Зміст
Розділ 1. Валютні операції банку та валютні ризики
1.1. Місце та роль валютних операцій у діяльності комерційних банків
Розділ 2. Аналіз практики здійснення комерційними банками валютнихоперацій
2.1. Оцінка нормативно-правових актів, які регулюють валютні операціїкомерційних банків
2.2 Види валютних операцій, що здійснює ВАТ «Альфа-Банк»
2.3 Аналіз операцій ВАТ «Альфа-банк» на міжнародному й внутрішньомувалютному ринку
2.4. Аналіз валютної позиції ВАТ «Альфа-банк»
Розділ 3. Шляхи вдосконалення валютних операцій ВАТ «Альфа-Банк»
3.1 Заходи по вдосконаленню управління валютними операціями ВАТ«Альфа-Банк»
3.2. Особливості управління валютними ризиками й страхування валютнихризиків
Висновки
Список використаної літератури
ДОДАТКИ
Розділ 1. Валютні операції банку та валютніризики1.1.Місце та роль валютних операцій у діяльності комерційних банків
Валютний ринок у широкому розумінні — це сферазовнішньоекономічних відносин, які проявляються при здійсненні операційкупівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті,експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операційз інвестування валютного капіталу та залучення і розміщення вільних валютних коштів.
Валютні ринки з інституціональної точки зору —це сукупність комерційних і центральних банків, бірж, брокерських фірм,корпорацій (особливо транснаціональних), міжнародних валютно-кредитних і фінансовихорганізацій.
Валютні ринки безпосередньо — це офіційніцентри, де відбувається купiвля-продаж іноземних валют на основі попиту тапропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, пов’язаний з оплатоюгрошових зобов’язань юридичних або фізичних осіб різних країн.
Резиденти та нерезиденти, які здійснюють увстановленому НБУ порядку операції через уповноважені банки.
1. Центральні банки виходять на валютнийринок з двох причин: з метою залучення іноземної валюти від імені свого уряду(наприклад, для поповнення федерального резерву) та з метою створення впливу навалютний курс. В Україні таким банком є Національний банк України.
2. Комерційні банки. Банки, яким наданоправо на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізнимиабо валютними. В Україні це — будь-який комерційний банк, офіційнозареєстрований на території країни, що має ліцензію Національного банку Українина виконання валютних операцій, а також здійснює валютний контроль заопераціями своїх клієнтів.
/>
Рис. 1.1. Взаємовідносини учасників валютногоринку
3. Фінансові установи (фондихеджирування, пенсійні фонди) — установи, які виступають на ринку черезпосередництво банків. Уповноваженими кредитно-фінансовими установами називаютьсяті, що отримали ліцензію НБУ на проведення валютних операцій (наприклад,Українська фінансова група, Кредитно-фінансова спілка та ін.).
Згідно з чинним законодавством міжнароднірозрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг, іншимикомерційними угодами, здійснюються резидентами України лише через уповноваженібанки. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами виконуються банками, якправило, у вільно конвертованій валюті.
Уповноважені банки здійснюють міжнароднірозрахунки у формах документарного акредитива, банківського переказу та інших.Можливість використання тих або інших форм розрахунків може визначатисяміждержавними угодами, встановлюватися в міжбанківських кореспондентськихугодах з іноземними банками. Залежно від стану платіжного балансу України НБУможе коригувати форми розрахунків з окремими країнами. Вибір конкретноїіноземної валюти і форми розрахунків визначаються за погодженням сторін іфіксуються в умовах контракту.
Здійснення розрахунків в іноземній валютірегулюється Законом України від 23.09.94 «Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті». Цим Законом передбачено такі положення:
1. Виручка резидентів в іноземній валютіпідлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у термінивиплати заборгованостей, зазначені в контракті, але не пізніше 90 календарнихднів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Перевищеннязазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
2. Імпортні операції резидентів, якіздійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, коли таке відстроченняперевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, абовиставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується,потребує індивідуальної ліцензії НБУ. При застосуванні розрахунків щодоімпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива термін, якийпередбачений вище (90 днів), діє з моменту здійснення уповноваженим банкомплатежу на користь нерезидента.
3. Резиденти, які купують іноземну валютучерез уповноважені банки, для забезпечення виконання зобов'язань переднерезидентами повинні здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочихднів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.
4. Порушення резидентами термінів,передбачених у пунктах 1 і 2, тягне за собою стягнення пені за кожний деньпрострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті,перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на деньвиникнення заборгованості.
5. У разі порушення резидентами термінів,передбачених у пункті 3, придбана валюта продається уповноваженими банкамипротягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьомупозитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартальнонаправляється до Державного бюджету. Негативна курсова різниця відноситься нарезультати господарської діяльності резидента [16].
6. У випадку перевищення строків, зазначених упунктах 1 і 2, у випадку виконання резидентами договорів виробничої кооперації,консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів ітоварів спеціального призначення НБУ може надавати індивідуальні ліцензії.
Існують такі форми розрахунків узовнішньоекономічній діяльності:
1. Банківський переказ — це доручення клієнтабанку перерахувати грошові кошти на користь іншої особи. У міжнароднихрозрахунках банк здійснює переказ коштів за допомогою свого банку-кореспондента.Бажано, щоб цей банк-кореспондент знаходився в країні, де отримуються кошти. Узовнішньоекономічних розрахунках банківський переказ використовується, зокрема,для оплати:
– боргових зобов'язань по раніше одержаних кредитах,авансових платежах;
– рекламацій за поставку неякісної продукції;
– авансових платежів;
– розрахунків нетоварного характеру.
Схема розрахунків шляхом банківських переказівмало чим відрізняється від розрахунків платіжними дорученнями увнутрішньо-господарському обороті. Експортер пересилає імпортеру документи,передбачені контрактом. Імпортер виписує доручення своєму банку перерахуватикошти на рахунок експортера (постачальника). Розрахунки банківським переказомбільш вигідні для покупця, але вони не захищають інтереси експортера.
2. Розрахунки по відкритому рахунку полягаютьу продажу товарів у кредит, при цьому в експортера немає гарантій одержанняплатежу від імпортера. Тому такі розрахунки застосовуються тоді, коли існуютьрегулярні і стабільні ділові відносини між покупцем і виробником (наприклад,асоційованими членами транснаціональних корпорацій) і немає законодавчихобмежень.
Розрахунки по відкритому рахунку передбачають,що експортер відвантажує на адресу покупця товар, надсилає йому відповіднідокументи та записує суму у дебет рахунку покупця. Цей рахунок відкривається нев банку, а ведеться підприємством-постачальником. Імпортер повинен оплатитиодержані товари протягом заздалегідь обумовленого строку, причому вінрозпоряджається товарами на свій розсуд [17].
3. Інкасо означає операції, здійснюванібанками на підставі одержаних інструкцій з документами з метою:
– одержання акцепту або платежу залежно від угоди;
– видачі комерційних документів проти акцепту абопроти платежу;
– видачі документів на інших умовах.
Документи, за якими здійснюються операції поінкасо, бувають такими:
– фінансові — документи, по яких здійснюютьсярозрахунки за контрактом (переказні векселі, чеки, платіжні розписки або іншідокументи);
– комерційні — документи, що надають право власностіна товар і супроводжують його (відвантажувальні документи, документи на правовласності).
Існує два види інкасо:
– чисте (означає інкасо фінансових документів, що несупроводжуються комерційними документами);
– документарне (означає інкасо фінансових документів,що супроводжуються комерційними документами, або інкасо лише останніхдокументів) [24]. Розглянемо посередницькі операціїкомерційних банків з іноземною валютою. Купівля та продаж іноземної валютиздійснюється на валютному ринку. При цьому тут складається така системавзаємовідносин:
– між комерційними банками та їх клієнтами у данійкраїні;
– між комерційними банками однієї і тієї ж країни;
– між комерційними банками різних країн;
– між комерційними та центральними емісійнимибанками;
– між центральними емісійними банками.
У першій ланці з цих сфер валютного ринкуведеться роздрібна торгівля іноземною валютою, а в решті — оптова торгівля.Торгівля валютою може здійснюватись комерційними банками на комісійних засадахабо за власний рахунок.
Валюти розрізняють за двома ознаками:
1. Конвертованістю: вільно конвертована; неконвертована.
2. Строковістю: касова, або операція спот, приякій розрахунки між продавцем і покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж надругий робочий день після укладення угоди; строкова, або форвардна угода, щопередбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через дваробочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді.
І касовою і строковою угодою передбачаєтьсяфіксація певного валютного курсу в момент її укладення. Касові угодиукладаються за поточним ринковим курсом — так званим спот-курсом валюти, а томучасто й сам ринок таких контрактів називають спотовим. Валютний курс, за якимздійснюються контракти на ринку строкових угод, називається форвардним курсом,а ринок відповідно — форвардним.
Більш складним різновидом форвардної угоди єугода своп, що укладається між банками і дозволяє їм тримати свою валютнупозицію закритою, тим самим запобігаючи ризику зміни курсу валюти. Валютніоперації своп полягають в одночасному проведенні двох протилежних за змістомоперацій: купівлі (продажу) валютних коштів на умовах спот та продажу (купівлі)на умовах форвард. Якщо продаж валюти проводиться на спотовому ринку іодночасно укладається угода про купівлю тієї саиої валюти на форвардному ринку,то це валютна операція своп, що має назву репорт. Якщо ж ідеться про купівлювалюти на умовах спот у поєднанні з одночасним продажем на форварді, товідповідну операцію називають депорт [25].
Валютна позиція банку — це співвідношення міжсумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумоюбалансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Різниця між сумоюактивів у іноземній валюті і пасивів у тій самій валюті називається експозицієющодо даної валюти. Експозиція визначає розмір валютного ризику, на якийнаражається банк внаслідок незбалансованості активів і пасивів в іноземнійвалюті. Чим більший розмір експозиції, тим більший валютний ризик існує вбанку, і навпаки.
Валютна позиція банку буває закритою івідкритою. Валютна позиція називається закритою, якщо сума активів тапозабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансовихзобов'язань у кожній іноземній валюті, а відкритою, — якщо сума активів тапозабалансових вимог не збігається із сумою балансових і позабалансовихзобов'язань.
4. Укладанню валютних опціонів. Вони даютьвласникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньомувизначену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну. Існує дватипи валютних опціонів — опціони покупця і опціони продавця. Опціон покупця даєправо купувати, опціон продавця дає право продавати.
Призначення валютних опціонів полягає взахисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютнийкурс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливістьскористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту завигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежуєвалютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмірризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиківобмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежитьвід співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону,а також від тривалості періоду дії опціону.
Для банків основними напрямками використаннявалютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захистінвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.
На сьогоднішній день в Україні достатньо важкопроаналізувати валютний ринок з точки зору ємності та насиченості. Однак заофіційними даними НБУ обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України(купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив у 2007 році 8260 млн.дол. США (Таблиця 1.1.).
Таблиця 1.1. Обсяг валютних операцій урозрізі резидентів та нерезидентів за 2007 р., млн. грнВиди операцій Обсяг коштів, усього У тому числі Резиденти Нерезиденти сума % сума % Операції фізичних осіб 7805,7 5203,8 0,6 2601,9 0,3 Операції юридичних осіб 377275,5 300953,1 34,7 76322,4 8,8 Операції з банками 482218,8 257588,1 29,7 224630,7 25,9 Усього 867300 563745 65 303555 35
Обсяг операцій на готівковому ринку України(купівля та продаж іноземних валют за гривню у доларовому еквіваленті) становив41651,4 млн. дол. США, у т.ч.:
— обсяг валюти, купленої банками у населення –19586млн. дол. США
— обсяг валюти, проданої населенню – 22065,4 млн. дол.США.
Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (удоларовому еквіваленті) зросли на 4002,6 млн. дол. США і на кінець 2007 становили137249 млн. дол. США.
Аналізуючи обсяги валютних операцій за видамиоперацій по банківських установах слід звернути увагу на те, що найбільші майже19% всіх операцій прийшлося на 5 банківських установ «Приват-Банк», «ПромінвестБАНК», «Укрсоцбанк», «Аваль» та «Укрсиббанк» (таблиця 1.2.).
Таблиця 1.2. Обсяг валютних операційнайбільших банків за видами операцій за 2007 р., млн. грн Операції фізичних осіб Операції юридичних осіб Операції з банками Усього Приват-Банк 390,2 18863,78 24110,94 43365 Промінвест БАНК 288,8 13959,19 17842,09 32090,1 Аваль 296,6 14336,48 18324,32 32957,4 Укрсоцбанк 241,9 11695,54 14948,78 26886,3 Укрсиббанк 210,7 10186,44 13019,91 23417,1
На сьогоднішній день ми бачимо, що деякі зперелічених банків досить важко переживають насліди кризи і змушені булизмінити власників, однак необхідно констатувати той факт, що всі банківськіустанови прагнуть до збільшення власних активів в тому числі за рахунок валютногообігу та інших операцій пов’язаних з валютними цінностіми.
Суттєвий вплив на подальший та власне йсучасний розиток банківської системи не тільки в Україні а й в світі спричинилафінансова криза у США. Фінансова криза у США почалася з іпотечної кризи ще у2006 року. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житловихкредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набиратиміжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century FinancialCorporation, найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондовоїбіржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія пересталавидавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачуватизаборгованість кредиторам. І хоча доля кредитів, виданих ненадійнимпозичальникам, була незначною у загальній масі іпотечних кредитів, цеспричинило паніку на ринку житла. Іпотечні банкрутства добралися і до надійнихпозичальників. На хвилі банкрутств американських агенцій із іпотечногоперекредитування ненадійних позичальників, інші кредитні організації пересталивидавати іпотечні позики навіть позичальникам із хорошим кредитним рейтингом,хто не мав підтвердженого офіційного доходу, або початкового внеску. Протягомнаступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній.
Іпотечна криза в США спровокувала іпотечнікризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування. Причому, кризи зачепили як високорозвинені країни, на зразок Великобританії,Іспанії, Японії, так і країни що розвиваються, на зразок Казахстану.
Відповідно, збитки почали зазнавати не лишебанки світового масштабу, а й локальні банки. За оцінками експертівінвестиційного банку Goldman Sachs, фінансові установи всього світу зазнали за2 роки кризи 1,2 трлн. дол… збитків, при цьому тільки американські установизазнали збитків на суму 460 млрд. дол.
Такі значні збитки призвели до обвалу фондовихринків світу. За 2007 рік цінні папери на світовому фондовому ринку подешевшалина 5 трлн. доларів США.
В результаті, інвестори переключили свою увагуз фондового ринку на товарний ринок, що призвело до зростання цін на нафту тазолото. Це в свою чергу спровокувало зростання загальносвітової інфляції тазменшення темпів росту світової економіки.
В українській економіці фінансова криза малакілька проявів.
По-перше, світова фінансова криза призвела докризи ліквідності у банківському секторі.
Останні кілька років банки активно розвиваликредитування населення (іпотечні, авто, споживчі кредити) за рахунок залученихз-за кордону коштів. Власне, це демонструє рис. 1.2.
/>
Рис. 1.2. Співвідношення депозитів та кредитіву банківській сфері України
Як видно з діаграми, з 2006 року значнимитемпами почала збільшуватися частка кредитів фізичним особам у загальномукредитному портфелі банкам. Станом на липень 2008 року іпотечні кредитискладають значну частку в кредитуванні індивідуальних клієнтів (на кінець рокуїхня частка склала 36,1%). До початку фінансової кризи українські банки могливільно залучати за кордону фінансові ресурси під 4-5% річних, і продавати їх вУкраїні за 10-11% річних. Проблема була лише в тому, що кредити залучалися натерміни 3-5 років, а видавалися – на 10-20 років. Українські банки вирішували такіпроблеми за рахунок рефінансування отриманих кредитів новими з такими ж, аінколи і нижчими ставками.
Проте, в умовах коли закордонні банки згорнулисвої кредитні програми (а це були змушені зробити більшість банків, щопостраждали від іпотечної кризи в США), українські банки опинилися передзагрозою кризи ліквідності. По-перше, для повернення закордонних кредитів банкизмушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, а по-друге, новізалучені з-за кордону кошти теж стали значно дорожчими. В результаті, ставки наіпотечні кредити зросли на 5-7%, крім того були значно посилені вимоги дофінансового стану позичальників. Національний банк для запобігання можливійфінансовій кризі в Україні значно посилив вимоги до резервування за кредитнимиопераціями, що теж призвело до подорожчання кредитів. Як наслідок, в першомупівріччі темпи росту кількості іпотечних кредитів були нижчими за темпи ростузагального кредитного портфелю.
Наслідки фінансової кризи могли бути ще більшсерйозними, якби більшість великих українських банків не були у власностізакордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси іззакордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими. Цепідтверджує статистика виданих кредитів (рис. 1.3), згідно якої серед 5 лідерівринку іпотечного кредитування в Україні, перші 4 є дочірніми компаніямизакордонних фінансових груп, і мають загальну долю ринку в 56,6%.
