МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
ЗВІТ
про переддипломну практику із спеціальності 7.050104 – “ФІНАНСИ”
спеціалізації “ПОДАТКОВА СПРАВА”
Дніпропетровськ 2006
ЗМІСТ
ВСТУП
1. СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАЙОННОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ В КРАСНОГВАРДІЙСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
1.1 Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції
1.2 Структурний розподіл підрозділів в районній державній податковій інспекції
2. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
2.1 Сутність, види, класифікація податків
2.2 Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні
2.2.1 Податок на додану вартість (ПДВ)
2.2.2 Акцизний збір
2.3 Основні прямі податки та збори з підприємств в Україні
2.3.1 Податок на прибуток підприємств
2.3.2 Збори на обов'язкові соціальні та пенсійні страхування
2.3.3 Плата (податок) за землю
3. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ
3.1 Класифікація доходів фізичних осіб
3.1.1 Доходи, що включаються до оподаткування
3.1.2 Доходи, що не включаються до оподаткування
3.2 Класифікація витрат фізичних осіб (податковий кредит)
3.3 Класифікація податкових пільг(неоподатковуєма сума з доходів фізичної особи)
3.4 Ставка податку на чистий оподатковуємий дохід
3.5 Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
3.6 Форма та порядок обліку доходів та витрат платника податку з доходів фізичних осіб
3.7 Форма та порядок податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ)
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
4.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків з юридичних осіб, розподіл платників податків за категоріями уваги
4.2 Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридора уваги”
4.3 Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”
4.4 Податкова контрольно-слідча робота податкової міліції на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Червоного коридору уваги”
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ
5.1 Методи валютного регулювання
5.2 Об’єкти та суб’єкти валютного контролю
5.3 Відповідальність за порушення правил валютного регулювання в Україні
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІ ЙІНСПЕКЦІЇ
7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА РАЙОННОМУ РІВНІ
8. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ. ОЦІНКА НАСЛІДКІВ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
8.1 Динаміка законодавчих норм по прибутковому оподаткуванню фізичних осіб в Україні у 1991 – 2006 роках
8.2 Структура та функції структурних підрозділів ДПІ по стягненню податків з фізичних осіб
8.3 Аналіз структури та динаміки податків з фізичних осіб в ДПІ у Красногвардійському районі за 2003 – 2005 роки
8.4 Порівняльний аналіз впливу податків на доходи зайнятого населення при застосуванні методики оподаткування відповідно Декрету КМУ № 1392 та Закону України № 889 (на прикладі підприємства ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ»)
8.5 Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік
8.6 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова системаце сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.
Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування. А.Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або «закони», що стали класичними і придатні для будь-якої економічної системи1: перший піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягував з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.
Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві «фіскальна» й «економічна»2.
Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.
Економічна функція податківполягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соціальноекономічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність. --PAGE_BREAK--
Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків3.
Об’єкт досліджень роботи: діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання податків з доходів фізичних осіб, основні тенденцій розвитку оподаткування фізичних осіб в Україні .
Мета досліджень роботи: дослідження впливу законодавчих норм на рівень податків з фізичних осіб, виявлення основних закономірностей механізмів стягнення податків, розробці пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробці пропозицій щодо реформування системи податків.
Задачі досліджень роботи :
аналіз сучасної системи оподаткування в Україні;
аналіз структури та організації діяльності районної податкової інспекції;
аналіз нових методів адміністрування податків податковою інспекцією на основі “коридорів уваги по податковим ризикам”;
аналіз впливу законодавчих норм нового Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб”(діє з 01.01.2004 року) на рівень податкового навантаження на доходи населення та рівень наповнення місцевих бюджетів;
аналіз обґрунтованості рівней ставок оподаткування та рівней податкових пільг податку з доходів фізичних осіб з точки зору наповнення місцевих бюджетів.
Інформаційне забезпечення: статистичні дані доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області та ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська в 2003 – 2005 роках, податкова звітність платника податків ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ»(код ЕДРПОУ 00274619) за 2002 –2005 роки.
Методологічне забезпечення: структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці
Матеріалу звіту підготовлені згідно робочої програми переддипломної практики та призначені для проведення економічного аналізу та розробки шляхів підвищення ефективності оподаткування доходів фізичних осіб в дипломному проекті.
1. СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАЙОННОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ В КРАСНОГВАРДІЙСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
1.1 Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції
Згідно з Указом Президента України „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України ”4на рівень районної державної податкової адміністрації делеговані наступні права (повноваження):
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі податки, інші платежі);
здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативноправових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб;
роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.
В табл.1.1 згідно з наказом ДПА України від 25.12.2004 № 7225наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконує районна державна податкова адміністрація.
Наведені, як приклад, основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційні документи :
положення про управління (відділи) ДПІ ;
посадові інструкції працівників відділів;
Таблиця 1.1 Перелік функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій
№ з/п
Назва функцій
1.1.
Функція “Керівництво”
1.5.
Функція “Організація роботи податкової інспекції, планування та координація робіт структурних підрозділів”
1.6.
Функція “Податкове супроводження великих платників податків”
1.8.
Функція “Облік та контроль за використанням коштів на утримання державної податкової інспекції”
1.9.
Функція “Робота з персоналом”
1.10.
Функція “Здійснення заходів щодо забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби”
1.11.
Функція “Правове забезпечення діяльності податкової інспекції”
1.19.
Функція “Забезпечення взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації”
1.20. продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Відділ податку на додану вартість
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.1, 1.6.4, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11 1.23.13, 1.40, 1.41(крім 1.41.11, 1.41.15, 1.41.171.41.21, 1.41.23, 1.41.30, 1.41.31, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.401.41.43, 1.41.45, 1.41.48), 1.52, 1.56.3, 1.56.7, 1.56.9, 1.63.3, 1.63.4, 1.74.2, 1.76.3, 1.76.7, 1.76.8, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106.10, 1.108.1
Відділ оподаткування фізичних осіб
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11 1.23.13, 1.31, 1.32, 1.44, 1.49, 1.52, 1.56.3, 1.56.6 1.56.9, 1.63.3, 1.63.4, 1.74.2, 1.76.2.4, 1.76.3, 1.76.8, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Відділ (сектор) обліку та звітності
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.41.6, 1.41.12, 1.41.15, 1.41.21, 1.41.23, 1.41.44, 1.53, 1.55, 1.56, 1.75.3.1, 1.75.3.2, 1.75.3.4, 1.75.5, 1.79.2, 1.79.71.79.9, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106 (крім 1.106.8), 1.108.1
Відділ (сектор) економічного аналізу та прогнозування
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.41.6, 1.41.44, 1.58, 1.63.2 1.63.4, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ контрольноперевірочної роботи***
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.10, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.5, 1.23.13, 1.28.11, 1.32, 1.33, 1.37, 1.41.4 – 1.41.10, 1.41.12, 1.41.13, 1.41.17, 1.41.20, 1.41.22, 1.41.24 – 1.41.28, 1.41.30 – 1.41.36, 1.41.39, 1.41.44, 1.41.46 – 1.41.52, 1.47, 1.49, 1.52, 1.56.6, 1.63, 1.64, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Сектор контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.10, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.5, 1.23.13, 1.28.11, 1.32, 1.341.36, 1.47, 1.50, 1.52, 1.56.6, 1.63, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Відділ погашення прострочених податкових зобов’язань
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11, 1.23.12, 1.38, 1.41.6, 1.41.11, 1.51, 1.56.7, 1.56.8, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Сектор розгляду скарг платників податків
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ (сектор) інформатизації процесів оподаткування
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.1, 1.6.4, 1.9.25, 1.41.12, 1.41.14, 1.41.18, 1.41.19, 1.41.25, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.40 – 1.41.43, 1.75 (крім 1.75.3.1, 1.75.3.2, 1.75.3.4, 1.75.5), 1.76 (крім 1.76.3, 1.76.4), 1.79 (крім 1.79.2, 1.79.71.79.9), 1.80, 1.82, 1.83, 1.94, 1.95, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.100.13, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106.8, 1.107 (крім 1.107.4), 1.108.1
Відділ (сектор) реєстрації та обліку платників податків
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.41.12, 1.41.14, 1.41.25, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.40 – 1.41.42, 1.75 (крім 1.75.3.2), 1.76 (крім 1.76.3, 1.76.4), 1.79 (крім 1.79.2, 1.79.7), 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.100.13, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107 (крім 1.107.4), 1.108.1
Відділ (сектор) зв’язків з громадськістю, засобами масової інформації та масовороз’яснювальної роботи
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.27, 1.6.28, 1.6.30, 1.9.25, 1.19 1.22, 1.41.50, 1.41.53, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Всього по ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська
2. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
2.1 Сутність, види, класифікація податків
Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.
Процес виникнення та становлення податків як особливої форми соціальних відносин пройшов декілька етапів [54].
