ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні основи вивченняосновних фондів
1.1 Характеристика та класифікаціяосновних засобів
1.2 Види оцінки основних фондів
1.3 Показники наявності, стану ідинаміки основних фондів
1.4 Показники використанняосновних фондів
1.5 Статистичне вивченнявикористання обладнання і виробничих потужностей підприємства
2. Статистичне вивчення основнихфондів на підприємстві
2.1 Короткаекономічно-організаційна характеристика підприємства
2.2 Статистичне вивчення основнихфондів ВАТ «Сумиобленерго»
2.3 Вплив фондоозброєності наефективність трудових ресурсів, які знаходяться з нею в кореляційній залежності
3. Напрямки інтенсифікації відтворенняосновних фондів
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
ВСТУП
Основні фонди(засоби) – це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їху процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншимособам або для здійснення адміністративних функцій. Розвиток виробництва єневіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих фондів.
Одним із найважливішихфакторів підвищення ефективності виробництва являється забезпеченість їхосновними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їхвикористання. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу міжрізними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті із них, хто найбільшефективно використовує всі види наявних ресурсів.
Проблемапідвищення ефективності використання основних засобівє центральною в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин.Маючи ясне уявлення про роль основних засобіву виробничому процесі, чинниках, щовпливають на використання основних засобів,можна виявити методи, напрями, задопомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностейпідприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджуєтьсяактуальність вибраної теми курсової роботи.
Задачі статистичного аналізу- визначити забезпеченість підприємства і його структурних підрозділівосновними коштами і рівень їхвикористання по узагальнюючих і приватних показниках, а також встановитипричини їх зміни; розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції іінші показники; вивчити мірувикористання виробничої потужності підприємства і обладнання; виявити резерви підвищення ефективності використанняосновних засобів.[6, стр 72-73].
Мета даної роботи — розглянути статистичні методи оцінки основних фондів. В першу чергу розкритизміст видів основних фондів та показників, що характеризують їх наявність тарух.
Виходячи з мети, булипоставлені наступні задачі;
- розглянутитеоретичні основи вивчення основних засобів;
- датиекономічну оцінку діяльності підприємства, що обране об’єктом дослідження, асаме Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»;
- розглянутизначення розрахунку статистичних показників в управлінні основними фондами;
- визначитипоказники ефективності та основні напрямки інтенсифікації відтвореннявиробничих фондів.
1.Теоретичні основи вивчення основних фондів
1.1Характеристика та класифікація основних засобів
Основні засоби(ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх упроцесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншимособам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій,очікуємий термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
Відповідно додіючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням,галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням іналежністю.
За функціональнимпризначенням розрізняють виробничі ОЗ, що безпосередньо берутьучасть виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди,силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання тощо).
За галузяминародного господарства ОЗ розподіляються на: промисловість, будівництво,сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.
Більша частина ОЗналежить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов’язана зпроцесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарськоїдіяльності зумовлює необхідність обліку ОЗ, що належать до інших галузейгосподарства, які знаходяться на балансі промислового підприємства, належать догалузі «Будівництво».
У зв'язку з цим убухгалтерському обліку ОЗ промислових підприємств розподіляються напромислово-виробничі, виробничі ОЗ інших галузей народного господарства іневиробничі.
До виробничихОЗ належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування,робочі машини і обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторнеустаткування, обчислювальна техніка, інші машини і обладнання, транспортнізасоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар,робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель іводойми та інші ОЗ.
У складівиробничих ОЗ виділяють їх активну частину — машини, обладнання, транспортнізасоби.
Невиробничі ОЗбезпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих ОЗ належать:будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення,транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засобиневиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних такультурно-побутових потреб населення.
За використаннямОЗ поділяються на діючі (всі ОЗ, що використовуються у господарстві), недіючі(ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовоюконсервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, щознаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів ОЗ).
Істотне значенняв обліку ОЗ має розподіл їх за ознакою належності на власні йорендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового,акціонерного) капіталу, допоміжного фінансування з відповідних джерел нарозширення роботи підприємства, власних прибутків, коштів Амортизаційногофонду, спеціальних фондів. Орендовані ОЗ показуються у балансі орендодавача,тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих же засобів.
В балансі по статті«Основні засоби» показується вартість ОЗ, як діючих, так і тих, щознаходяться на консервації або в запасі. Первісна вартість визначається:
- по об'єктам, виготовленим на самомупідприємстві, а також придбаним за плату у інших підприємств та осіб — виходячиіз фактичних затрат на зведення або придбання цих об'єктів, включаючи витратина доставку, монтаж, установку. Вона виявляється в момент введення об'єкта вексплуатацію та залишається незмінною на протязі всього строку надходження ОЗна підприємство, за винятком випадків дообладнання та добудови об'єктів впорядку довгострокових інвестицій, реконструкцій та часткової ліквідаціїоб'єктів;
- по об'єктам, внесеними засновниками врахунок їх вкладів в Статутний капітал — по домовленості сторін;
- по об'єктам, одержаним від іншихпідприємств та осіб безоплатно — експертним шляхом або по даним документівприйому-передачі.
ОЗ,які були в експлуатації та придбані за плату, приймаються на облік покупівельній вартості з додаванням витрат на доставку та установку, а також сумзносу по цим об'єктам, вказаних в документах на купівлю-продаж.
Переоціненавартість ОЗ — це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Оцінка об'єктів ОЗ по залишковійвартості визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартостінарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансіприводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а такожокремо сума нарахованого зносу.
