Світогляд

Доповідь з дисципліни «філософія» Тема: «Світогляд» Намагаючись осмислити людину, ми порівнюємо її з іншими істотами та явищами світу, і в такому порівнянні перед нами вимальовуються деякі фундаментальні особливості становища людини у світі. Першою особливістю людини виступає її розумність, здатність усвідомлювати себе і те, що

її оточує. В загальному плані розумність постає перед нами як здатність людини не лише жити та діяти, зберігати своє життя та регулювати його, а й як людська можливість не зливатися із дійсністю та власними діями, а саме володіти певними засобами оцінки дійсності. Значною мірою якості людини та її становище в світі пов’язані з її біологічною неспеціалізованістю. Тобто в будову людського організму не закладена програма

її способу життя та життєвих здійснень. Відсутність якоїсь певної програми життя робить людину вільною істотою, що має свободу, тобто кожна людина має можливість певною мірою проектувати своє життя. В іншому аспекті неспеціалізованість постає як універсальність людини. Загалом нормально розвинена людина може оволодіти майже всіма видами та напрямками людської діяльності. Саме завдяки цьому існує історія людства. Людина як

істота розумна є єдиною, хто усвідомлює свою смертність, обмеженіст. Та скінченність свого життя. Цей момент відіграє надзвичайно важливе значення. На основі розглянутої специфіки людського буття виникають особливі напрямки духовного життя, що спрямовані на вироблення засад людського життєвого самоутвердження. Саме ці напрямки і формують те, що за усталеною термінологією називається світоглядом.

Світогляд включає в себе не той світ, про який кажуть астрономи та фізики, а світ, в якому живе людина і який можна назвати світом людини(людським універсамом). У загальному плані появу світогляду можна пояснити наступним чином: людина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлювати свою унікальність, відмінність від усього іншого в світі. В результаті чого формулюються в ній певні уявлення як про основні засади та особливості

світу, так і про власні риси й особливості. Світогляд – це не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:  Він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони, а й знання разом з оцінкою, відношенням;  Предмет світогляду – відношення «людина – світ» постає майже неозорим, безмежним і до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку

інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету тощо. Отже складовими світогляду є: • погляди; • переконання; • принципи; • ідеали; • цінності; • вірування; • життєві норми; • стереотипи. В цілому світогляд постає загальнолюдським явищем, тобто він

є притаманним кожній людині в її нормальному стані; зрозуміло, що ми не можемо казати про світогляд новонароджених або душевнохворих людей. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по різному уявляють як світ, так і себе самих. Отже світоглядом є сукупність усіх властивостей та діяльності людини.