знаходимо за формулою
/>, де Овидан– сума виданих вкладів, Д – термін зберігання вкладу.
/> і т.д.Роки 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Середній термін зберігання, /> 994 1051 1113 1194 1255 1350 1406 -
Середнійстрок збереження вкладів населенням за сім років збільшився в 1,4 раза з 994днів до 1406 днів, що свідчить про зростання обсягів довгострокових депозитів, –це теж позитивна тенденція.
Коефіцієнтиприпливу вкладів знаходимо за формулою
/>,        
/> і т.д. />
Коефіцієнтиосідання вкладів знаходимо за формулою
/>,          />

Показникикоефіцієнтів мають додатні значення, що є доброю ознакою.
Середньорічнийрівень надходжень вкладів знаходимо за формулою середньої хронологічної
/>,     />
Середньорічнийрівень темпів зростання надходжень вкладів знаходимо за формулою ланцюговимметодом
/>, де річнийтемп зростання />,
/>,/>,/>,/>,/>,/>/>
Середньорічнийрівень темпів приросту надходжень вкладів обчислюється за формулою />,  />, тобто щорічно всередньому кількість вкладів фізичних осіб збільшувалась на 4%.
Зметою планування діяльності відділення банку в поточному році і наступні рокипроаналізуємо вихідні дані в динаміці.
Динамічнийряд надходжень вкладів вирівнюється рівнянням прямої
/>, параметрирівняння знаходяться методом найменших квадратів рішенням системи рівнянь    />, де серединаінтервалу 2002–2003 роки.
Побудуємодопоміжну таблицю 2.7

Таблиця2.7.Порядкові номери років
Надходження вкладів,
У=/> t
t2 y*t Y 2000 107 – 5 25 – 535 109 2001 118 – 3 9 – 354 117 2002 130 – 1 1 – 130 124 2003 127 1 1 127 132 2004 138 3 9 414 140 2005 150 5 25 750 148 Сума 770 70 272 770
Поданим граф 2 – 5 таблиці знаходимо параметри а0= 770: 6 = 128,3, а1= 272: 70 = 3,89
Рівнянняпрямої, яка описує тренд (основну тенденцію зростання кількості вкладів) маєвид />, де величина а0= 128,3 показує теоретичну величину зростання вкладів на межі 2002–2003 років(середина ряду), а коефіцієнт регресії а1 = 3,89 характеризуєсередній приріст цього зростання вкладів за рік. Як бачимо, цей коефіцієнтмайже дорівнює розрахованому темпу приросту надходження вкладів, що свідчитьпро правильність розрахунків. Підставляючи відповідні значення t в рівнянняпрямої /> знаходимовирівняний (теоретичний) ряд динаміки приросту вкладів (графа 6 таблиці). Якщообчислення виконані правильно, то />; отже 770 = 770.
Для визначення перспективи розвитку екстраполюємо величинизростання вкладів до 2008 року.
Для цьогов рівняння прямої /> підставимозначення t для 2005–2008 років t2006 = 7, t2007 = 9, t2008= 11,
/>
Існуєпозитивна тенденція (тренд) збільшення кількості приросту вкладів від року врік. За 7 років темпи приросту вкладів склали приблизно 4%.
Такимчином, аналіз кількісних показників динаміки вкладів вкладників – фізичних осібзасвідчив позитивні зрушення в уяві населення району про надійність збереженнякоштів в відділенні «Укрсоцбанку».
Якіснимпоказником роботи відділення банку по залученню депозитів від фізичних осіб,може розглядатись середній розмір вкладу, який дозволяє собі утримувати в банкунаселення району.
Відділення«Укрсоцбанку» має такі дані:
Таблиця2.8. Види вкладів населення
Вид
вкладів 1999 рік 2005 рік Кількість рахунків Сума вкладів, тис. грн.
Середній розмір
вкладу, грн. Кількість рахунків Сума вкладів, тис. грн. Середній розмір вкладу, грн. До запитання 350 395,9 1131 700 1819,4 2599 Строкові 755 1593,1 2110 1175 3906,9 3325 Усього 1105 1989,0 1800 1875 5726,3 3054
Забазу порівняння обираємо 1999 рік, який пов`язаний з початком стабілізаціївалютно-фінансового ринку держави після світової кризи 1998 року.
Аналізбудемо здійснювати за допомогою індексного методу.
Визначимоіндекси середнього розміру вкладу:
а)змінного складу:
/>
б)фіксованого складу:

/>
в)структурних зрушень:
/>
Перевіримоправильність обчислень:
/>
Дляобчислення абсолютного приросту суми вкладів побудуємо таку розрахунковутаблицю:
Таблиця2.9Вид вкладів Структура вкладів за кількістю, % Сума 1 000 вкладів, тис. грн. 1999 рік 2005 рік 1999 рік 2005 рік До запитання Строкові
32
68
37
63
36,2
143,5
41,8
132,9 Разом 100,00 100,00 179,7 174,7
Загальнийабсолютний приріст суми вкладів
/>
Втому числі за рахунок:
а)зміни середнього розміру вкладів кожного виду:
/>

б)зрушень у структурі вкладів за видами:
/>
в)приросту кількості вкладів:
/>
Перевіримоправильність обчислень:
/>
Отже,загальний абсолютний приріст суми вкладів у 2005 році порівняно з 1999збільшився на 3737 тис. грн., у тому числі за рахунок:
ростусереднього розміру вкладів він зріс на 2352 тис. грн., зрушень у структурівкладів за видами – на 94 тис. грн., приросту кількості вкладів – на 1291 тис.грн.
Такимчином, за період з 1999 року по 2005 рік структура вкладів населення змінилася незначно:збільшення частки вкладів «до запитання» на 5% та відповідне зменшення часткистрокових вкладів пояснюється, перш за все, активним використанням в останніроки спеціальних карткових рахунків, а також широким використанням різнимиустановами і підприємствами зарплатних проектів. Загальний абсолютний прирістобсягів вкладів відбувався, в першу чергу, за рахунок збільшення середньогорозміру як вкладів «до запитання», так і строкових вкладів, а також за рахунокприросту кількості вкладів, структурні зрушення по видам вкладів фізичних осібдали незначний приріст обсягів вкладів. Середній розмір вкладу по відділеннюбанку в розмірі 3054 грн. менший за середній розмір вкладу в розмірі 3694 грн.в цілому за «Укрсоцбанк», що пов`язано з відповідним регіональним рівнемекономічного розвитку Полтавщини.
Проведенийаналіз залучення депозитів фізичних осіб відділенням банку дає підставивважати, що керівництво банку приділяє певну увагу стимулюванню зацікавленостісередніх вкладників у зберіганні грошей у банку.
Такийпідхід зумовлює зростання довіри населення і приватного сектора економіки добанку. Відтак банк зможе нарощувати обсяги надійних депозитів тавикористовувати ці кошти для інвестування регіональних програм розвиткуекономіки району.
Дляпідвищення ефективності роботи з населенням по залученню депозитів необхіднопроводити зміни в напрямі спрощення і доступності операцій для фізичних осіб.
 

3.Шляхи удосконалення організації депозитних операцій з фізичними особами
 
3.1Запозичення досвіду зарубіжних країн для побудови системи страхування депозитівнаселення в Україні
Минуледесятиліття розвитку України позначене низкою проблем, що гальмують їїекономічне зростання. Однією з них є втрата довіри населення до банківськоїсистеми. На макроекономічному рівні – недостатньо гарантій для вкладників,інфляційні процеси; на мікроекономічному – невиважена депозитна та кредитнаполітика банків, недостатньо високий рівень технічного обслуговуваннянаселення, низька надійність банків тощо.