Під терміном «основні засоби» потрібно розуміти матеріальніактиви, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягомперіоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення до експлуатаціїтаких матеріальних активів, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку зфізичним або моральним зносом [1].
1.2Види оцінки основних фондів
До ОЗ належать матеріальні активи,які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва абопостачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійсненняадміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисноговикористання (експлуатації), який перевищує 1 рік (або операційний цикл, якщовін довший за рік). У визначенні нічого не говориться про мінімальну вартістьпредметів, що не включається при придбанні (спорудженні, виготовлені) до складуОЗ. Проте підприємства мають право самостійно встановлювати границю вартостіпредметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.
Відповідно до П(С)БО 7 у визначенніОЗ присутнє поняття «використовуються для здійснення соціально-культурнихфункцій», що дозволяє говорити про те, що ОЗ невиробничого призначеннявідповідно до П(С)БО 7 належать до ОЗ для цілей фінансової звітності.
Насьогодні П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити доОЗ, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє підприємству прийнятирішення про зарахування до складу ОЗ саме тих видів МШП, котрі найбільшвідповідають цьому поняттю з економічної точки зору.
Які будь-який актив, ОЗ відображається в балансі при додержанні двох умов:
- існує імовірність одержання економічнихвигод від його використання;
- оцінка ОЗ може бути достовірновизначена.
Відносноімовірності одержання економічних вигод підприємство має визначити цілівикористання такого ОЗ.
Виходячиз визначення ОЗ за П(С)БО 7, такими цілями є:
- використання ОЗ в процесі виробництва;
- використання ОЗ в процесі поставкитоварів, виконання робіт і надання послуг;
- використання ОЗ для надання в орендуіншим особам;
- використання ОЗ для здійсненняадміністративних і соціально-культурних функцій.
Щостосується можливості достовірної оцінки виходячи з положень П(С)БО 7 таІнструкції №291, то підприємству слід використовувати дві оцінки вартості ОЗ:історична собівартість, справедлива вартість.
Історичнасобівартість ОЗ визначається на рівні первісної оцінки ОЗ, котра включає всебе:
- фактичну вартість об'єкта основнихфондів;
- вартість усіх податків і зборів, щовключаються до ціни товару, за винятком ПДВ;
- витрати на транспортування;
- витратина державну реєстрацію;
- витрати,пов'язані безпосередньо з приведенням об'єкта в робочий стан (витрати напідготовку будівельного майданчика, початкові та заготівельні витрати,пов'язані з придбанням ОЗ, витрати на страхування, витрати на установлення,монтаж і налагоджування, витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств іфахівців, включаючи прямі витрати на оплату праці працівників, пов'язаних зпроцесом введення ОЗ в експлуатацію) тощо.
Не включаються доскладу первісної вартості ОЗ і відображаються у складі витрат:
- витратина сплату відсотків за кредит, залучений для купівлі ОЗ;
- понаднормативнісуми відходів;
- понаднормативнівитрати на оплату праці;
- загальногосподарськівитрати.
Під справедливоювартістю ОЗ розуміється вартість ОЗ, котру може бути отримано в операціяхобміну між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Згідно здодатком до П(С)БО 19 справедлива оцінка ОЗ визначається таким чином:
- земля ібудівлі — ринкова вартість;
- машини іобладнання — ринкова вартість, а у разі відсутності даних про ринкову вартість- переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносуна дату оцінки;
- іншіосновні засоби — переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) завирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Як ринковавартість, можуть бути використані дані про біржову вартість, дані прайс-листівтощо. Таке твердження ґрунтується на принципі обачливості, згідно з яким методиоцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати завищеннюоцінок активів.
Як переоцінена вартість(вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах) може виступати експертнаоцінка ОЗ, здійснена незалежними експертами.
Виходячи з вимогІнструкції №291 зарахування на баланс ОЗ, придбаного за грошові кошти абоспорудженого підрядним способом, здійснюється за його первісною вартістю(історичною собівартістю), а справедлива оцінка застосовується при проведенніпереоцінки такого ОЗ, при спорудженні ОЗ власними силами, при одержанні ОЗбезоплатно або як внеску до статутного фонду, а також при здійснення бартернихоперацій з ОЗ.
Оцінкаспоруджуваного власними силами (господарським способом) ОЗ проводиться іззастосуванням історичної собівартості. При цьому первісна вартість включає досебе прямі та накладні витрати, пов'язані з таким спорудженням. Не включаютьсядо складу первісної вартості такого об'єкта понаднормовані відходи,понаднормовані витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений дотакого спорудження. Також історична собівартість такого об'єкта не повинна перевищувати його справедливоїоцінки. Крім того, додатна різниця між історичною і справедливою вартістювідноситься до складу витрат підприємства і відображається у Звіті профінансові результати.
Згідно з П(С)БО 7існує такий різновид ОЗ, які обов'язково потребують часу для підготовки їх довикористання за призначенням або реалізації. Такі об'єкти відносяться докваліфіковних активів. Наприклад, кваліфікованими активами є будівлі і споруди,які споруджуються на замовлення спеціалізованими підприємствами.
При формуваннісобівартості кваліфікованих активів витрати на сплату відсотків за кредит,залучений для виготовлення кваліфікованих активів, включаються до складу йогопервісної вартості.
У процесі господарської діяльностіможливе проведення ремонтів, модернізацій та інших видів робіт з ОЗ. Відповіднодо П(С)БО 7 в тому випадку, якщо підприємство проводить ремонт ОЗ, у результатічого планується відновити його первісний ресурс, то незалежно від величинивитрат на такий ремонт підприємство не збільшує балансову вартість ОЗ, авідображає такі витрати у складі витрат звітного періоду.
