Зміст
1. Види податків і методи їхобчислення
2. Бізнес-план
2.1 Форма організаціїбізнесу
2.2 Організаційна схемауправління фірмою
2.3 Обгрунтуваннявиробничої програми
2.4 Розрахунокбеззбитковості підприємства
2.5 Політикаціноутворення
2.6 Розрахунок очікуваногорічного кошторису витрат на виробництво
2.7 Аналіз показниківгосподарської діяльності
2.8 Прибуток і збитки
Висновок
Список використаної літератури
1. Види податків і методиїх обчислення
Провідна роль узабезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесівналежить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика єефективними методами державного регулювання ринкової економики, щозастосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.
Податки — це обов’язковіплатежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів,здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чиіншої країни.
Найповніше сутністьподатків характеризують виконувані ними функції-фіскальна і регулююча.
В усіх державах на різнихетапах їхнього історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальнуфункцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державномубюджеті з метою фінансування державних витрат.
Протягом останніх двохдесятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність їїполягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх. Ця функціязаснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходівекономічних суб’єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність увідповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країнівикористання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.
Класифікація податків.
Податки можна класифікуватитак:
1. За формоюоподаткування-прямі та непрямі
2. За об’єктомоподаткування — на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а привикористанні) і на майно
3. Залежно від рівнядержавних структур, які встановлюють подат-ки,-загальнодержавні та місцеві
4. За способом стягнення- розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потребдержави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини затериторіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та окладні(передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожногоплатника; загальна величина податку формується як сума платежів окремихплатників)
Найбільшого значеннянабула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки встановлюютьсябезпосередньо щодо платників. Це податки на їхні доходи та майно. Непряміподатки- це податки на споживання, тобто на товари та послуги.Непрямі податки єчастиною ціни реалізованих товарів. З підвищенням їх зростають ціни.
Прямі податки містять:особистий прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, на соціальнестрахування і на фонд заробітної плати(соціальні податки), майнові податки, втому числі податки на власність, тощо.
Основними видами непрямихподатків є: акцизи (спецефічні та універсальні), фіскальні монополії, мита.
Податкова політика якзасіб макроекономічного регулювання, властивий економіці ринкового типу, вУкраїні лише починає формуватися. Цей процес ускладнюється насамперед від-сутністю виваженої, реалістичної концепції виходу України з економічної кризи,розробленої на основі певної економічної теорії.Справа в тому, що якщо основнимшляхом виходу економіки з кризового стану вважати стимулювання пропозиції, слідзастосовувати одну податкову політику, якщо ж орієнтуватись на досягненняфінансової стабілізації, передусім низького рівня дефіциту державногобюджету,-іншу.
Невирішеність проблеми наконцептуальному рівні, по- перше, призводить до нестабільності податковоїполітики, що дестабілізує економику, по-друге, зумовлює використання податківне як засобу мобілізації доходів до державного бюджету, тобто у їх фіскальнійфункції. Саме збереження попереднього обсягу доходів бюджету або зростання їхбуло досі головним критерієм при визначенні ставок оподаткування.
Отже, розробка івикористання в Україні податкової політики як засобу макроекономічногорегулювання є одним з найактуальніших сучасних завдань.
Невипадково податковасистема України знаходиться в центрі уваги державних органів країни. Наробляєтьсясистема законодавчо-нормативних актів з цього питання.
Основним законодавчимактом з питань діяльності податкової служби є Закон України ”Про державнуподаткову службу в Україні.”До складу державної податкової служби входять: Головнадержавна податкова інспекція України, державні податкові інспекції по АвтономнійРеспублиці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
Головним завданнямдержавних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податковогозаконодавства, правильністю обчислення, повнотою і соєчасністю сплати до бюджетівподатків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів та внесків додержавних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Державна податкова службадіє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.
Державні податковіінспекції співпрацюють з фінансоивими органами, установами банків, судами таарбітражними судами, Службою безпеки України, органами внутрішніх справ іпрокуратури, а також державною контрольно-ревізійною службою, іншимиконтролюючими органами.
Система оподаткування вУкраїні.
Що ж означає саме поняття“податок”? Це-обов’язковий платіж, який справляється до бюджету з юридичнихосіб(підприємств, установ, організацій) і громадян.
Сукупність податків,зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільовихфондів становить систему оподаткування.
