Міністерство освітиі науки України
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Кафедраекономіки підприємства
Курсоваробота
Напрямкиефективного використання основних фондів в сучасних умовах господарювання набазі ДП “Лужанський експериментальний завод”
студента 3-го курсу
групи 331
економічного факультету
МАТЕЙЧУКА Д. І.
Науковий керівник
канд. екон. наук, доцент
КСЬОНДЗ С. В.
Чернівці2008
/>/>Зміст
/>Вступ… 3
Розділ 1. Теоретичні основи ефективного використання основних фондівпідприємств в сучасних умовах господарювання… 5
1.1 Місце та роль основних фондів у формуванні результатівгосподарської діяльності промислових підприємств… 5
1.2 Методичні підходи щодо складу, структури та оцінки основних фондівпромислових підприємств… 7
1.3 Система показників ефективного використання основних фондів напідприємствах 12
1.4 Висновки до розділу 1… 14
Розділ 2. Дослідження ефективного використання основних фондів на«Лужанському експериментальному заводі» за 2006-2007рр… 17
2.1 Техніко-економічна характеристика господарської діяльності надосліджуваному підприємстві… 17
2.2 Оцінка складу та структури основних фондів досліджуваногопідприємства за балансовою, відновною, та залишковою вартістю… 19
2.3 Аналіз показників ефективного використання основних фондів на підприємстві,що досліджується… 24
2.4 Висновки до розділу 2… 27
Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективного використання основних фондівна «Лужанському експериментальному заводі»… 28
Висновки і пропозиції… 33
Список використаних джерел… 35
Вступ
Актуальність теми дослідження.
За останні роки в Україні відбулись івідбуваються глибокі економічні зміни. За час, що минув від початку радикальноїреформи адміністративно-командної системи економіки, значною міроютрансформувались умови функціонування всіх складових ланок економіки, в томучислі й насамперед – сфера фінансових відносин у суспільстві.
Сучасний етап розвитку нашої державивимагає особливої уваги до оцінки фінансово-економічного стану підприємства якпервинної, основної, самостійної ланки народного господарства, що створюєконкретні економічні блага, а отже є першоосновою національного багатстваУкраїни.
У період переходу до ринкової економікиконкурентної боротьби між товаровиробниками особлива увага повинна приділятисяпідвищенню ефективності використання основних фондів, а також визначення їхпотреби на наступні роки, оскільки від їх раціонального використання залежатьусі техніко-економічні показники: випуск продукції, її собівартість,продуктивність праці, прибуток, рентабельність, фінансовий стан.
Саме тому кожне підприємство повиннопостійно відтворювати, оновлювати свої основні фонди через капітальнівкладення. Оскільки це покаже які витрати і надходження буде мати підприємствов плановому періоді. Тому дане питання є на сьогодні надзвичайно актуальним іважливим.
Мета та завдання дослідження.
Метою курсової роботи є дослідження потребипідприємства в основних фондах, а також їх складу, структури, стану,забезпеченості та ефективності використання та вплив на темпи підвищення обсягувиробництва підприємства.
Виходячи із наявної мети, можна поставититакі завдання:
Провести аналіз стану і забезпеченостіпідприємства та його структурних підрозділів основними фондами, відповідністьїх складу, структури та технічного рівня виробничій програмі підприємства.
Оцінити ступінь ефективності використанняосновних фондів.
Визначити значення основних фондів увідтворювальному процесі підприємства.
Розрахувати потребу підприємства в основнихфондах на наступний рік.
Об’єктом дослідження даної роботи є “Лужанськийекспериментальний завод”.
Структура та обсяг курсової роботи.
Для висвітлення теми і розкриття завданьроботу поділено на вступ, 3 розділи та висновок.
У першому розділі розкриваються теоретичнозначення відтворювального процесу основних фондів як складової частиниефективності управління підприємством.
Другий розділ роботи присвяченийдослідженню загального обсягу, структури, стану, забезпеченості, ефективностівикористання основних фондів і їх вплив на темп обсягу виробництва підприємстваза 2006-2007 роки.
В третьому розділі розглядається визначенняпотреби підприємства в основних фондах на наступний рік.
Обсяг курсової роботи – 35 сторінок.
Методологічною та інформаційною основою длянаписання курсової роботи стали законодавча та нормативна база України, працівидатних вітчизняних та зарубіжних економістів і практиків, періодичні видання,а також статистична звітність підприємства.
/>/>Розділ 1. Теоретичніоснови ефективного використання основних фондів підприємств в сучасних умовахгосподарювання
1.1 Місце та роль основних фондів уформуванні результатів господарської діяльності промислових підприємств
Відповідно до П(С)БО 7 “Основні фонди” підосновними фондами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує зметою використання для виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду, для здійснення адміністративних або соціально-культурнихфункцій, якщо очікуваний строк їх використання більше одного року абоопераційного циклу (якщо він більше одного року) [1].
Основні фонди поділяються на фондивиробничого й невиробничого призначення.
Виробничі основні фонди — це частинаосновних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючинатуральну форму. Вони належать до таких видів діяльності – промисловість,будівництво, автомобільний транспорт, зв’язок, торгівля та ін.
Невиробничі основні фонди – це житловібудинки та інші об’єкти соціально-культурного обслуговування, які знаходятьсяна балансі підприємства (охорона здоров’я, освіта, культура)[24. с.22].
Виробничі основні фонди беруть участь упроцесі виробництва. Вартість свою переносять на вироблений продукт поступово,частинами, в міру використання і поновляються через капітальні вкладення. Навідміну від виробничих основних фондів невиробничі основні фонди не берутьучасті в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на виробленийпродукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається врозпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні фондибезпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих фондівпов’язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевомурахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, назростання продуктивності праці [4, c.62-80].
Згідно з П(С)БО 7 “Основні фонди” до складуосновних фондів включають:
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні витрати на поліпшення земель.
3. Будинки, споруди та передавальніпристрої.
4. Машини та обладнання.
5. Транспортні засоби.
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
7. Робоча і продуктивна худоба.
8. Багаторічні насадження.
9. Інші основні фонди [1].
Не належать до основних фондів:
1. Предмети терміном служби менше одногороку незалежно від їх вартості.
2. Предмети вартістю до 500 гривень заодиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому граничнавартість предметів, що не належать до основних фондів, може змінюватисяМіністерством фінансів України.