Сьогоднідля підвищення довіри населення до банків слід створити надійну систему захистузаощаджень. Законодавством України про банківську діяльність передбачено захистшляхом страхування депозитів і створення відповідного фонду для забезпеченнястабільності банківської системи, однак активність НБУ у цьому напрямку доситьнизька. Свідченням тому є те, що Указ Президента «Про заходи щодо захисту правфізичних осіб-вкладників комерційних банків України» був підписаний лише удругій половині вересня 1998 року, тобто коли відбулася банківська криза, аЗакон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» був прийнятий у2001 році.
Отже,побудова механізму страхування вкладів з метою захисту депозитів населення тамінімізації втрат суспільства через банкрутства лишається актуальною.
ЗаконодавствоУкраїни вбачає кілька можливих способів захисту інтересів вкладників, щопередбачені українським законодавством.
По-перше,НБУ вимагає від банків отримання ліцензії на право приймати вклади (депозити)від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтіві банків-кореспондентів.
По-друге,спеціалізованим банкам забороняється залучати вклади від фізичних осіб вобсягах, що перевищують 5% регулятивного капіталу банку.
По-третє,повернення внесків фізичних осіб гарантується в порядку, передбаченомузаконодавством України. Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку Українигарантуються державою.
По-четверте,банк відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.
По-п'яте,НБУ визначає норми обов'язкових резервів, що залежать від термінів та видузалученої валюти.
По-шосте,максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб недокапіталізованих банківне повинен перевищувати понад 100% регулятивного капіталу.
По-сьоме,в Україні створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд є державноюспеціалізованою установою, що виконує функції державного управління.
Длястворення ефективнішої системи страхування банківських депозитів в Українінайкориснішим, з огляду на економічний, соціальний і політичний розвиток, єдосвід систем страхування країн Східної Європи (Болгарії, Польщі, Румунії,Угорщини та інших). Проблеми захисту вкладників у цих країнах мають багатоспільного з українськими. Тому в умовах перехідного періоду у багатьох країнахСхідної Європи триває формування змішаної системи захисту внесків. Так, вУгорщині прийнято закон про державний фонд страхування внесків. У ньомупереважають державне управління і недержавні джерела фінансування. Діяльністьфонду звільнена від оподаткування. Його функції полягають не лише у стягненністрахових внесків і виплаті страхових премій. Фонд має право вживати заходів,що попереджають банкрутство фінансового інституту. Крім того, політика фондузорієнтована здебільшого на захист інтересів малих і середніх вкладників. Об'єктамистрахування є депозити як фізичних, так і юридичних осіб. На наш погляд, ціположення доцільно було б закласти в основу побудови й української системистрахування депозитів.
Формуючимеханізм стягування страхових платежів і розробляючи моніторинг фінансовогоположення банків, слід скористатися досвідом захисту депозитів розвинених країн– США, Великобританії та Японії.
Захистбанківських депозитів у Сполучених Штатах Америки базується на змішаній системізахисту інтересів вкладників, функціонування якої забезпечують дві спеціальніорганізації: Федеральна корпорація зі страхування депозитів (ФКСД) і Федеральнакорпорація зі страхування депозитів позичково-ощадних асоціацій. Об'єктамистрахування ФКСД є всі внески в банку, включаючи гарантійні зобов'язання банкуперед клієнтом. Страхуються внески фізичних і юридичних осіб як державних, такі недержавних організацій. В обов'язковому порядку страхуються внески у такзваних національних банках, тобто тих, які працюють на підставі генеральноїліцензії на всій території країни і для яких членство у Федеральній резервнійсистемі (ФРС) є обов'язковим. Такий самий порядок поширюється на «банки штатів»,що діють за ліцензіями, виданими владою окремих штатів, і є добровільнимичленами ФРС. Керівництво ФКСД здійснюється Радою директорів, що складається зп'яти чоловік. Троє з них призначаються відповідно Контролером грошового обігу,Радою керівників ФРС і ФКСД, а двоє – Президентом США за згоди сенату.Директорами не можуть бути особи, які раніше працювали в банках. Крім того,вони повинні належати до різних політичних партій. Первісний капітал ФКСД бувсформований із коштів скарбниці і 12-ти федеральних резервних банків. ФКСДнадано можливість в екстрених випадках отримати кредит у казначействі СШАмаксимальним розміром до 3 млрд. доларів. Банк, що застрахував у ФКСД своїдепозити, може в будь-який час розірвати з нею відносини. У свою чергу, ФКСДможе виключити із системи страхового захисту внесків банки, що здійснювалинезаконні або дуже ризиковані операції. Однак незалежно від мотивів, щоспричиняють до позбавлення банку страхового захисту своїх внесків з боку ФКСД,за сімома внесками забезпечується страхове відшкодування ще упродовж 2-х роківіз моменту розірвання договору. Упродовж цього часу банк зобов'язується робитищорічні внески за чинною ставкою з незмінною сумою внесків. Крімбезпосереднього захисту банківських вкладів, ФКСД надане право за рахуноквласних коштів здобувати частку в капіталі банку (або весь капітал на термін до5-ти років) або надавати йому позичку, а також на час змінювати керівництвобанку; переказувати дебіторську і кредиторську заборгованість банку, щозбанкрутував, іншому банкові, застрахованому ФКСД. ФКСД уповноважена регулярноревізувати банки, що не є членами ФРС. Для виконання таких завдань корпораціямає у своєму розпорядженні великий штат кваліфікованих працівників, їїдиректорам забезпечений доступ до конфіденційної аудиторської звітності продіяльність національних банків, що зберігається у Контролера грошового обігу, ібанків штатів, дані про які є в інших адміністративних органах ФРС. Відповіднодо чинної практики страхове відшкодування виплачується в розмірі до 100 тисячдоларів на один рахунок держателя. При цьому серйозні обмеження щодо кількостірахунків одного вкладника не встановлюються.
У СШАще у 80-х роках було розроблено модель GMS (Growth Monitoring System),застосовану FDIC з метою розпізнавання початкової стадії процесів, щопереростають у неплатоспроможність банків. Модель заснована на тому, що швидкезбільшення банківських активів може спричинити зростання вкладень з підвищенимступенем ризику і зниження якості управління банком. Банки, виділені GMS яктакі, що «швидко зростають», є об'єктом додаткової уваги з боку FDIC. Модельвикористовує п'ять показників: приріст активів; приріст кредитного портфеля;частка кредитних вкладень у цінні папери з терміном понад 5 років у складіактивів; частка зобов'язань у пасиві; капіталізація балансу.
Прицьому розраховуються темпи приросту останніх трьох показників, потім процентніспіввідношення порівнюються з відповідними середніми показниками подібної групибанків. Усього, залежно від величини балансу, місця розташування та кількостівідділень банку, виділяється 25 таких груп. Ці співвідношення оцінюються завідповідними критеріями й утворюють загальну оцінку GMS. Прогнозні властивостімоделі дають змогу виділити банки, що характеризуються підвищеним ризикомнеплатоспроможності у майбутньому, причому прогноз поширюється на чотири роки.Така система значною мірою сприяла обмеженню величини ризику, прийнятогокредитними інститутами, і підвищенню рівня надійності внесків.
