/>/>МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з предмету
“МАКРОЕКОНОМІКА”
за темою:
“Податкова система України:
теорія іпрактика становлення”
Виконала:
Данилюк А.В.
Перевірив
Житомир/>/>/>План
1. Створення податкової служби України. 3
2. Реформування податкової системи в Україні 5
3. Основні положення оподатковування в Україні 14
Висновок. 16
Список використаної літератури. 17
/>/>/>1. Створення податкової служби України.
З розпадом Радянського Союзу Україна стала нашлях самостійного державного розвитку, прийнявши курс на побудову ринковоїекономіки. Отримавши в спадщину від колишнього ладу викривлену структуруекономіки, ми опинились перед необхідністю корінного перетворення всіх безвинятку сфер життєдіяльності держави.
До одного з таких перетворень належить іпроведення податкової реформи в країні. З виникненням нових форм власності йметодів господарювання стара податкова система перестала відповідати вимогамчасу й не могла забезпечити потреби держави.
Державна податкова служба України буластворена 12 квітня 1990 року. У 1993 році набула розвитку — були прийняті змінидо Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Однак зподальшим розвитком ринкових реформ податкова служба втратила можливістьвиконувати повною мірою покладені на неї функції. Назріла потреба проведеннякардинальної податкової реформи. При цьому, зрозуміло, що для пожвавленняекономіки необхідно знизити податковий тиск, але це неминуче спричиняє зниженнябюджетних надходжень. Тобто, відмова від більшої частини бюджетних коштівозначає обвальне скорочення фінансування соціально-культурної сфери і, можливоспровокує соціальний вибух.
Президент країни обрав інший курс — розширеннябази оподаткування за рахунок рішучого наступу на «тіньовуекономіку», залучення до оподаткування додаткових прибутків і на ційоснові зниження податкового тиску на реального виконавця робіт і послуг. Метацього курсу — стабілізація матеріального виробництва й підвищення йогоефективності, що в кінцевому підсумку забезпечить більш повне задоволеннядержавних і соціальних потреб.
Першим кроком до реалізації цього курсу сталостворення податкової адміністрації України, основна мета якого — збільшеннярівня збору податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і максимальнездешевлення цієї функції для держави — Президентом України в 1996 році булоприйняте рішення про її принципове реформування:
Державна податкова адміністрація України сталасамостійним органом центральної виконавчої влади з її представниками на місцях,а не главком Мінфіну, як це було раніше. Підвищено статус голів обласних державнихподаткових адміністрацій, які відтепер призначаються Указом Президента країни.На місцях податкові органи почали створюватись не відповідно доадміністративно-територіального розподілу держави, а за принципом економічноїнеобхідності і доцільності. Рішуче взято курс на зміцнення кадровогопотенціалу, очищення лав податківців від випадкових людей. У системі створенофінансово-економічний інститут, центр перепідготовки кадрів, задіяні підрозділипо боротьбі з корупцією. Значно зміцнилась матеріальна база служби. До складуподаткових адміністрацій увійшли підрозділи МВС по боротьбі з карними злочинамиу сфері оподаткування. Через півтора року Верховною Радою України булозаконодавчо врегульовано функціонування податкової служби у реформованому вигляді.Сьогодні, з прийняттям нового Закону «Про державну податкову службу вУкраїні», в цілому, можна вважати її становлення закінченим.
/>/>/>2. Реформування податкової системи в Україні
Реформування самої податкової системи вУкраїні здійснювалось у багатьох напрямках:
— переглянуто ставки акцизного збору;
— встановлено державний контроль завиробництвом і реалізацією алкоголю та тютюнових виробів, у результаті чого,навіть в умовах спаду обсягів виробництва цих видів товарів, намітиласятенденція зростання доходів бюджету за рахунок залучення до оподаткуванняраніше неконтрольованих оборотів;
— вживалися заходи для упорядкування мита іприбутків від зовнішньоекономічної діяльності.
