ЗМІСТ
1. Вступ.
2
1.1. Трохи історії
1.2. Що таке WWW?
1.3. Як в WWW задається місцезнаходження документа?
1.4. Програми перегляду
1.5. Основні команди програм перегляду
1.6. Коди і символи
1.7. Області використання WWW
1.8. На скільки популярний WWW
2. Мовапрограмування HTML.
17
2.1. Структура HTML документа
2.2. Створення заголовків
2.3. Створення списків
2.4. Форматування параграфів і виведення в декількастовпців.
2.5. Форматування символів
2.6. Управліннякольором
2.7. Використання спеціальних символів
2.8. Створення таблиць
2.9. Вбудування гіпертекстовихпосилань
2.10. Кадри
2.11. Спеціальні ефекти
2.12. Форми
2.13. Команди META
3. Список літератури, що використовується.
34
РозділI.
Вступ World Wide Web
Internet, як ми вже знаємо, — це найбільша світова комп'ютерна мережа. Тепер Internet має приблизно 150 мільйонів користувачів більш ніж в 50 країнах. WWW доступний в основному через Internet; але кажучиWWW і Internet ми маємо не однеі те ж. WWW можна віднести до внутрішнього змісту, тобто це якийсь абстрактний мирзнань, в той час як Internet є зовнішньою стороноюглобальної мережіу вигляді величезної кількості кабелів і комп'ютерів.
/>
Малюнок 1. Країни, позначені чорним кольором, мають зв'язок по Internet. Кількість людей, що мають такий доступ, в цих країнах стає все більше і більше. Країни, позначені білим кольоромможуть працювати по e-mail, в локальних мережахабо не мають нічого подібного взагалі.
1.1. Трохи історії
Історія WWW — Світової Інформаційної Павутини почаласяв Березні 1989, коли Tim Berners-Lee зЄвропейської Лабораторії Фізики Елементарних Часток (відомої як CERN), де працював колектив дослідників-фізиків, запропонував новий спосібобмінурезультатами досліджень і ідеями між організаціями. Такий обмінбув дуже необхідний, тому що члени цієї організації працювали в різних країнах.
Пропонувалося використати просто систему гіпертекста для передачі документів і встановлення зв'язку між членами суспільства фізиків — ядерників. Тоді ще не було планів застосування звуку або відео, і не розглядалася можливість передачі зображення.
До кінця 1990, уперше програмне забезпечення WWW було встановлене на ЕОМ NeXT. Тепер можна було переглядати і передавати документи гіпертекста іншим людям через Internet, а також з'явилася можливість редагувати документи гіпертекста прямо на екрані комп'ютера. Програма спочатку демонструвалася перед членами суспільства і на семінарах в CERN'е, а потім була показана на конференції «Гіпертекст'91».
До 1992 Tim продовжував виступатизісвоїм проектом, доти, поки не з'явилисябажаючі продовжити роботунад цією проблемою.
Сотні людей з всього світу взяли участь в розробці цього проекту, одніписали програми і документи для WWW, інші просто розказувалилюдям про WWW. Група піонерів-проектувальників WWW навіть не могла передбачатитоді, що почата ними справа досягне таких масштабів. Тільки за перших чотири місяці 1994 об WWW говорили і писали CNN, «Wall Street Journal», «Economist», «Fortune», «New York Times» та інші видання.
1.2. Що таке WWW?
Так що ж таке World Wide Web, або, як кажуть в просторіччі, WWW, the Web, або ще простіше — 3W? WWW — це розподілена інформаційна система мультимедіа, заснована на гіпертексті. Давайте розберемо це визначення по порядку.
Розподілена інформаційна система: інформація зберігається на величезній безлічітак званих WWW-серверів (servers). Тобто комп'ютерів, на яких встановленеспеціальне програмне забезпечення і які об'єднанів мережуInternet. Користувачі, що мають доступ до мережі, отримуютьцю інформацію за допомогою програм-клієнтів, програм перегляду WWW-документів. Прицьому програма перегляду посилаєпо комп'ютерній мережізапит серверу, що зберігаєфайл з необхідним документом. У відповідь на запит сервер висилає програмі перегляду цей необхідний файл або повідомленняпро відмову, якщофайл по тих або іншихпричинах недоступний. Взаємодія клієнт-сервер відбуваєтьсяза певними правилами, або, як кажуть інакше, протоколу. Протокол, прийнятий в WWW, називається HyperText Transfer Protocol, скорочено — HTTP.--PAGE_BREAK--
Мультимедіа: інформація включаєв себе не тільки текст, але і двох- і трьохмірну графіку, відео і звук.
Гіпертекст: інформація в WWW представляється у вигляді документів, кожний зяких може міститияк внутрішні перехресні посилання, так і посиланняна інші документи, що зберігаються на тому ж самому або на будь-якому іншому сервері.
Такі посилання називають гіперпосиланнями або гіперзв'язками. На екрані комп'ютера у вікні програми перегляду посилання виглядають як виділені яким-небудь чином (наприклад, іншим кольором і/або підкресленням) дільниці тексту або графіки. Вибираючи гіперпосилання, користувач програми перегляду може швидко переміщатися від однієї частини документа до іншої, або ж від одного документа до іншого. При необхідності програма перегляду автоматично зв'язується з відповідним сервером в мережі і запитує документ, на який зроблене посилання. До речі, ідея гіпертекстового представлення інформації повинна вже бути добре знайома користувачам різних версій системи Microsoft Windows. Саме за цим принципом побудована в Windows система підказок (Help), з тією лише різницею, що гіпертекстова система підказок Windows не є розподіленою.
Отже, WWW-документ може містити стилізований і форматований текст, графіку і гіперзв'язки з різними ресурсами Internet. Щоб реалізувати всі ці можливості, була розроблена спеціальна мова, названа HyperText Markup Language (HTML), тобто, Мова Розмітки Гіпертекста. Документ, написаний на HTML, являє собою текстовий файл, що містить власне текст, несучий інформацію читачеві, і прапори розмітки. Останні являють собою певні послідовності символів, що є інструкціями для програми перегляду; згідно з цими інструкціями програма розташовує текст на екрані, включає в нього малюнки, що зберігаються в окремих графічних файлах, і формує гіперзв'язки з іншими документами або ресурсами Internet. Таким чином, файл на мові HTML набуває вигляд WWW-доку-мента тільки тоді, коли він інтерпретується програмою перегляду. Про мову HTML буде детально розказано у відповідному розділі, оскільки без знання основ цієї мови неможливо створити сторінку (тут і далі в тексті мається на увазі WWW-сторінка) для публікації в WWW.
1.3. Як в WWW задається місцезнаходження документа?
Віртуальний світWWW населений мільйонами документів, що мешкають на сотнях тисяч серверів. Задача WWW-мандрівника — знайтисеред них той, який міститьнеобхідну інформацію, і прочитати його за допомогою програми перегляду, — а для цього програма перегляду повинназнати точне місцезнаходження даного документа. Воно однозначно визначається адресою сервера, номером порту, ім'ям директорії і ім'ям файла з цим документом. Для успішного завантаженнянеобхідного документа сервера програмі перегляду також треба указатипротокол, що використовується цим сервером. Це пов'язано з тим, що крімWWW-серверів, програми перегляду можуть звертатисядо серверів пересилки файлів (так званим FTP-серверам), серверів телеконференцій, серверів електронної пошти і деяких інших типів серверів. Комбінація протоколу, адреси сервера, номера порту, імені директорії і імені файла отрималаназву Uniform Resource Locator, або скорочено URL. Синтаксис URL показаний нижче:
протокол://адреса_сервера: номер_порта/ім'я_директорії/ім'я_файла
Протокол, як вже було сказано вище, це сукупність правил, по яких відбуваєтьсявзаємодія клієнт-сервер. Ми вже знаємо, що «рідний» протокол WWW називається http. Крімhttp, WWW-клієнти можуть спілкуватися з серверами, підтримуючими протоколи ftp, gopher і деякими іншими, на яких я тут зупинятися не буду, а розкажупро них далі.
