МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРАЕКОНОМІКИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
здисципліни«ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА»
Виконала
студенткагр. ЗЕП-05-2
ПлюснінаГ.О.
Перевірив
доцентк.е.н. Іванова І.С.Кривий Ріг-2010
Теоретичнезавдання
Силова (фізична)безпека. Технічні заходи забезпечення безпеки
Силова складова економічноїбезпеки в програмі антикризового господарства має: забезпечити фізичну іморальну безпеку співробітників; гарантувати безпеку майна та капіталупідприємства; гарантувати безпеку інформаційного середовища підприємства;забезпечити сприятливе зовнішнє середовище бізнесу.
До основнихнегативних впливів, що характеризують цю складову характеризують: фізичні іморальні впливи, спрямовані на конкретних особистостей (особливо на керівництвота провідних спеціалістів) з метою заподіяти шкоду їх здоров’ю та репутації, щостановить загрозу нормальній діяльності їх підприємства.
Негативнівпливи, що завдають шкоди майну підприємства, несуть загрозу зниження вартостійого активів і втрати економічної незалежності (дезінформація, знищенняінформації).
Причинами цихнегативних явищ є:
– нездатністьпідприємств-конкурентів досягти переваг коректними методами ринковогохарактеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниженняпоточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетинговихдосліджень ринку тощо.
– кримінальнімотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів черезшантаж, шахрайство або крадіжки;
– некомерційнімотиви посягань на життя та здоров'я керівників і працівників підприємства(організації), а також на майно фірми.
Протидією цимнегативним впливам повинна займатися служба охорони. Її обов’язок –забезпечувати фізичний захист керівництва підприємства, організовуватипропускний режим, здійснювати охорону приміщень, ліній зв’язку й устаткування.
Названіспонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (фізичного таморального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного усуненнякерівників, вищих менеджерів і головних спеціалістів спричинюються переважнозіткненням комерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів,конфліктами керівництва підприємства (організації) з кримінальнимиорганізаціями (особами), а також політичними мотивами. Спроби морального тискуна працівників тієї чи тієї фірми, як правило, робляться з метою змусити їхучинити дії, що завдаватимуть шкоди економічній безпеці та ефективномуфункціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть бути представникикриміналітету, корумповані чиновники служб безпеки та податкових служб абоспеціально найняті для цього люди та організації.
У кінцевомупідсумку сукупність негативних дій щодо силової складової економічної безпекиможна стисло сформулювати так:
1) фізичні таморальні впливи особистого спрямування (спрямовані проти конкретноїособистості);
2) негативнідії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози зменшення активівпідприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової незалежності;
3) негативнийвплив на інформаційне середовище суб'єкта господарювання (так званийпромисловий шпіонаж).
Основні види дійз метою організації силової складової економічної безпеки.
На всіх великихі середніх підприємствах (в організаціях) звичайно створюються автономні службибезпеки, а безпека функціонування невеликих фірм може забезпечуватисятериторіальними (районними або міськими) службами, що в них фірма наймає одногочи кількох охоронців.
Такі службиохорони, як правило, створюються при місцевих органах внутрішніх справ або придержавній службі безпеки. Пріоритетним принципом організації та функціонуваннясистеми безпеки фірми треба вважати її комплексність, яку можна зобразити увигляді тривимірної моделі.
Служба безпекибудь-якої фірми постійно виконує певний комплекс завдань. Головними з них длябудь-якої фірми є такі:
1) охоронавиробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що вважаютьсякомерційною таємницею даної фірми (підприємства, організації);
2) організаціяроботи з правовою та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць фірми;
3) запобігання необґрунтованомудопуску й доступу до відомостей та робіт, які становлять комерційну таємницю;
4) організаціяспеціального діловодства, яке унеможливлює несанкціоноване одержаннявідомостей, віднесених до комерційної таємниці відповідної фірми;
5) виявлення талокалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесізвичайної діяльності та за екстремальних ситуацій;
6) організаціярежиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі,переговори й наради в рамках ділового співробітництва фірми з іншимипартнерами;
7) забезпеченняохорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів,необхідних для виробничої або іншої діяльності;
8) організаціяособистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і спеціалістів фірми;
9) оцінкамаркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів і зловмисників.