Захистбанківських депозитів у Великобританії здійснюється Страховим фондом депозитів(СФД) британських банків. Його створення уперше було передбачено Банківськимактом 1979 року, який регулює з правового погляду діяльність СФД. Фонд почавдіяти з 1982 року і має такі особливості.
По-перше,фонд утворений на підставі законодавчого розпорядження, а не добровільної угодибезпосередньо між банками, він є самостійною юридичною особою. По-друге,страхуються в обов'язковому порядку внески усіх банків, винятком є окремі філіїіноземних банків, стерлінгові рахунки яких у Великобританії знаходяться підзахистом систем, що діють у країнах, де базується головна контора. По-третє, страхуютьсялише внески у фунтах стерлінгів на рахунках у Великобританії. По-четверте,схемою захисту передбачений лише прямий захист заощаджень вкладників, амаксимальний розмір страхового відшкодування для одного вкладника визначений у75% перших 10 тисяч фунтів стерлінгів його депозиту. СФД формується із вступнихвнесків банків-членів, обумовлених залежно від класу банку. Мінімальна сумавнеску становить 10 тисяч фунтів стерлінгів, максимальна – 300 тисяч. Запотреби розміри внесків можуть бути збільшені. Однак їхній максимальний розмірне повинен перевищувати 0,3% від загального обсягу застрахованих депозитів.
ОчолюєСФД правління, до якого входять керівник, його заступник, головний касир БанкуАнглії, а також кілька членів, що призначаються керівником. Членами правління єтри контролери і кілька директорів банків – членів СФД».
Корпораціязі страхування депозитів у Японії існує з 1971 року. її капітал рівнимичастинами вніс уряд, Банк Японії і приватні банки. Корпорацією керує комітет,куди входять також керівник Банку Японії і представники приватних банків.Участь у системі страхування депозитів є обов'язковим для усіх міських банків,банків довгострокового кредиту, валютних і ощадних банків, а також кредитнихкооперативів. Система закрита для місцевих відділень іноземних банків. Страховевідшкодування виплачується з фонду, що утвориться зі щорічних внесків у розмірі0,008% від застрахованих депозитів банку. Компенсація вкладникам виплачуєтьсятільки у випадку, якщо їхні депозити були виражені в ієнах і максимальна сумастановить 10 мільйонів ієн.
Отже,можна виділити три різновиди побудови системи захисту інтересів вкладниківрізних країн.
По-перше,систему страхування клієнтських внесків, що діє відповідно до норм страховоїдіяльності.
По-друге,систему гарантій з більшою гнучкістю заходів для оздоровлення банку. У першомувипадку за банкрутства банку вкладник отримує зі спеціального фонду означенусуму в межах страхового покриття.
У другому – можливі втрати вкладникові не відшкодовуються, але розпочинається комплексзаходів для оздоровлення банку.
По-третє,змішану систему, що включає в себе елементи двох вищезгаданих систем. Системастрахування зазвичай будується так, що у разі банкрутства банки перекладаютьвтрати на своїх вкладників, що не застрахувалися. [35]
Дляефективної системи страхування банківських депозитів економічно розвиненихкраїн передбачено такі послідовні кроки.
По-перше,створення політичного і законодавчого базису для обов'язкової та структурованоїсистеми страхування банківських депозитів. Відкрита система дає владі змогууникати помилкових стимулювальних дій. Як показав досвід, прихована система,заснована на державних розпорядженнях або минулих заходах для захисту державнихбанків, гарантування їхніх кредитів і захисту вкладників інших банків запотреби, неефективна. Схема страхування банківських депозитів має однаковопоширюватися як на великі, так і на малі банки, а також враховувати специфікуметодів оздоровлення банків різних форм власності.
По-друге,оплата витрат на оздоровлення державного банку може бути делегована приватнимкредитним організаціям через підвищення страхової премії.
Умовоюстабільності є формування адміністративних меж, що відповідають обраній системістрахування банківських депозитів, прийняття рішень про включення окремихбанків у систему страхування, наприклад, за критерієм власного банківськогокапіталу. Важливим є відповідність міжнародним стандартам чинних правил ірозпоряджень, процедур звітності, оцінки позичок, аудиту, контролю. Окремемісце посідає забезпечення доступу до інформації про діяльність банків, що даєзмогу клієнтам захищати свої інтереси і примушує банки підкорятися ринковійдисципліні. Обов'язковою умовою є незалежність державного відомства,відповідального за систему страхування банківських депозитів, у прийняттірішень про банкрутство банків. Важливою є визначеність законодавчої бази щодозахисту депозитів стосовно прав власності, закриття збанкрутілих банків інезалежність відомства контролю від центрального банку, включаючи політичнийтиск. Невіддільною складовою є забезпечення системи страхування банківськихдепозитів необхідним фінансуванням і кваліфікованим персоналом. Перші кошти дляфінансування надходять від стартового податку на усі банки, податку,розподіленого між комерційними банками, центральним банком і казначейством,винятково державного фінансування, або від запозичення фінансових коштів, правона яке надається агентству, відповідальному за страхування банківськихдепозитів, якщо немає інших джерел. При цьому державне фінансування може бутипостійним або тимчасовим, а кошти, вилучені з банків на створення системистрахування банківських депозитів, можуть бути компенсовані.
Операціїзі страхування банківських депозитів зазвичай стандартизуються на підставіметодик, випробуваних у страхових компаніях, зокрема методи гарантування,контролю, розподілу ризиків, установлення страхових премій з урахуваннямспецифіки страхування банківських депозитів. Вимоги мають бути задоволені донадання банку ліцензії, що забезпечує право на захист депозитів. Хоча убагатьох країнах ліцензія на ведення банківських операцій надається довічно, єкраїни, де перереєстрація банків здійснюється періодично, що дає змогуконтролювати якісні характеристики діяльності банків. Обов'язковим є плануваннядій на випадок кризи усієї банківської системи. Під час кризи банківськоїсистеми масово та взаємозалежно банкрутіють банки. Гарантією реалізації плану єадекватна база податкових доходів, що стримує кризу. Для цього важливим ємеханізм додаткового фінансування системи захисту банківських депозитів.
Такимчином, система страхування банківських депозитів на Заході створює умови длязабезпечення гарантій банківських вкладів.
Дослідженнядосвіду зарубіжних країн дає змогу стверджувати, що запровадження змішаноїсистеми захисту депозитів в Україні забезпечить як прямий захист вкладників(коли у разі банкрутства отримує з фонду зазначену суму у межах страховогопокриття), так і непрямий захист (коли НБУ разом з фондом уживає заходів зфінансового оздоровлення проблемного банку). Тому, на нашу думку, для створенняефективної системи страхування банківських депозитів необхідно змінити підхіддо розв'язання проблеми. Суб'єктом страхування і захисту повинен стати неокремий вкладник, а банк разом із вкладниками. Таким чином, ефективний захистбанківських депозитів передбачає однаково ефективне функціонування якстрахування, так і контролю та нагляду за фінансовим станом комерційних банків.[35]
Побудовасистеми захисту депозитів населення має базуватися на таких основних положеннях.
1.        Членство у Державному фонді страхування депозитів має статиобов'язковою вимогою отримання ліцензії НБУ на право залучення коштів фізичнихосіб.
