СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
План:
1. Аналіз виробничого потенціалузернового господарства області
2. Фактори формування експортногопотенціалу зернового господарства Херсонської області
3. Регіональні особливостіторгівельно-експортних операцій із зерном
Висновки
Література
1.Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області
Загальнийекономічний потенціал Херсонської області доцільно розглядати в таких аспектах:
Людськийпотенціал. У Херсонській області поступово зменшується кількість постійногонаселення. Це пояснюється зменшенням кількості народжених: у 1990 р. на 1000осіб народжувалось 14,3 (по Україні – 12,7), у 1995 р. – 10,8 (відповідно –9,6) і у 2000 р. – 8,3 (7,8). Це характерно як для міських поселень, так і длясільських.
За основнимивіковими категоріями постійне населення розподілялось таким чином: у молодшому запрацездатний 20,2%, у працездатному віці – 58,7%, старшому за працездатний вік– 21,15%.
Розселення. Вобласті 18 районів. Тут нараховується 9 міст, три з яких державного;республіканського та обласного значення. Нараховується 30 селищ міського типута 660 сільських населених пунктів.
Система міськогорозселення області формується у пониззі Каховського водосховища – Нова Каховка,Каховка, Берислав. Інші великі міста – Генічеськ, Скадовськ.
Сільськерозселення розріджене, густота населення у сільській місцевості близько 170осіб на 1 км2.
Трудовийпотенціал. У Херсонській області трудові ресурси (без зайнятих в особистомупідсобному господарстві осіб пенсійного віку) у 2000 р. нараховували 720,6 тис.осіб. В їх складі 94,8% – працездатне населення у працездатному віці, 5,1% –зайняті особи старшого віку, 0,1% – зайняті підлітки. Питома вага трудовихресурсів області у загальній чисельності населення складала 59,4 відсотків. Дляобласті є характерним постійне зменшення трудових ресурсів.
Отже, стантрудоресурсного потенціалу області має чітко виражений регресивний характер.Він не відповідає очікуваним соціальним наслідкам реформування економічноїсистеми.
Виробничийпотенціал. Херсонська область володіє достатнім виробничим потенціалом, про щосвідчить аналіз територіальної структури основних фондів по усіх формахвласності за 2000 рік. Основні фонди області за всіма видами економічноїдіяльності по відношенню до України становили 2,1%.
Фонди сільськогогосподарства, мисливства та лісового господарства, включаючи худобу, відповідно4,5, рибного господарства – 4,4; промисловості – 1,6; виробництваелектроенергії, газу та води – 2,5; будівництва – 2,0; оптової і роздрібноїторгівлі – 4,0; готелів та ресторанів – 2,0; транспорту і зв’язку – 1,4 органівфінансової діяльності – 0,9; державного управління – 4,5; освіти – 2,0 охорониздоров’я та соціальної допомоги – 2,7; органів, які виконують колективні,громадські та особисті послуги – 2,7%. Фонди сільського господарства угалузевій структурі становлять 25,5% від усіх фондів області, промисловості –26,7%.
Якіснахарактеристика основних фондів на підприємствах усіх форм власності свідчить,що вони в основному морально застарілі, а ступінь їх зносу складає біля 45%, щосуттєво стримує розвиток економіки і негативно впливає на соціальну сферу.
ТериторіяХерсонської області знаходиться в південній частині України в межах двох зон:степової посушливої і сухостепової.
У залежності відприроднокліматичних і ґрунтових особливостей територія розділена на сімприродно-сільськогосподарських районів: Бериславський, Нижньосірогозький,Білозерський, Цюрупинський, Скадовський, Чаплинський, Генічеський. Поверхняосновної частини території рівнинна з невеликою кількістю спадів, а прилегла доДніпра – хвиляста з невеликими схилами. Ґрунтовий покрив складається восновному з чорнозему південного та темно-каштанових ґрунтів із вмістом гумусу– 2,7 – 4,2% [6].
Клімат областіконтинентальний, жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря +9,0 –10,5оС. Середня температура липня +22,8 – 23,8оС, січня –від –2,2 до –4,3оС. Абсолютний максимум температур, щоспостерігались – 37 – 40оС, абсолютний мінімум – 29 – 33оС.
Вегетаційнийперіод складає 210-245 днів, а безморозний, від останнього заморозку весною допершого восени, від 165 до 220 днів.
Річна кількістьопадів коливається в межах 350-470 мм зі зміною по роках від 140-160 до 600-660мм. Найбільш дощовий місяць – липень (35-60 мм), найбільш сухий – березень(20-29 мм). Основна кількість опадів (60-70 %) припадає на теплий період року,здебільшого у вигляді злив, котрі, як правило, супроводжуються грозою,шквальним вітром, а іноді і градом. Характерні довгі бездощові періоди протягом50-60 днів і більше (100-110). Сніговий покрив не високий і не стійкий.
Суховіїспостерігаються кожен рік. На основній частині території області відноснавологість повітря на протязі 40-60 днів, частіше всього вдень, знижується до 30% і менше.
Сильний вітер –14-20 м/с, а інколи й 35-40 м/с спричинює збитки сільськогосподарськомувиробництву і призводить до вітрової ерозії ґрунту – пилові бурі. Центр одногоз двох осередків на Україні знаходиться в Херсонській області.
Загаломприроднокліматичні особливості регіону сприятливі для виробництва такихсільськогосподарських культур, як зернові, технічні, баштанні та інші. Добразабезпеченість теплом дає змогу вирощувати ряд теплолюбних культур як рис,рицина, бавовник та інші. Після жнив зернових і ранніх ярих до перших осінніхзаморозків накопичується 1500-2000оС позитивних температур, щодозволяє в зрошуємій зоні зрошення широко впроваджувати повторні посівизернових і кормових культур.
Всього наХерсонщині 2846,1 тис. га землі, в тому числі під сільськогосподарськимиугіддями – 1965,5 тис. га, з них ріллі – 1770,8 тис. га. Розораність складає90,1 %. В області 437,1 тис. га землі переводиться у природні кормові угіддя ізаліснення у зв’язку з:
1) еродованісхили, 3о і більше – 12,6 тис. га;
2) малопродуктивніземлі – 218,2 тис. га;
3) водоохоронназона – 48,6 тис. га;
4) засолені –70,8 тис. га;
5) інші – 87,0тис. га. Це складає 24,3 % до землі в обробітку.
Перший етапкардинальних змін в АПК, започаткований Указом Президента України від 3 грудня1999 року „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрногосектора економіки”, в Херсонській області практично завершено. В результатіпроведеної роботи було створено 411 нових агроформувань на базі 222 КСП, щопідлягали реформування, у т.ч. 251 господарське товариство, 76 приватнихпідприємств, 64 сільгоспкооперативів. Особливість нових сільськогосподарськихформувань полягає в тому, що вони функціонують на основі приватної власності наземлю і майно при колективній формі організації праці, являютьсяправонаступниками реформованих КСП, застосовують оренду земельних і майновихпаїв.
Площасільськогосподарських угідь одноосібних господарств населення складає 363,0тис. га (19 %) від загальної площі в області. Це сприяє збільшенню виробництвапродукції без значних додаткових капіталовкладень та посиленню соціальноїзахищеності селян, у тому числі й від тимчасового безробіття.
Замінюютьсяселянські (фермерські) господарства: усього в аграрній сфері Херсонщинифункціонує 3124 таких господарств із загальною площею сільгоспугідь 176,7 тис.га. Площі землекористування фермерів значно розширюються за рахунок орендиземельних паїв.
Станом на 25червня 2003 року в області визначено 159,7 тис. власників майнових паїв, видано143,96 тис. свідоцтв на право власності на майновий пай, що становить 90,1% відзагальної кількості власників. У середньому по області розмір майнового паюстановить 4970 грн.
Останніми рокаминамітилася загальна тенденція до стабілізації аграрного виробництва,поступового подолання збитковості та підвищення дохідностісільськогосподарських підприємств, посилення виливу застосування економічнихметодів забезпечення реалізації основних положень аграрної реформи шляхомрозробки теоретично і методологічно обґрунтованих проектів та рекомендаційосвоєння ринкових відносин. Так, у 2000 році аграрне виробництво вперше заостанні сім років знову стало прибутковим. У 2001 році виробництво валовоїпродукції сільського господарства зросло порівняно з попереднім роком на 17,6%, рівень рентабельності – 4 % проти 1,1 %.
Загальний обсягвиробництва продукції сільського господарства за минулі роки (не враховуючиневрожайний 2003 рік) збільшився на 23,5 %, у тому числі всільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 33 %.
Агропромисловийкомплекс відіграє провідну роль у господарстві Херсонської області іскладається з сировинної переробки та обслуговуючої ланки.
Сільськегосподарство є основною сферою агропромислового комплексу. Воно спеціалізуєтьсяна молочно-м’ясному тваринництві тарослинництві зерново-олійного напрямку у поєднанні з баштанництвом, виноградарством,садівництвом. Головна зернова культура – озима пшениця, площа якої сягає 560тис. га. Від рівня її врожаю залежить валовий збір зерна. Вирощують такожкукурудзу, ячмінь, зернобобові, рис, просо. Основна технічна культура –соняшник. Серед овочевих найбільших значень мають помідори, перець солодкий,баклажани.
Виробництвозерна – діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов’язана звирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб області у насіннєвомуматеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшеннямйого якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а такожгарантуванням продовольчої безпеки за рахунок розвитку власного зерновогогосподарства.
Зерновегосподарство є основою всього сільськогосподарського виробництва області. Відефективності йоговедення багато в чому залежить загальна прибутковістьаграрного сектора економіки регіону. Проте стабільного поліпшення справ у виробництвізерна ще не досягнуто. Тому одним із найважливіших завдань агропромисловогокомплексу області на даний час є збільшення виробництва зерна та підвищенняйого якості. Оскільки, зерно є основним джерелом грошових надходженьгосподарств, визначає їх стан і безпосередньо впливає на добробут населення, тодослідимо реальний стан розвитку галузі.
У структурівалової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарствзернові культури посідають гідне перше місце. Середня питома вага групи складає30 %, що підтверджує таблиця 1. Це засвідчує провідне значеннязерновиробництва.
