Реферат на тему:
Можливі механізми дії магнітного поля на воду
Згідно літературних даних [1] вода і розведені водні розчини гліцилтриптофану чутливі до тривалих впливів слабких електромагнітних полів (ЕМП). Поряд з індукованими спстерігалися також спонтанні довгочасові (декілька діб) процеси. Тривалість та складність динаміки перехідних процесів дозволили розглядати воду та водні розчини як нерівноважні системи, здатні до самоорганізації і, як наслідок цього, чутливі до слабких фізичних впливів.
Вода, яка містила йони Ca2+, Na+, K+, i Cl-після попередньої обробки слабким комбінованим постійним (42 мкТл) та низькочастотним змінним (0,06мкТл) полем викликала флуорисценцію альбуміну бичачої сиворотки. Величини ефекту залежала від частоти змінного поля і комбінації йонів.
Виявлено значну зміну вмісту вільного кисню у воді та водних розчинах електролітів під дією ЕМП міліметрового діапазону. Зроблено висновок, що первинною мішенню при дії ЕМП на біологічні об’єкти може бути вода.
В роботі [2] показано, що на дорожньо-траспортні пригоди впливає і такий фактор, як зміна інтенсивності геомагнітного поля. Рівень індукції геомагнітного поля змінюється від одиниць до сотень нТл, тобто, ця величина є дуже незначною, порівняно з ефектами, які вона викликає. Все це зумовило велику кількість досліджень та дискусій з приводу можливого механізму дії магітного поля на воду та водні розчини.
Вартий уваги є факт наявності так званих амплітудних і частотних “вікон”: існують такі інтервали частот та амплітуд, при яких ефекти чітко проявляються, в той час як поза цими “вікнами” вони можуть бути відсутні. Частота, як незалежний параметер впливу, може в певному смислі відігравати роль “дози”: при зміні частоти величина ефекту змінюється і може навіть поміняти знак. Все це наводить на думку про резонансний характер дії магнітного поля на воду та водні системи. Можна допустити, що існують квантові метастабільні стани рідкої води, природа яких пов’язана зі спіновим порядком підсистеми протонів. У воді реалізуються умови, які сприяють переходу всього зразку з одного квантового стану в інші.
Вважалося, що оскільки при малих інтенсивностях магнітного або електромагнітного полів кванти їх енергії значно менші від середньої кінетичної енергії молекул (hν
Виявилося також, що вода має довготривалу орієнтаційно-магнітну память. Дія ЕМП може викликати структуроутворюючий вплив на диелектричноасоційовані рідини, провокувати утворення замкнутих чи звернутих в спіраль ланцюгів молекул. Речовини, що містять ланцюги водневих зв’язків з трьохмірною структурою в рідкому стані, авторами роботи [6] були названі об’ємними в’язаними струтурами. В них відбуваються наступні часові процеси: утворення і розрив водневих зв’язків і зв’язків, що утворюють надмолекулярні структури, деформація зв’язків. Поведінка систем з водневими зв’язками відіграє важливу роль в процесах переносу, виявляє велику кількість чітких нелінійних і квантових ефектів. Миттєві взаємодії країв ланцюга, утвореного впорядкованими сегментами, вважаються набагато слабшими, ніж взаємодії молекул в самому ланцюгу. Якщо система вноситься у зовнішнє ЕМП низької інтенсивності, то в такій системі з’являються додатково усамітнені хвилі – солітони і структури, які “дихають” – бризери, що суттєво впливають на її властивості. Зовнішні впливи змінюють концентрацію солітонів (скруток) і цим самим змінюється структура кластерів. Породження солітонів під дією слабкого ЕМП відбувається шляхом скручування ланцюга. Дефекти, які утворюються при цьому, поглинаються об’ємнішою глобулою. При достатньому їх накопиченні глобула розколюється на дві, зменшуючи розмір кластера.
Зовсім не суперечить законам квантової механіки і гіпотеза про те, що під впливом магнітного поля в молекулах води можуть відбуватися орто- пара- переходи, тобто реверси ядерних спінів протонів. Необхідна для цього енергія є в сотні разів меншою, ніж енергія, необхідна для розриву водневих зв’язків.
Враховуючи те, що вода, як конденсоване середовище є складною просторовою молекулярною конфігурацією, гексагональні фрагменти якої мають елементарні магнітні моменти, ортогональні до їх площин, які взаємно скомпенсовані, можна прийти до висновку, що разом з неорганічними йонами водний матрикс утворює фрактальну структуру, яка здатна до самоорганізації. Вода та ЕМП відіграють роль універсального носія інформації в процесах життєдіяльності.
Література
Бурлакова А.А., Конрадов Е.Л., Мальцева Е.Л. Действие сверхмалых доз биологически активных веществ и низкоинтенсивных физических факторов// http://sky.chph.ru/~uld/facts/arts.html
Сопільник Л.І. Розподіл електромагнітного поля на автошляхах //Вимірювальна техніка та метрологія. – 2000. — №56. – С. 18 – 23.
Гербер Р. Вибрационная медицина. Пер. с англ. – К.: София, 2002. – 590 с.
Серов И.Н., Марголин В.И., Жабрев В.А. и др. Резонансные явления в наноразмерных структурах // Инженерная физика. – 2004. — №1. – С.18 – 32.
Бинги В.Н., Савин А.В. Физические проблемы действия слабых магнитных полей на биологические системы // Успехи физ. наук. – 2003. – Т.173. — №3. – С. 265 – 300.
Сусак И.П., Пономарев О.А., Шигаев А.С. О первичных механизмах воздействия электромагнитных полей на биологические объекты // Биофизика. – 2005. – Т.50. – вып.2. – С.367 – 370.