Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди
Інститут післядипломної освіти
Курсоваробота
Тема:Ігрові методики ознайомлення з іноземними мовами дітей дошкільного віку (5-6років)
Виконала ІвлеваМ.А.
Харків2010
Зміст
навчаннядошкільник іноземна гра
Вступ
1. Готовність дошкільнят до навчання
2. Цілі, завдання та принципи навчаннядошкільнят іноземної мови
3. Психолого-педагогічнеобґрунтування доцільності використання ігор на заняттях іноземною мовою
4. Ігровіметоди як основа здійснення навчального процесу
5. Рецептивні ігри
6. Репродуктивні (відтворюючі) ігрові вправи
7. Продуктивні (творчі) ігри
8. Навчання дошкільнят вимові
9. Навчання дошкільнят лексиці
Висновки
Використані джерела
Вступ
Дошкільненавчання дітей англійської мови набуло широкого розповсюдження. Групи звивчення англійської мови створено у багатьох дошкільних закладах, для учнівперших класів загальноосвітніх шкіл, у сфері освітніх послуг. У родинахпроводиться індивідуальне навчання, навчання «методом гувернантки». Педагогічнанаука і освітянська практика довели, що якщо таке навчання здійснюєтьсяправильно з методичного та лінгвістичного погляду, то воно стає важливимчинником пришвидшеного інтелектуального розвитку дітей, сприяє засвоєнню нимимінімізованого іншомовного матеріалу, створює передумови для успішногооволодіння у школі будь-якою іноземною мовою. Педагоги, зайняті дошкільнимнавчанням англійської мови, стикаються з цілою низкою непростих проблем. Уїхньому розпорядженні немає обгрунтованих рекомендацій, з якого вікурозпочинати і у якому обсязі вивчати англійську мову, як будуватинавчально-виховний процес, які форми і методи використовувати, якими мають бутирезультати навчання. Навчання іноземноїмови є не обов 'язковим, але бажаним компонентом дошкільної освіти. Такенавчання є важливим засобом гармонійного розвитку особистості, формування їїжиттєвої компетенції. Побудований правильно з дидактичного та лінгвістичногопоглядів, процес навчання сприяє реалізації змісту всіх сфер життєдіяльностідітей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти («Я сам», «Люди», «Культура»,«Природа»), і має самостійне освітнє значення. Діти, які у дошкільному віціодин-два роки залучалися до вивчення іноземної мови, за умови, що це навчанняорганізовувалося методично правильно, успішніше навчаються у школі, кращезасвоюють курс будь-якої іноземної мови.
Навчання дошкільників англійської мови — це особливий видосвітньої діяльності. У процесі навчання мова виступаєводночас предметом і провідним засобом навчання. У процесі навчання діти невивчають складових частин незнайомої мови, а одразу опановують її як засібспілкування. Навчання відбувається в умовах штучного білінгвізму, і це, навідміну від природного двомовного середовища, призводить до додатковихтруднощів. Усі малята спочатку з радістю починають вивчення нової мови, та вжечерез кілька занять у більшості цей інтерес може зникнути. Адже у дошкільниківще не сформовані ті види мотивації, що дають змогу їм розуміти, яке вагомезначення матиме знання іноземної мови у їхньому майбутньому дорослому житті.
Розвитокпсихічних та фізіологічних процесів більшості старших дошкільників сягає рівня,який створює передумови для забезпечення системності їх іншомовного навчання.Педагогічна теорія довела, освітянська практика підтвердила, що діти п'яти-шестирічного віку можуть успішно оволодіватианглійською мовою, не втрачаючи інтересу до її вивчення. Цепояснюється тим, що у старшому дошкільному віці кожна дитина «є спеціалістомзасвоєння будь-якої іноземної мови» (Е.Пулгрем), а правильно організованенавчання сприяє пришвидшеному становленню важливих психічних процесів,формуванню нових психічних якостей особистості.
1. Готовність дошкільнят до навчання
За останні рокивіковий поріг початку навчання дітей іноземної мови все більше знижується. Якправило, дитина чотирьох років вважається вже цілком підготовленою до занять, деякі ж батьки прагнутьвіддати в групи англійської мови трирічних дітей. Як до цього ставитися, і якийвік вважати найбільш підходящим для початку навчання?
Відомо, щоможливості раннього віку в оволодінні іноземною мовою воістину унікальні. Ще К.Д. Ушинський писав:''Дитя привчається в кілька місяцівтак говорити іноземною мовою, як не може привчитися в кілька років''.
Унікальнасхильність до мови (а зоною найбільшого сприяння в оволодінні іноземною мовою євіковий період від 4 до 8-9 років), пластичність природного механізму засвоєннямови, а так само певна незалежність цього механізму від дії спадкових факторів,пов'язаних до приналежності до тієї чи іншої національності,- все це дає дитині можливість при відповідних умовах успішно оволодітиіноземною мовою. З віком ця здатність поступово згасає. Тому всякі спробинавчити другої іноземної мови (особливо у відриві від мовного середовища) дітейбільш старшого віку пов'язані, як правило, з цілим рядом труднощів.
Успішне оволодінняіноземною мовою стає можливим ще й тому, що дітей (особливо дошкільного віку)відрізняють більш гнучке та швидке, ніж на наступних вікових етапах,запам'ятовування мовного матеріалу; наявність глобально діючої моделі іприродність мотивів спілкування; відсутність так званого мовного бар'єру, тобтостраху гальмування, що заважає вступити в спілкування іноземною мовою навіть занаявності необхідних навичок; порівняно невеликий досвід у мовному спілкуваннірідною мовою та інше. Крім того, гра, будучи головним видом діяльностідошкільника, дозволяє зробити комунікативно цінними практично будь-які мовніодиниці.