2.        Визначення ставок страхових платежів має бути диференційованимзалежно від ступеня ризику конкретного банку. Тому треба розробити системуоцінки страхового ризику для проведення диференціації страхових внесків, щосплачуються банками з різним фінансовим станом.
3.        Державний страховий фонд у тісній взаємодії з НБУ, на наш погляд,повинен мати право на розроблення конкретних заходів для фінансовогооздоровлення комерційних банків. Це пов'язано з тим, що у межах страховогофонду обов'язковою має бути процедура обстеження фінансового стану комерційнихбанків, а також контроль за їхньою діяльністю. Це треба для збереження коштіввкладників, ефективного стягнення та своєчасного повернення коштів у разібанкрутства банку.       
4.        Участь НБУ у фонді має відображатися у тому числі й як можливістьвідкриття кредитної лінії у разі браку коштів.
5.        Форма власності фонду повинна бути змішаною. Засновниками фондумає стати насамперед НБУ, Антимонопольний комітет та інші організації. Участьбанків може бути або прямою, або непрямою (через асоціації).
Отже,аналіз свідчить, що усі економічно розвинені країни мають власну систему захистунаселення, тому їхній досвід і знання треба використовувати при створенніподібної системи у нашій країні.
 

3.2 Використання маркетинговихпрограм в поліпшенні формування депозитної бази банку
Як відомо основнимджерелом залучених коштів банку є
депозити. Депозити, за різними оцінками, забезпечують від 70 до 95%
банківських ресурсів. Це пояснюється їхньою чисельністю, відносною
стійкістю та меншою вартістю порівняно з іншими джерелами. Особливо важливими єдепозитні ресурси для малих і середніх за
розмірами банків. Оскільки в Україні переважна більшість банків мають
незначний за світовими стандартами статутний фонд, що впливає на
можливість залучення ресурсів і розміри активів, особливе значення для
ресурсного забезпечення наших банків мають депозити.
Слабко виражена маркетинговаорієнтація призводить до втрати конкурентоспроможності, а незначна операційнаорієнтація небезпечна втратою контролю якості і зниженням прибутковості. Уреальній ситуації треба прагнути до балансу цих орієнтацій, максимізуючи ту чиіншу, залежно від ситуації, що складається, у середньо- і довгостроковомуплані.
Українським банкам щеналежить пройти зміну філософії своєї діяльності. Проблема поглиблюється тим,що в плановій економіці не вимагалося навіть елементів маркетингового підходу,і тому банківські спеціалісти не мають досвіду роботи в ринкових умовах.Засвоєні ними традиції роботи відповідають операційній орієнтації. Цей впливпростежується на всіх рівнях банківського менеджменту.
В основі маркетинговоїдіяльності українських банків лежить використання зарубіжного досвіду. Якпоказала практика, поки що українська модель маркетингу досить примітивна,оскільки вона не пов’язана з серйозним і глибоким вивченням ринку. Більшістьбанків, включаючи ті, що йдуть шляхом універсалізації діяльності, у кращомувипадку, проводять найпростішу процентну політику, орієнтуючись на ставкибанків конкурентів. На сьогодні прогресивнішою вважається вважається політикалідера якості, іншими словами перспективніше робити ставку на розмаїтністьпропонованих послуг, каналів збуту, комплексне обслуговування.
З роботами маркетингубезпосередньо пов’язана діяльність по формуванню клієнтської бази банку.Розвинута клієнтська база формує основу універсального комерційного банку. Всібанки виявляють особливу турботу про розширення кола своїх клієнтів і прозміцнення відносин із ними. Найважливіщі роботи маркетингу і персональногоменеджменту з формування клієнтської бази показані на рис. 3.2./> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>

Рис. 3.2 Формуванняклієнтської бази банку
Відділ продажів,одержуючи від відділу маркетингу вказівку про перспективні сегменти клієнтури іможливі обсяги її залучення, планує роботу по розширенню клієнтської бази банкуза допомогою персональних продаж, а також по розвитку відносин з наявнимиклієнтами. Ці два напрямки діяльності розробляються окремо і ними займаютьсярізні співробітники – менеджери по залученню клієнтів і менеджери, якіутримують клієнта. Другому напрямку в західних банках приділяється особливаувага: у штаті відділу продаж на одного менеджера по залученню припадає чотиритих, які утримують. Пояснюється це тим, що здійснити перехресний продаж, тобтопродати банківський продукт на додаток до вже наявного легше, ніж залучитинового клієнта.
Робота по залученнюклієнтів повинна вестися на основі планування. Перший етап робіт полягає ускладанні списку потенційних клієнтів. Список має бути достатньо великий,оскільки до етапу безпосередньо реалізації дійдуть одиниці від початковоїкількості клієнтів.
Після складання спискупотенційних клієнтів слід розпочати процес накопичення повнішої інформації прокожного клєнта. Ця інформація заноситься в базу даних для подальшоговикористання. В американських банках службовець готує близько двусот досьєпротягом тижня. Потім будується графік контактів.
Залученню клієнтів шляхомособистих контактів, як правило, передує кампанія по створенню позитивногоіміджу банку за допомогою:
-          розміщення реклами в засобах масової інформації;
-          розміщення зовнішньої реклами (щити, троли тощо);
-          виготовлення поліграфічних рекламних матеріалів (буклетів, візитоктощо);
-          зв’язки з громадськістю.
У ході індівідуальногоконтакту персональний менеджер повинен, впливаючи на клієнта, перетворитипотреби останнього в бажання. Технологія впливу може бути сформульована доситьпросто:
-          знайди і розбуди потребу;
-          активізуй цю потребу;
-          просто допоможи виконати бажану дію.
Раціональним підгрунтямбажань є мотиви. Мотив – це відповідь на запитання, чому або заради чого людинадіє. Мотивів безліч. Воднораз деякі з них зустрічаються настільки часто, щопрофесіонали особистих продажів використовують їх, як магічне заклинання. Саметакою є французька модель SABONE. Відповідно до цієї моделі, основні причини, зяких здійснюються покупки, – це безпека, уподобання, комфорт, гордість,новизна.
Зараз у системібанківського обслуговування в Україні склалися такі умови, що для залученнязначного клієнта необхідна участь у переговорах вищих менеджерів банків. Післяухвалення принципового рішення про одерження послуги з клієнтом починаєпрацювати рядовий співробітник.
Таким чином персональнийменеджмент дає банкові наступне: по-перше, підвищуючи якість обслуговування,банк зміцнює відносини з ними, тим самим стримуючи найцінніших клієнтів. По-друге,система персональних продаж дозволяє розширити набір банківських послуг, що одержуєклієнт. Нарешті, по-третє, при тісному спілкуванні відкриваються нові новіперспективи співробітництва.
Можливості маркетингу дляформування депозитної бази банку можна поділити на декілька груп зокрема:
– інформаційно-аналітичні;
– виробничо-сервісні;
– організаційні.
Інформаційно-аналітичніможливості маркетингу для депозитної діяльності полягають у створенні інформаційнихпідстав для прийняття самим банком і його клієнтами оптимальних рішень,спрямованих на формування депозитної бази банку й реалізацію мотивів клієнтів.
Необхідно підкреслитиважливість інформаційної ролі маркетингу не тільки для банку, який готуєрішення про параметри депозитної бази, а й для клієнтів, оскільки вони,здебільшого, приймають рішення про спроможність того чи іншого банкузадовольнити їхні фінансові потреби тільки шляхом збирання та аналізуінформації. При цьому слід враховувати рейтинг важливості джерел інформації пробанк для прийняття рішення про купівлю банківських послуг, особливо депозитних.