Таблиця1
Структуравалової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарствХерсонської області (у порівнянних цінах 2000 року, млн. грн.) 2001 р. % 2002 р. % 2003 р. % 2004 р. % 2005 р. %
Валова продукція – всього,
у тому числі: 2284,8 100,0 2071,8 100,0 1613,4 100,0 2269,8 100,0 2191,5 100 Продукція рослинництва, з неї 1640,0 71,8 1339,9 64,7 980,5 60,8 1701,5 75,0 1643,6 75,0 зернові культури 932,4 40,8 658,4 31,8 176,0 10,9 818,1 36,0 668,5 30,5 технічні культури 84,2 3,7 82,5 4,0 131,5 8,2 209,9 9,2 267,3 12,1 картопля і овоче-баштанні культури 498,8 21,8 489,9 23,6 516,6 32,0 508,0 22,4 551,8 25,1 кормові культури 36,9 1,6 37,9 1,8 44,4 2,8 46,6 2,1 37,7 1,7 плодоягідні культури 96,8 4,2 84,0 4,1 150,4 9,3 98,2 4,3 120,9 5,5 інша продукція рослинництва -9,1 -0,3 -12,8 -0,6 -38,4 -2,4 20,7 0,9 2,6 0,1
З таблиці видно,що найбільше виробництво валової продукції сільського господарства спостерігалосяу 2001 році, а у звітному дещо менше – на 93,3 млн. грн. Аналогічна ситуаціясклалася і з зерновими – у 2005 р. вирощено на 668,5 млн. грн., що на 263,9млн. грн. менше рівня 2001 року.
Таблиця 2засвідчує, що в минулому році найбільше валової продукції по зернових культурахвиробили сільськогосподарські підприємства області – 394,3 млн. грн., щоскладає 58,9 % від загального виробництва зернових за один рік.
Херсонськаобласть завжди була й залишається серед основних виробників та постачальників зерновоїпродукції на ринок України. Одночасно вважається, що потенційні можливостірегіону як виробника зерна, значно вищі, ніж реалізується на практиці.
Таблиця2
Структура валової продукції сільського господарства врозрізі окремих категорій господарств Херсонської області за 2005 рік Усі категорії господарств Державні с.-г. підприємства Недержавні с.-г. підприємства С.-г. підприємства Господарства населення (включаючи громадян-орендарів) тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн % Продукція с/г 2274952 100 83895 100 800873 100 884768 100 1390184 100 Продукція рослинництва 1643604 72,2 77686 92,6 716129 89,4 793815 89,7 849489 61,1 Зернові 668476 29,4 25131 30,0 369390 46,1 394321 44,6 273955 19,7 у т.ч. зерно 659343 29,0 24799 29,6 364363 45,5 389162 44,0 270181 19,4 Технічні культури 267280 11,7 13463 16,0 177742 22,2 191205 21,6 76084 5,5 Картопля 551816 24,3 6204 7,4 135897 17,0 142101 16,1 409715 29,5 Кормові 37698 1,7 1586 1,9 9953 1,2 11539 1,3 26159 1,9 Продукція тваринництва 631348 27,8 6234 7,4 55157 6,9 61391 6,9 457728 32,9
На сьогоднішнійдень практично всі придатні для вирощування сільськогосподарських культур землівже використовуються. Отже, збільшення валових зборів зерна можливе виключно зарахунок підвищення урожайності. Основний резерв для збільшення валових зборів –підвищення урожайності зернових. Прості підрахунки показують, що за умовипідвищення врожайності основної зернової культури ринку – озимої пшениці – дорівня країн Західної Європи (50 ц/га) потенційний обсяг її виробництва при посівахна рівні 2005 року (293,31 тис. га) може становити 1,5 млн. т, що в два разиперевищує фактичний рівень.
Таблиця3
Посівна площазернових та зернобобових, включаючи кукурудзу на зерно у всіх категоріяхгосподарств Херсонської області, тис. гаРоки Площа Роки Площа Роки Площа 1991 794,1 1996 714,0 2001 849,1 1992 789,5 1997 977,0 2002 840,8 1993 802,3 1998 759,0 2003 584,7 1994 755,3 1999 711,8 2004 743,6 1995 757,0 2000 712,7 2005 714,2
Таблиця4
Площа, з якої зібраноурожай основних сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарствХерсонської області, тис. гаРоки Площа Роки Площа Роки Площа 1991 754,5 1996 620,6 2001 822,4 1992 787,3 1997 930,6 2002 705,4 1993 799,3 1998 725,8 2003 456,8 1994 713,4 1999 670,5 2004 735,8 1995 720,6 2000 677,7 2005 695,5
Як засвідчуютьдані таблиць 3, 4, посівні площі зернових в області з року в рік не маютьзначних коливань і в середньому становлять 767 тис. га посівної площі та 721тис. га площі збирання врожаю. Середньорічний відрив у 46 тис. га між цимипоказниками обумовлений в основному загибеллю посівів та невчасним збираннямурожаю. Доволі часто бувають випадки, коли за браком агротехніки чи іншихпричин аграрії не встигають зібрати урожай [14].
За допомогоюданих таблиці розглянемо посівні площі в розрізі окремих зернових культур підурожай 2005 року.
Таблицясвідчить, що й у звітному році посівна площа зернових культур не сильновідхиляється від середньорічного рівня – на 3,5 тис. га менше, а у структурівсієї посівної площі під урожай 2005 року вони займають 55,7 %. У структурізернового клину озимі зернові займали 43,8 %, а ярі зернові – 56,2 %.Перевищення посіву ярих зернових у даному році пояснюється тим, що післявимерзання великої кількості озимих зернових у 2003 році аграрії стали більшуувагу приділяти ярим культурам. Серед озимих перше місце займає пшениця озима –89,99 %, у групі серед ярих – ярий ячмінь, що склав 57,6 %.
Питома вагапосіву зернових сільськогосподарськими підприємствами до загального обсягупосівів усіма категоріями господарств становить 80,2 %, а господарстваминаселення – 39,8 %.
У структуріпосівних площ сільськогосподарськими підприємствами державні підприємства мають22,3 тис. га або 4,8 %, а недержавні – 425 тис. га або 95 %.
Середнедержавних підприємств господарські товариства займають 47 %,сільськогосподарські кооперативи – 10,38 %, підсобні та інші недержавніпідприємства 9,48 %, приватні підприємства – 16,54 %, а селянські (фермерські)господарства – 16,6 % посівної площі зернових культур. Причому, фермерськігосподарства області значно збільшують обсяги своїх посівів зернових за рахунокмайнових паїв населення. Найбільшим виробником озимої пшениці є господарськітовариства – 32,7 % від загальної кількості посівів [27].
При стабільнихпосівних площах основним напрямком розвитку зернового господарства має бутийого послідовна інтенсифікація. При цьому головний акцент слід робити навпровадженню інтенсивних технологій, які синтезують досягненнянауково-технічного прогресу і передовий досвід.
Одним з найбільшпотужних важелів інтенсифікації зернового господарства має бути впровадженнядосягнень селекції і насінництва. За існуючими оцінками збільшення світовоговиробництва зерна протягом останніх 40 років більш як на 40 % забезпечувалосяновітніми селекційними досягненнями.
За останні рокинауковими установами регіону проведено майже повну сортозаміну озимої м’якоїпшениці. Ці рослини характеризуються здатністю формувати високоякіснепродовольче зерно при потенційній урожайності 80-100 ц/га, стійкості довилягання та основних хвороб, мають високу морозо- та посухостійкість. Прининішніх посівних площах така урожайність забезпечила б від 2,3 до 2,9 млн. твалового збору озимої пшениці [45].
Однак, упереважній більшості господарств нові сорти, а це „Альбатрос одеський”, „Вимпелодеський”, „Одеська 162”, „Україна одеська”, використовуються неефективно, щопояснюється недостатньою технологічною забезпеченістю, відсутністю комплексногопідходу у застосуванні факторів інтенсифікації. За оцінками потенціалурожайності сортів зернових культур реалізується в середньому на 30-35 %. Дляпорівняння: в Нідерландах цей показник сягає 70 %, країнах Скандинавії – 50–60%[16].
Накопиченняпроблем, що спостерігаються останнім часом у зерновій галузі, пояснюєтьсянаслідками переважно екстенсивного характеру розвитку землеробства. Особливотривожним є той факт, що сучасне використання земельних ресурсів не відповідаєвимогам раціонального природокористування, як правило, порушується екологічно допустимеспіввідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і воднихтериторій. Технології обробітку ґрунту, як правило, є застарілими, затратними ітакими, що негативно впливають на стійкість агроландшафтів.
На територіїХерсонщини, як і всього Причорноморського регіону, доцільно було бзастосовувати ґрунтозахисні системи обробітку грунту, що забезпечило бодержання значного первинного і вторинного економічного ефекту. Первиннийекономічний ефект складається з економії праці і матеріальних витрат.Показником вторинного економічного ефекту є підвищення потенційної і ефективноїродючості, що знаходить своє відображення у вартості додатково одержаноїпродукції. Поряд з прибавкою урожаю вторинний економічний ефект включаєзменшення амортизаційних відрахувань на сільськогосподарську техніку [43].
Ґрунтозахиснітехнології біологічного землеробства з розширеним відтворенням родючості ґрунтівпорівняно з традиційними технологіями потребують у 2 рази менше палива, в 10разів – мінеральних добрив, у 8 разів – отрутохімікатів, втричі менше часу наобробку ґрунту.
Для регіонунайбільш прийнятим є застосування інтегрованих систем землеробства. Вони, зодного боку, включають важливі елементи альтернативних систем – освоєннянауково обґрунтованих сівозмін, широке застосування органічних добрив, біологічнихметодів захисту рослин, з іншого – допускають у необхідних випадкахекологобезпечне використання мінеральних добрив і пестицидів. Інтегрованісистеми землеробства одночасно відповідають вимогам охорони навколишньогоприродного середовища та ефективного ведення сільськогосподарського виробництвана основі сучасних досягнень науково технічного прогресу. У перспективі широкепоширення альтернативних систем землеробства можливе із запровадженням більшсучасних їх форм, в яких будуть важливими не тимчасові економічні та екологічнівигоди, а умови, що забезпечать стійкий стратегічний розвитоксільськогосподарського виробництва, зокрема й виробництва зернових культур.
В області заостанні роки спостерігається тенденція до збільшення частини озимої пшениці вструктурі виробництва зерна на зрошенні. Це супроводжується значним зростаннямврожайності, проте ще є резерви підвищення ефективності використання зрошуванихземель. Практично вирощування при поливі дає можливість збільшити врожайністьозимої пшениці на 30-50 %. Для підвищення економічної ефективності використаннязрошувальних земель необхідне раціональне використання мінеральних добрив,впровадження інтенсивних сортів, дотримання науково обґрунтованих режимівзрошення, удосконалення техніки і засобів поливу. На думку вітчизнянихспеціалістів, на зрошуваних землях області доцільно довести частку зерновихкультур у структурі посівної площі до 40 % [44].
