/>Змістмакроекономічнарівновага нестабільність
Зміст
Вступ
1. Макроекономічна рівновага: вплив основнихчинників
1.1 Макроекономічна нестабільність:зміст, форми вияву та головні макроекономічні суперечності
1.2 Сукупний попит і сукупна пропозиція.Макроекономічна рівновага
1.3 Класична модель макроекономічної рівноваги
2. Фінансова біржа і макроекономічнанестабільність
3. Аналіз макроекономічної ситуації в Україні
3.1 Випуск товарів і послуг та валовийвнутрішній продукт України
3.2 Позитивнітенденції? – на що вказують тренди
3.3 Макроекономічніпоказники України
Висновки
Список літератури
Вступ
Відомо, що мрієюбудь-якого економіста є створення теорії, яка б мала на всі питання чіткі іоднозначні відповіді. Мрією будь-якого уряду є економіст, який створив би такутеорію. На жаль, проблема макроекономічної рівноваги, цього наріжного каменюбудь-якої національної економіки, досі є актуальною для всього світовогогосподарства. Багато вчених пропонували свої шляхи вирішення. Серед них булишироко відомі постаті, такі як Дж.М. Кейнс, П. Самуельсон, М. Фрідмен та ін.
Макроекономічнарівновага являє собою загадку, вирішення якої спричинило б грандіозний ефект наусе наше розуміння економіки як науки. Ми б приборкали інфляцію і знищилибезробіття, навчилися б боротися з економічними кризами і спадами національнихекономік. Ми б одержали безпомилковий рецепт економічного процвітання ізростання. Ми б змогли підняти економіки найбідніших країн світу. Ми б зумілиправильно розпорядитися природними ресурсами і ще багато проблем зосталися б уминулому. Але поки провідні економісти світу б’ються над цієї задачею і, яквидно, вони встигли багато зробити за минуле століття. США завдяки чіткій політицідержави і Федерального резервного Банку відчуває економічне зростання протягомпівтора десятка років. У Великобританії вдалося здолати кризу середини 80-х рр.і успішно борються з безробіттям, яке стало для країни справжнім покаранням.
У зв’язку зглобалізацією світової економіки і все більш щільною інтеграцією національнихгосподарств питання про те, як розвиватися якомога ефективніше, залишаєтьсявідкритим.
У даній курсовійроботі я пропоную викладення основних теорій макроекономічної рівноваги, якіотримали найбільше визнання у світі серед економістів. Ця робота не претендуєна абсолютну безпомилковість, але базуючись на фактах минулого, ми можемо передбачити,що нас очікує у майбутньому.
Головна задачаданої роботи – освітити погляди, положення, підходи основних теоріймакроекономічної рівноваги, довести їх необхідність для країн світу і України ісьогодні. [1]
/>/>1. Макроекономічна рівновага: впливосновних чинників/>/>1.1Макроекономічна нестабільність: зміст, форми вияву та головні макроекономічнісуперечності
Ринковійекономіці властива нестабільність. Ретроспективний аналіз економіккапіталістичного світу, як і сьогодення, свідчить, що періоди процвітання економічнихсистем різних країн світу змінюється падінням обсягів виробництва і доходів,зростанням безробіття, інфляційними та дефляцій ними процесами. Явищаперіодичного порушення та відновлення рівноваги, як виявилось, відбуваються упевній логічній послідовності та з певною періодичністю. Так, перша економічнакриза капіталістичної економіки виникла в Англії у 1825-1826 рр. Потім кризиповторюються кожні 10-11 років (1836-1837 рр., 1847-1848 рр., 1857 р. та ін.).Кризи XIX ст., що мали світовий характер,датуються 1866, 1873, 1890 рр. Будь-яка економічна криза – складний комплексявищ, що відбуваються в логічній послідовності. Перед кожною кризоюспостерігається розширення виробництва і зростання товарних цін. Потім цінипадають, а в сфері грошово-кредитного обігу починаються зміни, які завершуютьсяповною руйнацією кредиту. Явища, що відбуваються на грошовому ринку в періодзростання економіки та в період її спаду настільки типові, що їх можнапередбачити завчасно.