3. Спеціальні інструменти і спеціальніпристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів абодля виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості.
4. Спеціальний одяг, спеціальне взуття, атакож постійні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби.
5. Формений одяг, призначений для видачіпрацівникам підприємства, незалежно від вартості і терміну служби [10. с.152].
Співвідношення окремих груп основних фондівстановить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих фондів,передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростаннювиробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромадженьпідприємства [7. с.176].
Для обчислення амортизаційних відрахуваньосновні фонди поділяють на такі групи:
1. Будівлі, споруди, їх структурнікомпоненти та передавальні пристрої.
2. Автомобільний транспорт та вузли,запасні частини до нього, меблі, побутові, електричні, оптичні іелектромеханічні прилади та інструменти.
3. Інші основні фонди.
4. Електронно-обчислювальні машини, іншімашини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони,мікрофони, рації [6. с.268].
Підприємству не байдуже, в яку групуосновних виробничих фондів вкладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальномупідвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основнихфондів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничіможливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормальногофункціонування активних елементів основних фондів необхідні будівлі, споруди,інвентар, тобто пасивна частина основних фондів [2. с.272].
Основні виробничі фонди здійснюютьгосподарський оборот (кругообіг), що складається з таких стадій: знос,амортизація, нагромадження коштів для повного відтворення основних фондівшляхом здійснення капітальних вкладень[20. с.343].
Конкуренція спонукає підприємствооновлювати основні фонди і здійснювати їх прискорене списання з метоюнагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладення коштів у придбаннябільш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншеполіпшення основних фондів [16. с.546].
1.2 Методичні підходи щодо складу,структури та оцінки основних фондів промислових підприємств
Щодо методикианалізу складу, структури та забезпеченості підприємства основними фондами, то аналіз розпочинають, як правило, з оцінки змін у наявностіосновних фондів на кінець звітного періоду порівняно з початком та визначеннямтемпів зростання.
Наступним етапом аналізу є дослідженнязмін, які відбулися в структурі основних фондів, тобто співвідношення окремих групосновних виробничих фондів. Кожне підприємство повинно намагатися створитиоптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшуючи її за рахуноконовлення, модернізації устаткування, зменшення частки зайвого малоефективногоустаткування, підвищення рівня автоматизації і механізації, спеціалізації ікооперування [9. с.204].
Аналіз зміни структури основних фондівпроводиться методом порівняння питомої ваги кожної групи основних фондів до їхзагальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічними показниками напочаток періоду.
Особливу увагу слід приділити дослідженню іоцінці активної частини основних фондів, оскільки саме ці засоби характеризуютьвиробничі можливості підприємства [27. с.5].
Оцінку зміни питомої ваги активної частинипромислово-виробничих фондів в загальній їх вартості можна дати у виглядіаналітичної таблиці. Найбільш активною частиною основних фондів є устаткування,тому в ході аналізу необхідно встановити кількісну забезпеченість підприємствата його структурних підрозділів машинами та устаткуванням, визначити їхтехнічний рівень, відповідність світовим зразкам [28. с.6].
Для узагальненої оцінки стану основнихфондів і характеру їх змін розраховують коефіцієнти оновлення, введення, вибуття,приросту та зносу основних фондів.
Коефіцієнт оновлення (Кон) відображаєінтенсивність оновлення основних фондів і обчислюється за формулою:
Кон = Фпост/Фкін.р., (1.11)
де Фпост – вартість основних фондів, щонадійшли за відповідний період;
Фкін.р. – вартість основних фондів накінець року.
Цей коефіцієнт рекомендують розраховуватиза всіма основними фондами, промислово-виробничими, активною їх частиною,окремими групами промислово-виробничих фондів, а також основними видамиустаткування.
Коефіцієнт введення (Кввед) обчислюється яквідношення введених в дію основних фондів до вартості фондів на кінецьвідповідного періоду:
Кввед = Фввед/Фкін.р., (1.12)
де Фввед – вартість введених в дію основнихфондів [15. с.117-132].
Для повнішого аналізу доцільно порівнятикоефіцієнти оновлення усіх основних фондів з коефіцієнтом оновлення активноїчастини і вивчити, за рахунок якої саме частини основних фондів більшою міроювідбувається її оновлення. Якщо одержимо вищий коефіцієнт оновлення за активноючастиною, то це дає підстави для висновку, що оновлення основних фондівздійснюється саме за рахунок активної частини і при всіх інших умовах позитивновпливає на показник фондовіддачі [12. с.378].
Процес оновлення основних фондів передбачаєвивчення характеру їх вибуття. Оцінку вибуття основних фондів проводять закоефіцієнтом вибуття (Квиб), який характеризує ступінь інтенсивності вибуттяосновних фондів з виробництва і обчислюється як відношення вартості вибулих зазвітній період основних фондів (Фвиб.) до вартості фондів на початок цього жперіоду (Фпоч.р.):
Квиб = Фвиб./Фпоч.р. (1.13)
Як і коефіцієнт оновлення, коефіцієнтвибуття обчислюється за всіма основними фондами, промислово-виробничими,активною їх частиною, окремими групами промислово-виробничих фондів таосновними видами устаткування [26. с.83].
У ході аналізу процеси оновлення та вибуттяосновних фондів повинні бути взаємно оцінені. Для цього визначається коефіцієнтприросту (Кпр.) основних фондів.
Цей коефіцієнт характеризує рівень приростуосновних фондів (окремих їх груп) за відповідний період і обчислюється яквідношення вартості приросту основних фондів (Фввед. – Фвиб.) до їх вартості напочаток періоду:
Кпр. = (Фввед. – Фвиб.)/Фпоч.р. (1.14)
Усі вищеназвані показники необхіднорозглядати у взаємозв’язку, у динаміці за кілька років.
Коефіцієнт зношеності (Кзн.) визначаєтьсяяк відношення суми зношеності (Зн) за відповідний період до початкової вартостіцих же основних фондів (Фк):
Кзн. = Зн./Фк (1.15)
Цей коефіцієнт вказує міру залежностіосновних фондів, що перебувають в експлуатації, тобто ту частину вартостіосновних фондів, яка перенесена на новостворений продукт.