Інформаційно-аналітичніможливості маркетингу при формуванні депозитної бази банку реалізуються в такихаспектах:
1. Створення баз данихпро компоненти макроекономічного середовища формування депозитної бази банку (законодавчо-правовіможливості й обмеження, загальні економічні умови, соціально-демографічнаситуація тощо).
2. Створення баз данихпро складові мікросередовища банку (відомості про конкурентів, постачальниківресурсів, посередників, контактні аудиторії, кількісні та якісні параметридіяльності самого банку).
3. Отримання оперативноїінформації про вимоги до банківських депозитних послуг, сервісногообслуговування з боку нинішніх і потенційних клієнтів для ефективного функціонуваннясистеми забезпечення їхньої якості.
4 Визначення найбільшефективних каналів і методів поширення продуктової, іміджевої реклами банку тиінших засобів просування.
5. Надання можливостінинішнім і потенційним клієнтам отримувати необхідну інформацію для вибору банку,який буде здійснювати їхнє депозитне обслуговування, й активно впливати на йогоякість.
6. Створення та адаптаціяметодів аналізу маркетингової інформації для прийняття банком і його клієнтаминайкращих рішень.
На підставі реалізаціїмаркетингових інформаційно-аналітичних можливостей банк визначає параметри(стандарти) своїх депозитних послуг, сервісного обслуговування, формулюєзавдання депозитної політики шляхом розробки відповідного меморандуму. Такимчином реалізуються виробничо-сервісні можливості маркетингу щодо депозитногообслуговування клієнтів.
Серед складових виробничесервісних можливостей можна зазначити такі:
1) визначення необхіднихобсягів залучення депозитів та їхньої структури залежно від різних ознаккласифікації;
2) розробки асортиментудепозитних послуг;
3) визначення якіснихпараметрів депозитних послуг, тобто з'ясування того, які мотиви клієнтів вонизадовольняють, можливості пакетування їх із іншими послугами з метоюзабезпечення комплексності обслуговування;
4) визначення основнихпараметрів депозитних послуг а саме: розміру мінімальної суми для відкриттярахунку (залишку на рахунку), терміну функціонування рахунку й умов йогодострокового закриття, розміру процентної ставки й порядку нарахуванняпроцентів, можливостей щодо нарахування пільгових процентів для основнихклієнтів тощо;
5) розробка програмисервісної підтримки депозитних послуг банку на всіх етапах їхньої реалізації(до відкриття депозитного рахунку, під час та після дії депозитного договору).
Для успішної реалізації розглянутихмаркетингових можливостей має бути задіяна ще одна складове – організаційна.Про це свідчать численні приклади реорганізації банківської діяльності якодного з напрямків банківського реінжинірингу.
Сучасна методологіяврахування банківських витрат в країнах з розвинутою ринковою економікою показує,що якість послуги може забезпечити 30–50% доходів від її продажу
Таким чином, існує значназалежність між якістю депозитних послуг та прибутком банку.
Розрізняють матеріальні інематеріальні складові результатів споживання клієнтом банківських депозитнихпослуг. До складової матеріального характеру можна віднести виконання умовдепозитного договору повне і своєчасне повернення клієнту початкового внеску надепозитний рахунок та очікуваної суми доходу у вигляді сплочених процентів;надання передбачених додаткових послуг в якості сервісної підтримки.
Результати сподівання клієнтами депозитних послуг нематеріальногохарактеру представляють собою сприйняття таких якісних параметрів послуг, якнадійність, конфіденційність, доброзичливість персоналу тощо. Слід зазначити, щосаме нематеріальні результати споживання спроможні знизити абстрактністьбанківських послуг.
Визначні результатиспоживання депозитних послуг клієнтами банку формують його репутацію, яка є основоюіміджу. Успішність розглянутих результатів визначається, значною мірою, якістюцих послуг.
Під якістю банківськоїдепозитної послуги слід розуміти сукупність її властивостей і характеристик,спроможних задовольняти існуючі потреби клієнтів.
Враховуючі специфічніособливості всіх банківських послуг, особливо її нематеріальний (абстрактний)характер, можна виділити наступні рівні якості депозитної послуги банку:сутність послуга, якість її надання клієнтам; можливості надання додатковихпослуг, які виходять за межі очікувань клієнтів; потенціал послуги, який забезпечуєклієнту максимально високу ефективність її використання а башу зменшення втрат.
Найвищий рівень якостідепозитної послуги, що забезпечує найбільш повну реалізацію її ринковогопотенціалу, може бути підтриманий тільки за рахунок виконання трьох етапівобслуговування: до укладання договору і відкриття рахунку, під часфункціонування рахунку та після закінчення дії договору.
Наявність зазначенихетапів в депозитному обслуговуванні може суттєво підняти рівень клієнтського задоволення,створити у клієнтів відчуття унікальності отриманих послуг і забезпечити банкуконкурентні переваги.
Зазначені рівні якостідепозитної послуги, постійна зміна очікувань клієнтів під впливом конкуренціїна банківському ринку спонукає банк до систематичного підвищення якостідепозитних послуг.
Така робота має носитипостійний, плановий характер і має бути чутливою до змін клієнтських потреб таочікувань.
З погляду впливу наподальші рішення щодо депозитної бази банку, інформаційно-аналітичні можливостімаркетингу відіграють провідну роль, оскільки всі інші зазначені намиможливості є їхнім логічним продовженням. Тому інформаційно-аналітичніможливості маркетингу можна вважати головними для формування депозитної бази банку,а виробничо-сервісні та організаційні – підпорядкованими.
Банки України модернізують інструментивкладної політики. Це виражається в створенні нових для нашої практикимеханізмів залучення коштів. Одним із таких механізмів є депозитний сертифікат.У комерційних банках Заходу – це поширений інструмент вкладної політики, щопредставляє собою документ на право володіння визначеними, вкладеними в банккоштами й одержання по них обумовленого відсотка. Крім того, якщо депозитнийсертифікат виданий на пред'явника, то він може обертатися на ринку, як ібудь-який інший цінний папір. Першим (наприкінці 1990 р.), хто почавпрацювати з подібними сертифікатами, був Інкомбанк.
Подібні операції, що починаються ощадними банками, можуть, на мійпогляд, за певних умов виявитися привабливими для потенційних покупців понаступних причинах. По-перше, депозитні сертифікати у відмінності від іншихінструментів вкладної політики є предметом біржової гри, і, отже, покупець можерозраховувати на отримання додаткового прибутку в результаті сприятливої зміникон’юнктури ринку. По-друге, у випадку здійснення урядом намірів прозаморожування депозитів підприємств придбання сертифікатів, що мають вільнеобертання на ринку, дасть їхнім власникам деяку свободу маневру. У цій ситуаціїсертифікат стає альтернативним засобом обертання платежу.
Основну частину заощаджень населення складають нерухомізаощадження. Тобто домогосподарства вкладають кошти в іноземну валюту, ліквіднітовари, нерухомість, антикваріат або просто бережуть їх у тезаврації. Так, сумав іноземній валюті, що знаходиться на руках українських громадян, сьогодніоцінюється, по різних даних, у 10–15 млрд. доларів США. Звичайно, якби ці коштивдалося залучити в господарський оборот, то Україна могла б створити валютнийрезерв, що дав би їй можливість не залежати від іноземних донорів. Залученнявалютних коштів громадян – справа надзвичайно актуальна і важлива. Але дляцього необхідні надійні гарантії, довіра клієнтів до банківських установ.
