Зміст
Вступ1. Загальна характеристика СГ ТзОВ “Горуцьке”2. Правове забезпечення господарської діяльності3. Маркетингова діяльність підприємства3.1 Аналіз маркетингового середовища товариства3.2 Товарна політика3.3 Збутова політика товариства3.4 Маркетингова комунікаційна політика3.5 Цінова політика підприємстваВисновки і пропозиціїСписок використаної літератури
Вступ
Згідно з закономУкраїни “Про освіту ” та галузевою складовою державного стандарту України звищої освіти за напрямком підготовки “Маркетинг ”, обов’язковою складовоюосвітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти єпрактична підготовка.
Відповідновиробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця зменеджменту в митній справі.
Метоюпроходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знаньі навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності вреальних ринкових умовах, на базі знань набутих під час навчання. Такожпоглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як:економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основзовнішньоекономічної діяльності, опанування студентами сучасними прийомами,методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потребисистематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичнійдіяльності.
1. Загальна характеристикапідприємства
Сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”)утворене на базі майнових і земельних паїв працівників колишнього виробничогосільськогосподарського кооперативу “Горуцький” 29 січня 2000 року.
Господарствознаходиться в південно-західній частині Миколаївського району в зоніПередкарпаття в межах Наддністрянського агрогрунтового району.
Господарстворозташоване за 25км від районного центру (Миколаїв), 70 км від обласногоцентру (Львів), 12км до залізно дорожньоїстанції (Пісочна).
За рельєфомтериторія господарства ділиться на дві частини: північну та центрально-південну. Північна частина господарства являєсобою заплаву річки Дністер. Мікрорельєфтут виражений у вигляді блюдце подібних знижень, калюжних старорічищ та висохлих струмків. Центрально-південна частинатериторії-вододільне плато. Рельєфцієї частини плоско-рівнинний з переходом у північній частині до рівнинногопониження. Мікрорельєф цієї територіївиражений у вигляді замкнутих понижень.
Господарстворозташоване у зоні помірно-теплого і вологого клімату. Середньорічна температура повітрястановить 17,5. Тривалість періоду зсередньодобовими температурами вище +5 становить 200-210 днів, а період активної вегетаціїсільськогосподарських культур з середньодобовими температурами вище 10тривалістю 150-160 днів. За багаторічними данимисередньорічна сума опадів становить 679 мм. Пануючими вітрами є західні тапівнічно-західні.
/>
Замісник директора
Рис 1. Внутрішня організаційнаструктура Товариства має такий вигляд:
Діяльність Товариства здійснюється увідповідності до Закону України “Про господарські товариства ”, іншихзаконодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльністьТовариства і Статуту. Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншудіяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, маєсамостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зсвоїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.
Товариство може набувати майнових таособистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, арбітражномусуді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на територіїУкраїни та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємствавідповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснюватизовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.
Товариство не відповідає позобов’язаннях держави і учасників. Держава не відповідає по зобов’язанняхТовариства. Учасники несуть відповідальність по зобов’язаннях Товариства вмежах їх вкладів.
Метою Товариства є отриманняприбутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основіінтересів засновників, а також економічних і соціальних інтересів працівників,від здійснення виробничої діяльності та надання послуг населенню.
Товариство має право змінювати(збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутногофонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїхвкладів.
Зменшення статутного фонду принаявності заперечень кредиторів товариства не допускається.
Рішення Товариства про збільшеннярозміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державногореєстру, а при зменшенні розміру статутного фонду – не раніш як через тримісяці після державної реєстрації і публікації про це в установленому порядку.
Додаткові внески учасників невпливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаному в цьому статуті і вустановчому договорі.
Учасник Товариства може за згодоюрешти учасників відступити свою частку (її частину) одному, чи кількомучасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуютьсяпереважним правом придбання частки (її частини). Учасник, який її відступив,пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому погодженому між нимирозмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки післяповного внесення вкладу Учасником, який її відступає. Частка учасникатовариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самимТовариством. У цьому разі воно зобов’язане передати її іншим Учасникам аботретім особам в строк, що не перевищує 1-го року.
По одностайному рішенню зборів всіхучасників, Товариство має право здати в оренду, продати або подарувати набутемайно товариства як основних, так і обігових коштів другим юридичним, або фізичнимособам.
При виході учасника з Товариства йомувиплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці встатутному фонді.
Джерелами формування майна Товаристває:
• вклади Учасників в Статутний фонд;
• прибуток, одержаний відреалізації власної продукції, робіт і послуг та інших видів господарськоїдіяльності;
• прибутки від реалізаціїцінних паперів, випущених в установленому порядку;
• цільових та інвестиційнихбезповоротних грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорськихвнесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;
• інші джерела, не забороненічинним законодавством України.
Учасники Товариства є власниками майна, внесеного ними в Товариство, отриманих прибутків, а також іншогомайна, одержаного або придбаного Товариством за іншими підставами, незабороненими чинним законодавством України.
Порядок розподілу прибутківвизначається Договором про створення і діяльність Товариства.
Динамічні змінигосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства визначають,аналізую його господарську діяльність за останні 3-5 років, за допомогоюрозрахунку основних економічних показників.
Таблиця 1.