Все це даєможливість у ранньому віці оптимально поєднувати комунікативні потреби іможливості їх вираження іноземною мовою дітьми даного віку і тим самим уникнутиодного істотного протиріччя, яке постійно виникає при більш пізньому початкунавчання цього предмету між комунікативними потребами (бажання дізнатися ісказати багато) і обмеженим мовним досвідом(незнання, як це багато висловити малою кількістю лексики).
Отже, зіскількох років треба починати навчання іноземної мови? На думкуавтора навчального посібника''Як навчити дітей говорити по-англійськи'', ШолпоІ.Л., краще всього починати вчитися іноземної мови у віці п'яти років. Навчання дітей 4року життя, на її думку, звичайно можливо, але малопродуктивно.Чотирирічні діти засвоюють матеріал набагато повільніше, ніж п'ятирічні. Їх реакції спонтанні, емоції б'ють через край, увага постійно переключається з одногопредмета на інший. Дітям цього віку, важко обходитися без присутностібатьків, крім того, у них ще не сформоване як слід відчуття смішного, — а цеважливо при організації навчання іноземної мови. Крімтого, чотирирічні діти ще недостатньо добре володіють рідною мовою: у них нерозвинена здатність до спілкування, не сформована регулююча функція мови івнутрішнє мовлення. Не досягла розвинених форм і рольова гра, яка маєнайбільше значення при навчанні іноземної мови дошкільників.
П'ятирічний вік, є найбільшпідходящим (як у фізіологічному, так і в психологічному плані) для початкубудь-якої навчальної діяльності. У цьому віцідитина здатна до більш-менш тривалої концентрації уваги, у неї з'являєтьсяздатність до цілеспрямованої діяльності, вона опановує достатню кількістьмовних моделей для задоволення своїх комунікативних потреб. У п'ятирічнихдітей формується почуття смішного, рольові ігри носять розвинутий, складнийхарактер. Очевидно, що для свідомого оволодіння мовою передумови створюються,як правило, до п'яти років.
2. Цілі, завдання та принципи навчання дошкільнят іноземної мови
Методикапедагогічної роботи визначається цілями і завданнями, які ставить перед собоюпедагог. Головними цілями внавчанні дошкільників іноземної мови є:
· формування у дітей первинних навичок спілкуванняіноземною мовою;
· уміння користуватися іноземною мовою длядосягнення своїх цілей, вираження думок і почуттів в реальних ситуаціяхспілкування;
· створення позитивної установки на подальшевивчення іноземних мов;
· пробудження інтересу до життя і культуриінших країн;
· виховання активно-творчого та емоційно-естетичного ставленнядо слова;
· розвиток лінгвістичних здібностей учнів з урахуванням віковихособливостей у старших дошкільників;
· децентрація особистості, тобто можливістьподивитися на світ з різних позицій.
Сучасніпогляди на організацію навчального процесу у дошкільних закладах, що маєздійснюватися на основі демократизації, гуманізації, гуманітаризації таваріативності, вимагають, щоб загальні дидактичні та спеціальні принципи комунікативно-орієнтованогонавчання іноземних мов були уточнені і деталізовані. З цих позицій принципи дошкільного навчання англійської мови доцільновиділити у такому поєднанні:
—врахуваннямовленнєвого розвитку дітей;
—врахуванняпереваги у дітей мимовільної уваги та пам'яті над довільною;
—врахуванняпровідного характеру ігрової діяльності над іншими видами діяльності;
—зацікавленостіта свідомості;
—використаннярідної мови;
—мислиннєво-мовленнєвоїактивності;
—використаннярольових ігор, моделювання ситуацій спілкування;
—інтерактивності(обов'язкової участі двох комунікантів), колективного характеру спілкування;
—наочності;
—індивідуалізації;
—розвиваючогонавчання;
—нерозривноїєдності навчання і виховання;
3. Психолого-педагогічнеобґрунтування доцільності використання ігор на заняттях іноземною мовою
Гра поряд ізпрацею й навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феноменнашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває,соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченнісюжети і теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри вдитинстві: «У грі виявляється характер дитини її погляди на життя, її ідеали.Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складнихжиттєвих проблем».
К.Д. Ушинський(1824–1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідеюпро використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитиничерез гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський стверджував, що в гріз'єднуються одночасне прагнення, відчуття і уявлення.
По визначенню,«гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення ізасвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюєтьсясамоврядування поводженням».
У людськійпрактиці гра виконує такі функції:
– розважальну (це основна функція гри –розважити, надихнути, розбудити інтерес);
– комунікативну: освоєння діалектикиспілкування;
– самореалізації в грі як полігонілюдської практики;
– терапевтична: подолання різнихтруднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
– діагностичну: виявлення відхилень віднормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
– функцію корекції: внесення позитивнихзмін у структуру особистісних показників;
– міжнаціональної комунікації: засвоєнняєдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;
– соціалізації: включення в системусуспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.
Ігри маютьчотири головні риси:
– вільна розвиваюча діяльність, що починаєтьсялише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності(процедурне задоволення);
– творчий, значною мірою імпровізаційний,дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);
– емоційна піднесеність діяльності,емоційна напруга;
– наявність прямих чи непрямих правил, щовідбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.
У структуру грияк діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, атакож аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт.Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостямивибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні,самореалізації.
У структуру грияк процесу входять:
– ролі, узяті на себе граючими;
– ігрові дії як засіб реалізації цихролей;
– ігрове вживання предметів, тобтозаміщення реальних речей ігровими, умовними;
– реальні відносини між граючими;
– сюжет (зміст) – область дійсності,умовно відтворена в грі.
