Концесія як механізм розвитку економікидержави
За економічної кризи через браккоштів у бюджеті державі стає складно виконувати свої функції. Так постаєпитання як би поповнити бюджет. Останнім часом, держава збільшила економічнийтиск на населення, але чи допомогло це вирішити проблему профіциту бюджету?Вочевидь, що ні, оскільки вона вдалась до іншого шляху вирішення даної проблеми– зовнішньої позики.
Крім цих двох шляхів вирішення даноїпроблеми є ще один – залучення приватного капіталу. Одним із механізмівзалучення приватних коштів є договір концесії.
Концесія — надання з метоюзадоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади абоорганом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платнійта строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницькоїдіяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію)об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктомпідприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань по створенню(будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об’єктом концесії, майновоївідповідальності та можливого підприємницького ризику [1, cт. 404].
Це правовідношення, яке виникає напідставі укладення договору концесії, за якого держава або ж територіальнагромада надає суб’єкту підприємницької діяльності об’єкт концесії, за що,відповідно, одержує від нього кошти, а суб’єкт підприємницької діяльності,концесіонер, беручи на себе вищезазначені зобов’язання, майновувідповідальність та підприємницький ризик — одержує кошти від функціонуванняпереданого йому об’єкта.
Концесії існували у різні періодирозвитку людства, зазначає Г.І. Пузанова. Давньоримські юристи виділяли майно,яке не могло належати пересічним громадянам і виступало засобом задоволенняпотреб людини, хоча поняття «концесія» і самого концесійного механізму неіснувало на той період.
Перші прояви концесійних відносинзустрічаються за часів Середньовіччя. Так, у Х ст. німецький монарх ФрідріхБарбаросса сформулював положення, згідно з яким ніхто не міг займатися гірничоюсправою, не отримавши на це концесію у короля. Аналогічні положення існували іу інших середньовічних державах.
За великої буржуазної революції, якапроголошувала свободу підприємницької діяльності, концесії змінюють свою суть,і якщо за часів Середньовіччя вони були чимось на кшталт особливих привілеїв,одержаних за плату від монарха, то тепер вони набувають соціального характеру:деякі підприємства є суспільно необхідними, тому вони мають постійно тапланомірно функціонувати, а якщо від їх діяльності не буде великих прибутків — мало хто зацікавиться у вкладання у них коштів. Саме тому вони мають бутивилучені із приватної власності і в ту ж чергу, для економії державних коштів,надані у концесію [8, c.11-14] .
Регулюється концесія Гл. 40 ГКУкраїни, де визначено поняття концесії, засади концесійної діяльності,законодавство про концесії, найбільш загальні положення про концесійнийдоговір, Законами України «Про концесії», «Про концесії на будівництво таексплуатацію автомобільних доріг», іншими нормативно-правовими актами.
У концесію надаються об’єкти правадержавної та комунальної власності, а саме:
1) майнопідприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою ціліснихмайнових комплексів;
/>2) об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти,які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг позадоволенню громадських потреб у сферах діяльності, визначених у ЗУ « Проконцесії»;
/>3) спеціально збудовані об’єкти відповідно до умовконцесійного договору для задоволення громадських потреб.
Усі ці об’єкти надаються у випадку,якщо вони використовуються у наступних сферах господарської діяльності:
1) водопостачання,відведення та очищення стічних вод;
2)/> збирання та утилізація сміття;
3) будівництво(комплекс будівельних робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією,капітальним ремонтом) та (або) експлуатація: автомобільних доріг, об’єктівдорожнього господарства, інших дорожніх споруд/>, шляхівсполучення/>, вантажних і пасажирських портів/>,аеропортів, готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об’єктівтуристичної індустрії, жилих будинків, внутрішньо-господарських меліоративнихсистем та окремих об’єктів їх інженерної інфраструктури;
4) транспортуваннята розподіл природного газу; />
5) виробництвота (або) транспортування електроенергії;
6)/> громадське харчування;/>/>
7) використанняоб’єктів соціально-культурного призначення (крім розташованих у рекреаційнихзонах); />
8)створеннякомунальних служб паркування автомобілів; />
9)/>надання послуг міським громадським транспортом;
10) наданняпослуг, пов’язаних з постачанням споживачам тепла; />
11) наданняпоштових послуг
12) наданнятелекомунікаційних послуг, у тому числі з використанням телемереж;
13) наданняритуальних послуг;/>
14) наданняпослуг у житлово-експлуатаційній сфері;
15) іншісфери, перелік яких прийнято місцевими радами на пленарних засіданнях (щодооб’єктів права комунальної власності) [2, cт. 3] .
