Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства ВАТ "АПФ "Таврія"

ВСТУП Актуальність теми. В умовах переходу до ринкової економіки аналіз дебіторської заборгованості відіграє одну з важливих ролей у діяльності та виробничому процесі підприємства, адже саме ця специфіка аналізу дає змогу підприємствам, які ще не "встали на ноги" розрахуватися зі своїми партнерами протягом встановленого терміну, або по взаємній домовленості. Заборгованість також враховується при плануванні управління підприємством.

Дебіторська заборгованість показує платоспроможність та діяльність підприємства. В сучасних умовах господарювання дебіторська заборгованість має важливе економічне значення. Тому на сьогодні найважливішими проблемами, вирішення яких повинно сприяти поліпшенню фінансового стану господарюючих суб'єктів, є: Правильна організація обліку дебіторської заборгованості Аналіз дебіторської заборгованості, який повинен бути спрямований на виявлення чинників, що впливають

на зростання дебіторської заборгованості та визначення резервів спрямованих на ліквідацію невиправданої, «завислої» заборгованості і зниження її зростання. Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних та розробка практичних аспектів удосконалення діючої практики аналізу дебіторської заборгованості на прикладі підприємства з урахуванням досвіду країн з ринковою економікою. Результатом представленої курсової роботи бачиться розробка заходів в межах управління

дебіторською заборгованістю. Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі обґрунтовано необхідність вирішення таких задач: дослідити економічну сутність та умови виникнення дебіторської заборгованості в сучасних умовах господарювання; визначити теоретичні і практичні аспекти удосконалення існуючої методики аналізу заборгованості та її рефінансування; проаналізувати сучасний стан дебіторської заборгованості підприємства та розробити

рекомендації щодо покращення їх фінансового стану; Об’єктом дослідження є процеси взаєморозрахунків підприємства за умов платіжної кризи, що склалися в економіці України. Предметом дослідження є удосконалення теоретичних засад та діючої практики бухгалтерського обліку дебіторської і кредиторської заборгованості промислових підприємств Вихідною інформацією, при вирішенні питань, що розглядається фірми, були: фінансова звітність та

інформація, яка була взята з наукової літератури по даному питанню. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА 1. Економічна сутність і структура дебіторської заборгованості Усі фірми намагаються виробляти продаж товару з негайною оплатою, але вимоги конкуренції змушують погоджуватися

на відстрочку платежів, у результаті чого з'являється дебіторська заборгованість (Рис. 1). Дебіторська заборгованість - це грошові суми, які повинні фірмі покупці, що придбали у неї в кредит будь-які товари чи послуги. Дебіторська заборгованість - це важлива частина оборотних активів, що також називається рахунками дебіторів, і має прямий вплив на позицію готівкових грошових коштів і платежів. Рис. 1. Цикл оборотних активів Дебіторська заборгованість

є однією з різновидів активів організації, який може бути реалізований, переданий, обміняний на майно, продукцію, результат виконання робіт або надання послуг [18]. За своєю економічною сутністю дебіторська заборгованість являє собою кошти, тимчасово відвернуті з обігу підприємства. Це просто гроші. Гроші, які у підприємства, за ідеєю, є, але не «живцем», а у вигляді зобов'язань, виражені в тій або

іншій формі. Гроші, які б вони не були, це теж товар. А товар, як відомо можна продати. Питання в тому, чи можна здійснити таку операцію, чи є покупець на цей товар і наскільки доцільний такий продаж, зокрема, в порівнянні з іншими варіантами стягнення боргів. «Залежно від розміру дебіторської заборгованості, найбільш вірогідних термінів її погашення, а також від того, яка вірогідність непогашення заборгованості, можна зробити

висновок про стан оборотних коштів організації та тенденції її розвитку» [34]. Головним чинником, що визначає фінансовий стан підприємства, є стан його оборотних коштів і одного з елементів - дебіторської заборгованості. «Оборотні кошти (оборотний капітал) - це частина капіталу підприємства, вкладеного в його поточні активи. За матеріально-речовинним ознакою до складу оборотних засобів включаються: предмети праці (сировина,

матеріали,паливо і т.д.),готова продукція на складах підприємства, товари для перепродажу, грошові кошти і кошти в розрахунках »[12]. Дебіторська заборгованості визначається, відповідно як актив у балансі за умови, її оцінка має бути достовірно визначена та існує ймовірність погашення протягом визначеного терміну у майбутньому. У балансі заборгованості визначаються за чистою вартістю [14].