Значення гринеможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреактивними можливостями. У тім іскладається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна переростив навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів упраці.
Деякі ігристворюються самими дітьми. Вони розрізняються по змісту (відображення побуту,праця дорослих, громадське життя); по організації, кількості учасників(індивідуальні, групові, колективні); по виду (гри, сюжет яких придумують самідіти, гри-драматизації – розігрування казок і оповідань)
Ідеявикористання ігрової поведінки на уроці одержала підкріплення з боку теоріїролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. Соціальне середовище, уякому людина живе, виступає стосовно неї як первинна соціалізація. У ній вонапоступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що приоволодінні іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови,подібні до умов, що існують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв'язкусоціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі врамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міраумовності може бути різною: перевтілення в реальних людей, у літературнихперсонажів, у героїв казок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній вусіх різновидах рольової гри.
Психологамивстановлено, що в грі насамперед розвивається уява, увага й образне мисленнядітей, закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу,створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності.Крім того, розвиток уяви важливо саме по собі, адже без нього неможлива навітьнайпростіша людська діяльність.
Великий впливоказує гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми.Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способиспілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії інаміри, координувати їх з іншими дітьми.
4. Ігровіметоди, як основа здійснення навчального процесу
Пріоритетність розвивальної, освітньої, виховної цілейнавчання дошкільників іноземної мови у порівнянні з практичною метою зумовлюєпріоритетність процесу навчання у порівнянні з його результатам. Цепояснюється тим, що сприятливі умови навчання, атмосфера «чарівної казки»,урахування індивідуальних особливостей кожної дитини є важливішими, ніж якісніта кількісні показники його результатів.
Підчас навчання дошкільників мовленнєва діяльність є і об'єктом, і засобомнавчання. Модель оволодінняіншомовною мовленнєвою діяльністю у процесі такого навчанняпередбачає рух від актів діяльності з використанням нерозділених на мовніелементи комунікативних блоків, через осмислення мовної структури знову доактів діяльності, але вже на іншому рівні.
Длянавчання дошкільників іноземної мови мають використовуватися форми і методи,які базуються на використанні різноманітних компонентів ігрової діяльності упоєднанні з виконанням різноманітних вправ і таких прийомів як запитання,демонстрація різноманітного унаочнення, вказівка, пояснення та ін. Характернимдля поведінки дітей на заняттях має бути їх активна ігрова та оперативнадіяльність.
Специфіказастосування ігрових методів під час навчання дошкільників іноземної мовинасамперед полягає в тому, що на заняттяхпедагог постійно виконує роль режисера-організатора і ведучого учасника ігровоїдіяльності. Він враховує уже набутий дітьмидосвід участі у сюжетно-рольових, театралізованих іграх, іграх з правилами(дидактичних, рухливих, музичних, народних, комп'ютерних тощо). Це є важливимчинником того, що діти без особливих труднощів усвідомлюють зміст, творчийзадум, сюжет, роль, правила, рольові та організаційні стосунки, інші ознакигри, краще розуміють навчальні завдання. Цим запобігається перетворення заняттяна гру-розвагу.
Провідним методам на заняттях виступає дидактична гра зрозвитку англомовного мовлення дітей на основі елементарної лексики дитячогоспілкування, в якій дії дітей регулюються ігровими завданнями та ігровимиправилами.
Дидактичніігри покликані своїм змістом здійснювати навчання, нести в собі навчальнізавдання, розв'язання яких має реалізовуватися засобами активної, захоплюючоїігрової діяльності.
Наступноювимогою до дидактичної гри є насиченість навчання емоційно-пізнавальнимзмістом, що відповідає самій природі дитини. Дидактична гра виступаєстимулятором мовленнєвої активності, вона примушує говорити навіть мовчазних ісором'язливих дітей.
Всеце допомагає сформувати у дітей потрібні мовленнєві уміння і навички, уникнутиїх фізичного та інтелектуального перевантаження, сприяє засвоєнню мовногоматеріалу в ситуаціях, які близькі до реальних.
Назаняттях за основу ігрового сюжету беретьсяжиттєвий досвід, конкретна діяльність з предметами-іграшками, дії в ігровихситуаціях. імпровізація дітей. Розв’язання дидактичних завдань має бути пов’язанез виконанням предметної діяльності, рухів, тренуванням вимови, мовленням,слуханням музики, співам, екстра- та паралінг-вістичними діями.
Модель кожного заняття — це уявна ігрова ситуація в повному,розгорнутому вигляді, що як норма охоплює всю тривалість заняття. Керівництвоігровою діяльністю дітей передбачає ознайомлення зі змістом та правилами гри,особливостями контролю за виконанням ігрових навчальних завдань.
Потребадотримування цих вимог та вимоги урізноманітнювати види ігрової діяльностідітей диктує запровадження унавчальний процес певним чинам стандартизованих підходів до здійснення ігровоїдіяльності на заняттях.
Такастандартизація може бути запозичена з досвіду інтенсивного навчання іноземноїмови. Вже на перших заняттях з іноземної мови дітям пропонується обрати длясебе роль казкового героя і впродовж багатьох занять виконувати її. Ними можутьбути або герої англійських казок та мультфільмів або казок народів світу(Івасика-Телесика, Подоляночки, Попелюшки і Принца, Мальвіни і Буратіно таін.).
