Міністерствоосвіти та науки України
НаціональнийТехнічний Університет
“ХарківськийПолітехнічний Інститут”
Кафедраорганізації виробництва та управління персоналом
Методичнівказівки до виконанняекономічної частини дипломних проектів і робіт
Длястудентів спеціальності АХТС і ЕКМ денного та заочного відділення
Укладач ст. викл.О.Г.Нікітін
ХарківНТУ ХПІ 2008
Загальніположення
Техніко-економічнеобґрунтування (ТЕО) – це обов'язкова складова частина будь-якого інвестиційногопроекту, тобто проекту, що потребує певних фінансових витрат. Основна метарозробки ТЕО – дати фінансову оцінку передбачуваних витрат та одержуваногокорисного результату, а також оцінити прибутковість проекту і, в кінцевомупідсумку, економічну доцільність його розробки та впровадження.
В економічнійчастині дипломного проекту проводиться техніко-економичне обгрунтування рішеньпо розробці та впровадженню нової техніки, технології і засобів автоматизації.Економічна частина проекту оформлюється окремим розділом пояснювальної запискив обсязі 10-12 сторінок і складається з таких розділів (нумерація умовна):
Розрахункивиконуються на основі даних, зібраних при проходженні переддипломної практики,у відповідності із рекомендаціями та нормативно-довідковими матеріалами данихметодичних вказівок, лекційним матеріалом курсу “Організація виробництва імаркетінг”.
Оформленняпояснювальної записки повинно відповідати стандартам НТУ “ХПІ”.
1.Обґрунтування необхідностірозробки
Нова техніка,технологія, засоби автоматизації, що розробляються і впроваджуються увиробництво, повинні приносити певний корисний результат – ефект. Ефект можепроявлятися у поліпшенні умов праці працюючих (соціальний), в зниженнішкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище (екологічний), упідвищенні безпеки держави (оборонний), та, врешті, в економії витратпідприємства на виробництво продукції та збільшенні його прибутку(економічний).
Абсолютнавеличина економічного ефекту без співставлення його з витратами підприємства недозволяє однозначно оцінити, наскільки вдалим виявився відповідний іноваційнийпроект. Таку оцінку дають показники економічної ефективності (прибутковості)проекту.
При впровадженніінвестиційного проекту підприємство несе разові витрати, пов'язані з розробкоюпроекту, а також з придбанням і налагодженням необхідного обладнання, засобівпрограмного забезпечення і таке інше.
Такі разові витратиназивають капітальними витратами або інвестиціями. При використанні іноваційпідприємство отримує певний ефект, що зазвичай виражається прирістом прибутку.При розрахунках ефективності необхідно врахувати додаткові річні витратипідприємства, пов'язані з експлуатацією нового обладнання. Величина щорічногоприбутку, додатково одержуваного підприємством за рахунок впровадженняінвестиційного проекту, повинна бути достатньо високою у порівнянні зкапітальними витратами підприємства та у порівнянні з іншими можливимиваріантами вкладення коштів у розвиток виробництва.
В цьому розділіпояснювальної записки необхідно стисло відповісти на такі питання: для якоговиробництва розроблена система автоматизації; які в неї основні контури іпараметри регулювання; яким чином регулювання цих параметрів призводить дополіпшення економічних показників виробництва; які основні напрямки отриманняефекту при запровадженні проекту:
– економія витратна виробництво продукції (сировина, реагенти, енергоносії: газ, пара, вода,стисле повітря);
– зростанняобсягу виробництва;
– підвищенняякості продукції;
– зниженнязбитків від забруднення навколишнього середовища і тому подібне.2. Розрахунок витрат на проектування
Розрахунок витратна розробку проекту Зп по так званому “трудовому” методу оформлюєтьсядокументом – кошторис витрат по формі таблиці 2.1.
Табл. 2.1 –Кошторис витрат на проектуванняНайменування статей витрат Сума, грн Обґрунтування
1 Зарплата проектувальників.
2. Відрахування на соціальні потреби.
3. Контрагентські роботи і послуги.
4. Витрати на відрядження.
5. Інші прямі витрати.
6. Усього прямих витрат.
7. Накладні витрати.
8. Планові накопичення.
9.Усього, кошторисна вартість проекту.
10. Податок на додану вартість.
11. Загалом, договірна ціна розробки Зп.