Коефіцієнт придатності (Кпр.) обчислюєтьсяяк відношення залишкової вартості основних фондів (Фз) до їх початковоївартості (Фп.):
Кпр. = Фз./Фп. = 1 – Кзн. (1.17)
Цей коефіцієнт показує, що чим більша йоговеличина, відповідно до коефіцієнта зношеності, то кращий технічний станосновних фондів [11. с.104-127].
Узагальнюючими показниками забезпеченостіпідприємства основними фондами є фондоозброєність, фондомісткість, коефіцієнтвартості основних фондів в майні підприємства.
Фондоозброєність (Фозб.) – це відношеннясередньорічної вартості промислово-виробничих фондів до середньосписковоїчисельності працівників:
Фозб. = Фсер. / ССЧ, (1.18)
де Фсер – середньорічна вартість основнихфондів за балансом;
ССЧ – середньоспискова чисельністьпрацівників [5. с.338].
Коефіцієнт реальної вартості основнихфондів – це відношення залишкової вартості основних фондів (Фз) до загальноївартості майна підприємства (ВМ):
Креал. вар. = Фз / ВМ (1.9)
Фондомісткість (Фм) – це показник оберненийдо фондовіддачі. Він характеризує вартість основних фондів, яка припадає наодиницю вартості продукції (валової, товарної):
Фм. = Фсер. / ТП (1.10)
Ефективність використання основнихвиробничих фондів характеризується такими показниками, як фондовіддача та рентабельність.
Фондовіддача (Фв) – це відношення товарноїпродукції до середньорічної (балансової) вартості основних виробничих фондівпідприємства:
Фв. = ТП / Фсер., (1.11)
де ТП – обсяг товарної продукціїпідприємства за звітний період;
Фсер. – середньорічна вартість основнихвиробничих фондів.
Цей показник показує скільки виробленопродукції в розрахунку на 1 гривню вартості основних фондів.
Рентабельність основних виробничих фондів(Ро.з.)– це відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних фондів:
де П – балансовий прибуток за звітнийперіод.
Ро.з. = П / Фсер. (1.12)
Цей показник показує скільки прибуткуотримало підприємство в розрахунку на 1 гривню основних фондів [23. с.18].
1.3. Система показників ефективноговикористання основних фондів на підприємствах
Одним з найважливіших завдань підприємствав сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів.Показники ефективності використання основних виробничих фондів зображені на рисунку1.1 [25. с.46].
В практиці роботи підприємствзастосовується також метод інтегральної оцінки, який дозволяв надатиузагальнюючу оцінку ефективності використання основних фондів підприємства.
Розрахунок значення інтегрального показниказміни ефективності використання основних фондів КЕФ здійснюється за формулою:
/>, (1.13)
де ІРФ — індекс зміни прибутковостіосновних фондів за аналітичний період;
ІФВ — індекс зміни фондовіддачі основних фондів(або доходовіддачі) за аналітичний період [13. с.119].
/>
Рис. 1.1. Показники забезпечення, стану таефективності використання основних фондів.
У процесі аналізу виявляються і вивчаютьсячинники, які тим або інакшим образом впливають на результати діяльностіпідприємства і зокрема на ефективність використання основних фондів.
Тим самим виявляються шляхи і резервизбільшення ефективності використання основних фондів. Ними можуть бути введенняв дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення цілоденнихі внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більшінтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП [3. с.232].
Отже, при аналізі основних фондів напідприємстві аналізуються наявність, структура, рух основних фондів. Основнимпоказником використання основних фондів є фондовіддача [22. с.136].
При цьому аналізі складається факторнамодель і розраховується вплив кожного чинника ( методами ланцюгових підстановокі абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (попотужності) завантаження підприємства. Розраховуються такі показники, якфондомісткість, що відображає забезпеченість основними фондами підприємства.Також розглядається міра використання площ підприємства [14. с.220].
Після проведення аналізу визначаються шляхиі резерви підвищення ефективності використання основних фондів.
Щоб виявити резерв підвищення ефективностівикористання основних фондів, доцільно показники фондовіддачі, рентабельностіаналізованого підприємства порівняти з аналогічними показниками однотипнихпідприємств галузі. Аналіз показників ефективності використання основних фондівпроводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період заналогічними показниками минулих періодів, вивчається динаміка за кілька років,рівень виконання плану, резерви підвищення ефективності використання основнихфондів і вплив зміни їх вартості та ефективність використання за обсягомпродукції [19. с.554].
1.4 Висновки до розділу 1
— основні фонди поділяються на фондивиробничого і невиробничого призначення, причому для підприємства важливішими єфонди виробничого призначення;
— склад, структура та використання основнихфондів безпосередньо впливають на рентабельність підприємства, його фінансовірезультати та прибутковість загалом;
— в ринкових умовах необхідно постійнооновлювати основні фонди для випуску високоякісної і конкурентоспроможноїпродукції;
— для оцінки стану основних фондіврозраховують ряд коефіцієнтів: оновлення, введення, вибуття, приросту, зносу таінші;
— основними показниками ефективноговикористання основних фондів є фондовіддача та рентабельність основних фондів.
/>/>Розділ 2. Аналізефективного використання основних фондів на “Лужанському експериментальномузаводі” за 2006-2007 роки
2.1 Техніко-економічна характеристикагосподарської діяльності на досліджуваному підприємстві
Об’єктом дослідження даної курсової роботиє ДП “Лужанський експериментальний завод”, який знаходиться за адресою:Чернівецька область, Кіцманський район р-н, смт. Лужани, вул. Центральна, 53.
Основними цілями діяльності є отриманняприбутку від виробничої та комерційної діяльності.
