КУРСОВАРОБОТА
Натему
Механізмохорони навколишнього природного середовища
РосійськоїФедерації
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙМЕХАНІЗМ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1.1 ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА ІДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1.1.1 ЗАКОНИ ТА КОДЕКСИ
1.2 ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ
1.3 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОЛОГІЧНІПРАВОПОРУШЕННЯ
2. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ОХОРОНИНАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
В даний чассуспільство знаходиться на такому етапі антропогенного впливу на біосферу, колизміни, викликані людиною, широко торкнулися всю оболонку планети і прийнялинебувалі за масштабами розміри. В цілому — все зростаюче антропогенний вплив набіосферу і як наслідок — різке погіршення якості середовища проживання людини,стану біоти та екосистем; одностороння зміна концентрації біогенів (вуглецю,азоту, фосфору) та порушення їх основних циклів; порушення екологічноїстабільності та нормального функціонування основних систем життєзабезпеченняЗемлі.
У Росії, узв'язку зі спадом промислового виробництва в останні роки, відзначається деякескорочення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище.Однак, одночасно простежується і зниження капітальних вкладень в об'єктиприродоохоронного призначення.
Інтенсивнаексплуатація природних багатств призвела до необхідності нового видуприродоохоронної діяльності — раціонального використання природних ресурсів,при якому вимоги охорони включаються в сам процес господарської діяльності звикористання природних ресурсів.
Охоронанавколишнього природного середовища — нова форма у взаємодії людини і природи,народжена в сучасних умовах, вона являє собою систему державних та громадськихзаходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, освітніх,міжнародних), спрямованих на гармонійний взаємодію суспільства і природи,збереження і відтворення діючих екологічних спільнот і природних ресурсів вім'я живучих і майбутніх поколінь.
Екологічна кризане є неминучим і закономірним породженням науково-технічного прогресу, вінобумовлений комплексом причин об'єктивного і суб'єктивного характеру, середяких не останнє місце займає споживацьке, а нерідко і хижацьке ставлення доприроди, нехтування фундаментальними екологічними законами. Аналіз якекологічної, так і соціально-економічної обстановки в Росії дозволяє виділитип'ять основних напрямів, за якими Росія повинна виходити з економічної кризи.
В якості першогонапряму має названо удосконалення технології — створення екологічно чистоїтехнології, впровадження безвідходних і маловідходних виробництв, оновленняосновних фондів та ін Другий напрямок — розвиток і вдосконалення економічногомеханізму охорони навколишнього природного середовища. Третій напрямок — застосування заходів адміністративного припинення і заходів юридичноївідповідальності за екологічні правопорушення. Четвертий напрям — гармонізаціяекологічного мислення. П'ятий напрям — гармонізація екологічних міжнароднихвідносин.
1.АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Методиадміністративно-правового механізму управління полягають у розробці та виданніправових та адміністративних актів, що регулюють організацію та управління усфері природокористування, права та обов'язки керівних працівників, посадовихосіб і населення країни щодо економного використання і відтворення природнихресурсів та забезпечення рівноваги в природному середовищі. Адміністративніакти мають обов'язкову силу і безпосередньо впливають на колективи підприємств,організацій, окремих працівників і населення даного району.
1.1 ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГОПРАВА І ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Системаприродоохоронного законодавства в Росії має чотири рівні: закони і кодекси,укази і розпорядження Президента з питань екології та природокористування,урядові нормативні акти; нормативні акти міністерств і відомств; нормативнірішення органів місцевого самоврядування. Вершиною цієї піраміди є КонституціяРФ, в якій декларується право людини на сприятливе навколишнє середовище ікомпенсація шкоди, заподіяної йому забрудненням (ст.42), відбивається положенняпро охорону природи та раціональне використання природних ресурсів, які єосновою життя і діяльності народів РФ.
Конституціявстановлює, що земля та інші природні ресурси використовуються й охороняються вРосійській Федерації як основа життя і діяльності народів, що проживають навідповідній території (ч.1 ст.9). Це положення може оцінюватися якконституційне закріплення екологічної функції держави ісуб'єктів-природокористувачів. Воно містить їх обов'язок забезпечити охоронунавколишнього середовища та окремих природних ресурсів.