ОскількиХерсонщина – зона ризикованого землеробства, без ефективного зрошення неможливовиконати її обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, які визначенігалузевими програмами. В області 425,9 тис. га зрошуваних земель. Займаючитрохи більше 20 % усіх сільськогосподарських угідь, вони здатні забезпечитиблизько 30 % загального валового збору зерна, 95 % — овочів, 80 % — кормів іпрактично всю сою та цукрові буряки [19].
Розглянемоваловий збір та урожайність зернових культур у всіх категоріях господарствобласті.
Таблиця5
Валовий збір увсіх категоріях господарств області у вазі після доробки, тис. тРоки Валовий збір Роки Валовий збір Роки Валовий збір 1991 1915,3 1996 974,0 2001 2180,2 1992 2118,3 1997 2554,3 2002 1537,3 1993 2377,7 1998 1539,9 2003 404,6 1994 1756,0 1999 1381,2 2004 1935,7 1995 1771,8 2000 1166,3 2005 1539,3
Таблиця6
Урожайність увсіх категоріях господарств області у вазі після доробки, ц/гаРоки Урожайність Роки Урожайність Роки Урожайність 1991 25,4 1996 15,7 2001 26,5 1992 26,9 1997 27,4 2002 21,8 1993 29,7 1998 21,2 2003 8,9 1994 24,6 1999 20,6 2004 26,3 1995 24,6 2000 17,2 2005 22,1
Як бачимо, задосліджуваний період (1991-2005 рр.) валовий збір зернових у всіх категоріяхгосподарств у вазі після доробки в середньому становив 1,68 млн. т. Причому,валові збори не характеризуються сталістю, а мають вагомі коливання взалежності від природно-кліматичних умов та правильності дотримання всіхагротехнічних вимог при вирощуванні. Найвищим валовий збір зернових був у 1997році – 2554,3 тис. т при урожайності 27,4 ц/га і рекордною кількістю посівноїплощі – 930,6 тис. га. Трохи меншим у 1993 році – 2377,7 тис. т з урожайністю29,7 ц/га. Небувало низького валового збору зерна було отримано у 2003 році –404,6 тис. т, а урожайність при цьому сягала 8,9 ц/га. Такі приголомшливі показникистали результатом дуже несприятливих природно-кліматичних умов, внаслідок якихвимерзло близько 30 % озимої пшениці та 90 % озимого ячменю. До площі озимихкультур, які загинули від вимерзання, додалася площа загиблих від вимокання вмікро- та макропониженнях. Валовий збір зернових у 2005 році – 1539,3 тис. т –виявився на 421,7 тис. т менше від запланованого рівня (1961,0 тис. т).
Таблиця7
Урожайністьзернових по окремих категоріях господарств за 2005 рік, ц/гаКатегорії господарств Урожайність Усі категорії господарств 22,1 Сільськогосподарські підприємства, у т.ч. 21,8 державні підприємства 25,9 недержавні підприємства, з них: 21,6 господарські товариства 23,7 сільськогосподарські кооперативи 23,8 приватні підприємства 19,7 селянські (фермерські) господарства 17,4 Господарства населення 22,6
Найефективнішоюпо виробництву зернових є діяльність державних підприємств, де урожайністьсягає 25,9 ц/га. У приватному секторі, хоч і виробляється переважна більшістьзернових, однак тут ведеться екстенсивний спосіб вирощування, що пояснюється щененалежним матеріально-технічним оснащенням сільгосптоваровиробників.Урожайність сягає 21,6 ц/га.
Оскільки озимізернові становлять основу продовольчого фонду області, то дослідимо їхвиробництво в розрізі окремих районів.
Таблиця8
Зібрана площа,валовий збір та урожайність озимих зернових у вазі після доробки за 2005 рікРайони Всі категорії господарств Сільськогосподарські підприємства Зібрана площа, га Валовий збір у вазі після доробки, ц Урожайність з одного га зібраної площі, ц Зібрана площа, га Валовий збір у вазі після доробки, ц Урожайність з одного га зібраної площі, ц Херсонська обл. 695507,33 15392867 22,1 413636,04 9031716 21,8 м. Нова Каховка 1503,45 43165 28,7 1476,50 42204 28,6 Дніпровський 4671,81 33596 16,2 2542,22 49995 19,7 Комсомольський 1324,42 23177 17,5 831,80 13912 16,7 Суворовський 49,2 652 13,3 40,60 512 12,6 Білозерський 55256,52 1138936 20,6 32486,20 658192 20,3 Бериславський 48461,28 966635 20,0 24099,62 433670 18,0 Великоолександрівський 44388,54 987103 22,2 24000,54 515458 21,5 Великолепетиський 35530,55 1024387 28,8 22750,55 650926 28,6 Верхньорогачинський 28604,42 619374 21,7 13352,42 275051 20,6 Високопільський 27456,98 676523 24,6 13711,58 348777 25,4 Генічеський 58851,09 1161495 19,7 48111,99 932413 19,4 Голопристанський 45900,96 880971 19,2 24117,96 451641 18,7 Горностаївський 27341,57 943448 34,5 16874,25 614217 36,4 Іванівський 25149,36 361653 14,4 11124,75 167797 15,1 Каланчацький 21384,05 457708 21,4 13190,54 277507 21,0 Каховський 43372,28 1365553 31,5 26504,43 838430 31,6 Нижньосірогоський 44003,68 735234 16,7 28727,01 439198 15,3 Нововоронцовський 33503,30 853910 25,5 22159,22 549460 24,8 Новотроїцький 55191,03 1190123 21,6 37585,80 795796 21,2 Скадовський 36303,78 811632 22,4 18106,08 379107 20,9 Цюрупинський 26796,48 438213 16,4 13234,00 206884 15,6 Чаплинський 29707,78 603037 20,3 18607,98 390569 21,0
Найбільшимивиробниками озимих в області являються райони: Генічеський – 58,8 тис. газібраної площі, Білозерський – 55,3 тис. га та Новотроїцький – 55,2 тис. га, девалові збори у вазі після доробки становили 116 тис. т, 113,9 тис. т та 119тис. т відповідно. Найбільшої урожайності по даній групі культур було досягнутоу Горностаївському районі – 34,5 ц/га, Каховському – 31,5 ц/га,Великолепетиському – 28,8 ц/га, Новотроїцькому – 25,5 ц/га, Високопільському –24,6 ц/га.
Ефективнішевиробництво озимих у перелічених вище районах завдячує, в більшій мірі,інтенсифікації їхнього способу вирощування та збирання з використаннямпередових технологій [14].
Загалом,відносне подорожчання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив ізасобів захисту рослин змусили сільгоспвиробників вдаватися до екстенсифікаціївиробництва з мінімальним застосуванням добрив та частим недотриманнямтехнологій обробітку землі. У підсумку знизились обсяги виробництва та значнопогіршилася якість зерна.
Таблиця9
Рентабельністьвиробництва в господарствах Херсонської області, %Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік Рентабельність сільського господарства по області, в т.ч.: 10,1 -0,2 3,2 9,8 рослинництва, з них: 22,2 8,8 24,7 15,7 зернові культури 24,6 2,3 6,8 9,2
Вивчаючидинаміку ефективності виробництва сільського господарства, рослинництва татваринництва в цілому по Херсонщині, можна відмітити слідуюче:
- збитковістьсільського господарства в цілому завдячувала великій неефективності галузітваринництва;
- востанні роки помічаються позитивні зрушення в області становлення тваринницькоїгалузі, проте ці зрушення дуже скромні;
- рентабельністьгалузі рослинництва характеризується вагомими коливаннями, що пояснюється рядомприродно-економічних факторів;
- ефективністьвиробництва зернових культур також не є стійкою й залежить від погодних умов,інтенсифікації виробництва, кон’юнктури ринку та інших умов [43].
Найбільшоїрентабельності по виробництву зернових у звітному році досягли Горностаївськийрайон – 29,5 %, Каховський – 25,6 % та Новотроїцький – 27,3 %.
На даний часпроблемним питанням залишається ресурсне забезпечення сільськогосподарськоговиробництва. Зношуваність основних засобів більше ніж у 10 разів перевищує їхоновлення.
В умовах різкогозниження технічного оснащення необхідно організувати ефективне використанняпаливного ресурсного потенціалу.
Необхідноприйняти ряд дійових заходів по збільшенню внесення мінеральних і органічнихдобрив, застосуванню засобів захисту рослин [24].
Позитивнимизрушеннями є те, що на базі дослідного господарства „Асканійське” відбулася обласнанауково-практична конференція „Зерно Херсонщини – 2005”. Були визначеніпріоритетні напрямки виконання програми. Це, насамперед, збільшення посівнихплощ озимих зернових до 802 тис. га, раціональний підбір сортів та використаннянасіння високих репродукцій, ефективне використання зрошуваних земель,підвищення культури землеробства.
Реальний стансправ у зерновиробництві області на сьогоднішній день слідуючий: посівизернових культур на переважній частині території добре перезимували і, вбільшій мірі, вважаються задовільними. Практично на всіх посівах було проведеноагротехнічні та профілактичні заходи, пов’язаніз весняно-польовими роботами. Станом на 15.04.06. було виконано план по сівбіярих зернових на 87%. Зараз ведеться активна робота по підготовці до збиральнихробіт. Як завжди, в області гостро стоїть проблема з нестачеюпаливно-мастильних матеріалів та технікою.
У дев’ятиденнийстрок планується зібрати ранні зернові культури.
Херсонськаобласть погіршила прогноз обсягів валової продукції сільського господарства в2006 році до 1,3 %.
У поточному роціпрограмою економічного і соціального розвитку області визначено виробити 2371,2млн. грн. валової продукції сільського господарства. Це на 101,4 тис. грн.більше за звітний рік. Планується, що цього року в регіоні виростять 1856,4тис. т зерна, що перевищує фактичний показник попереднього року на 317,1 тис.т.
Для успішногозбору врожаю, в першу чергу, необхідно вирішити питання забезпечення технікою.На сьогодні у сільгосптоваровиробників області залишилося лише 2559зернозбиральних комбайнів, з них 1180 одиниць – комбайни „Нива” та 670 одиниць– „Дон 1500”. Керівників господарств доведено до відома про державну підтримкуу придбанні техніки – це 30 % знижка, пільгові умови кредитування.