З 2004 року завод відповідно до технічногорегламенту №30219014-003-2004 розробленого УкрНДІспиртбіопрод завод перейшов навиробництво абсолютованих технічних рідин. З року в рік завод збільшуєвиробничу програму, поповнюючи її виробництвом нових технічних рідин, а саме:
розчинники для друкарських фарб “РДФ-Ф” ТУУ 24.3-00333380-002-2004. суміш зневодненого флегмового компоненту (99,8%) зетилацетатом або ізопропанолом і бітрексом. Використовується для розбавленнякомпонентів друкарських фарб при їх виготовленні. В технологічних процесах дляпідтримки необхідної в’язкості, в якості промивної рідини; розчиненняполімерних смол, лакової плівки при виробництві лаків;
розчинники для розведення фарб “РРФ” ТУ У24.300333380-003-2004. суміш зневодненого флегмового компоненту з етилацетатом,бітрексом. Призначається для: розведення фарб перед використанням, а такожпідтримки необхідної в’язкості фарб флексографського друку, в процесі друку.Використовується для друкарських фарб призначених для поверхневого друку приполіграфічному оформленні пакувальних матеріалів;
розчинники для флексографського друку ТУ У24.03-00333380-005-2004. суміш флегмового компоненту ректифікації зневодненогоз етилацетатом, бітрексом. Призначається для: розведення друкарських фарб привиготовленні, їх розбавлення перед використанням в якості промивної рідини, якрозчинник полімерних смол, лакової плівки. Розчинник використовується привиробництві друкарських фарб, призначений для поверхневого і міжшарового друку,при поліграфічному оформленні пакувальних матеріалів, що використовуються вхарчовій промисловості;
рідина універсальна для автомобілів“ГАМАЮН” ТУ У 24.6-00333380-006-2005. суміш зневодненого флегмового компонентуректифікації (99,8%) з відповідними добавками. Рідина “ГАМАЮН” – призначена дляочищення паливної системи двигунів автомобілів від води і смолистих відкладень,для підвищення октанового числа бензинів.
Виробничі потужності дозволяють виготовлятитехнічні рідини, на основі зневодненого флегмового компоненту ректифікації, затехнічними умовами замовника.
Виробництво технічних рідин складнийтехнологічний процес, який пов'язаний з постійним утворенням післяспиртовоїбарди.
Враховуючи вище сказане завод завдякитісній співпраці з інститутом УкрНДІспиртбіопрод завершує впровадження новоїтехнології утилізації післяспиртової барди з отриманням з неї біогазу.
Ні один спиртовий завод в Україні по данійтехнології не працює і біогазу не виробляє.
На даний час завод щоденно виробляє 1 тис.м3 біогазу на дослідно-промисловій установці. В 2008 році завод плануєзбільшити виробництво біогазу в два рази (за рахунок дообладнання промисловоїбіоустановки більшої потужності).
З 2005 року заводпереведено в підпорядкування безпосередньо концерну “УКРСПИРТ”. Внаслідок чогопідприємство постійно оновлює свої основні фонди.
2.2 Оцінка складу та структури основнихфондів досліджуваного підприємства за балансовою, відновною та залишковоювартістю
Щодо аналізу обсягу та структури основних фондів за даними статистичної звітності про наявність та рух основнихфондів (ф.№5 «Примітки до річної фінансової звітності») побудуємоаналітичну таблицю, яка буде відображати зміни у складі та структурі основнихфондів на основі якої ми проведемо аналіз цих змін.
Як свідчать дані таблиці 2.1., 2006 року взагальному обсязі основних фондів найбільшу питому вагу займали будівлі,споруди та передавальні пристрої – 55,3%; 19,8% — машини і обладнання;транспортні засоби – 16,1%; інші основні фонди – 8,5% та інструменти, прилади,інвентар – 0,3%. В 2007 році ситуація на підприємстві змінилася в позитивнусторону. Зміни відбулися за рахунок надходження і вибуття окремих груп основнихфондів. Найбільше надійшло в групу будівлі, споруди та передавальні пристрої 1586,9тис.грн. (6,8%). За ними йдуть машини та обладнання 140,5 тис.грн. (-1,9%);інші основні фонди 45,7 тис.грн. (-1,0%). Вибули транспортні засоби 110,9тис.грн. та інструменти, прилади та інвентар – 0,3 тис.грн., що становлятьвідповідно (-3,9%) та (-0,05%) загального обсягу змін.
Таблиця 2.1
Аналіз змін у складі та структурі основнихфондів “Лужанського експериментального заводу” за 2006-2007 рокиОсновні фонди За 2006 р. За 2007 р. Зміни за період 2006-2007 рр.(+;−) Сума, тис.грн. Питома вага,% Сума, тис.грн. Питома вага,% Сума, тис.грн. Питома вага,% Продовження таблиці 2.1 будівлі, споруди та передавальні пристрої 4474,7 55,3 6061,6 62,1 +1586,9 +6,8 машини і обладнання 1600,5 19,8 1741,0 17,9 +140,5 -1,9 транспортні засоби 1304,6 16,1 1193,7 12,2 — 110,9 — 3,9 інструменти, прилади, інвентар 26,2 0,3 25,9 0,3 -0,3 інші основні фонди 688,5 8,5 734,2 7,5 +45,7 -1,0 Усього основних фондів 8094,5 100 9756,4 100 +1661,9 -
Виключення цілої групи інших основнихфондів на 179 тис. грн. та транспортних засобів на 16 тис. грн. вплинуло назагальну вартість основних фондів, яка зменшилася у звітному періоді на 0,9тис. грн.(0,2%). Хоча в цілому по підприємстві за звітній періодспостерігається значний приріст вартості машин та обладнання (131,8 тис. грн.);інструментів, приладів, інвентарю – 157,8 тис. грн.; будівель, споруд,передавальних пристроїв – 3,5 тис. грн.[дані отримані як пояснююча записка дорічного балансу].
Наступним етапом аналізу є дослідженнязмін, які відбулися в структурі основних фондів, основними факторами, яківпливають на структуру основних фондів підприємства є: рівень автоматизації імеханізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні і географічніумови розміщення підприємства. Кожний фактор здійснює різний вплив на структуруосновних фондів.
Особливу увагу при дослідженні слідприділити оцінці активної частини основних фондів, оскільки саме ці фондихарактеризують виробничі можливості підприємства [8. с.246].