Для укладення концесійної угодисуб’єкт підприємницької діяльності має виграти концесійний конкурс, порядокпроведення якого регулюється Положенням про проведення концесійного конкурсу таукладення концесійних договорів на об’єкти права державної і комунальноївласності, які надаються у концесію, затвердженим постановою Кабінету МіністрівУкраїни № 642 від 12 квітня 2000 року.
Згідно з Положенням, організація іпроведення концесійного конкурсу здійснюється концесієдавцем — органомвиконавчої влади або органом місцевого самоврядування, уповноваженим КабінетомМіністрів України або органами місцевого самоврядування на укладення концесійногодоговору [3, п. 4].
Під час проведення концесійногоконкурсу концесієдавець спочатку формує конкурсну комісію у складі не меншеп’яти осіб, яка:
— розробляє умови конкурсу, конкурсної документації та проектуінформаційного оголошення про проведення конкурсу;
— реєструє заявки суб’єктів підприємницької діяльності, які виявилибажання брати участь у конкурсі;
— визначає строки проведення конкурсу;
— розглядає пропозиції претендентів концесійного конкурсу, визначає їхвідповідність конкурсним умовам;
— здійснює підготовку висновків щодо визначення найкращих умов концесії,запропонованих учасниками концесійного конкурсу та висновків про визначенняпереможця конкурсу [3, п. 14] .
Після того, як було сформованоконкурсну комісію, розроблено умови конкурсу, конкурсну документацію та проектоголошення про проведення конкурсу у газетах «Урядовий кур’єр», «ГолосУкраїни», друкованих засобах масової інформації розміщується інформація пропроведення концесійного конкурсу.
Особа, яка виявила бажання взяти участьу даному конкурсі (претендент на участь у конкурсі) надсилає в комісіювідповідну заявку та передбачені законодавством або ж концесієдавцем документи.Заявку підписують уповноважені посадові особи претендента (у необхіднихвипадках також і головний бухгалтер), після чого претендент завіряє їїпечаткою. Комісія реєструє заявку на участь у концесійному конкурсі, подає їїна розгляд концесієдавцю, який приймає рішення про допущення або ж недопущенняпретендентів до участі у конкурсі, обґрунтовуючи причини відмови у допущенніпротягом двох тижнів з дня реєстрації заявок повідомляє претендентів про своєрішення.
Концесійний конкурс проводиться водин етап. При визначенні переможця конкурсу концесійна комісія керуєтьсянаступними критеріями:
1) надійністьконцесіонера, серйозність його намірів і намірів його партнерів;
2) найбільшвигідна та надійна схема фінансування проекту (на стадіях будівництва абореконструкції об’єкта концесії);
3) найбільшачастка власних коштів, що вкладаються претендентом у фінансування об’єктаконцесії;
4) розмірвитрат з експлуатації об’єкта концесії, який забезпечує оптимальнуприбутковість від експлуатації об’єкта концесії, його самоокупність;
5) найкоротшістроки окупності об’єкта концесії, надходження прибутків;
6) найкоротшістроки будівництва або реконструкції об’єкта концесії;
7) найкращіумови використання об’єкта концесії для надання послуг щодо задоволеннягромадських потреб;
8) максимальневикористання у концесійній діяльності працівників — громадян України, в томучислі і звільнених у зв’язку з ліквідацією державного або комунальногопідприємства, майно якого надано у концесію.
9) іншікритерії, передбачені законодавством про концесійну діяльність в окремих сферахгосподарювання або ж встановлені концесієдавцем [3, п. 32].
Переможцем концесійного конкурсувизнається претендент, який запропонував найкращі умови здійснення концесії,відповідно до умов концесійного конкурсу.
За результатами концесійного конкурсускладається протокол, який не пізніше ніж через три дні після підписаннянадсилає концесієдавцю, концесієдавець у свою чергу у тижневий строк з моментуодержання протоколу на підставі висновків комісії приймає рішення про переможцяконцесійного конкурсу [3, п. 36].
У п’ятиденний строк з дня прийняттярішення про визначення переможця концесійного конкурсу комісія, за дорученнямконцесієдавця, повинна надіслати переможцю конкурсу повідомлення про йогоперемогу і запрошення на переговори щодо узгодження кінцевого варіантаконцесійного договору, і протягом десяти робочих днів опублікувати результатиконцесійного конкурсу у газетах «Урядовий кур’єр», «Голос України», іншихдрукованих засобах масової інформації. Підписання концесійного договоруздійснюється у тижневий строк після узгодження проекту концесійного договору таукладення договору оренди землі [3, п. 40, 43].