/>
Рис. 1.3. Лідери іпотечного кредитування вУкраїні
Таким чином, світова фінансова кризарозпочалась у 2007 році з обвалу ринку іпотечних кредитів у США. Обвал ринкунерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутствокредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків,обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світовоїінфляції та зниження темпів росту світової економіки – всі ці події євзаємопов’язані і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тіснавзаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, щокриза на американському ринку переросла у кризу світової економіки. Відповідно,криза такого масштабу не могла не зачепити економіку України, яка інтегрована усвітову економіку. Незважаючи на заяви багатьох експертів, що світова фінансовакриза не вплинула на економіку нашої державі, насправді криза призвела довідчутних наслідків. Українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності черезобмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років булиосновним джерелом збільшення обсягів кредитування. Крім того, через доситьзначний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку,зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.
Отже, роль валютних операцій в діяльностісучасних комерційних банків, особливо в умовах глобалізації українського ринкута відкритості політики України щодо доступу іноземного капіталу не можнанедооцінювати, однак разом з тим необхідно створювати умови для захистувітчизняної банківської системи.
Розділ 2. Аналіз практики здійсненнякомерційними банками валютних операцій2.1. Оцінканормативно-правових актів, які регулюють валютні операції комерційних банків.
За останні роки в економіці і банківськийсистемі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україноюполітичної та економічної незалежності і переходом до розбудовисоціально-орієнтованої ринкової економіки. Система валютних розрахунків міжрізними суб'єктами господарювання, забезпечення безперервності платежів тазалучення валютних коштів є найважливішими умовами нормального функціонуванняекономіки. Діяльність банків в сучасних умовах вимагає нових підходів дорішення питань удосконалення і розвитку валютних операцій. Перед банківськоюсистемою постає задача сприяти активізації попиту населення на банківськіпослуги. Щоб забезпечити виконання цього завдання, необхідно створити такіумови, щоб кожен споживач міг отримати надані послуги в зручний час, в обраномуїм місці і з мінімальними витратами [3].
Банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасововільних грошових ресурсів і перетворювання їх у реальний капітал. Банки це самета галузь, яка повинна бути спрямована на прогнозування економічноїкон’юнктури, найшвидше реагувати на будь-які зміни фінансового ринку. Сьогодніне має самостійних суб’єктів будь-якої галузі економіки, фінансова діяльністьяких не перебувала б в постійній взаємодії з банківською діяльністю.
Правові засади валютного регулювання в Україні закладеноДекретом КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від19.02.1993р. №15-93, згідно якого Національний банк України (НБУ) визнаноголовним валютним органом країни, що визначає валютну політику, видає ліцензіїна здійснення валютних операцій, визначає ліміти заборгованості в іноземнійвалюті уповноважених банків нерезидентам, організує валютний контроль натериторії України [3]. Розширення валютних відносин банківпотребують удосконалення питань бухгалтерського обліку в банках, організаціяякого повинна враховувати принципи діяльності банків, а саме: принципприбутковості; принцип ризикованості банківських операцій; принцип платностібанківських ресурсів.
Предметом дослідження є діяльність економічних суб’єктів навалютному ринку, які здійснюють операції з валютою та їхній вплив нафункціонування всього валютного ринку.
У цьому зв'язку дослідження питань організації роботи звалютою та порядку ведення валютних операцій установами банків України набуваєособливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільністьпроведення досліджень для розвитку цього питання.
Валютна система України – це форма організації валютнихвідносин, закріплених в державно-правових нормах та міжнародних угодах[3,18].
Валюта України є єдиним законним засобом платежів натериторії України, що приймається для оплати будь-яких потреб і зобов’язань. Цянорма встановлена Декретом КМУ “Про валютне регулювання та валютний контроль вУкраїні ”.
Особливо важливим функціональним призначенням валютногоринку є забезпечення реальної свободи вибору й дій власника валюти. Ступіньзрілості валютного ринку визначається не лише масштабами валютних операцій, а ййого здатністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.
Важливо враховувати й те, що свобода вибору суб'єктів ринкупов'язана з їхнім прагненням отримати для себе в процесі здійснення валютнихоперацій певні матеріальні вигоди, що реалізуються у відповідному доході. Цейдоход буває безпосереднім або опосередкованим. Його зміст може виявитися не вперебігу обмінної процедури, а на наступних ступенях господарської діяльності,яке придбано за кошти, отримані в результаті валютної операції. Та суть справиі в цьому випадку не змінюється: отримання доходу є визначальною мотивацією дійсуб'єктів валютного ринку [24].
Це потрібно чітко усвідомлювати. Ніхто не звертається довалютного ринку заради споглядального інтересу. Мотивацією є інтересматеріальний, економічна потреба. Тому, звертаючись до цієї економічної інституції,слід чітко собі уявляти, що валютний ринок не є установою благодійною. Йомупритаманні атрибути будь-якого ринку. Йдеться, принаймні, про дві речі.
По-перше, маємо враховувати, що валютний ринок виступаєзавжди як конкурентний ринок. Конкуренція є інструментом одержання доходу.Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшого доходу.
По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринкумістять у собі елементи валютного ризику. Йдеться не лише про суто спекулятивніоперації, пов'язані з «грою» на валютних курсах, що в принципі є такожприродною атрибутикою будь-якого ринкового механізму. Валютний ризик органічнопов'язаний з конкуренцією, з дією стихійних сил, з елементами невизначеностіекономічної кон'юнктури, нарешті, з обов'язковою присутністю елементівсуб'єктивності в поводженні контрагентів, що їх не завжди повною мірою можнапрогнозувати [4].
Тому важливим атрибутом валютного ринку є запровадженняфункціональних елементів його регулювання.
Операції з використанням іноземної валюти на територіїУкраїни потребують індивідуального ліцензування.
Вони впливають на формування доходів, витрат і фінансовихрезультатів, тому розвитку їх видів приділяється першорядне значення.
Основними напрямками вдосконалення валютного регулювання вУкраїні мають бути: забезпечення стабільності української гривні; зменшеннярівня долларизації української економіки через підвищення привабливостігривневих активів; стимулювання експорту та забезпечення рівноваги платіжногобалансу; вдосконалення структури внутрішнього ринку з урахуванням міжнароднихпрактики та запровадження нових видів міжнародних розрахунків; створеннясприятливих умов для інвестування в національну економіку; забезпеченнястабільності нормативної бази НБУ; поглиблення процесу капіталізації банку;удосконалення діяльності валютного та фондового ринків; подальше реформуваннябанківської системи, накопичення власного капіталу, вдосконалення регулюванняНБУ діяльності банків [5].
Проведені дослідження показали, що для удосконалення банківськихоперацій суттєвого значення набуває пошук системи підвищення ефективностівалютного контролю. Найважливішою функцією такої системи є попередженнявідпливу національних активів як однієї із серйозних загроз економічній безпецібанку і країни.
Підвищення ефективності виконання банком функцій агентавалютного контролю пов’язане з удосконаленням організації цієї функції на рівнібанку та оптимізацією нормативної бази валютного контролю.
Особливе місце у системі валютного контролю банку належитьвідділу розрахунків за експортно — імпортними операціями і валютного контролю.
Таким чином, побудова системи валютного контролю звикористанням принципів організації служби внутрішнього контролю дасть змогузабезпечити її ефективну діяльність [17].
Нарешті, тільки вільне розпорядження коштами разом звалютною виручкою, широке використання методів податкового планування дастьзмогу оптимізувати фінансові потоки на валютному ринку.
У кожній країні розвиток валютного ринку багато в чомузалежить від політики державного регулювання економіки, від ступеня втручаннядержавних органів у валютно- кредитні та фінансові відносини. Це здійснюєтьсяза допомогою валютного регулювання, спрямованого, в першу чергу, на підтримкустабільного валютного курсу і вирівнювання балансу країни [4]. Системавалютного контролю вимагає певної доробки з погляду усунення наявнихсуперечностей, забезпечення закріплених прав і здійсненності обов'язків, атакож передачі контрольних функцій від уповноважених банків державним органам.
Тільки подальше вдосконалення валютного законодавствадозволить створити дійсно ефективну і в той же час необтяжливу для банкасистему валютного контролю, адекватну декларованим принципам валютноїлібералізації. Валютне регулювання є частиною валютної політики країни. Цеєдиний комплекс законодавчих, адміністративних, економічних та організаційнихзаходів, діяльності уповноважених державних органів валютого регулювання щодовстановленняпорядку здійснення валютних операцій щодо правил володіння,користування та розпорядження валютними цінностями задля забезпечення захистута стабільності національної валюти і платіжного балансу країни, формування тарозвитку внутрішнього валютного ринку та входження в країни в світовий валютнийринок.Політика валютного регулювання реалізується за допомогою механізмувалютних обмежень і валютного контролю [24].
Для отримання права займатися валютною діяльністю банк маєотримати ліцензію НБУ на проведення валютних операцій
Вони бувають двох видів:
– індивідуальна;
– генеральна.
Індивідуальні ліцензії — видаються резидентам і нерезидентамна здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійсненнятакої операції.
Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:
а) вивезення, переказ і пересилка за межі Українивалютних цінностей, за винятком:
– вивезення, переказ і пересилка за межі України фізичними особами —резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банкомУкраїни;
– вивезення, переказ і пересилка за межі України фізичними особами —резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними вУкраїну на законних підставах;
– платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі Українина виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо сплатипродукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майновихправ, за винятком оплати валютних цінностей;
– платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів закредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
– вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті,раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційноїдіяльності;
б) ввезення, переказ, пересилка в Україну валютиУкраїни, за винятком сум у валюті України, що були:
– вивезені;
– переказані;
– переслані за кордон раніше на законних підставах.
в) надання та одержання резидентами кредитів віноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановленізаконодавством межі;
г) використання іноземної валюти на території Українияк засобу платежу або застави;
д) розміщення валютних цінностей на рахунках і увкладах за межами України, за винятком відкриття фізичними особами —резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунківу іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншимиофіційними представництвами України за кордоном;
е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхомпридбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративнихправ, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.
Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютноїоперації означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьоюособою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовамиіндивідуальної ліцензії.
Порядок надання Генеральної ліцензії НБУ на право здійсненнякомерційними банками операцій з валютними цінностями [25].
Банки — юридичні особи, які здійснюють свої операції на територіїУкраїни не менше ніж один рік, мають розмір статутного фонду і власних коштів,що встановлюються Національним банком України, у разі, якщо вони бажаютьотримати ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій звалютними цінностями, повинні:
– протягом одного року не мати зауважень від органів банківського наглядута податкової інспекції щодо виконання ними вимог чинного законодавства;
– забезпечити відповідність проведення операцій технічним вимогам, якінеобхідні для здійснення саме валютних операцій (згідно з Переліком технічнихвимог до комерційних банків для здійснення операцій з валютними цінностями);
– мати в штаті фахівців, рівень освіти яких відповідає кваліфікаційнимвимогам, висунутим щодо здійснення валютних операцій;
– звернутися до відповідного регіонального управління Національного банкуУкраїни за рекомендацією на отримання ліцензії, додавши до заяви такідокументи:
– копію нотаріально посвідченого Статуту та установчих документів банку (зусіма змінами та доповненнями);
– перелік операцій, які банк має намір виконувати;
– опис структури установи та підрозділів, які здійснюватимуть валютніоперації, з переліком технічних засобів, що використовуватимуться в них;
– довідки про керівників установи, які здійснюватимуть нагляд заопераціями з валютними цінностями, та безпосередніх виконавців валютнихоперацій (бухгалтерів, касирів, брокерів, економістів та ін.), посвідченінотаріально або в установленому порядку у банку копії документів, якіпідтверджують відповідність рівня виконавців кваліфікаційним вимогам (дипломи,сертифікати та ін.);
– баланс установи на останню звітну дату та звіт про прибутки та збитки;
– річний звіт банку;
– письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановленнякореспондентських відносин (у тому разі, якщо банк має намір одержати ліцензіюз правом самостійно встановлювати кореспондентські відносини з іноземними банками).
Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхіднихдля їх одержання, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаютьсяНаціональним банком України.
Відмова у видачі Національним банком України ліцензії можебути оскаржена в суді або арбітражному суді.
Залежно від якості наданих комерційним банком документів,технічних умов, кваліфікації керівників і виконавців валютних операцій НБУ можедозволити проведення валютних операцій.
Таким чином, можна зробити висновок, що нормативно-правовезабезпечення валютних операцій комерційних банків в Україні охоплює не всіаспекти цього напрямку діяльності. Перш за все, необхідно більше увагиприділити удосконаленню системи забезпечення безризикового обігу валюти вУкраїні, а також впроваджувати заходи щодо гармонізації вітчизняного таміжнародного законодавства в сфері здійснення валютних операцій за межамиУкраїни та порядок функціонування іноземних банків на території України. Тутмається на увазі вдосконалити існуючу системузаконодаства та створити захищенийпростір для вітчизняних банків, для того щоб банківська система буламаксимально зукраїнізовано і був мінімізувати впли іноземного капіталу.2.2 Види валютних операцій, що здійснює ВАТ «Альфа-Банк»
Операції з іноземною валютою ділиться напоточне, і такі, які пов'язані з рухом капіталу.
Банківські операції з іноземною валютою помірі їх складності і ознак можна класифікувати таким чином:
– ведення валютних рахунків клієнтів;
– неторгівельні операції;
– налагодження прямих корсвязей зіноземними банками;
– операції по міжнародних торгівельнихрозрахунках;
– операції по торгівлі іноземною валютойна внутрішньому ринку;
– операції по залученню і розміщеннювалютних засобів на внутрішньому і на міжнародному ринку;
– валютні операції здійснюютьсяуповноваженими банками тобто банками, які мають ліцензію НБУ на здійсненняоперацій.
Банки які отримують ліцензію на здійсненняоперацій виконують функції агента валютного контролю по операціях своїхклієнтів. Порядок ведення неторгівельних операцій з іноземною валютою вобмінних пунктах і операційних касах дирекцією ВАТ «Альфа-банк» розроблено наоснові Постанови Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулюванняі валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, вимог закону України «Прооподаткування», «Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками обміннихоперацій в інвалюті і банківських металах» затверджених постановою ПравлінняНБУ від 01.07.97 №238 і інших чинних нормативних актів з врахуванням змін. Цейпорядок передбачає правила і норми купівлі і продажу готівкової іноземноївалюти, операцій конверсії, операцій продажу дорожніх чеків в іноземній валютіза рахунок власних засобів громадян, виплати готівкових засобів по дорожніх чекахі пластикових картках міжнародній платіжній системі, які проводяться в обміннихпунктах і операційних касах дирекцій ВАТ «Альфа-банк» відповідно до тарифів набанківські послуги.
Продаж дорожніх чеків здійснюють за іноземнувалюту або за національну валюту України з врахуванням комісійної винагороди установибанку відповідно до тарифів. Операції з продажу дорожніх чеків здійснюють всумі до 1000$ США без видачі дозволу на вивіз дорожніх чеків.
Операції, що перевищують 1000$ СШАздійснюються банком з видачею дозволу на вивіз дорожніх чеків. Операції зпродажу дорожніх чеків банк проводить і в національній валюті і здійснює продажпо курсу продажу, який прийнятий банком. Операції продажу дорожніх чеків занаціональну валюту реєструють в реєстрах проданої валюти. При цьому комісійнавинагорода розраховується в національній валюті. Операції продажу дорожніхчеків за іноземну валюту відображуються в реєстрі проданих дорожніх чеків,комісійна винагорода береться в іноземній валюті. Продаж здійснюється такимчином: – касир уточнює у клієнта якого типу, в якій валюті, якогономінала і на яку суму він хоче придбати дорожні чеки; –касир уточнює типвалюти яким розраховуватиметься клієнт за дорожні чеки; –клієнт надає паспорт,заповнює заяву на придбання дорожніх чеків і інформаційне повідомлення; касироформляє в 4-х екземплярах квитанцію про продаж чеків; після оплати чеків ікомісії банку клієнт у присутності касира ставить підпис у визначеному місці наквитанції про продаж на лицьовій стороні кожного придбаного чека. Виплати готівкоюпо дорожніх чеках фінансових кампаній здійснюється в іноземній або національнійвалюті України з врахуванням комісійної винагороди. Виплата готівкових засобівв іноземній валюті по дорожніх чеках понад 1000$ США здійснюється за засоби вгрошовій одиниці України. Виплата готівкових засобів по дорожніх чеках в сумі,що перевищує 3000$ США, здійснюється лише операційними касами установи банку.
Операції виплати готівки в іноземній валютіреєструється в реєстрі куплених дорожніх чеків. Після проведення операції, забажанням клієнта ця сума може бути конвертована в іншу вільно конвертованувалюту. Дорожні чеки банк оплачує лише їх власникові, зразок підпису якоговизначена на чеці. Не приймаються до оплати дорожні чеки без зразка підпису їхвласника. Виплата виробляється в такій послідовності:
– клієнт надає касирові паспорт ідорожні чеки для перевірки;
– касир перевіряє паспорт івідповідність зразка підпису на дорожніх чеках його підпису в паспорті;
– касир перевіряє дорожні чеки: а)наявність характерних ліній і захисних елементів дорожніх чеків; би) на предметвідсутності на дорожніх чеках слідів виправлень або написів; у) зразок підписуклієнта має бути проставлений у відповідному місці; г) уточнює тип валюти, якухоче отримати клієнт; д) уважно стежить за тим, як і де клієнт ставить другийпідпис на чеці.
Дорожні чеки з двома підписами приймаютьсякасиром до оплати, а клієнтові видаються готівкові засоби з врахуванням комісіїбанку і документ, який підтверджує проведення операції.
