Міністерствоосвіти і науки України
Національнийтранспортний університет
Факультетекономіки, менеджменту і права
Кафедраекономіки
Курсоваробота
Здисципліни: «Мікроекономіка»
натему:
«Взаємодіяпопиту і пропозиції на ринку товару»
Виконала:
Студентка групи ТМ ІІ-3
Ярова Тетяна Володимирівна
Науковий керівник:
Доцент Лук’янченко Р.О.
Київ2009
План
Вступ
Розділ І Основні мікроекономічнітеорії попиту і пропозиції
1.1 Попит і пропозиція
1.2 Теорія рівноваги
1.3 Ефект доходу та ефект заміщення.Парадокс Гіффена
Розділ ІІ Аналіз попиту і пропозиції
2.1 Обсяги продажу побутової техніки
2.2 Вплив якості побутової техніки напопит і пропозицію
Розділ ІІІ Виробництво побутовоїтехніки в Україні: проблема конкурентоздатності та перспективи розвитку
3.1 Розвиток ринку побутової технікиу 2008-2009 рр.
3.2 Взаємодія попиту і пропозиції вумовах кризи
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
З точки зорукласичної політичної економії ринок — це відносини обміну між виробниками таспоживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходятьу сферу споживання, а ринкова ціна — це грошова форма мінової вартості товару,зовнішній, поверхневий прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праціна виробництво товару.
З точки зорумікроекономіки, ринок — це механізм взаємодії основних мікроекономічнихсуб’єктів — споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізаціягосподарських рішень та їх оптимізація.
Споживачі наринку виступають як покупці, а фірма — як продавці товарів і послуг. Поведінкупокупця описує категорія «попит», поведінку продавця категорія «пропозиція».Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.
Рівень ринковоїціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі виступають визначальнимфактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боціпопиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінкаспоживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. Самедо характеристики спільного впливу чинників попиту та пропозиції на утворенняринкової ціни. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць»,зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюєтьсяринкова ціна — корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезоножиць розрізає аркуш паперу — верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає якскладна функція попиту і пропозиції.
Але з іншогобоку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює якобсяги попиту, так і обсяги пропозиції, тобто попит і пропозиція виступають якфункції ціни. Отже, три складові ринку — попит, пропозиція, ціна — тіснопов'язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковиймеханізм саморегулювання.
Таким чином,викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об'єктомдослідження курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.
Предметомдослідження є механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринковоїекономіки.
Розділ І Основнімікроекономічні теорії попиту і пропозиції
1.1Попит і пропозиція
Попитвиражає сформовану на ринку потребу в життєвих засобах, що визначаєтьсякількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, щосклалися на ринку, та наявністю коштів
Попитзавжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників.
Розглянемодеякі положення, що уточнюють поняття «попит».
По-перше,попит тісно пов'язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але незбігається з їхньої кількісною визначеністю. Порівняйте: ви маєте бажаннякупити ряд товарів, але коли оцінюєте свої фінансові можливості, то бачите, щоваше бажання значно випереджає ваші можливості, тому що останні залежать відплатоспроможного попиту.
По-друге,суб'єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і виступаєна ринку покупцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринковихвідносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.
Законпопиту
Рух попитуоб'єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв'язокміж зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв'язок має зворотнийхарактер:
підвищення цінизумовлює зменшення попиту і навпаки — зниження ціни веде до його зростання.
У законі попитувиявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше — між зміноюціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.
Якщо ціна зросла,то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливостіздійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а внатуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продуктуви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевшийзамінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаюкупують нижчий, замість кави — чай.
Вихід з цієїсуперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.
Протилежнаситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати тітовари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність.У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.
Форми виявузакону попиту найрізноманітніші.
Якщо ціни зросли,реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарівзалишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою цінивстановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможнимпопитом.
У конкурентнійборотьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримціреалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодозниження цін і зменшення товарних запасів.
Формою виявузакону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту надешевші товари-замінники.
Однією з формвияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниженняціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додатковихжиттєвих засобів.
Кривапопиту —відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. Кривапопиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний часпо цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бутивстановлена на товар. Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутністьтовару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажанняпокупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якостітоварів, природне зростання інфляції і на інші чинники.
/>
Рис. 1. Кривапопиту
Крива маєнегативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними — ціноюза одиницю товару Р і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівляоднорідного g товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчитьпро те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисностіекономічних благ.
Рух по кривійпопиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної,тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.
Може бути і так,що крива попиту DD не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає,що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажутоварів, але не на попит.
Крива попитуілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді,абстрагуючись від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, модитощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники,тому абстрагування від нецінових чинників цілком припустиме.
Еластичністьпопиту —це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін натовари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, щозміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.
Якщо показникипадіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростанняоб'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівнаодиниці: Ed=1.
У разі, колиступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попитнееластичний: Ed
Еластичністьпопиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміноюдоходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною таеластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Цеситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток,отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни. Реакція споживачів на зміну цінитовару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжуєвідповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, колипопит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.
Еластичністьпопиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:
/>
Ko — коефіцієнтеластичності попиту Q —відсоток зміни кількості продажів P — відсоток зміни ціни
Як правило,існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль єприкладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому невпливає на кількість їх споживання.
Знання ступеняеластичності попиту на товар має велике практичне значення. Так, наприклад,продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни зметою різко збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби цінатовару була вища.
Для товарів знизькою еластичністю попиту подібна цінова практика неприйнятна — при зниженніціни об'єм продажів зміниться слабо і не компенсує упущену вигоду.
За наявностівеликої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навітьнезначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись запокупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.
Пропозиція показує кількість товарів іпослуг, яка е у продажу за певною ціною.
Пропозиціяпредставлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набуваютьтоварного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та впевний час.
Як і чинники, щовизначають попит, чинники пропозиції також поділяють на об'єктивні тасуб'єктивні.
До об'єктивнихналежать економічні, соціальні, демографічні.
Економічнимичинниками є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне забезпечення, сфераобігу; державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів.
Соціальні чинники— це професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, суспільна престижністьпідприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність,рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.
Демографічнічинники охоплюють: масштаби і характер залучення у виробництво і вивільненняробочої сили, розподіл працездатного населення за територією.
До суб'єктивнихчинників відносять психолого-традиційні, естетичні, природньо-кліматичні.
Психолого-традиційнічинники — це зміни смаків та уподобань споживачів, місцеві, національнітрадиції, виховання, релігійні звичаї.
Естетичні чинникивключають зміни у моді, розвиток промислового дизайну.
Природно-кліматичнїчинники — це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна.
Однак надаліголовну увагу при розгляді чинників пропозиції ми приділятимемо ціновомучиннику.
Законпропозиції
Об'єктивний рухпропозиції регулюється відповідним економічним законом — законом пропозиції.Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобтоосновних суб'єктів конкурентної боротьби. Отже, процесом-причиною законупропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процестісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.
Якщо ціназнижується, то при тій самій масі товарів і послуг підприємець одержує меншекоштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштівстає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції навідміну від закону попиту існує прямий зв'язок.
У кожнийконкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послугвиробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставиназмушує виробників змінювати тактику. Насправді витрати виробництва незмінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни проданодешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась,отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це доситьсерйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару.
Підприємець маєвжити заходів щодо зміни асортименту товару або щодо зниження витратвиробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає привести пропозицію увідповідність з існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх зновою ціною.
Кривапропозиції показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, яківиробники бажають запропонувати.
/>
Рис. 2. Кривапропозиції
Основний чинник,що впливає на рух кривої пропозиції — це витрати виробництва. Як відомо товари,виготовляються фірмами заради прибутку. Наприклад, фірми вирощують пшеницю.Вони вирощують пшениці більше, тому що на даний момент пшеницю вигідно продати,ніж іншу культуру. І навпаки.
Основний чинник,що впливає на рух кривої пропозиції — це технічний прогрес. Новий посівнийматеріал, більш ефективніший трактор, краща комп'ютерна програма сівозміни —все це дозволяє фермерові понизити витрати виробництва і змінити пропозиціюсвого товару. Виробничі витрати — ключовий елемент довготривалої дії на «кривупропозиції».
Еластичністьпропозиції— показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються узв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершуєзростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиціїбільше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін,пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці(E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звананееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E
/>
Km- коефіцієнтеластичності пропозиції
G — відсотокзміни кількості пропонованого товару
F — відсотокзміни ціни
Еластичністьпропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, часвиготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливостівиробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару припідвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на випуск іншоїпродукції. Пропозиція такого товару є еластичною.
Еластичністьпропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидкореагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхіднийзначний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілів за тиждень практичнонеможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадкахпропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час(наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буденизькою.
Багатоекономістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:
· Зміни всобівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій,досягнень науки і техніки, нових технологій. Зниження собівартості дозволяєвиробникові доставити на ринок більше товарів. Зростання собівартостіпризводить до протилежного результату — пропозиція знижується.
· Зміни цінна інші товари, зокрема на товари субститути.
Індивідуальнісмаки споживачів.
Перспективніочікування виробників. При прогнозах щодо зростання цін в майбутньому виробникиможуть скоротити пропозицію, щоб незабаром продати товар за вищою ціною, і навпаки,очікування падіння цін змушує виробників позбавитись товару якнайскоріше, щобне зазнати збитків в майбутньому.
Кількістьтоваровиробників безпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більшепостачальників товарів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числавиробників різко скорочується пропозиція.
1.2Теорія рівноваги
Політичнаекономія, що обслуговувала адміністративно-командну систему, вважала, щоринкова економіка в умовах капіталізму має хаотичний характер розвитку.
Насправді ринковаекономіка здатна до саморегулювання. Воно відбувається під впливом вільноїконкуренції, постійної зміни цін, регулювання економічних процесів на основіспіввідношення попиту і пропозиції. Хоча в ринковій економіці можливі прорахунки, але по кожному товарувстановлюється певний рівень ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції. Дієсистема саморегулювання. У кожний певний момент виникає конкретна рівновага міжпопитом і пропозицією. І ця рівновага досить ефективна.
/>
Рис.3. Рівноважна ціна
При встановленнітакої рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного, витрати чинниківвиробництва — мінімального рівня. В результаті, як дотепно зауважує П.Самуельсон, людям, які люблять яблука, ніхто не пропонує апельсини, і навпаки. Теорія рівноваги Л. Вальраса
Автором теоріїзагальної рівноваги є відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834 — 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він буводним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомимяк автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичнихвисновків.
Леон Вальрасдовів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги наоснові співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечуєвстановлення ціни рівноваги.
Рівноважна ціна —це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові,немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собітенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва Постулатами теорії рівноваги Л.Вальраса є такі:
1. Зміни цінвпливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію інавпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.
2. Рівноважнаціна встановлюється у результаті конкуренції, співвідношення попиту іпропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.
3. Загальнарівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба уцьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'ясазалежить від наявності кави.
4. Рівновагухарактеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівеньекономічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усуваютьдиспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на цінірівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.
5. Рівновагадосягається на основі дії всіх учасників ринку.
6. Рівновагаздатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, занаявності ресурсів).
7. Попит накожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін на всі інші товари.Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні дозменшення попиту на періодичні видання. Багато людей відмовляються відпередплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.
8. Сума попитуспоживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіхпроданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг праці).
9. Ринокбезперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.
10. Конкуренція —це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючі цінові сигналирегулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага. Для рівноваги потрібний ринковиймеханізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана плановасистема.
1.3Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена
Якщо ціна товаруX змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів тежзмінюються. З одного боку, зниження цін на товар X робить його привабливішимдля споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншогобоку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару X дає змогу людинізбільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний доходспоживача, хоча його номінальний доход залишається попереднім. Реакціяспоживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати відйого ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача,слід розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на одинз товарів.
Ефектдоходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходуспоживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зростання доходусуперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо іззбільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживаннянеякісних — зменшується.
Ефектзаміщення — це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цінцього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодонормальних, і щодо неякісних товарів.
Цідва ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання будерівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Обидва ефекти діють в одному напрямку.У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товардещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, тоспрямованість впливів ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежні від того,який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимутьоднакову або протилежну спрямованість.
Якщоефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару Xзменшується, а при її зниженні — збільшується. Однак може скластися ситуація,коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, апри її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється доситьрідко. Неякісний товар, для якогоефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, азростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксомГіффена.
РобертГіффен (1837—1910) — англійський вчений, який виявив, що незаможні робітники вАнглії збільшують споживання дешевих неякісних продуктів харчування (зокрема,житнього хліба) у разі їх подорожчання. Таку саму ситуацію можна спостерігати іпри аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України підчас економічної кризи 90-х pp.
ТоварГіффена має одночасно відповідати таким вимогам:
· бути неякісним в уявленніспоживача;
· бути значною часткою йоговитрат.
ПарадоксГіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальнішедослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняєтакий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону, коли ізпідвищенням цін спостерігається збільшення закупок того чи іншого товару. Так,деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукціїі збільшувати його закупки в умовах нестабільності економічної ситуаціїзростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Дляотримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту засьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживачаможна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.
взаємодія попитпропозиція ринок товар
РозділІІ Аналіз попиту і пропозиції
2.1Обсяги продажу побутової техніки
В першому кварталі 2007 року в містах України знаселенням понад 100 тис. мешканців було продано 913 тис. одиниць аудіо- тавідеотехніки на 193,5 млн. доларів. У порівнянні з першим кварталом 2006 рокуринок аудіо- та відеотехніки зріс на 13% у фізичному виразі та майже на 15% – увартісному. Протягом січня-березня цього року значно збільшилися продажіпанельних телевізорів, цифрових портативних аудіо- та відеопрогравачів.Одночасно відбулося скорочення сегменту кінескопних телевізорів та домашніхаудіо-систем. Про це свідчать результати моніторингу продажу товарів тривалоговжитку, який здійснює компанія GfK Ukraine на основі роздрібної панеліелектротоварів у 45 містах України з населенням понад 100 тис. доларів.