Перший етап виникнення податкових відносин пов’язаний з рабовласницькими суспільствами. Виникнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньою причиною існування податків. Основними формами оподаткування цього періоду стають прямі (подушний, поземельний) податки та непрямий – мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності.
Другий етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пізнього середньовіччя. Особливість раннього середньовіччя полягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин. Реципієнтами (отримувачами) податків виступали місцеві феодали. Для пізнього середньовіччя характерним стають процеси централізації державної влади в руках монархів, що викликало відповідну концентрацію державних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.
На третьому етапі в буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбувалось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як пряме прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.
Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки – це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є головним у її відносинах з суб‘єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.
Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.
До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [51]:
1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.
2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов’язкових платежів – це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:
а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;
б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.
Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.
Суб’єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.
Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежів є юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі. продолжение
--PAGE_BREAK--
Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.
3. Об`єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.
Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.
4. Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.
5. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.
6. Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:
універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);
диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).
За побудовою ставки бувають:
тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):
а) фіксовані – встановлені конкретних сум;
б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).
процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:
а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;
б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;
в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.
7. Податкова квота – це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.
8. Податковий оклад остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.
9. Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток, валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.
10. Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.
Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:
1. Фіскальна – основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.
2. Розподільча (соціальна) одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш сплатоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.
Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.
3. Регулююча функція – податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 192030х рр.
4. Контрольна функція – допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.
Класифікація податків як економічної категорії проводиться:
за формою оподаткування;
за економічним змістом об’єкта оподаткування;
в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;
за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);
в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;
в залежності від встановленого порядку використання;
за суб’єктом оподаткування.
Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу — на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим є загальноприйнятим, але неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.
Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [55].
Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання.Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.
До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.
Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвідомлює, що сплачує податок державі.
За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.
В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.
В Україні справляються [6]:
загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);
місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);
а). До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; продолжение
--PAGE_BREAK--
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
20) фіксований сільськогосподарський податок;
21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
24) збір за використання радіочастотного ресурсу України;
25) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
26) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.
Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
б). До місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
в). До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:
2) збір за припаркування автотранспорту;
3) ринковий збір;
4) збір за видачу ордера на квартиру;
5) курортний збір;
6) збір за участь у бігах на іподромі;
7) збір за виграш на бігах на іподромі;
8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
9) збір за право використання місцевої символіки;
10) збір за право проведення кіно і телезйомок;
11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
14) збір з власників собак.
Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [51]:
Однократність обкладання. Це означає, що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);
Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;
3. Індивідуальна безплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобів від платника до держави. При цьому платник не одержує (на перший погляд) чогось замість, це не означає виникнення зустрічних обов'язків держави. Дані засоби (кожного платника) направляються на задоволення суспільних нестатків.
4. Безумовний характер. Ця ознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, не зв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави. Останні дві ознаки найбільше чітко характеризують сутність податку і виділяють його із системи інших платежів.
5. Нецільовий характер податкового платежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державою і використовувані на задоволення державних потреб.
6. Обов'язковий характер. Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідної частини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як обов'язку громадян.
7. Безповоротний характер. Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципу полягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесених їм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавлені суспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаються до платника.
До важливих елементів податку відноситься:
Ставка податку величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [54]:
а). По встановленню податкового тиску на платника:
1. Базова (основна) ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.
2. Знижена ставка що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).
3. Підвищена ставка враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.
б). По методу встановлення ставки податку:
1. Абсолютні (тверді) ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.
2. Відносні ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:
Відносно-процентні ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;
Відносно-кратні співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);
Відносно-грошові ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта. продолжение
--PAGE_BREAK--
в). По змісту:
1. Маргінальні ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний вид податку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремим частинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).
2. Фактична ставка виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.
3. Економічна ставка відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.
г). По формуванню стимулів для платника:
1. Стимулююча податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.
2. Обмежувальна ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.
3. Заборонна податкова ставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будь-які дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.
Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:
1. Рівне оподатковування це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.
2. Прогресивне оподатковування метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.
3. Пропорційне оподатковування метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.
4. Регресивне оподатковування метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.
5. Змішане оподатковування припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.
Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.
Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:
1) кадастровий спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.
2) деклараційний спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.
3) попередній спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.
2.2 Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні
2.2.1 Податок на додану вартість (ПДВ)
Механізм справляння ПДВ викладений в Законі України “Про податок на додану вартість” [10], визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.
Сплачувана сума податку ПДВ розраховується підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого за той же період ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством.
Платником податку є:
а) Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
б) Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.
в) Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.
г) Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.
д) Особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті.
е) Особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
б) ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
в) вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.
Ставки податку :
Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:
а) продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.
У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:
1) поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден;
2) поставки для заправки або постачання повітряних суден;
3) поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
Дата виникнення податкових зобов'язань продолжение
--PAGE_BREAK--
3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податковий кредит
4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
5.1. дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
У разі коли за результатами звітного періоду сума має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України:
1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
2. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку – експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку.
6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
1. Платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;
сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;
платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань;
обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;
податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, або підприємствами, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, та не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню.
податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 124 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, кабельно-провідникових товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій.
2.2.2 Акцизний збір
Справляння акцизного збору ( як специфічного акцизу на обмежену групу товарів) в Україні станом на вересень 2004 року регулюється наступними нормативними документами [2224], [27]:
1. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 1892 (із змінами і доповненнями)
2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95ВР ( із змінами і доповненями)
3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96ВР( із змінами і доповненнями)
4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”// від 11 липня 1996 року N 313/96ВР(із змінами і доповненнями)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів // від 19 грудня 1995 року N 481/95BP (Із змінами і доповненнями) продолжение
--PAGE_BREAK--
6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567(із змінами і доповненнями)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» // від 6 лютого 1996 року N 30/96ВР (Із змінами і доповненнями)
8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” // від 24 травня 1996 року N 216/96ВР (Із змінами і доповненнями)
9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про затвердження Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію” // ПОСТАНОВА від 27 лютого 1999 р. N 275
10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 20 червня 2003 р. N 926
11. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України // Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями)
Платниками акцизного збору є:
а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;
б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;
в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;
г) фізичні особи резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несу проводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;
д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Об'єктом оподаткування є:
а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;
б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;
в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.
Акцизний збір обчислюється:
а) за ставками у процентах до обороту з продажу:
товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;
товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);
в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;
або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.
Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку наведений в додатку Б [23]).
2.3 Основні прямі податки та збори з підприємств в Україні
2.3.1 Податок на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами :
а) Основні :
Закон України “Про систему оподаткування в Україні” [6];
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” [9] ;
Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542III [1].
б) Спеціальними, які коректують основні :
Закон України від 21.12.2000 р. № 2181ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” [8];
Закон України “ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (23.03.1996 N 98/96ВР / від 17.05. 2001 N 2410III) ;
Указ президента України “ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб ' єктів малого підприємництва” ( від 28 червня 1999 року N 746/99/ від 16 березня 2000 року N 507);
Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» ( від 17 грудня 1998 року № 320XIV(із змінами і доповненнями)) .
Основна ставка податку на прибуток підприємств (25 %) встановлена Верховною Радою України прийняттям Закона України “Про оподаткування прибутку підприємств” та додаткових законів про надання пільг при оподаткуванні чи введення нових видів сумарного оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, торгові патенти), які заміняють податок на прибуток та комплексно ще ряд податків.
Платниками податку є :
а)З числа резидентів суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. продолжение
--PAGE_BREAK--
б) З числа нерезидентів фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
в). Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Об'єктом оподаткування є :
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 Закону на:
а)суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 Закону;
б)суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 Закону.
2.3.2 Збори на обов'язкові соціальні та пенсійні страхування
Нормативні документи, якими встановлений сумарний збір на обов'язкове соціальне страхування в Україні (пункт 16 розділу 14 Закону України “ Про систему оподаткування”[6] ), складаються з документів по трьох зборах:
збір на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
збір на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
збір на страхування на випадок безробіття, наступні:
1)ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про систему оподаткування» ;
2)“Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ;
3) ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ;
4) ЗАКОН УКРАЇНИ – « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ;
5) ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ;
6) ЗАКОН УКРАЇНИ – « Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Обов'язковий збір у соціальні фонди страхування з заробітної плати працівника :
а) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
для найманих працівників від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:
0,5 відсотка для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень;
1,0 відсотка для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень;
б) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
для найманих працівників 0,5 відсотка суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
Обов'язковий збір у соціальні фонди страхування як нарахування на фонд заробітної плати підприємства :
а) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
для роботодавців 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
б) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
для роботодавців з 1 січня 2001 року 2,0 відсотка, з 1 липня 2001 року 2,1 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;
в) внески страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;
Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом (від 0,2 до 13,8 % від фонду заробітної плати).
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
3) фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;
5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;
6) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;
8) суб'єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) виробники та імпортери тютюнових виробів;
9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.
в) Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах:
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 розділу 1 Закону:
32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 розділу 2 Закону;
100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 розділу 2 Закону.