Встановлення і скасуванняподатків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та внесків додержавних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються ВерховноюРадою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими Радаминародних депутатів.
Державні податковіінспекції ведуть облік платників податків.Банки та інші кредитні установивідкривають рахунки платникам податків та інших обов’язкових платежів лише заумови пред’явлення ними документа, що підтверджеє взяття їх на облік удержавній податковій інспекції, і у триденний термін повідомляють про цедержавну податкову інспекцію.
Об’єктомоподаткування(тобто те, що обкладається податком) є доход(прибуток), добавленавартість продукції(робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальневикористання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб.Існують й іншіоб’єкти оподаткування.
Види податків.
В Україні справляютьсязагальнодержавні і місцеві податки.
До загальнодержавнихподатків належать: 1.Податок на добавлену вартість 2.Акцизний збір 3.Податок надоходи (прибуток) підприємств і організацій 4.Прибутковий податок з громадян5.Мито 6.Державне мито 7.Податок на майно підприємств 8.Податок на нерухомемайно громадян 9.Плата за землю 10.Податок з власників транспортних засобів таінших самохідних машин і механізмів 11.Податок на промисел 12.Плата повідшкодуванню витрат на геологорозвідувальні роботи 13.Плата за спеціальневикористання природних ресурсів 14.Плата за забруднення навколишньогоприродного середовища 15.Відрахування та збори на будівництво, ремонт іутримання автомобільних доріг 16.Внески до Фонду для заходів щодо ліквідаціїнаслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення 17.Внескидо Фонду сприяння зайнятості населення України 18.Внески до Фонду соціальногострахування України 19.Внески до Пенсійного фонду України
Загальнодержавні податкита інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою і справляються навсій території України.
Види податків, зборів таінших обов’язкових платежів.
А) Податки,які включають до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника (акцизи)
Податок на доданувартість.
Податок на добавленувартість-це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожномуетапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, приімпорті товарів до або під час митного оформлення.
Платниками податку надодану вартість є суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться натериторії України, міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, громадяни,які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність натериторії України, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи безгромадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територіюУкраїни.
Ставку податку надобавлену вартість встановлено в розмірі 20% від бази оподаткування (вартістьтоварів) робіт чи послуг з врахуванням акцизного збору, ввізного мита,обов’язкових платежів (за винятком ПДВ). Нульова ставка податку застосовуєтьсядля окремих операцій, визначених Законом.
Контроль за сплатоюподатку на добавлену вартість з імпортних товарів під час переміщення черезмитний кордон України покладено на митні органи, всі інші питання, включаючиоперації з імпортними товарами, знаходяться під контролем податкової службиУкраїни.
Акцизний збір
Акцизний збір-це непрямийподаток на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включаєтьсядо ціни цих товарів (продукції).
Перелік товарів(продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуютьсяВерховною Радою України.
Платниками акцизногозбору є суб’єкти підприємницької діяльності-виробники або замовники товарів, атакож ті, що імпортують підакцизні товари; громадяни, які займаютьсяпідприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; громадяни України,іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають)предмети (товари) на митну територію України.
Обчислюється за ставкамидля конкретних видів підакцизних товарів у відсотках до вартості у відпускнихцінах, для імпортних товарів — до митної (закупівельної) вартості з врахуванняммитних зборів та мита, для окремих видів підакцизних товарів — у величині ЕКЮдо фізичної одиниці виміру товару.
Ввізне мито — За ставками Єдиного митного тарифу.
Б) Податки, які сплачують зприбутку
Податок на прибуток підприємства
Балансовий прибутокпідприємства — це загальна сума його прибутку від усіх видів діяльності зазвітний період, отримана як на території України, її континентальному шельфі, увиключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, яка відображена вйого балансі і включає прибуток від реалізації продукції(робіт, послуг), втому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не маютьокремого балансу, основних фондів, не матеріальних активів, цінних паперів,валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей,а також прибуток від орендних операцій, а також від позареалізаційних операцій.
Овчислюється — 30 % відсуми прибутку, обчислення як різниця між скоригованим валовим доходом, валовимивитратами та сумою амортизаційних відрахувань.
Платники податків:
Суб’єкти підприємницькоїдіяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності,банки(крім Національного банку України і його установ, за виняткомгоспрозрахункових закладів), які є юридичними особами згідно з законодавствомУкраїни, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичнихпривілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні.