Оголошуючилюдини, її права і свободи найвищою цінністю (ст.2), Конституція встановлює, щокожен має право на сприятливе навколишнє середовище, достовірну інформацію проїї стан і на відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю або майнуекологічним правопорушенням (ст.42). Одночасно з визнанням суб'єктивнихекологічних прав Конституція покладає на кожного обов'язок зберігати природу інавколишнє середовище, дбайливо ставитися до природних багатств (ст.58).
З урахуваннямфедеративного устрою Росії Конституція визначає, які питання в сфері охоронинавколишнього середовища повинні бути вирішені виключно на федеральному рівні іспільно Федерацією і її суб'єктами. Зокрема, у винятковому веденні РосійськоїФедерації перебувають: встановлення основ федеральної політики і федеральніпрограми в області екологічного розвитку; ядерна енергетика, що розщеплюютьсяматеріали; виробництво отруйних речовин та порядок їх використання (ст.71). Восновному питання природокористування, охорони навколишнього середовища тазабезпечення екологічної безпеки, в тому числі розвиток земельного, водного,лісового законодавства, законодавства про надра та охорону навколишньогосередовища, перебувають у спільному віданні РФ і її суб'єктів (ст.72).
1.1.1 ЗАКОНИТА КОДЕКСИ
Системуекологічного законодавства очолює Федеральний Закон РФ Про охоронунавколишнього середовища від 10 січня 2002р. № 7 ФЗ. У цьому головномуфедеральному законі відображено основні питання взаємодії людини з природою натериторії РФ. У розділах закону чітко виражений пріоритет охорони життя іздоров'я людини, забезпечення сприятливих умов для життя, праці та відпочинкунаселення за будь-якої діяльності, що надає вплив на природу. Об'єктами охорониє природні екологічні системи, озоновий шар атмосфери, а також земля, її надра,поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність,тваринний світ, мікроорганізми, генетичний фонд, природні ландшафти. Особливійохороні підлягають заповідники, заказники, національні природні парки, пам'яткиприроди, рідкісні рослини і тварини.
У розділахзакону встановлюється компетенція державних органів в екологічній області,нормується якість середовища та порядок державної експертизи, встановлюютьсявимоги в галузі охорони навколишнього середовища при здійсненні господарськоїдіяльності, запроваджено відповідальність за порушення законодавства.
Діючий ниніФедеральний закон «Про охорону навколишнього середовища» (2002)значно розширює повноваження державної влади суб'єктів РФ і органів місцевогосамоврядування у сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишньогосередовища. Зокрема, суб'єктам РФ надано право розробляти і видавати закони таінші нормативні акти у галузі охорони навколишнього середовища з урахуванням географічних,природних, соціально-економічних та інших особливостей, обмежувати і (або)забороняти господарську або іншу антиекологічне діяльність на своїх територіяхта ін
У системуекологічного законодавства входить ряд інших законів, включаючи:
Закон РРФСР«Про охорону атмосферного повітря» від 14 липня 1982 р.;
Земельний кодексРФ від 30 жовтня 2001 р.;
Федеральнийзакон «Про надра» від 8 лютого 1995 р.;
Лісовий кодексРосійської Федерації від 29 січня 1997 р.;
Федеральнийзакон «Про природні лікувальні ресурси, лікувально-оздоровчих місцевостяхі курортах» від 23 лютого 1995 р.;
Федеральнийзакон «Про особливо охоронюваних природних територіях» від 14 березня1995 р.;
Федеральнийзакон «Про тваринний світ» від 24 квітня 1995 р.;
Водний кодекс РФвід 16 листопада 1995 р.;
Федеральнийзакон «Про екологічну експертизу» від 23 листопада 1995
Поряд зназваними законами важливу роль в охороні навколишнього середовища граютьзакони, що є джерелами інших галузей російського законодавства:
Федеральнийзакон «Про використання атомної енергії» від 21 листопада 1995 р.;
Закон РФ«Про захист прав споживачів» (в ред. Федерального закону від 9 січня1996 р);
Закон РФ«Про стандартизацію» від 10 червня 1993 р.;
Закон РФ«Про сертифікацію продукції і послуг» від 10 червня 1993 р.;
Закон РФ«Про містобудування в Російській Федерації» від 14 липня 1992 р.;
Федеральнийзакон «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуаційприродного і техногенного характеру» від 21 грудня 1994 р.;
Укази ірозпорядження Президента РФ. Нормотворча компетенція Президента Росіїпередбачена ст.90 Конституції РФ, згідно з якою Президент РФ приймає акти уформі указів і розпоряджень. Укази і розпорядження глави держави єобов'язковими до виконання на всій території Росії. Як підзаконні акти вони неповинні суперечити Конституції РФ і федеральних законів.