Склад і структураземельних угідь у СГ ТОВ „Горуцьке”Угіддя Площа, га 2008 рік Відхилення 2008 р. до 2006р. 2006 р. 2008 р. площа, га Структура, % Абсолютне Відносне Рілля 1167,0 704,0 704,0 47,9 -463 60,3 Сіножаті 491,6 449,0 449,0 30,6 -42,6 91,3 Пасовища 246,7 181,0 181,0 12,3 -65,7 73,5 Всього с.г. угідь 1905,3 1334,0 1334,0 90,8 -517,3 70,0 Під дорогами 99,0 99,0 99,0 6,7 - - Під будівлями 35,5 35,5 35,5 2,5 - -
Всього 2039,8 1468,5 1468,5 100 -571,3 72,0
Як бачимо зтаблиці площа сільськогосподарських угідь у господарстві у 2008 році порівняноз 2006 роком зменшилась на 517,3 га, це пов’язано з тим, що у 2006 відбулосярозпаювання земель і частина пайовиків забрали свої земельні і майнові паї зподальшою передачею їх у ПАФ „Горуцька”. Після 2006 року площа земельних угідьу господарстві не змінювалась.
Таблиця 2.Динаміка посівних площ та їх структураКультура Площа, га Структура, % 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Зернові і зернобо-бові разом 537 477 416 46,0 67,8 59,1 Озимі зернові 380 360 205 32,6 51,1 29,1 в т.ч. пшениця 300 286 132 25,7 40,6 18,8 жито 80 74 73 6,9 10,5 10,3 Ярі зернові 115 91 189 9,9 12,9 26,8 в т.ч. ячмінь 22 17 101 1,9 2,4 14,4 овес 60 61 53 5,1 8,7 7,5 пшениця 33 13 35 2,9 1,8 4,9 Зернобобові 42 26 22 3,5 3,8 3,2 Цукрові буряки 62 60 60 5,3 8,5 8,5 Льон-довгунець 10 2 3 0,9 0,3 0,4 Картопля 20 9 15 1,8 1,2 2,1 Овочі 28 24 40 2,4 3,4 5,7 Кукурудза на силос 88 100 104 7,5 14,2 14,8 Кормові коренеплоди 20 - 1,7 - 9,4 Багаторічні трави 322 32 66 27,6 4,6 - Проміжні і повторні посіви 80 - - 6,8 - - Всього 1167 704 704 100 100 100
Найбільшу питомувагу у структурі сільськогосподарських угідь займає рілля (47,9%), незважаючина те що її площа у 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилась на 39,7%.Зменшилась також площа сінокосів на 8,7%, пасовищ на 26,5%. Всьогосільськогосподарських угідь зменшилось на 30%, що становить 517,3 га.
За останні рокитрансформації земель у господарстві не було і не передбачається.
У таблиці 2.2.проаналізовано динаміку і структуру посівних площ.
За останні 3 рокиструктура посівних площ помітно змінилася. У зв’язку із зменшенням площсільськогосподарських угідь зменшилися площі майже під всімасільськогосподарськими культурами, зокрема на 121 га зменшились площі під зерновими і зернобобовими. Площі під цукровими буряками у 2008 роціпорівняно з 2006 роком зменшились на 2 га. У 2008 році картоплею було засаджено на 5 га менше порівняно з 2006 роком, і на 6 га більше ніж у 2007 році.
У зв’язку з тимщо є попит на овочі у господарстві з кожним роком збільшуються площі під ними,незважаючи на те що це є досить трудомістка галузь рослинництва і потребуєвисоких затрат.
До проміжних іповторних посівів у господарстві відносять седерати. З 2007 року в господарствіне сіють кормових коренеплодів, це пов’язано з тим що дана культура єнерентабельною і потребує великих затрат праці.
Дуже важливими єпоказники ефективності використання земельних угідь. Економічну ефективністьвикористання земель визначають за допомогою натуральних і вартісних показників.
До натуральнихпоказників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництвоокремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь ( продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства – на 100 га ріллі, птахівництва – на 100 га посіву зернових ).
Натуральніпоказники, за допомогою яких аналізують рівень використання землі, незважаючина свою об’єктивність і простоту в обчисленні все ж таки характеризуютьсяобмеженістю застосування. Врожайність окремих культур не дає змоги повно судитипро ступінь використання всієї ріллі, оскільки не одні і ті ж культуривирощуються в господарстві різної виробничої спеціалізації.
До вартіснихпоказників відносять: виробництво валової продукції в порівняльних цінах,товарної продукції в поточних цінах реалізації, валового доходу і прибутку врозрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; коефіцієнт віддачі, яквідношення вартості валової продукції сільського господарства до витрат на їївиробництво.
У таблиці 2.3.проведено аналіз показників використання земельних угідь у СГ ТОВ „Горуцьке”.
У зв’язку з тим,що площі сільськогосподарських угідь і ріллі у 2008 році порівняно з 2008 рокомзначно зменшились, а виробництво молока і м’яса, а також вирощування зернових,цукрових буряків і овочів суттєво не змінилося, то показники використанняземельних угідь є досить високими, але це зовсім не свідчить про стрімкезбільшення виробництва валової продукції.
Таблиця 3.Проказники використання земельних угідьПоказник Рік Звітний рік до базисного, % 2006 2007 2008
Виробництво на 100 га с.г. угідь:
молока, ц 211,4 242,7 197,0 93,2 м’яса ялови- чини, ц 2,7 12,9 12,4 459,3
Виробництво на 100 га ріллі:
зерна, ц 429,1 1342,7 1167,8 272,2 цукрових буряків, ц 927,8 2162,4 2365,2 254,9 картоплі, ц 28,1 193,3 289,8 1031,3 овочів, ц 50,4 327,7 346,6 687,7
Результати розрахунківнаведені у таблиці 4.