Досліджуючиекономічні (промислові) кризи XIX ст., Карл Маркс дійшов висновку, що головною причиною циклічних коливанькапіталістичної економіки є основна суперечність капіталізму – між суспільнимхарактером виробництва та приватнокапіталістичною формою власності, яка маєформи вияву:
· суперечність між виробництвомі споживанням;
· нерівномірність(непропорційність) розвитку різних сфер і галузей виробництва;
· суперечність між планомірноюорганізацією виробництва в межах окремих підприємств та стихійним розвиткомекономіки в цілому.
Періодичність(повторюваність) циклічних коливань К. Маркс пов’язував із матеріальною основоюкриз – періодичністю оновлення основного капіталу, яка на той часстановила 8-10 років.
К. Маркс вважав,що в межах капіталістичного суспільного устрою основна суперечність не можебути вирішена, і пов'язував її з пролетарською революцією, яка покладе крайциклічним коливанням економіки.
Марксистськатеорія – теорія пролетарська, саме тому проти неї була спрямована масовакритика.
XX ст. відзначилось щечастішими коливаннями, про що свідчать кризи 1900-1903 рр., 1907-1908,1913-1914, 1920-1921, 1929-1933, 1937-1938, 1948-1949, 1957-1958, 1970-1971,1974-1975, 1980-1982, 1990-1992 рр.
Найглибшою за всюісторію капіталізму була криза 1929-1933 рр., яка увійшла в історію під назвою«велика депресія». Щоб підкреслити руйнівний характер цієї кризи, достатньосказати, що рівень безробіття у найрозвиненіших капіталістичних країнах досяг33-40%, а економіка США відстала у економічному розвитку на 146 років.
Не униклациклічних коливань і планова економіка. Глибоке падіння виробництва в періодполітики «воєнного комунізму», аграрна криза 1931-1932 рр., поступальнескорочення частки товарів групи «Б» у промисловій продукції в СРСР свідчать пронеспроможність планомірно організованого господарства уникнути циклічнихколивань. Як система, що ґрунтувалася на повній державній власності танамаганні тотального централізованого регулювання усіх зв’язків, вона виявиласьнеефективною значною мірою тому, що ігнорувала механізм саморозвитку і самоорганізаціїсистеми.
Постійністьколивань економічних явищ вимагає відповіді на запитання: яка сила керує зміноюпожвавлення й застою торгівлі, розширення та падіння виробництва? Чомупромислові піднесення з такою ж безумовністю, з якою ніч змінює день, а відпливнастає за припливом, зумовлюють занепад, за яким починається нове піднесення?На якому ґрунті виникає ритмічна пульсація капіталістичної економіки,пульсація, що за своєю правильністю нагадує явища не соціального, абіологічного або неорганічного рівня? На ці запитання прагнув відповісти М.Туган-Барановський та практично всі великі економісти XIX ст. Актуальне воно і для XXI ст. [2]/>/>1.2 Сукупний попит і сукупнапропозиція. Макроекономічна рівновага
Макроекономічнарівновага (macroeconomic equilibrium) – обсяг ВВП, за якого сукупнийпопит дорівнює сукупній пропозиції. [3]
Вмакроекономічній теорії відомо декілька підходів до проблеми економічної рівноваги.Загальноприйнята модель описує базову умову рівноваги – рівність об’ємів сукупногопопиту і сукупної пропозиції (рис. 1.1).
/>/>
Рис.1.1. Макроекономічна рівновага
Графічноюформою вираження сукупного попиту є крива сукупного попиту (рис. 1.2), щовідображає взаємозв’язки між бажаними чи планованими витратами в економіці накінцеві товари і послуги і рівнем цін на них.
