ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1 Теоретичні аспекти розробки тареалізації бізнес-плану
1.1 Сутність процесу бізнес-планування тамета його складання
1.2 Особливості обґрунтування бізнес ідеї
1.3 Структура та етапи розробкибізнес-плану
Розділ 2 Вивчення та розробка бізнес-плану новоївиробничої лінії на ВАТ «Іскра»
2.1 Концепція бізнесу
2.2 Коротка інформація про підприємство
2.3 Характеристика продукції та калькуляціясобівартості та визначення ціни одиниці продукції
2.4 Аналіз беззбитковості виробництва
2.5 План маркетингу
2.6 Прогнозування потоків коштів
2.7 Прогнозування звіту про фінансовірезультати та балансу прямим методом2.8Формування звіту про рух грошових коштів непрямим методом
2.9 Аналіз потенційних ризиків
Розділ 3 Проблеми розробки та впровадженнябізнес-плану на прикладі ВАТ «Іскра»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність вибраноїдля даного дослідження теми визначається тим, що кожний підприємець, починаючисвою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових,матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, атакож уміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів в процесіроботи фірми.
Бізнес-план підприємства є одним з основних інструментів управлінняпідприємством, що визначають ефективність його діяльності. Розробкабізнес-плану дозволяє ефективно використовувати планерування бізнесу дляграмотного управління підприємством. Навіщо треба писати бізнес-план і цілійого складання.
В умовах ринку і жорсткої конкурентної боротьби підприємство повиннеуміти швидко і адекватно реагувати на зміни, що відбуваються в зовнішньомусередовищі і усередині самого підприємства. Це стає можливим, коли виконуєтьсядекілька умов:
· адміністраціяі інвестор правильно оцінюють реальне фінансове положення підприємства і йогомісце на ринку;
· існуютьконкретні цілі до досягнення яких повинне прагнути підприємство;
· припостановці цілей підприємства менеджмент активно використовує планерування,строго контролюється і виконується кожен крок плану для їх досягнення;
· адміністраціяпідприємства і інвестор розуміють суть процесів що відбуваються на ринку, взовнішньому середовищі і усередині самої фірми.
Бізнес-план складається для внутрішніх і зовнішніх цілей. У переважнійбільшості випадків, так вже склалося в нашій країні, бізнес-план фірмипочинають складати, коли необхідно залучити інвестиції. Але річ у тому, що целише одна сторона справи, насправді він складається не лише для зовнішніхцілей. Зовнішні цілі, для яких складається бізнес-план підприємства — обґрунтування необхідності залучення додаткових інвестицій або позиковихзасобів, демонстрація тих, що є у фірми можливостей і залучення уваги з боку інвесторіві банку, переконання їх в достатньому рівні ефективності інвестиційного проектуі високому рівні менеджменту підприємства.
Кожен інвестор захоче оцінити вигідність інвестування в пропонованийінвестиційний проект і оцінити співвідношення можливої віддачі від проекту іризикованої вкладень, а кращий спосіб для цього — вивчити і проаналізуватибізнес-план інвестиційного проекту. Бізнес-план інвестиційного проекту, це посуть — його візитна картка. Він дає інвесторові відповідь на питання, чи вартовкладати засоби в даний інвестиційний проект і за яких умов він буде найбільшефективний при допустимій для інвестора мірі риски і вірності допущеньзроблених розробником інвестиційного проекту.
Грамотно складений бізнес-план інвестиційного проекту є обов'язковоюумовою здобуття банківського кредиту. Якщо у позичальника він відсутній, цеговорить про низький професійний рівень менеджменту підприємства, йогоневолодінні ситуацією, і робить здобуття кредиту в банці практично неможливим,крім того, в майбутньому банк оцінюватиме видачу кредиту такому підприємству,як більш високоризикову операцію. Це означає, що банк, враховуючи вищий ризикнеповернення кредиту, обов'язково збільшить величину відсотків по кредиту у бікзбільшення, а кредит відповідно — стане дорогим і невигідним.
Таким чином необхідність складання фінансово та економічно обґрунтованогоі вигідного в першу чергу для інвестора проекту є основною задачею фінансовогоменеджера.
У зв'язку з тим, щобізнес-план є результатом досліджень і організаційної роботи, метою якого євивчення конкретного напряму діяльності фірми (продукту або послуг) на певномуринку і в організаційно-економічних умовах, що склалися, він спирається на:
· конкретний проект виробництва певноготовару (послуг) — створення нового типу виробів або надання нових послуг(особливості задоволення потреб і т.д.);
· всебічний аналіз виробничо-господарськоїі комерційної діяльності організації, метою якої є виділення її сильних іслабких сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних фірм;
· вивчення конкретних фінансових,техніко-економічних і організаційних механізмів, що використовуються векономіці для реалізації конкретних задач.
Об'єкт дослідження –бізнес – план.
Предмет дослідження –розробка бізнес – плану для випуску Ної продукції в новому цеху ВАТ «Іскра» .
Мета даного дослідження- розробити бізнес-план реалізації проекту по випуску нової продукції на ВАТ«Іскра» та просуванні її на ринку.
Для досягнення цієїмети в роботі необхідно вирішити наступні задачі:
1. описати теоретичні основибізнес-планування, а саме: мета, функції і призначення бізнес-плану, етапирозробки і структура бізнес-плану;
2. розробити бізнес-план для випуску новоїпродукції на ВАТ «Іскра» ;
3. проаналізувати основні етапи та стадіїстворення бізнес-плану х точки зору проблем реалізації.
Гіпотеза дослідження:
· процес бізнес – планування напідприємстві ТОВ «Іскра»;
· планування основних показниківдіяльності підприємства;
· розрахунок ефективності упровадженняданого проекту.
Методи дослідження:
В даному дослідженнібула використана методика складання бізнес-плану досліджуваного підприємства.Методи дослідження, що використовуються в роботі: аналіз наукової і методичноїлітератури по темі дослідження, зіставлення думок різних авторів, узагальненняматеріалу, аналіз існуючої на підприємстві системи аналізу фінансового стану,розробка тактики фінансового оздоровлення підприємства з урахуванням виявленихв процесі аналізу недоліків.
Магістерська роботаскладається з вступу, трьох глав, висновку, списку літератури.
В першому розділібудуть розглянуті теоретичні основи бізнес – планування, зокрема визначена метарозробки і призначення бізнес-плану, будуть позначені функції бізнес-плану,будуть розглянуті етапи розробки бізнес-плану, визначено структуру бізнес-плану.
В другому розділіпредставимо бізнес план по випуску та просуванню нової продукції на ВАТ « Іскра».
В третій частиніпроаналізовані основні проблеми реалізації бізнес-плану пов’язані зіскладностями розробки та впровадження бізнес ідеї.
В ході роботи використананавчальна і спеціальна література по бізнес — плануванню, менеджменту,економіці підприємства, фінансам фірми, плануванню на підприємстві,бухгалтерському обліку і бухгалтерській звітності, економічному і фінансовомуаналізу. Також використані нормативні документи, регулюючі діяльністьпідприємства по питаннях організаційно-правової форми підприємства,бухгалтерського обліку, оподаткування.
Розділ 1 Теоретичніаспекти розробки та реалізації бізнес-плану 1.1 Сутність процесу бізнес-планування та мета його складання
Планування — це процесрозробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру івизначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, щорозробляються у вигляді «дерева цілей».
Місце фінансовогопланування в ринковій економіці визначається тим, що планування є однією зфункцій управління, отже фінансове планування — це функція управлінняфінансами.
Планування в управлінні- це:
1) конкретизація цілейуправління в системі показників фінансово-господарської діяльностіпідприємства;
2) розробка стратегії ітактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.
З погляду менеджментуфункція «планування» полягає в розробці змісту та послідовності. дійдля досягнення сформульованих цілей.
Практично вся системагосподарського управління і регулювання виробництва побудована на методахпланування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початкомнаступного, пов'язати всі етапи без допомоги планування неможливо.
За твердженнямканадського бізнесмена Д. Дейла, «план є основою контракту між підприємцемі фінансистом-інвестором. План бізнесу — це загальноприйнятий прийомменеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів длятого, щоб сформулювати мету і запропонувати шляхи її досягнення. Він, якправило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компаніїорієнтується на довгостроковий план, як на дорожню карту» [27,c. 57].
Вдалий план, на думкуД. Дейла, — одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зісвоєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій,гарантія провалу фірми.
Необхідність складанняпланів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє тринайважливіших (рис.1).
Зміст координуючої роліплану полягає у наявності добре деталізованих і взаємопов'язаних цільовихустановок, що дисциплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства.
Невизначеністьмайбутнього полягає не у визначенні точних цифр і орієнтирів стану фірми умайбутньому, а у встановленні важливих напрямів (коридору), в межах яких можеколиватись той чи інший показник.
/>
Рис. 1.1. Причинискладання планів
Оптимізація економічнихнаслідків полягає в, тому, що будь-яке неузгодження чи збій діяльності системипотребує фінансових затрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є нижчою.
Сьогодні плануваннядіяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядомпричин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльностіпідприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають привизначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо).По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху іпідприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьохпідприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, впотрібному місці.
Планування — це процес,який складається з наступних процедур:
1) аналіз фінансових таінвестиційних можливостей, які має підприємство.
2) прогнозуваннянаслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язкузробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
3) обґрунтуванняобраного варіанту рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений вкінцевій редакції плану).
4) оцінка результатівпідприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані[29, c. 97].
Хоча потреба широкоговпровадження планування в сучасних економічних умовах є очевидною, однак єпевні фактори, які обмежують його застосування в Україні. Такими факторами виступають:
· відсутність зрозумілих стратегічнихцілей у підприємств;
· нестабільність фіскальної політикидержави;
· складності при визначенні потребпідприємства в ресурсах;
· недостатність досвіду самостійноїпостановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку; недолікиіснуючої системи управлінського обліку;
· застарілі методи оперативногопланування; відсутність кваліфікованих кадрів і обізнаних із сучасними методамипланування;
· недостатній; рівень розвиткуінформаційних технологій на підприємствах.
Бізнес-план — це письмове обґрунтування програми проведення бізнес-операції, угоди, системараціонально, планомірно організованих заходів, дій, які розраховані наотримання підсумку попередньо прогнозований результат.
Іншими словами, бізнес-план — це документ, який включає перелік планових потреб та заходів щодо всіхосновних сторін діяльності підприємства: його виробничі, комерційні і соціальніпроблеми. Він складається на 3-5 років з розбивкою по роках, а перший рік – помісяцях. На відміну від директивного плану він не приймає законодавчогохарактеру, а регулярно корегується в залежності від кон’юнктури ринку і, такимчином, адаптується до непередбачених ситуацій [32, c.71].
В цілому періодбізнес-плану залежить від характеру та масштабів діяльності підприємства.Головне, щоб рядки плану були достатніми для повного, закінчення реалізаціїразового проекту, або для виходу на планову потужність виробництва і збуту,визначення строків окупності вкладень та їх рентабельності. Процесу розробкибізнес–плану передує робота по формуванню інформаційного забезпечення(інформаційного поля), тобто робота по підбору інформації щодо розроблюваногопроекту.
Інформаційнеполе бізнес–плану — це сукупність документів абоданих правового, економічного, комерційного, науково–технічного,зовнішньокономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційніпотреби підприємця в процесі опрацювання бізнес–плану.
Зусилля підприємця впроцесі формування інформаційного забезпечення бізнес–плану мають бути зосередженів основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової тазагальноекономічної інформації. Так, для успішного просування товару, в якомувтілена підприємницька ідея, від виробника до споживача необхідним є підбір маркетинговоїінформації, тобто інформації про:
— потенційнихспоживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
— технічні,експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
— особливостіпросування даної продукції на споживчий ринок, інші відомості, якіхарактеризують ринок майбутнього бізнесу.
Також, для виготовленняпродукції, яка буде пропонуватися споживачам є необхідним отримання інформаціївиробничого характеру, тобто інформації про технологію виробництва даноїпродукції, про машини і устаткування, про сировину, про спеціальності такваліфікації робітників, тощо, про встановлення контактів і проведенняпопередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами повиробничій кооперації. Завдання підприємця полягає не лише в тому, щовиготовити і довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щобокупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та й ще отриматипевний прибуток. З цього погляду підприємця цікавить також і фінансоваінформація, тобто інформація про рівень рентабельності аналогічноїпродукції, про необхідний початковий капітал, про потреби в кредитах, проособливості руху готівки, про оподаткування, тощо [24, c.80].
З погляду системногопідходу будь – який підприємницький проект – це відкрита система, яка можеіснувати за умов активної взаємодії з навколишнім діловим світом. Це означає,що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того,як вдало він буде пристосований до реальної дійсності.
Отже, для опрацювання бізнес– плану необхідна також інформація про загальноекономічні і галузеві чинники,які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію вдержаві, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчіобмеження, тенденції розвитку галузі тощо.
Основними джереламиінформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 1.2):
· власний досвід практичної діяльності;
· безпосередні контакти з майбутнімиспоживачами, постачальниками;
· відомості про конкурентів;
· статистична інформація про стан ітенденції розвитку галузі;
· поточні аналітичні огляди економічної таринкової ситуації;
· рекламні матеріали, інформаційно –комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково — практичних конференцій;
· публікації з питань підприємництва.
