Міністерство освіти та наукиУкраїни
Український державний морський технічнийуніверситет
імені адміралаМакарова
Кафедра економікита організації виробництва
КУРСОВА РОБОТА
здисципліни: «Фінанси підприємства»
на тему: “Фінансовийстан підприємства”
Виконала:
Студенткагр.4427
БарановаТ.А.
Перевіриввикладач:
Воробйова І.А.
Миколаїв 2006р.
План
Вступ 3
1. Фінансовадіяльність підприємства 5
Характеристикафінансової діяльності підприємств 5
Фінансовазвітність підприємства 12
Сучаснийстан фінансової діяльності малих підприємств в Україні 20
2. Дослідженняфінансового стану НВКФ “Енергія-Юг” 26
Основнінапрямки фінансової діяльності НВКФ “Енергія-Юг” 26
Методикарозрахунку та критерії оцінки показників фінансового стану 27
Аналіздинаміки показників фінансового стану НВКФ “Енергія-Юг” 37
3. Переваги та недоліки системиоцінювання фінсового стану підприємства 38
3.1. Удосконалення фінансового стануНВКФ “Енергія-Юг” 38
3.2.Шляхи вдосконаленнязаконодавчо-нормативної бази 42
Висновки 50
Перелік використаних джерел 52
Вступ
Розвитокпідприємництва в Україні є об’єктивним процесом, зумовленим тими ринковимиперетвореннями, що здійснюються в державі. Підприємництво у різних формахвиступає як невід’ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна силаекономічного прогресу.
При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись зпроблемою невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політицідержави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і перспективдіяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використанняфінансів підприємства та його фінансову діяльність. Цей фактор дуже впливає на фінансовийстан підприємства.
Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам,партнерам по бізнесу, банкам визначати надійність, стабільність даногопідприємства, оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів,спрогнозувати фінансові результати його діяльності.
Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковостіта оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерелфінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Ці факторидозволяють визначити недоліки у діяльності підприємства і шляхи їх подалання.Комплексний і систематичний підхід до фінансового стану підприємства дастьможливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.
Правильна оцінкафінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучаснихумов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так ідля інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.
У зв’язку з цим тема єактуальною. Метою курсової роботи є удосконалення фінансового станупідприємства. Для досягнення цієї мети в роботі використовується ряд послідовнихзавдань:
ü проаналізуватидинаміку показників підприємства;
ü оцінити одержанірезультати;
ü запропонуватизаходи з удосконалення фінансового стану підприємства.
Об’єктом дослідження єнауково-виробнича комерційна фірма “Енергія-Юг”. Предметом дослідження курсовоїроботи є фінансовий стан НВКФ “Енергія-Юг”.
Базою дослідженняфінансового стану даного підприємства є Закон України “Про підприємства вУкраїні”, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні”, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, ПостановиКабінету Міністрів України, Статут НВКФ “Енергія-Юг”, звітні дані підприємства,підручники вітчизняних авторів, газети та журнали, а також компьютерна мережа Internet.
