1. Ринковий механізм рівноваги в економіці
Людські потреби породжують окремі інтереси в економічних відносинах.З одного боку, природні потреби породжують попит на товари, що задовольняють ціпотреби. З іншого, щоб одержати товари, їх треба зробити або обміняти на інші,тобто продати певний товар, запропонувавши його до обміну на ринку. Такимчином, ті самі люди, з одного боку, є покупцями, з іншого – продавцями,створюючи попит і пропозицію на товарному ринку. Всі вироблені товари маютьспоживатися. Порушення цього правила є свідченням непотрібності на певниймомент тих чи інших товарів, яких запропоноване понад необхідну кількість. Намакроекономічному рівні попит має дорівнювати пропозиції.
Водночас, для того щоб обміняти певну кількість товарів наінші, необхідно знати співвідношення обміну цих товарів.
Таке співвідношення прийнято називати ціною. Ціна товарівзалежить не тільки від попиту і пропозиції, а й від інших чинників – грошовогоприбутку, смаків і переваг покупців, накопичень і стану грошової системи. Протеціна є функцією від цих чинників, і якщо вони фіксовані, то обсяг попиту тапропозиції можна виразити за допомогою функції
Q= f(Р), (1)
де Q – обсяг попиту або пропозиції;
Р – ціна товару.
Зміна попиту і пропозиції залежно від ціни є динамічноюфункцією. А оскільки ціна товару залежить від великої кількості чинників, то їїзміна й динаміка зазвичай мають кон'юнктурний характер.
В економічній літературі динамічну зміну пропозиції прийнятоназивати кривою пропозиції, що графічно ілюструється на рис. 1.
/>P
/> Qs=f(P)
/> Q
Рис. 1. Крива пропозиції (залежність ціни відкількості запропонованих товарів на ринку)
При цьому справедливе твердження, що чим вища ціна товару,тим більша його пропозиція. Крива пропозиції показує, яку кількість товару і заякою ціною виробники можуть продати на ринку.
Крива попиту (рис. 2) показує, яку кількість товарівспоживачі можуть придбати за певного рівня ціни.
Природно, що попит знижується зі збільшенням ціни. Для одноговиду товарів криві попиту і пропозиції можна розташувати на одному графіку(рис. 6.3).
Точку перетину кривих попиту і пропозиції прийнято називати точкоюїхньої рівноваги. Дійсно, у точці з координатами (Q, P) обсяг попиту (Qd) дорівнює обсягупропозиції (Qs.) За такого стану ринку надвиробництва або дефіцитупевного товару немає.
/>P
/>
Qd=f(P)
/> Q
Рис. 2. Крива попиту (залежність ціни від кількостіпроданого товару на ринку)
/>
Рис. 3. Динаміка попиту і пропозиції за ціноютовару
Пропозиція і попит не завжди урівноважені, проте властивістюконкурентних ринків є тенденція до рівноваги.
Дійсно, якщо початкова ціна Р1 (рис. 3)вища рівноважного рівня, то виробники будуть намагатися виготовити більшетоварів, ніж покупці зможуть їх купити. Це призведе до затоварення і вкінцевому підсумку – до зниження ціни до рівня Р. Якщо ж вона (ціна) нижчаціни рівноваги (Р2), то вироблених товарів не вистачатиме дляпокриття попиту, що спричинятиме підвищення ціни. Зростання ціни викликаєзростання виробництва, і в кінцевому підсумку попит і пропозиція урівноважаться.
2. Динаміка попиту і пропозиції
Криві попиту і пропозиції показують залежність об'єктів продажуі купівлі від ціни товару. Проте попит і пропозиція визначаються й іншимичинниками. Виробництво товару залежить від витрат виробництва, попит – від бюджетуспоживачів та від інших чинників. Приймаючи рішення про виробництво, виробникнамагатиметься вибрати такий його обсяг, за якого прибуток як різниця між ціноюі витратами буде максимальним.
На рис. 6.4 функція Q показуєстандартне становище виробництва певного товару за заданої ціни Р1. Проте, крімціни, на виробництво впливають й інші чинники. Наприклад, у результатізастосування прогресивнішої технології вдасться підвищити обсяг випускупродукції й одночасно знизити витрати виробництва. Це дає можливість виробникуза ціни Р1 одержувати додатковий прибуток за рахунокзбільшення виробництва.