На території областіфункціонують 8 агротехнічних формувань та приватних підприємств, які мають 73одиниці високопродуктивної зернозбиральної техніки. Однак, цієї кількостікомбайнів буде недостатньо і сільгосптоваровиробникам необхідно залучати їх зінших областей України. Вартість збирання одного гектара залученими комбайнамище остаточно не визначена і коливається від 150 до 180 грн. Дотримуватися цієїціни повинні аграрії області під час укладення угод[16].
Для проведенняжнив в області господарства усіх форм власності та господарювання необхіднонакопичити 16 тис. т дизельного палива, 2,7 тис. т бензину та 800 т моторнихмасел.
Дослідившидинаміку виробництва зерна на Херсонщині, можна відмітити, що екстенсивні шляхивиробництва конкурентноспроможного зерна на внутрішньому і зовнішньому ринкахвичерпані. Виробництво зерна для внутрішнього і зовнішнього ринків повиннездійснюватись на основі стабілізації землекористування і впровадженняінтенсивних технологій вирощування зернових культур. Потенціал регіону використовуєтьсядалеко не на повну силу. Для забезпечення внутрішнього ринку і рентабельногоекспорту середня врожайність зернових повинна становити 50 ц/га. Звідси валовізбори зернових в області при середніх посівних площах в 766 тис. га, реальні вмежах 3,8 млн. т [14,23].
Для досягненняпрогнозованих результатів необхідно здійснити ряд кардинальних заходів попідвищенню ефективності зернового виробництва. А саме: збільшення виробництва іполіпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства іефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшогорозвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основівнесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширенняпосівів високоякісних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації,інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форморганізації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.
Виробництвозерна є складовою широкої системи маркетингу зерна, яка, якщо побудована іфункціонує правильно, може стати джерелом добробуту і виробників, і всієїекономіки області [15].
В ринковихумовах головною проблемою вирощування і використання зернових культур стаєпідвищення їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і, головне, назовнішньому ринках. Досягнути цього можна за рахунок одночасного зниженнясобівартості зерна і суттєвого підвищення його якості. Головні шляхи вирішенняцих проблем такі:
1. Скороченняплощі посіву пшениці або, принаймні, концентрація уваги на кращих землях і напопередниках, середня врожайність зерна на яких може і повинна бути не менше 50ц/га.
2. Зерноз цих площ посіву за вмістом білка повинно відповідати вимогам першого-третьогокласів (12-15 % на суху речовину). Для досягнення цього залежно від рівняприродної родючості землі, мінімальні дози азотних добрив повинні становити100-150 кг азоту (діючої речовини) на один га посіву.
3. Усіці площі повинні засіватись тільки сортами сильної і надсильної пшениці істійкими до проростання зерна в колосі на останніх етапах дозрівання зерна.
4. Повиннабути забезпечена висока ефективність меліорації.
5. Посівиповинні бути захищені від ушкодження зерна шкідливою черепашкою.
6. Привиконанні цих агротехнічних заходів з одночасним використанням надсильнихсортів пшениць вся Херсонська область може стати зоною виробництва конкурентоспроможногозерна пшениці найвищої якості [33].
зерновийгосподарство торгівельний експортний
2.Фактори формування експортного потенціалу зернового господарства Херсонськоїобласті
Ринковаструктура АПК це – система підприємств, організацій, закладів виробничої таневиробничої сфер, які покликані обслуговувати товаровиробників, створюватиумови для своєчасного і безперервного нарощування обсягів пропозиції продукціїна ринку.
Ринковаструктура АПК може бути представлена підприємствами й організаціями, яківиконують такі функції: оптової торгівлі; транспортування; зберігання;комунікаційного зв’язку; стандартизації; сертифікації; цінового моніторингу;інформаційної служби [28].
Інфраструктураринку зерна – комплекс виробничих і невиробничих формувань, які забезпечуютьумови виробництва зерна, його заготівлі, зберігання, переробки, реалізації,страхування, кредитно-фінансові та інші послуги [33].
Складовими інфраструктуриринку зерна є товарні та аграрні біржі, брокерські контори, аукціони,агроторговельні доми, оптово-продовольчі ринки, ярмарки, комерційні таакціонерні банки, електронні торги за допомогою найновітніших комунікацій,торгово-посередницькі кооперативи, інформаційні центри, міські ринки, системицінового моніторингу, продовольчі ринки населених пунктів, інтервенційні фонди.Разом з іншими формуваннями (кредитно-фінансовими, страховими,постачальницькими, транспортними і т.п.) вони покликані обслуговувати процесринкового товарообміну, забезпечувати його надійність, прозорість, стабільність[37].
Нині зерновийринок, як і аграрний в цілому, Херсонщини проходить у своєму розвитку фазустановлення, якій притаманний ряд особливостей. По-перше, це наявністьелементів однобічності та стихійності у виробництві організації; по-друге,слабка координація у виборі єдиних правил поведінки та дій у масштабах регіону;по-третє, недостатньо розвинута інформаційна база з питань попиту, пропозиціїта прогнозних оцінок; по-четверте, обмеженість у виборі механізмуфункціонування та недостатньо відпрацьована взаємодія з іншими сегментамизагального ринку, в першу чергу, з ринком капіталу; по-п’яте, сировиннінапрямки аграрного ринку домінують над продовольчими. На відміну відпідприємств переробної галузі, котрі є більш конкурентоспроможними на світовихринках, ніж сировинні виробництва, сільське господарство є монопольнішим і меншстурбованим за ринки збуту; по-шосте, нерівномірність розподілу елементівринкової інфраструктури в межах області; по-сьоме, за 3-4 роки прискореноїреформації сформувати ефективно діючий внутрішній та зовнішній зерновий ринокпрактично неможливо. Тому наявний ринок більше схожий на стихійний базар. Проце свідчать досвід торгівлі зерном у 2001-2002 роках. Так, у Херсонськійобласті до 90 % зерна реалізовувалось у найнесприятливіший період максимальноїпропозиції та відповідно – мінімальних попиту і цін, з них 70 % продали взагалів липні-вересні, тобто відразу після збирання урожаю; по-восьме, обсяг послугсуттєво відстає від обсягів реалізації продукції; по-дев’яте, в ряді випадківнедостатнє кадрове забезпечення структур аграрного ринку. За даними експертів,лише 15 % реформованих підприємств області мають сучасний управлінськийперсонал, який може розв’язувати нагальніпроблеми. Нині найнижчі витрати коштів та енергії на гектар і одиницюпродукції, мінімальна її собівартість і висока товарність у підприємствах, якіспираються на сучасну аграрну науку, маркетингові служби [36].
Впевненимикроками йде в області розбудова інфраструктури зернового ринку, розвиваєтьсябіржова та активізується аукціонна торгівля. Закріплена Конституцією Українисвобода підприємницької діяльності дала змогу розширити торговельні операції задопомогою прискореного формування оптово-продовольчих ринків. Витримуєтьсявзятий курс по створенню в кожному селі області заготівельних пунктівсільгосппродукції, що в свою чергу дає вагомі результати по оздоровленнюсоціально-економічного становища в сільській місцевості. Нестримний розвитокприватної ініціативи, збільшення кількості сільськогосподарських підприємств повиробництву зерна підштовхує процеси створення та розвитку підприємницькихструктур по наданню різноманітних послуг, як таких: обслуговуючих кооперативів,машинно-технологічних станцій, інформаційно-консультаційних центрів та ін.Разом з цим активно формуються магазини та кіоски фірмової торгівлі,відновлюється робота по оздоровленню заготівельно-збутової мережі системиспоживчої кооперації [12].
Аналізуючивиконання Указу Президента по формуванню інфраструктури аграрного ринку, слідзазначити, що в області функціонують 2 товарні біржі, 15 агроторгових домів, 28оптових продовольчих та плодоовочевих ринків, 546 заготівельних пунктів, 231магазинів і кіосків фірмової торгівлі, 44 обслуговуючих кооперативів, 327пунктів ветеринарного обслуговування, 308 пунктів штучного запліднення.Проводиться робота з передачі об’єктів соціальної сфери села в комунальнувласність сільських і селищних рад [22].
Районнимисігосппродуправліннями Херсонської області здійснено ряд організаційних заходівщодо формування інфраструктури аграрного ринку. Краще ця робота поставлена вБериславському, Великоолександрівському, Верхньорогачинському,Голопристанському, Каланчакському, Нововоронцовському районах, де продуктивнопрацюють агроторгові доми, розвинута мережа заготівельних пунктів, напрацьованодосвід з організації кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів[32].
Особливою формоюорганізованої оптової торгівлі зерновою продукцією є товарні біржі, яких вобласті створено дві. Перелік акредитованих біржових установ зерноторговельнихкомпаній, підприємств по закупівлі зерна Херсонської області тапідприємств-конкурентів по закупівлі зернових з інших областей наведено вдодатку Б.Біржі здійснюють операції щодо надання послуг з укладанняугод купівлі-продажу зерна та іншої сільськогосподарської продукції тапродовольства, а також укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.
Філія Київськоїагропромислової біржі – сертифікована Національною асоціацією бірж України тазгідно Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України та УказівМіністерства аграрної політики має висновок про її відповідність, щодо наданняпослуг з укладання угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції,продовольства для державних потреб, їх реалізації з державних ресурсів і здержавного резерву, що надходить у рахунок оплати збору на обов’язкове державнепенсійне страхування, погашення податкової заборгованості та поставкипідприємствам агропомислового комплексу матеріальних ресурсів, які придбаютьсяза рахунок коштів державного бюджету, а також укладення та реєстраціїзовнішньоекономічних контрактів.
Херсонськатоварно-сировинна біржа „Кристал” – тут постійно працюють через відповідніброкерські контори 64 експерта, 24 іноземних імпортерів. Ця біржа єдина вобласті, на торгах якої може бути безпосередньо реалізована зернопродукція для наступногоекспорту з оформленням відповідного біржового контракту[17].
Кількістьагроторгових домів на районному рівні після виходу Указу Президента України від06.06.00 № 767 зросла з 7 до 15. Проводиться робота з акредитації їх якброкерських контор регіональних бірж. Як результат – в області значно зрослиобсяги торгівлі сільськогосподарською продукцією на товарних біржах. Однак,через прозорий ринок в Україні закуповується лише 12 % продукції длявнутрішнього споживання. Так, частка зерна, закупленого в 2001 році на біржідля внутрішнього споживання в Херсонській області, становила менше 1 %. Питомавага брокерських операцій із зерновими культурами у 2003 році порівняно з 2002роком зменшилась від 18 до 10 %. За 2002 рік через біржову торгівлю булореалізовано 554 тис. т зернових на суму близько 200 млн. грн.[15].