Цінність бізнес – планузалежить від корисності інформації, яку він містить. Тому в процесі формуванняінформаційного поля бізнес – плану особливу увагу звертають на якість базовоїінформації. Основними показниками якості інформації вважають:
1) об’єктивність, щохарактеризується оцінкою повноти, точності та несуперечливості інформації;
2) актуальність, щопередбачає відповідність інформації її конкретним інформаційним потребам;
3) своєчасність, щовідображає здатність задовольняти інформацій ні потреби у визначений термін;
4) комунікативність, щоунаочнює зрозумілість інформації для відповідного користувача;
5) наочність, тобтоочевидність.
Необхідно зазначити щоінформація по бізнес–плану не може складатися тільки з фактичної інформації,тому при розробці бізнес–плану завжди існує елемент невизначеності — передбачення та припущень. Такими передбаченнями та припущеннями можуть бутипрогнозування обсягів виробництва та реалізації; частки ринку; можливих цін;темпів розвитку бізнесу тощо.
/>
Рис. 1.2. Складові таджерела інформації інформаційного поля розробки бізнес-плану 1.2 Особливості обґрунтування бізнес ідеї
Бізнес-план може бутипідготований менеджером, підприємцем, фірмою або групою фірм. Якщо у керівникавиникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, виявити нову послугу абопросто новий засіб організації і управління виробництвом, він пропонує своюідею для бізнес-плану. Для розробки стратегії розвитку великої фірмискладається розгорнутий бізнес-план.
Бізнес-планвикористовується:
а) персоналомуправління підприємством:
· для визначення кола проблем, з якимзустрінеться підприємство при реалізації своєї наміченої мети;
· оцінки фінансового положення іконкурентноздатності підприємства на існуючому і новому ринку товарів і послуг;
· вироблення концепції і стратегіїдіяльності підприємства в умовах конкурентної боротьби з іншими виробникамитаких же товарів і схожих послуг;
· формулювання і забезпечення шляхіввирішення цих проблем.
б) потенційнимінвестором (кредитором) і партнером:
· для оцінки економічної ефективностібізнес-проектів, що намічаються, реальності отримання бажаного прибутку;
· повернення кредиторам вкладених в цейпроект засобів.
· Цілі розробки бізнес-плану можуть бутирізноманітними, наприклад:
· виявити ступінь реальності досягненнянамічених результатів в завершеному проекті або технічному рішенні;
· переконати колег в реальності досягненняпевних якісних або кількісних показників програми, що пропонується;
· підготувати суспільну думку допроведення акцiювання підприємства, за схемою, що пропонується;
· довести певному колу осіб доцільністьперебудови роботи і організації існуючої або створення нової фірми;
· для притягнення уваги і підсиленнязацікавленості потенційного інвестора.
Таким чином, розробкабізнес-плану необхідна для вирішення таких завдань:
1) чіткого формулюванняцілей підприємства, визначення конкретних кількісних показників, їх реалізаціїі строків досягнення;
2) розробкивзаємозв’язаних виробничих, маркетингових і організаційних програм, якізабезпечують досягнення поставлених цілей;
3) визначеннянеобхідних об’ємів фінансування i пошук його джерел;
4) виявлення труднощівi проблем, з якими прийдеться зіткнутися в ході реалізації проекту;
5) організації системиконтролю за ходом здіснення проекту;
6) підготовкирозгорнутого обґрунтування, необхідного для залучення інвесторів дофінансування проекту [37, c.107].
Аналіз перших п’ятинаправлень використання бізнес-плану свідчить про те, що він необхіднийпідприємцю навіть в тих випадках, якщо участь капіталу зі сторони в проекті непередбачається. Зараз в умовах падіння виробництва і високої інфляції,підприємства далеко не завжди відчувають потрібність в розробці довгостроковихбізнес-планів, пов’язаних зі значними вкладеннями у виробничі проекти. Але слідмати на увазі, що реформи почнуть приносити відчутні результати тільки тоді,коли буде створений сприятливий клімат для інвестиційних вкладень в виробничіпроекти. Тільки тоді вміння розробляти і складати бізнес-плани стане необхіднимелементом діяльності будь-якого підприємства. А також, перехід українськоїекономіки на ринкову основу, відкриває можливості, пов’язані з залученнямзарубіжних капіталів. І тут для того, щоб говорити з зарубіжними партнерами назрозумілій для них мові конкретних проектів та цифр, знову ж таки необхіднапідготовка відповідних обґрунтувань або бізнес-планів. Тому будь-якийгосподарський одиниці, для розвитку якої необхідні зовнішні джерелафінансування, потрібно вміти на основі детального аналізу ринкових та своїхможливостей вибирати перспективні та реальні завдання, що сподобаютьсяпотенційному інвестору.
Завдання бізнес-планудати цілісну, системну оцінку перспектив інвестиційного проекту. З цієї точкизору він виступає як форма подання результатів попередньоготехніко-економічного обґрунтування великих і середніх проектів в діловомуплануванні, реалізація яких забезпечує підтримання високої ділової активностіфірми, підприємства. Що стосується малих промислових і інших бізнес-проектіввін може бути документом, який розкриває результати повного інвестиційногопроекту.
Розробка бізнес-планівдозволяє вирішити ще одне завдання – прогнозувати різний сценарій розвиткуподій і виявити перепони, які можуть виникнути в ході реалізації проекту. Зоднієї сторони, це дозволить підготовити варіанти дій по їх усуненню, а здругої сторони – умовити інвестора в тому, що ті, хто розробляв проект, думаютьреальними категоріями і готові до усунення перешкод.
Бізнес-план виконує якзовнішні, так і внутрішні, життєво важливі для діяльності кожного підприємства,функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний таоформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємця: стає можливоюстандартизація процесу ознайомлення з підприємством, що дає змогу зекономитичасі впорядкувати контакти. Грунтовно складений бізнес-план може бути швидкоперетворений на заявку на фінансування, оскільки він містить всю необхіднуінформацію про залучення коштів для розвитку бізнесу (партнерства,інвестування, кредитування).
Наявність бізнес-планусуто психологічно викликає почуття обгрунтованості та солідностіпідприємницького починання його власника.
Крім цих зовнішніхфункцій, що реалізуються документом як таким, процес планування змушуєпідприємців адекватно оцінити передбачувану ними господарську діяльність у всіх аспектах (збут, персонал, організація,фінансування тощо). Багато із сильних та слабких сторін підприємництва,можливо, не могли б бути виявлені без детальної оцінки їх у ході бізнеспланування, можуть бути виявлені у первісному стані
проблеми розвитку підприємства, які в майбутньому здатні перерости у значніперепони та суттєво ускладнити роботу [31, c.90].
За рахунок чітковизначених кінцевих цілей розробленого бізнес-плану вся справа бізнесу набуваєцілеспрямованості, що дозволяє спрямувати енергію та дії підприємців воптимальне русло. Підготувавши бізнес-план, підприємець отримує інструментконтролю управління, що забезпечує поступове.просування підприємства довстановленої мети.
У процесі складаннябізнес-план виступає інструментом самонавчання, а після реалізації передбаченихним дій — основою для порівняння з фактичними досягненнями. Таким чином,підприємець набуває знань, досвіду та професіоналізму, що неможливо без планування.
В умовах ринковоїекономіки бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіхгалузях підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми,показує, яким чином її керівники мають намір досягти своєї мети, насампередпідвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмізростати, завойовувати нові позиції на ринку, розробляти перспективні плани свогорозвитку, формувати концепції виробництва нових товарів і послуг та обиратираціональні шляхи їх реалізації.
Бізнес-план не є сталимдокументом: він систематично поновлюється, до нього вносяться зміни, обумовленізмінами, що відбуваються всередині фірми, змінами на ринку, в економіці вцілому. Бізнес-план узгоджує внутрішній аналіз фірми з макроекономічниманалізом, що його проводять спеціалізовані наукові організації [34, c.120].
Як результат дослідженьта організаційної роботи, що має своєю метою вивчення конкретного напрямкудіяльності фірми на визначеному ринку в організаційно-економічних умовах і щосклалися, бізнес-план грунтується на:
— конкретномупроектуванні виробництва визначеного товару (послуги), створення нового типувиробів або нових послуг;
— всебічному аналізівиробничо-господарської та комерційної діяльності організації, метою якого євиділення її слабких і сильних сторін, специфіки та відмінностей від іншиханалогічних фірм;
— вивченні конкретнихфінансових, техніко-економічних та організаційних механізмів, щовикористовуються в економіці для реалізації конкретних завдань.
Узагальнено сутність тафункції бізнес-плану наведено на рисунку 1.3.
Бізнес-план є одним ізскладових документів, що визначають стратегію розвитку фірми, базуючись водночасна загальній концепції розвитку фірми, докладніше розробляє економічний тафінансовий аспекти стратегії,, дає техніко-економічне обгрунтування конкретнихзаходів. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах,що є складовими цілої системи взаємопов'язаних технічних, організаційних таекономічних змін за визначений проміжок часу. Бізнес-план охоплює один ізрозділів інвестиційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмеженийкількома роками.
/>
Рис. 1.3. Функції тасутність процесу бізнес-планування
Особливістюбізнес-плану як стратегічного документа є його збалансованість за визначенимизавданнями з урахуванням реальних фінансових можливостей фірми. Для того, щоббізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовимиресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів, які вивчаються прирозробці бізнес-плану.
Ці проекти мають бутине лише інноваційними, тобто відрізнятися науково-технічним нововведенням, а ймати достатньо повну розробку: які витрати необхідні для їх реалізації та якийприбуток очікується. Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначаєзасоби залучення капіталу. Рівночасно залучення самого проекту в бізнес-планможливе лише за умови «визначення джерел його фінансування. 1.3 Структура та етапи розробкибізнес-плану
Процес складання бізнес– плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично не можливодати якусь єдину схему його розробки. Узагальнення підприємницького досвіду даєзмогу виділити в процесі розробки такого бізнес – плану три стадії: початкову,підготовчу, основну (рис. 4).
При розробцібізнес-плану для започаткування бізнесу, усі вищезазначені стадії розробкибізнес-плану повинні бути пройдені. Якщо ж бізнес-план розробляється длярозширення вже існуючого бізнесу, то необхідність у початковій стадії йогорозробки відпадає.
Розглянемо докладнішекожну зі стадій розробки бізнес – плану.
Початкова стадія.
Для заснування новогобізнесу розробка бізнес – плану починається з вироблення концепції, тобто тихпринципових рішень, які становлять його основу. У межах роботи над концепцієюмайбутнього бізнесу здійснюється пошук підприємницької ідеї, вибирається сферадіяльності, обгрунтовується доцільна форма організації бізнесу, приймаєтьсярішення про спосіб започаткування бізнесу.
Пошук привабливої ідеїбізнесу — це досить важке і відповідальне завдання підприємця, котрий маєвіднайти в ідеї можливість реалізувати свої знання і здібності. На цьомуважливому етапі започаткування власного діла виникає проблема: де і як шукатинову підприємницьку ідею.
Джерела ідей можутьбути різними, починаючи від спеціальних досліджень і розробок, але найчастішевони виходять від:
• споживачів;
• вже працюючихфірм;
• парламентів іурядів.
Споживач є по сутівихідним пунктом формування ідеї нового продукту або послуги. Тому слід вестипошук формальних і неформальних способів виявлення його думки, що може привестидо ініціювання споживачем перспективної ідеї бізнесу.
Детальний аналіздіяльності працюючих фірм дає змогу знайти нові можливості вдосконаленняпродукції, послуг тощо і обґрунтувати концепцію власного бізнесу.
Діяльність парламентівта урядів, періодично оприлюднювані її результати також можуть бути кориснимджерелом нових підприємницьких ідей [42, c.127].
Власні або запозиченірезультати досліджень і розробок є чи не найбільш плодотворним джерелом новихідей щодо бізнесової діяльності.
У процесі пошуку івибору підприємницької ідеї необхідно оцінювати шанси на успіх за практичноїреалізації. Оцінювання нової ідеї має бути комплексним, тобто ідею варторозглядати з різних поглядів:
• рівня конкуренції наринку відповідних товарів і послуг;
• наявності споживачівта знання їхніх потреб зараз і в майбутньому;
• виробничихможливостей фірми щодо продукування тих або інших необхідних ринку товарів;
• реальних можливостейзалучення фінансових коштів (за необхідності—іноземних інвестицій);
• стабільності тагнучкості чинного законодавства в галузі господарювання підприємців;
• компетентності,досвіду й управлінських здібностей бізнесменів тощо.
Наука і практикарозробили чимало методів творчого (евристичного) пошуку підприємницької ідеї:методи індивідуального творчого пошуку (метод аналогії, метод інверсії, методідеалізації); методи колективного пошуку (“мозковий штурм”, конференція ідей,метод колективного блокнота); методи активізації пошуку (метод контрольнихзапитань, метод фокальних об’єктів, метод морфологічного аналізу).
Метод аналогіїпередбачає використання чогось подібного до вже відомого рішення,«підказаного», наприклад, технічною, економічною або іншою літературою чи«підгпянутого» в природі.
Метод інверсії—специфічний метод, що передбачає такі підходи до вирішення нової проблеми:
• перевернути «догориногами»;
• «вивернути» напротилежний бік;
• поміняти місцямитощо.