1997 рік по праву можна назвати рокомподаткової законотворчості. Станом на серпень 1997 року було підготовленобільше 20 проектів законів. Всупереч негативній дії нових податкових законів,завдяки поліпшенню рівня організації роботи по збору податків удалосястабілізувати надходження до всіх видів бюджетів. З’явилася можливістьпрогнозування надходження податків, а також трохи знизити тиск на платниківподатків. Складність впровадження і застосування нових законів у результатівеличезної роботи, проведеної податковою службою в галузі методичногозабезпечення, поступово стала відходити на другий план, і платники податків ужепотроху адаптувалися до нового законодавства.
Основне завдання податкової служби залишаєтьсянезмінним — забезпечення наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів.
Усе це дало змогу піднестидіяльність податкової служби на вищий рівень, допомагає краще виконуватиосновне завдання, покладене на неї, а саме — забезпечення повного надходженнякоштів до бюджетів усіх рівнів.
З проголошенням самостійностіУкраїнської держави на перший план виступила проблема структурної перебудовигосподарського комплексу, підвищення економічної ефективності йогофункціонування.
Податкова системамає надзвичайно важливе значення для виходу економіки з кризового стану, вонаповинна створювати нормальні умови для виробничої і фінансової діяльності.
Податкова система — це не механічна сукупність податків, а внутрішньо організаційна, функціональновзаємоузгоджена і взаємодоповнююча система. Виходячи з цього можна сказати, щозавершеної податкової системи України ще немає, вона перебуває в процесістановлення.
Для усвідомленняособливостей податкової системи України в перехідний період та напрямів їх змінрозглянемо структуру надходжень до зведеного бюджету України за 1990-1995 р.(див.табл. 1).
Ознайомлення зтаблицею засвідчує безперервні зміни структури податків та структури надходженьпротягом аналізованого періоду. З таблиці видно, що протягом заданого періодуне було жодного року, коли з податкової системи не зникали одні податки і нез’являлися інші.
З одного боку, цезумовлено змінами в державному устрої України, перетворенням її, держави зформальними ознаками повної державності в складі СРСР, в самостійну державу.
Так, прояви цього є відсутність в системі оподаткування України до 1991 р. доходів відзовн.-економічної діяльності і акцизного збору, які з`явилися лише з 1992 р.
Табл. 1.
Питома ваганадходжень деяких податків в загальній сумі надходжень до зведеного бюджетуУкраїни.
/>/> 1990 1991 1992 1993 1994 1995 Податок з обороту 28.2 21.4 - - - - ПДВ - - 31.4 34.7 25.0 20.3
Податок на прибуток підприєм 26.8 29.1
ств та організацій - - - 19.2
Податок на доходи підприємств - -
та організіцій 17.9 33.0 27.4 - Прибутковий податок з громад. 8.9 12.1 9.2 5.8 6.5 6.6 Акцизний збір - - 3.8 5.1 3.3 1.9
/>/>Доходи від зовн.-екон. діяльн. - - - 4.0 1.7 2.4
/>/>Відрахування до фонду ліквід. - 3.5
наслідків відЧорноб.катастроф. 8.0 5.0 4.6 5.0
/>Відрахування до Пенсійного - -
фонду - - 17.7 18.5
Окрім того, вЗаконі УРСР “ Про систему оподаткування ”, що був прийнятий у 1991 р., не буловизначено систему місцевих податків. Вона була визначена лише в Законі України“ Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР”. “ Про систему оподаткування ”прийнятому на початку 1994 р. порівняно із Законом 1991 р. із перелікузагальнодержавних податків та зборів було виключено :
n податок наприбуток
n податок наприбуток іноземних юридичних осіб від діяльності в УРСР
n податок зобороту
n податок нафонд оплати праці колгоспників
n лісовий доход
n податок наекспорт та імпорт
Водночас в перелікбуло введено 9 нових податків, обов`язкових платежів та зборів, зокрема внескидо фонду соціального страхування, ліквідації наслідків Чорнобильськоїкатастроф, Пенсійного фонду та інші.
Перелікзагальнодержавних податків та інших обов`язкових платежів визначено у статті 14названого Закону. Він включає 19 податків. Перелік місцевих податків та зборівна території України містить 15 найменувань податків та зборів.
Другою причиноюзміни структури податкових надходжень є залежність податкової системи відтрансформаційних процесів в економіці.
