Анотація
Драган І.О. Формування державної підтримки розвитку малогопідприємництва.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук здержавного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державногоуправління. Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного тамуніципального управління», Запоріжжя, 2006.
У дисертації досліджено теоретичні засади формування державноїпідтримки розвитку підприємництва, в рамках якої діятимуть соціальновідповідальні підприємці. Визначено принципи державної політики у сфері малого підприємництва,які виходять із завдань держави в досягненні загальної рівноваги. Здійсненооцінку впливу існуючих регуляторнихбар'єрів на розвиток малогопідприємництва. Розроблено методику оцінки результативності функціонуваннямалого підприємництва в регіоні, концепцію розвитку інформаційного забезпеченнямалого підприємництва на державному та місцевому рівнях. Запропоновано напрямиформування децентралізованої системи підтримки малого підприємництва.Обґрунтовано механізм підтримки соціально значущих проектів підприємців.
Ключові слова: державна підтримка, забезпечення, концепція, малепідприємництво, механізм, політика, розвиток, система, управління.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Мале підприємництво єважливим елементом ринкової економіки, без якого не може стійко розвиватисядержава. Формування сприятливих умов для розвитку малого підприємництвазабезпечує населенню отримання доходів від самостійної господарськоїдіяльності, а місцевим бюджетам – податки. Однак в Україні державна підтримкарозвитку малого підприємництва поки що не віднесена до основних напрямів урозвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Мале підприємництво підтримується тільки на регіональному рівні.Участь місцевих адміністрацій в його розвитку незначна, хоча за своєю природоюцей рівень управління найбільш близький і доступний підприємцям. З цьоговиникає необхідність змістити акценти державної підтримки малого підприємництвана місцевий рівень. Слід враховувати, що повна децентралізація регіональноїпідтримки розвитку малого підприємництва неможлива.
Спільні заходи з державної підтримки малого підприємництва на регіональномуі місцевому рівнях не набули значного поширення, незважаючи на те, що інтересивлади різних рівнів збігаються. Це зумовлено як недостатністю фінансування збюджету, так і відсутністю зацікавленості посадових осіб у розвитку малогопідприємництва.
Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених, її різніаспекти досліджувались у працях таких українських науковців, як: В. Бакуменко,Я. Берсуцький, 3. Варналш, В. Воротін, Л. Воротіна, В. Геєць, В. Горник,А. Дєггяр, С. Дзюбик, М. Долішній, В. Керецман, В. Колот, І.Комарницький, Т. Кондратюк, М. Корецький, В. Кредісов, М. Крупка,О. Кужель, О. Кузьмін, О. Лебединська, К. Ляпша, О. Мордвінов, Н. Нижник,О. Смоленський, А. Пасхавер, С. Покропившій, С. Реверчук, Л. Тарангул,В. Юрчишин та ін. Серед зарубіжних учених необхідно відзначити роботи В. Антонова,В. Високова, А. Горбунова, Дж. Кейнса, Д. Рікардо, В. Савченка,Ж. Сея, А. Сміта, Ф. Шамхалова, Й. Шумпетера та ін.
Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окреміаспекти проблеми державної підтримки розвитку малого підприємництва залишилисьневирішеними. Так, потребують подальшого дослідження аспекти реалізаціїпідприємницької функції в умовах розвинутої ринкової економіки. Не визначеновпливу існуючих регуляторних бар'єрів на розвиток малого підприємництва.Відсутня методика оцінки результативності функціонування малого підприємництвазалежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях.Поіребує вдосконалення система інформаційної підтримки малого підприємництва намісцевому рівні. Не обґрунтовано механізму конкурсного фінансування соціальнозначущих проектів.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатнятеоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науковірезультати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межахтеми Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного тамуніципального управління» – «Планування, прогнозування та державне регулюваннямікро- та макроекономічних процесів» (номер державної реєстрації 0102ЦЮ03195).Роль автора полягає в розробці пропозицій з удосконалення системи державноїпідтримки розвитку малого підприємництва на рівніадміністративно-територіальних одиниць Запорізької області.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційногодослідження є науково-теоретичне обґрунтуванняі розробка рекомендацій зудосконалення системи державної підтримки розвиткумалого підприємництвана рівні адміністративно-територіальних одиниць регіону як складової державногорегулювання економіки України.
Для досягнення мети дисертаційноїроботи були поставлені тавирішені такі завдання:
– дослідити теоретичні засади формування державної підтримкирозвитку підприємництва, в рамках якої діятимуть соціально відповідальніпідприємці;
– визначити принципи державної політики у сфері малогопідприємництва, які виходять із завдань держави щодо досягнення загальноїрівноваги;
- здійснити оцінку впливу існуючих регуляторних бар'єрів на розвитокмалого підприємництва;
- розробити методику оцінки результативності функціонування малого підприємництвазалежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях;
- запропонувати напрями формування децентралізованої системипідтримки малого підприємництва;
– розробити концепцію розвитку інформаційного забезпечення малогопідприємництва на державному та місцевому рівнях;
– обґрунтувати механізм підтримки соціально значущих проектівпідприємців. Об'єктом дослідження є процес державної підтримкирозвиткумалого підприємництва.