Зрозуміло, щоперелік конкретних завдань стосовно організації системи безпеки фірми залежновід специфіки її діяльності може бути більшим або меншим, але він завжди маєбути достатнім та обґрунтованим.
Функції, об’єктита управління безпекою.
Сукупністьконкретних завдань, що стоять перед та управління службою безпеки фірми,зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні функції, що звичайнопокладаються на службу безпеки фірми (підприємства, організації), їхсформульовано достатньо конкретно й чітко, що має суттєве практичне значення.
У нормативнихдокументах, які визначають організацію діяльності служб безпеки фірм,виокремлюються конкретні об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загрозі протиправних посягань. Беручи загалом, до них належать:
• персонал(керівні працівники; персонал, який володіє інформацією, що становитькомерційну таємницю фірми);
• матеріальнізасоби праці та фінансові кошти (приміщення, споруди, устаткування, транспорт;валюта, коштовні речі, фінансові документи);
• інформаційніресурси з обмеженим доступом;
• засоби тасистеми комп'ютеризації діяльності фірми (підприємства, організації);
• технічнізасоби та системи охорони й захисту матеріальних та інформаційних ресурсів.
Служба безпекифірми завжди має бути готовою до подолання критичної (кризової) ситуації, щоможе постати через зіткнення інтересів бізнесу та злочинного світу. Дляуправління безпекою багато які фірми створюють так звані кризові групи, доскладу яких входять керівник фірми, юрист, фінансист і керівник служби безпеки.Головна мета діяльності кризової групи — протидіяти зовнішнім загрозам длябезпеки фірми.
До технічнихзасобів силової безпеки відносять охоронну сигналізацію. Охоронна сигналізаціяпризначена для швидкого звіщення про факт проникнення порушника на об’єкт приорганізації захисту його периметру та приміщень. Автономна охороннасигналізація підвищує загальний рівень безпеки житлових, складських, виробничихприміщень, магазинів та офісів і вимусить відступити злочинців завдякиаварійним сиренам. Але якщо охоронна сигналізація підключена ще й до пультуцентралізованої охорони, тоді її ефективність стає значно вищою.
Застосуваннясистеми охоронної сигналізації надає можливість бути впевненими у тому, щоприміщення знаходяться під постійною надійною охороною, незалежно від часу рокуабо доби. Системи охоронної сигналізації забезпечують безперервний контрольситуації у охороняємому приміщенні, а також в межах периметру контролюємоїтериторії.
Охороннасигналізація складається з набору охоронних датчиківрізного принципу дії (контактні, об’ємні, вібраційні та інші), центральногоконтролера системи, який опрацьовує інформацію що надходить, а також засобівзвіщення (сирен, мигалок або строб-спалахів) і контрольної панелі, котрімонтуються у приміщенні. Сучасна охоронна сигналізація у змозі попередити протривогу дзвінком на номер мобільного телефону контактної особипідприємства-замовника.
Комплекс заходівпо охороні об’єкту, які забезпечують спеціалізовані охоронні підприємства:
1) встановленняна шляху порушника фізичних перепонів;
2) раннєвиявлення порушника (ще до того, як він дістанеться до мети свого наміру);
3) оцінкуситуації;
4) прийняттятермінових заходів що до припинення дій злодія;
5)відеодокументування;
6) передача сигналівтривоги або повідомлень про пригоду.
Також дозасобів силової безпеки відносять контрольно-пропускний пункт.
Існуєсуперечність у природі таких явищ як заборони (обмеження) і підприємництво.Тому від розробника контрольно-пропускного режиму потрібна велике мистецтво,щоб знайти розумний баланс між інтересами підприємства та необхіднимиобмеженнями.