Таблиця 2.2
Аналіз змін у складі та структурі основнихфондів “Лужанського експериментального заводу” за 2006-2007 рокиОсновні засоби За 2006 р. За 2007 р. Зміни за період 2006-2007 рр.(+;−) Сума, тис.грн. Питома вага,% Сума, тис.грн. Питома вага,% Сума, тис.грн. Питома вага,% 1.Активна частина, у тому числі: 2965,5 36,2 2992,2 30,3 +26,7 -5,9 — машини і обладнання 1600,5 19,5 1741,0 17,6 +140,5 -1,9 — транспортні засоби 1304,6 15,9 1193,7 12,1 — 110,9 — 3,8 — інструменти, прилади, інвентар 26,2 0,3 25,9 0,3 -0,3 - — робоча і продуктивна худоба 34,2 0,4 31,6 0,4 -2,6 - 2. Пасивна частина, у тому числі: 5235,1 63,8 6873,5 69,7 +1638,4 +5,9 будинки, споруди та передавальні пристрої 4474,7 54,6 6061,6 61,4 +1586,9 +6,8 — інші основні засоби 688,5 8,3 734,2 7,4 +45,7 -0,9 — малоцінні необоротні матеріальні активи 71,9 0,9 77,7 0,8 +5,8 -0,1 Усього 8200,6 100 9865,7 100 +1665,1 -
Наведені дані показують, що протягомдосліджуваного періоду найбільшу питому вагу в складі основних фондів займалапасивна частина, тобто ті основні фонди, які безпосередньої участі у процесівиробництва не беруть: будівлі, споруди і передавальні пристрої; інші основніфонди; малоцінні необоротні матеріальні активи. Питома вага їх за 2006 рікстановила відповідно 54,6%; 0,9%; 8,3%; а за 2007 рік – 61,4%; 0,8%; 7,4%.Тобто відбулось збільшення пасивної частини на 1586,9 тис. грн. або 5,9%.
Щодо активної частини основних фондів, топротягом 2006-2007 років їх питома вага в загальному обсязі основних фондів єменшою, ніж частка пасивної частини і становила відповідно по роках 36,2% та30,3%. Хоча в 2007 році відбулося збільшення машин і обладнання на 140,5 тис.грн., але в загальному обсязі їх частка зменшилась на 5,9%.
Зростання вартості активної частиниосновних фондів (машин, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю)вважається позитивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає напідвищення ефективності використання основних фондів, збільшення виробничоїпотужності підприємства.
Але на “Лужанськом експериментальномузаводі” відбувся зворотній процес, тобто збільшення питомої ваги будинків,споруд, передавальних пристроїв; інших основних фондів; малоцінних необоротнихматеріальних активів, що свідчить про неефективну політику підприємства щодооптимальної структури основних фондів. Підприємству важливо визначити в яку групуосновних фондів вкладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенніпитомої ваги машин, устаткування, транспортних засобів, тобто активної частини,які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливостіпідприємства. Звичайно ж, що для забезпечення нормального функціонування активнихелементів основних фондів необхідні будівлі, споруди, інші основні фонди, тобтопасивна частина.
Кожне підприємство повинно намагатисястворювати оптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшувати її зарахунок оновлення та модернізації устаткування, зменшення частки зайвогомалоефективного устаткування, підвищення рівня автоматизації та механізації,спеціалізації і кооперування.
Зростання вартості активної частиниосновних фондів (машин, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю)вважається позитивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає напідвищення ефективності використання основних фондів, збільшення виробничоїпотужності підприємства [25. с. 46].
Для аналізу узагальненої оцінки стануосновних фондів і характерності їх змін слід побудувати аналітичну таблицю ірозрахувати наступні показники: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнтприросту основних фондів за формулами (1.1); (1.3); (1.5).
Таблиця 2.3
Аналіз показників оновлення, вибуття,приросту основних фондівПоказники 2006 рік 2007 рік Коефіцієнт оновлення Кон = 7,6/8200,6 = 0,0009 Кон = 1778,9/9865,7 = 0,180 в т. ч. активної частини Кон = 4/2965,5 = 0,0014 Кон = 140,5/2992,2 = 0,047 Коефіцієнт вибуття Квиб = 5,2/8198,2 = 0,0006 Квиб = 113,8/8200,6 = 0,014 в т. ч. активної частини Квиб = 5/2965,5 =0,0017 Квиб = 113,8/2965,5 = 0,038 Коефіцієнт приросту Кпр = 7,6-5,2/8198,2 = 0,0003 Кпр = 140,5-113,8/8200,6 = 0,003
Як свідчать дані таблиці 2.3 у 2006 роцівідбулось оновлення основних фондів на 7,6 тис. грн., в т.ч. активної частинина 4 тис.грн. А вибуття в даному періоді спостерігається на 5,2 тис.грн., вт.ч. активної частини – 5 тис.грн. Щодо 2007 р., то коефіцієнт оновленняактивної частини наближується до коефіцієнта вибуття (Кон = 0,047; Квиб = 0,038).Це свідчить про те, що оновлення основних фондів на підприємстві відбулося зарахунок придбання нових об’єктів, а саме активної частини, тобто заміни старих,зношених об’єктів основних фондів новими, що стимулює зростання економічноїефективності використання основних фондів.
Важливим етапом є дослідження технічногостану основних фондів. Для цього обчислюють та вивчають такі узагальнюючіпоказники: коефіцієнт зношеності та коефіцієнт придатності, які обчислюються заформулами (1.5) та (1.6).
Таблиця 2.4
Аналіз змін технічного стану основних засобів(тис. грн.)Основні фонди Балансова вартість на кінець 2006 Сума зносу (2006 р) Балансова вартість на кінець 2007 Сума зносу (2007 р) Кзн Кпр 2006 2007 2006 2007 Будівлі і споруди 4474,7 2250,8 6061,6 3049,0 0,503 0,503 0,497 0,497 Машини і обладнання 1600,5 1090,0 1741,0 1185,7 0,681 0,681 0,319 0,319 Транспортні засоби 1304,6 997,0 1193,7 912,3 0,764 0,764 0,236 0,236 Інструменти, прилади, інвентар 26,2 14,3 25,9 14,1 0,546 0,544 0,454 0,456 Інші основні фонди 688,5 562,5 734,2 600,0 0,817 0,817 0,183 0,183 Усього 8094,5 4914,6 9756,4 5761,1 0,607 0,607 0,393 0,393
Відповідно до таблиці 2.4 можна побачити,що початкова вартість основних фондів в 2007 р. порівняно з 2006 р. на 1661,9тис. грн. збільшилася, і сума зношеності збільшилася на 846,5 тис. грн. івідбулося це за рахунок значного приросту балансової вартості в таких групахосновних фондів, як будівлі і споруди, машини і обладнання та інші основніфонди, відповідно на 1586, 140,5 та 45,7 тис. грн. Досліджуване підприємствовводить в експлуатацію нові, ще не використовувані основні фонди.
