Зміст
1. Теоретична частина
1.1 Оцінка економічнихзбитків від різних видів порушень земельних ресурсів
1.2 Показникиеколого-економічної ефективності природокористування
1.3 Водні ресурси, їхвідтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки приплануванні водоохоронної діяльності
1.4 Суть і порядоквизначення плати за корисні копалини
1.5 Система показників таметоди планування природокористування
1.6 Екологічненормування, його суть і види
2. Розрахункова частина
Список використаноїлітератури
1. Теоретичначастина
1.1 Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельнихресурсів
Підекономічним збитком розуміють різницю між сукупним суспільним продуктом наоснові раціонального використання природних ресурсів і природокористування йсуспільним продуктом отриманим при допущенні порушень природокористування.
Збиткиможуть виникнути внаслідок знищення елементів природного середовища, йогозабруднення викидами, стоками, відходами, виснаженням природних комплексів,нераціональним використанням природних ресурсів, порушенням екологічнихзв’язків у середовищі існування живих організмів, в тому числі людини. Усіпроцеси забруднення важко врахувати і визначити величину завданих збитків.
Аналіззбитку здійснюється в такій послідовності:
- визначається вид забруднення, визначення вмісту забруднюючоїречовини та тяжкість їхнього впливу;
- зона поширення;
- тривалість поширення;
- здійснення розрахунків еколого-економічного збитку керуючиминормативними документами.
Економічнаоцінка — це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідокпорушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів напідтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистемта вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінокможуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні,господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життясуспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовищачастіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністюнародногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічнихпорушень.
Економічнійоцінці підлягає лише та частина, яку ми бачимо і можемо оцінити, а томуобчислені втрати завжди менші за реальні, вони становлять не більше 35—40 %дійсних втрат.
Основоюрозрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошоваоцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про платуза землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати наздійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсівзростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини успіввідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати дляліквідації забруднення зростають утричі.
Збиткивід порушення земельних ресурсів виникають:
А) черезвтрату землі:
— переведення продуктивності сільськогосподарських земель на несільськогосподарські потреби (міські, сільські забудови, дороги);
— використанняземлі під інженерні засвоєння (проведення каналів, під’їздів, технологічнихколів).
Б)від зниження урожайності сільськогосподарських угідь
— розрахунок збитків від втрат землі через вилучення її із с/г обороту проводитьсяза формулою:
ЗВЗ=ПВЗ*ЦГА,грн.
ПВЗ– площа вилучених земель;
ЦГА– ціна 1 га землі.
— розрахунокзбитків від вітрової та водної ерозії проводиться за формулою:
ЗВЕ=ОВЕ*ЦТ,грн.
ОВЕ– обсяг втрат землі;
ЦТ– ціна 1 т землі.
— розрахунок збитків від недобору урожаю проводиться за формулою:
/>, грн.
/> –площа і-ої сільськогосподарської культури;
/> - величиназниження урожайності і-ої сільськогосподарської культури;
/> - ціна і-оїсільськогосподарської культури.
1.2 Показники еколого-економічної ефективності природокористування
Проекти, програми і варіанти екологічно спрямованих заходів,що реалізуються саме в галузі природокористування, мають певні характерніособливості: по-перше, вони розраховуються на багаторічний період; по-друге,витрати можуть здійснюватися в різні терміни і змінюватися в часі.
Визначення економічної ефективності середовищезахиснихзаходів містить дві групи взаємозв'язаних економічних і соціальних завдань:
1.Раціональне використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових).
2. Якнайкраще задоволення соціальних потреб природокористувачіву природних ресурсах і умовах, а також у чистоті і різноманітті довкілля.
Слід мати на увазі, що теоретично в чистому вигляді не існуєні економічних, ні соціально-екологічних завдань. Є завдання соціально-еколого-економічні,при вирішенні яких задоволення соціальних потреб є метою, а економічніможливості – засобом досягнення цілей. Крім того, оцінка ефективності природоохороннихзаходів – це ще і морально-етична проблема, оскільки здійснення цих заходівторкається інтересів майбутніх поколінь.
Таким чином, вирішення загального завдання оцінкиефективності середовищезахисних заходів пов'язане з труднощами при зіставленні витраті результатів. Основними з них є: визначення величини різнорідних витрат і їхзіставлення; вимірювання кінцевих результатів і їх зіставлення засоціальноюкорисністю для різних пририродокористувачів; облік чинника різночасностівитрат і результатів чи невизначеності, (ризику) соціально-економічних і екологічнихпроцесів.
Принципова проблема тут полягає в тому, що результати природоохоронноїдіяльності досить різноманітні і немає єдиної кількісної міри їх вимірювання.Тобто результатом здійснення природоохоронних заходів є: не тільки зміна якіснихі кількісних характеристик природоохоронних ресурсів і умов, але і зміна умовпраці, побуту і відпочинку населення; зміна рекреаційної і естетичної цінностіприродних комплексів. При цьому необхідно враховувати як соціально-економічніта і демографічні, політичні наслідки цих змін.
В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників:абсолютні і порівняльні.
Абсолютніпоказникиефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту навитрати, що його викликали:
Еа = ∑∑Еіj / (Сн + Ен х Кн)
де:Еіj – повний економічний ефект і-того виду від упередження збитків на j-томуоб’єкті, грн.;
Сн –річні поточні витрати на обслуговування і утримання ОФ, які забезпечили цейефект, грн.;
Ен –нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,14).
Кн –капітальні витрати в будівництво фондів природоохоронного признач., грн.
Показникзагальної економічної ефективності капітальних вкладень розраховується заформулою:
Еак =(∑∑ Еіj — Сн) / Кн.
Капітальні вкладення рахуються ефективними,якщо Еак > Ен.
Крім вартісних показників для визначенніефективності ПОЗ використовують натуральний показник. Він розраховується якзниження шкідливих речовин в атмосфері, водному середовищі і ґрунті на одиницюкапітальних вкладень, які визвали ці зміни:
Ес = ∆В / Кн,
де: ∆В –величина зміни викидів (різниця в обсягах до і після впровадження ПОЗ)шкідливих речовин з урахуванням коефіцієнта шкідливості;
∆В = ∑кі (В1і – В2і),
де: кі — коефіцієнт шкідливості і-того інградієнта.
В1і іВ2і – величина викидів інградієнта і-того виду відповідно до і післявпровадження ПОЗ.
Порівняльніпоказники ефективності визначають шляхом зіставлення (порівняння) абсолютнихпоказників двох або менше варіантів, що розглядаються. При виборі із кількохваріантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності ємінімум приведених витрат:
С + Ен х К →min;
де: С — поточнірічні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення;
К – капітальнівкладення на впровадження ПОЗ;
Ен – нормативнийкоефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.
Якщо порівняльніваріанти відрізняються за строками освоєння капітальних вкладень, а поточнізатрати змінюються, то необхідно приводити затрати більш пізніх років допоточного моменту. Для цього застосовується коефіцієнт приведення:
В = 1 / (1 +Енп),
де: t – періодприведення в роках;
Енп – нормативприведення різночасових витрат (на охорону і відновлення лісів – Енп = 0,08,рекультивацію земель — Енп = 0,03).
Для порівняльноїефективності ПОЗ, які мають тривалі строки реалізації проекту та внесеннядодаткових капітальних вкладень використовують формулу:
∑[(Кп + Кgt+ Сt) / (1 + Енп) ] → min,
де: Кп –початкові капітальні вкладення в ПОЗ;
Кgt – додатковікапітальні вкладення для t — го року експлуатації;
Сt – поточнівитрати для t — го року.
На практиці більш поширені ситуації, коли в порівнюванихваріантах незмінними залишаються або витрати (інвестиційна цільова настанова),або результати/ефекти (ресурсна цільова настанова).
Показники економічної ефективності є найважливішими інструментамиреалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національноїекономіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом обґрунтуванняуправлінських рішень з організації інвестиційної діяльності, оптимізаціївитрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні регіонів інаціональної економіки показники економічної ефективності покликані бутиосновою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування,удосконалення оподаткування.
1.3 Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні.Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності
Вода– сировина особливого роду. Вона виконує дуже важливі функції:
1) це головна складова частина всіх живих організмів;
2) це основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів векосистемах;
3) це головний агент-переносник глобальних біоенергетичнихекологічних циклів;
4) без води неможлива реалізація будь-якої технології.
Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:
— поверхневі води: />природні водойми (озера); />водотоки (річки, струмки); штучні водойми і канали; />інші водні об'єкти;
— підземні води та джерела;
/>- внутрішні морські води та територіальне море.
Для України головним постачальником води є Дніпро. Забезпечуютьпотреби населення у воді річки Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін.Стан води й повновладдя цих водних артерій залежать головним чином від стану їхприток — малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. Проте станмалих річок України викликає сьогодні велике занепокоєння. Понад 20 тис. їх вжезникло, пересохло. Це невідворотно веде до деградації великих річок, томупроблема їх збереження й оздоровлення — одна з найгостріших для нашої молодоїдержави.
Не менше значення для забезпечення водою населення маютьпідземні води України. Близько 70% населення сіл і смт задовольняє свої потребив питній воді за рахунок ґрунтових вод чи глибших водоносних горизонтів. Станпідземних вод України в цілому кращий, ніж річкового стоку, хоча місцямиспостерігається забруднення їх стоками промислових підприємств, тваринницькихкомплексів тощо. У деяких промислових районах розвиток шахт і кар'єрівнегативно впливає на якість і запаси підземних вод.
Значні запаси водних ресурсів України зосереджені в озерах,яких налічується понад 3 тис. В Україні створено також понад 1057 водосховищ тапонад 27 тис. ставків. Створення близько 160 великих штучних призвело довилучення із сільськогосподарського коректування України великих земельнихплощ. У басейні Дніпра вилучено 700 тис. га високопродуктивних земель,переважно орних та сіножатей, що знаходилися в густонаселених районах. Отже,зменшення великих масивів родючих земель — серйозна проблема, до розв'язанняякої слід підходити з економічних позицій.
В Україні зосереджені значні болотні масиви, площа яких урезультаті проведення широкомасштабних меліоративних робіт помітно зменшилася.Загальна площа боліт України становить 1,2 млн. га. Переважна їх більшістьрозташована в Поліссі, де заболоченість становить 11 %. Майже половинавсіх боліт України осушена, що викликало порушення рівноваги природногосередовища, а вивільнені території в переважній більшості використовуютьсямалопродуктивно.
Близько20% споживаної людством прісної води використовує промисловість. Всерединіцього сектора головним водоспоживачем є енергетика, машинобудування, чорна ікольорова металургія, целюлозно-паперова промисловість. Кількість води, щоспоживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає.
Основним споживачем прісної води є сільське господарство (70%її загального використання). Це зумовлено, зростанням площ зрошуваноговиробництва. Зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Але призрошуванні безповоротно втрачається (випаровується) 20-60% води, деяка їїкількість повертається назад у водойми у вигляді так званих зворотних вод, якісильно забруднені солями.
Близько 10% всієї споживаної людством води задовольняютькомунально-побутові потреби.
До погіршення якості води призводить і скидання відпрацьованихзабруднених вод у водойми, причому майже половина з них скидається безпопереднього очищення. Для того, щоб води зберегли свою здатність самоочищатисянеобхідно не менш як десятикратне розведення стоків чистою водою.
Здатність до самоочищення мають усі природні водойми.Самоочищення води — це нейтралізація стічних вод, випадіння в осадок твердихзабруднювачів, хімічні, біохімічні та інші і процеси, що призводять довидалення із водойми забруднювачів і повернення води до її первісного стану.
До заходів, які мають забезпечити нормальний стан водних об’єктів,можна піднести:
- нормування якості води, тобто розрахунку критеріїв щодо їїпридатності для різних видів водокористування;
- скорочення обсягів скидів забруднень у водойми шляхомвдосконалення технологічних процесів;
- очищення стічних вод.
Водні ресурси відносяться до категорії відновлювальних, алеїх інтенсивне використання в окремих районах і на деяких виробництвах частоневиправдано завищене, що призводить до виникнення їх дефіциту і, як наслідок,гальмує економічний і соціальний розвиток даної території.
Водогосподарські проблеми України тісно пов’язані з використаннямта охороною водних ресурсів у сусідніх країнах, а в рамках природоохоронногоспівробітництва — із придунайськими державами. Тому наявність транзитного притоку– 34,7 млрд. м3 з території Білорусі, Російської Федерації та придунайськихдержав Західної Європи — зумовлює необхідність при розробці довготермінових таперспективних планів і прогнозів використання та охорони водних ресурсів вУкраїні брати до уваги їх використання у зарубіжних країнах.
Основнимрезервом підвищення ефективності використання водних ресурсів є скорочення їхспоживання в основних водоспоживаючих галузях, особливо це стосується свіжої води— насамперед за рахунок впровадження технологій і зменшення її використання на господарськіпотреби. Другий напрям — ліквідація багато чисельних втрат води на всіх етапахїї використання.
Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. Стійкомудефіциту сприяє нерівномірний розподіл водного потенціалу та недостатньораціональне використання водних ресурсів: великими витратами свіжої води в окремихгалузях, її невиправданими втратами. Раціональне використання і належна охоронаводних ресурсів від забруднення, організація їх раціонального розподілу погалузях економіки та регіонах – важлива нагальна народногосподарська проблема.
Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії./>/> Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.
Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стан водних ресурсів, їх відтворення та якістьбезумовно залежать від режиму використання. З цією метою при Держводгоспістворено спеціальні міжвідомчі комісії, до складу яких входять представникиорганів влади, громадськості, водокористувачі, екологи.
Але жодна водогосподарська організаціянеспроможна вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості. Томупропаганда екологічних знань, екологічне виховання населення мають стати однимиіз першочергових завдань держави та громадських організацій.
Держводгосп постійно реалізовує низку заходів зметою поліпшення екологічного стану річок. Усе це — кроки до того, щоб воднебагатство нашої країни ставало чистішим.
/>/>/>/>/>/>/>
1.4 Сутьі порядок визначення плати за корисні копалини
Системазборів за використання природних ресурсів формуються на основі таких елементів:
— ліцензій на споживання природних ресурсів;
— нормативів використання природних ресурсів;
— порядку стягнення зборів за використання природних ресурсів;
— ставок зборів за використання природних ресурсів;
— системи розподілу коштів зібраних за використання природних ресурсів міжрізними рівнями господарювання.
Плата за користування надрами для видобування корисних копалин — це загальнодержавна плата за користування природними ресурсами України, якіявляють собою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дномводойму і простягається до глибин доступних для геологічного вивчення таосвоєння.
Розрізняютьдва види платежів (збори) за використання надр:
1.Збір за видачу ліцензій юридичним особам встановлений Постановою КМ України від31.08.95 р. № 709. Для фізичних осіб збір за видачу ліцензій зменшується на 50%, для іноземних юридичних та фізичних осіб – збільшується в 2 рази. Збір завидачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходівгромадян представимо у вигляді таблиці 1.
Таблиця1
Збірза видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумахдоходів громадян Вид ліцензії Розмір збору
Геологічне вивчення надр (крім робіт, що виконуються за рахунок бюджетного фінансування)
Розробка родовищ корисних копалин (крім родовищ підземних вод і торфу):
- діючими підприємствами
- підприємствами, будівництво яких розпочинається
Розробка родовищ підземних вод і торфу
Користування відходами гірничодобувних і пов’язаних з ними переробних виробництв:
- розробка техногенних родовищ
- розробка накопичень відходів, запаси яких не оцінені
Користування надрами в цілях, не пов’язаних з розробкою родовищ (за винятком підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних речовин; розміщення лікувальних, рекреаційних і культурно-освітніх закладів)
Розміщення підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних і токсичних речовин
20
60
80
20
40
30
80
100
2.Плата за користування надрами справляється за нормативами використання одиниціприродного ресурсу (Таблиця 2).
Базовінормативи за використання надр для видобутку затверджені Постановою КМ України№ 1014 від 12.09.97 р., скореговані Постановою КМ України № 957 від 08.08.01 р.(набрали чинності з 01.01.02 р.).
ЗгідноПостанови КМ України № 1735 від 06.11.03 р. з 1 січня 04 р. щорічно наростаючимпідсумком проводиться індексація нормативів збору за спеціальне використанняводних ресурсів, збору за використання водних ресурсів для потребгідроенергетики і водного транспорту, нормативів плати за користування надрами,крім затверджених у відсотках до вартості корисних копалин та нормативів платиза видобування вугілля, на індекс інфляції цін промисловості у попередньому праці.
Таблиця2
Базовінормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин(змінити)Корисні копалини Плата за одиницю погашених запасів, грн./т
Залізна руда для збагачення
Залізна руда збагачена
Марганцева руда
Бентонітова глина
Глина вогнетривка
Каолін вторинний
Доломіт
Флюсовий вапняк
Кварцит і пісок кварцовий для металургії
Пісок формувальний
Кварцит для виробництва
0,07
0,10
0,17
0,08
0,06
0,06
0,05
0,03
0,05
0,04
0,07
3.Відрахування за геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунокдержавного бюджету.
4.Плата за використання підземного простору (Постанова КМ України від 08.11.2000р. № 1682):
— зазберігання природного газу і газо продуктів – 0,05 грн./тис. куб. м;
— зазберігання нафти і нафтопродуктів — 0,05 грн./куб. м;
— зазберігання винопродуктів — 0,14 грн./куб. м;
— завирощування грибів, овочів, квітів та ін. рослин – 0,08 грн./кв. м.
— зазберігання харчових продуктів, промислових та ін. товарів, матеріалів і речовин- 0,06 грн./кв. м.
— запровадження іншої господарської діяльності — 0,20 грн./кв. м.
Розрахунокплати за користуванням надрами для видобування корисних копалин подаєтьсяплатниками до податкових органів щоквартально протягом 40 календарних днів,наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. За неподаннярозрахунків ресурсних платежів у зазначені строки платник сплачує штраф урозмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплачується цей збір щоквартально протягом 10 днів наступних заостаннім календарним днем граничного строку подання декларації.
1.5Система показників та методи планування природокористування
Державаповинна забезпечити раціональне використання природних ресурсів, а це неможливобез перспективного планування природокористування й охорони природи.
Приплануванні охорони атмосферного повітря необхідно дотримуватися нормативів. Дляоцінки стану атмосферного повітря України застосовуються єдині нормативиекологічної безпеки атмосферного повітря: гранично-допустимі концентраціїзабруднювальних речовин у атмосферному повітрі для людей і об’єктівнавколишнього природного середовища; гранично-допустимі рівні акустичного,електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічноговпливу на атмосферне повітря та об’єкти навколишнього природного середовища.
Дляпересувних об’єктів, що забруднюють навколишнє природне середовище,встановлюються нормативи вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах.Викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря стаціонарними об’єктамиможуть здійснюватися лише з дозволу Міністерства охорони навколишньогоприродного середовища України в межах встановлених ним обсягів. Підприємства йорганізації зобов’язані здійснювати організаційно-технічні заходи, спрямованіна зменшення шкідливих речовин у атмосферному повітрі і на безперебійну роботуочисних споруд, повинні мати заздалегідь розроблені плани з охорониатмосферного повітря.
Убільшості промислово розвинутих країн складаються перспективні планивідтворення і використання лісових ресурсів. Для організації ефективноговикористання лісових ресурсів необхідно мати достатню інформацію про них, якадозволила б приймати ґрунтовні рішення щодо покращання лісокористування у межахяк окремих підприємств, так і регіонів. Для аналізу і планування використаннялісових ресурсів застосовується система показників. У складі цих показниківвиділена група, яка характеризує обсяги відпуску окремих компонентів лісовихресурсів. Так, для планування відпуску ресурсів деревного походженнявикористовуються такі показники: об’єм відпуску деревної зелені, об’єм відпускукори, розрахункова лісосіка, об’єм відпуску деревини.
Використанняводних ресурсів України планується в межах лімітів, виділених ДержводгоспомУкраїни і затверджених Кабінетом Міністрів України. В державних планах використанняводних ресурсів розраховуються такі показники: загальний забір води з природнихджерел, об’єм водоспоживання, об’єм оборотної і послідовно використаної води,частка оборотної і послідовно використаної води, об’єм нормативно очищеноїводи, об’єм скиду забруднених стічних вод. Під загальним забором води зприродних джерел розуміється вилучення водних ресурсів з відкритих і закритихводних басейнів. У загальний забір води включаються також шахтно-рудничні води,які вилучаються в процесі добування корисних копалин. До неї не включаєтьсявода, яка пропускається через гідровузли для виготовлення електроенергії,шлюзування суден, пропускання риби, а також транзитна вода.
Об’ємводоспоживання води — це об’єм використання води з різних джерел воднихресурсів для задоволення господарських потреб. До водоспоживання не належитьоборотне водоспоживання, а також повторне споживання стічних іколекторно-дренажних вод. Об’єм оборотної і послідовно використаної води — це об’ємповторно використаної води, яка забезпечує економію забору свіжої води. Приплануванні використання водних ресурсів розраховується такий показник, як об’ємнормативно очищеної води, до якої включають стоки, які без подальшої очистки неспричиняють порушення норм і якості води в пунктах водокористування.
Державнепланування використання земельних ресурсів здійснюють Міністерство охоронинавколишнього природного середовища України, Державний комітет України зземельних ресурсів, Мінагрополітики України, Держлісгосп України, ДержводгоспУкраїни. Державне планування використання земельних ресурсів спрямовується на зменшеннявилучення земель із с/г користування і лісового фонду, виявлення земель длярозширення сільськогосподарського користування і посадки лісу та зменшенняерозії, засолення і забруднення земель шкідливими викидами у навколишнєсередовище. Для організації нового або розширення існуючого промислового,транспортного, міського, гідротехнічного та інших видів будівництва передусімпередбачається використання земель запасу. Крім того, можуть використовуватисяділянки, які були надані іншим землекористувачам.
Удержавних планах використання мінеральних ресурсів розраховуються такіпоказники: об’єм добутої мінеральної сировини, об’єм збагаченої мінеральноїсировини, коефіцієнт вилучення корисних копалин з надр землі, коефіцієнтвилучення компонентів мінеральної сировини в процесі збагачення, коефіцієнтвикористання відходів.
Дооб’єму добутої мінеральної сировини включаються ресурси, підняті з надр земліна поверхню при підземних розробках або вивезені з кар’єрів при відкритомудобуванні мінеральних ресурсів. До об’єму збагаченої мінеральної сировинивключаються ресурси, які після збагачення відповідають вимогам державнихстандартів на сировину, придатну для використання у народному господарстві. Коефіцієнтвилучення корисних копалин з надр землі у процесі їх розробки визначаєтьсяшляхом ділення добутих корисних копалин на їх балансові запаси. Обсяги втраткорисних копалин при їх добуванні — це частина балансових запасів кориснихкопалин, яка залишилась в надрах, потрапила у відвали, а також залишена вмісцях складування. Коефіцієнт вилучення компонентів мінеральної сировини упроцесі збагачення визначається діленням об’єму збагаченої мінеральної сировинина об’єм сировини, що надійшла для збагачення. Коефіцієнт використання відходівзбагачення визначається шляхом ділення використаних відходів збагачення на їхпотенційні ресурси.
Методипланування дозволяють реалізувати основні принципи територіального планування.
Одниміз найважливіших методів є нормативний. Норми і нормативи якості середовища єобов’язковими для застосування в розрахунках народногосподарських проектів.Нині назріла необхідність обґрунтувати для території показники граничнодопустимого навантаження (концентрації) виробництва на природно-ресурснийпотенціал.
Укомплексному територіальному плануванні для раціоналізації використанняприродних ресурсів найширше застосовують балансовий метод, який дозволяєнауково вмотивувати співвідношення між наявністю природних ресурсів та їхспоживанням. Для окремих територій — району, області доцільно розробляти баланслісових, водних, земельних, мінеральних ресурсів.
Перспективниму практиці прогнозування є застосування еколого-економічних моделей. Метатакого моделювання — вдосконалити систему планування, застосовуючиекономіко-математичні методи, моделі та обчислювальну техніку. У системіеколого-економічних моделей вирізняють три групи: моделі економічноїактивності, які дозволяють визначити не тільки основні пропорції розвиткународного господарства, а й збалансованість їх з урахуванням наслідків,зумовлених забрудненням довкілля; моделі техногенного впливу на довкілля, дояких належать моделі поширення, міграції та перетворення забруднювальнихречовин у різних середовищах; моделі динаміки факторів виробництва під прямимчи опосередкованим впливом забруднення довкілля, які дозволяють визначитинаслідки забруднення і соціальну та економічну ефективність упровадженняприродоохоронних заходів.
Математико-статистичніметоди використовуються для обробки та аналізу екологічної інформації. Вони,зокрема, дозволяють визначити необхідний обсяг інформації для обґрунтуваннявисновків (вибірковий метод), виявити і кількісно визначити щільність зв’язківміж антропогенними навантаженнями та змінами в навколишньому середовищі,визначити емпіричні залежності між різними показниками, наприклад, забрудненнямсередовища і захворюванням населення (регресійний аналіз).
Варіантніметоди передбачають розробку альтернативних рішень, розробку кількох варіантівреалізації конкретних цілей. Вони можуть бути використані при порівнянніпринципово різних підходів до використання ресурсів регіону та оцінкиантропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал.
Дляполіпшення екологічної ситуації в Україні потрібні виважені планові рішення вінвестиційній політиці. У цілому на природоохоронні заходи передбачаютьсявитрати, що становлять 17,2 % бюджету Міністерства охорони навколишньогоприродного середовища України.
Загальнасума витрат розподіляється між окремими статтями: на охорону повітряногобасейну, на утримання заповідників, природних парків, ботанічних садів тощо.
1.6Екологічне нормування, його суть і види
Екологічненормування проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм,правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природнихресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Екологічнінормативи з урахуванням економічних критеріїв можуть бути поділені на тригрупи:
Територіальнінормативи питомих навантажень. Вони розраховуються на одиницю площі або об'ємудля характеристики екологічної стійкості економіки в умовах комбінованої діїкількох антропогенних факторів з урахуванням як природного, так іантропогенного районування.
Галузевінормативи. Вони розраховуються на одиницю товарної продукції або гривнювартості основних фондів і харктеризують вплив на головні природні компонентиспецифічних для кожної галузі економіки факторів екологічного ризику. Ці нормиповинні орієнтувати на неухильне зменшення навантажень на природне середовище,що в умовах зростання масштабів господарської діяльності є єдино можливоюстратегією.
Поресурснінормативи. Вони мають гарантувати більш раціональне використання всіх видівприродних ресурсів, забезпечити їхнє розширене відтворення і комплексне, вперспективі замкнене на основі вторинної переробки, використанняневідновлюваних мінерально-сировинних ресурсів, що має призвести до формуванняноосферного кругообігу речовини і потоків енергії, до гармонійного поєднаннягосподарської діяльності з відтворенням природних ресурсів.
Екологічнінормативи встановлюють:
- гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природнесередовище забруднюючих хімічних речовин;
- рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природнесередовище фізичних та біологічних речовин;
- нормативи використання природних ресурсів.
Екологічнінормативи встановлюються з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних тасанітарно-протиепідемічних правил і норм та гігієнічних нормативів.
НормативиГДК забруднюючих речовин у НПС та рівні шкідливих фізичних та біологічнихвпливів на нього є єдиними для всієї території України.
Уразі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, та іншихокремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи ГДК забруднюючихречовин та інших шкідливих впливів на НПС.
Екологічнінормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством екології та природнихресурсів.
Нормативизбору за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їхрозповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності,продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження іутилізації відходів та інших факторів.
Нормативизбору за використання природних ресурсів встановлює КМ України.
Лімітивикористання природних ресурсів місцевого значення встановлюються за порядкомвизначеним обласними та міст центрального підпорядкування Радами.
Лімітивикористання ресурсів державного значення встановлює КМ України.
Збірза забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основіфактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнєприродне середовище і розміщення відходів.
Лімітискидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, утворення ірозміщення відходів виробництва встановлюються:
- у випадку коли це приводить до забруднення навколишньогоприродного середовища країни – Міністерством екології та природних ресурсів;
- в інших випадках обласними управліннями екології.
Збориза використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природногосередовища в межах встановлених лімітів відносяться на витрати підприємства, аза понадлімітні – з прибутку підприємства.
2. Розрахунковачастина
Завданнядля розрахунку:
Згідноз результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівногозафіксовано використання як пального таких речовин: бензин етиловий — 314 т.,зріджений нафтовий газ – 614 т., стиснений природний газ – 414 т. Крім того, врезультаті перевірки підприємства, проведеної 10.06.2005 р. виявлено перевищенняскиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах: нафтопродукти – 1,4т. при ліміті 4 т., нітрити – 1,4 т. при ліміті – 1,5 т., фосфати – 14 т. приліміті – 75 т. Підприємство отримало припис на усунення порушення до 20.07.2005року. В зазначений термін порушення було усунено.
Зацей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу,відходи у таких розмірах: відходи ІІ класу – 214 т., при ліміті – 245 т.,відходи ІІІ класу – 114 т., при ліміті – 150 т., люмінесцентні лампи укількості 614 штук (дозвіл відсутній).
Режимроботи підприємства двозмінний.
Заперший квартал сума зору за викиди в атмосферу пересувними джереламизабруднення становила 8452 грн., за скиди забруднюючих речовин – 11645 грн.
Визначитирозмір збору за викиди забруднюючих речовин підприємством в навколишнє природнесередовище за другий квартал 2005 року. Результати розрахунку записати втаблицю.
Роз’язок:
1.Розмір збору за викиди пересувними джерелами забруднення визначимо за формулою:
/>
/>грн.
/> грн.
/> грн.
/> грн.
2.Розмір збору за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води:
/>
/> грн.
/> грн.
/> грн.
/> грн.
3. Визначеннязбору за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:
/>
/> грн.
/> грн.
/> грн.
/> грн.
Результатирозрахунків оформимо у вигляді таблиці 3:
Таблиця3
Розрахунокзбору за забруднення НПСНазва забрудню-ючої речовини Факти-чна маса річного викидут. Ліміт вики-дів, т. Норма-тив збору за викид, грн./т. Вели-чина індек-су спо-жив-чих цін Коригуючи коефіцієнти Сума збору в межах ліміту, грн. Сума плати за понад-ліміт-ний викид, грн. Загаль-на сума плати, грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1. Нараховано збору за пересувними джерелами забруднення, усього 27866,25 грн. Бензин етиловий 314 - 6 2,5
Кнаас=1,2
Кф=1,25 7065 - 7065 Зрідже-ний нафтовий газ 614 - 6 2,5
Кнаас=1,2
Кф=1,25 13815 - 13815 Стисне-ний природ-ний газ 414 - 4,5 2,5
Кнаас=1,2
Кф=1,25 6986,25 - 6986,25 2. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього 7599,9 грн. Нафто-продукти 1,4 4 309 2,5
Крб=2,2
Кн=5 2379,3 - 2379,3 Нітрити 1,4 1,5 258 2,5
Крб=2,2
Кн=5 1986,6 - 1986,6 Фосфати 14 75 42 2,5
Крб=2,2
Кн=5 3234 - 3234 3. Нараховано збору за розміщення відходів, усього 13331,25 грн. Відходи ІІ класу 214 245 3 2,5
Км=1
Ко=1 1605 - 1605 Відходи ІІІ класу 114 150 0,75 2,5
Км=1
Ко=1 213,75 - 213,75 Люміне-сцентні лампи 614 штук
Дозвіл
відсут. 1,5 грн./шт. 2,5
Км=1
Ко=1 - 11512,5 11512,5
Списоквикористаної літератури
1. Врублевська О.В. Конспект лекцій з економіки природокористування.– Львів: УкрДЛТУ, 2003. – 210 с.
2. Дорогунцов С.І.Оптимізація природокористування. В 5-ти т. Т.1. – Київ: Кондор, 2004. – 291 с.
3. Дубас Р.Г. Економікаприродокористування. Навчальний посібник. К.: «МП Леся», 2007. — 448с.
4. Гус В.М. Економікаприродокористування: Конспект лекцій. – Рівне, 1997. – 86 с.
5. Кашенко О.Л.Фінансово-економічні основи природокористування. – Суми: Університетська книга,1999. – 421 с.
6. Мельник Л.Г. Екологічнаекономіка: Підручник. — 3-тє вид., випр. і допов. — Суми: ВТД «Університетськакнига», 2006. — 367 с.
7. Основи екології.Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг.ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. — Суми: ВТД«Університетська книга», 2005. — 759 с.
8. Яремчук Г.І.Економіка природокористування. – К.: Пошукове-видавниче агентство “КнигаПам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”, 2000. – 431с.