КУРСОВАРОБОТА
Екологічнаоцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області
План
Вступ
I Структура, зміст та порядок виконаннячастини “Екологічна оцінка стануводних ресурсів басейну річки та розрахунок величини збитків за забрудненняповерхневих вод”.
1.1 Екологічнаоцінка природних умов басейну річки Устя.
1.2 Фізико-географічнахарактеристика басейну.
1.3 Кліматичніумови.
1.4 Характеристикагрунтового покриву в басейні річки Устя.
1.5 Гідрологічніхарактеристики річки.
ІІ Розрахунокрозмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушеннязаконодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
2.1 Рекомендаціїпо покращенню екологічного стану річки.
Вступ
Взагалі, всього в Рівненській області налічується 170 річок,загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім цього на територіїРівненщини протікає 1204 невеликих водотоків. Вода виступає як одне з чудеснихприродних утворювань, що визначає характер і спрямування більшості природнихпроцесів на Землі, в тому числі відіграє вирішальну роль у виникненні тарозвитку життя на планеті. Разом з тим вода часто виступає критеріямгосподарського освоєння території, безпосередньо впливаючи на процесирозміщення і спеціалізації виробництва. Неможливо переоцінити роль води векологічному аспекті ( як основної передумови існування всіх форм органічногосвіту, як одного з головних приймачів переносників забруднень і захворюваньтощо).
Наразі напружена ситуація з водними ресурсами частковозумовлена природними чинниками (насамперед, мова йде про територіальну ічасткову нерівномірність, розподілу підземного і особливо поверхневого стоку,)а головним чином викликана комплексом антропогенних причин.
Особливо напружено склалася ситуація з водокористуванням таохороною поверхневих вод. Всі проблеми водних ресурсів розпочинаються черезнеконтрольований скид у водні ресурси стічних вод, що містять речовини, абопродукти їх трансформації у воді, для яких встановлені ГДК, а також речовини,для яких не розроблені методи аналітичного контролю стічних вод, які можутьбути зміщені шляхом організації безстічного виробництва, застосування раціональноїтехнології максимального використання у системах зворотного очищення та знезаражування.
Основною метою даної роботи є засвоєння навиків самостійноговиконання екологічної оцінки стану басейну річки Устя. Об’єктом дослідженнявиступають скиди забруднених речовин на поверхню річки Устя, які мігрують зрізних підприємств. Предметом дослідження є оцінка забруднення води річки тавстановлення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідокзабруднення поверхневих вод.
Основними методами роботи вважають теоретичні та аналітичніметоди, на базі яких побудований весь етап проведення даної роботи. Теоретичніметоди передбачають висвітлення стану даної річки та мають повну теоретичнуінформацію про стан річки Устя. Обґрунтування якості води в річках тауправління станом поверхневих вод області є першочерговим завданням.
IСтруктура, зміст та порядоквиконання частини “Екологічна оцінка стануводних ресурсів басейну річки та розрахунок величини збитків за забрудненняповерхневих вод”.
1.1Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя.
Річка Устя протікає лише в Рівненській області. Загальнадовжина 68 км. Кліматичні умови басейну річки помірно-континентальний з теплимі вологим літом та м’якою хмарною зимою. Середні багаторічні температури січнятут складають -4,5۫ -7۫ (вокремі дні можуть знижуватися до -32۫), лише від 17۫ до 19۫С(абсолютний максимум в цюпору року складає +33۫ = 39۫С). Кількість опадівпересічно становить 600-700 мм за рік, що відповідає приблизно 6-7 тис. тоннводи на 1 гектар, а зважаючи на порівняно незначне випаровування, зумовленоголовним чином значною хмарністю(400-500мм). На території басейну річки Устястворюються передумови для надмірного зволоження території.
Домінантними грунтами на території річки Устя є такі типи, якдерново-підзолисті оглеєні, світло сірі і сірі опідзолені, чорноземи підзолистіта торфові грунти. Більшість з характерних типів грунтів на даній територіївідзначаються низькою природною родючістю.
