Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональний університет харчових технологійКафедра менеджменту
зовнішньоекономічноїдіяльності
Звіт про проходження переддипломної практики на ВАТ «Київський ювелірнийзавод»
студентки6 курсу (заочної форми навчання), спеціальності «Менеджментзовнішньоекономічної діяльності»
Керівникпрактики від університету
Київ – 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика ВАТ «Київський ювелірний завод»
Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану ВАТ«Київський ювелірний завод»
2.1 Аналіз основних фондів та оборотнихактивів підприємства
2.2 Аналіз прибутку, рентабельностіта фінансового стану підприємства
Розділ 3. Організаціязовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод»
ВисновкиСписоквикористаної літературиДодатки
Вступ
Метою виробничої переддипломноїпрактики є ознайомитися із господарською діяльністю (у тому числі йзовнішньоекономічною діяльністю) ВАТ «Київський ювелірний завод», дослідити їїстан та економічні показники, що її відображають.
Об'єктомдослідження під час виробничої переддипломної практики є ВАТ «Київськийювелірний завод».Предметом дослідження під час виробничої переддипломної практикиє звичайна господарська діяльність підприємства.
Під час аналізу основнихфондів та оборотних активів підприємства, ефективності використання трудовихресурсів і заробітної плати, організації менеджменту на підприємстві,виробництва та реалізації продукції підприємства, собівартості, прибутку,рентабельність та фінансового стану підприємства автор даної роботи ширококористувався підручниками з економіки підприємства, основ менеджменту,управління персоналом, стандартизації, метрології та сертифікації у харчовійпромисловості, перелік яких наведено у кінці роботи.
Числові дані длявсебічного аналізу діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод» автор знайшов у таких документах:
1) Форма 1 “Баланс”
2) Форма 2 “Звіт профінансові результати”
3) Форма 3 “Звіт прорух грошових коштів”
4) Форма 4 “Звіт провласний капітал”
5) Форма 5 “Приміткидо річної фінансової звітності”
6) Форма 1-ПВ “Звітз праці”
7) Форма 1-П “Звіт зпродукції підприємства”
8) Форма 1-РС“Кількість працівників і оплачений робочий час, витрати на утримання робочоїсили”
Під час аналізу авторвикористовував статистичні прийоми дослідження числових даних, а саме рядидинаміки та аналіз структури показників.
Розділ 1. Загальна характеристика ВАТ «Київський ювелірнийзавод»
Згiдно Наказу Фонду державного майна України № 80-Ат вiд 08 лютого 1994 року на базi орендного пiдприємства «Українськi ювелiри» створено Вiдкрите Акцiонерне Товариство«Українськi ювелiри». Рiшенням загальних зборiв акцiонерiв вiд 15 червня 2001 року ВАТ«Українськi ювелiри» змiнило назву на ВАТ «Київськийювелiрний завод». Свiдоцтво про державну реєстрацiю видане Московською райдержадмiнiстрацiєю м.Києва вiд 11 липня 2001 року №0/08006.
ВАТ «Київський ювелiрнийзавод» дочiрнiх пiдприємств та представництв не має. В органiзацiйнiйструктурi Товариства змiн за звiтний перiод не вiдбувалось.
З боку третiх осiб будь-якихпропозицiй, щодо реорганiзацiї протягом звiтного року не надходило.
11.06.2008 року — подiя про проутворення, припинення фiлiй, представництв Товариства(Протокол Загальних зборiвакцiонерiв №2 вiд 11.06.2008 року. Дата повiдомлення(розмiщення у стрiцчiновин): 12.06.2008 року.).
Загальними зборами акцiонерiв ВАТ" Київський ювелiрний завод" 11 червня 2008 року (протокол № 2) було прийнятерiшення про створення фiлiй з надання послуг населенню з виготовлення ювелiрних виробiв iз сировини замовника.Рiшення було прийняте з метою розширення товарообiгу. Планується створити фiлiїв наступних мiстах:
м. Київ, вул. М.Раскової (м.Лiвобережна);
м.Днiпродзержинськ, Днiпропетровська область;
м. Кiровоград;
м. Мелiтополь, Запорiзька область;
м. Кривий Рiг, Днiпропетровськаобласть;
м. Єнакiєво, Донецька область;
м. Вiнниця;
м. Тернопiль;
м. Мукачево, Закарпатська область;
м. Лубни, Полтавська область;
м. Ялта, АР Крим
Лiквiдувати фiлiю з надання послугнаселенню з сировини замовника ВАТ «Київський ювелiрний завод», яказнаходиться за адресою: м. Харкiв, проспект Московський,90-а. Причиноюлiквiдацiї фiлiї є її нерентабельнiсть.31.07.2008 року — подiя про змiну складупосадових осiб емiтента(Дата повiдомлення(розмiщення у стрiцчi новин):31.07.2008 року.).
31 липня 2008 року згiдно Наказу № 157-П вiд 24.07.2008р. за власним бажанням звiльнено заступника голови правлiння ВАТ «Київський ювелiрний завод» Копiйку Iвана Федоровича (паспорт: серiя ФН № 562052, виданий Мiнським РУГУ МВС в м. Києвi01.08.1997р.). Посадоваособа володiє часткою у статутному капiталi емiтента в розмiрi — 0,000214%.Особа емiтента непогашеної судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.Копiйка Iван Федорович перебував на посадi заступника голови правлiння ВАТ«Київський ювелiрний завод» 7 рокiв. На посаду заступника головиправлiння замiсть звiльненої особи тимчасово нiкого не призначено. Iнших дiй,протягом звiтного перiоду, що могли б вплинути на фiнансово-господарський стан,а також привести до значної змiни вартостi його цiнних паперiв у Товариства невiдбувалося. Тому розкриття на фондовому ринку iнформацiї про iншi дiї,вiдповiдно ст.41 Закону України «Про цiннi папери та фондовий ринок»,не було.
Опис обраної облікової політики
Фiнансова звiтнiсть ВАТ «Київський ювелiрний завод» пiдготовлена згiдно методичних рекомендацiй Мiнiстерства фiнансiв України. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться згiдно з вимогами нацiйональнипх стандартiв бухгалтерського облiку (ПСБО). Облiкова полiтика на пiдприємствi незмiнилась. Обраний метод амортизацiї основних засобiв є прямолiнiйний. В необоротнихактивах видiлена група малоцiнних матерiальних активiв, до якої вiдносятьсяспецпристосування та спецiнвентар, термiн експлуатацiї яких бiльше одного року.Облiковою полiтикою прийнято нарахування амортизацiї МНМА в розмiрi 100 % їхвартостi на момент передачi їх в експлуатацiю. Оцiнка вибуття запасiв(реалiзацiя, списання на господарськi потреби та при нестачах) здiйснювалась iззастосуванням методу FIFO.
Інформація про основні види продукціїабо послуг
Пiдприємство спецiалiзується на виробництвi ювелiрних виробiв iз дорогоцiних металiв, дорогоцiнного, напiвдорогоцiнного та штучного камiння з подальшою їх реалiвзацiєю в сферi роздрiбної та оптової торгiвлi, виготовлення ювелiрних виробiв за iндивiдуальними замовленняминаселення з матерiалiв замовника або Товариства, обмiн ювелiрних виробiввласного виробництва на брухт дорогоцiнних металiв замовника.
Інформація щодо проблем, яківпливають на діяльність підприємства
Зниження життєвого рiвня населення, зменшення ринку збутупродукцiї, труднощi виникають iз забезпеченням виробництвасировиною, моральний та фiзичний знос обладнання.
За звiтнiй перiод було сплаченоштрафiв i компенсацiй за порушення чинного законодавства на суму: 4 348, 93грн.
Товариством використовуються власнiоборотнi активи.
На протязi звiтного перiоду булоукладено договорiв (контрактiв) на внутрiшньому ринку на суму: 6 750 тис.грн. iекспортних договорiв на суму: 13 900 тис.долларiв США.
Стратегія подальшої діяльності підприємства щонайменше на рік
Забезпечення росту обсягу реалiзацiї,пошуки нових торгiвельних зв'язкiв, модернiзацiя Товариства. На даний моментведеться ремонт примiщень i замiна обладнання та устаткування, освоюються новiтехнологiї.
Опис політики підприємства щодо досліджень та розробок
В Товариствi iснує група художникiв,який розробляє ескiзи нових ювелiрних виробiв для подальшого запуску увиробництво через затвердження на художнiх зборах.
Судовi процеси, в яких виступає ВАТ«Київський ювелiрний завод» вiдсутнi.
Клеймiння виробiв iз дорогоцiннихметалiв i дорогоцiнного камiння проводиться в лабораторiї Товариства. Восновному вся продукцiя пiдприємства проходить лазерне клеймiння, механiчномуклеймiнню пiдлягають тiльки вироби iз срiбла та деякi вироби iз золота.
Основні види діяльності підприємства:
· Виробництвоювелiрних виробів
· Ремонтювелiрних виробів
· Оптоваторгiвля iншими непродовольчими товарамиспоживчого призначенняІнформаціяпро чисельність працівників та оплату їх праці Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу(осiб): 960Середнячисельнiсть позаштатнихпрацiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 2
Чисельнiсть працiвникiв, якi працюютьна умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): вiдсутня.
Фонд оплати працi: 62 118,7 тис.грн.
Факти змiни розмiру фонду оплати працi, його збiльшення або зменшення вiдносно попереднього року: Фонд оплатипрацi за 2008 рiк збiльшився на 32.4% або 15 378.5 тис.грн. у порiвняннi з 2007 роком.Таблиця1.1. Інформаціящодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітентаПосада Головний бухгалтер Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Краснова Вiкторiя Леонiдiвна Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий ВА 977886 12.09.1997 Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькiй областi Рік народження 1970 Освіта Вища, ДДУ, економiст Стаж керівної роботи (років) 18 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ДП УМТЗ ВАТ «Пiвдензахiдтрансбуд», головний бухгалтер Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Член спостережної ради Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Мажаровський Григорiй Iванович Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий МЕ 750063 11.04.2006 ТУМ-2 Шевченкiвського РУ ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1948 Освіта Вища, КУН, економiст Стаж керівної роботи (років) 32 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ВАТ «Київський ювелiрний завод», член ради Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Член спостережної ради Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Мiснiкова Свiтлана Вiкторiвна Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий КИ 035521 14.04.2003 УГП та iС ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1969 Освіта Вища, ДКI,iнженер-технолог Стаж керівної роботи (років) 4 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ТОВ «Українськi ювелiри», директор магазину. Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Голова спостережної ради Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Цюпко Сергiй Вiкторович Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий СН 648479 18.12.1997 Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1963 Освіта Вища, к.е.н. Стаж керівної роботи (років) 24 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав Президент АЮУ, ОПЮП Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Голова ревiзiйної комiсiї Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Яцишина Наталiя Леонiдiвна Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий СН 509741 26.06.1997 Московським РУ ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1958 Освіта Вища, НТУ, менеджер Стаж керівної роботи (років) 13 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ВАТ «Українськi ювелiри», заступник головного бухгалтера Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Член правлiння Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Сацков Вiталiй Олександрович Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий СН 666220 26.12.1997 Мiнським РУ ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1953 Освіта Вища Стаж керівної роботи (років) 5 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ВАТ «Київський ювелiрний завод», головний iнженер Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Заступник голови правлiння Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Мiснiков Сергiй Володимирович Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий КИ 038122 10.06.2003 УГ i РФО ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1964 Освіта Вища, ПКI, економiст Стаж керівної роботи (років) 19 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав Росiя, приватний пiдприємець Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Посада Голова правлiння Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи Воловик Валерiй Володимирович Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий СН 718825 12.03.1998 Мосоковським РУ ГУ МВС України в м. Києвi Рік народження 1953 Освіта Вища, КДУ,iнженер-радiофiзик, дослiдник Стаж керівної роботи (років) 25 Найменування підприємства та попередня посада, яку займав ВАТ «Українськi ювелiри», голова правлiння Опис До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди — вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Як видно із наведеної вище таблицівищі посадові особи підприємства мають дуже великий досвід роботи.
