Реферат по предмету "Химия"


Ферум Fe

Ферум (Fe)

Входить в склад дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до тканин в організмі тварин і людини, стимулює функцію кровотворних органів. В якості лікарського засобу приймається при анемічних і деяких інших патологічних станах.

Організм дорослої людини містить в середньому 4-5 г феруму, з них близько 70% знаходиться в складі гемоглобіну. Залізо, існуюче в плазмі крові, є транспортною формою заліза, яке зв‘язане з білком трансферином. Вміст заліза в плазмі крові підпорядкований добовим коливанням – він знижується в другій половині дня, обмін заліза в організмі багато в чому залежить від нормального функціонування печінки. Покази до приймання заліза є залізодефіцитні анемії різної етиології (анемії від крововтрат, хлороз, анемії вагітних), які проходять з пониженим вмістом заліза в крові, а також стан латентного безсимптомного дефіциту заліза зустрічається у 20-30% практично здорових жінок.

Препарати заліза можуть бути рекомендовані при довгому внутрішньо судинному гемолізі, супроводжуючому постійною втратою заліза, яке виводиться з сечею, при захворюваннях системи крові, складних кровотеч, з розвитком вторинної недостатності заліза.

Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти тваринного походження (м‘ясо, риба, печінка). Серед препаратів заліза найбільше застосування отримали: залізо гліцерофосфат, залізо лактат, ферітал, заліза закисного сульфат, таблетки “Гемостимулін”.
d – елемент VІІІ групи; порядковий номер 26; атомна маса – 56; (/>), 26е/>.

/>
Метал середньої активності, відновник. Основні ступені окиснення — +2, +3.

/>
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ЗАЛІЗО
Хімічні властивості:

1. На повітрі легко окисyюється в присутності вологи (ірзавіння)

4Fe+3O/>+6H/>O→4Fe(OH)/>

2. Залізний дріт горить у кисні, утворюючи окалину – оксид феруму (ІІ, ІІІ)

3Fe+2O/>→Fe/>O/>

3.При високій температурі (700-900/>С) реагує з парою води:

3Fe+4H/>O→/>→Fe/>O/>+4H/>↑

4. Реагує з неметалами при нагріванні

2Fe+3Br/>→/>→2FeBr/>

Fe+S→/>→FeO

5.Легко розчиняється в хлорид ній і розведеній сульфатній кислотах

Fe+2HCl→FeCl/>+H/>↑

Fe+H/>SO/>(розв.)→FeSO/>+H/>↑

У концентрованих кислотах-окисниках залізо розчиняється тільки при нагріванні.

2Fe+6H/>SO/>(конц.) →/>→Fe/>(SO/>)/>+3SO/>↑+6H/>O

Fe+6HNO/>(конц.) →/>→Fe(NO/>)/>+3NO/>↑+3H/>O.

(на холоді концентровані нітратна і сульфатна кислоти пасивують залізо).

6. Витісняє метали, що стоять правіше від нього в ряді напруг, із розчинів їх солей:

Fe+CuSO/>→FeSO/>+Cu↓

Сполуки двовалентного феруму.

Гідроксид феруму (ІІ)

Одержання

При дії розчинів основ на солі феруму (ІІ) без доступу повітря

FeCl/>+2KOH→2KCl+Fe(OH)/>↓.
Хімічні властивості.

Fe(OH)/> — слабка основа, розчиняється в сильних кислотах

Fe(OH)/>+H/>SO/>→FeSO/>+2H/>O

Fe(OH)/>+2H/>→Fe/>+H/>O

При прожарюванні Fe(OH)/>без доступу повітря утворюється оксид феруму (ІІ) FeO

Fe(OH)/> →/>→FeO+ H/>O

У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH)/>, окислюючись, буріє – утворюється гідроксид феруму (ІІІ) Fe(OH)/>.

4Fe(OH)/>+O/>+2H/>O→4 Fe(OH)/>.

Сполуки феруму (ІІ) мають відновні властивості, вони легко перетворюються на сполуки феруму (ІІІ) під дією окисників

10FeSO/>+2KMnSO/>+8H/>SO/>→5Fe/>(SO/>)/>+K/>SO/>+2MnSO/>+8H/>O

6FeSO/>+2HNO/>+3H/>SO→3Fe/>(SO/>)/>+2NO↑+4H/>O

Сполуки феруму схильні до комплексоутворення (кординаційне число=6)

FeCl/>+6NH/>→[Fe(NH/>)/>]Cl/>

Fe(CN)/>+4KCN→K/>[Fe(CN)/>] (жовта кров‘яна сіль).
Якісна реакція на Fe/>
При дії гексаціоноферату (ІІІ) калію K/>[Fe(CN)/>] (червоної кров‘яної солі) на розчин солей двовалентного феруму утворюється синій осад (турнублева синь)

3FeSO/>+2 K/>[Fe(CN)/>]--PAGE_BREAK--→Fe/>K/>[Fe(CN)/>]/>↓+3K/>SO/>

3Fe/>+3SO/>+6K/>2 K/>[Fe(CN)/>]/>→Fe/>[Fe(CN)/>]/>↓+6K/>+3SO/>

3Fe/>+2 [Fe(CN)/>]/>→ Fe/>[Fe(CN)/>]/>↓.
Гідроксид феруму (ІІІ)

Одержання

Утворюється при дії розчинів основ на солі тривалентного феруму – випадає у вигляді червоно-бурого осаду

Fe(NO/>)/>+3KOH→Fe(OH)/>+3KNO/>

Fe/>+3OH/>→Fe(OH)/>↓

Хімічні властивості

Fe(OH)/>— більш слабка основа, ніж гідроксид феруму (ІІ).

Це зумовлено тим, що у Fe/>менший заряд іона і більший його радіус, ніж у Fe/>, а тому Fe/>слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)/>легше дисоціює.

Це зумовлено тим, що у Fe2+менший заряд іона iбільший його радіус, ніж у Fe3+, а тому Fe2+слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)2легше дисоціює.

У зв'язку з цим солі феруму (ІІ) гідролізуються незначно, а солі феруму (III) — дуже сильно. Гідролізом зумовлюється i колір розчинів солей Fe(III): незважаючи на те, що іон Fe3+ майже безбарвний, розчини, які його містять, забарвленя в жовто-бурий колір, що пов'язано з присутністю гідроксоіонів феруму або молекул Fe(OH)3, що утворюються завдяки гідролізу:

Fe3+ +H/>O↔[Fe(OH)]/>+H/>

[Fe(OH)]/>+ H/>O↔[Fe(OH)/>]/>+H/>

[Fe(OH)/>]/>+ H/>O↔Fe(OH)/>+H/>

Принагріваннізабарвленнятемнішае, апридодаваннікислотсвітлішаєвнасладокпригніченнягідролізу. Fe(OH)3 характеризується слабко вираженою амфотерністю — він розчиняється в розведених кислотах i в концентрованих розчинах основ:

Fe(OH)/>+3HCl/>→FeCl/>+3H/>O

Fe(OH)/>+3H/>→Fe/>+3H/>O

Fe(OH)/>+NaOH→Na[Fe(OH)/>]

Fe(OH)/>+OH/>→[Fe(OH)/>]/>

Сполуки феруму (ІІІ) – слабкі окисники, реагують із сильними відновниками

2Fe/>Cl/>+H/>S/>→S/>+2Fe/>Cl/>+2HCl.

Якісні реакції на Fe/>

При дії гексаціоноферату (ІІ) калію K/>[Fe(CN)/>] (жовтої кров‘яної солі) на розчин солей тривалентного феруму утворюється синій осад (берлінська лазур)

4FeCl/>+3K/>[Fe(CN)/>]→Fe/>[Fe(CN)/>]/>↓+12KCl

4Fe/>+12Cl/>+12K/>+3[Fe(CN)/>]/>→Fe/>[Fe(CN)/>]/>↓+12K/>+12Cl/>

4Fe/>+3[Fe(CN)/>]/>→Fe/>[Fe(CN)/>]/>↓

При додаванні до розчину, що містить іони Fe/>, роданистого калію або амонію, з‘являється інтенсивне криваво-червоне забарвлення роданіду феруму (ІІІ).

FeCl/>+3NH/>CNS↔3NH/>Cl+Fe(CNS)/>

(при взаємодії ж із родінідами іонів Fe/>розчин залишається практично безбарвним).
Список використаної літератури

1. Розділ «ХІМІЯ» А.Загайко


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Полісемія іспанських слів як економічний засіб відтворення реального світу у мові
Реферат Історія соціальної роботи XVII-XX ст
Реферат Great Expectations Essay Research Paper Great Expectation
Реферат Содержание понятия мотивация, связь мотивации с целенаправленным поведением человека
Реферат Молекулярно-цитогенетична характеристика синдромів сегментних анеусомій
Реферат Методика исследования рефлексов 2х-главых и 3х-главых мышц
Реферат Пути увеличения налоговых доходов бюджета Волгоградской области
Реферат Правовые основы приемной семьи
Реферат Аналитическая химия, ее предмет, задачи, значение и основные понятия. Организация аналитического контроля в государстве. Классификация методов анализа. Направления развития аналитической химии
Реферат Основные функции педагогического управления
Реферат Система правоотношений
Реферат Материнские платы и чипсеты
Реферат Биография и творчество писателя К. Сэндберга
Реферат Маржинализм и теория предельной полезности
Реферат «Служенье муз не терпит суеты; Прекрасное должно быть величаво» эти строчки А. С. Пушкина со всей полнотой воплощены в творчестве Александра Блока