Природна рослинність представлена справжніми заплавнимилуками. Провідні формації біломітничники, лучнокитники та ін. Переважають лучністепи та широколистяні ліси. Найпоширеніші види водних безхребетних тварин:малощетникові черви; клас п’явки, клас комахи та ін. Основні екологічніпроблеми території пов’язані з надмірним осушенням боліт та зведенням боліт.
1.2Фізико-географічна характеристика басейну
Басейн річки Устя знаходиться лише в Рівненській області.Протікає по Рівненському та Здолбунівському районах. Ріка Устя знаходиться напівденній частині Рівненщини, а точніше на Волинській височині. Утвореннявисочини на зануреній структурній основі розглядається як своєрідна інверсіярельєфу.
Геологічну основу сучасної поверхні Волинської височини, депротікає річка Устя, становить рослинна поверхня верхньокрейдових відкладів,які місцями перекриваються пісковиками та вапняками нижнього сармату.Найважливішою особливістю геологічної будови височини на даній території є майжесуцільне поширення лісовидної товщі (нерозчленовані середнь-верхньочетвертиннілесовидні супіски та суглинки еолово-демовіального походження, потужність якихсягає 7-20м).
Саме розвиток нестійких до розмиву лесових комплексів слідрозглядати як одну з головних передумов формування яружно-балкового рельєфу,який є найпоширенішим типом сучасної поверхні даної території і визначає їїзагальну горбисту(часом пасмову) будову. Також значне місце займають долинніформи. По долині річки Устя чітко простежується заболочені заплави, супіщані-суглиннистіперші надзаплавні тераси та фрагменти вкритих лесовими комплексами другихнадзамлавних терас. Досить виразно у межах височини проявляється і широтнийнапрямок ерозійного розчленування.
Річка Устя сягає 68км. Площа водозбору цієї річки становитьблизько 762 км2. Річка протікає з півдня на північ області. Дана річка має дваліві притоки: річка Безодня(довжина-13км., площа водозабору 68,9 км2) таУстя(струмок)-(довжиною 24 км, загальна площа водозабору 126 км2).
Поширені на території Басейну річки Устя широколистяно-хвойніліси, вони представлені двома різновидами – двоярусними дубово-сосновимилісами(перший ярус – високо-болітетні сосни, другий ярус-дуб звичайний,розвинений ліщиновий підлісок, розріджений трав’яний покрив) та грабово-дубовососновими травянистими лісами, де у першому ярусі домінує сосна звичайна удругому – дуб звичайний, у третьому – граб. Також на території річки Устяпоширені хвойно-широколисті ліси, які представлені сосново-дубовими лісами, деоснову деревостану складає дуб звичайний за участю сосни звичайної. Також є заплавнілуки, що утворюються виключно на містях вирубаних лісів і зосереджуються лишена заплаві річки. Справжні заплавні луки займають з дебільшого прируслові тацентральні частини заплав. Мають високі, густі, три – чотирияруслі травостої,переважно різно-травно-злакові. Це найпродуктивніший вид луків, на якихзбирають по 20-30 ц/га високоякісного сіна.
Зооценози дубово-сонових лісів вирізняються більшою видовоюрізноманітністю та щільністю пернатих і мишовидних гризунів (лісові полівки, жовтогорлімиші). Одночасно тут зростає кількість трофічно пов’язаних з ними хижих птахівта звірів, насамперед куниць, ласок, лисиць, тхорів. Розвиваються інші видихребетних – земноводних (ропухи, гостроморді жаби, кваші, тритони), плазунів,птахів (дрозди, дятли, тетері), а також різноманітних звірів.
Особливістю зооценозів річки Устя є значне поширенняіхтіофауни, представлені 10 родинами риб, насамперед карпових. Яскаво вияленийсезонний характер має поширення і щільність земноводних (навесні – жаби, кумки,ропухи, тритони), плазунів (черепахи, ящірки, звичайний вуж) та птахів(журавлі, кулики, горобці).
