РЕФЕРАТ
з дисципліни «Гроші та кредит»
на тему:
«ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ»
Зміст
Вступ
1. Соціальні наслідки інфляції
2. Економічні наслідки інфляції
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Найефективнішиміндикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Аджефінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вонає одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом,за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме томудіяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпеченнястабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукоюцього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідністьу цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжкихсоціально-економічних наслідків — за умов інфляції втрачається ефективність діїта відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.
Інфляція сталаважливим чинником, яка впливає на функціонування всіх елементів економічноїсистеми, що трансформується. Економічна система, яка зараз існує в Україні,сформувалась багато в чому під впливом саме цього чинника та тих наслідків, яківін викликав.
Теоретичнимпідґрунтям до написання роботи стали праці таких вітчизняних і зарубіжнихвчених, як О. Мельник, А. Савченко, Г. Пухтаєвич, О. Тітьонко, О. Петрик таінших, які плідно досліджували наслідки інфляції, теоретичні та методологічнізасади її виникнення.
Метою написанняроботи є аналіз соціальних і економічних наслідків інфляції в умовахтрансформації економічної системи України.
Досягнення цієї метизумовило необхідність постановки та вирішення комплексу завдань: дослідження соціальнихнаслідків інфляції; дослідження економічних наслідків інфляції; обґрунтуванняметодів запобігання виникнення інфляції, розробка практичних рекомендацій.
1. Соціальні наслідки інфляції
Вплив інфляції наположення населення не вичерпується лише розглядом проблеми впливу інфляції назайнятість. Значно сильніший безпосередній вплив інфляції на доходи населення,які в реальному обчисленні швидко знижуються.
Істотна ознакаінфляції поряд зі знеціненням грошей полягає в перерозподілі частининаціонального доходу: інфляцію відрізняє від простої зміни масштабу цін саменерівномірність їх зростання на різноманітні товари. Внаслідок високоїінфляції знижуються реальні доходи більшості населення. Проте існування«грошової ілюзії» може дещо знизити психологічний вплив інфляції.
Зниження реальноїзаробітної плати і реальних доходів в цілому особливо інтенсивно відбувалось вумовах гіперінфляції. Номінальна заробітна плата не встигала за високимитемпами інфляції і, навпаки, зниження темпів інфляції призводило до зростанняреальної заробітної плати.
Різке зниженняреальної заробітної плати призвело до того, що її частка в структурі витратвиробництва в народному господарстві знизилась. Таке різке скорочення часткизарплати під впливом інфляції не могло не вплинути на структуру внутрішньогоринку, його місткість і пропорції. Воно об'єктивно призвело до відставанняреального платоспроможного попиту від можливостей пропозиції та неминуческоротило саму пропозицію, поглиблюючи тим самим кризове падіння виробництва іпосилюючи інфляцію, викликану шоком пропозиції.
Найбільший спад виробництваспостерігається в наукомістких та тих галузях, де існує найбільш швидкий обороткапіталу, продукція яких орієнтована на задоволення попиту населення: в легкій,харчовій промисловості, на підприємствах, які випускають продукціюкультурно-побутового призначення.
Особливо негативновплинула інфляція на фіксовані доходи осіб, які отримують різні соціальнідопомоги: пенсіонерів, студентів, безробітних та на заробітки працівниківбюджетної сфери. Збільшення цих допомог і заробітків значно відстає віддинаміки доходів інших верств населення і побудоване на принципі лише частковоїкомпенсації зростання рівня цін. Через це доходи цієї категорії населеннявнаслідок інфляції знижуються більш інтенсивно, а компенсація їх в процесііндексації не перевищувала 80 відсотків реального зростання цін.
Окрім прямоговпливу інфляція справляє і непрямий вплив на доходи основної маси населеннячерез зміни в оподаткуванні. Під впливом інфляції збільшується кількістьплатників податків за рахунок залучення до їхніх рядів осіб, які раніше непідлягали оподаткуванню: з падінням купівельної спроможності та номінальнимзростанням грошових доходів все більше категорій населення включається до сфериоподаткування. Іншим каналом впливу інфляції на пряме оподаткування доходівнаселення є збільшення фактичних норм обкладання податком, причому порівнянобільшою мірою зростають податки платників з більш низькими доходами. Проте вбудь-якому разі інфляція призводить до збільшення податкового тягаря і тимсамим до ще більшого зниження рівня реальних доходів населення. Індексаціяподаткових ставок та неоподатковуваного мінімуму доходів призводить дофактичного зменшення надходжень до бюджету, що для держави тепер зовсімнеприйнятно. Але таке становище вихолощує суть такого соціального нормативу якнеоподатковуваний мінімум. Він перестає бути тим інструментом економічної політики,який дає змогу забезпечити населенню свої мінімальні споживчі потреби у повномуобсязі.