Методідеалізації базується на ініціюванні уявлення проідеальне вирішення проблеми, що може «наштовхнути» на усвідомлення ямзїсь новоїідеї.Порівняно з індивідуальними колективні методи є ефективнішими. Вонивикористовуються в другій групі методів пошуку підприємницької ідеї
/>
Рис. 1.4. Стадіїрозробки бізнес-плану
Метод«мозкового» штурму зводиться дотворчої співпраціпевної групи спеціалістів заради вирішення проблеми за допомогою, наприклад,проведення дискусії з конкретного кола питань. При цьому слід дотримуватисьтаких правил:
1) не допускати критикиі негативних коментарів щодо висловлювань опонентів;
2) не відкидати новуідею, якою б вона не була абсурдною з погляду можливої її практичної реалізаціїв сучасних умовах.
Методконференції ідей відрізняється від методу«мозкового» штурму тим, що допускає доброзичливу критику у формі репліки абокоментаря. Вважається, що така критика може підвищити цінність висунутих ідей.
Методколективного блокнота поєднує індивідуальневисунення ідеї з колективною ЇЇ оцінкою. При цьому кожний учасник отримуєблокнот, у якому викладена суть вирішуваної проблеми. Протягом певного часу(звичайно місяця) кожний учасник обговорення записує у блокнот власні ідеї щодовирішення певної проблеми. Потім блокноти отримує керівник групи учасників дляузагальнення накопиченої інформації. Лише після завершення цієї процедуриорганізовується творча дискусія і приймається відповідне рішення щодо новоїпідприємницької ідеї [67, c.214].
З метою активізаціїтворчого процесу пошуку підприємницької ідеї використовується третя групаметодів.
Методконтрольних запитань. Його сутність полягаєу тому, щоб ініціювати вирішення обговорюваної проблеми з допомогою певнихзапитань, що мають стимулювати власні міркування щодо висунутої нової ідеї. Привикористанні цього методу бажано мати попередньо розроблені блоки запитань (убагатьох країнах Заходу вони існують).
Сутність методуфокальних об'єктів зводиться до перенесення ознак випадково вибранихоб'єктів на об'єкт, що потребує вдосконалення. Останній перебуває у фокусіперенесення і тому його названо фокальним. При цьому може виникнути низкаваріантів вирішення завдання. Досвід показує, що застосування цього методу даєдобрі результати щодо пошуку нових модифікацій відомих технічних ідей і завдякицьому дає змогу знайти прийнятну підприємницьку ідею відносно розробки іосвоєння виробництва нових товарів.
Методморфологічного аналізу заснований навикористанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячиз закономірностей будови (морфології) об'єкта, що підлягає вивченню й аналізу.Шляхом комбінування варіантів можна отримати чимало різних рішень у процесіпошуку підприємницьких ідей. Цей метод уможливлює огляд усіх реальних рішеньпроблеми і вибір оптимального варіанта.
Вибір сфери підприємницькоїдіяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги,будівництво, фінансова діяльність тощо) здійснюється з урахуванням:
1) суті таспрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;
2) особистих факторів(власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань,відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);
3) зовнішніх факторів(реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності,необхідність ліцензуванні діяльності, державні пріоритети в розвитку окремихгалузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі,стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічнізовнішні фактори).
Будь-яка підприємницькадіяльність здійснюється в межах певної організаційної форми. Процедура виборуорганізаційно-правової форми бізнесу передбачає:
1) визначення форморганізації бізнесу, які відповідають законодавству України ;
2) визначенняособливостей, переваг і недоліків кожної з цих формі;;
3) визначення критеріїввибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація зподатками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролюза фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінськийздібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простотайого ліквідації);
4) безпосередній вибірформи організації бізнесу.
До основних питаньопрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способузапочаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способизапочаткування бізнесу:
1) створення новогопідприємства «з нуля»;
2) придбання фірми, щовже існує;
3) придбання франшизи,тобто ліцензії, яка надає підприємцеві
(фірмі) право на продаж (виробництво, здійснення певної діяльності) товарів чипослуг великої фірми, яка вже добре відома споживачам.
Крім того, існуютькілька нетрадиційних способів започаткування бізнесу, до яких, зокрема,належать:
· прямий маркетинг (сукупність операцій,за допомогою яких продавець доводить товари та послуги до покупців, спрямовуючисвої зусилля на заздалегідь визначену аудиторію та використовуючи один абобільше засобів інформації та комунікації з метою отримання замовлення потелефону, поштою або внаслідок персонального візиту до клієнта);
· започаткування бізнесу виходом зі складуякоїсь великої ком
панії;
· пересувна торгівля;
· надомний бізнес.
Підготовча стадія.
Наявність концепціївласної справи ставить перед підприємцем велику кількість питань. Чим йогобізнес відрізняється від бізнесу конкурентів? Отримати відповіді на них – цезавдання підготовчої стадії розробки бізнес – плану. Отже, на підготовчійстадії:
· збирається та аналізується маркетингова,виробнича, фінансова і загальноекономічна інформація про майбутній бізнес;
· з’ясовуються сприятливі можливості тазагрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі;
· оцінюються сильні та слабкі сторонифірми;
· визначається місія фірми, тобто головнепризначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть їївід конкурентів;
· формуються конкретні цілі діяльностіфірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжокчасу;
· аналізуються стратегічні альтернативи тавибирається стратегія діяльності фірми.
Основна стадія.
Основна стадія — цебезпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головною метою цієї стадії є доведенняекономічної доцільності створення даного бізнесу, переконливе розкритті того,як саме кошти потенційного інвестора забезпечать очікуваний результат.
Формування уявлень про бізнес-план – це наступний крок після визначеннясфери діяльності, мети діяльності, мети складання бізнес-плану, визначенняназви підприємства або проекту. Бізнес-план повинен бути представлений у формі,що дозволяє зацікавленій особі отримати чітке уявлення про суть справи іступеня його участі в ньому. Бізнес-план повинен бути написаний просто і ясно,мати чітку структуру. Обсяг і ступінь деталізації розділів визначаютьсяспецифікою і галуззю діяльності фірми. Перше уявлення про бізнес-план може датийого структура, яку і потрібно сформувати [45, c. 140].
Існує один випробуваний принцип складання будь-якого бізнес-плану: вінзавжди повинен бути коротким, але компетентним.
Бізнес-план може мати наступну зразкову структуру.
1. Обкладинка (титул)
Обкладинка (титульний лист) і перша сторінка бізнес-плану вирішують двізадачі: сформувати добре враження про документ і зафіксувати певний мінімумінформації. Якщо підприємець хоче відразу викликати до себе прихильністьмайбутніх інвесторів, то йому потрібно надати окрему увагу обкладинці.
Буде краще, якщо обкладинка зроблена на гарному папері з логотипом фірми.Це додасть бізнес-плану певної солідності. В той же час потрібно зробитиобкладинку якомога простіше.
Повинна бути представлена наступна інформація: інформація про автора,інформація про підприємство, ділова частина (опис мети і суті пропонованогопроекту, потенційних можливостей і перспектив), розмір необхідних інвестицій —поточні і очікувані потреби (вартість проекту), посилання на конфіденційністьінформації.
2. Зміст
Зміст повинен відобразити основні розділи бізнес-плану і допомогтимайбутнім інвесторам зрозуміти суть пропозиції підприємця.
3. Ділове резюме
Ділове резюме інакше називають коротким викладом. Цей розділ може бутинаписаний тільки після завершення роботи над самим бізнес-планом, але звичайнопоміщається на початку.
Резюме — це частина бізнес-плану, з якою знайомляться в першу чергу і якав певному значенні є «візитною карткою» всього заходу. По суті, це єдиначастина бізнес-плану, яку інвестори читатимуть найбільш уважно від «А» до «Я».Потрібно добитися того, щоб резюме можна було прочитати за декілька хвилин.Більш того, якщо бізнес-план містить конфіденційну інформацію, то ділове резюмеповинне бути сформульоване як достатній документ без яких-небудь посилань, щобінвестор міг прийняти рішення без необхідності ознайомлення з секретноюінформацією.
В резюме потрібно в декількох пунктах розкрити бізнес-план в стислійформі:
Розділ 1. Мета плану. Основні задачі. Мета бізнесу.
Розділ 2. Привабливість бізнесу, його унікальні переваги.
Розділ 3. Аналіз ринку (характеристики сегменту ринку і його розмір).
Розділ 4. Опис підприємства. Опис продуктів і послуг.
Розділ 5. Маркетингова стратегія. Збутова стратегія.
Розділ 6. Власники і управляючі підприємства.
Розділ 7. Оцінки майбутніх прибутків і обсягів продажів.
Розділ 8. Процедури повернення позик і кредитів інвесторам.
Розділ 9. Потреба в капіталі або інших обмежених ресурсах.
Таке резюме дозволить зробити швидкий огляд всього бізнес-плану.
4. Загальна ситуація у сфері бізнесу, вибраної підприємцем
Цей розділ готує читача до кращого розуміння того, що йому пропонуєпідприємець, тобто як підприємство вписується в загальну картину. Які існуютьперспективи в тій галузі діяльності, до якої відноситься описуваний бізнес.
Розділ повинен включати наступні пункти: потенціал даного бізнесу(можливості зростання бізнесу), назви нових продуктів, розробок і послуг,економічні тенденції в галузі, перспективи і тенденції в даній галузі іекономіці в цілому.
5. Опис підприємства
При описі підприємства необхідно відповісти на такі питання: точнахарактеристика підприємства, історична довідка про бізнес або про розробкипродукції, економічні тенденції розвитку галузі, опис організаційної структурипідприємства, чинники, що впливають на бізнес (економічні чинники, сезонність,залежність від споживачів або постачальників), характер досліджень і розробок,наявність контрактів і угод, підходи до здійснення виробничої діяльності.
Даний розділ повинен дати можливому інвестору інформацію про те, якпрацює даний бізнес і чому у нього є унікальна можливість зайняти гідне місцена ринку.
6. Аналіз ринку
В даному розділі потрібно звернути увагу на наступні моменти:
· економіко-географічні дані прогнозованого ринку, у тому числі розмір і дані понаселенню;
· споживачіпродукції або комплексу послуг;
· можливийпотенціал зростання для наміченого ринку;
· здатністьпропонованого проекту задовольняти потреби ринку;
· принципизалучення нових клієнтів без втрати колишніх.
При описі вибраного ринку необхідно пам'ятати, що правильність аналізувизначить саме проведене дослідження. Щоб не витрачати даремно час, потрібновикористовувати таких помічників, як: бібліотеку, засоби масової інформації ітелефон. Можна також скористатися вже наявною інформацією і статистикою зданого питання, яку можна знайти в книгах і журналах [47, c.145].
В даному розділі обґрунтовується вибір ринку,розглядаються конкуренти, виявляються форми конкурентної боротьби,визначається, що приваблює покупців в продукті підприємства, як складаєтьсяціна на ринку і т.д.
Даний розділ покликаний пояснити потенційним інвесторам і партнерамосновні елементи вашого маркетингу, тобто для кожного товару (послуги)необхідно розробити свої власні плани маркетингу. В даному розділ бізнес-планубудь-який підприємець обов'язково включає такі пункти, як мета і стратегіїмаркетингу, ціноутворення, схема розповсюдження товарів, методи стимулюваннязбуту, організація післяпродажного обслуговування клієнтів, формуваннягромадської думки про фірму і її товари.
При розгляді пункту бізнес-плану необхідне на основі розділу»Резюме" деталізувати мету маркетингу з продажу конкретних товарів(послуг) окремо або в асортименті, по проникненню на конкретні ринки, повипуску нових товарів (послуг), по конкурентній боротьбі на ринках збуту і т.д.Доцільно також визначити, чи товар (послуги) спочатку упроваджуватиметься наміжнародному, загальнодержавному або місцевому рівнях. Після цього необхідновизначити конкретні стратегії маркетингу для досягнення кожній з поставленоїмети. Існує 5 можливих концепцій за визначенням стратегії маркетингу:
— концепція вдосконалення виробництва, яка cтверджує, що товари (послуги)знайдуть збут на ринку, якщо вони будуть дуже поширені і доступні за ціною;
— концепція вдосконалення товару, що стверджує, що знайдуть збут тітовари (послуги), які відрізняються якнайкращою якістю, кращимихарактеристиками;
— концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що товари(послуги) знайдуть збут на ринку, якщо фірма витрачатиме значні зусилля ізасоби на сферу збуту і стимулювання продажів;
— концепція маркетингу, що стверджує, що товари (послуги) знайдуть збут,якщо фірма вірно визначить потреби вибраного нею сегменту ринку і задовольнитьїх більш ефективно, ніж конкуренти;
— концепція соціально-етичного маркетингу полягає в застосуванніконцепції маркетингу з урахуванням одночасного виконання потреб не тількиспоживачів товару, але і суспільства в цілому.
Відповідно до цього фірма на основі мети маркетингу вибирає певні стратегіїмаркетингу, визначає терміни їх реалізації і відповідальних за проведення цихстратегій.
7. Очікувані проблеми і заходи по їх подоланню
Цей розділ бізнес-плану достатньо часто відсутній із двох причин:відсутність стандартних рекомендацій при виявленні сильних і слабких сторін інебажання укладача указувати свої недоліки і проблеми. Даний розділ повиненвизначити стратегію підприємця на випадок непередбачених обставин для подоланняможливих перешкод. Ось деякі з них: юридичні чинники (можливі зміни взаконодавстві, політична обстановка в країні), робота на конкурентному ринку(можливі дії конкурентів), слабі сторони даного бізнесу (поява нової продукціїна даному ринку, поява більш дешевої продукції), захист авторських прав іінформації, непередбачені обставини, пов'язані з персоналом (реакція на відхідпровідного персоналу і керівництва), кадрові проблеми (можливе збільшеннятривалості роботи).