1.2Кліматичні умови
Клімат басену річни Устя помірно-континентальний. Середнямісячна температура березня становить близько 00С, зміщуючись по окремих рокахвід -50-100С. У квітні, в зв’язку із збільшенням інтенсивності сонячноїрадіації та повним звільненням від снігу, середня температура зростає до 6,50-70С.Травень має на 60 – 70С вище температури від квітневих.
Середні багаторічні температури літніх місяців типові длятериторії басейну р.Устя: у червні – 170С, у чипні – 18,50С, у серпні – 170-17,50С.З вересня починається відчутний спад температур – середньомісячні температуризнижуються на 30-40С, у жовтні ще на 50-60С. У грудні спостерігається 20-23 дніз середньодобовими температурами нижче 00С Особливо охолоджується повітря усічні-лютому. Найхолодніший період на території триває 60 днів – з серединигрудня до середини лютого.
У холодну пору року переважають південно-східні,південно-західні та західні вітри. На весні панують вітри південно – східногота південно – західного напрямків. В літню пору домінують вітри західних тапівнічно західних румбів, які восени поступаються спочатку південним тазахідним вітрам, а з другої половини осені починають переважати вітри зпівденного сходу, які зменшують перехід до зимовоготипу атмосферної циркуляції.(рис.1)
Середня річна кількість опадів на даній території забагаторічний періодспостережень змінювалася у межах від 600 до 700 мм. Основна маса опадів випадає протягом теплого періоду року (у квітні – жовтні до 425 – 475 мм.) з чітко виявленим максимумом у липні (80 – 95 мм). Найменша кількість опадів спостерігаєтьсяпротягом березня (близько 30 мм) найбільші місячні суми опадів в окремі рокисягають 200 – 250 мм, а добові максимуми – до 120–170 мм. На території річкиУстя нерідко бувають зливи та лливові дощі, коли за короткий проміжок часу можевипасти понад 100 мм опадів. Такі зливи можуть носити короткочасний характер.Характерною ознакою даної території є часта повторюваність опадів щорічноспостерігається принаймні 170 – 180 днів з опадами шар яких перевищує 0,1 мм. Середня тривалість бездощових періодів становить три дні. Ймовірність безперервних періодівбез опадів тривалістю 40 і 50 днів (велика посуха) становить відповідно 10 і5%, тобто такі періоди можуть спостерігатися один раз на 10 і 20 років. Взагалів області річки Устя переважають опади у рідкій фазі (табл.1), лише в зимовімісяці домінують тверді та мішані атмосферні опади.
На території басейну річки Устя переважає кількість хмарнихднів, особливо в холодну пору року, коли небо в тій чи інші мірі вкрите хмарамипротягом 76 – 88% тривалості світлої частини доби. Навесні і особливо влітку, цейпоказник відчутно зменшується, не перевищуючи 44 – 60%. Нижня хмарність наетриторії басейну річки Устя вища порівняно з іншою територією Рівненськоїобласті.
Таблиця 1
Середня місячна та річна кількість опадів за багаторічнийперіодВиди опадів І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII рік Рідкі 4 5 7 36 57 74 84 74 54 38 28 9 470 Дверді 18 17 11 2 - - - - - 1 5 15 69 Мішані 9 10 11 9 2 - - - 1 6 10 16 74 Разом 31 32 29 47 59 74 84 74 55 45 43 40 613
1.3Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя
Басейн річки Устя має такі типи грунтів, як: дерново-підзолистіоглеєні грунти, світло сірі і сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземинеглибокі та торфові грунти.