Назва протоколу відділяєтьсявід іншої частиниURL двокрапкою. У назві протоколу великі латинські букви і відповідні ним малі букви еквівалентні.
Початокадреси відмічаєтьсядвома косими // Він складається з декількохчастин— так званих піддоменів. Піддомени, що являють собою поєднання букв і цифр, розділяютьсяточками, причому, «уточнення координат адресата» від більш великихдо більш дрібнихпіддоменіввідбуваєтьсяз права на ліво. Так само як і в назві протоколу, в адресі сервера великі латинські букви і відповідні ним малі букви еквівалентні.
Номер порту виражається цілим позитивним числом і відділяєтьсявід адреси двокрапкою. Порт — це неначе «двері», через які можна зайтив сервер. Сервер може мати декількадоступних портів; якщономер порту WWW-сервера рівний 80, то в URL його можна не вказувати.
Файли з документами, що публікуються в WWW, часто мають суфікси. html або. htm. Ці суфікси є абревіатурою від назви мови, на якій пишуть WWW-документи, HyperText Markup Language, про яке буде детально розказано далі.
Якщоім'я директорії починаєтьсяз символа ~ (тильда), це означає, що це — так звана домашня директорія (home directory) користувача даної комп'ютерної системи. Наприклад, на комп'ютерах з операційною системою UNIX кожному користувачеві привласнюєтьсяім'я користувача, під яким він реєструється в системі, і виділяється власна «домашня» директорія, призначена для зберігання файлів, що належать йому. Ім'я домашньої директорії співпадаєз ім'ям користувача. Замість абсолютного імені домашньої директорії з вказівкою всіх її піддиректорія можна використати ім'я користувача, якому передує символ ~ (тильда).
Треба звернути увагу на наступніособливості завданняімен директорій і файлів в URL:
Директорія, вказана в URL, як правило, не співпадаєз істинною директорією в файловій системі на тому сервері, де знаходитьсянеобхідний файл. Перетворення директорій, заданих в URL, в істинні директорії в файловій системі здійснюєтьсяWWW-сервером згідно з правилами, заданими прийого установціі настройці.
Якщов URL вказане тільки ім'я директорії, а ім'я файла не задане, то сервер на такий запит вишле файл з певним ім'ям, що залежить від настройки сервера. Якщож такого файла в заданій директорії немає, то більшість серверів автоматично вишлють вам список всіх файлів в даній директорії.
1.4. Програми перегляду
Ми вже знаємо, що, програма, з якою безпосередньо спілкується користувач прироботіз ресурсами WWW, називається програмою перегляду WWW-документів. Нагадуємо, що роботатакої програми полягає в посилцізапиту до заданого сервера, інтерпретації отриманоїінформації і представлення її користувачеві. Крімтого, вона виконує ряд допоміжних задач, наприклад, підтримує список прочитаних документів, щоб користувач міг до них повернутися надалі.
У цей час набули поширення більш десяти програм перегляду WWW-документів. Зграфічних програм перегляду найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговують NCSA Mosaic, Netscape Navigator і Microsoft Internet Explorer.
Програма NCSA Mosaic була створена в Національному Центрі Суперкомп'ютерних Додатків Університету штату Іллінойс в Урбана-Шампейн на початку 1993 року групою програмістів, очолюваних студентом на ім'я Марк Андреєссен. У той час Mosaic була єдиною програмою перегляду, написаною на професійному рівні, дружньою по відношенню до користувача і працюючою на багатьох типах комп'ютерів. Не викликає сумнівів, що саме Mosaic відкрила World Wide Web для більшості користувачів. У цей час в NCSA група розробників (в основному, студентів старших курсів) продовжує трудитися над новими версіями Mosaic, незважаючи на те, що по своїх можливостях ця програма вже істотно поступається більш новим програмам. Mosaic є некомерційним програмним продуктом, доступним для користувачів безкоштовно. Початковий код програми Mosaic відкритий і активно використовується розробниками багатьох інших програм перегляду.
Netscape Navigator (скорочено — Netscape) — це в даний момент, мабуть, найбільш популярна програма перегляду, яка працює на тих же типах комп'ютерів, що і Mosaic. Netscape — програма компанії Netscape Communications Corporation, заснованої на початку 1994 року Джимом Кларком, який в свій час заснував великукомпанію Silicon Graphics, знаменитусвоїми графічними станціями. ДжимуКларку вдалося переманити в Netscape Communications Corporation первинних розробників програми Mosaic зІллінойса, в тому числі і самого Марка Андреєссена. Netscape — це комерційний продукт, за користування яким треба платити. Однак, для користувачів в університетах Netscape доступна безкоштовно. Крімверсій, роботанад якими завершена, компанія періодично випускає відлагоджувальні версії Netscape (так звані бета-версії), якими можна користуватися безкоштовно до настанняпевної дати, післяякої програма перестає функціонувати. продолжение
--PAGE_BREAK--
Microsoft Internet Explorer (скорочено — IE) — витвірфірми Microsoft Corporation. По функціональних можливостях і зручності використання IE приблизно еквівалентний згаданій вище програмі Netscape Navigator. На відміну від останньої, IE працює на значно меншій кількості комп'ютерних платформ. IE розповсюджуєтьсябезкоштовно для всіх користувачів.
КрімMosaic, Netscape і IE, варто згадати такі програми як Lynx, IBM Web Explorer і AOL Browser.
Аналіз доступу на сервер Engineering показує, що найбільш широко використовується Netscape Navigator. У цей час між Microsoft Corporation і Netscape Corporation йденайгостріша боротьба за першість на ринку програмного забезпечення для Internet, і певно, що Microsoft незабаромістотно потіснить Netscape і інших своїх конкурентів.
1.5. Основні команди програм перегляду
Віконний інтерфейс графічних програм перегляду простий і інтуїтивно зрозумілий всім користувачам, знайомим з Microsoft Windows. У смузі заголовка вікна, яка розташовується вздовжверхнього кордонувікна, виводиться назва програми перегляду — Netscape — і назва поточного документа. Далі у верхній частинівікна розташовані елементи управлінняпрограмою: меню і екранні кнопки. Велику частинувікна займаєвласне область, в якій виводиться змістWWW-документів, що переглядаються. У нижній частинівікна розташований рядок стану. У цьому рядку Netscape відображає таку інформацію, як, наприклад, процентнучастку від повногорозміру файла, що завантажується в даний момент або URL документа, на який вказуєгіпертекст, якщокурсор миші вмістити на відповідну дільницюдокумента.
У таблиці нижче приведенікоманди, необхідні для виконання найпростіших дій приперегляді документів в WWW придопомозі Netscape Navigator 3.0. Система команд і меню в інших графічних програмах не набагато відрізняється від прийнятої в Netscape. Потрібно врахувати, що автори програм перегляду зякихось таємничих спонук використовують різні терміни для позначення однихі тих же понять.
Дія
Команда в Netscape 3.0
Відкрити документ з відомим URL на WWW-сервері.
Меню: File ¦ Open Location
Потім ввести URL в діалоговому вікні, що з'явилосяі «натиснути» екранну кнопку OK.
Або: ввестиURL в полі «Location:», розташоване у верхній частинівікна, і натиснути клавішу Enter.
Відкрити домашню сторінку (homepage).
«Натиснути» екранну кнопку із зображенням будиночка Home
Перерватизавантаженнядокумента.
«Натиснути» екранну кнопку Stop
Відкрити документ, що знаходитьсяв файлі на локальному комп'ютері. Меню: File ¦ Open File
Перезавантажити поточний документ.
«Натиснути» екранну кнопку Reload.
Зберегти поточний документ в файлі.
Меню: File ¦ Save As
Перейти до перегляду документа, з яким є гіперзв'язокв поточному документі.
Перемістити курсор миші у виділену підкресленням і/або контрастнимкольоромдільницюна екрані і натиснути ліву клавішу миші.
Рухатися назад по ланцюжку документів, перегляненихв поточному сеансі роботи.
«Натиснути» екранну кнопку
Повернутися до довільного документа, перегляненогов поточному сеансі роботи.