Саме цей розділ повинен відобразити те, що підприємець вивчив практичновсі нюанси свого бізнесу, і готовий вирішувати всі проблеми, які можутьз'явитися у нього на шляху.
8. Маркетинговий план
Розділ, присвячений маркетингу, є однією з найважливіших частинбізнес-плану, оскільки в ньому безпосередньо йдеться про характер наміченогобізнесу і способи, завдяки яким підприємець може розраховувати на успіх.
Підприємець повинен підготувати такий маркетинговий план, який спонукатидо мислення. Маркетинговий план повинен не просто представити концепцію, але«продати» бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик зпринадними перспективами.
Крім того, розділ повинен бути написаний в такій манері, яка б булазрозуміла широкому колу — від менеджерів до членів ради директорів великогобанку.
Маркетинг є однією з важливих умов на шляху фірми до успіху. Багато фірм,що мали дійсно потрібний споживачу товар, потерпіли невдачу через неправильниймаркетинг або взагалі відсутність такого. Тому при оцінці бізнес-планувеличезна увага підприємеця має бути приділена саме цьому розділу. Якщо невизначена реальна потреба в товарах або послугах, то ніякий талант, ніякікапітали не допоможуть фірмі добитися успіху в даній галузі.
Завжди потрібно пам'ятати про чотири ключові моменти маркетингу:
1. Реклама.
2. Широкі ділові зв'язки.
3. Мистецтво збуту товарів і послуг.
4. Дослідження ринку.
Підприємець повинен задати собі всього одне питання: як він збирається,не витрачаючи на це гроші, довести до клієнтів інформацію про те, хто він є іякі послуги надає або ж випускає товари?
Спочатку він повинен розглянути і вивчити свій ринок. На цьомугрунтується перше правило маркетингу — потрібно знати свій ринок.
Підприємець повинен розробити бездоганний маркетинговий план і тоді йогоприбутки зростатимуть. Маркетинговий план — це шанс показати себе внайвигіднішому світлі як підприємця [38, c.112].
В маркетинговому плані потрібно ретельно розглянути і відобразити наступніпроблеми:
1. Маркетингові стратегії, які використовуватимуться.
2. Причини вибору кожної конкретної стратегії.
3. Цінова політика підприємства, аналіз цін конкурентів, прийнятністьцін для споживача.
4. Маркетинговий бюджет.
5. Політика в області гарантій.
6. Презентація і упаковка.
7. Кваліфікований персонал.
8. Методи вивчення реакції ринку на ту або іншу маркетингову стратегію.
9. Підходи до порівняння різних маркетингових стратегій.
10. Наміри підприємця щодо реклами.
11. Методи стимулювання продажів.
12. Роль засобів масової інформації в стимулюванні продажів і витрат,пов'язані з цим.
9. Фінансові прогнози
Цей розділ — основа основ бізнес-плану, точка відліку в часі. Саме йогонеобхідно присвятити плануванню фінансового забезпечення діяльності фірми зметою найефективнішого використання наявних грошових коштів. Потенційніінвестори з особливою ретельністю і інтересом проаналізують фінансові принципизапропонованого проекту.
Необхідно розробити сукупність наступні документи: оперативний план(прогноз) продажів, план (прогноз) прибутків і збитків, план (прогноз) рухугрошових коштів, прогнозний баланс.
Подібний перелік документів стає звичним і для українських підприємців,він відповідає вимогам світової практики. В українському законодавствіпростежується стійка тенденція наближення до світових стандартів.
Тривалість планово-звітних періодів залежно від конкретних умов і можезмінюватися в межах: місяць, квартал, півроку, рік.
Розділ «Фінансовий план» містить баланс грошовихдоходів і надходжень, таблицю доходів і витрат, зведений баланс активів іпасивів, стратегію фінансування, оцінку діяльності фірми по основних фінансовихпоказниках. Баланс грошових витрат і надходжень дозволить дізнатись, скількигрошей необхідно вкласти в бізнес з розробкою за часом, перевірити синхронністьнадходження і витрачання грошових коштів, а значить, оцінити майбутнюліквідність підприємства (ліквідність — здатність своєчасно погашатизобов'язання перед кредиторами за рахунок коштів, що знаходяться нарозрахунковому рахунку).
Таблиця доходів і витрат покаже, як формуватиметься ізмінюватиметься прибуток: для першого року — щомісячний, для другого — поквартально, для третього — з розрахунку на рік. Вона включає наступніпоказники: доходи від продажу продукції (послуг), витрати виробництвапродукції, сумарний прибуток від продажів, загальнопродуктивні витрати повидах, чистий прибуток.
Зведений баланс активів і пасивів підприємстварекомендується складати на початок і кінець першого року реалізації бізнесу. Поцьому документу треба провести аналіз і оцінити, які суми необхідно вкласти вактиви різних типів і за рахунок яких пасивів можна фінансувати створення абопридбання даних активів. В цьому ж розділі бізнес-плану варто привести графікприбутковості і дати розрахунки до нього, які готуються при виборі ціни.
10. Оцінка ризику і страхування
В дев'ятому розділі бізнес-плану вимагається оцінити, яким типам ризиківсхильне майбутнє підприємство, який можливий збиток від настання несприятливихподій, в який момент вони можуть відбутися.
Висновком по цьому розділу є перелік договорів страховок і сумарнавартість захисту страховки.
11. Календарний план
Ця частина бізнес-плану якнайповніше відповідає назві (план) і визначаєнаступні етапи дій:
1) встановлює час очікуваного фінансування;
2) визначає всі маркетингові дії з прив'язкою до реального календаря;
3) представляє виробничу програму і графік поставок, що забезпечуєнеобхідний об'єм продажів.
Саме календарний план допоможе забезпечити систематичний контроль задіяльністю підприємства. Він має вирішальне значення для компанії.
Особливе місце в рамках календарного плану займає виробничий план. Вцьому розділі повинні бути описаний всі виробничі або інші робочі процеси, щомають місце на фірмі. Тут потрібно розглянути всі питання, пов'язані зприміщеннями, які фірма займає, їх розташуванням, устаткуванням, персоналом.Крім того, в цьому розділі потрібно надати увагу планованому залученнюсубпідрядників [39, c. 150].
Окрім виробничого плану, календарний план повинен включати іорганізаційний план. Виділення організаційного плану в окремий розділ необхіднетільки при створенні нових організацій. Організаційний план повинен відповісти нанаступні питання: організаційна структура проекту, основні виконувані функціїпрацівниками, структура персоналу і вимоги до нього. Організаційний планзакінчується визначенням витрат на оплату праці і зміст організаційноїструктури.
12. Розрахунок потреби у фінансових ресурсах і ефективність проекту
Якщо в першу чергу мета складання бізнес-плану — це отримання фінансовихресурсів під проект або нове підприємство, то цей розділ визначить точну потребув капіталі і визначить порядок використання ресурсів. У разі фінансуваннярозрахунки руху наявних коштів повинні також відображати і порядок поверненнякредитів.
13. Додаток
Даний розділ бізнес-плану може включати такі документи, як: коментарі потексту, бібліографію, додаткові документи, графіки і креслення, глосарійтермінів, патенти, ліцензії, авторські права і сертифікати.
Виходячи із знання структури бізнес-плану, можна сформувати власнуструктуру бізнес-плану з урахуванням спеціальних вимог потенційних інвесторів,особливостей виробництва або продукції, унікальної переваги при продажах,особливостей фінансової ситуації, особливостей ринку.
1. Урахування вимог потенційного інвестора
Якщо інвестори збираються співробітничати, то в першу чергу вонизвертають увагу на чотири розділи бізнес-плану:
· управлінськийколектив;
· поточні іплановані показники;
· продукція;
· маркетинговий план.
Інвестор завжди надає величезне значення управлінській команді — аджесаме вона приймає все життєво важливі рішення для підприємства. Тому будь-якийуспіх або невдача тісно взаємопов'язаний в першу чергу не тільки з самимпідприємцем, але і з його управлінською командою, і, відповідно, вони залежатьвід її зрілості, компетентності і наявності здорового глузду і досвіду роботи втій або іншій сфері бізнесу.
В управлінському колективі необхідне гармонійне поєднання поведінкових,технічних і концептуальних особливостей. Адже саме вони виявляються приорганізації виробництва, поставках продукції або наданні послуг. Управлінськакоманда повинна володіти і розвивати в собі навики і здібності в маркетинговійі фінансовій діяльності, в організації виробничих процесів.
В бізнес-плані потрібно зробити акцент і відобразити всі сильні бокиуправлінської команди. Підприємство, що маєчітко формалізовану структурууправління, володіє великими можливостями, щоб заробити капітал і досягти своєїмети за досить короткий проміжок часу.
2.Урахування впливу фінансових проблем
Для успішного ведення бізнесу необхідно визначити потреби в наявнихкоштах і спрогнозувати витрати. Потрібно зробити аналіз продажів і визначитиприбутки, яких підприємець хоче досягти.
Також потрібно зробити попередній баланс — перерахувати активи і пасивидля того, щоб провести «моментальний знімок», що відображає положення фірми убудь-який момент часу.
Необхідно ретельно продумати і спланувати фінансові прогнози, які входятьв документальну частину бізнес-плану. Потрібно виділити достатню кількість часудля їх опрацьовування. У фінансових питаннях підприємець (керівник) повиненрозбиратися сам, і інвестори повинні знати про це.
Щоб не виникла ситуація, що інвестор відвернеться від підприємця черезйого некомпетентність у фінансових питаннях, в бізнес-план потрібно включитинаступні прогнози:
· баланс;
· прогноз прибутківі збитків;
· прогноз руху грошових коштів.
Потрібно прагнути правильно скалькулювати торгові витрати, не забуваючипро вартість всієї системи поставок. Підприємцю завжди потрібно пам'ятативідповідь на питання6 скільки коштуватиме його діяльності.
3. Урахування особливостей виробництва, продуктів і послуг
Інформація про товари або послуги дуже важлива, якщо підприємець хочепривернути нові джерела капіталу. Тому необхідно обговорити якісніхарактеристики товарів і послуг і виділити їх конкретні переваги в порівнянні заналогічними товарами і послугами, що надаються на ринку конкурентами. Потрібноспробувати передбачити реакцію споживачів на пропоновані вироби або послуги.Підприємцю потрібно пояснити, як він задовольнятиме потреби і запити своїхклієнтів.
Підприємцю необхідно прагнути описати будь-яку унікальну якіснухарактеристику, вартість його виробу або послуги, і яку перевагу, що підвищує,вона дає в порівнянні з іншими в конкурентній боротьбі.
Можна також розписати життєвий цикл продукту або послуги і пояснити йогоінвестору. Можна навіть розробити не дуже складний графік життєвого циклу ітакож включити його в бізнес-план. Це додасть наочність міркуванням. Потрібновключити також часові чинники, що впливають на можливості одержувати прибуток івідобразити вплив на це економічних циклів.
Підготовча стадія — інтенсивні маркетингові дослідження — початокпродажів і періоду зростання.
Стадія високого рівня розвитку — насичення ринку унікальним виробом абопослугою — зростання конкуренції у міру перетворення інформації про продукт назагальновідому.
Стадія вирівнювання — поява на ринку нових виробів — у підприємцязалишаються тільки вірні покупці, а інші переводять свої ділові інтереси нановинки [46, c. 127].
4. Уравхування впливу ринку при складанні маркетингового плану
Це задача, яка вимагає ретельного вивчення і аналізу. Виконання цієїзадачі дозволяє дізнатись: хто знаходиться поряд з підприємцем; що мають йогоконкуренти, а що у них відсутнє; чим пропонований товар або послуга перевершуєаналог конкурентів; в чому унікальна перевага перед конкурентами і т.п.
Роздумуючи про стратегію, підприємець зможе визначити не тільки сильні іслабкі сторони свого підприємства, але і активізувати свою ділову активність. Івід того, який вид стратегії він візьме на озброєння, залежатиме успіх абоневдача його бізнесу. Стратегія повинна бути направлена на швидке захопленняякомога більшої території ринку, оскільки не потрібно забувати про конкурентів.Вони абсолютно не зацікавлені в успіху задуманого заходу.
Підприємцю також потрібно розглянути можливі причини незадоволеностісвоїх споживачів. Йому необхідно звернути увагу на галузь своєї діяльності, навсе, що може згодом позначитися негативно на його бізнесі. Потрібно постаратисявникнути у всі проблеми і змоделювати можливе розчарування своїх клієнтів ще дорозробки маркетингової стратегії.
Таким чином, ретельно складений бізнес-план не тільки допоможе прокластикурс фірми, але і послужить керівництвом по забезпеченню діяльності (такузадачу вирішить бізнес-план суть). Потенційні інвестори (ті, хто надаютькапітал) практично щодня одержують безліч запитів по фінансуванню ризикованихпроектів, а тому необхідно надати їм інформацію про фірму і її продукціюпрофесіонально, відповідно до певного плану (бізнес-план форма).
Тільки бізнес-план, підготовлений на основі потреби в інформації,необхідній для передбачуваних джерел фінансування проекту, безумовно, справитьвраження на власників капіталу з погляду оцінки уміння планувати. За іншихрівних умов добре підготовлений бізнес-план завжди підвищить шанси на отриманняфінансової підтримки з різних джерел.
