СВІТОВИЙ РИНОК ЛІСУ
1. Загальнахарактеристика лісового комплексу
Продукція лісового комплексу, обсяг її виробництва, кон'юнктура даного ринку, ціни і інші показники безпосередньо пов'язані з положенням світових лісових масивів на конкретний момент часу, екологічною обстановкою і, відповідно, світовою і державною політикою конкретних країн з питання управліннялісами.
Економічні, політичні, демографічні і соціальні тенденції задають напрямкиуправліннялісами і впливають на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на площулісів і їх кількість надаютьдемографічні зміни (зростання) і урбанізація населення, потреби в продукції лісової промисловості, а також здатністьлісів виконувати важливі екологічні функції. Політичні тенденції, що впливають на лісовий сектор — це децентралізація, приватизація, лібералізація торгівлі і глобалізація світової економіки (1).
Велику кількість урядових і міжнародних організацій в цей час контролюють питання, пов'язані з лісами і, отже, впливають на лісову промисловість і ціноутворення в даній галузі. Серед таких організацій можна назватиМіжурядову комісію з лісів (Intergovernmental Panel on Forests, IPF), утворену в квітні 1995 року Конференцією ООН по навколишньому середовищу і розвитку (The United Nations Conference on Environment and Development, UNCED). Завданням IPF єпроходженнярекомендаціям UNCED по управліннюсвітовими лісами, вплив на світову спільноту в питаннях, що стосуютьсялісу. IPF проводить роботуспільно з міжнародними організаціями, урядами, неурядовими організаціями і приватним сектором, що впливає на станлісів і лісової промисловості.
Загальнавтрата лісів в світі в 1990-1995 роках оцінювалася як 56,3 мільйони га, загалом, зменшення територій лісу найбільш помітно в країнах, що розвиваються, хоч об'ємиїх зменшення виявилися меншими, ніж спрогнозовані на 1980-1990 рр., в даний момент вони продовжують йтивниз.
Дослідження причин, що викликаютьзміни в лісовому масиві показують, що основні чинники— це розвиток сільського господарства в Африці, Азії і великіпрограми економічного розвитку, що супроводяться переселенням, розвитком інфраструктури і сільського господарства в країнах Латинської Америки і Азії. Хоч видобуток лісу і не є основною причиною зменшення площілісів прямо, але непрямо це важливий чинниктак як лісозаготовлювальні роботив багатьох областях супроводжувалися прокладаннямдоріг, які зробили раніше віддалені області легко доступними для сільськогосподарської колонізації.
Багато які країни розраховують в основному на плантації і фермерські лісові господарства в задоволенні своїх потреб в лісі. Різко вирослакількість лісу, що знаходиться на плантаціях в Азії, Океанії і Південній Америці. Тільки в країнах, що розвиваються площалісових плантацій вирослаз 40 млн. га в 1980 році до більш ніж 80 млн. га в 1995. 2. Світова торгівля товарами лісового комплексу і її структура
2.1. Структура світової торгівлі товарами лісового комплексу
На галузі лісового комплексу припадає цей час приблизно десята частинаусього промислового виробництва в країнах з розвиненою ринковою економікою. У цей комплекс входять вельми різноманітні і несхожі один на одного виробництва, які об'єднує використання єдиної унікальної за своїй природою сировини, яким єдеревина.
Незважаючи на активну конкуренцію нових матеріалів і технологій, її частка практично не знижується. По цьому показнику лісова промисловість приблизно рівна хімічній індустрії, дещо перевершує харчову і майже вдвічібільш значна, ніж легка промисловість або металургія.
Товарна структура світового лісового ринку досить складна. Вона виглядає таким чином:
Табл.1 Товарна структура світового лісового ринку
%
%
Продукція лісопилення
19
26
в т.ч. пиломатеріали хвойні
13
22
“ листяні
5
4
Листові лісоматеріали
9
9
в т.ч. клеєна фанера
5
6
Дсп
2
2
Двп
1
1
Целюлоза, папір, картон
59
44
в т.ч. целюлоза
16
18
Папір газетний
9
8
Папір друкарський і писальний
13
8
Папір і картон пакувальні
9
6
Всього
100
100
Дані таблиці 1 % показують частку виробів у вартості світової торгівлі деревиною, їх можна співвіднести з даними таблиці 2 за 1989-1992 роки. Дані таблиці 1 % показують відношеннядо витраченої в експортному виробництві деревини.--PAGE_BREAK--
В результаті ми бачимо, що в структурі світового лісового експорту переважають напівфабрикати і сировина, а до готової продукції можна віднести не більше за чверть світової торгівлі продуктами лісового комплексу. У лісовому експорті СРСР в 1990 році, об'ємякого склав тоді біля2 млрд. крб., частка напівфабрикатів і сировини складалаще більше до 97 %. Для найбільш повногорозуміння товарної структури ринку можна розглянутитоварний набір експорту найбільш забезпечених лісом держав, які є ведучимипродавцями на даному ринку.