Фінансовадіяльність підприємства
Характеристикафінансової діяльності підприємств
Фінансова діяльність – цедіяльність, що призводить до змін розміра, а також складавласного та запозиченого капіталу. Суть фінансової діяльності підприємстваполягає у виникненні грошових відносин, що пов’язані з неперервним кругообігомкоштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, атакож з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівникамипідприємства та державними органами. [5,8]
Найважливішоюстороною фінансової діяльності підприємств є формування та використання різнихгрошових фондів, за допомогою яких здійснюється забезпечення господарськоїдіяльності необхідними грошовими засобами. Грошові фонди підприємств можнаподілити на чотири групи:
1) Фонди власних засобів (статутний капітал,додатковий капітал, інвестиційний фонд, валютний фонд);
2) Фонди запозичених засобів (різноманіття цих фондівдає можливість їх використання в різних становищах; запозичені засоби внормальних економічних умовах сприяють підвищенню ефективності виробництва);
3) Фонди притягнутих засобів (ці засоби знаходяться вобігу підприємства та належать його робітникам – дивіденди та фонд споживання,що утворюється за рахунок прибутку і використовується для задоволення потребробітників);
4) Оперативні грошові фонди (фонд заробітної плати,фонд для сплати податків до бюджету та інші фонди, які створюються періодично).[10]
Основнізавдання фінансової діяльності підприємства полягають в наступному:
1) вибірформи фінансування та їх оптимальне співвідношення. Фінансування поділяється навнутрішнє і зовнішнє в залежносі від джерел коштів. Важливими формамифінансування підприємств є кредит (грошовий і майновий), випуск цінних паперів(акцій і облігацій). Спеціальнимиформами довгострокового кредитування є оренда і лізинг (оперативний іфінансовий);
2) вибір структури капіталу підприємства, напрямківйого використання;
3) збалансування надходжень і видатків платіжнихзособів підприємства у часі;
4) забезпечення своєчасності розрахунків;
5) підтримання необхідної ліквідності. Ліквідністьпідприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші дляоплати своїх зобов’язань. Ліквідність підприємствахарактерізується співвідношенням величини його високоліквідних активів ікороткострокової заборгованості. [5]
Фінансовадіяльність підприємств відображається в грошових потоках, які характеризуютьрізноманітні й різносторонні відносини.
До зовнішніх фінансовихвідносин входять:
— взаємовідносини міжсуб'єктами господарювання у вигляді розрахунків з поставщиками і покупцями;
— взаємовідносини збюджетом: платежі та асигнування;
— взаємовідносини зфондами спеціального призначення: внески і надходження;
—взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страховевідшкодування;
— взаємовідносини збанками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах,отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів;
— взаємовідносини зінститутами фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів таінвестування тимчасово вільних коштів;
— взаємовідносини згалузевими і корпоративними органами:
внескиу централізовані фонди і надходження з них. Внутрішні фінансові відносинивключають:
— розподіл доходупідприємства і формування прибутку;
— розподіл чистогоприбутку та його використання;
— формування тавикористання амортизаційних відрахувань;
— утворення та використання фондів підприємств.
В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення витрат іформування доходів. Проведення витратзабезпечується за рахунок фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженніпідприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах (прибуткахчи збитках). Таким чином формується ланцюг, що характеризує механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси→ витрати → доходи → фінансовірезультати → збільшення (зменшення) фінансовихресурсів.
Фінансові ресурси формуються за рахуноквласних та зовнішніх джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді.
Зовнішнімиджерелами фінансових ресурсів підприємств є кошти, що надходять з бюджету,цільових та централізованих корпоративних фондів, як правило, на безповоротнійоснові, а також кредити, що надаються банками за плату на поворотній основі.
Фінансові ресурси підприємств спрямовуються наформування основних фондів і оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсівздійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати,пов'язані з діяльністю підприємства.У процесі здійснення витрат виникають вихідні грошові потоки — оплата рахунків поставщиків і підрядчиків за товари,роботи, послуги, страхові платежі.
Результатом здійснення витрат єтовари, роботи і послуги. На основі їх реалізації зарахунок вхідних грошових потоків від покупців формуютьсядоходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того,джерелом доходів є надходження від страхових компаній страхового відшкодуванняза понесені втрати і збитки. Виручка від реалізаціївключає відшкодування проведених витрат (перенесену вартість)і валовий доход (додану вартість) — суму заробітної плати і прибуток.З позицій фінансової діяльності заробітна плата має двоїстийхарактер: з одного боку, вона є елементом витрат, з другого — частиною валового доходу. Виплата заробітної плати характеризує внутрішні грошові потоки підприємства.