Предмет дослідження – теоретичні аспекти,практичні рекомендації з удосконалення системи державної підтримки розвиткумалого підприємництва.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні,що децентралізація управління розвитком малого підприємництва, забезпеченняінформаційної підтримки суб'єктів малого підприємництва та запровадженняконкурсного фінансування підприємницьких проектів сприятимуть розвитку малогопідприємництва та ефективному використанню його можливостей у національній економіці.
Методи дослідження. Теоретичною базоюдослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження усфері програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти,що встановлюють правові та організаційні основи суспільних відносин у сферімалого підприємництва України.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийомидосліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадахуправлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано:історичний та логічний методи – для дослідження теоретичних засад розвиткумалого підприємництва; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення йформування висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного станудержавної підтримки малого підприємництва в Україні та за її межами; методианалізу і синтезу – для розробки ефективного механізму підтримки розвиткумалого підприємництва; експериментальний – для формування напрямів ефективноїдержавної підтримки розвитку малого підприємництва.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
– запропоновано методику оцінки результативностіфункціонування малого підприємництва залежно від рівня управління вадміністративно-територіальних одиницях, яка передбачає систему їх групувань закількісними та якісними критеріями;
удосконалено:
- систему підтримки малого підприємництва, яка орієнтована намісцевий рівень та визначена двома складовими: організація управління та організаціяпідтримки;
- процес інформаційного забезпечення підприємців через формування концепціїстворення інформаційно-маркетингових центрів підприємництва;
– механізм підтримки соціально значущих проектів підприємців надвох рівнях: соціально-ділових центрів, центрів розвитку підприємництва,навчальних центрів місцевої адміністрації, центрів соціальної підтримкинаселення (перший рівень); фінансових інститутів, консультаційних центрів,аудиторських фірм, засобів масової інформації, бізнес-центрів, агентств іцентрів розвитку малого підприємництва, фондів підтримки, страхових компаній і лізинговихфірм (другий рівень);
набуло подальшого розвитку:
– теоретичні аспекти формуваннясоціально-орієнтованої економіки в Україні, в рамках якої діятимуть соціальновідповідальні підприємці при підтримці держави в напрямах: допомоги соціальнонезахищеним групам населення, здійснення заходів щодо повнішого задоволення соціальнихпотреб людей, допомоги у створенні належних умов життєдіяльності всіх верствнаселення;
– дослідження принципів державної політики у сфері малогопідприємництва (невтручання у виробничу діяльність підприємця, соціальногопартнерства, децентралізації управління, стабільності нормативно-правовогорежиму), які виходять із завдань держави в досягненні загальної рівноваги.
Практичне значення одержаних результатів. Результатидослідження використані у практичній діяльності центральних та регіональнихорганів влади: Комітетом Верховної Ради України з питань промислової ірегуляторної політики та підприємництва при розробці законопроектів щодоудосконалення системи державної підтримки розвитку малого підприємництва(довідка №06–11/13–198/121080 від 15.09.2006 р.); Міністерствомпромислової політики України при розробці Програми взаємодії і співробітництваз регіонами (довідка №12–15/14–136/1009 від 15.06.2006 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються унавчальному процесі Гуманітарного університету «Запорізький інститут державногота муніципального управління» при викладанні таких дисциплін: «Менеджмент», «Теоріядержавного управління», «Державне регулювання економіки», а також у системіпідвищення кваліфікації державних службовців (довідка №47 від 02.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення йвисновки дисертації розроблено автором особисто і викладено в одноосібнихнаукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення йрезультати дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичнихконференціях: «Дні науки», М. Запоріжжя (2004 р. – 2006 р.), «Науката інновації – 2005», м. Дніпропетровськ (2005 р.), «Сучасний стан та проблемирозвитку підприємництва в регіоні», м. Дніпропетровськ (2005 р.), «Державнеуправління та місцеве самоврядування», м. Харків (2005 р.).
Структура дисертації. Дисертація складається зівступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повнийобсяг дисертації – 195 сторінок та містить 11 рисунків, 10 таблиць, списоквикористаних джерел з 260 найменувань та 10 додатків.
Основний зміст роботи
У вступі розкрито сутність і стан проблеми, щорозв'язується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету йзавдання дослідження, його наукову новизну; встановлено практичну корисністьодержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їхопублікування.
У першому розділі – «Науково-теоретичні засади формуваннядержавної підтримки розвитку малого підприємництва» – здійснено викладтеоретико-методологічної бази досліджень державної підтримки розвитку малогопідприємництва, визначено роль підприємництва як чинника забезпеченнястабільності економіки, досліджено державну політику у сфері малогопідприємництва, вказано об'єктивні основи формування державної підтримки малогопідприємництва.
