МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівський державний технологічнийуніверситет
Кафедра: ОБЛІКУ І АУДИТУ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни:
Економічний ризик і методи йоговимірювання
на тему: МАЙНОВІ РИЗИКИІ МЕТОДИ ЇХ ЗНИЖЕННЯ
ВИКОНАВ
студентгр. ЗФКВ – 071 Деркач В. П.
ПЕРЕВІРИВ:
викладачНехай В. А.
Чернігів 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.Майнові ризики і методи їх зниження
2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Звичайно ризик асоціює лише знесприятливимиекономічними наслідками господарювання, щоведуть до втрат ресурсів і прибутку. І вцьому змісті скасування ризику корисно і необхідно. За допомогоювивчення джерел і факторів ризику можна запобігти ризику, виключити його чипіти з ризикової зони.
Але такий однобічний підхід до ризику ґрунтується лише наздоровому глузді, а не на науковій підставі. Якби господарський ризик був пов'язаний тільки з негативними результатами,то була б зовсім незрозумілою готовність до нього підприємців. Насправдіпідприємець йде на ризик, незважаючи наможливі втрати, оскільки тут існує могутній стимул — підвищений прибуток.
У цьому контексті доречно згадати, що всловнику В. Даля ризиквизначається, з одного боку, як небезпека чого-небудь, а з іншого — як дія, щопотребує сміливості, рішучості, заповзятливостів надії на щасливий результат.
Якісний аналіз ризику вимагає ґрунтовних знань, досвіду,інтуїції в тій чиіншій сфері економічної діяльності. Його головна мета — визначити чинники ізони ризику, після чого ідентифікувати всі можливі ризики.
1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.
МАЙНОВІРИЗИКИ І МЕТОДИ ЇХ ЗНИЖЕННЯ
Комерційний ризик — це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, зроблених чи куплених підприємцем. Основніпричини комерційного ризику:
• зниженняобсягів реалізації внаслідок падіння попиту (потреб) на товар, реалізований підприємством,витиснення йогоконкуруючими товарами, введення обмежень на продаж;
• підвищеннязакупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;
• непередбаченезниження обсягів закупівель порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об'ємуреалізованого товару (зарахунок умовно постійних витрат);
• втратитовару;
• втратиякості товару в процесі обертання (транспортування, зберігання), що приводить до зниженняйого ціни;
• підвищеннявитрат обертання порівняно з наміченими врезультаті виплати штрафів, непередбачених відрахувань, що призводить до зниження прибутку підприємства.
Комерційний ризик містить у собі такірізновиди:
• ризики, пов'язані зреалізацією товару (послуг) на ринку;
• ризики,пов'язані з транспортуванням товару (транспортний);
• ризики,пов'язані з прийманням товару (послуг) покупцем;
• ризики,пов'язані з платоспроможністю покупця;
• ризики,пов'язані з форс-мажорними обставинами.
За структурною ознакою комерційні ризикиподіляються на майнові, виробничі іторгові.
Майнові ризики — це ризики, пов'язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжку, диверсію,перенапруження технічної й технологічноїсистем і т. п.
Виробничі ризики — це ризики, пов'язані зі збитком від зупинки виробництва внаслідок впливу різнихфакторів і, насамперед, із втратою чипошкодженням основних і оборотних фондів(устаткування, сировини, транспорту і т.п. ), а також ризики, пов'язані із впровадженням у виробництвонової техніки і технології.
Торгові ризики являють собою ризики, пов'язані зі збитком через затримку платежів, відмовлення відплатежу в період транспортування товару, непостачання товару і т.п.
Окремо варто виділити транспортні ризики.Транспортні ризики класифікуються залежно від міри відповідальності в чотири групи: Е, F, С, D.Група Е включає ситуацію, коли постачальник (продавець) тримає товар на власних складах. Ризик приймає на себе постачальник до моментуприйняття товару покупцем. Ризик транспортування від приміщення продавця до кінцевого пункту вже приймається покупцем.
Група Fмістить три конкретні ситуації передачі відповідальності і ризиків:
• FСА означає, що ризик і відповідальністьпродавця переносяться на покупця в момент передачі товару в домовленому місці;
• FАS означає, що відповідальність ризику за товар переходить від постачальника до покупця у визначеному договоромпорту;
• FОВ означає, що продавець знімає із себе відповідальність після відвантаження товару.
