Кредитування населення в комерційному банку Аваль

--PAGE_BREAK--


    продолжение
--PAGE_BREAK--
    продолжение
--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK--7. За видом ставки кредита:
-                     фіксована;
-                     плаваюча;
-                     комбінація ставок;
8. За способом погашення кредита:
-                     з рівномірним погашенням;
-                     з нерівномірним погашенням;
-                     з одночасним погашенням;
-                     з ануїтентним погашенням ( відсотки погашаються разом з основним боргом);
9. За технологією реалізації кредиту:
— кредитна лінія;
— револьверний кредит;
— консорціумний кредит;
— кредит «овернайт»;
— кредит «овердрафт»;
Існують різні ознаки класифікації банківських споживчих кредитів населенню. Аналіз засвідчив, що в більшості джерел ознаки, які використовуються в класифікації банківського кредитування населення співпадають з ознаками класифікації кредитів взагалі. Кількість ознак різниться у різних авторів [37], [38], [39], але найбільш розповсюдженими класифі-каційними ознаками споживчих кредитів є наступні (рис.1.1):
— за об'єктами кредитування;
— за строками кредитування;
— за способом надання;
— за видами забезпечення;
— за методами погашення;
— за методом стягнення процентів;
— за характером кругообороту коштів.
— за суб’єктами кредитування (банківські та небанківські кредитно-фінансові установи)
1. За об'єктами кредитування (напрямами використання) в Україні спо-живчі кредити поділяються на два види:
— на споживчі цілі і нагальні потреби;
— на затрати капітального характеру.
2. За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:
— короткострокові (строком від 1-го дня до 1-го року);
— довгострокові (строком понад 1 рік).
Строки надання споживчих кредитів різноманітні. З загальної суми споживчих кредитів значна частина приходиться на короткострокові та середньострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.
3. За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).
4. За забезпеченням розрізняють позики незабезпечені (бланкові) і забез-печені (заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).
5. За методом погашення розрізняють кредити, які погашаються одночас-но, й кредити з розстрочкою платежу.
6. За методом стягнення процентів кредити класифікують так:
— кредити зі стягненням процентів у момент його надання;
— позики зі сплатою процентів у момент погашення кредиту;
— позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у півріччя, або за спеціально обумовле-ним графіком).
7. За характером кругообороту коштів кредити поділяють на разові і відновлювальні (револьверні). В групу револьверних, як правило, включають кредити, які надаються клієнтам за кредитними картками, або кредити за єдиними активно-пасивними рахунками у формі овердрафту.
8. В залежності від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:
— інвестиційні;
— для купівлі товарів та сплати послуг;
— на розвиток підсобного господарства;
— цільові кредити окремим соціальним групам;
— на нецільові споживчі потреби;
— відстрочені кредити у вигляді кредитних карток
    До інвестиційних відносяться позики на кооперативне житлове будівництво та придбання квартир, індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, благоустрій садових ділянок, реконструкцію, капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, дач.
Наступна група об’єднує позики для придбання окремих споживчих товарів або сплати послуг, розстрочку платежів за товари довгострокового користування, прокат деяких предметів споживання.
До кредитів на розвиток особистих підсобних господарств відносяться позики на купівлю сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев, добрив.
Нецільові споживчі кредити можуть надаватися населенню комерційними банками та ломбардами під заставу майна без зазначення мети використання кредиту. Це може бути кредит на невідкладні потреби, здійснення затрат, що виникають в зв’язку з особливими або непередбачуваними обставинами (лікування, нещасний випадок, туризм та інше).
Новим в споживчому кредиті є відстрочений кредит у вигляді банківсь-ких кредитних карток. При депозитній формі картки між кредитором та пози-чальником передбачається обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку (овердрафтні кредити). Такі позики можуть погашатися або в процесі надходження на рахунок грошових коштів ( вкладів ) або спеціальними внесками позичальника.
1.2 Особливості процесу кредитування населення в комерційному банку
Основними класифікаційними признаками сегментів банківського кредитування населення є:
— строковість кредитування (короткострокове та довгострокове);
— забезпеченість повернення кредитів(заставні чи беззаставні);
— контрольованість предмету кредитування (цільові чи нецільові креди-ти);
Короткострокові споживчі кредити надаються громадянам на потреби поточного характеру (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання, ве-сілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1-го ро-ку, а довгострокові споживчі кредити на потреби поточного характеру для кредитування покупки автомобілів, моторних човнів, яхт, катерів – до 3-5 років [53].
Новими видами короткострокових нецільових кредитів є механізм кредитного ліміту через використання платіжних кредитних карток та механізм дострокового рефінансування векселів, виданих підприємствами населенню у розрахунок за придбані у них продукти сільського господарства та тваринництва.
Довгострокові споживчі кредити громадянам на потреби капітального характеру (інвестиційні та іпотечні) надаються на такі цілі [55]:
— будівництво індивідуальних житлових будинків із надвірним будівлями;
— будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу, для благоустрою садових ділянок;
— будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;
— будівництво гаражів;
— купівля індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями;
— купівля квартир у житлових будинках;
— купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;
— купівля гаражів;
Короткострокові споживчі кредити громадянам на потреби капітального характеру (інвестиційні та іпотечні) надаються на такі цілі [57]:
— реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку;
— реконструкція та ремонт квартир;
— реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;
Термін користування інвестиційним кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 20-ти років, а за іншими видами кредитів — 5-ти років.

220
Кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам
2202
А
Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам
2203
А
Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам
2207
А
Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам
2208
А
Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам
2209
А
Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам
221
Кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
2211
А
Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам
2212
А
Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
2213
А
Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
2217
А
Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
2218
А
Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
2219
А
Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам
Правове регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і тими, хто надає послуги, здійснюється за допомогою законодавства про захист прав споживачів, що містить сукупність галузевих нормативних правових актів, у яких встановлюються основні права споживачів, визначається механізм реалізації та захисту цих прав, зокрема щодо гарантій, а також встановлюються юридичні наслідки порушення зазначених прав [11].
1 грудня 2005 р. ВР України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», яким Закон України «Про захист прав споживачів» [11] викладено в новій редакції. Основною новизною цих змін є те, що нормами зазначеного Закону регулюються відносини із надання споживчого кредиту.
Закон [11] визначає споживчий кредит як кошти, що надаються кредито-давцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Споживачем виступає фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Продукцією, в розумінні Закону, є будь-які вироби (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Таким чином, споживчий кредит це не тільки кредитування на придбання товару, а й на надання певних послуг.
Нормами ст. 11 Закону врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитних договорів (зокрема, при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунків споживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві на придбання продукції, а споживач зобов’язується повернути їх разом із нарахованими відсотками [11].
Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит обумовлюють-ся наступними документами та процесами, встановленими Законом [11]: 1. Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'я-зується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
2. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
1) особу та місцезнаходження кредитодавця;
2) кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
3. Кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.
Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.
Не є порушенням положень абзацу другого цієї частини повідомлення кредитодавцем відомостей про споживача Бюро кредитних історій, яке займається збиранням, обробленням, зберіганням, захистом і використанням інформації відповідно до законодавства про формування і ведення кредитних історій.
4. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:
1) сума кредиту;
2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;
3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;
4) право дострокового повернення кредиту;
5) річна відсоткова ставка за кредитом;
6) інші умови, визначені законодавством.
У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що від-соткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсот-кової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідом-лення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону [11] про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;
2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
    продолжение
--PAGE_BREAK--3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.
6. Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.
Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем.
7. Право відкликання згоди не застосовується щодо:
1) споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;
2) споживчих кредитів на придбання житла;
3) споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.
8. Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення.
9. У разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 Закону [11], ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача.
10. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Таким чином, нова редакція Закону [3] врегулювала відносини, які скла-даються між кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору. Отже, запровадження норм, які регулюють права споживача в разі придбання ним продукції у кредит створює можливість виникнення в діяльності банків певних ризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит із фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, що обумовлені нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» [11].

1.3 Ризики банківського кредитування населення та засоби їх зменшення
Ризик є невiд'ємною ситуативною характеристикою будь-якої дiяльностi кожного суб'єкта бiзнесу. У розрiзi банкiвських кредитних операцiй можна розглядати кредитний ризик — тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) i вiдсоткiв, якi належать сплатi банку за користування кредитом у термiни, визначенi у кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку вiд кредитної дiяльностi, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збиткiв та можливу втрату банкiвського капiталу. З огляду на це кредитний ризик активної дiяльностi комерцiйного банку можна розглядати як ймовiрнiсть появи втрат (втраченої вигоди) iз-за ненадання кредиту потенцiйному позичальнику, здатному своєчасно виконати свої фiнансовi зобов'язання.
Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою стосується всiх клiєнтiв банку незалежно вiд того, чи позичальником є юри-дична особа-виробник, фiзична особа, а чи iнший банк.
Кредитний ризик при кредитуванні фізичної особи може бути пов'язаний з [55]:
— простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;
— нецiльовим використанням кредиту;
— недостатнім ступенем забезпеченості i видами застави;
— смертю позичальника чи його тривалою хворобою, яка веде до непра-цездатності та неплатоспроможності.
Якщо розглянути умови виникнення ризикiв у банкiвському кредитуваннi фізичних осіб, то можна вiдзначити наступнi основні моменти.
По-перше, даний ризик може бути зумовлений ймовiрною появою збиткiв в результатi:
— нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв у ненадiйнi кредитнi проекти, наявностi значної частки даних кредитiв у кредитному портфелi банку;
— недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку ринкової ситуацiї та фiнансової дiяльностi позичальника при наданнi кредиту;
— появи непередбачених обставин, зумовлених полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими факторами, що утруднюють повернення кредиту позичальником;
— можливої недоброчесної конкуренцiї з боку iнших банкiв та фiнансово-кредитних iнститутiв тощо.
По-друге, ризик може бути викликаний ймовiрними втратами, котрi сприймаються як непередбачуване зниження суми повернення або й можливе неповернення позики в силу наступних факторiв:
— несподiваних несприятливих змiн умов банкiвської дiяльностi та дiяльностi суб'єктiв кредитування внаслiдок введення нових нормативно-правових актiв;
— недостатнього обгрунтування та достовiрностi вiдмови у наданнi кредиту позичальникам, здатним своєчасно його повернути;
— недостатнього обгрунтування та достовiрностi оцiнки дiлової, фiнансової та кредитної спроможностi клiєнта, його гарантiй i, як наслiдок, надання кредиту позичальнику, не здатному його повернути;
— недоброчесної оцiнки справжньої мети позичальника, здатного на правопорушення.
По-третє, ризик неповернення позичкового боргу залежить вiд стихiйних лих (пожеж, землетрусiв, повеней тощо), впливу кримiнального середовища, в тому числi правопорушень банкiвського персоналу.
Схематично структура кредитного ризику iз-за зовнiшнiх умов можна зазначити як [60]:
1. Ризик, пов'язаний iз позичальником, гарантом, страховиком:
а) об'єктивний (фiнансових можливостей) — нездатнiсть позичальника (гаранта, страховика) виконати свої зобов'язання за рахунок поточних грошових надходжень чи вiд продажу активiв;
б) суб'єктивний — репутацiя позичальника (гаранта, страховика) в дiловому свiтi, його вiдповiдальнiсть i готовнiсть виконати взятi зобов'язання;
в) юридичний — недолiки в складаннi i оформленнi кредитного договору, гарантiйного листа, договору страхування.
2. Ризик, пов'язаний iз предметом застави:
а) лiквiдностi — неможливiсть реалiзацiї предмета застави;
б) кон'юнктурний — можливе знецiнення предмета застави за перiод дiї кредитної угоди;
в) загибелi предмета застави;
г) юридичний — недолiки в складаннi i оформленнi договору застави.
3. Системний ризик — змiни в економiчнiй системi, якi можуть здiйснити вплив на фiнансовий стан позичальника (наприклад, змiна податкового законодавства).
4. Форс-мажорний ризик — землетруси, повенi, катастрофи, смерчi, страйки, воєннi дiї тощо.
Труднощi з погашенням наданих банком позик можуть виникати з рiзних причин. Найбiльш поширеними з них є:
1. Помилки та прорахунки самого банку, котрих вiн припустився при розглядi кредитної заявки, а також пiд час розробки та укладання кредитного договору i подальшого контролю його виконання.
2. Зміна доходних фінансових потоків клiєнта, що отримав позику.
3. Фактори, якi знаходяться поза банкiвським контролем та можли-востями впливу.
Щодо причин неповернення позичальником кредиту, що їх здатен спровокувати банк, називають:
а) необгрунтовано лiберальне ставлення до позичальника при розглядi заявки на отримання кредиту. Тут можуть мати мiсце такi чинники, як:
— надання необгрунтовано великої суми кредиту (кредитiв) одному клiєнту(концентрацiя кредитних ринкiв);
— надання кредитiв позичальникам, котрi пов'язанi системою участi з банкiром або банком(чинник «зв'язаного кредитування»).
б) неякiсне проведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдок недостатнього професiоналiзму банкiвських спецiалiстiв або вiдсутностi чiткої методики проведення оцiнки фiнансового стану позичальника, передбаченої нормативними актами.
в) помилки в оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реальної ринкової вартостi, лiквiдностi тощо.
г) неповне вiдображення у кредитному договорi умов, що забезпечують iнтереси банку у поверненнi кредиту та плати за нього повною мiрою.
д) вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiод користування кредитом та погашення позики (проведення обстежень, перевiрок використання кредиту та стану забезпечення позики, контроль поточної фiнансової дiяльностi клiєнта тощо).
е) надмiрне розширення або швидке збiльшення обсягiв кредитних операцiй:
— надання позик в обсягах, що не вiдповiдають капiталу банку;
— поширення кредитної дiяльностi на регiони та сфери, не знайомi банку або для функцiонування в котрих банк недостатньо оснащений;
Рiвень кредитного ризику значно збiльшується, якщо:
— проблемнi позики виникають раптово та наперекiр очiкуванням;
— в галузi кредитування розробляються та втiлюються новi задачi, кредитнi послуги, котрi не вiдповiдають минулому досвiду банку i не мають базового потенцiалу виконання (що є особливо актуальним у наших умовах, де iнститут кредитних послуг комерцiйних банкiв трансформується та розширюється);
— керiвництво банку не в змозi вжити необхiдних та негайних заходiв управлiння кредитним портфелем з метою уникнення проведення надто ризикованої кредитної полiтики, яка може призвести до фiнансових збиткiв (погiршення можливостей отримання необхiдного та/або додаткового прибутку);
— iснуючий порядок дiяльностi банку або недосконалiсть законодавства заважає прийняттю деяких оптимальних для конкретних ситуацiй заходiв стосовно зменшення ризиковостi кредитних вкладень банку.
Основними причинами виникнення проблемних позик (тобто позик, щодо яких виявляються труднощi з погашанням основного боргу та сплатою процентiв), що залежать вiд клiєнта – фізичної особи, вважають:
а) неотримання доходiв для покриття заборгованостi фiзичними особами-позичальниками.
б) навмисне порушення позичальником умов кредитного договору.
Фактори появи труднощiв з поверненням кредиту, що лежать поза межами контролю банку, об'єднують:
а) погiршення економiчної кон'юнктури, що враховує макроекономiчнi проблеми: спад, криза виробництва, iнфляцiя, стагфляцiя, криза неплатежiв, котрi утруднюють, а подеколи й унеможливлюють отримання доходів фізичною особою;
б) змiну законодавства країни тощо;
в) форс-мажорнi обставини природного характеру.
За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу. Також до уваги береться рівень погашання позичальником кредитної заборгованості.
Керуючись даними двома критеріями, банк класифікує кредитний портфель на групи кредитного ризику: стандартні позики, позики під контролем, субстандартні позики, сумнівні позики, безнадійні позики(табл.1.5).