Дана ситуація показує, що більша частинаосновних фондів зношені, застарілі. Зокрема дуже високий коефіцієнт зносу іншихосновних фондів складає 0,817, транспортних засобів – 0,764 та машин іобладнання – 0,681, що є негативною ознакою для розвитку підприємства. Томуналежну увагу слід приділити оновленню діючих основних фондів.
2.3 Аналітична оцінка показниківефективного використання основних фондів на “Лужанському експериментальномузаводі”
Узагальнюючими показниками забезпеченостіпідприємства основними фондами є фондоозброєність та коефіцієнт реальноївартості основних фондів, які обчислюються за формулами (1.8) та (1.9).
Для обчислення показника фондоозброєностінам необхідно спочатку обчислити середньорічну вартість основних фондів:
Фсер(2006 р.) = (8198,2+8200,6) / 2 =8199,47 тис.грн.
Фсер(2007 р.) = (8200,6+9865,7) / 2 =9033,15 тис.грн.
В тому числі активної частини:
Фсер(2006 р.) = (2965,6+2965,5) / 2 =2965,55 тис. грн.
Фсер(2007 р.) = (2965,5+2992,5) / 2 = 2979тис. грн.
Таблиця 2.5
Аналіз показників забезпеченості підприємстваосновними фондамиПоказники 2006 рік 2007 рік Відхилення (+;–) Фондоозброєність, грн. Фозб = 8199,4/430 = 19,07 Фозб =9033,15/420 = 21,51 + 2,44 Коефіцієнт реальної вартості Креал = 3261,4/8200,6 = 0,398 Креал = 4081,3/9865,7 = 0,414 + 0,016
Дані показники свідчать про те, щофондоозброєність зросла у 2007 р. на 2,44 грн. на кожного працівника. Це єпозитивним фактором, що показує забезпеченість основними фондами працівниківпідприємства, а за рахунок цього і підвищення їх продуктивності праці.
Коефіцієнт реальної вартості показує часткузалишкової вартості основних фондів у загальній вартості майна підприємства, щоу 2006 р. становила 0,398, а у 2007 р. – 0,414. Отже, спостерігаєтьсязбільшення цього коефіцієнта на 0,016, яке спричинене збільшенням первісної ізалишкової вартості основних фондів, тобто підвищився реальний виробничийпотенціал підприємства.
Щодо ефективності використання основнихфондів, то вона характеризується такими показниками, як фондовіддача тарентабельність, які обчислюються за формулами: (1.10); (1.11); (1.12). Даніпоказники наведені в наступній таблиці:
Таблиця 2.6
Аналіз показників ефективності використанняосновних засобів за 2006-2007рр.Показники 2006 рік 2007 рік Відхилення (+; -) 1 2 3 4 ТП, тис. грн. 9093,0 20559,5 +11466,5 Фсер, тис. грн. 8199,4 9033,15 +833,75 у т.ч. активної частини 2965,55 2979,0 +13,45 Фвід, грн. 1,109 2,276 +1,17 у т.ч. активної частини 3,066 6,902 +3,836 Роз, грн. 0,008 0,025 +0,017 у т.ч. активної частини 0,022 0,076 +0,054 Фондомісткість Фм = 8199,44/9093,0 = =0,902 Фм = 9033,15/20559,5 = =0,439 – 0,463
Як свідчать дані таблиці фондовіддачаосновних фондів, у тому числі і активної їх частини, зросла: на кожну гривнювартості основних фондів випуск продукції збільшився на 1,17 грн., у тому числіна кожну гривню активної частини основних фондів на 3,84 грн.
Фондомісткість також зменшилась на0,46грн., що в свою чергу, свідчить про підвищення ефективності використанняосновних фондів підприємства.
Аналізуючи показник рентабельності основнихфондів, можна побачити, що збільшення прибутку із 65,6 тис. грн. до 225,8 тис.грн. у 2007 р. порівняно із 2006 р., залежить від ефективності використання основнихфондів, оскільки цей показник показує яку частину прибутку отрималопідприємство в розрахунку на одну гривню основних фондів. Зокрема, по підприємствурентабельність основних фондів спостерігається підвищення цього показника на0,017 грн. і означає ефективне (прибуткове) використання основних фондів.
Отже, проаналізувавши попередні дані, можназробити висновок, що досліджуване підприємство за звітний період працювало дужеефективно. Це видно із показників товарної продукції, яка збільшилась на11466,5 тис. грн. та прибутковості на 160,2 тис. грн. В свою чергу, підвищилисяі показники фондовіддачі, рентабельності та зменшилася фондомісткість основнихфондів.
2.4 Висновки до розділу 2
в 2007 році підприємство внаслідокнововведень збільшило балансову вартість основних фондів;
порівняно з 2006 роком збільшивсякоефіцієнт оновлення основних фондів з 0,0009 у 2006 році до 0,180 – у 2007році;
коефіцієнт вибуття змінився з 0,0006 до0,014, що свідчить про вибуття непотрібних основних фондів;
для подальшого розвитку підприємствунеобхідно звернути увагу на те, що високим є коефіцієнт зносу, зокрема, іншихосновних фондів – 0,817, транспортних засобів – 0,764, машин і обладнання –0,681, що є негативним для підприємства;
зросла у 2007 році і середньорічна вартістьосновних фондів, порівняно з 2006 роком з 8199,47 тис. грн. до 9033,15 тис.грн.;
збільшилась фондоозброєність на 2,44 грн.на кожного працівника;
коефіцієнт реальної вартості збільшився на0,016, що означає збільшення реального виробничого потенціалу підприємства;
з таблиці 2.6 бачимо, що товарна продукціязросла на 11466,5 тис. грн., тобто більше ніж у 2 рази;
позитивним є також і збільшенняфондовіддачі на 1,17 та рентабельності основних фондів на 0,017.
/>Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективноговикористання основних фондів на “Лужанському експериментальному заводі”
Рівень використання основних фондів маєважливий вплив на формування багатьох основних показників діяльностіпідприємств. Одночасно багато якісних показників діяльності підприємствавпливають на рівень ефективності використання основних фондів. Таким чином,вони взаємопов’язані. Так, наприклад, продуктивність праці залежить відвеличини фондовіддачі і фондоозброєності, а фондовіддача залежить відпродуктивності праці: при зміні одного з цих показників зміниться інший.