Між дією першої тадругої причини є певна узгодженість і водночас суперечність. Якщо нормапов`язана із спробою свідомого впливу на формування податкової системи, тодруга відображає успіх чи невдачу цього впливу.
Нестабільністьподаткової системи проявляється не лише у змінах системи законів, але також вчастих змінах, що вносяться до змісту самих законів.
Серйозні корективипроводилися щодо базових податкових, зокрема, Закон України “ Про оподаткуванняприбутку підприємств ” прийнятого 22 травня 1997 р. ВРУ “ Про внесення змін ідоповнень до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств””. ЦимЗаконом передбачається ввести в дію з 1 липня поточного року і застосувати прирозрахунках із бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані й проведеніз 1 липня нинішнього року.
Закономзапропоновано примусово новий підхід до оподаткування інноваційного фонду,внесених в державний реєстр здійснюється у розмірі 50% діючої ставки наприбуток від реалізації інноваційної продукції. Ставка діє перші 3 роки післяреєстрації інноваційної продукції. Доходи отримані від страхової діяльностіобкладаються податком у розмірі 3%. Доходи отримані від страхування і перестрахуванняжиття, звільнені від оподаткування.
Законом такожпередбачено, що з 01.07.97. по 01.01.2002 року 1.5% суми неоподатковуваногоподатку на прибуток перераховується до спеціальних рахунків місцевих бюджетівдля фінансування будівництва та інших цілей.
Крім того, з 1997р. після прийняття законопроекту “ Про податок на землю ” Законом податку наприбуток призначається введення норми, по якій податок на прибутоксільськогосподарських підприємств розраховуються як різниця між розрахованимподатком на прибуток податком на землю. По Закону доходи нерезидентівотримуються від джерел в Україні, які стягуються за ставкою 30% (раніше — 15%).Ставка оподаткування при перестрахуванні ризиків нерезидентами складала 10%.Сума доходів нерезидентів, яка сплачувалась резидентами як сплата вартостіфрактовки транспортних засобів -6%.
З 01.10.97 р.вступає в силу Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР
“ Про ПДВ ”, державзмістом нововведень є перш за все перелік платників податку :
n особа, яка напротязі будь-якого періоду за останній рік пребільшив неоподаткуванний мінімумдоходів громадян (зараз 10 200 грн. ) в тому числі :
n особа, якаввозить (пересилає товари на митну територію України або отримує віднерезидента роботи (послуги для їх використання або потреби на митній тер.України за виключенням фізичних осіб, незареєстрованих як платники податку, ввипадку коли вказані фізичні особи ввозять товари в об`ємах, не підлягаючихоподаткуванню відповідно до законодавства;
n особа, якапред`являє послуги, пов`язані з транзитом пасажирів або вантажів через митнутериторію України .
До числа платниківподатку відносяться також особа, відповідальна за внесення податку до бюджетупо об`єктах оподаткування залізничного транспорту.
Законом вводятьсяєдиний для всіх категорій платників податку підприємств — виробників;підприємств торгівлі, крім комісійних заготівельних, снабженсько-збутових,оптових, інших здійснюючих посередницьку діяльність; фізичних осіб незалежновід валюти розрахунків ( в національній або іноземній ), порядок обчислення ісплати ПДВ
Змінюється порядокобчислення ПДВ імпортних товарів. В залежності від виду імпортуємих товарів істатуту підприємства імпортера виявляються три види розрахунків з бюджет:
1. Обов`язковасплата податку. Здійснюється при ввезенні на митну територію Українипідакцизних товарів.
2. Оплатапо бажанню платника може здійснюватися шляхом пред`явлення податковим органаммитного контролю простого векселя, забезпеченого підтвердженням комерційногобанку.
3. Тежсаме, що і в другому варіанті, з тієї лише різниці, що замість підтвердженнякомбанку високий статус платника підтверджує податковий орган.