Таблиця 1.5 Класифікація кредитного портфеля банку за ступенем ризику та визначення категорії кредитної операції [13]
Фінансовий стан позичальника (клас)
Обслуговування боргу позичальником (група)
«добре»
«слабке»
«незадовільне»
«А»
«стандартна»
«під контролем»
«субстандартна»
«Б»
«під контролем»
«субстандартна»
«субстандартна»
«В»
«субстандартна»
«субстандартна»
«сумнівна»
«Г»
«сумнівна»
«сумнівна»
«безнадійна»
«Д»
«сумнівна»
«безнадійна»
«безнадійна»
З метою захисту своїх iнтересiв, зменшення рiвнiв кредитних ризикiв у процесi активної дiяльностi комерцiйний банк керується як нормативними положеннями, показниками ризику, встановленими iнструктивними документами, так i власними критерiями оцiнки ймовiрних ризикiв, методами та заходами щодо їх зниження, котрi вiдображаються у кредитнiй полiтицi банкiв.
Найпростiшим методом захисту вiд ризику неповернення кредитiв є елементарне нівелювання ризику, якого може дотримуватись банк, надаючи позики надiйним та перевiреним позичальникам. Але повнiстю уникнути ризику у кредитнiй справi, виключити ймовiрну появу втрат практично неможливо. Головною метою постає мiнiмiзацiя ризику, банк не повинен iгнорувати ринок кредитних вкладень з вiдносно високим ступенем ризику, рацiонально та виважено оперуючи капiталом у даному секторi активної дiяльностi. Це дозволить банку не звужувати сферу своєї дiяльностi та бути гiдним конкурентом у системi фiнансових посередникiв.
Лiмiтування кредитiв — це спосiб встановлення сум граничної заборго-ваностi за позиками конкретному позичальнику. Воно здiйснюється шляхом визначення лiмiтiв надання позик, якi уособлюють граничну суму кредиту, котру позичальник має право отримати в банку.
З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку [17]:
— Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контр-агента (Н7) – не більше 25%;
— Норматив великих кредитних ризиків (Н8) — не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку;
— Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) — не має перевищувати 5 відсотків.
— Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) — не має перевищувати 30 відсотків.
Iз застосування способу лiмiтування кредитiв шляхом встановлення максимальних значень показникiв щодо надання позик випливає iнший метод захисту вiд ризику при кредитуваннi, а саме диверсифiкацiя кредитних вкладень. Цей спосiб захисту передбачає розподiл та розмiщення надаваних грошових засобiв мiж рiзними суб'єктами (юридичними та фiзичними особами). Чим бiльшiй кiлькостi позичальникiв буде переданий у тимчасове користування позичковий капiтал конкретного банку, тим, за iнших однакових умов, меншим буде ступiнь ризику неповернення боргу, позаяк ймовiрнiсть банкрутства одразу багатьох клiєнтiв є значно нижчою од вiрогiдностi банкрутства одного або кiлькох позичальникiв, у яких зосереджена значна частка кредитних коштiв, i тим меншою мiрою банк буде залежний вiд можливостi чи бажання окремого позичальника повернути кредит. Також з цiєю метою банк може застосовувати спосiб зменшення розмiрiв надаваних позик у тому випадку, якщо вiн не має цiлковитої упевненостi у достатнiй кредито-спроможностi потенцiйного позичальника, але при цьому ступiнь та рiвень втрат вiд надання кредиту є порiвнянним з вiдповiдними показниками неотримання доходiв вiд втраченої вигоди.
Зі свого боку банки у процесі кредитування та контролю погашання кредитів формують, грунтуючись проведеною попередньою та поточною класифікацією за групами ризиковості кредитів, страховий резерв на відшкодування можливих втрат за наданими позиками. Даний резерв формується тільки на покриття безнадійної (збиткової) кредитної заборгованості за основним боргом та, окремо, за процентами та комісіями за всіма наданими позиками, в тому числі за врахованими векселями та міжбанківськими позиками, операціями фінансового лізингу. Розмір резерву визначається загальною сумою всіх позик, класифікованих за ступенем ризику та зважених на відповідний кожній групі кредитів коефіцієнт ризику.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Нормативними документами класифіковано наступні абсолютні величини розміру ризику(табл.1.7) [13]:
Таблиця 1.7
Категорія кредитної операції
Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)
Коефіцієнт резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки
«Стандартна»
1 %
2 %
«Під контролем»
5 %
7 %
«Субстандартна»
20 %
25 %
«Сумнівна»
50 %
60 %
«Безнадійна»
100 %
100 %
Розрахунковий резерв дорівнює сумі добутків «чиста заборгованість, на яку нараховується резерв * коефіцієнт ризику» всіх груп кредитів. Банк формує страховий резерв з двох складових: резерву загального та резерву спеціального. Загальний резерв створюється шляхом відрахувань на стандартні позики, спеціальний – на решту позик за рахунок валових витрат банку (до 40% суми сукупної заборгованості за кредитами) та, за необхідності, відрахувань з прибутку. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом, або яка виникла внаслідок його неспроможності погасити кредит у зв'язку з дією непереборної сили (форс-мажору), списується зі спеціального резерву. Звичайно, що кошти резерву використовуються тільки у тому випадку, коли банк упевниться, що кредити ніколи не будуть погашені, і віднесе їх у збитки (погашення безнадійної позики не відбулось протягом трьох років).
Але найголовнiшим методом захисту вiд кредитних ризикiв, визначення необхiдного обсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку є аналiз та оцiнка кредитоспроможностi клiєнта, його фiнансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту.
Якщо у процесi оцiнки кредитоспроможностi клiєнта банк дiйшов пози-тивного висновку про привабливiсть кредитної угоди, то наступним елемен-том визначення рiвня кредитного ризику даної справи постає залучення достатнього забезпечення кредиту, позаяк будь-якi прогнознi розрахунки, навiть найоптимiстичнiшi, не здатнi передбачити усiх можливих ускладнень з поверненням позики та процентiв пiд час її використання [61].
Сутнiсть даного методу захисту вiд кредитних ризикiв полягає у тому, що позичальник апрiорно гарантує вiдшкодування суми кредиту та процентiв за ним. До таких гарантiй вiдносять: неустойку, заставу (заклад), поступку вимог та прав, передавання права власностi, гарантiї та поруки, страхування.
Наведенi форми забезпечення повернення кредиту оформлюються спецiальними документами, котрi мають юридичну силу i закрiплюють за кредиторами визначене джерело для погашання позики у разi вiдсутностi коштiв у позичальника при настаннi строку виконання зобов'язань.
Ще одним методом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв у своїй дiяльностi та однiєю з можливих форм забезпечення надаваних позик є така галузь, як страхування окремих випадкiв, вiрогiдних у взаємовiдносинах мiж кредитором та позичальником. Даний спосiб широко застосовується практично у всьому свiтi. Страхування операцiй та дiй, пов'язаних з наданням кредитiв, передбачає повне передання вiдповiдальностi та ризику органiзацiї, котра страхує кредит.
Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
Таким чином, сучасний ринок банківських послуг кредитування населення можна сегментувати з точки зору кредитного ризику як:

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ АППБ „АВАЛЬ”
2.1 Загальні характеристики діяльності АППБ “Аваль”
Акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль” заснований у 1992 році. У 2002 році банк увійшов у «Топ-100 банків Центральної та Східної Європи» рей-тингового агентства Standard&Poor’s. За підсумками 2001-2003 рр. провідні ук-раїнські видання неодноразово визнавали Банк Аваль кращим банком України за найважливішими показниками. У 2004 році звання «Кращий банк України-2003» Банку Аваль присвоїв у своєму щорічному рейтингу кращих банків світу «Awards for Excellence-2003» міжнародний журнал фінансових ринків Euromo-ney [75].
У серпні 2005 року мажоритарні акціонери банку «Аваль» прийняли рі-шення про продаж 93,5 проц. акцій, що знаходились у їхній власності, групі Райффайзен Інтернешнл (м. Відень, Австрія).
У жовтні 2005 року завершено процес придбання 93,5 проц. акцій Банку групою Райффайзен Інтернешнл. Сума угоди стала рекордною для українського банківського сектору та країн СНД і склала 1,028 млрд. дол. США. Статутний капітал банку «Аваль» збільшено на 500 млн. грн. до 1,5 млрд. грн.
Національний банк України затвердив на посаді Голови Правління Банку Володимира Лавренчука
У грудні 2005 року акціонери затвердили новий склад спостережної ради Банку. До неї увійшли Голова Правління Райффайзен Інтернешнл (РІ) Герберт Степіч, регіональний директор у країнах СНД, голова департаменту стратегії і забезпечення РІ Джеффрі Міллікан, фінансовий директор, член Правління РІ Мартін Грюль, член Правління РІ Аріс Богданерис і директор з операційної підтримки, член Правління РІ Гейнц Віднер.
За сучасним станом банк «Аваль» входить до банківської холдингової групи Райффайзен Інтернешнл Бенк-Холдинг АГ (Raiffeisen International Bank-Holding AG, далі — Райффайзен Інтернешнл). Холдінгова група Райффайзен Інтернешнл, що на 70 відсотків належить Райффайзен Центральбанку Остер-райх АГ (Raiffeisen Zentralbank Хsterreich AG), Австрія, далі — РЦБ, управляє 16 банками та численними лізинговими дочірніми компаніями на 16 ринках Центральної та Східної Європи. Мережа групи складається з 2 400 відділень, охоплюючи практично весь регіон. Група Райффайзен Інтернешнл офіційно зареєстрована на Віденсь-кій фондовій біржі.
Станом на 30 червня 2005 підсумковий баланс холдінгової групи склав 32,9 млрд. євро, зрісши на 14 відсотків порівняно з кінцем 2004 року. Прибуток до оподаткування за перше півріччя склав 273 млн. євро, що на 58 відсотків більше ніж за той самий період 2004 року.
Сьогодні банк «Аваль» є провідним в Україні банком, що пропонує при-ватним клієнтам максимально повний перелік банківських послуг, зокрема — споживче кредитування (у тому числі за спеціальними програмами — товари у розстрочку, автомобілі у кредит), грошові перекази в національній та інозем-ній валюті з відкриттям і без відкриття рахунку, розміщення коштів на депозит-них рахунках, повний набір сучасних платіжних інструментів — пластикові картки міжнародних систем MasterCard International і Visa International, а також багато іншого.
Послугами Банку користуються більш ніж 3,2 млн. приватних клієнтів та понад 200 тис. корпоративних клієнтів. Серед них такі відомі в Україні та за кордоном підприємства як ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», СП «UMC», ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Галактон», НАЕК «Енергоатом», ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ЗАТ «Росинка» тощо.
Загальнонаціональна мережа Банку Аваль включає 1400 структурних під-розділів, розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, містах обласного підпорядкування та окремих селах у всіх регіонах України. Переваж-на більшість із них є повнофункціональними відділеннями, що надають приват-ним та корпоративним клієнтам повний перелік стандартних та новітніх банків-ських послуг на найвищому рівні, в банку працюють більше 17 тисяч працівни-ків.
Високоякісне оперативне обслуговування клієнтів по всій Україні забез-печується власними мережами наземного цифрового та супутникового зв’язку, системою електронного обігу, використанням передових банківських та інфор-маційних технологій у бізнес-процесах Банку. На стадії впровадження знахо-диться інтегрована система роздрібного бізнесу на основі програмного комп-лексу Bankmaster RS. Повномасштабне втілення цієї системи дозволить значно прискорити обслуговування клієнтів та забезпечити їм можливість користуван-ня банківськими продуктами у будь-якому підрозділі Банку, незалежно від то-го, в якому з них було відкрито рахунок.
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Аваль” є одним із лідерів і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [77]:
— Обсяг валюти активів балансу – 19 258,740 млн.грн.( 2 місце);
— Обсяг власного капіталу – 2 098,773 млн.грн.( 2 місце);
— Обсяг статутного капіталу – 246,634 млн.євро( 1 місце);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
– 13 853,640 млн.грн.( 2 місце);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
– 9 165,813 млн.грн.( 2 місце);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
– 6 000,990 млн.грн.( 1 місце);
— Обсяг балансового прибутку – 19,244 млн.грн.( 23 місце);
— Прибутковість статутного капіталу – 1,307 % ( 131 місце);
— Прибутковість активів балансу – 0,100 % ( 126 місце);