Розділ 2 Вивчення та розробкабізнес-плану нової виробничої лінії на ВАТ «Іскра»/>2.1Концепція бізнесу
ВАТ «Іскра» виробляє електричну техніку, а саме трансформаторизварювальні.
Головною метою визначеного підприємства є отримання прибутку за рахуноквиробництва і реалізації конкурентноздатної продукції.
Метою цьогобізнес-плану є аналіз передбачуваного виробництва продукції і обґрунтовуваннярішень стратегічного планування ВАТ «Іскра», а саме формування лінії випускупобічної продукції відповідно до основної діяльності. Передбачається випускзварювальних масок МЗ-106, а також пропонується випуск контейнерів зварювальнихТН-17В.
Реалізація бізнес-плану дозволить вирішити наступні задачі:
· Задовольнитипотреби ринку в даній електротехнічній техніці.
· Створитинові джерела отримання прибутку за рахунок диверсифікації підприємства.
· Забезпечитизавантаженість виробничих потужностей
Підприємство не має власної роздрібної мережі продажу, використовуєсистему посередників та працює вроздріб в місці виробництва.
Для виробництва були придбані слюсарно-шлифовальні верстати GR IronM 2, 4 штуки. Вартість одного верстатустановить 10500 грн.
Запланований обсяг виробництва на місяць складає 120 зварювальних масокта 300 зварювальних контейнерів.
Сучасний український ринок зварювальних масок та зварювальних контейнерівне насичений товаром, оскільки після розпаду Радянського Союзу втратилися усігосподарські зв’язки, які забезпечували досить високий рівень виробництва цихтоварів на вітчизняних підприємствах. Зараз такі товари є переважно імпортноговиробництва, а тому очікується, що за рахунок якості та достатньо низьких цінпродукція зазначеного виробництва буде користуватися попитом.
Підприємство ВАТ «Іскра» знаходиться у середовищі середньої конкуренції,однак орієнтація на вітчизняних масових споживачів. Це дає привілеї тому що цеє найбільший сегмент ринку і захопити його можна досить легко.2.2 Коротка інформація пропідприємство
Відкритеакціонерне товариство «Іскра» було створено в 2002 році. Предметом діяльності ВАТ«Іскра» є виробництво виробів і комплектуючих електротехнічного призначення длябудівельних фірм і товарів народного споживання.
Організація займає земельну ділянку, площа якої складає 3,7 га.Загальна виробнича площа- 14 тис. м2.
Підприємство має в своєму складі наступні технологічні виробництва:
· Механічноїобробки;
· Обчислювальне;
· Зварювальне;
· Гальванічне;
· Пресування;
· Електровимірювання;
· Фарбування;
· Складальне.
Вартістьосновних виробничих фундацій складає 12327 тис. грн., з середнім зносом 42%.Загальна кількість устаткування 257 одиниць. Облікова чисельність робочого іобслуговуючого персоналу 114 чол.
Підприємство має зручно розташовані залізничні колії, необхідніенергетичні ресурси, а також кваліфіковані інженерні і робочі кадри.
Юридична адреса підприємства:
357500, р. м. Київ, Оболонський р-он, вул Героїв Дніпра 87./>/>2.3 Характеристикапродукції та калькуляція собівартості та визначення ціни одиниці продукції
Спочатку розрахуємо прямі витрати підприємства на виробництво 120зварювальних масок та 300 зварювальних контейнерів. Річ у тім, що три зпридбаних верстати будуть обслуговувати виробництво зварювальних контейнерів талише 1 верстат буде обслуговувати виробництво зварювальних масок. Отжерозрахуємо прямі витрати сировини та матеріалів на виробництво окремозварювальних масок та зварювальних контейнерів, та занесемо дані в таблиці.
Таблиця 1. Витрати на матеріли та покупні вироби на місяць длявиробництва зварювальних масокСировина та матеріали Од. вим. Норма витрат на од. прод.
Ціна
(грн./од) Загальна кількість даної сировини на витрати виробництва (шт.) Сума (грн.) Пластик технічний
м2 1,5 11,1 180 2000 Спец сталеві пластини
м2 0,7 98 84 5800
Кінцеві значення – 2000 грн. знадобиться в місяць для закупки пластиковоїарматури та 5800 грн – для закупки скла.
Аналогічно проводимо розрахунки для матеріальних витрат з виробництвазварювальних контейнерів. Дані вносимо в таблицю.
Таблиця 2.
Витрати на матеріли та покупні вироби на місяць для виробництваконтейнерівСировина та матеріали Од. вим. Норма витрат на од. прод.
Ціна
(грн./од) Загальна кількість даної сировини на виртати виробництва (шт.) Сума (грн.) Поліматеріали (пластикова арматура) шт 18,5 5,5 5568 30625 Щити сталеві
м2 6,37 48 1914 91875
Кінцеві значення – 30625грн. знадобиться в місяць для закупки пластиковоїарматури та 91875грн – для закупки щитів.
Розрахуємо наступну статтю витрат – витрати назаробітну платню робітників виробництва. Відомо, що в нову майстерню наймаютьдвох помічників робітників, одного на обслуговування лінії виробництвазварювальних контейнерів і одного на лінії виробництва зварювальних масок.Також на кожній купленій машині буде працювати робітник, тобто 1 людина навиробництві зварювальних масок і 3 – на виробництві зварювальних контейнерів.Заробітна платня помічника дорівнюватиме 6000 грн., робітника – 7500 грн.Занесемо дані в таблицю.
Таблиця 3.
Витрати на заробітну платню робочого персоналуПосада Кількість, чол. Оклад, грн. Сума, грн. ЗВАРЮВАЛЬНІ МАСКИ Асистент (обслуговує ділянку та обладнання) 1 6000 6000 Робітник 1 7500 7500 Всього основна зарплатня 13500 Додаткова зарплатня (10%) 1350 Всього витрати на зарплатню 14850 ЗВАРЮВАЛЬНІ КОНТЕЙНЕРИ Асистент (обслуговує ділянку та обладнання) 1 6000 6000 Робітник 3 7500 22500 Всього основна зарплатня 28500 Додаткова зарплатня (10%) 2850 Всього витрати на зарплатню 31350 ВСЬОГО 36200
Кінцеве значення – 36 200 грн. – ця суманеобхідна буде для оплати праці виробничих працівників.
Розрахуємо сумарні прямі витрати по кожному видупродукції. До прямих витрат відносяться витрати на матеріали та сировину і наоплату праці виробничих працівників. Дані вносимо в таблицю.
Таблиця 4. Прямі витрати на виробництво продукції (грн.)Вид продукції Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Всього Маски 7800 14850 22650 Контейнери 112500 31350 143850
Як видно з таблиці 4, сумарні прямі витрати навиробництво зварювальних масок складають 22650грн. на місць, а сумарні прямівитрати на виробництво зварювальних контейнерів – 143850 грн. на місяць.
Непрямі витрати, не відносяться безпосередньо до виробництва продукції.До непрямих витрат на підприємстві, яке ми аналізуємо, відносяться витрати наамортизацію основних засобів, оплату праці адміністративних робітників,сервісного та допоміжного персоналу, що безпосередньо не приймає участі увиробництві продукції, а також загальновиробничі та господарські витрати.Розрахуємо всі їх окремо. Дані подамо у вигляді таблиць.
Таблиця 5.
Амортизація основних засобів№ з/п Вид обладнання Кількість (шт) Вартість (грн) Строк експлуатації (рік) Аморт. Відрахування на місяць (грн) 1 Верстат GR IronM 2 4 10500 5 700,02 ВСЬОГО 700,02
Таблиця 6.
Витрати на заробітну платню адміністративного персоналу по видахпродукціїПосада Кількість, чол. Оклад, грн. Сума, грн. Витрати на одиницю продукції Маски Контейнери Начальник майстерні 1 9000 9000 1260 7740 Всьго основна зарплатня 9000 1260 7740 Додаткова зарплатня (10%) 900 126 774 Всього витрати на зарплатню 9900 1386 8514
Таблиця 7
Витрати на заробітну платню сервісного та допоміжного персоналу по видахпродукціїПосада Кількість, чол. Оклад, грн. Сума, грн. Витрати на одиницю продукції Маски Контейнери Майстер з ремонту і обслуговування машин 2 6450 12900 1806 11094 Всього основна зарплатня 12900 1805 11095 Додаткова зарплатня (10%) 1290 180 1110 Всього витрати на зарплатню 14190 1986,6 12203,4
Таблиця 8.
Витрати на загально виробничі та господарські потреби по видах продукціїСтатті витрат Загальна сума витрат, грн Витрати на одиницю продукції Маски Контейнери Мастила 450 63 387 Інструменти 1740 243,6 1496,4 Електроенергія та комунальні платежі 12000 1680 10320 Всього 14190 1986,6 12203,4
Таким чином, витрати на заробітну платню сервісного та допоміжногоперсоналу та витрати на загально виробничі та господарські потреби займаютьбільшу частину непрямих витрат підприємства.
Розрахуємо собівартість кожного виду продукції. Це необхідно за для того,щоб правильно в подальшому сформувати план витрат по місяцях.
Таблиця 9
Калькуляція собівартості одиниці продукціїВид витрат Зварювальні маски Зварювальні контейнери Сума, грн. Уд. вага (%) Сума, руб. Уд. вага (%) Прямі витрати 22650 82 143850 81 Непрямі витрати 5118 18 33862,02 19 Всього на місяць 27768 177712 Всього на од.прод. 694,2 1777,2
Непрямі витрати склали 38980,02 грн., розподілили їх між видами продукціїпропорційно до прямих витрат.
Враховуючи величину планової рентабельності в 30%, розраховуємо цінукожного виду продукції.
Ціна = Спрод + Спрод * R
Ціна маски = 694,2+ 694,2*30% = 902,46
Ціна контейнера = 1777,2+ 1777,2*30% = 2310,36/>2.4Аналіз беззбитковості виробництва
Змінними витратами (Variable Cost — VC) називають витрати, величина якихзнаходиться в залежності від зміни обсягу виробництва. Постійні витрати (FixedCosts) – це витрати, що залишаються незмінними в разі зміни обсягу діяльності(або іншого фактора витрат)
Розрахунок цих витрат наведен в таблиці 10. Цей розрахунок необхіднопровести за для аналізу беззбитковості.
Таблиця 10
Розподіл витрат на змінні и постійніВид витрат Зварювальні маски Зварювальні контейнери Змінні витрати: Витрати на матеріали та сировину 195 1125 Всього змінних витрат, грн./од. 195 1125 Постійні прямі витрати: Витрати на оплату праці виробничого персоналу, грн./весь обсяг 14850 31350 ВУЕО, грн/весь обсяг 175,02 525 Всьго постійних прямих витрат, грн./весь обсяг 15025,02 31875 Всього постійних непрямих витрат, грн./весь обсяг 4942,98 33337,02
Таблиця 11
Розподіл витрат з використанням директ-костингуПоказник Зварювальні маски Зварювальні контейнери Разом Обсяг реалізації, шт. 120 300 420 Ціна за 1 шт., грн. 902,46 2310,36 3212,82 Виручка від реалізації, грн. 36098,4 231036 267134,4 Змінні витрати на 1 шт., грн. 195 1125 1320 Змінні витрати на весь обсяг реалізації, грн. 7800 112500 120300 Валова маржа 1, грн. 28298,4 118536 146834,4 Постійні прямі витрати на весь обсяг реалізації, грн. 15025,02 31875 46900,02 Валова маржа 2, грн. 13273,38 86661 99934,38 Постійні непрямі витрати на весь обсяг реализации, грн. 4942,98 33337,02 38280 Прибуток, грн. 8330,4 53323,98 61654,38
Таблиця 12
Розрахунок показників беззбитковостіПоказник Зварювальні маски Зварювальні контейнери Коефіцієнт валової маржі 0,79 0,52 Поріг беззбитковості (N беззб): грн. 19262,85 62499,99 шт. 63,72 80,67 Поріг рентабельності (N рент): грн. 25599,99 127866,7 шт. 84,66 165,03 Запас фінансової міцності: грн. 10498,41 139267,7 % 87,24 156,39 СДОВ 1,61 1,8
Таким чином, розрахувавши показник порогу беззбитковості бачимо, щопідприємство зможе покрити свої змінні та прямі постійні витрати привиробництві 64 зварювальних масок та 80 зварювальних контейнерів. Покриття всіхпостійних витрат можливе при виробництві 85 зварювальних масок та 166зварювальних контейнерів.
Проведений аналіз свідчить, що відкриття нової лінії виробництва напідприємстві буде прибутковим при заданих показниках планових обсягів випуску йпри такому високому рівні запланованої рентабельності. До того ж ціна напродукцію як показують розрахунки є достатньо сприйнятливою для сплживачів./>
/>2.5 План маркетингу
План маркетингових дійвключає комплекс дій, включаючи товарну, цінову, збутову і сервісну політику істратегію.
Товарна політика ВАТ «Іскра» припускаєзабезпечення широкого асортименту різних модифікацій пропонованих моделейтрансформаторів і гнучке пристосування до ринкових умов.
Товарна стратегіяпідприємства передбачає:
· Створеннярізних модифікацій даної електричної техніки по обмеженому набору базовихмоделей;
· Обліквимог споживача до характеристик пропонованої техніки;
· Різнукомплектацію при поставці;
· Постійнеполіпшення електротехнічних показників і експлуатаційних характеристик.