Національний банк Україниі його установи(за винятком госпрозрахункових) сплачують до державного бюджетусуму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат,затвердженим Верховною Радою України.
Плата (податок) на землю
Використання землі вУкраїні є платним. Плата за землю утримується у вигляді земельного податку абоорендної плати, що визначається у відсотках від грошової оцінки 1 га земельної ділянки:
· дляземель сільськогосподарського призначення: рілля, сіножаті та пасовища-0,181 %;
· багаторічні насадження — 0,0543 %;
для земель у межахтериторії населених пунктів — 1,81 %.
Рентні платежі :
· рентнаплата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні;
· різницяв цінах на газ природний власного виробництва.
Обчислюються за конкретнимиставками у твердій сумі на 1 тонну нафти та 1000 куб. метрів природного газу.
Податок з власників транспортнихзасобів — обчислюється за конкретними річними ставками на 100куб. см. об’єму циліндрів двигунів, 1 кВт потужності двигуна
Податок на промисел. Платниками податку на промисел єгромадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони незареєстровані як суб’єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, небільше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої,переробленої та купленої продукції, речей, товарів. Обчислюється у розмірі 10 %вказаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьохднів, але не менше однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшеннятерміну продажу товарів до семи днів ставка податку подвоюється
Податки, збори та на витративиробництва обов’язкові відрахування, які відносяться
Державне мито.
Платниками державногомита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніхінтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженнимина те органами. Обчислюється за конкретними ставками (у відсотках або часткахн. м.) від дій, за які справляється державне мито. За конкретними ставками (увідсотках або частках н. м.) від дій, за які справляється державне мито.
Вивізне (експортне) мито– обчислюється за конкретними ставками у відсотках до митної вартості окремихвидів товарів (5 — 200%)
Збір за спеціальне використанняприродних ресурсів:
· платаза спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;
· платаза спеціальне використання прісних водних ресурсів;
· платаза спеціальне використання лісових ресурсів.
Обчислюється за нормативами відрозміру використання в межах ліміту і понад ліміт.
Платежі за забрудненнянавколишнього природного середовища (екологічний податок). За нормативами ілімітами викидів та скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів.
Збір за геологорозвідувальніроботи, виконані за рахунок Державного бюджету. За конкретними ставками наодиницю видобутку чи погашення запасів залежно від виду корисних копалин.
Збір на обов’язкове соціальнестрахування (у тому числі обов’язкове соціальне страхування на випадокбезробіття. Обчислюється у розмірі 5,5 % від фактичних витрат на оплату праці(1% — для працюючих інвалідів). У тому числі 1,5 % — на обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття;
0,5 % від суми оподатковуваногодоходу (прибуток) — для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності,які не використовують праці найманих працівників, адвокатів, приватнихнотаріусів (збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття).
Збір на обов’язкове державнестрахування -32% від фактичних витрат на оплату праці, суми оподаткованогодоходу (прибуток) та суми винагород, які виплачуються фізичним особам задоговорами цивільно правового характеру (4% — для працюючих інвалідів)
Відрахування та збори набудівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загальногокористування — 1,2% від обсягу виробництва продукції, виконуваних робіт(послуг); 0,06% від товарообігу заготівельних, торгівельних тапостачально-збутових організацій
Збір до ДержавногоІнноваційного фонду — 1% обсягу реалізації продукції (робіт, послуг)
Плата за торговий патентна деякі види підприємницької діяльності — 160 ЕКЮ за календарний місяць заздійснення операцій з роздрібної торгівлі та з торгівлі готівковими валютнимицінностями.
Від 350 до 8000 ЕКЮ нарік за здійснення операцій з надання тих чи інших послуг у сфері гральногобізнесу.
В) Податки на заробітну платугромадян
Прибутковий податок за конкретнимиставками прогресивної шкали залежно від суми заробітку за місцем основноїроботи, 20% з сум доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи.
Збір на обов’язкове державнепенсійне страхування — 0,5% сукупного оподатковуваного доходу.
Збір на обов’язкове соціальнестрахування — 0,5% сукупного оподатковуваного доходу.
До місцевих податків ізборів належать:
1. Збір за парковкуавтотранспору Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахункуза одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотківнеоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1відсотка — у відведених місцях.