Цедає змогу педагогові на заняттях менше відволікатися на ознайомлення іззагальними правилами ігрової діяльності, витрачати час на повідомленнядодаткової інформації щодо організації гри, а дітям, виступаючи під маскоюказкового персонажа, діяти впевненіше, сміливіше, не боятися помилитися,виявляти винахідливість, пошук необхідних для мовленнєвої діяльності мовнихзасобів.
Використання гри як провідної форми діяльностідітей на заняттях англійської мови вимагає відпедагога-організатора уміння передбачати:
• чизахочуть діти гратися у пропоновану їм гру і що має бути зроблено для того, щобїм захотілося це робити;
• якимиприйомами в сюжет гри будуть вводитися нові лексико-граматичні структури,фонетичний та мовленнєвий матеріал, здійснюватися їх вивчення, тренування тазастосування;
• якінавички і вміння мають відпрацьовуватися;
• яківправи і у якій послідовності доцільно включити в гру для формування умінь інавичок;
• чибудуть діти поставлені перед потребою робити мислітельні зусилля, чим будепопереджено зведення заняття до репродуктивної імітації;
• якбуде дотримано вимогу забезпечення систематичності та регулярності використанняігор та ігрових вправ.
Дляпедагогів, які займаються навчанням дошкільників іноземної мови, доцільно ігри класифікувати:
• закількіснім складом учасників;
• захарактером та формою поведінки учасників;
• заметою та завданням навчання.
За кількісним складам учасників ігриможуть виконуватися фронтально колективом групи дітей, підгрупами чи парами. Назаняттях введення програмного матеріалу та тренування переважають фронтальніігри, на етапах практичного застосування сформованих вмінь і навичок —виконання завдань у складі підгрупи чи парами.
За характерам та формою поведінки учасників ігриможна класифікувати на:
1.Ігри-маніпуляціїз предметами (з м'ячем, іграшками, ляльками, іграшковим посудом та меблями,лото, доміно, малюнками, картками, натуральними предметами тощо).
2.Ігри, пов'язані з рухами, фізичнимидіями («Хоровод», «Потяг», стрибки, біг, ходьба та ін.).
3.Ігри-змагання(в парах, групах, командах).
4.Рольовіігри на основі уявних та реальних ситуацій («У лікаря», «День народження», «Умагазині» та ін.).
Згідно з метою та завданнями навчання дидактичніігри діляться на:
—мовні(фонетичні, лексичні, граматичні);
—мовленнєві(розвиток аудіювання, говоріння);
—комунікативні(формування навичок спілкування). Впродовж усього періоду навчання на кожномузанятті значна увага повинна приділятися формуванню у дітей навичок іноземноївимови. Фонетичні ігри покликані унеможливити багаторазову механічну імітаціювимови звуків.
5.Рецептивні ігри
Ефективнимметодом навчання є ігрові дидактичнівправи.
Вправа — це спеціально організоване у навчальних умовахвиконання окремих операцій, дій чи діяльність з метою оволодіння ними або їхудосконалення. Виконання вправ сприяєзапам'ятовуванню дошкільниками фонологічних та лексичних одиниць,лексико-граматичних структур, сприяє формуванню відповідних умінь і навичок, їхпрактичному використанню. Вправа під час навчання англійської мови — це невідокремлений елемент заняття, а органічна частина ігрової діяльності педагогата дітей.
Ігрова діяльність — це виконання різноманітних рецептивних,репродуктивних і практичних (творчих) вправ.
Колививчається новий матеріал, дошкільники здебільшого виконують вправи рецептивного характеру. Уразі виконання такого типу вправ дитина має сприйняти вербальну інформацію,запропоновану педагогом, а потім продемонструвати, як вона її розуміє, впізнає.Так, після введення нових слів з теми «їжа» проводиться гра «Накриваємо настіл». Педагог звертається до дітей: «Я називатиму предмети, а ви будете кластиїх на стіл». Називає: «а cup, a plate, a spoon»,діти вибирають з набору іграшкового посуду відповідні предмети (чи малюнки) ірозкладають їх на столі.
Рецептивнівправи є основним видом вправ при організації ігор типу «Покажи», «Виконайнаказ», «Так чи ні?», «Відгадай», «Що зникло?» тощо.
Гра «Виконай наказ» І «Order».
Педагог: «Діти, я дресирувальникцирку, а ви дресировані звірята. Виконайте мій наказ: «Соте here.Take a ball (a dolí)».
Гра «Покажи» І «Show».
Педагог: «Діти, я — покупець, а ви —продавці в магазині. Я буду називати продукт, а ви показуйте його». (Перед грою кожній дитині дають набір картинок, на якихзображено продукти.)
Гра «Так чи ні?» І «Yesor No».
Педагог: «Діти, бабуся загубилаокуляри і не може розшукати свої речі. Допоможіть їй. Я — бабуся, а ви — їїонуки. Я називаю річ, а ви кажіть, це вона чи ні». Вихователь бере плаття,говорить «a dress», діти— «Yes»; вихователь бере туфлі,говорить «socks», діти— «nо».
6.Репродуктивні(відтворюючі) ігрові вправи
Репродуктивні (відтворюючі) ігрові вправи вимагають,щоб дитина відтворила сприйнятий нею матеріал (звук, слово, речення, текст).Вже на одному з перших занять з теми «Знайомство» пропонуються репродуктивнівправи у грі «Сніжка» та «Чарівна шапочка». Виконуючи їх, діти вчатьсявідповідати на запитання: «What is your name?» —«Му name is...»і ставити його. На виконання такого виду вправ спрямовані ігри «Хоровод»,«Потяг», «Коти м'яч» та ін.
Репродуктивні ігри: Гра «Сніжка» І «Snowball».