/>/>/>
Рис.1.2. Крива сукупного попиту
Низхіднийхарактер цієї кривої означає, що ріст цін приводить до скорочення величинисукупного попиту (об’ємів споживання, інвестицій, витрат уряду і чистогоекспорту). До цінових факторів (окрім рівня цін), які впливають на динамікуоб’єму AD, відносяться:
1) ефект ставки відсотка;
2) ефект багатства;
3) ефект імпортних закупок (рис.1.3).
Графічнодія цінових факторів виражається рухом вздовж кривої AD.
/>
Рис.1.3. Ціновіфактори сукупного попиту
Існуютьі нецінові фактори сукупного попиту: зміна у виратах споживачів, інвестиційнихвитратах, в державних видатках, витрати на чистий експорт. Дія неціновихфакторів графічно виражається у зміщенні кривої AD вліво чи вправо (рис. 1.4).
/>/>
Рис. 1.4. Зміна сукупного попиту піддією нецінових факторів
Графічнимвираженням зв’язку між реальним об’ємом національного виробництва і загальнимрівнем цін є крива сукупної пропозиції AS. Вона має вигляд висхідної кривої укороткостроковому періоді (рис. 1.5а) і вертикальної прямої у довгостроковомуперіоді (рис. 1.5б).
/>/>
а б
Рис.1.5. Крива сукупної пропозиції вкороткостроковому (а) і довгостроковому (б) періоді
Слід взяти доуваги дискусію в економічній науці з приводу природи і форми кривої AS. Форма кривої сукупної пропозиціївідображає зміну видатків виробництва на одиницю продукції в умовах, колизмінюються об’єми національного виробництва. У сучасній економічній літературівиділяються три відрізка (рис. 1.6).
/>/>
1 – кейнсіанський відрізок
2 – проміжний відрізок
3 – класичний відрізок
Рис.1.6. Формакривої сукупної пропозиції в кейнсіанській макроекономічній концепції
/>
Класичнашкола визнає тільки вертикальну конфігурацію цієї кривої. Зрушення сукупногопопиту в інтерпретації цих шкіл приводить до розбіжностей у змінах номінальногоі реального ВВП у виробництві і зайнятості.
Впливнецінових факторів на динаміку сукупної пропозиції графічно ілюструєтьсязрушенням кривої AS. Донецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:
1) рівень цін на виробничіресурси (внутрішні та імпортні);
2) структура ринку;
3) продуктивність;
4) зміна правових норм.
/>Економічна модель сукупного попиту-сукупної пропозиції (AD-AS) дозволяє зрозуміти, як різніфактори і зміщення AD і AS впливають на макроекономіку, адержавна політика допомагає згладжувати економічні коливання (табл. 1.1).
Табл. 1.1. Наслідки зміни AD в кейнсіанській теорії [4]Наслідки зростання AD на кейнсіанському відрізку Наслідки зростання AD на класичному відрізку Наслідки зростання AD на проміжному відрізку
/>
/>
/> Збільшення реального об’єму виробництва, але не торкається загального рівня цін Підвищення рівня цін, а реальний об’єм виробництва може не вийти за границі свого рівня «при повній зайнятості» Збільшення як реального об’єму виробництва, так рівня цін 1.3Класична модель макроекономічної рівноваги
Для представниківкласичної школи був характерний мікроекономічний аналіз, але їх погляди івисновки досить вірно відображають функціонування ринкової системи.
Слід відмітити,що класики розглядали економічну рівновагу тільки у короткостроковому періодідля умов досконалої конкуренції. Ж.-Б. Сей вперше сформулював так званий «законринків», сутність якого зводилася до наступного твердження: пропозиція товарівстворює свій власний попит, чи, іншими словами, вироблений об’єм продукцііавтоматично забезпечує дохід, рівний вартості всіх створених товарів. Цеозначає, що, по-перше, метою власника доходу є не отримання грошей як таких, апридбання різних матеріальних благ, тобто отримуваний дохід витрачаєтьсяповністю. Гроші при такому підході відіграють чисто технічну функцію, спрощуючипроцес обміну товарами.
По-друге,витрачаються тільки власні грошові засоби.