За рахунок отриманих доходів забезпечуютьсяфінансові відносини з державою —платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою –погашення кредитів і сплата процентів. Після відшкодування проведених витрат,виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банкамивизначаються фінансові результати – прибуток чи збиток. Прибуток – цеперевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток – цеперевищення валових витрат над валовими доходами. З чистого прибутку формуютьсяфонди і резерви підприємств, за рахунок яких проводяться певні витрати. Зфондів та безпосередньо з чистого прибутку може проводитись оплата праці увигляді премій і допомог. Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розміщенана фінансовому ринку через фондову біржу чи фінансових посередників або наоснові прямих зв’язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатамитакого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідніпотоки).[14]
Функціонуванняфінансів підприємств характеризується певними фінансовими категоріями. Такимикатегоріями, як це видно із наведеного рисунку (Рис.1.1.), виступають:фінансові ресурси, витрати, доходи, фінансові результати.
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Статутний фонд /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 1.1. Схемафінансової діяльності та грошових потоків підприємства.[14]
Фінансовіресурси – це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засобипідприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливостіпідприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу.
Витратипідприємстварозглядаються за такими ознаками:
ü за напрямами фінансування виділяють витрати на:
· виробництво і реалізацію продукції;
· відтворення основних засобів;
· операційні заходи;
· соціальні цілі.
ü за джерелами фінансування витрати поділяються на:
· забезпечені власними фінансовими ресурсами;
· покриті залученими позиковими коштами;
· здійснені за рахунок наданих коштів.
Доходивиступаютьоб’єктомрозподільних відносин. Вони поділяються на групи:
· від виробничої діяльності;
· від реалізації майна;
· від фінансової діяльності;
· від перерозподілу фінансових ресурсів через фінансову систему.
Фінансовірезультати – це зіставлення регламентованих податковим законодавством валовихдоходів і валових витрат. Прибуток виступає метою підприємницької діяльності й джереломвитрат на розвиток виробництва. Прибуток і його рівень характерізуєефективність виробництва, збиток свідчить про неефективне господарювання [8].
Звичайно,представлена схема фінансової діяльності і грошових потоків підприємств, якавідображує умовно виділений початковий виробничий цикл, є певною міроюабстракцією. У реальній дійсності всі фінансові операції – і формуванняфінансових ресурсів, і проведення витрат, і отримання доходів здійснюютьсяпаралельно, що і визначає складність управління фінансами підприємств. Разом зцим ця схема дає змогу визначити і показати організацію, характер і складовіфінансової діяльності підприємств, кругообіг їх фінансових ресурсів,взаємозв’язок з іншими суб’єктами підприємницької діяльності, сферами й ланкамифінансової системи. [14]
Фінансовадіяльність підприємств може бути організована трьома методами:
1) комерційнийрозрахунок;
2) неприбутковадіяльність;
3) кошториснефінансування.
Відмінність між окремимиметодами полягає у схемі організації фінансової діяльності, тобто увстановленні взаємозалежності між фінансовими ресурсами і джерелами їх,формування, доходами, витратами і фінансовими результатами (рис. 1.2.).
/>
Рис. 1.2. Схема організаціїфінансової діяльності. [14]
Отже, змістфінансової діяльності підприємств полягає у безперервному кругообігу коштів,який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхньогорозподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки таформи фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки зпостачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державнимиорганами та персоналом підприємства.
Фінансовазвітність підприємства
Звітність — це система узагальнених івзаємопов'язаних показників, які характеризують результатифінансово-господарської діяльності підприємств і організацій за минулий період(місяць, квартал, рік). Вонаскладається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточногобухгалтерського обліку.