Дерново – підзолисті оглеєні грунти розташовані на зниженихвододільних просторів, терас, на яких близько до поверхні лежать грунтові води.Оглеєні горизонти мають сизувате, брудно – зеленувате або голубуватезабарвлення. Під гумусовим горизонтом у них залягає вимитий білястийемовіальний пісок. Глибина цього горизонту 10 – 40 см. Ці грунти визначаються малим вмістом гумусу, підвищеною кислотністю, яка зумовлюєтьсярухомалюмінію і найбільш шкідлива для рослин. Близькість грунтових вод іперезволоженість цих грунтів в окремі періоди вимагають проведенняагроміоративнихзаходів, насамперед осушення грунту. Для одержання високих урожаїв дані грунтитреба вапнувати, вносити в них мінеральні та органічні добрива. Надерново-підзолистих оглеєних грунтах вирощують овочеві, технічні та кормовікультури, в тому числі трави.
Наступний вид грунту – світло сірі та сірі опідзолені –відносяться до лісостепових опідзолених грунтів. Материнська порода – леси талесовидні сушинки. Цей вид грунту поширений на схилах. Гумусовий горизонтсвітло – сірих опідзолених грунтах не перевищує 20 – 25 см під ним чітко виділяється емовіальний. Під емовіальним на глибині 28 – 30 см розташований бурий, ущільнений, горікуватої структури імовіальний горизонт, що поступово переходитьу вишукований лес. Середні показники фізико – хімічних властивостей і механічногоскладу опідзолених грунтів наведенов таблиці 1, 2. Вміст вміст гумусу в орномушарі світло – сірих опідзолених грунтах коливається в межах 0,8 – 2,5% рНсольової витяжки – 4,8 – 6,6, ступінь насищення основами – 50 – 80%.
Сірі опідзолені грунти відрізняються від світло-сірих більшрозвиненим гумусовим (30-35 см) і слібим емовіальним горизонтом. Імовіальнийгоризонт у них такожменш розвинений і більше гумусований (1,7-2,5% гумусу),характеризується зниженою кислотністю (рН 5,2-7), більшим ступенем насищеностіосновами (76-95%) і підвищеним вмістом поживних речовин. Однак природнародючість цих грунтів недостатня для одержання на них високих урожаїв. Середніпоказники фізико – хімічних властивостей і механічного складу даного грунтунаведено в таблиці 3, 4.
В басейні річки Устя розташовані також чорноземи опідзоленіта неглибокі. Механічний склад чорноземних грунтів легкосушинковий з високиммулом та крупного пилу (таблиця 5). Структура орного шару зернисто –грудкувата. Верхній горизонт характеризується слабокислою або нейтральноюреакцією грунтового розчину. Мікробіологічна активність цих грунтів висока, алев зв’язку з тим, що вміст гумусу в них порівняно невеликий, азотні добрива наних мають значний ефект. Фосфорною кислотою у доступній для рослин формі цігрунти забезпечені краще, тому ефективність фосфорних добрив дещо нижча, ніжазотних. Ці види добрив рекомендується вносити сумісно. Калійні добрива туттакож малоефективні, але сумісне їх використання з азотними і фосфорними даєдобрі результати.
Що стосується торфових грунтів (торфовищ), то залежно відгрибини верхнього торфового горизонту болотні грунти розділяють намулувато-болотні, торфувато-болотні, торфово-болотні та торфовища. Захарактером водного живлення і літологічними умовами серед торфовищ розрізняють низинні,перехідні, верхові. Низинні болота знаходяться на заплаві річки Устя.Переважаючи тином водного живлення низинних боліт є грунтово помірне, водиякого більш мінералізовані, між поверхневі. Тому рослинний покрив тут багатий ірізноманітний між навехових і перехідних болотах. З мізинних боліт найбільшпоштрені осоково-гілкові, різнотравно-осокові, очеретяні і деревно – очеретяні.Ці болота характеризується значним ступенем розкладу (20 – 50%), золиколивається у межах 8 – 20%, а в окремих випадках досягає 50%. Низовинніторфовища мають великі запаси азоту (2,6 – 4,0%), інколи й фосфору (0,6 –0,8%), але містять дуже мало калію (0,01 – 0,1%). Отже, без в них калійнихдобрив ці торфовища практично неродючі. Низинні торфовища також недостатньозабезпечені мікроелементами, і тому без внесення мікродобрив не даютьзадовільних урожаїв.