Представникикласичного напрямку розробили достатньо чітку теорію загальної економічноїрівноваги, що автоматично забезпечує рівність доходів і видатків при повнійзайнятості, яка не вступає в протиріччя з дією закону Сея. Вихідним моментомцієї теорії є аналіз таких категорій, як процентна ставка, заробітна плата,рівень цін в країні. Ці ключові змінні, які в уявленні класиків є гнучкимивеличинами, забезпечують рівновагу на ринку капіталу, ринку праці і грошовомуринку. Процент врівноважує попит і пропозицію на ринку праці, так що існуваннявимушеного безробіття просто неможливе; гнучкі ціни забезпечують «очищення»ринку від продукції, так що довготривалий пере випуск також виявляєтьсянеможливим; збільшення грошової маси в обороті нічого не змінює у реальномупотоці товарів і послуг, спричиняючи лише вплив на номінальні вартіснівеличини.
Такимчином, ринковий механізм у теорії класиків сам здатен виправляти дисбаланси, щовиникають у масштабах національної економіки і втручання держави виявляєтьсянепотрібним. Принцип невтручання держави – це макроекономічна політикакласиків, і рекомендації сучасних економістів – прихильників неокласичногонапрямку базуються на висновках класичної школи. [2,4]
2.Фінансова біржа і макроекономічна нестабільність
Чи існуєякийсь зв'язок між цінами (курсом) акцій і макроекономікою?
Фінансовіінвестори щоденно купують і продають сертифікати акцій тисяч корпорацій. Цікорпорації платять дивіденди, тобто частину свого прибутку, утримувачам їхакцій. Ціна акцій даної компанії визначається співвідношенням попиту на ціакції і їх пропозиції. Звичайно ціни на окремі акції піднімаються чи падають взалежності від того, які прибутки очікуються у кожної фірми. Більш високіприбутки звичайно тягнуть за собою більш високі дивіденди для утримувачівакцій, і в очікуванні таких дивідендів інвестори готові платити за акції більшвисоку ціну.
За фондовимиіндексами слідкують і повідомляють про них у пресі. До них належить, наприклад,промисловий індекс Доу-Джонса, котрий являє собою середнє значення цін на акціїнайкрупніших промислових компаній США. Нерідко ці середні ціни з часомзмінюються і навіть різко піднімаються чи падають протягом одного дня. Так, у«чорний понеділок», 19 жовтня 1987 р. падіння індексу Доу-Джонса досягло задень рекордної величини – 20%. Акціонерний капітал на суму близько 500 млрд.дол. випарувався за один день!
Коливанняфондової біржі підіймають важливе питання: чи призводять зміни цін наакції до макроекономічної нестабільності? Такі зв’язки між фондовою біржею іекономікою, котрі могли б побудити нас відповісти на це питання стверджувально,дійсно існують. Розглянемо різке падіння курса акцій. Відчувши себе біднішими,власники акцій можуть скоротити свої витрати на товари та послуги. А оскількивипуск нових акцій як джерело залучення капіталу в цих умовах втрачає своюпривабливість для фірм, вони можуть відповісти на це скороченням закупокінвестиційних товарів.
Однак дослідженнявиявили, що зміни цін на акції чинять відносно слабкий вплив на споживання таінвестиції. Тому, хоча фондові індекси, безумовно, впливають на рівень сукупнихвитрат, сам фондовий ринок не є основною причиною спаду чи інфляції.
У зв’язку з цимвиникає ще одне питання. Навіть якщо зміни курсу акцій і не призводятьдо значних змін об’єму внутрішнього виробництва і рівня цін, чи можуть вони попереджуватипро такі зміни? Інакше кажучи, якщо ринкова вартість акцій залежить відпланованих прибутків, чи можемо ми очікувати, що стрімкі коливання фондовихіндексів передвістять нам зміни майбутньої економічної кон’юнктури? Насправді,курси акцій часто падають до початку спадів і починають рости до початкупідйомів. З цієї причини курс акцій включений в групу 11 змінних, що складаютьіндекс провідних показників. Цей індекс часто дає корисний ключ для визначеннямайбутнього напрямку розвитку економіки. Але самі по собі ціні на фондовійбіржі не є надійним сигналом змін в об’ємі внутрішнього виробництва. У деякихвипадках різке падіння курсу акцій не супроводжувалось наступним спадом векономіці. «Чорний понеділок» сам по собі не викликав спаду протягом наступнихдвох років. В інших випадках спад починався без попереднього падіння цін нафондовій біржі.