Концесійний договір вважаєтьсяукладеним з дня досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписаннясторонами тексту договору, і вступає в законну силу з моменту його підписання.Укладають його на строк від 10 до 50 років. Факт укладення концесійногодоговору потребує реєстрації. Якщо об’єкт концесії знаходиться у державнійвласності договір реєструється в Фонді державного майна України, а якщо укомунальній — в виконавчому органі місцевої ради [3, п. 44 — 46].
Оксана Анатоліївна Медведєва у праці«Концесія як правова форма використання державного майна у господарськійдіяльності недержавними суб’єктами» аналізуючи історичні аспекти розвиткуконцесій дійшла цікавого висновку. Вона зазначає, що концесія має «чітковиражену соціально-економічну природу та орієнтованість на подолання кризовихекономічних явищ». Також вона виділила три випадки, коли її доцільнозастосовувати:
1) неефективність(невелика ефективність) управління об’єктами публічної власності;
2) нестачабюджетних коштів на фінансування об’єктів публічної власності;
3) неспроможністьвлади управляти цими об’єктами відповідно до вимог та досягненьнауково-технічного прогресу;
4) існуванняу економіці кризових явищ [7, 7] .
Неефективність управління об’єктамипублічної власності – одне із найрозповсюдженіших явищ в Україні. Керівник(керівники) підприємства – особа, яка своїми діями впливає на хід розвиткупідприємства, формулює тактику та стратегію щодо функціонування та організаціїфункціонування підприємства. На жаль, лише невелика кількість керівниківпідприємств є фахівцями у своїй справі. Інші ж, своїми нераціональними діямикрок за кроком руйнують підприємства. На українській економіці це позначуєтьсяспадом виробництва — падає внутрішній валовий продукт, зменшенням дохідноїчастини бюджету.
Нестача публічних коштів нафінансування об’єктів державної та комунальної власності теж має місце у нашійдержаві: невідремонтовані будівлі, старі, у аварійному стані, теплові,електричні, водопостачальні мережі, застаріле обладнання підприємств,відсутність впровадження у виробництво новітніх підходів, що здатні значноповисити його обсяг, інші не перераховані через велику кількість проблеми — те,з чим кожного дня стикається пересічний громадянин. Це все говорить пронеобхідність пошуків джерел, які в подальшому наповнюватимуть бюджет.
Концесія ж дозволяє залучити доуправління об’єктами державної та комунальної власності ефективного, надійногокерівника. Так, при проведенні концесійного конкурсу претенденти на укладеннядоговору надають конкурсній комісії відомості про наявність у них досвідуздійснення господарської діяльності, дані, які підтверджують їх можливістьзабезпечити належне фінансування об’єкта концесії. За допомогою цієї інформаціїконкурсна комісія має уявлення про надійність майбутнього концесіонера,серйозність його намірів, його професіоналізм, визначити, який із претендентівна укладення договору забезпечить найкращі умови використання об’єкта концесії,тощо. Та і самому концесіонеру вигідно плідно та ефективно працювати, оскількивід цього залежатиме його прибуток.
Концесія надає можливість залучатинайновіші та найкращі технології, техніку та інші наукові розробки, на що, удержавному та місцевих бюджетах найчастіше не вистачає коштів. Одним ізкритеріїв визначення переможця концесійного конкурсу є найбільша частка коштів,яку він вкладає у фінансування об’єкта концесії, що дає можливість обратиконцесіонера, якому вистачить коштів на суттєве поліпшення наданого йому майна[3, п. 32] .
Крім того, концесія зберігаєпереважний вплив власника на загальну стратегію розвитку об’єкта концесії, даєйому можливість здійснювати контроль за виконанням умов договору, забезпечуєефективне використання державного та комунального майна, яке, до речі, як булоу власності держави та територіальних громад, так у ній і залишається. Непереходить до концесіонера і право власності на створене чи добудоване ниммайно [6, 106 — 107].
Для працівників підприємства, майноякого надається у концесію є також позитивний момент. Як відомо, при передачімайна у концесію воно ліквідуються, а його працівники — звільняються. В той жечас, одним із критеріїв визначення переможця концесійного конкурсу передбаченоумову, що у концесійній діяльності мають використовуватись громадяни України, утому числі і звільнені у зв’язку із ліквідацією даного підприємства. Крім того,ч. 3 ст. 23 Закону України «Про концесії» передбачено, що працівникамдержавного або комунальногог підприємства, яке припинило свою діяльністьзабезпечуються соціально-правові гарантії, передбачені законодавством дляпрацівників, які звільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва іпраці.