Значення звітностіполягає, перш за все, в тому, що вона є джерелом інформації про результатидіяльності підприємства, про витрати виробництва та реалізацію продукції(товару, робіт, послуг ), про платоспроможність підприємства та йогожиттєздатність. За даними звітності здійснюють аналіз фінансової діяльності підприємства (станзасобів та джерела їх формування), розробляють у необхідних випадках заходифінансового оздоровлення підприємства. Звітність використовується також дляподальшого планування фінансової діяльностіпідприємства. [18]
Основні вимоги, щоставляться до всіх видів звітності: своєчасність складання та наданнявідповідним органам; об'єктивність; єдність методики звітних показників;ясність та зпівставленість звітних показників з минулим періодом часу. Правові основи регулювання,організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітностівизначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітністьв Україні», затвердженим наказом Мінфіну України від 16.07.99 № 996-ХIV, а також прийнятими відповіднимиПоложеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. [6]
Фінансовазвітність— цебухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове положення, результатидіяльності і рух коштів підприємства за звітний період. Вона повинна забезпечити інформаційніпотреби користувачів відносно:
— придбання, продажі йволодіння цінними паперами;
— участі в капіталіпідприємства;
— оцінки якостікерування;
— оцінки здатностіпідприємства вчасно виконувати своїзобов'язання;
¾ забезпеченості зобов'язань підприємства;
¾ визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
¾ регулювання діяльності підприємства;
¾ інших рішень.
Фінансова звітністьповинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів,складених з обліком їхніх конкретних інформаційних потреб. Фінансова звітність повинна цілкомвисвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містити тількидоречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, даєможливість вчасно оцінити минулі, дійсні і майбутні події, підтвердити яскорегувати їхньої оцінки, зроблені в минулому.
Для того, щоб фінансова звітність булазрозумілою користувачам, вона повинна міститиданіпро:
— підприємства (назву, організаційно-правову форму імісце перебування, короткий опис основної діяльності, назва органа керування, уведенні якого знаходиться підприємство);
— дату звітності чи звітний період. Якщо період, за який складений фінансовийзвіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням(стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках дофінансової звітності;
— валюту звітності й одиницю виміру (якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якійведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього іметоди, що були використані для перекладу фінансових звітів з однієї валюти віншу);
— облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності,методи обліку щодо окремих статейзвітності);
— іншу інформацію, розкриття якої передбаченовідповідними положеннями (стандартами).
Інформація,приведена у фінансових звітах, повинна не тільки відбивати результатипопередньої діяльності, але і бути корисною для прогнозування розвиткуфінансової діяльності підприємства в наступні періоди. [12]
Так, інформація профінансовий стан підприємства в звітному періоді використовується дляпрогнозування його фінансового стану, результатів фінансової діяльності і платоспроможності вмайбутніх періодах. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдякивідповідній структурі фінансових звітів, а також надання порівнянної інформаціяза звітний і попередні періоди.
Фінансовазвітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземнихсуб'єктів господарської діяльності і суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинногозаконодавства) включає:
Баланс (форма №1);
Звіт профінансові результати (форма № 2);
Звіт про рухкоштів (форма № 3);
Звіт про власнийкапітал (форма № 4).
Малі підприємствавокористовують спрощену форму фінансової звітності, яка складається ізскороченої форми Балансу (Додаток А) і Звіту про фінансові результати (ДодатокБ).
Форми фінансовоїзвітності і порядок їхнього заповнення встановлюються:
— для підприємстві організацій (крім банків і бюджетних установ) — Міністерством фінансівУкраїни за узгодженням з Держкомстатом України;
— для банків — Національним банкомУкраїни за узгодженням з Держкомстатом України;
¾ для бюджетних установ,органів Державного казначейства України по виконаннюбюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат — Державним казначейством України. [8]
У більшості країнсвіту фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів зізначним інтервалом, як правило, після закінчення фінансового року. Але длявнутрішніх потреб вона складається здебільшого з коротким інтервалом. [12]
В Україні звітним періодом для складанняфінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність (місячна,квартальна), що охоплює визначений період, складається наростаючим підсумком зпочатку року.
Для суб'єктівмалого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності національними положеннями (стандартами) установлена скорочена попоказниках фінансова звітність у складі балансу і звітупро фінансові результати.