Інфляціясправляє свій згубний вплив не тільки на поточні доходи населення, а й на їхнізаощадження. Зростання інфляції призводить до швидкогознецінення не дуже великих заощаджень населення в грошовій формі, включаючиготівку та банківські вклади.
Аналіз динамікигрошових заощаджень населення України показує, що в період посиленняінфляційного процесу норма заощадження в його доходах знижується. Зубожіннянаселення, викликане зростанням інфляції, призводить до того, що частказаощаджень населення в загальному грошовому доході різко скорочується, хоча впопередній період вона постійно зростала.
Проте найбільшпоширеною формою заощаджень в умовах інфляції стала купівля населеннямконвертованої валюти.
Не поспішаєнаселення вкладати свої заощадження у цінні папери. Головна причина полягає втому, що вже зникло досить багато трастів, банків, довірчих та інвестиційнихкомпаній, які широко випускали свої цінні папери, а ті, які залишились наринку, не змогли виконати свої гучноголосі обіцянки про надвисокі дивіденди,рівень яких мав випереджати рівень інфляції.
При інфляційнійвтраті грішми їхньої купівельної спроможності збільшуються заощадження в форміфізичних активів (золота, срібла, коштовностей і нерухомої власності — дач,квартир тощо), вартість яких у грошовому вираженні зростає, тоді як вартістьфінансових активів (акцій, облігацій, банківських депозитів і просто готівковихгрошей) в наших умовах знижується. Останнім часом як сфера, в яку можнавкладати заощаджені кошти, почала розглядатися також земля.
До негативнихнаслідків впливу інфляції на соціально-економічне положення населення (особливойого найбідніших прошарків) в перехідний період можна віднести те, що держава,намагаючись придушити інфляцію, пішла на скорочення витрат бюджету спрямованих нарізні види соціальної допомоги та на утримання соціальної сфери. Це призвело нетільки до появи закладів соціальної сфери недержавної форми власності, а й дошвидкого поширення системи платних послуг в державних соціальних установах.
Важливим наслідкомвпливу інфляції на соціально-економічний стан населення в перехідний періодстало поглиблення диференціації доходів різних соціальних груп і посилення нацьому ґрунті економічної та соціальної нерівності. Внаслідок інфляції бідністають ще біднішими, а багаті — ще багатшими.
Під впливомінфляції деформується структура споживчих цінностей, культурних переваг тощо. Проходить інтенсивна зміна способу життя основної маси населення. Длявиживання та стабілізації своїх доходів люди починають інтенсивно працювати вособистих підсобних господарствах, що веде до значного (майже в 2 рази) зростаннячастки сімейних доходів з цього джерела, вони відмовляються відкультурно-побутових послуг та дозвілля.
Сприяючи розвоюнелегальної економіки в найрізноманітніших її проявах, інфляція підгодовуєдух шахрайства. В умовах ринкової трансформації системи суспільних відносинінфляція сприяє розширенню масштабів спекуляції та зростанню частки доходів,які отримують з цього джерела. Крім того, інфляція створює сприятливі умови ідля незаконних валютних операцій, приховування доходів від оподаткування тощо. Всеце разом узяте істотно погіршує соціальний клімат у суспільстві.
Досвід Українипідтвердив зауваження Дж. Сакса про те, що "… висока інфляція, якасупроводжується всеохоплюючим і хаотичним перерозподілом доходів та достатку,здатна підірвати суспільний устрій" [2, 113].2. Економічні наслідки інфляції
Емісійнефінансування досить інтенсивно використовувалось в Україні. Проте з ряду причинрезультатом емісії, яка була покликана залатати дірки у державному бюджеті тапідтримати підприємства державного сектора, стало виникнення інфляції ізбільшення її дезорганізуючого впливу на весь процес відтворення. За рахунокзростання грошової маси держава не змогла досягти не тільки прискоренняпрогресивних зрушень у структурі виробництва і відновлення економічногозростання, а й стимулювала появу прямо протилежних процесів.