Рис.2.1. Динаміка виконання норматива Н1 регулятивного капіталу АППБ „Аваль”

Рис.2.2. Динаміка виконання нормативів Н2, Н3 АППБ „Аваль”
Як показують результати аналізу графіків рис.2.1 – 2.2 в періоді 2001 – 2006 років значення основних нормативів капіталу АППБ „Аваль” становить:
— мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) від 45,0 млн.євро (2001) до 245,3 млн.євро(2006);
— адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) від 11,0% (2001) до 22,7%(2006);
— адекватності основного капіталу (Н3) від 7,0%(2001) до 14,45%(2006);
Таким чином, згідно вимогам НБУ [13 ], АППБ „Аваль” у 2006 році відноситься до категорії „Добре капіталізований банк”, тобто банк в якого:
— розмір регулятивного капіталу вище 8,0 млн.євро;
— норматив адекватності регулятивного капіталу Н2, перевищує його нормативне значення(більше 10%) і становить не менше ніж 17 відсотків;
— норматив адекватності основного капіталу Н3 більше ніж його нормативне значення(більше 4%) і становить 8 відсотків табільше.
2.2 Структура кредитних операцій АППБ “Аваль” з приватними особами

На протязі 2004 року в банківській системі України (рис.2.3 – 2.5) відбулась системна криза відтоку залучених коштів у 3 кварталі 2004 року, що вимагало спеціальних постанов НБУ по адміністративному стриманню обсягів вкладів населення в банках на період екстремальної ситуації з виборами Президента України. Як видно з графіків рис.2.3 –2.5, тільки у 2 кварталі 2005 року відновлені обсяги залучених коштів в банківській системі України на рівні 2 кварталу 2004 року [77].
Рис.2.3. Динаміка обсягів власного капітала та запозичених коштів (зобов’язань) в банківській системі України [77]


Рис. 2.4. Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в банківській системі України [77]

Рис.2.5. Динаміка обсягів та структури активних операцій в банківській системі України [77]
Основне досягнення банків минулого (2005) року — більш ніж двократне зростання обсягів роздрібних кредитів
Асоціація українських банків оприлюднила фінансові результати діяль-ності банків за 2005 рік [77]. Один із чинників зростання банківського сектору — розширення співпраці з населенням. Якщо великі компанії або взагалі не кредитувалися, або віддавали перевагу співпраці із західними банками, то по-пит громадян та банківські послуги різко зріс.
Порівняно з позаминулим роком вклади українців збільшилися на 76%, кредити фізичним особам — у 2,3 раза. Рекордні темпи зростання роздрібних кредитів передусім є наслідком торішнього іпотечного буму. Лідерами за тем-пами нарощування кредитів громадянам стали Райффайзенбанк (278%) та УкрСиббанк (235%) — найактивніші на ринку житлового та автокредитування (табл.2.1)
Таблиця 2.1 Перелік комерційних банків, що займають провідні позиції на ринку банківських послуг населенню в Україні станом на кінець 2005 року
№ п/п
Найбільші роздрібні банки України
Кредити фізособам на
кінець 2005 року, млн грн
Приріст
за рік, %
Депозити фізосіб на кінець
2005 року, млн грн
Приріст за рік, %
1
ПриватБанк
6 351
105
9 966
79
2
Аваль
4 365
126
9 165
83
3
Укрсиббанк
3 174
235
2 614
85
4
Укрсоцбанк
2 976
194
3 514
73
5
Райффайзенбанк
1 691
278
1 152
110
6
Надра
1 677
177
2 491
78
7
Ощадбанк
1 303
76
5 862
69
8
Правекс-Банк
1 143
65
1 350
46
9
Брокбiзнесбанк
741
18
1 406
101
10
Фінанси та Кредит
676
160
1 766
112
За данними АУБ [77]
Як показує аналіз графіків на рис.2.5, з 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за рік) обсяг виданих кредитів фізичним особам по банківській системі збільшився з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. ( на + 23 млрд.грн.), при цьому обсяг залучених строкових депозитів фізичних осіб зріс з рівня 35 млрд.грн. до рівня 52 млрд.грн. ( на +17 млрд.грн.), а обсяг залучених поточних депозитів фізичних осіб зріс з рівня 10 млрд.грн. до рівня 16 млрд.грн. ( на +6 млрд.грн.). Таким чином, основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб у банківській системі України за 2005 –2006 року є залучені строкові і поточні депозити фізичних осіб.
Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування і, тільки в дуже обмеженому обсязі, для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб складає від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на термін 10 – 20 років. При цьому відносно дешеві поточні депозити фізичних осіб є хитливою ресурсною базою і не можуть бути використані для іпотечного кредитування. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою строкових депозитів фізичних осіб, що при ринковій економіці не може бути нижче індекса зменшення вартості грошей (дисконтна ставка Національного банку України чи рівень інфляції).
Оскільки дисконтна ставка НБУ в 2005 – 2006 році складає 9,5% [76], а офіційна інфляція не перевищує 10% у рік, то природною ринковою реакцією комерційних банків є встановлення процентної ставки на строкові депозити фізичних осіб на рівні від 10,5% (3 місяці) до 12,0% (12 місяців) у національній валюті. Отже, природної є і ставка іпотечних кредитів у національній валюті, що не знижується нижче рівня 16 – 17% річних, тобто на 5,0 – 5,5% вище вартості ресурсів.
Оскільки більш 72% іпотечних кредитів видано в іноземній валюті, то на іпотечному ринку в банківської систем України, в основному, працює інша система ціноутворення. Штучно, ставка строкових депозитів в іноземній валюті для фізичних осіб у банківській системі встановлена на 4 – 5 % нижче ставки строкових депозитів у національній валюті, тобто на рівні 7,0%(3 місяці) і 8,0%(12 місяців), при цьому ставка депозитів у євро встановлюється штучно на 0,5 – 0,7% нижче, ніж ставка в доларах США. Природно, що при такій ціні ресурсів в іноземній валюті, яка сформована за рахунок внесків населення в іноземній валюті, процентна ставка по іпотечних кредитах в іноземній валюті на сьогоднішній день у банківській системі складає від 11,5% до 12% річних, тобто на 4% вище вартості ресурсів.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Оскільки тільки 40% строкових вкладів у валюті мають термін більш 12 місяців, ресурсна база споживчих іпотечних кредитів у банківській системі України може бути оцінена як 57,22 млрд.грн.*0,44*0,4 = 10 млрд.грн., що відповідає реальному обсягові виданих споживчих іпотечних кредитів у банківській системі України в 2006 році.
Таким чином, як показав аналіз, у банківській системі України з ураху-ванням відсутності ресурсних джерел з терміном залучення більш 1 року для видачі іпотечних кредитів на 10-20 років використовуються тільки довгострокові вклади населення в іноземній валюті (12 місяців), як найбільш стійка частина залучених пасивів. Отже, розширення обсягів іпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсної бази банків України до моменту впровадження нових механізмів залучення довгострокових ресурсів для іпотечного кредитування.

Після оцінки стану споживчого кредитування на макрорівні банківської системи України, проведемо оцінку стану банківського кредитування населення на мікрорівні досліджуємого комерційного банку – АППБ “Аваль”. На рис.2.6 –2.12 наведені результати аналізу динаміки пасивних і активних операцій та структури кредитно- інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” у 2003 – 2006 роках.
Рис. 2.6. Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в АППБ «Аваль» у 2003 – 2006 роках [76]

Рис. 2.7. Динаміка обсягів та структури активних операцій в АППБ «Аваль» у 2003 – 2006 роках [76]


Рис. 2.8. Динаміка обсягів виданих кредитів та створених резервів на кредитні ризики в АППБ «Аваль» у 2003 – 2006 роках [76]
Як показує аналіз графіків рис.2.7, з середини 2005 року в АППБ “Аваль” відбулася різка переорієнтація структурного співвідношення кредитування фізичних та юридичних осіб.
Так, при рості обсягів кредитів, наданих юридичним особам у 2005 –2006 роках з рівня 8,2 млрд.грн. до 8,8 млрд.грн., зростання обсягів кредитів, наданих фізичним особам, відбулося з рівня 2,6 млрд.грн. до рівня 5,2 млрд.грн. (тобто в 2 рази).
Одночасно банк практично вийшов з ринку цінних паперів (зменшення обсягів з рівня 1,0 млрд. грн. до 0,3 млрд.грн.) та на +1,0 млрд.грн. збільшив присутність на ринку міжбанківського кредитування.
При цьому приріст ресурсної бази в 2005 –2006 роках відбувся тільки за рахунок зростання залучених коштів фізичних осіб(рис.2.6):
— строкові кошти фізосіб зросли з рівня 4,8 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 6,6 млрд.грн. (середина 2006 року);
— поточні залучені кошти фізичних осіб зросли з рівня 2,0 млрд.грн.(середина 2005 року) до 2,8 млрд.грн.(середина 2006 року).
Ресурсна база залучених коштів юридичних осіб, навпаки, різко зменшилась( рис.2.6):
— обсяги строкових коштів юридичних осіб зменшились з рівня 2,8 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 1,7 млрд.грн.(середина 2006 року);
— обсяги поточних коштів юридичних осіб зменшились з рівня 4,2 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 3,3 млрд.грн.(середина 2006 року).
Зміни в структурі співвідношення кредитів, наданих юридичних та фізичним особам, віддзеркалились в темпах зростання обсягів кредитного портфелю та темпах зростання резервів на кредитні ризики (рис.2.8):
— при рості кредитного портфелю з рівня 10,6 млрд.грн. (середина 2005 року) до рівня 14,1 млрд грн.(середина 2006 року), тобто на +40%,
— зростання обсягу резервів на кредитні ризики відбулося з рівня 0,5 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 0,64 млрд.грн. (середина 2006 року), тобто тільки на +28%, що свідчить про підвищення якості кредитного портфелю.