У наступному разділі звіту будепроаналізовано фінансово-економічний стан досліджуваного підприємства ВАТ «Київський ювелiрнийзавод».
Розділ 2. Аналіз фінансово –економічного стану ВАТ «Київський ювелірний завод»
2.1 Аналіз оборотних активівпідприємства
У цьому пунктізвіту про проходження переддипломної практики на ВАТ «Київський ювелірнийзавод» проаналізуємо використання оборотних активів підприємства.
Таблиця 2.1. Показники оборотності коштів таалгоритми їх розрахункуУмовні позначення Найменування показників Алгоритм розрахунку (номери рядків форми 1 «Баланс» та форми 2 «Звіт про фінансові результати») К о Оборотність оборотних засобів, оборотів Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня величина оборотних активів ф 1 р. 260 (середнє значення) Д о Оборотність оборотних засобів, днів 360: К о К оз Оборотність виробничих запасів, оборотів Собівартість реалізованої продукції ф 2 р. 040: Середні виробничі запаси ф 1 р. (100+110+120+130+140) Д оз Оборотність виробничих запасів, днів 360: К оз К ор Оборотність коштів у розрахунках, оборотів Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні кошти у розрахунках (середня дебіторська заборгованість) (ф 1 р. 150+160+170+180+190+200+210) Д ор Оборотність коштів у розрахунках, днів 360: К ор К од Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середня дебіторська заборгованість (ф 1 р. 160+170+180+190+200+210) Д од Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості 360: К од К кз Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середня кредиторська заборгованість (ф 1 р. 620) Д кз Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості 360: К кз К оч Коеф оборотності чистого робочого капіталу Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середній чистий робочий капітал (ф 1 р. 260+270-620) Д оч Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів 360: К оч К оф Коеф оборотності фіксованих активів Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні фіксовані активи (ф 1 р. 080-010) Д оф Тривалість одного обороту фіксованих активів 360: К оф К оа Коеф оборотності усіх активів Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні активи (ф 1 р 280) Д оа Тривалість одного обороту усіх активів 360: К оа К овк Оборотність власного капіталу, оборотів Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня сума власного капіталу ф 1 р. 380 К ок Оборотність всього капіталу, оборотів Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня сума власного капіталу ф 1 р. 280
У таблиці 2.1.вище наведено показники оборотностікоштів та алгоритми їх розрахунку (ми бачимо, що необхідно мати дані форм 1 та 2, щорозрахувати ці показники). Результати розрахунків наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Показники оборотності коштів ВАТ «Київський ювелірнийзавод» на 31.12.2007 та31.12.2008 рокиУмовні позначення Найменування показників На 31.12.2007 На 31.12.2008 К о Оборотність оборотних засобів, оборотів 1,39 1,16 Д о Оборотність оборотних засобів, днів 259,55 309,99 К оз Оборотність виробничих запасів, оборотів 1,15 0,92 Д оз Оборотність виробничих запасів, днів 313,54 392,75 К ор Оборотність коштів у розрахунках, оборотів 13,34 9,00 Д ор Оборотність коштів у розрахунках, днів 26,98 40,01 К од Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості 13,34 9,00 Д од Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості 26,98 40,01 К кз Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості 1,32 1,35 Д кз Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості 271,93 266,02 К оч Коеф оборотності чистого робочого капіталу -29,40 8,12 Д оч Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів -12,25 44,35 К оф Коеф оборотності фіксованих активів 2,88 1,47 Д оф Тривалість одного обороту фіксованих активів 125,04 245,26 К оа Коеф оборотності усіх активів 0,94 0,65 Д оа Тривалість одного обороту усіх активів 384,74 555,64 К овк Оборотність власного капіталу, оборотів 3,19 1,92 К ок Оборотність всього капіталу, оборотів 0,94 0,65
Із таблиці вищеробимо висновок, що на кінець 2007 року порівняно із кінцем 2008 року знизилисяоборотність оборотних засобів, оборотність виробничих запасів, оборотністьфіксованих активів, оборотність усіх активів, оборотність коштів у розрахунках,оборотність дебіторської заборгованості, це є негативними явищами дляпідприємства, але ж на кінець 2007 року порівняно із кінцем 2008 рокупідвищилися оборотність кредиторської заборгованості, оборотність чистогоробочого капіталу, це є позитивними явищами для підприємства.
На кінець 2008року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність майже усіх коштівпідприємства, що свідчить про погіршення його фінансового становища.
2.2 Аналіз прибутку, рентабельностіта фінансового стану підприємства
У цьому пункті звіту про проходженняпереддипломної практики дамо аналіз фінансового стану ВАТ «Київський ювелірнийзавод».
Таблиця 2.3. Перелік показників структури активів і капіталу та алгоритмиїх розрахункуУмовні позначення Найменування показників Алгоритм розрахунку (номери рядків форми 1 «Баланс») Ск Структурний капітал 300 + 310 + 320 + 330 Статутний капітал + Пайовий капітал + Додактовий вкладений капітал + Інший додатковий капітал Вк Власний капітал Ск + 340 + 350 Структурний капітал + Резервний капітал + Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Пк Постійний капітал Вк + 480 Власний капітал + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) Рк Робочий капітал 260 + 270 — 620 Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу) — Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу) ОК в Власні обігові кошти 260 — 620 Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) — Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу) А нл Активи найбільш ліквідні 150 + 230 + 240 Векселі одержані + Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті + Грошові кошти та їх еквіваленти у іноземній валюті А шр Активи, що швидко реалізуються 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 + 220 + 250 Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Інша поточна дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції + Інші оборотні активи А пр Активи, що повільно реалізуються 040 + 045 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 — 270 Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції + Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари — Витрати майбутніх періодів
А вр Активи, що важко реалізуються 080 — (040 + 045) Усього необоротних активів (Сума розділу 1 активу балансу) — (Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції) П нт Найбільш термінові зобовязання 520 + 530 + 540 + 550 + 560 + 570 + 580 + 590 + 600 П кт Пасиви короткосрокові 500 + 510 + 610 Короткострокові кредити банків + Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями + Інші поточні зобовязання П дт Пасиви довгострокові 480 Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) П пп Пасиви постійні 380 Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) К фс Коефіціент фінансової стабільності 380: (430 + 480 + 620) Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу): [(Забезпечення наступних виплат та платежів (Сума розділу 2 пасиву балансу)) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)] К сф Коефіціент фінансової стійкості (380 + 480): 280 (Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу)): Баланс активів К мк Коефіціент мультиплікації капіталу 280: 380 Баланс активів: Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) К зв Коефіціент забезпечення власними засобами (380 — 080): (260 + 270) [Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) — Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу)]: [(Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу)] К пм Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах (380 + 480 + 500): (100 + 110 + 120 + 130 + 140) [Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Короткосрокові кредити банків]: [Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари] К ср Коефіціент структури робочого капіталу (260 + 270 — 620): 280 [(Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу) — Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)]: Баланс активів К сз Коефіціент структури залученого капіталу 480: (480 + 620) Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу): (Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)) К сд Коефіціент структури довготермінових вкладень 480: 080 Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу): Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу) К км Коефіціент маневреності власного капіталу (380 + 460 — 080): 380 (Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Відстрочені податкові зобовязання — Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу)): Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) К дп Коефіціент довготривалості залучення позикових коштів 480: (380 + 480) Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу): (Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу))
У таблиці вище показано алгоритмрозрахунку показників фінансового стану.
Таблиця 2.4. Показники структуриактивів і капіталу ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008рокиУмовні позначення показника Найменування показників На 31.12.2007 На 31.12.2008 Ск Структурний капітал 41289 41289 Вк Власний капітал 116265 163743 Пк Постійний капітал 116265 252461 Рк Робочий капітал -12620 38658 ОК в Власні обігові кошти -12758 38324 А нл Активи найбільш ліквідні 34344 5324 А шр Активи, що швидко реалізуються 28526 37699 А пр Активи, що повільно реалізуються 266063 292138 А вр Активи, що важко реалізуються 67300 148524 П нт Найбільш термінові зобовязання 47027 38327
П кт Пасиви короткосрокові 233217 193565 П дт Пасиви довгострокові 88718 П пп Пасиви постійні 116265 163743 К фс Коефіціент фінансової стабільності 0,4149 0,5107 К сф Коефіціент фінансової стійкості 0,2932 0,5212 К мк Коефіціент мультиплікації капіталу 3,4104 2,9580 К зв Коефіціент забезпечення власними засобами -0,0472 -0,1850 К пм Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах 0,5924 1,1112 К ср Коефіціент структури робочого капіталу -0,0318 0,0798 К сз Коефіціент структури залученого капіталу 0,0000 0,2767 К сд Коефіціент структури довготермінових вкладень 0,0000 0,4150 К км Коефіціент маневреності власного капіталу -0,1085 -0,3057 К дп Коефіціент довготривалості залучення позикових коштів 0,0000 0,3514 К ск Коефіціент співвідношення залученного і власного капіталу 2,4104 1,9580
У таблиці вище представлено показникиструктури активів ікапіталу ВАТ«Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки.
Таблиця 2.5. Показники платоспроможності, ліквідності, ділової активностіта рентабельності ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 рокиПоказник Алгоритм розрахунку Норма-тив На 31.12. 2007 На 31.12. 2008 Аналіз ліквідності підприємства Коефіцієнт готівкової ліквідності ф1 (р.230 + р.240) / ф1 р. 620 > 0,2 0,123 0,023 Коефіцієнт поточної ліквідності ф1 р.260 / ф1 р.620 > 1,0 0,954 1,165 Коефіцієнт швидкої ліквідності ф1 (р.260 — р.100 — р.110 – р.120 – р.130 – р.140) / ф1 р. 620 > 0,7 0,224 0,186 Коефіцієнт абсолютної ліквідності ф1 (р.220 + р.230 + р.240) / ф1 р. 620 > 0,2 0,123 0,023 Чистий оборотний капітал ф1 р.260 — ф1 р.620 maxi-mum -12758,000 38324,000 Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства Коефіцієнт платоспроможності (автономії) ф1 р.380 / ф1 р.640 > 0,5 0,293 0,338 Коефіцієнт фінансової залежності ф1 р.280 / ф1 р.380 0,2 -0,110 0,234 Коефіцієнт загальної заборгованості ф1 (р.460 + р.620) / ф1 р.280 0,156 0,707 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу ф1 (р.640 – р.380 + р.430 + р.630) / ф1 р.640 0,157 0,707 Коефіцієнт фінансового лівереджу ф1 р.480 / ф1 (р.380 + р.340 + р.630) > 1 0,000 0,540 Аналіз ділової активності підприємства Коефіцієнт оборотності активів Ф2 р.035 /ф1 [р.280 (гр.3) + р.280 (гр.4) /2] maxi-mum 0,936 0,648 Коефіцієнт оборотності основних засобів Ф2 р.035 /ф1 [р.031 (гр.3) + р.031 (гр.4) /2] maxi-mum 3,769 2,814 Коефіцієнт оборотності власного капіталу Ф2 р.035 /ф1 [р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4) /2] maxi-mum 3,191 1,916 Аналіз рентабельності підприємства Коефіцієнт рентабельності активів Ф2 р.220 або р.225 /ф1 [(р.280 (гр. 3) + р.280 (гр.4) /2] maxi-mum 0,120 0,051 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу Ф2 р.220 або р.225 /ф1 [р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4) /2] maxi-mum 0,408 0,151 Коефіцієнт рентабельності діяльності Ф2 р.220 або р.225 / ф2 р.035 maxi-mum 0,128 0,079
Як видно із таблиці, наведеної вище,більшість показників платоспроможності, ліквідності, ділової активності тарентабельності ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 рокинегативно відхиляються від норми (тобто значно відхиляються від бажаногозначення). Це свідчить про незадовільний фінансовий стан досліджуваногопідприємства і про його дуже низьку рентабельність.