Панельні телевізори наступають протягом січня–березня 2007 року в містахУкраїни з населенням понад 100 тис. мешканців було продано майже 44 тис.Панельних телевізорів (рідкокристалічних, плазмових, проекційних), що більшеніж в три рази перевищує показник аналогічного періоду 2006 року. В грошовомувиразі цей сегмент зріс в 2,5 рази до 52 млн. доларів, завдяки чому зайняв 27%ринку аудіо- та відеотехніки (у порівнянні з 12% у першому кварталі 2006 року).Збільшення продажів панельних телевізорів відбулося в усіх цінових сегментах.Найбільшим попитом у першому кварталі 2007 року користувалися панельнітелевізори в ціновому діапазоні 1000-2000 доларів. Загалом було продано 20 тис.одиниць на загальну суму 28 млн. доларів. Їхня частка в загальній кількостіпроданих панельних телевізорів в грошовому виразі склала 54%, що майже в дварази більше ніж у першому кварталі минулого року.
Також суттєво зросли обсяги продажів найдешевших телевізорів вартістю до500 доларів (приблизно в 6 разів у вартісному вимірі). Найбільшою популярністюв цьому ціновому сегменті користувалися невеликі рідкокристалічні телевізори здіагоналлю 19", яких було продано 5300 одиниць у порівнянні з 856 упершому кварталі минулого року. Одночасно скоротився обсяг продажу кінескопнихтелевізорів: у першому кварталі цього року їх було продано 288 тис., що майжена 12% менше ніж за аналогічний період 2006 року. У грошовому виразі обсягпродажів скоротився на 16% до 65 млн. доларів. Частка кінескопних телевізорів вструктурі продажів аудіо- та відеотехніки також скоротилась до 34% (упорівнянні з 46% у першому кварталі минулого року). Українці відчули перевагипортативних відео-програвачів… Протягом січня-березня 2007 року значно зрізринок цифрових портативних відео програвачів / рекодерів – в 15 разів уфізичному та 6 разів у грошовому вимірі порівняно до показників аналогічногоперіоду 2006 року. Якщо протягом всього 2006 року було продано 5395 пристроїв,то лише за перший квартал 2007 року ця цифра сягнула 3980 одиниць.
Найбільшим попитом користувалися моделі найнижчих цінових сегментів (до200 доларів), частка яких в загальному обсягу продажів становила 76%. Більшимпопитом також користувалися стаціонарні DVD- програвачі/рекодери: їх булопродано 322 тис. одиниць, що на 37% перевищує показник першого кварталуминулого року. Найбільш популярними були DVD-програвачі вартістю до 100доларів, частка яких у загальному обсязі продажів цих пристроїв становила67% у вартісному вимірі. Водночас тривала тенденція до повного зникненнясегменту відеомагнітофонів. Протягом першого кварталу було продано лише 4 тис.пристроїв, що на 85% менше показника аналогічного періоду минулого року.
У першому кварталі 2007 року цифрових портативних аудіо- програвачів булопродано в 2,5 рази більше ніж у першому кварталі минулого року. (При цьомусегмент CD-плеєрів за цей період скоротився майже на 60%). Головним чиномзбільшення продажів портативних аудіо-програвачів відбулося завдяки росту більшніж в чотири рази попиту на моделі вартістю до 100 доларів. Водночасскоротилися продажі домашніх аудіо-систем. Загалом було продано 81 тис. одиницьна загальну суму 18,6 млн. доларів, що на 11% менше показника першого кварталу2006 року у фізичному вимірі та на 17% менше – у вартісному. Скороченняпродажів домашніх аудіо-систем відбулося в усіх цінових сегментах, крімнайнижчого (до 100 доларів). Попит на дешеві аудіо-системи зріс більше ніж вдва рази у вартісному вимірі.
/>
2.2 Вплив якості побутовоїтехніки на попит і пропозицію
Ринокпобутової техніки у першому кварталі 2009року
Падіння продажівроздрібних мереж побутової техніки та електроніки (у кількісному вираженні) упершому півріччі 2009 року склало 60% у порівнянні з обсягами продажів зааналогічний період минулого року. При цьому, за даними Unitrade Group, падінняпродажів у грошовому вираженні склало до 70%.
«Такийрозрив між грошовим і кількісним вираженням пояснюється тим, що споживчіпереваги активно перемістилися в бюджетний сегмент», — пояснюють вUnitrade Group. Експерти відзначають, що переорієнтація споживачів на більшдешеву продукцію стала повсюдною. «Зараз споживач намагається заощаджуватиі купує більш дешеву модель, навіть якщо не ідеться про останні гроші», — говорить виконавчий директор «Фокстрот — інформаційні технології»Дмитро Шавловський. У зв'язку із цим торговельні мережі стали активно переглядатисвою асортиментну політику.
«Час, колина полицях одночасно стояло 200 моделей мобільних телефонів, пішов в небуття.Щоб вижити, рітейлерам доведеться відмовитися від „строкатої вітрини“і асортиментних перегонів», — вважає президент Unitrade Group ВолодимирКолодюк. За його словами, ринок рітейлу йде до того, що кожна торговельнамережа буде чітко орієнтована на певний товар і ціновий сегмент.
Крім того,останнім часом підсилилася тенденція до продажу товарів під своїм власнимбрендом. За оцінкою менеджера компанії Gfk Ukraine Валентини Печончик, 90%продукції, що випускається мережами під власними марками, припадає на ПК,монітори і ноутбуки. Якщо раніше мережі ставилися до цього напрямку як додругорядного, то цього року багато виділили його в окремий проект.
Так, за останнійрік спостерігалося активне розширення асортиментного ряду власних брендів«Фокстроту» — Delfa і Bravis; «Ельдорадо» — Elenberg іCameron; Unitrade Group — Ixtone. «Ми плануємо і далі просувати власніторговельні марки. По цій продукції ми можемо контролювати виробництво,постачання та ціноутворення. Останній фактор дуже важливий, тому що ціни натехніку постачальників-імпортерів можуть рости», — пояснює виконавчийдиректор «Фокстрот. Техніка для дому» Олексій Павленко.
Втім, зусилля зрозширення «бюджетного» асортименту допоможуть не всім. До компаній«Домотехніка» і «МКС», які вже заявили про своєбанкрутство, цілком можуть приєднатися й інші мережі. За даними Unitrade Group,з кінця 2008 року в Україні було закрито близько 400 торговельних точок ізпродажу цифрової електроніки та побутової техніки. За прогнозами компанії, докінця року ця тенденція продовжиться і кількість торговельних точок можескоротитися на 10% до показників першого півріччя.
Як повідомлялося,мережа із продажу мобільних телефонів Germanos оголосила про відхід зукраїнського ринку. На початок року мережа компанії нараховувала близько 54салонів в Україні. Нагадаємо, восени минулого року холдинг Unitrade Groupзакрив свою мережу мобільного зв'язку melofon. Це пов'язано з різким падіннямпродажів мобільних телефонів, яке в першому півріччі 2009 року склало 55% упорівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Ринокпобутової техніки у другому кварталі 2009: триває падіння
GfK Ukraineпрезентує дані відносно становища ринків великої та малої побутової техніки вдругомі кварталі 2009 року, засновані на дослідженнях, що проводить панельRetail and Technology (Панель роздрібної торгівлі).