Педагог: «Зліпимо велику сніжку. Цейм'ячик — маленька сніжка. Слова, які ми повторюємо — сніг. Ми стаємо в коло. Явимовляю: «Where do you live?»і м'яча передаю Маші. Маша повторює: «Wheredo you live?»і передає м'яча Саші, він повторює фразу і передає м'яч далі.Продовжуємо так доти, доки м'яч знову не опиниться у мене».
Гра «Коти м'яч» І «Rolla hall».
Дітисідають парами у коло чи у дві шеренги. Педагог: «Якочу м'яча Ані і кажу: «How are you?».Аня повертає мені його і говорить те саме: «Hovvare you?».
Гра «Хоровод» І «Іпthe circle».
Дітистають у коло, взявшись за руки, ходять і повторюють тричі фразу, за четвертимразом зупиняються і педагог перекладає. Можна почати з повільного темпу,промовляти тихо, поступово нарощуючи темп і гучність. (Слід стежити, щоб дітине занадто збуджувались, зупинитися, коли темп та гучність будуть помітними).
Гра «Потяг» І «Train»нагадує «Хоровод», лише у цьому разі діти стають одне заодним, взявшись за талію.
Гра «Живі шеренги» І «MovingUnes».
Дітиутворюють дві шеренги, ставши обличчям одне до одного. Повторюючи фразу, діти:а) сходяться ближче і розходяться; б) одна шеренга йде ліворуч, друга праворуч.Діти можуть плескати одне одному у долоні.
Гра «Луна» І «Echo».
Педагог: «Діти, ми з вами зараз ідемов гори. Я вимовляю фразу: «Who are you?», алуна відгукується: «Who are you?». Атепер я повторюю: «Who are you?», а вивсі відгукуйтесь, як луна: «Who areyou?».
7.Продуктивні(творчі) ігри
Дляформування навичок спілкування англійською мовою виконуються різноманітні продуктивні (творчі) комунікативні вправи. Так,на заняттях з теми «Іграшки» розігруються ситуації: «Вибираємо подарунок»,«Купуємо продукти до дня народження», «Йдемо на день народження», «Вітаємоіменинника» тощо.
Звісно,цей тип вправ найскладніший. Дитина вимушена самостійно на основі засвоєнихлексико-граматичних структур, напружуючи мислення, пам'ять і уяву, будуватизвертання, прохання, відмову, давати відповіді, розповідати, описувати тощо.Плануючи ігрову діяльність дітей, педагог так реалізує окреслений план, щобвиконання рецептивно-репродуктивних вправ було орієнтовано на виконанняпродуктивних, комунікативних завдань на подальшому етапі опрацювання окремихпідтем та кожної теми зокрема.
Специфіка застосування продуктивних (творчих) вправ назаняттях з англійської мови полягає в тому, що навчальні завдання щодо їхвикористання повторюються для різних мовленнєвих ситуацій, під час вивченнярізних тем. Виконання вправ — завдань,стереотипних діалогів та елементарних монологів має повторюватися за зміниігрових ситуацій.
Проведеннязаключних занять з кожної теми у формі сюжетно-рольової гри, де постійновідпрацьовується система стереотипних комунікативних вправ, виступає важливимчинником того, що чимало дошкільників на кінець завершення навчального року,знаючи кілька десятків лексичних одиниць та засвоївши необхіднілексико-граматичні структури, будуть здатні спілкуватися в межах вивченогопрограмного матеріалу.
Продуктивні (творчі) ігри
Ігри«Живі шеренги», «Луна», «Сніжка», «Коти м'яч» можна використовувати і якпродуктивні. У цьому разі перша дитина ставить запитання, а друга відповідає нанього.
Гра «Хто прийшов?» І «Whocame?».
Однадитина виходить за двері і стукає: «Nock» (3 рази).Діти відповідають: «Corne in!».Дитина: «Goodmorning».
Дітивітаються і запитують: « What is your name? (Who are you?How old are you?)». Дитина відповідає.
Гра «Ми космонавти» І «We're cosmonauts ».
Педагог: «Діти, ми космонавти, якіготуються летіти в космос. До нас підходить кореспондент з телебачення іставить запитання: «Who are you? Wheredo you live?».
Гра «Хто відсутній?» I «Who is absent?».
Педагогрозкладає картинки, на кожній з яких зображено члена сім'ї: маму, тата, брата,сестру. «Діти, зараз уся родина зібралася разом. Тепер ви заплющіть очі, а язаберу одну картинку. Ви маєте сказати, кого немає. Closeyour eyes. Open your eyes. Who is absent? Діти: «Mother». •
Гра «Цирк» І «Сir cus».
Педагог: «Діти, кожен з вас заразодягне шапочку дресированого звірятка. Я буду директором цирку. Я запитую: «Сапyou dance?».Ви відповідаєте: «Yes. І candance» і показуєте, як ви танцюєте.
Гра «Магазин» I «At the shop».
Педагог: «Щоб продавець продав вамтовар, слід назвати усі продукти англійською мовою».
Дитина: «Bread, butter,sausage».
Гра «Чарівна торбинка» І «Amagie bag».
Педагог: «У мене в торбинці лежатьіграшки. Назвіть свою улюблену іграшку англійською мовою і ви отримаєте її». Діти: «A doll,а саг etc».
Гра «Ми спортсмени» І «Weare sportsmen».
Однадитина—тренер. Вона дає наказ: «Run, jump, walk».Інші діти виконують і промовляють: «І amrunning».
Гра «Одягни ляльку» І «Dressa doli».