Рис. 2.9. Структура кредитно-інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” станом на кінець 2003 року[76]

Рис. 2.10. Структура кредитно-інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” станом на кінець 2004 року[76]

Рис. 2.11. Структура кредитно-інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” станом на кінець 2005 року[76]


Рис. 2.12. Структура кредитно-інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” станом на кінець 1 кварталу 2006 року[76]
Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфелю АППБ “Аваль” з кінця 2003 року по 1 квартал 2006 року (рис.2.9 –2.12) показав, що:
— структурна частка кредитів наданих, юридичним особам, зменшилась з рівня 72,3 %(4 квартал 2003 року) до рівня 57,8% (1 квартал 2006 року);
— структурна частка кредитів, наданих фізичним особам, зросла з рівня 18,8% (4 квартал 2003 року) до рівня 37,1 % (1 квартал 2006 року).
На рис.2.13 наведена структура кредитів населенню в кредитному портфелі АППБ «Аваль» у 1 кварталі 2006 року. Кредитування фізичних осіб представлене у чотирьох основних сегментах [75]:
а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:
— нецільове споживче кредитування (кредитні картки, овердрафт депозитних карток, кредитування “до зарплати” по зарплатним карткам);
— споживче кредитування придбання побутової техніки для дому;
— споживче кредитування на навчання, лікування, туризм, окремі життєві події;
— споживче «Автомобильне кредитування»;
б) Кредитування населення на потреби капітального характеру:
— інвестиційне іпотечне кредитування будівництва нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
— інвестиційне іпотечне кредитування придбання нерухомості на вторинному ринку та капітальний ремонт нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
Як показує аналіз графіків рис.2.10 структура кредитування населення в АППБ «Аваль» у 2006 році характеризується:
— зменшенням частки кредитування на потреби капітального характеру з 45% (2002 рік) до 32%(2006 рік);
— підвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рік) до 68%(2006 рік);
— зростанням частки кредитів на придбання автомобілів(поточне креди-тування) з 20%(2002 рік) до 41%(2006 рік);
— зростанням частки нецільового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2002 рік) до 8% (2006 рік).

Таким чином, з ростом обсягів споживчого кредитування банк все більше орієнтується на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.
Рис.2.13. Структура споживчого кредитування фізичних осіб в АППБ «Аваль» станом на кінець 1 кварталу 2006 року [75]

Згідно “Звіту про класифіковані кредитні операції за формами власності та розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями АППБ «Аваль» [13], на рис. 2.14 — 2.22 побудована графічна структура кредитного портфелю АППБ «Аваль» станом на 31.12.2005 року в розрізі кредитних ризиків різних видів кредитування юридичних та фізичних осіб. При цьому надані кредити представлені в розрізі:
— загальна структура кредитного портфелю (рис.2.14);
— структура портфелю стандартних кредитів (рис.2.15);
— структура портфелю кредитів “під контролем” (рис.2.16);
— структура портфелю субстандартних кредитів (рис.2.17);
— структура портфелю сумнівних кредитів (рис.2.18);
— структура портфелю безнадійних кредитів (рис.2.19);


Рис.2.14. Загальна структура кредитів та кредитних зобов’язань в АППБ “Аваль” станом на 31.12.2005 року [75]


Рис.2.15. Структура “стандартних” кредитів та кредитних зобов’язань в АППБ «Аваль» станом на 31.12.2005 року [75]


Рис.2.16. Структура кредитів та кредитних зобов’язань “під контролем” в АППБ «Аваль» станом на 31.12.2005 року [75]

Рис.2.17. Структура “субстандартних” кредитів в АППБ «Аваль»станом на 31.12.2005 року [75]


Рис.2.18. Структура “сумнівних” кредитів в АППБ «Аваль»станом на 31.12.2005 року [75]


Рис.2.19. Структура “безнадійних” кредитів в АППБ «Аваль» станом на 31.12.2005 року [75]
Як показує аналіз графіків рис.2.14 – 2.19 найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АППБ «Аваль» з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування кредитів, наданих фізичним особам:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 42,39%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 23,25%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 33,12%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 18,16%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 10,09%;
Таким чином, високий темп розширення кредитування населення в АППБ “Аваль” повинен супроводжуватися впровадженням нових технологій оціню-вання кредитного ризику, які врахують особливості контролю платоспромож-ності фізичних осіб.
2.3 Основні форми кредитування приватних осіб в АППБ „Аваль”
Загальні умови кредитування громадян в АППБ “Аваль” [75]:
— Потенційні позичальники повинні бути резидентами України.
— Потенційні позичальники повинні мати позитивне співвідношення доходів і витрат (достатнє для здійснення виплат по кредиту та відсотках).
— Погашення кредиту відбувається згідно з умовами програми, як пра-вило, щомісяця рівними частинами.
— Відсотки нараховуються на залишок кредиту, погашаються щомісяця.
— Можливе дострокове повернення кредиту.
— Безкоштовне оформлення документів і оцінка застави працівниками банку.
Для одержання кредитів позичальник надає такі документи:
— Заяву встановленого зразка.
— Анкету позичальника.
— Паспорт громадянина України.
— Довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.
— Довідку з місця роботи про посаду і доходи, що одержав позичальник за останні 6 місяців.
— У випадку кредитування під заставу — документи про право власності на заставлене майно.
Основні банківські продукти кредитування населення в АППБ “Аваль” розподілені за наступними сегментами:
а) Довгострокове інвестиційне іпотечне кредитування придбання та ремонту нерухомості;
б) Довгострокове кредитування придбання автомобілів та інших видів транспортних засобів;
в) Нецільове довгострокове споживче кредитування під фінансову заставу без початкового внеску
г) Короткострокове цільове кредитування покупки побутових товарів;
д) Короткострокове цільове кредитування послуг (навчання, подорожі, лікування) на поточні потреби;
е) Короткострове нецільове кредитування “До зарплати” на поточні потреби при наявності “зарплатної” карток з обмеженим револьверним лімітом;
ж) Короткострове нецільове кредитування на поточні потреби за допомо-гою кредитних карток з обмеженим револьверним лімітом;
В кожному з наведених сегментів АППБ “Аваль” надає наступні види банківських послуг кредитування населення:
а)Сегмент 1 — Довгострокове інвестиційне іпотечне кредитування придбання та ремонту нерухомості
АППБ “Аваль” пропонує три програми іпотечного кредитування на купівлю нерухомості: «Житло в кредит на первинному ринку», «Житло в кредит на вторинному ринку», “Приватне будівництво”.
Перелік документів, необхідних для одержання кредиту: заява на одержання кредиту (заповнюється в банку); довідка про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків; паспорт громадянина України; довідка з місця роботи про посаду позичальника і доходи, які він одержав за останні 6 місяців (для приватних підприємців податкова декларація, завірена ДПАУ, і звіт суб’єкта малого підприємництва на останню звітну дату чи інша документація, що визначає фінансовий стан фізичної особи — приватного підприємця); документи, необхідні для оцінки застави експертами банку (технічний паспорт житла).
Основні умови програм іпотечного кредитування в банку “Аваль” наведе-ні в табл. Г.1 – Г.4 додатку Г, при цьому одночасно наведені порівняльні умови інших комерційних банків [78].
б) Сегмент 2 — Довгострокове кредитування придбання автомобілів та інших видів транспортних засобів
В рамках сегменту “Автокредитування” банк «Аваль» пропонує:
— програму придбання власного автомобіля в автосалонах країни за допомогою програми «Авто в кредит», що передбачає надання коштів на покупку автомобілю за мінімаль-ними процентними ставками терміном до 7 років.
— програму “Авто в кредит без власного внеску”, межах якої населен-ня може придбати у кредит новий автомобіль (окрім Таврій, Славут та ЛуАЗів) у будь-якого автодилера, не сплачуючи початкового внеску при оформленні позики.
— програму “Авто у кредит за зниженими ставками”, в рамках якої АППБ “Аваль” пропонує скористатися ще більш привабливими умовами кредитуван-ня у межах співпраці з партнерами банку — корпораціями «АІС», «УкрАвто», ТОВ «Укравтохолдинг».У разі придбання авто у дилерській мережі будь-кого із цих трьох партне-рів банку можна скористатися зниженою процентною ставкою на весь термін користування кредитними коштами.
— програму “Легкові автомобілі Mercedes-Benz і мікроавтобуси Vito та Viano у кредит”, в якій Банк «Аваль» та компанія «АвтоКапітал», генеральне представництво DaimlerChrysler AG в Україні, у межах спільної акції пропонують фізичним особам кредити на купівлю легкових автомобілів Mercedes-Benz і мікроавтобу-сів Vito та Viano.
— програму “Авто в кредит під 1% та 5% річних”, в рамках якої банк «Аваль» та корпорація «АІС» у межах спільної акції пропонують своїм клієн там — приватним особам придбати у кредит під 1% чи 5% річних у доларах США автомобілі марки ВАЗ у дилерів АІС.
— програму — акцію “Тойота в кредит від банку «Аваль»”, в рамках якої клієнти банку «Аваль» мають можливість придбати в автодилерів у кредит ав-томобілі Тойота на спеціальних пільгових умовах. Без сплати будь-яких комі-сій, що впливали б на розмір процентної ставки, банк надає кредити за зниже-ними ставками.
Основні умови програм автокредитування в банку “Аваль” наведені в табл. Г.5 додатку Г [75].
в) Сегмент 3 — Нецільове довгострокове споживче кредитування під фінансову заставу без початкового внеску
Базові умови кредитування:
1.                Термін кредиту:
— від 1 до 3 років — у разі, коли забезпеченням виступає транспортний засіб, нерухомість, порука юридичної чи двох фізичних осіб або застава депозиту в банку «Аваль»;
— від 3 до 5 років — у разі, коли забезпеченням виступає нерухомість або транспортний засіб, а також майнові права на депозит;
— від 5 до 7 років — у разі, коли забезпеченням виступає нерухомість або майнові права на депозит.
2.                Валюта кредиту — гривня, долар США або євро.
3.                Відсоткова ставка за кредитом:
а) терміном від 1 до 7 років включно:
— 17 проц. річних у гривнях;
— 14 проц. річних у доларах США;
— 13 проц. річних в євро.
4.                Сума кредиту — від 1 тис. дол. США до 30 тис. дол. США (або еквівалент в євро чи гривнях).
5.                Власний внесок позичальника — відсутній.
6.                У разі оформлення у заставу нерухомості або транспортних засобів договір застави посвідчується нотаріально.
7.                Погашення основної суми та відсотків — щомісяця (дострокове погашення кредиту здійснюється без штрафних санкцій).
Обов’язковому страхуванню підлягає майно, що передається у заставу відповідно до чинного законодавства України, автомобіль та цивільна відповідальність власника транспортного засобу (у разі, коли авто виступає предметом застави), життя позичальника.
в) Сегмент 4 — Короткострокове цільове кредитування покупки побутових товарів по програмі “Товари у розстрочку”, якщо клієнт хоче придбати будь-які товари довгострокового користування до 5 тис. грн., банк «Аваль» готовий надати кредит під 0,001 проц. річних.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Базові умови кредитування:
1.                Мінімальна сума кредиту залежить від терміну кредитування:
— 6 місяців — 500 грн.
— 12 місяців — 1000 грн.
— 18 місяців — 1000 грн.
2.                Максимальна сума кредиту — 5 000 грн.
3.                Відсоткова ставка — 0,001 проц. річних.
4.                Комісія за відкриття та ведення кредитного рахунку:
— 6 місяців — 14,25 проц. від суми кредиту
— 12 місяців — 20,50 проц. від суми кредиту
— 18 місяців — 26,75 проц. від суми кредиту.
5.                Термін кредиту: шість, дванадцять та вісімнадцять місяців.
6.                Валюта кредиту — гривня.
7.                Погашення основної суми та відсотків — щомісячно (дострокове погашення кредиту здійснюється без штрафних санкцій).
в) Сегмент 5 — Короткострокове цільове кредитування послуг (навчання, подорожі, лікування) на поточні потреби
По програмі “Послуги в розстрочку”, якщо приватна особа хоче поїхати у подорож, навчатися у вищих навчальних закладах, банк «Аваль» готовий надати кредит до 5 тис.грн. під 0,001 проц. річних.
Основні умови програм кредитування “В розстрочку” в банку “Аваль” наведені в табл. Г.6 додатку Г [75].
е) Сегмент 6 — Короткострове нецільове кредитування “До зарплати” на поточні потреби при наявності “зарплатної” карток з обмеженим револьверним лімітом
В рамках кредитної лінії «До зарплати» банк «Аваль» пропонує клієнтам — держателям платіжних зарплатних карток банку скористатися можливістю одержувати готівку чи оплачувати товари і послуги у торговій мережі у кредит у межах встановленого ліміту, майже не сплачуючи відсотки.
Базові умови:
1.                Строк дії кредитної лінії — 1 рік.
2.                Щомісячний кредитний ліміт — 75 проц. щомісячної заробітної плати позичальника.
3.                Процентна ставка — 0,1 проц. річних (за умови погашення кредиту до 15-го числа наступного місяця) та 24,1 проц. річних (після 15-го числа наступного місяця).
4.                Забезпечення — не потрібне.
5.                Погашення основної суми та відсотків — щомісячно.
6.                Комісія за одержання готівки в кредит у банкоматі — 2 проц. від суми (але не менш ніж 2 грн.).
7.                Комісія за оплату товарів та послуг у кредит за допомогою картки — відсутня.
Щомісячну виписку про всі проведені по картковому рахунку транзакції можна отримувати у паперовому вигляді чи електронною поштою.
Інформацію про поточний стан карткового рахунку та всі проведені по ньому транзакції за будь-який період можна одержати на корпоративному сай-ті банку «Аваль» у розділі «Послуги електронними каналами/Виписка он-лайн».
ж) Сегмент 7 — Короткострове нецільове кредитування на поточні потреби за допомогою кредитних карток з обмеженим револьверним лімітом
В рамках програми кредитна лінія «Універсальна» банк «Аваль» пропо-нує клієнтам — держателям зарплатних та приватних платіжних карток скорис-татися кредитними коштами для розрахунків у торговельній мережі та отриман-ня готівки у банкоматі чи касі банку.
Базові умови:
1.                Сума кредитної лінії:
— мінімальна — 500 грн.;
— максимальна — 5 середньомісячних оборотів по рахунку, однак не більш ніж:
— 5 тис. дол. США — для держателів зарплатних карток, котрі не мають в банку кредитів на купівлю житла чи автомобіля;
— 2 тис. дол. США — для держателів приватних платіжних карток та усіх тих, хто має кредити на купівлю житла чи авто.
2.                Строк користування кредитною лінією — 24 місяці з можливістю автоматичної пролонгації.
3.                Валюта кредиту — гривня, долар США, євро.
4.                Відсоткова ставка:
— 0,1 проц. річних у національній чи іноземній валютах — при погашенні усієї заборгованості до 15 числа наступного місяця;
— 2 проц. на місяць у гривнях та 1,5 проц. — у доларах США/євро — при погашенні кредиту після 15 числа наступного місяця.
5.                Забезпечення — не потрібне.
Таким чином, проведений аналіз показав, що основні банківські продукти кредитування населення в АППБ “Аваль” відповідають всім сучасним напрямкам сегментів кредитування населення, а умови кредитування є конкурентоспроможними у порівнянні з умовами кредитування в інших банках України.