Ринок великоїпобутової техніки у другому кварталі 2009: падіння продажів триває.
За результатамидругого кварталу 2009 року продажі великої побутової техніки в Україні досяглипозначки 1,3 млрд. гривень, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулогороку. Всі продуктові групи, за винятком сушильних машин, продемонструвалинегативну динаміку. Загалом для великої побутової другий квартал 2009 року ставвже третім періодом падіння.
Основним трендомринку стало майже однакове скорочення продажів як вбудованої техніки, так інезалежної. Якщо на початку року вбудована техніка показала навіть збільшенняпродажів у порівнянні з першим кварталом 2008 року, то зараз всі важливі дляринку продуктові групи падають схожими темпами: від 26,3% у морозильних камердо 46,9% у мікрохвильових печей. Найбільш постраждалою продуктовою групою зновстали мікрохвильові печі – у вартісному вимірі продажі скоротились майжевдвічі. Одне з можливих пояснень цієї динаміки – великі обсяги продажів уминулі роки, що призвело до насичення ринку.
Ще одна тенденціяринку – це скорочення дистрибуції основних брендів та довжини полиці їхньоїпродукції. Рітейлери одночасно скоротили і кількість брендів в своємуасортименті, і кількість моделей кожного окремого бренду.
Холодильникита морозильні камери.
Холодильники –найвагоміша група ринку великої побутової техніки (займають 38% загальногообсягу продажів) – втратили стільки ж, скільки сектор загалом. Обсяг продажівхолодильників у другому кварталі 2009 року становив 503 млн. гривень, що на 36%менше показника аналогічного періоду минулого року. На цей результат вплинули порівняновисока вартість техніки, високий рівень проникнення в домогосподарства,скорочення обсягів будівництва житла та зміни у чинному законодавстві.
В другомукварталі 2009 року в цій групі спостерігалась пряма залежність між ціною татемпами скорочення продажів: чим дорожчий підсегмент, тим більше падіння.Зокрема, продажі найбільш дешевих однодверних холодильників впали на 24%,дорогих холодильників Syde by Syde – на 46%. Найбільшим підсегментомзалишаються дводверні моделі з розміщенням морозильної камери знизу. Протягомостанніх місяцях спостерігалась тенденція до зростання частки цієї категорії,що трохи втратила вагу з початку року.
Продажіморозильних камер склали 42 млн. гривень, що на 26,3% менше показника другогокварталу 2008 року. Хоча морозильні камери й холодильники використовуютьсяоднаково, тенденції всередині груп спостерігаються дещо інші. Більш дорогийпідсегмент – морозильні камери, що відчиняються вертикально – зріс на 3%порівняно з аналогічним періодом минулого року. Втім, обсяги продажів цієїпідкатегорії є досить незначними.
Ринкихолодильників та морозильних камер, на яких влітку традиційно відбуваєтьсясезонне зростання, демонструють схожу динаміку й цього року. Дійсно, в червнібуло зафіксоване зростання продажів, яке так саме очікується за результатамилипня. Така сезонність може бути першим індикатором стабілізації ринку.
Пральні машини
Пральні машини,продажі яких складають майже чверть ринку великої побутової техніки, показалидинаміку дещо кращу ніж середня: падіння склало 29,6%. Загалом обсяг продажівпральних машин у другому кварталі 2009 року дорівнює трохи більше 337 млн.гривень.
Ринок пральнихмашин вже давно демонструє певну стабільність у розподілі за типами тахарактеристиками. Співвідношення між автоматичними та напівавтоматичнимимашинами складає 98% проти 2% у вартісному вимірі і є незмінним за останніп’ять кварталів. Серед автоматичних пральних машин українці надають перевагумашинам з фронтальним завантаженням: на такі моделі припадає 82,5% продажів, щомайже на 1,5% перевищує показники квітня-червня 2008 року. Автоматичні машини зфункцією сушки не користуються великим попитом, їхня частка становить 1,3%обігу, решта припадає на машини з вертикальним завантаженням.
Основнийтехнологічний тренд до збільшення ваги завантаження поступово сходить нанівецьз появою на ринку нових моделей машин. Ці моделі є більш адаптованими дозменшення купівельної спроможності українців і пропонують більш аскетичнийдизайн, менші показники завантаження та кількості обертів на хвилину за більшпомірні гроші.
Ринокмалої побутової техніки у другому кварталі 2009: темпи падіння зростають.
Другий квартал2009 року характеризується прискоренням темпів падіння обсягів продажу малоїпобутової техніки в Україні. Обсяг ринку малої побутової техніки по групам, яківраховуються в ТEMAX, склав 362 млн. гривень. В порівнянні з другим кварталом2008 року продажі зменшились на 27,2% в грошовому і на 46,2% в фізичномувимірі. Найбільші товарні групи, такіяк пилососи і прилади для приготування їжі, у другому кварталі 2009 року непоказали позитивних результатів. Якщо в останніх обнадійливим сегментомпринаймні є блендери, які мають слабку тенденцію до зростання (1,7% в грошовомувимірі), то ситуація з пилососами не надає оптимізму. В другому кварталі цьогороку спостерігалося суттєве падіння продажів всіх типів пилососів, а особливонайдорожчих – миючих моделей, обсяг продажів яких скоротився більш ніж на 50%як в грошовому, так і в фізичному вимірах.
Особливо невдалимвиявився початок сезону відпусток для сегменту жіночих епіляторів. У вартісномувимірі ця група втратила більше 40% продажів, незважаючи на появу нових,цікавих, проте відносно дорогих моделей.
Водночас падінняпродажів по таким групам, як прилади для догляду за волоссям (стрижка, укладання,сушіння), чайники та кавоварки, становило менше 20% в грошовому вимірі.Зокрема, темпи падіння продажів кавоварок на відміну від попереднього кварталустримуються завдяки крапельним кавоваркам.
Пилососи
В цілому вдругому кварталі 2009 року обсяги продажів пилососів скоротилися на 33,7% чимайже на 44 млн. гривень порівняно до аналогічного періоду минулого року. Цеодин з найбільших показників падіння продажів серед великих груп малоїпобутової техніки.
Як і раніше,покупців значною мірою орієнтуються на ціну. Як результат, найбільше скороченняпродажів (на 52% у грошовому вимірі) зафіксоване в найдорожчій категорії –миючі пилососи, що є доволі очікуваним. «Іншою причиною значного падінняпродажів в вартісному вимірі є поява наприкінці 2008 року декількох новихдешевших брендів, які спромоглись завоювати значну частку ринку», – коментуєІрина Макаренко, експерт GfK Ukraine. «Відтак, середня ціна по цій групі навідміну від інших сегментів майже не виросла, тому темпи падіння були майжеоднаковими у вартісному та фізичному вимірах».