Товарні біржі табіржові трейдери відіграють у зерновому ринку області дуже велику роль, яку, нажаль, часто нечітко розуміють. Вони надають основні послуги шляхом забезпеченняважливим механізмом формування цін, гарантуючи системний підхід дляпереробників у вчасному придбанні зерна та забезпечуючи системою гарантіївиплат.
Роль цих двохтоварних бірж у зерновому секторі полягає в наступному:
– наданняпублічного та прозорого механізму формування ціни товару;
– наданняучасникам зернового ринку системи управління ринками;
– забезпеченнязасобами для покращення зернових угод та гарантування наявності та вчасноїдоставки зерна протягом усього року;
– наданняможливості трейдерам зустрічатися та встановлювати ділові контакти;
– розробкаправил проведення торгів із гарантуванням того, що цей процес є чесним тасправедливим для усіх сторін;
– публікаціяінформації щодо цін та об’єму проведених торгів;
– забезпеченнянезалежним та прозорим механізмом розв’язання конфліктів[21].
Трейдер постійноспостерігає за діяльністю усього зернового сектору для виявлення тенденцій, щоскладаються на ринку, потреб у товарі, можливостей транспортування. Вінпостійно має діло з великим загалом інформації та через свої знання і досвідбере на себе чітко виважені та обмірковані ризики, і, здійснюючи купівлю-продажзернових контрактів підвищує ліквідність зернового ринку. Таким чином, трейдер– це учасник зернового ринку, що здійснює продаж та покупку товару. Беручи насебе чітко виважені та обмірковані ризики й забезпечуючи готівкою черезздійснення операцій купівлі-продажу товарів, біржовий трейдер створює умови, деризики, з якими стикаються інші учасники зернового ринку – кредитори, переробники,фермери – помітно зменшуються [43].
Для ефективноїроботи біржова мережа повинна бути забезпечена статистичною інформацією провнутрішній і зовнішній ринки зерна.
Важливу роль уподальшому формуванні біржового зернового ринку відіграватиме підтримка тастворення й налагодження системи його регулювання з боку держави. Забезпеченняреалізації єдиної державної політики в сфері товарного біржового ринкусприятиме впровадженню нових біржових технологій, таких як ф’ючерсні й опціонніугоди, гарантування їх виконань (кліринг), а також сприятиме адаптації всіхдіючих біржових механізмів до реально існуючих економічних умов області.
На недостатньомурівні виконується в районах області Програма встановлення та розвиткусільськогосподарських кооперативів, як неприбуткових організацій, за допомогоюяких можна залучити до біржової торгівлі (цивілізованого ринку) великукількість дрібних товаровиробників, затверджена наказом Мінагрополітики № 168від 31.08.2000 р. Незважаючи на постійну критику, в Білозерському,Великолепетиському, Горностаївському, Каховському, Нижньосірогозькому,Скадавському районах до цього часу не створено жодного кооперативу[26].
Загальнакількість обслуговуючих кооперативів області становить 44, з них 31 – усільській місцевості. Із загальної кількості кооперативів переробні становлять4,5 %, сервісні – 6,8, заготівельно-збутові – 15,9, решта (72,8 %) –багатофункціональні. Кращий досвід організації цієї форми ринковоїінфраструктури напрацьовано у Бериславському, Верхньорогачинському,Генічеському, Голопристанському, Нововоронцовському районах. У цих районахфермери усвідомили, що зі збільшенням числа учасників кооперації, вони саміможуть контролювати значну частину ринку зернової та іншої продукції.
Ефективнимінструментом забезпечення фінансовими ресурсами сільгоспвиробників, у першучергу особистих селянських, фермерських господарств, сільськогосподарськихобслуговуючих кооперативів тощо, є кредитні спілки, яких нині в областіналічується 16, у тому числі на обласному рівні – 10. Із загальної кількостівиділяються 2 спілки, які мають в активах понад 50 тис. грн. Три кредитніспілки області входять до Національної асоціації кредитних спілок України [14].
В областіприділяється увага розгалуженню мережі представництв кредитних спілок у районахі сільських населених пунктах. Тут діють 14 таких філій у Бериславському,Білозерському, Каховському, Скадовському, Цюрупинському районах.
Урядом Українипроводиться значна підтримка сільськогосподарських формувань області. 336підприємств одержали 128,1 млн. грн. пільгового кредиту комерційних банків,фінансуються селекційні роботи зернового господарства.
Одним із видівкредитування сільгоспвиробників в області є кредитування під заставу зерна наелеваторі. Розрахунок ефективності такого кредиту проведено в додатку В.
Кредитори, аособливо місцеві банк та кредитні спілки, відіграють вирішальну роль урозбудові довіри та цілісності у зерновому секторі. Вони формують довгостроковівідносини з усіма учасниками зернового сектору,
починаючи зфермерів та зернових складів й закінчуючи трейдерами та компаніями, щоздійснюють транспортування зерна.
Кредиториобласті здійснюють свою діяльність шляхом:
- наданняприйнятних кредитів для жителів сільської місцевості;
- пропонуваннякредитів із прийнятною відсотковою ставкою для сільськогосподарських потреб;
- розробкиефективних процедур оцінки заявок на отримання кредиту;
- прийняттяскладських свідоцтв у якості автономної майнової застави;
- розробкивнутрішньої системи моніторингу діяльності складів;
- розробкивнутрішньої системи моніторингу вартості товару, що зберігається на складі;
- збільшеннякількості зерна, яке використовується у якості застави для отримання кредиту[48].
Однією зпропозицій банківських установ є кредитування сільгоспвиробників через векселя.
Предметомособливої уваги повинна стати фінансова підтримка, зберігання і розвитокоб’єктів соціальної інфраструктури села, формування місцевих бюджетів нанормативній основі, направлення державних капіталовкладень на соціальнийрозвиток села [35].
Фінансовийсектор повинен гарантувати, що вся діяльність, яка здійснюється в його рамках,відповідає чітким стандартам. Працюючи з багатьма різними учасникамипродовольчого сектора, фінансовий сектор може внести ці чіткі стандарти саме узерновий сектор. Здорова та поміркована політика потім створить один ізформуючих блоків для розвитку довіри та цілісності у секторі.Агрофірма випускає векселя Банк авалює векселя (гарантує оплату по ним) Агрофірма розраховується векселями з постачальниками палива, добрив, зернотрейдерами і т. д. Постачальники і зернотрейдери пред’являють векселя в банк Банк оплачує по векселям з дисконтом Після збору і продажу врожаю аргофірма гасить свої векселя
Рис. 1- Схемакредитування підприємств через векселя
З метоюрозширення обсягів оптової торгівлі створено 28 оптових продовольчих іплодоовочевих ринків. Розвивається мережа супермаркетів і фірмових магазинів,яких в області налічується 231. Крім цього, активно працюють виставки-ярмарки .
Для забезпеченнязростання обсягів закупівлі сільськогосподарської продукції від виробниківприватного сектора відновили роботу 128 заготівельних пунктів облспоживспілки.Їх кількість в області з червня 2000 року зросла більше як утроє і становила546 одиниць. У Великоолександрівському, Високопільському, Іванівському,Каланчатському, Нововоронцовському, Новотроїцькому та Скадовському районах вонистворені в кожному сільському населеному пункті [13].
Рользерноелеваторів полягає в наступному:
- оголошеннячіткої та зрозумілої структури оплати за послуги очищення, сушки та зберіганнязерна;
- отриманнявартості послуг на одному рівні протягом усього року;
- забезпеченнянеобхідним обладнанням при здійсненні очищення, сушки та зберігання товару заприйнятними та прозорими цінами;
- забезпеченняефективною інфраструктурою для здійснення очищення, сушки та зберігання зерна,що гарантуватиме збереження якості зерна протягом всього строку зберігання;
- широкеінформування про свою діяльність, що гарантуватиме усі сплати від фермерів танаявність зерна необхідної якості та кількості.
Зразковимприкладом у позаминулому році було запровадження ДП „Партизанський елеватор”ГАК „Хліб України” вартості послуг по зберіганню зерна на рівні 5 грн./т. Такідії позитивно відобразилися на іміджі держкомпанії. На державне підприємство„Новотроїцький елеватор”, уповноважений здійснювати закупівлі в ДержкомрезервУкраїни в поточному році, уже надійшло 19 тис. тонн продовольчого зерна.Держкомрезерв уже оплатив 29 % зерна, яке поставлене, виплативши аграріям 4млн. 179 тис. грн. Усього від сільгоспвиробників регіону надійшли заявки напродаж 42,3 тис. тонн продовольчого зерна. Держкомрезерв цього року планує закупитив сільгоспвиробників Херсонської області 51 тис. тонн продовольчого зерна [31].
Таблиця 10засвідчує розгалудженість інфраструктури підприємств по переробці зерновихкультур в області.