Таким чином,взаємозв’язок між цінами на фондовій біржі і макроекономікою вельми неміцний.Зміна курсу акцій не тільки не є головним джерелом макроекономічноїнестабільності, але й не слугує абсолютно надійним критерієм для прогнозуванняспадів чи підйомів в економіці. [5]
3.Аналіз макроекономічної ситуації в Україні/>/>3.1Випуск товарів і послугта валовий внутрішній продукт України
Реальний валовийвнутрішній продукт у січні-жовтні 2003 року порівняно з відповідним періодомпоереднього року становив 107,2%, у жовтні – 112,3%.
Номінальним ВВПза орієнтованою оцінкою за січень-жовтень склав 201 684 млн. грн., за жовтень –25 128 млн. грн. Індекс-дефлятор ВВП у січні-жовтні становив 105,3%.
Випуск та валовадодана вартість за видами економічної діяльності характеризуються такимиіндексами (табл. 3.1):
Табл. 3.1. Випусктоварів і послуг та валовий внутрішній продукт України (2003 рік) (увідсотках, у порівнянних цінах) Випуск товарів та послуг Валова додана вартість
січень–вересень
січень–жовтень
січень–вересень
січень–жовтень Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 84,1 87,5 83,3 86,8 />/>/>Добувна промисловість 104,4 104,6 104,4 104,6 />/>/>Обробна промисловість 117,2 117,8 117,2 117,8 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 108,1 107,2 108,1 107,2 />/>/>Будівництво 125,8 123,3 125,7 123,2 Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 111,0 111,2 111,0 111,2 />/>/>Транспорт 110,4 111,0 110,5 111,1 />/>/>Освіта 102,5 102,8 102,5 102,8 Охорона здоров'я та соціальна допомога 102,3 102,5 102,3 102,5 />/>/>Інші види економічної діяльності 103,2 103,5 103,4 103,7 Чисті податки на продукти 108,2 108,9 108,2 108,9 х х 106,5 107,2
Зростання ВВП усічні-жовтні порівняно з відповідним періодом минулого року на 7,2% відбулось восновному за рахунок збільшення валової доданої вартості в будівництві на23,2%, обробній промисловості – на 17,8%, оптовій і роздрібній торгівлі – на11,2%, транспорті – на 11,1%, виробництві та розподіленні електроенергії, газута води – на 7,2%. [6]
Табл. 3.2. Випусктоварів та валовий внутрішній продукт України (2008 рік) (у відсотках, упорівнянних цінах) Випуск товарів і послуг Валова додана вартість січень-вересень січень-жовтень січень-вересень січень-жовтень Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 114,6 117,1 115,7 118,3 Добувна промисловість 104,1 102,6 104,7 103,2 Переробна промисловість 105,3 102,3 105,9 102,9 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 102,6 100,8 100,3 98,5 Будівництво 92,8 90,4 89,7 87,3 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 109,1 106,0 109,4 106,3 Діяльність транспорту та зв'язку 111,0 111,0 110,4 110,4 Освіта 100,3 100,3 99,9 99,9 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 99,9 100,0 99,1 99,2 Інші види економічної діяльності 105,8 105,6 104,3 104,1 Чисті податки на продукти 114,4 114,6 114,4 114,6
Валовий внутрішній продукт Х Х 106,9 105,8 3.2Позитивнітенденції? – на що вказують тренди
ОприлюдненийДержкомстатом показник зростання реального ВВП за два місяці поточного 2008 року, вірогідно, покладе початок широким дискусіям стосовно результатівдіяльності уряду за перші 100 днів. Хоча термін чималий, ситуація залишаєтьсясуперечливою, а економічні перспективи не є однозначними. Звернення до окремих«трендових характеристик» української економіки дозволяє виокремити певніособливості формування економічної динаміки.