Нормативні актиприродоохоронних міністерств і відомств видаються з найрізноманітніших питаньраціонального використання та охорони навколишнього середовища, у виглядіпостанов, інструкцій, наказів і т.д.
Нормативнірішення місцевих адміністративних органів (мерій, сільських і селищних органів)доповнюють і конкретизують чинні нормативно-правові акти у галузі охоронинавколишнього природного середовища.
Державні органиуправління, контролю та нагляду у сфері охорони навколишнього природногосередовища поділяються на дві категорії: органи загальної та спеціальноїкомпетенції.
До державнихорганів загальної компетенції належать Президент, Федеральні збори, ДержавнаДума, Уряд, передміхурової та виконавчі органи влади суб'єктів РФ, муніципальніоргани. Ці органи визначають основні напрямки природоохоронної політики,стверджують екологічні програми, забезпечують екологічну безпеку, встановлюютьправові основи і норми в межах своєї компетенції та ін..
Державні органиспеціальної компетенції поділяються на комплексні, галузеві та функціональні.
Комплексніоргани виконують всі природоохоронні завдання або будь-якої їх блок. Функціїуправління природокористуванням і охорони навколишнього природного середовищавиконує Міністерство природних ресурсів РФ, у структуру якого входять Державнаслужба охорони навколишнього середовища та Державна служба контролю в сферіприродокористування і екологічної безпеки. До комплексних органів управліннявідносяться також: Департамент держсанепіднагляду МОЗ РФ, Федеральна службаРосії по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, МНС Росії.
Галузеві органи(Роскомзем, Рослісхоз, Держкомриболовства, Мінсільгосп Росії) виконують функціїуправління і нагляду з охорони та використання окремих видів природних ресурсівта об'єктів.
Функціональніоргани виконують одну або кілька споріднених функцій по відношенню до природнихоб'єктів: Мінатом Росії (забезпечення ядерної та радіаційної безпеки),Держнаглядохоронпраці (контроль за використанням надр.), Міністерство охорониздоров'я Росії (санітарно-епідеміологічний контроль), МВС Росії (охоронаатмосферного повітря від забруднення транспортними засобами,санітарно-екологічна служба муніципальної міліції).
1.2 ЕКОЛОГІЧНИЙКОНТРОЛЬ
Екологічнийконтроль в Росії проводиться у формі державного, муніципального, виробничого тагромадського контролю.
Державнийекологічний контроль здійснюється федеральними органами виконавчої влади таорганами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації у порядку,встановленому Урядом РФ.
Рішення, щоприймаються посадовими особами державного екологічного контролю, обов'язковідля виконання всіма міністерствами і відомствами, підприємствами, посадовимиособами та громадянами. На підставі цих рішень відповідні банківські установиповинні припиняти фінансування забороненої діяльності до скасування рішення проїї заборону органом державного екологічного контролю.
Рішеннядержавних органів екологічного контролю та посадових осіб можуть бути оскарженідо суду або арбітражного суду.
Муніципальнийекологічний контроль здійснюється на території муніципального освіти органамимісцевого самоврядування або уповноваженими ними органами, відповідно дозаконодавства Російської Федерації і в порядку, встановленому нормативнимиправовими актами органів місцевого самоврядування.