Таблиця10
Підприємства позакупівлі та переробці зернових культур в Херсонській областіНазва підприємства Спеціалізація Адреса 1. Білозерський район ТОВ „Зоря” Переробка овочевих та зернових культур с. Чорнобаївка 2. Бериславський район Агрофірма „Прогрес” Переробка овочевих та зернових культур с. Тягинка, Бериславське шосе, 1 ВАТ „Бериславський елеватор” Закупівля зернових, первинна переробка м. Берислав, вул. 1-го Травня, 300 3. Великоолександрівський район ДП „Білокриницький КХП” Переробка зернових смт Біла Криниця ТОВ „Харчовик” Переробка плодоовочевої продукції, переробка зернових та бобових культур смт Велика Олександрівка, вул. Заводська, 14 4. Великолепетиський район „Великолепетиський елеватор” Закупівля та первинна переробка зернових смт Велика Лепетиха, вул. Леніна, 157 ДП АК „Рубанівська” Переробка зернових с. Рубанівка, вул. Космонавтів, 61 5. Верхньорогачинський район ВАТ „Україна Комбікормовий завод” Переробка зернових культур смт Верхній Рогачик, вул. 35 років Перемоги, 36 а 6. Високопільський район ТОВ „Експотрейд” Закупівля та переробка зернових смт Високопілля 7. Генічеський район ПП „Стайер” Переробка зернових та масличних культур м. Генічеськ, вул. Чкалова, 90 8. Голопристанський район Фірма „Аделаїда” Переробка соняшнику та зернових культур с. Чулаківка 9. Горностаївський район ТОВ „Агросвіт” Переробка зернових та олійних культур с. Ольгино Братолюбівський елеватор Закупівля та первинна переробка зернових культур с. Братолюбівка 10. Каланчацький район ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів” Переробка зернових культур смт Мирне, вул. Елеваторна, 5 11. Каховський район ЗАТ „Чумак” Переробка овочевої продукції, соняшнику м. Каховка, вул. Південна, 2 ТОВ „Альфред С Топфер Інтернешнл Україна” Закупівля зернових та олійних культур м. Таврійськ, вул. Промислова, 18 ВАТ „Каховський ХПП” Переробка зернових культур м. Каховка ТОВ „Чумацький шлях” Переробка зернових культур м. Каховка ПКП „Агроконтакт” Переробка зернових культур м. Нова Каховка, вул. Піонерська, 19 12. Нижньосірогоський район ВАТ „Нижньосірогоський комбінат хлібопродуктів” Переробка зернових культур смт Нижні Сірогози, вул. Миру, 1 ВАТ „Нижньосірогоський комбікормовий завод” Переробка зернових культур смт Нижні Сірогози 13. Нововоронцовський район Золотобалківське ХПП Переробка зернових культур с. Золота Балка, вул. Набережна, 24 14. Скадовський район ВАТ „Бригантина” Закупівля та переробка зернових культур м. Скадовськ, вул. Пасічника, 152 15. Цюрупинський район Брилевський елеватор Закупівля та переробка зернових культур с. Брилівка ТОВ „Наука-технологія” Переробка зернових культур м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 1
Здійснюючи своюдіяльність протягом року, переробники пом’якшують коливання цін, а такожзбільшують рівень обізнаності щодо якості продукту, виплачують премії зависокоякісний продукт, здійснюють оплату чесної ринкової вартості зерна, якевідповідає усім вимогам якості.
Основноюдіяльністю зернових трейдерів є купівля та продаж зерна через виявленняможливостей, розвиток нових ринків та забезпечення вже існуючих. Вонивідіграють значну роль у зерновому секторі, відкриваючи нові ринки збуту зерна.Трейдери виступають незалежними посередниками між фермерами, зерновими складамита переробниками, виявляють нові ринки та нові продукти для вже існуючихринків, надають незалежні маркетингові рекомендації фермерам[20].
Великі ресурснікомпанії, пристосовуючись до зернового ринку, можуть обрати два методи роботи –використання тільки фінансових інструментів (необов’язково у формі передоплати)або робота із сільгосппродукцією, в тому числі і з зерном. Компанії, які пішлидругим шляхом, як правило, створюють власні зернові підрозділи, тобто виходятьна рівень зернових трейдерів, і здатні відвантажувати зерно на експорт чивнутрішнім споживачам без подальшого посередництва. У цілому ж, долярозрахунків зерном за поставлені ресурси в останні роки знизилась. Це пов’язанояк з покращенням фінансового стану сільгоспвиробників, так і з наявністюпрограм пільгового кредитування.
Таким чином,можна зробити висновок, що доля ресурсних компаній на зерновому ринку і в подальшомубуде зменшуватися [14].
Загальну схемуінфраструктури ринку зерна та продуктів його переробки на Херсонщині зображенона рис. 2.
Ринковаінфраструктура розвивається при взаємодії двох підсистем – кредитно-фінансовоїта інформаційної. Тому робота Головсільгосппроду області направлена на постійнупідготовку і розповсюдження серед зерновиробників даних моніторингу цін назерновому ринку, аналіз стану формування суб’єктів ринкової інфраструктури.
Функціонуваннязернового ринку області неможливе без достатнього інформаційного ймаркетингового забезпечення. Для надання сільськогосподарським товаровиробникамта іншим учасникам ринку інформації щодо цін, попиту, пропозицій, новихтехнологій і методів виробництва та для забезпечення власної конкурентоспроможностіна Херсонщині створено обласний аналітично-маркетинговий центр. У п’яти районахобласті (як показових) впроваджено інформаційні дошки для здійснення дослідженьтенденцій інформаційного забезпечення та розповсюдження маркетинговоїінформації. Ведеться робота по накопиченню бази даних про цінову ситуацію таринки збуту зернової продукції. Створюється і вдосконалюється діяльність усільській місцевості сервісної інфраструктури заготівельних пунктів,обслуговуючих кооперативів, агроторгових домів [28].
Однак,функціонуюча модель інфраструктури далека від досконалої й потребує детальногодоопрацювання. Тому для подальшого забезпечення реформ приймаються важливінормативно-законодавчі акти, вже підготовлено відповідні практичні посібники,рекомендації, використання яких поліпшить формування базових засад (пошуквласника), побудову виробничих відносин на основі власності, створенняадекватних ринковим умовам організаційно-економічних форм господарювання тависокофункціонуючої інфраструктури зернового ринку.
Перспективоюрозвитку реформованих підприємств області є диктатура технологій,трансформована в зерновиробництво через науковий потенціал таінформаційно-консультаційне забезпечення структур Центру, подальша активізаціяпроцесів реформування, врегулювання майнових відносин, удосконалення сервісноїінфраструктури.
Розподільчаінфраструктура зернового ринку повинна доповнюватися банківськими структурами,які б забезпечували своєчасність і гарантованість розрахунків покупців зпродавцями.
3.Регіональні особливості експортних операцій із зерном
На зовнішніхринках Херсонської області однією з найбільш конкурентоспроможних видівпродукції є зернові культури.
Ринок зерна єбагатогранним формуванням, від ефективності функціонування якого залежитьдіяльність підприємств багатьох галузей економіки Херсонщини. Прозорість йогодіяльності, рівень конкуренції на ринку, урегульованість та прогнозованість –необхідні фактори, характерні для нормального розвитку зернової галузі.
Загальна потребаобласті в зернових ресурсах, виходячи із сучасного стану розвитку тваринництва йпродовольчого споживання, становить близько 700 тис. т. Це з урахуванням того,що фактичне споживання хлібобулочних продуктів населенням Херсонської області,яке становить 151,2 кг/рік, перевищує раціональну норму – 110 кг/рік [10].
Виходячи з цихміркувань, область має значні резерви для реалізації зернових, а саме – близько60 % валового збору.
Таблиця11
Реалізаціязернових культур в Херсонській області, тис. тРоки Реалізація, всього В тому числі бартерних угод у т.ч. переробним п-вам та орг-ям спож. кооп-ції на ринку населенню в рахунок оплати праці за іншими каналами 1997 1470,3 382,2 228,3 321,0 538,8 100,0% 36,7% 26,0% 15,5% 21,8% 36,7% 1998 1099,4 147,4 210,3 258,9 482,8 100,0% 43,9% 13,4% 19,1% 23,6% 43,9% 1999 867,7 59,0 172,1 227,2 409,4 100,0% 47,2% 6,8% 19,8% 26,2% 47,2% 2000 553,8 10,6 153,2 89,5 300,5 100,0% 41,1% 1,9% 27,7% 16,2% 54,2% 2001 935,0 8,0 195,8 137,0 594,2 100,0% 17,5% 0,9% 20,9% 14,7% 63,5% 2002 716,4 6,8 142,4 69,5 497,7 100,0% 9,0% 0,9% 19,9% 9,7% 63,5% 2003 159,2 1,1 34,1 15,3 108,7 100,0% 3,2% 0,7% 21,4% 9,6% 68,3% 2004 602,9 24,1 95,5 28,5 454,8 100,0% 1,9% 4,0% 15,8% 4,7% 75,4% 2005 563,3 12,6 101,2 24,4 421,4 100,0% 0,7% 2,2% 18% 4,3% 74,8%
Небувалихобсягів реалізації за останні 5 років було досягнуто в 2001 році – 935 тис. т.У 2005 році реалізація зернової продукції в області здійснювалась за такимиканалами. Для фермерських господарств і сільгосппідприємств основним каналом збутубула реалізація продукції на місцевих ринках безпосередньо з поля. Питома вагаданого каналу у загальних обсягах реалізації для цих двох категорій господарстввідповідно становила 37 % та 25 %. Популярність цього каналу можна пояснитимінімізацією транспортних витрат. Третина товарного зерна реалізуєтьсякомпаніям-трейдерам – 32 % продукції фермерами і 34 % — сільгосппідприємствами.Третім за значенням каналом збуту виступають переробні підприємства харчовоїпромисловості. Частка даного каналу в загальних обсягах реалізації цихпідприємств становить відповідно 4 і 12 %. Серед інших каналів збуту слідзазначити продаж продукції підприємствам комбікормової промисловості та державі– 2 % і 5 % відповідно. За бартерними угодами продано 0,7 % від загального обсягу,що склало 3,9 тис. т.
Реалізаціюзернових культур по районам з 1997 р. по 2005 р. показано в таблиці 12.
Таблиця12
Реалізаціязернових культур – всього по районам області, тис. тРайони 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. Херсонська обл. 1470,3 1099,4 867,7 553,8 935,0 716,4 159,2 602,9 563,3 Дніпровський 6,7 4,3 3,0 6,5 24,1 12,5 2,4 13,2 15,1 Комсомольський 2,9 2,0 2,2 0,7 1,7 52,4 6,0 27,6 39,6 Суворовський - - - - 0,1 9,2 3,8 22,9 16,8 м. Нова Каховка 3,4 2,9 3,6 4,1 10,9 4,9 1,2 2,5 4,4 Білозерський 77,9 53,9 56,7 29,0 45,6 49,3 9,2 45,6 43,9 Бериславський 107,6 81,8 48,7 33,0 55,7 33,5 6,3 24,7 17,5 Великоолександрівський 87,8 68,6 43,0 21,2 49,5 50,4 11,2 35,4 31,5 Великолепетиський 58,1 45,2 38,7 25,2 35,6 19,3 3,6 39,3 25,3 Верхньорогачинський 37,9 36,9 31,9 11,5 17,3 16,4 3,7 9,9 17,8 Високопільський 39,1 36,9 28,2 13,7 31,4 29,7 5,5 17,7 13,0 Генічинський 102,8 84,9 59,0 50,2 79,3 62,9 17,2 66,9 60,9 Голопристанський 96,7 52,8 36,1 26,5 52,4 36,5 10,6 31,7 25,3 Горностаївський 73,4 55,4 51,7 42,4 59,2 22,6 7,0 24,7 19,5 Іванівський 58,2 49,1 38,5 19,4 34,6 20,5 2,1 7,1 6,7 Каланчацький 35,4 37,0 28,7 21,2 37,2 17,2 8,9 16,4 14,0 Каховський 141,8 86,0 54,3 42,7 51,8 26,5 6,1 26,6 27,3 Нижньосірогоський 77,3 78,7 61,6 34,5 54,2 36,7 5,7 26,2 26,5 Нововоронцовський 75,6 76,7 52,9 25,1 53,5 71,4 14,4 51,6 49,6 Новотроїцький 127,0 83,5 82,1 53,7 89,3 61,4 13,6 49,2 56,1 Скадовський 67,1 47,2 54,1 35,6 48,5 29,8 15,8 30,3 24,1 Цюрупинський 60,4 43,9 26,0 18,8 29,8 16,9 1,0 12,2 8,7 Чаплинський 133,2 71,7 66,7 38,8 73,3 36,4 3,9 21,4 20,0
Серед основнихчинників вибору сільгоспвиробниками того чи іншого каналу на перший планвиходять: вигідні ціна, форма оплати, зокрема, можливість передоплати тастабільність збуту.