Перш за все банки повинні мати високий рівень ліквідності. Вумовах переходу до ринку фінансово-кредитним установам потрібно також більшеуваги пиділять сучасним методам управління заощадженнями фізичних осіб.Інтенсивність залучення заощаджень населення значною мірою залежить відзастосування нових видів внесків.
Банки більшості країн світу практикують надання послугсегментованим групам клієнтів, що розрізняються по ознаках життєвого циклу.
Провести таку сегментацію вкладників нескладно, адже, відкриваючи депозитнийрахунок, вони заповнюють картку, у якій вказують свій вік, родиний стан,походження, місце роботи тощо. Звичайно, це – умовний розподіл, оскількипотреби, смаки і запити людей у кожній віковій групі істотно відрізняються. Іоднозначно, що з переходом від однієї стадії життєвого циклу до іншоїпідвищується імовірність важливих подій у житті клієнта (одруження, ювілеїтощо), а отже, виникає підстава для пропозиції йому з боку банку нових видівощадних послуг. Ці події одержали назву «переломних точок». Їхнє прогнозування даєможливість банку завчасно відреагувати на можливі потреби клієнтів. Банки частопропонують специфічні ощадні послуги дітям і підліткам. Це робиться (інодінавіть собі на збиток)для того, щоб навчити підростаюче покоління цінувати заощадження, довірятибанку як партнеру. Водночас, банк у такий спосіб готує для себе майбутніхклієнтів. Для банків такі методи мобілізації бажані тим, що вони сприяютьзбільшенню депозитів і стимулюють ощадливість вкладників.
Останнім часом у країнах Заходу клієнти банків одержали можливістькористуватися так званими now-рахунками. Ці рахунки об’єднали в собі принципи збереженняі використання строкових вкладів і вкладів до запитання: як тільки сума залишкуна рахунку перевищує якийсь розмір, на неї починають нараховуватися проценти.
Для клієнтів now-рахунки вигідні тим, що, як і вклади дозапитання, дають можливість проводити розрахунки за допомогою документа, що маєсилу засобу платежу, а головне, як і строкові вклади, надають право одержувативідповідний прибуток. Крім того, приватна особа може одержати кредит розміромдо 50% залишку на рахунку. Для банку now-рахункуи привабливі тим, що кошти наних зберігаються протягом точно визначеного часу і можуть бути використані длядовгострокових вкладень.
Ще одним перспективним способом залучення заощаджень населення вбанківські вклади є supernow-рахунки, на які нараховується прибуток заплаваючою ставкою. Ці рахунки спробували у своїй практиці деякі вітчизнянібанки, зокрема, Вабанк. Але, у відмінність від закордонного, українськимваріантом не передбачено додаткових послуг. У інших країнах по такому вкладудозволяється виписувати необмежену кількість чеків, застав із процентноюставкою, одержувати позичку під заставу нерухомості.
Серед поширених видів персональних депозитних рахунків варто виділитиощадні вклади з книжкою.
У силу сформованої історичної навички, в Україні, та й у всіхінших пострадянських державах, ощадні вклади з книжкою є найбільш популярними,тому що протягом усього життя багатьох поколінь радянських людей ніяких іншихпросто не було. Головна відмінна риса ощадної книжки використовуваної взахідних банках є наявність на ній магнітної смуги або обов'язковий додаток донеї – магнітної картки. Наявність картки абомагнітної смуги дозволило адаптувати стару систему обліку депозитних операційіз сучасним паперовим обліком (в електронному вигляді). Таким чином, клієнт, щомає звичний йому носій інформації, має можливість одержати будь-яку послугу згрошима на його рахунку практично в будь-якій установі банку. Тобто будь-якийоператор, що знаходиться у віддаленні від місця здійснення вкладної операції,має доступ до рахунку клієнта з правом проведення будь-якої операції. Данийприклад досить яскраво говорить про те, що незважаючи на дуже великий розвитокелектронних банківських послуг, ощадна книжка не загубила своєї актуальностідля визначеної категорії клієнтів.
Українським банкам доцільно було б також залучення заощаджень удепозити, що дало би можливість з'єднати риси строкового вкладу і вкладу дозапитання, тобто дозволило діставати прибуток і щомісяця користуватисянарахованими відсотками. Внесок на supernow-рахункуумовно складається з двох частин: видатково-прибуткової істроково-накопичувальної. Спочатку накопичення сума видатково-прибутковоїчастини вкладу через визначений час (частіше через місяць) автоматичнопереводиться в стоково-накопичувальну, після чого на неї нараховуютьсявідсотки. Нараховані за відсотками кошти відразу ж повертаються увидатково-прибуткову частину вкладу. Клієнт має право в будь-який час цілкомабо частково зняти нараховані за відсотками кошти, а також внести на рахунокбудь-яку суму. Визначеного числа кожного місяця усі невитребувані вкладникамивідсотки і довнесені суми також переводяться в видатково-накопичувальну частинувкладу.
Зараз і надалі більшість банків закордонних країн переходять докомплексного обслуговування клієнтів. Наприклад, сучасний комерційний банк СШАяк правило виконує більш 100 видів операцій і послуг, кліринговий банк Англії –близько 150, а великий комерційний банк Японії – 300. Банки виконують повнеобслуговування клієнтів: проводять розрахункове, касове, кредитнеобслуговування, роблять розрахунок і виплату податків, консультують населення зпитань інвестиції, дають сейфи для зберігання цінних паперів і цінностей,проводять трастові операції й ін
Далі реформування економіки, запровадження ринкових відносинвимагає постійного удосконалення системи грошового обігу, поліпшеннярозрахункового і касового обслуговування приватних осіб, що має забезпечитипотреби, що швидко зростають, у платежах і прискорити оборот грошових коштів наумовах одночасного зменшення витрат грошового обігу і скорочення трудовихвитрат. Один із шляхів рішення цих проблем – бездокументальні технологіїрозрахунків.
У наш час понад 200 країн світу розвивають банківські послуги напідставі кредитних карток, а безготівкова плата за товари і послуги векономічно розвинених країнах доходять 90% у структурі всіх грошових операцій.
Використання в Україні безготівкових розрахунків за допомогоюпластикових карток, впроваджуваене останнім часом – один із перспективнихшляхів залучення заощаджень населення в грошовий обіг країни.
За прогнозами й оцінками експертів, сьогодні на руках у населенняУкраїни знаходиться сума вільних коштів, що еквівалентна 10 -15 мільярдам доларівСША [47]. Природно, ці ресурси є великимкредитним потенціалом і при залученні їх у банківський оборот вони могли бзробити серйозний стимулюючий вплив на джерела фінансування активних операційбанку.
Важливим моментом у фінансовому менеджменті процес залученнягрошей на банківські рахунки є виділення основних чинників, що стимулюютьклієнтів до заощадження ресурсів саме в цьому банку. Дослідження мотивів виборубанку клієнтами показують, що на першому місці вони ставлять кількість і якістьбанківських послуг, що надаються, далі – ціна таких послуг у даному банку й вінших фінансово-кредитних інститутах, швидкість проведення операцій і тільки наостанньому місці фігурує той факт, що клієнт користувався цим банком раніше.