Цінова політика поелектричній техніці пов'язана із загальною метою підприємства і включаєформування кораотко- і довгострокової мети на базі витрат виробництва і попитуна продукцію, а також цін конкурентів.
Цінова стратегія повиннабазуватися на товарній політиці і припускає:
· Використовуваннямеханізму гнучких цін залежно від модифікації і комплектації електричноїтехніки;
· Добраякість при цінах нижче за зарубіжні аналоги;
· Розробкусистеми пільг і знижок залежно від умов поставки.
Збутова політика ВАТ «Іскра» орієнтованана формування і стимулювання попиту на продукцію.
Збутова стратегія полягає в:
· Створенніі регулюванні комерційних зв'язків;
· Рекламноїдіяльності в різних формах;
· Участі увиставках і ярмарках і презентації демонстраційних зразків.
Сервісна політикапідприємства припускає перед- і після продажний сервіс.
Передпродажний сервісорієнтований на постійне вивчення, аналіз і облік вимог замовників з метоювдосконалення виробів.
Післяпродажний сервіспередбачає комплекс робіт по гарантійному і післягарантійному обслуговуванню(ремонт, поставка запасних частин, навчання персоналу і т.д.). Гарантійнийтермін на цю техніку складає 1 рік, що перевищує відповідні світові стандарти.
Головною метою впровадження нової виробничої лінії на ВАТ«Іскра» є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Основнимтоваром для якого розробляється маркетинговий план є зварювальні контейнери тазварювальні маски. Незаперечною умовою є висока якість продукції. Це одна зконкурентних переваг підприємства. Для організації товарної політики ВАТ«Іскра» необхідно застосувати кілька стратегій:
Стратегія сегментування, що дозволяє з'ясувати,скільки сегментів ринку необхідно охопити при реалізації послуг. Прийняття тогоабо іншого рішення залежить від економічного значення окремих сегментів іповедінки конкурентів.
1. Стратегія розвитку й просування за рахуноктого продукту,
що користується найбільшим попитом.
2. Стратегія інновацій, що припускає створеннянового продукту.
Необхідно відзначити, що реклама дуже тісно пов'язаназ процесом установлення іміджу ВАТ «Іскра». Цілями проведення реклами єінформування споживачів про відкриття нової лінії виробництва супутнього доосновного виду продукції трансформаторів зварювальних, а також залученняякомога більшого числа клієнтів. Тому реклама буде мати, в основному,інформативний характер. Задача рекламної кампанії — забезпечити якомога більшезаказів на продукцію.
Особливістю даної маркетингової кампанії буде те, щовона буде фінансуватися за рахунок основного виробництва ВАТ «Іскра», оскількипо-перше буде додатково рекламуватися оснвний твар та усе підприємство загалом.Тому рекламна кампанія буде протікати по-перше за рахунок роздачі листівок, атакож за рахунок послуг радіостанції. З метою проведення рекламної акції буловизначене «Авторадіо».
Таблиця 13.
Кошторис витрат на рекламуШляхи просування Ціна, грн Кількість Вартість у місяць, грн 1 2 3 4 Реклама на радіо («Авторадіо») 15 30 450 Участь у спеціалізованих виставках 1500 за кожну 2 3000 Розповсюдження рекламних листівок Роздача 7 коп./штука + печать по 10 коп./шт. 2000
Роздача 140
грн + печать
200 грн РАЗОМ 3790 За місяць на рекламу планується витратити 3790 грн
Стимулювання продажів має багатоцільову спрямованість.Головним об'єктом впливу є споживач, що має найбільшу значимість, і всяполітика маркетингу зводиться до впливу саме на споживача. Крім того, необхідностимулювати і персонал фірми. Працівники, які здатні і вміють показати товар увигідному світлі, не будуть залишені без уваги з боку керівника.
Стимулювання можна проводити також під час участі наспеціалізованих виставках за допомогою кращого оформлення вітрини, швидше завсе, це буде барвиста фотографія продукції із відповідним написом. Надаліможливе розширення асортименту випуску супутніх до основного виробництватоварів шляхом збільшення виробничої потужності. 2.6 Прогнозування потоків коштів
Розплануємо виробництво продукції по місяцях виходячи з того, що кожногомісяця виробництво продукції буде зростати на 5%. Результати розрахункупредставлені в таблиці. Однак плановий обсяг як видно з таблиці 14 не співпадаєз обсягом виробництва, оскільки ці товари (контейнери та маски) мають коливаннящодо кривої попиту, оскільки, наприклад влітку, коли починається пора відпустоккількість ремонтних робіт зменшується, а пік приходиться на кінець осені.
Таблиця 14
Плановий обсяг продажу продукціїВид продукції Ціна за шт., грн. План виробництва 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Маски 902,46 120 120 105 105 90 90 90 105 192 195 195 165 Контейн. 2310,36 300 300 270 240 210 180 210 270 495 510 525 423 />2.7Прогнозування звіту про фінансові результати та балансу прямим методом
Цех по виробництву зварювальних масок та зварювальних контейнерівпланується виокремити з основного балансу підприємства, тобто це виробництвобуде мати власний баланс та формувати власний Звіт про фінансові результати. Церобиться з метою виокремлення цього виробництва з поміж основного та прийняттярішення про доцільність такого виробництва після так би мовити пробних роківдіяльності.
Таблиця 15
Базовий баланс (на 31.12.08)АКТИВ
Сума,
тис. грн ПАСИВ
Сума,
тис. грн Грошові кошти 258 Кредиторська заборгованість постачальникам 120,3 Дебіторська заборгованість Всього короткострокова кредиторська заборгованість 120,3 Запаси та витрати 120,3 Уставний капітал 300 Всього оборотних засобів 378,3 Остаточна вартість основних засобів 42 Всього активів 420,3 Всього пасивів 420,3
/>2.8Формування звіту про рух грошових коштів непрямим методом
Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їхеквівалентів. Інформація про надходження і видатки грошових коштів підприємстваміститься у звіті про рух грошових коштів. Він є вітчизняним еквівалентом звітупро Сash-flow, який складають підприємства відповідно до вимог IAS-7 та GAAP.Зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриттяйого статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4.Необхідність звіту про рух грошових коштів зумовлена тим, що користувачізвітності повинні мати інформацію не лише про зміни в складі майна підприємстваі джерел його формування, доходах і витратах, а й про грошові надходження тавиплати, які здійснювалися протягом звітного періоду. Отже, метою складаннязвіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітностіповної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися угрошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Фінансовіаналітики, співробітники фінансових та контролінгових служб підприємств повиннівміти читати відповідні форми звітності з тим, щоб робити правильні висновки пронинішній та потенційних фінансовий стан підприємства. На основі інформації, якаміститься у звіті, можна дійти висновків про:
· чистийрух грошових коштів (Сash-flow) протягом звітного періоду в результатіопераційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
· суминадходжень і видатків, що виникають у результаті цих видів діяльності;
· величинуінвестиційних вкладень підприємства у звітному періоді та рівень їхфінансування за рахунок внутрішніх фінансових джерел;
· обсягфінансових ресурсів, які підприємство залучило із зовнішніх джерел;
· змінуліквідних засобів протягом звітного періоду.
Прогнозний звіт про рух грошових коштів представлений в Додатку К/>2.9 Аналіз потенційних ризиків
Прибуток не може виникнути сам по собі: з метою йогоодержання підприємство здійснює різні види операцій, кожна з якихсупроводжується певним ризиком. При плануванні діяльності ВАТ «Іскра» такожнеобхідно великої уваги приділити ризикам, із якими наше підприємство може зштовхнутисяв майбутньому, оцінити ці ризики і знайти способи їхньої мінімізації.
Ризики — це можливість виникнення непередбаченихмайнових або фінансових втрат у ситуації невизначеності умовфінансово-господарської діяльності підприємства.
Загалом, діяльність господарюючих суб'єктівсупроводжується появою таких ризиків:
Виробничі ризики пов'язані з різними порушеннями у виробничій процесіабо в процесі поставок сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.
Заходами по зниженню виробничих ризиків є дієвий контроль над ходомвиробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом їх дублювання.
Ризик випадкового знищення майна. Даний ризикпов'язаний з можливою втратою активів унаслідок стихійного лиха, недотриманняоптимальних умов збереження матеріальних активів.
Для мінімізації цього ризику на ВАТ «Іскра» будутьцілком дотримуватися правил пожежної безпеки й правил збереження матеріальнихактивів. У разі потреби майно ВАТ «Іскра» можна застрахувати від нещасноговипадку і від зазіхання третьої сторони (крадіжки).
Комерційний ризик. Визначається несумлінністюкомерційних партнерів.
Заходами по зниженню комерційних ризиків є:
· Систематичне вивчення кон'юнктури ринку;
· Створення дилерської мережі
· Раціональна цінова політика
· Створення сіті сервісного обслуговування
· Реклама і т.д.
Економічний ризик. Визначається невиконаннямзатверджених планів обсягів реалізації товарів унаслідок інфляційних процесів,конкуренції, зниження платоспроможності покупців.
Ціновий ризик. Це один із найбільш небезпечних ризиківу діяльності підприємств, здатний впливати на можливість утрати доходів, авиходить, і прибутку.
Процентний ризик. Виявляється в непередбаченій змініпроцентних ставок на фінансовому ринку.
Податковий ризик. Характеризується можливістю новихподаткових платежів, можливістю збільшення рівня ставок діючих податків, зміноюдіючих податкових пільг, нестабільністю податкового законодавства.
Інфляційний ризик. Можливість знецінювання реальноївартості капіталу підприємств, а також створених у грошових формах окремих йогофінансових фондів.
/>/>/>Інвестиційний ризик. Характеризуєтьсяможливістю виникнення непередбачених фінансових втрат у процесі інвестиційноїдіяльності.
Ризик неплатоспроможності. Причиною його виникнення єнизький рівень ліквідності оборотних активів.
Ризик утрати фінансової стійкості. Цей вид ризикухарактеризується недосконалою структурою капіталу господарюючого суб'єкта.
Інші види ризиків. Наприклад, ризик підробкифінансових документів.
При аналізі можливих ризиків, характерних для ВАТ «Іскра», більше уваги було приділено ціновим, виробничим і податковим ризикам. Ціризики є найбільш актуальними, тому що з ними ВАТ «Іскра» може зштовхнутисянавіть спочатку свого існування. Серед класу даних ризиків було виділено 9основних ризиків і визначено їхній негативний вплив на прибуток (табл.16).
Таблиця 16.
Ризики та їхній негативний вплив на прибуток№ Ризики Негативний вплив на прибуток 1 Нестійкість попиту Падіння попиту із зростанням цін 2
Поява альтернативного
продукту Зниження попиту 3 Зниження цін конкурентів Зниження цін 4 Збільшення виробництва у конкурентів Падіння продажів або зниження цін 5 Зростання податків Зменшення чистого прибутку 6 Неплатоспроможність споживачів Падіння продаж або зниження цін 7 Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення Зниження прибутку через зростання цін 8 Залежність від постачальників, відсутність альтернативи Зниження прибутку через зростання цін 9 Нестача оборотних коштів Збільшення кредитів
Для оцінки даних ризиків і виявлення найбільш небезпечнихдля діяльності ВАТ «Іскра» було проведено експертизу за участю 10 експертів. Уролі експертів виступили 10 досвідчених підприємців, підприємства яких вжедавно займають свої ринкові ніші на ринку електронної техніки, однак вони не єпотенційними конкурентами ВАТ «Іскра». Експертиза проводилася в один етап увиді анкетування. Експертам запропонували оцінити кожний з 9 ризиків за100-бальною системою, де 100 — найвища оцінка, що характеризує найвищунебезпеку й актуальність ризику. Після проведення експертизи, для зручностіподальшого аналізу, усі відповіді експертів були згруповані в одну таблицю(табл. 24).
Для того, щоб визначити, чи були думки експертівпогодженими, тобто, чи можна на основі даних зробити конкретні висновки,необхідно порахувати коефіцієнт конкордації (Ккон).
Коефіцієнт конкордації змінюється в межах від 0 до 1.
Якщо Ккон = 0, то думки експертів цілком непогоджені, якщо ж Ккон = 1, то спостерігається повна єдність удумках експертів. Ккон обчислюється за формулою:
/>
/>
/>
де і — номер с (ризику);
j — номер експерта;
т — кількість експертів;
п — кількість напрямків (ризиків);
Sj — сума рангів;
L — кількість груп зв'язаних рангів;
tij — кількість однакових рангів укожній групі.
Таблиця 17.
Дані, отримані шляхом експертизи№ Ризики 1 експерт 2 експерт 3 експерт 4 експерт 5 експерт 6 експерт 7 експерт 8 експерт 9 експерт 10 експерт 1 Нестійкість попиту 100 80 90 100 90 80 100 100 90 80 2 Поява альтернативного продукту 100 80 90 90 80 100 100 90 90 100 3 Зниження цін конкурентів 40 50 50 60 40 50 20 50 60 70 4 Збільшення виробництва у конкурентів 50 40 50 60 50 40 ЗО 50 40 60 5 Зростання податків 50 40 40 ЗО ЗО 40 50 70 50 40 6 Платоспроможність споживачів 50 70 70 80 60 70 60 50 60 70 7 Ріст цін на сировину, матеріали, перевезення 100 90 90 80 70 100 90 100 90 100 8 Залежність від постачальників, відсутність альтернативи 20 ЗО 40 ЗО 40 50 50 60 40 40 9 Нестача оборотних коштів 50 50 60 70 50 40 60 40 40 50
Після підрахунку коефіцієнта конкордації необхідноперевірити його на статистичну значимість за допомогою критерію Пірсона(критерію х'):
/>
c2кр = ХИ2ОБР(0,05; п — 1).
