Національнийпедагогічний університет
імені М.П. Драгоманова
Кафедра економічноїтеорії
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведеннясемінарського заняття з економічної теорії на 3-му курсі Інституту українськоїфілології
Загальнівідомості про семінар
1. Тема семінару. «Підприємництво»
2. Мета семінару:
ü Освітня: перевірити встудентів знання про підприємство, як складову окремої галузі або національноїекономіки; види підприємницької діяльності, різні точки зору трактуванняпідприємства; основну функцію підприємства та її конкретизацію.
ü Розвиваюча: розвиток в студентів знань про підприємство тапідприємництво, вміння розрізняти ці поняття, сприяння кращому розуміннюпідприємницької діяльності.
ü Виховна: розвивати економічне мислення; виховуватикультуру спілкування; стимулювати розвиток умінь студентів правильноформулювати свої відповіді, розвивати допитливість і самостійність тавиховувати в студентів розуміння значення підприємництва, його функції та видидіяльності.
3. Вимоги до знань і вмінь студентів:
Студентиповинні знати:
· Що таке підприємство;
· Які функції виконує підприємство;
· Що таке суспільний та приватний інтерес;
· який зміст вкладається у поняття підприємництво;
· яким чином відрізняються поняття підприємства та підприємництва;
· які види підприємництва властиві сучасній економіці;
Студентиповинні вміти:
· чітко представляти себе невід’ємною частиною економічних процесів;
· пояснити значимість підприємства в ринковій економіці;
· пояснити функції підприємства;
· відокремлювати поняття підприємство та підприємництво.
4. Обладнання: дошка, крейда, схеми, підручник, роздатковийматеріал.
4.Література
а) для студентів:
1. Загальна економіка: Підручник. За ред. І.Ф. Радіонової. – 6‑тевид., доп., перероб. і виправлене. – Кам’янець – Подільський: Аксіома, 2008.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ Заред. В.Д. Базилевича. – 6‑те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес,2007.
3. Єщенко П.С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка:Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.
4. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс:принципы, проблемы и политика: пер. с 14‑го анг. Узд. – М.: ИНФРА‑М,2004.
5. Мэнкью Н. Грегори. Макроэкономика.‑М., 1994.
6. Основи економічної теорії/ За ред. А.А. Чухно.‑К.:Вища школа, 2001.
б)для викладача:
1. Загальнаекономіка: Підручник. За ред. І.Ф. Радіонової. – 6‑те вид., доп.,перероб. і виправлене. – Кам’янець – Подільський: Аксіома, 2008.
2. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка /За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К.: Альтернатива, 2003.
Проведення семінару
Вступна частина (5 хв.):
1. Оголошення теми: «Підприємництво».
2. Мета семінару: розширення в студентів знань про підприємство,його основну функцію та трактування походження. Формування уявлення пропідприємництво та його види.
3. Актуалізація проблеми семінару (5 хв.)
Засвоївши фундаментальні поняття ринкової економіки, ви вжепідготовлені до розгляду складного і цікавого явища, що називаєтьсяпідприємництвом. Зв’язок між ринковими відносинами і підприємницькою діяльністюбезпосередній: підприємництво можливе лише там, де реалізуються такі ринковіпринципи, як економічна свобода і конкуренція.
Слово «підприємець» викликає у громадян України різнуреакцію: в одних – захоплення і бажання наслідувати, в інших – роздратування ізаперечення. Такі протилежні оцінки, зокрема, породжені змістом, що йоговкладають у це слово різні люди. Наше завдання – розкрити справжній зміст із’ясувати роль підприємця в організації економіки.
Був час, коли товари виготовлялись окремими працівниками.Кожний продукт мав свого творця, навіть носив відбиток його особистості. Вартозгадати майстрів-ремісників, якими була багата Київська Русь. Але поступовопроцес виробництва ускладнюється. Робітники не можуть виробити товарсамостійно, вони спеціалізуються на виконанні окремих операцій. Ринок же визнаєтільки готову продукцію. Для того, щоб її виготовити, працівники маютьоб’єднувати свої трудові зусилля, кооперуватися. Так виникають підприємства.
В економіці кожної країни існує велика кількість підприємств.Причому чим розвиненіша країна, чим різноманітніші потреби її населення, тимбільше й підприємств. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки їх налічуєтьсяблизько 20 млн. і називаються вони там одиницями бізнесу (business units). Уколишньому Радянському Союзі підприємств було значно менше – близько 750 тис.,у тому числі в промисловості – 45 тис. Невелика кількість підприємств властиваадміністративній економіці. Адже централізоване управління, що є атрибутом цієїекономіки, важко забезпечувати за великої кількості підприємств.
Основначастина семінару (70 хв.)
1. Питання плану семінару.
1) Підприємствота його основні функції.