Реалізаціяпродукції протягом маркетингового року в області має свої особливості. Більшеполовини (53 %) усього виробленого зерна (54 % — у сільгосппідприємствах та 50% — у фермерських господарствах) реалізовується протягом першого кварталу новогомаркетингового року (липень-вересень), 74 % опитаних сільгоспвиробників (88 %сільгосппідприємств та 71 % фермерів) зазначають, що вони збувають зерновупродукцію протягом цього періоду. У Херсонській області більше двох третин усьогозерна продається протягом перших трьох місяців після нового врожаю. Причомупитома вага зерна, яка реалізується протягом зазначеного періодусільгосппідприємствами області, є ще більшою і становить 70 %[19].
Необхідністьотримання готівки називається основною причиною, що примушує сільгоспвиробниківзбувати продукцію відразу після її виробництва.
Доречнозазначити, що в області 77 % респондентів реалізують продукцію протягом першихмісяців маркетингового року через відсутність ліквідних коштів. Поряд з цим,відсутність потужностей для зберігання виступає другою причиною, чому зернопоступає на ринок відразу після його виробництва.
Більшістьвиробників реалізує продукцію безпосередньо в межах району, в якому знаходитьсягосподарство. Майже дві третини виробленого зерна (66 %) продається такимчином. Дещо більше чверті продукції вивозиться в інші райони області – 26 % ілише 5 % реалізується в інших областях. Сільгосппідприємства, які кращезабезпечені власними транспортними засобами, мають більш широкі ринки збуту: 41% виробленого зерна реалізується в інших районах області[36].
Як показуютьрезультати досліджень, нерозвиненість ринків збуту сільськогосподарськоїпродукції пояснюється двома основними чинниками: відсутністю потребирозширювати географію збуту та виходу на нові ринки з обмеженими ресурснимиможливостями. Фермерські господарства більш схильні вважати, що на сьогоднішнійдень не існує гострої проблеми у розширенні ринків збуту зернових культур. Намою думку, відсутність великих партій товарної продукції для збуту в іншірегіони країни є однією з причин такого ставлення. Нажаль, у багатьох випадкахфермери ще не повністю усвідомлюють усі переваги розширення ринків та каналівзбуту продукції. Результатом цього могло б стати зниження залежності відобмеженого кола покупців та можливість отримати більш вигідну ціну. Другу групупричин, чому виробники не реалізують продукцію в інші області України,становлять обмежені ресурсні можливості. Мова, передусім, йде про відсутністьтранспортних засобів, маркетингової та контактної інформації[49].
Реалізаційніціни зернових культур в динаміці по області можна прослідкувати в таблиці 13.
Таблиця13
Ціни реалізаціїзернових культур по всіх каналах, грн/тКультури 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. Зернові, в т.ч.: 149,5 181,6 431,0 374,7 320,2 649,6 453,9 444,4 пшениця 153,7 179,1 436,6 371,3 311,7 767,0 485,0 428,5 жито 152,6 184,3 402,7 320,8 231,1 689,0 353,3 398,2 просо 202,5 216,3 351,9 331,6 372,7 452,6 307,1 239,8 гречка 270,6 537,7 965,5 509,2 470,5 891,0 859,1 851,8 кукурудза 147,2 234,3 378,6 660,2 408,0 537,7 498,5 363,9 ячмінь 118,0 158,4 375,5 355,4 302,9 546,9 354,7 496,8 зернобобові 182,2 417,2 565,6 614,1 531,1 780,0 540,9 678,5
Як бачимо, тутпомічаються суттєві коливання, що свідчать про недосконалість таневрегульованість механізмів впливу на ринкові ціни. Основною проблемоюреалізації зернових в області є низькі закупівельні ціни – 79%сільгоспвиробників підтвердили це судження. Проте, проблема низьких цін єдосить складною і має певний суб’єктивнийхарактер. Дійсно, у 2002 році через великий урожай зернових ціни на зернозначно впали, у зв’язку з чимбагато господарств отримали менші доходи, ніж вони очікували. До жнив 2003 рокуціна на продовольчу пшеницю третього класу становила 350 гривень за тонну, а напочатку 2004 року вона зросла до 1500 гривень за тонну, тобто в 4 рази[37].
Обсяги торгівліза всіма каналами реалізації по районам області та ціни в розрізі окремихкультур за 2005 рік можна прослідкувати в додатку Д.
На сьогоднішнійдень аграрії змушені терміново продавати зерно. Й на це є причини. Перша:велика ймовірність того, що в найближчий час зерно подешевшає. Виникне це тому,що збільшиться кількість пропозицій. Іншою причиною є те, що якість зернапогіршується з кожним днем. Адже велику кількість продукції аграрії зберігалине на елеваторах, а на власних складах, які мало придатні як для доробки зернапісля збору врожаю, так і для подальшого його зберігання. Зерно псується, азначить, зменшується його потенціальна ціна.
/>
Рис. 2. — Збутовий ланцюг зерна в Херсонській області
В останні рокиторгівля зерновими в області з боку зерно-торгівельних компаній дещо пожвавилася,чого не можна сказати про закупівлю зерна зернопереробними підприємствами.Трейдери можуть запропонувати дещо вищу ціну за зерно, аніж переробники.Відносно низька закупівельна ціна на зерно з боку переробників (наприклад,виробників борошна) зумовлена достатньо низькою ціною на борошно[29].
ГубернаторХерсонської області, як начальник регіонального управління цивільної оборони,підписав наказ про встановлення контролю над використанням насіння,продовольчого та фуражного зерна в області в 2004/05–2005/06 МР. Експортери,які повинні були терміново закрити раніше укладені контракти чи зумілидомовитися з хліборобами по прийнятній ціні (580-650 грн. за 1 т пшениці 3-гокласу), зіткнулись з іншою проблемою – неможливістю вивезти зерно за межірегіону. Відповідно до наказу, вивезення зерна та продуктів його переробкипередбачається здійснювати тільки за наявності зареєстрованих біржовихконтрактів, а також після узгодження з інспекцією з якості та формуванняресурсів сільськогосподарських продуктів Херсонської ОДА і прикордонноїдержавної служби з карантину рослин у Херсонській області. Наказ зобов’язуєвсіх учасників зернового ринку декларувати наявні запаси зернових ресурсів.Контроль за виконання наказу покладено на УМВС України Херсонської області, ДПАУкраїни в Херсонській області, головне управління сільського господарства тапродовольства обладміністрації, херсонську митницю, інспекцію з якості таформування ресурсів сільськогосподарських продуктів обладміністрації,Херсонську обласну державну хлібну інспекцію, прикордонну державну службу зкарантину рослин у Херсонській області, державну інспекцію з контролю за цінамив Херсонській області [30].
Після збиранняврожаю 2005 року рекомендована ціна на пшеницю третього класу становила 800гривень за тонну. Внаслідок цього трейдери перестали купувати продовольчупшеницю. Експортна ціна становила за пшеницю третього класу 120-125 дол. США за1тоннуFOB, акупувати її по ціні 150 дол. США за 1 тонну на внутрішньому ринку сталоневигідним. У другій половині сезону виробники змушені продавати зерно занижчими цінами, витративши додаткові кошти на зберігання.
Зовнішньоекономічнадіяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємствна міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований,але і випливатиме з довгострокових цілей [46].
Як бачимо,адміністративне регулювання ринку (мінімальні і максимальні ціни, квоти)фактично позбавляє операторів ринку зерна можливості укладати довгостроковіугоди на внутрішньому і експортному ринках. У результаті Херсонщина може забутипро можливість виходу на найбільш перспективні світові ринки збуту зерна.
Хоч і обмежено,але й виробники сільськогосподарської продукції можуть впливати на ситуацію. Увиробників відсутня єдина цінова політика, а у трейдерів й інших учасниківринку вона досконало відпрацьована. Частково несправедливий розподіл доходів назерновому ринку можливо виправити шляхом кращого інформуваннясільгоспвиробників про ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринку. Ще одинрезерв – це удосконалення маркетингової стратегії сільгосппідприємств. Посилитипозиції сільгоспвиробників на ринках могло б створення ними маркетинговихкооперативів. Як правило, ринкова кон’юнктураними не вивчається і за межі свого району зерно не вивозиться. Натомістьосновними мотивами вибору каналів збуту продукції є передоплата з бокупродавця, попередня домовленість, зручність збуту (в умовах відсутності увиробників транспортних засобів, а іноді і збиральної техніки продукціязбувається прямо з поля). У результаті з року в рік зерно на Херсонщиніпродається одним і тим самим трейдерам, елеваторам, переробникам, які простонаживаються на виробниках.
Оскількивиробництво зернових на Херсонщині суттєво переважає над його потребами, торегіон генетично запрограмований на зовнішні ринки. Тому потрібно не простодумати про те, що треба експортувати власну продукцію, а й міркувати, яквписатися у світову систему аграрного ринку, в світові регуляторні процеси. Боколи ми хочемо постійно збувати своє зерно, то маємо грати за тими правилами,які там запроваджені [19,43].