Якщо розрахункове значення критерію Пірсона більшекритичного, виходить, коефіцієнт конкордації — статистично значимий.
Процес обчислення коефіцієнта конкордаціїпредставлений у табл. 13.
К = 0,78, це означає, що думка експертів погоджені.Розрахункове значення коефіцієнта Пірсона перевищує критичне, що свідчить проте, що в даному випадку коефіцієнт конкордації статистично значимий.
На основі усього вище викладеного можна продовжуватиподальший аналіз даних, отриманих при проведенні експертизи. Для того щобвизначити, який же ризик, на думку експертів, є найбільш небезпечним, а якимризиком можна тимчасово зневажити, можна скористатися методом груповоїекспертної оцінки. Даний метод полягає в тому, що кілька експертних оцінок (унашому випадку 10) кожного фактора (ризику) зводяться до одержання єдиноїгрупової експертної оцінки.
Проаналізуємо результат, отриманий у процесі рішенняпоставленої задачі за допомогою методу групової експертної оцінки, а самеотриманий вектор чисел:
/>
На думку експертів, ризик, якому нам варто приділитибільше уваги і який несе в собі велику небезпеку для ВАТ «Іскра» — це зростанняцін на сировину й матеріали. Збільшення цін на сировину й матеріали приведе дозростання собівартості продукції й суттєво скоротить прибуток підприємства. Щобмінімізувати даний ризик, потрібно мати налагоджені відносини з великоюкількістю постачальників, тобто мати альтернативу: при підвищенні цін насировину в одного постачальника буде можливість купити аналогічну продукцію віншого постачальника, тільки за більш помірною ціною.
На другому місці, на думку експертів, стоїть ризикзменшення попиту й ризик появи аналогічного продукту. Для того, щобмінімізувати перший ризик ВАТ «Іскра», треба всіляко стимулювати попит напродукцію шляхом гнучкої цінової політики, забезпечення високої якості реалізованоїпродукції, забезпечення високого рівня сервісу і так далі. Що стосуєтьсядругого ризику, то підприємство не може його мінімізувати, тому що, невиключено, що в майбутньому буде відкрите аналогічне виробництво й інші фірмизможуть потіснити позиції ВАТ «Іскра» на ринку. Однак, найважливіше для ВАТ«Іскра» — до появи конкуренції завоювати клієнтів і забезпечити себе постійноюклієнтурою.
Інші ризики, на думку експертів, не є особливонебезпечними для ВАТ «Іскра». Ризик залежності від постачальника малореальний,тому що, у місті мається близько 100 оптових складів, де можна замовити якіснупродукцію, що стосується податкового ризику, то ми зможемо мінімізувати його,перейшовши на сплату єдиного податку.
Таблиця 18.
Процес обчислення коефіцієнта конкордації№ Ранги
Sj
dj
d2j
Ti
Kkon
c2p
c2kp 1 2 2,5 2 1 1 3 1,5 1,5 2 3 19,5 -30,5 930,25 60 0,781 62,312 15,507 2 2 2,5 2 2 2 1,5 1,5 3 2 1,5 20 -ЗО 900 18 3 8 5,5 6,5 6,5 7,5 5,5 9 7 4,5 4,5 64,5 14,5 210,25 12 4 5,5 7,5 6,5 6,5 5,5 8 8 7 8 6 68,5 18,5 342,25 18 5 5,5 7,5 8,5 8,5 9 8 6,5 4 6 8,5 72 22 484 12 6 5,5 4 4 3,5 4 4 4,5 7 4,5 4,5 45,5 -4,5 20,25 12 7 2 1 2 3,5 3 1,5 3 1,5 2 1,5 21 -29 841 18 8 9 9 8,5 8,5 7,5 5,5 6,5 5 8 8,5 76 26 676 6 9 5,5 5,5 5 5 5,5 8 4,5 9 8 7 63 13 169 18 50 4573 174
/>/>Але варто врахувати, що такіризики, як зниження цін конкурентів і збільшення виробництва в конкурентів, наданому етапі не небезпечні для ВАТ «Іскра» лише тому, що поки немає сильних конкурентівна ринку Київа та регіону. Однак значимість цих ризиків зросте з появою наринку першого конкурента. Тоді з'явиться об'єктивна необхідність переглядузначимості даних ризиків.
Розділ 3 Проблеми розробки тавпровадження бізнес-плану на прикладі ВАТ «Іскра»
Потенційно в будь-якому бізнесі існує безліч можливостей. Тим, хто їхзнаходить і грамотно використовує, набагато легше досягти позитивногорезультату. В умовах розвиненого ринку успіх може прийти тільки до того, хтовносить у свою справу щось нове, відмінне від пропонованого конкурентами. Цяновизна може стосуватися різних напрямів діяльності фірми. Входження на ринок зновим товаром, раціоналізація способів обробки сировини, надання додатковихпослуг споживачам, цінове забезпечення конкурентоспроможності, відкриття новихринків чи каналів збуту і т. д. — в усьому цьому присутній потенціал успіху. Авиявлення цих можливостей бізнесу називається бізнес-ідеєю.
Бізнес-ідея — це запропонований засіб поліпшення ведення підприємницькоїдіяльності з метою досягнення більш вагомого підприємницького успіху.
Хоч поява бізнес-ідеї є творчим актом, це не означає, що процес її появита формулювання зовсім не керований. Справді, як і будь-який інший творчийпроцес, появу нових бізнес-ідей неможливо запрограмувати та формалізувати.Водночас він має визначені закономірності, врахування яких у методах управлінняфірмою допомагає стимулювати цей творчий процес. Саме в цьому і полягає основнезавдання ділового розвитку фірми.
Реалізація ділового розвитку фірми має керуватися закономірністювпровадження бізнес-ідеї, згідно з якою далеко не кожна зі сформульованихпропозицій доводиться до логічного завершення. Лише 5-10 % від запропонованихідей завершуються результативно. Цю особливість можна трактувати як законуспішності нових ідей [64, c. 157].
Ця межа успішності стосується не тільки безпосередньо бізнес-ідей. Воназафіксована і в інших сферах творчої діяльності: конструюванні, розробці новихтехнологічних процесів, фундаментальних та прикладних науках. Наявністьоб'єктивної межі успішності свідчить про безперспективність спроб жорсткоїсистеми управління життєвим циклом розвитку ідеї, тобто побудова такої схемироботи з реалізації ділового розвитку фірми, за якої кожна ідея має проходитичерез чітко визначені стадії, а завершальним етапом її стає практичнареалізація, позбавлена здорового глузду.
Про правильність цієї тези свідчить досвід колишнього СРСР щодоуправління процесами науково-технічного прогресу. Маючи передову фундаментальнунауку та систему освіти, країна безнадійно відставала у питаннях практичноїрозробки та впровадження нововведень. Головною причиною цього була системадирективного планування, яка вимагала від розробників обов'язкового отриманняефекту від витрачених коштів. У результаті перед науковцями, конструкторами,технологами та виробничниками ставала дилема:
· ризикнутиі здійснити спробу створити щось нове та ефективне, але при цьому поставити підзагрозу виконання плану;
· скопіювативідоме технічне рішення, яке гарантує виконання планового завдання у визначенийтермін.
Прийняття першого шляху вело до великих неприємностей як у матеріальному,так і у психологічному плані, а тому здоровий конформізм підказував доцільністьдругого варіанта розвитку подій, що і визначало відставання унауково-технічному прогресі.
Одним із аспектів логіки впровадження бізнес-ідей є можливістьвідшкодування витрат, які були зроблені під час здійснення невдалих спроб з їхвпровадження, за рахунок надприбутків від реалізацій плідних ідей.
За всієї умовності описаної в першій частині роботи схеми прийняттярішення та розробки бізнес-плану вона досить повно відображає логіку формуваннязагального результату від впровадження нових ідей. Відповідно до цієї схеми 70% нових ідей не втілюється у життя, 20 % — тільки компенсує кошти, яківитрачені на їх реалізацію. Проте 10 %, які залишилися, дають такий ефект, якийзначно перекриває всі витрати на розробку та впровадження не тільки цих, а йусіх інших спроб здійснення нововведень.
Таким чином, щоб впровадження нових бізнес-ідей приносило потрібнийефект, їх має бути багато.
Забезпечення успішності ділового розвитку фірми не можливе, якщобізнес-ідей буде обмаль. Тільки за рахунок їх великої кількості підвищуєтьсяймовірність того, що серед них знайдуться ті, реалізація яких підвищить якіснийрівень бізнесу та його ефективність [65, c. 214].
Отже, необхідно стимулювати і планувати роботу так, щоб цих ідей булоякнайбільше. У цьому випадку буде збільшуватися і число перспективних ідей. Цезавдання ділового розвитку фірми неможливо вирішити лише через системузаохочування та стимулювання. Потрібно створити відповідну культуру бізнесу,основні ознаки якої буде розглянуто у наступних параграфах посібника.
Наявність об'єктивної межі успішності бізнес-ідей свідчить пронеобхідність плідної роботи над їхнім доопрацюванням та доведенням допрактичного втілення. Ця діяльність полягає в тому, щоб якомога збільшитивідсоток реалізованих ідей та знизити витрати коштів на ті, які виявилисябезперспективними.
Ідея може виявитися такою, що не здатна принести підприємницький успіх нарізних стадіях свого розвитку.
Більшість ідей припиняють своє існування вже на стадії первісногообґрунтування. Причини тут можуть бути дуже різні:
· невідповідністьконцепції розвитку фірми;
· занадтовеликий обсяг коштів на впровадження;
· значніризики;
· відсутністьнеобхідних факторів чи засобів для подальшої розробки;
· програшпорівняно з конкуруючими ідеями.
На етапі ділового планування, коли формується модель майбутнього бізнесув умовах реалізації бізнес-ідеї, може виявитися, що ідея за своїми результатамине зможе забезпечити визначений ефект, а отже, є безперспективною абонесвоєчасною. Якщо на першій стадії переважають якісні оцінки потенціалубізнес-ідеї, то на другому — кількісні.
На стадії проектного аналізу, де провадиться експертиза укладеногоділового плану, відмова від подальшого впровадження здійснюється, частіше завсе, за ініціативою інвесторів. Здійснення аналізу за спеціальною методикою,може виявитися у тому, що розроблений проект або не забезпечує необхіднийрівень прибутковості інвестицій, або є дуже ризиковим, або програє у своїхпоказниках конкуруючим проектам.
Але навіть якщо проект пройшов усі експертизи та був прийнятий длявиконання, йому не гарантовано 100 %-го успіху. Про це свідчить досить високийвідсоток провалів із впровадженням проектів на стадії їх практичної реалізації.Абсолютно всі фактори, з якими стикаються підприємці при впровадженні ідеї,неможливо врахувати. Але зменшити кількість провалів, які завдають великізбитки, можливо.
Коли провадиться аналіз помилок, які призвели до зриву впровадженнябізнес-ідеї, дуже часто з'ясовується, що вони могли бути передбачені напопередніх етапах життєвого циклу. Які б помилки не траплялися — всі вони віднеобдуманих дій. Розуміння цього аспекту логіки розвитку бізнес-ідеї вимагаєбільш уважного ставлення до етапу ділового планування. Якщо ідея не може бутивтілена у життя, то краще, щоб це стало зрозуміло якомога раніше. Це не тількизаощадить значні кошти, а й вивільнить час для розробки більш перспективнихбізнес-ідей [40, c.104].
Розробка ділового плану, таким чином, має стати своєрідним фільтром,необхідним для відсіву ідей, які з тих чи інших причин не можуть бутиреалізовані. Питання ділового планування розглядається в цьому розділі далі.Зараз же необхідно вказати на його роль у дотриманні логіки розвиткубізнес-ідей. Вона полягає в тому, що на цьому етапі необхідно виявити всіфактори «проти» її впровадження. Тобто розробка плану має бути якомогакритичнішою. На жаль, на практиці часто про це забувають. Під час розробкиділового плану частіше намагаються справити враження на інвестора можливостями,які відкриваються перед бізнесом. У цьому разі розробка ділового плану стаєсамоціллю. В ньому описується ситуація, близька до ідеальної, а тому далека відтого, що буде під час реалізації ділового плану. В результаті інвестиції можутьбути отримані, але вони тільки додадуть головного болю внаслідок проблем, яківиникнуть на стадії практичного впровадження.
Один із законів Мерфі стверджує: «Якщо неприємність може статися, товона дійсно станеться». Із цього закону, можна зробити висновок, якимпотрібно керуватися при здійсненні ділового розвитку фірми: плануватися має те,що може піти не за планом. Пам'ятаючи про те, що далеко не кожна ідея може бутиздійснена, потрібно грамотно спрямувати роботу з її подальшої розробки тавпровадження. А це, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності бізнесу вцілому.
Роль ділового планування у життєвому циклі розвитку біз-нес-ідеї необмежується безпосередньо обґрунтуванням доцільності її реалізації. Аналізпрактики підприємницької діяльності свідчить про те, що планування є щесамостійним чинником генерації нових ідей розвитку бізнесу. Дослідникамипідприємництва вже давно помічено досить тісний зв'язок між успішністю веденнябізнесу і ставленням до планування.