Заробітна платапрацівників визначається виходячи з кількості виконавців, діючих посадовихокладів та кількості місяців їх участі в розробці проекту. Рекомендованакількість виконавців – 3чол.; тривалість розробки – 5місяців. Розрахунокзарплати проводиться по формі таблиці 2.2.
Табл. 2.2 –Розрахунок заробітної плати проектувальниківN Посада Оклад, Кількість Сума п/п виконавця грн/міс чол. місяців з/п, грн. Усього зарплати: /> /> /> /> /> />
Сума відрахуваньвід зарплати на соціальні потреби визначається по встановленому нормативу увідсотках від суми заробітної плати (див.додадок).
Контрагентськіроботи – це роботи, що виконуються на замовлення організації-проектувальникаіншими організаціями – субпідрядниками. Вартість таких робіт може складати10-20% від суми зарплати основних виконавців роботи.
Витрати навідрядження зазвичай визначають прямим підрахунком – по передбачуванійкількості і середній вартості одного відрядження.
Інші прямівитрати включають вартість спеціального обладнання, витратних матеріалів таканцелярських товарів і можуть складати 40-50% від видатків на заробітну плату.
В рядку 6. Усьогопрямих витрат записується підсумкова вартість по пп. 1-5.
Рядок 7. Накладнівитрати враховує загальногосподарчі витрати по забезпеченню проведення роботи:витрати на опалення, електроенергію, амортизація будівель, зарплатуадміністративного персоналу та інше. Вони визначаються в процентах (30-40%) відсуми прямих витрат по даній роботі.
Рядок 8. Плановінакопичення. Це – прибуток, що йде на розвиток матеріально-технічної базиорганізації-проектувальника і преміювання її працівників. Величина накопиченьвизначається у відсотках (20-30%) від суми прямих і накладних витрат.
Рядок 9. Усьогокошторисна вартість проекту – сума прямих і накладних витрат та плановихнакопичень (рядки 6,7,8).
Рядок 10. Податокна додану вартість визначається по діючому нормативу від кошторисної вартості проекту.
Договірна ціна(п.11) розраховується як сума кошторисної вартості роботи та податку на доданувартість і визначає ті витрати на проектування, що несе підприємство-замовник.
3.Розрахунок капітальнихвитрат підприємства
У складікапітальних вкладень К підприємства, що впроваджує інноваційний проект,зазвичай враховуються:
– витрати напроведення науково-дослідних і проектно-конструкторских робіт (витрати нарозробку проекту) Зп;
– вартістьпридбання, доставки, монтажу, налагодження обладнання Зоб;
– вартістьдодаткової виробничої площі (якщо в ній є потреба) Зпл;
– остаточна(неамортизована) частина вартості обладнання, що замінюється Сост, івитрати на його демонтажСдем;
– ліквідаційнавартість обладнання, що замінюється Лс – включається зі знаком “мінус” ;
– витрати напоповнення оборотних коштів підприємства (при необхідності) Зос;
– додатковівитрати по охороні праці та навколишнього середовища Зохр:
К=Зп+Зоб+Зпл+Сост+Сдем–Лс+Зос+Зохр
Якщо розробкаіноваційного проекту здійснюється силами самого підприємства, що впроваджуєпроект, витрати на проектування Зп визначаються як кошторисна вартістьвідповідних робіт.
При розробціпроекту іншою організацією витрати підприємства-замовника проекту визначаютьсяяк договірна ціна розробки з урахуванням податку на додану вартість.
Витрати нарозробку іноваційного проекту можуть бути чималими і не виправдатися привпровадженні на одному підприємстві. Вихід з такого положення можна знайти утиражуванні розробки – впровадженні на декількох споріднених
підприємствах.При цьому договірна ціна реалізації проекту на одному підприємстві відповіднимчином знижується.
У дипломнійроботі в складі капітальних вкладень підприємства, пов'язаних з розробкою тавпровадженням системи автоматизації технологічного процесу, рекомендуєтьсявраховувати:
– вартістьпридбання, доставки, монтажу, налаштування приладів і засобів автоматизаціїЗоб;
– витрати напроведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт (витрати нарозробку проекту)Зп.
К=Зоб+ Зп
Договірна цінапроекту включається до капітальних витрат повністю або частково – в залежностівід можливості тиражування розробки.
В останньомувипадку у даному розділі пояснювальної записки зазначається кількістьпідприємств, на яких передбачається (або можливе) впровадження проекту.