2.3.3 Плата (податок) за землю продолжение
--PAGE_BREAK--
Законодавчим полем для сплати податку на землю, як на власність, яка дає рентний дохід, є :
– Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768III, зі змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс) [5];
– Закон України «Про плату за землю» в редакції від 19.09.96 р. № 378/96ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про плату за землю);
– Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161XIV, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про оренду землі);
– Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку та Довідки до уточненого Розрахунку про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 р. № 434 (далі – Порядок № 434).
Обчислення, терміни сплати земельного податку та звітність
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, передбаченому Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535ХІІ (із змінами та доповненнями);
Платниками земельного податку, орендної плати є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, у тому числі орендарі.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай) яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Обчислення та сплата земельного податку власниками землі та землекористувачами здійснюється відповідно до розділу 6 Закону про плату за землю. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. До Зведеного розрахунку додаються наступні додатки: додаток 1 «Відомості про наявність документів на землю»; додаток 2 «Звіт про пільги на земельний податок»; додаток 3 «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»; додаток 4 «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів»;
Законом про плату за землю передбачено пільги щодо земельного податку для окремих категорій платників податків. Повний перелік таких пільг міститься у ст. 12 цього Закону, однак намагаючись знайти себе в цьому переліку пільг, майте на увазі, що багато які з них призупинено повністю або частково Законом про держбюджет2005.
Так, пільги, передбачені відповідними пунктами ст. 12 Закону про плату за землю, діятимуть лише на рівні 50 % для:
– госпрозрахункових установ, організацій та підприємств Національної академії наук;
– виробників автомобілів, автобусів та комплектуючих виробів до них;
– судно та літакобудівників;
– виробників боєприпасів та спецхімії;
– підприємств концерну «Бронетехніка України».
Пільги вітчизняним установам культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, передбачені п. 4 ст. 12 Закону про плату за землю, залишаться тільки для тієї частини пільговиків, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також за рахунок громадських організацій інвалідів, їх підприємств та організацій*.
Як виняток на 2005 рік звільнено від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, що утримуються за рахунок бюджету і належать до сфери управління військових формувань, створених згідно із законами України, а також підприємства Міністерства оборони України та органів виконання покарань за затвердженим Кабміном переліком (ст. 75 Закону про держбюджет2004).
Також не справляється у 2005 році плата за землі дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів України, а також за земельні ділянки підприємств, установ та організацій України, зайняті їх структурними підрозділами (філіями, представництвами), які надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям. Це передбачено підпунктом 2 пункту 1 Закону України від 15.03.2003 р. № 756IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про плату за землю» (незважаючи на те, що підпункт 1 п. 1 цього Закону призупинено Законом про держбюджет2004, підпункт 2 залишився без змін)**.
Платникам, яким все ж таки залишили пільги, буде корисно нагадати таке: якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами чи будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Деякі суб’єкти підприємницької діяльності звільняються від сплати земельного податку на підставі інших, ніж Закон про плату за землю, нормативно-правових актів, а саме:
– сільськогосподарські підприємства – платники фіксованого сільськогосподарського податку – відповідно до Закону України від 17.12.98 р. № 320XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок»;
– суб’єкти малого підприємництва – платники єдиного податку – відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Стосовно останніх постановою КМУ від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» визначено, що вони звільняються від сплати податку тільки за земельні ділянки, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності.
Порядок обчислення та сплати податку
Земельний податок обчислюється на підставі даних Державного земельного кадастру, де серед інших даних є інформація про місце розташування та площу земельних ділянок, їх цільове призначення та грошову оцінку, якщо її встановлено. Надати таку інформацію можуть відділи земельних ресурсів, що діють у складі місцевих органів виконавчої влади.
Юридичні особи самостійно розраховують суму земельного податку за рік станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого подають розрахунок до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки. Сплата податку провадиться рівними частками щомісяця, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (ст. 75 Закону про держбюджет2004). До речі, в такі ж терміни сплачується орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Звітність щодо земельного податку складається за формами та в порядку, затвердженими наказом № 434. До складу зазначених звітних форм (з урахуванням змін, унесених наказом № 582) входять:
– Податковий розрахунок земельного податку (далі – Податковий розрахунок);
– 6 додатків, що розшифровують узагальнені показники Податкового розрахунку щодо окремих земельних ділянок кожної категорії земель.
Додаток 1 є обов’язковим для всіх платників земельного податку. У ньому наводяться дані документів, що встановлюють право власності чи користування на кожну земельну ділянку. Як уже зазначалося, такими документами є Державні акти на право власності або на право користування. Заповнення форм Податкового розрахунку слід починати з додатка 1 і вже на його підставі заповнювати решту додатків. При цьому необхідно простежити, щоб площі земельних ділянок, зазначені у гр. 7 додатка 1, відповідали їх загальним площам, що наводяться в додатках 3 – 6, а в разі наявності ділянок, що пільгуються, – загальним їх площам у гр. 8 додатка 2.
Додаток 2 є обов’язковим для платників податків, які користуються пільгами щодо земельного податку. Якщо в додатку 1 наводяться відомості про всі ділянки, що перебувають у розпорядженні платника податків, то в додатку 2 – лише про ті, на які встановлено пільгу щодо земельного податку.
Додатки 3 – 6 заповнюються залежно від того, землі якої категорії перебувають у власності або користуванні платника податків (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Категорія земель
Номер додатка
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення
3
Земельні ділянки населених пунктів, яким установлено грошову оцінку продолжение
--PAGE_BREAK--
4
Земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку
5
Земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
6
Перш ніж приступити до заповнення додатків 3 – 6, висвітлимо питання, що стосуються грошової оцінки земельних ділянок, оскільки якщо її встановлено, земельний податок обчислюється виходячи з її величини.
Грошова оцінка
Грошова оцінка земельних ділянок провадиться органами Державного комітету по земельних ресурсах та уповноваженими ним організаціями за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів. Дані про грошову оцінку землі мають у своєму розпорядженні відділи земельних ресурсів при місцевих органах виконавчої влади.
Відповідно до Порядку № 783 грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою:
Кі = [І – 10]: 100,
де І – середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення
Обчислені суми земельного податку на ділянки сільськогосподарського призначення відображаються в додатку 3. У цьому додатку земельні ділянки групуються за їх місцезнаходженням (у межах та за межами населених пунктів) і за видом сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження).
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь (гр. 9 додатка 3) установлено ч. 1 ст. 6 Закону про плату за землю у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах:
– для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,1 %;
– для багаторічних насаджень – 0,03 %.
Ці ставки застосовуються незалежно від того, де розташовано угіддя: у межах або за межами населених пунктів.
3. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Податок з доходів фізичних осіб плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок з 1 січня 2004 року згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» [15].
Платниками податку з фізичних осіб є:
резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Об'єктом оподаткування резидента є:
Загальний місячний оподатковуваний дохід;
Чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
Іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
Загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
3.1 Класифікація доходів фізичних осіб
3.1.1 Доходи, що включаються до оподаткування
Дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами [15].
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:
а) доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;
б) доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
в) сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами Закону [15];
г) сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь;
д) сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, у випадках та розмірах, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону [15];
е) частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 12 Закону [15];
ж) дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 Закону [15];
з) оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;
и) дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді:
вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;
вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [9];
вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом [1];
суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;
вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки). продолжение
--PAGE_BREAK--
к) дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;
процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором;
пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування;
сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом.
л) сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу;
м) дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи;
н) інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;
о) дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 Закону [15];
п) сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 Закону [15];
р) кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання.
3.1.2 Доходи, що не включаються до оподаткування
До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають віображенню в його річній податковій декларації):
а) сума державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, у тому числі (але не виключно):
сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули (безвісно пропали) або померли внаслідок виконання ними службових обов'язків;
сума державних премій України або державних стипендій України, визначених законом, а також вартість державних нагород чи винагород від імені України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, відмінним від таких нагород, сума Нобелівської премії та Абелівської премії;
сума допомоги, яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також особам, які мають звання «Праведник Миру»;
сума допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими та/або реабілітованими згідно із законом, або їх спадкоємцям, з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
сума пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
б) сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 Закону [15];
в) сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею;
д) сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;
е) суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються:
професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом;
Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону;
іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам;
ж) сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
з) сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом;
и) кошти або вартість майна (немайнових активів), які надходять платнику податку за рішенням суду внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін, з урахуванням норм Сімейного кодексу України;
к) аліменти, що виплачуються платнику податку:
згідно з рішенням суду;
за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно з нормами Сімейного кодексу України, за винятком виплати аліментів нерезидентом, незалежно від їх розмірів, якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
л) кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримують платники податку як подарунок, з урахуванням положень пункту 14.2 статті 14 Закону [15];
м) кошти або майно, майнові чи немайнові права, які отримують спадкоємці фізичної особи у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 Закону [15];
н) вартість товарів, які надходять платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів, надана платнику податку у разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ціни придбання таких товарів;
о) кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінній від грошової;
п) вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, який надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання, що щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту Державного бюджету України на наступний рік.
р) вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, платнику податку з числа осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством, а також:
непрацюючому пенсіонеру, що має стаж роботи на таких підприємствах не менш ніж 10 років на підземних роботах або не менш ніж 20 років на поверхні;
особі, яка отримала інвалідність внаслідок каліцтва або професійного захворювання під час роботи на такому підприємстві;
члену сім'ї загиблого працівника такого підприємства, що отримує пенсію внаслідок втрати годувальника.
с) сума надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит, що повертається платнику податку; продолжение
--PAGE_BREAK--
т) дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів;
ф) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства;
х) прибуток від операцій з майном або інвестиційними активами, який не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями Закону;
ц) сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.
ч) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
будь-якою фізичною особою чи благодійною організацією;
працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [1].
ш) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах «а» «з» підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону [15];
щ) основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося;
є) вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
ю) дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону;
я) сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [15]. Сума перевищення, за її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону [15];
а1) вартість одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків (у тому числі випускникам професійних освітньо-виховних закладів і вищих освітніх закладів I і II рівня акредитації), у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б1) сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
в1) сума, одержувана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
г1) вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону.
д1) сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів.
е1) сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримувана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне страхування, при виконанні таких умов:
при страхуванні життя або здоров'я платника податку факт нанесення шкоди страхувальнику має бути належним чином підтверджений. Якщо страхувальник помирає, сума страхової виплати оподатковується у складі спадщини згідно з пунктом 13.2 статті 13 Закону [15];
при страхуванні майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, розраховану за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків (премій), та має бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або її заміщення у порядку та строки, визначені статтею 15 Закону [15];
при страхуванні цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефіціару), яка оцінюється за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
ж1) сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування, визначена у порядку, встановленому пунктом 9.8 статті 9 Закону [15];
з1) інші доходи, які відповідно до норм Закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав;
и1) доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої): на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); на земельних ділянках, наданих для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках); на земельних ділянках, наданих для ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
3.2 Класифікація витрат фізичних осіб (податковий кредит)
Податковий кредит сума (вартість) витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом [15].
Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:
а) частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 Закону [1];
б) суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
в) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [15], у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Такі витрати включаються:
при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;
при навчанні обох членів подружжя окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання. продолжение
--PAGE_BREAK--
г) суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на:
косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;
операції з переміни статі;
лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування:
лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
клонування людини або її органів;
придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України;
д) суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
при страхуванні платника податку суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [15];
при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення 50 відсотків суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [15], у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
е) суми витрат платника податку із:
штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні;
оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.
ж) Обмеження права на нарахування податкового кредиту
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Платник податку резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
3.3 Класифікація податкових пільг(неоподатковуєма сума з доходів фізичної особи)
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:
а) у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку;
На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги [1]:
у 2004 році у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2005 році у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2006 році у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2007 році у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги.
б) у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми соціальної пільги для платника податку, який:
є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
утримує дитину інваліда I або II групи у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
має троє чи більше дітей віком до 18 років у розрахунку на кожну таку дитину;
є вдівцем або вдовою;
є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;
є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
в) у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми соціальної пільги для платника податку, який є:
особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;
учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;
колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
г) Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги:
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
д) Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:
плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету; продолжение
--PAGE_BREAK--
заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;
заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;
доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Перерахунок та обмеження
1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами «а» «в» підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
3.4 Ставка податку на чистий оподатковуємий дохід
1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 7.3 цієї статті (Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування [1]).
2. Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:
процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);
процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;
інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;
дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;
дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;
дохід, який виплачується управителем фонду фінансування будівництва;
дохід учасника фонду банківського управління;
в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.
3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
4. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього Закону.
3.5 Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом :
1. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону [1].
2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
3. Якщо згідно з нормами Закону [15] окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
4. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Оподаткування доходів, нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом :
1. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
3.6 Форма та порядок обліку доходів та витрат платника податку з доходів фізичних осіб
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон) [1] зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі Книга) згідно з формою табл..2.1 [11].
Ведення Книги здійснюється у такому порядку:
а) Платники податку повинні заводити Книгу самостійно. Книга може мати вигляд, як правило, зошита чи блокнота і купується платниками самостійно.
б) Записи в графах Книги здійснюються безпосередньо платниками податку або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати такі записи, [кульковою або чорнильною ручкою] чітко і розбірливо не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат, які пов'язані з отриманням доходів.
в) Підрахунки відображених у Книзі даних проводяться для цілей заповнення декларації, коли згідно з нормами цього Закону та інших законів таке подання є обов'язковим, або платники податку мають право подати таку декларацію з метою повернення надміру сплачених податків. Суми отриманих доходів, понесених витрат та сплачених (перерахованих) податків відображаються в графах Книги в гривнях.
г) До граф 1 та 2 записуються відповідно дати отримання доходу, понесених витрат, сплати (перерахування) податку, назви та коди за ЄДРПОУ для юридичних осіб, прізвища, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери за наявністю для фізичних осіб, а також їх юридичні і податкові адреси, де платники податку отримували доходи, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, та здійснювали витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу.
д) До граф 3 6 записуються відповідно суми доходів, з яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально, які безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу.
е) У графу 7 записуються суми сплаченого (перерахованого) податку.
ж) Облік документів і відомостей, пов'язаних з правом на отримання податкового кредиту згідно з статтею 5 Закону, платники податку можуть вести в реєстрі документів, записи в якому проводяться в довільній формі.
Фактично понесені витрати, які включаються до складу податкового кредиту, повинні бути підтверджені платниками податку документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарними накладними, іншими розрахунковими документами або договорами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Книга та, за наявності, реєстр документів знаходяться у платників податку та повинні надаватись органам податкової служби на їх вимогу та у межах їх компетенції, визначеної законодавством. продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця 3.1 Книга обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (П.І.Б. платника податку, адреса місця постійного проживання, ідентифікаційний номер) (грн.)
Дата (день місяця, місяць, рік) отримання доходу або понесених витрат
Джерело отриманого доходу або понесених витрат (назва та код за ЄДРПОУ для юридичної особи, П. І. Б. та ідентифікаційний номер для фізичної особи, їх адреси)
Загальний річний оподатковуваний дохід
Сплачено (перераховано) податку
Місячний оподатковуваний дохід
Іноземні доходи
сума доходу
сума витрат
сума доходу
сума витрат
1
2
3
4
5
6
7
3.7 Форма та порядок податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ)
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ (табл..2.2 ) [39] регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі податковий розрахунок) .
Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону [15].
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.
У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.
Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи податкового агента (далі органи державної податкової служби).
Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, повертається податковому агенту.
Реквізити податкового розрахунку, що заповнюються:
1. Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку.
2. Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звітний» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається.
3. Навпроти напису «Порція» працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби.
Таблиця 3.2 – Форма 1 ДФ
Відмітка про одержання (штамп ДПІ)
(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платника податків або ідентифікаційний номер фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності)
Стор.
Форма N 1ДФ
Звітний
Новий звітний
Уточнюючий
юридична особа
фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ______________________________________________________________ (назва юридичної особи чи прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності)
4. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платника податків (юридичної особи) або десятирозрядний ідентифікаційний номер2 фізичної особи податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8).
5. Відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності».
6. «Працювало у штаті» проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності3. продолжение
--PAGE_BREAK--
7. «Працювало за сумісництвом» кількість працівників за сумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правового характеру в звітному періоді;
8. Назва юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, що подає розрахунок.
9. Ідентифікаційний код органу державної податкової служби, куди подається розрахунок, за ЄДРПОУ.
10. Назва органу державної податкової служби, куди подається розрахунок.
11. «Звітний період» відображається арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.
12. У графі 1 «N з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється.
13. У графі 2 "Ідентифікаційний номер" відображається десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку.
14. У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
15. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
16. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована.
17. Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого прибуткового податку в графі 4а та сума перерахованого до бюджету прибуткового податку в графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того, у якій формі або у якій валюті здійснювалося нарахування та виплата доходу.
18. У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.
19. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
20. У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у табл.2.3. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
21. Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов'язковими заповненнями графи 2 "Ідентифікаційний номер".
22. Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
23. У графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу.
24. У графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається дата звільнення фізичної особи з роботи .
25. У графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у табл.2.4 .
26. У графі 9 «Ознака (0, 1)» відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для нового звітного та уточнюючого податкових розрахунків.
27. У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.