Якщо такі роботипередбачають модернізацію або інше поліпшення об'єкта ОЗ, у результаті якихпередбачається, що функціональні можливості об'єкта покращаться, в результатічого зростуть економічні вигоди від його використання, сума витрат на такіполіпшення збільшує балансову вартість такого об'єкта.
У процесігосподарської діяльності підприємство згідно з П(С)БО 7 має право проводитипереоцінки (дооцінки, уцінки), в тому випадку, якщо балансова вартість об'єктаістотно відрізняється (більше ніж на 10%) від його справедливої вартості. Якщов результаті переоцінки балансова вартість об'єкта збільшується (дооцінка),сума дооцінки відображається в статті "Інший додатковий капітал".Якщо в результаті переоцінки балансова вартість зменшується (уцінка), сумауцінки відображається як витрати.
Перевищення суми попередніх уцінокнад сумою попередніх дооцінок залишкова вартість об’єкта ОЗ при черговійдооцінці вартості цього об’єкта ОЗ входить у состав доходів звітного періоду звідображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишковоївартості об’єкта ОЗ і вказаним перевищенням у складі другого додатковогокапіталу.
Перевищення сумипопередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта ОЗпри черговій уцінці залишкової вартості цього об’єкта ОЗ направляється назменшення другого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової(останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ і вказаним перевищенням увидатках звітного періоду.
1.3Показники наявності, стану і динаміки основних фондів
В процесікругообігу необоротні активи проходять три основні стадії.
На першійстадії сформованіпідприємством необоротні активи в процесі свого використання і зносу переносятьчастину своєї вартості на готову продукцію. Цей процес здійснюється протягомбагатьох виробничо-комерційних циклів і продовжується до повного зносу окремихвидів необоротних активів.
На другійстадіївпроцесі реалізації продукції знос необоротних активів накопичується напідприємстві у формі амортизаційних засобів (амортизаційного фонду).
На третійстадії амортизаційнізасоби як частина власних фінансових ресурсів підприємства направляються навідновлення діючих або придбання нових видів необоротних активів.
Період часу, протягомякого відбувається повний цикл кругообігу вартості конкретних видів необоротнихактивів, характеризує термін їхньої служби.
Оновленнянеоборотних активів підприємства здійснюється на простій і розширеній основі,представляючи собою процес простого і розширеного їхнього відтворення.
Простевідтворення необоротних активів може здійснюватися в межах амортизаційного фонду внаступних формах:
а) поточногоремонту (він являє собою процес часткового відновлення основних засобів, тобтовідшкодування їхнього зносу). Витрати на поточний ремонт фінансуються зарахунок витрат підприємства;
б) капітальногоремонту (він являє собою процес значного відновлення основних засобів ічасткової заміни їхніх окремих елементів). Витрати на капітальний ремонтфінансуються звичайно за рахунок частини накопичених амортизаційних відрахувань(у сучасних умовах витрати на капітальний ремонт дозволено відносити на витратипідприємства). На суму зробленого капітального ремонту зменшується знососновних засобів і тим самим збільшується їхня залишкова вартість;
в) придбаннянових видів необоротних активів з метою заміни цілком зношених їхніх видів умежах сум накопиченої амортизації (для нематеріальних активів це основна формапростого їхнього відтворення).
Розширеневідтворення необоротних активів являє собою процес формування нових їхніх видів,здійснюваний не тільки за рахунок сум накопиченої амортизації, але і за рахунокінших фінансових джерел (прибутку, довгострокових позик і т.п.).
Формування новихвидів необоротних активів у процесі простого або розширеного їхньоговідтворення зв'язано з інвестиційною діяльністю підприємства і являє собоюособливу сферу фінансового менеджменту.
Результатионовлення необоротних активів підприємства виражаються рядом показників, дочисла основних з яких відносяться:
а) коефіцієнтнадходження необоротних активів. Він характеризує частку нових видівнеоборотних активів у загальному їхньому складі і розраховується за формулою:
КНна =НАп/НАк,де (1)
КНна-коефіцієнт надходження необоротних активів;
НАп-вартість знов сформованих (намічуваних до формування) необоротних активівпротягом визначеного(звітного або планового) періоду;
НАк-загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
б) коефіцієнтвибуття необоротних активів. Він характеризує частку вибулих видівнеоборотних активів (у зв'язку з фізичним і моральним зносом, а також з іншихпричин) у загальному їхньому складі і визначається за формулою:
КВна =НАв/НАк, (2)
Де КВва — коефіцієнт вибуттянеоборотних активів;
НАв-вартість вибулих (намічуваних до вибуття) видів необоротних активів протягомрозглянутого періоду;
НАк-загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
в) коефіцієнтоновлення необоротних активів. Він характеризуєприріст необоротних активівстосовно загальної їхньої суми і розраховується за формулою:
КВна =НАп-НАв/НАк, (3)
де КВна-коефіцієнт оновлення необоротних активів;
НАп-вартість знов сформованих необоротних активів;
НАв — вартість вибулих необоротних активів;
НАк-загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
г) швидкістьоновлення необоротних активів. Характеризує середній період часу повноговідновлення усіх необоротних активів. Розрахунок цього показника здійснюєтьсяза формулою:
ШВна=1/КВна, (4)
де ШВна-швидкість оновлення необоротних активів, роках;
КВна — коефіцієнт відновлення необоротних активів протягом року.