2. Ринковий збір.Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір неповинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян ітрьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіальногорозміщення та виду продукції (товару)./> Ринковий збір справляєтьсяпрацівниками ринку до початку реалізації продукції.
3. Збір за видачу ордерана квартиру Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформленняордера на квартиру.
4. Курортний збір Граничнийрозмір курортного збору не може перевищувати 10 відсотків неоподатковуваногомінімуму доходів громадян.
5. Збір за участь у бігахна іподромі Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожного коняне повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
6. Збір з осіб, якіберуть участь у грі на тоталізаторі на іподромі Його граничний розмір не повиненперевищувати 5 відсотків від суми цієї надбавки.
7. Податок зрекламиГраничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсоткавартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщенняреклами на тривалий час.
8. Збір за правовикористання місцевої символікиГраничний розмір збору за право на використання місцевоїсимволіки не повинен перевищувати з юридичних осіб — 0,1 відсотка вартостівиробленої продукції.
9. Збір за правопроведення кіно- і телезйомок
10. Збір за проведеннямісцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей
11. Комунальний податок
12. Збір за проїзд потериторії прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон
13. Збір за видачудозволу на розміщення об’єктів торгівлі
Місцеві податки і збори,порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповіднодо переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавствомУкраїни, крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон по територіїприкордонних областей, який встановлюється обласними Радами народних депутатів.
Суми місцевих податків ізборів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження(проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Крім цього, щерозрізняють прямі і непрямі податки.
Прямі податки-це податки,які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку.До нихналежать: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок здоходів громадян.
Непрямі податки-цеподатки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуютьсяспоживачами при його купівлі. До них належать, зокрема, податок на добавленувартість і акцизний збір.
2.Бізнес-план
2.1 Формаорганізації бізнесу
Акціонернетовариство “Комфорт” – це така форма підприємництва, за якої весь капіталподілено на визначене число рівних частин (акцій), що знаходяться у власностіокремих засновників і учасників. Наше акціонерне товариство закритого типу,тобто весь пакет акцій розподілено тільки між засновниками, вони не можутьрозповсюджуватися шляхом підписки, купуватися чи продаватися на біржі.
Засновникиі учасники акціонерного товариства несуть обмежену відповідальність зарезультати роботи свого товариства, що визначається тільки вартістю своговнеску(тобто вартістю акцій).
Засновникамиі учасниками акціонерного товариства є всі працюючі на підприємстві люди.
Головнамета діяльності підприємства — виробництво і реалізація валінкового взуття — товарународного споживання.
Предметомдіяльності є:
-реалізаціязробленої продукції на Україні, в інших державах;
-фінансово-кредитнадіяльність.
Всівиди діяльності підприємство здійснює як в Україні, так і за кордоном.
Підприємство“Комфорт” виробляє валянкове взуття.
Дана продукцiя має високi характеристики якості такi, як висока якість сировини, з якоївиготовляють взуття, велика щільність пластів, добре відшліфовування халяв, таосновною перевагою є те, що вони добре зберігають тепло. Таких показники наша фiрма досягла завдяки тому, що буловзято в оренду нове обладнання, і був підібраний штат з висококваліфікованихпрацівників.
У зв’язку з тим,що наше підприємство не має конкурентів на українському ринку, топередбачається великий попит на нашу продукцію.
2.2Організаційна схема управління фірмою
Так яктехнологічний процес виготовлення валінкового взуття включає велику кількістьоперацій, то виникає необхідність розподілити задачі управління між окремимивиконавцями. Склад, взаємозв’язки, підпорядкованість організаційних одиницьутворюють організаційну структуру управління.
Так як нашепідприємство відноситься до малих, його штат не великий, то схема управлінняфірмою буде доволі проста.
Зобразимо схемууправління фірмою:
/>/>/>Генеральный директор /> /> /> /> /> />
Бухгалтер-економіст /> /> />
Замісникдиректора
/>/>
/>
Інженер з БЖД і ОП сник директора Секретар-референт
Шшшшшшшшшшшшш
/>
Рис. 1. Схемауправління фірмою
В подальшому зрозвитком і розширенням виробництва підприємства можливе ускладнення структуриуправління.
2.3Обгрунтування виробничої програми
Упроцесі вивчення ринку була визначена ємність ринку на вироблений нашим підприємством товар — валянки. Ця ємністьсклала 500000 пар.