Загалом чинниками появи бізнес-ідей є:
· виникненняпроблемної ситуації, на вирішення якої спрямовуються зусилля персоналу;
· випадковегенерування ідеї при здійсненні поточної роботи фірми чи за інших обставин, якібезпосередньо з нею не пов'язані;
· ідеї,підказані зовні (інвесторами, консультантами та ін.);
· запозиченняв ході цілеспрямованого ознайомлення з досвідом роботи фірм схожого профілю абоз літературних джерел;
· підсумкинавчання на семінарах та курсах;
· ідеї, щовиникли у ході здійснення поточного і перспективного планування, розробкиділових планів.
З усіх перелічених чинників останній відіграє особливу роль. Це пов'язаноз тим, що він означає наявність цілеспрямованого пошуку найкращого шляхуділового розвитку фірми та ефективності ділового планування.
Діловому розвитку фірми сприяють перш за все особисті здібностікерівництва фірми до бізнесу, а також досвід роботи на ринку. Звісно, щоздібності надаються природою, а досвід — це справа часу. Беручи це до уваги,може здатися, що виробити методи активізації ділового розвитку неможливо, алеце не так. Дослідження бізнесу вказують на одну особливість фірм, які активнопрацюють у напрямку реалізації бізнес-ідей і досягають на цьому шляху значнихрезультатів [41, c. 150].
Поява бізнес-ідей — це творчий процес. Стимулювати його можна створеннямтворчої атмосфери пошуку та здобуттям нових знань про бізнес. Таким стрижнем,навколо якого концентруються творчі дії персоналу, є планування. Воно — найбільш складний напрям реалізації управлінських функцій. Але якщо плануванняздійснюється згідно з логікою розвитку бізнес-ідей, то його наслідком буде нетільки підвищення якості бізнесу, а й перетворення його у справу життя, якакрім матеріального достатку приносить ще й велике задоволення від власноїсправи.
/>ВИСНОВКИ
Місце фінансовогопланування в ринковій економіці визначається тим, що планування є однією з функційуправління, отже фінансове планування — це функція управління фінансами.
Планування в управлінні- це:
1) конкретизація цілейуправління в системі показників фінансово-господарської діяльностіпідприємства;
2) розробка стратегії ітактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.
Бізнес-план — цеписьмове обґрунтування програми проведення бізнес-операції, угоди, системараціонально, планомірно організованих заходів, дій, які розраховані наотримання підсумку попередньо прогнозований результат.
Основними джереламиінформації для розробки бізнес – плану можуть бути:
· власний досвід практичної діяльності;
· безпосередні контакти з майбутнімиспоживачами, постачальниками;
· відомості про конкурентів;
· статистична інформація про стан і тенденціїрозвитку галузі;
· поточні аналітичні огляди економічної таринкової ситуації;
· рекламні матеріали, інформаційно –комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково — практичних конференцій;
· публікації з питань підприємництва.
Цінністьбізнес – плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Тому впроцесі формування інформаційного поля бізнес – плану особливу увагу звертаютьна якість базової інформації.
Процес складання бізнес –плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично не можливодати якусь єдину схему його розробки. Узагальнення підприємницького досвіду даєзмогу виділити в процесі розробки такого бізнес – плану три стадії: початкову,підготовчу, основну. Наука і практика розробили чимало методів творчого (евристичного)пошуку підприємницької ідеї: методи індивідуального творчого пошуку (методаналогії, метод інверсії, метод ідеалізації); методи колективного пошуку(“мозковий штурм”, конференція ідей, метод колективного блокнота); методиактивізації пошуку (метод контрольних запитань, метод фокальних об’єктів, методморфологічного аналізу).
Результатомвиконання роботи став розроблений фінансовий план виробничого цеху. Також вроботі були розраховані собівартість та відпускна ціна зварювальних масок та зварювальнихконтейнерів. При чому рентабельність виробів закладена в ціні на рівні 30%.
В результаті проведеного операційного аналізу були визначені точкабеззбитковості та поріг рентабельності. Розрахувавши показник порогубеззбитковості бачимо, що підприємство зможе покрити свої змінні та пряміпостійні витрати при виробництві 64 зварювальних масок та 80 зварювальнихконтейнерів. Покриття всіх постійних витрат можливе при виробництві 85зварювальних масок та 166 зварювальних контейнерів.
Показник запасу фінансової міцності показує наскільки обсяг виручки, щоотримується від реалізації, більше порогу рентабельності, тобто наскількидалеко підприємство відійшло від стану, коли воно не отримує прибутку. Значенняцього показника при виробництві 120 зварювальних масок складає 87%, привиробництві 300 зварювальних контейнерів – 156%. Це означає, що підприємствоможе знизити обсяги виробництва зварювальних масок на 87%, й при цьому не нестизбитків.
Спрогнозованіформи звітності дозволяють визначити величину нерозподіленого прибуткупідприємства, прослідити величину запасів, кредиторської заборгованості.
Визначеніпоказники свідчать про достатню ефективність фінансового менеджменту напідприємстві ВАТ «Іскра» .
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. КонституціяУкраїни від 28.06.1996 р.
2. Митнийкодекс України від 11.07.2002 р. № 92 ІV
3. Цивільнийкодекс України від 16.01.2003 р. № 435 ІV
4. Господарськийкодекс України від 16.01.2003 р. № 436 ІV
5. ЗаконУкраїни «Про Антимонопольний комітет України» № 3659 ХІІ від 26.11.1993 р.
6. ЗаконУкраїни «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96 ВР від 07.06.1996р.
7. ЗаконУкраїни «Про захист економічної конкуренції» № 2210 ІІІ від 11.01.2001 р.
8. ЗаконУкраїни «Про захист прав споживачів» № 1023 ХІІ від 12.05.1991 р.
9. ЗаконУкраїни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.
10. ЗаконУкраїни «Про ціни і ціноутворення» № 507-ХІІ від 03.12.1990 р.
11. ЗаконУкраїни «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р.
12. ЗаконУкраїни «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб» № 755-ІV від15.05.2003 р. (вступає в силу з 01.07.2004 р.).
13. ЗаконУкраїни «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від09.07.2003 р.
14. ЗаконУкраїни „Про державну підтримку малого підприємництва” № 2063-III від19.10.2000 р.
15. ЗаконУкраїни „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 р.
16. ЗаконУкраїни „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва вУкраїні” № 2157-III від 21.12.2000 р.
17. УказПрезидента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницькоїдіяльності» № 817/98 від 23.07.1998 р.
18. ДекретКабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів,норм і правил та відповідальність за порушення» № 30-93 від 08.04.1993 р.
19. ПостановаКабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» №1819 від 13.12.2000 р.
20. Інструкціяпро порядок обліку платників податків (документ затверджено в наказі ДПАУ № 80від 19.02.1998 р.)
21. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовкабізнес-плану: Практикум. – К.: Знання, 1999.
22. Акофф РЛ.Планирование будущего корпорации. — М.: Прогресс, 2005.
23. АлексееваМ.М. Планирование деятельности фирмы: учеб. метод, пособие — М.: Финансы истатистика, 2005.
24. БеренсВ., Харванек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций. — М.: Инфра-М,2005.
25. Бизнес-план. – М.,2008.
26. Бизнес-план:хрестоматия по написанию. – Ростов0на-Дону.: «Феникс», 2008., 980 с.
27. Бизнес-план:Методич. материалы/ Под ред. проф. Маниловского Р.Г.- М.: Финансы и статистика, 2005.- 80 с.
28. Бланк И.Инвестиционный менеджмент. — Москва — Лондон: Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 2005.
29. БогатинЮ.В., Швандар В А. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций. — М.: Юнити,2006.
30. Бурков В.П., Галь В.В. и др. Бизнес-планинвестиционного проекта. Методика составления: Метод. Пособие. – М.:ОЛМА-ПРЕСС, 2007.
31. Буров В.П.,Новиков О.К. Бизнес-план. Методика составления. – М., 2007.
32. Бухалков М.И.Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2006.-266с.
33. В.З.Черняк,А.В.Черняк, И.В.Довиденко. Бизнес планирование. Учебно-практическое пособие. —М.: РДЛ, 2005 г.
34. Вакуленко Т.Г., Фомина Л.Ф. Анализ бухгалтерской (финансовой) отчетностидля принятия управленческих решений. – СПб.: Герда, 2005.-330с.
35. Васильченко В.Б.Бизнес-планирование предприятия. – СПб., 2007.
36. ВеретенниковаО.Б. «Финансы предприятий: Учебное пособие» — Екатеринбург.: Из-во УрГЭУ, 2005г.
37. Ворст М.,Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш. школа, 2004.
38. Горохов М.Ю., Малеев В.В.Бизнес-планирование и инвестиционный анализ. – М.: Филинъ, 1998.
39. Дейян А., Анни иЛоик Троадек. Стимулирование сбыта и реклама на месте продажи. Пер. с франц.Общ. ред. Загашвили В.С.- М.: А/О Издательская группа «Прогресс»,«Универс»,2004.- 190 с.
40. Деловоепланирование (Методы. Организация. Современная практика): Учеб. пособие / Подред. В.М.Попова. — М.: Финансы и статистика, 2007. — 368 с.
41. Зигель Э.С. ШульцЛ.А. «Составление бизнес-плана» М: Финансы и статистика, 2004.-355с.
42. Ильин А.И.Планирование на предприятии. Учебное пособие в 2-ч. – Мн: ООО «Новое знание»,2004.-301с.
43. КарминскийА.М., Оленев НИ., Примак А.Г., Фалько С.Г. Контроллинг в бизнесе.Методологические и практические основы. – М., Финансы и статистика, 2005.
44. Ковалев В.В… Финансовый анализ: методы и процедуры. Финансы истатистика. – М.: Финансы и статистика, 2004.-361с.
45. Котлер Ф. Основамаркетинга: Пер. с англ. — М.: ОЛМА-ПРЕС, 2008.- 736 с.
46. Липсиц И.В.«Бизнес-план – основы успеха: Практическое пособие – М: Машиностроение, 2006. –267с..
47. ЛюбановаТ.П. Бізнес-план: путь к успіху предприятия. – М., 2007.
48. ЛюбановаТ.П., Мясоедова Л.В., Грамотенко Т.А., Олейникова К ).А, Бизнес-план,Учебно-практическое пособие. — М.: «Издательство ПРИОР», 2002. — 96 с.
49. Миронова И.А.Анализ финансово-хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. –Спб: ПрофиКС, 2006.-278с.
50. Мірошниченко А.В. Діловий успіх:бізнес-планування та маркетинг. – К.: А.Л.Д.,2005.
51. Основыэкономического анализа хозяйствующего субъекта. А.Н. Богатко – М.: Финансы истатистика, 2005г.-385с.
52. Патрушина Н.В.Анализ финансовых результатов по данным финансовой отчетности // Бухгалтерскийучет. М.: 2006. №5, с. 68-72.
53. Пелих А.С. Бизнес-план или как организовать собственный бизнес.- 2-еизд., перераб. и доп.- М.: «Ось-89», 2004.-364с.
54. Пиндайк Р.,Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ./ Науч. ред.: Борисович В.Т.,Полтерович В.М., Данилов В.И. и др.- М.: «Экономика»,«Дело»,2005.- 510 с.
55. Покропивний С.Ф., Соболь С.М.,Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч.-метод.посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 1999.
56. Равичев С.А., Григорьев С.Э. Сборника тестовых заданий поэкономике. Техникум. – М.: Вита-Пресс, 2006. -356с.
57. Рекомендации по разработке бизнес-планов инвестиционных проектов.НЭГ, 2005. №37-37.
58. Романова Н.И. Углубленное изучение экономики втехникуме // Техникум и производство. 2004. № 5.
59. СавицкаяГ.В. Анализ хозяйственной деятельности. Учебное пособие. М.: ИНФРА-М,2006.-341с.
60. Сборникбизнес-планов с комментариями и рекомендациями. Изд. 2. Под ред. В.М. Попова. –М.: Финансы и статистика, 2005.-346с.
61. Справочникфинансиста предприятия. 3-е изд., доп. и перераб. ИНФРА-М, 2005.-322с.
62. Стратегическоепланирование / Под ред. Уткина Э.А. — М.: /Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ».Издательство ЭКМОС, 2003.
63. УткинЭ.А., Кочетова А.И. Бизнес-план. Как развернуть собственное дело. — М.: АКАЛИС,2006. — 175 с.
64. Фатхутдинов Р.А.Производственный менеджмент. Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,2007. – 447 с.
65. Финансовыйменеджмент: Учебник для вузов / Г Б. Поляк, И.А.Акодис, Т.А.Краева и др.; Подред. Г.Б. Полякова. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 2005. — 518 с.
66. Финансы вуправлении предприятием/ Под ред. А.М.Ковалевой — М.: Финансы и статистика,2005. — 160 с.
67. Шапиро В.Д. и др.Управление проектами .- СПб.; «Два ТрИ», 1996.- 610 с.
68. Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.; ИНФРА-М, 1997. – 343 с.
69. Шудра В.Ф., Беличко А.Н. Как подготовитьуспешный бизнес-план. 2-е изд., испр. и доп. – К.: Капрал, 1997.
70. Э.А.Уткин«Бизнес-план». — М.: Экмос, 2002 г.
71. Экономика. – М.:Издательство БЕК,2008. – 816 с.
72. Ю.Бригхем,Л. Гапенски «Финансовый менеджмент. Полный курс». В 2-х т./Пер. с англ. под ред. В.В.Ковалева —СПб.: Экономическая школа, 2002 г.