Вартість приладіві засобів автоматизації розраховують по специфікації основного обладнання –переліку засобів, що використовуються, з зазначенням по кожній позиції їхньогонайменування, типу, кількості, прейскурантної ціни за одиницю та загальноївартості. Специфікація складається по формі таблиці 3.1.
Табл. 3.1 –Специфікація основного обладнання САNпп Найменування і тип обладнання Ціна, грн./шт Кількість, шт Сума, грн Всього по основному обладнанню
Вартістьневрахованого у специфікації (допоміжного) обладнання Сдоп визначають увідсотках (8-10%) від вартості основного обладнанняСосн:
Сдоп=Сосн*Пдоп/100,
де Сосн –сумарна вартість по специфікації основного обладнання;
Сдоп – вартість допоміжногообладнання;
Пдоп – процент вартостідопоміжного обладнання.
Таким чином,загальна вартість обладнання Соб складає: Соб=Сосн+Сдоп
Витрати надоставку, монтаж та налаштування технічних засобів автоматизації Зтмвизначають у відсотках (15-20%) від загальної вартості обладнання Соб:
Зтм= Соб * Птм/100,
де Птм –процент витрат на транспортування, монтаж та налаштування обладнання.
Таким чином,загальні витрати на обладнання Зоб складають
Зоб= Соб + Зтм
4. Розрахунокрічних експлуатаційних витрат
На протязі усьоготерміну використання нової техніки підприємство щорічно витрачає певні кошти,пов’язані з її експлуатацією.
Розрахунок річнихексплуатаційних витрат виконується по укрупненим нормативам у розрізі такихскладових:
1. Витратніматеріали Зм – 5% від загальної вартості обладнання Соб.
2. Витрати наелектроенергію Зе – прямим підрахунком, по електричній потужності Wелектрообладнання СА, з урахуванням річного фонду часу її роботи Тса ітарифу на електроенергію Це :
Зе=W*Тса*Це
Взв’зку з тим, що двигуни виконавчих механізмів вмикаються лише при відхиленніпараметрів процесу від значень, встановлених регламентом, час роботиелектрообладнання СА (Тса) на повній потужності менше планового часуроботи технологічного обладнання Тпл.
Співвідношенняцих параметрів встановлює коефіцієнт використання системи автоматизації Кса:
Тса=Тпл*Кса
3. Амортизація За– 15% від загальної суми капітальних витрат К.
4. Витрати на поточний ремонтЗр – 10% від загальної вартості обладнанняСоб.
5. Інші витрати Зін– 5% від витрат на обладнання Зоб.
Загальна сумарічних витрат з експлуатації СА:
Зэкс=Зм+Зе+За+Зр+Зін
Сума річнихексплуатаційних витрат у розрахунку на одиницю продукції підприємства становить:
Cекс=Зекс /Ан,
де Ан –річний обсяг виробництва продукції після впровадження системи автоматизації.
Якщо дляфінансування проекту підприємство залучає кредит банку, до річнихексплуатаційних витрат треба включати щорічну частину суми кредиту, щоповертається, і проценти за користування кредитом. При діючій в нинішній час(2008р.) ставці рефінансування комерційних банків 25-35% річних економічноефективним може виявитися лише проект, що окупається не більше, ніж за рік. Тому підприємству, що бажаєвпроваджувати систему автоматизації, можна рекомендувати не зв'язуватися ізкредитами, а використовувати власні кошти з фонду розвитку виробництва (ізприбутку).5. Розрахунокрічної економії підприємства
Ціллювпровадження систем автоматизації на хімічних виробництвах є можливо більшточне підтримання параметрів технологічного процесу на заданому регламентомрівні. Відхилення параметрів від регламентного рівня є порушенням технології іпризводить до перевитрат матеріальних і енергетичних ресурсів, зниження обсягувиробництва хімічної продукції, підвищеному зносу технологічного обладнання ізбільшенню витрат на проведення його ремонтів. При цьому зниження якостіпродукції може призвести до зниження її ціни та недоотриманню прибутку. Підвищенняконцентрації шкідливих компонентів у викидах підприємства призводить дозбільшення суми штрафних санкцій.