Сьогодні в економіці провідних країн світу підприємець є одним зголовних суб'єктів економічних відносин, а отже, від підприємця значною міроюзалежить успішність процесу економічного розвитку, стабільність, стійкість іконкурентоспроможність національної економіки.
Теоретико-методологічні основи програмно-цільового підходу дорегулювання ринкового господарства були закладені Дж. Кейнсом, Д. Рікардо,Ж. Сейем, А. Смітом, Й. Шумпетером таін. Пошук ефективнихметодів управління здійснювало багато вчених, але найбільший внесок у розвитокцих питань зробили такі: В. Бакуменко, В. Бодров, В. Воротш, В. Г'есць,А. Дєгтяр, С. Дзюбик, М. Корецький, Н. Нижник, О. Оболенський,В. Юрчишин та ін.
Результати багатьох досліджень проблеми формування державноїпідтримки малого підприємництва викладені в працях українських науковців: Я. Берсуцького,3. Варналія, Л. Воротшої, В. Горника, М. Долішнього, В. Керецман, В. Колота,І. Комарницького, Т. Кондратюка, В. Кредісова, М. Крупки, О. Кужель,О. Кузьміна. О. Лебединської, К. Ляпіної, О. Мордвінова, А. Пасхавера, С. Покропивного,С. Реверчука, Л. Тарангул та ін.
У дослідженнях науковців розподіл моделей ринкової економікиздійснюється шляхом порівняння ступеня втручання держави в економіку,співвідношення державної і приватної власності, а також співвідношень міжкапіталом і найманою працею: американська або англосаксонська модель (СІЛА, Великобританія);модель соціально-орієнтованої ринкової економіки, рейнська або модель економікизагальної благодаті (Німеччина і Швейцарія); японська або азіатська модель(Японія і Південно-Східна Азія).
Різниця, на нашу думку, між існуючими моделями ринкової економікизумовлюється ще й відмінностями в чинниках розвитку підприємництва, а такожвідмінностями в суспільних позиціях самих підприємців. Змінюючи економічнусистему, що дісталася нам у спадок від радянських часів, українські реформаторияк орієнтир вибрали економіку США, найбільш ліберальну по своїй суті,вбачаючи в американській економіці приклад неперевершено! економічноїмогутності країни, приклад, якому просто необхідно слідувати для досягненняшвидких позитивних результатів. Негативними рисами американської моделіє те, що вона побудована на системі збагачення найактивнішої частини населення.Соціальна політика має залишковий характер, а податкова політика здійснюєтьсяне для перерозподілу доходів, а для контролю над рівнем цін і впливу на параметрисукупного попиту і пропозиції.
У процесі дослідження встановлено, що добробут суспільствабільшоюмірою залежить від напряму підприємницької діяльності і поведінки підприємців.Причому спрямовуючими механізмами суб'єктів підприємництва виступають саме ціннісніорієнтири. Так, стан багатьох чинників виробництва в США, необхідних дляздійснення процесу економічного розвитку, не відповідає сучасному рівнюрозвитку світового господарства (наприклад, низька кваліфікація робочої сили усфері виробництва).
Визначено, що в Україні соціальна відповідальність підприємцівперебуває на низькому рівні. Багато в чому через це в суспільстві наявна високасоціальна напруженість. Більшість підприємців в Україні прагне лише отриманняприбутку, причому нерідко з порушенням українського законодавства. Дотриманняінтересів країни і суспільства не є пріоритетом вітчизняного підприємництва.Вихід зі становища, що склалося, полягає у створенні соціально-орієнтованоїекономіки, в рамках якої діятимуть соціально відповідальні підприємці. Ринковесередовище вимагає пріоритетного розвитку соціальної відповідальностіпідприємництва. Це передбачає реалізацію соціально-економічних інтересів умежах окремого району, міста, регіону і держави в цілому. Від підприємництвавимагається допомога соціально незахищеним групам населення, здійснення заходівщодо повнішого задоволення соціальних потреб людей, допомога в створенні належнихумов життєдіяльності всіх верств населення. Це зумовлюється використаннямпідприємцями природних, культурних та трудових ресурсів тієї території, на якійвідбувається їх діяльність, а не рідко погіршенням навколишнього середовища.
У моделях, які використовують Німеччина і Швейцарія, державаактивніше втручається в економіку. В Україні доцільно застосовувати державну політикугосподарського порядку. Відповідно до неї основним завданням держави єорганізація ринку, тоді як безпосереднє регулювання економіки стає другоряднимзавданням. Тільки при належній організації ринку господарські процеси регулюютьбезпосередньо самостійні ринкові суб'єкти. Основними цілями проведення даноїполітики є забезпечення свободи і справедливості. В основі цього лежитьсоціальна відповідальність підприємництва. При цьому слід використати досвідЯпонії, де приватний капітал діє так, щоб знизити невизначеність, властивуринку. Однак створення фірмових групувань за досвідом Японії з сильнимдержавнимрегулюванням на початковому етапі розвитку ринку в Україні не буде сприятизадоволенню суспільних потреб громадян.