Меню: Go, потім указатиназву необхідного документа зсписку.
Рухатися впередпо ланцюжку перегляненихдокументів.
«Натиснути» екранну кнопку >> Forward
Запам'ятати URL поточного документа в списку «закладень» для подальшогоповернення до нього Меню: Bookmark ¦ Add Bookmark
Відкрити документ зсписку «закладень».
Меню: Bookmark
Вибрати документ зменю, що спускається
Програми перегляду здатніправильно відобразити вміст файлів самих різних форматів, починаючи від найпростіших текстових і закінчуючи графічними, звуковими і іншими спеціалізованими форматами; прицьому, як ми вже знаємо, «рідним» форматом для WWW єHyperText Markup Language (HTML). А що ж відбувається, коли програма перегляду «не розуміє» формату файла, що завантажується? У перший раз зіткнувшисьз цією нерідкою ситуацією, можна і розгубитися, тому нижче буде стисло описано два можливих варіанти розвитку подій:
1. Програма перегляду знає, яка зінших програм, встановленихна вашому комп'ютері, розуміє формат даного файла. — В цьому випадку програма перегляду запустить необхідну програму-помічника або програму-префіксі передасть їй отриманийфайл для обробки. Як правило, програма перегляду, перш ніж запустити програму-помічника, питаєвашого дозволу. Це робиться по тій причині, що навіть самий невинний на перший погляд файл може бути потенційно небезпечний для вашого комп'ютера. Зокрема, документи в форматі Word for Windows 6.0 можуть міститимакрокоманди, здатнізнищувати або переписувати файли на вашому жорсткому диску.
2. Програма перегляду не знає, вякої програми попросити допомоги приінтерпретації даного файла. — В цьому випадку вам буде запропоновано чотири альтернативи:
More Info… — дати додаткову інформацію про ситуацію, що виникла і запропонувати встановити програму-префікс(plug-in), який розуміє даний формат файла, продолжение
--PAGE_BREAK--
Pick App… — вибрати програму-помічника, вже встановленуна вашому комп'ютері, для обробки даного файла,
Save File… — зберегти файл на локальному диску,
Cancel — відмінитизавантаженняданого файла. Часто команду Save File… використовують для того, щоб отриматипрограмне забезпечення і документацію зколекцій («архівів»).
Проблема русифікації
Творці програмного забезпечення для роботив WWW спочатку не були дужестурбовані потребами людей, бажаючих публікувати і читати інформацію на своїх рідних мовах, що не використовують латинський алфавіт, в тому числі і на російській мові. Останнім часом ситуація починаєпомітно змінюватися до кращого, але все ж перегляд і публікація документів на російській мовізв'язана з деякими труднощами.
1.6. Коди і символи
Файл, що міститьгіпертекстовийWWW-документ, являє собою текстовий файл. «Всередині» комп'ютера сучасної архітектури і припередачі по мережахкожний символ тексту представляється у вигляді цілого числа, яке, в свою чергу, кодується комбінацією звосьми двійкових розрядів, званих бітами. Така комбінація звосьми біт, що обробляються ЕОМ як однеціле, отрималаназву байт. Кожний біт в байті може мати рівно два стани: «включений» і «вимкнений», або «1» і «0».
Легко пересвідчитися, що існує рівно 256 комбінацій звосьми біт, кожний зяких може бути зайнятийабо нулем, або одиницею. Таким чином виходить, що вісьма бітами (тобто, одним байтом) можуть бути представленічисла, або коди, від 0 до 255 (тобто, від 00000000 до 11111111 в двійковій системі числення). Кожному коду можна поставити у відповідність певний текстовий символ, наприклад, букву або цифру, або керуючий символ, такий як повернення каретки, перехід на новий рядок і т. п. Щоб текст виглядав однаково на моніторах різних комп'ютерів, необхідний певний стандарт на відповідність кодів і символів, що представляютьсяними для текстової інформації. Такий стандарт, прийнятий в цей час на переважнійбільшості комп'ютерних систем, отримавназву American Standard Code for Information Interchange (ASCII, вимовляється як «аскі»). Цей стандарт охоплює лише коди від 0 до 127. У кодовій таблиці ASCII не знайшлосямісця для багатьох спеціальних символів, що часто використовуються. Також, збуквених символів там присутні тільки символи англійського алфавіта. Щоб закодувати букви національних алфавітів, в тому числі російського, зберігши прицьому сумісність з таблицею ASCII, необхідно використати коди в діапазоні від 128 до 255. Осьтут-то і починаютьсяскладності.
Кодові таблиці для кодування букв російського алфавіта (кирилиця)
Існує досить багато різних кодових таблиць, співпадаючих в діапазоні кодів від 0 до 127 зістандартом ASCII і використовуючих діапазон кодів від 128 до 255 для спеціальних символів і букв російського алфавіта. Серед них найбільш поширені наступнічотири:
1. Microsoft Windows Cyrillic code page 1251
Відома також як CP-1251 або Windows-1251. Найбільш широко застосовується в «русифікованих» системах Microsoft Windows 3.1, 95, 98 і NT.
2. KOI8-r
Базується на державному стандарті Коду ОбмінуІнформацією КОІ8 (ГОСТ 19768-74). Застосовується в основному на комп'ютерах з операційною системою UNIX. Прийнята за стандарт кодування російськомовних текстів приобмініпо електронній пошті. Більшість WWW-серверів зберігаютьросійськомовні документи в цьому кодуванні. У цей час є набори шрифтів для Microsoft Windows в кодуванні KOI8-r. Вони були розроблені спеціально для мережевихпрограм, працюючих під Windows.
3. CP-866 Microsoft/IBM code page 866
Відома також як «альтернативне кодування ГОСТа» (в деяких документах її означають Alt-GOST або alt). Застосовується в основному на персональних комп'ютерах IBM PC з операційною системою MS-DOS прироботів текстовому режимі. Програми перегляду під DOS практично не використовуються (звичайно на IBM-сумісних машинах вони працюють під Microsoft Windows). Однак, ми згадуємо це кодування, оскільки текст WWW-документа можна створювати в текстовому редакторі, працюючому під DOS.
4. ISO-8859-5
Розташуванняросійських букв в ній практично співпадаєз так званим «основним кодуванням ГОСТа» (іноді можна зустріти її позначення як Main-GOST). Застосовується рідко, хоч і є міжнародним стандартом кодування російського алфавіта, зареєстрованим International Standards Organization (ISO).
Декількаособняком від вищепереліченого кодування стоїтькодування Unicode, яке, за задумом її розробників, що входять в так званий консорціум Unicode, повиннераз і назавжди вирішити проблему зберігання в текстових файлах символів будь-кого зіснуючихна Землісистем писемності. На жаль, покище Unicode використовується вельми рідко.
Приперенесенніфайлів з текстами на російській мовіз одногокомп'ютера на інший, або навіть зоднієїпрограми в іншу, досить часто виникає необхідність перекодуваннятаких файлів. Для перекодуванняфайлів використовують спеціальні програми.
Для читання документів на російській мовіви повиннівстановити в програмі перегляду шрифт, що використовує однузкодових таблиць, що містятьбукви російського алфавіта (кирилиця).
Узгодження кодування сервера і програми перегляду
Якщоспробувати прочитати російськомовний WWW-документ, закодований за допомогою однієїкодової таблиці, програмою перегляду, що використовує шрифти, розраховані на іншу таблицю, то російський текст буде виглядати як безглуздий набір знаків. Наприклад, слово Привіт!, вислане сервером в кодуванні KOI8-r, привикористанні програмою перегляду шрифту в кодуванні Windows-1251 виглядає на екрані як рТЙЧіФ! Як же примусити сервер і програму перегляду настроїтися на яке-небудь однекодування?