Основноюформою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальнівимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку №2 «Баланс», затвердженим наказом МінфінуУкраїни 31.03.99 № 87. [8]
Баланс – це деталізована репрезентаціяфінансового стану підприємства на конкретний момент часу. За своєю структурою бухгалтерськийбаланс — це двостороння таблиця, з лівого боку якої відображено склад засобівгосподарства та їх розміщення — «актив»; а з правого боку таблиці — утворення засобів господарства таїх цільове призначення — «пасив». У балансі відображаються такожрезультати господарськоїдіяльності. [5,18]
В перекладі з латинськогослово «баланс» означає «двочашкові терези», що стосовнобухгалтерського обліку означає обов'язкову рівність результатів пасиву іактиву, тобто сума всіх статей активу балансу повинна дорівнювати сумі всіхстатей пасиву балансу.
Показники в балансіприводяться по двох графах: «на початок року»; «на кінецьзвітного періоду». Співставленням цих двох граф встановлюються змінискладу засобів і джерел їх утворення за звітний період, здійснюється контрольза станом та структурою господарських засобів; аналіз фінансового стану іплатоспроможності підприємства,розміщення коштів, ступінь зносу основних засобів. [18]
З 1 січня 2000року в Україні введено в дію спрощену форму балансу для малих підприємств, щовідповідає міжнародним стандартам здіснення бухгалтерського обліку суб'єктамигосподарювання. [4]
В активі балансупідприємства за новою формою виділені розділи:
I.Необоротні активи (• Нематеріальні активи • Незавершене будівництво • Основні засоби •Довгострокові фінансові інвестиції);
II. Оборотні активи (• Виробничі запаси •Незвершене виробництво • Готова продукція • Дебіторська заборгованість •Поточні фінансові інвестиції • Грошові кошти та їхні еквіваленти);
III. Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансупідприємства за новою формою складається з п'яти відокремлених розділів:
I. Власний капітал (• Статутний капітал • Пайовийкапітал •Резервний капітал • Нерозподіленийприбуток);
II. Забезпечення наступних витрат іплатежів (•Забезпечення виплат персоналу • Інші забезпечення • Цільове фінансування);
III. Довгострокові зобов'язання (• Довгострокові кредити банків•Відстрочені податкові зобов'язання • Інші довгострокові зобов'язання);
IV. Поточні зобов'язання (• Короткострокові кредитибанків •Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями • Векселівидані • Кредиторська заборгованість • Інші поточні зобов'язання);
V Доходимайбутніх періодів. [4]
Кожнепідприємство повинно здійснювати фінансову діяльність відповідно до свогоСтатуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотні засоби, нематеріальніактиви, певні кошти, здійснювати фіінансові вкладення. Інформація про наявністьі рух майна та джерела його утворення має надходити своєчасно, а періодично їїтреба узагальнювати для більш ефективного використання в управлінні, дляздійсненя контролю за збереженням засобів виробництва, вивчення складу тайільового використання господарських засобів. З цією метою засоби господарствата джерел їх утворення на підприємствах об’єднують в економічно однородні групи, що знаходить відображення вбухгалтерському балансі. [12]
Співвідношенняміж окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічнезначення та використовуються для оцінки й діагностики фінансового станупідприємства. [4]
Другим звітом, якийвходить до складу фінансової звітності, є Звіт про фінансові результати. Вимогидо його змісту і форми встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансовірезультати», затвердженим наказом Міністерствафінансів України від 31.03.99 р.
Звіт профінансові результати– це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства, що надастьсязовнішнім користувачам та використовусться всистемі моніторингу поточної фінансовоїдіяльності підприємства.
Звітупро фінансові результати складається з трьох розділів та будується нафункціональному групуванні доходів та витрат (виробництво, керування,реальзація продукції). Прибутки та витрати наводяться з метою визначеннячистого доходу. Фінансові результати в звіті знаходяться та відображаються увигляді звичайної діяльності та надзвичайних подій. (Рис.1.3.).