На кінець 2008 року порівняно ізкінцем 2007 року знизилися показники платоспроможності, ліквідності, діловоїактивності та рентабельності, що свідчить про погіршення фінансового становищазаводу.
Розділ 3. Організаціязовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод»
У міжнароднійторговельній практиці використовуються два основні методи здійсненняекспортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, щопередбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньоіноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий(indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів черезторговельних посередників.
Для сучасногоетапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацієюкапіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у СШАнині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий методзовнішньоекономічних операцій застосовується:
* при продажу ізакупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
* у разі експортудорогого і великогабаритного устаткування;
* у разі експортустандартного устаткування через закордонні філії;
* при закупівлісільськогосподарських товарів у фермерів;
* у разі продажуі закупівлі товарів державою.
Прямі зв'язкимають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знаннякон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потребпокупця. Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своєзначення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовийтоварообіг залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:
* у разі збутустандартного промислового устаткування;
* у разі збутуспоживчих товарів;
* при реалізаціїдругорядної продукції;
* на окремихважкодоступних і маловідомих ринках;
* при просуваннінових товарів;
* у разі відсутностівласної збутової мережі;
* за умови, щоторгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.
У непрямогометоду експортно-імпортних операцій також є свої переваги: великий досвід,власна мережа обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ФІРМ.Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна розділити натри групи:
1) виробничівідділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції;
2) функціональнівідділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання,транспорту, страхування, юридичний, економічний і планування;
3)адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділвідносин із службовцями й урядом.
Організаційнаструктура фірми і принципи управління визначаються низкою чинників — розмірамивиробництва, виробничим профілем, технологією виробництва, сферою діяльності,масштабами закордонної діяльності й ін.
Розрізняють двіголовні форми управління промисловими фірмами: централізована ідецентралізована. Централізована передбачає управління господарською діяльністюпідприємств з одного центру, жорстку регламентацію і координацію їх діяльності,повну відсутність господарської самостійності. Така форма використовуєтьсязвичайно невеликими компаніями, технологічно пов'язаними, які функціонуютьпереважно у видобувних галузях і орієнтуються на національний ринок.Керівництво такою фірмою здійснюють президент компанії, два віце-президенти,один із яких відає виробництвом, інший — збутом товарів. Вирішення інших питаньпередається звичайно спеціалізованим фірмам. Якщо фірма велика, то в її складікілька віце-президентів, їм підпорядковано багато відділів, якими керуютьуправляючі. Іноді при великій фірмі створюється комітет управляючих або рада зкоординації і вироблення загальної політики.
Децентралізованаформа управління передбачає створення усередині фірми виробничих відділень, щокористуються повною господарською самостійністю. За вищою адміністрацією фірмизберігаються лише функції контролю, координації їх діяльності. Тут усе,звичайно, умовне. У деяких великих фірмах президент усе-таки втручається всправи віддалень. Перехід до децентралізованої форми обумовлений тим, щовсередині фірми створюється велика кількість виробничих підприємств. Доструктури управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат;виробничі відділення; центральні служби; контрольна і фінансова служби.
ЦЕНТРАЛЬНИЙАПАРАТ. Вищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Проте фактичновоно відіграє незначну роль. Практично фірмою керує наглядова рада і правління.
Наглядова радаобирається на загальних зборах акціонерів. Його функції зводяться до найважливішихпитань життя фірми:
* визначенняполітики у сфері виробництва;
* питаннякапіталовкладень;
* напрямкинауково-дослідної роботи;
* політика цін;
* реорганізаціяфірми;
* кадровіпитання.
Очолює радуголова. Кількість членів визначається Статутом. Для здійснення оперативногокерівництва наглядова рада призначає правління. Воно складається з кількохдиректорів, а очолює його президент або директор-розпорядник. Директори — члениправління також призначаються наглядовою радою і не мають права без її згодивходити до складу правління інших компаній. Директори або формально берутьучасть у засіданні правління, коли оперативне керівництво здійснює сампрезидент, або їм дається самостійна ділянка роботи у фірмі.
Члени правлінняодержують високу зарплату або гарантовану у вигляді відрахування від прибутку. Сьогодніпрезидент фірми рідко сам керує фірмою, звичайно управління здійснюєтьсяколективно з участю різних комітетів (фінансового, адміністративного та ін.),які створюються при наглядовій раді і формуються з її членів.
ВИРОБНИЧІВІДДІЛЕННЯ. Сучасна велика компанія складається зі значної кількості виробничихвідділень, їх очолюють управляючі. Виробничі відділення об'єднують дочірнікомпанії, що входять до фірми і здійснюють свою діяльність через відповідніфункціональні відділи. Відносини між виробничими відділеннями усередині фірмибудуються на комерційних засадах. Розрахунки здійснюються на основітрансфертних цін через бухгалтерію, грошових платежів немає. Управляючі самівстановлюють норму прибутку для всього відділення. Вони самостійно ведутьоблік, підбір кадрів. Виробничі відділення концернів мають і юридичнусамостійність. У цьому разі у них є власні правління, вони самі укладаютьконтракти з іншими фірмами.
В основіорганізаційної побудови фірми з децентралізованою формою управління лежить абогалузевий принцип (спільність продукції, що випускається фірмою), аботериторіальний (місце розташування підприємства).
«ДженералМоторз», наприклад, має 34 виробничі відділення, побудовані за галузевимпринципом, і одне відділення закордонних операцій, побудоване за територіальнімпринципом. Відділення не підпорядковуються одне одному.
Центральні службидецентралізованої фірми представлені науково-дослідними і конструкторськимивідділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами,відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами,юридичного відділу і відділу планування.
Контрольна тафінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора ібухгалтера.
Якщо обсягзовнішньоторгових операцій у фірми незначний і основна частина продукціїреалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторгових операційвона використовує торговий апарат, який розрахований для роботи на внутрішньомуринку.
Призбільшенні зовнішньоторгових операцій створюється спеціальний експортнийвідділ, який не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, якправило, складається з таких підрозділів:
· функціональнісектори (торгово-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами)вивчають відповідні функціональні питання, інформують начальство про умовиздійснення зовнішньоторгових операцій, надають кваліфіковані консультації;
· територіальнісектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежновід номенклатури товару;
· галузеві секторизаймаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром чи дуже близькою захарактером групою товарів.
Іноді замістьекспортних відділів великі фірми мають підрозділи по закордонних відділеннях,побудовані за регіональним принципом. Вони керують всіма збутовими тавиробничими фірмами за кордоном. Наприклад, у «Дженерал Моторз» лише однезакордонне відділення, а в компанії «Зінгер» — 5.
Дляреалізації продукції всіх своїх підприємств великі фірми іноді створюютьцентральну контору у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства чидочірньої експортної фірми, при цьому комерційна фірма повністю відділяєтьсявід виробничої. Наприклад, «Інтернешнл електрік компані» виконує цю роль для«Дженерал електрік компані», а дочірня збутова фірма американської компанії«ІВМ», названа ««ІВМ» Уордер Трейд корп», будується за територіальною ознакою імає 5 закордонних відділень.
Створеннятаких контор зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формальнотовариство-мати не відповідає за діяльність цих контор, що дозволяє проводитибудь-які операції.
Дрібніта середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у форміекспортних асоціацій. Поширеною формою експортних асоціацій є збиральні заводи.Їх мають фірми «Зінгер», «Фіат», «Дюпон». Фірми, що створюють збиральні заводи, володіють рядомпереваг: скорочуються транспортні витрати, бо збут готової продукціїнаближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-60%;скорочуються витрати на оплату мита (з напівфабрикатів вони стягуються у меншихрозмірах); знижуються витрати на тару й упаковку; зменшуються витрати назаробітну плату. У країнах, що розвиваються, монополістичні об'єднання створюють змішанізбутові компанії. Урезультаті менший ризик втрати власності, зменшуються податки, використовуєтьсямісцева збутова мережа.
Великі фірмистворюють власний зовнішньоторговий апарат за кордоном. До його завданьналежить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортерможе організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають відімпортерів замовлення, направляють їх своїм фірмам, слідкують за ходомвиконання замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, ведуть зними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають складиготової продукції. Тоді їх функції розширюються, вони демонструють товари іреалізовують їх за кордоном.
За кордономстворюються і фірми, що займаються не тільки оптовою, але й роздрібноюторгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, щовипускають автомобілі, телевізори, парфумерію та інші товари. Оптові фірмивиконують свої функції через комівояжерів, які виступають безпосереднімипредставниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, знайомлять покупцівіз товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, щоотримані від покупців.
1.Зовнішньоекономічнийдоговір (контракт)
Згідно звизначенням, що дається в Законі № 959, зовнішньоекономічний договір (контракт)- це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД України та їхіноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхвзаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності
Існує двівідмінності між зовнішньоекономічним договором (далі -контрактом) і звичайнимидоговорами поставки товарів (купівлі-продажу), надання послуг, виконання робіттощо
1. Оборонамиконтракту є юридичні або фізичні особи, як мінімум, двох різних держав, якідопускаються відповідно до їх законодавства до здійснення ЗЕД. Однак контрактне набуде статусу міжнародного в тому випадку, якщо підприємства сторін — суб'єктів різних держав розташовані на території однієї держави. У той же часконтракт буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між суб'єктами однієїдержави, підприємства яких знаходяться на території різних держав.
2. Змістконтракту регулюється не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнароднимправом і звичаями країни контрагента. Це означає, що контракт складаєтьсязгідно із Законом № 959 та іншими законами України, але разом з тим суб'єктиЗЕД мають право під час складання тексту контракту використовувати відоміміжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, прямо й увинятковій формі не заборонені законами України.
Формаконтракту
Як визначеностаттею 6 Закону № 959, контракт укладається суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше непередбачене міжнародним договором України або законом .
Повноваженняпредставника на укладення контракту можуть випливати з довіреності, статутнихдокументів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії,які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльностів Україні, особам, уповноваженим на це належно, уважаються діями такого суб'єкта.
Змістконтракту
Під часскладання контракту українським суб'єктам ЗЕД треба користуватися Положеннямпро форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженимМінекономіки і з питань європейської інтеграції України, від 06.09.2001 р. №201. Норми цього документа застосовують під час укладання договорівкупівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) і товарообміннихдоговорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземнимисуб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видівдіяльності.
Права йобов'язки сторін контракту визначаються правом місця його укладання, якщосторонами не передбачене інше, і відображаються в умовах контракту.
До умов, якіповинні бути включені до контракту, належать такі:
Назва, номердоговору (контракту), дата, та місце його укладання
Преамбула
Предметдоговору (контракту)
Кількість таякість товару
Базисні умовипоставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг )
Ціна тазагальна вартість договору(контракту)
Умовиплатежів
Умовиприймання-здавання товару (робіт, послуг)
Упаковка тамаркування
Форс-мажорніобставини
Санкції тарекламації
Урегулюванняспорів у судовому порядку
Місцезнаходження(місце проживання ) поштові та платіжні реквізити сторін.
2.Базисніумови поставки товарів
У цьомурозділі зазначаються вид транспорту, базисні умови поставки. При будь-якійміжнародній угоді неодмінно виникають досить традиційні запитання, на які вконтракті мають даватися точні відповіді, а саме — яка зі сторін контракту:
• приймаєзобов'язання за переміщення товарів з одного пункту в інший;
• несе ризик,якщо ці операції не будуть виконані;
• несе ризику разі втрати або пошкодження товару під час транспортування;
• несе тягарподаткових, митних, банківських і поштово-телеграфних витрат та інших зборів.
Усі ціпитання актуальні і важливі під час вирішення проблеми встановлення ціни таорганізації доставки товару від продавця до покупця. У контрактікупівлі-продажу відповіді на ці запитання містяться в розділі «Базисніумови поставки».