Перш ніжприступити до розробки нормативних документів контрольно-пропускного режиму, атим більше практичних заходів, необхідно визначитися з вихідними даними.Розробник при цьому повинен провести їх комплексну оцінку, за результатами якоївизначаються основні положення інструкції про КПР. Важливовитримати послідовність оцінки вихідних даних:
1. Оргструктура об'єкта, дислокація його частин і ступінь впливу наорганізацію КПР характеру діяльності на кожній частині (визначення об'єктів,які потребують організації контрольно-пропускного режиму; специфікації тазагальної характеристики елементів КПР)
2. Добовий «Трафік», тобто обсяги потоків людей, вантажів,матеріальних цінностей та транспортних засобів, які будуть проходити черезкожне КПП (підбір найбільш адекватної виробничим завданням пропускної здатностіКПП
3. Ранжування категорій об'єктів, вантажів і транспортних засобів заступенем важливості. Ранжуються також категорії осіб, що перетинаютьмежі об'єктів, які потребують КПР. Додаткову чіткість дає класифікація об'єктіввиходячи зі ступеня захищеності і умов доступу. Так,приміщення поділяються на загальнодоступні, об'єкти обмеженого доступу тавідкриті об'єкти. Після цього необхідно прояснити питання, що виникають приорганізації КПР і розробці вихідних документів на обладнання об'єкта і самерозподіл категорій режиму на ці питання відповідає.
Приміщення закріплюється вконкретній категорії і це обгрунтовує ряд особливостей:
- необхідність фізичної охорони (і вигляд);
- технічні засоби, що використовуються для створення режимубезпеки;
- можливі варіанти порядку щодо пропуску осіб, ТЗ іматцінностей на об'єкт передаються адміністрації підприємства для вибору;
- умови доступу на об'єкт відвідувачів і співробітників.Длявеликих підприємств характерно створення кількох видів перепусток, серед якихможна виділити матеріальні пропуску, разові, постійні та тимчасові. Службабезпеки або адміністрація об'єкта розробляє зразки бланків, при цьому робитьсяце з обов'язковим виконанням умови відмінності за зовнішнім виглядом. До тогож, пропуску повинні мати кілька ступенів захисту. Пропускуоформлюються за письмовим заявка і видаються через бюро перепусток (крімматеріальних). Види пропусків розробляються виходячи з характеристикпідприємства.
- Постійні перепустки призначені для постійних співробітників,яких приймають на постійну роботу. Також такіперепустки видаються працівникам інших підприємств, які з тих чи інших причинмають необхідність доступу до об'єкта, наприклад, для обслуговування. Цей видперепусток найчастіше ділиться на кілька груп, а їх призначення, кількість таінші характеристики визначаються інструкцією про КПР. Можливо дваваріанти зберігання постійних перепусток — в кабінах на КПП і на руках успівробітників об'єкта. У разі тривалоївідсутності співробітника, він зобов'язаний здати свою перепустку на зберіганняу відділ кадрів або бюро перепусток. Начальником служби безпекизабезпечується організація регламенту знищення перепусток у разі звільненняпрацівника.
- Тимчасові перепусткипризначені для працюючих за контрактом, тимчасово, а також дляприкомандированих до підприємства Тимчасові перепустки рекомендується зберігатина контрольно-пропускному пункті. Спеціально для тимчасових перепустокрозробляється окрема інструкція, що регламентує їх термін дії та порядокоформлення. З обов'язковим пред'явленням документа, що посвідчує особудопускається використання тимчасових перепусток без фотографії.