Виробничийекологічний контроль здійснюється з метою забезпечення виконання в процесігосподарської та іншої діяльності заходів з охорони навколишнього середовища,раціонального використання та відновлення природних ресурсів, а також з метоюдотримання вимог у галузі охорони навколишнього середовища, встановленихзаконодавством в області охорони навколишнього середовища.
Громадськийконтроль у галузі охорони навколишнього середовища здійснюється громадськими таіншими некомерційними об'єднаннями відповідно до їх статутів, а такожгромадянами відповідно до законодавства, з метою реалізації права кожного насприятливе навколишнє середовище і запобігання порушення законодавства в галузіохорони навколишнього середовища.
1.3ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Відповідно доросійського екологічним законодавством посадові особи і громадяни несутьдисциплінарну, адміністративну, кримінальну, цивільно-правову, матеріальнувідповідальність, а підприємства — адміністративну і цивільно-правовувідповідальність за екологічні правопорушення і злочини.
Дисциплінарнавідповідальність настає за невиконання планів та заходів з охорони природи іраціонального використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативівта інших вимог екологічного законодавства, що випливають з трудової функції чипосадового положення. Дисциплінарну відповідальність несуть посадові особи таінші винні працівники підприємств і організацій відповідно до положень,статутами, правилами внутрішнього розпорядку та іншими нормативними актами.
Матеріальнувідповідальність несуть посадові особи та інші працівники підприємства, з винияких підприємство понесло витрати з відшкодування шкоди, заподіяної екологічнимправопорушенням.
Застосуванняадміністративної відповідальності регулюється як екологічним законодавством,так і Кодексом про адміністративні правопорушення. Така відповідальність настаєза перевищення гранично допустимих викидів та скидів шкідливих речовин унавколишнє середовище; за невиконання обов'язків з проведення державноїекологічної експертизи та вимог, що містяться у висновку екологічноїекспертизи, а також за надання явно неправильних і необгрунтованих висновків;за несвоєчасне надання інформації та надання спотвореної інформації, відмовавід надання своєчасної, повної, достовірної інформації про стан природногосередовища та радіаційної обстановки; та ін
У Кримінальномукодексі РФ 1997 р. екологічні злочини виділені в окрему главу (гл.26). У нійпередбачена кримінальна відповідальність за:
порушення правилекологічної безпеки при виконанні робіт;
порушення правилзберігання, утилізації екологічно небезпечних речовин і відходів;
порушення правилбезпеки при поводженні з мікробіологічними або іншими біологічними агентами читоксинами;
забруднення вод;
забрудненняатмосфери;
порушеннязаконодавства про континентальний шельф;
псування землі,незаконний видобуток водних тварин і рослин;
порушення правилохорони рибних запасів;
незаконнеполювання;
незаконнупорубку дерев і чагарників;
знищення абопошкодження лісових масивів.
2. ЕКОНОМІЧНИЙМЕХАНІЗМ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Зараз в Росіїстворений і функціонує економічний механізм охорони навколишнього природногосередовища, орієнтований на ринкову економіку, а точніше, який відповідаєкритеріям перехідного періоду до неї. Його головна особливість — орієнтація нена планове централізоване фінансування з державного бюджету, а в основному наекономічні методи регулювання.
Нова структураекономічного механізму поєднує як раніше діяли норми (природоресурсні кадастри,матеріально-технічне забезпечення тощо), так і нові економічні стимули(екологічні фонди, плата за користування природними ресурсами, екологічнестрахування та ін.) В якості обов'язкових елементів передбачається включенняекологічних вимог в процедуру оцінки прийнятих господарських рішень. Основуекономічного механізму охорони навколишнього середовища в Росії зараз складаютьекологічні платежі і в меншій мірі — економічні санкції за екологічніправопорушення.