На рис. 4 це зображено як зростання від Q1 до Q2. Випуск зростаєнезалежно від ціни, а тому вся крива пропозиції зсувається вправо – з Qs’ до Qs».
Проте ціна не може залишатися постійною, якщо умовивиробництва змінюються. Крива пропозиціїQs» прямує дорівноваги з кривою попитуQd’ у точці Р2обсягом виробництва Q3, тобто ціна знижуєтьсязі збільшенням обсягу виробництва.
Така ситуація можлива лише в умовах, коли прибуток незростає. Зростання доходів виробників обумовлює зростання їхніх прибутків якспоживачів, і в результаті здійснення ланцюжка обмінів відбувається зсув кривоїпопиту Qd’ до Qd» (рис. 4).
Розглянуті нами приклади переконують, що рівновага на ринкуне статична.
3. Співвідношення попиту і пропозиції на окремих фазах економічногоциклу
Економіка розвивається циклічно. Хвилю повного циклу можнапредставити трендом залежності ділової активності від чинника.
На рис. 5 на осі ординат відкладений обсяг виробництва,на осі абсцис – час. Кожна з півфаз циклу позначена точкою перегину динамікивиробництва.
/>
Рис. 4. Зсув кривої пропозиції за умовизростаючого попиту
/>
Рис. 5. Цикл ділової активності
Розглянемо зміну попиту і пропозиції за динамікоюекономічного циклу. Точка 1 є початком економічного циклу і характеризуєтьсяціною рівноваги Р1 і обсягом попиту-пропозиції Q1 (табл. 1).
Перша півфаза (від точки 1 до точки 2) піднесенняхарактеризується зсувом кривої пропозиції (від з Qs’ до Qs»). Друга півфаза(від точки 2 до точки 3) характеризується подальшим зростанням виробництва ізсувом кривої пропозицій (від з Qs» до Qs'''). Рівень попитузалишається без змін (Qd).Це призводить до постійного зниження цінпротягом усієї фази піднесення (від Р1 в точці 1 до Р3 в точці3), що, зрештою, спричиняє затоварення ринку і початок кризи у точці З, початоккризи характеризується подальшим спадом попиту і зсувом вліво кривої попиту(від з Qd’ до Qd») в умовах припиненоїпропозиції. При цьому вперше з початку циклу знижується обсягвиробництва і споживання до Q3.
/>
Рис. 6. Динаміка попиту і пропозиції за фазамиекономічного циклу
Таблиця 1. Характеристика динаміки попиту і пропозиції зафазами економічного циклуТочки рівно ваги Ціна рівноваги Обсяг рівноваги Функція попиту Динаміка попиту Функція пропозиції Динаміка пропозиції Позначення Напрямок зсуву Обсяг Ціна Позначення Напрямок зсуву Обсяг Ціна 1
Р1
Q1
Qd' - ↑ ↓
Qs' → ↑ ↓ 2
Р2Р1
Q2Q1
Qd' - ↑ ↓
Qs'' → ↑ ↓ 3
Р3Р2
Q32
Qd' ← ↓ ↓
Qs''' - ↓ ↓ 4
Р4
Q4Q3
Qd'' ← ↓ ↓
Qs''' - ↓ ↓ 5
Р5
Q5Q4
Qd''' - ↓ ↑
Qs''' ← ↓ ↑ 6
Р6>Р5
Q6>Q5
Qd''' - ↓ ↑
Qs'' ← ↓ ↑ 7
Р7>Р6
Q7>Q6
Qd''' → ↑ ↑
Qs' - ↑ ↑ 8
Р8>Р7
Q8>Q7
Qd'' → ↑ ↑
Qs' - ↑ ↑ 9
Р9>Р8
Q9>Q8
Qd' - ↑ ↓
Qs' → ↑ ↓ /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Друга півфаза кризи характеризується подальшим згортаннямпопиту (від Qd» до Qd''') і спадом виробництвадо Q5 зі незмінної функції пропозиції Qs'''. У точці 5 цінина товари є такимимінімальними, що крива пропозиції зсувається вліво до Qs'' – починаєтьсяперша фаза депресії.
