Газова промисловість Росії
Зміст
Вступ
1. Основні підсумки діяльності ВАТ«Газпром»
2. Газова промисловість Росії:проблеми
3. Газова промисловість Росії:перспективи розвитку
Висновок
Список літератури
Вступ
У періодринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалисяструктурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за періодсоціально-економічних реформ 1991-1999 рр… сформувалося понад десятиконкурують один з одним великих вертикально інтегрованих компаній, газовапромисловість не відчувала процесу дроблення і зберегла монопольне становище навнутрішньому та зовнішньому ринках газу.
Найбільшийросійський виробник газу — державний концерн «Газпром» — акціонувався як єдинавертикально інтегрована компанія, що об'єднала в собі здобич, переробку,магістральний транспорт і зберігання природного газу. РАТ «Газпром», утворене в1993 р. на підставі Указу Президента Росії, об'єднало територіальні підрозділиконцерну «Газпром» (за винятком розташованих в ізольованих району об'єднань«Норільскгазпром» і «Якутскгазпром»).
З моментустворення РАТ «Газпром» спеціальною урядовою постановою був (з липня 1993 р.)запущений механізм індексації цін на газ, пов'язаний з темпами інфляції. Цестало основною причиною поступового наближення внутрішніх оптових цін на газ дозваженими цінами експортних контрактів, тобто до світових цін, що складаютьсяна європейських ринках газу.
Станом на кінець1995 р. такі ціни піднялися до позначки 55,6 дол. / 1 тис. м3, що становилобільше двох третин від рівня середніх експортних цін на газ. У відповідьросійські споживачі газу стали в масовому порядку ухилятися від сплати запаливо або намагатися розплачуватися товарами власного виробництва зазавищеними цінами. Виникла відома проблема неплатежів, почасти цілком законних,регульованих постановами уряду про заборону відключення деяких категорійспоживачів.
Безумовно, щоіснують внутрішні ціни на газ в умовах неплатежів не стимулюють збільшеннягазовидобутку і, що ще важливіше, технічного переозброєння газовоїпромисловості, а також розвитку нових газопромислові родовищ.
Всі вищенаведеніфактори обумовлюють актуальність і значимість тематики роботи на сучасномуетапі, спрямованої на глибоке і всебічне вивчення газової промисловості Росії.
Метою даноїроботи є систематизація, накопичення і закріплення знань про газовоїпромисловості Росії.
Відповідно допоставленої мети в роботі передбачається вирішити такі завдання:
— Розглянутиосновні підсумки діяльності ВАТ «Газпром»;
— Вивчитипроблеми газової промисловості Росії;
— Охарактеризуватиперспективи розвитку газової промисловості Росії.
1.Основні підсумки діяльності ВАТ «Газпром»
У 2006 роціГрупа, що об'єднує ВАТ «Газпром» і його найбільші дочірні і залежні товариства,працювала стабільно, надійно забезпечуючи постачання аза споживачам країни і наекспорт.
У цілому звітнийрік завершено з позитивними виробничими економічними результатами. Збереженолідируючі позиції у видобутку, транспортуванні і переробці природного газу. Начастку Групи припадає майже 90% газу, добутого в країні. Організаціями Групивидобуто 523, 2 млрд. куб. м газу, що на 22, 4 млрд. куб. м нижче рівня 1999року. У сформованій обстановці, коли на базових родовищах відбувається природнепадіння видобутку, для її стабілізації вжити заходів щодо прискореного введенняв експлуатацію Заполярного родовища, де в найближчі роки намічається видобуватидо 100 млрд. куб. м газу на рік.
Росія єнайбільшим ринком збуту газу. По магістральних водопроводах ВАТ «Газпром»споживачам Росії було поставлено 308, 4 млрд. куб. м газу, що більше рівня 1999р. На 8, 6 млрд. куб. м.
Експорт газу вкраїни Західної та Східної Європи склав близько 129, 0 млрд. куб. м, що на 2, 2млрд. куб. м більше, ніж у 1999 році, а поставки газу в країни СНД і Балтіїзалишилися на рівні 1999 року.