- Використання разових перепусток обумовлено необхідністюпідприємства взаємодіяти із зовнішнім світом. Ціперепуски видаються відвідувачам і клієнтам, на одну особу і винятково дляодноразового проходу через КПП на конкретний об'єкт. Тут же необхідновідзначити деякі нюанси використання разових перепусток. Перш за все, разоваперепустка, видана водію транспортного засобу може бути одночасно разовоюперепусткою і для самого транспортного засобу — це найбільш логічно.Використовувати разову перепустку можна протягом певного часу для разовогопроходу на територію об'єкта. Необхідно організувати контроль за відвідувачами,їх переміщенням всередині об'єктів. Це здійснюється проставлянням часу іпідпису особи, що прийняла відвідувача на зворотному боці перепустки. На зворотному шляху через КПП разова перепусткавилучається у відвідувача і його прізвище та ім'я записується в спеціальнукнигу обліку разом з часом відвідування. Якщо відвідувач не вийшов з об'єкта після закінчення термінудії перепустки, контролер повинен доповісти начальнику варти про це (або,залежно від інструкції, черговому по КПП). Останній вживає заходів щодоз'ясування причин затримки, визначає ймовірне місцезнаходження відвідувача.
- Матеріальні перепустки. Якзрозуміло з назви, такі перепустки видаються для того, щоб забезпечитиконтрольоване вивезення через КПП товарно-матеріальних цінностей. Ціперепустки видаються виключно адміністрацією підприємства і термін їх діївизначається не інакше як інструкціями про КПР, які розробляються службоюбезпеки. Такі перепустки в обов'язковому порядкувилучаються на КПП і здаються в бюро перепусток, при цьому на КПП обов'язковоповинні бути зразки діючих перепусток, також кілька зразків виділяється длянавчання співробітників охорони.
- Використання Контрольно-пропускних пунктів
- Пропускний режим на підприємствіорганізується обладнанням спеціальних контрольно-пропускних пунктів (КПП). Вониповинні забезпечувати потрібну пропускну спроможність, а також зручність приперевірці документів з достатнім увагою. Документимає бути можливо перевірити у всіх осіб, до того ж, деякі пропускні пунктиповинні обладнуватися можливістю огляду будь-яких видів транспорту,матеріальних цінностей і вантажів.
- Контрольно-пропускні пункти повинні задовольняти ряду вимог,серед яких основним вважаються:
- Вимога виключення можливості проникнення на об'єкт через КППбез перевірки. Так само важливо виконання цієї вимоги як для транспортних засобів,так і для людей.
- Мінімізація часу, що йде на перевіркудокументів, матеріальних цінностей і огляд транспорту.
- Максимальна робота щодо забезпечення безпеки співробітниківохорони при огляді транспортних засобів і людей.
- Наблизити до нуля можливість помилки при огляді та пропускутранспортних засобів і людей.
- На будь-яке КПП мають бути проведені всівиди зв'язку, а також в обов'язковому порядку встановлено пристрій для викликупідкріплення охорони, також необхідний список телефонів адміністрації, щоббудь-які питання можна було вирішити не залишаючи КПП.
Практичнезавдання
1.Проаналізувати ймовірність виникнення банкрутства підприємства за наступнимимоделями:
- дво та п’ятифакторна модельАльтмана;
- п'ятифакторна модель (індекс)Копана і Гольдера;
- чотирьохфакторні моделі Тішоуі Таффлера.
За двофакторною моделлю Альтмана ймовірність банкрутства (індексZ) визначається за значеннями коефіцієнтів покриття (Кn) ікоефіцієнтів автономії (Ка) на підставі рівняння:
Z = -0,3877 — 1,0736Kn + 0,0579Ka.
/>
/>
Z = -0,3877 — 1,0736·0,78 + 0,0579·0,26 = -1,21
Для підприємств, у яких значення Z = 0, ймовірність банкрутствастановить 50%. Від'ємні значення Z(Z 0) — про підвищення зі зростанням значень (Z).
Отже для вивчаємого підприємства ймовірність банкрутствазменшуєтся.