Обов'язок здійснювати контроль за повнотою та своєчасністю розрахунків, станом дебіторської заборгованості лежить у першу чергу на самому підприємстві. Для цих цілей у структурі управлінського персоналу передбачається спеціальний підрозділ фінансової служби. За характером виникнення дебіторська заборгованість поділяється на: - нормальну або виправдану заборгованість, до якої відносить заборгованість, що обумовлена ходом виконання виробничого завдання підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість за

пред'явленими претензіями, заборгованість за підзвітними особами, товари відвантажені, термін оплати яких не настав). - не нормальну або не виправдану, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, послаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але не оплачені в строк, заборгованість по нестачах і розкраданням). Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на такі види як: - довгострокова

- сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, поточна - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати складання балансу; безнадійна (безнадійний борг) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності [І].

В процесі аналізу дебіторської заборгованості потрібно розрізняти ще три основних її поняття як : чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості, за товари, роботи, послуги з врахуванням резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Факторинг - передача права стягнення дебіторської заборгованості

іншій особі (факторові) на узгоджених умовах. В народному господарстві країни існує таке поняття, як справедлива вартість дебіторської заборгованості - сума, за якою може бути здійснено обмін дебіторської заборгованості на інший актив у операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Своєчасне стягнення дебіторської заборгованості благотворно впливає на фінансовий стан підприємства, організації чи установи. До невиправданої дебіторської заборгованості відноситься в першу чергу прострочена

дебіторська заборгованість по взаємним зобов’язанням. Поява такої заборгованості свідчить про поганий фінансовий стан підприємства, що пов’язано: з нестачею власних обігових коштів або помилкове їх використання; заборгованості покупців і замовників за товари та послуги, не сплачені в строк. Дебіторська заборгованість може виникати в результаті здійснення розрахунків, що по своїй економічній

суті ділиться на: розрахунки по товарним операціях; розрахунки по фінансовим операціям; розрахунки з працюючими. Вона також може виникати при розрахунках з постачальниками і підрядчиками, по авансах, з покупцями і замовниками, по претензіях, по оплаті праці, з підзвітними особами, по відшкодуванню матеріальних збитків, з робітниками і службовцями по інших операціях. В сучасних умовах господарювання дебіторську заборгованість на підприємствах

класифікують за видами: [7] дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги не сплачені в строк; дебіторська заборгованість по векселях отриманих; дебіторська заборгованість по векселях отриманих; дебіторська заборгованість по розрахунках з персоналом; інші види дебіторської заборгованості. Значна питома вага дебіторської заборгованості в складі оборотних активів визначає їх особливе місце в оцінці оборотності оборотних коштів.

На величину дебіторської заборгованості впливають: 1. Обсяг продажів і частка в них реалізації на умовах подальшої оплати. З зростанням виручки (обсягу продажів), як правило, зростають і залишки дебіторської заборгованості. 2. Умови розрахунків з покупцями і замовниками. Чим більш пільгові умови розрахунків надаються покупцям (збільшення термінів, зниження

вимог по оцінці надійності дебіторів), тим вище залишки дебіторської заборгованості. 3. Політика стягнення дебіторської заборгованості. Чим активніше підприємство у стягненні дебіторської заборгованості, тим менше її залишки і тим вище «якість» дебіторської заборгованості. 4. Платіжна дисципліна покупців. Об'єктивною причиною, що визначає платіжну дисципліну покупців

і замовників, слід назвати спільний економічний стан тих галузей, до яких вони належать. Кризовий стан економіки, масові неплатежі значно ускладнюють своєчасність розрахунків, призводять до зростання залишків неоплаченої продукції, замість грошових коштів в якості платіжних засобів використовують сурогати. Суб'єктивні причини визначаються умовами надання кредиту і заходами, які вживає підприємство зі стягнення дебіторської заборгованості: чим більш пільгові умови

надання кредиту, тим нижче платіжна дисципліна дебіторів. 5. Якість аналізу дебіторської заборгованості і послідовність у використанні його результатів. При задовільному стані аналітичної роботи на підприємстві повинна бути сформована інформація про величину у віковій структурі дебіторської заборгованості, наявність та обсяги простроченої заборгованості, затримка розрахунків з якими створює проблеми з поточною платоспроможністю підприємства.