Відомо, що реальний ВВП усічні-лютому 2008 р., порівняно з відповіднимперіодом попереднього року, зріс на 5,8%, а обсяг промислового виробництва як основноїскладової ВВП за вказаний період збільшився на 8,8%. 2007 р. аналогічніпоказники становили 8,6% і 13,4%. Тобто найвагоміші макроекономічні показникипочатку 2008 р. дещо поступаються відповідним показникам попереднього року. Зрозуміло,що представники опозиції найближчим часом виступлять із критикою, вказуючи на сповільненнятемпів економічного зростання. Та чи справдівони свідчать про гальмування економічної динаміки?
Зауважимо, щовагомою складовою формування показника економічної динаміки є база порівняння(до попереднього періоду). У цьому контексті два останні рокиперебувають «урізних умовах». Слід нагадати, що на початку 2006 р. були зафіксовані низькіпоказники зростання реального ВВП (а у промисловості був навіть спад у січні —на 2,9%, у січні- лютому — на 0,6%). Протевже у серпні кумулятивний показник зростання реального ВВП досяг майже 6%. Самевідносно низькі обсяги ВВП початку 2006 року сформували таку базу порівняння,яка стала визначальною для досить високих показників економічної динаміки у наступному2007 р. — за перші два місяці зростання становило 8,6% (рис. 3.1).
/>
Рис. 3.1.Динаміка реальногоВВП, кумулятивно % до відповідного періоду попереднього року
Однаку подальшому показник економічної динаміки (зростання реального ВВП) 2007 р.послідовно знижувався, у т.ч. внаслідок вищої бази порівняння, сформованої у весняно-літній період 2006 р. Тому не викликає подиву, що вумовах збереження політичних протистоянь, а отже «відстороненості» влади відактивного втручання у економічне середовище (а з тим і певної сталості умовведення бізнесу), результуючі показники економічної динаміки у 2006-2007 р. і 2007 р. виявилися, по суті, однаковими —на рівні 7% щорічно.
Якнаслідок, певне зниження показника зростання ВВП на початку 2008 р. (щодопопереднього року) за утримуваної стійкої економічної динаміки, сформованої у попереднімісяці, видається цілком природнім, зважаючи на високу (для 2008 р.) базупорівняння з першими місяцями 2007 р. І можемо стверджувати: якщо впродовж 2008р. вдасться уникнути цінових шоків, пов'язаних із черговим здорожчанняменергоносіїв, то з високою вірогідністю динаміка ВВП залишатиметься висхідною,і результуючий (наприкінці поточного року) показник реального зростання такожзайме рівень двох попередніх років.
Однакутримання вказаної позитивної динаміки небуде простим. Знову звернемося до окремих трендових характеристик. Як відомо,перерозподіл коштів через бюджет має суперечливий вплив на економічну динаміку.Багаті розвинуті країни з міцними інститутами громадянського суспільства можутьсобі дозволити перерозподіляти через бюджетну систему значні обсяги ВВП. Длякраїн, що розвиваються, і трансформаційних країн підтримання високоїекономічної динаміки часто пов'язуєтьсязі зниженням податкового навантаження. Останнімироками в Україні досить виразно виявив себе самеобернений взаємозв'язок між економічним зростанням і часткою доданої вартості,що перерозподіляється через бюджет (рис. 3.2).
/>
Рис. 3.2.Реальне зростанняпромисловості (% до попереднього року) і доходиЗведеного бюджету (% ВВП)
Так зокрема,для України є критичним обсяг доходів консолідованого бюджету у 28%, якийдозволяє утримати принаймні 12%-рівень зростання промислового виробництва (і забезпечитивисокі показники зростання економіки загалом).