Розглянемо порядок ведення операцій попластикових картах. Кредитними картками є пластикові картки, на якихзашифрована інформація, яка дає можливість їх власникам здійснювати платежі іотримувати гроші готівкою. Успіхом користуються картки платіжних систем Visa,Eurocard-mastercard, American Express. У банку видача валюти готівкою покредитній картці здійснюється касиром на основі документів, які регулюютьоперації по обслуговуванню кредитних карток. Для роботи з кредитною карткою,наприклад Visa, касир повинен:
– її ідентифікувати, тобто проведення їїдійсність;
– зробити зовнішню перевірку картки напредмет відсутності пошкоджень;
– перевірити термін картки;
– виявити наявність голограм і захиснихсимволів;
– перевірити наявність підпису клієнта;
– звірити особу клієнта з фотографією впаспорті.
Далі проводиться оформлення і заповнення. Касируточнює яку суму бажає клієнт отримати по кредитній картці, після чого відбиваєзлиться на принтері в 3-х екземплярах. Далі записується номер, серія, країнавидачі і дата закінчення терміну дії паспорта, сума готівкових коштів. Касирпроставляє код авторизації і дату операції, а перші цифри номеру карткизаносить в спеціально передбачені клітинки. Після заповнення злиться касирпропонує розписатися на нім власникові картки і звіряє підпис з оригіналомпідпису на картці і в паспорті, після чого ставить свій підпис. Далі касирробить запит авторизації. Необхідну інформацію дає центр авторизації, в якийпоступає інформація від всіх країн – емітентів карток. При здобутті позитивногорезультату клієнт отримує суму.
Отже, перелік валютних операцій, що їхздійснює банк показує, що хоча ВАТ «Альфа-банк» вже достатньо часу присутній наукраїнському ринку, все ж є певні шляхи щодо його розвитку та вдосконаленняіснуючої системи валютного обігу. Крім того необхідно пам’ятати, що ВАТ«Альфа-банк» є партнером багатьох вітчизняних банків на ринку Россії.2.3 Аналіз операцій ВАТ «Альфа-банк» на міжнародному йвнутрішньому валютному ринку
Аналіз діяльності банку на міжнародному ринкуприводить до необхідності окреслення основних причн, які лягли в основуприйняття рішення керівництвом банку про вихід за межі вітчизняноговалютногоринку. Першою прчиною є звісно отримання прибутку. Мається на увазімаксимізувати власний прибуток за рахунок обертання на міжнародному валютномуринку та співпраця з провідними фінансовими установами Європи та Світу. Крімтого вихід на міжнародний ринок одразу відкриває валютні ринки інших країн. Цевідбувається або через відкриття власних філій чи представництв так і задопомогою іноземних партенрів.
Другою причиною є стабільність міжнародноговалютного ринк по відношенню до вітчизняного та більша його місткість, що всвою чергу сприяє пришвидшеному обігу грошей. Це також приносить прибуток,пичому за умови наявності постійної пропозиції валюти: того ж долару чи євро, вумовах кризи дає змогу банку отримувати більші і сталіші прибутки за рахунокоперацій в валюті на міжнародному ринку в той ас як вітчизняний певним чиномзаконсервований.
Мабуть ще однією вагомою причиною виходу банкуна міжнародний ринок є політики мінімізації банківських ризиків. Річ у тім, щобудь яка диверсифікація: валютна, диверсифікація портфелю банку чи навітьширокий спектр партнерів мінімізує – саме по собі вплив банківських ризиків.Таким чином вони стають більш керовані а це в сво чергу мінімізує втрати банківвід їх впливу [17].
Операції з валютними цінностями та розрахункив іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасномуетапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортнірозрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосереднімиучасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках,забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки.Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягамиоперацій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечуютьпопит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютнихоперацій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснюватиконтроль за дотриманням вимог валютного законодавства. Така багатограннаспрямованість банку у сфері валютних операцій визначає певні вимоги до системиінформаційного забезпечення, що використовується для підготовки і прийняттяуправлінських рішень. За валютними операціями ця система повинна забезпечуватинеобхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування тастратегії, раціонального використання ресурсів.
Для однозначного тлумачення валютних операцій та валютнихцінностей необхідне правильне розуміння та використання термінів. Чиннимзаконодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про системувалютного регулювання і валютного контролю», визначено таке.
1) «валютні цінності»:
– валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейськихбілетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжнимзасобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаютьсяз нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу,кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансовихустановах на території України;
– платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони доних, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківськінакази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківськідокументи), виражені в іноземній валюті, валюті України та банківських металах;
– іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів,казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжнимзасобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігуабо такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, якіперебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнароднихрозрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносятьсядо банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
– банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи,доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, узливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені здорогоцінних металів;
2) «валютні операції»:
– операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, завинятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
– операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародномуобігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань,предметом яких є валютні цінності;
– операції, пов’язані з увезенням, переказуванням і пересиланням натериторію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межівалютних цінностей.
Різновидність валютних операцій банку базується на сутностіоперацій та їх особливостях і вимагає певної класифікації. Практично, інвалютніоперації можна поділити на такі групи:
– торговельні та неторговельні операції;
– поточні операції, що пов’язані з рухом капіталу, термінові операції;
– власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученнямклієнтів.
З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валютіподіляються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими тапозабалансовими. Отже, існують різні типи валютних операцій, що має значення упроцесі управління банківським бізнесом.
Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їхефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій,здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунківклієнтів банку за зовнішньо-економічними контрактами здійснюється унаціональній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства тежналежить до категорії валютних операцій.
Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності,які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формуванняінформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудовиплану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бутизгруповані за такими напрямами:
Відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків.
Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунківклієнтів — суб’єктів підприємницької діяльності.
Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунківклієнтів — фізичних осіб.
Міжбанківські кредити в іноземній валюті.
Міжбанківські депозити в іноземній валюті.
Кредитування фізичних осіб.
Кредитування юридичних осіб.
Операції з цінними паперами, що емітовані в іноземній валюті.
Операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Перекази в іноземній валюті.
Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою.
Розмін або обмін банкнот.
Операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті.
Інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті.
Надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України.
Позабалансові операції.
Операції купівлі-продажу валюти.
Інструменти для хеджування.
Гарантії, поручительства, акредитиви.
Кредитні лінії.
Операції застави [16].
Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежитьвід повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. ЧиннийПлан бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повноюмірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активиі пасиви банку.
Відображення валютних операцій у балансі банку має певніособливості, які необхідно враховувати, здійснюючи аналітичні процедури:
– валютні операції відображаються у балансі банку у подвійній оцінці — заноміналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом;
– принцип мультивалютності, який полягає у відображенні операцій віноземній валюті за тими ж рахунками, що й операції у гривнях. Зв’язок міжопераціями в іноземній та національній валютах забезпечується використаннямтехнічних рахунків;
– поділ статей балансу, де відображаються валютні операції, на монетарніта немонетарні.
Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а такожпро такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій(або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансупереоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу;
Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статтібалансу. Операції, які належать до цієї категорії, відображаються у балансі унаціональній валюті за курсом, чинним на дату відображення у бухгалтерськомуобліку.
Прикладом немонетарних статей балансу можуть бути дебіторськазаборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальнихактивів, товарно-матеріальних цінностей та кредиторська заборгованість зпродажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностейтощо. Вони відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсомна дату розрахунку.
Основною метою аналізу валютних операцій є:
– забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняттярішень стосовно операцій з іноземною валютою;
– забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвиткубанку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів тапасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводитидіагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютномуринку зокрема;
– формування лімітної політики банку;
– дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.
Основними завданнями аналізу валютних операцій, які забезпечуютьвиконання даної мети, є:
– оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності таконкурентоспроможності;
– визначення достатності можливостей банку для повного та адекватногоспіввідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнемприбутковості;
– контроль показників валютного ризику, що забезпечується дотриманнямустановлених нормативів відкритої валютної позиції;
– оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів;
– визначення способів залучення валютних коштів на вигідних умовах;
– оцінювання прибутковості валютних операцій;
– обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операційбанку;
– оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів;
– визначення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають наздійснення валютних операцій.
Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однаковіпідходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком єті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національнійвалюті. До таких належать:
– торгівля іноземною валютою;
– конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;
– розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті;
– операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;
– інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;
– надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;
– розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;
– позабалансові валютні інструменти.
Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахуванняобсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавстватощо. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показникахїх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масівалютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі тощо.
Джерелами інформації для проведення аналізу структури валютнихактивів та пасивів, їх динаміки та визначення ефективності використаннявалютних коштів є:
– баланс комерційного банку (форма 1 Д);
– оборотно-сальдовий баланс комерційного банку (форма 10);
– звіт про структуру активів та пасивів за строками (форма 631);
– розшифрування валютних рахунків (форма 550 Д);
– обороти за рахунками в іноземній валюті (форма 550);
– довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку(форма 381);
– звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611);
– звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках (форма 618);
– дані про встановлення банками кореспондентських відносин (форма 619);
– дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкритів банках України (форма 522);
– дані про структуру активів та пасивів за строками в розрізі груп валют(форма 631);
– інформація про курс та обсяги операцій з готівкою іноземною валютою табанківськими металами (форма 521);
– інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою наміжбанківському валютному ринку України (форма 520);
– звіт про оборот готівкової іноземної валюти (форма 527);
– виписки за аналітичними рахунками балансових рахунків № 1001, 1011,1500, 1510, 1511, 1512, 1515, 1520, 1600, 1819, 1919, 2600, 2620, 2630, 2809,2909, 3800, 3801, 6204;
– документи дня;
– протоколи рішення профільних комітетів;
– угоди з клієнтами;
– дані про курси іноземних валют;
– інформація стосовно ринкових цін на ресурси тощо.
Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінюванняструктури його валютних активів і пасивів, визначення масштабів його діяльностіна валютному ринку. Для цього необхідно визначити та проаналізувати питому вагувалютних активів та зобов’язань банку в їх загальному обсязі, динаміку татенденції розвитку у цій сфері діяльності.
Частка валютних активів (Чв.а) та зобов’язань банку (Чв.з) уїх загальному обсязі розраховується за такими формулами (табл.2.1.):
/>
Важливо оцінити динаміку змін цих показників на початок такінець звітного періоду. Крім того, необхідно визначити абсолютний приріствалютних активів та валютних зобов’язань, врахувавши зміни у курсі іноземноївалюти, який діяв у порівнюваних періодах [25].
Абсолютний приріст валютних активів (зобов’язань) розраховуєтьсяяк різниця суми валютних активів (валютних зобов’язань) на кінець та початокперіоду:
/>,
де /> — абсолютний приріст валютнихактивів;
/> — валютні активи на початокперіоду;
/> — валютні активи на кінецьперіоду.
/>,
де /> — абсолютний приріст валютнихзобов’язань;
/> — зобов’язання в іноземній валютіна початок звітного періоду;
/> — зобов’язання в іноземній валютіна кінець звітного періоду.
Темп зростання валютних активів (Тв.а) та зобов’язань (Тв.з)розраховується як співвідношення валютних активів (зобов’язань) на кінецьперіоду до валютних активів (зобов’язань) на початок періоду:
/>; />.
Темп приросту валютних активів (Тп.в.а) тавалютних зобов’язань (Тп.в.з) визначається як співвідношення різниці суми валютнихактивів (зобов’язань) на кінець та початок періоду до їх суми на початок періоду:
/>; />.
В умовах ВАТ «Альфа-банк» визначимо темп приросту валютних активів та валютних зобов’язань на 1.01.2008 рік:
Тп.в.а = (35453,72 — 33299,00)/( 35453,72 + 33299,00) * 100 = 3,13.
Тп.в.з = (26872,36 — 26156,80)/( 26872,36 + 26156,80)*100 = 1,34.
Розрахунок темпів приросту валютних активів дає можливістьоцінити активність банку на валютному ринку. Таким чином бачимо,що активність ВАТ «Альфа-банк» на валютному ринку єдостатньо високою. При цьому збільшення абсолютних та процентних значеньпоказників приросту активів не пов’язано зі збільшенням офіційного курсу іноземнихвалют, вони є наслідком розвитку масштабів валютних операцій.
Аналіз динаміки валютних активів та зобов’язань проведемо задопомогою табл. 2.1 на підставі інформації балансу банку.
Таблиця 2.1. Аналіздинаміки валютних активів та зобов’язань, тис. грнПоказники На 1.01.07 На 1.01.08 Відхилення абсолютне відносне, % Валютні активи 33299,00 35453,72 2154,72 6,08 Валютні зобов’язання 26156,80 26872,36 715,56 2,66 Активи банку, всього 90970,32 105586,10 14615,78 13,84 Зобов’язання банку, всього 63424,88 66665,54 3240,66 4,86 Частка валютних активів у загальних активах, % 49,04 45,02 -4,02 Частка валютних зобов’язань у загальних зобов’язаннях, % 55,21 54,00 -1,21 Позабалансові активи 613586,00 643870,00 30284,00 4,70 Позабалансові зобов’язання 562960,80 576401,00 13440,20 2,33
З даних табл. 2.1 видно, що абсолютний приріст валютних активів банку збільшивсяна 2154,72 тис. грн (у гривневому еквіваленті), або на 6,08 %,валютні зобов’язання зросли на 715,56 тис. грн, або на 2,66 %.Водночас частка валютних активів у загальних активах у звітному періодізменшилась із 49,04 % на 1 січня 2008 р. до 45,02 % на 1січня 2008 р., тобто на 4,0 процентних пункти. Відповіднозменшилась і частка валютних зобов’язань у загальних зобов’язаннях банку. Так,на 1 січня 2007 р. вона становила 55 % відзагальної суми зобов’язань, а на 1 січня 2008 р. — 50 %,тобто зменшилась на 1,21 %. Отже, в ВАТ «Альфа-банк» намітилася тенденціязменшення масштабів діяльності з валютою. Частково це пов’язано з нарощуваннямвласного капіталу банку в національній валюті, що зменшило обсяг валютнихкоштів у загальній діяльності банку. Такіпоказники обсягів валютних коштів свідчать про їх значимість у загальномуобсязі коштів банку, про масштабність операцій та активну роль банку навалютному ринку. Розглянемо структурний аналіз валютнихактивів та пасивів ВАТ «Альфа-банк» на прикладі таких даних (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Аналізструктури валютних активів та пасивів ВАТ «Альфа-банк» за їх видамиПоказники на 1.01.07 р. на 1.01.08 р. Відхилення тис. грн. % тис. грн. % абсолютне структурне Активи 33299 100 35453,7 100 2154,7 6,08 Готівкові кошти 134 0,40 1337,3 3,77 1203,3 89,98 Дорожні та інші чеки 804 2,41 670 1,89 -134 -20,00 Кошти в інших банках 10050 30,18 8817,2 24,87 -1232,8 -13,98 Міжбанківські кредити та депозити 4154 12,47 5601,2 15,80 1447,2 25,84 Резерв під заборгованість інших банків -335 -1,01 -1340 -3,78 -1005 75,00 Цінні папери 0,00 938 2,65 938 100,00 Кредити юридичних осіб 12194 36,62 11658 32,88 -536 -4,60 Інші активи 6298 18,91 7772 21,92 1474 18,97 Зобов’язання 26156,8 100,00 26872,4 100,00 715,6 2,66 Кошти інших банків 1340 5,12 2278 8,48 938 41,18 Депозити та кредити банків 605,68 2,32 1010, 3,76 404,7 40,05 Кошти до запитання юр. осіб 5092 19,47 4609,6 17,15 -482,4 -10,47 Строкові депозити юр. осіб 1608 6,15 2546 9,47 938 36,84 Кошти до запитання фіз. осіб 3015 11,53 3698,4 13,76 683,4 18,48 Строкові депозити фіз. осіб 9578,32 36,62 7008,2 26,08 -2570,12 -36,67 Субординована заборгованість 763,8 2,92 763,8 2,84 0,00 Інші зобов’язання 4154 15,88 4958 18,45 804 16,22
Як видно з даних табл. 2.2 на 1 січня2008 р. основну частку в валютних активах становлятькредити, надані юридичним особам — 32,88 %, такошти на коррахунках в інших банках — 24,8 %. Значнучастку в активах банку складали міжбанківські кредити та депозити — 15,8 %та інші активи — 21,9 %.
У структурі валютних зобов’язань спостерігалась перевагастрокових депозитів фізичних осіб — 26,1 %, коштів до запитання юридичнихосіб — 17,2 %, коштів до запитання фізичних осіб — 13,8 %.Велику питому вагу склали кошти на валютних рахунках юридичних осіб —9,5 %. Аналогічна структура спостерігалась і в базисному періоді, але тампереважали строкові депозити фізичних осіб — 36,6 % та кошти до запитанняюридичних осіб — 19,5 %.