2)Підприємництво. Походження підприємництва
3)Типи підприємців та підприємницька діяльність.
Основнітези з питань плану семінарського заняття.
По-перше, підприємство являє собою технологічно відособленусукупність засобів виробництва та робочої сили. Згадайте, що вам відомо профактори виробництва. Кожне підприємство має різні фактори виробництва іпо-різному узгоджує їх. Наприклад, взуттєва фабрика та хлібозаводвикористовують аж ніяк не схожі верстати, обладнання, сировину, а їхні робітникимають різні професії. На підприємствах, звичайно, застосовуються різнітехнології виробництва. Це й означає, що дані підприємства технологічновідособлені як одне від одного, так і від інших підприємств.
По-друге, кожне підприємство – це ланка у національній абонавіть міжнародній спеціалізації. Воно зосереджується на виготовленні певноїречі чи послуги. Організаційне поєднання факторів виробництва в процесістворення товару завершується випуском готової продукції. Тобто виробничіпроцеси в рамках підприємства набувають завершеності у вигляді кінцевогорезультату. Нехай в одному випадку це буде літак, а в іншому – тільки детальдля цього літака, для відповідних підприємств то буде кінцева продукція.
По-третє, кожне підприємство характеризується економічноювідособленістю. Все майно підприємства, з усіма засобами виробництва татехнологіями, є відособленою власністю. Власність передбачає володіння,користування та розпорядження цим майном. Зауважимо, що ця власність не будеповною, коли майно орендується. В деяких випадках може поєднуватися володіннята управління кількома підприємствами. У наступній темі ми побачимо, як формивласності впливають на організаційні форми підприємств. Тут ми зупинимося наінших проявах економічної (господарської) самостійності підприємств.
Підприємство розпоряджається своїм майном. На цій підставівоно самостійно складає свою виробничу програму, набирає кадри, здійснюєуправління виробничим процесом, реалізує одержану продукцію, відшкодовує своївитрати та отримує прибуток. Навіть у такому схематичному переліку знайшливідображення всі основні економічні процеси та явища. В економіці підприємствав мініатюрі відбивається вся економіка, з усіма її головними процесами:виробництвом, обміном, розподілом. Ось чому економічну життєдіяльністьпідприємства називають мікроекономікою.
По-четверте,підприємство– це соціальний осередок суспільства, певний колектив співробітників.Було б неправильно обмежити все життя підприємства лише технологічними тагосподарськими процесами. На підприємствах проходить важлива частина життялюдини, через колектив відбувається її розвиток, духовне зростання. Від злагодив колективі залежить економічний успіх підприємства. Ви, напевне, чули, якоговеликого значення надають почуттю колективізму на японських підприємствах?Знайомлячись, японець називає не своє прізвище, а фірму, де він працює.
Хочапідприємства і є самостійними ланками економіки, діють вони зовсім неізольовано. Всі підприємства перебувають у спільному економічному просторі. Тіз них, що виробляють однорідну продукцію, об’єднуються у галузі. Міжгалузями існують тісні зв’язки з поділу праці та обміну продукцією. Наприклад,машинобудівна галузь забезпечує текстильну верстатами, деревообробна постачаєсировину для меблевої промисловості тощо. Такі зв’язки свідчать про те, щогалузі утворюють єдиний господарський організм – національну економіку.
Підприємництво.Підприємництвомназивають самостійну, ініціативну діяльність з виробництва товарів та наданняпослуг з метою одержання прибутку, що передбачає здійснення нововведень привикористанні власних коштів, а також самостійність і ризик.
Термін«підприємець» вперше було застосовано на початку XVIII ст. французьким банкіромР. Кантільоном. До підприємців він відносив тих, хто був зайнятий своєюсправою в умовах нестабільності, а отже – був змушений ризикувати.
Розробкутеорії підприємництва продовжив німецький соціолог М. Вебер, який усвоїй книзі «Протестантська етика і дух капіталізму» (1905 р.) розробивмодель «ідеального підприємця». Мотивами підприємницької діяльності, заВебером, є прагнення влади і визнання, що досягається нагромадженням багатства.Він визначав підприємництво як спосіб життя, за якого людина існує задлясправи, а не справа задля людини.
В. Зомбарт, німецькийекономіст, соціолог, історик культури, у праці «Буржуа. Етюди з історіїдуховного розвитку сучасної економічної людини» розкрив умови реалізації такзваного духу підприємництва. Ними, за Зомбартом, є: поєднання бажання матигроші із вмінням організувати справу, дотримання ділової етики, яка передбачаєкомерційну солідність і вірність угодам.