Таблиця 4.
Основні економічні показники розвиткусільськогосподарського підприємстваПоказник Рік Звітний рік до базисно-го, % 2006 2007 2008 Доход (виручка від реалізації продукції) тис.грн. 1805,5 1653 1806 0,2 Товарна продукція сільсь-кого господарства тис.грн 610,5 668,5 760,2 124,5 Середньорічна кількість працівників, чол 187 163 171 91,4 Затрати праці, люд.-год. 375700 287500 252901 67,3 Фонд оплати праці, тис.грн. 225,8 251,1 220,7 97,7
Валова продукція в розрахунку:
на 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 74,9 75,7 76,5 102,1 на одного середньорічного працівника, грн 5342,7 6196,3 5957,3 111,5 на 1 люд.-год., грн. 2,65 3,51 4,03 152,1
Валовий дохід в розрахунку:
на 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 50,5 59,7 88,3 174,8 на одного середньорічного працівника, тис.грн 3,6 4,9 6,9 191,6
Прибуток (збиток):
на одного середньорічного працівника, грн 218,2 494,5 1151,5 527,7 на 100 грн валової продукції, грн. 4,1 7,9 19,3 470,7 Прибуток, тис.грн 40,8 80,6 196,9 482,6 Валовий дохід, тис.грн. 673,9 795,8 1178,4 174,9
Виробництвовалової продукції у звітному році порівняно з базисним зросло на 1,9%, кількістьтоварної продукції збільшилась на 24,5%, зменшилась середньорічна кількістьпрацівників на 16 чоловік, що становить 8,6%. В господарстві у 2003 році буловідпрацьовано 252901 люд.-год., що на 32,7% менше ніж у 2001 році. У зв’язку зтим, що зменшилась середньорічна кількість працівників, зменшився фонд оплатипраці на 2,3%. Виробництво валової, продукція в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилось на 2,1% а на одну людино-годину на 52,1%, на одногосередньорічного працівника на 11,5%.
Валовий дохід врозрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у 2008 році порівняно з 2006роком збільшився на 74,8%, а на одного середньорічного працівника на 91,6%.
Прибуток наодного середньорічного працівника зріс більше ніж в 5 раз, в 2007 році він становив1151,5 грн., а в 2006 році лише 218,2 грн.; відповідно збільшився і прибуток врозрахунку на 100 грн. валової продукції на 370,7%.
У господарстві в2008 році порівняно з 2006 роком прибуток зріс майже у 5 раз, зріс також іваловий дохід на 74,9%.
Забезпеченістьосновними фондами та ефективність їх використання характеризують динамікурозвитку та структуру основних виробничих фондів. Ефективність використанняосновних виробничих фондів у СГ ТОВ „Горуць-ке” показано у таблицях 2.5. і 2.6.
Забезпеченістьгосподарства основними виробничими фондами не сільськогосподарськогопризначення протягом останніх трьох років була незамінною, а забезпеченістьгосподарства основними виробничими фондами сільськогосподарського призначена у2008 році порівняно з 2006 роком збільшилась на 3,5%.
Таблиця 5.
Динаміка та структуравиробничих фондівФонди Балансова вартість, тис. грн. Структура, % Звітний рік до базисно-го, % 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. Основні виробничі фонди с.г. признач. 1973,0 1979,9 2042,9 93,4 93,4 93,6 103,5 В т.ч. будівлі 1648,4 1648,4 1648,4 78,0 77,8 75,6 100 Споруди 74,9 74,9 74,9 3,5 3,5 3,5 100 Машини і обладнання 7,2 10,1 49,7 0,4 0,5 2,2 690,3 Робоча і продутив-на худоба 237,6 241,6, 258,1 11,2 11,4 11,8 108,6 Інші фонди 4,9 4,9 11,8 0,3 0,2 0,5 240,8 Основні вироб.фон-ди не с.г. признач. 20,8 20,8 20,8 0,9 0,9 0,9 100 Невиробничі основ-ні фонди 119,3 119,3 119,3 5,7 5,7 5,5 100 Всього основних фондів 2113,1 2120 2183 100 100 100 103,3
Забезпеченість таефективність використання основних виробничих фондів у СГ ТОВ „Горуцьке”проаналізуємо в таблиці 2.6.
У 2003 роцівартість основних виробничих фондів порівняно з 2006 роком збільшилась на 3,3%,Середньорічна кількість працівників зменшилась на 8,6%, Фондоозброєність збільшиласьна 12,4%, а фондозабезпеченість на 45,4%, фондоємкість не змінилася, афондовіддача у 2008 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 2,1%.
Таблиця 6.
Забезпеченістьта ефективність використання основних виробничих фондівПоказник Рік Звітний рік до базисного, % 2006 2007 2008 Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 2113,1 2120 2183 103,3 Середньорічна кількість працівників, чол 187 163 171 91,4 Фондоозброєність, тис. грн. 11,3 13,0 12,7 112,4 Фондозабезпеченість, тис. грн 1,1 1,6 1,6 145,4 Фондоємкість, грн 2,1 2,1 2,1 100 Фондовіддача, грн 0,47 0,47 0,46 97,9
2.Правове забезпечення господарської діяльності
Юридична адресаТовариства: с.Гірське, Миколаївського району, Львівської обл-ті
Товариство маєправо від свого імені укладати договори, набувати майнових і немайнових прав,виконувати обов'язки, пов'язані з його діяльністю, бути позивачем івідповідачем у суді, арбітражному і третейському судах.