У зв`язку зпереходом на загальний порядок сплати податку, а також особливостях визначенняоподаткування обороту, платниками податку станом на 01.01.97 р. повинен бутиздійснений одноразовий перерахунок сум кредиту і сум податкових зобов’язань.При цьому сума податкового кредиту платників ПДВ виплачених або нарахованих узв`язку з отриманням або самостійно вироблених основних фондів, не введених вексплуатацію, а сума податкових забо-в`язань підвищується на суму ПДВ навартість відвантажених, але не сплачених товарів.
Закон України “ Провнесення змін і доповнень в Закон України “ Про плату за землю” вступить в діюз 01.01.97 р. Вже визначені розміри і порядок плати за використання земельнихресурсів, направлення отриманих коштів, а також відповідальність платниківподатку за правильність обчислення і своєчасної сплати земельного податку.
Використання землів Україні є платним. Власники землі сплачують земельний податок. За земельніділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.
Плата за землю — цеземельний податок та орендна плата. Визначена в залежності від грошової оцінкиземель.
Ставка земельногоподатку з земель населених пунктів, грошова оцінка яких проведена,встановлюється в розмірі 1% від їх грошової оцінки, за виключенням земельнихділянок, які вказані згідно з Законом.
Цей Закон значнорозширив перелік пільг відносно сплати земельного податку. Платники, якихстосуються пільги повинні знати їх; обов`язково враховувати при обчисленні ісплаті цього податку.
Згідно Закону, земельний податоксплачується рівними частинами. Власниками землі і землекористувачами — виробниками сільськогосподарської продукції і громадянами до 15 липня і 15листопада. Переплачені суми податку підлягають поверненню платнику по йогописьмовій заяві або по його бажанню зараховувати до сплати податку за наступнийрік.
Податкова системаповинна створювати нормальні умови для виробничої і фінансової діяльностіпідприємств і господарств, а також усіх інших виробників матеріальних благ.Через податкову політику держава стимулює як окремих товаровиробників, так ірозвиток продуктивних сил в цілому.
У минулому податкисплачувались з обороту. Після проголошення курсу на перехід до ринковоїекономіки податок з обороту було скасовано. Пільги з оподаткування малихпідприємств та кооперативів було скасовано, а введення ПДВ збільшувало витратина виробництво при кожному обороті коштів на суму, призначену дляперерахування до державного бюджету. В умовах фінансової нестабільності,інфляції та неплатежів це швидко призвело до гострої нестачі оборотних засобів,загальмувало розвиток виробництва і довершило зруйнуванню легального малогобізнесу, який тільки почав розвиватися, а державному секторі — докатастрофічного спаду виробництва.
В України має місцекатастрофічне зниження економічної ефективності функціонування господарськогокомплексу, яке є основною причиною зменшення грошових надходжень до державногобюджету. І хоч не все можна віднести на негативний вплив недосконалоїподаткової системи, однак треба визначити, що вона спрямована на максимальневилучення доходів господарюючих суб`єктів, а це позволяє їх можливостейнарощувати виробничі потужності і збільшувати свої грошові доходи.
Податок на прибутокта ПДВ, які сплачують підприємства, не підвищують їх фінансової стабільності іне сприяють пріоритету розвитку підприємства взагалі, а малих зокрема.Внаслідок цього більшість малих підприємств, які не можуть конкурувати звеликими, не відповідають всім вимогам фінансових і правових норм, які дужечасто змінюються. ПДВ полягає тягарем не тільки на підприємства, але й нанаселення. Ще тільки купуючи матеріали, сировину і все інше, що необхідно длявиробництва готової продукції, кожне підприємство змушене переплачувати 20%понад ціну, вони йдуть до бюджету держави. Така форма вилучення ПДВ єнесправедливою щодо підприємства оскільки оподатковуються не доходипідприємств, а їх витрати на виробництво продукції.
Але хочпідприємство перераховує до бюджету тільки різницю між сплаченими і отриманимисумами ПДВ, а решту платять самі покупці продукції, підприємства виступають нетільки як платники власного податку, але і як його збираючи з населення.
Цілком природно, щоПДВ, підвищуючи ціни, у великій мірі впливає на економіку країни, оскількикористується не тільки виробництво, але й споживання, що створює сприятливіумови для проникнення іноземних товарів на внутрішній ринок України.