Враховуючи те, що наринку у нашогопідприємства не має конкурентів, на даному етапі розвитку мета нашого підприємства — завоювати місце наринку,продемонструвавши високу якість продукції. Свій цільовий ринок ми маємо намір забезпечити нашоюпродукцією протягом найближчих 5 років.Саме тому миприймаємо виробничу програму на перший рік N = 100000виробів. Реалізувати таку кількість продукції в рікбуде нескладно, оскільки у підприємства є заказники за кордонами держави.
Розрахунокнеобхідної кількості устаткування для реалізації виробничої програми
Технологічнийпроцес виготовлення валянок складний. Для реалізації виробничої програминеобхідно мати відповідне устаткування:
1. Чесальна машина;
2. Звойлочувальна машина;
3. Роликовий станок;
4. Механічні колодки;
5. Молотова машина МВ-3;
6. Сушильна камера;
Виробничийпроцес
Виробничийпроцес поділяється на операції:
1.Отриманняшерсті зі складу;
2.Приготуваннясуміші;
3.Чесанняконусів;
4.Чесанняі намотування шерсті на барабан;
5.Звойлочуванняконусів після намотування;
6.Ручнаформовка головки і звойлочування;
7.Виготовленняі ущільнення пластів;
8.Зарощуванняоснови;
9.Звойлочуванняоснови;
10. Окислювання,покраска і розтягування на роликовому станку;
11. Насадкавалінкового взуття на механічні колодки;
12. Погрузкавалянок на вагонетку і транспортування їх до місця сушіння;
13. Погрузкавалянок в сушильну камеру і їх вигрузка;
14. Розколодка;
15. Чищенняхаляв валянок;
16. Зняттяворсу з головки валянок на шліфувальному станку;
17. Чищеннявалянок щітками;
18. Сортуваннявалянок попарно і маркування;
19. Обрізанняверхнього краю валянок;
20. Зшиваннявалянок попарно;
21. Складанняпо розмірам і пакування.
2.4Розрахунок беззбитковості підприємства
Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значеня наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати — затрати по утриманню і експлуатації приміщення, обладнання, організаціївиробництва, управління на одиницю продукції:
Упо = ЗВ + НевирВ,
Упо = 1,113+1,382= 2,495
ЗВ – цехові і заводські витрати;
Невир В — позавиробничі витрати.
2. Умовно-змінні затрати — це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= М + К + Тр.вит. + Ос.зп + Дод.зп+ Відр.,
Узм = 11,9969+2,55+1,1524+0,31792+0,031792+0,3497=16,398
М — вартість матеріалів;
К – вартість комплектуючих;
Тр.вит. — транспортні витрати;
Ос.зп — основна зарплата;
Доп.зп – додаткова зарплата;
Відр. –відрахування.
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
Упо* N + Мар
/>ТБ =;
Ц- Узм
ТБ =(2,495*100000+2000)/(24,388 – 16,398)=31476(шт)
N — кількість товару у виробничій програмі;
Мар – витрати на маркетинг;
Ц — ціна одиниці товару без врахування НДС.
Критичним об’ємом виробництва продукції, вище якого виробництво стає рентабельним, являється 31476 штук.
2.5Політика ціноутворення
Від ціновоїполітики залежить результативність діяльності фірми. У той же час розгляд цінової політикиє можливим лише з погляду цілей, що ставить перед собою фірма.
Важливимелементом стратегії і тактики маркетингу є встановлення цін на продукціюпідприємства.
Ціноутворення- складний процес, на який впливає ряд динамічних чинників:
1. реальні витрати;
2. цінність для споживача;
3. можлива реакція конкурентів;
4. еластичність попиту на продукцію фірми;
5. ціна конкурентів на аналогічну продукцію.
Унашій діяльності більше усього підходить метод визначення ціни за схемою«собівартість плюс прибуток». Згідно з цим методом ціна (Ц)обчислюється по формулі:
/>,
де /> - собівартістьпродукції;
/> - величина прибутку.
Прибутоквизначається за нормативами у відсотках до собівартості або її частини(вартості обробки). Величина цього нормативу встановлюється підприємством,виходячи з розумінь прибутковості продукції і її конкурентноздатності. Вонаможе обмежуватися державою як граничний рівень рентабельності продукції.
Позитивністорони цієї методики лежать у її простоті, логічної очевидності такої функціїціни як повернення витрат виробника і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності.Недолік методики в тому, що вона слабко враховує ринкові чинники ціноутворенняі насамперед попит.
