КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Статистичні індекси та їх значення векономічних дослідженнях»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Сутність статистичних індексів в економічнихдослідженнях
1.1 Сутність статистичних індексів та їх класифікація
1.2 Індивідуальні та загальнііндекси кількісних та якісних показників
1.3 Базисні та ланцюгові статистичні індекси динаміки
1.4 Статистичні індекси середніх величин
1.5 Агрегатні статистичні індекси та факторний аналіз
Розділ 2 Аналіз статистичнихданих по купівельній спроможності середньої заробітної плати та середньоїпенсії на продовольчих ринках дніпропетровської області у 2003 — 2009 роках
2.1 Статистичні спостереження за рівнями заробітної плати,пенсії та цін на продовольчі товари у 2003 — 2009 роках
2.2 Аналіз рядів розподілу простих статистичних індексіврівней середньої заробітної плати, середньої пенсії та цін на основні споживчітовари продовольчих ринків (2002 — 2009 роки)
2.3 Аналіз рядів динаміки базисних та ланцюгових агрегатнихстатистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати тасередньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 — 2009 роки)
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
При зіставленні будь-якихданих, що характеризують економічні явища чи процес у часі й у просторі, широковикористовуються відносні статистичні показники — індекси. Вонидозволяють розрахувати і порівняти складні соціально-економічні явища, якіскладаються з безпосередньо непорівнянних елементів. Індекси засновані назвітних і базисних даних у залежності від відношення показників до змістудослідження. Елементами індексів є величина, що індексується, її тип (форма),вага, термін виконання. Використання індексів дозволяє створювати математичнімоделі і проводити розрахунки щодо фінансового положення фірми і планів їїрозвитку.
При аналізі своєїдіяльності фірма проводить дослідження і фіксує висновок про фактори, яківпливають на її роботу. Використання індексів дозволяє установити кількіснівзаємозв'язки між значимими для фірми показниками, що приводяться до деякогозагального знаменника, який робить їх порівнянними. Індексний метод широкозастосовується для вивчення послідовної зміни явищ як спосіб вивчення їхнідинаміки, для зіставлення в просторі, дозволяючи виділити і вимірити впливфакторів на досліджуване явище.
При аналізібудь-якого явища проводиться визначення характеристик, які лежать в основідосліджуваного процесу, і відкидаються менш істотні фактори. Тому що в складніймоделі показники, що враховуються, можуть бути дуже різні, для включення яких урозрахунки необхідно привести їх до єдиної бази. Одержавши порівнянні індекси,ми можемо визначити співвідношення ознак у досліджуваному явищі. Це дозволяєвизначити можливі заміщення існуючих процесів альтернативними (методивиробництва, збуту і т.д.) для підвищення ефективності діяльності фірми.
Основна метакурсової роботи полягає у дослідженні ролі індексів у вивченні ринку.
Поставлена метаобумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
розглянутисутність та теоретичне підґрунтя індексного методу у статистичних дослідженняхекономіки;
дослідитиособливості застосування різного роду індексів у вивченні ринку;
вивчити можливостібагатофакторного індексного методу дослідження ринку.
Об’єктом курсової роботи є особливості застосуванні індексних методів вивченняринку.
Предметом курсової роботи виступає система статистичних індексів.
Курсова роботаскладається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовуєтьсяактуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єктдослідження. В основній частині розглядається поставлена проблема. У висновкахсформульовано основні результати курсового дослідження.
Розділ 1. Сутність статистичнихіндексів в економічних дослідженнях1.1 Сутність статистичних індексів таїх класифікація
У статистиці підіндексом розуміють специфічну відносну величину, яка характеризує змінупоказника у часі та просторі. Індекси можуть визначатися у неодноріднійсукупності, що складається з елементів, які безпосередньо не можна складати.
З допомогоюіндексів вирішують такі завдання статистичного аналізу [8]:
визначаютьсередній процент зміни показника у часі в цілому по сукупності або окремійгрупі;
визначаютьсередній процент зміни середнього значення показника;
здійснюютьпорівняння показника у просторі;
оцінюють впливокремих факторів на зміну показника у часі або просторі.
В залежності відохоплення одиниць сукупності індекси поділяються на індивідуальні, групові (субіндекси)та загальні. За методикою визначення та економічним змістом індекси буваютьагрегатними, середньозваженими, індексами середніх величин, територіальними.
В залежності відбази порівняння індекси поділяються на ланцюгові та базисні, а за економічнимзмістом — на індекси динаміки, планового завдання, виконання плану.
При визначеннііндексу спочатку записується (будується) його формула, згідно якої роблятьсяобчислення. Показник, який досліджується з допомогою індексу, називаєтьсяіндексованим.
Для запису формулиіндексу використовують умовні позначення індексованих показників, якіподіляються на якісні, кількісні та об'ємні. Якісні показники характеризуютьрівень ознаки у одиниці сукупності, кількісні показники характеризуютьчисельність сукупності, об'ємні показники являють собою обсяг ознаки і завжди єдобутком якісного та одного кількісного показників.
Для позначеннячасу використовують підстрокові символи: 0 — попередній або базисний період, 1 — наступний або звітний період. Якщо відомі значення показників більш ніж за дваперіоди, використовують порядкові номери 1,2,3, і т.д.
Поняття "індекс"містить в собі подвійне значення. По-перше, воно трактується як деякий показникабо результат певних розрахунків; по-друге, як особлива відносна величина, задопомогою якої вивчається динаміка складних явищ шляхом їх агрегування зівзаємопов'язаними з ними явищами. Агрегатні індекси історично виникли якпоказники, покликані виконувати синтетичну функцію, направлену на узагальненнястатистичних даних і отримання узагальнюючих відносних величин динаміки. Фундатортеорії індексів Е. Ласпейрес, що уперше запропонував агрегатний індекс цін,вбачав у ньому виключно узагальнюючий відносний показник, мета якого — синтезувати різноспрямовану зміну цін будь-якого конгломерату різноріднихтоварів. Ця точка зору отримала подальший розвиток в дослідженнях інших відомихіндексологів — А. Маршалла, А. Боулі, І. Фішера та інших [1].
Таким чином, заметодологією побудови і характером функції, що виконується, індекси виникли якособливі відносні величини. Ця обставина значною мірою зумовила погляди на сутьіндексів багатьох статистиків, які вбачали в них переважно синтетичніузагальнюючі показники. Відповідно до цієї концепції індекси розглядаються яккатегорії, що відображають відносну зміну складних явищ, окремі елементи якихбезпосередньо несумірні.
В статистичнійлітературі при визначенні поняття "індекс" є істотні відмінності. Прихильникисинтетичного напряму бачать в індексах інструмент вивчення складних економічнихявищ, що складаються з безпосередньо несумірних елементів. Таке розумінняіндексів є домінуючим в науковій і особливо навчальній статистичній літературі.
Однак, у зв'язку зпоширенням в економічній практиці індексів як аналітичних показників,синтетична концепція індексів втрачає своє домінуюче значення.
Представники такзваного аналітичного напряму основне призначення індексів бачать в їханалітичній функції. Це дещо інша крайність індексної теорії, яка не має шансівна визнання.
Більш обґрунтованупозицію відносно функцій індексів займають індексологи Н. Виноградова, П. Казінець,У. Мересте, Г. Бакланов, які вважають, що індекси одночасно виконують іаналітичну, і синтетичну функції. Так, Н. Виноградова пише: «Специфічнаособливість індексних показників — тісне переплетіння при їх побудові особливихзадач синтезу і відповідних задач аналізу. Ця особливість проходить червоноюниткою через усю історію індексів, з тією лише різницею, що на різних етапахрозвитку індексного методу провідною виявляється то та, то інша задача» [4].
Однак, визнаннянеобхідності такого об'єднання функцій індексного методу не знімає проблемувизначення індексів як особливих статистичних показників. Швидше воно означає,що функції, що виконуються індексами не є тим єдиним критерієм, який визначаєїх суть і характерні особливості. Адже в статистиці аналогічні функціївиконують і інші категорії, зокрема середні і відносні величини, які маютьбагато спільного з індексним методом.
Основою розуміннясуті індексного методу не може бути і несумірність явищ, бо це лише частина тиххарактеристик, що вивчаються індексним методом. Як свідчить практика, індексизастосовуються і до порівняльних економічних категорій.
Основноюособливістю індексного методу є те, що його складові компоненти (абсолютні,середні і відносні величини) належать до певної зв'язуючої їх системи. Будь-якіз перерахованих величин, що знаходяться поза системою, не мають відношення доіндексного методу. Здатність індексного методу об'єднати в певну,цілеспрямовану систему ізольовані статистичні величини, являє собою той якісноновий рівень обробки статистичних даних, який відрізняє його від методіввідносних і середніх величин. Отже, індексний метод і його основний інструмент — індекс — на відміну від названих методів повинен ототожнюватись передусім зпоняттями «система» і «взаємозв'язок».
Системний підхіддо дослідження динаміки явищ реалізується в індексному методі таким чином. Приіндексуванні непорівнянних явищ елемент взаємозв'язку вводиться шляхом їхагрегування з певним сумірником. Рішення такого роду задач являє собою найбільшзвичну для економістів сферу діяльності індексного методу. Однак, «складність»явищ не обмежується несумірністю їх елементів. Вона відображається і в тому, щоміж явищами і їх елементами існує внутрішній, причинно-наслідковийвзаємозв'язок, який індексний метод використовує для виконання аналітичнихфункцій.
Характерною рисоюіндексного методу при виконанні аналітичної функції стає причинно-наслідковий підхіддо вивчення явищ і їх елементів. Отже, виконуючи і синтетичну, і аналітичнуфункції, індексний метод не може проявлятися інакше, як через використанняпевного взаємозв'язку між явищами. Це відрізняє його від інших статистичнихметодів, зокрема, від кореляційно-регресійного. Хоч останній також досліджуєвзаємозв'язки між явищами, але об'єктом його дослідження є стохастичнийвзаємозв'язок між явищами, а об'єктом індексного методу функціональний.
Потрібно такожпідкреслити, що індекси не обов'язково повинні зв'язуватися тільки з динамікоюпроцесів, що досліджуються. Нерідко вони використовуються і для порівняльноїхарактеристики складних явищ в статиці.
Таким чином,відмінною рисою індексного методу є те, що він досліджує не поодинокіекономічні категорії, а їх систему, утворену за принципом функціональноїзалежності між явищами. Причому дослідження даної залежності може здійснюватисяв різних напрямах. Отже, індексний метод — це комплексна характеристикавідносної зміни явищ у часі, просторі або в порівнянні з яким-небудь еталономтаких явищ, які внаслідок наявності функціональної залежності між нимипредставлені системою взаємопов'язаних показників за принципом представленняінтегрального результату через його складові.