Природно, що банку вигідніше, коли клієнти зберігають свої ресурсина поточних, а не на депозитних рахунках, оскільки це набагато скорочуєопераційні витрати банку у вигляді кредитових відсотків (відсотки, щовиплачуються банком по своїх пасивних рахунках). Водночас зрозумулі і прямо протилежнібажання клієнтів – власників коштів.
Тому у фінансовому менеджменті комерційних банків необхідностворювати умови, що запобігають відливу залишків грошей з поточних рахунківклієнтів на депозитні рахунки в інших банках. З цією ціллю встановлення високоїпроцентної ставки на депозити є для банку найпростішим і дорогим методом.
Для оперативного управлінням залишками вкладів на рахункахнеобхідний тісний взаємозв'язок із клієнтом, оскільки в більшості випадківгроші клієнта не приносять йому прибуток у виді відсотків. Фінансові менеджерибанку повинні враховувати: завжди існує визначена частина коштів, щозберігається протягом року на поточних рахунках клієнтів, що можуть бутипереведені на депозитні рахунки.

Висновки
 
Комерційнібанки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні в 1991–1992 р.головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метоюдіяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банкиповинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, аосновним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.
Виходячиз вище зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційногобанку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку,слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкурентоздатніумови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимальноможливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснюєоперації в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строковихрахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках «дозапитання» сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансовоїстійкості банку.
Підсумовуючисказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтриманняпостійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання вумовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерівта клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимогидостатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобівповинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштіву найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною єрозробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сферинайдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певнийперіод, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільнозастосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, якіпов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсногозабезпечення банку.
Принципстійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійнимресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цимдепозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межахвизначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвідпереконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по якихспостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичнихосіб.
Отже,підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційнихбанків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів длядовгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частинивласного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення ісуб’єктів господарювання.
Осьчому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку,мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, маєстати головною метою банківської політики.
Насьогодні можна спостерігати досить жорстку конкуренцію серед комерційних банківУкраїни на ринку депозитів фізичних осіб, тому основним завданням банків в ційконкурентній боротьбі є впровадження ефективного механізму управліннядепозитами населення.
Аналізуючизобов’язання АКБ «Укрсоцбанк» треба відмітити, що депозити фізичних осіб банкує одним з основних джерел формування ресурсного потенціалу банка. Томуменеджери банку приділяють значну увагу до процесу управління вкладами фізичнихосіб.
Збільшеннякоштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростання довіринаселення до банків, розширення спектру банківських послуг для населення,запровадження нових банківських продуктів з обслуговування населення.Збільшення коштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростаннядовіри населення до банків, розширення спектру банківських послуг длянаселення, запровадження нових банківських продуктів з обслуговуваннянаселення.
Механізмзахисту вкладів населення – це основа довіри людей до банківської системизокрема та економічних процесів в державі загалом. Проблема захисту вкладниківмає першочергове економічне, політичне і соціальне значення. Вирішення цієїпроблеми як для держави, так і для банківської системи має дуже важливезначення, а існуюче становище ускладнюється тим, що в нашій банківській системіще не завершився період становлення. Він характеризується нестабільністю,дефіцитом професіоналізму, високим рівнем кримінальності та іншими суттєвиминедоліками. Відсутні також ефективні програми реформування економіки, а цеперешкоджає здоровому розвитку економічної системи.
Механізмгарантування вкладів – це система основних елементів, які регулюють процесрозробки і реалізації управлінських рішень в галузі страхування депозитів, безяких система ефективно діяти не може. Організація та членство в системістрахування депозитів передбачає вивчення таких важливих питань, як охопленняфінансових установ, організаційні форми побудови системи та державна підтримка.
Вивченнядосвіду роботи систем страхування депозитів (гарантування вкладів) в іншихкраїнах показує, що система гарантування вкладів в Україні має перспективи для розвитку.Практична діяльність Фонду показує як сильні, так і слабкі сторони створеноїсистеми гарантування вкладів, що спонукає як сам Фонд, так Національний банкУкраїни та Уряд розглядати можливі шляхи подальшого розвитку системигарантування вкладів.
Критеріїефективного функціонування системи гарантування передбачають:
 надання правовихта регулятивних повноважень Фонду;
 обов’язковечленство банків в системі гарантування вкладів;
 запобіганнявходженню в систему гарантування фінансово слабких банків;
 прискореннявиплат гарантованих сум відшкодувань вкладникам;
 встановленняобмеженого покриття для гарантування вкладів;
 забезпечення незалежногостатусу Фонду як спеціального державного органу, на який покладено функціїгарантування вкладів.
Проаналізувавши стан організації депозитних операцій таструктуру депозитного портфеля філії – Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»можна зробити висновок що, значні темпи приросту залучених коштів свідчать провисокий ступінь довіри до банку з боку його клієнтів. Депозитна політика філіїнаправлена на залучення ощадних вкладів, але несприятливі економічні процесизмусили банк перейти до короткострокового залучення коштів, але банк постійнопрацює над тим, щоб запропонувати клієнтам на вигідних умовах нові видивкладів.
Враховуючи,що власні та запозичені кошти займають незначну питому вагу в обсязі ресурсівбанку, особливе місце серед заходів, спрямованих на зростання його доходності,займає депозитна політика. Змістом її є залученя банком найдешевших і найраціональнішихз точки зору їх використання, коштів юридичних та фізичних осіб.
Депозитнабаза банку формується із значної кількості клієнтських рахунків, що свідчитьпро роздрібний характер депозитних послуг і вимагає докладання значних зусиль збоку банку до залучення їх.
Самеці обставини зумовлюють необхідність використання маркетингу при формуваннідепозитної бази комерційного банку.
Вважаємо, що запропоновані в дипломній роботінапрямки вдосконалення організації депозитних операцій з фізичними особами,дозволять покращити стан залучення коштів фізичних осіб, що в свою чергупозитивно вплине на обсяг і структуру депозитних ресурсів банку.


Список використаних джерел
1.  Алексеєнко М. Ресурсна база банку та роль ощадних (депозитних)сертифікатів у її формуванні // Вісник Національної академії державногоуправління при Президентові України (укр.). – 2004. – №3. – C.189–193
2.  Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика ташляхи її вдосконалення // Економіка України (укр). – 2002. – №3– с. 17–24
3.  Банковский портфель – (Книга банковского менеджера. Книгабанковского финансиста. Книга банковского юриста)/ отв. ред. Коробов Ю.И.,Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. – М.: «СОМИНТЕК», 1994.-с. 485.
4.  Берназюк Я. «Проблемні питання сплати банками збору до Фондугарантування вкладів фізичних осіб» // Вісник НБУ-2004. – №7-с. 41–45.
5.  Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків //Вісник Національного банку України (укр.). – 2004. – №12. – C.26–28
6.  Білик О.І. Основні принципи формування заощаджень в Україні //Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – №2. – C.31–37
7.  Богданов В., Драч Н. «Система удаленного обслуживанияклиентов» // Корпоративніе системі. – 2001. – №3.-с. 52–54.
8.  Большаков А.В. Международный опыт страхования банковскихвкладов // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). –2004. – №9. – C.68–81
9.  Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент: организация,стратегия, планирование.-М.:, ИКЦ «ДИС, 1997, – с. 136.
10.     В. Огієнко, Т. Раєвська. «Фонд нарантування вкладів фізичних осіб –гарант захисту «малих» вкладників в Україні» // Вісник Національного банкуУкраїни. – 2001.– №6.-с. 39–44.