/>
Рис. 1.3. Структура звіту профінансові результати. [6]
Згідно зкласифікацісю доході и і витрат за видами діяльності та функціями побудованийрозділ І Звіту про фінансові результати, що забезпечує послідовне зіставленнядоходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду вінназивається “Фінансові результати”.
У розділі II “Елементи операційних витрат”надається інформація про втрати (на виробництво, збут. управління та іншіопераційні витрати) в розрізі економічних елементів операційних витрат, якіздійснюються підприємством в процесі своєї діяльності за звітний період.
III розділ «Розрахунокпоказників прибутковосіі акцій» заповнюється тільки акціонернимитовариствами, прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондовихбіржах, включаючи товариства, які знаходяться у процесі випуску таких акцій.[6]
Чистийдоход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхомвирахування з доходу (виторгу) від реалізації продукції відповідних податків ізборів.
Валовий прибуток(збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукціїі її собівартістю.
Фінансові результати відопераційної діяльності визначаються як алгебраїчна сума валового прибутку(збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут іінші операційні витрати.
Прибуток (збиток) відзвичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) відосновної діяльності, фінансових і інших витрат (збитків) і суми податку зприбутку.
Чистий прибуток (збиток)розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності інадзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайногоприбутку. [8]
Цізвіти містять показники руху різноманітних фінансових фондів підприємства,використання коштів бюджету і позабюджетних коштів, спрямування на виробничийрозвиток та інші цілі, наявності і руху нематеріальних активів, фінансовихвкладів. Ці звіти містять досить широке коло показників і мають велике значеннядля користувачів.
Необхідністьрегулювання результатів діяльності підприємства визначається його значною роллюу розвитку підприємства і гармонійному забезпеченні інтересів власників,персоналу та держави. Ефективність цього регулювання, як і ефективністьбудь-якої управлінської системи, значною мірою залежить від якості їїінформаційної бази. Чим розширеніша операційна, інвестиційна та фінансовадіяльність підприємства, тим вища роль якісної інформації, необхідної дляприйняття урпавлінських рішень у галузі формування і використання рівнярезультатів його діяльності. [7]
Формуваннясистеми інформаційного забезпечення регулювання результатів діяльностіпідприємства являє собою цілеспрямований підбір відповідних інформативнихпоказників для аналізу, планування та прийняття стратегічних і оперативнихуправлінських рішень.
Інформаційнабаза, що сформована на основі фінансового обліку, має певні вади:
1. вона відбиває інформативніпоказники лише по підприємству в цілому, що не дає змоги використовувати її уприйняті управлінських рішень в окремих сферах діяльності, центрахвідповідальності, видах продукції;
2. вона характеризується низькоюперіодичністю розробки (один раз на квартал чи на рік);
3. використовуються лишевартісні показники, що утруднює аналіз впливу змін цін і інших факторів наформування показників. [16]
Сучаснийстан фінансової діяльності малих рідприємств в Україні
Підприємництво вУкраїні після більш ніж 70-літньої перерви має невелику історію. Тому йогостановлення і розвиток пов’язані зчисельними проблемами фінансового характеру. Економіка України до початку 90-хроків була в основному повністю одержавленою, тобто абсолютна маса підприємствперебувала у власності держави чи під таким її контролем, що говорити про іншіформи власності реально було просто неможливо. Отже, зародження підприємствапов’язане з появою насамперед малих підприємств як найхарактернішихпредставників реального підприємництва у чистому вигляді, де власник підприємстває водночас і його головним менеджером.
Найбільше малихпідприємств зосереджено у сфері торгівлі й громадського харчування – близько50%. У галузях промисловості та бцдівництва – відповідно 14% і 10%. У сферіпобутового обслуговування населення було створено понад 5% малих підприємств, вінших галузях частка їх становила від 0,4% до 2,4%. У сільському господарствічастка малого бізнесу дорівнює лише 2,3% у 2003 році. Діяльність малихпідприємств в цілому у країні характерізується даними, наведеними у Табл.1.1.