Інодітурботу про відповідність кодових таблиць сервера і програми перегляду бере на себе сервер. Прицьому він повиненвизначити кодування, на яке настроєна програма перегляду, і висилати документи саме в цьому кодуванні. Для автоматичного визначення використовується можливість протоколу HTTP 1.0 передавати в заголовку запиту перелікдопустимих форматів документів і наборів символів MIME content-type і charset. З багатьох причин цей підхід досить часто не спрацьовує. У такому випадку автори документів, розміщених на сервері, часто вдаютьсядо більш універсального прийому, пропонуючичитачеві здекількохгіперпосиланьвибрати ту, яка вказуєна потрібний документ в бажаному кодуванні. продолжение
--PAGE_BREAK--
Деякі програми перегляду уміють самі підстроюватися під кодування документа, що висилається сервером, якщокодування правильно вказане в заголовку відповіді WWW-сервера в спеціальному полі charset, передбаченому протоколом HTTP 1.0. На жаль, багато які сервери не настроєні так, щоб додавати це поле автоматично.
1.7. Області використання WWW
Наука
Як відмічалосяувведенні, WWW була створена в однійзведучихнауково-дослідних установ — ЦЕРНе (CERN) — саме з метою поширеннянаукової інформації. У цей час в WWW можна знайтивелику кількість публікацій в самих різних областях науки і техніки.
Незабаром можна чекати лавиноподібного збільшення числа наукових публікацій в WWW і народження нових спеціалізованих наукових електронних журналів, не поступливих за якістю відомим друкарським виданням. Причому, сам гіпертекстовийхарактерWWW з можливістю негайного доступу до документів по гіперпосиланнямяк не можна краще відповідає характерунаукової інформації.
Досвід показує, що можливості WWW як джерела власне наукової інформації, тобто, результатів конкретних досліджень або довідкових даних, покище більш ніж скромні. Але осьяк засіб налагодження контактів і пошуку інформації про те, «де що робиться і де що публікується», World Wide Web вже не знає собі рівних.
Університетські інформаційні системи
Практично кожний великийуніверситет в світі має університетську інформаційну систему, засновану на WWW. Задача такої системи — дати інформацію про факультети, кафедри і лабораторії, наукових дослідженнях і учбових планах, університетському суспільномуі культурному житті, необхідну як для самих співробітників і студентів університету, так і для всіх зацікавлених осіб. Можна назватинаступніосновні цілі створення університетських інформаційних систем:
залучення абітурієнтів;
залучення джерел фінансування науково-дослідних робіт;
допомога співробітникам і студентам університету в пошуку необхідної університетської учбової та наукової інформації.
Учбові додатки
Можливості гіпертекстаі мультимедіа роблять WWW вельми благодатною середоюдля створення розподілених повчальних систем. WWW надаєможливості створення інтерактивних повчальних систем, в яких сервер може не тільки надаватиінформацію користувачеві, але і вести з ним діалог.
Уявіть собі, наприклад, допомога по радіоелектроніці: на дисплеї виникає схема радіоприладаі пропонуєтьсяуказатина цій схемі несправність. Той, що навчається вказуєза допомогою миші на певні контрольні точки схеми і йому видаються результати вимірюванняелектричного потенціалу в цих точках. Післяцього той, що навчається вказуєна несправний елемент. У разі помилки сервер висилає документ з необхідними поясненнями і пропонуєповторити завдання, а у разі правильної відповіді — переходить до наступногозавдання. За результатами такої «контрольної» може бути виставлена оцінка.
Видаленийдоступ до багатого учбового матеріалу відкриває принциповонові можливості самоосвітиі заочного навчання, а також істотно полегшує проведення контрольних і домашніх робіту вищих і середніх учбових закладах.
У WWW можна знайтиі «скачати» програми практично на всі випадки життя, від найпростіших утиліт до великих програмних комплексів. Переглядаючиопис якої-небудь програми в тій або іншійколекції, потрібно звертати увагу не тільки на функціональні можливості програми і на те, для якої комп'ютерної платформи вона призначена, але і на умови її поширенняі використання (так звану ліцензію). Найчастіше зустрічаються наступнірізновиди ліцензій:
Commercial software («commercialware») — комерційне програмне забезпечення. Передбачається, що користувач повиненпридбатиліцензію увласників даної програми перед установкоюїї усебе на комп'ютері. Часто попадаються безкоштовні демонстраційні версії комерційних програм, уяких штучно відключаються деякі функціональні можливості або ставиться тимчасової «замок», що не дає запускати дану програму після закінчення деякого проміжку часу післяїї установки.
Shareware — умовно-безкоштовне програмне забезпечення. Цей різновид схожий на commercialware, але вам дозволяєтьсявстановлювати і копіювати програму до її реєстрації увласників. Часто дається можливість безкоштовного використання програми протягом певного терміну, а також безкоштовної реєстрації привикористанні в освітніх і інших некомерційних цілях. Інодіреєстрація взагалі не обов'язкова, але дає певні переваги, наприклад, технічну підтримку.
Freeware — безкоштовне програмне забезпечення. Від вас потрібна лише повага авторських прав розробника програми.
Як правило, програмне забезпечення для IBM PC-сумісних комп'ютерів під DOS або Microsoft Windows зберігається в архівах у вигляді файлів, які можуть самі установлюватися (з розширенням exe), що виконуються або у вигляді запакованих («архівованих») файлів в форматі, сумісному з PKZIP/PKUNZIP (з розширенням zip). EXE-файл, що виконується потрібно завантажити в яку-небудь директорію на вашому диску (краще пусту), запустити його і слідувати інструкціям по установці. Що стосується ZIP-файлів, то післяїх повногозавантаженняна ваш жорсткий диск для коректного розпаковування під Windows 95 або Windows NT з відновленням структури каталогів і довгих імен файлів найкраще скористатися програмою WinZip.
Стара добра програма PKUNZIP, працююча під DOS, на жаль, не розуміє довгих імен файлів. Як правило, серед файлів, витягнутих зzip-файла, знаходитьсяфайл setup.exe або install.exe. Запускайте його і далі слідуйте інструкціям. Незайво заздалегідь прочитати файли readme.txt і license.txt, також що звичайно входять в комплект постачання програмного забезпечення.
КрімPKZIP/UNZIP-сумісних архіватор в світі Internet припересилці файлів широко використовуються архіватор gzip і compress, що прийшли зопераційної системи UNIX. Стислі цими програмами файли мають розширення .gz і .Zвідповідно. На відміну від PKZIP, який може в одинстислий файл вмістити декількафайлів або навіть підкаталогів, gzip і compress стискають файли тільки «по одному». Для зберігання декількохфайлів в одномустислому цими програмами файлі спочаткувикористовують програму tar, яка упаковуєдекількафайлів в один, а потім вже стискають цей файл програмами gzip або compress. У результаті отримуютьфайл з подвійнимсуфіксом. tar.gz або. tar.Z. Вищезазначенапрограма WinZip — честь і хвала її авторам! — розуміє і ці формати. продолжение
--PAGE_BREAK--
Особисті «візитні картки»
Це вельми зручне — мати свою «візитну картку», часто звану «homepage», на WWW-сервері.
Уявіть собі, що ви посилаєтелист по електронній пошті на яку-небудь фірму, в університет або просто можливому другові по переписці. Досить прицьому повідомити адресату URL вашої «візитної картки», і він зможе знайтитам будь-якуінформацію про вас, яку ви тільки побажаєте повідомити. Звичайно така «картка» міститьфотографії, резюме, список публікацій і поштову адресу, а також розказуєпро друзів, сім'ю і захоплення. Однак, багато хто схильний так «прикрашати» свої візитні картки і перевантажувати їх безліччюпосиланьна інші документи і абсолютнозайвимиподробицями, що такі «шедеври», крімїх авторів, ніхто не читати не буде.
Віртуальні бібліотеки, виставки і картинні галереї
WWW дає непогану можливість залучитисядо скарбів світової літератури і мистецтва. Зрозуміло, «пробіжка» по віртуальних виставках ніяк не замінює відвідуваннявиставок і музеїв, де розміщені самі оригінали, як не замінює його перегортаннянавіть шикарно виданих на папері альбомів і каталогів.