Й. Шумпетер, відомийавстро-американський економіст, бачив призначення підприємця у виконанні нимролі економічного лідера та новатора, людини, що є рушіємнауково-технічного прогресу. Підприємець Шумпетера суттєво відрізняється відзвичайного хазяїна, адже сенс підприємницької діяльності полягає, як вінвважав, у нововведеннях за п’ятьма напрямами:
1)виробити нові блага абополіпшити якості існуючих; 2) впровадитинові способи виробництва; 3) освоїти нові ринки збуту; 4) використати новіджерела сировини; 5) створити промислові організації нового типу.
Векономіці є три типи підприємців: підприємець-власник, підприємець-орендар іпідприємець-менеджер.
Упершому випадку підприємець є власником чи співвласником підприємства, всьогокапіталу або його частини. В другому – підприємець є господарником, якийзабезпечує процес виробництва на власних або орендованих засобах виробництва.Це може бути фермер, який обробляє власну або взяту в оренду землю; майстер,який організував ательє пошиття одягу у своєму чи орендованому приміщенні.Третій тип – підприємець менеджер, людина високої кваліфікації, широкихспеціальних знань у галузі управління. Він навіть може не мати ні власного, ніорендованого майна, працювати за наймом на великих підприємствах, здійснюючиуправління ними. Найвідоміші фірми світу «Дженерал моторз», «Міцубісі», «Майкрософт»своїми успіхами зобов’язані саме створеній у них високій культурі менеджменту.
Приватнийта суспільний інтереси у підприємницькій діяльності поєднуються.Підприємець, передусім, реалізує свій особистий, приватний інтерес. Вінорганізовує свою справу таким чином, щоб одержати від неї найбільшу вигоду.Постає питання: чи не суперечить мета власного збагачення підприємця суспільнимінтересам? Така ситуація не виключена. Суперечність між приватними ісуспільними інтересами цілком об’єктивна. В гонитві за максимальною вигодоюпідприємець шукатиме товар, який спочатку збагатить його, а вже потім подумаєпро добробут людей. Заради високих прибутків підприємець може заощаджувати наумовах праці своїх службовців, забруднювати навколишнє середовище, зловживатирекламою тощо.
Виробничепідприємництво є найважливішим видом підприємницької діяльності, спрямованимна виробництво речей і надання послуг. Ця діяльність здійснюєтьсяпідприємствами, що виготовляють різноманітну продукцію, виконують роботи(будівельні, ремонтні), надають послуги (побутові, інформаційні), створюютьдуховні блага (навчання дітей, живопис, музика). До виробничого підприємництваналежать, таким чином, і кав’ярня, і перукарня, і ліцей, і агрофірма, йавтомобілебудівний завод. Ці підприємства можуть самі реалізувати своюпродукцію, але головна їхня функція – виробництво.
Комерційнепідприємництво своїм змістом має товарно-грошові, торговельно-обмінніоперації. Здійснюються такі операції у вигляді угоди з купівлі-продажу абоперепродажу речей і послуг. Представниками комерційного підприємництва є різніторговельні заклади, що продають предмети споживання та засоби виробництва.
Заумов численних господарських зв’язків виробничі та комерційні організації не взмозі вирішити всі питання власними зусиллями. Тоді вони звертаються до послугпосередників.
Посередницькепідприємництво дедалі більше поширюється в ринковій економіці. Йогопредставниками є установи та окремі осо би, які посідають місце міжпідприємцем і споживачем. Потреба в посередниках виникає тоді, коли виробник неможе безпосередньо реалізувати товар, а споживач – придбати. Така потребапосилилась у сучасній економіці України, коли традиційні зв’язки міжпідприємствами порушились, а нові ще не налагодились.
Посередницькіфірми можуть надавати також інформаційні, консультаційні, маркетингові послуги,їхніми агентами є брокери, маклери та дилери. Крім суто брокерських операцій,посередницька фірма може здійснювати торгівлю на власний розсуд. В Україніпочинає створюватися система посередництва, що ґрунтується на попередніхзамовленнях. Одним з її проявів є ф’ючерсна угода, зміст якої розглядався упопередній темі.
Фінансовепідприємництво – діяльність у сфері грошово-кредитних відносин. Об’єктомкупівлі-продажу тут є специфічний товар – гроші, валюта, цінні папери. Не такдавно в Україні фінансові операції були цілком монополізовані державою.Здійснення фінансових угод громадянами вважалося злочином. Нині уже дещо іншаситуація. Фінансовий підприємець продає одні гроші за інші, «грає» на курсіцінних паперів. Агентами фінансового підприємництва є комерційні банки, фондовібіржі, навіть громадяни-підприємці.
Особливоюформою кредитно-фінансових відносин є страхове підприємництво. Йогонеобхідність пов’язана з ризиком, який є невід’ємною рисою ринкової економіки.Кожний підприємець діє на свій страх і ризик і не може обійтися без надійногострахування на випадок небезпеки.