Цінова політикабуде змінюватися в залежності від життєвого циклу товару, кон'юнктури, щосклалася на ринку і зміни стратегії фірми.
2.6 Розрахунок очікуваногорічного кошторису витрат на виробництво
Бізнес-планвключає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставленнярозміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.
Результативнимпоказником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товаруокремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумоюзмінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку татенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахуватиперемінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції всобівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значеннястатей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхомспівставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельністьпідприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж.Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижчеі вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунокдозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і прогарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.
Банкрутствоозначає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності міжрозміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації.Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збитковоїроботи і, до необхідності ліквідації підприємства.
Щобуникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним дляпідприємства.
Невигідно:
· Виробляти продукцію в умовах жорсткої конкуренції, не знаючиможливостей конкурентів;
· Імпортувати товари, так як мито та податки “з’їдять” весь прибуток;
· Експортувати продукцію, так як курс долара часто робить експортзбитковим;
· Інвестувати, якщо дуже великий ризик повернення і не аналізувалисяпозитивні результати;
· Приватизовувати – зростання цін на сировину, матеріали іобладнання може призвести до банкрутства;
· Зберігати гроші в банку, так як інфляція обезцінює вклади;
· Створювати спільні підприємства в країнах з нестабільноюполітичною структурою, де не має майнових гарантій для нормальної роботи і т.д.
Приобчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат,що включаються до неї. Як відомо, витрати підприємства повертаються за рахунокдвох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, щовключаються в собівартість, є питанням їхнього поділу між визначеними джереламиповернення. Загальний принцип цього поділу полягає в тому, що черезсобівартість повинні повернуться витрати підприємства, що забезпечують простевідображення всіх чинників виробництва: предметів, знарядь праці, робочої силиі природних ресурсів.
Відповіднодо вище сказаного необхідно розрахувати кошторис витрат на виробництво, щовключає наступні витрати.
Матеріальні:
Зм = (М+К+Тр.вит) * Nрiч + Q
— матеріали (/>) — дорівнюють ціні матеріалів, що використовуються длявиготовлення одиниці продукції;
— комплектуючі (/>) — дорівнюють ціні комплектуючих, що застосовуються для виготовленняодиниці продукції.
— транспортні витрати:
/>,
— паливо й енергія (/>) рівні загальнимвитратам палива й енергії, що використовуються при створенні і реалізаціїпродукції;
Витратина оплату праці (/>) — грошова масапризначена для виплати заробітної плати робочим і додатковою заробітною платою;
Відрахування(/>) — відрахуванняв пенсійний фонд, фонд постраждалим від ЧАЕС, фонд зайнятості, на страхування іт.д.:
/>,
Амортизація:
— приміщення — грошовівитрати по поверненню собівартості або оренди робітників і складськихпомешкань;
/>,
— обладнання — витрати на купівлю промисловогоустаткування, необхідного в процесі виробництві;
/>,
а) примiщення (при нормi амортизацii 5 %):
Апр = 200000 * 0.05 = 10000 (грн)
б) станки та установки(норма амортизацii 30 %):
Аоб. = 20000 * 0.3 = 6000 (грн)
в) iнструмент:
Аiнс = 5000 * 0.4 = 2000(грн)
г) транспорт:
Атр = 35000*0.2= 7000(грн)
Загальна сума поамортизацii: А = 25000 (грн.)
— Інші витрати — витрати, що породжуються явищами нерозривно пов'язаними звиробничою або невиробничою сферою виробництва, але в однаковій мірі впливають на собівартістьпродукції. Даний кошторис приведений у таблиці.
Таблиця 2.6 Кошторис витрат навиробництво.
№п/п Найменування Ціна, грв. 1
Матеріальні
а) матеріали
б) комплектуючі
в) транспортні витрати
г) паливо і энеpгия
Разом:
11,88
2,55
1,1524
0,529
1700000 2 Витрати на оплату праці 54782,8 3 Відрахування 22578,105 4 Амортизація 25000 5 Інші витрати 10000 6 Разом: 1711236
2.7 Аналізпоказників господарської діяльності
Длятого, щоб зробити висновки про діяльність підприємства необхідно ввестипоказник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Такимпоказником у господарській діяльності є рентабельність.