Створеннюекономічного механізму охорони навколишнього середовища значну увагу приділенов Законі «Про охорону навколишнього середовища» 2002р. Основнимиметодами цього механізму відповідно до ст.14 є:
розробкадержавних прогнозів соціально-економічного розвитку на основі екологічнихпрогнозів;
розробкафедеральних програм в області екологічного розвитку РФ та цільових програм угалузі охорони навколишнього середовища суб'єктів РФ;
розробка тапроведення заходів з охорони навколишнього середовища з метою запобіганнязаподіяння шкоди довкіллю;
встановленняплати за негативний вплив на навколишнє середовище;
встановленнялімітів на викиди і скиди забруднюючих речовин і мікроорганізмів, лімітів нарозміщення відходів виробництва і споживання і інші види негативної дії нанавколишнє середовище;
проведенняекономічної оцінки природних об'єктів і природно-антропогенних об'єктів;
проведенняекономічної оцінки впливу господарської та іншої діяльності на навколишнєсередовище;
наданняподаткових і інших пільг при впровадженні найкращих існуючих технологій,нетрадиційних видів енергії, використання вторинних ресурсів та переробкивідходів, а також при здійсненні інших ефективних заходів з охоронинавколишнього середовища відповідно до законодавства РФ;
підтримкапідприємницької, інноваційної та іншої діяльності (у тому числі екологічногострахування), спрямованої на охорону навколишнього середовища;
відшкодування вустановленому порядку шкоди навколишньому середовищу;
інші методиекономічного регулювання щодо вдосконалення та ефективному здійсненню охоронинавколишнього середовища.
Планування ірозробка заходів з охорони навколишнього середовища здійснюються з урахуваннямдержавних прогнозів соціально-економічного розвитку, федеральних програм вобласті екологічного розвитку РФ, цільових програм у галузі охоронинавколишнього середовища суб'єктів РФ на підставі наукових досліджень,спрямованих на вирішення завдань у галузі охорони навколишнього середовища (ст.15 Закону «Про охорону навколишнього середовища» 2002 р).
Закон «Проохорону навколишнього середовища» не тільки не визначає конкретні суми,які повинні виділятися на здійснення природоохоронних заходів, але і не вказуєна джерела фінансування екологічних програм і заходів. Він лише вказує, що порядокрозробки, фінансування та реалізації федеральних програм в області екологічногорозвитку РФ встановлюється відповідно до законодавства РФ і що порядокрозробки, фінансування та реалізації цільових програм у галузі охоронинавколишнього середовища суб'єктів РФ встановлюється відповідно дозаконодавства суб'єктів РФ.
Як і в багатьохзарубіжних державах, в Росії запроваджено принцип забруднювач платить. Закон«Про охорону навколишнього середовища» встановлює, що негативнийвплив на навколишнє середовище є платним. До видів негативного впливу нанавколишнє середовище відносяться:
викиди ватмосферне повітря забруднюючих речовин та інших речовин;
скидизабруднюючих речовин, інших речовин та мікроорганізмів у поверхневі водніоб'єкти, підземні водні об'єкти і на водозбірні площі;
забрудненнянадр, грунтів;
розміщеннявідходів виробництва та споживання;
забрудненнянавколишнього середовища шумом, теплом, електромагнітними, іонізуючими і іншимивидами фізичних впливів;
інші видинегативної дії на навколишнє середовище.
Платність єодним з основних принципів природокористування. Відповідно до законодавства пронавколишнє середовище введення платності переслідує досягнення низки цілей.По-перше, плата за користування природними ресурсами є джерелом поповненнядержавного та місцевого бюджетів, а також екологічних фондів. По-друге,найважливіша мета платежів — стимулювання природокористувачів до раціональноговикористання тих ресурсів, за які вони платять, і підвищенню ефективності їхприродоохоронної діяльності.
Законом«Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20)встановлюються два види платежів — за користування природними ресурсами і зазабруднення навколишнього середовища. У законодавстві кожен з цих видівпідрозділяється на підвиди. Структура платежів, а також порядок їх внесення заприродокористування регулюються природоресурсними законодавчими та іншиминормативно-правовими актами.