Головне віндексному методі — перехід від аналізу кількісних відмінностей між елементамипорівнюваних систем до аналізу кількісних відмінностей між системами загалом. Іншимисловами, аналіз на рівні частковості здійснюється з метою його синтезу на рівнізагального. У цьому проявляється єдність аналітичної і синтетичної функційіндексного методу. Математичні аспекти відображення взаємозв'язків є формальноюстороною справи, похідною від якісної суті взаємозв'язків. Головним виступаєрозв'язання проблеми про те, чи дійсно даний взаємозв'язок функціональний заформою, а в практичному відношенні, — чи вірна вона за змістом і чи істотна заекономічною значимістю. Така постановка питання передбачає розгляд індексногометоду на стику декількох наук: статистики, математики, економіки і філософії. Зматематичної сторони індексування є формальним прийомом виразу однієї величиниза допомогою двох або більше інших величин, виходячи з наявності функціональноїзалежності між ними. При цьому має місце прив'язка статистичних аспектівіндексування до економічної природи явищ, конкретна економічна оцінка отриманихіндексів і т.д., що загалом зумовлює тісний зв'язок індексного методу зекономічними науками. Для поглибленого пізнання суті величин, що індексуються,і підвищення практичної цінності індексного методу загалом, необхідна тіснаув'язка його положень з діалектичним підходом до явищ, що досліджуються. Метаіндексування — не просто оперування індексами, а проникнення в діалектичнуприроду взаємозв'язку між даними явищами, забезпечення об'єктивної кількісноїхарактеристики цього взаємозв'язку і цілеспрямоване її використання впрактичній діяльності.
1.2 Індивідуальні та загальні індексикількісних та якісних показників
У залежності відступеня охоплення підданих узагальненню одиниць досліджуваної сукупностііндекси підрозділяються на індивідуальні (елементарні) і загальні [12].
Індивідуальнііндекси характеризують зміни окремих одиниць статистичної сукупності. Наприклад,якщо при вивченні оптової реалізації продовольчих товарів визначаються зміни впродажі окремих товарних різновидів, то одержують індивідуальні (однотоварні) індекси.
Індивідуальнііндекси визначаються по окремих одиницях статистичної сукупності тахарактеризують зміну індивідуальних значень індексованого показника. Ці індексиприйнято позначати і з підстроковим позначенням індексованого показника.
Індивідуальнііндекси якісних показників визначаються за формулами:
/> (1.1)
Індивідуальнііндекси кількісних показників мають вигляд:
/> (1.2)
Індивідуальнііндекси об'ємних показників можна записати наступним чином:
/> (1.3)
Слід мати наувазі, що взаємозв'язок між індивідуальними індексами можна використовувати длярозрахунку третього індексу по двох відомих,
Загальні індексивиражають зведені (узагальнюючі) результати спільної зміни всіх одиниць, щоутворять статистичну сукупність. Наприклад, показник зміни обсягу реалізаціїтоварної маси продуктів харчування по окремих періодах буде загальним індексомфізичного обсягу товарообігу. З загальних індексів виділяють іноді груповііндекси (субіндекси), що охоплюють тільки частина (групу) одиниць удосліджуваній статистичній сукупності.
Важливоюособливістю загальних індексів є те, що вони мають синтетичні й аналітичнівластивості.
Синтетичнівластивості індексів полягають у тому, що за допомогоюіндексного методу виробляється з'єднання (агрегування) у ціле різнорідниходиниць статистичної сукупності.
Аналітичнівластивості індексів полягають у тому, що за допомогоюіндексного методу визначається вплив факторів на зміну досліджуваного показника.Використання індексів в аналітичних цілях — один з важливих аспектівекономічних розробок. На основі вивчення складу і ролі факторів, виявлення силиїхньої дії здійснюються можливості кваліфікованого управління розвиткомекономічних процесів не тільки в потрібному напрямку, але і з заздалегідьзаданими параметрами.
Для визначенняіндексу треба зробити зіставлення не менш двох величин. При вивченні динамікисоціально-економічних явищ порівнювана величина (чисельник — індексноговідношення) приймається за поточний (чи звітний) період, а величина, з якоюпроводиться порівняння, — за базисний період. Якщо в індексному відношенніпорівнюється величина фактичного рівня розвитку явища з величиною плановогозавдання, то підставу порівняння називають плановим рівнем.
Основним елементоміндексного відношення є величина, що індексується. Під нею розумієтьсязначення ознаки статистичної сукупності, зміна якої є об'єктом вивчення. Так,при вивченні зміни цін величиною, що індексується є ціна одиниці товару р.При вивченні зміни фізичного обсягу товарної маси в якості величини, щоіндексується виступають дані про кількість товарів у натуральних вимірниках q.Індивідуальні індекси прийнято позначати і, а загальні індекси — І.Індивідуальні індекси фізичного обсягу реалізації товарів і визначаються заформулою:
/>, (1.4)
при цьому q1і q0 — кількість продажів окремого товарного різновиду впоточному і базисному періодах у натуральних вимірниках.
Для визначенняіндивідуальних індексів цін застосовується формула:
/>, (1.5)
Загальний індекс єагрегатуваннням індивідуальних індексів і характеризує зміну сукупностей, доякої входять різнорідні елементи. Так загальна формула агрегатного індексусукупності явищ у базисному (0) та звітному (1) періоді має наступний вираз (длявартісних економічних явищ, які характеризуються обсягами (q) та ціною (р) одиниціобсягу):
/> (1.6)
Для характеристикиекономічних явищ загальний агрегатний індекс (1.6) розбивають на два індекси: загальнийіндекс фізичного обсягу вартісного явища (при умові незмінних цін р у базисномута звітному періодах):
/> (1.7)
загальний індексцін вартісного явища (при умові незмінного обсягу q у базисному та звітномуперіодах):
/> (1.8)
Дляхарактеризування структурних зрушень середніх величин в вартісних економічнихявищах застосовують індекси змінного складу, індекси постійного складу таіндекси структурних зрушень, які формують систему взаємопов'язаних індексів [13]:
для змінногоіндекса цін /> (відношення середніхрівнів у базисному та звітному періодах):
/> (1.9)
/> (1.10)
де індекс цінпостійного складу Ipz дорівнює:
/> (1.11)
а індекс цін зарахунок структурних зрушень Id дорівнює:
/> (1.12)1.3 Базисні та ланцюгові статистичнііндекси динаміки
Для кращогорозуміння і аналізу досліджувальних статистичних даних, їх потрібносистематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динамікиабо часовими рядами.
Кожний ряддинаміки складається з двох елементів [13]:
1) періодів абомоментів часу, до яких відносяться рівні ряду (t);
2) статистичнихпоказників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду (Y).
Основоюдовгострокового аналізу та прогнозування параметрів рядів динаміки є індекснийаналіз.
У процесі індексногоаналізу рядів динаміки обчислюють і використовують наступні аналітичніпоказники динаміки: абсолютний приріст, темп (індекс) зростання, темпприросту.
Обчислення цихпоказників грунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собоюрівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється, називають звітним, арівень, з яким зіставляють інші рівні — базисним.
За базузіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожнийнаступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показникидинаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий забазу зіставлення, то одержані показники називають базисними [7].
Абсолютнийприріст обчислюється як різниця між звітним і базиснимрівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівень порівняноз базисним за певний період часу.
Він виражається втих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.
/>або /> (1.13)
де yi — звітний рівень ряду динаміки;
yi-1 — попередній рівень ряду динаміки;
y1 — початковий рівень ряду динаміки.
Індекс (темп) зростанняобчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базузіставлення, і показує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більшийчи менший від базисного.
/>або/> (1.14)
Темп приросту визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютногопопереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентівпорівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння.
/>або/> (1.15)
Середній індекс(темп) зростання розраховується за формулою середньоїгеометричної:
/> (1.16)
1.4 Статистичні індекси середніхвеличин
Агрегатні індексикількісних та якісних показників можна перетворити у середньозважені індекси — середньоарифметичний або середньогармонійний відповідно. Середньозваженііндекси використовуються у тих випадках, коли відомі індивідуальні індексиякісних або кількісних показників. По своїй суті ці індекси є середнімизваженими величинами, у яких варіантами виступають значення індивідуальнихіндексів досліджуваного показника.
Агрегатні індексикількісних показників можна перетворити у середньоарифметичні індекси наступнимчином [6]:
/> (1.17)
/> (1.18)
Отже,середньоарифметичний індекс доцільно використовувати у тому випадку, якщовідомі індивідуальні індекси кількісного показника і значення об'ємногопоказника за базисний період. За своїм економічним змістом ці індексианалогічні агрегатним.
Агрегатні індексиякісних показників можна перетворити у середньогармонійні індекси наступнимчином:
/> (1.19)
/> (1.20)
Середньогармонійнііндекси доцільно використовувати в тих випадках, коли відомі індивідуальнііндекси якісного показника і значення об'ємного показника у звітному періоді.
На основісередньозважених індексів також можна розрахувати приріст об'ємного показниказа рахунок індексованого, для чого від чисельника індексу необхідно віднятийого знаменник.
У статистичномуаналізі часто буває необхідним дослідити зміну у часі або просторі середньогозначення якісного показника, наприклад, ціни, собівартості, урожайності,заробітної плати тощо. У цьому випадку середнє значення показникарозраховується як середня арифметична зважена або як відношення обсягу ознакидо чисельності сукупності. Слід мати на увазі, що середній рівень будь-якоїознаки формується під впливом двох факторів — варіацією індивідуальних значеньта структури сукупності. Наприклад, середній рівень заробітної плати можезростати за рахунок зростання оплати праці кожного працівника і за рахунокзбільшення питомої ваги високооплачуваних працівників.
Для вивченнядинаміки середнього значення якісного показника використовується система трьохіндексів: індекс змінного складу, індекс постійного складу та індексструктурних зрушень.
Індекс змінногоскладу характеризує зміну у процентах середнього значення якісного показника узвітному періоді порівняно з базисним під впливом двох чинників разом. Цейіндекс складається з двох дробів, причому перший дріб містить значення якісногота кількісного показників у звітному періоді, а другий — у базисному, тобтоіндекс є відношенням звітного середнього значення показника до базисного.
індекс цінизмінного складу
/> (1.21)
Індекс постійногоскладу показує зміну (в%) середнього значення показника під впливом одногофактора — динаміки його індивідуальних значень. У цьому індексі індексується (змінюється)якісний показник, а кількісний фіксується на рівні звітного періоду.
індекс цінипостійного складу:
/> (1.22)
Індекс структурнихзрушень показує, на скільки процентів змінилося середнє значення показника підвпливом змін у структурі сукупності. У даному випадку індексується кількіснийпоказник, а якісний фіксується на рівні базисного періоду.