Таблиця 2.3. Аналізструктури валютних активів за видами валют (станом на 1 січня 2008р.), тис. грнСтаття активу Види валют (еквівалент) Разом валютних активів долари США євро російські рублі інші види валют сума % сума % сума % сума % сума % Готівкові кошти 695,5 52 481,5 36 120,3 9 40,1 3 1337,3 100 Дорожні та інші чеки 288,1 43 308,2 46 6,7 1 67,0 10 670,0 100 Кошти в інших банках 4496,8 51 2380,6 27 1322,6 15 617,2 7 8817,2 100 Міжбанківські кредити та депозити 1400,3 25 2744,6 49 1176,3 21 280,1 5 5601,2 100 Кредити юридичних осіб 5362,7 46 3730,6 32 2331,6 20 233,2 2 11658,0 100 Інші активи 3264,2 42 1554,4 20 2253,9 29 699,5 9 7772,0 100 Усього активів 15685,8 44 11008,2 31 6889,7 19 1870,0 5 35453,7 100
Зміни у структурі у розрізі валют дадуть інформацію, операціяму яких саме валютах, віддає перевагу банк. У разі принципових змін у обсягах тазмін частки виду валют банку слід проаналізувати причини, що призвели до цихзмін. Це має особливе значення, оскільки кожна валюта має свій ризик, івідповідно може вплинути на прибутковість.
Як видно з наведених даних у структурі валют, за видами переважаютьзалишки за статтями активів у доларах США. Їх частка на 1 січня 2008 р. становила 44 % у загальному обсязі валютних активів.Високу питому вагу займають активи в євро — 31 %. При цьому частка доларівСША найбільша за такими статтями активів, як готівкові кошти (52 %), коштина коррахунках в інших банках (51 %), кредити юридичним особам(46 %), а за статтями «дорожні чеки» та «МБК надані», «цінні папери віноземній валюті» перевага надається євро. Аналіз структури в динаміці даєзмогу зробити висновок про чітку тенденцію збільшення частки валютних активів уєвро.
Класифікуючи операції за ознакою резидентності, слід виділитиоперації у розрізі контрагентів банку: операції з фізичними особами, юридичнимита міжбанківські.
Таблиця 2.4. Обсягвалютних операцій ВАТ «Альфа-банк» у розрізі резидентів та нерезидентів за 2007 р., тис. грнВиди операцій Обсяг коштів, усього У тому числі Резиденти Нерезиденти сума % сума % Операції фізичних осіб 1686926,0 1407938,0 0,78 278988,0 0,2 Операції юридичних осіб 78961530,1 76414853,4 42,16 2546676,0 1,4 Операції з банками 100580473,7 65311653,6 36,04 35268820,1 19,5 Усього 181240988,5 143134445,0 78,97 38094483,5 21,0
До операцій банку, що здійснюються в іноземнійвалюті, належать розрахунки клієнтів — суб’єктів підприємницької діяльності за зовнішньоекономічнимиконтрактами, неторговельні операції, що здійснюються з фізичними особами(перекази, валютно-обмінні операції, операції з чеками, платіжними карткамитощо) та операції за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів. Так, у нашому прикладі, обсяг операцій банку з резидентамиу 2007 р. становив 106 816 750 тис. грн, що становить78,98 % від загального обсягу операцій, що здійснюються банком в іноземнійвалюті, з нерезидентами — 38094483 тис. грн, що становить 21,02 %.
Окремим напрямом аналізу ВАТ «Альфа-банк» є аналіз валютнихпасивів банку.
Метою цього напряму аналізу валютних операцій ВАТ «Альфа-банк»є:
– визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку(розрахунок їх питомої ваги);
– оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у кредитному потенціалібанку;
– визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;
– пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їхструктури в розрізі валют.
Валютні пасиви ВАТ «Альфа-банк» складаються із зобов’язаньбанку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін «власнівалютні кошти» у нормативному значенні не існує, оскільки показники капіталуформуються у національній валюті. Але банк у процесі своєї діяльності отримуєдоходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чогоформуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відображаютьсяна технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці — валютному номіналіта гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ. На рахунках доходів тавитрат вони відображаються у гривневому еквіваленті на день відображеннядоходів та витрат у балансі банку. Саме за цими даними розраховуються показникикапіталу. Інформація стосовно власних коштів банку міститься на окремиханалітичних рахунках валютної позиції банку і може використовуватись длявизначення обсягу власних валютних коштів банку, валютних доходів та витрат якокремі показники. Для розрахунку власних валютних коштів ВАТ «Альфа-банк» необхідновраховувати кошти, що є результатом операцій торгівлі іноземною валютою. Як видно із табл. 2.5, основним видомзалучених коштів банку є кошти до запитання суб’єктів підприємницькоїдіяльності та фізичних осіб. Аналіз їх здійснюється аналогічно до операцій у національнійвалюті, тобто у розрізі термінів, розмірів, категорій клієнтів, умов вкладівтощо. Особливістю валютних депозитів є їх вартість, яка завжди нижча відвартості депозитів у національній валюті.
Таблиця 2.5. Структуразалучених коштів ВАТ «Альфа-банк» у 2007 році.Залучені кошти
Усього,
тис. грн З них в іноземній валюті, ум. од.
Питома
вага, % Кошти до запитання фізичних осіб 43,42 18,49 57,07 Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності 53,73 23,05 57,47 Строкові кошти фізичних осіб 64,59 34,97 72,56 Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності 33,63 12,73 50,72 Кошти до запитання банків 19,70 11,39 77,48 Строкові кошти банків 12,06 4,02 44,66 Усього 227,13 104,65 61,75
Оскільки ефективність ресурсної бази залежить від характерузалучених коштів, необхідно мати на увазі таке:
– кошти суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб єнайдешевшим видом ресурсів, а міжбанківські депозити та кредити — найдорожчим;
– у розрізі клієнтів фізичних та юридичних осіб кошти фізичних осіб маютьвищу вартість та працемісткість;
– висока частка великих депозитів впливає на стабільність ресурсної бази;
– велика частка довгострокових депозитів позитивно впливає на ліквідністьбанку;
– кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити є найдешевшимиресурсами, однак вони є найменш прогнозованою категорією ресурсів.
Динаміка змін у структурі ресурсної бази повинна оцінюватисьіз урахуванням стану грошового і валютних ринків у країні. Так, наприклад, уперіоди незначної інфляції та коливань курсів іноземних валют, стабільності цінтощо клієнти — фізичні особи надають перевагу депозитам у національній валютіза рахунок більшої процентної ставки. Важливим фактором є елемент довіриклієнта до банків, наявність спеціалізованих банків з обслуговування населеннятощо.
Таблиця 2.6. Динаміка залучених коштів ВАТ «Альфа-банк» в іноземнійвалюті, тис. грнЗалучені кошти в іноземній валюті Станом на 01.01.07 р. Станом на 01.01.08 р. Приріст абсолютний в % Кошти до запитання фізичних осіб 19,4 18,5 -0,9 -5,07 Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності 23,9 23,0 -0,8 -3,49 Строкові кошти фізичних осіб 32,8 35,0 2,1 6,13 Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності 11,0 12,7 1,7 13,68 Кошти банків до запитання 10,1 11,4 1,3 11,76 Строкові кошти банків 3,4 4,0 0,7 16,67 Усього 100,5 104,7 4,2 3,97
З даних табл. 2.6видно, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась на 3,97%, при цьому сумакоштів до запитання фізичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльностізменшилась відповідно на 5,07 та 3,49 %. Одночаснострокові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на 13,68 %, що є позитивним моментом, оскільки ці ресурси є дешевшими відміжбанківських. Одночасно зростання обсягів залучених коштів банківсвідчить про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогихресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку таприбутковості.
Для визначення ефективності та ступеня використання банком залученихресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використаннязалучених коштів в іноземній валюті (Квик.інв):
/>.
Значення показника менше одиниці свідчить про використаннязалучених ресурсів не тільки для операцій кредитування, а й для інших активнихоперацій. При цьому слід мати на увазі, що у разі сприятливих умов нагрошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштівбанку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та використовуватисьдля активних операцій у національній валюті.
Значення показника ефективності використання залучених коштівв іноземній валюті необхідно аналізувати з урахуванням показників станувідкритої валютної позиції та окремих обмежень валютного законодавства.
Основним фактором впливу на розмір процентної ставки за депозитнимиопераціями є їх ринкова ціна. Середня вартість депозитних ресурсів в іноземнійвалюті розраховується аналогічно до процедур, що здійснюються за операціями унаціональній валюті, а саме: як співвідношення витрат за нарахованими тасплаченими процентами до середньої величини залишків відповідних залучених коштів.
Під час здійснення аналізу ресурсної бази банку в іноземнійвалюті слід розрахувати:
– питому вагу валютних депозитів у розрізі їх вартості, термінів таклієнтів;
– середню процентну ставку;
– загальну величину процентних витрат та її питому вагу у загальній масіпроцентних витрат банку;
– динаміку процентних витрат за валютними ресурсами;
– оцінити стабільність ресурсної бази.
У разі наявності у періоді, що аналізується, залученнядорогих міжбанківських ресурсів, необхідно з’ясувати причини, які викликалипотребу у додаткових ресурсах — невиконання плану залучення ресурсів, ситуаціяна валютному ринку та дострокове відкликання коштів клієнтами, низька процентнаставка порівняно з ринковими цінами тощо. Можливо, кошти залучалися дляреалізації вигідного проекту клієнта банку, тоді треба оцінити йогоефективність.
Частка міжбанківських кредитів та депозитів у ресурсній базіповинна пов’язуватись із рівнем залежності банку, який оцінюється на підставітаких даних:
– питомої ваги міжбанківських коштів у загальному обсязі валютнихресурсів;
– співвідношення залучених і розміщених міжбанківських ресурсів віноземній валюті.
Як зазначалося вище, ця категорія ресурсів є найдорожчою, ітому підвищення показників залежності банку від них підвищує вартість ресурсівта відповідно впливає на прибутковість.
Операції з ощадними сертифікатами, облігаціями в іноземній валютітакож формують ресурсну базу ВАТ «Альфа-банк». Але, враховуючи обмеженнявалютного законодавства, необхідність ліцензування окремих із них значнозвужують можливості банку щодо його використання.
Одним із джерел ресурсної бази ВАТ «Альфа-банк» є йогокредиторська заборгованість, яка формується як у національній, так і віноземній валюті. Кредиторська заборгованість в іноземній валюті виникає заопераціями купівлі-продажу іноземної валюти клієнтів банку та заекспортно-імпортними розрахунками клієнтів банку. Враховуючи те, що цей видресурсів банку належить до категорії короткострокових, зростання їх питомоїваги у загальних обсягах ресурсів може негативно вплинути на ліквідність банку.
У разі браку коштів ВАТ «Альфа-банк» в іноземній валюті дляреалізації термінових проектів він може залучити кошти в національній валютідля наступної купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку урахунок валютної позиції банку. При цьому важливо дотримуватись установленихнормативів відкритої валютної позиції.
Наступним, відповідним за змістом етапом аналізу діяльностібанку на валютному ринку є етап оцінювання доцільності та ефективностірозміщення ресурсів в іноземній валюті, аналізу основних їх видів, якостіактивів, виявлення основних тенденцій розвитку та факторів, що на нихвпливають.
Кредитування в іноземній валюті здійснюється відповідно довимог валютного законодавства та основних принципів кредитної політики банку.Основним джерелом інформації банку на цьому етапі є бухгалтерські баланси,форми звітності за кредитами, виписки за аналітичними рахунками, кредитніугоди, рішення кредитного комітету, різні форми оперативної (управлінської) інформації.Аналіз валютного напряму кредитування має такі самі процедури, що й аналізкредитних операцій у національній валюті.
Таблиця 2.7. Структура кредитів ВАТ «Альфа-банк»,що надані в іноземній валютіКредити Станом на 01.01.07 р. % Станом на 01.01.08 р. % Приріст абсолютний % Усього 15564,1 100 16652,18 100 1088,08 6,53 Кредити, що надані банком 3350 21,52 4958 29,77 1608 32,43 Кредити, що надані суб’єктам підприємницької діяльності 12194 78,35 11658 235,14 -536 -4,60 Кредити, що надані фізичним особам (платіжні картки) 20,1 0,13 36,18 0,31 16,08 44,44
Обсяг виданих кредитів ВАТ «Альфа-банк» уіноземній валюті збільшився на 6,53 % за рахунокміжбанківських кредитів та кредитів, що надані фізичним особам під платіжнікартки. Ураховуючи те, що прибутковість від міжбанківських кредитів вища, ніжза іншими кредитними операціями, можна відзначити це як позитивну тенденцію.Розвиток карткового бізнесу супроводжується збільшенням емісії платіжнихкарток, значна частка яких є кредитними, що позитивно впливає на використанняресурсів банку та їх прибутковість.
Для оцінки кредитних операцій в іноземній валюті розраховуютьсята вивчаються показники:
– питома вага валютних кредитів у загальному обсязі активних операцій увалюті;
– питома вага валютних кредитів у загальному обсязі кредитних операцій;
– динаміка цих показників;
– питома вага валютних кредитів у розрізі обсягів, термінів та процентнихставок, видів валют;
– динаміка абсолютного та відносного приросту кредитів за їх видами.
Якість кредитного портфеля ВАТ «Альфа-банк» оцінюєтьсявизначенням частки стандартних, пролонгованих, прострочених, безнадійних кредитівта рівня їх забезпеченості.
Аналіз валютних активів банку щодо їх ліквідності забезпечуєтьсяоцінюванням їх за ступенем ліквідності та визначення їх обсягів і частки.Зауважимо, що іноземна валюта є найбільш ліквідним інструментом грошовогоринку, тому порівняно з аналогічними інструментами у національній валютівалютні активи мають вищий рейтинг. Але, як зазначалося вище, має значеннятакож конвертованість валюти.
Аналіз дохідності валютних активів ВАТ «Альфа-банк» єнайбільш важливим напрямом оцінки їх якості, оскільки підвищення дохідності — основнамета діяльності банку у цій сфері. До цієї категорії активів належать тівалютні активи, що приносять постійний прибуток.
Необхідно згрупувати валютні активи:
– дохідні активи;
– активи, що не приносять постійного доходу;
– недохідні активи.
Слід також визначити їх питому вагу та вивчити їх динаміку.
Завершальним етапом структурного аналізу може бути оцінкапозабалансових активів та зобов’язань банку. До таких операцій належатьукладання угод на купівлю та продаж іноземної валюти (табл. 7.9).Відповідно до чинного законодавства торгівля іноземною валютою здійснюєтьсятільки на умовах «тод» (поставка протягом одного дня), «том» (поставка надругий день) і «спот» (поставка через два дні). Нещодавно було дозволеноздійснювати операції на умовах «форвард».
Таблиця 2.8. Структура позабалансовихоперацій ВАТ «Альфа-банк» в іноземній валютіПозабалансові інструменти Станом на 01.01.07 р. Питома вага, % Станом на 01.01.08 р. Питома вага, % Приріст абсолютний % Купівля валюти на умовах «спот» 335000 52,63 361800 39,13 26800 8 Купівля валюти на умовах «форвард» 0,00 160800 17,39 160800 100 Продаж валюти на умовах «спот» 201000 31,58 281400 30,43 80400 28,57 Продаж валюти на умовах «форвард» 0,00 87100 9,42 87100 100,00 Інші позабалансові інструменти 100500 15,79 33500 3,62 -67000 -200,00 Усього 636500 100 924600 100 288100 31,16
Слід відзначити активність ВАТ «Альфа-банк» на ринкупозабалансових інструментів в іноземній валюті. За аналізований період обсяг такихоперацій зріс на 31,16 %. Ураховуючи обмеженнячинного законодавства стосовно власних операцій банку з купівлі-продажуіноземної валюти, банк уклав на початок періоду угоди з купівлі валюти на суму 335000 тис. грн, що становили 52,63 % від загального обсягупозабалансових угод, та угоди з продажу іноземної валюти на умовах «спот» насуму 201000 тис. грн, що становили 31,58 %. Іншіпозабалансові інструменти на початок періоду становили 15,79 %. До їхскладу належать операції з терміналом розрахунків до двох днів. Наприкінціперіоду чинним законодавством було дозволено укладати угоди на умовах «форвард»,чим ВАТ «Альфа-банк» і скористався. Обсяг таких угод із купівлі досяг 160800 тис. грн (17,39 %) та угод на продаж — 87100 тис. грн (9,42 %). Крім цього, відбулося збільшенняугод на умовах «спот» (8 та 40 %) та одночасно зменшилася вартість іншихпозабалансових інструментів. Позабалансові операції купівлі-продажу іноземноївалюти впливають на стан валютної позиції. Обсяги операцій ВАТ «Альфа-банк» зкупівлі валюти переважають над обсягом їх продажу, що свідчить про відкритувалютну позицію. За стабільної ситуації з курсами, за якими укладено угоди абоу разі їх підвищення банк отримає прибуток за рахунок нереалізованогофінансового результату.
Таким чином, аналіз діяльності ВАТ«Альфа-банк» дає змогу констатувати факт постійного підвищення активності банкуна внутрішньому та міжнародному ринках, а крім того все більшого розширенняобсягів та видів валютних послуг.2.4. Аналіз валютної позиції ВАТ«Альфа-банк»
Наступним етапом аналізу є оцінювання валютної позиції банкута операцій, які впливають на її стан. Для розрахунку показників, щохарактеризують валютну позицію банку, використовують оборотно-сальдовий баланс,звітні баланси, Звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611),Розшифрування валютних рахунків (форма 550).
Діяльність банків на валютних ринках, що полягає в управлінніактивами і пасивами в іноземній валюті, пов’язана з валютними ризиками (одним зелементів ринкового ризику), які виникають у зв’язку з використанням різнихвалют під час проведення банківських операцій.
Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових іпозабалансових) та зобов’язань (балансових і позабалансових) банку в кожнійіноземній валюті. У разі їх рівності позиція вважається закритою, у разінерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань запроданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленоювалютою перевищує обсяг зобов’язань.