2.4 Аналіз прибутковості операцій кредитування приватних осіб в АППБ „Аваль”
Оскільки розвиток кредитування населення не є метою діяльності комерційного банку, необхідно проведення аналізу доцільності переорієнтації АППБ “Аваль” з пріорітетного напрямку кредитування юридичних осіб на пріоритети кредитування населення. Основним аргументом переорієнтації повинен бути найважливіший параметр діяльності комерційного банку – рівень прибутковості діяльності.
Як показують результати аналізу графіків рис.2.20 на протязі 2001 – 2006 років значення основних показників доходності активів та капіталу АППБ „Аваль” становлять:
— рентабельність активів ROA = 0,08%(2001) – 0,3% (2006);
— рентабельність власного капіталу ROE = 2,0%(2001) – 3,27%(2006);
При цьому станом на момент продажу АППБ „Аваль” італійському банку (2 квартал 2005 року) значення рентабельності роботи банку впали до критично низького рівня:
— рентабельність активів ROA = 0,05%(2005);
— рентабельність власного капіталу ROE = 0,7%(2005);
Згідно з нормативною класифікацією НБУ, АППБ „Аваль” за фактичними показниками рентабельності роботи відноситься до низькорентабельних банків, тобто банків у яких:
— рентабельність активів ROA – нижче 0,5%;
— рентабельність власного капіталу ROE – нижче 5%;
Тобто з точки зору вітчизняних акціонерів, продаж АППБ „Аваль” є вигідною операцією по переведенню раніше інвестованого капіталу в більш рентабельну сферу застосування.


Рис.2.20. Динаміка рентабельності статутного капіталу та активів в АППБ „Аваль”
В той же час, аналіз графіків рис.2.20 показує, що після змін менеджмен-ту у 2006 році рентабельність в АППБ „Аваль” почала зростати.
В табл.2.2 наведені результати розрахунків порівняльних показників ефективності діяльності АППБ “Аваль” та банків банківської системи України за 2005 рік. В якості порівняння використанні показники діяльності АКБ „Державний Укрексімбанк” та умовно – середній банк банківської системи України.
Порівняльний аналіз отриманих даних дозволяє виявити причини низької рентабельності діяльності АППБ „Аваль”:
— чистий процентний спред становить 5,99%, що значно нижче рівня процентного спреду в АКБ „Укрексімбанк” – 7,5%, але вище за рівень процентного спреду в умовно-середньому банку БС України – 4,92%;

Таблиця 2.2 Порівняльні показники ефективності діяльності АППБ
“Аваль” та банків банківської системи України за 2005 рік [77]
— структурна частка процентних доходів в операційних доходах становить 44,2%, що значно нижче рівня частки процентних доходів в АКБ „Укрексімбанк” – 59,8%, та нижче рівня частки процентних доходів в умовно-середньому банку БС України – 51,0%;
— структурна частка процентних витрат на утримання інфраструктури банку становить 30,8%, що значно вище рівня частки витрат на утримання інфраструктури в АКБ „Укрексімбанк” – 15,5%, та вище рівня частки витрат на утримання інфраструктури в умовно-середньому банку БС України – 23,1%;
— структурна частка процентних витрат на оплату праці в банку становить 44,65%, що значно вище рівня частки витрат на оплату праці в АКБ „Укрексімбанк” – 36,0%, та вище рівня частки витрат на оплату праці в умовно-середньому банку БС України – 29,5%;
— структурна частка робочих активів в активах банку становить 88,7%, що значно нижче рівня частки робочих активів в АКБ „Укрексімбанк” – 94,3%, та нижче рівня частки робочих активів в умовно-середньому банку БС України – 92,6%;
В результаті в АППБ „Аваль”:
— рентабельність активів в банку становить 0,82%, що значно нижче рівня рентабельності активів в АКБ „Укрексімбанк” – 4,26%, та нижче рівня рентабельності активів в умовно-середньому банку БС України – 1,35%;
— рентабельність статутного капіталу в банку становить 6,33%, що значно нижче рівня рентабельності статутного капіталу в АКБ „Укрексімбанк” – 48,5%, та нижче рівня рентабельності статутного капіталу в умовно-середньому банку БС України – 13,4%;
Таким чином, для підняття рентабельності діяльності в АППБ „Аваль” необхідно різко підняти рівень процентних доходів за рахунок високопроцентних ризикових видів кредитування фізичних осіб.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ
3.1 Проблеми та перспективи розвитку сегменту кредитування населення в банківській системі України

Банківській системі України у 2006 році загрожує перекредитування. Національний банк України обнародував темпи приросту депозитів і кредитів у банківській системі країни за п'ять місяців 2006 року. Згідно даним НБУ [76], видані банками кредити перевищили обсяг залучених коштів на 25,65 млрд грн. Рис.3.1. Показники темпів абсолютного росту кредитних та депозитних портфелів в АППБ “Аваль” та найбільших банках України за період 01.11.2005 – 01.05.2006 року [77]
За даними НБУ, обсяг кредитів, виданих українськими банками до почат-ку червня 2006 року, склав 170,72 млрд грн. При цьому на депозитах і поточних рахунках банків знаходиться 145,07 млрд грн, що на 25,65 млрд грн менше ви-даних кредитних коштів. Обсяг валютних депозитів населення в банках Украї-ни станом на 01.07.2006 року досяг 7, 479 млрд. доларів США, або 37,77 млрд. грн. в еквіваленті, тобто 26,0% залучених коштів банків. Найбільший розрив намітився між довгостроковими залученими і розміщеними коштами — 48,09 млрд грн. Варто відзначити, що в січні в банківській системі України депозитів було усього на 13,05 млрд грн менше, ніж кредитів. Таким чином, розрив виріс вдвічі усього за п'ять місяців цього року.
Так, згідно даним результатів проведеного аналізу, представленого на рис.3.1:
а) в АППБ “Аваль”:
— загальний убуток обсягу власних та залучених ресурсів за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить – 512,4 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить + 2 449,6 млн.грн.;
б) в середньому по 7 найбільшим банкам України:
— загальний приріст обсягу власних та залучених ресурсів за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 097,2 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 808,4 млн.грн.;
Учасники банківського ринку України визнають, що перевищення приросту активів над пасивами грозить утратою ліквідності банківської системи, і відзначають, що це результат погоні банків за клієнтами. До того ж, кредитуючи населення такими швидкими темпами, банки підстьобують інфляцію.
Примітно, що НБУ тренд, що намітився, у перевищенні активів над пасивами на сьогоднішній день не турбує. Останні кроки регулятора скоріше спрямовані на активне стимулювання кредитування економіки. Зокрема, у травні 2006 року НБУ знизив норму обов'язкового щоденного резервування банками депозитів, визволивши в такий спосіб кошти для інвестування в економіку. На думку НБУ, ліквідність банків страждає зовсім не від зайвого кредитування, а від недоліку капіталу. У той же час у НБУ визнають, що прихід іноземних банків може і не стати панацеєю для капіталізації банківської системи.
Слід відмітити, що зростання обсягів кредитів, виданих фізичним особам, перевищує зростання обсягів депозитів фізичних осіб, тобто в кредитування фізичних осіб розміщуються ресурсні кошти, залучені як у юридичних осіб, так і на міжбанківському ринку.
Так, згідно даним результатів проведеного аналізу, представленого на рис.3.1:
а) в АППБ “Аваль”:
— загальний приріст залучених депозитів населення за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +351,0 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю фізичних осіб за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить + 2 218,3 млн.грн.;
б) в середньому по 7 найбільшим банкам України:
— загальний приріст залучених депозитів населення за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +547,3 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю фізичних осіб за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 326,0 млн.грн.;
Середньомісячні темпи приросту характерних агрегатів балансу АППБ “Аваль” та інших найбільших банків України в період з 01.11.2005 по 01.05.2006 року представлені в табл.3.1 [ ].
Як показує аналіз даних, наведених в табл. 3.1 щомісячні темпи нарощування кредитного портфеля фізичних осіб в 7 найбільших банках України ста-новлять 9,2%/місяць при темпах приросту валюти балансу 4,5%/місяць, а в АППБ “Аваль” темпи нарощування кредитного портфеля фізичних осіб ста-новлять 8,4%/місяць при темпах приросту валюти балансу 0,8%/місяць. Таким чином, банківська система України у 2005 –2006 роках переорієнтувалася на пріоритетне кредитування фізичних осіб.

Таблиця 3.1 Середньомісячні темпи приросту характерних агрегатів балансу АППБ “Аваль” та інших найбільших банків України в період з
01.11.2005 по 01.05.2006 року
Станом на 31.05.2006 поточний кредитний портфель фізичних осіб банку «Аваль» перевищив еквівалент 1 млрд. євро і досяг 6,476 млрд. грн. З початку поточного року портфель кредитів населенню банку «Аваль» зріс більш ніж на 2 млрд. грн. і продовжує динамічно збільшуватися. На графіках рис.3.2 наведе-ні процентні ставки по основним видам кредитування фізичних осіб в АППБ „Аваль” станом на 01.07.2006 року [75].