Зазначеніпоказники можуть бути використані в процесі управління оновленням як усіхнеоборотних активів підприємства, так і окремих їхніх видів (основних засобів,нематеріальних активів).
Для забезпеченняпроцесу оновлення необоротних активів на розширеній основі необхідно визначитипотребу в їхньому прирості на кожний період, що планується. Принципова формуладля визначення необхідного приросту необоротних активів (у цілому й у розрізіокремих їхніх видів) має такий вигляд:
ΔПна=ПЗна–Нна+ Вф+ Вм, (5)
де ΔПна-потреба в прирості необоротних активів уперіоді, що планується;
ПЗна-загальна потреба у необоротних активах підприємства відповідно до планованогообсягу його господарської діяльності;
Нна-наявність необоротних активів на початок періоду, що планується;
Вф-передбачуване вибуття необоротних активів у періоді, що планується, у зв'язку зїхнім фізичним зносом;
Вм — передбачуваневибуття необоротних активів у періоді, що планується, у зв'язку з їхнімморальним зносом.
У фінансовомуменеджменті визначення розміру потреби в прирості необоротних активів (у ціломуй у розрізі основних засобів і нематеріальних активів) здійснюється тільки у вартіснихпоказниках (у виробничому менеджменті вищенаведена формула може бутивикористана і для розрахунку приросту окремих видів активів у натуральнихпоказниках).
Потреба вприрості необоротних активів може бути задоволена двома основними способами:
а) шляхомпридбання нових видів необоротних активів у власність підприємства (сюди жвідноситься і будівництво власних основних фондів);
б) шляхом їхньоїоренди на визначений період (сюди ж відносяться і такі її форми, як лізинг). Утой час як для виробничого використання даних активів вибір цих форм не маєістотного значення, у фінансовому менеджменті він дуже важливий, тому щовизначає різні обсяги інвестиційних програм, необхідних фінансових ресурсів іт.ін. Критерієм прийняття управлінських рішень у кожному конкретному випадкувиступає порівняння показників ефективності вибору окремих з цих форм. Механізмтаких розрахунків докладно буде розглянуто нижче.
1.4Показники використання основних фондів
Ефективність використання основних фондів можнавиявити за допомогою показників фондовіддачі і фондомісткості, рентабельність.
/> (6)
Для аналізуобчислюємо фондовіддачу за звітний рік (фактичну і планову) і порівнюємо зминулим роком. Збільшення фондовіддачі у звітному році в порівнянні з плановимперіодом та минулим роком говорить про більш ефективне використання основнихфондів.
Фондомісткість– це показник, обернений до фондовіддачі, який характеризує вартість ОФ, щоприпадає на 1 грн. товарної продукції.
/> (7)
/> (8)
Прирозрахунку показників фондовіддачі вихідні дані необхідні привести впорівняльний вигляд, тобто об’єм продукції необхідно скорегувати на зміну оптовихцін і структурних змін, а вартість основних засобів – на їх переоцінку.
Аналізфондовіддачі проводиться в 2 напрямках: вивчення і вимірювання впливу окремихфакторів на фондовіддачу; виявлення впливу фондовіддачі на об’єм виробництва.
На рівеньфондовіддачі впливають різні фактори, пов’язані як з зміною об’єму продукції,так і з ефективністю використання ОВФ, особливо активної її частини.
Рівеньфондовіддачі залежить перш за все від зміни структури фондів (питомої ваги),від об’єму продукції з гривні. вартості активної частини (рис.1)
Підвищеннядолі активної частини фондів у загальній її вартості є стимулюючим факторомросту фондовіддачі.
Головнапричина зниження фондовіддачі – неефективне використання ОФ (простоїобладнання, недовикористання виробничих потужностей, низький коефіцієнтзмінності, наявність невстановленого обладнання і тощо)
/>
Рис 1.Схема факторної системи фондовіддачі
1.5 Статистичне вивчення використання обладнання івиробничих потужностей підприємства
Післяаналізу узагальнюючих показників ефективного використання основних фондів більшдетально вивчається ступінь використання виробничих потужностей підприємством,окремих видів машин і обладнання.
Виробничапотужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при повномувикористанні виробничого обладнання і площ з врахуванням передової технології,покращення організації праці.
Виробничапотужність визначається як правило, в тих же одиницях, в яких плануєтьсявиробництво промислової продукції.
Аналізвикористання всього виробничого потенціалу підприємства здійснюється по данимпланового і звітного балансу виробничих потужностей, який розраховується по формулі:
Пк=Пп+Пт+Пр+Пнб±Пз.н-Пв , (9)
де:
Пк — виробнича потужність на кінець періоду;
Пп — виробнича потужність на початок періоду;
Пт — приріст потужності в результаті технічного переозброєння діючих підприємств іздійснення інших організаційно-технічних заходів;
Пр — приріст потужностей в результаті реконструкції діючих підприємств;
Пнб — введення в дію нових потужностей за рахунок нових і розширеннядіючихпідприємств;
±Пз.н — збільшення або зменшення потужності врезультаті зміни номенклатури і асортименту продукції;
Пв — зменшення потужності в результаті їх вибуття.
Наявністьтаких балансів дозволяє здійснювати контроль за правильністю розрахунківвиробничих потужностей, дотриманням норм їх освоєння, виявити резервипідвищення використання наявних виробничих потужностей.
При аналізівизначають рівень освоєння потужностей (коефіцієнт використання потужностей) — досягнутийна певну дату % освоєння конкретної потужності.