індекс структурнихзрушень ціни:
/> (1.23)
Між названимитрьома індексами існує взаємозв’язок: індекс змінного складу дорівнює добуткуіндексу постійного складу та індексу структурних зрушень. Отже,
/> (1.24)
На основі вказанихіндексів можна визначити приріст середнього значення показника в абсолютномувиразі загальний та за рахунок окремих факторів — якісного та кількісного (структурного).Наприклад,
приріст середньоїціни (загальний):
/> (1.25)
приріст середньоїціни за рахунок зміни цін:
/> (1.26)
приріст середньоїціни за рахунок структурних зрушень:
/> (1.27)1.5 Агрегатні статистичні індекси тафакторний аналіз
Основною формоюзагальних індексів є агрегатні індекси. Своя назва вони одержали відлатинського слова „aggrego", що означає „приєдную”. Учисельнику і знаменнику загальних індексів в агрегатній формі містятьсяз'єднані набори (агрегати) елементів досліджуваних статистичних сукупностей.
Досягнення вскладних статистичних сукупностях порівнянності різнорідних одиницьздійснюється введенням в індексні відносини спеціальних співмножників величин,що індексуються. У літературі такі співмножники називаються співвимірниками.Вони необхідні для переходу від натуральних вимірників різнорідних одиницьстатистичної сукупності до однорідних показників. При цьому в чисельнику ізнаменнику загального індексу змінюється лише значення величини, щоіндексується, а їх співвимірниками є постійними величинами і фіксуються наодному рівні (поточного чи базисного періоду). Це необхідно для того, щоб на величинііндексу позначався лише вплив фактора, що визначає зміну величини, якаіндексується.
У якостіспіввимірників величин, що індексуються виступають тісно пов'язані з нимиекономічні показники: ціни, кількості й ін. Добуток кожної величини, щоіндексується на співвимірник утворить в індексному відношенні визначеніекономічні категорії.
Агрегатні індексивідносяться до загальних індексів, які характеризують середню змінуіндексованого показника у часі та просторі. В агрегатних індексах у чисельникута знаменнику знаходяться суми добутків двох взаємопов'язаних показників, одинз яких — якісний, а другий — кількісний. Позначаються агрегатні індекси літероюІ з підстроковим символом індексованого показника.
В залежності відправил побудови агрегатний індексів розрізняють індексні системи Ласпейреса,Пааше та Фішера. В статистиці України використовується комбінована системаагрегатних індексів, яка будується за наступними правилами [8].
При визначеннізагального індексу цін в агрегатній формі Іp у якості співвимірникавеличин, що індексуються р1 і р0 можутьзастосовуватися дані про кількість реалізації товарів у поточному періоді q1При множенні q1 на величини, які індексуються в чисельникуіндексного відношення утвориться значення p1q1,тобто сума вартості продажу товарів у поточному періоді за цінами того жпоточного періоду. У знаменнику індексного відношення утвориться значення p0q1,тобто сума вартості продажу товарів у поточному періоді за цінами базисногоперіоду. В агрегатних індексах якісних показників індексований показник учисельнику береться за звітний період, а у знаменнику — за базисний, аспівмножник (кількісний показник) у чисельнику і знаменнику фіксується на рівнізвітного періоду (метод Пааше). Таким чином, у чисельнику агрегатного індексуякісного показника знаходиться сума значень об'ємного показника за звітнийперіод, а у знаменнику — розрахункові значення об'ємного показника у звітномуперіоді при умові збереження якісного показника на базисному рівні. Агрегатнаформула такого загального індексу має наступний вид:
/> (1.28)
Розрахунокагрегатного індексу цін по формулі (1.28) запропонований німецьким економістомГ. Пааше. Тому індекс (1.28) прийнято називати індексом Пааше.
При порівняннічисельника і знаменника формули (1.28) у різниці визначається показникабсолютного приросту товарообігу за рахунок фактора зміни цін у поточномуперіоді в порівнянні з базисним періодом:
/>, (1.29)
В агрегатнийіндексах кількісних показників індексований індексований показник у чисельникубереться за звітний період, а у знаменнику за базисний, а співмножник (якіснийпоказник) у чисельнику і знаменнику фіксується, тобто береться однаковим, нарівні базисного періоду (метод Ласпейреса). Отже, у знаменнику агрегатнихіндексів кількісних показників знаходиться сума значень об'ємного показника забазисний період, а у чисельнику — розрахункові значення об'ємного показника приумові збереження якісного показника на базисному рівні.
При цьому способівизначення агрегатного індексу цін у якості співвимірника величин, щоіндексуються р1 і р0можуть застосовуватися дані прокількість реалізації товарів у базисному періоді q0. При цьомумноження q0на величини, що індексуються в чисельнику індексноговідношення утворить значення p1q0, тобто суму вартостіпродажу товарів у базисному періоді за цінами поточного періоду. У знаменнику індексноговідношення утвориться значення p0q0 тобто сума вартостіпродажу товарів у базисному періоді за цінами того ж базисного періоду. Агрегатнаформа такого загального індексу має вид:
/>, (1.30)
Розрахунокзагального індексу цін за формулою (1.30) запропонований німецьким економістомЕ. Ласпейресом. Тому індекс цін, розрахований по цій формулі, прийнято називатиіндексом Ласпейреса.
При порівняннічисельника і знаменника формули (1.30) визначається показник приростутоварообігу при продажі товарів у базисному періоді за цінами поточного періоду:
∑∆qp (p)= ∑p1q1 — ∑p0q0, (1.31)
Таким чином,виконані по формулах (1.28) і (1.30) розрахунки мають різні показання індексівцін. Це порозумівається тим, що індекси Пааше і Ласпейреса характеризують різніякісні особливості зміни цін.
Індекс Паашехарактеризує вплив зміни цін на вартість товарів, реалізованих у звітномуперіоді. Індекс Ласпейреса показує вплив зміни цін на вартість кількостітоварів, реалізованих у базисному періоді.
Застосуванняіндексів Пааше і Ласпейреса залежить від мети дослідження. Якщо аналізпроводиться для визначення економічного ефекту від зміни цін у звітному періодів порівнянні з базисним, то застосовується індекс Пааше, що відображає різницюміж фактичною вартістю продажу товарів у звітному періоді (∑p1q1)і розрахунковою вартістю продажу цих же товарів за базисними цінами (∑р0q1).
Якщо метою аналізує визначення обсягу товарообігу при продажі в майбутньому періоді такої жкількості товарів, що й у базисному періоді, але за новими цінами, тозастосовується індекс Ласпейреса. Цей індекс дозволяє обчислювати різниця міжсумою фактичного товарообігу базисного періоду (∑p0q0)і можливого обсягу товарообігу при продажу тих же товарів за новими цінами (∑p1q0).Ці особливості індексу Ласпейреса обумовлюють його застосування припрогнозуванні обсягу товарообігу в зв'язку з намічуваними змінами цін на товарив майбутньому періоді.
Разом з тим, прививченні звітних даних, коли метою аналізу є кількісна оцінка зміни обсягутоварообігу в результаті зміни цін, що відбулася, у звітному періоді, длявизначення загального індексу цін і одержуваного при цьому економічного ефектузастосовується формула Пааше.
В агрегатнихіндексах об'ємних показників у чисельнику знаходиться сума добутків якісного ікількісного показників за звітний період, а у знаменнику — за базисний, тобтоіндексуються обидва показники (метод Фішера).
/> (1.32)
Отже, в чисельникуцих індексів сумуються значення об'ємного показника за звітний період, а узнаменнику — за базисний.
Між агрегатнимиіндексами показників існує взаємозв'язок: агрегатний індекс об'ємного показникадорівнює добутку агрегатних індексів якісного та кількісного показників.
Зв’язоксоціально-економічних явищ і процесів знаходить своє відображення увзаємозв’язку показників: ряд економічних показників можна подати як добутоккількох інших. Це мультиплікативна форма зв’язку. Співмножники виступають якфакторні показники, від величини яких функціонально залежить результат: /> У зв’язку з цим прианалізі динаміки соціально-економічних явищ виникає потреба визначити рольокремих факторів у зміні результативного показника, що має досить істотнепрактичне значення. Індексний метод дозволяє оцінити вплив окремих факторів. Оцінкаможе бути здійснена як у відносному, так і в абсолютному вираженні. Оцінитивплив кожного з факторів означає обчислити індекси факторних показниківвідповідної системи спів залежних індексів. У загальному вигляді всідвофакторні зведені індекси поєднані так:
/> або /> (1.33)
Визначенняабсолютного приросту результативного показника за рахунок зміни кожного факторатеж здійснюється при побудові системи індексів. Якщо йдеться про окремий видявища, то використовують систему індивідуальних індексів. При цьому слідбудувати індекси з урахуванням специфіки індексного методу, яка полягає узважуванні і фіксуванні ваги. Абсолютні прирости за рахунок окремих факторівобчислюють як різницю між чисельником і знаменником відповідних факторнихіндексів. Так, загальний абсолютний приріст
/> (1.34)
Його можнарозкласти за факторами
/> (1.35)
При такому методірозкладання абсолютного приросту за факторами /> будедорівнювати />. Цей метод називаютьланцюгових підстановок. Відносно індивідуальних індексів за умови, щорезультативний показник, поданий як добуток двох факторів — співмножників,можна зробити такий висновок: абсолютний приріст результативного показника зарахунок екстенсивного фактора w дорівнює приросту цього фактора,помноженому на базисний рівень інтенсивного фактора x0; прирістза рахунок інтенсивного фактора x дорівнює приросту самого інтенсивногофактора, помноженому на рівень екстенсивного фактора в звітному періоді w1.
Розкладанняабсолютного приросту за факторами на основі зведених індексів здійснюєтьсяаналогічно індивідуальним індексам. різниця між чисельником і знаменником відповіднихіндексів із знаком “+” означає абсолютний приріст, а із знаком “-“ — абсолютнезниження (зменшення). Для системи співзалежних двофакторних зведених індексів узагальному вигляді розкладання абсолютного приросту можна записати так:
/> у тому числі/>
/> (1.36)
Багатофакторнийіндексний аналіз дозволяє кількісно виміряти вплив декількох факторів на змінутого чи іншого економічного показника, іменованого результативним. Цей виданалізу знаходить усе більше застосування. Його застосуванню присвячена значнакількість досліджень, але у цілому логічна база багатофакторного індексногоаналізу ще далеко не вийшла із стадії свого становлення.
Причина полягає втому, що розробки з цього приводу стосуються локальних ситуацій, тобто аналізуокремих показників. До теоретичних узагальнень, які розкривали б деякі спільніпринципи і вимоги щодо побудови багатофакторних індексних моделей будь-якогорезультативного показника, справа ще не дійшла. Тут діє поки-що один формальнийпринцип, суть якого в тім, що основою багатофакторної індексної моделі слугуєдвохфакторна модель, яка певним чином розгалужується до стану багатофакторної. Самже процес розгалуження повністю залежить від досвіду та суб'єктивних уявленьдослідника щодо причинно-наслідкової залежності між явищами. Це породжує значнукількість багатофакторних індексних моделей, які не мають практичної цінності іслугують лише прикладом безглуздого нанизування факторів за принципом «щоє під рукою». Тому існує нагальна потреба перевести формально-математичнийпідхід до створення багатофакторних індексних моделей в русло аналізу глибиннихпричинно-наслідкових залежностей між явищами.
Побудовабагатофакторних індексних моделей, що відображають результативний показник якдобуток взаємодії складових його факторів, має ґрунтуватися на знанні певнихпринципів, що випливають з об'єктивних особливостей взаємозв'язку між явищами. Відсутністьдостатньо обґрунтованих принципів утворення таких моделей змушує економістіввсякий раз діяти за своїм розсудом, що, природно є причиною виникненняформальних індексних моделей. У свою чергу багатофакторний індексний аналіз, щобазується переважно на інтуїції економістів-аналітиків, стримує подальшепоширення цього ефективного методу дослідження залежностей між явищами. Узв'язку з цим постає необхідність узагальнення відправних моментів здійсненнябагатофакторного індексного аналізу в різних сферах суспільного життя.
Багатофакторнийіндексний аналіз використовується для вивчення впливу окремих факторних показниківна результативний показник з допомогою системи взаємозв’язаних індексів. Прицьому результативний показник функціонально залежить від факторних показниківта дорівнює їх добутку: y = a × b × c × d.
На відміну відкореляційно-регресійного аналізу, вплив кожного фактора розглядаєтьсяізольовано, тобто без врахування взаємодії факторів. Слід мати на увазі, щопорядок співмножників повинен бути таким, щоб кожний добуток мав економічнийзміст.
При побудовііндексів використовується наступне правило: індексований показник у чисельникуза звітний період, у знаменнику — за базисний, показники, які знаходяться передіндексованим показником фіксуються на рівні звітного періоду, а ті, щорозташовані після індексованого показника — на рівні базисного періоду.
Отже,
/>(1.37)
Між індексамиіснує взаємозв’язок: Іy =Ia ×Ib ×Ic ×Id.
На основіобчисленої системи індексів можна визначити загальний абсолютний прирістрезультативного показника та факторні прирости, зумовлені впливом кожногофактора зокрема. Ці прирости визначаються як різниця між чисельником тазнаменником відповідного індексу:
/> (1.38)
Багатофакторнийіндексний аналіз є ефективним методом дослідження мультиплікативнихдетермінованих зв'язків при кількості факторних ознак більше двох.
Розділ 2. Аналіз статистичних данихпо купівельній спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії напродовольчих ринках дніпропетровської області у 2003 — 2009 роках
2.1 Статистичні спостереження зарівнями заробітної плати, пенсії та цін на продовольчі товари у 2003 — 2009роках
Результатипервинних статистичних досліджень середніх ринкових цін на основні продовольчітовари на ринках Дніпропетровської області станом на кінець року за 2002 — 2009роки наведені в таблицях Додатку А, згідно даним статистичних таблицьДніпропетровського обласного статистичного управління [14] — [20].
Результатипервинних статистичних досліджень середніх рівнів щомісячної заробітної платита пенсії на кінець року за 2002 — 2009 роки наведені в таблицях Додатку Б,згідно даним статистичних таблиць Державного комітета статистики України [26].
Використовуючистатистичні дані Додатків А та Б створюємо статистичні виборки факторних — рівень заробітної плати і пенсії, а також цін на основні продовольчі товари наринках Дніпропетровської області, та результативних — вартість дослідницькогощомісячного „кошика" основних продовольчих товарів на 1 людину, якіпридбаються за ринковими цінами.
Дослідницькийщомісячний „кошик” продуктів на 1 людину з 12 основних продуктів ринку укурсовій роботі приймається наступним:
Яйця курячі — 3десятки;
Масло вершкове — 1кг;
Молоко — 4 л;
Соняшникова олія — 1 л;
Яловичина — 2 кг;
Свинина — 1 кг;
Сало — 0,5 кг;
Цукор — 1 кг;
Картопля — 10 кг;
Цибуля — 2 кг;
Капуста — 3 кг;
Яблука — 2 кг.
Результатигрупування статистичних досліджень за 2002 — 2009 роки в таблиці абсолютнихзначень хронологічних рядів факторних та результативних параметрів статистичногодослідження наведені в табл.2.1
На рис.2.1наведені ряди динаміки абсолютних рівнів показників у 2002 — 2009 роках:
рівень щомісячноїзаробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській області;
рівень середньоїмісячної пенсії станом на кінець кожного року;
рівень сумарноївартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятийу курсовій роботі).
Як показує аналізданих табл.2.1 та графіків рис.2.1 за досліджуємий період (2002 — 2009):
рівень щомісячноїзаробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській областізріс з 471,7 грн. /міс. (грудень 2002) до 2027,0 грн. /міс. (жовтень 2009);
рівень середньоїмісячної пенсії станом на кінець кожного року зріс з 122,5 грн. /міс (грудень2002) до 950,6 грн. /міс. (жовтень 2009);
рівень сумарноївартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятийу курсовій роботі) зріс з 108,88 грн. /міс (грудень 2002) до 283,4 грн. /міс. (жовтень2009).
Таблиця 2.1
Групуваннярезультатів статистичних досліджень за 2002 — 2009 роки в таблиці абсолютнихзначень хронологічних рядів факторних та результативних параметрівстатистичного дослідження
/>
/>
Рис.2.1 Хронологічніряди середньої заробітної плати, середньої пенсії та вартості „кошика" продовольчихпродуктів ринка у 2002 — 2009 роках, досліджуємого у курсовій роботі
В табл.2.1наведені хронологічні ряди комплексних умовних показників, які одночасновключають рівні заробітної плати, пенсії та вартості „кошика” продовольчихтоварів:
показник „Купівельна спроможність середньої заробітної плати" в кількості умовнихпродовольчих кошиків, які можна придбати за місяць;
показник„Купівельна спроможність середньої пенсії” в кількості умовних продовольчихкошиків, які можна придбати за місяць;
Прийнятий в роботіумовний показник „Купівельна спроможність середньої заробітної плати / пенсії”для стандартизованого за обсягом та асортиментом „кошика" продовольчихтоварів ринку в собі об’єднує трендові тенденції двох процесів:
рівня оплати праціта виплати пенсій;
рівня ринкових цінна певний обсяг продовольчих продуктів для життєзабезпечення 1 людини намінімальному рівні якісного харчування продуктами з ринку (без врахування хлібата виробів з пшениці);
На рис.2.2наведені хронологічні ряди комплексних показників „Купівельна спроможністьсередньої заробітної плати / пенсії” для стандартизованого за обсягом таасортиментом „кошика" продовольчих товарів ринку у 2002 — 2009 роках.
Як показує аналізграфіків рис.2.2:
купівельнаспроможність середньої заробітної плати зростала з рівня 4,33 „кошика" (грудень2002) до рівня 8,90 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник різковпав до рівня 7, 17 та залишився на цьому рівні 7,15 станом на кінець жовтня2009 року (фінансова криза та стрибок інфляції споживчих цін в Україні);
купівельнаспроможність середньої пенсії зростала з рівня 1,13 „кошика” (грудень 2002) дорівня 2,53 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник зріс до рівня2,78 та додатково зріс до рівня 3,35 станом на кінець жовтня 2009 року.
/>
Рис.2.2 Хронологічніряди комплексних показників „Купівельна спроможність середньої заробітної плати/ пенсії” для стандартизованого за обсягом та асортиментом „кошика" продовольчихтоварів ринку у 2002 — 2009 роках.
2.2 Аналіз рядів розподілу простихстатистичних індексів рівней середньої заробітної плати, середньої пенсії тацін на основні споживчі товари продовольчих ринків (2002 — 2009 роки)
Аналіз рядіврозподілу простих статистичних індексів рівней середньої заробітної плати,середньої пенсії та цін на основні споживчі товари продовольчих ринків (2002 — 2009 роки) проводимо за результатами побудови таблиць базисних (табл.2.2) таланцюгових (табл.2.3) індексів хронологічних рядів, наведених в табл.2.1
На рис.2.3 наведеніграфіки хронологічних рядів базисних індексів:
1. Базисний індекс«Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області»
2. Базисний індекс«Середня щомісячна пенсія по Україні»
3. Базисний індекс«Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину».
Як показує аналізграфіків, наведених на рис.2.3:
1. Рівеньбазисного індексу «Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровськійобласті» у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення3,57, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 4,30;
2. Рівеньбазисного індексу «Середня щомісячна пенсія по Україні» у грудні 2007року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,91, та станом на кінецьжовтня 2009 року різко зріс до значення 7,76. Таким чином, у 2008 — 2009 рокахтемп зростання пенсій перевищує темп зростання зарплати;
3. Рівеньбазисного індексу «Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1людину» у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення1,74, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 2,60. Таким чином,за період 2002 — 2009 рр. базисні індекси росту заробітної плати / пенсії вище,ніж базисний темп росту вартості „кошика ринкового споживання".
Таблиця 2.2
Базиснііндекси середньої заробітної плати, серелньої пенсії та цін на продовольчітовари ринку у 2003 — 2009 роках відносно базисного рівня 31.12.2002
/>
Таблиця 2.3
Ланцюговііндекси середньої заробітної плати, середньої пенсії та цін на продовольчітовари ринку у 2003 — 2009 роках відносно базисного рівня попереднього року
/>
/>
Рис.2.3 Хронологічніряди базисних індексів «Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровськійобласті», «Середня щомісячна пенсія по Україні», «Вартістьмісячного кошика ринкового споживання на 1 людину» за 2002 — 2009 роки
На рис.2.4наведенийрозподіл рівней базисні індекси зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009відносно рівня 31.12.2002. Як показує аналіз графіка рис.2.3:
1. Найбільшііндекси зростання цін характерні для:
ціни на сало — індекс (2009/2002) = 3,80, тобто товарна інфляції становить 280% за 7 років;
ціни на капустусвіжу — індекс (2009/2002) = 3,68, тобто товарна інфляції становить 268% за 7років;
2. Найменшііндекси зростання цін характерні для:
ціни на цибулюріпчасту — індекс (2009/2002) = 1,27, тобто товарна інфляції становить 27% за 7років;
ціни на оліюсоняшникову — індекс (2009/2002) = 1,52, тобто товарна інфляції становить 52%за 7 років;
Статистичнаобробка ряду базисних індексів зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009відносно рівня 31.12.2002, проведена в „електронних таблицях” — Excel-2007,показує наступні результати:
маточікування рядурозподілу базисних індексів становить 2,51, тобто середній рівень товарноїінфляції становить 151% за 7 років;
базисний індексвартості „кошика" продуктів (2009/2002) становить 2,50, тобто середнійрівень товарної інфляції кошика становить 160% за 7 років і відповідає середнійінфляції продуктів харчування ринку.
На рис.2.5 наведенірезультати гістограмного аналізу ряду розподілу базисних індексів цін напродовольчі товари ринку 2009/2002, які підтверджують близкість розподілу доформи „нормальної" ймовірності.
/>
Рис.2.4 Розподілрівней базисні індекси зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009відносно рівня 31.12.2002.
Таблиця 2.4
Статистичніпоказники ряду „Базовий індекс росту цін на окремі продукти ринку 2009 /2002”
/>
/>
Рис.2.5 Гістограмнийаналіз ряду розподілу базисних індексів цін на продовольчі товари ринку2009/2002.
/>
Рис.2.6 Розподілсередньорічних рівней ланцюгових індексів зростання цін на продукти ринку у20020 — 2009 роках
На рис.2.6наведений розподіл середньорічних рівней ланцюгових індексів зростання цін напродукти ринку у 2002 — 2009 роках. Як показує аналіз графіку, наведеного на рис.2.6,досліджуємі в курсовому проект процеси характеризуються наступними рівнямисередніх ланцюгових індексів (або щорічними темпами зростання показників):
1. Середньорічнийланцюговий індекс (темп зростання) заробітної плати за 2003 — 2009 рокистановить в Дніпропетровській області становить 1,232, тобто щорічний прирістсередньомісячної заробітної плати становить +23,2%;
2. Середньомісячнийланцюговий індекс (темп зростання) середньої пенсії за 2003 — 2009 рокистановить 1,340, тобто щорічний приріст середньомісячної пенсії становить+34,0%, що практично в 1,5 рази вище, ніж темп зростання середньомісячноїзаробітної плати;
3. Середньомісячнийланцюговий індекс (темп зростання) вартості „кошика" продовольчих товарівринка за 2003 — 2009 роки становить 1,146, тобто щорічний приріст вартості„кошика" становить +14,6%, що практично в 1,8 рази нижче, ніж темпзростання середньомісячної заробітної плати, та в 2,5 рази нижче, ніж темпзростання середньомісячної пенсії.
Таким чином,соціальна політика в Україні у 2002 — 2009 роках характеризується темпамизростанням заробітних плат та пенсій, які значно перевищують темпи зростаннявартості „кошика" продовольчих товарів ринку, при цьому темп нарощуванняобсягів пенсій в 1,5 раза перевищує темп росту обсягів заробітних плат.
2.3 Аналіз рядів динаміки базисних таланцюгових агрегатних статистичних індексів купівельної спроможності середньоїзаробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 — 2009роки)
В табл.2.5 — 2.6наведені побудовані ряди динаміки базисних та ланцюгових агрегатнихстатистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати тасередньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 —
Таблиця 2.5
Рядидинаміки базисних агрегатних статистичних індексів купівельної спроможностісередньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003- 2009 роки)
/>
Таблиця 2.6
Рядидинаміки базисних агрегатних статистичних індексів купівельної спроможностісередньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003- 2009 роки)
/>
Спільний аналізданих, наведених в табл.2.5 — 2.6, показує, що апарат індексного аналізухронологічних рядів динаміки економічних показників, які не мають прямогофункціонального зв’язку, дозволяє проводити важливі дослідження. Так, врезультаті статистичних досліджень курсової роботи виявлено, що менеджментрівнем заробітної плати в Україні у 2008 — 2009 роках займає хибний напрямок,який веде к значному зниженню купівельної спроможності заробітної плати (щорічнийтемп зростання купівельної спроможності заробітної плати становить +7,4%), втой час як нарощування рівня пенсій відповідає політиці нарощування купівельноїспроможності пенсії (щорічний темп зростання купівельної спроможності пенсіїстановить +16,9%).
Висновки
Проведене вкурсовій роботі статистичне дослідження купівельної спроможності середньоїзарплати та середньої пенсій у 2002 — 2009 роках з застосуванням інструментівіндексного аналізу дозволило отримати наступні результати:
1. За досліджуємийперіод:
рівень щомісячноїзаробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській областізріс з 471,7 грн. /міс. (грудень 2002) до 2027,0 грн. /міс. (жовтень 2009);
рівень середньоїмісячної пенсії станом на кінець кожного року зріс з 122,5 грн. /міс (грудень2002) до 950,6 грн. /міс. (жовтень 2009);
рівень сумарноївартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятийу курсовій роботі) зріс з 108,88 грн. /міс (грудень 2002) до 283,4 грн. /міс. (жовтень2009).
купівельнаспроможність середньої заробітної плати зростала з рівня 4,33 „кошика" (грудень2002) до рівня 8,90 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник різковпав до рівня 7, 17 та залишився на цьому рівні 7,15 станом на кінець жовтня2009 року (фінансова криза та стрибок інфляції споживчих цін в Україні);
купівельнаспроможність середньої пенсії зростала з рівня 1,13 „кошика” (грудень 2002) дорівня 2,53 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник зріс до рівня2,78 та додатково зріс до рівня 3,35 станом на кінець жовтня 2009 року.
2. Як показалирезультати індексного аналізу:
рівень базисногоіндексу «Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області»у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,57, та станомна кінець жовтня 2009 року зріс до значення 4,30;
рівень базисногоіндексу «Середня щомісячна пенсія по Україні» у грудні 2007 рокувідносно базису (грудень 2002) мав значення 3,91, та станом на кінець жовтня2009 року різко зріс до значення 7,76. Таким чином, у 2008 — 2009 роках темпзростання пенсій перевищує темп зростання зарплати;
рівень базисногоіндексу «Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину» угрудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 1,74, та станом накінець жовтня 2009 року зріс до значення 2,60. Таким чином, за період 2002 — 2009 рр. базисні індекси росту заробітної плати / пенсії вище, ніж базиснийтемп росту вартості „кошика ринкового споживання”.
3. Найбільшііндекси зростання цін характерні для:
ціни на сало — індекс (2009/2002) = 3,80, тобто товарна інфляції становить 280% за 7 років;
ціни на капустусвіжу — індекс (2009/2002) = 3,68, тобто товарна інфляції становить 268% за 7років;
4. Найменшііндекси зростання цін характерні для:
ціни на цибулюріпчасту — індекс (2009/2002) = 1,27, тобто товарна інфляції становить 27% за 7років;
ціни на олію соняшникову- індекс (2009/2002) = 1,52, тобто товарна інфляції становить 52% за 7 років;
5. Статистичнаобробка ряду базисних індексів зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009відносно рівня 31.12.2002 показує наступні результати:
маточікування рядурозподілу базисних індексів становить 2,51, тобто середній рівень товарноїінфляції становить 151% за 7 років;
базисний індексвартості „кошика" продуктів (2009/2002) становить 2,60, тобто середнійрівень товарної інфляції кошика становить 160% за 7 років і відповідає середнійінфляції продуктів харчування ринку.
6. Дослідженнярозподілу середньорічних рівней ланцюгових індексів зростання цін на продуктиринку у 2002 — 2009 роках показало:
середньорічнийланцюговий індекс (темп зростання) заробітної плати за 2003 — 2009 рокистановить в Дніпропетровській області становить 1,232, тобто щорічний прирістсередньомісячної заробітної плати становить +23,2%;
середньомісячнийланцюговий індекс (темп зростання) середньої пенсії за 2003 — 2009 рокистановить 1,340, тобто щорічний приріст середньомісячної пенсії становить+34,0%, що практично в 1,5 рази вище, ніж темп зростання середньомісячноїзаробітної плати;
середньомісячнийланцюговий індекс (темп зростання) вартості „кошика" продовольчих товарівринка за 2003 — 2009 роки становить 1,146, тобто щорічний приріст вартості„кошика" становить +14,6%, що практично в 1,8 рази нижче, ніж темпзростання середньомісячної заробітної плати, та в 2,5 рази нижче, ніж темпзростання середньомісячної пенсії.
Таким чином, соціальнаполітика в Україні у 2002 — 2009 роках характеризується темпами зростаннямзаробітних плат та пенсій, які значно перевищують темпи зростання вартості„кошика" продовольчих товарів ринку, при цьому темп нарощування обсягівпенсій в 1,5 раза перевищує темп росту обсягів заробітних плат.
Проведенестатистичне дослідження показало, що апарат індексного аналізу хронологічнихрядів динаміки економічних показників, які не мають прямого функціональногозв’язку, дозволяє проводити важливі співставлення. Так, в результатістатистичних досліджень курсової роботи виявлено:
щорічний темпзростання купівельної спроможності заробітної плати становить +7,4%;
щорічний темпзростання купівельної спроможності пенсії становить +16,9%.
Але такий механізмведе до різкого зростання рівнів витрат Державного бюджету України назабезпечення підвищених пенсій, оскільки механізм додаткового наповненняПенсійного Фонду України за рахунок відповідного росту заробітних платзупинений (вимоги МВФ на кризовий період).
Список використаних джерел
1. Адамов В.Е. Факторный индексный анализ. — М.: Финансы и статистика,2003. — 317с.
2. Бакланов Г.И. Некоторые вопросы индексного анализа. — М. .: Финансы истатистика, 1972.
3. Бараник З.П. Статистика. — К.: Вид-во Ун-ту “Україна", 2006. — 268с.
4. Виноградова Н.В. Про застосування індексів в аналітичних розрахунках //Наукові праці НДФІ, 2005, №3. — с.11-14
5. Захожай В.Б., Ткач Б.П. Методичні рекомендації щодозабезпеченнясамостійної роботи студентів з дисципліни “Статистика" (длябакалаврів). — К.: МАУП, 2007. — 20 с.
6. Економічна статистика / Р.М. Моторин, А.В. Головач та ін. — К.: Вид-воКНЕУ, 2005. — 362 с.
7. Єріна А.М., Пальян З.О., Мазуренко О.К. Економічна статистика: Практикум.- К.: ТОВ “УВПК", 2002. — 284 с.
8. Казинец Л.С. Теория индексов. — М.: Дело, 1999. — 157с.
9. Казинец Л.С. О некоторых формальных приемах индексного анализа // Статистика.- 2001, № 12. — с.27-30
10. Козлов И.Т., Овсиенко В.Е., Смирнский В.И. Курсобщей теории статистики. — М. Финансы и статистика, 2003. — 689с.
11. Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики. — К.: Ельга,Ніка-Центр, 2003. — 344 с.
12. Перегудов Н.В. Теоретические вопросы индексногоанализа. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 321с.
13. Практикум по социальной статистике: Учеб. пособие /Под ред. И.И. Елисеевой. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 368с.
14. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2003 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2004, www.dneprstat.gov.ua
15. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2004 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2005, www.dneprstat.gov.ua
16. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2005 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2006, www.dneprstat.gov.ua
17. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2006 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2007, www.dneprstat.gov.ua
18. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2007 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2008, www.dneprstat.gov.ua
19. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2008 році // Держкомстат України, Головнеуправління статистики у Дніпропетровській області, 2009, www.dneprstat.gov.ua
20. Про соціально-економічне становищеДніпропетровської області у 2009 році (9 місяців) // Держкомстат України,Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2009
21. Статистичнезабезпечення управління економікою: прикладна статистика: Навч. посібник / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач. — К.: КНЕУ,2005. — 333 с.
22. Социальная статистика. Учебник. Под ред. И.И. Елисеевой.- М.: Финансы и статистика, 2002. — 480с.
23. Суслов И.П. Общая теория статистики. — Х.: Скиф,1997. — 364с.
24. Урланис Б.Ц. Общая теория статистики. — М.: Финансыи статистика, 1995. — 417с.
25. Шинкаренко В.Г. Теорія статистики. — Харків: Вид-воХНАДУ, 2005. — 168 с.
26. http://www.ukrstat.gov.ua — Офіційний Інтернет-сайтДержавного комітета статистики України, 2009Додатки
Додаток А
Таблиця А.1
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2003 (грн. за кг, або л)
Грудень
2003р.
Довідково:
грудень 2002р. Хліб пшеничний 2,18 1,47 Борошно пшеничне 2,24 1,26 Макаронні вироби 2,78 2,06 Рис 2,56 2,55 Манна крупа 2,43 1,80 Гречана крупа 2,82 2,36 Яловичина 13,65 13,15 Свинина 16,29 14,26 Птиця 10,53 9,21 Сало 8,55 8,43 Ковбаса варена 13,65 13,05 Оселедці 7,29 6,81 Масло вершкове 13,79 12,91 Олія соняшникова 5,70 5,58 Молоко 1,99 1,71 Яйця (десяток) 3,94 3,36 Цукор 2,88 2,84 Картопля 1,08 1,35
(коп. за кг) Дніпропетровськ Запоріжжя Кіровоград
Донецьк Луганськ Харків Картопля 95 101 85 99 120 91 Капуста свіжа 70 66 60 63 70 59 Цибуля ріпчаста 230 233 230 212 200 236 Олія (за літр) 400 371 400 437 360 421 Яловичина 1375 1357 1400 1542 1250 1260 Свинина 1675 1671 1400 1858 1600 1629 Кури (за штуку) 1450 1400 1900 1458 1250 1725 Масло тваринне 1150 1307 1150 1183 - 1143 Яйця (за десяток) 458 364 380 383 410 393
Таблиця А.2
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2004 (коп. за кг) Дніпропетровськ Запоріжжя Кіровоград
Донецьк Луганськ Харків Картопля 105 106 80 116 110 104 Капуста свіжа 78 96 80 80 75 77 Цибуля ріпчаста 169 144 135 142 130 142 Олія (за літр) 543 476 545 566 490 493 Яловичина 1888 1786 2000 2038 1950 1900 Свинина 2325 2314 2150 2492 2150 2286 Кури (за штуку) 1650 1533 1450 1917 1450 1458 Масло тваринне 1225 1414 1450 1240 - 1373 Яйця (за десяток) 510 468 470 423 455 456
Таблиця А.3
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2005 (грн. за кг) Грудень Листопад 2005р. 2004р. 2005р. Зернові 0,69 0,80 0,70 Борошняні 1,60 1,66 1,58 Круп’яні 1,64 1,68 1,67 Картопля 2,14 0,81 2,00 Овочі 2,88 2,04 2,39 Фрукти свіжі 4,58 4,33 4,34 Цукор 3, 20 2,68 3, 20 Олія (за літр) 4,86 5,01 4,95 М’ясо та сало 21,61 18,46 21,31 Молоко свіже (за літр) 2,34 1,95 2,16 Масло тваринне 14,00 12,33 13,17 Яйця (за десяток) 3,57 3,99 3,47
Таблиця А.4
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2006 (грн. за кг) Грудень Листопад 2005р. 2006р. 2006р. Зернові 0,69 0,81 0,80 Борошняні 1,60 1,89 1,87 Круп’яні 1,64 2,11 2,09 Картопля 2,14 2,29 2,41 Овочі 2,88 2,75 2,50 Фрукти свіжі 4,58 5,59 5,88 Цукор 3, 20 3,35 3,40 Олія (за літр) 4,86 4,81 4,80 М’ясо та сало 21,61 20,04 20,86 Молоко свіже (за літр) 2,34 2,40 2,23 Масло тваринне 14,00 15,40 14,50 Яйця (за десяток) 3,57 3,46 3,49
Таблиця А.5
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2007 (грн. за кг) Грудень
Листопад
2007р. 2006р. 2007р. Картопля 2,29 2,31 2,23 Капуста свіжа 1,37 2,50 2,44 Цибуля ріпчаста 2,28 2,11 2,05 Буряки 1,39 2,29 2,27 Морква 1,51 3,24 3,17 Огірки свіжі 9,37 7,86 5,68 Огірки солоні 8,90 8,29 8,01 Помідори свіжі 7,40 7,82 5,43 Помідори солоні 8,36 8,35 7,80 Часник 9,93 9,66 9,11 Яблука 4,74 5,00 4,97 Цитрусові 6,15 6,90 6,76 Цукор 3,35 3,40 3,25 Олія (за літр) 4,81 9,47 9,22 Яловичина 20,72 23,60 22,85 Свинина 22,47 26, 20 26,36 Сало свиняче 12,90 12,97 12,96 Молоко свіже (за літр) 2,40 3,46 3,07 Масло тваринне 15,40 21,30 18,42 Сир (творог) 11,43 17,23 15,31 Сметана 9,56 15,32 13,46 Яйця (за десяток) 3,46 5,42 5,23 Мед 14,70 16,68 16,13
Таблиця А.6
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на31.12.2008 (грн. за кг) Грудень
Листопад
2008р. 2007р. 2008р. Картопля 2,31 2,51 2,50 Капуста свіжа 2,50 1,56 1,47 Цибуля ріпчаста 2,11 1,95 1,83 Буряки 2,29 2,16 2,14 Морква 3,24 2,22 2,35 Огірки свіжі 7,86 11,47 9,67 Огірки солоні 8,29 14,39 14,32 Помідори свіжі 7,82 9,57 6,76 Помідори солоні 8,35 14,58 14,83 Часник 9,66 10,52 10,65 Яблука 5,00 7,17 7,15 Цитрусові 6,90 10,83 10,60 Цукор 3,40 4,05 4,00 Олія (за літр) 9,47 8,49 10,70 Яловичина 23,60 39,38 40,02 Свинина 26, 20 44,07 45,77 Сало свиняче 12,97 29,98 32, 20 Молоко свіже (за літр) 3,46 4,81 4,38 Масло тваринне 21,30 28,89 30,56 Сир (творог) 17,23 21,53 20,75 Сметана 15,32 19,02 18,23 Яйця (за десяток) 5,42 7,86 7,91 Мед 16,68 26,59 27,16
Таблиця А.7
Рівеньсередніх цін на товари продовольчих ринків Дніпропетровської області станом на30.10.2009 (грн. за кг) Жовтень
Вересень
2009р. 2009р. 2008р. Картопля 2,71 2,54 2,71 Капуста свіжа 2,36 1,54 2,16 Цибуля ріпчаста 2,72 1,94 2,09 Буряки 2,63 2,12 2,61 Морква 4,07 2,50 5,09 Огірки свіжі 4,93 7,50 2,87 Огірки солоні 14,62 14,47 14,55 Помідори свіжі 3,87 4,65 2,90 Помідори солоні 14,80 16,14 14,86 Часник 13,76 10,58 11,18 Яблука 5,56 6,93 5,70 Цитрусові 11,55 10,46 10,62 Олія (за літр) 8,50 12,26 8,39 Цукор 6,30 4,00 6,48 Яловичина 39,52 39,42 39,62 Свинина 45,62 45,89 45,68 Сало свиняче 28,89 32,02 28,79 Молоко свіже (за літр) 4,18 3,83 3,72 Масло тваринне 35,60 27,67 31,91 Сир (творог) 20,83 19,46 20,05 Сметана 20,89 17,37 20,58 Яйця (за десяток) 8, 20 7,38 6,88 Мед 27,15 26,23 27,64
Додаток Б
Таблиця Б.1
Середня заробітна плата по регіонах у 2003 році (в розрахунку на одного штатногопрацівника, грн.) січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Україна
400,59
391, 20
415,49
422,58
439,26
476,16
489,50
479,16
498,27
498,34
489,52
550,92 Автономна Республіка Крим 366,05 362,03 382,91 383,26 399,51 442,56 471,37 462,18 477,33 471,38 463,78 528,04 Вінницька 272,65 263,16 287,67 289,28 305,30 347,13 352,00 353,70 378,25 380,31 366,01 406,83 Волинська 262,90 261,56 282,62 281,93 292,07 328,41 344,17 336,70 349,31 353,37 342,73 394,24 Дніпропетровська 471,71 446,23 480,26 489,67 504,33 532,83 557,21 542,40 557,54 562,27 553,33 624,49 Донецька 490,21 475,36 508,44 521,72 527,93 558,27 585,65 563,83 589,65 588,17 576,58 622,34 Житомирська 278,07 270,43 296,81 302,67 312,03 351,98 357,22 344,03 364,33 361,48 356,04 409,10 Закарпатська 307,62 312,65 331,34 336,30 351,61 400,68 406,90 397,06 412,71 410,94 411,72 462,25 Запорізька 476,60 476,91 491,63 504,41 524,50 542,52 565,03 560,15 578,91 588,22 570,48 625,66 Івано-Франківська 344,45 328,07 352,59 354,62 392,17 433,57 428,74 428,70 436,48 428,31 420,83 464,86 Київська 400,81 384,87 423,65 426,85 445,62 487,37 496,87 493,08 499,65 502,37 507,32 550,69 Кіровоградська 292,62 286,87 307,50 317,85 330,04 365,05 376,15 374,25 388,21 387,81 380,65 422,23 Луганська 420,94 415,00 434,01 443,38 457,01 490,54 497,55 489,95 504,56 496,05 491,87 546,52 Львівська 358,00 345,76 375,73 378,25 396,12 434,40 446,85 434,84 459,93 456,36 443,68 499,39 Миколаївська 421,76 412,54 431,68 439,33 441,69 482,62 493,81 478,37 500,22 501,04 483,02 559,77 Одеська 397,57 416,49 410,66 419,55 439,26 480,92 479,42 464,46 479,01 472,51 474,58 530,98 Полтавська 397,46 364,97 380,23 396,93 418,31 443,70 456,03 461,24 479,28 473,46 462,40 514,03 Рівненська 346,84 344,34 359,01 356,11 366,11 392,06 392,62 399,84 415,64 409,23 406,78 500,57 Сумська 325,51 322,63 337,27 342,50 370,81 380,27 406,29 405,98 410,45 414,22 400,90 440,43 Тернопільська 246,45 255,59 268,71 266,72 279,59 332,64 320,01 308,94 334, 20 352,52 332,90 365,49 Харківська 409,25 386,45 404,28 412, 19 433,59 468, 20 475,03 462,57 501,93 490, 19 485,41 535,17 Херсонська 294,77 293,29 309,25 323,38 335,33 359,31 386,36 373,94 393,94 392,65 382,95 423,17 Хмельницька 269,74 273,51 289,29 287,38 301,74 333,26 338,10 333,24 347,21 350,51 339,37 400,12 Черкаська 287,37 275,66 299,34 316,34 328,97 370,12 373,63 367,27 381,59 398,51 386,80 421,25 Чернівецька 279,14 282,09 304,63 305,51 316,15 366,09 359,34 356,72 369,53 375,81 379,95 431,14 Чернігівська 285,36 279,82 298,55 307,65 325,43 363,35 370,13 361,75 368,60 372,59 362,64 403,18 м. Київ 649,69 639,77 688,72 688,71 722,58 792,86 808,05 786,32 809,59 813,69 796,73 950,63 м. Севастополь 443,49 412,36 429,68 446,76 454,27 499,69 513,10 505,15 521,48 519,97 504,01 595,33
Таблиця Б.2
Середня заробітна плата по регіонах у 2004 році (в розрахунку на одного штатногопрацівника, грн.) січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Україна
499,66
510,06
545,07
547,90
554,96
601,45
607,97
604, 19
630,82
636,21
644,27
703,77
Автономна
Республіка Крим 470,67 452,56 493,16 499,83 512,62 549,15 565,65 571,46 581,54 583,90 593,33 659,90 Вінницька 349,31 368,77 390,82 396,33 405,26 445,82 454,70 445,71 479,07 483,64 484,60 523,28 Волинська 332,88 347,08 382,46 380,67 387,39 425,31 423,05 421,88 449,58 450,79 455,01 490,60 Дніпропетровська 571,04 589,12 620,30 627,75 626,67 666,88 693,39 676,32 708,18 719,21 723,23 782,78 Донецька 611,11 612,56 657,73 662,66 667,25 712,37 730,04 730,09 771,75 784,07 793,51 811,83 Житомирська 352,22 367,62 403,38 405,14 413,83 462,49 448,23 438,62 472,79 464,44 477,91 523,61 Закарпатська 384, 19 415,63 443,11 442,46 450,50 503,38 504, 19 493,60 516,63 520,40 517,96 583,35 Запорізька 582,27 575,60 635,80 648,39 646,55 678,48 696,67 680,56 708,52 712,43 717,13 776,93 Івано-Франківська 425,59 438,89 470,99 471,80 483,80 532,27 522,50 551,82 544,15 548,24 547,52 599,68 Київська 514,23 499,77 552,22 554,24 566,91 616,32 612,00 614,86 636,78 628,71 649,48 701,43 Кіровоградська 364,78 381,38 410,09 417,43 425,37 464,58 471,12 480,76 499,56 501,36 509,06 546,24 Луганська 501,68 518,11 554,84 547,57 573,57 587,88 611,11 623,46 643,34 646,96 657,16 691,88 Львівська 440,16 456,50 493,18 485,09 490,16 545,67 544,07 526,25 570,68 561,85 561,37 613,30 Миколаївська 488,88 493,08 518,12 543,06 532,43 575,95 585,71 569,48 598,67 606,28 614,24 684,50 Одеська 489,79 517,08 527,21 525,95 543,97 563,64 582,40 579,85 590,32 596,87 608,95 681,21 Полтавська 474, 20 508,12 514,62 513,00 513,97 567,75 574,98 585,50 603,22 604,51 604,27 664,93 Рівненська 415,32 422,03 476,45 477,71 477,33 497,75 513,83 505,25 543,41 574,07 548,84 630,22 Сумська 395,41 413,27 440,30 438,00 444,59 477,42 492,62 508,63 504,22 507,40 516,02 552,33 Тернопільська 318,41 337,31 357,72 362,88 367,99 432,52 379,99 380,88 419,34 431,46 439,46 473,66 Харківська 492,66 507,44 521,40 530,32 528,66 586,11 577,77 572,24 619,01 607,29 619,00 669,89 Херсонська 366,41 377,38 409,95 414,44 424,91 457,05 468,26 458,91 495,27 496,14 497,23 546,39 Хмельницька 346,34 344,18 378,28 387,09 397,69 438,68 435,07 445,37 450,69 455,50 455,63 510,81 Черкаська 375,39 387,38 419,38 427,12 435,86 479, 19 485,62 480,02 501,67 520,26 514,62 554,27 Чернівецька 363,84 377,50 410,09 406,62 413,36 460,11 456,27 440,99 470,42 478,54 493,97 539,92 Чернігівська 349,26 363,06 406,39 401,17 411,90 466,33 451,42 463,66 479,46 470,61 484,12 521,79 м. Київ 840,72 840,68 898,00 889,34 903,11 1009,84 1001,41 983,10 997,34 1019,73 1041,31 1217, 20 м. Севастополь 516,15 529,95 545,79 571,69 553,86 590,36 598,74 593,30 632,81 621,12 637,58 728,21
ТаблицяБ.3
Середня заробітна плата по регіонах у 2005 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Україна
640,86
666,76
722,01
733,73
764,29
823,10
837,45
831,06
856,02
882,10
896,58
1019,71 Автономна Республіка Крим 575,97 582,90 647,62 651,58 697,95 739,41 778, 20 771,17 791,35 800,83 812,59 922,32 Вінницька 456,40 478,09 525,58 536,75 559,97 613,16 625,85 626,10 652,25 677,91 677,75 786,71 Волинська 450,13 462,26 503,64 525,72 556,56 604,48 620,48 619,73 630,37 666,65 684,44 773,62 Дніпропетровська 771,09 736,82 823,75 858,97 879,98 918,91 954,87 943,60 974,76 990,44 998,10 1117,12 Донецька 784,69 801,01 908,91 889,15 914,90 969,15 986,38 998,85 1026,93 1041,97 1067,62 1157,95 Житомирська 460,78 486,52 530,82 545,33 569,64 650,41 632,84 610,67 637,29 670,94 683,02 775,81 Закарпатська 502,16 534,71 594,62 593,64 623,58 683,47 696,72 675,33 724,55 726,38 759,83 899,66 Запорізька 721,51 735,01 795,78 793,72 849,83 865,80 895,84 883,05 905,86 932,73 936,36 1027,10 Івано-Франківська 555,46 601,63 644,07 652,66 674,55 761,11 751,33 778,64 756,69 775,44 778,14 907,77 Київська 651,70 675,10 719,28 743,92 760,95 816,91 850,69 848,92 856,09 912,28 901,11 1019,92 Кіровоградська 488,34 501,38 539,44 565,12 592,91 633,64 663,96 656,46 669,59 694,87 706,28 800,82 Луганська 642,87 670,49 741,59 734,16 778,71 812,86 836,33 844,50 874,81 869,54 891,75 982,60 Львівська 548,39 601,86 641,76 648,73 675,73 737,97 741,74 743,24 765,68 784,13 787,34 891,37 Миколаївська 612,47 636,76 680,59 674,18 719,00 763,70 779,90 740,56 791,90 795,89 825,62 943,85 Одеська 640,02 647,75 688,24 685,48 739,87 791,65 794,39 773,39 804,79 832,54 845,76 981,77 Полтавська 606,92 672,34 663,26 691,11 712,29 762,91 801,77 812,90 798,32 814,36 832,06 940,32 Рівненська 561,07 585,71 630,97 629,74 646,02 685,72 700,98 684,30 700,04 753,46 762,55 886,40 Сумська 507,40 533,21 595,33 599,82 632,66 685, 20 701,83 718,63 702,33 744,12 744,12 814,04 Тернопільська 414,87 447,72 478,31 502,87 516,08 614,86 547,74 540,10 588,79 627,22 637,35 749,13 Харківська 596,08 650,06 671,00 691,77 713,98 771,66 787,54 784,98 813,34 840,69 850,52 945,93 Херсонська 476,36 502,30 541,92 564,17 595,48 649,98 661,32 635,68 670,07 706,86 704,54 799,75 Хмельницька 454,21 473,53 507,72 523,51 548,83 598,77 608,30 600,60 613,26 640,91 661,74 791,46 Черкаська 486,32 507,77 561,57 582,64 614,27 654,53 681,57 674,05 694,94 727,68 732,51 799,63 Чернівецька 476,82 494,23 540,84 551,69 576,62 627,63 662,08 641,64 670,45 694,66 704,30 823,82 Чернігівська 454,65 478,98 532,84 539,72 570,04 637,88 641,93 651,37 643,92 666,93 681,41 741,93 м. Київ 1024,76 1099,85 1142,50 1189, 19 1224,76 1382,40 1361,43 1324,64 1368,02 1423,77 1450,36 1755,08 м. Севастополь 630,85 689,21 711,04 725,89 762,45 806,79 833,12 796,99 861,11 876,34 882,50 1071,17
Таблиця Б.4
Середнязаробітна плата за регіонами у 2006 році (врозрахунку на одного штатного працівника, грн) Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Україна
864,91
904,62
986,65
984,29
1002,88
1063,59
1078,86
1073,10
1086,58
1088,07
1103,90
1277,06 Автономна Республіка Крим 767,92 792,21 886,60 905, 20 917,03 976,45 1001,69 1004,73 1000,30 988,32 1004,71 1173,86 Вінницька 626,16 673,28 732,73 734,04 760,86 815,66 836,25 839,27 843,64 849,47 862,39 975,12 Волинська 632,21 656,07 734,31 720,27 747,00 806,68 814,89 795,94 808,35 813,80 826,31 951,23 Дніпропетровська 990,14 999,87 1122,37 1073,21 1130,56 1145,32 1183,88 1166,73 1179,43 1177,50 1194,08 1344,43 Донецька 1040,45 1054,75 1168,56 1120,60 1160,65 1227,47 1225,06 1237,69 1263,34 1252,99 1277,71 1424,64 Житомирська 631,48 671,90 745,08 740,97 764,64 844,08 835,76 809,43 851,18 824,62 842,55 980,93 Закарпатська 704,67 753,03 808,65 804, 19 834,30 903,87 916,95 900,51 928,29 907,05 916,99 1070,45 Запорізька 935,82 968,55 1049,25 1016,32 1050,82 1102,80 1124,51 1112, 20 1143,70 1154,63 1156,68 1301,23 Івано-Франківська 757,46 802,14 880,29 912,96 888,99 949,40 977,43 985,79 983,27 953,24 951,12 1072,13 Київська 860,31 912,55 997,07 1005,41 1022,92 1071,97 1094,77 1113,22 1111,88 1103,57 1140,08 1283,96 Кіровоградська 660,87 698,72 763,69 771,28 789,40 823,10 873,14 861,00 869,40 873,01 868,95 1011,21 Луганська 875,99 901,87 975,32 970, 19 991,68 1032,88 1055,03 1054,57 1069,89 1074,26 1088,45 1192, 19 Львівська 749,31 802,33 866,81 874,09 891,24 944,16 972,94 959,57 984,41 962,43 972,51 1117,12 Миколаївська 846,12 860,38 897,81 890,61 912,53 965,25 1003,74 966,22 993,45 991,24 987,59 1191,32 Одеська 805,73 849,74 912,21 913,67 950,38 999,03 999,72 978,32 1009,83 990,71 1008,64 1196,30 Полтавська 792,23 842,07 890,82 918,51 906,72 961,58 1004,98 1023,16 1009, 19 1010,29 1006,73 1181,50 Рівненська 751,66 780,74 882,41 829,63 845,95 911,23 909,67 889,74 904,13 920,08 914,70 1124,47 Сумська 713,93 746,42 806,72 824,75 830,64 869,96 897,99 923,62 892,54 900,95 897,45 1001,93 Тернопільська 587,93 622,31 702,98 682,31 703,56 818,04 731,16 723,12 747,51 768,13 782,44 907,74 Харківська 804,02 858,15 909,65 917,53 932,17 993,52 1012,27 1018,10 1032,86 1026,16 1027,07 1169,65 Херсонська 644,25 682,90 743,24 761,82 769,01 838,10 843,48 812,08 838,49 839,95 843,71 988,44 Хмельницька 640,36 678,97 751,45 725,53 747,64 812,88 829,86 814,37 825,87 837, 19 845,81 1023,61 Черкаська 682,71 713,39 788,13 793,92 817,43 867,25 888,47 874,09 889,83 909,62 913,24 1033,04 Чернівецька 660,04 686,99 775,67 771,91 785,14 839,82 848,48 860,68 847,09 855,64 857,42 1037,75 Чернігівська 636,37 655,50 757,83 750,53 767,41 813,95 836,46 833,81 827,69 825,51 827,92 957,63 м. Київ 1399,37 1509,82 1599,92 1687,51 1646, 19 1784,64 1784,44 1763,74 1756,47 1805,61 1855,44 2256,88 м. Севастополь 834,17 866,74 953,27 977,42 964,78 1028,97 1031,02 1022,55 1063,21 1030,52 1052,76 1243,38