Поняттям«базисні умови поставки» визначаються обов'язки продавця і покупця здоставки товару, включаючи обов'язки із страхування вантажів, оформленнякомерційної документації, отримання ліцензій, оплати митних зборів, напрямуповідомлень тощо, а також установлюється момент переходу від продавця допокупця ризику випадкового знищення або псування товару.
Базисні умовиконтрактів — це такі типові економіко-правові схеми реалізаціїекспортно-імпортних операцій, які визначають взаємні зобов'язання продавця тапокупця у зв'язку з укладанням і реалізацією контрактів. Основними цілямирегламентації в базисних умовах контрактів є доставка товарів від продавця допокупця, уточнення характеру пакування, розподіл повноважень щодо митногоочищення товарів, установлення моменту переходу витрат і ризиків випадковоїзагибелі та пошкодження товару під час транспортування та зберігання товару,зобов'язань покупця прийняти поставку.
Згідно зУказом президента № 567, базисні умови поставки повинні бути передбачені вконтракті відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів — Інкотермс у чинній редакції, оскільки Україна належить до числа країн, у якихзастосування правил Інкотермс є обов'язковим.
Водночас наоргани державної влади покладено обов'язок здійснювати відповідну інформаційнуфункцію, а саме: публікацію правил Інкотермс та можливих змін, що вносяться доних, а також привести у відповідність до цих правил свою нормативнудокументацію. Це положення поширюється і на Національний банк України.
3. Інкотермс
3.1 Поняття
У вітчизнянійзовнішньоекономічній практиці нормативний механізм застосування суб'єктамипідприємницької діяльності правил Інкотермс і відповідного державногорегулювання було закріплено Указом Президента України від 4 жовтня 1994 р., щонаведено вище. З метою однакового тлумачення комерційних термінів національнимисуб'єктами міжнародної економічної діяльності України, а також їх іноземнимиконтрагентами, усіма учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такимидоговорами, Указом установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності Українивсіх форм власності, укладаючи договори, у тому числі договори (контрактів)міжнародного економічного характеру, предметом яких є товари, застосовуютьправила Інкотермс. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності країни, котріукладають такі договори, повинні цих правил обов'язково додержуватися.
Інкотермсмістить перелік і опис факультативних правил — своєрідних варіантів здійсненнядоговірних поставок, пряме посилання на які є підставою застосування тієї абоіншої контрактної моделі. Ці варіанти або базисні умови контрактів, якірозміщуються за принципом зростання зобов'язань продавця, регулюють відносиниміж продавцем і покупцем, які стосуються численних специфічних способів доставкитоварів від першого до другого. Зазначена специфіка зумовлюється тим, який видтранспорту (водний, залізничний, авіаційний, автомобільний) є найбільшдоцільним, вигідним або безальтернативним для застосування, які умовиперевезення (фрахту) обирають учасники договорів, як вони розподіляють міжсобою витрати на перевезення, оформлення документів, митних декларацій,виконання інших формальностей, страхування товарів від ризиків, псування тапошкоджень. У цьому зв'язку, враховуючи статус України як морської держави,можна відзначити важливість для вітчизняних експортерів та імпортерів тихбазисних умов контрактів, які передбачають транспортування вантажів морськими,взагалі водними шляхами.
Крім того,Інкотермс є засобом уніфікації правил тлумачення термінів, які використовуютьсяв міжнародній торгівлі, що дає змогу запобігати правовій невизначеності таюридичним колізіям, взаємним претензіям, які виникають через різніінтерпретації термінології різними контрагентами й у різних країнах.
Важливовраховувати обмеження застосування Інкотермс: сфера їх дії не виходить за рамкирегламентації процесу поставки товарів у матеріальній формі відповідно дозагальної угоди з міжнародної купівлі-продажу. Саме на цей момент неодноразововказувалося експертами Міжнародної торгової палати: Інкотермс використовуєтьсятільки для регламентації відносин між продавцем та покупцем, котрі повиннівраховувати необхідність укладання та дотримання договорів з перевезеннятоварів, їх зберігання, страхування, фінансування. Вони ж під час укладанняінших угод також повинні враховувати вимоги Інкотермс, оскільки останні вжесамі по собі містять вимоги щодо застосовування певних видів транспорту, певнівимоги щодо страхування та ін. Так, помилковим є застосування угоди FОВ, якщоне використовується морський транспорт (згідно зі змістом самої абревіатури,«франко борт»).
Інколисторони заінтересовані в тому, щоб в їх контракт були включені положення, якіне передбачено умовами Інкотермс (наприклад, за умови ЕХW виникає потребазобов'язати продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця; за умовиСІF— забезпечити додаткове страхування покупця; за умови DEQ — додати положенняпро обов'язок продавця оплатити витрати після відвантаження). У таких випадкахнеобхідно передбачити та чітко регламентувати спеціальні умови контрактів.
3.3.Класифікація умов
Що конкретноявляють собою базисні умови контрактів відповідно до «Інкотермс—2000»?Перелічимо їх згідно із заведеним порядком, який загалом відповідає розширеннюкола обов'язків продавця і, відповідно, звуження його в покупця (повнахарактеристика базисних умов контрактів наводиться в додатках). Задля уникненняплутанини наведемо основні види офіційної класифікації (найменування)комерційних термінів, які застосовуються в нашій країні — україномовний,англомовний, та кодовий міжнародний. .
Групи(категорії) Інкотермс
З метоюфункціональної класифікації та полегшення трактування базисні умови контрактівподіляють на чотири групи (категорії) відповідно до змін у розподілі основнихобов'язків та відповідальності між контрагентами.
Спочатку дамохарактеристику основним групам базисних умов контрактів, а потім розглянемокожне з правил Інкотермс окремо.
Зазначенігрупи розміщені за принципом зростання зобов'язань продавця. Ці зобов'язаннямінімальні у групі «Е», до якої відносять тільки правило ЕХ Works. Змістом угодтакого типу є передання продавцем товару покупцеві на власній території,наприклад, у заводському складському приміщенні. Інакше кажучи, йдеться проугоду з мінімальною контрактною ціною, оскільки продавець відповідно допередбачених угодою правил навіть не зобов'язаний завантажувати товар, якщоінше не передбачено конкретною угодою (в реальному житті участь продавця згідноз додатковими домовленостями у завантаженні товару на транспортний засіб,наданий покупцем, є поширеною практикою).
3.4 ВидиІнкотермс
1.Франко-завод (… назва місця). Умова «франко-завод» (залежно від ситуації«вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо іззаводу, зі складу, з рудника тощо. Договір такого типу передбачає мінімальнізобов'язання продавця та максимальні — покупця. Якщо не обумовлене інше, топродавець не несе відповідальності ані за транспортування товару, ані навіть зайого завантаження. Основною його функцією є надання товару у вказаний термін умісці, зазначеному в договорі (наприклад, на складі або в іншому місці, яке впрактиці продавця є звичайним для поставок такого товару). До моменту переданнятовару продавець несе всі ризики, а також витрати, пов'язані з перевіркою якостітовару. Продавець повинен забезпечити відповідне товару пакування. Покупець,приймаючи товар, починає сам нести весь тягар витрат, страхування, ризиківтощо.
Ця базиснаумова контрактів може бути реалізованою за допомогою будь-якого зручного тапридатного для цього виду транспорту.
2.Франко-перевізник (… назва місця). Відповідно до цієї умови продавецьзобов'язаний доставити очищений для експорту товар (тобто товар, за якийсплачено мито, на який отримано експортну ліцензію тощо) в обумовленийконтрактом пункт (з відповідним обслуговуванням за свій рахунок). Покупецьтакож за свої кошти укладає з перевізником договір про перевезення, згідно зяким зобов'язується виконати або забезпечити відповідні транспортні послуги.Продавець відповідає за завантаження товару, якщо поставка здійснюється вприміщенні продавця, в інших ситуаціях він не несе відповідальності за вантажніроботи. Продавець вважається таким, що звільнився від обов'язку нести всіризики і відповідальність за збереження товару, в момент передання йогоперевізникові.
Цей типконтрактів є універсальним, тобто застосовується як при залізничних, так і приавтомобільних, морських, авіаційних, а також комбінованих способах перевезень.Він набув поширення у зв'язку з розвитком сучасних, так званих інтермодальнихспособів транспортування — за допомогою контейнерів, трайлерів та ін.
3. Франкавздовж борту судна (… назва порту доставки). Продавець згідно з цією умовоюповинен розмістити товарі вздовж борту судна на набережній, причалі або вліхтерах (якщо через свої габарити судно не може завантажуватися на рейді) впорту відвантаження, який було вказано. Після цього витрати й усі ризикизагибелі або пошкодження товару переходять на покупця, який попередньо мавзафрахтувати судно та сповістити продавця про умови доставки товару.
Зазначенасхема передавання товару вимагає, щоб продавець очистив товар від мита для йогоекспорту та виконав усі експортні формальності. (Такий підхід було запровадженов Інкотермс-2000, а в попередніх редакціях Інкотермс обов'язок митного очищенняпокладався на покупця. Щоправда, ніщо не заважає сторонам, у разі бажання,записати у відповідному доповненні до контракту, що саме покупець несевідповідальність за цю процедуру.)
4.Франко-борт (… назва порту відвантаження). Умова «франко-борт» означає, щопродавець в узгодженому порту повинен розмістити товар на борту судна, яке булозафрахтованим покупцем. Очищення товару від мита на експорт, а також отриманняекспортних документів здійснюються продавцем. Він зобов'язаний вручити покупцевічистий бортовий коносамент, який означає, що товар належної якості та здотриманням усіх необхідних процедур перебуває на борту судна.
Усі ризики івідповідальність за товар покладаються на покупця з моменту перетину ним лініїрелінгу (поручня) судна. При цьому завантаження товару в трюм не входить вобов'язки продавця, а оплата цих дій включається у вартість фрахту.
Угоди типуFОВ є однією з найпоширеніших серед інших контрактних форм Інкотермс. Ціна FОВу макроекономічних та міжнародних статистичних розрахунках приймається як цінаекспорту.
5. Вартість іфрахт (… назва порту призначення). Згідно з договором цього типу продавецьздійснює очищення товару від експортного мита та зобов'язується зафрахтувати завласний рахунок судно до порту призначення. Проте ризик загибелі, пошкодженнятовару та будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися післяпоставки товару на борт судна, переходить від продавця до покупця в моментпереходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Розвантаження товарув порту здійснює покупець (крім тих випадків, коли товар перевозять на суднахрегулярних ліній і роботи, пов'язані з розвантаженням, здійснюються згідно зумовами фрахту, отже за кошти продавця).
6. Вартість,страхування і фрахт (… назва порту призначення). У договірних відносинах, щорегулюються цією базисною умовою, обов'язки продавця розширюються порівняно зумовами типу СFR, на функцію оплати страхування від ризику загибелі абопошкодження товару під час перевезення (щоправда, за мінімальною ставкоюстрахування). Продавець виконує митне очищення товару, а покупець несе витратипісля завантаження товару на борт судна. Ризики випадкової загибелі абопошкодження товару переходять на покупця в момент перетинання товаром поручнівсудна.
Умова застосовуєтьсятільки при перевезеннях водними видами транспорту.
Угоди типуСІF є ще однією з найпоширеніших формул Інкотермс. Ціна СІF у макроекономічних,міжнародних статистичних розрахунках приймається як ціна імпорту.
7.Перевезення оплачене до (… назва місця призначення). Згідно з цією умовоюпродавець має укласти договір фрахту щодо перевезення товару до погодженогомісця призначення, сплативши відповідні послуги. Продавець здійснює очищеннятовару від мита на експорт.
Ризикзагибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати переходятьвід продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізникові. Якщодля перевезення до погодженого місця призначення використовуються наступніперевізники, то ризики переходять при поставці товару до першого перевізника.
Умова СРТможе використовуватися за будь-якого виду перевезень, включаючи комбінованетранспортування.