Тому, управління дебіторською заборгованістю на будь-якому підприємстві пов’язано, в першу чергу, з оптимізацією розміру та забезпеченням індексації заборгованості покупців по розрахунках за реалізовану продукцію. Для більш ефективного управління дебіторською заборгованістю на підприємстві повинна розроблятися і впроваджуватися особлива фінансова політика управління або кредитна політика по відношенню до покупців. 1.2. Організація проведення управління дебіторською заборгованостю

Проблема ліквідності (здатність активу конвертуватися в грошові кошти без значної втрати в ціні) дебіторської заборгованості - стає ключовою проблемою майже кожної організації. Вона, у свою чергу, розподіляється на кілька проблем: оптимальний обсяг, оборотність, якість дебіторської заборгованості. Вирішення цих проблем вимагає кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю, що є одним з видів зміцнення фінансового становища фірми.

Досвід реформування підприємств показує, що заходи з повернення дебіторської заборгованості входять до групи найбільш дієвих заходів підвищення ефективності за рахунок внутрішніх резервів підприємства і можуть швидко принести позитивний результат. Повернення заборгованості в стислі терміни - реальна можливість поповнення дефіцитних оборотних коштів. Управління дебіторською заборгованістю може бути порівняним з будь-яким

іншим видом управління як процес реалізації специфічних управлінських функцій: планування, організації, мотивації і контролю. Планування - це попередні фінансові рішення. Щоб воно було ефективним, необхідно: визначити довгострокову мету організації, сформулювати стратегію організації, визначити політику дій, вибрати раціональні процедури дій. Організація управління означає координацію дій в такій послідовності: вся область дій повинна бути

згрупована за обраними функцій; особам, які відповідальні за свою діяльність, повинні бути надані адекватні права. Під мотивацією розуміється сукупність психологічних моментів, якими визначається поведінка людини в цілому. Дії з контролю - це: підготовка стандартів дій, порівняння фактичних результатів із стандартними. Таким чином, управління дебіторською заборгованістю представляє собою частину загального управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу

реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості, забезпечення своєчасної її інкасації. В основі кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю фірми лежить прийняття фінансових рішень за наступними фундаментальних питань: • Облік дебіторської заборгованості на кожну звітну дату; • Діагностичний аналіз стану та причин, в силу яких у фірми склалося негативне становище з ліквідністю

дебіторської заборгованості; • Розробка адекватної політики та впровадження в практику фірми сучасних методів управління дебіторською заборгованістю; • Контроль за поточним станом дебіторської заборгованості. Завданнями управління дебіторською заборгованістю є: - Обмеження прийнятного рівня дебіторської заборгованості; - Вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів; -

Визначення знижок або надбавок для різних груп покупців з точки зору дотримання ними платіжної дисципліни; - Прискорення запитання боргу; - Зменшення бюджетних боргів; - Оцінка можливих витрат, пов'язаних з дебіторською заборгованістю, тобто упущеної вигоди від невикористання коштів, заморожених в дебіторській заборгованості. Якість дебіторської заборгованості оцінюється також питомою вагою в ній вексельної форми розрахунків,

оскільки вексель виступає високоліквідним активом, який може бути реалізований третій особі до настання строку його погашення. Вексельне зобов'язання має значно більшу силу, ніж звичайна дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги отриманих векселів в загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про підвищення її надійності та ліквідності. Особливу актуальність проблема дебіторської заборгованості набуває в умовах інфляції, коли відбувається знецінення грошей.

Щоб підрахувати збитки підприємства від невчасної оплати рахунків дебіторами, необхідно від простроченої дебіторської заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей термін. 1.3. Аналіз складу та динаміки дебіторської заборгованості Економічний аналіз дебіторської заборгованості починається з вивчення даних бухгалтерського балансу підприємства за попередній звітний період та за поточний звітний період, по яким встановлюється ступінь

її збільшення або зменшення за звітний період - як у абсолютних показниках, так і по частці в сумі обігових коштів (відносних показниках) %[12, с. 6-8]. Головною метою аналізу дебіторської заборгованості є оцінка рівня та складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективність інвестованих у неї фінансових коштів. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями

і замовниками проводиться у розрізі товарного та споживчого кредиту, який надається підприємствам покупцям. Для визначення характеру, причин і термінів виникнення дебіторської заборгованості використовують дані аналітичного обліку. Аналіз дебіторської заборгованості будь-якого підприємства починається з досконалого вивчення стану розрахунків між дебіторами та причин їх виникнення. Наступним етапом проведення аналізу розрахунків

є перевірка заборгованості по термінам її виникнення, що дає можливість виявити розмір простроченої заборгованості та заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Для цього по даним бухгалтерського обліку складається таблиця, в якій всі дебітори групуються по термінам виникнення заборгованості. При аналізі дебіторської заборгованості складається розрахунковий баланс, в активі якого відображається дебіторська заборгованість.