На жаль, технічні можливості, доступні в Україні, покиявно недостатні для того, щоб натішитисябагатою палітрою фарб або HiFi-звуком. Репродукції картин, які виглядають прекрасно на величезному високоякісному моніторі робочої станції Silicon Graphics або навіть на IBM-сумісної «персоналці» з відеоадаптер SVGA і пристойним дисплеєм, на 386-ой PC з VGA і тайваньським монітором більше нагадують розмазані по екрану брудні плями, чим самі оригінали. Що стосується аудіо можливостей, то багато які українські комп'ютери так і не навчилися розмовляти. Проте, парк комп'ютерів в Україні стрімко оновлюється, і на перший план виходить інша проблема: пересилка графічної і звукової інформації займаєтак багато часу принайбільш поширеному в Україні модемному підключенні до Internet, що може вивести зсебе навіть самого терплячого шанувальника мистецтва.
WWW і комерція
Останнім часом керівництво багатьох комерційних компаній усвідомило, що WWW — це справжнязолота жила, що обіцяє величезні прибутки приналежному використанні. Можливості реклами і продаж продукції, що надаютьсяWWW, потенційно перевершують аналогічні можливості преси, телебачення і радіомовлень. Особливо зручна роботав WWW для фірм, що виробляють програмні продукти, для яких всі основні стадії — реклама, продаж і навіть «відвантаження готової продукції» — доступні через WWW. З жалем потрібно зазначити, що в Україні подібна діяльність покивельми утруднена по двох основних причинах:
1. Дужемало клієнтів, що мають доступ до WWW;
2. Недостатньо розвинені механізми оплати за допомогою кредитних карт або банківських чеків, найбільш зручні приданому методі оформлення замовлень.
Дозвілля і захоплення
Незважаючи на те, що спочатку WWW призначалася для «серйозних» цілей, в даний момент переважначастинаінформації, що знаходитьсятам відноситьсясаме до сфери дозвілля і захоплень. Пошук і публікація в WWW матеріалів про ваші захоплення — стоячасправа. Таким способомви знайдетебагато друзів і однодумців у всьому світі і встановите масу корисних особистих контактів.
1.8. Наскільки популярний Web?
З січня по грудень 1993, обсяг інформації, що передається по NSF зріс в 187 раз. У Грудні 1993 WWW займаввже 11 місце по кількості трафіка, а роком раніше він був всього лише 127.
/>
Малюнок 2. Розвиток WWW.
У Червні 1993, Matthew Gray в MIT написав маленьку програму, яка подорожувалапо всій мережіWeb і визначала кількість запитів на отримання інформації від WWW. Маленька «мандрівницяпо WWW» нарахувала за місяць біля100 запитів, на які абонентами було отриманобільш двохсот тисяч документів. У Березні 1994 кількість запитів перевищила вже 1200. Звичайно, програма згодом удосконалювалася, і ряд чинниківміг впливати на останній результат, але незважаючи на це, сміливо можна затверджувати, що популярність WWW у 1994 в порівнянні із 1993 значно зросла.
РозділII. Мова програмування HTML
Можна працювати на Web без знання мовиHTML, оскільки тексти HTML можуть створюватися різними спеціальними редакторами і конвертерами. Але писати безпосередньо на HTML неважко. Можливо, це навіть легше, ніж вивчати HTML-редактор або конвертер, які часто обмежені в своїх можливостях, містятьпомилки або проводятьпоганий HTML код, який не працює на різних платформах.
МоваHTML існує в декількохваріантах і продовжує розвиватися, але конструкції HTML ймовірніше усього будуть використовуватися і надалі. Вивчаючи HTML і пізнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення HTML і розширюючи його наскільки це можливо, ми маємо можливість створювати документи, які можуть бути перегляненібагатьма броузерамиWeb, як зараз, так і в майбутньому. Це не виключає можливості використання інших методів, наприклад, метод розширених можливостей, що надаєтьсяNetscape Navigator, Internet Explorer або деякими іншими програмами. Якщоце дійсно служить Вашим цілям і Ви хочете сформувати власну думку про названіпрограми, користуйтеся ним. Але роботаз HTML — це спосібзасвоїти особливості створення документів в стандартизованій мові, використовуючи розширення, тільки коли це дійсно необхідно.
HTML був ратифікований World Wide Web Consortium. Він підтримується декількомашироко поширеними броузерами, і, можливо, стане основою майже всього програмного забезпечення, що має відношеннядо Web.
2.1. Структура HTML документа
Символи, взяті в кутові дужки єHTML командами, по яким «броузер» розпізнає, як потрібно перетворити частинитексту, укладеніміж цими командами.
Документ загалом повиненбути відміченийяк документ в форматі HTML. Для цього він повиненпочинатисякомандою і закінчуватися командою .
Документ складається з 2 частин: продолжение
--PAGE_BREAK--
— Заголовка (Head),
— Власне документа (Body). Для виділення заголовка потрібно ввести: Заголовок документа
Кожний WWW — документ має назву, яка вводиться в титульному рядку броузера.
Для введення титульного рядка в заголовок документа потрібно скористатися наступнимикомандами: TITLE List
Потрібно зазначити, що титульний рядок повиненбути на англійській мовів латинському кодуванні оскільки вона відображається в спеціальних полях броузера.
Для запису основного тексту потрібно ввести: Основний текст
Таким чином, загальнасхема документа в форматі HTML виглядає таким чином:
Титульний рядок документа
Основний текст документа
Принаписанні команд HTML не має значення, якими буквами — рядковими або прописними Ви пишете команди.
Створення заголовків
Заголовки в документі створюються за допомогою команд: Заголовок , причому приi = 1 заголовок самий великий, а приi = 6 — самий дрібний.
Наприклад,
Текст, що Відображається
Запис в форматі HTML
Заголовок1
Заголовок1
Заголовок2
Заголовок2
Заголовок3
Заголовок3
Заголовок4
Заголовок4
Заголовок5
Заголовок5
Заголовок6
Заголовок6
2.3. Створення списків
Списки призначені для представлення інформації у впорядкованому вигляді.
У HTML — документах використовується 3 види списків:
1. Неупорядкованісписки,
2. Упорядкованісписки,
3. Списки — визначення.
Неупорядкований список використовує для виділення записів спеціальні символи. Неупорядкований список визначається наступнимикомандами початкуі кінця списку: і
Кожний елемент списку починаєтьсяз команди:
У команді може бути параметр TYPE, який визначає зовнішній вигляд символа, що використовується для виділення рядка в списку і може мати наступнізначення:
— кругла жирна точка,
— коло,
— маленький чорний квадрат.
В упорядкованому списку всі записи пронумеровані.
Упорядкований список визначається наступнимикомандами початкуі кінця списку: і
Кожний елемент списку починаєтьсяз команди:
У команді може бути параметр TYPE, який визначає тип нумерації і може мати наступнізначення:
— великими буквами,
— малими буквами,
— прописними римськими цифрами,
— рядковими римськими цифрами,
— арабськими цифрами.
У списку — визначенні всі записи здвинутіліворучза допомогою табуляції.
Список — визначення визначається наступнимикомандами початкуі кінця списку: і
Кожний елемент списку починаєтьсяз команди:
2.4. Форматування параграфів і виведення в декількастовпців.
У документі HTML неможливо створити абзац, використовуючи клавішу [Enter].
Використання цієї клавіші поліпшує зовнішній вигляд початковоготексту, але не впливає на отриманезображення.
Для переходу на наступнийрядок скористайтеся командою
Для створення пустогорядка скористайтеся командою
Для створення горизонтальної смугискористайтеся командою
Якщосмугастворюється не на весь рядок, а на якусь її частину, наприклад, на 40%, то команда виглядає таким чином: продолжение
--PAGE_BREAK--
Для створення широкої смуги потрібно задати її ширину (в пікселях)
Для вирівнювання смугиЛІВОРУЧ/ПРАВОРУЧ/ПО ЦЕНТРУ задайте відповідний параметр ALIGN=LEFT/RIGHT/CENTER
Чорна лінія задається наявністю параметра NOSHADE.