Педагог: «Лялька Аліса не хоче йти напрогулянку. Одягнемо її у гарний одяг, тоді вона погодиться. Назвіть усі речіанглійською мовою». Дитина: «А dress, golves,shoes».
Гра «Знайди» / «Find».
Педагог: «У котиків були іграшки:лялька, цеглинка, м'ячик та ін. (Іграшкирозкладаютьсяна демонстраційному столику.) Доки котики спали, мишка забралаодну іграшку в нірку. Що пропало? Ви — котики, а я — мишка. Закрийте очі, тепервідкрийте». Діти називають іграшку англійською мовою.
Гра «Чарівна шапочка» /«А magic hat».
Комусьз дітей одягають чарівну шапочку. Дитина стає спиною. Інші діти шикуються вколону, їм одягають маски звірят. «Чарівна шапочка» запитує: «Who are you?».Дитина, яка підходить, відповідає: «А hare (a bear, a wolf etc.)».
8.Навчання дошкільнят вимові
У даній частині роботи наводяться приблизні вправи длянавчання дошкільнят вимові, використовуючи ігрову методику.
Існує величезна кількість варіацій при навчанні дошкільнятвимові, використовуючи ігрову методику. Одна з яких — гра в казкову країну. Кожензвук — це житель цієї казкової країни, який або вимовляє будь-які звуки, абозайнятий якоюсь роботою, що виробляє звуки, наприклад:''Ось рано вранці містерЯзичок прокидається і вистрибує з ліжка. Як холодно в будинку! Це тому, що за ніч камін зовсім охолов. МістерЯзичок тремтить від холоду. Знаходимо горбик за верхніми зубами. Коли Язичоктремтить, то вдаряється кінчиком про ці горбки: [d], [d], [d]! Але раптом він чує з ванної такі звуки: [t tt t]! Цекапає вода з крана, який він погано закрив ввечері. Кінчик язичка ударяється обгорбики за верхніми зубами, як краплі об дно раковини: [t], [t], [t]!
Діти повторюють завчителем звуки, не даючи собі звіту в тому, що вони тренують вимову. Кожен урокдо казки додаються нові звуки-герої, нові пригоди звуків. При цьому дотримуються умови, необхідні для того, щоб діти не переставалиотримувати задоволення від історії: з одного боку основа казки зберігається,залишаються незмінними умовні моменти, за точністю відтворення яких учні ревнісно стежать, нагадуючи,підказуючи, виправляючи помилки вчителя, з іншого боку в сюжет кожногоразу вноситься щось нове, тому казка не набридає, і продовжує викликатиактивний інтерес.
Особливийінтерес представляють вправи у навчанні вимові звуків, які не мають аналогів в українській мові, наприклад: [th].
Коли мивимовляємо цей звук, язичок, як жаба, хочевистрибнути з рота. Але йому не дозволяють це зробити нижні зуби за які вінзачіпляється кінчиком. Міцноупирається язикв нижні зуби… Як правило половина дітей при цьому неправильно ставить язик, так як у дітейвідсутна моторна звичка. Але цю помилкулегко виправити:''Містер Язичок висовується з вікна свого будиночка, щобпобачити яка на вулиці погода, і мало не вивалюється, але зачіпляється запідвіконня. Нижні зуби — це підвіконня, а губи по ходу казки обіграються як завіски. Хібавтримаєшся за завіску? Якщо ти не зачепишся язичком за нижнізуби-підвіконня, то язичок випаде з вікна і заб’ється.
Казказбільшується, як сніжний ком, обростаючи все новими і новими героями ісюжетами, але казка повинна не тільки рости, але і скорочуватися, інакше вонастане занадто довгою і громіздкою і стане втомлювати дітей, яким необхідначаста зміна діяльності. Відпрацьовані і не надто складнізвуки поступово вимикаються з казки разом з пов'язаними з ними сюжетнимимоментами. Це відбувається поступово: спочатку цей епізод стає коротшим,викладається у все більш стислій, схематичній формі, безподробиць, а потім вже й зовсім зникає. Проте час від часу варто повертатися довже відпрацьованих моментів, адже без тренування відпрацьовані звуки легкозабуваються, і вимова стає млявою.
Кращомуоволодінню фонетичним ладом мови сприяє також супровід процесу виголошеннязвуків рухами рук і всього тіла, адже дитина навчається всім своїм єством. Користь фізичної дії для засвоєння мовного матеріалупомітили вже давно, тому існує така величезна кількість''пальчикових ігор''уанглійців і американців.
9.Навчаннядошкільнят лексиці
Вивченнялексики означає, що будь-яке новеслово має, по-перше, бути комунікативно значущим для дитини, по-друге, вступатив семантичні та граматичні зв'язки з іншими словами. Як стверджує Є.І. Негневіцкая,''відразу після введення слова необхідний перехід до дії зним'', при цьому «мовленнєва діяозначає побудову висловлювання» Алепобудова висловлювання лежить вже в області граматики. Отже, освоєннялексичного матеріалу у відриві від граматики неможливо.
У плані вивчення граматики слідування природному шляхурозвитку означає, що, вводячи той чи інший граматичний матеріал, необхідновраховувати, з одного боку, комунікативні потреби дітей, а з іншого — відноснуйого важкість.
Вивчивши різний матеріал про вимоги до відбору лексичногоматеріалу та його організації, можна зробити такий висновок, що величезну рольпри введенні лексичних одиниць відіграють асоціативні зв'язки, тому припред'явленні нової лексики потрібно давати не ізольовані за значенням слова,розкидані в тексті, не слова в віршиках, пісеньках, а знайомити учня відразу згрупою слів, що позначають якийсь шматок дійсності, і так само пара слів,пов'язаних перевіреною асоціацією (ворог — друг, стіл — стілець і т.п.),запам'ятовується набагато краще, ніж пара незв'язаних слів, і, що дуже важливо,краще, ніж ці ж слова, дані ізольовано. Правила, якими слід керуватися привведенні нової лексики:
– Не слід одномоментно вводити більше 10 слів.