В випадку коли, виходить дебетове сальдо, тобто перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, такий стан справ свідчить про те, що частина обігових коштів вилучена з обігу підприємства та відповідно знаходиться у дебіторів. А кредетове сальдо свідчить про перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, і відповідно показує кредиторську заборгованість підприємства постачальникам. На першому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства необхідно зробити оцінку рівня цієї

заборгованості та його динаміку у попередньому звітному періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на підставі визначення коефіцієнта відволікання обігових коштів у дебіторську заборгованість, який розраховується по формулі [10]: КВОБУДЗ = ЗСДЗ / ЗСОК (1.1) де: ЗСДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості ЗСОК - загальна сума оборотних активів Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних

активів дозволяє побачити, яку питому вагу займає дебіторська заборгованість в загальній сумі поточних активів, ступінь її збільшення чи зменшення на протязі аналізуючого періоду. На другому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства проводиться визначення показників оборотності. Для такого аналізу потрібно використовують певну систему показників: ОДЗ=ВВ/СДЗ (1.2 ) де: ВВ - виручка від реалізації продукції без

ПДВ СДЗ - середня дебіторська заборгованість. Середня дебіторська заборгованість визначається шляхом додаванням дебіторської заборгованості на початок і кінець аналізуючого періоду та діленням на 2. Показник оборотності дебіторської заборгованості показує зміну оборотності оборотних активів підприємства. Зростання цього показника показує покращення фінансового стану підприємства, а зменшення його, навпаки погіршення. На основі показника оборотності дебіторської заборгованості, потрібно також визначити середній

період погашення дебіторської заборгованості, для більшої точності і достовірності аналізу дебіторської заборгованості по всіх видах діяльності підприємства: СППДЗ = 360 / ОДЗ (1.3 ) де: СППДЗ - середній період погашення дебіторської заборгованості. Середній період погашення дебіторської заборгованості показує, який склався термін сплати заборгованості за товари і послуги (тобто термін, за який дебіторська заборгованість перетворюється у гроші).

Вивчення цього показника в динаміці дає можливість підприємству будувати свої розрахункові відносини з покупцями і замовниками і іншими дебіторами, в залежності від того період погашення дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення чи зменшення. Вимірюється в днях. На третьому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства визначається її склад по окремим термінам виникнення. Для цього складаються спеціальні аналітичні таблиці.

На четвертому етапі аналізу дебіторської заборгованості визначається склад простроченої дебіторської заборгованості: відділяємо сумнівну заборгованість від безнадійної заборгованості. Для цього використовують коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості, який розраховується по формулі: Кпдз = СДЗНУВТ / ЗСДЗ ( 1.4 ) де: Кпдз - коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості; СДЗНУВТ - сума дебіторської заборгованості не сплаченої у встановлений термін;

ЗСДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості. При проведенні аналізу дебіторської заборгованості на цьому етапі також потрібно обов'язково проаналізувати частку простроченої дебіторської заборгованості за формулою: Чпдз =ПДЗ / ДЗ *100 ( 1.5 ) де: Чпдз - частка простроченої дебіторської заборгованості ПДЗ - прострочена дебіторська заборгованість ДЗ - дебіторська заборгованість

Прострочена дебіторська заборгованість визначається по кожному дебітору окремо бухгалтерією підприємства та затверджується керівником підприємства. Збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості говорить про необхідність прийняття негайних управлінських рішень по введенню попередньої оплати за реалізуємі товари, розрахунків за допомогою векселів і акредитивів. РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА ВАТ “ТАВРІЯ” м. НОВА КАХОВКА 2.1. Економічна характеристика діяльності підприємства Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” розташоване на півдні України, в межах міста Нова Каховка Херсонської області. Основу виноградарства на Нижньодніпровських пісках було закладено в кінці VVIII сторіччя швейцарсько-німецькими колоністами.

Зумовлено це було відповідними природнокліматичними умовами: легкі ґрунти та багатство сонця. На базі товариства виноградарів у 1929 році був створений радгосп “Перемога наймитів”, який у 1960 році було перейменовано в радгосп-завод “Таврія”. Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” зареєстровано Новокаховський виконкомом 2 жовтня 1998 року. ВАТ АПФ “Таврія” засновано рішенням представництва

ФДМУ м. Нова Каховка від 24 лютого 1998 року №7. Агропромислова фірма “Таврія” – відкрите акціонерне товариство. Очолює підприємство голова правління Дмитро Захаров Голові правління підпорядковані: заступник по промисловості, якому в свою чергу підпорядковані: головний інженер, головний технолог, а їм начальники виробничих цехів та допоміжних служб; заступник по комерційним справам керує начальниками відділів постачання, маркетингу та торгівлі.