У підземнісховища газу було закачано 60, 3 млрд. куб. м, у тому числі на території Росії- 46, 0 млрд. куб. м, і відібрано 53, 3 млрд. куб. м, у тому числі на територіїРосії 39, 1 млрд. куб. м, що дозволило в період різких похолодань покритидодаткові потреби в газі російських і зарубіжних споживачів.
Об'єм видобуткугазового конденсату та нафти в порівнянні з попереднім роком зріс більш ніж на0, 1 млн. т і досяг 10 млн. т. Видобуток газового конденсату головним чиномзабезпечувалася за рахунок розробки газоконденсатних покладів Уренгойського іЯмбурзького родовищ у Західному Сибіру, а також Оренбурзького й Астраханськогородовищ.
Видобуток нафтиздійснювалася з нафтових оторочек Уренгойського і Оренбурзького родовищ.
Група володієунікальними сировинними ресурсами. Її частка у світових розвіданих запасах газустановить 20%, у російських — 65%. Станом на 01.01. 2001 Розвідані запаситовариств Групи оцінюються у 29, 9 трлн. куб. м нафти і конденсату — 1, 9 млрд.т.
На початок 2001р. Група мала 157 ліцензій на надрокористування, в тому числі 104 ліцензії — зправом розвідки і видобутку, 53 — на геологічне вивчення надр.
У результатіпроведення геологорозвідувальних робіт відкриті родовища: Північно-Каменомиськеі Каменомиське (море) в акваторії Обской губи, Східно-Ведмеже нафтове родовище,Південно-Гривенське газове родовище. Відкриті нафтові поклади на Ямбурзькому іСхідно-прибережних родовищ.
У 2006 роцікомпанія «де Гольдер енд Макнотона» продовжила роботу з аудиту запасіввуглеводнів. У цілому незалежній експертизі за міжнародними стандартами (SEC)піддано: 84% запасів газу, 71% конденсату, 60% нафти.
Аудит підтвердивобсяг запасів вуглеводнів товариств Групи і високий коефіцієнт переведеннязапасів категорій А + В + С1 в категоріях «доведених» і «ймовірних».
Сума «доведених»і «ймовірних» запасів газу по родовищах становить 19, 4 трлн. куб. м. Поточнавартість запасів оцінюється в 41, 4 млрд. дол. США.
У 2006 році булоперероблено 35, 3 млрд. куб. м газу і 9, 3 млн. т нестабільного конденсату танафти. У порівнянні з 1999 роком переробка газу зросла на 456 млн. куб. м,стабілізація конденсату — на 83 тис. т. Виконання програми, спрямованої напоглиблення переробки газу, газового конденсату та нафти, дозволило збільшитивипуск бензину — на 1,9%, зрідженого газу — на 34, 5%, гелію — на 14%, сірки — на 10, 2%.
У 2006 році дляпідтримки видобутку вуглеводнів, розвитку потужностей для підземного зберіганнягазу та забезпечення приросту сировинних ресурсів буровими організаціями Групиі залученими організаціями було пробурено 109 свердловин, в тому числі 89свердловин в експлуатаційному бурінні, з них 49 на ПСГ, і 20 розвідувальних.Сумарна проходка склала 244, 2 тис. м. з метою підвищення ефективності розробкиродовищ і бурових робіт тривало будівництво похило спрямованих свердловин згоризонтальним ділянкою стовбура. Загальна кількість горизонтальних свердловинв суспільствах Групи досягло 173 одиниці.
Стабільнефункціонування товариств Групи забезпечувалося в першу чергу за рахунокспрямування на їх розвиток значних обсягів капітальних вкладень.
Протягом рокуосвоєно капітальних вкладень в обсязі 101, 2 млрд. руб., У тому числі 95 млрд.руб. з промислового будівництва. Основними об'єктами інвестицій булооблаштування Заполярного родовища, реалізація проектів «Ямал» і «Блакитнийпотік» (Росія — Туреччина), розширення підземних сховищ і реконструкціягазотранспортної системи.