При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначаєтьсязі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус. З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національнийбанк установлює норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютноїпозиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритоївалютної позиції банку (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиціїбанку (Н13-2). Одночасно банк на власний розсуд установлює внутрішніліміти валютних позицій: ліміти на кожного дилера; ліміти на філії; ліміти за видами валют.
Розраховуючи норматив ризику загальної відкритої валютноїпозиції, уповноважений банк приймає суму регулятивного капіталу, якарозрахована за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передуєдню розрахунку цих нормативів. Наприклад, для розрахунку нормативіврозпорядження валютною позицією за 3-тє число звітного місяця береться розміррегулятивного капіталу, що розрахований за даними балансу за станом за 1-шечисло цього місяця.
Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютноїпозиції уповноваженим банком зазначається у формі 611 «Звіт про дотриманняекономічних нормативів».
Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно,окремо щодо кожної іноземної валюти. На розмір відкритої валютної позиціїуповноваженого банку впливають:
– купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні йстрокові операції (на умовах «своп», «форвард», «опціон» та ін.), за якимивиникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів таформ розрахунків за ними;
– одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат танарахування доходів і витрат, які враховуються на відповідних рахунках;
– купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей заіноземну валюту;
– надходження коштів у іноземній валюті до статутного капіталу;
– погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списанняякої здійснюється з відповідного рахунка витрат);
– інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в однійвалюті при розрахунках за ними в іншій валюті, у тому числі національній,що призводять до зміни структури активів за незмінності пасивів, і навпаки).
Стан валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» оцінюється у розрізізагального розміру, довгої та короткої валютної позиції. Форма 611 формуєтьсябанком щомісячно в автоматичному режимі та забезпечує інформацією у повномуобсязі. Дані цієї форми мають уже розрахований норматив відкритої валютноїпозиції, аналіз якої дасть змогу оцінити ризик за кожним видом валюти.
Побудуємо за даними аналітичних рахунків балансового рахунку№ 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» такутаблицю. Табл. 2.9. показує, що загальна відкрита валютнапозиція ВАТ «Альфа-банк» становить — 33,9 %, тобто перебуває в межахнормативу. У розрізі окремих валют банк має коротку валютну позицію накінець звітного періоду у доларах США, яка дещо вища нормативу і становить5,9 %. Загальна довга відкрита валютна позиція становить 28,0 %.Детальний аналіз операцій, що вплинули на розмір та стан валютної позиції,дасть можливість зрозуміти, за якими операціями виникла коротка позиція, таоцінити ризик.
Таблиця 2.9. Аналізвалютної позиції ВАТ «Альфа-банк», тис. грнПоказники Сума Регулятивний капітал банку 61372 Балансові та позабалансові активи банку в іноземних валютах, усього (у гривневому еквіваленті) У тому числі у доларах США 65620 євро 34063 російських рублях 11698 Балансові та позабалансові зобов’язання банку в іноземних валютах, усього (у гривневому еквіваленті) У тому числі у доларах США 69238 євро 19296 російських рублях 9286 Довга (+) або коротка (–) відкрита валютна позиція по всіх валютах (абсолютне значення) 20797 У тому числі доларах США -3618 євро 14767 російських рублях 2412 Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13) 33,9 % Загальна довга відкрита валютна позиція (Н13-1) 28,0 % Загальна коротка відкрита валютна позиція (Н13-2) –5,9 %
Якщо долари США мають негативні тенденції щодо стабільності,така ситуація для банку ризикована. Одночасно якщо банк має довгу відкритувалютну позицію у тій валюті, яка має прогнози стосовно зниження курсу, це тежможе призвести до втрат.
Виписка за позабалансовим рахунком валютної позиції№ 9920 використовується для формування інформації стосовно перелікупозабалансових інструментів, визначення їх видів, обсягів та їх впливу нафінансовий результат банку.
Таблиця 2.10. Аналізструктури валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» у розрізі операцій станом на01.01.08 р., тис. грн
Валютна позиція
(абсолютна) На 01.01.07 р. На 01.01.08 р. Зміни сума % сума % абсолютні % Усього 20796,8 100,00 23316 100,00 2519,2 12,11 За операціями купівлі-продажу готівки 6030 28,99 5494 23,56 -536 – 8,89 За операціями купівлі-продажу безготівкової валюти 8308 39,95 10050 43,10 1742 20,97 За отриманими доходами 6566 31,57 8576 36,78 2010 30,61 За сплаченими витратами -2546 –12,24 -3618 –15,52 -1072 42,11 Внесок до статутного фонду 0,00 0,00 0,00 Придбання основних засобів 0,00 -2010 –8,62 -2010 Інші операції 2438,8 11,73 4824 20,69 2385,2 97,80
Структура операцій валютної позиції дає можливість оцінити,за якими саме операціями виникає відкрита валютна позиція. Так, у ВАТ «Альфа-банк»значна частка довгої відкритої валютної позиції сформована за рахунок операційторгівлі безготівкової іноземної валюти (39,95 % на початок періоду та43,10 % на його кінець) та формування доходів в іноземній валюті(31,57 % на початок періоду та 36,78 % на кінець періоду). Динамікарозміру валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» позитивна і становить 12,11 %.Структура валютної позиції принципово не змінилася. Однак стаття «іншіоперації» збільшилася майже вдвічі і становила на кінець періоду 20,69 %від загального розміру валютної позиції. До інших операцій, що впливають нарозмір валютної позиції ВАТ «Альфа-банк», належать такі операції:
– трансформація активів;
– погашення банком безнадійної заборгованості;
– купівля валюти для закриття валютної позиції;
– купівля валюти для виконання зобов’язань банку перед клієнтами тощо.
Аналіз структури у розрізі валют у ВАТ «Альфа-банк» свідчитьпро перевагу операцій з доларами США та євро, що забезпечує певну масштабністьоперацій та оптимізує їх ризикованість.
Операції з торгівлі іноземною валютою є досить значними заобсягами та досить прибутковими, але одночасно й найбільш ризикованими. Зміникурсу валют при відкритій валютній позиції впливають на фінансовий результатбанку. Так, підвищення курсу іноземної валюти у разі довгої відкритої валютноїпозиції веде до збільшення фінансового (нереалізованого) результату, зниженнякурсу іноземної валюти відповідно до зменшення фінансового (нереалізованого)результату. Якщо банк має коротку відкриту валютну позицію, то у разіпідвищення курсу іноземної валюти його доходи зменшуються, а при зниженні,навпаки, — підвищуються. Нереалізований фінансовий результат, що виникаєвід переоцінки відкритої валютної позиції, відображається на балансовомурахунку № 6204. Якщо банк веде окремо облік реалізованого танереалізованого фінансового результату, то інформація за цими аналітичнимирахунками може використовуватись:
— для оцінювання впливу відкритої валютної позиції на результатбанку;
— для оцінювання ефективності торговельних операційбанку.
Не менш важливо проаналізувати структуру валютної позиції урозрізі операцій та валют у динаміці. Зміни у структурі операцій будутьнаслідком зовнішніх факторів:
– прогнозування змін у курсах валют (скорочення обсягів торгівлі, відсутністьпропозицій тощо);
– політика НБУ стосовно обмежень на валютному ринку (установлення обмеженьна розмір маржі, заборона торгівлі з метою отримання спекулятивного прибутку);
– різниця між комерційним курсом готівкової валюти та курсом безготівкової;
– переваги прибутковості операцій з національною валютою, тобто процентиза операціями у національній валюті вищі за проценти за операціями в іноземнійвалюті;
– сезонний характер окремих операцій;
– низький рівень конкуренції.
Можливий вплив внутрішніх факторів:
– зміни експортно-імпортних тенденцій клієнтів банку (поява вигіднихпроектів клієнтів, що потребують фінансування);
– рекламна політика банку;
– кваліфікація персоналу;
– технічна та технологічна оснащеність.
Аналіз валютної позиції та управління нею тісно пов’язаніміж собою. У процесі аналізу виявляються ті складові валютної позиції, щомістять у собі можливість отримання для банку як додаткових прибутків, так ізбитків. Ці компоненти необхідно згрупувати в однорідні групи й оцінити їхвплив на прибуток. Управління валютною позицією передбачає прийняття рішеньщодо її зміни з метою досягнення запланованого результату і безпосередньо реалізаціютакого результату.
За результатами аналізу діяльності ВАТ «Альфа-банк» на ринкувалютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динамікуприбутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційногоаналізу, що реалізується через маркетингові функції.
Розглянемо аналізу роботи обмінних пунктів банку.У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значновідрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули надіяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи.
Таблиця 2.11. Аналізефективності роботи обмінних пунктів ВАТ«Альфа-банк», тис. грнОбмінні пункти 1 2 3 4 5 Усього 1. Обсяг купівлі валюти 10 254 181 30 241 000 31 215 140 4 025 124 4 808 341 80 543 786 2. Обсяг продажу 9 750 420 29 010 020 29 512 040 3 250 420 823 920 72 346 820 3. Реалізований фінансовий результат 390 016,8 1 305 450,9 1 475 602 130 016,8 28 013,28 3 329 099,78 4. Нереалізований фінансовий результат 1242 2154 2075 2578 2702 10751 5. Усього результат 391 258,8 1 307 604,9 1 477 677 132 594,8 30 715,28 3 339 850,78 6. Маржа 0,04 0,045 0,05 0,04 0,034
Пункт обміну валют 1 — агент.
Розташований у великому супермаркеті.
Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти іншихбанків.
У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий.
Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовийрезультат.
Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього.
Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату.
Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.
Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.
Місце розташування — у спальному районі міста.
Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскількимісце розташування не вигідне.
Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовийрезультат.
Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.
Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробитивисновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак роботавласного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування приоднакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, ічастка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку,становить меншу питому вагу.
За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пунктуобміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, щовплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують.
Фактори, що мають високий вплив на результат валютообміннихоперацій банку:
– місткість ринку послуг (попит);
– сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку);
– конкурентна позиція (пропозиція);
– динаміка курсів, їх змін, розмір маржі;
– адміністративні чинники;
– технічна оснащенність;
– режим роботи;
– рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банкнот, виявленняфальшивок).
Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи зпоказниками, менеджери банку повинні брати до уваги малоконтрольовані чинникизовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни усоціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись підчас моделювання, координації та формування спектра послуг.
Важливим показником ефективності використання валютнихкоштів банку є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізуватийого динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національнійвалюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного тавідносного приросту доходів від валютних операцій:
– приріст ресурсної бази;
– збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій;
– зміни у клієнтській базі;
– тарифна політика;
– наслідки політичної та економічної ситуації у країні;
– зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів;
– зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку;
– структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів.
Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат заопераціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витратибанку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці.
Таблиця 2.11. Аналізструктури доходів ВАТ «Альфа-банк»Доходи Усього долари США сума % сума % 1. Усього доходів від валютних операцій 536 838,0 100,0 341 339,0 100,0 У тому числі: від торговельних операцій 414 658,0 77,24 256 218,0 75,06 комісійні доходи 986,0 0,19 508,0 0,15 з них: від операцій з чеками 72,0 0,01 54,0 0,02 від операцій з переказами 308,0 0,05 140,0 0,04 конверсійні 135,0 0,03 60,0 0,02 дозволи на вивіз валюти 72,0 0,01 30,0 0,01 платіжними картками 124,0 0,02 124,0 0,04 обслуговування юридичних осіб 138,0 0,02 50,0 0,01 інші комісійні 137,0 0,02 50,0 0,01 Процентні доходи: 106 104,0 19,76 69 601,0 20,39 кредити юридичних осіб 92 427,0 17,78 56 480,0 16,55 кредити фізичних осіб БПК 12 580,0 2,34 12 580,0 3,69 овердрафти 192,0 0,04 67,0 0,02 інші процентні 905,0 0,17 474,0 0,14 Інші доходи 15 090,0 2,81 15 012,00 4,40
Таблиця 2.12. Структура валют ВАТ «Альфа-банк»Вид валюти торговельний дохід комісійні доходи сума % сума % Долари США 256 218 61,79 508 51,62 Євро 140 700 33,93 300 30,43 Російські рублі 17 600 4,24 165 16,73 Інші валюти 140 0,03 13,0 1,32 Усього 414 658 100 986 100
Таблиця 2.13. Надходженнявід валютних операцій ВАТ «Альфа-банк», тис. грн.У тому числі за видами валют євро російські рублі інші сума % сума % сума % 205403,2 100 56340,3 100 225,12 100 188538 91,79 23584 41,86 187,6 83,33 160,8 0,08 221,1 0,39 17,42 7,74 22,78 0,01 127,3 0,06 97,82 0,17 100,5 0,05 33,5 0,02 22,78 0,04 56,28 0,03 49,58 0,09 12,06 5,36 60,3 0,03 50,92 0,09 5,36 2,38 16388,2 7,98 32512,42 57,71 13,4 5,95 16348 7,96 31811,6 56,46 9,38 4,17 16,08 0,01 151,42 0,27 24,12 0,01 549,4 0,98 4,02 1,79
Таблиця 2.14. ВитратиВАТ «Альфа-банк» а операціями в іноземній валюті, тис. грнВитрати Усього У тому числі в розрізі валют дол. США євро російські рублі інші сума % сума % сума % сума % сума % Усього витрат 514834,7 100 315650,802 100 105324 100 87904 100 5956,568 100 У тому числі — від торговельних операцій 60903,0 11,8 36809,8 11,7 19121,8 18,2 3872,6 4,4 1098,8 18,4 — комісійні витрати 65642,6 12,8 52771,9 16,7 9453,7 9,0 3396,9 3,9 20,1 0,3 з них: — за операціями з банками 51013,8 9,9 40293,8 12,8 7571,0 7,2 3149,0 3,6 — конверсійні операції 9932,1 1,9 8056,1 2,6 1742,0 1,7 134,0 0,2 — за операціями з платіжними картками 3926,2 0,8 3926,2 1,2 увезення чи вивезення готівки 241,2 134,0 107,2 0,1 за операціями з акредитивами 134,0 93,8 13,4 20,1 7 0,1 інші комісійні 395,3 0,1 268,0 0,1 20,1 93,8 0,1 13 0,2 Процентні витрати 291598,4 56,6 195506,0 61,9 43349,0 41,2 50813,1 58 1930 32,4 за м/б кредитами 76648,0 14,9 40334,0 12,8 27068,0 25,7 9246,0 10,5 овердрафти 1943,0 0,4 1876,0 0,6 67,0 0,1 за коштами фізичних осіб 109397,9 21,2 73700,0 23,3 6834,0 6,5 26934 30,6 1929,9 32,4 за коштами юридичних осіб 73405,5 14,3 58960,0 18,7 14445,5 16,4 інші процентні 30204,0 5,9 20636,0 6,5 9380 9 187,6 0,2 0,4 Інші витрати 96691,4 18,8 30563,1 9,7 33399,5 31,7 29821,4 33,9 2907,3 48,8
З показників табл. 2.14 видно, що у структурі витрат ВАТ «Альфа-банк» найбільшою єчастка процентних витрат — 56,64 %, які в основному сплачені заміжбанківськими операціями (14,89 %) та рахунками фізичних осіб(21,25 %). Аналогічно розподіляються витрати в розрізі основних валют —долари США, євро, російські рублі та інші валюти. Комісійні витрати, ВАТ «Альфа-банк»сплачені в іноземній валюті, становлять 12,75 %, результат від торгівлііноземної валюти — 11,83 %. У розрізі структури валют найбільша сумасплачена у доларах США, серед яких теж найбільша частка припадає на витрати навиплату нарахованих процентів за рахунок фізичних осіб (23,59 %),юридичних осіб (18,68 %) та міжбанківськими (12,78 %).
Завершальним етапом аналізу валютних операцій є розрахуноквідносних показників дохідності та витратності. Це:
– питома вага валютних доходів у загальному обсязі доходів банку;
– питома вага валютних витрат у загальному обсязі витрат банку;
– доходи від валютних операцій на 1 грн валютних активів;
– доходи від валютних операцій на 1 грн активів банку, всього;
– доходи від валютних операцій на одного працівника валютного відділу(управління);
– валютні витрати в розрахунку на 1 грн залучених ресурсів в іноземнійвалюті.
Використання відносних показників дохідності та витратностідає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності роботи з валютою різнихбанків та їхніх структурних підрозділів ВАТ «Альфа-банк» (філій). Переліченіпоказники повинні аналізуватись у динаміці для оцінки загальної тенденції їхзміни.
Отже, можна зробити висновок, що переважна сума витрат завалютними операціями належить процентним витратам за рахунками клієнтів банку.Як уже згадувалося вище, валютна частка коштів ВАТ «Альфа-банк» в основномусформована за рахунок коштів, що залучені на рахунки фізичних та юридичнихосіб, тому такі витрати банку цілком виправдані. Ураховуючи те, що найбільшіобсяги операцій ВАТ «Альфа-банк» проводяться у доларах США та євро, відповіднорозподіляються й витрати в іноземній валюті.