11.     Васильченко З.М. Кошти населення у формуванні фінансовихресурсів банків // Фінанси України (укр.). – 2002. – №4. – C.94–104
12.     Власенко О.О.РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ ДЛЯ ФІЗИЧНИХОСІБ // Фінанси України (укр.). – 2006. – №3.
13.     Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної ікерованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України(укр.). – 2002. – №11. – C.5–8
14.     Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. Посібникдля самост. вивч. дисц.-К.: КНЕУ, 2001.-с. 115.
15.     Гайдак Д. «Організація сучасного банку» // ВісникНаціонального банку України. – 2002. – №2.-с. 20–22.
16.     Голубович А.Д., Ситник А.В., Хенкин Б.Л., Самоукина Н.В.,Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренниекоммуникации.-М.: АО «МЕНАТЕП-ИНФОРМ», 1995.-с. 201–208.
17.     Гольченко І. Ощадні (депозитні) сертифікати: світовий досвід таперспективи розвитку в Україні // Цінні папери України (укр.). – 2003. –№13. – C.18–21
18.     Гущина Т.В., Бахтерев Б.В. Особенности банковскихсвязей с общественностью // Деньги и кредит. – 2000. – №1.-с. 32–35.
19.     Д. Гладких. «Структкра та динаміка зростання банківськихпасивів, або Колективний портрет українського вкладника» // ВісникНаціонального банку України. – 2001.– №12.-с. 34–40.
20.     Дмитренко М.Г. Створення і запровадження в Україніощадно-кредитної системи – домінанта власної інвестиційно-інноваційної політики //Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 10: Збірникнаукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. – 386c. – ISBN 966–566–241–4
21.     Егоров Е.В., Романов А.В., Романова В.А. Маркетингбанковских услуг: Учеб. пособие/ Редактирование и подготовка учебного пособия кизданию – В.А. Романова.-М.: ТЕИС, 1999.-102 с.
22.     Зволинський В. Приймання платежів від населення: здобутки і втрати //Вісник Національного банку України. – 1999. – №10.-с. 45–47.
23.     Иду на VIP. На что готов банк для очень Важной Персоны (VIP) //Бизнес. – 2001. – №1–3.-с. 21–23.
24.     Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних вкладних(депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитніризики, затверджена Постановою Правління НБУ від 15.09.2004 р. №435.
25.     КАРНАУХ Т.І. Депозитні операції // БУХГАЛТЕРІЯ – 2005- №19
26.     Кириченко О.А. Банківський менеджмент: Навч.посіб. – 3-тєвидан., перер. І доп.-К.: Знання-Прес, 2002–438 с.
27.     Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційнихбанків і підприємств. Навчальний посібник.-К.: Видавничий дім «Скарби», 2001.-336 с.
28.     Кожель Н. «Основні тенденції змін у структурі вкладів наукраїнському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків». //Вісник НБУ. – 2004. – №11.-с. 43–45.
29.     Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхуваннядепозитів комерційних банків // Вісник Національного банку України (укр.). –2001. – №11. – C.37–40
30.     Копийчина А. Сети на клиента // Компаньон. – 2001. – №48.-с. 30–35.
31.     Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Грудзевич Я.,Вознюк М., Операції комерційних банків -4-те вид.-К.: Алеута, 2005–500 с.
32.     Кочетков В.Н., Омельченко А.В. Основиекономического анализа банковской деятельности, – К.: Украинско-финскийінститут менеджмента и бизнеса, 1998–168 с.
33.     Куршакова Н.Б. Маркетинг отношений: формирование спросана банковские услуги // Банковские услуги. – 2001. – №6.-с. 18–21.
34.     Левиков А. CRM: средство повышения лояльности клиента //Банковские технологии. – 2001. – №7.-с. 120–121.
35.     Любунь О.С., Грушко В.І., Фінансовий менеджмент у банку.Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий Дім «Слово»,2004.-296 с.
36.     М. Меламед. «Методологічні проблеми обчислення та аналізузаощаджень домашніх господарств» // Вісник Національного банку України. –2000.– №02.-с. 15–18.
37.     Михайлов Д. Операции банков по обслуживанию частных лиц //«МЭ и МО». – 1996. – №9.-с. 138–142.
38.     Михно В. Интернет-банкинг: развитие и проблемы регулирования //Банковское дело. – 2001.– №11.-с. 35–41.
39.     Мороз А.М. Банківські операції. К.: 2002 –476 с.
40.     Нєізвєстна О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів:сучасні технології та світові тенденції розвитку // Фондовий ринок (укр.). –2001. – №31. – C.2–6
41.     Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч.метод. посібник длясамост. вивч. Дисц.-К.: КНЕУ, 2001.-170 с.
42.     О. Заруцька. «Деякі тенденції ринку депозитів» // ВісникНаціонального банку України. – 2001.– №10.-с. 7–10.
43.     Огієнко В.І. Страхування вкладів як інструмент зміцненнябанківської системи України. // Регіональна економіка (укр.). – 2002. –№1. – C.241–247
44.     Онуфрієнко О. Правові аспекти створення національного депозитаріюУкраїни // Підприємництво, господарство і право (укр.). – 2001. –№10. – C.17–20
45.     Павлишин О.П. Гарантійні операції як засіб ефективноїспівпраці банку і клієнта // Проблеми і перспективи розвитку банківськоїсистеми України. Т. 8: Збірник наукових праць. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,2003. – 364 c. – ISBN 966–566–208–2
46.     Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності.Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисц.-К.: КНЕУ, 2003.-347 с.
47.     Письменна Л., Вознюк Н. Проблеми та шляхи вдосконаленняобслуговування банками платіжного обороту населення // ВісникНаціонального банку України. – 1999. – №10. – с. 48–51.
48.     Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. Пер. С англ. Со 2-гоизд.-М.: Дело, 1997–768 с.
49.     Погорелов А. CRM – новая философия со старыми принципами //Стратегии. – 2002. – №1. – с. 14–20.
50.     Положення про порядок здійснення банками України вкладних(депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене ПостановоюПравління НБУ від 03.12.2003 р. №516.
51.     Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб унаціональній валюті установами АКБ «Укрсоцбанк» Затверджено постановоюПравління АКБ «Укрсоцбанк» №17–2 від 16.02.2004 р.
52.     Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України,затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255.
53.     Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від07.12.2000 р.
54.     Про порядок відкриття та використання рахунків в національній таіноземній валюті: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р.із змінами та доповненнями.
55.     Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція.Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р.
56.     Смоляр Ю. «Зарубіжний досвід організації заощаджень населеннята можливості його використання в Україні.» // Банківська справа. – 2003.№1. – с. 80–87.
57.     Турбанов А.В. Система страхования вкладов – необходимыйэлемент поддержания стабильности банковской системы // Деньги и кредит(рус.). – 2004. – №9. – C.7–11
58.     Шелудько Н. Система страхування вкладників в Україні: проблеми іперспективи // Економіка України (укр.). – 2002. – №8. – C.20–26
59.     Шпрингель В., Павлушина М. Рынок банковских депозитов:тенденции и перспективы // Расчеты и операционная работа в коммерческомбанке (рус.). – 2004. – №7. – C.75–81
60.     www.bank.gov.ua (сайт НБУ).
61.     www.usb.com.ua (сайт АКБ «Укрсоцбанк»)