Вступ
Південо-східнаАзія одна з найбільших регіонів світу. На її території розміщено 10 держав,одним із них є о. Філіппіни. цей регіон є неоднорідний і не становить групу и країн, для яких характерний ті чи інші спільнітенденції соціально – економічного та політичного розвитку.
Велике світовезначення мають азіатські поклади руд чорних, кольорових та рідкісних металів. У Філіпінахзнаходяться найбільші запаси боксидів. У Філіппінах на 35-40% зменшилиськількість лісів. Велике значення має туризм. Площа Філіппінів займає 300 тис.км. кв., столиця Маніла, населення 68,6 млн. осіб.
Словенія належить до південно східної Європи. Площа займає 20,3тис. км. кв., столиця Любляна. Словенія має провідні позиції за рівнемекономічного розвитку та продуктивності праці. Однією з важливих рис – швидкийріст їх міського населення і міст. У Словенії досягнута досить швидко відноснамакроекономічна стабільність.
Заїр відноситьсядо країн Африки.
Його площа 2345,4тис км. кв., населення 43901 тис. осіб, столиця Кіншаса. Заїр є найбільшимвиробником золота. Заїр знаходиться у центральній Африці, це незалежна державабасейн річки Конго (Заїр) – головна зв’язуючи ланка майже між усіма йогокраїнами і основне джерело водних ресурсів. Важливе місце у господарстві„лісових країн ” займає лісництво: заготівля, часткова переробка і експорттропічної деревини. На Заїр припадає 1/5 усього видобутку корисних копалин урегіоні. Він займає перше місце в світі по видобутку технічних алмазів ікобальту.
США займає 1/3території Пн. Америки. Площа 9364 тис. км. кв., населення 273 млн. осіб. Заплощею територія США займає 4 місце у світі. Територія США складається з трьохнесуміжних частин:
1. Власнетериторія США площа 7,83 млн. км. кв. Межує з Канадою, Мексикою, омиваєтьсяводами Тихого океану на зх. Та Атлантичного океану на сході і Мексиканськоїзатоки на пд.
2. Аляска напн. заході Пн. Америки, займає 16% території країни. Площа – 1.53 млн. км. кв.Межує з Канадою, омивається водами Пн. Льодовитого та Тихого океану.
3. Гавайї(24 острови у Тихому океані ) займають 0,2 % території країни Площа 16,8 тис. км. кв.
Територія країниу адміністративному відношенні розділена на 50 штатів і федеральний округКолумбія.
Болівіязнаходиться на території Америки. Площа займає 1098,6 тис.км. кв, населення7414 тис. осіб. Столиця Сукре.
Сучасномугосподарству притаманні деякі найбільш загальні риси, що історично склалися іпродовжують визначати економічне обличчя країни. Певна багатоукладність спостерігаєтьсяі в промисловості. Надра багаті на великі запаси різноманітної мінеральноїсировини.
Особливостісільського господарства Філіппінів
При не значнійкількості сільськогосподарських угідь, але завдяки сприятливим кліматичнимумовам, тут вирощують високі врожаї культур. Тому ця країна практично повністюзабезпечує себе продовольством. Основна сільськогосподарська культура – рис,вирощують також бобові, овочі. Велике значення мають тропічні культури –плантації каучуку, кокосів, кофе, та ін. Вони відіграють певну роль у експорті.
Пільги країниАСЕАН постачають на світовий ринок 86%, природного каучуку, 90% пальмової олії,45% деревини особливих сортів.
Тваринництворозвинуто дуже слабко але тут вирощують свиней, ВРХ, птицю. На узбережжізаймаються рибальством.
Особливостісільського господарства Словенії
Сільське господарствозазнало значних змін галузевої структури, підвищилася питома вага тваринництва,особливо свинарства. Значно зменшилося кількість занятих у сільськомувиробництві. Збільшилося виробництво зерна, особливо пшениці, зрослаурожайність овочів та фруктів.
Ця країна маєпрактично всі основні галузі сучасної харчової промисловості та спеціалізуєтьсяна вирощувані окремих видів продукції у залежності від наявності місцевоїсільськогосподарської сировини.
Особливостісільського господарства Заїру
Понад 70%економічного активного населення зайняте у сільському господарстві.
Усе сільськегосподарство поділяють на дві частини:
1. вирощуванняекспортних культур (технічних — бавовник, продовольчих –кава, какао-боби, плодимаслинових, спеції тропічні фрукти).
2. виробництвапродовольства длявнутрішньгоспоживання (зернові, коренеплоди, тваринництво, птахівництво та ін.)
виробництвопродуктів харчування у більшості зростає настільки повільно й нерівномірно, щовсе більше відстає від зростання попиту на них.
У зв’язку з цим вирішальне значеннянабуває розвиток сільського господарства, АПК, оскільки у експорт сільськогосподарськоїпродукції є основним джерелом валютних надходжень.
У більшостірозвиток АПК стримується багатоукладністю та низькою товарністю сільськогогосподарства, дезентигрованістю економіки, слабким зв’язком підприємствагроіндустрії з національним ринком та загальним спадом сільськогосподарськоговиробництва, що спостерігається у кінці 80-х років.
У Заїрі розвинутівирощування і переробка бавовнику, рису, плодових та городніхсільськогосподарських культур — рису та цукрової тростини.
Більша частинакомпаній агробізнесу не бере участі безпосередньо у сільськогосподарськомувиробництві, а укладає угоди з кооперативами та селянськими господарства мита постачання сировини та наданнятехнічної, фінансової та консультативної допомоги.