Хоча в сегментіпилососів для сухого прибирання ситуація є дещо кращою, падіння продажі такихмоделей також перетнуло відмітку 25%. Втім навіть всередині цієї категоріїбільш дешеві пилососи з мішком для збору пилу втрачають менше (-26% в гривнях),відповідно зростає їхня частка ринку.
Прилади дляприготування їжі
Обсяги продажівприладів для приготування їжі в другому кварталі скоротились на 27% і склали47,2 млн. гривень.
Продовжуєзростати частка продажів ручних блендерів: вона майже зрівнялась з часткоюкухонних комбайнів, що стало можливим через сильне падіння попиту на останні.Загалом продажі кухонних комбайнів скоротилися на 41% у вартісному вимірі.Протилежна ситуація спостерігається в сегменті ручних блендерів – це єдинакатегорія малої техніки, продажі якої виросли в другому кварталі 2009 року. Цестало можливим, зокрема, завдяки дорожчим моделям з додатковими насадками, якіхоча є менш функціональними, аніж повноцінний кухонний комбайн, проте виграютьзавдяки економії як грошей, так й місця на кухні.
Прилади длядогляду за волоссям
Прилади длястрижки, укладання та сушіння волосся завжди знаходять свого покупця, протевлітку це стає набагато актуальнішім. Невисока середня ціна такої технікипояснює, чому вона показала найменше падіння з усіх категорій малої техніки.Зокрема, обсяги продажів машинок для стрижки скоротилися лише на 1,4%. Завдякицьому ця категорія є другою після блендерів, яка в період кризи залишиласьдостатньо стабільною.
Наступними йдутьфени, які хоча і не демонструють зростання, як в першому кварталі 2009 року,але залишаються однією з найменш постраждалих категорій. Всього в другомукварталі 2009 року було продано фенів на 18,3 млн. гривень, що на 14,5% менше,ніж в попередньому році.
Продажі приладівдля укладання волосся зменшились на 17,7%. Цю групу, як і раніше, «витягують»праски для волосся: в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсягипродажів такої техніки виросли на 10,2% в вартісному вимірі.
Епілятори тачоловічі електробритви.
Цю групу можнавважати до певної міри нішевим сегментом ринку малої техніки. «І питання тутстоїть не тільки в вартості, але й у власних уподобаннях людей – дехто неуявляє собі гоління без електричної бритви, а дехто віддає перевагу звичайномустанку для гоління», – каже Ірина Макаренко, експерт GfK Ukraine. «Зепіляторами все ще складніше. У споживача є широкий вибір: звичайні станки длягоління, креми, віск, жіночі електробритви і епілятори. При купівлі епіляторувперше будь-яка жінка задається питанням «наскільки це боляче?». В періодкризи, ймовірно, мало хто буде витрачати гроші на те, чим можливо не будекористуватись, тому ця група настільки постраждала (44,8% падіння в грошовомута 55,4% в фізичному вимірі). Початок продажів нових цікавих, проте достатньодорогих моделей призвів до зростання частки найдорожчого сегменту епіляторів,проте не допоміг виправити ситуацію в цілому. Більшість покупців
надає перевагузаощадженню коштів або купівлі більш дешевої техніки».
Отже, ми бачимо, що з появою кризи в Україні люди почали купуватипродукцію гіршої якості, з метою збереження коштів. Попит на дешевіаудіо-системи зріс більше ніж в два рази у вартісному вимірі.
РозділІІІ Виробництво побутової техніки в Україні: проблема конкурентоздатності таперспективи розвитку
3.1Розвиток ринку побутової техніки у 2008-2009 рр.
Загальнийобсяг ринку побутової техніки та електроніки, що підпадає під моніторинг GfKTEMAX Ukraine, у другому кварталі 2009 року склав 4,60 мільярда гривень, щопоказує падіння продажів на 46,9% у порівнянні з аналогічним періодомпопереднього року.
Вдругому кварталі 2009 найбільших збитків зазнали ІТ, телеком та фототехніка,загальне скорочення перевищило 50% у порівнянні з другим кварталом попередньогороку. За ними розташувались побутова електроніка та велика побутова техніка,темпи зменшення 43,7% та 36,0% відповідно. Сектор, що постраждав найменше, цемала побутова техніка з негативним зростанням майже 27%.
Офіснатехніка
Ринокобладнання для офісів у другому кварталі 2009 зазнав скорочення на 54,2% впорівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Це найбільше скороченнясеред усіх сегментів ринку. Заходи по скороченню витрат у корпоративномусекторі економіки значно вплинули на продажі техніки для офісів. Багатофункціональніпристрої продемонстрували кращу динаміку серед інших продуктів цієї категорії,втім падіння продажів склало 47,2%.
ІТ
ІТсектор – ще один сегмент ринку, що залежить від корпоративних продажів. Тож недивно, що продажі серед ІТ продуктів були на другому місці по темпам скороченнюпродажів і поступилися лише офісній техніці. Загальне падіння становило 55%.Ринок ноутбуків скоротився на 40,5%, але цей показник кращий за ринкистаціонарних комп’ютерів та моніторів – падіння на 66,1% та 64,2% відповідно.Подібно до ринку офісної техніки, покупці ІТ техніки схильні до придбання одногопристрою замість декількох, тобто ноутбук замість стаціонарного комп’ютера тамонітора.
Телекомунікації
Продажіна телекомунікаційному ринку повторюють загальну тенденцію до зменшення, ринокскоротився на 55,6%. Головні проблеми пов’язані з найбільшим підсегментом ринку– мобільними телефонами, продаж яких зменшився на 57,9%. Інші продукти,факсимільні апарати та стаціонарні телефони також продемонстрували негативнудинаміку – 55,9% та 44,6% відповідно. Єдина категорія, що додає оптимізму — смартфони, в якій зафіксовано зростання обсягів на 14,7%. Але продажі вабсолютних одиницях не вражають, зростання пояснюється новизною технології таефектом «низького старту».
Побутоваелектроніка
Другийквартал 2009 року був важким періодом й для побутової електроніки. Всіпродуктові групи продемонстрували значне падіння, що перевищило 10%. ПоказникиUSB пам’яті та цифрових плеєрів були дещо вищі за середні, падіння склало 20,3%та 23,6% відповідно; результат який може бути поясненим низькою ціною цихпродуктів. y, РК телевізори, категорія, що не є дешевою, також продемонструваларезультат кращий за середній. Скорочення становило 29,2% завдяки замінізастарілих кінескопічнихних телевізорів, падіння продажів яких зафіксовано нарівні 48,3%. Але РК телевізори були лідером серед вподобань покупців побутовоїелектроніки, тож падіння майже на 30% це ще одне вагоме свідоцтво важкого стануринку України. Серед інших продуктових груп плазмові телевізори та камеривирізняються своїми значними темпами скорочення – 63,0% та 63,1% відповідно.Якщо показники ринку плазмових телевізорів можуть бути пояснені комбінацієюзагальної кризи та конкуренції з боку більш успішної технології РК телевізорів,то камери втратили своїх покупців як продукт розкоші. Також на темпи падіннякамер вплинули високі продажі відповідного періоду рік тому, коли побутовіпозики ще пропонувались, а настрої покупців були оптимістичні. Загальне падінняринку побутової електроніки склало 43,7%.