Таким чином,загальна річна економія підприємства від впровадження СА визначається як сумавідвернутих збитків по усіх чинниках при заданої стабільності параметрівтехнологічного процесу. Припроектуванні нової системи автоматизації можна розглядати безпосередню економіюпідприємства за рахунок поліпшення основних техніко-економічних параметріввиробництва:
– зростанняобсягу виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивностітехнологічного обладнання або збільшення планового фонду робочого часу;
– зниженняпитомих витрат сировини, матеріалів та енергоносіїв на одиницю продукції;
– підвищенняпродуктивності праці виробничих робочих, що дозволяє знизити трудомісткістьпродукції і, отже, витрати по оплаті праці (із доплатами та нарахуваннями) усобівартості одиниці продукції;
– зменшеннярічної суми непрямих (умовно-постійних) витрат підприємства, наприклад,зменшення річних витрат на ремонти обладнання за рахунок кращої організаціїремонтних робіт або зниження зносу обладнання;
– підвищенняякості продукції із збільшенням в загальному обсязі реалізації частки продукціїз більш високою категорією якості і більш високою ціною;
– підвищення ступеняочистки промислових відходів і стоків, що дозволяє знизити величину плати завикиди і, завдяки цьому, зменшити суму обов'язкових платежів з прибуткупідприємства.
Загальна річнаекономія підприємства від впровадження СА визначається як сума економії по всіхтехніко-економічних факторах виробництва.
Зниженнясобівартості при зростанні обсягу виробництва продукції
Всі витрати навиробництво продукції можна поділити на дві групи: змінні (вартість сировини,матеріалів, енергоносіїв) та умовно-постійні (амортизація будівель, витрати поуправлінню та ін.).
Річна сумазмінних видатків змінюється пропорційно річному обсягу виробництва продукції.
Річна сума умовно-постійнихвитрат (УПВ) не залежить (в певних межах) від обсягу виробництва продукції. Призростанні обсягу виробництва та сама загальна сума УПВ розподіляється на більшукількість випущеної продукції. В собівартості одиниці продукції частка УПВзменшується, що призводить до загального зниження собівартості. Таким чином,зростання обсягу виробництва продукції призводить до зниження собівартостіодиниці продукції за рахунок зниження в ній частки умовно-постійних витрат.
Якщо Sуп – загальна річна сумаумовно-постійних витрат, а Аст і Ан – обсяги виробництвапродукції до і після впровадження СА, то відповідна величина умовно-постійнихвитрат в собівартості одиниці продукції складає:
Супст=Sуп/Аст, Суп н=Sуп/Ан.
Величина зниженнясобівартості одиниці продукції за рахунок економії умовно-постійних витрат:
ΔCуп=Супст –Супн
Річна економіявитрат підприємства за рахунок зміни частки УПВ у собівартості продукції:
ΔSуп=ΔСуп*Ан.
Економія призниженні прямих витрат
Частину витратпідприємства, безпосередньо пов'язаних із виробництвом продукції, називаютьпрямими витратами.
До їхнього складувходить вартість сировини та матеріалів, а також вартість паливно-енергетичнихресурсів: палива, електроенергії, пара, газу, води, стислого повітря і т. ін.
Системаавтоматизації технологічного процесу завдяки регулюванню подачі матеріалів таенергоносіїв не допускає перевитрат цих ресурсів.
Таким чином, САТП сприяє зниженню витрат матеріальних ресурсів, зменшує собівартість продукціїпідприємства і загальну суму річних витрат на виробництво продукції.
Видатки насировину та матеріали у собівартості одиниці продукції См залежать віднорми витрат Нр та ціни відповідного матеріалу Цм :См=Нр*Цм
Якщо привпровадженні СА знижується норма витрат матеріалу, то нові видатки на матеріалив собівартості :См н=Нр н*Цм
Зниженняматеріальної складової собівартості:
ΔCм=См ст- См н
Зменшення річних витратпідприємства на матеріали :
ΔSм=ΔСм*Ан
Величина видатківна енергоносії у собівартості одиниці продукції Се залежить відпогодинних витрат енергоносія Рчас, годинної продуктивностітехнологічного обладнання Пчас і ціни енергоносія Це :
Се=Це*(Рчас/Пчас)
Якщо привпровадженні СА змінюється погодинна витрата енергоносія або продуктивністьобладнання, необхідно розрахувати нове значення енергетичної складовоїсобівартості :
Се н=Це*(Рчас н/Пчас н)
Тоді зниженняданої складової собівартості :
ΔCе=Се ст- Се н
Зменшення річнихвитрат підприємства на енергоносії :
ΔSэ=ΔСе*Ан
Економія призниженні непрямих видатків
Частину річнихвитрат підприємства, не пов'язаних безпосередньо з виробництвом продукції,називають непрямими видатками. До їхнього складу входять: витрати на ремонти;амортизація основних фондів; управлінські видатки; витрати з підготовкивиробництва та ін. Впровадження системи автоматизації ТП може вплинути назагальну суму цих видатків.