Обсяг випуску продукції безпосередньопов’язаний з величиною виробничої потужності. Виробнича потужність, в своючергу, змінюється якщо вводять в дію нові основні фонди, поліпшують стан діючихабо ліквідують старе і непотрібне устаткування. Недовикористання діючихвиробничих потужностей значною мірою зумовлене незбалансованістю окремих ланок,які перебувають в єдиному технологічному ланцюгу [17. с.57].
Причинами негараздів, пов’язаних звикористанням основних фондів є:
Неякісне і неповне виконаннябудівельно-монтажних робіт.
Конструктивні недоліки в устаткуванні ійого неякісний ремонт.
Недостача кваліфікованої робочої сили.
Недостатня забезпеченість необхіднимиматеріалами та енергетичними ресурсами.
Інші неузгодження, помилки в організації тауправлінні [5. с.338].
В умовах переходу до ринкової економікизначно скоротились обсяги виробництва багатьох підприємств. Це призвело достворення залишків неефективних основних фондів. Їх наявність негативно впливаєна фінансові результати діяльності.
Тому слід розробляти заходи щодо поліпшеннявикористання зовсім неексплуатованих або частково експлуатованих основнихфондів шляхом сумісної діяльності з іншими суб’єктами господарювання, підприємцямиабо використання для організації інших видів діяльності, зокрема здачі в орендуабо шляхом їх реалізації [16. c.546].
Основними напрямками підвищенняефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:
Екстенсивний, до якого належить в основномузбільшення часу роботи основних виробничих фондів.
Інтенсивний,, до якого належить підвищеннявіддачі засобів праці на одиницю часу.
Найважливішими чинниками підвищенняефективності використання основних фондів є:
1. Поліпшення складу, структури і стануосновних фондів підприємства, зниження частки недіючого устаткування, а такожвиведення з експлуатації зайвого і неефективно використовуваного устаткування,зокрема транспортних засобів, коефіцієнт зношеності яких дорівнює 0,8. Вирішальнезначення для підвищення ефективності використання основних фондів має своєчасназаміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілогоустаткування. Зокрема по досліджуваному підприємству за звітній період значнозросла сума зносу в таких групах основних фондів, як машини і обладнання таінструменти, прилади, інвентар. Хоча підприємство і вводить основні фонди, алевони вже застарілі, через це значно зросли коефіцієнти зношеності. Томуобов’язково необхідно замінювати старі основні фонди на нові, що розширитьможливості підприємства у виготовленні більшого обсягу продукції.
2. Удосконалення планування, управління,організації праці та виробництва. Великим резервом збільшення продуктивноїроботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв.Скоротивши простої засобів праці, можна збільшити обсяг виготовленої продукції,що призведе до збільшення фондовіддачі і зменшення фондомісткості таобов’язково позитивно вплине на результат діяльності підприємства, оскільки збільшитьсярозмір прибутку підприємства, а отже зросте його рентабельність.
3. Підвищення та розвиток матеріального таморального стимулювання праці. За умов ринкової економіки процес господарюванняв цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпеченняефективного використання основних засобів, усього майна підприємства. Дійовасистема таких колективних та індивідуальних економічних стимулів поки щоперебуває на стадіях становлення і розвитку [15. c.117-132].
Належну увагу слід приділити об’єктамсоціально-культурного та побутового обслуговування, тобто невиробничим основнимфондам. В цій сфері варто використовувати мало експлуатовані об’єкти шляхомвідкриття установ масового обслуговування (наприклад їдальні, спортзали таін.).
Важливим є також отримання коштів відреалізації зношених, застарілих основних фондів. Для цього слід розміщуватиінформацію в засобах масової інформації про можливість продажу або здачі воренду не використовуваних основних фондів. Можливо на даний момент іншимсуб’єктам господарювання вони потрібні як складські приміщення чи в іншихякихось цілях [7. c.176].
Таблиця 2.7
Аналіз показників ефективності використанняосновних фондів за 2006-2007 рр.Показники 2006 рік 2007 рік Відхилення (+; -) ТП, тис. грн. 20559,5 20559,5 - Фсер, тис. грн. 9033,15 8762,95 -270,2 Фвід, грн. 2,276 2,346 +0,07 Роз, грн. 0,025 0,026 +0,001 Фм, грн. 0,439 0,426 -0,013
Отже, як видно з таблиці 2.7 товарнапродукція не змінилася і дорівнює 20559,5 тис. грн., тобто підприємство працюватимена такому самому рівні. Але скоротилася вартість основних фондів на 270,2 тис.грн. і становить 8762,95 тис. грн., що в свою чергу призведе до зменшеннясередньорічної вартості основних фондів в 2007 р.: Фсер. 2006 = (9033,15 +8762,95)/ 2 = 8898,05 тис. грн. внаслідок цього зростуть показники фондовіддачі на 0,07грн., а також рентабельності основних фондів на 0,001 грн.
Кошти від реалізації даного об’єктаосновних фондів можна буде спрямувати на придбання більш прогресивногоустаткування, впровадження нових технологій та інше поліпшення основних фондів.Що в свою чергу підвищить конкурентоспроможність продукції на ринку, зменшитьзатрати праці на її виробництво, і в загальному поліпшитьфінансово-господарський стан “Лужанського експериментального заводу”.
Однією з головних умов підвищенняефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатаціїосновних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинноготехнологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження термінуексплуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використаннязнарядь праці. Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку,уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниженняремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартостіпродукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягомінвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.
Подовження періоду функціонування основнихфондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих фондів праці й зарахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але прицьому знижується загальна продуктивність діючих основних засобів. Саме томутерміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобтотакими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення івикористання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування[11. c.104-127].
Результати соціологічних дослідженьсвідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливаютьщорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це даєможливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінівексплуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників[22. c.136].
Розширити відтворення основних фондів можназа допомогою таких заходів:
технічного переозброєння діючогопідприємства;
реконструкції виробництва;
розширення виробничих потужностей підприємства;
нового будівництва технологічно завершенихвиробничих потужностей та підрозділів підприємства [20. c.343].
На мою думку, оновлення основних фондів наданому підприємстві відбувається у двох видах: заміна устаткування, яке являєсобою вилучення застарілого або зношеного парку машин і поповнення новим та їхполіпшення (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).