Програми більшості українських банків по кредитуванню фізичних осіб поки орієнтовані на власних клієнтів — в основному учасників «зарплатних проектів». На Україні людина, що не є перевіреним клієнтом банку, украй рідко може розраховувати на беззаставний кредит навіть в обсязі до $1000. Це зв'язано з тим, що українські банки ще не відійшли від орієнтації насамперед на корпоративних клієнтів, і не готові прораховувати ризики по кредитуванню кожної людини окремо. У випадку ж із клієнтом зарплатного проекту банк бачить усі його фінансові потоки — йому набагато простіше оцінювати ризики, більш того — погашати кредит можна автоматично, при надходженні чергової зарплати. Таким чином, навіть рекламовані українськими банками кредитні програми варто розділяти на проекти «для своїх» і «для всіх».
    продолжение
--PAGE_BREAK--Найбільш розвинутий на Україні сегмент ринку роздрібного кредитуван-ня — експрес-кредитування на покупку товарів масового споживання (на Україні його частіше називають «розстрочкою»). Тут український ринок теж істотно відстає від ринків суміжних держав — наприклад, практично не розвите експрес-кредитування послуг — туристичних поїздок, залізничних і авіаквитків, лікування. Проте, у більшості великих магазинів побутової техніки, а особливо — мереж (таких, як «Ельдорадо», «Фокстрот», «МегаМакс», «Домотехника», «Техноярмарок», «Технополис» і інші) зараз представлений уже не один, а кілька банків і кредитних союзів.
Інтерес банків до цього напрямку порозумівається його високою прибутковістю. Основа цієї послуги — можливість одержати кредит безпосередньо в магазині при виборі покупки. Відповідно, головним критерієм для позичальника виявляється не вартість кредиту, а простота і швидкість його одержання: терміни оформлення «розстрочки» не повинні перевищувати 30-40 хвилин, а список документів повинний бути мінімальним, навіть без надання довідки про заробітну плату і навіть без наявності реєстрації за місцем проживання.
При цьому можливість «прямо зараз» одержати бажаний товар — та й са-ма згода банку видати кредит «за просто так» — змушують людини не звертати увагу на безліч дріб'язків. Насамперед це — додаткові збори, включаємі банком у рекламовану процентну ставку. Це можуть бути комісії «за розгляд кредитної заявки», «за одержання кредиту», «за відкриття позичкового рахунка», «за одержання готівки у касі», «за обслуговування позичкового рахунка»: кожен банк тут витончується у винахідливості по-своєму. У підсумку при споконвічно заявленій ставці в 18-30% річних ефективна ставка по експрес-кредитах у більшості банків знаходиться на рівні 50% річних.
Здавалося б, очевидним спростуванням цьому можуть служити програми «безпроцентних» кредитів, що одержали поширення в 2005 році. Однак покупці, що зраділи такий можливості одержати безкоштовну розстрочку, знають, що в більшості випадків без додаткових зборів не обійшлося. За словами самих банкірів, формально названий «безпроцентним» кредит рідко обходиться клієнтові дешевше, ніж у 20% річних.
Відрізняється український ринок і досить широким розвитком іншого — «стаціонарного» варіанта споживчого кредиту. У цьому випадку позичальникові потрібно оформити в магазині рахунок-фактуру на обраний товар і віднести його разом зі стандартним набором документів (паспорт, довідка про доходи і т.д.) у банк — щоб той направив гроші прямо на рахунок продавця. Рішення про видачу такого кредиту звичайно приймається в термін від трьох днів до тижня — але й обходиться позичальникові істотно дешевше (ефективна ставка складає в межах 25-35%). Однак, крім неминучих втрат часу і необхідності кілька разів ходити з магазина в банк і назад, у цього кредиту є і ще один істотний недолік: деякі банки видають кредити лише на покупки у визначених мага-зинах, з якими в них укладений договір.
Нарешті, у 2005 році на Україні почався повномасштабний розвиток най-більш прогресивного напрямку роздрібного кредитування — кредитних карт. Основна відмінність цього типу кредитів у тім, що відсотки по них починають нараховуватися не з моменту визначення банком кредитного ліміту, а лише піс-ля того, як гроші витрачені. Таким чином, клієнт банку одержує можливість постійно мати при собі значну суму «чужих» грошей практично безкоштовно (за винятком плати за обслуговування карти і, іноді, комісії за видачу кредиту).
Ці карти розділяються на дві категорій: «овердрафтні» і «револьверні». До першого відносяться наприклад, карти, на які клієнт банку одержує зарпла-ту, — однак у даному випадку він також може витрачати гроші і «у мінус» (так називаний «овердрафт»). Ліміти по таких картах звичайно не високі і рідко пе-ревищують одну-дві третини середньомісячного доходу позичальника. «Револь-верні» карти — їх звичайно і вважають по-справжньому кредитними — не при-пускають наявності постійного позитивного залишку на рахунку. Назва цих карт походить від принципу погашення кредиту, що як би «обертається»: щомі-сяця клієнт зобов'язаний гасити лише набіглі за час користування кредитом від-сотки і невелику частина основної суми кредиту — звичайно 10%. При цьому весь погашений залишок кредиту знову попадає на рахунок і позичальник знову може їм користуватися. При очевидній зручності кредитних карт, ставки по цих кредитах відносно невисокі — оскільки видаються вони, як і кредити на невід-кладні нестатки, після ретельного розгляду заявки. Однак суми кредитів зви-чайно трохи нижче, і рідко перевищують $3 тис.
Таким чином, український ринок роздрібного кредитування практично сформувався: на ньому представлений типовий продуктовий ряд, характерний для розвитих країн, і в кожнім із сегментів представлений мінімум два-три ак-тивних гравця, у тому числі — з іноземним капіталом. З урахуванням заплано-ваного виходу на 2006 рік виходу на роздрібний ринок турецького Finansbank, російського Внешторгбанка, чеської Home Finance і ряду інших гравців (у тому числі банку «Дельта» за участю американського капіталу), варто очікувати різ-кого росту конкуренції.
3.2 Конкурентна позиція та напрямки розвитку ринкової долі АППБ “Аваль” в сегменті кредитування населення
Підсегмент довгострокового іпотечного кредитування під заставу нерухомості
Український ринок банківського іпотечного кредитування є дуже концентрованим, причому якщо на перші десять банків приходиться 85% ринку іпотеки, то на перші п'ять — більш 65%, а перші 15 банків — більш 92,2% ринку. При цьому лише 20 банків мають іпотечний портфель більш 50 млн.грн.
Результати дослідження компанії «Простобанк Консалтинг» [78] столич-ного ринку житлового кредитування наприкінці травня 2006 року (Об'єктом вивчення були умови надання позик на покупку житла на вторинному ринку 15 столичних банків на термін 10 і 20 років, орієнтована вартість нерухомості, для якої співробітники компанії намагалися одержати позичку, складала 50 000 доларів США або 250 000 гривень) показали:
— середня процентна ставка по гривневих кредитах складає 16,25%, а по доларовим – 11,9 % річних;
— мінімальний відсоток зафіксований на рівні 12% у гривні і 9,5% у дола-рах США (однак в обох випадках із клієнта стягується додаткова щомісячна комісія). Максимальна вартість склала – 19,5% у гривні, і 14% — у доларах США;
— середній розмір спочатку внеску складає небагато більш 15% від вар-тості нерухомості;
— одноразову комісію стягують 13 з 15 банків, її розмір коливається від 90$ до 2% від суми кредиту;
— щомісячну комісію стягують 4 фінустанови: Приватбанк і Укргазбанк (від суми кредиту), Фінанси і кредит, а також Надра (від залишку заборгованості по позиці);
— середній розмір страхових платежів складає: при страхуванні майна – 0,42% щорічно від вартості нерухомості, при страхуванні життя позичальника – 0,6 % щорічно від суми кредиту. Страхування майна є обов'язковою умовою у всіх 15 банках, страхування життя – тільки в 10 фінустановах. Титульне стра-хування практикується тільки в Райффайзенбанк Україна.
В табл. Е.1 Додатку Е наведені рейтинги банківських кредитів на придбання житла на вторинному ринку/ гривна (строк кредиту — 10 лет, сума креди-ту — 200000 гривен(40 000 доларов США)) станом на 26.06.2006. Рейтингування кредитів проводилось по коефіцієнту подорожчання суми кредиту, тобто відно-шенню сумарних витрат на кредит (відсотки, одноразову сплату, періодичні комісії, страхування) до суми кредиту банку. Як показують дані табл.Е.1:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,86 – 2,25;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (3 місце) з коефіцієнтом подо-рожчання кредиту 1,92 та початковим внеском 20% вартості квартири;
— найдешевші кредити в гривні на 10 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефі-цієнт подорожчання – 1,86);
— найдорожчі кредити в гривні на 10 років в АКБ “Приватбанк” (коефі-цієнт подорожчання – 2,25);
В табл. Е.2 Додатку Е наведені рейтинги банківських кредитів на прид-бання житла на вторинному ринку/ гривна (Строк кредиту — 20 лет, сума креди-ту — 200000 гривен(40 000 доларов США)) станом на 26.06.2006. Як показують дані табл.Е.2:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 2,70 – 3,73;
— АППБ “Аваль” в гривнях на 20 років кредити не видає;
— найдешевші кредити в гривні на 20 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,70);
— найдорожчі кредити в гривні на 20 років в АКБ “Приватбанк” (коефіцієнт подорожчання – 3,73);
В табл. Е.3 Додатку Е наведені рейтинги банківських кредитів на придбання житла на вторинному ринку/ Долар США (Строк кредиту — 10 лет, сума кредиту — 200000 гривен(40 000 доларов США)) станом на 26.06.2006. Як показують дані табл. Е.3:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,64 – 1,95;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (5 місце) з коефіцієнтом подо-рожчання кредиту 1,70 та початковим внеском 20% вартості квартири. При цьому умови кредитування в АКБ “Правекс-банк” кращі по початковому внеску – 0% (коефіцієнт подорожчання такий же = 1,70);
— найдешевші кредити в доларах на 10 років в АКБ “Міжнародний іпотечний банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,64);
— найдорожчі кредити в доларах на 10 років в АКБ “Приватбанк” (коефі-цієнт подорожчання – 1,95);
В табл. Е.4 Додатку Е наведені рейтинги банківських кредитів на придбання житла на вторинному ринку/ долар США (Строк кредиту — 20 лет, сума кредиту — 200000 гривен(40 000 доларов США)) станом на 26.06.2006. Як показують дані табл. Е.4:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 2,33 – 2,74;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (4 місце) з коефіцієнтом подо-рожчання кредиту 2,39 та початковим внеском 20% вартості квартири. При цьому умови кредитування в АКБ “Правекс-банк” кращі по початковому внеску – 0% (коефіцієнт подорожчання такий же = 2,39);
— найдешевші кредити в доларах на 20 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,33);
— найдорожчі кредити в доларах на 20 років в АКБ “Укргазбанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,74);
Таким чином, вартість гривневих іпотечних кредитів на 15,9 –36,1% дорожче вартості іпотечних кредитів в іноземних валютах.
Підсегмент довгострокового кредитування населення на придбання автомобілів
У середині травня 2006 року, компанія «Простобанк Консалтинг» провела дослідження столичного ринку автокредитування [78]. У процесі дослідження були вивчені умови кредитування 11 столичних банків на покупку авто. Компа-нія аналізувала тільки базові умови запозичення, не з огляду на акційні програ-ми, що проводять фінустанови разом з автосалонами і страховими компаніями. У центрі уваги експертів були кредити на термін 3 і 5 років для покупки машин вітчизняного й іноземного виробництва вартістю 20 000 доларів США або 100000 гривень.
За результатами дослідження фахівці компанії прийшли до наступних висновків [78]:
— середня номінальна процентна ставка (тобто ставка без обліку комісійних платежів) складає для гривневих кредитів – 16,25 %, а для кредитів у доларах США – 11,77% річних.
— мінімальна процентна ставка в гривні зафіксована на рівні – 14,76 %, а в доларах США – 9,5 % річних (однак і в тім і в іншому випадку з наявністю щомісячних комісій).
— максимальна процентна ставка в гривні склала – 18,5 %, а в доларах США – 14 % річних;
— середній первісний внесок для автомобілів іноземної зборки складає 10%, а для вітчизняного виробництва (зборки) – 15% від вартості машини
— з 11 банків 9 стягують одноразову комісію в розмірі від 100 $ до 2 % від суми кредиту.
— на дату проведення дослідження три столичних банки стягували щомі-сячні комісії: Приватбанк – 0,25 % від первісної суми кредиту, Фінанси і кредит – 0,15 — 0,2 % також від первісної суми кредиту і банк «Надра» — 0,4% щомісяця на залишок заборгованості за кредитом.
В табл. Ж.1 — Ж.2 Додатку Ж наведені рейтинги банківських кредитів на придбання нових вітчизняних та іноземних автомобілів / гривна (Строк креди-ту — 3 роки, сума кредиту — 100000 гривен(20 000 доларов США)) станом на 19.06.2006. Рейтингування кредитів проводилось по коефіцієнту подорожчання суми кредиту, тобто відно-шенню сумарних витрат на кредит (відсотки, одно-разову сплату, періодичні комісії, страхування) до суми кредиту банку. Як показують дані табл.Ж.1 – Ж.2: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,25 – 1,30;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 1 місце з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,25 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в гривні на 3 роки в АППБ “Аваль” (коефіцієнт подорожчання – 1,25);
— найдорожчі кредити в гривні на 3 роки в АКБ “ТАС-Комерцбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,30);
В табл. Ж.3 – Ж.4 Додатку Ж наведені рейтинги банківських кредитів на придбання нових вітчизняних та іноземних автомобілів / гривна (Строк кредиту — 5 років, сума кредиту — 100000 гривен(20 000 доларов США)) станом на 19.06.2006. Як показують дані табл.Ж.3 – Ж.4: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,41 – 1,51;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 2 місце з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,42 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в гривні на 5 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіці-єнт подорожчання – 1,41);
— найдорожчі кредити в гривні на 5 років в АКБ “Укргазбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,51 –вітчизняні) та АКБ “ТАС-Комерцбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,48 — іноземні);
В табл. Ж.5 — Ж.6 Додатку Ж наведені рейтинги банківських кредитів на придбання нових вітчизняних та іноземних автомобілів / долар США (Строк кредиту — 3 роки, сума кредиту — 100000 гривен(20 000 доларов США)) станом на 19.06.2006. Як показують дані табл.Ж.5 – Ж.6: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,19 – 1,21;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 1 місце з коефіцієнтом подорожчан-ня кредиту 1,19 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в доларах США на 3 роки в АППБ “Аваль” (коефіцієнт подорожчання – 1,19);
— найдорожчі кредити в доларах США на 3 роки в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,21);
В табл. Ж.7 – Ж.8 Додатку Ж наведені рейтинги банківських кредитів на придбання нових вітчизняних та іноземних автомобілів / долар США (Строк кредиту — 5 років, сума кредиту — 100000 гривен(20 000 доларов США)) станом на 19.06.2006. Як показують дані табл.Ж.7 – Ж.8: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,30 – 1,35;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 3 місце з коефіцієнтом подорожчан-ня кредиту 1,32 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в доларах США на 5 років в АКБ “Форум” (коефі-цієнт подорожчання – 1,30);
— найдорожчі кредити в доларах США на 5 років в АКБ “Фінанси та кре-дит” (коефіцієнт подорожчання – 1,35 – вітчизняні) та АКБ “Кредитпромбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,35 — іноземні);
Таким чином, вартість гривневих автомобільних кредитів на 9,2 – 11,6% дорожче вартості автомобільних кредитів в іноземних валютах.
Підсегмент поточного споживчого кредитування населення
При покупці товару в кредит, покупець, як правило, зіштовхується з 4 ви-дами додаткових витрат, що приводять до подорожчання купленого товару: процентні платежі по кредиту, одноразові і щомісячні комісії, а також страхов-ка товару, що також іноді стягують банки на користь страхових компаній – сво-їх партнерів.
Кожен банк використовує різноманітні комбінації форм одержання дохо-ду, щоб зробити свою програму кредитування більш привабливою. Наприклад, установивши низьку процентну ставку по кредиту, банк може стягувати велику одноразову комісію або використовувати щомісячні комісійні платежі. Іншими словами, фінустанови завжди встановлюють для себе визначений рівень при-бутковості по кожній конкретній кредитній програмі, з огляду на всі джерела грошових надходжень від клієнта, а не тільки процентні платежі.
Дослідження компанією «Простобанк Консалтинг» [78] рівня доходу, який планують одержувати столичні банки по програмах «Розстрочка» у липні 2006 року показали (на позикові кошти планувалася покупка товару вартістю 2500 гривень, термін користування позичкою — 12 місяців):
— якщо процентна ставка по кредиту складає 0,01 або 0,001% річних, то в такому випадку банки, як правило, обмежуються стягуванням тільки одноразо-вої комісії в розмірі 19 – 20,5% від суми кредиту;
    продолжение
--PAGE_BREAK-- — коли розмір процентної ставки не перевищує 20% річних, то банки стя-гують мінімальну одноразову комісію (1 %) або узагалі відмовляються від неї, пропонуючи покупцям оплачувати щомісячну комісію, розмір якої в середньо-му складає від 0,5% до 1,6% від суми кредиту (або на залишок заборгованості);
— якщо ж процентна ставка вище 20 % річних, тоді банки стягують тільки одноразову комісію в розмірі 4 – 5 % від суми кредиту.
Підсумовуючи всі процентні витрати покупця в грошовий еквівалент і розрахувавши середнє подорожчання товару купленого з допомогу банківсь-кого кредиту отримуємо, у підсумку, рівень всереднього подорожчання 20,5 % від вартості покупки, при максимальному розмірі подорожчання — 27%, а міні-мальному – 14%.
У свою чергу, для банків середній рівень прибутковості даних програм склав – 37% річних. Максимальний показник зафіксований на рівні 49,5%, міні-мальний – 26% річних.
В табл. К.1 Додатку К наведені рейтинги банківських кредитів по програмі «Розстрочка»/ вартість товару — 2 500 грн. (Строк кредиту — 1 год) станом на 26.06.2006. Як показують дані табл.К.1: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,14 – 1,27;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” невисоке (8 місце) з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,21;
— найдешевші кредити в АКБ “Надра” (коефіцієнт подорожчання – 1,14);
— найдорожчі кредити в АКБ “Правекс-Банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,27);
В табл. К.2 Додатку К наведені рейтинги банківських кредитів по програмі «Розстрочка»/ вартість товару — 5 000 грн. (Строк кредиту — 2 роки) станом на 26.06.2006. Як показують дані табл.К.2: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,28 – 1,52;
— АППБ “Аваль” такі кредити з строком 2 роки не видає;
— найдешевші кредити в АКБ “Надра” (коефіцієнт подорожчання – 1,28);
— найдорожчі кредити в АКБ “Правекс-Банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,52);
Таким чином, в підсегменті короткострокового кредитування населення по програмі “Розстрочка” АППБ “Аваль” має дуже слабкі позиції, хоча в цьому ризикованому секторі – найбільші процентні ставки кредитування. Для посилення позицій АППБ “Аваль” необхідно впровадити скоринг-моделі кредитування населення прямо в торгових центрах з мінімумом документів позичальника та оперативною видачею кредиту.