– Серед введених слів повинно знаходитися декілька пар, пов'язаних стійким асоціативним зв'язком.
– Введення лексики саме цієї семантичної групи має бутивмотивоване і викликанекомунікативними потребами дітей.
– Якщо в семантичну групу входять слова однієї і тієї ж частинимови, їх вивчення має бути пов'язане з повторенням слів іншої групи, щовідносяться до іншої частини мови, щоб можливо було складання сполученьпредмет-предмет, предмет-ознака, предмет-дія.
– Необхідно продумати порядок освоєння слів усередині групи: одні словастають опорними, інші зачіпляються за нихасоціативно.
– Ніколи не можна примушувати дітей вивчити слова.
– Нова лексика повинна утвердитися у свідомості дитини поступово, задопомогою продуманої поетапної системи вправ.
Наведемоприклади деяких вправ на впізнавання слова:
Хто швидше?Учитель називає предмети в кімнаті, предмети зображені на розвішаних по стінкахкартинах, кольори, частини тіла. Хто з дітей швидшедоторкнеться до цього предмета, картинки, знайде предмет даного кольору і т.п., той і переміг.
Лото. При грі влото, яку діти дуже люблять, вчитель витягує не картинку, а написи, щопозначають предмети, намальовані на картинках в учнів. Вчитель запитує:''Whohas a cat? Who has a wolf?''. Той, у кого на картці є потрібнакартинка, відповідає:''I have''. Лото повинно бути тематичним.
Кіт у мішку.Ведучий відвертається. Учитель показує дітям будь-яку іграшку і питає,наприклад:''Is it a cat or a dog?''. Ведучий відповідає. Решта дітей відразу жвідгукуються на те, вгадав їх товариш чи ні.
Кіт умішку 2. Дитині зав'язуються очі і дається в руки який небудь предмет(картопля), дитина обмацує його і питає:''Is it an orange? Is it a ...?''Яктільки предмет правильно названий, решта дітей відгукуються.
Вгадай що?Вчитель заздалегідь малює предмет на невеликому аркуші паперу. Потім готуєтьсяінший аркуш паперу в два, три рази більше, ніж на якому зображено предмет. Нацьому аркуші вирізається в середині дірочка в формі кола. Лист не повинен бутипрозорим, бажано темного кольору. Потім цей лист з дірочкою накладається налист із зображеним предметом. Завдання гравця, водячи листом з отвором поаркушу з предметом і дивлячись на предмет у дірочку, визначити, що ж це таке.Наприклад:''Is it a ...?''
Що,куди?.. Дітям пропонується коробка з предметами, назву яких вони вжезнають. Всі предмети різних кольорів. Учитель приносить інші порожні коробки,кожна з яких відповідає певному кольору, червона, синя коробка і т. д. Діти почерзі вибирають, не підглядаючи, предмет, називають його по-англійськи ікладуть його в коробку відповідно до кольору предмета, прицьому, називаючи колір коробки.
Отжепідбираючи тексти до уроку, необхідно враховувати любов дітей дозвуконаслідування слів і, спираючись на властивість віку, прищеплювати дітямсмак до чужої мови, вводити їх в його атмосферу.
Дляуспішного засвоєння лексичного матеріалу необхідно:
– ознайомлення дітей не з ізольованими словами, а з групамислів, пов'язаною семантичною або фонетичною асоціацією;
– формування мотиву для ознайомлення зі словами даноїсемантичної групи;
– інтеріоризація лексики через систему ігор, а не механічнезапам'ятовування слів за списком;
– включення нових слів в систему відносин, яка вже склалася міжвідомими дітям словами і їх групами;
– узгоджене знайомство з лексичним матеріалом і тимиграматичними операціями, які дозволяють ввести його в мовну діяльність.
При відборілексичного матеріалу необхідно враховувати:
– його комунікативну значущість для дітей;
– об'єктивну складність.
Принавчанні дошкільнят потрібно приділяти велику увагу використаннюнаочно-ілюстративного матеріалу, проте, коли мова йде про організацію рольовоїгри, імітації дій при виконанні команд або ілюструванні віршів і пісень, краще,щоб предмети були уявними.
Висновки
Раннє навчанняіноземної мови за допомогою ігрової діяльності допомагає розвивати тавиховувати дитину, реалізуючи вже сформовані нею якості для того, щоб вдалозасвоювати мінімальний обсяг іншомовних знань та вмінь. Процес навчанняіноземної мови можна розглянути як засіб розвитку дитини в соціумі, щодопомагає розкрити її особистісний потенціал. Виховання дітей дошкільного вікузасобами іноземної мови забезпечує повноцінний розвиток дитини, формуванняособистості, реалізацію виховних, розвиваючих, освітніх та практичних цілей.