Рентабельність- це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі вінобчислюється як відношення прибутку до витрат.
Приобчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:
1.Ємність ринку (/>) — кількістьданої продукції, що може бути реалізована на ринку;
2.Відсоток охоплення ринку — частка нашої продукції на ринку;
3.Виробнича програма — кількість продукції, що ми збираємося виробляти;
4.Відпускна ціна (/>) — ціна одиниці товару зурахуванням ПДВ;
5. Собівартість(/>) — собівартість одиниціпродукції;
6.Виторг від реалізації:
/>,
/>(грн);
7.Витрати на виробництво:
/>,
/>(грн);
8.Витрати на маркетинг (/>) — витрати, що необхіднозробити для рекламування, просування товару на ринок для забезпечення надалібільшої кількості реалізації.
Мар =2000(грн);
9.Загальні витрати — витрати на маркетинг і виробництво:
/>,
/>(грн);
10.Податок із додаткової вартості (ПДВ):
/>,
/>(грн);
11.Прибуток підприємства обчислюється по формулі:
/>,
/>(грн);
12.Податок із прибутку — податок держави на отриману підприємством прибуток:
/>,
/>(грн);
13.Прибуток у розпорядженні — «чистий» прибуток підприємства:
/>,
/>(грн);
14.Рентабельність:
/>,
Таблиця2.7. Основніпоказники господарської діяльності
№п/п Найменування Значення од. вим. 1 Ємність ринку 100000 шт 2 Відсоток охоплення ринку 100 % 3 Виробнича програма 100000 шт 4 Відпускна ціна 40 грв 5 Собівартість 18,76 грв 6 Виторг від реалізації 4000000 грв 7 Витрати на виробництво 1876000 грв 8 Витрати на маркетинг 2000 грв 9 Загальні витрати 1878000 грв 10 ПДВ 666800 грв 11 Прибуток підприємства 1455200 грв 12 Податок із прибутку 436560 грв 13 Прибуток у розпорядженні 1018640 грв 14 Рентабельність 54
Як мибачимо, наше підприємство є рентабельним.
2.8 Прибуток ізбитки
Спочаткупідприємство вкладає гроші в реалізацію виробничої програми, потім ці грошібудуть повертатися при реалізації товару. При досягненні в реалізації товарудеякої цифри, названої точкою беззбитковості, підприємству повертаються всігроші вкладені у виробничу програму і подальша реалізація буде приносити прибуток.
Точку беззбитковостімивже знаходили коли розраховували беззбитковість підприємства. Ця критична точкау нас рівна 31476 штук. Тобто якщо підприємство за рік випускатиме меншепродукції то воно буде збитковим і навпаки.
Висновок
На прикладi цiєї контрольної роботи, я навчилася складати бiзнес-план пiдприємства. В даному випадкунаше пiдприємство«Комфорт» випускає валінкове взуття. За допомогою бiзнес-плану фiрма зможе:
- отриматигрошiдля початкового розмаху фiрми;
-розрахувати необхiбну кiлькiсть робiтникiв якi будут задiянi в виробництвi продукцii;
- як i якi кошти потрiбно вкласти в пiдприемство, щоб черездеякий час отримати прибуток;
-розрахувати основнi економiчнi показники, такi як: цiна, рентабельнiсть, собiвартiсть продукцii, начислити амортизацiю та багато iнших.
Свiтова практика свiдчить, що бiзнес-план потрiбен насамперед пiдприемцю, не кажучи вжепро банкiрiв, iнвесторiв, у яких доведеться брати гроші підпроцент нареалiзацiю проекту, спiвробiтникiв пiдприемства, котрi бажають знатиперспективу розвитку органiзацiйної структури.
У процесі діяльностіпідприємство охопить 100% ринку. На початку своєї діяльності акціонерне товариствовипустить у обіг акції загальною вартістю 1711236 гривень. На протязі семироків підприємство виплатить всю необхідну суму по процентам і почне приноситиприбуток.
Списоквикористаної літератури:
1. Климко Г.Н. Основи економічноїтеорії. — Київ.”Вища школа”-“Знання”,1997.
2. Головна державна податковаінспекція України.Основи оподаткування в Україні.-Київ.”Укртиппроект”,2000.
3. Ткаченко Т.:”Податок на прибутокпідприємств і прямі зарубіжні інвестиції”//Економика України №4.-Київ.”ПресаУкраїни”,2004.