ПідприємстваУкраїни повинні мати значно більші оборотні засоби для забезпечення нормальногофункціонування виробничого процесу, ніж аналогічні підприємства в інших країнахсвіту. Податок на майно може призвести до ліквідації багатьохнизькорентабельних підприємств і цехів, а податок на землю — до господарськоїдіяльності тих сільськогосподарських підприємств, які знаходяться внесприятливих для землеробства і тваринництва умовах.
/>/>/>3. Основні положення оподатковування вУкраїні
Податкова системаУкраїни будується по наступним основних принципах.
1. Обов'язковість оплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів.Даний принцип припускає, що кожна юридична чи фізична особа зобов'язана братиучасть у фінансуванні державних потреб шляхом сплати податків, зборів і іншихобов'язкових платежів.
2. Стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активностішляхом упровадження пільгового оподатковування, що спрямовано на розвитоквиробництва.
3. Соціальна справедливість. Цей принцип припускає, що встановленняподатків, зборів і інших обов'язкових платежів виробляється виходячи знеобхідності фінансування витрат держави, визначених при твердженні державногоі місцевого бюджетів. Податкова система не може бути твердої для одних іліберальної для інших платників податків.
Даний принципспрямований на підтримку малозабезпечених шарів населення шляхом упровадженнядиференційованого і прогресивного оподатковування громадян. При встановленніподатків, зборів і інших обов'язкових платежів варто виходити з необхідностізменшення розміру податкового вилучення.
4. Рівнонапруженість і пропорційність. Принцип припускає встановленнязобов'язань перед бюджетом з урахуванням можливостей платників і результатів їхдіяльності шляхом застосування єдиних чи диференційованих ставокоподатковування.
5. Рівність і недопущення яких-небудь проявів податкової дискримінації.Даний принцип припускає, що при визначенні зобов'язань по сплаті податків,зборів і інших обов'язкових платежів необхідно забезпечити однаковий підхід досуб'єктів господарювання.
6. Економічна доцільність. Принцип припускає, що встановлення податків,зборів і інших обов'язкових платежів виробляється на основі показників розвиткуекономіки України, її фінансового стану.
7. Стабільність податкового законодавства. Даний принцип припускає, щозагальний рівень оподатковування, розміри ставок податків, порядок визначеннябази оподатковування і податкових пільг повинні бути незмінними протягомбюджетного року.
8. Рівномірність сплати. Принцип припускає, що для забезпеченнярівномірного надходження в бюджет засобів сплата податків, зборів і іншихобов'язкових платежів повинна вироблятися у визначений термін.
9. Гнучкість. Принцип визначає, що податкове законодавство повинне вчаснореагувати на зміни в соціально-економічному житті держави без порушеннястабільності податкового законодавства.
10. Інфляційна нейтральність.
11. Недопущення подвійного оподатковування того самого об'єкта оподатковування.
12. Гласність. Даний принцип припускає, що щорічно визначеною виконавчоювладою офіційно публікуються зведення про суми зібраних податків, зборів іінших обов'язкових платежів і про їхню витрату.
13. Ефективність адміністрування. Принцип припускає, що процедураподаткових стягнень повинна бути максимально простій для платників податків,зборів і інших обов'язкових платежів.
14. Приступність і однозначність тлумачення норм податковогозаконодавства.
15. Підтримка границь установленої компетенції до встановлення і післяскасування податків, зборів і інших обов'язкових платежів.
/>Висновок
Однієї з головних задач переходу України доринкової економіки є створення ефективної податкової системи, що забезпечувалаб розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювалаекономічні відносини.
Системаоподатковування повинна бути побудована таким чином, щоб сприяти виробничоїдіяльності, стимулювати формування засобів на пріоритетних напрямкахекономічного і соціального розвитку.
Податковасистема України — це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, борів іінших обов'язкових платежів, стягнутих у бюджети й у державні цільові фонди, атакож принципів, форм їх встановлення, чи заміни скасування порядку їхчислення, оплати і стягнення, включаючи організацію роботи з їхнього контролю.
/>/>/>Список використаної літератури
1. Закон України “Про систему оподаткування ”.
2. В.П. Завгородний. Налоги и налоговый контроль в Украине.