ВИСНОВКИ
Основне досягнення банків минулого (2005) року — більш ніж двократне зростання обсягів роздрібних кредитів. Порівняно з 2004 роком вклади україн-ців збільшилися на 76%, кредити фізичним особам — у 2,3 раза. Рекордні тем-пи зростання роздрібних кредитів передусім є наслідком іпотечного буму 2005 року.
Частка кредитів населенню у загальному кредитному портфелі банків країн Західної Європи сягає 50 %, у східноєвропейських країнах близько 19 %, в українських банках на початок 2006 року вона склала 12 %. Процентні ставки по споживчих кредитах складають у Японії — 1,9 %, Великобританії — 3,7 %, у США — 4,2 %, Франції — 6,6 %, процентні ставки в Україні – 12 — 36%.
Кредитування фізичних осіб в кредитному портфелі дослідженого у дипломному проекті АППБ „Аваль” представлене у шести основних сегментах:
а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:
— нецільове споживче кредитування (кредитні картки, овердрафт депозит-них карток, кредитування “до зарплати” по зарплатним карткам);
— споживче кредитування придбання побутової техніки для дому;
— споживче кредитування на навчання, лікування, туризм, окремі життєві події;
— споживче «Автомобильне кредитування»;
б) Кредитування населення на потреби капітального характеру:
— інвестиційне іпотечне кредитування будівництва нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
— інвестиційне іпотечне кредитування придбання нерухомості на вторин-ному ринку та капітальний ремонт нерухомості (квартири, котеджі з земель-ними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
Як показали результати проведеного в дипломному дослідженні аналізу, з середини 2005 року в АППБ “Аваль” відбулася різка переорієнтація структурного співвідношення кредитування фізичних та юридичних осіб.
Так, при рості обсягів кредитів, наданих юридичним особам у 2005 –2006 роках з рівня 8,2 млрд.грн. до 8,8 млрд.грн., зростання обсягів кредитів, наданих фізичним особам, відбулося з рівня 2,6 млрд.грн. до рівня 5,2 млрд.грн. (тобто в 2 рази).
Одночасно банк практично вийшов з ринку цінних паперів (зменшення обсягів з рівня 1,0 млрд. грн. до 0,3 млрд.грн.) та на +1,0 млрд.грн. збільшив присутність на ринку міжбанківського кредитування.
При цьому приріст ресурсної бази в 2005 –2006 роках відбувся тільки за рахунок зростання залучених коштів фізичних осіб:
— строкові кошти фізосіб зросли з рівня 4,8 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 6,6 млрд.грн. (середина 2006 року);
— поточні залучені кошти фізичних осіб зросли з рівня 2,0 млрд.грн.(середина 2005 року) до 2,8 млрд.грн.(середина 2006 року).
Ресурсна база залучених коштів юридичних осіб, навпаки, різко зменшилась:
— обсяги строкових коштів юридичних осіб зменшились з рівня 2,8 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 1,7 млрд.грн.(середина 2006 року);
— обсяги поточних коштів юридичних осіб зменшились з рівня 4,2 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 3,3 млрд.грн.(середина 2006 року).
Зміни в структурі співвідношення кредитів, наданих юридичних та фізичним особам, віддзеркалились в темпах зростання обсягів кредитного портфелю та темпах зростання резервів на кредитні ризики:
— при рості кредитного портфелю з рівня 10,6 млрд.грн. (середина 2005 року) до рівня 14,1 млрд грн.(середина 2006 року), тобто на +40%,
— зростання обсягу резервів на кредитні ризики відбулося з рівня 0,5 млрд.грн.(середина 2005 року) до рівня 0,64 млрд.грн. (середина 2006 року), тобто тільки на +28%, що свідчить про підвищення якості кредитного портфелю.
Як показав аналіз, динаміка структури кредитування населення в АППБ «Аваль» у 2002 — 2006 роках характеризується:
— зменшенням частки кредитування на потреби капітального характеру з 45% (2002 рік) до 32%(2006 рік);
— підвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рік) до 68%(2006 рік);
— зростанням частки кредитів на придбання автомобілів(поточне креди-тування) з 20%(2002 рік) до 41%(2006 рік);
— зростанням частки нецільового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2002 рік) до 8% (2006 рік).
Таким чином, з ростом обсягів споживчого кредитування банк все більше орієнтується на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру, оскільки процентні ставки за цими ризикованими незабезпеченими кредитами в 1,5 – 2,0 рази вище ставок кредитів, забезпечених заставою.
Як показав аналіз кредитних ризиків, найбільш вразливішим місцем в су-часному кредитному менеджменті АППБ «Аваль» з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування кредитів, наданих фізичним особам:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 42,39%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 23,25%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 33,12%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 18,16%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 10,09%;
Як показали результати досліджень дипломної роботи, переорієнтація АППБ “Аваль” на пріорітетне кредитування фізичних осіб не є випадковою, а є результатом цілеспрямованих дій по підвищенню прибутковості банка, оскіль-ки за результатами 2005 року:
— рентабельність активів в банку становить 0,82%, що значно нижче рівня рентабельності активів в АКБ „Укрексімбанк” – 4,26%, та нижче рівня рента-бельності активів в умовно-середньому банку БС України – 1,35%;
— рентабельність статутного капіталу в банку становить 6,33%, що значно нижче рівня рентабельності статутного капіталу в АКБ „Укрексімбанк” – 48,5%, та нижче рівня рентабельності статутного капіталу в умовно-середньо-му банку БС України – 13,4%;
Таким чином, для підняття рентабельності діяльності в АППБ „Аваль” доцільно різко підняти рівень процентних доходів за рахунок викокопроцент-них малоризикових видів кредитування фізичних осіб.
Стрімке зростання кредитування населення в 2005 році привело до того, що вже у вересні 2005 деякі банки стали відчувати дефіцит ресурсів для видачі роздрібних кредитів. Так, згідно результатам проведеного в дипломному дослідженні аналізу:
а) в АППБ “Аваль”:
— загальний убуток обсягу власних та залучених ресурсів за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить – 512,4 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить + 2 449,6 млн.грн.;
б) в середньому по 7 найбільшим банкам України:
— загальний приріст обсягу власних та залучених ресурсів за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 097,2 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 808,4 млн.грн.;
Слід відмітити, що зростання обсягів кредитів, виданих фізичним особам, перевищує зростання обсягів депозитів фізичних осіб, тобто в кредитування фізичних осіб розміщуються ресурсні кошти, залучені як у юридичних осіб, так і на міжбанківському ринку. Так, згідно даним результатів проведеного аналізу:
а) в АППБ “Аваль”:
— загальний приріст залучених депозитів населення за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +351,0 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю фізичних осіб за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить + 2 218,3 млн.грн.;
б) в середньому по 7 найбільшим банкам України:
— загальний приріст залучених депозитів населення за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +547,3 млн.грн.;
— загальний приріст обсягів кредитного портфелю фізичних осіб за період з 01.11.2005 року по 01.05.2006 року становить +1 326,0 млн.грн.;
Щомісячні темпи нарощування кредитного портфеля фізичних осіб в 7 найбільших банках України становлять 9,2%/місяць при темпах приросту валю-ти балансу 4,5%/місяць, а в АППБ “Аваль” темпи нарощування кредитного портфеля фізичних осіб становлять 8,4%/місяць при темпах приросту валюти балансу 0,8%/місяць. Таким чином, як досліджений АППБ “Аваль”, так і, в-цілому, банківська система України у 2005 –2006 роках знаходиться в стані швидкого переорієнтування розміщення всіх видів ресурсів в пріоритетне кредитування фізичних осіб.
Проведена в дипломному проекті структуризація основних сегментів ринку банківського кредитування населення та аналіз умов основних видів банківського кредитування станом на кінець червня 2006 року показали:
а) Проведений рейтинг привабливості банківських кредитів населенню на придбання житла на вторинному ринку по коефіцієнту подорожчання суми кредиту(відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. Для кредитів на 10 років в гривнях:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,86 – 2,25;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (3 місце) з коефіцієнтом подо-рожчання кредиту 1,92 та початковим внеском 20% вартості квартири;
— найдешевші кредити в гривні на 10 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,86);
— найдорожчі кредити в гривні на 10 років в АКБ “Приватбанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,25);
2. Для кредитів на 20 років в гривнях:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 2,70 – 3,73;
— АППБ “Аваль” в гривнях на 20 років кредити не видає;
— найдешевші кредити в гривні на 20 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,70);
— найдорожчі кредити в гривні на 20 років в АКБ “Приватбанк” (коефіцієнт подорожчання – 3,73);
3. Для кредитів на 10 років в доларах США:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,64 – 1,95;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (5 місце) з коефіцієнтом подо-рожчання кредиту 1,70 та початковим внеском 20% вартості квартири. При цьому умови кредитування в АКБ “Правекс-банк” кращі по початковому внеску – 0% (коефіцієнт подорожчання такий же = 1,70);
— найдешевші кредити в доларах на 10 років в АКБ “Міжнародний іпотечний банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,64);
— найдорожчі кредити в доларах на 10 років в АКБ “Приватбанк” (коефі-цієнт подорожчання – 1,95);
4. Для кредитів на 20 років в доларах США:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 2,33 – 2,74;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” високе (4 місце) з коефіцієнтом подорожчання кредиту 2,39 та початковим внеском 20% вартості квартири. При цьому умови кредитування в АКБ “Правекс-банк” кращі по початковому внеску – 0% (коефіцієнт подорожчання такий же = 2,39);
— найдешевші кредити в доларах на 20 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,33);
— найдорожчі кредити в доларах на 20 років в АКБ “Укргазбанк” (коефіцієнт подорожчання – 2,74);
Таким чином, вартість гривневих іпотечних кредитів на 15,9 –36,1% дорожче вартості іпотечних кредитів в іноземних валютах.
б) Проведений рейтинг привабливості банківських кредитів населенню на придбання нових автомобілів по коефіцієнту подорожчання суми кредиту(відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. Для кредитів в гривнях на 3 роки:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,25 – 1,30;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 1 місце з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,25 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в гривні на 3 роки в АППБ “Аваль” (коефіцієнт подорожчання – 1,25);
— найдорожчі кредити в гривні на 3 роки в АКБ “ТАС-Комерцбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,30);
2. Для кредитів в гривнях на 5 років: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,41 – 1,51;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 2 місце з коефіцієнтом подорожчан-ня кредиту 1,42 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в гривні на 5 років в АКБ “Укрсиббанк” (коефіці-єнт подорожчання – 1,41);
— найдорожчі кредити в гривні на 5 років в АКБ “Укргазбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,51 –вітчизняні) та АКБ “ТАС-Комерцбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,48 — іноземні);
3. Для кредитів в доларах США на 3 роки: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,19 – 1,21;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 1 місце з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,19 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в доларах США на 3 роки в АППБ “Аваль” (коефіцієнт подорожчання – 1,19);
— найдорожчі кредити в доларах США на 3 роки в АКБ “Укрсиббанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,21);
4. Для кредитів в доларах США на 5 років:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,30 – 1,35;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” — 3 місце з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,32 та початковим внеском 15% вартості автомобіля(вітчизняні) та 10%(іноземні);
— найдешевші кредити в доларах США на 5 років в АКБ “Форум” (коефі-цієнт подорожчання – 1,30);
— найдорожчі кредити в доларах США на 5 років в АКБ “Фінанси та кре-дит” (коефіцієнт подорожчання – 1,35 – вітчизняні) та АКБ “Кредитпромбанк” (коефіцієнт подорожчання – 1,35 — іноземні);
    продолжение
--PAGE_BREAK--Таким чином, вартість гривневих автомобільних кредитів на 9,2 – 11,6% дорожче вартості автомобільних кредитів в іноземних валютах.
в) Проведений рейтинг привабливості банківських кредитів населенню на придбання побутової техніки по коефіцієнту подорожчання суми кредиту(відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. Для кредитів у 2500 гривен на 12 місяців: — коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,14 – 1,27;