Група С включає ситуації, коли експортер, продавецьукладають з покупцем договір на транспортування, але не приймають на себеніякого ризику. Це такі конкретні ситуації:
• СFК — продавець оплачує вартість транспортування до місця перебування,але ризик і відповідальність за схоронність товару і додаткові витрати бере на себе покупець;
• СІ —крім обов'язків, як у випадку СРК, продавець забезпечує й оплачує страховку ризиків під частранспортування;
• СРТ — продавець і покупецьподіляють між собою ризики йвідповідальність. У визначений момент (якийсь проміжний пункт транспортування)ризики цілком переходять від продавця до покупця;
• СІР —ризики переходять від продавця до покупця у визначеному проміжному пунктітранспортування, але,крім того, продавець забезпечує й оплачує вартість страховки товару.
Група Dозначає, що всі, транспортні ризики лягають на продавця. До цієї групи відносяться такіконкретні ситуації:
• DА —продавець приймає на себе ризики до певного державногокордону, а далі ризики приймає на себе покупець;
• DE— передача ризиків продавцем покупцеві проходить на борті судна;
• DE— передача ризиків відбувається в момент перебу вання товару в порту.
Економічніметоди зниження ризику
√ Створенняспеціального резервного фонду (фонду ризику)
Створення спеціального резервного фонду (фондуризику) здійснюється зарахунок відрахувань із прибутку на випадок виникнення непередбачених ситуацій. Самострахування за рахунок резервного фонду доцільне в томувипадку, коли вартість майна, яке страхується, відносно невелике порівняно з майном і фінансовими критеріями всьогобізнесу і коли імовірністьзбитків надзвичайно мала.
Рекомендується такий спосіб визначення оптимальної величини резервного фонду: середню суму втрат заминулі три роки варто розділити на середньорічні суми, скоригувавши їх на середньорічні темпи інфляції.
√ Створеннястрахового товарного запасу
Створення страхового товарного запасуздійснюється з метою компенсації коливань попиту на товари. Позитивним моментом є забезпечення можливостінормального функціонуванняв умовах невиконання графіків постачань і ажіотажного попиту на товар. З іншого боку,спостерігається заморожуваннячастини оборотних коштів, подовження операційногоциклу, збільшення потреби у фінансових ресурсах.
√ Страховийзапас коштів
Страховий запас коштів створюється з метоюкомпенсації коливаньнадходжень і використання коштів підприємства. Його розмір визначається статистично. Дляцих цілей використовуютьсямоделі М. Міллера і Д. Орра, що базуються на гіпотезі щодо нормального закону розподілунадходжень і платежів підприємства біля його середнього рівня.
√ Розробка і впровадженнясистеми штрафних санкцій
Розробка і впровадження системи штрафнихсанкцій використовуєтьсятільки за тими видами ризику, імовірність виникнення яких залежить від контрагентівпідприємства. Розмірфінансових санкцій повинен повною мірою компенсувати фінансові збитки підприємства унаслідоквиникнення ризиковоїситуації.
√ Страхуваннявід ризику
Найбільш важливим і найбільш розповсюдженимприйомом зниження ступеня ризику є страхування ризику, оскільки найсерйозніші економічні ризики страхуються за допомогою зовнішнього страхування.
Страховий захист таких ризиків забезпечують спеціальні страховікомпанії, що залучають кошти страхувальників і використовують їх для відшкодування понесених ними збитків привиникненні певних обставин. Сутність страхування виражається втому, що підприємецьготовий відмовитися від частини своїх доходів, абиуникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зведення ступеня ризику до мінімуму.
√ Самострахуваннявід ризику
Система профілактики економічних ризиків, хочі знижує імовірність їхнього виникнення, проте не може нейтралізувати всіпов'язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль може взяти на себе внутрішнє страхування ризиків (самострахування), яке здійснюється в рамках самогопідприємства. Самострахування означає,що підприємець швидше підстрахуєтьсясам, аніж купить страховку в страховійкомпанії. Тим самим він заощаджує на затратах капіталу по страхуванню.