У промисловуексплуатацію було введено більше 1000 км магістральних газопроводів тагазопроводів — відводів до населених пунктів, 4 компресорні станції, 2установки підготовки газу на 20, 0 млрд. куб. м на рік, підключено 166експлуатаційних свердловин на родовищах і підземних сховищах газу.
Для підвищенняефективності експорту російського газу в Європу ВАТ «Газпром» здійснює проект«Ямал — Європа». У 2006 році продовжувалися роботи з будівництва лінійноїчастини білоруської ділянки газопроводу. Введена в експлуатацію на територіїБілорусії КС «Несвіжський» потужністю 32 МВт і на території Польщі — КС«Влоцлавек». Це дозволило збільшити поставки газу в країни Західної та СхідноїЄвропи за новим коридором, що з'єднує газотранспортну систему Торжок — Мінськ — Івацевичі з польською та німецькою ділянками газопроводу Ямал-Європа.
Для збільшенняпостачань газу на турецький ринок, поряд з розширенням діючої системигазопроводів на Балканах, реалізується проект «Блакитний потік». У рамках цьогопроекту ВАТ «Газпром» у тісному співробітництві з компанією ЕНІ будує новиймагістральний газопровід для поставок газу з Росії через акваторію Чорного морядо Туреччини. експорт газу до Туреччини по цьому маршруту планується почати вкінці 2002 року. Міжурядовою Угодою передбачаються наростаючі поставки газу доТуреччини протягом 25 років з виходом на максимальний рівень — 16 млрд. куб до2008 р.
Для забезпеченнявисокої працездатності газотранспортної системи ВАТ «Газпром» реалізуєтьсякомплексна програма модернізації та реконструкції лінійної частини газопроводівта газоперекачувальних агрегатів. У рамках програми на компресорних станціях зазвітний період виконано реконструкцію 45 агрегатів загальною потужністю 625МВт, в тому числі модернізовано 24 агрегату і замінений 21 агрегатреконструкція проводилася з використанням вітчизняного та імпортногообладнання.
У 2006 роцівиконано 18 комплексів планово — попереджувальних ремонтів. Відремонтовано 549км газопроводів, 65 дефектних ділянок газопроводів і 233 одиниці запірноїарматури, підключено 25 технологічних перемичок, 208 ниток підводних переходів.
Широкезастосування отримало діагностичне обстеження газопроводів, що проводитьсяметодами внутрішньо трубної інспекції (обстежено дефектоскопами 14,2 тис. км)електромеханічних вимірювань (обсяг щорічних обстежень доведений до 40 тис. км)та аерокосмічного моніторингу. Аварійність газопроводів за останні два рокизафіксовано на рівні 0, 2 випадки на тисячу кілометрів, що значно нижче, ніж упопередні роки.
У звітному роцісуттєво покращилась ситуація з оплатою газу. Заборгованість споживачів Росії напочаток 2001 року становить 80, 1 млрд. руб., Знизившись за рік на 21, 1 млрд.руб.
Виручка відреалізації газу споживачам Росії і за кордоном виросла на 155 млрд. руб. ісклав 413 млрд. руб.
Поточні поставкигазу в 2006 році оплачено на 70%. Серед найбільших неплатників залишаютьсяорганізації електроенергетики — 28, 7 млрд. руб., Агрохімії — 2, 0 млрд. руб.,Металургії — 1, 4 млрд. руб. Борг організацій, що фінансуються з бюджетів усіхрівнів, склав 10, 1 млрд. руб., В тому числі з федерального бюджету — 3, 5млрд. руб.
Утериторіальному розмірі 50 регіонів Російської Федерації зменшилизаборгованість. У числі цих регіонів Кіровська, Архангельська, Омська,Рязанська, Новгородська, Псковська, Оренбурзька, Пензенська, Білгородськаобласті, республіки Удмуртія, Татарстан, Комі, Краснодарський край та ін. в тойже час практично безкоштовно протягом півтора і більше років отримують газКабардино-Балкарська Республіка, Чеченська Республіка Ічкерія, РеспублікаПівнічна Осетія — Аланія, Республіка Інгушетія, Орловська область та ін.