/> (10)
Порівнянняфактичного коефіцієнта використання виробничих потужностей з плановим і заминули роки дозволяє встановити зміну ступеня використання виробничихпотужностей, причини цих змін. Низький коефіцієнт показує про наявністьрезервів збільшення випуску продукції без введення в експлуатацію додатковихпотужностей і капітальних вкладень.
Підвищеннякоефіцієнта використання середньорічної потужності може бути досягнуто зарахунок зменшення простоїв обладнання, покращання постачання сировиною,підвищення рівня використання потужностей в цехах, які не досягли проектноїпотужності, зменшення втрат робочого часу.
Всеобладнання ділиться на наявне, встановлене і діюче (рис.2)
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис.2. Видиобладнання.
Аналізрозпочинається з встановлення питомої ваги діючого обладнання в наявному івстановленому обладнанні, що дозволяє встановити резерви збільшення, випускупродукції за рахунок максимального завантаження всього наявного обладнання.
Підвищенняефективності експлуатації діючого обладнання забезпечується 2 шляхами:екстенсивним (по часу) і інтенсивним (по потужності).
Інтенсивневикористання обладнання характеризується показниками випуску продукції на 1верстато-год. (або на 1 грн.), тобто його продуктивністю.
/>
/> (11)
Показникомекстенсивного використання обладнання є
Кекстенсивноговикористання= /> (12)
Аналіз екстенсивноговикористання обладнання пов’язаний з балансом часу роботи (рис. 3.)
/>
Рис. 3.Баланс робочого часу.
Порівнянняфактичного і планового фонду часу характеризує ступінь виконання плану повведенню в експлуатацію обладнання.
Порівняннякалендарного і режимного фонду часу характеризує можливості кращого обладнанняза рахунок підвищення Кзмінності, де
/> (13)
Порівняннярежимного і планового – характеризує резерви часу за рахунок зменшення часу наремонт.
Дляхарактеристики використання часу роботи обладнання застосовуються слідуючикоефіцієнти:
/> (14)
/> (15)
/> (16)
Узагальнюючимпоказником, який комплексно характеризує використання обладнання є
Кінтегральногозавантаження обладнання=Кінтенсивного ´ Кекстенсивного (17)
2.Статистичне вивчення основних фондів на підприємстві
2.1Коротка економічно-організаційна характеристика підприємства
Відкритеакціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі ВАТ «Сумиобленерго») було створенеу 2007 році. Після того, як Кабінет Міністрів України затвердив Закон України“Про приватизацію державних підприємств”, на відкритому засіданні акціонерівбуло прийняте рішення про приватизацію комунального підприємства«Сумиобленерго».
ВАТ«Сумиобленерго» є монополістом на ринку енергоресурсів області.
Крім цього підприємство надаєпослуги виробничого характеру: відпускає теплоенергію.
Фінансовіпоказники підприємства за останні 2 роки наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основніфінансово-економічні показники ВАТ «Сумиобленерго»Показники 2008 рік 2009 рік Відхилення
Виручка від реалізації продукції, послуг, тис. грн
в т.ч. від надання послуг по забезпеченню населення електроенергією, тис. грн
12110
5760
15167,3
6000
+3057,3
+240 Податок на додану вартість, тис. грн 2018,3 2527,9 +509,6 Затрати на виробництво реалізованої продукції, послуг, тис. грн 11069,7 13890,9 +2821,2 Позареалізаційні доходи, тис. грн 5000 6500 +1500 Позареалізаційні витрати, тис. грн 2884 3839,5 +955,5 Прибуток (збиток ), тис. грн 1138 1409,9 +271,9
Як видно зтаблиці 2.1 ВАТ «Сумиобленерго» на протязі двох років має досить високіприбутки. Так, в 2009 році сума прибутку збільшилась на 271,9 тис. грн. Прицьому спостерігається збільшення затрат на виробництво — на 2821,2 тис. грн.,позареалізаційних доходів — на 1500 тис.грн., позареалізаційних витрат на 955,5тис.грн.
Процесвиробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодіїтрьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці тапредметів праці.
Використовуючинаявні засоби виробництва, персонал продукує суспільне корисну продукцію або робитьвиробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місцевитрати живої і уречевленої праці, а з другого, — результати виробництва.Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадровогопотенціалу та рівня їх використання.
Ефективністьвиробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використаннязасобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.Таблиця 2.2Продуктивністьпраці на ВАТ «Сумиобленерго» Показник Базовий рік Звітний рік
Відхилення
+/- Виручка від надання послуг по забезпеченню населення електроенергією, тис. грн 5760 6000 +240 Середньоспискова чисельність працюючих по забезпеченню населення електроенергією, чол. 250 240 -10 Річний виробіток на одного працюючого, тис.грн. 23,0 25,0 +2,0
Зростанняпродуктивності в звітному 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 2 тис. грн. єпозитивною тенденцією.
Проаналізуємоструктуру основних засобів підприємства. У таблиці 2.3 приводяться дані про структуру основних засобів, що є в кінці базисного року.
Таблиця 2.3
Структура основнихзасобів в 2008 році ВАТ«Сумиобленерго»Найменування групи основних засобів
Вартість,
тис. грн Частка до загальної суми основних засобів в %
Виробничі о.з.
Будівлі
Споруди
Передавальні пристрої
Виробниче обладнання
Транспортні засоби
Виробничий інвентар
Інші о.з.
Разом виробничих о.з
8345
2005
445
9367
1328
689
311
22490
33.7
8.1
1.8
37.9
5.4
2.8
1.2
90.9
Невиробничі о.з.