Одним знайважливіших наслідків інфляції як на мікро-, так і на макрорівні стаєневизначеність. Причому на макрорівні в періодринкової трансформації економічної системи вона виявляється значно більше,оскільки всі орієнтири розвитку, які раніше існували, виявляються в значніймірі розмитими, а нові ще не сформовані. Стрибкоподібне скорочення державногорегулювання цін, помножене на сильні інфляційні імпульси, призводить до того,що норма прибутку значно коливається не тільки між галузями, а й в середині однієїгалузі і навіть підприємства протягом року і навіть за місяцями. Передбачуватизміни ринкових умов господарювання стає майже неможливо. Визначення рівнявитрат і прибутків навіть за поточними програмами капіталовкладень, не кажучивже про середньо — і довгострокові програми, пов'язано з ризиком чималихпрорахунків.
Складаєтьсяспекулятивна ситуація, в якій всі учасники відтворення вважають за кращеутриматись від виробничої активності та шукати інші, невиробничі, сферивкладення, принаймні для частини своїх капіталів, а заощадження спрямовуються уті форми та країни, де ризик їх втрати через інфляцію мінімальний. Отже,інфляція посилює невизначеність, виводячи її на макроекономічний рівень іприрікаючи суб'єктів відтворювального процесу на схильність до випадковихрішень, що є матеріальним втіленням несталості розвитку економіки у перехіднийперіод при непослідовності її реформування.
Суттєвимнаслідком інфляції на макрорівні є зміна співвідношення між нагромадженням іспоживанням. У багатьох країнах, які розвиваються,інфляція використовується як основний інструмент для збільшення нагромаджень. Механізмпримусового збільшення нагромадження в результаті інфляції полягає у тому, щоза рахунок зниження реальних доходів і можливостей споживання, передусім населення,ресурси вивільняються зі сфери споживання і потрапляють в ті сектори, де вонивикористовуються для збільшення розмірів виробництва. Отже, інфляція знижує ібез того недостатній рівень споживання основної маси населення, а це можеспричинити не тільки соціальні конфлікти, а й зниження ефективності виробництвау зв'язку зі звуженням ринку
Проте інфляція,викликана емісійним фінансуванням дефіциту бюджету, може і не призводити дозростання норми нагромадження, коли скорочення рівня особистого споживаннянаселення компенсується зростанням державного невиробничого споживання, а такожзниженням заощаджень та інвестицій в недержавному секторі перехідної економіки,що і спостерігалось в Україні.
Інфляціясуттєво вплинула і на зміну структури інвестицій. Оскількипід впливом інфляції зростає економічний ризик інвестицій, у результатінайбільший розвиток отримують лише ті види бізнесу, які мають виразноспекулятивний характер і не розраховані на тривалу перспективу. Діяльністьпріоритетних для стабільного розвитку суспільства галузей з тривалим виробничимциклом заморожується. Базові галузі економіки при цьому приходять в занепад,оскільки їх фінансові ресурси реально перекачуються в галузі з швидкоюоборотністю капіталу. Отже, відбувається порушення інвестиційних процесів тапоглиблення макроекономічних диспропорцій, що не створює умов длятривало-стабільного економічного зростання.
За допомогоюінфляції здійснюється перерозподіл частини ресурсів і між окремими секторамиекономічної системи, галузями, підприємствами. Вплив такого перерозподілу наекономічну систему залежить від напряму перетікання частини реальних доходів іхарактеру їх використання. Суспільство зацікавлене у тому, щоб реальні ресурси,які потрапляють до тих суб'єктів господарювання, номінальні доходи якихзростають досить швидко, спрямовувалися у продуктивні канали. Проте в періодринкової трансформації економічної системи це відбувається не завжди. Головнапричина полягає в тому, що суспільні інституції, які цим займаються в умовахринку, в нашій країні ще повністю не сформовані. Інфляція в Україні справдіспричинила випереджаюче скорочення реального споживання, але зумовлений цимпримусовий перерозподіл коштів, не був продуктивно використаний. Отже, що уперехідний період в економіці України, зростання інфляції призвело лише додезорганізації інвестиційної діяльності. Це пов'язано і з тим, що зростанняінфляції підвищувало прибутковість не реальних інвестицій, а спекулятивнихоперацій, що і нині значно ускладнює інвестування та відновлення економічногозростання.
До наслідківінфляції можна також віднести і більш швидку появу в Україні ринку державнихцінних паперів, адже саме інфляція підштовхнула допошуку неемісійних джерел покриття дефіциту бюджету, яким і став цей елементфінансового ринку. Проте в сфері державного кредиту під впливам інфляціїскорочується передплата на державні облігації, оскільки знижується їхня реальнавартість та посилюється недовіра до самої держави і її спроможності регулюватиекономічні процеси. Внаслідок цього ще більше знижуються фінансові можливостідержави для впливу на економіку.