До останнього часу держава прагнула звільнитися від обов'язківсоціального гаранта, перекладаючи ці обов'язки на самих громадян і підприємців.Економічна політика держави, яка проводиться останнім часом, не може сприятирозвитку у підприємців соціальної відповідальності. На підприємництво негативновпливає податкова політика, грошова політика, антимонопольна політика,суперечливе законодавство, часта зміна напрямів економічних реформ та ін. Віддержави нині вимагається підтримка дотримання соціальної відповідальностіпідприємців.
З погляду підприємця, держава повинна створювати умови длямаксимізації прибутку, мінімізації ризику, захисту власності і особи підприємцятощо. З позиції держави підприємець має забезпечувати зростання суспільногодобробуту, підтримку зайнятості, економічне зростання, політичну стабільністьтощо.
Слід враховувати той факт, що ринкова економіка не здатнаавтоматично регулювати економічні й соціальні процеси на користь кожногопідприємця і всього суспільства в цілому. Завдання державної політикиполягає в досягненні загальної рівноваги, при якій держава прагне підтримуватиконкурентну рівновагу, тобто коли споживачі максимізують значення функціїкорисності, а підприємці максимізують одержаний прибуток.
Держава, залежно від вибраних цілей, може: стримувати розвиток підприємництвав цілому і малого зокрема, тобто створювати украй несприятливі умови для їхрозвитку, наприклад, встановлювати високі податки на діяльність підприємств,відмовитися від захисту інтересів власників тощо; бути стороннім спостерігачем,не перешкоджаючи і не допомагаючи розвитку підприємництва; ініціаторомпідприємницького розвитку, вживаючи заходів пошуку і залучення впідприємницький процес нових економічних агентів.
Основним принципом побудови державної політики у сфері малогопідприємництва є поєднання принципу невтручання у виробничу діяльністьпідприємця з принципом соціального партнерства. Завданням держави є побудовасоціально-ринкової економіки, що реалізовує досягнення як економічних, так ісоціальних цілей. Важливим принципом державної політики є принципдецентралізації та розширення прав регіонів і місцевого самоврядування у сферімалого підприємництва. Він полягає в зміщенні всієї практичної допомогисуб'єктам малого підприємництва на місцевий рівень, оскільки саме тут влада іпідприємці вступають в безпосередні відносини. Державну політику в галузімалого підприємництва слід будувати на дотриманні принципу стабільностінормативно-правового режиму. Це визначальний чинник зовнішнього середовищамалого підприємництва. Об'єктивно важлива соціально-економічна роль малогопідприємництва в українській економіці передбачає необхідність високих темпівйого становлення і зміцнення в системі національної економіки. Проте досягнутийрівень розвитку малого підприємництва в Україні не відповідає вимогам ринковоїекономіки. У своїй основі несприятливі тенденції розвитку малого підприємництвапов'язані як із загальнонаціональними політичними, економічними і соціальнимипроблемами, так і з особливостями малого підприємництва як суб'єкта економіки,а саме: з високим рівнем залежності стану малого підприємництва від динамікимакроекономічних показників і чинників зовнішнього середовища. У зв'язку з цимнеобхідність прискореного розвитку малого підприємництва зумовлює активну йогопідтримку з боку держави.
У другому розділі – «Аналіз сучасного стану державної підтримкирозвитку малого підприємництва» – досліджуються регуляторні бар'єри у сферімалого підприємництва, визначено особливості державної підтримки розвиткумалого підприємництвав адміністративно-територіальних одиницях.
У дисертації визначено основні регуляторні бар'єри, які гальмуютьрозвиток та функціонуваннямалих підприємств. Серед них можнаназвати такі: значна кількість та тривалість перевірок малихпідприємств,непрозорість регуляторної політики та відсутність законодавчо встановленоївідповідальності контрольних органіву разі здійснення нимиправопорушень та завдання збитків малим підприємствам; значні перешкоди приреєстрації, складність та об'ємність державної статистичної, бухгалтерської та податковоїзвітності. Негативний вплив зазначених чинників ще більше посилюється на малихпідприємствах у сфері виробництва. Крім того, неузгодженість законодавства усфері спрощеного оподаткування штучно посилює розрив між малим та великимпідприємництвом. існують значні розбіжності в рівні сприятливості регуляторногосередовища по регіонах, що свідчить як про недостатність контролю за діяльністюдержавних органів на місцях, так і про низьку ділову етику місцевогопідприємництва.