У Фінляндії з9 млрд.дол. лісового експорту приблизно 7 припадає на целюлозно-паперову продукцію, 1 на пиломатеріали, тоді як вироби здеревини дають всього лише 2 % виручки, виробу зпаперу 5 %, меблі 2 %.
У Швеції з10 млрд.дол., зароблених на лісовому ринку, 7 припадає на целюлозно-паперові товари, 1,5 млрд. доларів на пиломатеріали; вироби здеревини дають лише 4 %, зпаперу 5%, меблі 9 %.
Лісопромисловий комплекс Канади дає 20 млрд. дол. всієї експортної виручки, в т.ч. від продажу целюлозно-паперової продукції 13 млрд., пиломатеріалів 5 млрд., вироби і меблі приносять 1,5 млрд.
США заробляютьна даному ринку 15 млрд.дол., зяких 3 забезпечують продаж сировини, 2 пиломатеріали, майже 7 млрд. дають целюлозно-паперові товари і по одномувироби і меблі.
Тільки удекількохвеликихекспортерів з середньою лісозабезпеченістю вироби і меблі в сумі дають вагому частинувиручки: в Німеччиніприблизно 50 %, уФранції 40 %, в Австрії біля30 %.
3. Об'ємисвітової торгівлі товарами лісового комплексу
Оборотсвітової торгівлі продукцією їх деревини в цей час перевищує 140 000 мільйонів американських доларів (див. табл. 2). Прицьому економічна значущість промисловості продовжує зростати.Це забезпечує продукції лісопромислового комплексу важливе місце в міжнародній торгівлі всіма товарами приблизно 3,5 %, а якщоврахувати вироби здеревини і паперу, а також меблі, біля4%.
Табл. 2. Світова торгівля лісопродуктами в 1961-1995 рр.
Рік
Світовий імпорт (1000$)
Світовий експорт (1000$)
1961
6 773 874
6 038 728
1962
6 896 229
6 145 705
1963
7 418 067
6 690 641
1964
8 528 850
7 641 857
1965
9 091 809
8 087 424
1966
9 668 582
8 582 037
1967
9 981 211
8 841 515
1968
11 311 820
9 974 352
1969
12 812 540
11 277 810
1970
14 275 310
12 690 920
1971
14 969 510
13 167 540
1972
17 236 770
15 537 150
1973
25 199 320
22 435 730
1974
33 630 670
29 656 030
1975
29 196 650
26 084 750
1976
35 072 640
31 693 920
1977
39 194 340
34 266 020
1978
43 580 790
38 332 430
1979
56 024 840
49 904 830
1980
63 259 850
56 748 770
1981
56 967 220
51 871 260
1982
55 012 780
47 182 950
1983 продолжение
--PAGE_BREAK--
53 510 200
48 316 330
1984
56 952 440
51 272 880
1985
56 410 360
50 774 530
1986
65 707 260
58 974 620
1987
82 342 970
74 563 180
1988
95 307 600
89 084 130
1989
105 695 300
95 857 370
1990
111 955 100
100 429 500
1991
107 302 300
98 547 250
1992
111 927 300
104 420 000
1993
107 243 700
100 257 500
1994
123 202 800
114 313 100
1995
145 977 000
140 964 900
4. Географічна структура торгівлі
4.1. По імпорту і експорту
Канали міжнародної лісової торгівлі з'єднують між собою переважно промислово-розвинені країни Північної півкулі. Дві третини світового експорту забезпечують постачання всього зсеми країн світу, в т.ч. (%): Канада 19, США 13 (див.додаток, табл. 1 і табл. 2), Фінляндія і Швеція по 9, Австрія 3, держави на території колишнього СРСР 2. Ще по 4 % дають два ведучихлісоеспортери “третього світу" Індонезія і Малайзія. Понад мільярда доларів експортної виручки заробляють на деревині фірми Бразілії, Португалії, Югославії і Норвегії, а також Нідерландів, Японії, Італії, Бельгії, Великобританії і Швейцарії (останні шість країн виготовляють багато паперу і виробів з неї). У сумі на ці 20 продавців припадає більше за 90 % світового лісопромислового експорту по вартості.
Приблизно така ж картина спостерігається і в лісопромисловому імпорті. Приблизно 30 промислово розвинених країн, розташованих майже виключнов Північній півкулі, забезпечують більше за 80 % світового імпорту. Першим по значенню покупцем виступаютьСША 16% світового імпорту. Далі слідують: Японія 14 %, Великобританія і Німеччинапо 10 %, Франція і Італія 6 %. Імпорт перевищує мільярд доларів також уНідерландах, Бельгії, Австрії, Данії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Китаї, Південній Кореї, Канаді, Австралії і Гонконзі (перепродаж в Китай). Всі країни “третього світу" купують лісопромислових товарів на ту ж суму, що і Японія. Частка в світовому імпорті всіх колишніх соціалістичних країн (включаючи колишній СРСР) аналогічна частці Франції.
4.2. По видах продукції
У торгівлі сировиною останнє десятиріччя панували три постачальникиСША, Малайзія і бувший СРСР. США продають за рубіж 25-27 млн. куб.м високоякісного хвойного дерева, технологічної тріски і фанери листяних порід помірної кліматичної зони. Малайзія спеціалізується на постачанні листяного дерева ціннихтропічних порід (приблизно 20 млн. куб.м в рік до 1993 року, коли був заборонений експорт круглого лісу змалайзійського штату Сабах, що відвантажував за кордон6-8 млн. куб.м), а колишній СРСР вивозив дешевий маломірний ліс (більше за 9 млн. куб.м). Помітними експортерами деревної сировини виступаютьтакож Франція, Німеччина, Канада (ці три країни звичайно продають за кордоном по 6-8 млн. куб.м необробленого лісу), Чілі (4 млн. куб.м), Австралія (технологічні тріски приблизно 8 млн. куб.м).
З100 млн. куб.м експорту деревини більше за 40 % припадає на Канаду. Великимиекспортерами виступаютьтакож США 7-9 млн., країни колишнього СРСР, Швеція 7-8, Фінляндія 5 і Австрія 4. Ведучимипостачальникамилистяної деревини виступаютьМалайзія 5 млн. куб.м і США 2 млн. куб.м.
На ринку фанери домінує Індонезія, з16 млн. куб.м світового експорту на неї припадає більше за 9. Інші великіпостачальники: Малайзія 1 млн. куб.м, США до 2 млн., Канада і країни колишнього СРСР по 200-400 тис. куб.м.
На ринку деревних плит, місткістьякого досягає 13 млн. куб.м немаєвираженого переважання одногоабо декількохекспортерів. Більше інших плити вивозять Канада і Бельгія майже по 2 млн. куб.м, Німеччина1,3 млн., США і Австрія звичайно більше за 1 млн. куб.м. За ними звичайно слідував СРСР до 700 тис. куб.м, але на останні роки об'ємизначно знизилися.
Майже дві третини всієї целюлози, що реалізовується узовнішній торгівлі відвантажується на світовий ринок зтрьох країн: Канади 8,2 млн.т, США 5,6 млн.т і Швеції 2,9 млн. т. Другими великимиекспортерами виступаютьФінляндія 1,7 млн., а також Бразілія, Португалія по 1 млн. т.
Паперовий ринок характеризується великим числом експортерів. Але і по цій продукції з50 млн.т світової торгівлі на Канаду припадає 11 млн., на Фінляндію 7, на Швецію 6,5, на США 5, на Німеччину4, на Австрію, Францію і Нідерланди по 2 млн. т. Приблизно по 1 млн.т постачаютьза рубіж Бразілія, Італія, Норвегія. продолжение
--PAGE_BREAK--
Положенняпершої десятки лісоекспортерів на ведучихтоварних ринках виглядає приблизно таким чином: Табл. 3
Заг.
Піломате-
Ріали
Фанера і
Плити
Целюлоза
Папір і
картон
Місце
%
Місце
%
Місце
%
місце
%
Канада
20
1
44
4
7
1
34
1
23
США
13
2
9
2
8
2
19
4
9
Фінляндія
10
5
5
11
2
4
7
2
14
Швеція
9
3
9
16
1
3
12
3
12
Німеччина
7
8
1
5
5
16
1
5
8
Франція
4
9
1
6
5
10
2
7
4
Індонезія
3
20
1
3
23
0,4
Малайзія
3
4
6
7
5
Австрія
3
6
4
8
4
11
1
6
4
СНД
3,5
7
4
13
1
5
5
9
2
Інші
25
17
27
21
27
4.3. По географічних ринках
Світовий лісовий ринок ділиться на декількарегіональних секцій. Вони розрізнюються по рівню лісозабезпеченості, вимогам до якості і асортименту, по практиці в торгівлі, а також по рівню цін. Особливо виражена ця відособленість регіональних ринків по сировині і пиломатеріалам. Чим вища міраобробки, тимменша різниця в специфічних вимогах цих секцій ринків, тимближче за ціну на різних регіональних ринках.
Основними регіональними секціями є північноамериканська, тихоокеанська і європейська.
Торгівля всередині північноамериканської секції представленамайже виключноміжнародним обміномміж фірмами США (див. табл. 3 додатки) і Канади. На неї припадає до 20% всієї місткостісвітового лісового ринку. Обидві ці країни порівняно добре лісозабезпечені, тому ціни тут звичайно низькі. Від багатьох постачальниківринок відгородений високими митними і нетарифними бар'єрами. І США і Канада на інших ринках виступаютьтрадиційно найбільшими продавцями і, здавалося б, затвердитися тут новому експортеру практично неможливо. Однак поступово лісозабезпеченість на ринку США міняється. На заході континенту, який традиційно виступавяк основний район-постачальникі для експорту і для інших районів США, наростає дефіцит деревини. У цих умовах американські фірми активно шукають зарубіжні джерела постачання і для себе, і для постачання своїх традиційних імпортних клієнтів в басейні Карібського моря.
Повнупротилежність північноамериканської представляєтихоокеанська секція, на яку припадає трохи більше за 20 % кількості світового лісового ринку. Ця секція лісодефіцитна бо заготівлілісу тут обмежені жорсткими лісогосподарськими нормами. Основний покупець Японія, другий по кількості Китай. Багато лісової продукції купують Південна Корея, Тайвань, Сингапур, Гонконг, Таїланд. Ще порівняно недавноцей ринок пред'являв попит майже виключнона деревну сировину і виступав великим споживачем круглого лісу і технологічної тріски зрайонів, розташованих на периферії Тихого і Індійського океанів. В другій половині 80-х років по курсах валют таких ведучихпокупців, як Японія, Південна Корея і Тайвань, імпорт напівфабрикатів став вигідний і зараз на даний ринок припадає не тільки 55 % кількості світового ринку по сировині, але і 15 % по матеріалах, 30 % по фанері, 20 % по целюлозі і 12 % по паперу і картону. Важливим доповненням до постачання деревної сировини зСША, Канади, колишнього СРСР, країн Південно-Східної Азії, Чілі, Австралії і Новій Зеландії стала закупівля пиломатеріалів в цих країнах (крім території СРСР і Австралії), фанери в Індонезії, целюлозно-паперових товарів в Північній Америці, Чілі, Новій Зеландії Північній Європі. Висока привабливість даного ринку для російських експортерів, особливо розташованих в Сибірі і на ДалекомуСході продолжение
--PAGE_BREAK--
На європейську секцію припадає приблизно половина вартості світового лісового імпорту. Ринок цей характеризується середньою лісозабезпеченістю. Своїх ресурсів тут в принципі майже досить, щоб покрити потреби економічного розвитку, але вони часто не вигідні бо не дають привиробництві продукції необхідної якості. Тому на рівні з найширшим асортиментним обміномміж собою держави Західної Європи закуповуютьвеликі об'ємиякісної сировини і напівфабрикатів. За них європейці згодніплатити досить високі ціни, нерідко помітно перевершуюча вартість продукції свого власного виробництва. У сумі, включаючивзаємну торгівлю, на Європу припадає зараз біля40 % світового ринку по деревній сировині, пиломатеріалам і фанері, більше за 70 % по деревних плитах, більше за 50 % по целюлозі, паперу і картону. Однак зростаюча частинацих потреб задовольняється за рахуноквипереджальногорозвитку торгівлі між власне європейськими країнами.
ЗСкандінавії в країни Європи прямують пиломатеріали, плити, масові целюлозно-паперові товари, зсхідної Європи і країн колишнього СРСР сировина і пиломатеріали, зПівнічної Америки масові целюлозно-паперові товари, фанера, дешеві будівельні і дорогі столярні пиломатеріали, зПівденно-Східної Азії пиломатеріали ціннихпорід і фанера, зАфрики ціннатропічна сировина, зПівденної Америки целюлоза, картон, пиломатеріали. Найбільшими імпортерами лісових товарів в Європі виступаютьВеликобританія і Німеччина, які закуповуютьїх на суми, що перевищують 10 млрд.доларів. З великим відривом за ними слідують Італія і Франція, які платять за лісовий імпорт звичайно 5-6 млрд.доларів.
Середній рівень цін тут досить високий, хоч і звичайно трохи нижчий, ніж в тихоокеанській секції. Однак на ці ціни може розраховувати тільки постачальникякісної продукції, що відвантажує її в достатньому асортименті.
В принципі європейський ринок низько монополізований, тарифні і інші бар'єри по лісових товарах порівняно легко переборні в тому випадку, якщоекспортер не впливає на інтереси місцевих виробників.
Самі європейські країни вивозять за межі регіону в основному дорогівисокоякісні напівфабрикати і вироби.
Ці три секції охоплюють приблизно 90 % світового лісового ринку. Зтих, що залишилися найбільший інтерес представляєблизькосхідна секція. Частка практично малозабезпечених лісом країн Північної Африки, Ближньогоі Середнього Сходу вцьому світовому лісопромисловому імпорті складаєбіля3 %, але по окремих товарах вона помітно вище: по пиломатеріалах більше за 5%, по фанері 10%. Близькосхідний ринок порівняно дорогий, вимоги до якості тут не такі високі, як в Європі. Але діяти на ньому експортеру непросто через специфічні умови, поширене втручання державної влади, політичної і економічної нестабільності.
На відміну від багатьох інших базисних галузей виробництва місткістьсвітового лісового ринку в 80-ті роки розширялася непоганими темпами. Вона збільшувалася в середньому за рік по пиломатеріалах на 2,5 %, по фанері на 8,5%, по деревних плитах на 4,3% по целюлозі на 3%, по паперовій продукції на 5 %.
5. Характеристика цін на світовому лісовому ринку
Для світового лісового ринку характерна множинність цін на ньому оцінюються і реалізо- вуються різні, часто не взаємозамінні сорти, види, типи одногоі того ж товару. Ця множинність породжує певні проблеми привиборі представ- ницьких, так званих світових цін.
Звичайнимивимогами до світової ціни виступаютьдоступність її для будь-якого продавця і покупця, а також показність.
Доступність передбачаєрегулярність здійснення операцій по даній ціні, платіж у вільно конвертованій валюті, вільний торгово-політичний режим на ринку, де проводитьсяоперація. Операціяповиннамати характерзвичайноїторговоїоперації, приякій продавець і покупець не пов'язанііншими зобов'язаннями і відносинами. Ціни саме таких операційскладаються в умовах високого напруженняконкурентної боротьби, відображаючи, таким чином, істинну вартість товару на світовому ринку, вони, як правило, доступні для реєстрації і публікації.
Вимога показності ціни передбачає, що по ній або близькодо неї здійснюєтьсяпомітна частинасвітового обороту. Ця умова не така важлива як перша. Нерідко за світову ціну приймають ціну не самого великогоринку, а по інших критеріях типовості для інших учасників торгівлі, доступності і оперативності вона в більшій мірі відповідає поняттю світової ціни. В найбільшій міріпоняттю світової ціни відповідають-ціни аукціонних операцій..
Такимчином, в більшості випадків доступні покупцеві або продавцеві ціни лісопаперових товарів мають характердовідкових. Вони фіксуються на типовий, відомий на ринку вид продукції. Ціни реальних операційнерідко дещо відрізняються за рахунокзнижок і надбавок за якість, в порівнянні з базовою позицією, за рахунокрізних умов постачання, платежу і т.п. продолжение
--PAGE_BREAK--
Рівень і динаміка цін на світовому ринку продукції здеревини багато в чому підлеглі чинникамциклічного розвитку всієїекономіки. Прицьому, у відносно багатьох випадках зміни в цінах лісоматеріалів випереджають за часом фазовий зміни класичного загальногосподарський циклу. Навпаки, ціни целюлозно-паперових товарів частіше змінюються паралельно показникам загальноекономічного розвитку або навіть трохи відстають від них. Але ця закономірність не має обов'язкового, непорушного характеру.
. У останні роки кон'юнктура лісових ринків знаходиласяна підйомі, а ціни відповідної продукції росли. У 1990 р. і кон'юнктура і ціни більшості лісобумажних товарів пройшлициклічний максимум. У 1991 році наставперіод циклічного спаду.
Ринки товарів здеревини знаходятьсязараз десь в середині спокійної фази тривалого циклу між підйомом цін, який відмічавсяв 70-ті роки і вірогіднимновим періодом їх прискореної динаміки в кінці 90-х років.
На рівень і динаміку цін лісових товарів помітно впливає також і державно-монополістична практика регулювання ринку. Імпортери і споживачі в більшості випадків менш тісно пов'язаніміж собою, хоч поступово об'єктивні закони економічного метою проведення більш уніфікованої закупівельної.
Висновки
Написавши дану курсову роботу, я зробила деякі висновки про стансвітового лісового ринку і ціни на цьому ринку.
По-перше, в сучасних умовах спостерігається тенденція про збільшення ролі різних державних і добровільних природоохоронних організацій на внутрішній арені основних країн-виробників лісової продукції, а також і на світовому рівні. З цим можна зв'язатинаступнітенденції. Нарощування площлісів, на яких відбувається лісозаготівля. Приблизно до 2005 року ці площіможуть скоротитися на 74 % порівнюючи з 1980 роком тільки на території США, які найбільш схильні до впливу природоохоронних організацій на громадську думку і уряд країни. Однак, ситуація може змінитися з приходомнової адміністрації. У зв'язку з тим, що в багатьох інших країнах вводяться квоти на вирубкуі експорт лісу, можна спрогнозувати значне зниження територій лісозаготівлі по всьому світу.
Іншим чинником, пов'язаним із захистом навколишнього середовища, можна вважатиборотьбу за екологічно-чисті технології переробки сировини, особливо в целюлозно-паперовій промисловості. Розробка нових технологій в лісовій промисловості, захід, що вельми дорого коштує, а якщоврахувати великімасштаби самої промисловості, то можна сказати, що і впровадження будь-якої нової технології зажадає значних капітальних витрат.
Інша сторонанових технологій більш раціональне використання ресурсів і зниження загальнихвитратіз за підвищення виходу готового продукту їх тієї ж кількості сировини. Не можна сказати, що буде швидке підвищення цін, пов'язане з витратамина нові технології і зменшенням площлісів або віддача від впровадження безвідходних технологій, але, видимо, загалом ціни будуть підвищуватися.
Важливе значення має розподіллісів в багатьох країнах на державні і приватні. Справа в тому, що припинення вирубкилісів в країнах з таким розподіломможе відбуватисяза рішенням уряду тільки на землях, якими воно володіє. Уряд не має право обмежувати вирубкуі експорт лісу на приватних територіях, так як це заборонене законом більшості країн, а також Генеральною угодою по тарифах і торгівлі, однак цілком можливе застосування недискримінаційних експортних податків, які в більшості країн заборонені законодавством, але можуть бути застосовані по узгодженню з різними державними органами (наприклад, Конгресом США).При значному зниженні площ вирубки державних лісів і переході на вивіз лісу з регіонів, що належать приватним власникам, можливий серйозний вплив згаданих експортних податків на ціни.
Таким чином, на північноамериканському ринку, ціни будуть залежати від здатності імпорту в США Канадського лісу і збільшення виробництва лісу в Південному регіоні заповнити пропуски попиту.
Тенденції до підвищення цін на продукти лісової промисловості вже позначилися в розвинених країнах на інших галузях індустрії. Наприклад, підвищення цін на ліс в 1993 році (див. мал. 3) привело до того, що стальна промисловість з 1993 по 1997 роки зайняла 25 % будівельних ринки (починаючи з 1 % в 1993) за рахунок застосування стальних рам в будівництві будинків. Ця тенденція можливо продовжитися з підвищенням цін на ліс.
Таким чином, динаміка цін, що гарантує їх стабільне зростання дуже важлива для даної промисловості в зв'язку з тим, що вона стимулює її рісті гарантує відшкодування вкладених витраті можливості розширеного відтворювання. В найближчі роки така динаміка ймовірніше усього збережеться у виглядівище викладених чинників, а також того, що на сьогоднішній момент характерний попит на більш якісну сировину і більш широкий його асортимент.
Список використаної літератури :
“ Основи загальної екології “Г.О.Білявський,Київ ,1993 р.
“ Екологічна експертиза,право та практика“
Андрейцев Ю.І., Москва, 1989 р.
“ Навколишне середовище та розвиток “.
Воронов А.К. Москва, 1995 р.
«Довідкова допомога з географії для тих, що поступаютьу вузи», Москва, 1994 р.