Водночас упроблемі взаємодії інфляції та державного кредиту є ще один досить важливийаспект. Це проблема погашення отриманих кредитів, оскільки до цього часузалишається незрозумілим, за рахунок чого держава збирається їх погашати. Реальнихдоходів від використання наданих їй кредитів держава не має, оскільки непровадить відповідних інвестицій, які б забезпечували зростання доходів, що, всвою чергу, дало б змогу погасити борг і виплатити відсотки. Якщо погашенняборгів планується за рахунок податків, то краще підвищити їх відразу. Це будеменш обтяжливо для суспільства, адже не треба буде платити відсотки. Якщо цюакцію передбачається здійснити за рахунок емісії, то знову-таки краще зробитице зразу. Це викличе менший сплеск інфляції. Якщо за рахунок нових позик, то цетой шлях розвитку, який і розвитком дуже важко назвати.
Серйознимнаслідком розвитку інфляційних процесів у економічній системі України сталанатуралізація господарських зв'язків між суб'єктами підприємництва, яка надає інфляційним тенденціям ще більші масштаби. Поширеннябартерних операцій, підштовхуючи інфляцію, обумовило і таке явище, як значнезменшення потреби в національних грошах і відповідне зменшення забезпеченостіекономіки України національною грошовою масою.
Наслідком інфляціїв період ринкової трансформації економічної системи є також зміни вхарактері грошового обігу України. Під впливом гіперінфляції різко зрісрівень доларизації.
Подвійно вплинулаінфляція і на кредитну систему. З одного боку, під впливом інфляції розвитоккредитних відносин був спрямований у ринкове русло, оскільки інакше кредитніустанови не змогли б вижити. Інфляція певною мірою сприяла їхньому розвою тастановленню, оскільки початково інфляційна нерівновага викликала значнийприплив коштів саме у фінансову сферу. Проте, з іншого боку, інфляція справилаі значний негативний ефект на розвиток цієї сфери. Були підірвані засадикредитування — кредит став невигідним, оскільки сума боргу впродовж строкукредиту інтенсивно знецінювалась. Знизилась реальна пропозиція позиковихкапіталів, зросли відсотки за позиками, скоротились строки їх надання. Під часгіперінфляції не тільки зменшилася частка термінових депозитів, а й відбулосьреальне вилучення частини вкладів. Перевищення темпами інфляції темпівзростання відсоткових ставок свідчило про те, що почали знецінюватись не тількигроші, а й позиковий капітал, суспільні заощадження. Це неминуче призвело дотого, що тільки-но організовані українські банки втратили значну частинувласного акціонерного капіталу. (майже половину). Реальне поповнення статутнихфондів українських банків стримувалось податковою політикою держави. Внаслідокцього ряд комерційних банків взагалі збанкрутував, а десятки інших і теперпереживають серйозні труднощі, які загрожують їхньому існуванню.
Ще одним напрямом,що характеризує негативні наслідки впливу високої інфляції на макрорівеньекономіки, є зниження частки довгострокових кредитів у загальному обсязі їх.Це веде до зниження інвестиційної активності. Головні причини такого становища- "інфляційна короткозорість" і відсутність довгострокових внесків надепозити в банки. Вкладники в умовах інфляційної нестабільності не довіряютьбанкам, а тому тримають гроші там не більше як 1 — 4 місяці.
Ще одним наслідкомінфляції в перехідній економіці України стала дестабілізація ринкунедержавних цінних паперів. Одна з важливих причин цього явища полягала утому, що в умовах інфляції та часткового збереження державного регулювання цін,об'єктивно не може скластись середня норма прибутку, яка є головним орієнтиромцього ринку.
Інфляціяістотно вплинула на обсяг вкладання іноземного капіталу в Україну. Проте приплив іноземних інвестицій можливий лише за відсутності вУкраїні високої інфляції. Світовий досвід свідчить, що активне іноземнеінвестування на довгостроковій основі можливе лише за умови тривалого утриманняінфляції на рівні нижчому за 40 відсотків на рік. Це має бути основнимкритерієм для державної економічної політики на перехідний період.