Житловий фонд
Дитячий сад
Разом невиробничі о.з.
1987
238
2225
8.1
1.0
9.1 Разом основних засобів. 24715 100
Як видно з таблиці 2.3, вартість всіх основних засобів на кінець базисного року становила24715 тис. грн. Основні фонди виробничого призначення становили 90.9% (22490 тис. грн.), а невиробничі основні фонди 9.1 % (2225 тис. грн). Часткаактивної частини виробничих основних фондів від загальноївартості виробничих основних засобівстановила
(9367 +1328+ 689+311) / 22490 * 100 % = 52.0 % або 11695 тис. грн.,
пасивна частина — 48.0 % або 10795 тис. грн.
Співвідношенняпасивної і активної частини основних засобів виробничого призначення відповідаєнормі в даній галузі діяльності.
Розглянеморух основних фондів в році, щоаналізується.
Дані про надходження і вибуття основних засобів в 2009 році приведені в таблиці 2.4.
Дані таблиці 2.4показують, що за звітний рік (2009 р.) сталисяістотні зміни в наявності і в структурі основних засобів.
Вартість основнихзасобів зросла на 2740 тис. грн. абона 11.1 %, в тому числі основних виробничих засобівна 3340 тис. грн. або 14.9 % ( в 2009 році підприємство ввело в експлуатаціюдодаткові лінії і побудувало прибудову до складського приміщення).
Збільшиласячастка основних виробничих засобів на3.2 % і відповідно поменшала частка невиробничих основних засобів (в зв'язку з приватизацією квартирпрацівниками ВАТ).
Значно виросла питомавага активної частини основних засобів в загальнійсумі основних засобів з 47.3 % до 52.0 % ( +4.7 %), що потрібно оцінитипозитивно.
2.2Статистичне вивчення основних фондів ВАТ «Сумиобленерго»
Зробимо аналізвикористання основних засобів в 2008(базисний ) і 2009 роках.
По формулахрозрахуємо коефіцієнти оновлення, вибуття і приросту основних виробничих засобів:
Кон =5150. / 25830 = 0.2,
Квиб =1810/22490= 0,08,
Кпр. =(5150-1810) / 22490 = 0,15.
Дані розрахункупоказують досить високе значення коефіцієнтів оновлення і приросту основнихвиробничих засобів, що пояснюєтьсявведенням в експлуатацію нових виробничих потужностей.
Головнимипоказниками використання основних засобівє фондовіддачаі фондомісткість.
Фондовіддача:
/>
де fб, fз – фондоозброєність базового ізвітного років
Qб,Qз – обсяг продукції, тис. грн
Фб, Фз — середня вартість основних виробничих фондів, тис. грн
Відхилення: 4,3 –3,9 = + 0,4
На кожну гривнювартості основних виробничих фондів маємо відповідно 3,9 та 4,3 грн наданихпослуг та виробленої продукції. Зростання показника на 0,4 грн є позитивноютенденцією.
Фондоємність(фондомісткість):
/>
Відхилення: 0,67– 0,8 = -0,13
2. Фондоозброєністьпраці:
О = Ф / Т,
де Ф — середнявартість основних виробничих фондів, тис. грн
Т –середньоспискова чисельність персоналу, чол
Об =5760 / 250 = 23,04 грн/чол
Оз =6000 / 240 = 25,00 грн/чол
Відхилення: 25,00– 23,04 = +1,96
Збільшеннязначень показників фондоозброєнності зумовлене збільшенням вартості основних фондів в році, що аналізується в порівнянніз базисним на 240 тис. грн (закупівля і введення в експлуатацію дві новихлінії) та зменшення кількості працюючих на 10 чоловік.
Значення фондоозброєнності робітників виросло на 1,96тис. грн,.
Таблиця 2.5
Зміна обсягу наданихпослуг в результаті зміни факторів
Період
Зміна обсягу продукції
В тому числі за рахунок
Зміни фондовіддачі
Зміни вартості основних фондів
В абсолютних величинах, тис. грн
ΔQ = Qз -Qб
/>
/> Базисний ΔQ = 3340
(4,3 – 3,9)*6000 = 2400
(6000 – 5760) * 3,9= 936 Звітний У відносних величинах
іа = Qз /Qб
/>
/> Базисний
іа = 1,15 4,3 / 3,9 = 1,1 6000/5760 = 1,042 Звітний
Обсяг наданихпослуг у звітному періоді збільшився у порівнянні з базисним:
1. зарахунок підвищення фондовіддачі на 10 %, що складає 2400 тис. грн.;
2. зарахунок збільшення вартості основних фондів на 4,2 % або на 936 тис.грн.
Наступниметапом аналізу використання основних засобівпідприємства є аналіз використання обладнання і виробничих. потужностей. Для цьогорозраховують коефіцієнт інтенсивного і екстенсивного завантаження обладнання,а також загальний коефіцієнт використанняобладнання.
У таблиці 2.6приведені дані про фактичні значення показників виробничої програми, що плануються в році, що аналізується. Наоснові цих даних розрахуємо коефіцієнти екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання.Таблиця 2.6
Показникивикористання обладнанняПоказник План Факт
Відхилення;
+,-
Кількість встановленого обладнання
Число робочих днів
Тривалість робочого дня (година.)
Коефіцієнт змінності
Виробіток продукції за 1 машино-годину (СВ), грн.