Навчанняіноземної мови можна розглядати як один із засобів виховання дітей дошкільноговіку. Іноземна мова виступає водночас предметом та засобомвиховання і розкриває особистий потенціал, враховуючиіндивідуальні особливості кожної дитини. У процесі навчанняіноземноїмови формується вміння спілкуватись у межах комунікативногомінімуму.Завдання вчителя – сформувати культуру спілкування і ввести упроцеснавчання позитивне сприйняття світу дитинства. Гармонійно та вдалопоєднуютьсявиховання та навчання іноземноїмови в дошкільників у ігрових методах. Гравиступає основою здійснення навчального процесу і допомагаєвчителюзацікавити дітей, викликати позитивне сприйняття мовного матеріалу
Специфіказастосування ігрових методів під час навчання дошкільнят іноземної мови полягаєв тому, що на заняттях педагог постійно виконує роль режисера-організатора іведучого учасника ігрової діяльності. Педагог бере доувагивже набутий дітьми досвід участі у сюжетно-рольових, театралізованихіграх,іграх з правилами (дидактичних, рухливих, музичних, народних,комп’ютернихта ін.). Це важливо для дітей тому, що вони без особливихтруднощівусвідомлюють зміст, творчий задум, сюжет, роль, правила, рольовітаорганізаційні стосунки, інші ознаки гри, краще розуміють навчальнізавдання.
Такимчином, ігрова діяльність на заняттях з англійської мови в дошкільному закладідопомагає ефективнішому закріпленню в пам’яті дитини іншомовні слова і невикликає надмірного розумового навантаження. Гра як один із основних методівнавчання англійської мови має бути цікавою, простою, жвавою, насиченоюлексико-граматичними та фонетичними елементами, закріплення вивченого матеріалуі поповнення нового словарного запасу. Отже, ігрова діяльність виховує тарозвиває особистість, формує мовну, мовленнєву та соціокультурну компетенції, атакож актуалізує у процесі навчання позитивні риси характеру, формуєновоутворення культури спілкування,прояви загальнолюдських моральних якостей.
Використаніджерела
1. Агурова Н.В., Гоздецкая С.І. Англійська мова в дитячомусаду: Посібник для вихователів дитячих садів [Текст]. — М., 1963. -112С.
2. Альошина Т.І. Навчання іноземної мови в дитячому саду[Текст] / / Дошкільне виховання. — 1982. — № 7. — С. 40-43.
3. Архипова М.Г. Семінар з проблем раннього навчанняіноземних мов [Текст] / / іноз. яз. в школі. — 1991. — № 2. — С. 106-108.
4. Близнюк О. /… Панова, Л.С. Ігри унавчанні іноземних мов [Текст]: Посібник для вчителів. — К.: Освіта,1997. — 64 с.
5. Вауліна Ю., фрейлінаЄ. Підготовка вихователів-вчителів англійськоїмови для дошкільних установ [Текст] / / Дошкільне виховання. — 1993. — № 4.-С. 31-33.
6. Вороніна Г.І. Інформація про науково-практичноїконференції «Раннє навчання іноземним мовам: проблеми та перспективи» [Текст] // іноз. яз. в школі. — 1991. — № 5 — С. 85-89.
7. Виготський Л.С. До питання про багатомовністьв дитячому віці [Текст] / / зібр. соч.: У 6 т. — М.: 1983. — Т. 3. — С.329-360.
8. Глухарева Є. А. Перші кроки експерименту [Текст] / /іноз. яз. у школі — 1988. — № 4. — С. 10-13.
9. Глухарева, Є.А. Іноземна мова в дитячому саду [Текст] / / іноз. яз. вшколі. — 1991. — № 5. -С. 24-30.
10. Зимова І.А. Психологія навчання іноземним мовам в школі [Текст]. — М.:Просвещение, 1991. — 219 с.
11. Іванова В.Н. Наради з питань експериментального навчання іноземним мовамв дитячому садку і початковій школі [Текст] / / іноз. яз. в школі. — 1989. — №4. -С. 110-114.
12. Китайгородська Г.А. Методика інтенсивного навчання іноземних мов [Текст].- М.: Вища школа, 1982. — 141 с.
13. Леонтьєв О.О. Психологічні передумови раннього оволодіння іноземними мовами [Текст]/ / іноз. яз. в школі. — 1985. — С. 24-29.
14. Логунов С.В., Мільруд, Р.П. Послідовність пред'явленняречевого матеріалу на граматичної основі учням в шестирічному віці [Текст] / /іноз. яз. в школі. — 1976. — № 4. — С.4-7.
15. Матецький Є.І. Мовленнєва гра на заняттях англійськоюмовою в дитячому саду [Текст]: Автореф. дис. канд., пед. наук. — М., 1971. — 24 с.
16. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальнихзакладах [Текст]: Підручник / За ред. С.Ю. Ніколаєвої. — К.: Ленвіт, 1989.- 320 с.
17. Негневіцкая Є.І. Іноземна мова для самих маленьких:вчора, сьогодні, завтра [Текст] / / іноз. яз. в школі. — 1987. — С. 20-26.
18. Нікітенко 3.І. Кожному жителю Європи — іноземну мову з дитинства [Текст] / / іноз. яз. в школі. -1998. — № 4. — С. 110-113.
19. Полонська Т.К. Навчання іноземної мови [Текст] / /Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» — К.: Свена. — 1993. — С. 124-136.
20. Полонська Т.К. Навчання іноземної мови дітейшестирічного віку в умовах дитячого саду [Текст]: Автореф. дис. канд., пед.наук. — К., 1993. -24 С.
21. Протасова В.Ю. Навчання іноземної мовидошкільнят [Текст] / Огляд теоретичних позицій / / іноз. яз. вшколі. — 1980. — № 1. — С. 38-43.
22. Шкваріна Т.М. У світ іноземної мови зцікавістю [Текст] / / Дошкільне виховання. — 2000. — № 1. — С. 22-23.
23. Шкваріна Т.М. Заняття з англійської мови вдошкільному віхов ¬ ному закладі [Текст]: Посібник для студентів педагогічнихучилищ. — Умань, 1997. -119 С.
Размещенона www.