— рейтингове місце АППБ “Аваль” невисоке (8 місце) з коефіцієнтом подорожчання кредиту 1,21;
— найдешевші кредити в АКБ “Надра” (коефіцієнт подорожчання – 1,14);
— найдорожчі кредити в АКБ “Правекс-Банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,27);
2. Для кредитів у 5000 гривен на 24 місяці:
— коефіцієнт подорожчання лежить в діапазоні 1,28 – 1,52;
— АППБ “Аваль” такі кредити з строком 2 роки не видає;
— найдешевші кредити в АКБ “Надра” (коефіцієнт подорожчання – 1,28);
— найдорожчі кредити в АКБ “Правекс-Банк” (коефіцієнт подорожчання – 1,52);
Таким чином, сучасне місце АППБ “Аваль” в сегментах банківського ринку кредитування населення та основні напрямки стратегії розвитку банківських послуг кредитування населення можна охарактеризувати наступним чином:
— в сегменті довгострокового іпотечного кредитування населення конкурентне положення АППБ “Аваль” з точки зору привабливості умов кредитування для населення – наближається до лідерів (3-4 місця), але прибутковість у цьому сегменті є самою низькою, тому банку доцільно прийняття стратегії утримування позицій з розширенням участі в цьому сегменті ринку кредитування тільки при відповідному розширенні довгострокових кредитних ресурсів та появі реального механізму рефінансування іпотечних цінних паперів;
— в сегменті середньострокового “автокредитування” населення конкурентне положення АППБ “Аваль” з точки зору привабливості умов кредитування для населення – лідируюче (1-3 місця), але прибутковість у цьому сегменті є також середньою, тому банку доцільно прийняття стратегії утримування позицій з розширенням участі в цьому сегменті ринку кредитування тільки при відповідному розширенні середньострокових кредитних ресурсів;
— в сегменті поточного кредитування населення конкурентне положення АППБ “Аваль” слабке, а оскільки в цьому високоризикованому сегменті – найвищі ставки доходності, то банку доцільно зосередити маркетингову політику на розширення діяльності в цьому сегменті;
Враховуючи вищенаведене, практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає:
— в виявлені основних тенденцій та напрямків розвитку кредитування банками населення України;
— в класифікаційному структуруванні основних напрямків кредитування населення в інвестиційному та поточно-споживчому сегментах;
— в розробці методики та проведенню рейтингування ефективності кре-дитів як з боку населення (через коефіцієнт подорожчання кредиту), так і з боку банку (ефективна ставка доходності з врахуванням витрат на вартість залуче-них кредитних ресурсів);
Застосування розробленої методології дозволило на прикладі дослідження роботи АППБ „Аваль” в сегментах кредитування населення виявити нагальні проблеми як з забезпеченням кредитних ресурсів, так і з необхідністю чітко алгоритмізувати розподіл кредитних ресурсів в підсегментах кредитування населення відповідно залученим сегментам джерел кредитних ресурсів, а саме:
— обсяги беззаставного короткострокового кредитування населення на поточні потреби та на нецільове “карткове” кредитування не повинні перевищувати обсягів відповідної бази кредитних джерел — короткострокових та довгострокових гривневих депозитів фізичних осіб;
— обсяги середньострокового заставного “автокредитування” не повинні перевищувати обсягів відповідної бази кредитних джерел — короткострокових і середньострокових депозитів населення в іноземній валюті;
— обсяги довгострокового іпотечного кредитування населення не повинні перевищувати обсягів відповідної бази кредитних джерел — обсягів довгострокових депозитів населення в іноземній валюті та обсягів довгострокових “єврокредитів” банківської системи Європи за рахунок нових іноземних інвесторів;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // від 12 липня 2001 року N 2664-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV) 2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” // від 7 грудня 2000 року N 2121-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273-IV) 3. Закон України “Про Національний банк України” // від 20 травня 1999 року N 679-XIV (станом на 10.01. 2002 року N 2922-III)
4. Закон України “Про господарські товариства”//від 19 вересня 1991 року N 1576-XII ( від 17 травня 2001 року N 2409-III)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” // від 18 листопада 2003 року N 1255-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273-IV) 6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотечне кредитування, операції з консо-лідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” // від 19 червня 2003 року 979-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про цінні папери та фондовий ринок” // від 23 лю-того 2006 року N 3480-IV
8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про іпотечні облігації” // від 22 грудня 2005 року N 3273-IV
9. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу” // від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 листо-пада 2003 року N 1255-IV)
10. Закон України N 2704-IV від 23 червня 2005 року “Про організацію формування та обігу кредитних історій”
11. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про захист прав споживачів” // від 12 травня 1991 року N 1023-XII (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV цей Закон викладено у новій редакції) 12. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозит-них) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435 13. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків //Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 17 січня 2005 року N 10) 14. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмо-вих дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій //Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 (Із змінами і до-повненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 12 жовтня 2005 року N 373)
15. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” // Постанова Правління Націо-нального банку України від 31 серпня 2001 року N 375, із змінами і доповнен-нями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 березня 2004 року N 111)
16. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 березня 2006 року N 76)
17. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407) 18. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України //Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2005 року N 484) 19. Про внесення змін до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125(Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493)
20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правлін-ня Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 21 грудня 2005 року N 485)
21. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Націо-нального банку України від 10 серпня 2005 року N 281
22. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/ // Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N 245 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правлін-ня Національного банку України станом від 11 листопада 2005 року N 426)
23. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 31 серпня 2005 року N 321)
24. Про запровадження обов'язкового резервування коштів за валютними операціями, пов'язаними із залученням резидентами кредитів, позик в інозем-ній валюті від нерезидентів //Постанова Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 року N 291 25. Айвазян С.А. Основы эконометрики. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001.– 432 с.
26. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.
27. Азаренкова Г.М., Д ікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 – 131 с.
28. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
29. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
30. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина – Москва, «Фи-нансы и статистика», 1998 – 576 с.
31. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
32. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
33. Богута Н., Млинців А. ІПОТЕКА / Чому дорожчають гроші // Український діловий журнал ЕКСПЕРТ, 20.06.2006 — expert.ua/ 34. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – 4-те вид., перероблене і доповнене – Київ: Знання, 2004. – 324 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
35. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. – Київ: Академія, 2001. – 313 с.
36. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник.– К.: Знання, 2003. – 524 с.
37. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретич-ний та прикладний аналіз: Монографія. – Харків: ПП Яковлєва, 2003. – 88 с.
38. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов«язань у діяльності банків/ Д.М.Гриджук, В.О.Олійник.- Київ: Істина, 2001.- 256с.
39. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.
40. Деньги, кредиты, банки: Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. -2-е изд. Перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 2000
41. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова,
Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др.; под общ. ред. Г.И. Кравцовой, — Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.
42. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. профессора Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622 с.
43. Задерей Н. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій// Українсь-кий дiловий тижневик „Контракти“ / № 24 вiд 13-06-2005
44. Задерей Н. Група «ТАС» захопилася створенням бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик „Контракти“ / № 41 вiд 10-10-2005
45. Євтух О.Т. Іпотека – механізм ефективного використання ресурсів – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.
46. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.
47. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник.- К.: МАУП,2000
48. Ипотека -2005 (рейтинг жилищных кредитов) // Журнал «Деловой журнал», октябрь 2005, стр. 31 -55
49. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для вузів /О. С. Любунь, К. В. Паливода, М. П. Денисенко та ін /Ред. О. С. Любунь та ін. — К: ЦНЛ, 2005. — 392с.
50. Ишринская Е.Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт. -М.: Финансы и статистика 1995.- 450 с.
51. Кияк А. ІПОТЕЧНИЙ РИНОК ЯК СИСТЕМА // Дзеркало тижня, №23(602), 17.06.2006
52. Ковалев В.В. Финансовый анализ, Москва, “Финансы и статисти-ка”,1995
53. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції комерційних банків – Львів: ЛБІ НБУ, 2001 – 276 с.
54. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оцен-ки.- М.: ИКЦ «Дис», 1997.
55. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во „Знання“, КОО, 2000.- 251с.
56. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга — К.: Торгово- издательское бюро BHV, 1994. 384 с. (INKO)
57. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования – М.: «Высшая школа», 1998 -64 с.
58. Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика. Учебное пособие.- 3 –е изд- К.: «Знание», 2002, 215 с.
59. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело / Пер.с англ. – М.: ИНФРА — М, 2000. – 856 с.
60. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис», 1997.- 464 с.
61. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
62. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.
63. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
64. РЕВУЦЬКА Н. Іпотечне кредитування: зарубіжний досвід і перспекти-ви розвитку в Украіні, „Цiннi папери Украiни“, N2 (290), 15 сiчня 2004 року
65. Редхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / Пер.с англ. – М.: ИНФРА — М, 1996. – 288 с.
66. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2-го изд.— М.: «Дело ЛТД»,1995.— 768 с.
67. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б. Эдвардса 3-е изд. – М.: ИНФРА-М ,1996. – 464 с.
68. Синки Дж. Управление кредитным портфелем / Пер.с англ. – М.: Catallaxy, 1994. – 820 с.
69. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерцій-ного банку –К.,1998. – 345 с.
70. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.- метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2000. — 160с.
71. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2003. – 276с.
72. Шевченко Р. І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. К.: КНЕУ, 2002. — 183с.
73. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІПОТЕЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА // Цінні папери України № 50 (390) 15 грудня 2005
74. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 208 с.
75. HTTP://WWW.AVAL.COM.UA – Офіційний веб-сайт АППБ „Аваль”
76. Офіційний сайт НБУ – HTTP://www.bank.gov.ua
77. Офіційний сайт Асоціації банків України – HTTP:// WWW.AUB.COM.UA
78. Офіційний сайт консалтингової компанії “ПростоБанк” – HTTP:// WWW.PROSTOBANK.COM.UA
79.Законодавчо-довідкова система законодавства України – HTTP:// WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA
80. Офіційний сайт Української Національної Іпотечної Асоціації — unia.com.ua