Товариство несевідповідальність в межах суми його Статутного фонду. Кожний учасник несевідповідальність в межах свого майнового вкладу.
Майно Товаристваскладається з вкладів із майнових паїв, грошових внесків його учасників,продукції, товарів вироблених в результаті господарської діяльності Товариства,надходжень від послуг, робіт, а також іншого майна придбаного на підставах незаборонених чинним законодавством України.Мета створення та предмет діяльності
Товариствостворюється з метою об'єднання зусиль учасників, їх майнових паїв длявиробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, товарівширокого вжитку, надання сервісних послуг, здійснення маркетингу, заготівлі іторгівлі продукцією, сировиною і товарами сільськогосподарського і іншогопризначення та отримання прибутку.
Предметомдіяльності Товариства є:
Організаціявиробництва сільськогосподарської продукції та сировини.
Заготівля,переробка і зберігання сільськогосподарської продукції та сировини як власноговиробництва, так і придбаної.
Оптова іроздрібна торгівля товарами власного виробництва, комерційна (фірмова) такомісійна торгівля продовольчими і промисловими товарами, придбаними настороні.
Виробництвобудівельних матеріалів, виконання будівельних та ремонтно-будівель-них робіт.
Наданняматеріально-технічної і агросервісної допомоги на селі в обробітку землі,збиранні і переробці урожаю та посередницьких послуг приватним власниками(селянам), іншим фізичним і юридичним особам.
Виготовлення таремонт малогабаритної сільськогосподарської техніки, інструментів, дрібногоінвентаря, предметів побуту.
Наданнятранспортних і побутових послуг.
Постачальницькадіяльність:
— засобів малоїмеханізації, запасних частин до сільськогосподарської техніки;
— нафтопродуктів(після отримання відповідного дозволу);
-гербіцидів,міндобрив, насіння, ветеринарних препаратів, комбікормів, зоотехнічних засобівта інших товарів сільськогосподарського призначення;
— будівельнихматеріалів, столярних, металевих, сантехнічних виробів та сільськогосподарськогоінвентаря;
Проведення занятьз питань навчання зоотехнічних, економічних знань, обслуговування спеціальноїтехніки, засобів переробки сільськогосподарської продукції, надання консультації,організація вивчення менеджменту.
Предметомдіяльності Товариства можуть бути інші види діяльності, які не забороняються чиннимзаконодавством України.
Для забезпеченняфінансово-господарської діяльності Товариства, вкладів його, за рахунокучасників формується Статутний фонд, у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Органамиуправління Товариства є:
а) Збориучасників Товариства;
б) ГоловаТовариства;
в) Ревізійнакомісія Товариства.
Ліквідація іреорганізація Товариства (злиття, розділ, виділення, перетворення) проводитьсяза рішенням зборів учасників або на підставі умов, передбачених законодавствомУкраїни.
Ліквідація Товаристваздійснюється ліквідаційною комісією, порядок роботи якої визначається чиннимзаконодавством України.
Термін длязадоволення претензій кредиторів — 2 місяці з моменту оголошення про ліквідаціюв пресі.
Порядокзадоволення претензій кредиторів визначається чинним законодавством України.Кошти, що залишились у Товаристві, а також кошти від проданого майна Товариствапісля розрахунків розподіляються між учасниками, відповідно до їх часток уСтатутному фонді.
Майно, щопередане учасниками Товариству у користування, повертається їм у натуральнійформі без винагороди. Ліквідаційна комісія несе майнову відповідальність зашкоду, заподіяну нею Товариству, його учасникам згідно з цивільнимзаконодавством України.
3.Маркетингова діяльність підприємстваОсновними показниками господарськоїдіяльності є отримання прибутку(доходу).Чистий прибуток який використовуєтьсядля покриття матеріальних витраті витрат на оплати праці, оплати процентноїставки по кредитах в банку, податків та інших платежів до бюджету залишається уповному її розпорядженні.
Усі коштивикористовуються для покращення матеріально технічної бази товариства.
Основним джереломформування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, та іншінадходження.
Відносинитовариства з іншими юридичними і фізичними особами в усіх сферах виробничоїдіяльності здійснюється на основі договорів. 3.1 Аналіз маркетингового середовища товариства
Маркетинговесередовище відкриває перспективи і містить попередження про можливі загрозидіяльності підприємства. Маркетингове середовище знаходиться під впливом різнихфакторів. Маркетингове оточення на макрорівні відтворене загальними зовнішнімифакторами, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства. Це — демографічні, економічні, природні, техніко-технологічні, політичні такультурологічні фактори.
Основний вплив натовариство відіграє демографічний показник по Львівській області так як у 2007р проживало 2568,4тис. осіб, зних міське населення становить 1548,8 тис осіб.
Рівень інфляції у2008 році становив 23 % і при цьому різке зростання долара до національноїодиниці гривні призвело до нестабільної ситуації у країні і різкому підвищенніцін.
Цілком ймовірно,що благополуччя підприємства «С.Г ТзОВ «Горуцька» залежить не тільки віддіяльності самої компанії та її співробітників, але і від протиборствакомплексів маркетингу, застосовуваних різними фірмами, від тенденцій і подій,що відбуваються в маркетинговому середовищі. Як уже відзначалося в теоретичнійчастині даної роботи, маркетингове середовище являє собою сукупність сил, які«не піддаються контролю», з врахуванням яких компанія повинна розроблятивласний комплекс маркетингу. Згідно Ф. Котлеру, маркетингове середовище –сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами компанії і впливають наможливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати зцільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.SWOT-аналіз
SWOT-аналіз являєсобою перелік сильних і слабких сторін компанії, а також перелік можливостей ізагроз. Як уже відзначалося вище, SWOT-аналіз є складеним елементом, якстратегічного маркетингового аудита, так і стратегічного плану компанії.