Заборгованістькраїн СНД збільшилася за рік на 12% і склала майже 2 млрд. дол. США.
2.Газова промисловість Росії: проблеми
Експорт газу єдля РАТ «Газпром» тим «буфером», який оберігає його від банкрутства ізабезпечує стійке фінансове положення також і всередині країни за рахунокперерозподілу. коштів навіть в умовах жорсткого оподаткування.
Наближення доцивілізованого внутрішнього ринку газу може бути обумовлено тільки загальнимпідйомом економіки Росії, супроводжуваним різким скороченням неплатежів ізацікавленістю потенційних споживачів в гарантованих поставках газу.
У перехідний дотакого ринку період пріоритет повинен бути відданий державному регулюваннюринку при збереженні монополії РАО «Газпром». Надалі, мабуть, у найближчі роки,в залежності від досягнутих темпів зростання ВВП і продукції промисловості слідочікувати етапу створення конкурентного середовища та частковогосаморегулювання газових ринків.
Умови державногорегулювання внутрішнього газового ринку були закладені в 1995 р, коли бувприйнятий Закон РФ «Про природні монополії», а також видано Указ Президента РФпро утворення Федеральної економічної комісії (ФЕК).
У сучаснійросійській економіці, на думку більшості фахівців, включаючи Р. І. Вяхірєва іА. А. Макарова, регулювання газового ринку повинне враховувати тенденціютериторіальної диференціації цін на газ і відмову від зрівняльного підходу доформування цих цін.
Зараз натериторії Росії газ для промислових підприємств коштує майже однаково. І хочавитрати на його транспортування досягають 75% реальної вартості, різниця втарифах становить всього 25%. До 1998 р. не було і цієї різниці. Одну й ту жціну за газ платили і в Західному Сибіру, де видобувається велика частинаросійського газу, і за тисячі кілометрів від неї — Центральному Чернозем’я абоРостовській області.
Завданнярозробки принципів раціонального територіального зонування Росії і формуваннязональних цін на газ поки все ще далека від вирішення, хоча існують попередніоцінки РАТ «Газпром» рівня цін на газ для періоду 1996-2006 рр… нарегульованих зональних ринках Росії (в дол. / 1 тис. м3, без ПДВ і акцизнихзборів).
Слід зазначити,що перехід до диференційованої системи цін на природний газ пов'язаний з рядомістотних труднощів, головні з яких пов'язані з соціальними обмеженнями назростання цін для споживачів з низькою платоспроможністю, а також знезавершеністю методології обліку виробничих витрат на всіх стадіях просуваннягазу до споживача — від видобутку до розподілу між окремими категоріямикористувачів.
Ще однапроблема, що має для газової галузі особливе значення, — енергозбереження.
У квітні 1996 р.було прийнято Федеральний закон «Про енергозбереження», який визначає основніпринципи енергозберігаючої політики, її економічні та фінансові механізми, якідозволяють, зокрема, продавати зекономлений газ за договірними цінами як навнутрішньому, так і на зовнішніх ринках, а також отримувати різні пільги зоподаткування та митних зборів.
Прийняття цьогозакону дозволяє
• знизитинавантаження на навколишнє середовище і скоротити природоохоронні витрати;
• зберегтипотенціал газових запасів вугілля для майбутніх поколінь;
• пожвавитидіяльність малого та середнього бізнесу, що використовує ресурси, щовивільняються газу для виробництва моторного палива, скрапленого газу длянаселення та ін.;
• знизитиенергоємність ВВП і продукції промисловості.
3.Газова промисловість Росії: перспективи розвитку
Намітилася, вкінця 90-х рр… стабілізація економіки Росії сприяє зростанню внутрішньогоспоживання газу в Росії, а також поступового відновлення зростаннягазовидобутку.