У цій фазі подальше згортання виробництва призводить дозростання цін від Р5 до Р6. Проте попит, що не змінився, таінертність економічних процесів у другій фазі депресії спричиняють подальшийзсув пропозиції вліво від Qs» доQs’. Цінипродовжують зростати до Р7 на фоні мінімального обсягу виробництва Q7. Скороченевиробництво приводить до відносного зсуву попиту (від Qd''' доQd») і зростанняпропозиції Q8. Починається перша пів фаза пожвавлення, що характеризуєтьсяпожвавленням ділової активності. У другій півфазі, що передує піднесеннювиробництва, відбувається подальший зсув попиту від від Qd» до Qd''', на тлі якогоціни й обсяг пропозиції товарів продовжують збільшуватись до Р9 і Q9.
Таким чином, на початку циклу ціни на товари є максимальними,а наприкінці циклу – мінімальними. Максимальний обсяг виробництва спостерігаєтьсянаприкінці піднесення (точка 3), а мінімальний – наприкінці депресії (точка 7).
Дотепер попит розглядався як відсторонене від окремихспоживачів поняття. Проте індивідуальні розходження у попиті можуть бути дужеістотними. Це залежить від багатьох чинників: смаків і уподобань окремихспоживачів, їхнього бюджету і схильностей. На рис. 7 показані криві попитуз різноманітними нахилами.
/>
Рис. 7. Криві попиту з різноманітними нахилами
За однакової для всіх учасників ринку зміни цін (Р)реакція на попит кожного з покупців різна.
Безперечно, сукупний попит на товар складається із сумиобсягів попиту окремих споживачів за певної ціни, тобто сукупна функція попитуматиме вигляд:
Qd=f1 (P)+f2 (P)+ … +fn(P). (2)
Суму індивідуальних потреб прийнято називати ринковим,або сукупним, попитом. Проте ринковий попит не завжди відбиває дійснийстан на ринку. Якщо взяти окремий ринок і фіксувати за часом зміни цін і обсягпродажів, то у загальному можна одержати варіанти, наведені на рис. 8.
/>
а б
Рис. 8. Криві попиту
Якщо обсяг продажів зростає і ціна також незначнозбільшується, то (див. рис. 8, б) крива попиту може виглядати яккрива пропозиції. Така ситуація складається внаслідок того, що змінюються нетільки чинники ціни, а й прибутки, смаки, переваги покупців і в результатікрива А є сукупністю точок перетину кривих попиту Sd', Sd'', Sd'''. Таку кривуможна назвати кон'юнктурним, тобто фактичним, попитом на певному ринку(рис. 8, в).
4. Поняття еластичності економічних процесів
Як ми уже розглядали, більшість економічних процесів маєдинамічний характер. Для аналізу динаміки зміни економічних показників дужеважливим є питання, як змінюється результативна ознака за зміни чинників. Уекономічній літературі показник, що відображає ступінь реагуваннярезультативного показника від зміни чинників, прийнято називати еластичністю.
У математиці вплив однієї змінної на іншу вимірюють похідноювідповідної функції. Так, для функції попиту Qs=f(P) значенняпохідної буде таким:
/> (3)
Графічно похідна показує крутизну нахилу дотичної точці фіксаціїдо кривої попиту відносно осі.
Проте безпосереднє використання похідної для вивченняеластичності неприйнятне, оскільки вона відбиває лише абсолютне значення змінирезультату залежно від чинника для певної функції, яку не можна застосувати дляіншої функції.
Показник еластичності застосовується і для характеристикиінших динамічних економічних процесів. У звичайних умовах знак еластичності невідіграє ролі, тому для її виміру використовується коефіцієнт еластичності: n = |Е|.
Аналіз еластичності попиту і пропозиції представлено у табл. 2.
Таблиця 2. Реакція покупців і виробників на зміну цін
n = |Е| Характер попиту Характер пропозиції
п> 1 Еластичний Нееластичний
п = 1 Одинична еластичність Одинична еластичність
п Нееластичний Еластичний
Література
1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И.,Кутузов В.А. и др. Экономико – математические методы и модели дляруководителя. М.: Экономика, 2008
2. Акофф Р. Планированиебудущего корпорации. – М.: Прогресс, 2007
3. Ансофф И. Стратегическоеуправление. – М.: Экономика, 2008.
4. Багриновский К.А.,Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочногопланирования: Учеб. пособие. – М., 2009.
5. Л.П. Владимирова.Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. – 308 с.
6. Гальчинський., НаєцьВ., Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008