В зв’язку з грбистим і хвилястим рельєфом басейну річки Устята інтенсивним використанням грунти зазнають значного виливу водної ерозії. Наслаборозмитих землях необхідно зменшувати площі просомних культур івироваджувати сивозміни з посівом багаторічних трав. Обробіток грунту слідпроводити тільки поперек схилів. Зяблеву орамку доцільно поєднувати глибокимропущенням або щільнюванням і доповнювати валкуванням або пулкуванням. Середньота сильно розмиті грунти приронню родючість втратили настільки, що відновити вумовах польових сивізмін неможливо. Тому на цих землях необхідно вироваджуватиполезахисні сивозміни.
У місцях де утворилися яри, становище можна поміняти задопомогою певних лісомеліоративних заходів (замінення і затримка ярів,створення прияружних лісових смуг), гідротехнічних споруд (підмірні стінки,лотки, перепади, швидпотоки тощо).
Таблиця 3
Фізико – хімічні властивості сірих опідзолених грунтівГрунти Глибина зразка, см рН Гідролітична кислотність Ввібраних основ Ступінь насичення основами % Гумус % мг-ека на 100г грунту Сірий опідзолений 0-20 5,7 2,49 10,67 76,5 1,76 Легкосуглинковий 30-40 - 2,23 - 83,7 0,93
Таблиця 4
Механічний склад опідзолених грунтів, %Грунтова відміна Глибина зразка, см Розміри частинок, мм Пісок ПЧЛ мул Фізична глибина >0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 >0,001 0,01 Сірі опідзолені 0-20 0,02 10,33 62,72 5,12 4,82 15,54 25,48 Крупнопилуваті 30-40 0,11 10,05 52,22 5,18 4,48 19,48 29,14 Легкосуглинкові 60-70 0,12 10,33 60,02 4,52 4,32 19,32 28,16
Таблиця 5
Механічний склад чорноземних грунтів, %Грунтова відміна Глибина зразка, см Розміри частинок, мм Пісок ПЧЛ мул Фізична глибина >0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 >0,001 0,01 Сірі опідзолені 0-20 0,17 11,32 61,30 4,26 4,98 16,32 25,76 Крупнопилуваті 25-35 0,14 7,45 62,44 5,72 4,00 18,70 28,52 Легкосуглинкові 45-50 0,04 9,52 56,72 3,64 4,12 15,20 22,96
1.4Гідрологічні характеристики річки
Річка Устя не являється однією з найбільших річок Рівненщини.Устя втікає в річку Горинь і являється її лівою притокою. Устя, як і більшістьрічок Рівненщини, протікає з півдня на північ. Дана річка має лише дві лівіпритоки: річка Безодня і Устя (струмок). Загальна довжина річки Устя 68 км. довжина водотоку у межах Рівненської областітакож 68 км. Отже, річка Устя протікає лише на Рівненщині. Площа водозбору даної річки = 762 км2.Також площа водозбору у межаххобласті. Устя має 28 струмків, а сумарна довжинав області 114.
Що стосується річки Безодня, то її загальна довжина водотокустановить 13 км. Також довжина у межах області. Площа водозбору становить 68,9км2. Має 4 струмки, і сумарна довжина в області приток = 16.
Устя (струмок) має загальну довжину водотоку 24 км. також довжина довжина у межах області. Загальна площа водозбору даної річки 126 км2, має 2струмка.
Отже, Устя, та її обидві ліві притоки протікають лише наРівненщині, не виходячи за її межі. Елементи річкового басейну мал. 2.
Річка Устя характеризується інтенсивним підвищенням рівнівводи під час весняної повені та низьким стоянням у літню нежень. Восени тавзимку рівні води у річці дещо вищі, ніж улітку. Межень часто порушується паводками:влітку від злив, а взимку від відлиг. Весняне піднесення рівнів води всередньому припадає на першу декаду березня, іноді-на третю декаду лютогоНайбільш ранні дати підвищення рівнів води внаслідок сніготворення припадаютьна першу декаду лютого. Найпізніші-на початок квітня. Іноді під час повенібуває 2, рідше 3 р. Повінь у середньому триває 40-45 днів. Розподіл річногоповерхневрго стоку можна побачити на мал.3
Останнім часом на характеристику стану все помітніше починаєвпливати господарська діяльність. Осушення боліт, регулювання русел,лісоолрамеліорація певною мірою зумовлюють складові частини водню балансутериторії. Зменшення стоку пов’язане зі збільшенням сумарного випаровування зосушенням і інтенсивно використовуваних учідо, втратами поверхневого стоку назаповнення водовмісного шару вище рівня грунтових вод на осушених торфовищах тана заповнення каналів, перекритих шлюзами-регуляторами.
Збільшенню стоку сприяє також додатковий притік підземних водунаслідок розкриття каналами водоносних горизонтів, включення замкнутихбезтічних ділянок водозбору.
Максимальні втрати води в рік, області спостерігаються навесні під час повені та влітку після злив. Великі втрати нанесені бувають у тіроки, коли є значний сніговий покрив, а сніготанення протікає з великоюінтенсивністю. Найчастіше зливові наводки бувають у тиші. Вони формуютьсязливовими дощами та зливами, які звичайно випадають над невеликими площами.Величина максимального зливового стоку залежить від кількості опадів, яківипали під час зливи, їх інтенсивності: та характеру поверхні водозбору. Відзлив на річці Усті та її притоках формуються високі паводки, які завдаютьвеликої шкоди навколишньому господарству. Під час таких паводків відбуваєтьсяінтенсивний злив грунтів.
Узимку та влітку, коли немає опадів, річка живится підземнимиводами.
Тривалість спляшчого періоду на річці Устя влітку становить130-160 днів, найбільш маловодного-15-30 днів. Почак літнього спляшчого періодуприпадає на травень-початок червня, а закінчується літне смежень у листопаді.
На території, де протікає річка Устя, покрившими породами єлесовидні суглишки, які легко розливаються водними потоками. Тут унаслідок значнихнахилів поверхні, малого заміснення та водно-фізичних властивостей грунтівшироко розвинена водна ерозія, остерігається злив грунту, ріст ярів. З цимиявищами ведуть боротьбу за допомогою залісення критих схилів ярів,випровадження аеротехніки, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд.
1.5Спостереження і контроль за станом поверхневих вод в басейні річки Устя.
Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснювавконтроль та щомісячні спостереження за станом води в р. Устя в 2 пунктах.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 2001-2002роках р. Устя наведений в таблиці 6.
Таблиця 6
Середньорічні показники води р. Устя за даними щомісячнихспостережень Рівненського центру з гідрометеорологіїРік БСК повне (в ГДК) Азот нітратний Азот амонійний (в ГДК) Шестивалентний хром (мг/дм3) Сполуки міді (мг/дм3 до природного тону) Нафтопродукти (в ГДК) 20,5 км вище м. Рівне, 1,5 км вище м. Здолбунів 2001 1,20 0,56 0,98 0,001 0,97 2002 1,32 0,50 1,00 0,001 0,87 2,5 км нижче м. Рівне, нижче скиду ОВДКП «Рівнеоблводоканал» 2001 1,70 2,40 2,80 0,008 0,008 2,2 2002 2,37 4,06 4,06 0,005 0,006 2,2
У верхній частині р. Устя, 20,5 ки. вище м. Рівне, протягом2002 р. середньорічні забруднення азоту сітритним, азотом нітратним, азотомалманійним, нафтопродуктами, сполуками цинку та синтетичними поверхнево-активнимиречовинами (СПАР) не перевищували ГДК. Вміст кисню був в межах порисн істановив 6,26-10,50 мг/дм3 в “літній” період та 9,80-13,40 мг/дм3 в “зимовий” період. Хімічне споживання киснюспостерігають в межах 12,60-56,50 мг/дм2. Однак в окремі місяці спостерігалися перевищення ГДК по БСК5.
У 2002 році досить високим зменшився рівень забруднення р.Устя нижче м. Рівне, нижче ск. Стічних вод очисних споруд“Рівне-облводоноканал”. Такий стан забруднення річки та низький вмістрозчиненого у воді кисню є наслідком організованих скидів забруднюючих речовинта неспроможливістю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення. Протягом рокузафіксовано 4 випадки високого забруднення пестивалентний хроном, аксимальнийвміст якого спостерігався в травні (0,021км2/дм3) та сполук міді, максимальний вміст яких спостерігався в червні (0,033 м/дм3). Хімічне споживання в киснюспостерігають в межах 19,0-58,0мг/дм3 .
Використання води р. Устя складає близько 21,0 млн. м3.
Річка Устя є самою забрудненою в Рівненській області впродовж12 років досліджень (згідно звіту про стан навколишнього середовища вРівненській області у 2001 р.).Значний вплив на якість води мають скидинедостатньо очищених вод підприємств Здолбунівського та Рівненськогорайонів.Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів.Табл.7
Таблиця 7
Перелік основних водокористувачів-забруднювачів вод р. Устя
1999 р.Підприємство забруднювач Відома належність Об’єм скидання, тис. м3 Обсяг забруднюючих речовин, що викидаються, тонн на рік Всього НО НДО Здолбунівське ВАТ «Волинь» Концерн «Укроцемент» 667 – 667
БСК повне-6,0
Завислі райони-11,7
Нафтопродукти-0,1
Азот амонійний-0,53
Азот нітратний-5,0
Азот нітратний-0,007
Фосфати-0,6 ОВДКП «Рівнеоблводоканал» м. Рівне Держбуд України 9125 – 9125
БСК повне-134,7
Завислі райони-171,6
Нафтопродукти-2,01
Азот амонійний-17,3
Азот нітратний-0,73
Фосфати-38,6 Рівненське ШЕУ Департамент міського господарства 77 63 14
БСК повне-0,6
Завислі райони-1,6
Нафтопродукти-0,26 2000 р. Здолбунівське ВАТ «Волинь» Концерн «Укрцемент» 686 686
БСК повне-2,5
Завислі райони-10,4
Азот амонійний-0,26
Азот нітратний-5,35
Азот нітратний-0,04
Фосфати-1,3 Рівненське ШЕУ Департамент міського господарства 645 536 118
БСК повне-5,2
Завислі райони-4,5
Нафтопродукти-2,19 2001 р. Здолбунівське ВАТ «Волинь» Концерн «Укрцемент» 704 704
БСК повне-6,8
Завислі райони-9,7
Азот амонійний-0,40 Фосфати-2,8 Рівненське ШЕУ Держбуд України 1004 839 165
БСК повне-4,6
Завислі райони-7,9
ІІРозрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідокпорушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів
Умова задачі
При перевірці міських очисних споруд встановлена їхнеефективна робота, якість стічних вод після очистки е відповідає затвердженимвеличинам ГДС. Фактичні середні показники за останні 2 місяці (61 доба) зарезультатами аналізів лабораторії Державної екологічної інспекції становлять:
– 62,0мг/дм3 (62,0 г/м3) органічних речовин по БСК5, мг О2/л. Величина ГДС на виході з очиснихспоруд по БСК5 становить 3,0 мг/дм3 ;
– 4,6мг/дм3 (4,6 г/м3) азоту амонійного. Величина ГДС для азоту амонійного становить2,0 г/м3 ;
– 0,34мг/дм3 (0,34 г/м3) речовини “а”, для якої відсутнє ГДК івідповідно, не заражена величина ГДС та допустима концепція на виході з очиснихспоруд.
Іншіпоказники якості води в межах норми, тобто не пнревищуютьзатверджених допустимих концентрацій.
Витрати стічних вод за цей період становили 10 тис. м3/добу.
Скиди стічних вод здійснювались у водний об’єктрибогосподарського водокористування ІІ категорії.
Розрахунок збитків здійснюється за формулою:
Знад=V · T(Cс.ф. — Сд) · Σ(0,06 · Al · n) · δ · 1000000
Для того, щоб підставити всі значення у формулу, необхіднозробити попередні розрахунки:
V – витрати зворотніх вод в м3/год в даному випадку становить:
10000 м3:24 години = 416,6 м3/год = 417 м3/год ;
Т – тривалість наднормативногоскиду – 61 доба · 24 = 1464 години
Al – показник відносноїнебезпечності речовин визначається: 1/СГДС
Al БСКп = 1/3 =0,3
Al N(NH4+) = 1/0,39 = 0,39
Al “а” = 100
n – величина мінімальноїзаробітної плати становить 185 грн.
δ – категорійності водного об’єкту становить 1,6, тоді :
З БСКп = 417 · 1462 · (62,0 – 3,0) · 0,06 · 0,3 · 185 ·1,6/1000000 = 191,64 тис. грн.
З N(NH4+) = 417 · 1462 · (4,6 – 2,0) · 0,06· 0,39 · 185 · 1,6/1000000 = 10,97 тис. грн.
З “а” = 417 · 1462 · (0,34 — 0) ·0,06 · 100 · 185 · 1,6/1000000 = 368,64 тис. грн.
Загальна сума збитків :
191,64 = 10,97 = 368,64 = 571,25 тис. грн.
2.1Рекомендації по покращенню екологічного стану річки.
Пропоновані заходи мають спрямовуватися на організаціюгромадських дій та ліквідацію факторів негативного впливу на річку.
Є 4 основні напрямки діяльності з оздоровлення річок.Припинення і ліквідація всіх явищ, що ведуть до ерозії земель та змиву грунтіві, як наслідок, забруднення і замулення р. Устя. Припинення надходження в річкузабруднення від розсіяних джерел з поверхневим стоком, тобто з полів, доріг,пасовищ, господарчих дворів тощо. Максимально можливе обмеження господарськоговтручання у річкову долину. Максимально можливе звільнення русел річок відштучних споруд та запобігання змінам у заплаві (після проведення екологічнихобгрунтувань), зокрема, побудові каналів, шлюзів, ставів, створених безпопереднього проекту.
Основні можливі заходи щодо покращення екологічного станурічки Устя :
–проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів ;
– контрольгосподарської діяльності у басейні річки місцевими органами виконавчої владизгідно з чинним законодавством, участь у цьому громадськості ;
– припиненнярозорювання берегових (прибережних) смуг, позначення їх на місцевості ;
– нормування(обмеження) випасу худоби і птиці у річковій долині ;
– поступовевиведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що маютьшкідливий вплив на р. Устя ;
– збір,відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій ;
– очисткастічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ ;
– створеннялісових або чагарникових насаджень у річковій долині ;
– реконструкція(а, можливо, і ліквідація) невдало збудованих гідротехнічних, інших штучнихспоруд, що зарегульовують стік р. Устя ;
– відновленняза змогою нормальної протічності річки ;
– пересипаннядеяких каналів осушувальних систем ;
– викошуваннянадмірної кількості водної рослинності ;
– охоронамісць нересту риб, місць оселення водно-болотних і коноводних тварин: ондатри,бобрів, качок, гусей і ін. ;
– охорона урічковій долині місць зростання рідкісних видів рослин;
– створенняорганізації із захисту дослідження річки з представництвом державних структурта громадськості.