Хоча в останні роки вдалося дещо зменшити регуляторний тиск напідприємства, проте більшість гальмуючих чинників виходить за межі суторегуляторної політики та має макроекономічну природу. Тому одним з головнихзавдань в умовах розвитку ринкової економіки має бути пошук засобів та розробкапропозицій щодо узгодження потреби всебічного стимулювання розвитку малогопідприємництва з потребами забезпечення в Україні макроекономічної стабільностіта довгострокового збалансованого інноваційного економічного зростання.Найкраще негативний вплив зазначених регуляторних бар'єрів можна простежити урозвитку малого підприємництва окремого регіону. У Запорізькій областіостанніми роками намітилася стійка тенденція до зростання кількості малихпідприємств. Це стосується підприємств, які займалися тими видами економічноїдіяльності, які не потребують значних вкладень і витрат. Так, у 2005 р.майже половина (41,9%) малих підприємств зайняті оптовою і роздрібною торгівлею(враховуючи торгівлю транспортними засобами і послуга з ремонту). Часткапідприємств, які займалися операціями з нерухомістю, здаванням під найм іпослугами юридичним особам, у загальній кількості малих підприємств збільшиласьз 15% у 2004 р. до 16,4% у 2005 р. У виробничій сфері, як і впопередні роки, діяло лише 30% загальної кількості малих підприємств, в томучислі 14,3% – у промисловості, 10,2% – у будівництві, 4,6% – у сільськомугосподарстві. У 2005 р. у промисловості працювало 9% загальної кількостізайнятих у малому підприємництві, в будівництві – 9%, у сільськомугосподарстві – 10%. Відбуваються позитивні тенденції зростання середньомісячноїзаробітної плати працівників малого підприємництва Запорізької області. У 2005 р.вона збільшилась порівняно з 2004 р. на 15,8%. Однак значний податковийтиск та непропорційно великі порівняно з отриманими доходами ставки відрахуваньна соціальні заходи призвели до того, що заробітна плата в малих підприємствахзалишається на рівні, що є більше ніж у 2 рази нижчим, ніж у цілому по області.У цілому вплив регуляторних бар'єрів виявився в тому, що у 2005 р. 21%малих підприємств не вів господарської діяльності, і нових підприємств булостворено тільки 9% від загальної їх кількості.
Значна частка малих підприємств (70,1%) розташована у м.Запоріжжі. По районах області показник кількості малих підприємств області урозрахунку на 10 тис. осіб наявного населення розподіляється нерівномірно: від96 підприємств у м. Запоріжжі до 10-у Кам'янко-Дніпровському районі. Такавелика різниця зумовлена різними можливостями створення, функціонування тарозвитку малих підприємств в адміністративно-територіальних одиницях. Про цесвідчить перевищення показника у 1,65 рази у м. Запоріжжі над середнім пообласті. Для поглибленого виявлення причин слід здійснити аналіз управліннярозвитком малого підприємництва в окремих адміністративно-територіальниходиницях.
Однак на сьогодні в Україні відсутня методика оцінкирезультативності функціонування малого підприємництва залежно від рівняуправління в адміністративно-територіальних одиницях. Авторська методика,наведена в дисертації, передбачає систему групуваньадміністративно-територіальних одиниць за кількісними та якісними критеріямирівня розвитку малого підприємництва.
До кількісних критеріїв віднесені: кількість малих підприємств зрозрахунку на 10 тис. жителів адміністративно-територіальної одиниці; розподілмалих підприємств за прибутковістю (збитковістю); випуск малими підприємствамипродукції власного виробництва з розрахунку на 1 мешканця; обсяг платнихпослуг, наданих малими підприємствами на 1 мешканця; кількість індивідуальнихпідприємців на 1 мешканця. До якісних критеріїв віднесені: наявність різнихпільг, що надаються суб'єктам малого підприємництва на місцевому рівні;наявність інформації про податки, сплачувані суб'єктами малого підприємництва;наявність інформації про інвестиції у власний розвиток суб'єктів малогопідприємництва; надання фінансової підтримки суб'єктам малого підприємництва змісцевих бюджетів; наявність інформації про кількість суб'єктів малогопідприємництва по галузях економіки; наявність інформації про частку малогопідприємництва в загальному обсязі виробництва; робота з місцевим центромзайнятості щодо залучення безробітних у сферу малого підприємництва; наявністьмісцевого фонду підтримки малого підприємництва; проведення роботи в місцевихзасобах масової інформації з формування позитивного іміджу підприємництва;проведення конкурсів серед підприємців на отримання державного замовлення.
За кожною ознакою адміністративно-територіальні одиниці поділеніна чотири групи: перша – «лідери», друга – «середняки», третя – «початківці»,четверта – «аутсайдери». Результати аналізу свідчать, що за кількіснимикритеріями до першої групи увійшло м. Запоріжжя; до другої – м. Мелітополь; дотретьої – м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, Бердянський, Василівський,Вільнянський, Гуляйпільський, Мелітопольський, Новомиколаївський, Оріхівський,Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Якімівськийрайони; до четвертої – Великобелозерський, Веселівський, Запорізький,Куйбишевський, Кам'янко-Дніировський, Михайлівський, Чернігівський райони.
Аналіз стану малого підприємництва за якісними ознаками свідчить,що його результати, як правило, збігаються з результатами аналізу закількісними ознаками. Так, до групи «лідери» увійшло м. Запоріжжя; «середняки» –м. Мелітополь, м. Бердянськ; «початківці» – м. Енергодар, м. Токмак,Бердянський, Василівський, Гуляйпільський, Мелітопольський, Михайлівський,Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський,Розівський, Токмацький райони; «аутсайдери» – Великобелозерський, Веселівський,Вільнянський, Запорізький, Кам'янко-Дніпровський, Куйбишевський, Чернігівський,Якімівський райони.