З197 127 малих підприємств, зареєстрованих у країні, реальноздійснювали свою діяльність тільки 155 456, або 78,8%. Найбільший обсягпродукції був виконаний у торгівлі — 39,3% від загального обсягу.у середньомуна одне діюче торгівельне підприємство припадає 0,117 млн. грн. виконаних робіті послуг. У розрахунку на одне торгове мале підприємство в 2005 році припадало2,2 тис. грн. прибутку, водночас у цілому в Україні прибуток на одне малепідприємство становив лише 0,8 тис. грн. [13, 17]
/>
Табл.1.1. Основні фінансові показники діяльності малих підприємств у 2003 році загалузями економіки.[17]
Малий бізнес нелише виготовляє продукцію, формує валовий дохід і прибуток, а й досить активнобере участь у процесі утворення централізованих державних фондів коштів зарахунок податкових платежів.
Діяльність малихпідприємств істотно різниться не лише за галузями економіки, а й за формамивласності (Табл.1.2.).
/>
Рис.1.2. Основні фінансові показники діяльності малих підприємств у 2005 році заформами власності [17].
Частка приватнихмалих підприємств у загальній кількості функціонуючих підприємств становилаблизько 30%, але основна частина малих підприємств припадала на колективнуформу власності (понад 65%). Малі підприємства колективної форми власностівиробили більш як 3/4 усієї продукції, тоді як приватні малі підприємстватільки 16,5%. Колективні малі підприємства забезпечили одержання майже 3/4валового доходу від реалізації продукції, у той час як приватні лише 24%. Однакприбутковими виявилися приватні підприємства, а малі підприємства інших формвласності одержали балансовий збиток. У розрахунку на одне приватнепідприємство було отримано 4,85 тис. грн. балансового прибутку.
З метою виходу зекономічної кризи та виправлення становища, що склалося в державі у сферімалого підприємництва, Верховна Рада України прийняла Закон України “Про державну підтримку малогопідприємництва” від 19.10.2000 року та Закон України“Про Національну програмусприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000 року, ізрозробленими Кабміном України “Заходами щодо реалізаціїНаціональної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2001рік”. Програма складається із комплексу заходів, спрямованих нареалізацію державної політики щодо розв’язання проблем розвитку малого підприємництва. Зокрема, програмоюпередбачені активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів; пошукнових форм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва; розробка тазапровадження ефективних кридитно-гарантійних механізмів мікрокредитуваннясуб’єктів малого підприємництва.
Закономпередбачається фінансування програм підтримки малого підприємництва за рахунокДержавного бюджету України, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у томучислі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунальногомайна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом [13].
На 2005 рік увидатковій частині Державного бюджету України на підтримку малого і середньогопідприємництва було виділено 27,0 млн. грн., які спрямовані на: впровадженнярегіональної політики — 65,7%, активізацію фінансово-кредитної та інвестиційноїпідтримки — 12,1%, сприяння створенню інфраструктури — 22,2%. Що стосуєтьсяокремих програм сприяння розвитку і підтримки малого підприємництва, в 2005році кошти в сумі 32,3 млн. грн. мали бути спрямовані на фінансуваня значнихпрограм (рис.1.4.).
/>
Рис.1.4.Програми сприяння розвитку і підтримки малго підприємництва в 2005 році вУкраїні.[13]
Таким чином, необхіднийдиференційований підхід до малих підприємств, що повинен знайти відображення увсіх законодавчих актах України, у тому числі в законах з оподаткування,податковому кодексі. Однак мало звільнити підприємців від необгрунтованогоподаткового тягаря, треба надати їм, осбливо на початковому етапі, відповіднуфінансову підтримку:
створення законодавчо-нормативнихумов, сприятливих для одержання необхідних кредитів і позичок від комерційнихбанків та фнших фінансових установ;
фінансово-кредитна підтримка малихпідприємств із боку держави за умови здійснення діяльності, що сприяла бскороченню безробіття, підвищенню обсягу виробництва товарів та послуг, розв’язувала б соціальні проблемисуспільства;
надання підприємствам малогобізнесу відповідних фінансових та інших послуг на пільгових умовах із бокудержави для стимулювання розвитку малих підприємств.[9]
2. Дослідженняфінансового стану НВКФ “Енергія-Юг”.