32
250
8
2
1600
32
245
7.6
1.87
1580.9
— 5
— 0.4
— 0.13
— 19.1
Знаходимокоефіцієнт екстенсивного завантаження:
Кекст.= Тфакт./ Тплан.= (32 * 245 * 7.6 * 1.87) / (32 * 250 * 8 * 2) =112320 / 128000 =0.87
Знаходимокоефіцієнт інтенсивного завантаження обладнання:
Кінтенс.= СВфакт./ СВплан = (1580.9 / 1600 = 0.9875)
Кінтегр. =0.87 * 0.9875 = 0.86.
Як видно з таблиці 2.6, виконання плану булодосягнуте тільки по кількості встановленогообладнання.
Резерв підвищеннякоефіцієнта інтегрального завантаженняобладнання полягає в збільшеннітривалості робочої зміни.
Простої в році,що аналізується, були пов'язані із збільшенням часу простою обладнання в ремонті і перевищенням часу установки нового обладнання, що вплинуло на зменшення середньої тривалості зміни на0.4 години. Усунення даного недолікуможе бути досягнуте шляхом введенняпрогресивних організаційних і технологічних заходів.
3. Рівеньрентабельності основних фондів:
Р = П / Ф*100%
Рб =1138 / 5760 * 100 % = 18 %
Рз =1410 / 6000 * 100 % = 24 %
При аналізівикористання виробничих площрозраховують показник, що розраховується як відношеннявалової продукції до площіпідприємства. Даний показник показує випуск продукції у гривнях на 1м2площі підприємства. У таблиці 2.8 приводиться структура площ підприємства, що аналізується. Таблиця 2.7
Структура площ підприємстваПоказник 2008 2009
Відхилення;
+,-
Площа всього (м2):
в тому числі виробнича
Площа основного виробництва (м2)
Площа допоміжного виробництва (м2)
12000
10500
8500
2000
13500
12000
8500
3000
+1500
+1000
+1000
Площапідприємства збільшилася на +1500 м2.
У 2009 році були побудовані прибудова до складу (1000 м2) і столова площею 500 м2 (невиробнича площа). На основі даних таблиць 2.8 і 2.4 розрахуємо випуск готовоїпродукції на 1 м2 загальноїх площі:
2008: Фпл. =22490 тис./ 12000 = 1,87
2009: Фпл. =25830 тис… / 13500 = 1,91
Як видно з отриманихзначень, випуск продукції на 1 м2 поменшав на 0,04 тис. грн істановив 1,91 тис. грн в 2009 році проти 1,87 тис. грн в 2008 році.
2.3Вплив фондоозброєності на ефективність трудових ресурсів, які знаходяться з неюв кореляційній залежності
Рівень ефективністьтрудових ресурсів та їх продуктивності праці формується під впливом різнихфакторів, що діють з різною силою, у різних напрямках і комбінаціях.
Розглянемоприклад залежності виробітку на одного працюючого від рівня їхфондоозброєності.
Таблиця 2.8
Залежність середнього виробітку наодного працюючого від рівня їх фондоозброєності.Номер цеху
фондоозброєність праці, тис. грн на одного працюючого.
х Середній виробіток товарної продукції на одного працюючого, тис.грн, W хW
х2
W2
Wх
Wх = 0,53+ 1,18х 1 8,7 7 60,9 49 75,69 8,79 2 3,7 3 11,10 9 13,69 4,07 3 6,0 4 29,0 16 36,00 5,25 4 6,2 5 31,0 25 38,44 6,43 5 5,9 4 23,6 16 34,81 5,25 6 7,8 6 46,8 36 60,84 7,61 7 8,7 7 60,9 49 75,69 8,79 8 3,6 3 10,8 9 12,96 4,07 9 6,2 5 31,0 25 38,44 6,43 10 7,5 6 45,0 36 56,25 7,61
Разом
64,3 50 345,1 270 442,81
64,3
Дані по 10 цехампоказують, що зі збільшенням фондоозброєності на 1 тис. грн на одногопрацюючого дає приріст виробітку за рік на 1,18 тис. грн… Якщо побудуватиграфік, то можна побачити, що зв'язок між цими показниками прямолінійний і йогоможна виразити рівнянням прямої лінії:
Wх = а+ bх
де W—середній виробіток товарної продукції на одного працюючого, тис.грн, ;
х -— фондоозброєність праці, тис.грн на одного працюючого;
а і b— параметри рівняння, що потрібно знайти.
/>
Рис. 4.Залежність середнього виробітку від фондоозброєності праці
Щоб знайтизначення коефіцієнтів а і Ь, необхідно вирішити наступну системурівнянь:
/>.
Значення Σх,ΣW, ΣхW, Σх2 розраховуються на підставі вихіднихданих (табл. 2.8).
Підставимоотримані значення в систему рівнянь і вирішимо її способом виключень:
/>
Звідси: b = 1,18 a = 0,53
Після цьогорівняння зв’язку буде мати вигляд: Wх= 0,53 + 1,18х
Що являють собоюці параметри в даному рівнянні? Коефіцієнт а— це постійна величина, не пов'язаназ фондоозброєністю. Коефіцієнт bпоказує, що зі зростанням фондоозброєностіна 1 тис. грн виробіток продукції збільшується на 1,18 тис.грн.
Використовуючи цідані, можна розрахувати вирівняний рівень виробітку для кожного цеху за умовинезмінності усіх факторів, що визначають виробіток, крім фондоозброєності…Відхилення фактичного рівня від теоретичного свідчить про те, що на ньоговпливають і інші фактори.