Це свідчить про наявність прямої залежності між заходами державноїпідтримки малого підприємництва і реальними показниками його розвитку.
Маючи якісну інформацію щодо стану управління в окремихадміністративно-територіальних одиницях на регіональному та місцевих рівнях,можна приймати ефективні управлінські рішення щодо підтримки розвитку малогопідприємництва.
На сьогодні в Запорізькій області при місцевих органах виконавчоївлади створені ти діють координаційні ради з питань розвиткупідприємництва та обласна координаційна рада. Аналіз діяльності малогопідприємництва свідчить про те, що реалізація Комплексної програми підтримкималого підприємництва поки що не дала змоги вирішити всього комплексу проблем зйого розвитку. Для цього потрібне, насамперед, створення ефективних системуправління малим підприємництвом, його інформаційного забезпечення, підтримкисоціально значущих проектів.
У третьому розділі – «Удосконалення системи державноїпідтримки розвитку малого підприємництва»– визначені пріоритетнінапрями створення децентралізованої системи управління малим підприємництвом,розроблено систему забезпечення інформаційної підтримки малого підприємництва, обґрунтованомеханізм конкурсного фінансування соціально значущих проектів, визначенонеобхідність послаблення системи адміністративно-директивного тиску В Україніна мале підприємництво. При всіх позитивних моментах щодо концентраціїорганамивлади своєї діяльності на створенні та вдосконаленні законодавчої бази,забезпеченні взаємної координації та інформаційного обміну між регіонами щодозаходів з політики сприяння розвитку малого підприємництва відсутнє врахуванняінтересів самих підприємців. Крім того, негативна дія посилюється тим, щомісцеві органи влади впроваджують у практиці управління вже готові програми,які «спущені зверху». Це вимагає децентралізації влади, посилення ролі місцевихадміністрацій в управлінні розвитком малого підприємництва.
Виходячи з цього, нами запропонована система підтримки малогопідприємництва, орієнтована на місцевий рівень.
Її особливість полягаєв тому, що основна робота з наданнядопомоги суб'єктам малого підприємництва проводиться на місцевому рівні.Система поділена на дві складові: організація управліннята організаціяпідтримки малого підприємництва. При цьому такі складові концентруються вмісцевих адміністраціях, у свою чергу, місцеві адміністрації здійснюють впливна громадськіоб'єднання підприємців та сприяють розвитку інфраструктурипідтримки малого підприємництва. У разі неефективності прийнятих заходівдержавної підтримки суб'єкти малогопідприємництва мають можливістьвпливати па державнуполітику через місцеві та обласні адміністрації.
В умовах всебічної інформатизації суспільства найбільш актуальнимє інформаційне забезпечення підтримки розвитку малого підприємництва. Якщо увеликих містах ця проблема частково вирішується, то на периферії майже повністювідсутнє таке забезпечення у зв'язку з недостатністю фінансування.
У дисертації запропонована концепція розвитку інформаційногозабезпечення підприємців Запорізької області на основі створенняінформаційно-маркетингових центрів підприємництва. Метою цієї концепції є розширенняасортименту пропонованих підприємцям послуг, перетворення інформації в такий женеобхідний ресурс, як сировина або матеріали, і на ційосновізабезпечення збільшення економічного потенціалу вже діючих малих підприємств.Передбачається, що вся інформація щодо діяльності суб'єктів малогопідприємництва буде зосереджена в одному місці – в інформаційно-маркетингових центрах.
Такі центри самі створюють умови для формування попиту наінформацію за трьома основними напрямами діяльності: організаційним, інформаційно-консультативним,маркетинговим. Дуже важливим у цьому випадку є процес актуалізаціїінформації, тобто її потреби з боку підприємців. На основі постійного зборустатистичної інформації, в періодичних виданнях і на спеціалізованих сайтах в Інтернеті,а також її аналізу щотижня створюються блоки оперативної поточноїінформації про стан справу малому підприємництві, у сфері податків,фінансів, ситуації на кредитному ринку, про ціни на основні товари і послуги врегіоні і сусідніх регіонах. Ця інформація розсилається в усі місцеві інформаційно-маркетинговіцентри.Необхідно розвивати такий напрям, як сприяння розширеннювзаємодії адміністративно-територіальних одиниць у сфері обміну інформацією протовари тапослуги, що виробляються на території кожного з них.Інформаційно-маркетингові центри також мають виконувати функцію координатораруху товарів між різними адміністративно-територіальними одиницями регіону, алене директивним порядком, а використовуючи принципи, засновані на вільномудоступі до інформації про ринки адміністративно-територіальних одиниць. Дляцього пропонується проведення віртуальних ярмарок і виставок місцевихвиробників.