Самострахування —це група заходів для внутрішнього страхування ризиків, покликана забезпечитинейтралізацію їх негативнихфінансових наслідків у процесі розвитку підприємства.
√ Хеджуванняяк метод зниження ризику
Здійснення операцій «хеджування»дозволяє уникнути ціновогой інфляційного ризиків при здійсненні підприємством угод на товарних чи фондових біржах.
Принцип операції «хеджування» полягає в тому, що, купуючи товар з постачанням у майбутньому періоді,підприємство одночасно здійснює продажф'ючерних контрактів на аналогічну кількість товарів. Якщо воно понесефінансові втрати через зміну ринкових ціняк покупець реального товару, то воноодержить виграш у таких самих розмірах, як продавець ф'ючерних контрактів нанього.
Хеджування всіх ризиків — єдиний спосіб їхповністю уникнути.Однак фінансові директори багатьох компаній віддають перевагу вибірковому хеджуванню. Якщо вони вважають, що курси валют чи відсоткові ставкизміняться несприятливо для них, товони хеджують ризик, а якщо рух будена їх користь, — залишають ризик непокритим. Це і є,по суті, спекуляція.
√ Придбаннядодаткової інформації про вибір і результати ризику
Інформація відіграє важливу роль уризик-менеджменті. Підприємцючасто доводиться приймати ризиковані рішення, коли результати вкладення капіталу невідомі ізасновані на неповній інформації. Якби в нього була повніша інформація, то він міг би зробити точніший прогноз ізнизити ризик. Це робить інформаціютоваром, причому дуже цінним. Підприємецьготовий заплатити за повну інформацію.
Вартість повної інформації розраховується як різниця між очікуваною вартістю якого-небудь вкладеннякапіталу, якщо єповна інформація, і очікуваною вартістю, якщо інформація неповна.
У даний час відсутні реальні механізмифінансової підтримкипідприємств у кризових ситуаціях. У зв'язку з цим постає гостра необхідність якнайшвидше освоїти і впровадити методи управління ризиками.
Підприємець часто використовує триетапнийпідхід до мінімізаціїризику.
Перший етап — визначення типів ризику, з якими зіштовхується підприємство. Насамперед підприємецьідентифікує типпотенційних ризиків для свого підприємства.
Другий етап — вимірпотенційного впливу ідентифікованих ризиків. Деякі ризики настільки малі, щовони не відчутні, у той час як інші маютьзгубне значення для потенціалу підприємства.Корисно розрізняти ризики за їх потенційним значенням і потім сфокусувати ресурси для мінімізації ризиків на найбільш серйозних напрямах.
Третій етап — вирішення питання щодо мінімізування кожного релевантного ризику.
У більшості ситуацій виявлений ризик можна мінімізувати, використовуючи один із розглянутих методів та прийомів.
2.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
ЗАДАЧА1
Підчас реорганізації АТ налагоджує виробництво нових марок холодильників. Прицьому можливі збитки в наслідок недостатнього вивчення ринку збуту під часмаркетингових досліджень. Можливі 4 варіанти щодо попиту на холодильники.Втрати при перших двох, відповідно, будуть становити: 406 тис. грн.; 506 тис.грн.; В двох інших випадках прибуток складатиме: 556 тис. грн.; 356 тис. грн.Імовірності настання кожної події, відповідно, дорівнюють: 0,3; 0,2; 0,4; 0,1.Обчислити сподівану величину ризику.
Розв’язок
Очікуванийприбуток від реалізації знаходимо за формулою :
М(х)=∑(хі-Рі)
М(х)=(-406000*0,3)+(-506000*0,2)+(556000*0,4)+(356000*0,1)= 35 000 грн.
Очікуванийприбуток від реалізації даного проекту дорівнює 35 000 грн.
Длявизначення абсолютного значення ризику розрахуємо середньоквадратичневідхилення:
σ=/>
тис.грн.
Відносневираження ступеня ризику визначаємо за формулою:
σ= />%
σ=/>%=0,67%;
Прибутокможе коливатись в інтервалі
/> ≤ х ≤/>; 35-235,76≤х ≤35+235,76; -200,76≤ х ≤270,76
Висновок:Очікуваний прибуток від реалізації даного проекту дорівнює 35 000 грн.,але може коливатись в межах від 270,76 тис. грн. до -200,76 тис. грн. звідносним ступенем ризику 0,67 %.