8.Перевезення і страхування оплачені до (… назва місця призначення). Умова СІРвимагає від продавця доставити товар перевізникові з оплатою вартостіперевезень, очищенням товару для експорту та ін., а також зобов'язує йогозастрахувати вантаж на користь покупця для усунення ризиків у зв'язку іззагибеллю або пошкодженням товару під час перевезення. Таким чином, продавець укладаєдоговір страхування і сплачує відповідний страховий внесок (але, як і у випадкуСІF, за мінімальною ставкою страхування).
Так само, які попередня, ця умова може застосовуватися за будь-якого виду перевезень,зокрема і при перевезеннях різними видами транспортy.
9. Поставкадо кордону (… назва місця поставки). Умови DАF вимагають від продавця передатипокупцеві очищені для експорту товари в обумовлені терміни та місце на кордоні(але до митного кордону країни, зазначеної в договорі). Продавець повиненпередати покупцеві звичайний транспортний документ (ним може бути складськийваріант, доковий варіант, делівері-ордер). На цьому контрактні зобов'язанняпродавця вважаються завершеними. Ризики щодо випадкової загибелі абопошкодження товару перекладаються на покупця в момент реального переданнятовару відповідно до умов контракту.
Положення«Поставки до кордону» головним чином призначені для застосування, якщо товарперевозиться залізницею або автомобільним транспортом, але вони можутьзастосовуватися і за інших способів перевезення.
10. Поставказ судна (або Доставлено франко-строп судно) (… назва порту призначення).Відповідно до правила «Поставка з судна» зобов'язання продавця щодо поставкивважаються виконаними після того, як неочищений від мита товар передаєтьсяпокупцеві на борту судна в погодженому порту призначення. Для цього продавецьмає не тільки доставити товар за власний рахунок, а й сповістити покупця продату прибуття товару та передати йому документацію, яка потрібна покупцеві дляотримання товару. Можлива одночасна доставка товарів різним покупцям за єдинимконосаментом (у таких випадках капітан судна отримує вказівки про видачуокремих вантажів пред'явникам «делівері-ордерів». Цей режим використовуєтьсятільки для водних транспортних перевезень.
11. Поставказ пристані (або Доставлено франко-набе-режна) (… назва порту призначення).Згідно з цим режимом зобов'язання продавця з поставки вважаються виконанимипісля того, як він надав товар у розпорядження покупця на набережній (товарнійпристані) у погодженому порту призначення не очищеним від мита на імпорт.Продавець, який забезпечує фрахт, несе витрати з доставки товару на пристань,на нього також припадають ризики, які пов'язані з транспортуванням івідвантаженням товару на пристань.
Предметомособливого уточнення є питання сплати мита. Якщо сторони бажають, щоб продавецьочистив товар від мита на імпорт, вони можуть зафіксувати це у відповіднийспосіб.
Цю умовуможна використовувати тільки для перевезень водними видами транспорту.
12. Поставкабез оплати мита (… назва місця призначення). Ця умова означає, що зобов'язанняпродавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надавнеочищений від імпортного мита товар у розпорядження покупця в погодженомумісці країни імпорту. Для цього — до фактичного передання товару покупцеві —продавець повинен поставити товар, узявши на себе відповідні витрати і ризики,але за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, які виплачуються підчас ввезення, а також видатків і ризиків, пов'язаних з виконанням митнихформальностей. Покупець сплачує імпортне мито та всі додаткові витрати. Якщосторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й узяв на себевикликані цим витрати і ризики, це відповідно зазначається в тексті договору.
Зазначенийрежим можна використовувати при перевезеннях будь-яким видом транспорту, алетоді, коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в портупризначення, потрібно застосовувати терміни DЕS або DЕQ.
13. Поставказ оплатою мита (… назва місця призначення). Умова DDР означає, що зобов'язанняпродавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар упогодженому місці країни імпорту, причому продавець зобов'язаний узяти на себеризики й витрати, включаючи транспортні витрати, мито, податки та інші збори зпоставки до цього місця товару.
Якщо сторонибажають виключити із зобов'язань продавця деякі витрати, сплачувані приввезенні товару (наприклад, податок на додану вартість), то це уточнюєтьсявідповідною формулою в тексті контракту або у відповідному доповненні(наприклад: «Доставлено, мито сплачене, ПДВ не сплачений (… зазначене місцепризначення)».
Умова EXWозначає мінімальні зобов’язання продавця, умова DDP – максимальні йогозобов’язання.
Цю умовуможна використовувати при перевезеннях будь-яким видом транспорту, але колипоставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення,потрібно застосовувати терміни DES або DEQ.
4.Транспортніумови контрактів
Базисні умовиконтрактів визначають лише основні обов'язки продавця і покупця і не вичерпуютьвсіх деталей організації доставки товару, витрати на яку є одним з основнихчинників, що впливають на ефективність торгової операції. Тому в контрактінаперед передбачається розподіл обов'язків і витрат між продавцем і покупцем поцих проблемах.
Транспортніумови контрактів — це особливий розділ, в якому детально обмовляються обов'язкиі витрати сторін по організації доставки вантажу.
Припідготовці контракту, як правило, проводиться попереднє вивчення можливостеййого виконання, яке виявляє такі обставини доставки, як наявність транспортнихзв'язків між країною експорту і ринком покупателя;
тарифи іставки світового ринку залізничного, авіаційного, автомобільного і морськогоповідомлення;
ступіньмеханізації навантажувально-розвантажувальних робіт в передбачуваних пунктахобробки вантажу, вартість цих робіт;
вартістьзберігання вантажу в місцях перевалювання, пунктах відправлення і призначення;правила і особливі умови перевезення в країні призначення і відправлення, правилаздачі-приймання вантажу;
міжнародніугоди і конвенції, регулюючі перевезення. вантажів різними видами транспорту.
Одержанівідомості дають можливість, по-перше, правильно вибрати базис поставки іпрорахувати продажну/закупівельну ціну товару при реалізації його з доставкоюабо без доставки; по-друге, вибрати на підставі калькуляції транспортних витратнапрям, по якому найбільш вигідно відправити вантаж; по-третє, правильносформулювати транспортні умови в контрактах з урахуванням всіх можливих витрат.
Конкретнийзміст транспортних умов операції залежить від наступних основних чинників:базисної умови поставки, виду транспорту і способу доставки, транспортноїспецифіки товару, умов міжнародних договорів і угод, регулюючих умовиперевезення.
До питань, пов'язанихз доставкою і вимагаючих персоною проработ- ки в контракті, відносятьсянаступні.
Термінвідвантаження товару з пункту/порту відправлення (терміни груп Е, F і C) абодоставки товару в пункт/порт призначення
Найменуванняпункту відправлення при базисах поставки ЕХW і! групи F і пункту призначення —за умов груп C і D.
У рядівипадків при укладенні контракту не представляється можливим точно вказатимісце призначення або місце, куди продавець повинен поставити товар дляздійснення перевезення. В цьому випадку в контракті може бути зафіксованийрегіон з обмовкою, що надалі покупець уточнить або конкретизує місцепризначення. Це необхідно, оскільки при визначенні ціни продавцю важливо знатьхоча б орієнтири пункту передачі товару. Якщо необхідне уточнення не послідує,на покупця може бути покладена відповідальність за виниклі у зв'язку з цимризики і додаткові витрати. Продавець в цьому випадку має право сам вибративідповідний пункт в рамках обумовленого регіону.
При цьомунеобхідно враховувати відповідність транспортних засобів і транспортноїупаковки, використовуваних однією стороною, можливостям їх обробки в пунктахпризначення, визначуваним іншою стороною за контрактом (наприклад, можливістьприйому або відправки контейнерів міжнародного стандарту в національнихморських портах або на внутрішніх залізничних станціях; характеристики судів,оброблюваних в морських портах, що допускаються; наявність необхіднихпогрузочно-разгрузочних механізмів або комплексів для конкретних видів вантажіві т. д.).
Як вженаголошувалося, відносно термінів групи C існує певна особливість, яка витікаєз обов'язку продавця забезпечити за його рахунок укладення основного договоруперевезення з вказівкою пункту призначення. У той же час його обов'язку попоставці вважаються виконаними у момент відвантаження в своїй країні. Томутерміни групи C визначають, на відміну від всіх інших термінів, два ключовіпункти — відвантаження і призначення. Проте в контракті, як правило, указуєтьсятільки другий пункт, оскільки продавець має нагоду зберегти для себе певнусвободу відносно використовування конкретного порту відвантаження.
Крім того,для деяких термінів групи C (С1Р і СРТ), рекомендується не тільки указуватикінцевий пункт призначення, але і точно визначати місце, де вантаж передаєтьсяпокупцю.
3. Системавзаємної інформації продавця і покупця, з однією сторо-и, про готовність товарудо вантажних операцій, а з іншою — про терміни прі-щшя транспортного засобу підвантажні операції.
Ці данідеталізують обов'язки сторін по базису поставки в со-гветствії з конкретнимиумовами операції, і вони обов'язково повинні рісутствовать у всіх контрактах,оскільки дозволяють синхронізувати сполненіє договори купівлі-продажу ідоговори перевезення. У залежності г того, хто укладає договір перевезення,дана інформація відноситься бо до пункту відправлення товару, якщо це лежить напокупці, або до ункту призначення, якщо перевезення є обов'язком продавця.
Річ у тому,що за договором перевезення, особливо морським транспортом, сторона, що наймаєтранспортний засіб, зобов'язана заплатити штраф за його простій. Якщо затримкатранспортного засобу відбувається з вини відправника або одержувача вантажу, тосправедливо передбачити відшкодування такого штрафу винною стороною законтрактом купівлі-продажу. Іноді допускається, що сторона за контрактом, виннав просте транспортного засобу, відшкодовує ці збитки безпосередньо перевізнику.
У контрактіпередбачаються зміст і терміни надання сторонами взаємної інформації у виглядіповідомлень (нотісов), які сторони передають безпосередньо або черезекспедиторів/агентів і перевізників.
Якщо йдетьсяпро велику партію вантажів, що регулярно поставляються, то між сторонамиузгоджується графік подачі судів і відвантаження/вивантаження товару,партіонность і ритмічність поставки.
Системаінформації може бути розгорненою або багатоступінчатою по характеру, тобтоскладатися з декількох нотісов, поступаючих регулярно в терміни, визначені іобумовлені в контракті. Наприклад, при умові РІВ: «Покупець або його агентповідомляє письмово Продавцю за 15 днів до початку кожного наступного місяцянайменування, вантажопідйомність, прапор і позицію судів, передбачених доподачі під вантаження в наступному місяці.
Продавецьзобов'язаний протягом 48 годин з часу отримання графіка повідомити Покупця просвою згоду або внести корективи.
Судновласникиабо капітан зобов'язані дати на адресу Продавця і порту вантаження за 12 і 5календарних днів до прибуття судна в порт інформацію про плановану датуприбуття судна в порт вантаження, найменуванні судна, кількості вантажу, атакож 48- і 24-вартові уточнені нотіси».
Особливоважлива розгорнена система інформації при транспортуванні масових і наливнихвантажів морським транспортом, оскільки питання сталійного часу, тобто періодузнаходження судна під вантажними операціями, і штрафів за простої судна тутособливо гострі.
4. Розподілвитрат на доставку між продавцем і покупцем.
Максимальнівитрати на транспортні операції при виконанні контракту можуть включати:
оплатувантаження на транспортні засоби усередині країни продавця. Часто ці операціїповторюються кілька разів при перевантаженні товарy на різні засоби транспорту;
оплатуперевезення товару до межі або до перевізних засобів транспорту, здійснюючихміжнародне перевезення. Якщо товар здається покупцю на території країнипродавця, то ці витрати продавши (до основного перевезення) не включаються вціну товару за контрактом і відносяться до його накладних витрат, якіпокриваються з власних засобів продавця. Сюди ж включаються витрати напромежуточне зберігання у разі потреби;
витрати назберігання і складування при передачі товару для міжнародного перевезення;
оплатупогрузочно/разрузочных робіт в пунктах відправлення, призначення і перевалювання при міжнародномуперевезенні;
витрати наосновне міжнародне перевезення;
витрати наскладування і зберігання товару після розвантаження в країні ввезення;
витрати нарозвантаження в місці знаходження покупця;
витрати наоренду транспортного устаткування в країні ввозу/вивозутовару.