Наприклад, занаявності у складі СА контурів регулювання температури та тиску, за рахунокзменшення часу перехідних процесів та більш точного підтримання технологічногорежиму на встановленому регламентом рівні зменшується знос технологічногообладнання, що дозволяє знизити річні витрати підприємства на проведенняремонтів.
Якщо Sрем сті Sрем н – річні витрати на ремонт технологічного обладнання, а Асті Ан – річні обсяги виробництва продукції до і після впровадження СА, товідповідна величина витрат у собівартості одиниці продукції визначається так:
Срем ст=Sремст/Аст;
Срем н=Sремн/Ан;
Зниженняремонтної складової собівартості :
ΔCрем=Сремст — Срем
Річна економіяпідприємства при зниженні витрат на проведення ремонтів:
ΔSрем=ΔСрем*Ан
Економічнийефект від підвищення якості продукції
Підвищення часткипродукції більш високої якості в загальному обсязі виробництва дозволяєреалізувати більшу її частину по підвищеній ціні, що призводить до збільшеннярічний суми балансового прибутку підприємства. Розрахунок обсягів виробництвапродукції різних категорій якості та річної суми балансового прибуткупідприємства до впровадження СА :
Ав ст =aв ст*Аст; А1 ст=Аст –Ав ст;
Прб ст= (Цв –Сст)*Ав ст. + (Ц1 – Сст)*А1ст,
де aв ст – частка продукції вищої категорії якостів загальному обсязі виробництва;
Ав ст, А1 ст – річний обсягвиробництва продукції вищої та першої категорій якості до впровадження СА;
Цв і Ц1 – відпускна цінапродукції відповідної категорії;
Аст – загальний річний обсягвиробництва;
Сст – собівартість одиниціпродукції.
Розрахунок обсягіввиробництва Ав н, А1 н та суми балансового прибутку Прб н після впровадженнясистеми виконується аналогічно із використанням нових (після впровадження СА)значень вхідних параметрів.
Приріст річноїсуми балансового прибутку підприємства при підвищенні якості продукціївизначається як
ΔПрб=Прбн –Прбст
Ефектвід зниження суми плати за шкідливі викиди
Оскільки плата занаднормативні викиди правиться з прибутку підприємства після вирахування знього податку на прибуток, зниження суми цієї плати призводить безпосередньо дозбільшення річної суми чистого прибутку.
При цьомурозрахунок старої і нової суми чистого прибутку підприємства провадиться поформулах :
Прч ст=Прбст*(1–Пнп/100) – Пвс ст;
Прч н =Прбн*(1–Пнп/100) – Пвс н,
де Пнп –процентна ставка податку на прибуток.
Плата за викидишкідливих речовин у межах встановлених нормативів здійснюється з витрат навиробництво (собівартості продукції). Тому розрахунок економії при зменшенніцієї плати провадиться аналогічно розрахунку економії від зменшення витрат наремонти.
Якщо Sвн сті Sвн н – річна плата за шкідливі викиди в межах встановленихнормативів, а Аст і Ан – річний обсяг виробництва продукції до тапісля впровадження СА, то відповідна величина витрат у собівартості одиниціпродукції :
Свн ст. = Sвнст. / Аст;Свн н = Sвн н /Ан
Зниження відповідноїскладової собівартості :
ΔCвн=Свнст –Свнн
Річна економіяпідприємства при зниженні плати за викиди в межах встановлених нормативів :
ΔSвн=ΔСвн*Ан
6. Фінансові результати впровадженнясистеми та її економічна ефективність
Оцінкаекономічної ефективності іноваційних проектів провадиться на основіспівставленні величини капітальних витрат (інвестицій) і величини корисногорезультату – економічного ефекту, досягнутого за рахунок впровадження проекту.
Основнийфінансовий результат від впровадження проекту – річний приріст так званогобалансового прибутку підприємства :
ΔПрб=(Цн-Сн)*Ан- (Цст-Сст)*Аст,
де Ц –ціна одиниці продукції; С – її собівартість; А –річний обсягвипуску продукції після (н) і до (ст) впровадження системи.