Концесія має чимало переваг і дляконцесіонера. Вона надає право одержати державне або комунальне майно на доситьдовгий період (до 50 років), забезпечує стабільність умов договору на строкйого дії, надає можливість отримати в концесію не лише майно, але і права напровадження певних видів господарської діяльності, право власності на прибуток,отриманий від управління об’єктом концесії, право власності на виробленупродукцію, тощо [9, 28] .
Надає вона також і право навідшкодування витрат, які виникли у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого вконцесію. Таке відшкодування відбувається за рахунок отриманого прибутку, якщоінший порядок не встановлений концесійним договором [2, cт. 20].
Концесіонерам збиткових інизькорентабельних об’єктів концесії, які мають важливе соціальне значенняможуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації та компенсації.
Пільги щодо сплати концесійних платежів:
1) відстрочкау оплаті до 2-х років: якщо сума збитків від діяльності об’єкта концесіїперевищує розмір річного концесійного платежу;
2) відстрочкау оплаті до 1-го року: якщо сума збитків від діяльності об’єкта концесії меншеніж розмір річного концесійного платежу;
3) сплата50% розміру концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів наперіод до 2-х років: якщо сума прибутку, отриманого концесіонером віддіяльності об’єкта концесії після сплати податків та інших обов’язковихплатежів, менша від розміру річних концесійних платежів;
4) сплата50% розміру концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів наперіод до 1-го року: якщо сума прибутку, отриманого концесіонером від діяльностіоб’єкта концесії після сплати податків та інших обов’язкових платежів,перевищує розмір річних концесійних платежів, концесіонер сплачує 50 відсотківрічних концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів на період до1 року [4, п. 7] .
В той же час, концесія не набула вУкраїні такого поширення як у інших державах, що передусім пов’язане ізвідсутністю детальної правової регламентації концесійних відносин. Таким чиномми маємо більш-менш визначеним надання у концесію на будівництво та експлуатаціюавтомобільних доріг і відсутність законодавчого закріплення надання у концесіюінших об’єктів концесії.
Також існує думка про відсутністьефективного механізму виникнення права на землю у концесійних правовідносинахта наявність подвійного регулювання земельних концесійних правовідносин, щополягає у необхідності для концесіонера після виграшу концесійного конкурсу,укладення концесійної угоди виграти земельний конкурс (аукціон) та укластидоговір оренди землі. Тільки після цього він одержує право на землю, на якійрозташовано об’єкт концесії [5, 77] .
Невисокий рівень попиту на укладенняконцесійних договорів зумовлений також іншими чинниками. Це і відсутністьполітичної стабільності у державі, і економічна криза, перебування на керівнихпосадах неефективних управлінців, тощо.
Попередній досвід європейських країнпоказав, що концесія є ефективним механізмом для вирішення економічних проблем.Саме тому нам так необхідно удосконалити концесійне законодавство: деталізуватиконцесієдавців для різних об’єктів концесії, розробити типові договори концесіїдля об’єктів концесії, надати концесіонеру іншим шляхом право на землю, тощо.Поки ми не приберемо із нашого законодавства норми, які негативно впливають надинаміку укладення концесійних угод, не вдосконалимо правове регулюванняконцесій, про концесію, як про прогресивний та ефективний механізм залученняприватного капіталу та ефективного управлінського потенціалу можна забути.
Список використаних джерел
1. Господарськийкодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18-22,ст.144.
2.ЗУ«Про концесії» від 16.07.99 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N41, ст.372
3.Положенняпро проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів наоб’єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію,затверджене постановою КМУ від 12 квітня 2000 року № 642 .
4.Порядоквизначення об’єктів концесії, концесіонерам, яких можуть надаватись пільги щодоконцесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання, затвердженепостановою КМУ від 13.07. 2000 року № 1114
5.БахуринськаМ. Шляхи вдосконалення правового регулювання концесії: земельно-правовийаспект//Юридична Україна. — 2009. — № 7. — С. — 77-81.
6.БєліковО. Концесії, інвестиції, угоди про розподіл продукції//Юридичний журнал. — 2008. — № 11. — С. — 105-110.
7.МедведєваО.А. Концесія як правова форма використання державного майна у господарськійдіяльності недержавними суб’єктами: Автореф. дис.канд юрид. наук: 12.00.04/Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2005. — 19 С.
8.ПузановаГ.И. Концессии: из истории правового регулирования. – О.: Астропринт, 2000. –96 С.
9.ХмілінськийЮ. Концесія: преше знайомство//Все про бухгалтерський облік. — 2006. — № 77(1231). — С. — 23-28.