Таблиця14
Експорт зерна зХерсонської області в розрізі країн світу, тис. тоннКраїни Роки 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Всього 41,46 46,26 364,63 508,29 87,90 304,39 561,95 89,06 283,56 Країни СНД 15,81 7,85 12,99 22,30 2,20 0,39 4,32 5,09 8,21 Азербайджан 0,53 - - - - - - - - Білорусь 12,49 7,65 2,04 5,05 1,77 0,39 4,32 - 0,18 Грузія 1,02 0,20 8,98 15,22 0,43 - - 3,30 1,65 Молдова - - - - - - - - 0,06 Російська Федерація 1,77 - - 2,03 - - - 1,79 6,32 Туркменістан - - 1,97 - - - - - - Інші країни світу 25,65 38,41 351,64 485,99 85,70 304,00 557,63 83,97 275,35 Європа 2,49 0,73 57,60 73,76 15,99 141,25 311,70 53,57 166,17 Албанія - - - - - - 3,07 - - Бельгія - - - 2,79 - - 1,35 - - Великобританія - - - 0,33 - - - - - Греція - - - - - - 4,13 - - Данія - - - - - - 0,50 - - Ірландія - - - - - - - - 6,30 Іспанія - - 4,71 - - 67,54 133,43 - 1,59 Італія - - 3,52 4,79 - 32,04 11,94 19,66 3,95 Латвія 0,86 - - 0,09 - - - - - Литва 0,78 0,25 0,13 - - - - - - Мальта - - 5,14 10,01 - 0,09 - - - Нідерланди - - 0,17 24,72 11,63 20,82 16,94 3,54 - Німеччина - - 0,93 0,92 - - 6,47 - - Польща 0,79 - - - - - - - - Португалія - - - 1,65 - - 36,55 - - Румунія - - - - - 1,14 - - 4,30 Словаччина - 0,48 - - 4,29 0,41 0,02 - 0,09 Угорщина 0,06 - 43,00 27,19 0,01 19,21 84,34 30,37 149,94 Швейцарія - - - 1,27 0,06 - 12,96 - - Азія 23,16 36,39 205,53 295,37 63,68 83,09 70,59 5,40 59,97 Ізраїль 13,66 20,58 113,55 79,37 19,15 35,99 20,18 - 12,01 Індія - - - 3,33 - - - - - Ірак - - - 33,99 - - - - - Іран - - - - - 4,68 0,44 - 3,39 Йорданія - - - - - 0,59 - - 4,49 Кіпр 5,89 - - 1,69 21,70 11,10 6,50 2,83 - Корея - - 60,54 100,38 - 15,15 - - - Ліван - - 0,62 4,93 - - - - - Малайзія - - 7,50 - - - - - - Саудівська Аравія - 13,73 - 2,19 5,34 9,03 10,22 1,42 1,55 Сірія - - - 19,91 17,48 3,09 19,13 - 35,34 Туреччина 3,61 2,08 23,32 49,15 0,01 3,46 14,12 1,15 3,19 Філіппіни - - - 0,43 - - - - - Африка - 0,17 2,32 63,63 5,91 76,36 162,83 25,00 16,95 Алжир - - 0,02 20,41 0,98 38,31 38,48 - - Єгипет - - 2,30 - 4,93 - 36,10 - - Лівія - - - - - 11,50 28,60 - 14,10 Маврітанія - - - - - - 18,81 - - Марокко - 0,17 - 43,22 - 20,31 23,56 - - Туніс - - - - - 6,24 17,28 25,00 2,85 Америка - 1,12 86,19 53,23 0,12 3,30 12,51 - 32,26 Бермуди - - 68,17 39,87 0,12 - - - - Віргінські о-ви (Брит.) - 1,12 5,87 - - - - - - Канада - - 1,26 - - 2,94 10,32 - - Куба - - 10,89 11,48 - - - - - США - - - 1,88 - 0,36 2,19 - 32,26 Європейський Союз - - 9,33 35,20 11,63 120,40 211,31 23,20 155,57 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Зовнішняторгівля зерновими культурами в Херсонській області характеризується зростаннямобсягів експорту як у натуральному, так і в вартісному вигляді, свідченням чогоє таблиці 2.14 та 2.15. Так, у 2005 році експорт зерна становив близько 300тис. т, на суму близько 25 млн. дол., що порівняно з 1996 роком більше внатуральному виразі в 7 разів, а у вартісному – у 4,5 разів.
Таблиця15Динаміка товарної структури експорту-імпорту зернових в ХерсонськійобластіПоказники Експорт Імпорт
2004рік
тис. дол. США
2005рік
тис. дол. США %
2004рік
тис. дол. США
2005рік
тис. дол. США % Зернові культури 31851,96 24696,39 77,53 5367,68 976,02 15,7 Всього по с/г продукції 98955,34 48381,3 82,1 9556,81 6198,48 64,9 Всього оборот 223492,92 234585,77 104,96 78065,61 100142,29 128,28
2003 рік
тис. дол. США
2002 рік
тис. дол. США
2003рік
тис. дол. США
2002 рік
тис. дол. США Зернові культури 9550,03 47304,38 12866,94 493,49 Всього по с/г продукції 35216,87 54769,89 16697,23 2681,64 Всього оборот 140034,07 164680,66 78700,67 40297,27
Таблиця16
Експорт-імпортокремих видів товарів в Херсонській області за січень-грудень 2005 рокуНазва товару Експорт 2004 рік 2005 рік кількість, кг Вартість тис. дол… США кількість, кг Вартість тис. дол… США Пшениця 108854707 12404,13 137804972 15783,17 Жито - 0,00 5556062 477,57 Ячмінь 125254223 13193,43 27335519 3346,42 Овес 2301043 196,31 - - Кукурудза 38578831 5034,93 23100575 2379,19 Рис 60000 24,00 658054 257,15 Просо 7353508 853,10 - - Всього: 243823481 31705,9 194455182 22243,5 Імпорт Пшениця 21931945 3993,61 141300 20,28 Кукурудза 950 6,34 850 6,21 Рис 5449234 1330,50 3805345 949,53 Всього: 27382129 5330,45 3947495 976,02
За даними таблиці16 найбільшу частку експорту у 2004 році склав ячмінь – 44 %, а пшениця 39 %.Експорт зерна в області становить майже 15 % від його валового збору. Основнимиекспортерами зернових культур у Херсонській області є ТОВ „Дабл’ю Джей –Херсо”, ТОВ „РегіонАгро”, ДП „Інтертрейд”, ВАТ „Херсонських КХП”, ДП „ФрідомФарм –України” та інші (табл. 17).
Таблиця17
Ранжуванняпідприємств за обсягом експорту зернових культур у 2005 роціНазва підприємства Ранжування ТОВ „ДАБЛ Ю ДЖЕЙ-ХЕРСОН” 1 ТОВ „РЕГІОН АГРО” 2 ДП „ДНІПРОВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА АСОЦІАЦІЯ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ІНТЕРТРЕЙД ГРУП ЄЛ” 3 ВАТ „ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ” 4 ДП ПІДПРИЄМСТВО АМЕРИКАНСЬКОЇ КОМПАНІЇ „ФРІДОМ ФАРМ ІНТ ІНК” – „ ФРІДОМ ФАРМ – УКРАЇНА” 5 ТОВ ФІРМА „СЛАВІЯ” 6 ТОВ „ЕВРОТРЕЙД” 7 ВАТ „ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” 8 ЗАТ АКУМУЛЯТОРНИЙ ЗАВОД „САДА” 9 ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ „ХЕРСОНЗЕРНОЕКСПО” 10 ВАТ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА „ТАВРІЯ” 11 ПП „ЮГ-СЕРВІС” 12 ТОВ АГРОФІРМА „ХЕТЕКО” 13 ТОВ „ПРОДЕКСІМ, ЛТД” 14 ВАТ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ „ХЕРСОНГАЗ” 15 ТОВ „АСТРА-Л” 16 ТОВ „РОБУСТА АГРО” 17 ВАТ „ЦЮРУПИНСЬКЕ” 18 ВАТ „СКАДОВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО” 19 ЗАТ „ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ” 20 ТОВ „МИТРА-АГРО” 21 ЗАТ „ТОРГОВИЙ ДІМ „АКУМШИНА” 22 ТОВ „ЕПОХА” 23 ВАТ СІРОГОСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ 24 ПП „ПОЛІЕКСПО” 25 ДП „ІНГУЛКА ПЛЮС” ТОВ „ІНГУЛКА” 26 С/Г ТОВ „СТАСЛААГРОСЕРВІС” 27 ПП „ЮРКОНСУЛ” 28 ПП „БЕРС АГРО” 29 ВАТ КАЛАНЧАЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ 30 ПП „АГРО-ТРЕЙД” 31 ПП „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІМАТ” 32 ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „СНІТА, ЛТД” 33 ТОВ „АЛЬФА-ЕКСПОРТ” 34
Усі експортніпоставки зерна з області здійснюються за умовами FOB.FOB – базисна умовапоставки при морських перевезеннях. Продавець зобов’язанийпоставити товар до вказаного порту на борт судна, названого покупцем, і в часперетину товаром борту (поручнів) судна ризик випадкової втрати або пошкодженьтовару переходить від продавця до покупця. Затрати по перевезенню, страхуваннютовару при транспортуванні несе покупець.
Потужністьхерсонського порту по перевалці зерна становить 80 тис. т/місяць, тобто 720тис. т на рік (9 місяців роботи на рік).
Актуальноюзалишається проблема високих залізничних тарифів на перевезення зерна, які внинішньому сезоні було підвищено ще на 18,8 %. На практиці зростання цихтарифів вже призвело до того, що власникам зерна вигідніше перевозити йогоавтомобільним транспортом на відстані до 350-400 км. Окремим питанням єнеобхідність плати за дезінфекцію вагонів. За цю процедуру, яка не приноситьжодної практичної користі, власники зерна змушені платити 219 гривень за вагон[42].
Із збільшеннямчастки експорту Херсонщина стає більш залежною від світових ринків зерна івідповідно актуальним питанням стає необхідність планування виробництвапродукції певного виду і якості.
СтосовноХерсонської зернової продукції на зовнішньому ринку, то значну увагу необхідноприділити проблемам якості. Так, в останні роки товарні якості зернапогіршились. Головною причиною цього є порушення сортової технології таелементарних правил агротехніки, що свідчить про недооцінку якості зерна якціноутворюючого фактора. Висока якість нашого зерна може забезпечити йомуконкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Отже, необхідно чіткі вимоги доякісних параметрів експортованого продовольства шляхом вивчення умов цільовихринків і доведення відповідної інформації виробників.
Основнимикраїнами імпортерами херсонського зерна є Російська Федерація, Іспанія, Італія,Румунія, Ізраїль, Ірак, Сирія, США.