Приведений нижчеSWOT-аналіз складений у виді таблиці і містить не тільки перелік можливостей іпогроз, а також перелік сильних і слабких сторін компанії.
Таблиця 7.
МатрицяSWOT-аналізу компанії “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”). Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
1. Великий досвід в організації персональних продажів
2. Високий рівень організації управлінського обліку
3. Наявність висококваліфікованого виробничого персоналу
4. Налагоджена система постачань сировини, матеріалів і устаткування
1. Недостатній рівень клієнтського сервісу
2. Недостатній рівень розвитку каналів товароруху
3. Середня позиція в долі ринку
4. Стиль керівництва і структура компанії неадекватні ринковій ситуації
5. Відсутність системи стратегічного планування Можливості (О) SO-стратегія WO-стратегія
1. Розширення ринку освітніх послуг за рахунок старшого покоління
2. Зміна суспільних стереотипів стосовно реклами
3. Збільшення кількості домогосподарок у зв'язку зі зниженням зайнятості серед жінок
4. Збільшення купівельної спроможності населення
5. Збільшення кількості підприємницьких структур
1. Розвиток системи персональних продажів для оптових покупців паперово-білової продукції
2. Збільшення виробничих потужностей по виготовленню продукції
1. Створення єдиної служби маркетингу на підприємстві
2. Збільшення ринкової частки компанії за рахунок створення нових товарів і завоювання нових сегментів ринку Погрози (Т) ST-стратегія WT-стратегія
1. Уповільнення темпів економічного розвитку
2. Збільшення податкового преса
3. Зростання цін на сільськогосподарську продукцію
4. Розвиток технології електронних комунікацій
1. Створення системи обліку зі зниження витрат
2. Створення системи електронних продажів
1. Розширення каналів товароруху
2. Створення системи зворотного зв'язку з клієнтами компанії
3. Розвиток технологій і продуктів без використання паперової сировини
Складена матрицяSWOT-аналізу дозволяє сформулювати перелік першочергових заходів, що повиннапровести компанія для удосконалювання системи управління маркетингом .
3.2Товарна політика «С.Г ТзОВ «Горуцька»
Товарна політика«С.Г ТзОВ «Горуцька» Формується на основі таких чиників, як :
¨ Існуюча іочікувана конюктура ринку,
¨ Фінансовіта технологічні можливості
Таблиця 8.
Обсягивиробництва продукціїПоказник Вартість товарної продук-ції, тис. грн. Структура, % Відхилення 2008р. до 2006р. 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. абсолют-не Віднос-не, % Зерновиробництво 132,6 108,7 173,8 21,7 16,3 22,9 41,2 131,1 Буряківництво 147,7 158,2 194,8 24,2 23,7 25,6 47,1 131,9 Картоплярство 2,2 77,0 23,3 0,4 11,5 3,1 21,1 1059,0 Овочівництво 34,7 57,9 76,2 5,7 8,6 10,0 41,5 219,6 Інша продукція рослинництва 27,4 22,3 33,0 4,5 3,3 4,3 5,6 120,4 Скотарство всього 221,8 228,2 222,2 36,3 34,2 29,2 0,4 100,1 В т.ч. молоко 138,7 123,5 138,6 22,7 18,4 18,2 -0,1 99,9 яловичина 61,2 80,8 62,1 10,0 12,1 8,2 0,9 101,4 Свинарство 10,8 16,7 8,6 1,7 2,6 1,1 -2,2 79,6 Інша продукція тваринництва 11,1 7,2 12,9 1,9 1,1 1,7 1,8 116,2 Всього в с.г. виробництві 566,4 652,3 723,3 92,8 97,6 95,1 156,9 127,7 Реалізація інших робіт і послуг 44,1 16,2 36,9 7,2 2,4 4,9 -7,2 83,7 Всього по господарству 610,5 668,5 760,2 100 100 100 149,7 124,5
Порівнявшивиробничу програми підприємства з 2006 по 2008 роки, можна дійти висновку щовиробництво продукції невпинно зростає бо підприємство виробляє екологічночисту продукцію за помірними цінами.
3.3Збутова політика товариства
Метод розповсюдження і збуту товару є третім елементомкомплексу маркетингу. Збутова політика фірми має органічно поєднуватись зіншими елементами комплексу маркетингу: характеристиками товару, йогопозиціонуванням на ринку, ціновими стратегіями, методами просування товару.Збутову діяльність розрізняють в розрізі двох проблем:
ü створенняефективної системи розподілу, формування каналів збуту, залучення представниківдо цієї діяльності,
ü організаціяфізичного переміщення товарів, їх транспортування і складування.
Канали розподілу– це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодоподачі інформації до потенційних клієнтів.
При виборі каналурозподілу і визначенні його довжини і ширини належить урахувати такі основніфактори:
ü споживачі(їх кількість, концентрацію, частоту здійснення покупок, розмір середньоїпокупки),
ü товар(його вартість, технічну складність, габарити й масу, функціональне призначеннятощо)
ü цілі іресурси фірми (наприклад, престижні цілі пов’язані з ексклюзивним розподілом івузьким каналом)
ü конкуренти(їх кількість, асортимент товарів, методи збуту продукції тощо).