Розділ 3. Шляхи вдосконаленнявалютних операцій ВАТ «Альфа-Банк»3.1 Заходи по вдосконаленню управління валютними операціямиВАТ «Альфа-Банк»
В даний час, в умовах конкуренції, що посилюється, банки,які є одними з основних учасників валютного ринку, націлюють свої зусилля навдосконалення послуг, що надаються населенню. Важливість і актуальність такогорозвитку роздрібного ринку банківських послуг підкреслюється жорсткышою конкуренцієюна ринку банківських послуг. Тому особливої актуальності набувають дослідженнявалютно-обмінних операцій на готівковому валютному ринку, учасниками якого єфізичні особи – як резиденти, так і нерезиденти. Активнее зростання операцій покупывлы-продажу готівкової іноземної валюти в обмінних пунктах банків, щопочалося з грудня 2005 року, зростаюча конкуренція на ринку валютно-обміннихоперацій з готівковою іноземною валютою – все це викликає необхідність аналізуцієї банківської послуги з метою визначення найбільш прийнятного обмінногокурсу і оптимальної суми оборотних коштів пункту обміну валюти.
Необхідність подібного аналізу також обумовлена питанняминаступного характеру: наскільки рентабельна робота обмінного пункту, чидоцільне подальше функціонування пункту обміну валюти і що потрібно зробити,щоб робота пункту відповідала вимогам рентабельності даного банківськогопродукту. Відповіді на дані питання найбільшою мірою розкривають приведенінижче два методи оцінки діяльності пунктів обміну валюти:
— метод порівняльного аналізу роботи пункту обміну валюти;
— метод кількісного аналізу роботи пункту обміну валюти.
Метод порівняльного аналізу вимагає створення бази даних пророботу пунктів обміну валюти в розрізі таких параметрів, як: звітний період,окремі пункти обміну валюти та інші. Початкові дані використовуються ізстандартних форм звітності за пунктами обміну валюти і із звітності про доходиі витрати. Проте необхідно врахувати, що даний метод вимагає вживанняроздільних (для кожного узятого пункту обміну валюти) особових рахунківаналітичного обліку від операцій валютного обміну. Первинними даними дляаналізу є: — средньодобовий оборот засобів в пункті обміну валюти AR — сумаприходу і витрати протягом місяця, розділена на кількість робочих днів місяця;
— средньодобовий залишок засобів в пункті обміну валюти ABR- сума залишків на початок і на кінець днів роботи пункту обміну валюти, поділенана число робочих днів;
— средньодобовий дохід AE — місячний дохід від операційвалютного обміну, поділений на число робочих днів в даному місяці.
На підставі цих даних обчислюються наступні агрегованіпоказники:
R оборотність засобів — AR / ABR — відображає інтенсивністьвикористання наявних засобів у розпорядженні обмінного пункту;
Е прибутковість валютних операцій — AЕ / AR — відображаєобгрунтованість встановленої курсової різниці і, відповідно,конкурентоспроможність встановлених курсів (дохід від звороту засобів,еквівалентних 1 000 гривень або інший масштаб);
Р — виправданість залучення засобів у валютний обмін — AЕ /ABR — відображає ефективність використання залучених в обмінні операціїзасобів(среднедневной дохід на 1 000 гривень, розміщених в обмінному пункті).
Дані показники утворюють наступне рівняння:
/>
Обчислення показників може бути здійснене автоматично задопомогою відповідної програми. Інтерпретувати значення цих показників доцільнопри проведенні порівняльного аналізу. Їх динаміка може представлятися у форміграфіка або таблиці.
На підставі порівняльного аналізу показників і оцінкивеличини первинних даних, як правило, можна визначити:
— кількість випадків, при яких сталися зміни фінансовихпоказників;
— причини зміни (використовуючи факторний аналіз);
— надмірна іммобілізація засобів (необгрунтовано великізалишки) або недолік оборотних коштів;
— неконкурентний обмінний курс або невиправдана курсоварізниця (незначний дохід, незначні звороти);
— будь-які інші варіації початкових даних, що приводять дозміни показників.
Позитивні результати аналізу дають порівняння позначенихпроблемних ситуацій з динамікою офіційного курсу, величини середнього обмінногокурсу пункту обміну валюти, величини курсової різниці (з врахуванням сезоннихзмін). Використання даного методу надаэ можливість визначити оптимальний (щорекомендується) залишок засобів в обмінному пункті, а при деякому наближенні, ікурсову різницю, прийнятну для даного обмінного пункту. Проте аналізпредставлених вище показників не дає можливості оцінити економічний ефект(прибуток) від функціонування окремо взятого обмінного пункту. Це завданнявирішується в рамках методу кількісної оцінки прибутковості пункту обмінувалюти, фінансового аналізу, що грунтується на основному принципі, — концепціїтимчасової варіації вартості грошей, вказуючої на відмінність вартості грошей всьогоденні і майбутньому.
Дійсно, відкриття і функціонування пункту обміну валютивимагає вилучення з банківського обороту певних фінансових ресурсів. Прирозрахунку економічної ефективності діяльності пункту обміну валюти необхідновраховувати той факт, що банк міг вибрати інший напрям цих ресурсів, якепринесло б певний дохід (потенційний дохід — РЕ). Цей показник, що відображаєнепрямі втрати банку, може бути розрахований по наступній формулі:
/>
де Xj — вигляд витрат пункту обміну валюти;
I — річна ставка відсотка по розміщених з мінімальним ризикомзасобах банку або філії (як I можна використовувати середню по банку ставкурозміщення засобів);
m — число місяців [12].
Витрати банка по створенню і забезпеченнюфункціонування пункту обміну валюти можуть бути розбиті на наступні групи: — первинні витрати — кіоск пункту обміну валюти, касові апарати, детекторидостовірності валют, лічильники купюр і тому подібне — поточні витрати — фондоплати праці касирів, оренда, охорона і тому подібне — непрямі витрати — податкові платежі, витрати по інкасації — оборотні кошти пункту обміну валюти,необхідні для його щоденного функціонування. Здобуті значення потенційногодоходу — РЕ — додаються до загальної суми витрат обмінного пункту, внаслідокчого набуваємо розрахункового значення всіх витрат на створення і функціонуванняпункту обміну валюти з врахуванням недоотриманих засобів унаслідок їх вилученняіз звороту доходів. В той же час банк отримуючи в аналізованому періодідоходи від функціонування пункту обміну валюти залучає їх в діловий зворот,отримуючи при цьому додаткові прибутки — АЄ. Їх сума визначається таким чином:
/>
де Y — доходи обмінного пункту, повернені вділовий зворот банку;
I — річна ставка відсотка по розміщених змінімальним ризиком засобах банку (як I можна використовувати середню ставкурозміщення засобів по банку);
n — число місяців використання цих доходів ваналізованому періоді.
Сума доходів обмінного пункту в аналізованомуперіоді, включаючи додатковий прибуток (АЄ) порівнюється з розрахунковимзначенням витрат обмінного пункту. Різниця цих показників відображає абсолютнийекономічний ефект від діяльності пункту обміну валюти в аналізованому періоді.На практиці зустрічаються випадки, коли, згідно з традиційною методикоювизначення фінансових результатів (поточні доходи за винятком поточних витрат),діяльність обмінного пункту прибуткова, проте з врахуванням показників РЕ і АЄ,приносить збитки. У цих випадках, якщо присутність банку на місцевому валютномуринку бажано, то необхідно визначити (використовуючи метод порівняльногоаналізу) причини низьких доходів обгрунтованість розміру оборотних коштівобмінного пункту і знайти резерви зниження поточних і непрямих витрат.Пропонується комплекс заходів щодо вдосконалення організації валютно-обміннихоперацій. Його можна розділити на декілька взаємозв'язаних блоків.
Блок 1. Вдосконалення механізму функціонуваннявалютного ринку в цілому:
1) Упорядкувати готівкове грошове звернення.Створити сучасну інфраструктуру внутрішнього валютного ринку.
2) Скоротити фінансові і взаємозаліковіоперації позабанківським сектором, у тому числі, ширше використовуватибанківські векселі, вексельні кредити, зустрічні акредитиви, банківськігарантії у взаєморозрахунках країн СНД.
3) Підвищити пропозицію валюти на внутрішньомувалютному ринку.
4) Мінфіну внести зміни в систему пільг іпорядок стягування податків з експортерів з метою стимулювання продажу валютноївиручки на внутрішньому валютному ринку.
5) Залучити в економічний зворот валютнізаощадження населення шляхом надання банкам можливості залучати валютні засобина термін більш одного або двох років без надання декларацій з визнанням цихзасобів легалізованими після закінчення терміну договору.
6) Понизити попит на валюту шляхом зменшенняефективності торгівельних операцій по імпорту.
7) Обмеження гривневої емісії до довготривалоїстабілізації ситуації, стимулювання гривневих заощаджень.
8) Відмовитися від кредитної емісії набудівництво житла, мобілізувавши для цієї мети заощадження населення,встановивши високі ставки по залученню гривневих і валютних вкладів на іпотечнірахунки і покривши різницю між високою ставкою залучення і низькою розміщенняза рахунок прибутку Національного банку України. Необхідно створити системуперетікання заощаджень в іпотечні кредити, надавши відповідні податкові і іншіпільги ВАТ «Альфа-Банк» і населенню.
9) Міністерству промислової політики іНаціональному банку розробити системи заходів по посилюванню фінансовоїдисципліни суб'єктів господарювання і вдосконалення контролю за цільовимвикористанням бюджетних коштів і цільових кредитів.
10) Необхідно Національному банку Українирозробити заходи по зміцненню фінансового стану банків, припливу заощаджень внаціональний інвестиційний капітал. Одній з перших таких заходів має бутиінвентаризація і реструктуризація всіх проблемних валютних кредитів [15].
Блок 2. З метою підвищення ефективностіфункціонування ринку готівкової іноземної валюти можна запропонувати наступне.
Операції покупки і продажу, конверсіїготівкової валюти є одними з основних операцій неторгівельного характеру, а таксамо займають основну питому вагу в операціях банку з готівковою іноземноювалютою. Вони є найбільш прибутковими і менш ризикованими в порівнянні зкредитними операціями комерційного банку в даний час, оскільки при цихопераціях банк працює на «коротких» ресурсах, тобто не відбуваєтьсядовгострокового відвернення ресурсів із звороту, і у будь-який момент часу банкможе коректувати свої дії на готівковому ринку виходячи з ситуації, щосклалася. Основними джерелами готівкової іноземної валюти є:
— вклади населення в депозити;
— засоби, що вносяться на поточні рахунки;
— підкріплення валютної каси філії з головногобанку.
Так само банк може «обналічити» своїбезготівкові ресурси в іноземній валюті, але за «обналічення» він повинен буде заплатитивстановлений розмір комісійної винагороди, що зменшуватиме кінцевий фінансовийрезультат по операціях з іноземною валютою. Тому комерційному банку требаорганізувати свою роботу так, щоб обходитися переважно своїми готівковимиресурсами у випадку, якщо відсоток за готівкову іноземну валюту високий, апопит на неї з боку населення низький. У даній ситуації стратегія банку маєбути направлена на скорочення об'ємів готівкової іноземної валюти донеобхідного мінімуму, який здатний буде обслуговувати потреби населення. Уситуації ж, коли на готівковому ринку спостерігається збільшення попиту наіноземну валюту, банку вигідніше триматиме надлишок готівки в касі, добиваючисьцього шляхом постійного підкріплення каси готівковою іноземною валютою в іншихбанків, не залежно від її вартості. Це пояснюється тим, що при ажіотажномупопиті на валюту і постійно зростаючому курсі банк завжди зможе швидко і завищою ціною реалізувати свої готівкові активи, компенсировав при цьому всі своївитрати, пов'язані з придбанням готівки. До таких витрат в першу чергувідноситься, як вже наголошувалося вище, відсоток за зняття готівки. Так самоне варто забувати про відсоток по ресурсах, який міг би отримати банк, в разіактивної роботи з ними на безготівковому ринку. Як і всі валютні операції,операції на готівковому валютному ринку пов'язані з певним ризиком длякомерційного банку. В даний час, основний валютний ризик пов'язаний з тим, що вумовах зростаючого обмінного курсу, банки можуть зрештою купувати іноземнувалюту дорожче, ніж її продавали, тим самим зазнаючи збитки у розмірі різниціміж ціною покупки і продажу, помноженого на кількість проданої валюти. Основнарекомендація в даній ситуації – це постійне перевищення кількості купленоївалюти над кількістю проданою, або ж іншими словами, наявність в банку довгоївалютної позиції. На сьогоднішній день на готівковому валютному ринку складаєтьсясприятлива ситуація для активної роботи на нім банків. Постійне збільшенняпопиту на готівкову іноземну валюту з боку населення і відсутність обмежень длякомерційних банків з боку Національного банку України по роботі на готівковомувалютному ринку, дає можливість банку підвищувати об'єми операцій і тим самим збільшуватисвій дохід. Основним напрямом активізації роботи на готівковому валютному ринкудля банку зараз може служити розширення мережі обмінних пунктів.
Аналізуючи шляхи підвищення ефективностівалютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою у ВАТ «Альфа-Банк»,необхідно виділити вельми важливий чинник — здійснення пунктами обміну валютиякомога більше операцій, дозволених чинним законодавством. Окрім традиційноїкупівлі — продажі готівкової іноземної валюти за гривни – це операції з платіжнимидокументами в іноземній валюті, проведення конверсійних операцій, прийом длянапряму на інкасо готівкової іноземної валюти обмін готівкової іноземної валютиодного номінала на цю ж іноземну валюту іншого номінала (розмін готівковоїіноземної валюти), обмін тих, що вийшли із звернення, але приймалися до обміну,а також зношених, пошкоджених, таких, що мають чорнильні написи грошових знаківіноземної валюти, достовірність яких не викликає сумніву, на платоспроможнігрошові знаки тієї ж іноземної валюти (обмін готівкової іноземної валюти).Можливість проведення всіх видів валютно-обмінних операцій залежить перш завсе, від оснащення пунктів обміну валюти касовими апаратами абокомп'ютерно-касовими системами, зареєстрованими в установленому порядку в податковійінспекції.
Істотною проблемою організації роботи обміннихпунктів ВАТ «Альфа-Банк» є завантаженість касового працівника операціями, якіможуть бути ефективно автоматизовані. Автоматизація таких операцій дозволитьпонизити операційні витрати обмінного пункту, збільшити кількістьобслуговуваних клієнтів і дасть можливість здобуття додаткового прибутку.Обмінні пункту кожного сучасного банку оснащені комп'ютерними системами, якіавтоматизують досить трудомісткі операції банківського обліку. Проте такимсистемам властивий ряд недоліків, серед яких: — недостатня продуктивність інеможливість підтримки великих об'ємів даних; — необхідність роботибезпосередньо з базами даних (опис конфігурації, список касирів, списокдопустимих валют); — відсутність узгодженості з роботою принтера; — можливістьздійснення обмеженого переліку готівкових операцій з іноземною валютою (розмін,прийом митних платежів, покупка-продаж, дорожніх чеків і ін. не підтримуються).
Окрім відмічених важливими недоліками єнеможливість поточного контролю ВАТ «Альфа-Банк» за роботою обмінного пункту,зниження якості виконання касиром своїх функцій під впливом психологічнихчинників, відсутність централізованої системи, яка дозволила б здійснюватимоніторинг поточного стану готівкового валютного ринку і оперативно реагуватина зміну попиту і пропозиції на валюту. Все це приводить до недостатньоїефективності діяльності банків на готівковому валютному ринку.
Пропонований вихід з даної ситуації включаєнаступні етапи:
1) модернізацію програмного забезпечення;
2) заміну технічно і технічних засобів,що морально зносилися, і устаткування в обмінних пунктах;
3) побудова локальної обчислювальноїмережі закритого типа.
Реалізація першого етапу дасть банкуможливість скоротити витрати часу на проведення валютний — обмінних операцій і оформленнядокументів, розширити перелік операцій, що проводяться (додати розмін, обмін,конверсію, можливість проведення інших розрахунків обмінним пунктом занаявності зовнішнього зв'язку і доступу до ресурсних баз), скоротити обсяг робіт,що не вимагають високої кваліфікації, підвищити якість обслуговування клієнтів.Вибір банком інформаційної системи ускладнюєте при необхідності підтримувативисокошвидкісний обмін даними між обмінними пунктами, між обмінним пунктом ібанком, між банками.
Проведення заходів щодо реалізації другогоетапу дасть можливість підключити пристрої моніторингу за роботою обміннихпунктів. Касири при виконанні своїх обов'язків не завжди можуть оперативновиявляти загублені, нелегально отримані, фальшиві документи, по яких дозволенийпродаж іноземної валюти. Створення системи автоматизованого контролю позитивнопозначиться на всіх агентах валютного контролю.
До особливостей роботи обмінного пункту, якіповинні враховуватися при його технічному оснащенні, відносяться наступнічинники:
— робота в режимі реального часу;
— щоденне налаштування системи по рядупараметрів;
— робота з документами строгої звітності, утому числі роздрук у відповідних місцях необхідних даних;
— робота з готівкою де¬нежнимі засобами;
— порівняно невеликий об'єм оброблюваноїінформації.
У зв'язку з цим можна запропонувати систему,що автоматизує найбільш трудомісткі операції, що виконуються валютним касиром вобмінному пункті:
— налаштування системи на поточний операційнийдень, що включає установку поточної дати, визначення обмінного пункту івалютного касира, реєстрація виданого авансу у валюті і в гривнах, установкакурсів валют;
— поточний контроль готівкових грошових коштівв гривнах і валюті;
— підготовка і вивід на друк звітних форм зарезультатами роботи за операційний день;
- проведення операцій по купівлі-продажу іобміну іноземної валюти;
— редагування поточного курсу валют протягомробочого дня;
— оформлення і вивід на друк довідки строгоїзвітності на операцію купівлі-продажу готівкової валюти;
— ведення щоденних реєстрів купівлі-продажуготівкової валюти.