ВАТ АПФ “Таврія” є засновником двох дочірніх підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю: ДП “Таврія 1” та “Таврія 2”, які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною для виробництва вин та коньяків. Майнова та організаційна структура побудова АПФ “Таврія” (рис. 2.1). Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура ВАТ АПФ "Таврія" Промисловість підприємства представлена:

Первинним виноробством, виробничі потужності якого складають 20 тис. тон переробки винограду; Вторинним виноробством з обсягом обробки та випуску вина в пляшковому розливі до 600 тис. дал; Коньячним виробництвом з виробітком коньячних спиртів до 500тис. дал а випуском коньяків щорічно – 350 тис. дал.; Виробництво міцних напоїв – 200тис. дал Забезпечення виноградом для виробництва вин і коньяків здійснюється за рахунок власних площ та близько

розташованих виноградарських господарств. Надходження вантажів на адресу АПФ “Таврія” та відправка продукції покупця здійснюється автотранспортом та по залізниці. Крім того, поблизу знаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон. Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню: Виноматеріалів – 1686 тис. дал.; Коньячних спиртів – 971 тис. дал.;

Спирту-ректифікату – 100 тис. дал. Виробництво достатньо забезпечене: Електроенергією (потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт); Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год); Водою (4 артезіанські свердловини загальною потужністю 785 м3/год); Холодом (холодильно-компресорна установка потужністю 2000 ккал/год) Для випуску готової продукції є в наявності три лінії розливу потужністю 6000 пляшок на годину.

Сувенірне оформлення продукції здійснюється використанням ручної праці. Контроль за відповідністю сировини і готової продукції вимогам стандарту здійснює акредитована виробнича лабораторія з наявністю обладнань і спеціалістів, серед яких мікробіологи та спеціалісти по визначенню вмісту металів. Питання охорони навколишнього середовища контролюється спеціалістами, екологічної небезпеки підприємство н несе, про що свідчить екологічний паспорт встановленого зразка.

Майже всі види виробничої діяльності підприємства пройшли ліцензування. В Україні та за її кордоном вже давно набули слави коньяки “Таврія”, “Каховка”, “Херсон”, “Дніпро”, вони готуються з відбірних високоякісних коньячних спиртів, виготовлених за класичною технологією. У 1988р спеціалістами заводу винайдені і затверджені нові марки групи КВВК “Оріана” 8 – річної витримки і 10 –річної витримки коньяк групи

КС “Асканія” З 1952р розпочато випуск виноградних вин, розроблені і освоєні високоякісні десертні вина, напівсухі вина, сухі вина. Асортимент вино продуктів дуже широкий і різноманітний. Але в останні роки підприємство робить акцент на виробництві ординарних та марочних коньяків, попит на які дає можливість росту. 2.2. Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи

і послуги В процесі своєї виробничої діяльності кожне підприємство, яке займається виробництвом та торгівлею потребує певних матеріальних цінностей, послуг, які б гарантували безперебійність процесу виробництва та торгівлі, і відповідно оборотність засобів виробництва, тому аналізу дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги потрібно приділити значну увагу. Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи

і послуги проводиться на підставі даних аналітичного і синтетичного обліку розрахунків за товари, роботи і послуги (журнал-ордер №6, відомість 7А та інші). В ході аналізу робиться вибірка всіх зобов'язань, терміни погашення яких наступають у звітному періоді, а також відстрочених і прострочених зобов'язань. Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи

і послуги проводити по двох основних напрямках, зокрема: аналіз стану дебіторської заборгованості взагалі та в розрізі окремих дебіторів підприємства, а також аналіз термінів утворення дебіторської заборгованості. Результати аналізу стану дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги на ВАТ “ АПФ “ Таврія ” подані в таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Аналіз стану дебіторської заборгованості за товари,роботи

і послуги за 2006-2007рр. Показники 2006р. тис.грн. 2007р. тис.грн Відхилення, +;- Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги: Чиста реалізаційна вартість 39856.6 38433.2 (1423.4) Первісна вартість 39856.6 38433.2 (1423.4) Резерв сумнівних боргів ( 0 ) ( 0 ) ( 0 ) ВСЬОГО 79713.2 76866.4 (2846.8)