Загальноюсерйозною проблемою платежів за використання природних ресурсів як стимулузабезпечення раціонального природокористування є їх низький рівень. Крім того,Законом «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачається плата за понадлімітне і нераціональне використання природнихресурсів як засіб економічного стимулювання дбайливого ставлення до багатствприроди, але в природно-ресурсного законодавство цей захід в основному неотримала розвитку.
Плата зазабруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливуна неї розглядається в праві навколишнього середовища Росії і зарубіжних державяк один з основних економічних стимулів до того, щобпідприємства-природокористувачі, діяльність яких пов'язана з такими впливами наприроду, самі вживали заходів щодо зменшення забруднення навколишньогосередовища відповідно до вимог законодавства. Такі заходи можуть проявлятися врізних формах. Природокористувачі, незацікавлені в регулярних високих платежахза надмірне забруднення, можуть удосконалити технологію виробництва, побудуватиефективні очисні споруди або забезпечувати високу ефективність роботи діючихспоруд. Нарешті, значний ефект щодо зниження рівнів забруднення природногосередовища може досягатися підприємствами за рахунок підвищення вимогливості допрацівників та забезпечення дотримання трудової і технологічної дисципліни.
Закон РФ«Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає два видиплатежів. Це — плата за:
викиди, скидизабруднюючих речовин, розміщення відходів та інші види забруднення в межахвстановлених лімітів;
викиди, скидизабруднюючих речовин, розміщення відходів та інші види забруднення понадвстановлених лімітів.
Хоча Законпередбачає необхідність справляння плати за забруднення навколишньогосередовища і за інші види впливу на природу, на практиці платежі стягуютьсялише за забруднення вод і атмосферного повітря і за розміщення відходів. Нестягується плата за фізичні дії на атмосферу, за забруднення грунтів, за іншівиди негативних впливів на навколишнє середовище.
Для стимулюванняраціонального природокористування і охорони навколишнього середовища Законом передбаченасистема спеціальних інструментів, покликаних змінити психологію господарюючихсуб'єктів та сприяти екологічному вихованню останніх. Вона включає в себе,зокрема, державну підтримку у вигляді податкових або інших пільгпідприємницької діяльності, що здійснюється з метою охорони навколишньогосередовища.
Таким чином, доелементів економічного механізму природокористування та охорони навколишньогосередовища належать:
плануванняприродокористування та охорони навколишнього середовища;
фінансування охоронинавколишнього середовища;
платежі закористування землею, надрами, водами, іншими природними ресурсами і зазабруднення навколишнього середовища;
позабюджетніекологічні фонди, правове регулювання їх формування та використання;
екологічнестрахування;
податкові такредитні пільги, інші заохочувальні заходи у сфері природокористування таохорони природи.
Новелоюросійського екологічного законодавства, що стосується економічного механізму(економічних інструментів) регулювання природокористування і охоронинавколишнього середовища, є екологічне страхування та екологічний аудит.
Визначаючи, щоекологічне страхування здійснюється з метою захисту майнових інтересівюридичних і фізичних осіб на випадок екологічних ризиків, Закон 2002 декларуєможливість обов'язкового державного екологічного страхування в РФ.
Екологічнестрахування — нова правова міра охорони навколишнього середовища. Закон РРФСР«Про охорону навколишнього природного середовища» виділяє два видиекологічного страхування — добровільне і обов'язкове державне страхуванняпідприємств, а також громадян, об'єктів їх власності і доходів на випадокекологічного та стихійного лиха, аварій і катастроф. Відповідно до цього Законупорядок екологічного страхування та використання його фондів встановлюєтьсяУрядом Росії. Хоча після прийняття Закону пройшло чимало років, урядовапостанова поки не прийнято. У цілому інститут екологічного страхування поки щонабув розвитку в Росії.
Перспективнимдля Росії напрямком екологічного страхування є обов'язкове страхуванняцивільно-правової відповідальності високоризикових екологічно небезпечнихоб'єктів. До таких об'єктів повинні ставитися підприємства та інші об'єкти, наяких виробляються або зберігаються хімічні речовини певних класів небезпеки іпевну кількість.