При виборіканалів розподілу також слід врахувати характеристики власне посередників, якоптових, так і роздрібних, які будуть залучатись до участі у функціонуванніканалу. Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар(послуга) проходить на шляху від виробника до споживача.
Фірма прийняларішення про вибір прямого каналу розподілу (каналу нульового рівня), тому щонамагається здійснювати контроль над всією своєю маркетинговою програмою і матитісні контакти із споживачами на обмежених цільових ринках, а такождворівневого каналу розподілу, оскільки підприємство прагне розширити своїринки і збільшити обсяги збуту.
Канал прямогомаркетингу передбачає продаж товару безпосередньо від виробника до споживачабез участі посередника. Планується відкрити мережу фірмових магазинів урегіоні. Фірма також планує збут продукції через залучення посередників,зокрема оптових і роздрібних. На дворівневому каналі діють два посередники. Наспоживчому ринку такими посередниками якраз і бувають оптовий і роздрібнийторговці.
Ширину каналурозподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Вданому випадку фірмою застосовується селективний розподіл, який передбачаєвідбір найкращих посередників із тих, які готові надати свої послуги. Фірманамагається поєднувати контроль над каналом, престижний образ із достатнімобсягом продажу і прибутку.
При виборіпосередників фірмі слід враховувати характеристики незалежних оптовиків зповним і обмеженим циклами обслуговування, а також агентів, комісіонерів іброкерів. Отже, фірма обирає незалежних оптовиків змішаного асортименту товаріві дистриб’юторів, а також залежних оптовиків (брокерів і агентів виробника). Інарешті фірмі потрібно обґрунтувати вибір кінцевої ланки каналів збуту.Роздрібний продаж товарів фірмою може здійснюватись через дилерів,спеціалізовані магазини і незалежних роздрібних торговців із середнім рівнемцін.
Основним етапом процесу формування комплексу заходівщодо організації збутової політики є аналіз потреб і можливостей конкурентів, атакож їх співставлення з виробничо-збутовими можливостями підприємства. При цьомупідприємство орієнтуватися на свого цільового споживача, тобто на ту сукупністьпокупців, задоволення потреб яких дозволить йому досягти поставлених цілей.
У зв’язку з цим актуальною є розробка методичнихположень в області формування комплексу заходів щодо реалізації продукції націльовому ринку, які включають низку взаємозалежних етапів:
а) проведення ситуаційного аналізу цільового ринку зврахування діяльності підприємства на ньому;
б) прогнозування обсягів реалізації продукції;
в) вибір стратегій освоєння ринку;
г) розробка інструментів реалізації збутової політики;
д) контроль за виконанням зобов’язань.Розроблений ними алгоритм формуваннязбутової політики дозволяє враховувати як основні управлінські процеси, щопов'язані з реалізацією готової продукції на підприємстві, починаючи зпроведення ситуаційного аналізу так і закінчуючи контролюючими заходами
Виходячи з того, що головною проблемою сільськогосподарських підприємствє постійне зменшення обсягів продаж у зв’язку із дешевою і менш якісною продукцією,то доведення ефективності запропонованих нами заходів почнемо з того, щовизначимо прогнозне збільшення обсягів продаж для підприємства“Горуцьке” (СГТзОВ “Горуцьке”) на наступний рік.
Застосувавши в роботі з посередниками методи стимулювання їх роботи,підприємство “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) може отримати в середньомузбільшення обсягів продажу металопрокату на 20% порівняно з попереднімиперіодами.
Якщо для “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) буде існувати відкритий товарнийкредит у постачальників товарів (до 90 днів) і при тривалості власного оборотуаналізованого підприємства в 60 днів – за рахунок швидкої роботи зпостачальниками – негативні фактори останніх періодів, що зменшувалиефективність роботи підприємства, цілком можливо нейтралізувати.
Длястимулювання бажання посередників купувати продукцію за «живі гроші» доцільнобуде створення системи знижок, яка б стимулювала це бажання. Як основу можнавзяти правило: «2х2=4, а з відстрочкою – 5, по передоплаті – 3», тобтодоцільним є застосування такої системи знижок та націнок:
Розрахунокв момент купівлі: знижка – 0 %, націнка – 0 % – підприємство одразу зараховуєваловий дохід від продажу товарів.
Розрахунокз відстрочкою платежу: знижка – 0 %, націнка – 20 % – підприємство вмайбутньому має додатковий прибуток – плату за користування кредитом, сплаченупостачальником.
Розрахунокпо передоплаті – знижка – 15%, націнка – 0% – підприємство одразу зараховуєваловий дохід від продажу товарів і має кошти в обороті навіть до відвантаженнятоварів.
Запопередніми розрахунками, реорганізація відділу збуту дозволить підприємствузекономити близько 14-16% коштів, що раніше зараховувалися до накладних таадміністративних витрат.
Основнимипокупцями продукції є:
МОЛОКО - Львів.молокозавод, Комарно сир. завод
В Р Х - П.П.Пурій
Ц\БУРЯК - Самбір.цукор
КАРТОПЛЯ І ОВОЧІ -Трускавець,ВСТрускавець курорт,Ринок
3.4Маркетингова комунікаційна політика
В умовахнасиченого ринку недостатню розробити новий якісний товар, встановити на ньогооптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Дедалі більшої вагинабуває складова комплексу маркетингу – методи просування товар, під якимирозуміють сукупність маркетингових рішень, пов’язаних з комунікативністю.Система маркетингових комунікацій фірми спрямована на інформування,переконання, нагадуванням споживачам про її товар, підтримку його збуту, атакож створення позитивного іміджу фірми.
Формуваннякомунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількостірізноманітних рішень, пов’язаних із визначенням цільової аудиторії, величинирекламного бюджету, створенням ефективних текстів рекламних звернень.
Реклама – цебудь-яка платна не особистісна форма розповсюдження інформації про фірму та їїтовар. Реклама – це королева СМК.
“Паблік рілейшинз”– діяльністю спрямована на формування позитивного іміджу фірмі, доброзичливогоставлення до неї та її товару.
Плануваннярекламної діяльності підприємства потребує прийняття різних рішень.
Розробленнярекламної стратегії передбачає:
1) визначення цільовоїаудиторії;
2) розроблення концепції товару;
3) вибір засобів розповсюдженняреклами;
4) створення рекламногозвернення.
Фірма “Горуцьке”рекламує свій товар, радіомовленні, а також у пресі.
Рекламнезвернення є центральним елементом усієї реклами. Комплекс рішень щодорекламного звернення охоплює широке коло питань, пов’язаних з творчим процесом:пошук ідеї звершення. Мотивові і аргументів, стильове вирішення звернення,написання рекламного тексту, сценарію, його втілення у рекламному ролику.
До заходівстимулювання збуту фірма використовує знижки цін, конкурси, купони. Більшістьіз них містить чітку пропозицію негайно зробити імпульсну покупку.
Кожнепідприємство мусить формувати свій ефективний комплекс маркетинговихкомунікацій, ураховуючи велику кількість факторів, зокрема характер продукту ітип ринку, стадію життєвого циклу товару, обрану стратегію його просування.
Маркетинговікомунікації спрямовані на інформування, переконання та нагадування споживачампро підприємство. Тут стимулюється збут товару, створюється і забезпечуєтьсяімідж фірми в очах громадськості.
Метоюмаркетингових комунікацій є формування попиту та стимулювання збуту.
Системамаркетингових комунікацій складається з чотирьох рівнів:
— реклама;
— publicrelations;
— стимулюваннязбуту;
— персональнийпродаж.
Реклама
Реклама фірми «Горуцьке»в основному орієнтується на підтримання у свідомості споживачів позитивногоіміджу нашої торгової марки. Але на даному етапі завданням реклами єінформування споживачів про випущений фірмою новий товар, його характеристикита можливості придбання.
Оскількипорівняна вартість звернення в періодичних виданнях є вищою, а їхрозповсюдженість нижчою, в газетах і журналах рекламу вирішено не розміщувати.
Ми вважаємо запотрібне використовувати друковану рекламу (буклети, календарі тощо) ірозповсюджувати її в громадських місцях.
Стимулюваннязбутупередбачає різноманітні знижки, розпродажі, лотереї тощо.
Отже, стимулюваннязбуту передбачає мотивацію споживачів.
Персональнийпродаж:для організаторів різноманітних свят, бенкетів, весіль, які роблять великезамовлення безпосередньо у виробника проводяться спеціальні консультації привиборі коньяку, щоб вони як найкраще підкреслювали атмосферу святкового столу.
3.5Цінова політика підприємства
Другою складовоюкомплексу маркетингу є ціна, яка може мати найрізноманітніші види. Виваженацінова політика здійснює значний вплив на ринковий успіх підприємства. Цінитісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу, передусім із товаром,його якісними характеристиками, рівнем сервісу, тощо. Формування ціновоїполітики передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичнихрішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням цін на нові товари.
Фірмапритримується цінової стратегії щодо показників “ціна-якість”, зокремастратегії створення цінових переваг (стратегії доброякісності). Це даєможливість рекламувати себе так: “ Ми пропонуємо товар тієї самої якості, алеза прийнятними цінами!”.
Доцільно такожзастосувати стратегію не заокруглених цін. Такі ціни на декілька одиниць нижчівід подальшого округленого числа (59 грн.) — здебільшого сприймаютьсяспоживачами як ретельно розраховані і створюють враження трохи нижчого рівняціни, ніж насправді.
Крім вищезазначеного фірма застосовуєстратегію єдиних цін, тобто встановлює однакову ціну для всіх споживачів, якіхотіли б придбати даний товар за аналогічних умов. Така ціна чітко позначаєтьсяна упаковці чи самому товарі і такий підхід зміцнює довіру споживачів і зручнийу практичному використанні.
Оскільки дані товари є частиноютоварного асортименту фірми, то розробляючи цінову стратегію, слід враховуватизв’язок з іншими складовими цього асортименту. Фірма виробляє асортиментнугрупу товарів різного рівня якості і використовує ступеневе диференціюванняцін. На кожному рівні якості коливання цін на аналогічні товари незначне, а припереході від одного рівня якості до іншого ціна змінюється суттєво. У наслідкуформуються так звані “цінові лінії”.
Після визначення цінових стратегійслід переходити до вибору моделі і конкретного методу розрахунку ціни. Упрактиці застосовують різноманітні методи визначення вихідної ціни на товари,які об’єднані у 3 базові моделі:
— модельціноутворення, що базується на витратах виробництва
— модельціноутворення що базується на попиті
— модель, щобазується на конкуренції.
“Горуцьке” (СГТзОВ “Горуцьке”) застосовує модель ціноутворення, що орієнтується на попит, зврахуванням впливу інших моделей, оскільки вони взаємопов’язані. Обрана модельґрунтується на законі попиту, який стверджує, що ціна товару оберненопропорційно впливає на величину попиту на нього.