Важливою особливістю проектованого АРМ єстворення дружнього інтерфейсу системи з користувачем, що враховує рівень йогопідготовки і можливість вчення (самонавчання).
Ефективність впровадження автоматизованоїсистеми обумовлена дією ряду чинників — організаційного, інформаційного іекономічного характеру. Організаційний ефект виявляється в звільненніпрацівників від рутинних операцій по систематизації і угрупуванню обліковихданих, багаточисельних розрахунків і записів в реєстри і іншої документації,звірки показників і збільшенні тим самим часу для проведення аналізу і оцінкиефективності управлінських рішень, що приймаються.
Інформаційний чинник ефективності виражаєтьсяв підвищенні рівня інформованості персоналу.
Економічний чинник виявляється в тому, щооблікова інформація, що має на меті повне і своєчасне віддзеркалення змінистану об'єкту і причин, що впливають на його розвиток, кінець кінцем направленана поліпшення використання виробничих ресурсів.
Таким чином, з економічної точки зоруреалізація проекту комплексної автоматизації банківської діяльності ВАТ«Альфа-Банк» на базі модульного програмного забезпечення дозволить банкузбільшити продуктивність праці працівників, скоротити час здійснення іоформлення банківської операції, підвищити прибутковість роботи, а отже, іпідвищити свій рейтинг і імідж.
3.2. Особливості управліннявалютними ризиками й страхування валютних ризиків
Основою управління валютним ризиком є чіткевизначення його кількісних характеристик, що дає змогу банкам застосувати селективнеуправління, тобто страхувати тільки неприйнятий валютний ризик — ризик,імовірність настання якого є дуже високою. Це пов’язано з тим, що напрактиці валютний ризик існує за будь-якої валютної операції, але не всі вониведуть до збитків, тим більше в обсягах, загрозливих для існування банку.Найчастіше за чіткої організації фінансової роботи майбутні збитки можна звестидо мінімуму або ж перекрити незначні суми збитків відповідними прибутками.
Основними елементами оцінювання валютного ризику є визначення:
– виду іноземної валюти, за якою проводяться розрахунки;
– суми валют;
– тривалості періоду дії валютного ризику;
– виду валютних розрахунків.
Вибір валюти для здійснення розрахунків можна розглядати яксвоєрідний метод страхування ризику. Загальним правилом вибору валютирозрахунків є орієнтація на сильну валюту, тобто таку, купівельна спроможністьякої відносно національної валюти підвищується.
Тривалість періоду дії валютного ризику охоплює проміжокчасу між датою укладення угоди та датою розрахунку (датою валютування), а томув чисельному виразі ризик буде тим меншим, чим стабільнішу валюту буде вибранодля розрахунків, чим коротшим буде період дії ризику і чим меншою буде сумаугоди [18].
В економічній практиці окремі види валютного ризику дужечасто переплітаються між собою, а тому загальну суму ризику можна визначитилише тоді, коли складається підсумковий баланс усіх ризикових складових.
Управління валютним ризиком (рис. 16.1) передбачає проведенняйого детального аналізу, оцінювання можливих наслідків та вибір методівстрахування. У світовій практиці страхування валютних ризиків називають щехеджуванням, тобто впровадженням чітко визначених контрзаходів, спрямованих наупередження несприятливої тенденції на фінансовому ринку.
Управління валютним ризиком базується на виборі відповідноїстратегії менеджменту ризику, що містить у собі такі основні елементи:
– використання всіх можливих засобів уникнення ризику, який призводить дозначних збитків;
– контроль ризику та мінімізація сум імовірних збитків, якщо немаєможливості уникнути його повністю;
– страхування валютного ризику в разі неможливості його уникнення.
Існують різні варіанти вибору стратегії менеджменту ризику:від нейтрального ставлення до ризику, коли фінансові менеджери через незначнірозміри можливих збитків не беруть цих ризиків до уваги, до повного контролю істрахування всіх можливих валютних ризиків і валютних збитків (табл. 3.1). Тому запобігання валютним ризикам завдяки використаннюпевних методів страхування є основою стратегії управління ними.
Головна мета використання відповідних методів страхування —здійснювати валютообмінні операції своєчасно, тобто ще до того, як відбудетьсянебажана зміна курсів або ж компенсувати збитки від зміни за рахунокпаралельних операцій з валютою, курс якої змінюється в протилежному напрямку.Нині існує ціла низка досить ефективних методів страхування валютних ризиків,що можуть бути використані суб’єктами валютного ринку залежно від конкретнихумов і завдань діяльності. Під цими методами розумі ють певніфінансові операції, що дають змогу повністю або частково уникнути ризикузбитків, що виникають через зміну валютних курсів, або ж отримати прибуток,джерелом якого є ця зміна.
Таблиця 3.1. Загальнасхема системи управління валютним ризиком комерційного банкуУникнення ризику
Зменшення ступеня
ризику
Утримання ризику
(у певних межах) Відмова від нетрадиційних клієнтів Відмова від ненадійних проектів Створення внутрішніх венчурів
Фінансування венчурних
проектів
Самострахування
(резервування коштів) Дисипація (розсіювання, розподіл)
Створення системи
обмежень
Диверсифікація
зон господарювання
та клієнтури
Розподіл
ризику у часі Диверсифікація видів діяльності
Розподіл
відповідальності
між учасниками угод
Оскільки уникнути ризику під час проведення комерційної діяльностіпрактично неможливо, головною метою є зменшення ступеня ризику та обмеженняйого певними рамками. Суттєвим компонентом у цій діяльності є самострахуваннячерез створення резервних фондів під компенсацію потенційних збитків від здійснюванихоперацій з іноземною валютою.
Дуже важливою є система диверсифікації ризиків за фінансовимиінструментами, кодами валют, географічними регіонами, контрагентами. Самадиверсифікація реалізується через упровадження досить складної системи обмежень(або лімітів). Так, більшість фінансових структур під час роботи на світовомувалютному ринку дотримується встановлення:
– загальних лімітів відкритої валютної позиції;
– лімітів відкритої позиції за кодами валют, групами валют та банківськимиметалами;
– лімітів на контрагентів та певні географічні регіони;
– денних лімітів (тобто лімітів на термін роботи банківського робочогодня);
– нічних лімітів (установлюється, як правило, на обсяги відкритих валютнихпозицій у часи роботи поза межами банківського робочого дня). Зауважимо, щосистема нічних лімітів значно жорсткіша за систему денних лімітів. І цезрозуміло, оскільки здійснюється поправка на можливі непередбачувані подіїфінансового ринку поза межами банківського робочого дня;
– лімітів на кожного валютного дилера;
– лімітів «стоп лос», спрямованих на закриття відкритих валютних позицій,у разі несприятливого руху валютних курсів;
– лімітів на роботу з похідними фінансовими інструментами (за видомінструменту, кодами та групами валют, дилерами, контрагентами та ін.).
Страхування як фінансово-бухгалтерський метод дає змогууникнути двох видів відкритих позицій в іноземній валюті — довгих, тобтоволодіння довгостроковими активами в іноземній валюті, і коротких, тобтоволодіння іноземною валютою в значно більших обсягах, ніж це необхідно длявирішення короткострокових завдань, пов’язаних із відповідним видом діяльності.За умови, що вдається уникнути цих відкритих позицій, зміна валютних курсів неприведе до суттєвих змін вартості власного капіталу.
Чиста «експозиція» банку (NEXP) дорівнює
NEXP = [ (FX A – FX L) + FX b – FX s],
де FX A — сума активів у валюті;
FX L — сума зобов’язань у валюті;
FX b — сума валюти, куплена за торговельними операціями;
FX s — сума валюти, продана за торговельними операціями.
Якщо NEXP > 0, то банк має чисту довгу валютну позицію.
Банк, що має чисту довгу валютну позицію, зазнає збитків,якщо зменшиться вартість цієї іноземної валюти відносно його валюти. У разізбільшення вартості іноземної валюти банк отримає прибуток [17].
Якщо NEXP
Банк, що має чисту коротку валютну позицію, зазнає збитків уразі збільшення вартості цієї валюти порівняно з його валютою. Якщо ж вартістьіноземної валюти зменшиться, банк отримає прибуток.
Для того щоб розрахувати прибуток чи збиток, треба:
NEXP·[S(t) – S(t – 1)],
де S(t) — курс спот станом на час t;
S(t – 1) — курс спот станом на кінець попереднього періоду.
Співвідношення довгої та короткої валютних позицій має особливезначення для управління валютними ризиками комерційних банків. Світоваекономічна практика визначає прийнятний рівень валютного ризику фінансовоїустанови на рівні відношення значення відкритої позиції до капіталу цієїустанови. Подібні нормативи можуть установлюватись до значення загальної відкритоїпозиції, відкритої позиції за окремою групою валют та банківських металів,окремо для короткої відкритої позиції, окремо для довгої відкритої позиції.Зазначений підхід використовується і в Україні. З метою обмеження валютнихризиків Національний банк України, згідно з Інструкцією № 141 «Про порядокрегулювання та аналіз діяльності комерційних банків», затвердженою 14квітня 1998 р., запровадив нормативи відкритої валютної позиціїуповноваженого банку, що розраховуються як відношення відповідного показника докапіталу банку:
Норматив загальної відкритої валютної позиції (Н16 — до 40%).
Розраховується як відношення загальної величини відкритоївалютної позиції банку до капіталу банку:
Н16= Вп / К·100%,
де Вп — загальна відкрита валютна позиція банку за балансовимита позабалансовими активами та зобов’язаннями банку за всіма іноземнимивалютами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);
К — капітал банку.
У ВАТ «Альфа-Банк» за 2007 рік нормативзагальної відкритої валютної позиції дорівнює:
Н16 = 111381 / 632 241 100% = 17,7%
За кожною іноземною валютою розраховується підсумок за всімабалансовими та позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовимизобов’язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищуєвартість пасивів та позабалансових зобов’язань, відкривається довга відкритавалютна позиція. Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов’язань перевищуєвартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкритавалютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знакомплюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус [18].
Загальна величина відкритої валютної позиції в цілому поуповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих тавсіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахуваннязнака) за всіма іноземними валютами.
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції закожною іноземною валютою (Н17 — до 20%) розраховується якспіввідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у вільноконвертованій валюті у гривневому еквіваленті до капіталу банку:
Н17 = Він / К·100%,
де Він — довга (коротка) відкрита валютна позиція банку забалансовими та позабалансовими активами та зобов’язаннями банку за кожноювільно конвертованою валютою у гривневому еквіваленті (розрахунок проводитьсяза звітну дату);
К — капітал банку.
У ВАТ «Альфа-Банк» за 2007 рік нормативдовгої відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютоюдорівнює:
У доларах: Н17 = 69 238 / 632 241 100% = 10,9%
У євро: Н17 = 19296 / 632 241 100% =3%
У доларах: Н17 = 9826 / 632 241 100% =3,9%
За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга(коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіхбанківських металах (Н18 — до 10%) розраховується як відношення довгої(короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах угривневому еквіваленті до капіталу банку:
Н18 = Вм / К·100%,
де Вм — довга (коротка) відкрита валютна позиція банку забалансовими та позабалансовими активами та зобов’язаннями банку за банківськимиметалами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);
К — капітал банку.
4. Норматив зваженої відкритої валютної позиції уповноваженогобанку (Н19) розраховується як співвідношення зваженої відкритої валютноїпозиції (В3) до капіталу (К) банку:
/>
де В3 — відкрита валютна позиція за активами тазобов’язаннями за кожною іноземною валютою, зваженою на коефіцієнт, якийвизначається за строком, що залишився до розрахунку.
Нормативне значення зваженої відкритої валютної позиції маєбути не більшим 50%.
5. Норматив довгої (короткої) зваженої відкритої валютноїпозиції банку в вільно конвертованій валюті (Н20) розраховується якспіввідношення довгої (короткої) зваженої відкритої позиції банку у вільноконвертованій валюті (Вв) до капіталу (К) банку:
/>
H20 має бути не більшим 30%.
Операції з банківськими металами на валютному ринку Українирегламентуються законом України «Про державне регулювання видобутку,виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння таконтроль за операціями з ними» та Положенням про організацію торгівлібанківськими металами на валютному ринку України.
Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно:загальна та окремо за кожною іноземною валютою та банківськими металами.
На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банкувпливають:
– купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточніта строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон
та ін.), за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежновід способів та форм розрахунків за ними;
– одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат танарахування доходів і витрат, які обліковуються на відповідних рахунках;
– купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей заіноземну валюту;
– надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду за умови, щобанк має зобов’язання перед засновниками-нерезидентами в іноземній валюті;
– погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списанняякої здійснюється з відповідного рахунку витрат);
– інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в однійвалюті під час розрахунку за ними в іншій валюті, у тому числі і внаціональній, що призводить до зміни структури активів при незмінності пасивівта навпаки).
Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу)іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки(списання з рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до переліченихоперацій.
Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позиціюз дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії направо проведення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати їївідкликання Національним банком України.
Політика управління комерційним банком під час діяльності навалютному ринку буде найбільш зваженою у разі:
– обмеження валютних операцій тільки трансакціями, інвестованими клієнтами(тими, в основі яких лежать торговельні угоди);
– установлення жорсткої системи лімітів для торгівлі валютними цінностями;
– обмеження цих лімітів тільки головними конвертованими валютами, на якііснує регулярний попит корпоративних клієнтів;
– установлення денних та овернайт валютних лімітів для всіх банківськихконтрагентів;
– здійснення жорсткого моніторингу за виконанням процедур, передбаченихсистемою управління ризиками, стану контрагентів та поведінки валютного ринку вцілому.
Серед основних методів хеджування валютних ризиків требаназвати такі: структурне збалансування активів, пасивів, кредиторської тадебіторської заборгованості, зміна термінів платежів, форвардні угоди, операціїсвоп, опціонні угоди, фінансові ф’ючерси, кредитування та інвестування віноземній валюті, реструктуризація валютної заборгованості, паралельні позички,лізинг, дисконтування вимог в іноземній валюті, використання валютних коштів,здійснення платежів за допомогою зростаючої валюти.
В економічній практиці вказані методи часто переплітаютьсяміж собою, а окремі фінансово-кредитні установи використовують водночас неодин, а кілька методів. Використання широкого спектра методів дає змогууникнути можливих втрат від валютних спекуляцій та організувати дійову системуменеджменту валютного ризику в конкретній кредитно-фінансовій установі.
Управління валютним ризиком базується переважно на використанніпевних інструментів банківської діяльності. Найбільшого поширення у світовійпрактиці набули термінові валютні операції: форвардні, свопові, опціонні таф’ючерсні, що широко використовуються на міжбанківському ринку, валютних, форварднихта опціонних біржах
Ф’ючерси використовуються для зменшення валютного ризику увипадку, якщо банк розраховує здійснити платежі або одержати виплату валютнихзасобів у майбутньому, використовуючи заздалегідь установлений курс. Можливістьвалютного ризику виникає від непевності щодо зміни біржового курсу до термінузакінчення угоди. Використання ф’ючерсів для хеджування валютного ризикуобмежене лімітованим числом валют, розмірами контрактів, термінами обертанняінструменту. Перевага ф’ючерсів полягає в їх часовій гнучкості, тобтоможливості закрити позицію в будь-який час до настання терміну поставки.
Для уникнення недоліків ф’ючерсного ринку є можливість забезпечитихеджування відкритих позицій на нестандартизованому ринку форвардів.
Для забезпечення хеджування довгострокового валютного ризикувикористовують, як правило, валютні свопи. Їх також часто застосовують узв’язку з емісією облігацій. Емітент залучає кошти в одній валюті і обмінює їїна іншу, більш стійку. Метою валютного свопу під час емісії облігацій є абозниження витрат на фінансування емісії, або одержання валюти в такій формі, уякій її не можна одержати безпосередньо під час позики [16].
Довгостроковий валютний ризик виникає внаслідок різнихпричин:
– якщо банк здійснив довгострокові інвестиції у визначеній валюті і вонизабезпечують потік регулярних прибутків, то ризик для банку полягатиме вможливому зниженні вартості даної валюти. Це скоротить розмір як прибутку відінвестицій, так і самого інвестованого капіталу;
– якщо у банку є довгострокові зобов’язання в іноземній валюті, наприкладтермінові кредити, але немає регулярних надходжень у даній валюті, то існуєризик зростання вартості даної валюти, унаслідок чого обслуговування цієїпозики стає дорожчим;
– якщо банк розраховує зробити платежі в іноземній валюті або одержатиінвалютні кошти, він зазнаватиме небезпеки коливань вартості валюти до самогомоменту платежу або одержання коштів. Зростання курсу валюти збільшить вартістьбудь-якого платежу, а його падіння скоротить суму надходжень.