Фото
Другийквартал поточного року також не приніс багато оптимізму для ринку фото техніки.Продажі скоротились на 50,4%, що приблизно вдвічі гірше за показники минулогокварталу. Це падіння відбулося завдяки різним стратегіям основних гравцівринку. В першому кварталі 2009 ринок намагався уникнути ситуації надмірнихзалишків товару, що швидко стає морально застарілим. В другому кварталі ринокфото техніки стабілізувався та його динаміка відповідає загальній. Літнімісяці, період відпусток на який припадає великі обсяги продажів, будутьважливі для загальних результатів 2009 року.
Великапобутова техніка
Риноквеликої побутової техніки другий квартал поспіль демонструє динаміку кращу засередню. Продажі у період з квітня по червень 2009 скоротилися на 36% упорівнянні з відповідним періодом 2008 року. Єдина продуктова група зпозитивними показниками – це сушильні машини, продажі яких зросли на 5,6%.Однак продажі у абсолютних показниках є низькими й не вплинули значно надинаміку ринку. Загальна динаміка ринку великої побутової техніки буласформована плитами та духовими шафами, холодильниками та пральними машинами,падіння склало 40%, 36% та 29,6% відповідно. Пристрої що вбудовуються не змоглиподовжити свій позитивний тренд. В другому кварталі падіння продажів було насередньому рівні. Наприклад, продажі варильних поверхонь скоротились на 34,7%.Знову продуктова група, що зазнала найбільшого скорочення, це мікрохвильовіпечі, продажі яких впали на 46,9%.
Малапобутова техніка
Подібноринку ВПТ мала побутова техніка демонструє вищі за середні показники. Секторскоротився на 27,2% у порівнянні з аналогічним періодом рік тому. Цей результатбув складений перш за все з показників пилососів, пристроїв для приготуванняїжі та прасок, продажі яких зменшилися на 33,7%, 26,7% та 24,2% відповідно. Щеодна важлива продуктова група, чайники, продемонструвала показники трохи кращіза середні – падіння склало 15,8%. Підсегмент продуктів догляду за волоссямтакож впав менше ніж ринок загалом, найкраще співвідношення продажівзафіксовано у приладів для стрижки – мінус 1,4%, єдина продуктова група, щовпала менше ніж на 10%. Загальний тренд можна описати як: «Чим дешевше прилад,тим менше впали продажі».
Табл..1Продажі побутової техніки у 2009 роцітовар Обсяг продажу,% офісна техніка ІТ Телекомунікації Побут. електр. Фото ВПТ МПТ 1 половина 2009р 90 100 80 93,5 100 89 100 2 половина 2009р 35,8 45 22,1 64,3 49,6 53 72,8
Отже
Ринокпобутової техніки та електроніки продовжив падіння третій період поспіль тадосягнув найнижчого рівня з 2007 року. Ключові макроекономічні показникизалишаються майже незмінними. Деякі групи товарів показали традиційну сезонудинаміку, що може вважатися як певна ознака стабілізації ринків. Однак спробипрогнозування ринку залишаються невдячною справою. Значне скороченнябуло зафіксоване в усіх сегментах ринку. Продажі офісної техніки постраждалинайсильніше, в сегменті малої побутової техніки зареєстроване найменшескорочення.
Різнітенденції спостерігались у різних сегментах, але всі вони призвели до падінняринків. Лише декілька продуктових груп продемонстрували зростання, втімзагальні темпи скорочення продажів збільшились.
3.2 Взаємодія попиту іпропозиції в умовах кризи
Требаодразу зазначити, що, загалом, до СОТ власники роздрібної мережі побутовоїтехніки підготувалися, а саме: укрупнилися і… переділилися. Саме переділринку побутових супермаркетів, що трапився за останні два-три роки, призвів доформування крупних мереж, які зможуть встояти в нових для України умовах ізниження ввізних мит на побутову техніку.
Втім,поки кияни не помітили зниження цін на ті товари, які повинні були б, запопередніми прогнозами, подешевшати вже мало не в перші місяці перебуванняУкраїни у СОТ. До речі, деякі експерти півроку тому прогнозували вже зчервня-липня 20% зниження в Україні цін на холодильники, пральні машини,телевізори і тому подібне, причому на холодильники зниження взагаліпрогнозувалося до 50% – мовляв, в країну зайдуть крупні світові фірми, якіпрацюють з побутовою технікою. На жаль, поки впала вартість тільки автомашин на5-12%, та й то, швидше, тому, що подорожчали автокредити, і, таким чином, дещовпав попит на авто. Більш того, митні збори будуть знижені, згідно з рішеннямВерховної Ради, тільки з 1 січня 2010 року, тож взагаліто і рано чекатиособливої «манни небесної» від вступу України у СОТ. Крім всього, питання і втому, а що Київ має на ринку продажі побутової техніки і електроніки? Чинасичений цей ринок до того, щоб навіть іноземці, зайшовши сюди, не спокусилисяпродавати свій товар за тими цінами, до яких покупця вже привчили фактичнігосподарі цього ринку? Спробуємо розібратися.
Фактично,сьогодні на ринку продажу побутової техніки і електроніки залишилися тількилідери — з мільярдними (у гривнях) річними оборотами. Основний ринок збуту уних – це Київ, та й практично всі власники мереж-лідерів живуть у столиці івходять до числа киян-мільйонерів. До речі, зростання ринку побутової техніки йелектроприладів, за даними компанії TNS, в 2007 році становив понад 70%. Можнаназвати це навіть рекордом! Причиною тому експерти називають вихід у минуломубанків на споживче кредитування. Загальний же обсяг ринку побутової техніки в2007 році в Україні становив $2,5 млрд і майже половина цього обсягу – «осіла»в столиці України. Щоправда, в нинішньому році ситуація дещо змінилася,особливо що стосується доступності кредитування фізичних осіб, але експертипоки не схильні вважати, що обсяг продаж, як і розвиток ринку побутової технікиі електроніки, набагато знизяться. Уповільнення в цьому плані на 5-10% — нетака велика біда, якщо врахувати торішній стрибок на 70%! Причому, вважаютьаналітики, вступ України у СОТ теж внесе свій внесок до зниження темпівзростання мереж. Серед великих мереж електроніки, присутніх у всіх регіонахкраїни, є тільки один представник російського бізнесу, щоправда, в двох особах- Ігор і Олег Яковльови, співголови компанії ТОВ «Ельдорадо-Холдинг». Колеги іпартнери по бізнесу характеризують Яковльових як надзвичайно жорстких івимогливих бізнесменів. Але визнають: завдяки таким якостям засновників«Ельдорадо», мережа перетворилася з двох невеликих магазинів в Москві іСаратові в найбільшого непродуктового рітейлера чи не на всій території СНД.
У 2009 роцірічний оборот компанії наблизився до $6 млрд, причому в Україні він становивпонад $850 млн. Правда, «Ельдорадо» не в пошані серед офіційних представниківвиробників техніки — компанію підозрюють у продажу підробок і браку. Але це незаважає їй займати перше місце в рейтингу мереж побутової техніки в Україні іКиєві.