Ці витратирозподіляються між продавцем і покупцем залежно від базисної умови поставки.
Особливопильна увага при укладенні контракту надається розподілу витрат на оплатунавантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з міжнародним перевезенням,оскільки саме з цього питання виникають найбільші розбіжності в його тлумаченніконтрагентами через відмінності в комерційній практиці і звичаїв роботи портіві транспортних вузлів обробки вантажів.
Так, за умовиЕХW Інкотермс указує, що продавець не відповідає за вантаження товару натранспортний засіб і не несе ніяких витрат по цій статті. Але якщо продавець задорученням покупця організовує вантаження, це робиться за рахунок покупця і найого ризик. Проте всі домовленості повинні бути обов'язково зафіксовані вторговому контракті.
У контрактах,укладених на умовах групи F, розподіл витрат на вантаження залежить від чіткоговизначення моменту переходу ризику. Наприклад, якщо при перевезенні залізничнимтранспортом на умовах FСА вантаж здається на склад перевізника або експедитора,то вантаження оплачує, як правило, покупець.
У групі Cузгодження повинне бути вироблене по оплаті вивантаження товару в порту/пунктіпризначення. Ці питання повинні бути пов'язані з умовами оплати витрат задоговором перевезення (групи C) і моментом переходу ризику (група F).
5.Транспортна упаковка і маркіровка.
Сторонивільні У виборі договірних умов з цього питання. Проте треба враховувати, щопоставка товару в неналежній тарі або неналежній упаковці може привести дозміни його кількості, якості і до пошкодження або загибелі вантажу в процесітранспортування.
У цьомурозділі контракту указуються вигляд і характер упаковки, її якість, розміри,розподіл витрат на неї. Способи оплати упаковки встановлюються в контракті іможуть передбачати як Включення її в ціну товару, так і визначення ціниупаковки окремо.
ПідТранспортною маркіровкою розуміється умовне позначення, що наноситься наупаковку кожного вантажного місця, яке включає дані, необхідні для належногоперевезення вантажу і здачі його одержувачу. Зміст маркіровки визначається заугодою сторін на основі правил перевезення вантажів на різних видах транспортуі з урахуванням властивостей самого товару. Причому нанесення попереджувальної(запобіжної) маркіровки, тобто написів і знаків, вказуючих на спосіб поводженняз товаром при вантаженні, вивантаженні і зберіганні, признається обов'язкомпродавця незалежно від вказівок про це в контракті.
Дуже важливопам'ятати, що Віденська конвенція (п. 1 ст. 32) відносить Маркіровку до числатаких засобів, за допомогою яких виробляється чітка ідентифікація товару дляцілей договору, що пов'язане з переходом як своєчасного, так і передчасногоризику і витрат з продавця на покупця.
5.Транспортнізасоби та їх особливості
5.1.Морськийтранспорт
На морськомутранспорті розрізняють дві форми організації руху судів — регулярне інерегулярне судноплавство. До регулярної форми відносяться лінійнесудноплавство і робота послідовними рейсами.
Лінійнесудноплавство — це така форма організації роботи флоту, при якій забезпечуєтьсярух судів по оголошеному розкладу між наперед встановленими портами. Морськеповідомлення між. певними портами, підтримуване судноплавним підприємством,називається лінією.
Вантажну базулінійного судноплавства представляють головним образів генеральні(тарно-штучні) вантажі. На лінійних судах перевозяться від-відносно невеликіпартії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати.
Лініїпідрозділяються на односторонні, двосторонні і конференціальні. Одностороннілінії характеризуються тим, що на них працюють судна тільки однієї країни абооднієї судноплавної компанії. Двосторонні лінії підтримуються судами компанійдвох країн (за взаємним погодженням) або двох судноплавних підприємств.Конференціальні лінії — це лінії, на яких працюють судна двох і більш компанійз однієї або з різних країн. Основне призначення конференциальних ліній(конференциальних угод) — встановлення однакових тарифів і умов перевезення длявсіх учасників перевезень. В основному це робиться для усунення зайвоїконкуренції між судноплавними підприємствами, що працюють на одних і тих женапрямах перевезень. Судноплавні підприємства Росії беруть участь у всіх видахлінійних перевезень.
Робота судівпослідовними рейсами в загранплавані застосовується переважно длятранспортування потоків масових (насипних, навалювальних) вантажів. Як і прилінійних перевезеннях, на тому або іншому напрямі вантажопотоку закріплюєтьсяпевний тоннаж, але в даному випадку він діє тільки від порту вантаження допорту призначення, без проміжних заходів для дозагрузки. Рух судів узгоджуєтьсяз клієнтурою, а перевезення здійснюються по спеціальному графіку. Така роботаорганізовується для виконання зовнішньоторговельних контрактів на покупку абопродаж великих партій однорідного вантажу, що поставляється по тривалих контрактах.Питаннями встановлення ліній і підтримки роботи судів послідовними рейсамизаймаються безпосередньо пароплавства на основі прямих договорів звантажовласниками.
Нерегулярне(трампове) судноплавство — це робота вантажних судів, не пов'язана з якими-небудьпостійними районами плавання, портами вантаження/вивантаження, певними видамивантажів. Саме трампові судна перевозять основну (за об'ємом) частинузовнішньоторговельних вантажів Росії. Порядок роботи флоту, тобто конкретнийсклад судів, що виконують такі перевезення, визначення портів заходу, розкладруху, умови погрузки/выгрузки/перевозки, встановлюється пароплавством, якправило, щоквартально з подальшим уточненням по місяцях.
Транспортніумови контрактів при морському перевезенні вантажів
Обов'язкисторін по здійсненню доставки товару за контрактом купівлі-продажу зведені врозділ, званий транспортними умовами контрактів. Звичайно найбільша кількістьобов'язків сторін виникає, коли йдеться про доставку вантажів морськимтранспортом. За змістом вони декілька розрізняються залежно від базису поставкиі характеру вантажу з погляду його транспортування. Але звичайно для морськогоперевезення вони складаються приблизно з наступних пунктів:
термін іпорядок відвантаження товару з порту відправлення;
вказівкадокумента, якою оформлений договір перевезення;
місце іпорядок здачі товару продавцем покупцю;
назви портіввантаження і вивантаження (залежно від базису поставки);
порядокінформування покупця про передбачуваний час приходусудна в порти вивантаження або вантаження (також залежно від базису поставки);
умови оплатинавантажувально-розвантажувальних робіт в портах вантаження і вивантаження;
нормивантаження/вивантаження, час, встановлений на виконання грузових робіт, розміриштрафу за перевищення цього часу і розмір винагородження за дострокове закінчення робіт;
визначенняготовності судна до прийому вантажу;
вимоги доупаковки і тари;
питаннястрахування вантажу;
зобов'язанняпокупця прийняти вантаж на борту або у борту в порту призначення.
Сторона, наяку за контрактом покладається обов'язок забезпечення тоннажем, повинна згодомвідобразити всі транспортні умови в договорі морського перевезення, щоукладається з перевізником, інакше можуть виникнути непорозуміння ісуперечності між умовами договору купівлі-продажу і договору морськогоперевезення.
5.2.Залізничнийтранспорт
Першоюугодою, що регламентує організацію і здійснення міжнародних перевезень уобласті залізничного транспорту, була Угода про міжнародне залізничне вантажнеповідомлення (СМГС), яке набуло чинності з 1 листопаду 1951 р. Учасниками СМГСбули СРСР, Болгарія, Угорщина, В'єтнам, ГДР, Китай, Північна Корея, Монголія,Польща, Румунія і Чехословакія.
На додаток доосновного тексту СМГС одинадцять країн—учасниць угоди (серед них СРСР) прийняли:Єдиний міжнародний транзитний тариф (ЕТТ), вживаний для числення платні заперевезення вантажів транзитом по дорогах — учасницях СМГС (згодом бувприйнятий також Міжнародний транзитний тариф (МТТ)); Службову інструкцію доСМГС; Правила користування вагонами в міжнародному пасажирському і залізничномувантажному повідомленні (ППВ); Правила розрахунків по СМГС.
У СМГС бувзафіксований ряд основоположних моментів:
буловизначено, що вантажі можуть перевозитися по залізницях двох і більш країн поодному перевізному документу — міжнародній накладній. В цьому випадкуперевезення називатимуться прямим міжнародним повідомленням повідомленням;
перевезенняділяться на прямі залізничні, в яких участвуют тільки залізниці, і прямізмішані, в яких окрім залізничних доріг беруть участь інші види транспортунічеські умови, регламентуючі роботу залізничних транспортних засобів.
В ціляхраціоналізації і координації транспортної політики республік колишнього СРСРнаціональними залізничними адміністраціями в 1992 р. утворена Рада іззалізничного транспорту. Угоди, що укладаються, а також рішення, що приймаютьсяцим органом, створюють правові, економічні і організаційні умови длябезперешкодного транспортування вантажів між Росією, державами СНД іприбалтійськими країнами, а також транзиту через їх території. Збереженіпорядок здійснення міжнародних перевезень, встановлений раніше укладенимиміжурядовими угодами СРСР з іншими країнами, а також дія конвенцій і інших угоду області залізничного транспорту, учасником яких був СРСР.
Завершуєтьсярозробка угоди про пряме залізничне повідомлення між Німеччиною і Росією, якедозволить здійснювати перевезення вантажів по єдиному перевізному документу безпереоформлення на межі між Польщею і Білоруссю, скорочувати терміни доставкивантажів і створить тим самим зручніші умови для вантажовласників.
Длязабезпечення скоординованої тарифної політики залізничними адміністраціямикраїн СНД і Прибалтики в 1993 р. була створена Тарифна конференція як постійнодіючий орган. На підставі її рішень всіма залізничними адміністраціямипідписана тарифна угода, що упорядковує взаємостосунки з вантажовласниками, щодозволяє зберегти єдиний тарифний простір. Контроль за дотриманням положеньтарифної політики здійснює Валют-но-тарифний комітет (ВТК) Мінтрансу Росії.
В рамкахТарифної конференції діє Рада із залізничного транспорту країн СНД і Балтії,головна функція якого — затвердження тарифної політики на певний період. Так,на останньому засіданні Ради була затверджена тарифна політика на 2003 р.Йдеться також про створення єдиних крізних ставок на перевезення міжнароднихтранзитних вантажів.
Відповідальністьзалізниць при міжнародних залізничних перевезеннях
СМГС надаєвантажовласнику право змінити умови укладеного договору, але така зміна можебути вироблене тільки один раз відправником і один раз одержувачем. Відправникдо перетину вантажем межі країни відправлення може узяти вантаж із станціївідправлення; змінити станцію призначення; змінити одержувача; повернути вантажна станцію відправлення. Одержувач має право змінити станцію призначення вмежах країни призначення і одержувача вантажу. Всі ці операції можуть бутивироблені, тільки якщо вантаж ще не відправлений з прикордонної станції дорогипризначення.
Змінадоговору виробляється на підставі письмової заяви відправника або одержувача поспеціальній формі, встановленій СМГС. Заява подається відправником на станціювідправлення, а одержувачем — в митницю на прикордонну станцію дорогі країнипризначення. Далі діє залізниця, яка попереджає станції на шляху проходженняпро зміну договору.
Залізниця маєправо відмовити в зміні договору у ряді випадків, прямо передбачених в СМГС(наприклад, якщо це може порушити правила експлуатації рухомого складу), алетоді вона повинна негайно сповістити про це відправника або одержувача,вказавши причини відмови змінити договір.