28. У кінці податкового розрахунку проставляються: кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок відповідно до підпункту 3.11 не враховується;
Таблиця 3.3 Довідник ознак доходів
Код ознаки доходу
Коротка назва доходу
Початок дії ознаки доходу
Кінець дії ознаки доходу
01
заробітна плата нарахована (виплачена)
01.01.2004
31.12.2004
01
заробітна плата нарахована (виплачена), крім заробітної плати, з якої були перерахування на пенсійний вклад
01.01.2005
02
роялті, у т. ч. одержувані спадкоємцями
01.01.2004
03
страхові внески (страхові премії) за платника податку
01.01.2004
31.12.2004
03
пенсійні внески, страхові внески за платника податку
01.01.2005
04
страхові внески (страхові премії) понад 15 % нарахованої заробітної плати
01.01.2004
31.12.2004
04
пенсійні внески, страхові внески (премії)
01.01.2005
05
страхові виплати відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону
01.01.2004
31.12.2004
06 продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
01.01.2005
44
допомога дітям-сиротам
01.01.2005
45
забезпечення військовослужбовців строкової служби
01.01.2005
46
сума доходу від донорства
01.01.2005
47
вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності
01.01.2005
48
доходи від вторинної сировини та побутових відходів
01.01.2005
49
страхові виплати за договором іншим ніж ДСЖ або НПС
01.01.2005
50
страхові виплати (ДСЖ)
01.01.2005
51
пенсійні виплати (НПЗ)
01.01.2005
52
виплати з пенсійних вкладів (ПВ)
01.01.2005
53
доходи від продажу сільськогосподарської продукції
30.03.2004
54
заробітна плата нарахована (виплачена), з якої провадились перерахування на пенсійний вклад
01.01.2005
55
кошти, які вносяться третьою особою на пенсійний вклад платника
01.01.2005
Таблиця 3.4 Довідник ознак податкових соціальних пільг
Код пільги
Коротке найменування пільги
Початок дії ознаки пільги
Кінець дії ознаки пільги
01
У розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон), встановленій Законом на 1 січня звітного податкового року для доходу, отриманого як заробітна плата, якщо розмір доходу не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень
01.01.2004
02
У розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної у ознаці «01» за правилами пп. 6.1.1 ст. 6 Закону
01.01.2004
03
У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної у ознаці «01» за правилами пп. 6.1.1 ст. 6 Закону
01.01.2004
04
Додаткова у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці «01» за правилами пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону (пільга для платників згідно з пп. «а» «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону)
08.07.2004
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Згідно плануграфіку проведення документальних перевірок за 2005 рік підрозділами контрольно-перевірочної роботи ДПА у Дніпропетровській області проведено 2,7 тис. планових та 13,3 тис. позапланових документальних перевірок.
З урахуванням нових партнерських відносин з платниками податків, кількість планових документальних перевірок зменшено на 25 відсотків.
За підсумками проведених перевірок донараховано 255,2 млн.грн. платежів до бюджету, на 449,5 млн.грн. зменшено збитків платників податків, на 273,9 млн.грн. зменшено заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (загальний результат контрольно-перевірочної роботи склав понад 1 млрд.грн.). За порушення податкового законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 2,8 тис. посадових особи, сума адмінштрафів склала 174,6 тис.грн. До підрозділів податкової міліції області передано 473 справи на суму 549,6 млн.грн. Сплачено в бюджет 139,4 млн.грн. донарахованих сум.
Одним із основних напрямів роботи управління контрольно-перевірочної роботи є відпрацювання підприємств мінімізаторів, які декларують значні суми валових доходів (понад 10 млн.грн.) і при цьому мають низьке (менше 1 відс.) податкове навантаження. За січень – грудень перевірено 973 таких підприємства, донараховано 103,7 млн.грн. продолжение
--PAGE_BREAK--
Крім того проведено 180 комплексних документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність у базових галузях економіки та високорентабельних сферах діяльності, з них 76 – по галузі будівництво, 11 – виробництво електроенергії, 28 – виробництво тютюнових виробів, 56 – транспорту, 8 – виробництво мінеральних добрив. За результатами даних перевірок донараховано 24,4 млн.грн., зменшено збитків на 13,2 млн.грн., зменшено суму ПДВ до відшкодування на 1,1 млн.грн.
З початку року з метою запобігання безпідставного відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість проведено 2026 перевірок підприємств з питань правомірності заявленого по деклараціях податку до відшкодування. Кожною другою перевіркою (1204) встановлені порушення діючого законодавства. Зменшено безпідставно заявлене відшкодування з бюджету на суму 273,9 млн.грн., до бюджету донараховано 67,1 млн.грн. податку на додану вартість разом з фінансовими санкціями.
Проведено понад 11 тис. зустрічних перевірок підприємств щодо повноти та правильності нарахування ПДВ, у ході яких виконано 25,6 тис. запитів податкових органів України. З метою підтвердження правильності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ платниками, що претендують на відшкодування з бюджету, направлено 21,5 тис. запитів на проведення зустрічних перевірок їх основних постачальників та підприємств-посередників по ланцюгу продажу до виробника або імпортера.
Зусилля податкових органів направлені на руйнування схем, які використовують платники з метою несплати податкових зобов'язань та отримання відшкодування ПДВ з бюджету.
Так, протягом 2005 року, зменшено безпідставно заявлене відшкодування ПДВ з бюджету за результатами руйнування наступних схем штучного формування податкового кредиту:
проведення розрахунків векселями– 16,7 млн.грн.;
здійснення передплат без фактичного придбання товару – 18,2 млн.грн.;
продажу нижче ціни придбання– 1,5 млн.грн.;
експорту сумнівної продукції– 6,1 млн.грн.;
приховування обсягів реалізації– 12,6 млн.грн.;
помилки, допущені при складанні податкової звітності– 4,6 млн.грн.;
по товарах та послугах, які не приймають участі в оподаткованих
операціях– 5,4 млн.грн.;
по операціях, звільнених від оподаткування– 1,1 млн.грн.;
відшкодування, заявлене платниками, які зареєстровані як платник ПДВ
менше 12 календарних місяців– 4,8 млн.грн.;
сума податку, фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді– 15,7 млн.грн.;
В області зареєстровано майже 21 тис. реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які належать 11,7 тис. суб’єктів господарювання.
У поточному році органами ДПС області проведено 758 комплексних та понад 4,4 тис. позапланових перевірок з питань дотримання вимог розрахунків із споживачами за готівку (результативність 100 відс.).
Всього за рік по виявлених порушеннях встановленого порядку розрахунків за готівку застосовано на 26,8 млн.грн. фінансових санкцій, на 38,1 тис.грн. адміністративних штрафів.
За результатами проведених документальних перевірок 110 малоприбуткових підприємств донараховано в бюджет 3,3 млн.грн., у т.ч. податку на прибуток – 1222,4 тис.грн., ПДВ – 520,2 тис.грн., штрафних (фінансових) санкцій – 1499,5 тис.грн.
У Дніпропетровській області зареєстровано 79 СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Проведено 131 перевірку (93 перевірки АЗС та 38 позапланових документальних перевірок), застосовано на 970,2 тис.грн. фінансових санкцій.
Проведено 12 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, донараховано 37,3 тис.грн.
В області зареєстровано 5126 СГ, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Загальна сума фінансових санкцій, застосованих в ході 2730 перевірок склала 4,3 млн.грн.
Органами ДПС у Дніпропетровській області за 2005 рік при проведенні перевірок суб’єктів господарювання виявлено 17,9 тис. порушень податкового законодавства. Винесено 9,6 тис. постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян на загальну суму 648,5 тис.грн.
Найбільшу питому вагу від загальної кількості виявлених порушень становлять порушення, пов’язані з відсутністю податкового обліку або веденні його з порушенням установленого порядку, неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків.
За 12 місяців 2005 року складено 5,9 тис. протоколів про адміністративні правопорушення або 34 відс. до загальної кількості. За неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних притягнуто майже 4 тис.грн. громадян – суб’єктів господарської діяльності або 22 відс.
Меншу кількість займають порушення, пов’язанні з неутриманням та неперерахуванням у повній мірі до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. За допущені порушення складено 1070 протоколів або 6 відс.
За порушення порядку здійснення розрахунків зі споживачами із застосуванням РРО (ЕККА) складено 3,4 тис. протоколів або 17 відс. до загальної кількості протоколів про адміністративні порушення.
Внаслідок не придбання одноразових патентів або за порушення термінів їх дії до адміністративної відповідальності притягнуто 185 осіб.
До бюджету надійшло (з урахуванням надходжень по постановах за попередній рік) – 568,8 тис.грн.
Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [36].
Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:
повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;
дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;
узгодженість звітних даних;
послідовність даних у формах звітності;
відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків,
даним, відображеним у звітності;
правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;
правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати
або повернення з бюджету належних сум.
Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.
Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.
Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:
1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;
2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів; продолжение
--PAGE_BREAK--
3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;
4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:
5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;
6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;
7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;
8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.
Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.
4.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків з юридичних осіб, розподіл платників податків за категоріями уваги
З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.
Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:
неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;
максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;
орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;
застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ) і, що ухиляються від сплати податків.
Органи державної податкової служби повинні забезпечити:
своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;
однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.
Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги.
Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.
При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [36]:
1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.
1.2. Податкова поведінка загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.
1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:
Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.
Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).
Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.
Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.
1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.
1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.
1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.
1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.
1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.
1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:
1.10. Сценарій – послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.
1.11. Фіскальна важливість – оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов’язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.
Визначення категорії уваги
СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.
Оцінці не підлягають ліквідовані та зняті з обліку СГ.
Оцінка кожного СГ здійснюється за чотирма критеріями:
а) за індивідуальною податковою поведінкою;
б) за ризиковістю господарювання СГ (за рівнем динамічних та структурних змін господарської діяльності);
в) за фіскальною важливістю;
г) за належністю до галузі та регіону, в якому здійснює діяльність СГ.
Супроводження органами державної податкової служби платників за категоріями уваги полягає у проведенні таких заходів.
Категорія уваги 1 – проведення масовороз’яснювальної роботи з платниками податків, спрямованої на упередження порушень податкового законодавства, а також поліпшення і оновлення технологій, які сприятимуть встановленню партнерських відносин з сумлінними платниками податків.
Категорія уваги 2 – проведення постійного моніторингу діяльності СГ, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність, яка належить до “ризикових” галузей тощо) шляхом проведення кабінетного аудиту.
За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 1 та 2 категорій уваги відповідають підрозділи оподаткування юридичних осіб.
Категорія уваги 3 – здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов’язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).
За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.
За супроводження декларацій платників – фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників – фізичних осіб 3 категорії уваги – підрозділи документальних перевірок фізичних осіб. продолжение
--PAGE_BREAK--
За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.
Категорія уваги 4 – виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.
За супроводження декларацій платників 4ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.
Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.
Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:
виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;
проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;
проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.
4.2 Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридора уваги”
Відповідно до абз. “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Сутність камеральної перевірки полягає в перевірці податкової декларації та інших елементів податкової звітності з ПДВ (додатків, розрахунків експортного чи бюджетного відшкодування, розрахунків коригування, уточнюючих розрахунків) без використання додаткових, не передбачених для подання звітності, документів від платника. При цьому інспектор здійснює:
перевірку правильності заповнення декларації з відповідними додатками до неї, та задекларованих операцій щодо відповідності чинному законодавству;
співставлення показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника;
поглиблений аналіз показників декларації з ПДВ (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності неоподаткованих та оподатковуваних операцій, бартерних операціях у сфері ЗЕД, співставлення розміру податкового кредиту з податковими зобов’язаннями, коригування податкових зобов’язань та кредиту, інші аналітичні операції);
дотримання порядку погашення податкових векселів, взятих на облік податковим органом;
оцінку виконання платником зобов’язань по сплаті цього податку до бюджету.
Поглиблений аналіз здійснюється для декларацій з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), в тому числі тих, в яких до сплати задекларовано нульове значення.
Порядок проведення камеральної перевірки:
перевіряється відповідність форми декларації з ПДВ видам діяльності та обсягам оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) (форма декларації повна чи скорочена);
перевіряється наявність усіх необхідних додатків (перелік обов’язкових додатків додається), правильність заповнення декларації та додатків до неї щодо відповідності чинному законодавству, проводиться методологічна перевірка;
здійснюється поглиблений аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації з ПДВ (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності неоподаткованих та оподатковуваних операцій, бартерних операцій у сфері ЗЕД, співставлення розміру податкового кредиту з податковими зобов’язаннями, коригування податкових зобов’язань та кредиту, інші аналітичні операції);
необхідно детально проаналізувати декларації з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), у тому числі тих, у яких до сплати задекларовано нульове значення, та у разі необхідності формувати письмовий висновок щодо необхідності переведення до вищої категорії уваги.
При віднесенні обсягів до значних слід враховувати:
територіальний фактор;
галузевий фактор;
форму власності СГ;
статус особи (юридична або фізична);
проводиться співставлення показників декларацій з ПДВ з окремими показниками бухгалтерської та фінансової звітності, а також із окремими показниками декларацій про прибуток підприємства / декларацій про доходи з фізичних осіб, розрахунку акцизного збору та розрахунків по інших податках, зборах та обов’язкових платежах;
здійснюється співставлення показників поточної звітності із ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника, а також з наявною інформацією про господарські операції такого платника, що містяться у АРМах “Митниця”, по обробці податкової звітності, “Касові апарати”, базах Державного комітету статистики, Бюро технічної інвентаризації, Державного комітету управління по земельних ресурсах, Міністерства юстиції України;
перевіряється дотримання порядку відображення в декларації із ПДВ податкових векселів та їх погашення.
4.3 Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”
Відомості про віднесення податкової декларації з податку на додану вартість до третьої категорії уваги (“помаранчевого коридору”) надходять до підрозділу контрольно-перевірочної роботи наступним чином:
у результаті проведеного електронного розподілу декларацій на підставі факторів існування податкових ризиків;
на підставі висновку підрозділу оподаткування юридичних осіб.
Підрозділ контрольно-перевірочної роботи щомісячно отримує реєстр платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги та веде такі підреєстри:
підреєстр № 1 – перелік платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги і щодо яких не проведено невиїзного чи позапланового аудиту;
підреєстр № 2 – перелік платників податків, по яких на апеляційному чи судовому узгодженні знаходяться податкові повідомлення-рішення про зменшення задекларованих сум ПДВ.
підреєстр № 3 – перелік платників податків, по яких відшкодування ПДВ підтверджено камеральними перевірками і які підлягають включенню до плану-графіку перевірок протягом року;
підреєстр № 4 – перелік платників податків, по яких проведено невиїзний аудит, планову чи позапланову перевірку, в ході яких опрацьовано причини виникнення наявних факторів податкового ризику.
Підставою для виключення з підреєстру № 1 є включення підприємства до підреєстрів 2, 3, 4, а для виключення з підреєстру № 2 – прийняття остаточного висновку про здійснення відшкодування ПДВ після закінчення процедури апеляційного (судового) узгодження.
Після надходження до підрозділу контрольно-перевірочної роботи електронного реєстру необхідно отримати наступні документи щодо кожного платника окремо:
податкова звітність підприємства на паперових носіях з відповідними додатками та поясненнями за період, що перевіряється;
установчі та реєстраційні документи;
загальні відомості про попередні перевірки;
наявна інформація підрозділів податкової міліції;
інформація з Єдиної інформаційної бази даних (даліЄІБД);
інформація від підрозділів стягнення податкового боргу про наявність заборгованості платника перед бюджетом та форми її погашення; продолжение
--PAGE_BREAK--
інформація про видані СГД податкові векселі.
У випадку передання декларації з іншого коридору на підставі висновку відповідного структурного підрозділу, надається акт камеральної перевірки та інші докази, що підтверджують існування податкових ризиків та необхідність віднесення цієї декларації за даними СПД до “помаранчевого коридору”.
Отримані документи аналізуються, порівнюються з даними, які наявні в інформаційних системах.
Адміністратор (керівник підрозділу контрольно-перевірочної роботи в ДПІ або структурного підрозділу податкового супроводження підприємств СДПІ) проводить розподіл та закріплення декларацій конкретних платників за конкретними працівниками підрозділу.
Працівник підрозділу, за яким закріплено перелік декларацій платників ПДВ, зобов’язаний вивчити податкову, кредитну, фінансову та іншу інформацію з історії платника, ознайомитись із його статутними та реєстраційними документами та провести необхідну аналітичну роботу.
За необхідності отримання додаткової інформації, яка відсутня на рівні ДПІ або регіональної ДПА, але є в базах даних ДПА України, готуються відповідні запити щодо отримання такої інформації.
При застосуванні спеціальних режимів оподаткування здійснюється перевірка показників декларацій з урахуванням особливостей їх заповнення.
До основних напрямків аналітичної роботи належить вивчення інформації про платника податків та вивчення особливостей ведення ним господарської діяльності.
Ця інформація являє собою спеціальним чином підготовлені дані, створені на основі наявної в податкових органах інформації про платника податків.
Інформація про платника включає відомості, отримані як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
Невиїзний аудит проводиться за напрямками, визначеними у п.2.92.14, а також з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 25.11.2002 № 567, яким затверджено Методичні рекомендації з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб).
Проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, що перевіряється.
При роботі з новоствореними підприємствами необхідно враховувати, що існує досить висока ймовірність швидкого припинення їх діяльності, що може бути пов’язано з низькою результативністю фінансово-господарської діяльності або створення його з метою отримання незаконного відшкодування ПДВ чи для участі у схемах щодо відмивання доходів.