Під екологічнимаудитом розуміється перевірка та оцінка стану діяльності юридичних осіб тагромадян-підприємців щодо забезпечення раціонального природокористування таохорони навколишнього середовища від шкідливих впливів, включаючи стан очисногота технологічного обладнання, відповідність вимогам законодавства РосійськоїФедерації, що проводяться для виявлення минулих та існуючих екологічно значущихпроблем і з іншими цілями, передбаченими екологічним законодавством.
Практичнезначення екологічного страхування та екологічного аудиту в Росії в даний час невисоко. Ні кредитно-фінансові установи, ні органи державної влади прифінансуванні, кредитуванні та здійсненні інших форм підтримки підприємництва невимагають надання висновків екологічного аудиту та наявності обов'язковогоекологічного страхування.
У кінцевомурахунку завдання економічного механізму охорони навколишнього середовищаполягає в тому, щоб забезпечити за допомогою економічних заходів досягненняцілей екологічної політики держави, яка визначається законодавством, іншиминормативними правовими актами та іншими документами. Ця задача буде вирішенатим успішніше, ніж оптимальніше будуть врегульовані і реалізовані окреміелементи економічного механізму.
Низькаефективність економічних механізмів, інструментів і стимулів, на якіпереноситься центр ваги в справі охорони навколишнього природного середовища тараціонального природокористування при переході України до ринкової економіки,зайвий раз доводить вже перевірений іншими країнами висновок про необхідністьдотримання балансу між такими механізмами і державним управлінням(адмініструванням ).
ВИСНОВОК
Поряд зпокращенням екологічного виховання та освіти найважливішим завданням держави єстворення таких умов функціонування підприємств, щоб вони були змушенізайматися природоохоронною діяльністю або матеріально зацікавлені в їїпроведенні.
Перший варіантпов'язаний з адміністративним механізмом управління, який грунтується навстановленні норм, стандартів, правил природокористування і відповіднихпланових завдань підприємствам з охорони навколишнього природного середовища іпокарань від догани до тюремного ув'язнення або зняття з роботи та виплатиштрафів підприємством і його керівництвом. Цей шлях був характерний для нашоїкраїни до кінця 80-х років. Однак він занадто дорогий і малоефективний,оскільки вимагає великої кількості перевіряючих і постійного контролю.
Набагатоефективніше шлях економічного стимулювання, коли за допомогою різних важелів(цін, платежів, податкових пільг та покарань) держава робить для підприємстввигіднішим матеріально, тобто більш прибутковим, дотримуватисяприродоохоронного законодавства, ніж порушувати його.
Зазначимотільки, що як «чисте» адміністрування, не пов'язане з матеріальноюзацікавленістю, не може змусити підприємства постійно і ефективно займатисяприродоохоронною, так і одні лише економічні методи, не підкріплені прямимпримусом у найбільш важливих екологічних питаннях, теж не завжди забезпечуютьпотрібний якісний рівень і терміни проведення природоохоронної діяльності, тимбільше, що деякі адміністративні та економічні методи переплітаються один зодним. Наприклад, штраф — це і адміністративна, і економічна міра, австановлення лімітів використання та забруднення природних ресурсів спираєтьсяна таку адміністративну міру, як нормування.
Тому найкращірезультати виходять при розумному поєднанні економічної зацікавленості здостатньо жорстким контролем і позаекономічних (адміністративним аж докримінальної) примусом.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
1. Коробкін В.І., Передільське Л.В.Екологія — Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2003
2. Павлов А.Н. Екологія Раціональнеприродокористування та безпека життєдіяльності — М.: Вища школа, 2005
3. Екологія Охорона природиЕкологічна безпека / Под ред. проф. Нікітіна А.Т. — М.: МНЕПУ, 2000
4. Гарін В.М., Кльонова І.А.,Колесніков В.І. Екологія — Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2001
5. Гірусов В.І., Бобилєв С.М.,Новосьолов А.Л. Екологія та економіка природокористування природокористування — М.: ЮНИТИ, 2002.