Ви можете розташувати текст по центру за допомогою наступноїкоманди:
Інодінеобхідно створити текстовий документ, розташуваннярядків якого (табуляція, відступи, вирівнювання) визначається розробником домашньої сторінки, а не програмою-редактором.
Для створення такого тексту скористайтеся командами: текст
Отриманийв броузеріобразтексту буде точно відповідати тексту в початковомуHTML файлі.
Аналогічні функції виконує пара команд: текст
Netscape 3.0 і вище підтримує виведення в декількастовпців, в газетному форматі за допомогою команд і .
Нижче приводитьсяформат команд:
текст .
Тут N — кількість стовпців, M — відстань між стовпцями.
Броузери, які не підтримують виведення в декількастовпців, забезпечать виведення нормально, в 1 стовпець.
2.5. Форматування символів
Для виділення окремих частинтексту можна скористатися наступнимистилями:
У — жирний (Bold);
I — курсив (Italic);
U — з підкресленням (Underline);
S — з перекресленням (STRIKE);
Нижче наведенатаблиця команд виділення тексту.
Текст, що відображається
Запис в форматі HTML
Виділення текстужирним шрифтом
Виділення тексту жирним шрифтом
Виділення текстукурсивом
Виділення тексту курсивом
Виділення текступідкресленням
Виділення тексту підкресленням Виділення тексту перекресленням
Виділення тексту перекресленням
Для зміни розміру текстових символів скористайтеся командами:
, де i в межах від 1 до 7 відносно початкового розміру букв.
Крімтого, можна збільшити або зменшити висоту шрифту за допомогою команд і . Ці команди використовуються в парі з командами і .
Ще дві пари команд:
і — підрядковий індекс, наприклад, H2SO4.
і — надрядковий індекс, наприклад, (a2 — b2) = (а — b)(а + b).
Всі вищенаведені команди визначають фізичне форматування символів. Ви задаєте конкретну зміну характеристик символів.
Крімтого, є логічне форматування символів — Ви даєте опис, а броузервирішує як змінювати характеристики. Загалом, хто довіряє броузеру— користуйтеся цими командами. Вони виглядають таким чином:
Цитата
Особливо важливий текст
Сильне виділення тексту
Текст, введений користувачем
Лістинг програми
Послідовність літералів
Ім'я змінної
Броузеркористувача сам вибирає шрифт, якщоВи його конкретно не задали в описі сторінки. Якщов сторінці заданий шрифт, якого немаєукористувача, то Ви можете задати список, що складається здекількохшрифтів, і броузервибере самий лівий, а якщойого в системі немає, то наступнийі т. д. Якщо жодного зшрифтів немає, броузервибирає свій шрифт.
Шрифт задається за допомогою команди: FONT FACE
2.6. Управліннякольором
Кольори і зображення фону задаються за допомогою команди .
Ця команда може задаватися тільки на початку HTML файла і не може бути змінена надалі. Її параметри: продолжение
--PAGE_BREAK--
bgcolor = «# код кольору» — колірфону документа,
text = «# код кольору» — коліртексту документа,
link = «# код кольору» — коліртексту, що використовується як посилання,
vlink = «# код кольору» — колірпосиланняна переглянутийраніше документ,
alink = «# код кольору» — колірпосиланняв момент натиснення на неї правої кнопки миші.
Код кольорузадається в кодуванні RGB — шість шістнадцяткових чисел.
Важливозазначити, що колірфону не відображається на папері, якщо розпечатати HTML-документ. Нижче приводятьсякоди найпростіших кольорів:
Білий = FFFFFF
Малиновий = FF00FF
Жовтий = FFFF00
Бірюзовий = 008080
Червоний = FF0000
Темно-синій = 000080
Сірий = 808080
Коричневий = 808000
Синій = 0000FF
Блакитний= 00FFFF
Зелений = 00FF00
Темно-зелений = 008000,
Чорний = 000000
Індиго = 800080
Пурпурний = CC33FF
Темно-червоний = 800000
Для зміни кольорупоточного тексту можна в будь-якому місці домашньої сторінки скористатися командами: Поточний текст
Визначенодекількаіменованих кольорів. Їх значення ми бачимо в таблиці:
ЯкщоВи хочете створити «шпалери», тобто кольоровий фон з використанням Image-файла з ім'ям, наприклад, Ground.gif, то замість параметра BGCOLOR записуємо: BACKGROUND = «Ground.gif»
Якщоприцьому ви хочете, щоб фонове зображення не рухалося, тобто щоб створився ефект «водяних знаків», то задайте додатковий параметр:
BACKGROUND = «Ground.gif» BGPROPERTIES=FIXED
2.7. Використання спеціальних символів
У мовіHTML символ
Цей символ не може бути використаний для позначення відношення«менше». Для відображення на екрані символа
Текст, що відображається
Запис в форматі HTML
<
>
>
&
&
«
"
МоваHTML завжди зменшує кількість підряд розташованих пропусківдо одного, незалежно від того, скільки пропусківбуло в початковомутексті. Для того, щоб задати необхідну кількість підряд розташованих пропусківпотрібно скористатися спеціальним символом пропуску: .
Наприклад, в наступномузаписі початковоготексту: (А У) в тексті, що відображається між символами А і В буде 3 пропуски.
Принеобхідності зобразити на екрані команду мовиHTML виникає додаткова проблема — редактор може перетворити її у відповідну команду прямо в початковомутексті.
І замість відображення відповідної команди на екрані Ви отримуєтерозташований по центру текст в наступнихрядках. Щоб цього уникнути, можна, наприклад, вставити всередину команди дві парні команди. Наприклад, вищенаведену команду потрібно записатитаким чином:CENTER>
2.8. Створення таблиць
Таблиця створюється за допомогою команд і .
Команда може мати наступніпараметри:
— UNITS — може приймати значення RELATIVE або PIXELS. Визначає одиниці вимірюванняв інших параметрах. По замовчанню, UNITS = PIXELS.
— BORDER — визначає лінії, що розмежовують клітки в таблиці. Ширина лінії задається командою BORDER = N.
— CELLPADDING — Визначає мінімальний проміжок навколовмісту таблиці.
— BGCOLOR — Визначає колірфонового зображення в таблиці.
Є ще декількакоманд, задаючих коліробрамлення: BORDERCOLOR, BORDERCOLORDARK, BORDERCOLORLIGHT, але вони використовуються тільки в Microsoft Internet Explorer.
Для формування таблиці, що складається здекількохрядків, використовують команду , що розділяє рядки. Команди і використовуються для позначення заголовка стовпця кліток. продолжение
--PAGE_BREAK--
Параметри ROWSPAN і COLSPAN команд і використовуються для формування кліток даних, що об'єднують більше за одинрядок або стовпець.
2.9. Вбудування гіпертекстовихпосилань
Перехід в інше місце того ж документа.
Для організації переходу всередині одногоHTML — файла потрібно ввести необхідний текст в двох місцях:
— Записатиміткув тому місці HTML — файла, куди необхідно перейти.
— Записатиперехід на цю міткув тому місці, звідкибуде виконаний перехід.
Для організації міткизаписують: , де МІТКА — будь-яке ім'я, що складається збукв англійського алфавіта і цифр.
Для переходу на цю міткузапишіть:Перейти на мітку.
Перехід в інший документ тієї ж сторінки.
Для переходу збудь-якого місця HTML-файла h1.html в початокHTML-файла h2.html потрібно записати: Перехід до розділу h2.
Перехід в інший документ.
У будь-якому місці HTML-файла можна ввести гіпертекстовіпосиланняна інший документ або файл.
Гіпертекстовіпосиланнявводяться в HTML-файл за допомогою уніфікованого локатора ресурсів — URL.
Цей локатор визначає правила написання різних видів посилань.
Нижче приводятьсянайважливіші префікси для URL:
Префікс URL
Функція
FTP://
Посиланняна сервер FTP
HTTP://
Посиланняна об'єкт, який буде передаватися з використанням протоколу HTTP
FILE://localhost
Посиланняна локальний диск
GOPHER://
Посиланняна сервер Gopher
MAILTO://
Посиланняна електронну поштову адресу
NEWS://
Посиланняна електронну конференцію
NNTP://
Посиланняна сервер електронної конференції
TELNET://
Посиланняна сервер електронної конференції
Для запису гіпертекстовогопосиланняв HTML-файл використовують наступнукоманду: Перехід по гіпертекстовомупосиланню.