У цьомуконтексті оцінка перерозподілу ВВП через бюджет цього року на рівні, що сягаємайже 31%, означає можливе погіршення податкових стимулів, а з тим посиленняризиків негативного податкового тиску на виробничу сферу.
Поки урядпереконує, що зростання обсягів доходів відбуватиметься переважно за рахунокрозширення бази оподаткування (у т.ч. зниження податкових пільг). Однак у практичнійплощині сьогодні уряд переважно зосереджений на фіскальній складовій політики(пов’язаній, насамперед, із перерозподілом ресурсів), і донині не впровадженодієвих кроків, спрямованих на розвиток підприємництва, передовсім малого і середнього бізнесу.
Така«відстороненість» (від першочергового сприяння бізнесу) може мати негативнівияви вже у короткостроковій перспективі. Якщо ж згадати про вимоги про розширеннявидатків на «першочергові потреби», то ризики підвищення податкового тискупосилюються, що, своєю чергою, матиме пригнічуючий вплив на економічну динамікуу поточному році.
Вочевидь,значна увага уряду у поточному році має бути зосереджена на приборканніінфляційних процесів. Водночас «традиційні» для українськоїекономіки цінові тренди також визначають короткострокові інфляційніперспективи.
Поступове пом'якшення інфляційнихпроцесів, яке спостерігалося увесною, стало, насамперед, відображенням сезонного фактору (у березні-травні рівень інфляції традиційно суттєво нижчийза показники січня-лютого — рис. 3.3) і нестосувалося заходівурядової політики.
/>
Рис. 3.3. Інфляція в Україні,% до попереднього місяця
Здорожчанняж газу найвідчутнішим було саме наприкінці весни, коли неминуче відбувся як перегляджитлово-комунальних тарифів, так і врахуваннянової енергетичної складової у промисловості. Проте досягнута на той час стійкість продовольчихринків (у т.ч. в очікуванні, згідно з оцінками міжнародних експертів, кращогонового врожаю) повинні стримати інфляційний шок. [7]3.3Макроекономічніпоказники України
Ø Реальний ВВП усічні-жовтні 2008р. порівняно з січнем-жовтнем 2007 р. становив 105,8%.
Ø Обсягпромислового виробництва за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007р. збільшився на 5,1%.
Ø Обсяг продукціїсільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007 р. збільшився на 15,1%.
Ø За січень-червень 2008 р. за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 81561,3 млн. грн.інвестицій в основний капітал.
Ø За січень-червень2008 р. введено в експлуатацію 4044,6 тис. кв. м загальної площі житла.
Ø Обсяг продукціїбудівництва за січень-вересень 2008 р. порівняно з січнем-вереснем 2007 р. зменшився на 7,2%.
Ø За січень-вересень 2008 р. підприємствами транспорту перевезено 696,7 млн.т вантажів,що на 5,8% більше, ніж за січень-вересень2007 р.
Ø Послугамипасажирського транспорту у січні-вересні 2008 р. скористалися 6,2 млрд. пасажирів, що на 3,3% більше, ніж за січень-вересень 2007 р.
Ø Обсягекспорту зовнішньої торгівлі України товарами за січень-серпень 2008 р. становив46877,2 млн. дол. США, імпорту — 59366,3 млн. дол. США;
Ø Індекс цінвиробників промислової продукції у жовтні 2008 р. становив 98,6%, з початку року — 132,1%.
Ø Індекс споживчихцін у жовтні 2008р. становив 101,7%, з початку року — 118,0%.
Ø Реальний наявнийдоход населення, визначений з урахуванням цінового фактора, за січень-серпень 2008 р. збільшився на 13,4% порівняно зсічнем-серпнем 2007 р.
Ø Реальна заробітнаплата найманих працівників у вересні 2008 р. порівняно з серпнем 2008 р. збільшилась на 1,1%.
Ø Сума невиплаченоїзаробітної плати на1 вересня 2008 р. становила 695,2 млн. грн.