Для представлення адміністративно-територіальних одиниць регіонуна загальнонаціональному рівні і залучення інвесторів створюється уніфікованабізнес-карта кожної адміністративно-територіальної одиниці, яка міститьінформацію про ресурси, інфраструктуру, потенційні можливості території,із зазначенням контактів у місцевих адміністраціях. Це є заявою дляпотенційних інвесторів, перш за все українських, про те, що місцева владаготова створити сприятливі умови для ведення їх бізнесу на своїй території.
Пріоритетними при визначенні об'єктів інвестування повинні статисоціально значущі проекти, якіреалізовуються суб'єктами малогопідприємництва з виконання місцевого замовлення або програмисоціально-економічногорозвитку. Фінансування повинне здійснюватися на конкурсній основі з проведеннямекспертизи бізнес-планівпроектів за критеріями забезпечення максимальноїекономічно доцільноїкількості робочих місць, здійснення діяльності в пріоритетнійдля регіону галузі і можливості виконання державного замовлення.
Конкурс соціально значущих проектів підприємців спрямованийнасамперед на розширення можливостей працевлаштуваннябезробітнихгромадян шляхом створення підприємцяминових робочих місць для незайнятогонаселення, що зазнає найбільших труднощів у пошукуроботи.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішеннянаукової проблеми державної підтримки розвитку малого підприємництва шляхомвизначення теоретичних підходів, оцінювання стану регулювання малогопідприємництва, обґрунтування децентралізації управління, забезпеченняінформаційної підтримки суб'єктів малого підприємництва та запровадженняконкурсного фінансування підприємницьких проектів. Отримані в процесідослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їхузагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що маютьтеоретичне й практичне значення.
Визначено, що дотриманняінтересів країни і суспільства неє пріоритетом вітчизняного підприємництва. При цьому економічна політика держави,яка проводиться останнім часом, не сприяє розвитку в підприємців соціальної відповідальності.Томуформування соціально-орієнтованої економіки, в рамках якої діятимутьсоціально відповідальні підприємці, можливе лише за підтримки держави. Спрямовуючимимеханізмами суб'єктів підприємництва повинні стати ціннісні орієнтири. Від підприємництвавимагається допомога соціально незахищеним групам населення, здійснення заходівщодо повнішого задоволення соціальних потреб людей, допомога у створенніналежних умов життєдіяльності всіх верств населення. Від держави вимагається підтримкадотримання соціальноївідповідальності підприємців.
Завдання державної політики полягає в досягненні загальноїрівноваги, при якій держава прагне підтримувати конкурентну рівновагу, тобтоколи споживачі максимізують значення функції корисності, а підприємцімаксимізують одержаний прибуток. Виходячи з цього побудова державної політики усфері малого підприємництва полягає у поєднанні принципу невтручання увиробничу діяльність підприємця з принципом соціального партнерства, у дотриманніпринципів децентралізації управління та стабільності нормативно-правовогорежиму.
Регуляторні бар'єри, які створюються державою, гальмують розвитокта функціонування малих підприємств у ринкових умовах. їх негативний вплив простеженоу розвитку малого підприємництва Запорізької області. Так, непрозорість регуляторноїполітики та відсутність законодавчо встановленої відповідальності контрольнихорганів, значні перешкоди при реєстрації, складність та об'ємність державної звітностіпризвели до зростання кількості малих підприємств, які займалися операціями знерухомістю, оптовою та роздрібною торгівлею, здаванням під найм і послугамиюридичним особам, тобто тими видами економічної діяльності, які не потребуютьзначних вкладень і витрат. При цьому лише 30% загальної кількості малихпідприємств діяли у виробничій сфері. Значний податковий тиск та непропорційнівеликі відносно до отриманих доходів ставки відрахувань на соціальні заходипризвели до того, що заробітна плата в малих підприємствах залишається нарівні, що є більше ніж у 2 рази нижчим, ніж в цілому по області. Загалом впливрегуляторних бар'єрів виявився в тому, що у 2005 р. 21% малих підприємствне вів господарської діяльності, і було створено тільки 9% нових підприємстввід їх загальної кількості.
Існують значні розбіжності в рівні сприятливості регуляторногосередовища по регіонах, що свідчить як про недостатність контролю за діяльністюдержавних органів на місцях, так і про низьку ділову етику місцевого підприємництва.Розходження можливостей створення, функціонування та розвитку малих підприємствв адміністративно-територіальних одиницях призвели до значного розкиду показникакількості малих підприємств області у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення:від 96 підприємств у м. Запоріжжі до 10 – у Кам'янко-Дніпровському районі.
Відсутність методик оцінки результативності функціонування малого підприємництвазалежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницяхвизначила необхідність формуванняавторської методики, яка передбачає системугрупувань адміністративно-територіальних одиниць за кількісними та якісними критеріямирівня розвитку малого підприємництва. їх збігання за більшістю ознак свідчитьпро наявність прямої залежності між заходами державної підтримки малою підприємництваі реальними показниками його розвитку. Запропонована методика дає змогу виділятирівні управління в окремих адміністративно-територіальниходиницях та прийматиефективні управлінські рішення щодо підтримки розвитку малогопідприємництва.