Валютний ризик може бути зменшений або цілком ліквідованийза допомогою створення відповідного зворотного потоку коштів або«заморожування» курсу валюти, за яким будуть зроблені розрахунки (операціясвоп). Якщо банк має інвестиції в іноземній валюті, то хеджування можезабезпечуватися за рахунок створення потоків платежів у тій же валюті, якавідповідає інвестиційному прибутку. Якщо у банку є борг в іноземній валюті, тохеджування може полягати у створенні потоку регулярних прибутків у тій валюті,що відповідає процентним виплатам за позиками. Відповідність валюти надходженьі відпливу забезпечує банку хеджування ризику, оскільки будь-які зміни вартостівалюти однаково відіб’ються як на прибутках, так і на збитках. Валютний свопподібний довгостроковому форвардному контракту. Фіксуючи процентні ставки замайбутніми операціями з валютою, можна досягти хеджування валютного ризику.
Валютні опціони надають ще додаткові можливості для страхуванняризиків у вигляді можливості відмовитися від виконання угоди. Але це додатковопідвищує ціну самого хеджування завдяки сплаті опціонної премії.
Взагалі, слід зазначити, що під час процесу управління ризикамизавжди зважуються дві вартості: вартість самого ризику і вартість коштів, щовитрачається на його хеджування. Якщо вартість хеджування перевищує вартістьсамого ризику, хеджування вважається недоцільним або застосовується більшдешевий метод.
На українському валютному ринку розглянуті методи хеджуваннявалютних ризиків тільки починають запроваджуватися. Перепонами на їхньому шляхує низький рівень розвитку валютного ринку взагалі та відсутність його сучасноїінфраструктури зокрема.
Таким чином, на основі аналізу результатівдіяльності банку та впровадження системи страхування ризиків, а також заходівпо мінімізації впливу валютних ризиків на діяльність банку можемо дійтивисновків про необхідність використання сучасних інструментів хеджування. Крімтого наіз нормативів НБУ показує, що позиція банку відносно впливу валютнихризиків є достатньо стабільною
Висновки
Роль валютних операцій в діяльності сучаснихкомерційних банків дуже велика. В умовах трансформаційних процесів, яківідбуваються як в українському суспільстві так і в економіці відкритістьфінансової політики України є необхідною передумовою. Разом з тим не можнанедооцінювати потенціал іноземних банків, які все частіше приходять наукраїнський ринок, тому необхідно створювати умови для захисту вітчизняноїбанківської системи.
Нормативно-правове забезпечення валютнихоперацій комерційних банків в Україні і взагалі функціонування міжбанківськогоринку охоплює не всі аспекти цієї скадової фінансової системи. Необхідно більшеуваги приділити удосконаленню системи забезпечення безризикового обігу валюти вУкраїні, а також впроваджувати заходи щодо гармонізації вітчизняного таміжнародного законодавства в сфері здійснення валютних операцій за межамиУкраїни та порядок функціонування іноземних банків на території України.
Для отримання права займатися валютною діяльністю банк маєотримати ліцензію НБУ на проведення валютних операцій
Індивідуальні ліцензії — видаються резидентам і нерезидентамна здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійсненнятакої операції.
Порядок надання Генеральної ліцензії НБУ на право здійсненнякомерційними банками операцій з валютними цінностями.
ВАТ «Альфа-Банк» виконує такі операції зіноземною валютою:
– ведення валютних рахунків клієнтів;
– неторгівельні операції;
– – операції по міжнароднихторгівельних розрахунках;
– операції по торгівлі іноземною валютойна внутрішньому ринку;
– операції по залученню і розміщеннювалютних засобів на внутрішньому і на міжнародному ринку.
Перелік валютних операцій, що їх здійснює банкпоказує, що ВАТ «Альфа-банк» вже достатньо часу присутній на українськомуринку. Однак необхідно шукати нові шляхи щодо його розвитку та вдосконаленняіснуючої системи валютного обігу.
Аналіз діяльності ВАТ «Альфа-банк» дає змогуконстатувати факт постійного підвищення активності банку на міжбанківськомувалютному ринку.
Так на 1 січня 2008 р.основну частку в валютних активах становлять кредити, надані юридичнимособам — 32,88 %, та кошти на коррахунках вінших банках — 24,8 %. Значну частку в активах банкускладали міжбанківські кредити та депозити — 15,8 % та інші активи —21,9 %.
У структурі валютних зобов’язань спостерігалась перевагастрокових депозитів фізичних осіб — 26,1 %, коштів до запитання юридичнихосіб — 17,2 %, коштів до запитання фізичних осіб — 13,8 %.Велику питому вагу склали кошти на валютних рахунках юридичних осіб —9,5 %. Аналогічна структура спостерігалась і в базисному періоді, але тампереважали строкові депозити фізичних осіб — 36,6 % та кошти до запитанняюридичних осіб — 19,5 %.
Абсолютний приріствалютних активів банку збільшився на 2154,72 тис. грн (у гривневомуеквіваленті), або на 6,08 %, валютні зобов’язання зросли на 715,56 тис. грн, абона 2,66 %. Водночас частка валютних активів у загальнихактивах у звітному періоді зменшилась із 49,04 % на 1 січня 2008 р.до 45,02 % на 1 січня 2008 р., тобто на 4,0процентних пункти. Відповідно зменшилась і частка валютних зобов’язань узагальних зобов’язаннях банку. Так, на 1 січня 2007 р. вонастановила 55 % від загальної суми зобов’язань, а на 1 січня 2008 р. — 50 %,тобто зменшилась на 1,21 %. Отже, в ВАТ «Альфа-банк» намітиласятенденція зменшення масштабів діяльності з валютою. Частково це пов’язано знарощуванням власного капіталу банку в національній валюті, що зменшило обсягвалютних коштів у загальній діяльності банку.
Обсяг операцій ВАТ «Альфа-Банк» з резидентами у2007 р. становив 106 816 750 тис. грн, що становить78,98 % від загального обсягу операцій, що здійснюються банком в іноземнійвалюті, з нерезидентами — 38094483 тис. грн, що становить 21,02 %.
Сума коштів в іноземній валюті збільшилась на3,97%, при цьому сума коштів до запитання фізичних осіб та суб’єктівпідприємницької діяльності зменшилась відповідно на 5,07 та 3,49 %. Одночасно строкові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на13,68 %, що є позитивним моментом, оскільки ціресурси є дешевшими від міжбанківських.
З даних щодо структурі валют за видами, видно що переважають залишки за статтями активів у доларахСША. Їх частка на 1 січня 2008 р. становила 44 %у загальному обсязі валютних активів. Високу питому вагу займають активи в євро— 31 %. При цьому частка доларів США найбільша за такими статтями активів,як готівкові кошти (52 %), кошти на коррахунках в інших банках(51 %), кредити юридичним особам (46 %), а за статтями «дорожні чеки»та «МБК надані», «цінні папери в іноземній валюті» перевага надається євро.Аналіз структури в динаміці дає змогу зробити висновок про чітку тенденціюзбільшення частки валютних активів у євро.
Переважна сума витрат за валютними операціями належитьпроцентним витратам за рахунками клієнтів банку. Як уже згадувалося вище,валютна частка коштів ВАТ «Альфа-банк» в основному сформована за рахуноккоштів, що залучені на рахунки фізичних та юридичних осіб, тому такі витратибанку цілком виправдані.
Сучасні інструменти хеджування, яківикористовуються в Україні мають бути застосовані при побудові системиуправління ризиками у ВАТ «Альфа-банк», однак, ці інструменти вимагають постійногоудосконалення та оновлення. Тому головним завданням в умовах інтеграційних таглобалізаційних процесів, що відбуваються в Україні доцільним є запровадженняситеми попередження та управління валютними ризками. Однима із вдалихінструментів такого управління ризиками і є діяльність банку на міжнародномуринку валюти. Однак, необхідно пам’ятати, що така діяльність перш за всепокликана диверсифікувати структуру активів та зобов’язань банку.
Список використаної літератури
1. Конституція України: Прийнята нап'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. — К.: Преса України, 2000. — 80с.
2. Закон України „Про банки ібанківську діяльність" від 07.12.2000 р. №2121 — III // Законодавчі інормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу „ВісникНаціонального банку України"), 2001. — № 1.
3. Белінська Я.В. Практичні аспектиуправління валютними ризиками // Фінанси та кредит.- 2003 № 11.стр17-21.
4. Береславська О.Тенденції валютногоринку України у 2004 році //Вісник НБУ.-лютий 2005 №2.стр.18-23.
5. Джураева К. Переход к косвенному денежно-кредитномурегулированию в условиях либерализации экономики (уроки международного опыта)// Экономическое обозрение. -2000. -№6.стр.56-59.
6. Про систему валютного регулюванняі валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України № 15–93 від 19.02.93.
7. Про банки і банківську діяльність:Закон України № 872-XII від 20.03.91.
8. Про Тимчасовий порядок проведенняоперацій з купівлі та продажу валютних надходжень на тендерах Центруклірингових розрахунків при Українській міжбанківській валютній біржі:Інструкція НБУ № 19010/2943-7594 від 16.12.93.
9. Про порядок підготовки документів,необхідних для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ, а також оплатиплатіжних доручень у вільно конвертованій валюті (1 група Класифікатораіноземних валют) на виконання зобов’язань перед нерезидентами як за рахуноквласних коштів, так і куплених на біржах: Лист НБУ № 13-211/2314 від24.09.98.
10. Щодо контролю за купівлею тарозрахунками резидентів і нерезидентів: Лист НБУ та ДПА № 13-112/2252-6783від 24.09.98.
11. Про Українську міжбанківськувалютну біржу: Постанова Правління НБУ № 50 від 08.06.93.
12. Про затвердження Правил здійсненняоперацій на міжбанківському валютному ринку України: Постанова Правління НБУ№ 150 від 15.04.98.
13. Про затвердження Положення пропорядок видачі ліцензії на здійснення банківських операцій: Постанова ПравлінняНБУ № 181 від 10.06.98.
14. Про затвердження Інструкції пропорядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: ПостановаПравління НБУ № 141 від 15.05.98.
15. Про внесення змін та доповнень доПравил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку: ПостановаПравління НБУ № 382 від 25.09.98.
16. Банковское дело: Учебник / Подред. О. И. Лаврушина. — М.: Финансы и статистика, 2005. —576 с.: ил.
17. Бункин М.К., Семенов А.М. Основывалютных отношений: Учеб. пособие. — М.: Юрайт, 2003. — 192 с.
18. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб.пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 2005.— 475 с.
19. СтойкоО. Я. Банківські операції // Пыдручник. – К., Основи, 2006.
20. ГринькоО.Л. Формирование и распределение банковских ресурсов на ипотечноекредитование. – К., 2005.
21. ГлущенкоС.В. Инвестиционные услуги банков: зарубежная практика и украинские перспективы// Банковский вестник № 5, 2005.
22. МаксимоваЛ.М., Носкова И.Я. Международные экономические отношения. — М.: Банки и биржи:ЮНИТИ, 2005 (гл. 3: Мировая валютная система).
23. МатвієнкоВ.Стратегія Промінвестбанку в сучасному економічному полі України. Газета«День» 31.05.2008
24. БоровскаяМ.А. Банковские услуги предприятиям: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ,2007. 169с.
25. Валютноерынок и валютное регулирование – М: Финансы и кредит, 2005.ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Аналітичний аналіз статей балансу ВАТ «Альфа-банк», тис.грн.№ Найменування статті 2005 рік 2006 рік 2007 рік Відносне відхилення 06 до 05 07 до 06 07 до 05 АКТИВИ 1 Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку 192 516 199 381 672 564 6 865 473 183 480 048 2 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України 20 000 20 721 20 000 721 20 721 3 Кошти в інших банках 256 554 632 241 840 549 375 687 208 308 583 995 4 Цінні папери в торговому портфелі банку 63 402 63 402 63 402 5 Цінні папери в портфелі банку на продаж 70 697 63 792 54 974 -6 905 -8 818 -15 723 6 Кредити та заборгованість клієнтів 1 339 443 2 714 245 6 618 108 1 374 802 3 903 863 5 278 665 7 Цінні папери в портфелі банку до погашення 8 Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії 215 334 259 141 215 334 43 806 259 141 9 Основні засоби та нематеріальні активи 98 293 192 477 465 510 94 184 273 033 367 217 10 Нараховані доходи до отримання 23 532 38 606 85 413 15 074 46 807 61 882 11 Відстрочений податковий актив 4 528 3 650 27 306 -878 23 655 22 778 12 Інші активи 61 046 27 046 46 727 -34 000 19 681 -14 319 13 Довгострокові активи, призначені для продажу 11 684 49 11 684 -11 635 49 14 Усього активів 2 046 609 4 118 456 9 154 464 2 071 846 5 036 009 7 107 855 ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 15 Кошти банків 256 234 939 562 3 599 392 683 328 2 659 830 3 343 158 15.1 У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України 16 Кошти клієнтів 1 439 744 2 448 059 3 844 877 1 008 315 1 396 818 2 405 133 17 Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком 51 51 51 18 Боргові цінні папери, емітовані банком 30 670 15 048 475 073 -15 622 460 026 444 404 19 Нараховані витрати до сплати 20 800 35 409 47 741 14 610 12 331 26 941 20 Відстрочені податкові зобов'язання 11 001 16 200 35 727 5 198 19 527 24 725 21 Інші зобов'язання 4 607 96 737 289 245 92 130 192 508 284 638 22 Усього зобов'язань 1 763 107 3 551 066 8 292 106 1 787 959 4 741 040 6 528 998 Власний капітал 23 Статутний капітал 232 600 482 600 735 100 250 000 252 500 502 500 24 Капіталізовані дивіденди 25 Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) 26 Емісійні різниці 27 Резерви та інші фонди банку 16 018 24 904 47 045 8 887 22 141 31 028 28 Резерви переоцінки, у тому числі: 17 088 37 745 64 006 20 657 26 261 46 918 28.1 Резерви переоцінки необоротних активів 17 088 38 652 63 850 21 564 25 198 46 762 28.2 Резерви переоцінки цінних паперів (907) 156 -907 1 063 156 29 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років 8 366 9 396 1 029 -9 396 -8 366 30 Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження 9 430 12 745 16 207 3 316 3 461 6 777 31 Усього власного капіталу 283 502 567 390 862 358 283 888 294 968 578 856 32 Усього пасивів 2 046 609 4 118 456 9 154 464 2 071 846 5 036 009 7 107 855
ДОДАТОК Б
Аналітичний аналіз статей балансу ВАТ «Альфа-банк», тис.грн. у відносних показниках№ Найменування статті 2005 рік 2006 рік 2007 рік Відносне відхилення 06 до 05 07 до 06 07 до 05 АКТИВИ 1 Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку 192 516 199 381 672 564 103,57% 337,33% 349,35% 2 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України 20 000 20 721 - 103,61% - 3 Кошти в інших банках 256 554 632 241 840 549 246,44% 132,95% 327,63% 4 Цінні папери в торговому портфелі банку 63 402 - - - 5 Цінні папери в портфелі банку на продаж 70 697 63 792 54 974 90,23% 86,18% 77,76% 6 Кредити та заборгованість клієнтів 1 339 443 2 714 245 6 618 108 202,64% 243,83% 494,09% 7 Цінні папери в портфелі банку до погашення - - - 8 Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії 215 334 259 141 - 120,34% - 9 Основні засоби та нематеріальні активи 98 293 192 477 465 510 195,82% 241,85% 473,59% 10 Нараховані доходи до отримання 23 532 38 606 85 413 164,06% 221,24% 362,97% 11 Відстрочений податковий актив 4 528 3 650 27 306 80,61% 748,11% 603,05% 12 Інші активи 61 046 27 046 46 727 44,30% 172,77% 76,54% 13 Довгострокові активи, призначені для продажу 11 684 49 - 0,42% - 14 Усього активів 2 046 609 4 118 456 9 154 464 201,23% 222,28% 447,30% ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 15 Кошти банків 256 234 939 562 3 599 392 366,68% 383,09% 1404,73% 15.1 У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України - - - 16 Кошти клієнтів 1 439 744 2 448 059 3 844 877 170,03% 157,06% 267,05% 17 Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком 51 51 51 100,00% 100,00% 100,00% 18 Боргові цінні папери, емітовані банком 30 670 15 048 475 073 49,06% 3157,05% 1548,98% 19 Нараховані витрати до сплати 20 800 35 409 47 741 170,24% 134,83% 229,52% 20 Відстрочені податкові зобов'язання 11 001 16 200 35 727 147,26% 220,54% 324,76% 21 Інші зобов'язання 4 607 96 737 289 245 2099,78% 299,00% 6278,38% 22 Усього зобов'язань 1 763 107 3 551 066 8 292 106 201,41% 233,51% 470,31% Власний капітал 23 Статутний капітал 232 600 482 600 735 100 207,48% 152,32% 316,04% 24 Капіталізовані дивіденди - - - 25 Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) - - - 26 Емісійні різниці - - - 27 Резерви та інші фонди банку 16 018 24 904 47 045 155,48% 188,91% 293,70% 28 Резерви переоцінки, у тому числі: 17 088 37 745 64 006 220,89% 169,57% 374,57% 28.1 Резерви переоцінки необоротних активів 17 088 38 652 63 850 226,19% 165,19% 373,65% 28.2 Резерви переоцінки цінних паперів -907 156 - -17,20% - 29 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років 8 366 9 396 112,31% 0,00% 0,00% 30 Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження 9 430 12 745 16 207 135,15% 127,16% 171,87% 31 Усього власного капіталу 283 502 567 390 862 358 200,14% 151,99% 304,18% 32 Усього пасивів 2 046 609 4 118 456 9 154 464 201,23% 222,28% 447,30%