У цих умовах РАТ«Газпром» проводить активну стратегію, спрямовану на збереження монополії нарегульованих зональних ринках газу. В якості регульованих покупців при цьомувиступають регіональні газорозподільні компанії і великі кінцеві споживачігазу, безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів. Передбачається, щоу випадках перевищення встановлених ФЕК граничних рівнів річного споживаннягазу споживачі будуть виводитися на контрактний нерегульований ринок. Ціни нарегульованих і нерегульованих фрагментах зональних ринків газу при використанніРАТ «Газпром» активної стратегії можуть відрізнятися майже в 2 рази. За данимиРАТ «Газпром», ціни на зональних ринках газу поблизу західного кордону Росії,тобто на експортних «висновках» російського газу, нині впритул наблизилися доекспортних цінами в нерегульованому секторі.
Нинішня відноснастійкість газового сектора економіки пояснюється насамперед тим, що збереження«Газпрому» як єдиної структури зупинило розпад господарських зв'язків,характерний для промисловості пострадянського періоду.
На підтримкуефективності діяльності РАО «Газпром», безумовно, впливають як високий рівенькапіталізації компанії, яка бере участь у великих інвестиційних проектах ірозширює ринки збуту газу, так і фактор масштабу діяльності, виробничої тафінансової понад концентрацією. Для РАТ «Газпром» у ВВП Росії наближається до10%, частка податкових надходжень до державного бюджету перевищує в середньому20%, а частка видобутку газу в РФ — 91%. Разом з тим функціонування «Газпрому»як замкненої державної системи, на виході якої ціни на газ регулюються урядом,має і свої мінуси.
Можна поставитипід сумнів економічну ефективність системи, в якій приховані від сторонніх очейреальні витрати виробництва і не завжди обґрунтовані ціни для споживачів газу. Таж проблема злісних неплатежів свідчать про перевищення цін над рівнемплатоспроможного попиту.
Особливо слідвідзначити, що зберігається експортна ефективність РАТ «Газпром» базується наексплуатації родовищ-гігантів, запаси яких обчислюються сотнями мільярдів ітрильйонів кубічних метрів природного газу. Вичерпання цих родовищ, великачастина яких розташована у важкодоступних приполярних районах і на шельфахзамерзаючих морів Арктики і Далекого Сходу, призведе до різкого зростаннявитрат на освоєння та експлуатацію менш великих родовищ. У кінцевому рахункуконкурентоспроможність «Газпрому» на зовнішніх ринках може бути підірвана, і цетреба враховувати.
Представляється,що при наявності великої кількості аргументів «за» і «проти» централізації«Газпрому» доводи останніх звучать все більш переконливо в міру просуванняРосії до реального ринку.
Як видається,недосконалість структури та діяльності РАО «Газпром» значною мірою єрезультатом відсутності державної програми перетворення газовій галузі, а таксамо спеціального закону про газопостачання, що регламентує структуру іорганізацію газопостачання (так, як це робиться в інших країнах з розвиненоюгазовою промисловістю). Ініційоване державою газове законодавство і програмаперетворень газової промисловості, на наш погляд, повинні включати як варіантицілісної стратегії розвитку газової галузі, так і механізми, методи управлінняі контролю за її реалізацією.
Вже майже невикликає суперечок теза про необхідність розвитку всередині «Газпрому»конкурентного середовища.
Головна відмітнаособливість назрілого етапу реформування РАО «Газпром», визнана самимкерівництвом монополії, полягає в поступовому демонтаж вертикально інтегрованоїорганізації газової промисловості країни. Створення самостійних дочірніхгазодобувних компаній зі своїми контрольними пакетами акцій, а також збутовихкомпаній, що забезпечують міжрегіональні та експортні поставки газу, призбереженні єдиної державної газотранспортної компанії повинно дозволитизбільшити частку газу, продаваного за вільними ринковими цінами.