П'ятифакторна модель Альтмана, за якою (індекс Z) розраховується:
Z = 1,2K1 + 1,4К2 + 3,3K3 + 0,6K4+ 0,999K5,
/>;
/>;
/>;
/>;
/>;
Z = 1,2·(-0,16) + 1,4·0,134 + 3,3·0,015 + 0,6·0,353 +0,999·0,264=0,52
Залежно від значень "індексу Z" визначають ступіньможливого банкрутства (табл. 1).
Таблиця 1 Оцінка ймовірності банкрутства за значеннями "індексу"Значення індексу Z Ймовірність банкрутства 1,8 і менше Дуже висока Від 1,81 до 2,7 Висока Від 2,71 до 2.9 Існує ймовірність 3,0 і вище Дуже низька
Отже за даною моделлю існує дуже висока ймовірність банкрутства.
Для українських підприємств коректнішим є застосуванняп'ятифакторної моделі, запропонованої у 1983р. з такими оцінками "індексуZ":
Zk = 0,717K1 — 0,847K2 + 3,107K3+ 0,42К4+ 0,995K5,
/>.
Zk = 0,717·(-0,16) — 0,847·0,134 + 3,107·0,015 + 0,42·0,357+ 0,995·0,264 = 0,23
Граничне значення "індексу ZK" дорівнює 1,23.Якщо Z 1,23, то фінансовий стан треба вважатистійким.
Тобто й за даною моделлю підприємству загрожує банкрутство.
Крім індексу Альтмана, в практиці аналітичних оцінок ймовірностібанкрутства використовують індекс Конана і Гольдера.
Він характеризується як п'ятифакторна модель за рівнянням:
ZКГ = 0,16Х1 — 0,22Х2 + 0,87Х3 + 0,10Х4 ± 0,24Х5,
/>
/>;
/>;
/>;
/>.
ZКГ = 0,16·0,461- 0,22·0,131 + 0,87·0,011 + 0,10·0,075 ± 0,24·0,062=0,077
Ймовірність виникнення ознак банкрутства визначають за шкалою(табл. 2).
Таблиця 2 Ймовірність затримки платежів при значеннях
Значення Zкг Ймовірність затримки платежів,% + 0,210 100 +0,002 80 +0,480 90 -0,026 70 -0,068 50 -0,087 40 -0,107 30 -0,131 20 -0,164 10
За чотирьохфакторними моделями розраховують індекс Z за тестами Тішоу(Z,) і Таффлера (ZT).
Індекс за Тішоу має вигляд:
Zi = 0,063X1+ 0,092X2 + 0,057Х3 + 0,001 Х4,
/>;
/>;
/>;
/>.
Zi = 0,063·0,576+ 0,092·0,019 + 0,057·0,134 + 0,001·0,357=0,046.
Граничне значення Zі = 0,037.
Якщо Zі 0,037, то у підприємства стійкийфінансовий стан.
За індексом Тішоу у підприємства стійкий фінансовий стан.
Індекс Z за Таффлером має вигляд:
ZТ = 0,03Х1+ 0,13 Х2 + 0,18Х3+ 0,16Х4,
/>;
/>=0,781;
/>;
/>.
ZТ = 0,03·0,081+ 0,13·0,781 + 0,18·0,235 + 0,16·0,316=0,2
Якщо ZT > 0,3, то підприємство має стійкийфінансовий стан, коли ZT
Згідно індексу Таффлера підприємство має не досить стійкийфінансовий стан.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрощук Г. А., Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия. – К.::«Ин Юре», 2000.- 400с.
2. Економіка підприємства // Заред. С. Покропивного. -К.: КНЕУ, 2000.-528с.
3. Барановський А. Экономическаябезопасность регионов. — Финансовая Украина. 1995.-№48.
4. Павловский М. Основынациональной безопасности Украины на переходном этапе // Голос Украины. –1997.-№59
5. Безопасность бизнеса: Справоч.Пособие //Под ред. Ю.И. Когута. –К ., 1993.