Водночас не можнане визнавати і того факту, що інфляція, загальмувавши структурну перебудову,зіграла і певну позитивну роль в її розгортанні. Справа в тому, що змінацінових пропорцій є визначальним елементом структурної перебудови при переходідо ринкових відносин. Вона має їй передувати, оскільки злам цінових пропорційпокликаний дати напрям тому потоку інвестицій, який і здійснюватиме структурнуперебудову. Зниження інвестиційної активності та збільшення ступеня зламуцінових пропорцій в Україні проходило на тлі загального інфляційного зростанняцін. Саме останній чинник істотно полегшив перебудову цінових пропорцій.
Висока інфляція,за якої вигідно несвоєчасно сплачувати податки чи взагалі їх не сплачувати,призвела також до посилення тінізації економіки (ухилення від офіційноїреєстрації виробничого процесу). Отже, виходить, що інтеграція тільки половинитіньової економіки в офіційну, легальну (а відтак, одержання від неї податківдо бюджету) дало б змогу повністю покрити дефіцит бюджету і в такий спосібдосягти фінансової стабілізації.
Ще одним наслідкомвисокої інфляції стала поява в Україні тіньового ринку валюти прифактичній відсутності легального та його жорсткій регламентації.
Наступним важливимнаслідком інфляції є зниження курсу української національної грошовоїодиниці по відношенню до інших більш сталих валют. А це вносить значнийелемент невизначеності та несталості в здійснення валютних операцій, ускладнюєрозвиток міжнародних економічних відносин, призводить до того, що велика частинаторговельних операцій проводиться у валютах зарубіжних країн або на бартернійоснові.
В той же часінфляційне падіння валютного курсу справляє суперечливий вплив на розвитокекономічних відносин. Падіння курсу української валюти сприяє зниженню цін наекспортні товари, обчислені в іноземній валюті, а це зміцнює їхнюконкурентоспроможність на зовнішньому ринку, призводить до зростання експорту інадходжень від нього, тим самим посилюючи позиції України в міжнароднійторгівлі. Під впливом зниження курсу збільшується ціна імпортованих товарів,підтримуючи конкурентоспроможність національного виробництва на внутрішньомуринку. Це, в свою чергу, призводить до скорочення імпорту і створенняможливостей для збалансування зовнішньої торгівлі.
Висновки
Викладене даєпідстави розглядати інфляцію в умовах ринкової трансформації економічноїсистеми в Україні як засіб перерозподілу не тільки суспільного продукту, а йнаціонального багатства в інтересах певних досить вузьких прошарків населення,які займаються підприємницькою діяльністю. Інфляція виступила тим важелем, якийстворив оптимальні умови для швидкого відчуження більшості населення не тількивід їхніх особистих трудових заощаджень та реальної власності на засобивиробництва, а й від засобів існування, посиливши поляризацію суспільства. Вонастимулювала першопочаткове нагромадження капіталу в недержавному секторі. Прицьому стимулювання здійснювалось дещо новим, відмінним від традиційногоспособом — через механізм нерівномірного зростання цін і проникнення в дещонові та досить прибуткові види діяльності, раніше монополізовані державою. Сприявшизначному падінню виробництва, знеціненню основного капіталу підприємств, вонаоб'єктивно полегшила здійснення процесу приватизації, забезпечила економічні іінституційні передумови для переходу до нової системи економічних відносин.
Водночас інфляція,викликавши появу серйозних диспропорцій у суспільному відтворенні, порушившийого сталість та безперервність, спровокувавши поглиблення спаду виробництва,спричинивши зростання розшарування українського суспільства та збільшеннязлиденності більшої частини населення, посилила нестабільність суспільногорозвитку та створила політичну загрозу для подальших трансформаційнихекономічних зрушень. Саме це зумовило необхідність швидкого придушенняінфляції, оскільки її продовження посилювало політичну нестабільність тастворювало загрозу повернення до планово-розподільчої економічної системи.
Здійсненняоздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогу зупинити негативніпроцеси в економіці — падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцитдержбюджету — та забезпечити передумови для подальшого економічного росту.
Список використаної літератури
1. Курс экономики (за ред. Райзберга). — М., 1997. — 391 с.
2. Мельник О.М. Інфляція: Теорія і практика регулювання. — К.: т-во“Знання”, 1999. — 258 с.
3. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. — К., 1999.- 288 с.
4. Петрик О. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи // ВісникНБУ. — 2007. — № 3. — С.2-5.
5. Скрипник А. Інфляція, фактори впливу та інструменти регулювання // ВісникНБУ. — 2003. — №9 — С.13-15.
6. Шевчук В. Інфляційний “перегрів" української економіки в 2003-2004роках: причини та наслідки // Економіст. — 2005. — № 11. — С.33-38.