Початковим етапомформування цін на підприємстві є визначення цілей цінової стратегії. Відпочатку утворення “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) головною цілю своєї діяльностірозглядає забезпечення існування на ринку, покращення фінансово господарськихпоказників, уникнення банкрутства. Впродовж останніх років ця ціль була такожактуальна але на сьогодні підприємство орієнтується на зростання прибутку.Оскільки підприємство випускає продукцію декількох видів то в процесіціноутворення дотримується стратегії ціноутворення в рамках товарноїноменклатури.
Ціни частозмінюються протягом життєвого циклу товару: від високих для залученняпокупців-товарів, що орієнтуються на престиж, до низьких, розрахований намасовий ринок.
Ціни тіснопов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу підприємства, передусім ізсамим товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу.
Рівень цінпов’язаний також з обраною системою розподілу товару і витратами на йогопросування.
Коригуванняцінової політики підприємства передбачає прийняття великої кількостістратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані ізвстановленням цін на нові товари. Після виходу товару на ринок відбуваєтьсяпристосування ціни до змін кон’юнктури ринку на різних стадіях життєвого цинкутовару.
Установлення цінина новий товар здійснюється у декілька етапів.
На першому етапіслід визначити цілі ціноутворення. Які є похідними від загально фірмових цілей,це:
1) Максимізаціяпоточного прибутку;
2) Збільшеннячастки ринку;
3) завоюваннялідерства за якістю продукції;
4) Забезпеченнявиживання фірми.
Фірма завждипрагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі її витрати навиробництва і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку.Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає сенс.
Важливе значенняпри проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні.
Постійні витратифірми за певний період (рік, квартал, місяць) при даних виробничих потужностяхне змінюється із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції. Це процентиза кредит, плата за опалення. Оплата праці менеджерів.
Змінні витратинавпаки – безпосередньо залежать від обсягів виробництва. До них належать,зокрема, витрати на сировину і матеріали, комплектувальні, з/п робітників. Алена одиницю продукції ці витрати залишаються незмінними.
Постійні жвитрати на одиницю продукції навпаки – можуть суттєво коливатися залежно відобсягів виробництва і збуту товару, що видно з формули собівартості оцінціпродукції:
S=V+/>;
Де V = змінні витрати на одиницюпродукції;
F – постійні витрати за певнийперіод часу;
N – обсяг виробництвапродукції.
Сума постійних ізмінних витрат на виробництво і збут товару визначає нижню межу ціни на того.
Хоча максимальнуціну визначає попит на товар, а мінімальну – витрати, орієнтиром длявстановлення конкуретного значення ціни товару в певний період є ціниконкурентів. Тому фірма повинна бути добре обізнана з цінами і якістю товарівконкурентів. Для того можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитуватипокупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб діставати ціни і самі товариміж собою. Якщо товар фірми подібний до товару основного конкурента, воно будезмушена призначити ціну, близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товарунижча, ніж у конкурента то ціна має бути нижча і навпаки.
Стратегічнірішення щодо рівня цін дуже важливі у процесі ціноутворення.
Виділяють двапринципово відмінні типи стратегій щодо цінового рівня:
1) стратегія високих цін;
2) стратегія низьких цін.
Високі престижніціни асоціюються у споживачів із високою якістю товарів, що зумовленавикористанням коштовних матеріалів, а також високим рівне сервісу. Висока ціна,відіграючи роль індикатора якості, має найбільший вплив при купівлі складних іцінних товарів.
Низькі ціни,привабливі для значної частини ринку, дають змогу збільшувати обсяги продажутоварів, вести активну цікаву конкуренту боротьбу.
Висновки і рекомендації
Проведенийаналіз економічних показників показав, що ТзОВ „Горуцьке” необхідне оновлення вбагатьох сферах роботи, зокрема оновлення техніки. Також не менш важливим є розробката складання маркетологами нових стратегій просування товару на ринок задлякращого розвитку товариства.
Виробленняринкової стратегії підприємства повинно визначатися глобальними ілокальнимицілями діяльності та вибору кращих сегментів. Така діяльність зможе забезпечитивибір цілей: приведення експортного потенціалу підприємства у відповідність ізцими цілями та вибір кращих партнерів.
Другиммоментом, не менш важливим є робота з кадрами. Необхідно провести масштабнепідвищення кваліфікації працівників. Необхідно запровадити відділ, якийбезпосередньо візьме на себе обов'язки просування товару на ринок. Відповіднозбільшить прибутки у підрозділі за рахунок своєї діяльності.
Роботу головнихспеціалістів будувати більш демократичними шляхами. Адже, якщо більше надаватиспеціалістам влади, відповідно підвищити контроль, тим більше вони зможутьрозширити виробництво.
Список використаної літератури
1. Статуттовариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ „Горуцьке”. / Нова редакція. – с. Гірське– 2000 р.
2. Річнізвіти про господарську діяльність ТзОВ „Горуцьке” – 2006-2008 роки.
3. АндрушківБ.М. Основи теорії та практики управління – Львів: Світ, 1993 – 201 с.
4. В.В.Липчук, А.П. Дудяк, С.Я. Бугіль Маркетинг: основи теорії та практики.Навчальний посібник./ За загальною редакцією В.В. Липучка. – Львів: «Новий Світ- 2000»; – 2003. – 288 с.
5. ВиноградськийМ.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М.: «Організація праці менеджера» Київ.:Кондор. 2003.