За «Ельдорадо»слід у слід ступає ще один гігант ринку побутової техніки й електроніки вУкраїні, і в Києві зокрема, – компанія «Фокстрот». У неї давня і дивна історіявласників, в якій не обійшлося без скандалів, судової тяганини за правовласності і навіть напівкримінальних розборок. Отже, «Фокстрот. Техніка длядому» — це найбільша компанія з продажу побутової техніки і персональноїелектроніки на Україні (близько 20% ринку). Заснована в 1994 році. Об'єднує 222магазини «Фокстрот», FoxMart, «Техношара» і «Кіностудія» загальною площею понад200 тис. кв. м в 93 обласних і районних центрах України і Молдови. У 2007 роцівиручка становила $765 млн.
Наступний гігантринку побутової техніки в Україні – компанія «Мегамакс». Її власник – ВікторКононенко, що очолює ЗАТ «Світ Електроніки». Компанія була створена в 2001 роціі входить до групи компаній VICOTEC, що належить тому ж Кононенку. У 2005 роцівласник компанії був навіть… консультатом парламентської комісії з боротьби зкорупцією! У 2006 році компанія відкрила величезний центр на місці заводу«Більшовик».
Що стосуєтьсясьогоднішнього дня, то мережу гіпермаркетів «Мегамаркет» об'єднує 5торгово-розважальних комплексів, чотири з них – безпосередньо в Києві і один впередмісті, в Броварах.
У групу компанійвходять також мережа гіпермаркетів «Мегамаркет» і мережа кінотеатрів «Батерфляй».Річний оборот компанії в 2009 році, на думку експертів, перевищив $550 млн.
Четверта запотужністю мережа магазинів побутової техніки в столиці вже другий рікперебуває у стадії конфліктів. Це не менш відома киянам «Домотехніка», яку їїнинішні власники Сергій Закревський, Сергій Розанов і Єгор Подільський маютьнамір продати.
У червні 2009року на день були закриті чотири з п'яти торгових приміщень мережі. Причина — контролюючі органи влаштували масові перевірки одночасно у всіх магазинах. Заодною із заяложених на ринку версій, їх активність могли пролобіюватиконкуренти. А чутки про швидкий продаж мережі могли спровокувати «атаку»кого-небудь з рітейлорів на суперника з метою понизити вартість магазинів.Найімовірнішим покупцем «Домотехніки» може стати вже згадувана група компаній«Фокстрот». Можливо, покупцем «Домотехніки» стане один із співзасновників«Фокстроту».
Отже, що миможемо констатувати? А те, що в Києві залишилися фактично три крупні мережіпобутової техніки, які і при зниженні ввізних мит в результаті вступу у СОТ вжене втратять своїх прибутків, та й не допустять цього – вони міцно стоять наногах. Так само можна говорити про те, що навряд чи ця трійця легко «здасть»свій ринок іноземцяям, а, отже, ціни всетаки диктуватимуть не прийшлі, завдякиСОТ, компанії.
Виробництвопобутової техніки в Україні: проблеми конкурентноздатності та перспективирозвитку
Засилля товарівзакордонного виробництва на ринках України висунуло жорсткі умови до підвищенняконкурентоспроможності вітчизняної продукції та її виробників. Чи втримаєукраїнський виробник свою частку ринку у галузі побутової техніки? Що допоможеукраїнським товарам стати конкурентоспроможними?
За ціною майжевсі українські вироби у галузі побутової техніки конкурентоспроможні. За якістю– тільки деякі марки холодильників і пральних машин. Відсутність новихтехнологій є головною причиною не конкурентоспроможності великої частиниукраїнської техніки. Маркетингова та комерційна складові також пасуть задніхчерез некомпетентність значної частини керівників.
Треба зауважити,що мати всі конкурентні переваги не може жодне підприємство. Однак, якщопідприємство має лише одну конкурентну перевагу, то конкуренти скоріше за всетакож скоро її отримають і переможуть у конкурентній боротьбі, що і чекаєбільшість українських виробників.
У цьому розділія хочу розглянути основні показники галузі, тенденції на ринку. Через те, щоконкурентоспроможність України у виробництві різної побутової технікивідрізняється дуже сильно, я виділила три основні підвиди побутової техніки:холодильники, пральні машини, аудіо-відео-техніка. Обсяг продажу (та обсягпопиту) будь-якої іншої побутової техніки (наприклад, кухонних комбайнів) єпорівняно з цими трьома дуже низьким, тому я не буду тут говорити про цютехніку.
Холодильники
Обсяг продажуринку холодильників у 2000 році становив $80-90 млн. Доля вітчизняної продукціїстановила 35-37% у грошовому виразі ( у кількісному виразі відсоток цієїпродукції буде більшим), імпортної — 63-67%. Дохід порівняно з 2005 рокомсуттєво не змінився.
Продажвітчизняних холодильників скоротився на українському ринку у 2004 році: заданими Держкомстату, з 450 тис. холодильників, що випустив практично єдинийвітчизняний виробник — ЗАО «Норд» ( загальне виробництво усіх інших — не більше3% обсягів виробництва „Норда”) на експорт пішло більше 280 тис. агрегатів. Наукраїнському ринку було реалізовано приблизно 170 тис. холодильників за данимиДержкомстату. За данними ж виробника на вітчизняному ринку продано біля 250тис. холодильників вітчизняного виробника.
На Українськомуринку представлені холодильники майже 20 торгових марок: „Норд”, „Атлант”,„Стинол”, „Снайге”, ARDO, Indesit, Iberna, LG, Samsung, Ariston, Zanussi,Candi, Whirlpool, Electrolux, Bosh, Siemens, Liebherr та інші. Вітчизняний„Норд” є традиційним лідером у сегменті дешевих холодильників. Такийхолодильник непогано виглядає і поряд з холодильниками з дальнього зарубіжжя –має привабливий дизайн, зручний, надійний, торгова марка досить відомаспоживачам. Але вже у середній ціновій категорії лідером є білоруський„Атлант”. Тому голови відділу маркетингу ЗАО „Норд” зараз готується випуск іактивна рекламна компанія нової моделі вітчизняного холодильника, що будепозиціонуватись дещо дорожче.
Пральні машини
У 2007 році ринокпобутових пральних машин збільшився на 10-15% порівняно з 2005 роком. Об’ємпродажу у 2000 році — $55-60 млн. Доля вітчизняної продукції у грошовому виразі– 10-15%, імпортної 85-90%.
Пральні машини вУкраїні виробляють такі підприємства, як «Электробытприбор» (Маріуполь) –торгові марки Донбас і Десна, АО «Старт» (Мелітополь) – Таврія, Каховськийєлектромашинобудівний завод – „Малютка”, завод «Электродвигатель» (м. Ужгород)– „Марічка”, Київське авіаційне ПО ім. Антонова – Либідь,” Онікс” (Миколаїв) — „Агат”, СП „Фаворит” (Київ) – „Фаворит”, і знов таки АО „Норд” (Донецьк) –марка Норд IF та деякі інші.