Страхування– це формування грошових фондів та їхнє використання на відшкодування збитків уразі непередбачених випадків і на допомогу громадянам у певні періоди життя. Заумов ринку страхове підприємництво виконує дві основні функції:
а)захищає бізнес і населення від втрат;
б)забезпечує привласнення прибутку.
2. Перелікосновних економічних категорій (понять), в т.ч. нових категорій та понять:підприємство,функція підприємства, приватний інтерес, суспільний інтерес, підприємництво,страхове підприємництво, фінансове підприємництво, посередницькепідприємництво, комерційне підприємництво, виробниче підприємництво,мікроекономіка.
3.Пошукові питання
Якавідмінність існує між підприємством та підприємницькою діяльністю?
Чомуосіб, які володіють підприємницькими здібностями, називають «золотим фондомнації»?
Вчому була істотна проблема розвитку підприємництва в Радянському Союзі?
Назвітьпричини, за яких приватний інтерес підприємця переважає над суспільним?
Якіпрофесійні якості властиві сучасному підприємцю?
Якічинники впливають на розвиток підприємництва?
Назвітьсучасних зарубіжних та вітчизняних підприємців та сфери діяльності, в яких вонидосягли успіху.
4. Теми фіксованих виступів на семінарі.
Ø Джордж Сорос – підприємець сучасності.
Ø Походження підприємництва.
Ø Види підприємницької діяльності.
5. Теми рефератів.
vМалий та середній бізнес. Особливості функціонування малого тасереднього бізнесу.
vПідприємницька діяльність в Україні: проблеми та перспективи.
6. Вправи, завдання, задачі, ситуації, тести тощо та методичнірекомендації по їх розв’язуванню.
1. Розгляньте наведені нижче визначення підприємства івкажіть, що не відображено в кожному з них, спробуйте їх доповнити:
а) підприємство – це технологічне поєднання факторіввиробництва;
б) підприємство – це певна ланка в економіці, діяльність якоїспрямована на одержання прибутку;
в) підприємство – це колектив співробітників.
2. Уявіть, що ви працюєте на автомобільному заводі, умедичному закладі, в інформаційному центрі. Спробуйте сформулювати основнувиробничу функцію кожного підприємства.
3. Спробуйте доповнити наведені нижче визначенняпідприємницької діяльності:
а) підприємництво – це діяльність з виробництва речей істворення послуг;
б) підприємництво – це діяльність, що дає прибуток.
4. Характер підприємницької діяльності висуває певні вимогидо особистості підприємця. Американська фірма «Макбер енд компані», досліджуючи«профіль підприємця», визначила такі його основні риси:
• готовність до пошуку нових можливостей та ініціативність;
• наполегливість у подоланні перешкод;
• готовність до ризику, до ситуації «виклику»;
• орієнтація на ефективність виробництва та якість продукції;
• рішучість і відповідальність;
• цілеспрямованість;
• прагнення бути інформованим;
• чіткість, планомірність у роботі;
• здатність переконувати людей та налагоджувати контакти;
• незалежність і впевненість у собі.
Перевіряючи себе на здатність до підприємницької діяльності,дайте відповідь, які з наведених рис властиві вам особисто. Визначте, які з нихможуть реалізуватися чи властиві підприємцю в сучасній Україні, а які, на вашпогляд, є зайвими або з певних причин реалізуватися не можуть.
5.Під час щорічних соцопитувань студентської молоді виявилося, що 60%студентів-першокурсників мріють стати підприємцями. На другому курсі числобажаючих знизилось до 30%, на третьому і четвертому – до 20%. На п’ятому – переважнабільшість хотіла б знайти стабільну роботу з гарантованим доходом і лише 15% незмінили своїх первісних уподобань. Як ви можете пояснити скорочення кількостібажаючих стати підприємцями
7. Контрольні питання (питання для самоперевірки).
/> Назвітьвизначення терміну «підприємство»?
/> Що єспільним між поняттями «підприємництво» та «підприємство»?
/> Дайте характеристику функції підприємства?
/> У чому сутність приватного інтересу підприємця?
/> У чому сутність суспільного інтересу?
/> Що таке підприємництво та підприємницька здатність?
/> Які бувають види підприємницької діяльності?
/> Наведіть приклади виробничого підприємництва?
/> Що являє собою фінансове підприємництво?
/> Наведіть приклади фінансового підприємництва?
/> Що таке галузь національної економіки?
Заключначастина семінару:
1. Підведення підсумку семінару (10 хв.):
v Короткий аналіз якості з’ясування поставлених питань.
v Визначення наступних завдань щодо опанування змісту питаньсемінару (які питання варто продовжити вивчити самостійно, на студентськомугуртку тощо).
v Аналіз відповідей студентів, виставлення оцінок.
2.Домашнє завдання
Повторитипройдений матеріал. Підготуватись до наступного семінарського заняття.