Особливостісільського господарства США
США складається згалузей, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства (1сфера), саме сільськогосподарське виробництво (2 сфера), галузі, щозабезпечують переробку і збут сільськогосподарської сировина та виробленої знеї продукції ( 3сфера ), а також ті галузі виробничої і соціальноїінфраструктури, які безпосередньо впливають на створення цієї продукції.
Ефективністьаграрної сфери забезпечується високою організацією виробництва, раціональною спеціалізацією.
На сферах зайнято2,9 млн. осіб. У США 3,1 млн. ферм і близько 4,5 млн. членів фермерськихкооперативів, 86% ферм – індивідуальні, 9,6% — партнерські, 3,5 % — корпорації, 40% — фермерські землі орендована, 52% дрібних ферм, виробляють 6%валового фермерського доходу, а 4% великих ферм – 49% доходу.
Експортсільськогосподарської продукції США дозволяє прогодовувати 120 млн. жителівінших країн. США експортує близько 64 % вирощеної пшениці, 37%фуражного зерна,59% соєвих бобів.
У рамках АПК СШАв середньому щорічно виробляють 70,% млн. т. пшениці, 6,5 млн. т. рису, 213,4 млн. т фуражного зерна(у тому числі 176,8 млн. т.кукурудзи), 56,6 млн. т соєвих бобів, 14,9млн ткартоплі, 19,3 млн. т овочів, 25 млн. т фруктів. 24,5 т м’яса (у забійніймасі)
Поголів’я худобискладало 10,1 млн. корів ,85 млн. голів свиней, індиків 283 млн. г., бройлерів– 5,3 мляр. Штук.
Площа орнихземель сягає 155 млн. га. Виробництво зерна кукурудзи зосереджено у штатахКукурудзяного поясу, харчового зерна — степах на великих рівнинах, картоплі – уштатах Айдахо і Велінтон, овочі і фрукти – у Каліфорнії і Флориді, молока – уштатах пн. сходу і Каліфорнії, яловичина – у штатах Техас, Канзас, свинини – уштатах Кукурудзяного поясу, бройлерів – у штатах Анкарзас, Джорджія,Алабама, Мері ленд.
Діяльністьдержави у сфері здійснюється у напрямках створення умов для розвитку виробничоїінфраструктури у сільській місцевості, регулювання інвестиційного процесу усільському господарстві.
Для Американськихферм
Землеробство і тваринництвозаймають приблизно однакове місце і є багато галузевим.
В землеробстві наперше місце треба поставити виробництво кормового зерна — кукурудзи, ячменю. Важлива рольналежить кукурудзі (збір 200-240млн.т ) вегетаційний період вирощування кукурудзи150-200 днів. Високілітні температури і опади 600-1000 мм на рік, багатими наазот ґрунтами сприяють високій врожайності. Американці пишаються своїм „кукурудзянимпоясом” і вважають одним з найбільших сільськогосподарських районів світу.
Як продовольчезерно вирощують пшеницю (збір до 75 млн… т ) і рис (8 млн. т). „пшеничнийпояс” це відомі Американські степи – прерії. Вирощують яру та озиму пшениці.Рис вирощують в долині Місісіпі та в Каліфорнії та в інших містах.
Серед олійних — арахіс, соняшник ,і бавовник.
Головна рольналежить сої – культурі яка була запроваджена культурі під час II світовоївійни. Ареали вирощування сої – це „кукурудзяний пояс” (його стали називатинавіть „кукурудзяно — савоєм”).
Вирощують іцукрові буряки і уукрову тростину. Виробництво цукру є дуже важливим йогоекспортують в країни Європи і Азії.
Збір картоплі, які його споживання, порівняно незначні. Проте вирощують овочі і фрукти. П’ятдесятроків тому її вирощували на кожній фермі, зараз тільки на спеціальних фермах і в спеціальних зонах.
Серед технічнихкультур найбільше значення мають тютюн і бавовник.
Тваринництвохарактеризуєтьсявеликим поголів’ямвисокою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми, сіяні трави, грубіпасовища). Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів .
Вирощування свиней спеціалізація кукурудзяногопоясу .
Велику рогатухудобу утримують на спеціальних ранчо і фермах, які стали відгодівельнимипідприємствами промислового типу – „фабриками мяса”. Також характерне бройлернегосподарство. Виробництво мясавесь час зростає.
Сучасна географіясільського господарства складалась поступово. Продовжує вона змінюватись ітепер .
Стосовнохарчування американців у цьому найважливішу роль м’ясо та інші продукти тваринногопоходження (крім тваринного масла) риба, олія, овочі,
Особливостісільського господарства Болівії
Відчутноюзалишається питома вага сільського господарства в економіці.
Сільськегосподарство також належить до галузей економіки. Цей регіон вирощує понад 6,5% кукурудзи, до 20 % бавовни – волокна, понад 60 % кави, майже 50 % бананів, 15% м'яса.
Головнимистаттями сільськогосподарського експорту залишаються банани, кава, бавовна, м’ясо,пшениця, цитрусові.
Частка імпортупродовольчих товарів залишається постійно високою.
Сільськегосподарство значно залежить від іноземних монополій, аграрні реформи регіоніздійснюються по-різному, в Болівії вони досить радикальні.
Головним питаннямв аграрному секторі було і залишається питання перерозподілу земель та рівеньзадоволення вимог селянства.
Література
1. ПетрагаМ.О – Географія світу.
2. Качан Є.П– «Економічна і соціальна географія світу „
3. Атлассвіту
4. “Економічнаі соціальна географія світу». За ред Б.П Яценка Кеїв «Артек»2000
5. Журналекономіка АПК