Ø Рівень безробіття(за методологією МОП) в середньому за І півріччя 2008 р. складав 6,8% економічно активного населення працездатноговіку.
Ø Рівеньзареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населенняпрацездатного віку, на 1 жовтня 2008 р. становив 1,8%. [6]
Висновки
У роботірозглядаються теорії макроекономічної рівноваги. Загальна економічна рівновага– це такий стан економіки, коли на усіх ринках – благ, грошей, капіталу і праці– одночасно досягається рівновага. Існують дві основні теорії по даній темі:класична і кейнсіанська. Прихильники обох теорій приводять переконливі доказина свою користь, у тому числі і з історії. Послідовники Кейнса посилаються начаси Великої Депресії 30-х рр. XX ст. в США, коли збільшення державних видатків допомогло вивести країну зкризи; а класики на чолі з Мілтоном Фрідменом стверджують, що США від Депресіїпозбавила друга світова війна.
Класикистверджують, що і інвестиції і заощадження залежать від процентної ставки. Кейнсіанцізаявляють, що насправді заощадження залишаються постійними, незалежно відставки відсотка, і змінюються відповідно з чистим доходом. Класики виступаютьза принцип «laissez-faire» – невтручання держави в економікукраїни, а кейнсіанці стверджують, що тільки таким чином можна боротися збезробіттям. У монетаристів є успішний досвід впровадження своїх теорій упрактику під час енергетичної кризи 70-х, коли економіка більшості розвинутихкраїн була уражена стагфляцією, а послідовники Кейнса гордяться економікою США,що переживала небувале економічне зростання останні два десятиріччя іпропагують «парадокс ощадливості», коли прагнення накопити грошей приводить допротилежних результатів. У відповідь на це їм приводять у приклад самого ПолаСамуельсона, автора знаменитого «Економікс». Ця книга перевидавалася більше 15разів і по ній можна від слідкувати, як сам Самуельсон змінив своє ставлення дозаощаджень. У 13 виданні (1989) він уже у співавторстві з Нордхаусом пише проте, що «більшість економістів вважають, що поточний рівень заощаджень дужемалий, щоб гарантувати стабільний і здоровий рівень інвестицій в економіці90-х..», тобто фактично відходить від кейнсіанської теорії.
По якому б шляхуне пішла Україна у XXI ст., важливо органічно і злагодженорозвивати всі галузі національного господарства. Можна тільки догадуватися, зчим нам доведеться зіткнутися через кілька десятків років, але одне відомоточно – це буде суровий шлях, не позбавлений випробувань, помилок ірозчарувань. [1]
Макроекономічнастабільність – запорука високих соціальних видатків. «За останні два рокисоціальні видатки зростають неймовірними темпами, а соціальний аспект ставключовим як у бюджетному процесі, так і для всіх політичних ініціативукраїнських партій», – наголосив під час виступу у Верховній Раді 04.12.2007року кандидат на посаду спікера ВР Арсеній Яценюк. Вважаю, сьогодні в Українітреба поєднувати соціальну політику зі здоровою макроекономікою – аби не вийшлотак, що, поставивши на перше місце виключно соціальні питання, ми забули проте, що казна може стати пустою», – зауважив він.
«Макроекономічнастабілізація, розвиток внутрішнього ринку, ріст внутрішнього продукту іформування доходної бази обов`язково мають йти на формування великої соціальноїінфраструктури і забезпечення соціальних видатків», – підкреслив Яценюк. [8]
Списоклітератури
1. www.aup.ru
2. Базилевич В., Базилевич К., БаластрикЛ. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 678 с.
3. Панчишин С. Макроекономіка: Навч.посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – 616 с.
4. http://orags.narod.ru
5. Campbell R.McConnell, Stanley L.Brue. Economics. Thirteenth edition, v. I. – McGraw-hill, inc., 2000. – 467 p.
6. Державний комітет статистики України– www.ukrstat.gov.ua
7. Український центр економічних таполітичних досліджень ім. Разумкова – www.uceps.com.ua
8. www.nuns.com.ua