Освітасамостійних газодобувних компаній за наявності єдиної контрольованої державоютранспортної компанії має створити конкурентний ринок на виходах магістральнихгазопроводів, характерною рисою якого буде контрактна схема взаємовідносинвиробників газу з його споживачами. Частка споживачів, які виходять наконтрактний ринок газу, буде збільшуватися зі зростанням промисловоговиробництва в країні. У міру зміцнення на ринку великих незалежних газовихкомпаній за доцільне послаблювати монопольне становище РАТ «Газпром», залишившийому функції генерального експортера газу і відповідального за регульованучастину внутрішнього газового ринку.
Державнагазотранспортна компанія повинна управлятися ринковими методами і бути в своїйоснові відкритим акціонерним товариством, мають певні аналогії з РАО ЄЕС ізарубіжними енергетичними компаніями типу «Рургаз» і «Газ де Франс».
У цьому випадкудержава мала б змогу проводити гнучку тарифну політику по відношенню до окремихспоживачам газу та регіонах у цілому. Так, тарифи на доставку газу можуть бутискорочені для регіонів, що здійснюють піонерних газифікацію, для споживачів, щозабезпечують енергозбереження або ефективні природоохоронні заходи.
Видобутокприродного газу в Російській Федерації в цілому і по основних газодобувнимрегіонами у період соціально-економічних реформ знизилася з 1993 по 1998 р. з618 до 591 млрд. м3 або на 10%, У Західному Сибіру промислове витяг газу за ціж роки зменшилося з 563 до 542 млрд. м3 (також приблизно на 10%).
Виняток склалиПоволзький і Далекосхідний райони, де приріст видобутку газу склав відповідно 6і 5%.
Слід зазначити,що спостерігалося в 90-і рр… скорочення обсягів видобутку газу в країні булозначно меншим порівняно з падінням обсягів промислового виробництва, якідосягли в середньому по країні майже 50%.
Висновок
Отже, в 2006році прибуток товариства Групи до сплати податків (за зведеної звітності)склала 125, 2 млрд. руб., Збільшившись у порівнянні з 1999 роком на 72%. Чистийнерозподілений прибуток склав 60, 7 млрд. руб.
Чисельністьпрацівників, включаючи дочірні акціонерні товариства, на 1 січня 2001 рокусклала 308, 8 тис. чоловік.
ВАТ «Газпром»проводить активну політику щодо розвитку ринку своїх цінних паперів і захистуінтересів акціонерів. За підсумками першого півріччя 2000 р. Було прийняторішення про виплату дивідендів у розмірі 1, 66 млрд. руб. в цілому за звітнийрік Рада директорів рекомендує виплатити 7, 1 млрд. руб. (За 1999 рік виплачено2, 37 млрд. руб.). ставлення виплачуваних ВАТ «Газпром» дивідендів до ринковоїкапіталізації компанії є найвищим в порівнянні з іншими російськими громадамипаливно-енергетичного комплексу.
Середня ринковакапіталізація ВАТ «Газпром» за 2000 рік склав 7, 94 дол. США, що в 1, 7 разиперевищує аналогічний показник попереднього року.
За звітнийперіод ціна на акції ВАТ «Газпром» на Московській фондовій біржі (МФБ)збільшилася в 1, 13 рази і склала на кінець року 8, 23 руб. за акцію (0, 29долара США в перерахунку за курсом ЦБ на 31.12.2000 р.). Сукупний обсяг торгівна МФБ склав 2293 млн. акцій.
газовий капіталізаціяінфляція монопольний
Списоклітератури
1. Стратегія розвитку газовоїпромисловості Росії / / Під загальною редакцією Вяхірєва Р.І. і Макарова А.А. // М: Вища школа, 1997. С. 340.
2. Некрасов А. Є., Борисова І. І,Крітініна Ю. С. та ін. Ціни на енергію в економіці / / «Проблемипрогнозування», 1996. № 3.
3. Зав'ялова Л М Не тільки вреформі справу. Про реструктуризацію та реформування газової галузі Росії / /«Нафтогазова вертикаль», 1998.