Тому при роботі з новоствореними підприємствами значну увагу необхідно приділити вивченню установчих документів, з’ясуванню та аналізу видів і результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мети його створення, галузі та сфери очікуваної діяльності, з’ясуванню відомостей щодо осіб-засновників підприємства, правомірності застосування пільг та ставок податку (0 % та 20 %), правильності обчислення податкових зобов’язань.
Проводиться звірка даних податкових декларацій з ПДВ з електронним реєстром податкових накладних, даних книги придбання товарів (робіт, послуг) та книги продажу товарів (робіт, послуг).
Здійснюється порівняння даних податкових декларацій з ПДВ з відповідними даними декларації по податку на прибуток, установлення розбіжностей та їх обґрунтованість.
Перевіряється правильність визначення доданої вартості для підприємств, які не здійснювали експорту товарів та не є збитковими.
Якісне проведення зазначеного аналізу є можливим за період, що передує періоду, за який надано останню звітність з податку на прибуток (наприклад, звітність надано за 9 місяців, аналіз здійснюється за 1 півріччя, поточний період – 9 місяців, попередній період – 1 півріччя).
За наявності повної узагальненої інформації стосовно підприємств, які здійснюють свою діяльність у подібних із платником економічних, соціальних, природних та геополітичних умовах, особливу увагу слід звертати на відхилення звітних даних платника від аналогічних даних інших платників. Слід звертати увагу на те, що платники в однакових, на перший погляд, умовах можуть мати різні результати діяльності. Два підприємства, які виробляють товар «Х», мають однакову собівартість, ціну та обсяг реалізації і ринок, де реалізується їх продукція, можуть мати різний прибуток.
При звітуванні платником про відсутність діяльності здійснюються заходи щодо встановлення переліку наявних розрахункових рахунків підприємства в установах банків (за даними АРМ “Облік платників”) та направлення запитів до банківських установ для отримання інформації про рух коштів по наявних поточних рахунках платника.
Якщо в результаті аналізу за кількома податковими ризиками виникла необхідність у перевірці окремого питання, яке неможливо перевірити, користуючись наявною інформацію з ЄІБД, з зовнішніх джерел та отриманою від інших органів державної податкової служби, фахівець готує висновок про необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки або включення даного СПД у план-графік документальних перевірок.
Якщо проведеним аналізом встановлено, що податкові ризики, на підставі яких декларація потрапила до “помаранчевого коридору”, не вплинули на визначення суми податкового зобов’язання відповідного періоду, складається висновок про це та передається для розгляду Адміністратору для прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової документальної виїзної перевірки та передачу платника до меншої категорії уваги, а в разі наявності відшкодування ПДВ – висновок про відшкодування ПДВ.
Кінцевим результатом процедури невиїзного аудиту декларацій з ПДВ, які мають від‘ємне значення, є висновок про:
а) передачу декларації до підрозділу, який забезпечує супроводження менш ризикової категорії уваги;
б) підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ (додаток 2);
в) доцільність проведення податкового аудиту з виїздом на місце;
г) необхідність передачі до категорії більш високої категорії уваги.
Якщо проведеним аналізом встановлено наявність водночас таких обставин:
а) платник не здійснює операції з ознаками нетипового експорту;
б) за результатами попередніх 12 податкових періодів сума ПДВ, заявленого платником до відшкодування не зменшувалась за результатами перевірок на суму, яка б перевищувала 5% від заявленого відшкодування;
в) за результатами попередніх 12 податкових періодів платник не пред‘являв судових позовів про стягнення суми ПДВ;
г) платник не заявив ПДВ до відшкодування в сумі, яка перевищує середньомісячну суму відшкодування за попередні 12 податкових періодів на 10%;
д) відомості, які є наявними в податковому органі (база даних АРМ “Митниця”, книги придбання та продажу товарів тощо) дозволяють зробити висновок про те, що відшкодування ПДВ утворилось внаслідок тих самих причин, яке мали місце в раніше перевірених періодах, через взаємовідносини з тими самими контрагентами і при цьому попередніми перевірками підтверджено законність відшкодування ПДВ в цих випадках,
то складається висновок про підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ (додаток 2) та передається для розгляду адміністратору для прийняття рішення щодо відшкодування.
У випадку, якщо відшкодування ПДВ здійснюється за результатами невиїзного аудиту, як визначено у п.3.2, то такий платник в будь-якому випадку підлягає включенню до плану-графіку документальних перевірок протягом року від дати подання декларації за відповідний період.
Для цілей цього Порядку під нетиповим експортом розуміються господарські операції з експорту товарно-матеріальних цінностей, якщо виробником яких не є платник податку, які відповідають одній з таких умов:
а) експортер є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері матеріального виробництва (наприклад, металургійний завод, хлібозавод, сільськогосподарське підприємство тощо), але експортує ТМЦ, виробником якого він не є;
б) середня сума експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником певних ТМЦ в 1,5 рази перевищує середню суму експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником податку інших ТМЦ (в межах податкового періоду);
в) питома вага експорту платником згаданих ТМЦ однієї номенклатури в загальному обсязі експорту платника в поточному звітному періоду вдвічі або більше перевищує питому вагу експорту згаданих ТМЦ в загальному обсязі експорту платника за попередні 12 податкових періодів.
У випадках, інших ніж визначено у п.3.2, декларації, в яких заявлено відшкодування ПДВ підлягають обов‘язковій перевірці (невиїзній а за наявності підстав для її проведення – виїзній).
При цьому:
в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника або в рахунок інших податків, зборів (обов‘язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету, продолжение
--PAGE_BREAK--
в другу чергу – заявлені до відшкодування в рахунок майбутніх платежів і не погашені податковими зобов‘язаннями майбутніх періодів,
в третю чергу – заявлені до відшкодування і погашені податковими зобов‘язаннями майбутніх періодів
Процедури виїзного аудиту податку на додану вартість
1. Проведення документальної перевірки на підставі наданих документів бухгалтерського та податкового обліку, проведення аналізу обсягів реалізації продукції, списання сировини та матеріалів на собівартість виробленої продукції, проведення аналізу цін і ціноутворення (співставлення цін на внутрішньому ринку із світовими), вплив цінового фактора на кінцевий фінансовий результат підприємства. Визначення посадових осіб, що укладали угоди на поставку товарів (робіт, послуг).
2.Перевірка наявності власних офісних, виробничих та складських приміщень або укладених договорів оренди (включаючи транспортні засоби). Проведення інвентаризації залишків товарів, сировини, готової продукції на складах, звірка їх із картками складського обліку, за необхідності проведення опитування матеріально-відповідальних осіб.
3. Проведення аналізу грошових потоків, вивчення джерел надходження коштів (грошових коштів підприємства на рахунках в банківських установах, позикових грошових коштів як в гривнях, так і в іноземній валюті), фінансових вкладень (у межах України та за її межами). Наявність залучених і використаних кредитів, у тому числі іноземних, встановлення подальшого використання валютних коштів, які надійшли від нерезидента в оплату експортних контрактів.
4. Вивчення руху матеріальних та грошових потоків по території України, по операціях зовнішньоекономічної діяльності, наявність розрахунків за товари (роботи, послуги) із залученням “фіктивних” фірм, підприємств, які не звітують; аналіз фінансово-господарської діяльності фірм-посередників, які задіяні в ланцюгах (юридичне та фактичне місцезнаходження, форми та надання звітності до податкових органів, її аналіз).
5. Аналіз форми та порядку проведення розрахунків (бартер, векселя, переуступка вимоги боргу, готівка тощо), дебіторської та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
6. Вивчення порядку транспортування ТМЦ згідно з контрактами (договорами) та фактичного здійснення умов поставки, наявності транспортних документів.
7. Встановлення маршруту проходження вантажу, аналіз угод купівлі-продажу товарів, навантаження, розвантаження та прийому на склад ТМЦ;
8. Вивчення виробника експортованої продукції:
наявність державних дозволів на виробництво певних видів продукції;
собівартість виготовлення готової продукції;
джерела надходження матеріалів та сировини;
вартісні показники одиниці сировини та аналіз рівня цін на аналогічні види на ринку України на момент проведення операції;
аналіз наявності основних фондів (власних або орендованих) щодо їх використання у виробничому процесі, достатньої кількості персоналу необхідної кваліфікації для виконання того або іншого виду робіт;
вивчення питання доцільності виготовлення того або іншого виду продукції та співставлення їх ціни з аналогами, що були імпортовані в Україну.
9. Аналіз доцільності поставки того чи іншого виду продукції, економічної суті проведення господарської операції.
0. Аналіз інформації про споживачів продукції, встановлення можливого факту належності його до пов’язаної з продавцем особи та ін.
11. Визначити повну схему фінансових взаємовідносин у встановленому ланцюгу СПД.
12. Визначення та відбір документів, які в подальшому можуть бути використані як доказ у кримінальному, цивільному і господарському процесах.
13. Встановлення причин виникнення від’ємного значення ПДВ.