Конкуренція збоку виробників пральних машин-автоматів нам не загрожує– по-перше це іншацінова ніша, а по-друге, в українській глубінці нескоро з’являться необхіднідля експлуатації „автоматів” центральне водопосточання і каналізація. А зросійськими, молдаванськими та українськими виробниками нам доводитьсяконкурувати.
Треба зауважити,що виробництво більш сучасних машин є більш прибутковим зараз і цей ринок увесьчас розширюватиметься через збільшення доходів споживачів (на скільки з’ясуватифактично неможливо, бо „Норд” і „Фаворит” не афішують свої прибутки). До тогож цікаво, що, не дивлячись на жорстку конкуренцію, машин активаторного типу вбагатьох регіонах України не вистачає. Причиною є дуже слабо розвинутадилерська сіть. Магазини в регіонах часто не закупають пральні машини через те,що грошей для повної чи часткової передоплати вони не мають, а під реалізаціюцей товар не дають.
Роздрібна націнкана цей товар складає 25-30%.
Спеціалістивважають, що попит цими роками буде збільшуватись ще й через те, що почаласяхвиля заміни старої техніки, що вже відпрацювала свій термін, на нову.
Аудіо-відеотехніка
Обсяг продажу2005 року – $175-185млн. Доля вітчизняної продукції не перевищує 1-1,5% укількісному виразі
Іноземні виробизавозяться безмитково як запчастини. Обсяг продажу зараз не збільшується, ботака техніка служить в Україні 10-15 років і час масової заміни ще не настав.
Телевізорикористуються найбільшим попитом у споживача. Зараз вони забезпечують торговиморганізаціям 60-70% виручки. У 2006 році було продано майже 400 тис. імпортнихапаратів. А вітчизняних телевізорів заводи виробили лише 40 тис., з якихколоьрових — лише 23 тис., що на 30% менше порівняно з 99 роком. Продавалисявони важко, в основному в регіонах. Більшість столичних операторів торгуватитакою технікою не бажали і не бажають.
Зовнішній виглядта технічні параметри цієї техніки фактично не змінилися за останні 10-15років.
Отже, засиллятоварів закордонного виробництва на ринках України висуноло жорсткі умови допідвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її виробників.
Конкурентоспроможністьформується під впливом великої кількості чинників різноманітного походження,які по-різному впливають на неї. Чинники, які безпосередньо впливають наконкурентоспроможність виробу, є чинниками 1-го порядку. Це насамперед якістьта ціна виробу. Вони завершують багатоярусну „піраміду”, акумулюючи численнічинники непрямого впливу на конкурентоспроможність, тобто чинники другого,третього та подальших порядків. В міру відхилення від верхівки піраміди впливчинників послаблюється, а взаємозв’язки стають більш складними ірізноманітними. В сучасних умовах великого значення набули такі чинники, якмаркетингова та комерційна складові споживчої вартості виробу, наприклад,фірмова марка, реклама, сервісне обслуговування, система продажу тощо. Важливимдля споживача є також своєчасність виробництва та збуту на ринку.
Висновок
Україна вже заразмає конкурентоспроможні товари у галузі побутової техніки. Деякі підгалузігалузі є перспективними для інвестування, інші – ні. Але щоб український ринокнадійно завоював вітчизняний виробник треба ще дуже добре попрацювати, аджеконкуренти не дрімають, особливо наші сусіди з СНГ. Якщо ніщо не зашкодитьгалузь буде повільно розвиватися навіть за теперишніх умов.
Якщо багатозаводів будуть працювати на експорт (що є дуже можливим, бо, наприклад, „Норд”у 2000 році дві третини вироблених холодильників збував за кордоном), тозастосування мита тільки зашкодить вітчизняному виробнику. Адже сусіди увідповідь також встановлять своє мито і конткурентоспроможність наших товарівна їхньому ринку понизиться через підвищення ціни.
Пропозиції дорозв’язання проблеми, обгрунтування пропозицій:
По-перше требазазначити, що важливим тут є рішення розвивати чи не розвивати підгалузь відео-аудіо-апаратури.Подальший розвиток цієї галузі вимагає величезних ресурсів перш за все черезте, що цю підгалузь потрібно буде будувати майже з нуля. В Україні не існуєтехнологій та верстатів для виготовлення сучасної відео-аудіо-техніки, немаєнеобхідних коштів для початку виробництва. Єдине, що спадає на думку – цезапросити якусь з відомих компаній – виробників такої техніки побудувати у нассвій завод. Деякі привабливі умови для цього в Україні є — це дешевакваліфікована робоча сила, а от деякі доведеться створити: нижчі податки ( абозміна податкової системи, або надання пільг конкретному інвестору),стабільність.
Зараз Україна невиглядає привабливою для інвестування. Можливо світовий паровоз вдосконаленнятехнологій вийде наздогнати знайшовши кошти на купівлю і впровадженнянайновітніших технологій – переважно цифрових. Але хто погодиться з українськихбізнесменів вкласти в таке гроші? Коштів державного іноваційного фонду певно невистачить. Тобто єдина можливість створити повністю власне виробництво – знайтидуже впливову у бізнесових колах людину, яка б сама вклала гроші і підговорилаінших бізнесменів, яка відчувала б себе поборником національних інтересів ісама вірила б в цю ідею, та, власне, це рішення є скоріше політичним ніжекономічним.
Підгалузі жхолодильників та пральних машин є більш привабливими для розвитку. По-перше, непотрібно змінювати все устаткування заводів. По-друге, внутрішній попит єстійкішим і підприємство не буде повністю залежати від зовнішньої торгівлі.По-третє, головним недоліком більшої частини техніки є жахливий дизайн, якийпереробити не коштуватиме шалених грошей. Крім того можна вже побачити успіхитих, хто вчасно зорієнтувався – АО „Норд”, наприклад. Можливі інвесториотримають прибутки вже досить скоро після інвестицій.
Власне головноюпроблемою на цих ринках є незнання і нерозуміння директорами більшості заводівоснов маркетингу, нездатність оптимально діяти. Цю проблему важко вирішитиекономічними методами, її вирішать освіта і час, коли на місце старих директорівприйдуть нові.
В сучасних умовахвеликого значення набули такі чинники, як маркетингова та комерційна складовіспоживчої вартості виробу, наприклад, фірмова марка, реклама, сервіснеобслуговування, система продажу тощо. Важливим для споживача є такожсвоєчасність виробництва та збуту на ринку.
Список використаних джерел
1. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Т-во«Знання», КОО, 2005. – Т.4.
2. Косік А. Ф., Гронтковська Г. Е. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К. Центрнавч. літ., 2004. – Розд. 2, 3.
3. Слухай С. В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. – К.:Лібра,1998.
4. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Т-во«Знання», КОО,1998. – Розд. 2.
5. www.google.com.ua «Холодильное лето», Бизнес №25 (440), 18 июня 2001года
6. www.google.com.ua «Стиратели 2000», Бизнес №8 (423), 19 февраля 2001года
7. www.google.com.ua «Вижу. Слышу 2000.» Бизнес №4 (419), 22 січня 2001року.
8. www.google.com.ua „Про механізм формування конкурентоспроможностіпідприємства”, Економіст №9, вересень 2007р.