Неефективність чинної політики щодо підтримки малогопідприємництва сприяла впровадженню такої системи, яка враховує інтереси самихпідприємців. Вона передбачає здійснення заходів з надання допомоги суб'єктам малогопідприємництва на місцевому рівні. При цьомупередбачено її поділ на двіскладові: організація управління та організація підтримки малогопідприємництва. Місцеві адміністрації здійснюють вплив на громадські об'єднанімпідприємців та сприяють розвитку інфраструктури підтримки малогопідприємництва. У разі неефективності прийнятих заходів державної підтримки,суб'єкти малого підприємництва мають можливість впливати на державну політикучерез місцеві та обласні адміністрації.
У дисертації запропонована концепція розвитку інформаційного забезпеченняпідприємців Запорізької області на основі створення інформаційно-маркетинговихцентрів підприємництва. На місцевому рівні на основі постійного збору тааналізу статистичної інформації щотижня в таких центрах створюються блокиоперативної поточної інформації про стан справ в малому підприємництві: у сферіподатків, фінансів, ситуації на кредитному ринку, про ціни на основні товари і послугив регіоні і сусідніх регіонах. Ця інформація розсилається в усі місцеві інформаційно-маркетинговіцентри. Надержавному рівні відбувається взаємодія адміністративно-територіальниходиниць у сфері обміну інформацією про товари та послуги, що виготовляються натериторії кожного з них. На підставі цього створюється уніфікована бізнес-картакожної адміністративно-територіальної одиниці, яка містить інформацію проресурси, інфраструктуру, потенційні можливості території. Це дає змогу залучитидодаткові інвестиції для розвитку малого підприємництва.
У роботі запропонована дворівнева підтримка соціально значущихпроектів, що включає на першому рівні підтримку соціально-ділових центрів, центріврозвитку підприємництва, навчальних центрів місцевої адміністрації і центрів соціальноїпідтримки населення; на другом)' – фінансових інститутів, консультаційнихцентрів, аудиторських фірм, засобів масової інформації, бізнес-центрів,агентств і центрів розвитку малого підприємництва, фондів підтримки, страховихкомпаній і лізингових фірм. Це забезпечує якнайповнішу реалізацію проектів, даєможливість отримання державних дотацій, пільгового фінансування і кредитування,а отже, ефективного розвитку малого підприємництва.
Виходячи з результатів дослідження, запропоновано такі практичні рекомендації:
- Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництваздійснити заходи щодо створення інформаційної інфраструктури підтримки розвиткумалого підприємництва;
- Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо формування державноїрегуляторної політики з використанням методики оцінки результативності функціонуваннямалого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальниходиницях;
– обласним державним адміністраціям впровадити системупідтримки малого підприємництва, яка орієнтована на місцевий рівень.
Список опублікованих праць
1. Драган І.О. Критерії визначення та функціональна роль малого підприємництвав сучасних умовах // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006.– №2. – С. 70–75.
2. Драган І.О. Особливості формування організаційно-економічних механізміврозвитку малого підприємництва в Україні // Держава та регіони. Серія: Державнеуправління. – 2005. – №2. – С. 84–89.
3. Драган І.О. Розвиток малих підприємств у системі ринковоїекономіки України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2005.– №1. — С. 33–38.
4. Драган І.О. Сутність малого підприємництва як об'єкта державного регулювання //Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – №1. – С. 51–56.
5. Драган І.О. Формування ефективної податкової системи як факторарозвитку малого підприємництва в Україні // Менеджер. Вісник ДонДУУ. – 2006.- №2 (36). – С. 200–206.
6. Драган І.О. Формування регуляторної політики як складовоїдержавного регулювання підприємницької діяльності // Збірник науковихпраць Донецького державного університету управління «Державне регулювання економічногорозвитку регіонів та підприємств», т. V, вип. 42, Серія: Державне управління. — Донецьк,ДонДУУ, 2004. – С. 203–212.
7. Драган І.О. Формування системи регіонального управління розвиткоммалого підприємництва // Вісник НАДУ. – 2006. – №2. – С. 273–279.
8. Драган І.О. Зарубіжний досвід підтримки малого підприємництва і можливістьйого використання у вітчизняній практиці // Держава та регіони.Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №5. – С. 76–80.
9. Драган І.О. Державне регулювання діяльності малих підприємств //Дні науки: 36. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 27–28жовтня 2005 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ»,2005. – Т. 2. – С. 66–67.
10.Драган І.О. Підтримка розвитку малогопідприємництва в зарубіжних країнах // Матеріали Міжнародноїнауково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвиткупідприємництва в регіоні». – Т. 6. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.-С. 7–9.
11.Драган І.О. Формувашгя державної політики усфері регулювання малого підприємництва // Матеріали Міжнародноїнауково-практичної конференції «Наука та інновації – 2005». – ї. 12. Економічнінауки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.-С. 13–14.