ЗАДАЧА2
Підприємствовирішує питання про доцільність своєї роботи на певному ринку. При цьомуаналітики підприємства володіють наступною інформацією:
- потенційна річна ємність ринку становитьодин мільйон одиниць продукції;
- на ринку працює ще три фірмианалогічного профілю, які контролюють 80% потенційної ємності ринку;
- ціна реалізації одиниці продукції натеперішній час складає 75 грн.;
- ємність ринку може бути розширена зарахунок зниження ціни реалізації продукції на 6%;
- про ступінь ризику можна судити,виходячи з наступної інформації:Ситуація 1
Відхиленняреальної ціни від очікуваної може становити +5%.Ситуація 2
Відхиленняреальної ціни від очікуваної може становити –10%.
Визначитиступінь цінового ризику і оцінити його вплив на результати діяльностіпідприємства.
Розв’язок
1)Ціна, з якою продукція вийде на ринок:
Ц= 75-4,5 = 70,5 грн.
2)При сприятливій ситуації ціна зросте на 5 % :
Ц= 70,5*1,05 = 74,02 грн.
3)При несприятливій ситуації ціна знизиться на 10 % :
Ц= 70,5*0,9 = 63,45 грн.
Імовірністьнастання подій розрахуємо за формулою:
Р= />, звідки Р = />
деn – кількість подій;
М(х)= 70,5*/>+74,02*/>+63,45*/> = 21,64 грн.
Привиконанні всіх 3-х можливих умов, ціна, з якою продукція вийде на ринок,дорівнює 21,64 грн.
Такяк 80 % ринку зайнято, ми можемо охопити останні його 20 %, що буде становити200 тис. одиниць продукції за ціною 70,5 грн. за одиницю продукції.
70,5– 21,64 = 48,86 грн. – втрати за одиницю продукції, з урахуванням середньоїціни.
200 000* 48,86 = 9772 тис. грн. – підприємство може втратити з реалізації 200 тис од.продукції.
Висновок:при умові виконання 3-х можливих подій підприємство може втратити 9772 тис.грн., отже є достатньо високий ризик роботи на данному ринку і його робота небуде доцільною.
ЗАДАЧА3
Визначитинорму беззбитковості виробництва, використовуючи наступні дані:
— виробнича потужність підприємства становить 650 тис. одиниць продукції, якаповністю реалізується на ринку;
— надходження від реалізації усієї продукції становить 7020 тис. грн.;
— постійні витрати на виробництво становлять 3000 тис. грн.; змінні витрати –3100 тис. грн.;
— ступінь виробничого ризику становить 6 %
Розв’язок
Длярозрахунку прибутку використаємо ф-лу:
Пр= К*Ц – Пв – Зв * К, звідки
К=/> - формула для розрахункуточки беззбитковості;
Обсягреалізації продукції знайдемо за ф-ю:
Vp= />
Vp= />
Зв= 10,8*0,94 = 10,15 грн. ( прибуток з урахуванням виробничого ризику)
Зв= 4,77 * 1,06 = 5,06 грн. ( витрати зурахуванням виробничого ризику)
Пв= 3000 тис. грн. * 1,06 = 3180 тис. грн.
Нормабеззбитковості виробництва в реальних умовах без врахування ризиків.
К= />тис. одиниць
К= />тис. одиниць
Ізврахуванням виробничого ризику норма беззбитковості виробництва повинна становити:
624,75– 497,52 = 127,23 тис. одиниць продукції.
Висновок.Отже,виробництво продукції необхідно збільшити на 127,23 тис. одиниць, внаслідоквисокого ступеня виробничого ризику.
ЛІТЕРАТУРА
1. ВітлінськийВ.В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. –336с.
2. ГрабовийП. Г. идр. Риски в современном бизнесе. – М.: Анаис- 1994. 200 с.
3. ДонецьЛ. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: Навч.пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
4. МашинаН.І. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навч. посібник. – К.: Центрнавчальної літератури, 2003. – 188с.
5. СорокаП.М., Сорока Б.П. Економічні та фінансові ризики: Навч. посіб. длядистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2006. – 266с.