2.1.Основні напрямки фінансової діяльностіНВКФ “Енергія-Юг”
Науково-виробничакомерційна фірма “Енергія-Юг” створена з метою сучасної підприємницькоїдіяльності учасників, розвитку ринка товарів та послуг в регіоні, створеннюробочих місць та отримання прибутку.
Підприємстводіє на підставі Статуту, у відповідності до Законів України “Про підприємства вУкраїні”, “Про господарські товариства” та інших законодавчих і нормативнихактів.
Предметомдіяльності НВКФ “Енергія-Юг” є торгівельна діяльність у сфері роздрібноїторгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих інепродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а такожстворення торгової мережі магазинів.
Фінансовіресурси підприємства формуються за рахунок виручки від реалізації продукції,робіт, послуг, що одержані від продажу, благодійних внесків та інших фінансовихкоштів.
НВКФ“Енергія-Юг” реалізує свою продукцію по цінам, що встановлюються самостійно. Отримуючи товар від київськихиостачальників, фірма включає в ціну продукції свої 20%, з яких формуєтьсяприбуток.
Ізвиручки від реалізації продукції, робіт, послуг та інших надходженьвідшкодовуються матеріальні та дорівнювальні до них витрати, витрати на оплатупраці, виплачуються податки та інші обов’язкові платежи, сплачуються відсоткипо кредитам. Чистий прибуток надходить у повне розпорядження НВКФ “Енергія-Юг”.За рахунок чистого прибутку підприємство формує резервний фонд у розмірі 25%від Статутного фонду. Формування зазначеного фонду здійснюється шляхом щорічнихвідрахувань, але не менш 5% від суми чистого прибутку до досягнення фондомзазначеного розміру.
Підприємствосамостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку виходячи ізпопиту на виготовлену продукцію, роботи, послуги та необхідності своговиробничого та соціального розвитку, підвищення особистих доходів своїхпрацівників.
2.2.Методикарозрахунку та критерії оцінки показників фінансового стану
Фінансовийстан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотностікапіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування,здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.
Правильна оцінкафінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучаснихумов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так ідля інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства цікавитьі його конкурентів, але вже в іншому аспекті — негативному; вони заінтересованів ослабленні позицій конкурентів на ринку.
Для оцінки фінансовогостану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бутизвіт про фінансові результати діяльності і баланс. З погляду фінансового аналізу є триосновні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна містити:
· оцінку динаміки та перспективодержання прибутку підприємством;
· оцінку наявних у підприємстваресурсів та ефективності їх використання;
· прийняття обгрунтованихуправлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.
Також необхіднознати групи показників для оцінки фінансового стану підприємства (Рис. 2.5.)
/>
Рис.2.5. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану підприємства. [4]
Прибутковістьпідприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект безурахування використаних ресурсів. Тому дляаналізу його доповнюють показником рентабельності.
Рентабельність— це відносний показник ефективності роботипідприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку довитрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно відтого, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.
Передусім виокремлюютьрентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції.Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількохмодифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу,рентабельність акціонерного капіталу.
Рентабельність активів (РА) характеризує ефективність використання всього наявногомайна підприємства та обчислюється за формулою:
ПЗ(Ч)
РА=¾¾¾¾*100
КА
де ПЗ(Ч) – загальний (чистий)прибуток підприємства;
КА — середнясума активів за річним балансом.
Розрахуємо цейпоказник для НВКФ “Енергія-Юг”: