Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств

РОЗРАХУНКОВА ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОї РОБОТИ
НА ТЕМУ:
″РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯВ АТМОСФЕРІ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ВИКИДАХ ПІДПРИЄМСТВ ″
/>Одеса – 2010

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№
П/П Назва етапів курсового проекту (роботи)
Строк виконання
етапів проекту
(роботи) Примітки 1 Отримання завдання 2 Ознайомлення з задачею 2- тиждень 3 Розрахунок розсіювання викидів з одиничного джерела 2-3- тиждень 4 Визначення гранично допустимого викиду 4- тиждень 5 Визначення троянди вітрів та санітарно захисну зону 5-тиждень 6 Розрахунок викидів через неорганізовані джерела 6-8- тиждень 7 Виконання графічної частини 9- тиждень 8 Пошук літератури 10- тиждень 9 Оформлення курсової роботи 15 — тиждень 10 Захист тиждень

АНОТАЦІЯ
У даній курсовій роботі розглянутерішення однієї із задач нормування антропогенного навантаження на біосферу – визначенняступеня забруднення атмосфери. Розрахунки засновані на існуючих сучаснихметодиках розрахунку навантаження на біосферу – “Методика розрахункуконцентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидахпідприємств ОНД-86”.
Розраховані значення концентраційшкідливих речовин у приземному шарі атмосфери для організованих інеорганізованих джерел викидів, на основі виконаних розрахунків іхарактерестичних даних про забруднювач виконана побудова санітарно-захисноїзони для організованого одиночного джерела викидів. Так само розрахованіпараметри забруднення атмосфери при розробці корисних копалин кар'єрним способомта їхньому транспортуванню з урахуванням кліматичних особливостей місць локалізаціїцих копалин. Розраховані викиди основних атмосферних забруднювачів, щовиділяються при згорянні твердих побутових відходів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
ПРИЗЕМНА КОНЦЕНТРАЦΙЯ, НЕОРГАНΙЗОВАНΙТА ОРГАНΙЗОВАНΙ ДЖЕРЕЛА ВИКИДΙВ, САНΙТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА,СМОЛОСКИП ВИКИДУ, ГАЗОПОВΙТРЯНА СУМΙШ, ТРОЯНДА ВΙТРΙВ.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ І СИМВОЛИ
ГДК – гранично допустимаконцентрація
ТПВ – тверді побутові відходи
ГДВ – гранично допустимий викид

ЗМІСТ
Вступ
1. Організовані джерела викиду
1.1 Розрахунок розсіювання викидів
1.2 Визначення гранично допустимого викиду
1.3 Визначення границь санітарно – захисної зони
2. Неорганізовані джерела викиду
2.1 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшличерез нещільності фланцевих з’єднань
2.2 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли за рахуноквипару з вільної поверхні рідини
2.3 Породні відвали. Розрахунок викидів твердих часток
2.4 Розрахунок викидів при згоранні твердих побутових відходів
Висновки
Список літератури

ВСТУП
У результаті антропогенної діяльностівідбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складуатмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й твердічасточки та газуваті речовини, що надходять в атмосферу внаслідок побутової тапромислової діяльності людей, а також фізіологічного життя людей і тварин упонаднормовій кількості. Забрудненістю атмосфери називають несприятливі змінистану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини,які безпосередньо чи опосередковано впливають на розподіл енергії, щонадходить, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умовиіснування живих організмів.
Основними джерелами забруднення єенергетика(теплові та електричні станції), промислові підприємства, транспорт(впершу чергу — автомобільний), комунальне й сільське господарство та військово –промисловий комплекс. Одним із головних забрудників є спалювання палива втеплоенергетиці. Під час спалювання 1 т вугілля в трубу викидається до 23 кгпопелу, 15 кг диоксиду сірки і значна кількість сажі. Це є специфічні домішки,склад яких не завжди піддається ідентифікації.
Радіоактивне забруднення атмосфери – це забрудненняатмосферного повітря радіоактивними домішками природного і атмосферногопоходження. Природне забруднення відбувається внаслідок виділення в атмосферурадіоактивних ізотопів, які утворюються в корі внаслідок розпаду радіонуклідівприродних радіоактивних елементів. Джерела антропогенного забруднення – ядернівибухи, атомна енергетика і промисловість. Ядерні радіоактивні речовинипотрапляють в атмосферу, де повітряні течії розносять їх на значні відстані. Ватмосфері вони концентруються в основному в аерозолях.
Під впливом атмосферних опадів,сонячної радіації, перенесення повітряних мас, взаємодії з гідросферою йлітосферою та діяльності мікроорганізмів атмосферне повітря позбавляєтьсясторонніх домішок (процес самоочищення). Проте в результаті антропогенноїдіяльності утворюється така велика кількість забруднень, що атмосфера не здатнасамоочищатися і відбувається значне накопичення полютантів у повітрі. Томувиникла необхідність нормування стану навколишнього середовища.
Основою для оцінки якості навколишнього середовища слугуєГДК у повітрі робочої зони.
ГДК – максимальний вміст полютантів у природномусередовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить їїздоров’ю у разіпостійного контакту, а також не спричиняє негативних наслідків у нащадків.
Джерела забруднення атмосфери розподіляються наорганізовані та неорганізовані; за температурою викидних газів — нагріті(температура яких вища від температури атмосферного повітря) та холодні; заознаками очищення – без очищення (організовані й неорганізовані) та післяочищення (організовані).
Організовані – коли забруднюючі речовини викидаються ватмосферу через спеціально споруджені труби й газовідводи. Неорганізовані – викидинеспрямованих потоків, що надходять в атмосферу через нещільності, щілини,погрішності обладнання.
Основним документом, що регламентує розрахунок розсіюванняприземних концентрацій викидів промислових підприємств є «Методика розрахункуконцентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидахпідприємств.ОНД-86». В основу методики покладена умова, при якій найбільшаконцентрація кожної шкідливої речовини См(мг/м3) уприземному шарі атмосфери не повинна перевищувати максимальної разової граничнодопустимої концентрації (ГДК) даної шкідливої речовини в атмосферному повітрі.
Метою курсової роботи є освоєння методики розрахункуконцентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, якi містятьсяу викидах підприємств.
Найпоширенішими забрудниками, що надходять з промисловимивикидами є: попіл, сажа, оксид цинку, силікати, хлорид плюмбуму, сірчистий тасірчаний ангідриди, гідроген сульфід, альдегіди, вуглеводні, смоли, оксидинітрогену, аміак, озон, оксиди карбону, фторид і хлорид гідрогену, радіоактивнігази й аерозолі.
За останні десятиріччя масштаби техногенних викидів ватмосферу істотно зросли і за розмірами наближаються до їх природнихнадходжень, або, за деякими інгредієнтами, перевищують їх. В атмосферувикидається все більше ксенобіотиків, від яких вона не встигає очищатися.
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов’язаназ навколишнім світом. Але з того моменту як з’явилося високорозвинутеіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різкопосилилося, розширився обсяг цього втручання, воно стало різноманітним і заразпогрожує стати глобальною небезпекою для людства.

РОЗДІЛ1. ОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
1.1     Розрахунокрозсіювань викидів з одиночного джерела
Вихідніданні:Речовина
М,
г/с
/>,
/>
Н,
м
D,
м
u,
м/с
/>,
/>
ГДК
/>
/>м Координати джерела х у CO 0.713 2.5 50 0.8 6.1 185 3.000 500 900 900
Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин длявикиду нагрітої газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим гирлом занесприятливими метеорологічними умовами на відстані Хм (м) відджерела, повинна визначатися за формулою:
/> (1.1)
де А − коефіцієнт, залежний від температурноїстратифікації атмосфери і визначаючий умови вертикального і горизонтальногорозсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі,
М − кількість шкідливої речовини, викинутої ватмосферу, г/с;
F − безрозмірний коефіцієнт,який враховує швидкість осідання шкідливої речовини в атмосферному повітрі;
m і n −безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші згирла джерела викиду;
Н − висота джерела над рівнем землі, м;
/>Т − різницяміж температурою газоповітряної суміші, що викидається, Тr ітемпературою навколишнього атмосферного повітря Тв, град.;
V1 − об’ємгазоповітряної суміші, />
Об’єм газоповітряної суміші знаходиться за формулою:
/>
де D − діаметр гирладжерела викидів, м;
w0− середняшвидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/c;
Розрахуємо /> заформулою (1.2):
/>(м/c)
Коефіцієнт А(/>) повиненприйматись для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентраціїшкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягаємаксимального значення (для України −200).
Величини М та V1 повиннівизначатися розрахунком в технологічній частині проекту чи приймати згідно здіючими для даного виробництва нормативами.
Величину />Т (/>С) слід визначати,приймаючи температуру навколишнього атмосферного повітря по середній температурізовнішнього повітря найбільш спекотного місяця (25,2 />С ), а температуру викинутоi ватмосферу газоповітряної суміші − по дійсним для підприємства технічнихнормативам./>
/>Т = />= 185 – 25,2 =159,8 />С
Значення безрозмірного коефіцієнта F повиннаприйматися:
а) для газоподібних шкідливих речовин та мілкодисперснихаерозолей−1;
б) для пилу та золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнточистки дорівнює: не менш 90% ―2; від 75 до 90% ―2,5; менше 75%―3.
Безрозмірний коефіцієнт m визначається заформулою:
/> (1.3)
в залежності від параметра, f />що визначається за формулою:
/> (1.4)
Значення безрозмірного коефіцієнту n обчислюється по формулі(1.6)
в залежності від параметру /> обчислюємогопо формулі (1.7).
При />
n = /> (1.5)
де
/> (1.6)
Розрахуємо /> заформулою (1.6): />
Отримане значення попадає в інтервал />,/> розраховуємо за формулою(1.5):
n = />
З отриманих даних можна розрахувати f по формулі (1.4):
/>(м/с2∙град)
А також m по формулі (1.3):
/>
Тепер можна розрахувати /> поформулі (1.1):
/>(мг/м3)
Максимально приземна концентрація шкідливих речовин /> принесприятливих метеорологічних умовах досягається на осі факелу викидів ( внапрямку середнього вітру за період, який розглядається) на відстані /> (м) від джерела викиду.
Величина /> повиннавизначатися по формулі :
/> (1.7)
де d – безрозмірна величина, якавизначається по формулам :
при />
/> (1.8)
Коли безрозмірний коефіцієнт />,величина /> визначається по формулі:
/> (1.9)
Отримане значення /> попадаєв інтервал />,/> розраховуємо за формулою(1.20):
/>
Отримав значення d ми можеморозрахувати /> по формулі (1.7):
/>(м)
Небезпечна швидкість повітря />(м/с)на рівні флюгера (звичайно 10 м від рівня землі), при якій має місце найбільше значенняприземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі />, повиннавизначатися за формулою:
при />/>, (1.10)
/>=1,2995
Максимальна приземна концентрація шкідливої речовини />(мг//>) при несприятливихметеорологічних умовах та швидкості />(м/c),яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру />,в атмосферному повітрі />, повиннавизначатися по формулі:
/>, (1.11)
де r — безрозмірна величина, якавизначається в залежності від відношення /> поформулам:
при />;
/>, (1.12)
/>;
/>(мг//>)
Відстань від джерела викиду />(м),на якому при швидкості вітру u і несприятливих метеорологічних умовах приземна концентраціядосягається максимального значення />(мг//>), повинна визначатися заформулою:
/>  (1.13)
де р – безрозмірна величина, яка визначається в залежностівід відношення
/> по формулам:
при
/>
/> (1.14)
/>
/>(м)
Значення приземних концентрацій шкідливих речовин С в атмосфері по осіфакелу викиду на різних відстанях від джерела повинні визначатися за формулою:
/> (1.15)
де /> - безрозмірнавеличина, яка визначається при небезпечній швидкості вітру в залежності від відношення/> по формулам:
при />.0

/>, (1.16)
при />.0
/>, (1.17)
Результати обчислень приведені у таблиці 1.1
Таблиця 1.1Х Хм Х/Хм
S1
C1 354.715
  25 354.715 0.0705 0.0271 0.00032 50 354.715 0.14096 0.0982 0.0011 75 354.715 0.2114 0.19899 0.0023 90 354.715 0.2537 0.2683 0.0031 115 354.715 0.3242 0.39095 0.0046 140 354.715 0.3947 0.5157 0.006 165 354.715 0.4652 0.6332 0.0074 190 354.715 0.5356 0.7395 0.0087 225 354.715 0.6343 0.8579 0.01004 250 354.715 0.7048 0.9198 0.0108 275 354.715 0.7753 0.9625 0.0113 300 354.715 0.8457 0.9865 0.0115 325 354.715 0.9162 0.9974 0.0117 354.715 354.715 1 1 0.0117 380 354.715 1.0713 0.9833 0.0115 405 354.715 1.1418 0.9662 0.0113 430 354.715 1.2122 0.9488 0.0111 455 354.715 1.2827 0.9309 0.0109 475 354.715 1.3391 0.9164 0.0107 500 354.715 1.4096 0.898 0.0105

Аналогічно визначається значення концентрації шкідливих речовинна різних відстанях по осі смолоскипу за інших значень швидкості вітру U танесприятливих метеорологічних умовах. Концентрація шкідливої речовини визначається множенням/> на S1.
Результати розрахунку значень /> таS1 наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2Х Хмn Х/Хмn
S1 C2 200 774.0236 0.2584 0.2755 0.0011 225 774.0236 0.2907 0.3319 0.0013 250 774.0236 0.323 0.3889 0.0016 300 774.0236 0.3876 0.5034 0.002 400 774.0236 0.5168 0.7125 0.0029 500 774.0236 0.672 0.8845 0.0035 550 774.0236 0.7106 0.924 0.0037 600 774.0236 0.7752 0.9623 0.0038 650 774.0236 0.8398 0.9856 0.0039 700 774.0236 0.9044 0.9968 0.0039 750 774.0236 0.969 0.999 0.004 774.0236 774.0236 1 1 0.004 800 774.0236 1.0336 0.9922 0.0039 825 774.0236 1.0659 0.9846 0.0039 875 774.0236 1.1305 0.969 0.0038 900 774.0236 1.1628 0.9611 0.0038 1000 774.0236 1.292 0.9285 0.0037
За даними таблиць 1.1. та 1.2 будуємо графік залежностізміни концентрації за віссю смолоскипа викиду />
1.2Знаходження гранично допустимого викиду
Відповідно до вимог ДЗСВ 17.2.3.02-78 для кожногопроектованого та діючого промислового підприємства встановлюється граничнодопустимий викид шкідливих речовин у атмосферу при умові, що ці викиди відданого джерела у сукупності з іншими джерелами (з урахуванням перспективи їхрозвитку) не створять приземну концентрацію, яка перевищує ГДК .
Гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини ватмосферу ГДР (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується неперевищення ГДК концентрація його в приземному шарі повітря, повиненвизначатися за формулою:
/>
Розрахуємо ГДР:
/>(г/с)
1.3Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств
Вимогами “Санітарних норм проектування промисловихпідприємств СН 245-71” передбачено, що об’єкти, що являються джерелами викиду унавколишнє середовище шкідливих і неприємно пахучих речовин, варто відокремитивід житлової забудови санітарно-захисними зонами. Їх розмір встановлюють узалежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу,характеру і кількості шкідливих речовин, що виділяються у навколишнєсередовище. Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності відвідокремлених шкідливостей встановлено 5 санітарно-захисних зон; дляпідприємств 1 класу – 1000м; 2 класу – 500м; 3 класу – 300м; 4 класу – 100м; 5класу – 50м.
Розмір санітарно-захисної зони L повиненуточнюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення у залежності відтроянди вітрів району розташування підприємства за формулою:

/>,
де /> - розрахунковавідстань (м) від джерела викиду до границі санітарно-захисноїзони;
Р – середньорічна повторюваність напрямків вітріврозглянутого румба,
Р0– повторюваність напрямків вітрів одного румбапри круговій троянді вітрів (Р0=12.5%).
Повторюваність напрямків вітру і штилів (%) для Одесинаведена у табл.(1.3)
Повторюваність напрямків вітру і штилів (%)
Таблиця1.3Пн. Пн.Сх. Сх. Пд.Сх. Пд. Пд.Зх Зх. Пн.Зх Штиль 18 12 10 8 14 11 11 16 1
Розрахуємо відстань по кожному з напрямків вітру:
LПн =/>
LПн.Сх = />
LСх = />
LПд.Сх = />
LПд = />
LПд.Зх = />
LЗх = />
LПн.Зх = />
Lштиль = />
У цьому розділі розраховано при заданій та небезпечнійшвидкостях вітру максимально приземну концентрацію шкідливої речовини тавизначено відстань по якій воно досягається. Розраховано значення граничнодопустимого викиду. Визначено значення приземних концентрацій шкідливоїречовини за вісьма смолоскипами на різних відстанях від джерела.

РОЗДІЛ2. НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
2.1 Визначення кількостішкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань
Знаходимо об’ємні частки складників газовоїсуміші:
де аі – масова частка компонентів суміші утрубопроводі;
Мі — відносно молекулярна маса складниківгазової суміші.
/>
n(Н2)=/>
n(СО)= />
n(СН4)= />
Абсолютний тиск газової суміші у трубопроводі:
Pabc= Pнадл + В, (2.1)
де Рнадл – надлишковий тиск, Па;     В– тиск зовнішнього середовища, Па;
Рабс= 209030.0+ 101325.0 = 310355.0 (Па)
Парціальний тиск складників газової суміші, Па:
Pi= ni∙Paбc,  (2.2)
Р(Н2) =0.9188∙310355.0=285154.174 (Па)
Р(СО) =0.0087∙310355=2700.0885 (Па)
Р(СН4) =0.0725∙310355=22500.7375(Па)
Концентрація складників газової суміші, мг/м3

/>,  (2.3)
де t – температура газової суміші утрубопроводі.
/> (мг/м3)
/>(мг/м3)
/>(мг/м3)
Густина газової суміші у трубопроводі,
/>, (2.4)
/>(кг/м3)
Молекулярна маса газової суміші у трубопроводі:
/> (2.5)
/>(г/моль)
Об’єм газів у трубопроводі, м3:
V = 0.7850∙d2∙L (2.6)
де d– діаметртрубопроводу;
L – довжина трубопроводу.
V = 0.7850∙0.0121∙160=1.5198(м3)
Коефіцієнт негерметичності фланцевих з’єднаньцехового трубопроводу m приймається рівним 0,0010.
Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється черезнещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:
/> (2.7)
/>(г/ч)
Об’єм газової суміші (м3/г), що виділяєтьсячерез нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:
/>, (2.8)
/>/>(м3/г)
Кількість газової суміші складників, що виділяється черезнещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою (г/ч):
/> Gi= Vсм∙Сі (2.9)
G(H2) = 0.0062∙205567.914/> = 1.2745
G(СО) = 0.0062∙27250.949/> = 0.1689
G(СH4) = 0.0062∙129766/> = 0.8046
2.2 Визначення кількостішкідливих речовин, що надійшли за з вільної поверхні рідини за рахунок випару
Кількість шкідливих речовин, щовипаровуються з вільної поверхні рідини (при збереженні у відкритихрезервуарах, просоченні, промиванні, розливі й т.п.) залежить від їївластивостей, температури, площі дзеркала випару, тривалості випару й рухливостіповітря. Процес переносу паркої речовини від джерела випару в навколишнєсередовище може бути дифузійним, а також обумовленим природною або змушеноюконвекцією.
Розглянемо випадок випару шкідливихречовин з вільної поверхні при плівковому режимі. При такому режимі біляповерхні рідини створюється плівка нерухомого повітря порівняно великоїтовщини. Перенос речовини з поверхні через цю плівку забезпечується дифузією.
Знаходимо мольні частки складовихрідини:
/>  (2.10)
де Мi — відноснімолекулярні маси складові рідини;
Знаходимо суми: />
Мольні частки:
n(H2O)=/>
n(C6H6)=/>
n(C2H4Cl2)=/>
Парціальний тиск насичених паркомпонентів над чистими рідкими речовинами:
/> (2.11)
де А, В, С — емпіричні коефіцієнти,значення яких для кожного компонента суміші рідини представлене в табл. 2.1.