Висновки іпропозиції
Основні фонди підприємства відносяться доодного із основних ресурсів підприємства, які забезпечують процес виробництвапродукції. Вони при ефективному використанні та частковому оновленні можутьприносити підприємству великі прибутки.
В процесі аналізу загального обсягу,структури, стану, забезпеченості, ефективності використання і їх вплив на темпиобсягу виробництва було обчислено такі показники: коефіцієнт оновлення,коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зношеності, коефіцієнтпридатності основних фондів, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартостіосновних фондів, фондомісткість, фондовіддачу, рентабельність основних фондів.
Структуру основних фондів “Лужанськогоекспериментального заводу” складають активна частина (інструменти, прилади,інвентар) та пасивна частина (будівлі, споруди, передавальні пристрої, а такожінші основні засоби). У 2006 році більшу питому вагу у складі основних фондівстановила пасивна частина, а в 2007 році намітилася зворотна тенденція, тобтозростання активної частини в структурі основних фондів. Це зростання відбулосяна 174,5 тис.грн. і є позитивною тенденцією, тому що цей чинник позитивновпливає на підвищення ефективності використання основних фондів.
В майбутньому в умовах переходу до ринковихвідносин кожне підприємство повинно намагатися створювати оптимальну структуруосновних фондів, постійно поліпшувати її за рахунок оновлення та модернізаціїустаткування, зменшення частки зайвого, малоефективного устаткування,підвищення рівня автоматизації та механізації.
Аналіз показників оновлення, вибуття таприросту основних фондів показує, що в 2006 році відбулося оновлення активноїчастини основних фондів на 7,6 тис. грн., а вибуття спостерігається на 4тис, грн. Щодо показників оновлення і вибуття у 2007 році, то вони приблизнорівні, тобто підприємство майже в однаковому обсязі залучає нові основні фондиі виводить зношені.
В майбутньому слід приділити більшу увагузаміні зношених об’єктів основних фондів новими, оскільки велика їх частка напідприємстві фізично застаріла (наприклад коефіцієнт зносу інших основнихфондів дорівнює 0,8). Тим більше, ще протягом досліджуваного періодупрослідковується значне збільшення прибутку.
Щодо показників забезпеченості підприємстваосновними фондами, то значно зменшилась фондомісткість, що свідчить пропідвищення ефективності використання основних фондів. Збільшилась частказалишкової вартості у загальній вартості майна підприємства (коефіцієнт реальноївартості), це є позитивним явищем оскільки підвищилась виробнича потужністьпідприємства.
Ефективність використання основних фондівхарактеризується підвищенням фондовіддачі та рентабельності основних фондів утому числі за рахунок активної їх частини. Це є позитивною тенденцією, оскількипоказує, що за рахунок більш ефективного використання основних фондів значнозбільшився обсяг товарної продукції та прибутку.
Насамперед хочеться сказати те, що дляпідвищення ефективності використання основних фондів слід розробляти заходищодо більш ефективного використання зовсім не експлуатованих або частковоексплуатованих основних фондів шляхом спільної діяльності з іншими суб’єктамигосподарювання або підприємцями, використання для інших видів діяльності,зокрема здачі в оренду або шляхом їх реалізації.
Список використанихджерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7«Основні засоби»: затверджено наказом Міністерства фінансів Українивід 31 березня 1999 р. №290 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – №14
2. Абрютина М.С. Анализ финансово-экономическойдеятельности предприятия: Учебн. Пособие. – М.: Дело и Сервис, 2001. – 272 с.
3. Грідчина М.С. Корпоративні фінанси: Навч. посібник.– К.: МАУП, 2003. – 232 с.
4. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств:Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: «Знання-Прес», 2006.– С. 62-80.
5. Житна І.П., Нескреба А.Н. Економічний аналіз господарськоїдіяльності підприємтсв. — Київ. — 1992 р. 338 с.
6. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерськогообліку, контролю і аналізу. — Київ. — 1998р. 268 с.
7. Іваненко В.М., Горбатюк М.І. Економічний аналіз:Навч. метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 1999. – 176с.
8. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. — Київ — 2000 р.- 246 c.
9. Іващенко І.В., Болюх М.А. Економічний аналізгосподарської діяльності: Підручник. – К.: КНЕУ, 1999. – 204 с.
10. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. –2-ге вид., перероб. і доп. – К.: «МАУП», 2001. – 152 с.
11. Кірейцева Г.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник.– К.: «ЦУЛ», 2003. – С. 104-127.
12. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіздіяльності підприємства. — Київ. — 2001р. 378 с.
13. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатівта фінансового стану. — Київ. — 1999р. – 119 с.
14. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз напромисловому підприємстві. — Львів.- 1998р. – 220 с.
15. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств:Навч. посібник. – Львів: «ЛБІНБУ», 2003. – С. 117-132.
16. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк П.Д. та ін.Фінанси підприємств: Підручник. – К.: «КНЕУ», 2004. – 546 с.
17. Стражева В.И. Анализ хозяйственной деятельности. — Москва.- 1997 г. – 57 с.
18. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльностіпромислових підприємства. – 2-ге вид., стер. – К.: Алеута, 2003. – 485 с.
19. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктівгосподарювання: Навч. посібник. – К.: «КНЕУ», 2005. – 554 с.
20. Шеремет А.Д. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА. –1999. – 343 с.
21. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика экономическогоанализа. — Москва. — 1995 г.
22. Шкарабан С.В. Економічний аналіз діяльностіпідприємства. — Тернопіль. – 1999 р. – 136 с.
23. Глиця Г.О. Основні фонди: відтворення з урахуваннямнових реалій розвитку // Фондовий ринок. – 2005. – №13. – С. 18.
24. Класифікація основних засобів // Вісник податковоїслужби України. – 2000. – №43. – С. 22.
25. Морозова М. Модернізація основних засобів // Вісникподаткової служби України. – 2001. – №45. – С. 46.
26. Стан основних засобів України // Актуальні проблемиекономіки. – 2005. – №6. – С. 83.
27. Циглик І. Виробничий потенціал в системі підприємництва// Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – №1. – С. 5
28. Шот А. Оновлення основних засобів – складовачастина структурної перебудови економіки // Регіональна економіка. – 1999. –№1. – С. 6