Назва реферату: Паслін чорний, пастернак посівний, первоцвіт весняний
Розділ: Біологія
Паслін чорний, пастернак посівний, первоцвіт весняний
ПАСЛІН ЧОРНИЙ
(вороних, воронячка, лисуха, мориганка, паслина, пилина,
прислини, слинник, ягоди воронячі, ягоди скажені)
Solanum nigrum
/>
Однорiчна трав'яниста розсiяно-вухата рослина родини пасльонових. Стебло розгалужене, гранчасте, до 80 см заввишки. Листки черговi, яйцеподібнi, короткочерешковi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi, зiбранi зонтикоподібними завiйками; вiночок вдвоє довший за чашечку, білуватого або бiлувато-фiолетового вiдтiнку. Цвiте у червнi — вереснi. Плід — чорна, iнколи зеленувата куляста ягода.
Росте як бур'ян на запущених i засмiчених мiсцях.
Для виготовлення галенових препаратiв пасльону чорного використовують траву, плоди. Траву збирають у перiод повного цвiтiння рослини. Плоди — коли достигнуть (недозрiлi плоди отруйнi).
Трава пасльону чорного мiстить алкалоїди (соланiн), глiкоалкалоїди, сапонiни, вiтамiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини. У зрiлих плодах є дубильнi речовини, антоцiани, органiчнi кислоти.
Галеновi препарати пасльону чорного мають протизапальнi, спазмолiтичнi, седативнi, бронхолiтичнi, гiпотензивнi, антиатеросклеротичнi, протикашльовi властивостi.
Застосовують галенові препарати пасльону чорного при гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, набряках, неврозах, спазмах гладкої мускулатури внутрiшнiх органiв, бронхiтах, ревматизмi, подагрi.
Внутрiшньо — настiй трави (5 г сировини на 250 мл окропу, кип'ятити 10 хв) приймати по 1 ч ложцi двічі на день. Свiжi плоди — по 2 г двічі на день.
Зовнiшньо — свiжий сік плодiв (3 ст ложки соку на 100 мл холодної кип'яченої води) служить для примочок, компресiв, полоскання рота.
Симптоми отруєння: Болі у череві, проноси, блювання, брадикардія, бронхоспазм, судоми, галюцинації, зниження артеріального тиску.
Лікування: При застосування всередину проводять промивання шлунка розчином перманганату калію або простою водою, внутрішньом'язово вводять М-холіноблокатори (атропіну сульфат або платифіліну гідротартрат), спазмолітичні міотропні засоби (папаверину гідрохлорид 2% — 2 мл, ношпа 2% — 1 мл, мезатон 1% — 1 мл), протиаритмічні засоби.
ПАСТЕРНАК ПОСІВНИЙ
Pastinaca sativa
Дворiчна трав'яниста гола рослина родини зонтичних. У перший рiк утворює розетку листкiв i м'ясистий соковитий веретеноподiбний коренеплід; на другий рiк розвивається прямостояче розгалужене гранчастоборозенчасте стебло, до 200 см заввишки. Стебловi листки черговi, сидячi, перисторозсiченi. Квiтки п'ятипелюсткові, двостатевi, правильнi, зiбранi у складнi зонтики, пелюстки жовтi. Цвiте у липнi — серпнi. Плід — двосiм'янка.
Культивується як овочева i лiкарська рослина.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують плоди, траву i коренеплоди. Траву збирають пiд час цвiтiння (можна застосовувати свiжу траву). Плоди (насiння) у перiод повної стиглостi. Коренеплоди — використовують свiжими або висушують.
У траві є каротин, аскорбiнова i фолiєва кислоти, тiамiн, рибофлавiн, фурокумарин. У плодах — фурокумарини, флавоноїди, вiтамiни, жирна олiя. У коренеплодах — вуглеводи, крохмаль, пектиновi та мiнеральнi речовини, жирна олiя, вiтамiни, слизі.
Галеновi препарати пастернаку мають, загальнозмiцнюючi, болетамувальнi, відхаркувальні, сечогінні, спазмолiтичнi, протизапальнi, протикашльовi властивостi.
Застосовують галенові препарати пастернаку при бронхітах, холециститах, спазмах гладкої мускулатури внутрiшніх органiв, стенокардiї, неврозах, захворюваннях печінки, нирок та селезінки, для стимуляцiї статевої функції у чоловіків.
Внутрiшньо — настiй трави пастернаку (10 г сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди. Настiй сухих коренеплодiв пастернаку (10 г на 400 мл окропу), приймати по 1 ст ложцi через кожнi 4 год. Настiй свiжих коренеплодiв пастернаку (20 г сировини i 3 ст ложки цукру на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день за 30 хв до їди.
ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ
(баранці, баранчики, божа ручка, веснiвка, гадинниця, дзвінки,
жовтуха, ключики, котики, кукурічка, лiсове зiлля, медяник,
опуцька, примула, проліска, скороспiлка, соняшник мамин)
Primula veris
/>
Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини первоцвiтих. Квiткова стрiлка пряма, безлиста, до 20 см заввишки. Листки зiбранi приземною розеткою, яйцеподібнi, зморщенi, знизу вкритi сiруватим пушком, звуженi в крилатий черешок. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi на вершечку стебла в зонтикоподібне суцвiття з 5 — 12 квiтками, пониклими в один бiк; чашечка трубчаста, п'ятигранна; вiночок лiйкуватий з коротким вiдгином, яскраво-жовтий. Цвiте у квiтнi — червнi. Плід — яйцеподібна коробочка.
У назвi рослини є вiдголосок давньогрецької легенди, за якою квiтки первоцвiту — це ключі богинi весни Фреї. Фрея мала прекрасне багатобарвне намисто — райдугу. Коли вона нахиляляся, намисто торкалося землi ключиками, і земля відкривалася, розквiтала весняними квiтами. А з тих золотих ключикiв, що падали в родючий грунт, проростали жовтi квiтки первоцвiту.
Інша легенда розповідає, що одного разу апостолу Петру, який зберігав ключі від царства небесного, сповістили, що хтось діcтав підробні ключі і хоче проникнути в рай. Наляканий апостол випустив з рук зв'язку золотих ключів і вони полетіли на землю. Там де впали ключі, виросла жовта квітка, яка щороку відкриває людям двері до теплої погоди.
Датська легенда розповідає про зачаровану принцесу Олімпу, яку одного разу боги відпустили на землю. Там вона покохала юнака і вирішила не повертатись назад. На кару боги перетворили її у примулу, а юнака — у весняну анемону. Ці обидві квітки разом зацвітають і разом відцвітають (гинуть). Інша поетична легенда датчан розповідає про прекрасну небесну принцесу Ельф, котра, спустившись на землю, палко закохалась у вродливого юнака. Ельф не послухала богів і не захотіла покинути коханого і повернутись назад на небо. За це боги перетворили непокірну принцесу в первоцвіт, а юнака — у весняну анемону. В Англії вважали, що трубчасто-дзвоникоподібні пониклі квітки первоцвітів є притулком для казкових крихітних фей і гномів під час негоди.
В інших народів також існує чимало легенд, повір'їв, пов'язаних з первоцвітами. Наприклад, у німців існувало повір'я, що дівчина, яка першою у великодні свята знайде квітку первоцвіту, неодмінно цього року вийде заміж.
Жерці-друїди варили з первоцвіту свій відомий «любовний» напій. Найбільш цінним є листя, зібране під час цвітіння.
Росте в лiсових районах Карпат, на узлiссях, пагорбах, серед чагарникiв. В Англії та Голандії первоцвіт вирощують на городах для салатів, а корені, запах, яких, нагадує аніс, використовують як прянощі.
Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють кореневище з корiнням, квiтки i листя. Корiння — восени, коли зiв'яне листя. Квiтки i траву — пiд час цвiтiння рослини.
Корiння первоцвiту мiстить сапонiни, аглiконами яких є примулагенiн; глiкозиди — примулаверин; ефiрна олiя, каротин. У листi є сапонiни, флавоноїди, каротин. У квiтках — сапонiни, флавоноїди, ефiрна олiя. Усi частини рослини мiстять макро- та мiкроелементи.
Галеновi препарати примули мають вiдхаркувальнi, спазмолiтичнi, болетамувальнi, седативнi, сечогінні, протизапальнi, протизастудні, протиревматичні властивостi.
Застосовують при бронхiтах (для розрiдження харкотиння i посилення функцiї вiйкового епiтелiю дихальних шляхiв), кашлi, трахеїтi, гарячцi, безсоннi, фурункулах, виразках, ранах, висипах на шкiрi, анемiї, нервових розладах, ефективним є вживання препаратів первоцвіту при головних болях, хронічних запорах.
Внутрiшньо — настiй корiння (10 г сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди. Для підсилення дії до настою додати фіалку триколірну — прекрасний засіб проти безсоння і неврозів.
Настій листя — 10 г висушеної сировини заливають 250 мл окропу, настояти 30 хв. Для стабілізації вітаміну С до настою додати 1 г кухонної солі. Пити по? склянки двічі на день.
Зовнiшньо — настiй квiток (20 г сировини на 400 мл окропу) служить для примочок, компресiв, обмивання ран i виразок, протирань при висипах на шкiрi.