Числення істягнення провізних платежів при зміні договору підкоряються загальним правиламСМГС, але з урахуванням проведених змін. Якщо вантаж слід повернути назад настанцію відправлення, платня стягується за провезення до станції, з якою вантажбуде повернений, і окремо — у зворотному напрямі. За саму зміну договорустягується збір, обчислюваний за внутрішніми правилами залізниць, на якихпроводиться ця зміна.
Порядоквидачі вантажу в пункті призначення наступний. Після прибуття вантажу настанцію призначення залізниця видає його разом з накладною одержувачу тількипісля стягування всіх провізних платежів, причому за умов СМГС йому слідсплатити всі суми повністю, навіть якщо частина вантажу відсутня. Сума забракуючий вантаж може бути одержана назад в претензійному порядку.
Якщозалізниця або одержувач при перевірці стану вантажу встановлять часткову абоповну втрату вантажу або його пошкодження, вони складають комерційний акт, одинекземпляр якого видається одержувачу. Але при цьому враховуються нормиприродного спаду, також встановлені в СМГС. Комерційний акт представляєпідставу для матеріальної відповідальності залізниць і вантажовідправників(див. Додаток). Окрім випадків безпосереднього псування, втрати і т.д. він можескладатися і тоді, коли грузнув і документи виявилися роз'єднаними, а також приперевищенні провізних платежів і при інших порушеннях. Акти складаються приприйманні вантажу як на станції призначення, так і на прикордонних станціях.
5.2.Автомобільнийтранспорт
Міжнародніавтомобільні перевезення вантажів в європейських країнах, включаючи Росію ібагато країн СНД, здійснюються на основі положень Конвенції про договірміжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПГ), укладеної в Женеві в 1956р. (набула чинності для СРСР 1 грудня 1983 р.)
ДанаКонвенція застосовується до всякого договору про автомобільне перевезеннявантажів, коли місце вантаження вантажу і місце доставки, вказані в контракті,знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна є учасницеюКонвенції.
Якщо начастини маршруту перевезення автотранспортний засіб транспортується разом звантажем, що перевозиться їм, по морю, залізниці, внутрішньому водному шляхуабо по повітрю, справжня Конвенція застосовується до всього перевезення вцілому.
По положенняхданої Конвенції автоперевізник відповідає як за свої дії і упущення, так і задії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, до послуг яких він вдається дляздійснення перевезення.
Договірперевезення встановлюється накладній. Повне її найменування — «міжнароднатоварно-транспортна накладна», проте в оперативній термінології вонавідома під назвою накладна ЦМР (ЗМІ), по латинській абревіатурі назви самоїКонвенції.
Накладнаскладається в трьох оригінальних екземплярах, підписаних відправником іперевізником, причому ці підписи можуть бути віддруковані друкарським способомабо замінені штемпелем відправника і перевізника (якщо це допускаєтьсязаконодавством країни, в якій заповнена накладна).
Відправник внакладній указує:
найменування,адресу і країну відправника;
країну імісце розвантаження вантажу
країну, місцеі дату вантаження вантажу
прикладенітоваросупровідні документи;
знаки,номери, кількість місць, рід упаковки і найменування вантажу (якщо вантажнебезпечний, то указуються ступінь небезпеки і особливі перевезення);
вага брутто іоб'єм вантажу в кубометрах;
оголошенувартість вантажу;
умови оплати;
дату і місцескладання накладної;
час прибуттяавтотранспортного засобу під вантаження і його відбиття (з підписом і штампом).
6 Вибіртранспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс—2000
Одним ізпринципових положень комерційної угоди є вказівка на засіб транспортуваннятовару від продавця до покупця. Транспортне забезпечення контракту є важливиммоментом у комерційній діяльності, оскільки значною мірою впливає насобівартість товарів, які є предметом міжнародної торгівлі, навіть на їхніспоживчі якості, заради яких товари, власне, купуються. Звичайно, від видутранспорту залежить швидкість доставки вару та терміни реалізації умовконтрактів. З характером транспортування пов'язані вимоги до пакування товарів,оформлення документації, страхового забезпечення, можливого використанняскладських приміщень. Тому в кожному з пропонованих варіантів Інкотермс, атакож у рекомендаціях Міжнародної торгової палати міститься вказівка на те,якому способу транспортування] певна базисна умова контрактів відповідає або невідповідає.
Поняття«будь-який вид транспортування», звичайно, не слід розуміти буквально.Очевидно, що і в таких випадках ідеться про найбільш придатні та про непридатнівиди транспортування. Так, для реалізації вимог ЕХW очевидно, що особливочастим може бути застосування найбільш гнучкого автотранспорту; водночасзрозуміло, що для цієї самої умови, так само, як і для умови DАF, не може бутитиповим авіатранспорт.
В окремих правилахІнкотермс записані додаткові вимоги до продавця або покупця щодо організаціїтранспортного перевезення, відносин із перевізником (при цьому інколи незаперечується можливість внесення змін до базисних умов): в інших правилах цепитання цілком залишається на розсуд контрагентів. У зв'язку з використаннямтранспорту в Інкотермс здійснюється регламентація переходу повноважень тавідповідальності за товар (наприклад, згідно з умовами FОВ моментом такогопереходу е перетинання товаром поручнів судна). У ряді випадків регламентуютьсяобов'язки продавця та покупця щодо оформлення та надання транспортноїдокументації.
Висновки
На балансi Товариства станом на 31грудня 2008 року основнi засоби врахованi залишковою вартiстю на суму 57328тис.грн.(первiсна вартiсть складає 111528 тис.грн., знос складає 54200тис.грн.). Оцiнка основних засобiв є достовiрною i здiйснюється по цiнiпридбання, яка формується вiдповiдно до вимог Положення (стандарту)бухгалтерського облiку (далi-П(С)БО) №7 «Основнi засоби».
Станом на 31 грудня 2008 року набалансi Товариства облiковуються нематерiальнi активи залишковою вартiстю усумi 7 тис. грн.(первiстна вартiсть складає 81 тис. грн., накопчена амортизацiяскладає 74 тис. грн.). Оцiнка нематерiальних активiв є достовiрною iздiйснюється по цiнi придбання, яка формується вiдповiдно до вимог стандартуП(С)БО №8 «Нематерiальнi активи».
Станом на 31 грудня 2008 року набалансi Товариства облiковуються фiнансових iнвестицiй: Довгостроковi фiнансовi iнвестицiї: 1.1.якi облiковуються за методом участi в капiталi iнших пiдприємств — 0 тис.грн.; 1.2.iншi фiнансовi iнвестицiї- 65279 тис.грн… Поточнi фiнансовi iнвестицiї- 0 тис.грн.
На балансi Товариства станом на 31грудня 2008 року врахованi запаси на суму 227193 тис. грн… Облiк надходжень,використання, реалiзацiї та нарахування зносу запасiв, малоцiнних ташвидкозношуваних предметiв ведеться Товариством в цiлому вiдповiдно до вимогП(С)БО №9 «Запаси».
Дебiторська заборгованiсть уТовариства облiковується у вiдповiдностi з П(С)БО №10 «Дебiторськазаборгованiсть». Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товаристваврахована Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на суму 10366 тис.грн.(первiсна вартiсть складає 10366 тис. грн.).
Станом на 31 грудня 2008 року набалансi Товариства облiковуються зобов'язання на суму 320610 тис.грн.
На кiнець звiтного перiоду сумазаборгованостi, на яку Товариство видало векселi на забезпечення поставок постачальникiвскладає 12 809 тис.грн… Товариство не випускало iпотечнi, приватизацiйнi,похiднi та товаророзпорядчi цiннi папери.
Чистий прибуток Товариства за 12мiсяцiв 2008 року складає 47 478тис. грн. В порiвнянi з попереднiм перiодомобсяг чистого прибутку збiльшився на 22 750 тис. грн.
Визначення, порядок формування,використання та вiдображення в облiку власного капiталу та нерозподiленогоприбутку Товариства вiдбувається вiдповiдно до Закону України «Прогосподарськi товариства» та Iнструкцiї №291.Станом на 31 грудня 2008 рокуна балансi Товариства облiковуються власний капiтал на суму 163743 тис.грн.
Протягом останнiх п'яти рокiвТовариством придбано примiщення в розмiрi 2 2633820,8 грн. без ПДВ,транспортних засобiв на суму 3 933 541,66 грн. без ПДВ та обладнання на суму 16818 378,36 грн. без ПДВ.
А також Товариством за останнi п'ятьрокiв було вiдчужено примiщення на суму 60 707,31 грн. без ПДВ, транспортнихзасобiв на суму 1 324 756,66 грн. без ПДВ та iнше в розмiрi 4 474 897, 64 грн.без ПДВ.
Облiк основних засобiв протягом 2008 року здiйснювавсяв цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення(стандарту) бухгалтерського облiку 7«Основнi засоби», затвердженогонаказом Мiнiстерства фiнансiв України №92 вiд 27.04.00р., а саме:
— об'єкти, включенi до рядку 031 Балансу, вiдповiдають визначенню основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв;
— одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв;
— первiсна вартiстьпридбаних протягом 2008 року основних засобiв визначена вiрно;
— амортизацiя основних засобiв нараховувалась своєчасно та у вiдповiдностi до затвердженої Товариствомоблiкової полiтики застосовуючи прямолiнiйний метод;
— об'єкти основних засобiв використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства;
— облiк вибуття основних засобiв (реалiзацiя та лiквiдацiя) вiдповiдає нормам чинногозаконодавства;
— витрати на проведення поточнихремонтiв та технiчне обслуговування основних засобiв включались до витрат звiтного перiоду.
Станом на 31 грудня 2008 року розмiрзаявленого статутного фонду Товариства складає 1865056 грн., якiй подiлено на1865056 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 1 гривень кожна, щовiдповiдає зареєстрованому Статуту Товариства(внесення вiдповiдного запису доЄдиного державного реєстру Голосiївської районної у м.Києвi державноїадмiнiстрацiєю 06.09.2007р. за №10681200000002017).
Станом на 31 грудня 2008 рокустатутний фонд(капiтал) Товариства сплачено в повному обсязi та встановленiзаконодавством термiни у розмiрi 1 865 056,00 грн.
Товариство не являється професiйнимучасником фондового ринку.
Товариство не являється компанiєю зуправлiнням активами, яка має в управлiннi активи недержавних пенсiйних фондiв.
Згiдно з вимогами п.3 ст.155 Цивiльного кодексу України та виходячи з того, що розрахункова вартiсть чистих активiв товариства (163 743тис.грн.) бiльша нiж статутний капiтал Товариства(1 865тис.грн.), тому статутний капiтал Товариства не пiдлягає зменшенню та товариствопродовжує свою звичайну дiяльнiсть.
Проведений аналiз фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства«КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛIРНИЙ ЗАВОД» станом на 31грудня 2008 року свiдчить, що в цiлому фiнансовi звiти вiдображають достовiрно в усiх суттєвих аспектах фiнансовий стан Товариства станом на 31грудня 2008 року, а також результати його господарської дiяльностi, Звiту про рух грошових коштiв, Звiту про власний капiтал та Примiток за 12 мiсяцiв 2008 року.
На пiдставi аналiзу показникiвфiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛIРНИЙЗАВОД» станом на 31 грудня 2008 року можна зробити висновок, що Товариствоє прибутковим та характеризується позитивною динамiкою показникiвплатоспроможностi, однак має недостатню фiнансову стiйкiсть.
Список використаної літератури
1 БойчикІ.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене іперероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528с.
2 ВиноградськийМ.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом:Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.
3 Довідниккваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 “професіїпрацівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. Розділ 1“Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”. –Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.
4 Козик В.В., Панкова Л. А., Карп як Я. С., Григор єв О. Ю., Босак А. О.Зовнішньоекономічні опрації та контракти: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. ідоп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
5 КудряшовЛ.С., Гуринович Г.В., Рензяева Т.В. Стандартизация, метрология, сертификация впищевой промышленности: Учебник. – М.: ДеЛи принт, 2002. – 303 с.
6 КузьмінО. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академвидав”, 2003. –416 с.
7 Робочапрограма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зіспеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджментмитної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко,О.Я. Количева, О.А. Адаменко. – К.: НУХТ, 2005. – 39 с.
8 СідунВ.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємсива: Навчальний посібник: видання2-ге, перероблене та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.
9 Хозяйственныйкодекс Украины. Харьков: Информационно-правовой центр “Ксилон”, 2006. – 264 с.
10 ЧернелевськийЛ.М., Михайленко О.В. Економічний аналіз на підприємствах харчовоїпромисловості. Навч. посібник (друге, доповнене і перероблене видання) – К.,2001. – 179 с.
11 http://www.smida.gov.ua/emitents/year/?id=46589фінансова звітність ВАТ «Київський ювелірний завод»
12 http://www.jewellery.kiev.ua/index.phpВАТ «Київський ювелірний завод»
ДОДАТОК А
Баланс ВАТ«Київський ювелірний завод» станом на 31.12.2008
Коди
Дата 31.12.2008
Підприємство Вiдкрите акцiонерне товариство «Київський ювелiрний завод»
за ЄДРПОУ 00227229
Територія
за КОАТУУ 80361
Форма власності ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ
за КФВ 10
Орган державного управління Не визначено
за СПОДУ
Галузь ВИРОБНИЦТВО I РЕМОНТ ЮВЕЛIРНИХ ВИРОБIВ (КРIМ ВИРОБНИЦТВА I РЕМОНТУ ЮВЕЛIРНИХ ВИРОБIВ НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ)
за ЗКГНГ 19732
Вид економічної діяльності Виробництво ювелірної продукції
за КВЕД 36.22.0
Одиниця виміру: тис. грн.
Контрольна сума
Адреса: м.Київ Голосiївський 03039 м. Київ Голосiївська, 17
Балансна 31.12.2008
Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
I. Необоротні активи Нематеріальні активи: — залишкова вартість 010 23 7 — первісна вартість 011 81 81 — накопичена амортизація 012 ( 58 ) ( 74 ) Незавершене будівництво 020 14767 91189 Основні засоби: — залишкова вартість 030 52500 57328 — первісна вартість 031 98435 111528 — знос 032 ( 45935 ) ( 54200 ) Довгострокові біологічні активи:: — справедлива (залишкова) вартість 035 — первісна вартість 036 — накопичена амортизація 037 ( 0 ) ( 0 ) Довгострокові фінансові інвестиції: — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 — інші фінансові інвестиції 045 61585 65279 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 Знос інвестиційної нерухомості 057 ( 0 ) ( 0 ) Відстрочені податкові активи 060 10 Гудвіл 065 Інші необоротні активи 070 Гудвіл при консолідації 075
Усього за розділом I
080
128885
213803
II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 30660 28177 Поточні біологічні активи 110 Незавершене виробництво 120 63164 42600 Готова продукція 130 110311 155810 Товари 140 481 606 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: — чиста реалізаційна вартість 160 7174 10366 — первісна вартість 161 7174 10366 — резерв сумнівних боргів 162 ( 0 ) ( 0 ) Дебіторська заборгованість за рахунками: — за бюджетом 170 1 — за виданими авансами 180 — з нарахованих доходів 190 — із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 20635 24509 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: — в національній валюті 230 32453 2833 — у т.ч. в касі 231 105 298 — в іноземній валюті 240 1891 2491 Інші оборотні активи 250 716 2824
Усього за розділом II
260
267486
270216
III. Витрати майбутніх періодів
270
138
334
IV. Необоротні активи та групи вибуття
275
Баланс
280
396509
484353
Пасив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
I. Власний капітал Статутний капітал 300 1865 1865 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 39424 39424 Резервний капітал 340 459 459 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 74517 121995 Неоплачений капітал 360 ( 0 ) ( 0 ) Вилучений капітал 370 ( 0 ) ( 0 ) Накопичена курсова різниця 375
Усього за розділом I
380
116265
163743
Частка меншості
385
II. Забезпечення наступних виплат та платежів Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Сума страхових резервів 415 Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 Цільове фінансування 420
Усього за розділом II
430
ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 88718 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470
Усього за розділом III
480
88718
ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 4944 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 81283 80850 Векселі видані 520 26926 12809 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 11477 19629 Поточні зобов’язання за розрахунками: — з одержаних авансів 540 2118 1067 — з бюджетом 550 1969 666 — з позабюджетних платежів 560 27 38 — зі страхування 570 1225 955 — з оплати праці 580 3285 3163 — з учасниками 590 — із внутрішніх розрахунків 600 Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу 605 Інші поточні зобов'язання 610 146990 112715
Усього за розділом IV
620
280244
231892
V. Доходи майбутніх періодів
630
Баланс
640
396509
484353
Примітки Облiк нематерiальних активiв протягом 2008 року в цiлому здiйснювався у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 8 «Нематерiальнi активи», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №242 вiд 18.10.99р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 011 Балансу, вiдповiдають визначенню нематерiальних активiв; -бухгалтерський облiк нематерiальних активiв ведеться щодо кожного об'єкта; -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року нематерiальних активiв визначена вiрно; -амортизацiя нематерiальних активiв нараховувалась своєчасно та у вiдповiдностi до затвердженої Товариством облiкової полiтики (метод нарахування — прямолiнiйний); -всi об'єкти нематерiальних активiв фактично використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства. Протягом 2008 року переоцiнка нематерiальних активiв та їх списання не здiйснювались. Облiк основних засобiв протягом 2008 року здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 «Основнi засоби», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №92 вiд 27.04.00р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 031 Балансу, вiдповiдають визначенню основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв; -одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв; -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року основних засобiв визначена вiрно; -амортизацiя основних засобiв та витрат по їх модернiзацiї нараховувалась своєчасно; -всi об'єкти основних засобiв фактично використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства; -облiк вибуття основних засобiв (реалiзацiя та лiквiдацiя) вiдповiдає нормам чинного законодавства; -витрати на проведення поточних ремонтiв та технiчне обслуговування основних засобiв включались до витрат звiтного перiоду. Протягом 2008 року переоцiнка основних засобiв не здiйснювалась. Облiк запасiв Товариством здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №246 вiд 20.10.99р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 100 — 140 Балансу, вiдповiдають визначенню запасiв; -одиницею бухгалтерського облiку запасiв є їх однорiдна група (вид); -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року виробничих запасiв визначена вiрно; -оцiнка вибуття запасiв (реалiзацiя, списання на господарськi потреби та при нестачах) здiйснювалась iз застосуванням методу FIFO. Станом на 31.12.2008 року резерв сумнiвних боргiв не облiковувався. В iншому бухгалтерський облiк та документальне оформлення операцiй з виникнення та погашення дебiторської заборгованостi в цiлому вiдповiдає вимогам чинного законодавства. Облiк iнших оборотних активiв здiйснювався Товариством протягом 2008 року в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 10 «Дебiторська заборгованiсть», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №237 вiд 08.10.99р. Зобов'язання та забезпечення облiковувались Товариством протягом 2008 року в цiлому вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №20 вiд 31.01.00р. Статтi балансу, що характеризують розмiр забезпечень, довгострокових та поточних зобов'язань ВАТ , справедливо й достовiрно вiдображають iнформацiю станом на 31 грудня 2008 року вiдповiдно до вимог нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку.
Керівник Воловик Валерiй Володимирович
Головний бухгалтер Краснова Вiкторiя Леонiдiвна
ДОДАТОК Б
Звітпро фінансові результати ВАТ «Київський ювелірний завод» станом на 31.12.2008
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття
Код рядка
За звітний період
За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 438562 371796 Податок на додану вартість 015 ( 67554 ) ( 56445 ) Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 1540 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 371008 313811 Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 234935 ) ( 208248 ) Валовий прибуток: — прибуток 050 136073 105563 — збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 138351 62283 У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності 061 Адміністративні витрати 070 ( 49493 ) ( 39014 ) Витрати на збут 080 ( 38634 ) ( 28064 ) Інші операційні витрати 090 ( 176224 ) ( 63436 ) У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності 091 ( 0 ) ( 0 ) Фінансові результати від операційної діяльності: — прибуток 100 10073 37332 — збиток 105 ( 0 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 75541 39314 Інші доходи 130 102 455 Фінансові витрати 140 ( 17373 ) ( 12933 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 12222 ) ( 34719 ) Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: — прибуток 170 56121 29449 — збиток 175 ( 0 ) ( 0 ) У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності 176 У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності 177 ( 0 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 8643 ) ( 4721 ) Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: — прибуток 190 47478 24728 — збиток 195 Надзвичайні: — доходи 200 — витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( 0 ) ( 0 ) Частка меншості 215
Чистий:
— прибуток
220
47478
24728
— збиток
225
( 0 )
( 0 )
Забезпечення матеріального заохочення
226
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХВИТРАТ
Найменування показника
Код рядка
За звітний період
За попередній період Матеріальні затрати 230 230960 182754 Витрати на оплату праці 240 62119 48913 Відрахування на соціальні заходи 250 20780 15387 Амортизація 260 8721 8857 Інші операційни витрати 270 46600 23589 Разом 280 369180 279500
III. РОЗРАХУНОКПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті
Код рядка
За звітний період
За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 1865056 1865056 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 25.45661 13.25837 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 Дивіденди на одну просту акцію 340
Примітки Облiк дохiдiв протягом 2008 року здiйснювався Товариством в цiлому iз дотриманням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 15 «Дохiд», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №290 вiд 29.11.1999р. Облiк витрат дiяльностi протягом 2008 року здiйснювався Товариством в цiлому вiдповiдно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №318 вiд 31.12.99р. За результатами фiнансово-господарської дiяльностi за 2008 рiк Товариством отримано прибуток у розмiрi 47478 тис.грн. Методика визначення кiнцевого результату дiяльностi в цiлому вiдповiдає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 3 , затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 31.03.1999р. №87.
Керівник Воловик Валерiй Володимирович
Головний бухгалтер Краснова Вiкторiя Леонiдiвна
ДОДАТОК В
Звітпро рух грошових коштівВАТ «Київський ювелірний завод» станом на 31.12.2008
Стаття
Код рядка
За звітний період
За попередній період
Надходження
Видаток
Надходження
Видаток
I. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 10 56121 29449 Коригування на: — амортизацію необоротних активів 020 8721 X 8857 X — збільшення (зменшення) забезпечень 030 — збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 1129 231 — збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 63421 5050 Витрати на сплату відсотків 060 17373 X 12933 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 19923 46420 Зменшення (збільшення): — оборотних активів 080 31750 21505 — витрат майбутніх періодів 090 196 21 Збільшення (зменшення): — поточних зобов’язань 100 42975 59436 — доходів майбутніх періодів 110 2 Грошові кошти від операційної діяльності 120 54998 84328 Сплачені: — відсотки 130 X 17373 X 12933 — податки на прибуток 140 X 8426 X 4188 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 80797 67207 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 80797 67207
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: — фінансових інвестицій 180 12123 X 153 X — необоротних активів 190 53 X 505 X — майнових комплексів 200 Отримані: — відсотки 210 314 X 2 X — дивіденди 220 1797 X 1398 Інші надходження 230 13132 X X Придбання: — фінансових інвестицій 240 X 15817 X 53159 — необоротних активів 250 X 89515 X 17388 — майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 77913 68489 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 77913 68489
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 47478 X 2467 X Отримані позики 320 254160 X 131675 X Інші надходження 330 X X Погашення позик 340 X 170819 X 100005 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X X 496 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 130819 33641 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 130819 33641 Чистий рух коштів за звітній період 400 27891 32359 Залишок коштів на початок року 410 34344 X 2216 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 1129 231 Залишок коштів на кінець року 430 5324 X 34344 X