Таблиця Б.5
Середнязаробітна плата за регіонами за місяць у 2007 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) Назва регіонів Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Україна
1112
1142
1230
1224
1277
1368
1421
1398
1426
1475
1485
1675 Автономна Республіка Крим 1002 1007 1062 1081 1150 1250 1311 1303 1299 1333 1345 1493 Вінницька 822 851 887 916 953 1064 1114 1069 1093 1176 1157 1273 Волинська 825 835 870 892 942 1054 1098 1065 1083 1118 1124 1257 Дніпропетровська 1229 1240 1477 1402 1453 1448 1520 1474 1489 1543 1543 1682 Донецька 1280 1330 1405 1402 1464 1561 1582 1584 1649 1655 1696 1840 Житомирська 830 856 904 913 972 1116 1112 1071 1118 1143 1138 1278 Закарпатська 884 925 964 987 1016 1119 1176 1143 1183 1204 1189 1370 Запорізька 1166 1186 1268 1295 1309 1391 1474 1434 1473 1521 1518 1694 Івано-Франківська 988 997 1039 1067 1138 1231 1285 1279 1246 1294 1260 1412 Київська 1117 1149 1241 1234 1285 1384 1438 1436 1448 1492 1520 1671 Кіровоградська 865 891 912 943 982 1068 1155 1106 1109 1190 1173 1287 Луганська 1119 1138 1203 1222 1278 1319 1386 1380 1387 1445 1452 1553 Львівська 953 997 1063 1047 1109 1203 1258 1240 1265 1312 1296 1447 Миколаївська 1007 1012 1109 1122 1127 1219 1282 1244 1258 1287 1305 1492 Одеська 1061 1061 1102 1090 1165 1257 1274 1247 1270 1320 1345 1536 Полтавська 1025 1072 1094 1122 1151 1231 1317 1280 1321 1356 1368 1580 Рівненська 907 954 1058 1055 1056 1142 1189 1157 1173 1213 1217 1491 Сумська 913 928 966 988 1057 1094 1186 1189 1150 1213 1208 1306 Тернопільська 760 788 820 833 867 1007 1018 964 988 1044 1068 1191 Харківська 1029 1078 1123 1129 1173 1254 1317 1292 1330 1365 1373 1559 Херсонська 826 854 891 912 954 1072 1092 1044 1078 1113 1124 1271 Хмельницька 831 857 924 944 972 1091 1100 1076 1103 1153 1146 1357 Черкаська 879 924 953 970 1018 1117 1155 1121 1148 1218 1200 1332 Чернівецька 859 876 911 947 979 1091 1131 1096 1116 1130 1147 1341 Чернігівська 820 823 898 901 962 1053 1110 1096 1079 1119 1130 1231 м. Київ 1865 1911 2115 2040 2122 2302 2374 2353 2410 2526 2540 3038 м. Севастополь 1065 1100 1160 1163 1227 1315 1373 1340 1392 1413 1445 1638
ТаблицяБ.7
Середня заробітна плата за регіонами за місяць у 2008 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн) Назва регіонів Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Україна
1521
1633
1702
1735
1774
1883
1930
1872
1916
1917
1823
2001 Автономна Республіка Крим 1328 1432 1505 1521 1589 1715 1729 1679 1708 1717 1643 1776 Вінницька 1149 1268 1270 1299 1362 1461 1518 1463 1492 1549 1473 1587 Волинська 1162 1215 1287 1298 1371 1455 1492 1451 1450 1490 1415 1522 Дніпропетровська 1622 1784 1810 1843 1860 1952 2009 1964 1983 1959 1810 1936 Донецька 1745 1873 1916 1937 1999 2126 2164 2151 2218 2096 1934 2035 Житомирська 1155 1238 1289 1319 1387 1511 1524 1463 1516 1504 1436 1568 Закарпатська 1188 1279 1331 1359 1415 1511 1556 1488 1552 1572 1515 1720 Запорізька 1547 1643 1742 1788 1785 1879 1960 1883 1923 1906 1787 1932 Івано-Франківська 1289 1370 1422 1435 1551 1655 1634 1615 1642 1651 1573 1718 Київська 1545 1657 1764 1754 1874 1913 1958 1925 1950 1978 1906 2039 Кіровоградська 1204 1299 1305 1348 1395 1480 1570 1490 1519 1543 1452 1555 Луганська 1509 1618 1665 1706 1747 1821 1879 1854 1922 1884 1772 1870 Львівська 1295 1414 1499 1488 1537 1616 1669 1619 1676 1682 1607 1765 Миколаївська 1370 1429 1497 1552 1567 1661 1712 1630 1677 1743 1701 1962 Одеська 1403 1458 1528 1519 1599 1691 1705 1625 1690 1772 1657 1982 Полтавська 1429 1511 1529 1591 1621 1725 1793 1765 1797 1781 1617 1797 Рівненська 1236 1317 1485 1482 1485 1608 1604 1517 1587 1593 1566 1817 Сумська 1221 1346 1355 1378 1454 1497 1601 1572 1554 1598 1517 1624 Тернопільська 1073 1161 1214 1228 1270 1394 1373 1321 1371 1419 1410 1595 Харківська 1405 1537 1545 1605 1626 1726 1784 1738 1802 1802 1719 1874 Херсонська 1127 1217 1279 1288 1323 1453 1460 1400 1435 1515 1435 1608 Хмельницька 1175 1264 1329 1351 1382 1525 1518 1478 1482 1518 1493 1650 Черкаська 1212 1292 1342 1373 1428 1529 1600 1567 1550 1582 1495 1577 Чернівецька 1148 1226 1295 1316 1349 1477 1479 1437 1490 1523 1500
Таблиця Б.8
Середнязаробітна плата за регіонами за місяць у 2009 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) Назва регіонів Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень
Україна
1665
1723
1818
1845
1851
1980
2008
1919
1964 Автономна Республіка Крим 1467 1484 1565 1623 1659 1785 1822 1766 1821 Вінницька 1283 1341 1384 1438 1469 1587 1624 1538 1572 Волинська 1253 1268 1351 1348 1383 1527 1548 1464 1487 Дніпропетровська 1726 1769 1824 1925 1890 2022 2065 2003 2027 Донецька 1840 1940 2035 2013 2035 2174 2196 2136 2193 Житомирська 1269 1313 1382 1410 1472 1626 1602 1510 1554 Закарпатська 1322 1387 1439 1467 1527 1637 1685 1579 1677 Запорізька 1618 1662 1812 1823 1794 1910 1943 1851 1884 Івано-Франківська 1432 1518 1557 1549 1626 1740 1717 1689 1667 Київська 1736 1811 1894 1905 1930 2078 2104 2009 2039 Кіровоградська 1303 1366 1422 1477 1510 1604 1649 1573 1582 Луганська 1663 1718 1799 1817 1814 1919 1943 1880 1918 Львівська 1434 1518 1569 1608 1624 1740 1774 1688 1741 Миколаївська 1559 1614 1765 1804 1743 1860 1893 1793 1854 Одеська 1571 1581 1658 1680 1719 1835 1886 1766 1816 Полтавська 1530 1597 1628 1636 1657 1774 1832 1754 1787 Рівненська 1377 1407 1562 1595 1563 1688 1692 1633 1634 Сумська 1404 1431 1505 1526 1565 1615 1689 1678 1630 Тернопільська 1207 1267 1313 1339 1382 1535 1512 1443 1435 Харківська 1558 1651 1691 1739 1745 1859 1915 1810 1882 Херсонська 1275 1329 1403 1428 1474 1559 1593 1477 1531 Хмельницька 1300 1334 1441 1481 1485 1618 1645 1560 1541 Черкаська 1363 1382 1452 1468 1523 1598 1610 1533 1565 Чернівецька 1312 1355 1436 1437 1481 1627 1630 1554 1569 Чернігівська 1257 1295 1440 1385 1455 1586 1566 1523 1499 м. Київ 2794 2864 3101 3147 3066 3283 3320 3126 3250 м. Севастополь 1664 1690 1800 1793 1886 1984 1921 1869 1908
ТаблицяБ.9
Середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів (напочаток року) Одиниці виміру Роки Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду Кількість пенсіонерів (млн) всього у тому числі: за віком за інвалідністю у разі втрати годувальника Крб. 1991 103,6 109,7 … 58,0 13,1 1992 539,6 554,8 … 423,6 13,6 1993 9735 10204 10469 6304 14,2 Тис. крб. 1994 292,1 306,9 317,4 185,5 14,5 1995 1156 1174 1368 809 14,5 Грн. 1996 38,7 38,8 45,6 33,2 14,5 1997 51,9 50,8 67,3 43,6 14,5 1998 52,2 50,9 68,6 43,5 14,5 1999 60,7 60,1 75,9 47,8 14,5 2000 68,9 69,3 82,3 52,0 14,5 2001 83,7 85,2 94,5 61,0 14,4 2002 122,5 127,1 129,7 85,5 14,4 2003 136,6 141,8 142,4 95,9 14,4 2004 182,2 194,2 170,9 120,2 14,3 2005 316,2 323,8 305,2 262,9 14,1 2006 406,8 417,7 393,2 302,8 14,0 2007 478,4 497,0 435,8 339,3 13,9 2008 751,4 798,9 598,2 474,3 13,8 2009 898,4 942,7 742,7 647,0 13,7
Даніпро середній розмір призначених місячних пенсій наводяться з урахуваннямкомпенсаційних виплат і цільових допомог, передбачених законодавством.