Таблиця 2.1Речовина А В С Вода 7. 9608 1678 230 Бензол 6. 912 1214.6 221.2 Дихлоретан 7. 184 1358.5 232
Знаходимо парціальний тиск:
Для води:
/>=1.85898
Для бензолу:
/> =2.3493
Для дихлоретана:
/>=2.2797
/>9634.1109(Па)
/>29791.7053(Па)
/>25380.3741(Па)
Знаходимо парціальний тиск парукомпонентів над сумішшю рідини:
/> (2.12)
Р(Н2О)=0,7799 ∙ 9634.1109= 7513.6431 (Па).
Р(С6Н6)=0,1334∙29791.7053=3974.2135 (Па).
Р(С2Н4Сl2)=0,0868∙ 25380.3741=2203.0165 (Па).
Коефіцієнт дифузії парів компонентівпри t= 0°С и Р = 101308 Па,
D0(Н2О)= 18.8·10-6(/>)
D0 (С6Н6) =9.05·10-6(/>)
D0 (С2Н4Сl2)= 8.02·10-6(/>)
Коефіцієнт дифузії парів компонентівпри заданій температурі t, °С і
Р = 101325 Па:
/> (2.13)
Розрахуємо коефіцієнти дифузії:
D1(Н2О) =18.8000·10-6/> ·/> =25.5035·10-6.
D1(С6Н6)= 9.0500·10-6/> ·/> =12.27696·10-6.
D1(С2Н4Сl2)= 8.0200·10-6/> ·/> =10.8797·10-6.
Площа поверхні випару в апарату, м2:
Fап=0.7850·d 2ап=0.7850·1.22=1.1304(м2) (2.14)
Площа люка:
Fл= 0.7850d2Л=0.7850·0.42=0.1256 (м2) (2.15)
Далі, розраховуємо відношення Fл/Fап залежно від якого, по табл. 2.2, вибираємо коефіцієнт k2, враховуючий ступінь закриття поверхні випару:
Таблиця 2.2
Fл/Fап 0.0001 0.001 0.01 0.1 0.5 0.8 >0.8
K2 0.01 0.1 0.2 0.3 0.6 1.0
/>0.1111/> k2=0.2
Коефіцієнт, що враховує зниженнятемператури поверхні випару, для води k1= 1.3, бензолу k1=1.3,дихлорэтана k1= 1.3. Глибина, рахуючи від верхнього краю люка доповерхні рідини:
h=Hап(1.0-k3) (2.16)
де k3 – ступінь заповнення рідиноюапарату.
h=2.2 ∙ (1.0-0.7) =0.66 (м).
Концентрації складової газовоїсуміші, мг/м3:
/>. (2.17)
Знаходимо концентрації:
Для води:
C=/> =51048.8286 (мг/м3).
Для бензолу:
C=/> =117020.7165 (мг/м3).
Для дихлорэтана:
C=/> =82332.2342 (мг/м3).
Парціальний тиск компонентів газової суміші у зовнішньомусередовищі:
/> (2.18)
Р(С6Н6) = 0 Р(С2Н4Сl2)= 0
де /> -вологість повітря, %;

/> (2.19)
де t – температура рідини та газовогосередовища в апараті.
/>
/>
/>
Кількість компонентів газової суміші,що виділяються з поверхні випару й надходять у зовнішнє середовище через люк,г/ч:
/> (2.20)
де В — тиск зовнішнього середовища,Па, В=101325.
G(Н2О)= />=
0.1068(г/ч)
G(C6Н6)=/> =
=0.0545(г/ч)
G(C2H4Cl2)=/> 
∙/> = =0.0187 (г/ч)
2.3 Породні відвали. Розрахуноквикидів твердих часток
Розглянемо шахту, яка має плоский діючий негорючий породнійвідвал. Порода постачається автосамоскидами та планується бульдозером. Пилегнітна даному відвалі не використовується.
Визначимо коефіцієнт ko,що враховує вологість породи по таблиці 2.3.

Таблиця 2.3φ,% до 0.5 0.5-1.0 1.0-3.0 3.0-5.0 5.0-7.0 7.0-8.0 8.0-9.0 9.0-10 >10.0
k0 2.0 1.5 1.3 1.2 1.0 0.7 0.3 0.2 0.1
/>ko=1.2
Визначаємо коефіцієнт k1враховуючу швидкість вітру (табл. 2.4).
Таблиця 2.4u, м/с До 2.0 2.0-5.0 5.0-7.0 7.0-10.0
k1 1.0 1.2000 1.4000 1.7000
u=5.5 м/с/> k1=1.4.
Питоме виділення твердих часток з 1кг породи, що подається у відвал, g, г/м3: для бульдозера – 5.6; длярозвантаження автосамоскидом –10.0.
Кількість твердих часток, щовиділяються при формуванні відвала, т/рік:
/> (2.21)
де V – кількість щорічно подаваємої у відвал породи, м3
/>(т/рік).
Кількість твердих часток, щовиділяються при формуванні відвала, г/с:
/>=/> =0.04732 (г/с) (2.22)
Кількість твердих часток, щоздуваються з поверхні породного відвала, т/рік:

Моc = 86.4000k0k1k2F·w0·г·(365.0-n)(2.23)
де г — коефіцієнт здрібнюваннягірської маси (приймається рівним 0.1);
w0 — питома здуваємістьтвердих часток з поверхні, що порошить, відвала (приймається рівної 0.1·10-6).
n – кількість днів з стійким сніжним покровом
Моc = 86.4000·1.2·1.4·1.0·11000·0.1000·10-6·0.1000·(365.0-160)=3.2732 (т/рік).
Кількість твердих часток, щоздуваються з поверхні породного відвала, г/с:
Моc1=k0k1k2F·10-5(2.24)
Моc1 =1.2·1.4·1.0·11000.0·10-5=0.1848(г/с)
Викид твердих часток з даноговідвала, т/рік:
Мо=Моф+Моc (2.25)
Мо = 1.6039+3.2732=4.8771(т/рік).
Викид твердих часток з даноговідвала, г/с:
Мо1=Моф1+Мо c1(2.26)
Мо1=0.04732+0.1848=0.23212(г/с).
2.4Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів
Розрахунок викидів шкідливих речовину результаті згоряння твердих побутових відходів виробляється по формулі:

Gi=mVgi (2.27)
де m- розрахункова насипна масатвердих побутових відходів (приймається рівної 0.25 т/м3);
V — обсяг згорілих твердих побутовихвідходів (ТПВ),
gi — питомі викиди забруднюючих речовин,т/т згорілих ТПВ (визначаються по табл. 2.5);
Питомі викиди забруднюючих речовинпри горінні твердих побутових відходів.
Таблиця 2.5Найменування забруднюючої речовини Питомий викид, т/т згорілих ТПВ Тверді речовини 0. 001250 Діоксид сірки 0. 003000 Оксиди азоту 0. 005000 Оксид вуглецю 0. 025000 Сажа 0. 000625
Таблиця 2.6Забруднююча речовина V m g G, т Тверді речовини 600 0.2500 0.001250 0.1875 Діоксид сірки 600 0.2500 0.003000 0.45 Оксиди азоту 600 0.2500 0.005000 0.75 Оксид вуглецю 600 0.2500 0.025000 3.75 Сажа 600 0.2500 0.000625 0.09375
У цьому розділі визначено кількістьшкідливих речовин, що надійшли через нещільності з’єднань та черезвипаровування з люку. Розраховано кількість викидів твердих часток черезпородні відвали, при згоранні ТПВ.

ВИСНОВКИ
У даній роботі були розрахованіконцентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, які надходять з викидамипідприємств.
У першому розділі розглянутіорганізовані джерела викиду: розраховано значення максимальної приземноїконцентрації шкідивих речовин для викиду нагрітої повітряної суміші принесприятливих метеорологічних умовах та заданій швидкості вітру (/>/>; /> ); визначені межісанітарно – захисної зони для підприємства за допомогою троянди вітрів районуйого місцезнаходження; розраховано значення ГДК = 183.3307 (г/с).
Неорганізовані джерела викиду розглянуті у другому розділі:визначена кількість шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевихз’єднань (G(H2) = 1.2745г/ч, G(СО) = 0.1689 г/ч, G(СH4) =0.8046г/ч); розраховано кількість шкідливих речовин, що надійшли за рахуноквипаровування з вільної поверхні рідини (G (Н2О) = 0.1068г/ч, G(C6Н6)= 0.0545г/ч, G(C2H4Cl2) = 0.0187 г/ч );визначена кількість викидів твердих часток в атмосферу з розглянутого породноговідвалу (Мо = 4.8771 т/рік, Мо1= 0.23212 г/с); також було розглянуторозрахунок кількості викидів при згоранні ТПВ.
У графічній частині представлені графіки зміни концентраціїпо осі смолоскипу викиду та зображення розрахованої санітарно-захисної зони.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник/Заред. К.М.Ситника. – 3-тє вид., стер. – К.: Вища шк.,2005. – 382 с.: іл.
2. Берлянд М. Е. Прогноз и регулирование загрязненияатмосфери. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985.
3. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Л.: Світ, 1991. – 360 с.
4. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухевредних веществ и выбросов предприятий. ОНД – 86. Госкомгидромет. – Л.: Гидрометеоиздат,
1987.
5. Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: світ, 2001.
6. Корабльова А. І. Екологія: Взаємовідносини людини ісередовища. Дніпропетровськ: «Центр економічної освіти», 2001.