Собівартістьпродукції після впровадження СА розраховується з урахуванням отриманої економіїта додаткових річних витрат з експлуатації СА :
Сн=Сст –ΔC+Cекс,
де ΔC– сумарне зниження собівартості одиниці продукції по усіх розглянутих факторахекономії.
Оскількибалансовий прибуток підприємства оподатковується, річний економічний ефект(корисний результат) від впровадження СА виражається річним прирістом чистогоприбутку підприємства :
ΔПрч=ΔПрб–Нпр=ΔПрб*(1 –Пнп /100),
де Нпр –податок на прибуток;
Пнп – процентна ставка податкуна прибуток.
Основний показникекономічної ефективності розробленої СА – коефіцієнт ефективності капітальнихвкладень, або норма прибутку. Він показує річну суму додаткового чистогоприбутку, отриману з кожної гривні капітальних вкладень у виробництво, івизначається формулою :
Е=ΔПрч /К
Величина,зворотна коефіцієнту ефективності – це строк окупності капітальних витрат –термін, за який кошти, вкладені у іноваційний проект, принесуть підприємствурівну собі суму додаткового чистого прибутку :
Ток=К /ΔПрч
Якщо розрахунковезначення коефіцієнту ефективності більше нормативної його величини,впровадження нового проекту можна вважати економічно ефективним.
На жаль, прийнятеу 1978 році і на разі чинне нормативне значення коефіцієнту ефективностікапітальних вкладень Ен=0.15 не відповідає економічним реаліям сьогодняшньогодня. В умовах нестабільної економіки, високого рівня інфляції і, в особливості,крайньої нестабільності діючого податкового законодавства економічноефективними можна вважати рішення, строк окупності яких не більш 3-4 років, щовідповідає значенню Е=0.25-0.33.
Висновки
Цей розділвключає зведену таблицю основних техніко-економічних показників проекту івисновок про економічну доцільність його розробки та впровадження. До вказаноїтаблиці включаються показники:
– кошториснавартість або договірна ціна проекту;
– витрати напридбання, монтаж і налагодження обладнання;
– сумакапітальних витрат підприємства при впровадженні СА;
– річніексплуатаційні витрати підприємства;
– показники, щохарактеризують економію підприємства при впровадженні проекту (приріст обсягувиробництва, зниження витрат, зростання ціни продукції, зменшення екологічнихзбитків і т. п.);
– річний прирістбалансового та чистого прибутку;
– коефіцієнтефективності капітальних вкладень;
– строк окупностікапітальних вкладень підприємства.
Після таблиціприводиться висновок:
“Аналіз отриманихзначень основних техніко-економічних показників проекту дозволяє зробитивисновок про його економічну доцільність”
або:
“Отриманізначення техніко-економічних показників говорять про те, що розробка івпровадження проекту економічно доцільні.”
Графічна частинадипломного проекту включає ту саму таблицю.
Списоклітератури
1. В.А.Міщенко, Н. І. Погорелов. Організація, планування тауправління на приладобудівних підприємствах. — К.: УМК ВО, 1992.
2. Методика визначення економічної ефективності використанняу народному господарстві нової техніки, винаходів та раціоналізаторськихпропозицій. — М., 1977.
3. Методичні вказівки до виконання економічної частининауково-дослідних дипломних робіт./Сост. Л.В. Жадан,
Л.Н.Папірова.-Харків: ХПІ, 1992.
Додаток
Загальніекономічні нормативи
Мінімальназаробітна плата 545 грн/міс
Нормативвідрахувань на соціальні потреби 40%
Податок на доданувартість 20%
Податок наприбуток 25% Орієнтовні ціни на енергоносії
Електроенергія 36коп/кВт*год
Технічна вода 9грн/м3
Пара 320 грн/т
Природний газ 1250грн/1000м3
Посадовіоклади визначаються множенням ставки першого розряду на тарифний коефіцієнтпотрібної посади з округленням до цілого значення.
Розряди татарифні коефіціенти
для наукових таінженерно-технічних працівниківПОСАДА Розряд Ктар
Старший науковий співробітник
Науковий співробітник
Інженер I категорії
Інженер II категорії
Інженер
Технік
Лаборант
15
14
12
11
10
6
4
2,58
2,42
2,12
1,97
1,82
1,45
1,27
В зв’язку зможливими змінами економічних нормативів їх діючи значення слід уточнити зконсультантом.