Крім рівняннязв'язку в кореляційному аналізі розраховується ще і коефіцієнт кореляції, щохарактеризує тісноту зв'язку, чи, іншими словами, міру пропорційності. Томущо цей зв'язок між досліджуваними показниками прямолінійний, то використовуємоформулу лінійного коефіцієнта кореляції:
/>
Його величинадалека від 1. Це свідчить про те, що зв'язок між факторами не тісний.Коефіцієнт детермінації (d = r2 = 0,0016) показує, що змінавиробітку на даному підприємстві тільки на 0,16 % залежить від ступеня фондоозброєності.Звідси видно, що результати кореляційного аналізу можуть бути використані дляпідрахунку резервів росту виробітку і для визначення його рівня на перспективу.Знаючи, наприклад, що в наступному році фондоозброєність буде 10 тис.грн, можнасказати, що їх виробіток складе 12,33 тис. грн. (ух=0,53 + 1,18 •10) за умови, що співвідношення між іншими факторами не зміняться.
3.Напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів
Протягом останніхроків на більшості підприємств різних галузей народного господарства Україниспостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активноїчастини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межахвідповідно 5-6 % та 2-3 % загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічногоспрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничогоустаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілихйого одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискоренняй підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічногорівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити іреалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
- усебічнеприскорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудовайого структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарськогопопиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування,забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічнозв'язаних) систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці,які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
- зосередженнязусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічногопрогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотномупідвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективностівиробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
- докоріннеполіпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіхстадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл —запровадження — експлуатація нової техніки);
- дотриманнякожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного таекономічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальнетехнічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різкезбільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічномалоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміниспрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновленнятехніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
- створенняринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійнузаінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільшефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних таорганізаційних новацій (нововведень).
Практичнареалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальнихпроцесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самихпідприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повномуобсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки,безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземногокапіталу.
Висновкита пропозиції
При написаннікурсової роботи була поставлена і досягнута мета — розглянути форми та методистатистичного аналізу основних фондів ВАТ «Сумиобленерго». В першу чергу буврозкритий зміст видів основних фондів — фізичного та морального. Булорозглянуто значення розрахунку статистичних показників наявності та рухуосновних виробничих фондів в управлінні матеріальними ресурсами, визначенозміст розширеного відтворення виробничих фондів, визначено показникиефективності та основні напрямки інтенсифікації відтворення виробничих фондів вВАТ «Сумиобленерго», визначена залежність продуктивності праці відфондоозброєності праці.
ВАТ«Сумиобленерго» на протязі двох років має досить високі прибутки.
Вартість всіхосновних засобів на кінець базисногороку становила 24715 тис. грн. Основніфонди виробничого призначення становили90.9 % (22490 тис. грн.), а невиробничі основні фонди 9.1 % (2225 тис. грн). Часткаактивної частини виробничих основних фондів від загальноївартості виробничих основних засобів становила52.0 %
Збільшиласячастка основних виробничих засобів на 3.2% і відповідно поменшала частка невиробничих основних засобів (в зв'язку з приватизацією квартир працівниками ВАТ).
Значно вирослапитома вага активної частини основних засобів в загальнійсумі основних засобів з 47.3 % до 52.0 % ( +4.7 %), що потрібно оцінитипозитивно.
На кожну гривнювартості основних виробничих фондів ВАТ «Сумиобленерго» мало відповідно 3,9 та4,3 грн наданих послуг та виробленої продукції. Зростання показника на 0,4 грнстало позитивною тенденцією.
Просте йрозширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервномупроцесі здійснення різних його взаємозв'язаних форм — ремонту, модернізації тазаміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкціїта розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а такожспорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхідною передумовоюнормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеняспрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Вчасний ремонт, модернізаціята зміна основних фондів відіграють велику роль в процесі підвищенняефективності виробництва.
Забезпеченнявисоких темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише заумови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондівпідприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуваннюналежного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого — дають змогузбільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів,знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації йвитрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищуватифондовіддачу і прибутковість.
Списоквикористаної літератури
1. ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 12.06.2007 № 283 зізмінами та доповненнями
2. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказомМіністерства фінансів України від 27.02.2000 № 92.
3. БутинецьФ. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економіч аналіз. Практикум: Навч. посібник длястудентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416с.
4. ГоловачО.В. Статистика.- К.: Вища школа, 2007.
5. ГоркавийВ.К. Статистика.- К.: Вища школа, 2008.
6. ІвахненкоВ. М. Курс економічного аналізу. — К.: Знання прес, 2000.
7. ІвахненкоВ. М., Горбаток М. /., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ, 2007. —176 с.
8. ІващенкоВ. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності. — К.: КНЕУ, 2008.— 204 с.
9. КоробовМ. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, 2000.
10. КулиничО.І. Теорія статистики.- К.: Вища школа, 2008
11. Общаятеория статистики: Учебник/ Ефимова М.В., Петрова Е.В., Румянцев В.Н.-М.: ИНФРА,2008.
12. Общаятеория статистики: Учебник для вузов/ Кильдишев Г.С., Овсиенко П.М. и др.- М.Статистика, 2010.
13. Савицкая Г.В. Аналіз хозяйственннойдіяльності підприємства Мн.: “Экоперспектива",2007
14. ХеддервікК. Фінансовий і економічний аналіз діяльності підприємства / Під ред. Ю.Н. Воропаєва М.: “Фінанси істатистика ", 2000
15. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методіка фінансового аналізу. — М.: «ИНФРА», 2007
16. Шишкин А.К., Мікрюков В.А. Учет, аналіз,аудит на підприємстві. М.: «Аудиит,ЮНИТИ », 2000