Принатисненні лівої кнопки миші на текст Перехід по гіпертекстовомупосиланнюВи перейдете на ресурс, заданий в URL. Для повернення скористайтеся клавішею «Back» броузера.
Виведення на екран.
Зображення можуть бути виведені на екран так само, як текст. Файли зображення можуть бути задані в декількохрізних форматах, найкращі зяких — GIF (файли *.gif) і JPEG (файли *.jpg).
Нижче приводитьсяформат команди:
, де:
— ІМ'Я ФАЙЛА — це ім'я даного файла у вашій сторінці або повнеім'я шляху і файла, якщофайл не належить даній сторінці.
— Текст — це текст, що виводиться замість зображення, якщофайл зображення по якийсь причині недоступний.
— DIRECTION — місце розташуваннязображення. Приймає наступніможливі значення:
ALIGN=TOP — подальшийтекст розташовується у верхній частинізображення.
ALIGN=BOTTOM — подальшийтекст розташовується в нижній частинізображення.
ALIGN=LEFT — зображення розташовується в лівій частинілиста. Текст обтікає зображення праворуч.
ALIGN=MIDDLE — зображення розташовується в центрі листа.
ALIGN=RIGHT — зображення розташовується в правій частинілиста. Текст обтікає зображення ліворуч.
WIDTH = WIDTH — ширина необхідного зображення на екрані,
HEIGHT = HEIGHT — висота необхідного зображення на екрані.
Гіпертекстовіпосиланняза допомогою зображення.
Допустимо, що Ви виводите на екран зображення IMAGE-файл, який називається, наприклад, image.gif.
ЯкщоВи хочете організувати сторінку так, щоб принатисненні лівої кнопки миші на зображення, перейти на іншу домашню сторінку, наприклад, на:
HTTP://WWW.HOME.COM,
потрібно записатинаступнукоманду: продолжение
--PAGE_BREAK--
Створення посиланняна поштову адресу.
Наприклад моя поштова адреса в GEOCITIES.COM: info@geocities.com
Для організації посиланняв моїй домашній сторінці на мою поштову адресу необхідно записатив кінці головного розділу домашньої сторінки:
Перейти на мою поштову адресу
У наступнійстрочці необхідно задати таке ж посиланняз допомогою аплікації MAIL12.GIF замість тексту:
2.10. Кадри.
Команди роботиз кадрами.
Ви можете розділити екран на декільканезалежних віконних кадрів, кожний зяких відображає окремий HTML документ.
На екрані кадри являють собою прямокутники. У HTML використовуються наступнікоманди роботиз кадрами:
, — визначають склад і розміри кадрів на екрані,
, — визначають HTML-файл для кожного кадру,
, — для повідомленьброузеру, що не обробляє кадри.
Формат команди FRAMESET.
Команда ділить ціле вікно (або частину вікна, визначену попередньою командою FRAMESET) на декількавертикальних (параметр COLS) або горизонтальних (параметр ROWS) кадрів. Кожний зцих кадрів може визначати HTML-файл, що відображається в ньому (за допомогою команди FRAME) або, відповідно, ділитися далі за тими ж правилами з вкладеною командою FRAMESET.
По кінцю визначення кадрів, що задаються командою FRAMESET, необхідно записатикоманду /FRAMESET, інакше вони можуть бути побудованінеправильно.
Формат параметрів COLS і ROWS.
Ці параметри дозволяють визначити розміри і кількість побудованихвертикально (параметр COLS) або горизонтально (параметр ROWS) кадрів.
Атрибути параметрів задаються в однійз3 форм:
— абсолютний розмір в пікселях,
— заданий процентв загальнійдовжині або ширині,
— залишокпіслязавданняпопередніх кадрів.
Символ «*» означає виділення кадру площі, що залишилася. Наприклад, команда: створює 2 кадри: верхній становить 100 пікселів у висоту, нижній — простір, що залишився.
Формат команди FRAME.
Дана команда існує тільки всередині блоку FRAMESET — /FRAMESET. Її призначення — визначення функцій конкретного кадру.
Команда /FRAME практично не використовується так як її функції виконують команди /FRAMESET і наступнаFRAME.
Параметр SRC задає ім'я HTML — файла, що відображається в даному кадрі.
Параметр NAME застосовується для створення імені кадру.
Тоді інший кадр може посилатися на даний для відображення в ньому свого гіпертекста.
Це дуже поширена команда її можна бачити в багатьох сторінках. Її перевага в тому, що на екрані можна одночасно бачити і HTML-файл, що викликає, і HTML-файл, що викликається,і для перегляду наступногофайла гіпертекстадосить натиснути на відповідну кнопку файла, який викликає.
Параметр TARGET команди BASE задає кадр, що виділяється по замовчанню для відображення гіпертекста.
Параметр NORESIZE застосовується для того, щоб користувач не зміг змінити розміри даного кадру на екрані.
Лінійки прокрутки задаються за допомогою параметра SCROLLING.
Тут діють наступніправила:
— Якщопараметр SCROLLING не заданий, то лінійки прокрутки створюються автоматично тільки тоді, коли розмір тексту, що відображається перевищує розмір кадру (це відноситьсяяк до розміру по вертикалі, так і по горизонталі).
— Якщозадане SCROLLING = «YES», то лінійки прокрутки створюються завжди.
— Якщозадане SCROLLING = «NO», то лінійки прокрутки не створюються.
— Якщозадане SCROLLING = «AUTO», то система працює так само, як якщопараметр SCROLLING не заданий.
Товщина граничної лінії між кадрами може задаватися в пікселях за допомогою параметрів MARGINHEIGHT і MARGINWIDTH, якщорозробника не влаштовуютьзначення, задані по замовчанню.
Спеціальні значення параметра TARGET.
У сучасних броузерахзарезервовано 4 спеціальних значення параметра TARGET:
а) _blank — броузеризавжди задає це значення для нового, неіменованого вікна.
б) _self — задається по замовчанню для всіх кадрів, в операторі FRAME яких немаєпараметра TARGET. Всі документи, щовикликаютьсяпо гіперпосиланню,завантажуються і відображаються в тому ж кадрі, що і документ, який їх викликає.
Значення _self в явному виглядіне застосовується доти, покими не вводимо команду BASE з параметром TARGET — тоді, можливо, знадобиться відмінитице загальнепризначення для якого-небудь конкретного кадру. продолжение
--PAGE_BREAK--
в) _parent — файл, що викликаєтьсяпо гіперпосиланню, завантажується в кадр або вікно, яке є батьківським по відношеннюдо того, що викликає. Іншими словами, файл, що викликаєтьсябуде розташований в тому ж вікні, що і його «дідусь».
г) _top — файл, що викликаєтьсяпо гіперпосиланню, завантажується у вікно, що міститьпосилання, і перекриває всі кадри даного вікна.
Формат команди NOFRAME.
Ця команда призначена для броузерів, що не обробляють кадри.
У броузері, що обробляє кадри, вся інформація, що міститьсяміж командами NOFRAME і /NOFRAME, ігнорується.
У броузері, що не обробляє кадри, ця інформація обробляється.
Звичайно розробники сторінок, використовуючі кадри, вставляють в тіло команди NOFRAME повідомленняпро те, що даний броузерне обробляє кадри і повідомляє рекомендації, наприклад, перейти на Netscape 2.0 і вище.
2.11. Спеціальні ефекти
Створення блимаючоготексту.
Зауваження: працює в Netscape 3.0, не працює в Explorer 3.0
Ви можете створити зображення тексту що блимаєза допомогою наступнихкоманд: і
Не зловживайте блимаючимзображенням. Його краще усього застосовувати для залучення уваги до нової інформації в домашній сторінці.
Створення рядка, що біжить.
Зауваження: працює в Explorer 3.0, не працює в Netscape 3.0
Рядок, що біжить створюється за допомогою команд: і . Нижче приводятьсяприкладикоманд:
Команда — цей текст буде рухатися з права на лівоповільно.
Команда — цей текст буде рухатися з права на лівоі назад.
Команда — цей текст буде рухатися і зупинятися.
Команда — цей текст буде рухатися дуже швидко.
Карта образів.
Зауваження: працює в Explorer 3.0, працює в Netscape 3.0
Карта образівдозволяє створити декількапосиланьдо різних адрес, використовуючи тільки однезображення.
Нехай уВас є картинка imgmap.gif розміром 100 х100 пікселів. Припустимо, що картинка складається з 4 частин, де зображені Ваші друзі:
— В лівому верхньому кутку — Діма (у нього є домашня сторінка dima.html )
— В правому верхньому кутку — Алік (Його домашня сторінка alik.html )
— В лівому нижньому кутку — Вова (Його домашня сторінка vova.html )
— В правому нижньому кутку — Ігор (Його домашня сторінка igor.html )
ЯкщоВи хочете, щоб принатисненні лівої кнопки миші на зображення кожного зВаших друзів Ви попадали на його домашню сторінку, запишітьнаступнікоманди:
Плаваючі вікна.
Зауваження: працює в Explorer 3.0, не працює в Netscape 3.0.
Це вікно створюється за допомогою наступноїкоманди:
Це плаваюче вікно
2.12. Форми
Форма — це засіб, що дозволяє організувати в сторінці діалог з її користувачем.
Розробник сторінки створює її за допомогою спеціальних елементів:
— кнопки,
— списки,
— текстові рядки,
— текстові поля.
Форми передають інформацію програмі обробки у вигляді пар:
Ім'я поля — Значення поля.
Форма починаєтьсякомандою і закінчується командою .
Дана команда має 2 основних параметра: ACTION і METHOD.
Параметр ACTION є обов'язковим. Він вказуєадресу обробника форми (наприклад, адреса програми обробки або поштова адреса або просто адреса URL для переходу).
Параметр METHOD не є обов'язковим. Він приймає однездвох значень: GET або POST, пов'язаних з методом протоколу передачі інформації занкети.
По замовчанню, METHOD= GET.
Прикладкоманди FORM:
Для завданнякеруючої кнопки запуску передачі даних треба записатинаступнукоманду: продолжение
--PAGE_BREAK--
де:
INPUT — команда створення керуючого елемента.
TYPE — параметр, що визначає керуючий елемент.
submit — значення цього параметра (в цьому випадку керуюча кнопка).
NAME — параметр, задаючий ім'я змінної.
botton1 — ім'я змінної.
VALUE — параметр, задаючий текст, що відображається на керуючому елементі.
Довільний текст — значення тексту на керуючому елементі.
Нижче приводятьсяосновні типи керуючих елементів INPUT.
1) Текстовий рядок: TYPE=text визначає вікно для введення одногорядка тексту.
Параметр SIZE задає розмір вікна в символах.
Приклад:
У отриманевікно, в якому буде зображатися текст: Введіть текст.
Ви можете ввести будь-який текст або залишити записаний початковий текст «Введіть текст» без змін.
Принатисненні кнопки submit в програму обробки буде передано:
text1=Ввеститекст (або інший, змінений текст).
Параметр SIZE задає розмір вікна в символах.
Принеобхідності обмежити довжину тексту N, застосовуйте додатковий параметр: MAXLENGTH= N.
2) Вікно для введення пароля: TYPE=password
Аналогічний типу text, але привведенні кожний символ замінюється символом *.
Приклад. Треба ввести пароль довжиною не більше за 5 символів.
3) Текстове вікно: TEXTAREA
Задається в наступномувигляді: Спочатку заданий текст
Параметр COLS задає кількість символів в рядку, параметр ROWS задає кількість рядків у вікні, необов'язковий параметр WRAP=VIRTUAL задає лінійку прокрутки.
4) Радіокнопка: TYPE=radio
Може бути задано декількарадіокнопокз однаковим ім'ям (тобто значенням параметра NAME), але вони будуть взаємовиключаючими: може бути натиснена (CHECKED) тільки одназних.
Приклад:
Червона
Синя
Зелена
Ми отримали3 кнопки, зних відміченаЧервона. Принатисненні на іншу кнопку попередня звільняється.
Допустимо, ми натиснули Синю кнопку, тоді принатисненні на кнопку submit в програму обробки буде введено:
color=Синій
5) Поміченийквадрат: TYPE=checkbox
На відміну від радіокнопок, може бути декількаквадратів з однаковими іменами.
Наприклад, в наступномуприкладіспочатку задана кнопка «Горілка»:
Горілка
Коньяк
Лікер
ЯкщоВи натиснете ще на кнопку «Коньяк», то принатисненні на кнопку submit в програму обробки буде введено:
box=Горілка
box=Коньяк
Прихований текст: TYPE=hidden
Привідображенні не виднийкористувачеві. Служить для прямої передачі службової інформації від домашньої сторінки обробнику форми, прозоро для користувача.
7) Меню: SELECT
Нехай Вам представилася можливість вибрати однузпутівок у відповідності з наступнимсписком:
Путівка в Сочи
Путівка в Париж
Путівка на Колиму
ЯкщоВи вибрали Путівку в Париж, то принатисненні на кнопку submit в програму обробки буде введено: script = tour2
Команда SELECT може міститиатрибут MULTIPLE, приякому можна вибрати декількаелементів меню одночасно.
Висоту вікна можна задати атрибутом SIZE= N.
Якщов рядку OPTION заданий атрибут checked, то даний елемент задається по замовчанню.
8) Кнопка введення: TYPE=submit
Це і є та сама кнопка, про яку ми так часто згадували.
9) Кнопка скасування: TYPE = reset
Кнопка виконує ініціалізацію початковими значеннями всіх полів.
продолжение
--PAGE_BREAK--
2.13. Команди META
Створивши сторінку, Ви, безсумнівно, захочете щоб Вас змогли «знайти» всі користувачі, що цікавляться даним питанням.
Тут можна йтидвома основними шляхами:
1. «Відмітитися» в пошукових системах. Є служби, що дозволяють зареєструватися на декількохсерверах одночасно.
2. Вставити всередині блоку ... команди META.
Основне призначення команд META — інструкції для пошукових машин про тематику Вашої сторінки.
Для цих цілей використовуються наступніпараметри:
— description — короткий опис сторінки,
— keyword — список ключовихслів в сторінці.
Зінших застосувань команд META важливопривестикоманди, що дають інструкції броузерупро кодування Вашої сторінки.
для кодування в Windows/1251,
для кодування в KOI-8.
Список літератури, що використовується
1.
Левін«Internet для „чайників“, Москва 1996.
2.
Рассохін і Лєбєдев „World Wide Web — всесвітня інформаційна павутина в мережіInternet“, Москва 1997.
3.
Перрі»Секрети World Wide Web", Москва 1996.
4.
Нольден«Знайомтеся: World Wide Web», Москва 1996. Видавництво: ДО.: BHV
5.
Уолл«Використання WWW», Москва 1997.
6.
Травін«Програми перегляду WWW», Москва 1997.Видавництво: М.: ABF.
7.
Ахметов«Microsoft Internet Explorer 4.0 для всіх», Москва 1997. Видавництво: М.: Комп'ютер-Прес.
8.
Кент«Використання Netscape Communicator 4», Москва 1997. Видавництво: ДО.: Діалектика.
9.
Хеслоп«HTML з самого початку»,Видавництво: СПб: Пітєр.
Список адрес WWW, що використовуються.
1.
[http://www.geocities.com/SiliconValley/Lakes/4122/htmlmain.html] — Опис HTML Якова Каца
2.
[http://www.citforum.ru/internet/html/refer.shtml] — Короткий посібник по HTML.
Автор: Kevin Werbach. Переклад: Станіслав Малишев.
3.
[http://www.karelia.ru/psu/Russiankoi8/Directions/HTML/HTMLPrimer_k.html] — Босенко Д.