Основними причинами виникнення від’ємного значення ПДВ є:
а) операції з вивезення товарів платником податку за межі митного кордону України, які оподатковуються за нульовою ставкою;
б) придбання основних засобів, що підлягають амортизації та використовуються у господарській діяльності платника податку;
в) придбання товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) у великих розмірах;
г) продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість;
д) попередня оплата за ТМЦ, що належить до складу валових витрат.
Якщо від’ємне значення ПДВ виникло у результаті причин, зазначених у пунктах а) в), здійснюється перевірка таких первинних документів:
з експорту товарів – платіжні доручення, експортні контракти, бартерні контракти щодо придбання товарів, призначених на експорт, податкові накладні по цих товарах, митні декларації та довідку з банку про надходження валюти (коштів) на розрахунковий рахунок підприємства. Крім обов’язкової інформації (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість тощо), вказати умови здійснення експорту товарів та порядок переходу права власності на товар. Необхідно направити міжнародний запит на встановлення існування нерезидента та відобразити фактичне надходження валютної виручки;
з придбання основних фондів – договір на придбання основних фондів, податкові накладні постачальників та платіжні доручення щодо оплати цих фондів, акти вводу в експлуатацію основних засобів (журнал–ордер за рахунком 10), технічні паспорти. У випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), необхідно направити запити в реєстраційні органи;
з придбання ТМЦ у великих розмірах – договір на придбання, податкові накладні постачальників та платіжні доручення на їх оплату, а також журнали–ордери по рахунках 20, 22, 23, 25,26,28. Також необхідно з’ясувати наявність складських приміщень (у разі наявності залишків на складі – вказати кількість їх на останню дату звітного періоду, що перевіряється). Якщо у місцях зберігання відсутні відповідні угоди, необхідно вилучити ТМЦ як безхазяйне майно у зберігача, а також провести інвентаризацію у підприємства, що перевіряється.
При одержанні додаткової інформації підрозділ контрольно-перевірочної роботи повинен з’ясувати за допомогою реєстру платників ПДВ, чи вважаються постачальники товарів (робіт, послуг) платниками ПДВ. У разі якщо постачальник не є платником ПДВ, за допомогою відділу правового забезпечення необхідно звернутись до суду про визнання недійсною угоди між СГД та неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ.
Якщо від’ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті г), необхідно з’ясувати доцільність проведення відповідної операції та її пов’язаність з господарською діяльністю СГД. Для цього перевіряється:
період, протягом якого укладались договори на придбання та продаж відповідного товару;
відповідність фактичної ціни (придбання, продажу) ринковій ціні;
відповідність товару, який було (пере)продано за ціною, що нижче ціни придбання, товарам, які зазвичай використовуються у господарській діяльності СГД;
чи проведення розрахунків відбувалось у грошовій формі, чи шляхом передачі векселя або інших видів цінних паперів, чи існує дебіторська (кредиторська) заборгованість після здійснення відповідних господарських операцій;
чи не відбувались взаємовідносини з пов’язаними особами СГД.
Якщо від’ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті д), необхідно перевірити:
чи відбулось відвантаження товару (надання робіт, послуг) у терміни, передбачені договором;
наявність дебіторської заборгованості;
наявність у податкових накладних номенклатури (асортименту) товару (робіт, послуг), за які було здійснено передплату.
4. За необхідності проводяться зустрічні перевірки власними силами або надсилаються запити до органів державної податкової служби у інших регіонах.
Зустрічна перевірка – комплекс заходів, спрямованих на підтвердження того, чи за даними іншої сторони господарської операції підтверджується її здійснення і тотожність відображення операції в обліку контрагентів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Зустрічні перевірки проводяться по ланцюгу з метою визначення платників, якими сплачено до бюджету ПДВ, надмірна сума якого стала причиною виникнення відшкодування, при цьому обов‘язковим перевіркам підлягають суб‘єкти господарювання, в яких перевіряємим платником податку за місяць придбано товарів (робіт, послуг), де сума ПДВ складає:
10,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 200,0 тис. грн.;
20,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 400,0 тис. грн.;
30,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000,0 тис. грн.;
50,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ більше 1000,0 тис. грн.
15. У разі виявлення документальною перевіркою взаємовідносин платника податку із суб'єктами, які мають ознаки “фіктивного підприємництва”, підрозділи, що здійснюють документальні перевірки (відділи податкового супроводження в СДПІ ВПП), у 5денний термін від дня встановлення факту взаємовідносин з такими суб'єктами повідомляють про це підрозділи податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів. Підрозділи податкової міліції встановлюють та перевіряють факти і про результати проведених заходів письмово повідомляють підрозділ, що здійснює документальну перевірку у місячний термін.
Також формується пакет документів, який передається до відділу правового забезпечення для визнання угоди недійсною в судовому порядку.
Рішення Господарського суду про визнання недійсними угоди між СГД буде підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.
За результатами як планових, так і позапланових документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства складається акт документальної перевірки із додатками, в якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта додаються письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1023/7311 (із подальшими змінами та доповненнями), та за формою, встановленою наказом ДПА України від 15.10.2004 р. № 599 «Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок».
Працівник підрозділу, який очолював перевірку, розраховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до чинного законодавства у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та податкових періодів, готує податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протоколи та постанови про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності (крім випадків, коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством).
4.4 Податкова контрольно-слідча робота податкової міліції на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Червоного коридору уваги”
З метою керування та координації процесом супроводження суб’єктів господарювання (далі СГ) категорії уваги 4 (“червоний коридор”) призначається адміністратор:
для районного (міського) рівня – заступник начальника податкової міліції;
для обласного рівня – начальник підрозділу оперативного забезпечення адміністрування податку на додану вартість управління податкової міліції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або його заступник.
Відпрацювання та аналіз СГ, що віднесені до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) здійснюється оперативним складом податкової міліції, підрозділами дослідчих перевірок при необхідності у взаємодії з підрозділами контрольно-перевірочної роботи та підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Для попереднього аналізу інформації щодо СГ, які потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”), на районному (міському) та обласному рівні по письмовому розпорядженню керівника податкової міліції відповідного податкового органу створюються спеціальні робочі групи з числа оперативних працівників та працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Розподіл суб’єктів господарювання за факторами ризику за категоріями уваги здійснюється щомісячно в автоматичному режимі або у ході перевірки.
Інформація про розподілені СГ надходить адміністратору обласного та районного (міського) рівня.
Підставами для відпрацювання СГ є наявність хоча б одного з факторів (комбінації факторів), зазначених у відповідному переліку.
Підставою для віднесення СГ до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) за фактором ризику “За результатами перевірки суб’єкта господарювання виявляється, що він має ознаки фіктивності” є наявність однієї з наступних ознак фіктивності:
СГ зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
СГ взагалі не зареєстровано в органах державної виконавчої влади;
СГ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної виконавчої влади фізичними особами з подальшою передачею його у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісно відсутнім особам, у тому числі і тим, які не мають відношення до фінансовогосподарської діяльності підприємства;
СГ зареєстровано (перереєстровано) та здійснюється фінансово-господарська діяльність без відома та згоди його засновників та посадових осіб;
СГ, місцезнаходження яких встановити не можливо.
Також підставами для віднесення СГ до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) за фактором ризику “За результатами перевірки виявляється, що СГ проводило фінансово-господарські операції з “фіктивним“ суб’єктом господарювання (далі ФСГ) на суму не менше 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян” є наявність інформації у базі даних “ФСГ” щодо контрагента СГ, що перевіряться або цей контрагент має перелічені вище ознаки фіктивності.
Визначаються наступні форми відпрацювання СГ:
моніторинг діяльності СГ, тобто постійний аналіз інформації щодо діяльності СГ та його службових осіб, яка накопичується у історичній довідці та інформації з інших джерел з метою запобігання фактам ухилення від сплати податків та незаконному відшкодуванню ПДВ;
здійснення згідно з чинним законодавством необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань і ухилень від сплати податків, а також незаконного відшкодування ПДВ, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, розшуку зазначених осіб;
перевірка підрозділом дослідчих перевірок;
організація претензійної роботи в судах;
розслідування кримінальної справи.
Відпрацювання може здійснюватись як за однією з вказаних форм, так і комплексно.
Залежно від виду фактора (історичного, або функціонального), згідно якого СГ потрапило до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) останні поділяються на дві групи:
1 група – СГ, що потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) згідно з функціональними факторами (комбінаціями факторів) ризику та потребують відпрацювання у формі збору необхідних матеріалів для організації претензійної роботи в судах або розслідування кримінальної справи. При цьому можуть здійснюватись згідно з чинним законодавством необхідні оперативно-розшукові заходи. СГ 1ї групи виключаються з “червоного коридору” або переводяться до іншого відразу після закінчення їх відпрацювання згідно з функціональними факторами ризику за умови, що за цей час не виникли підстави для переведення СГ до 2ї групи;
2 група – СГ, що потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) згідно з історичними факторами (комбінаціями факторів) ризику (діяльність службових осіб СГ носить характер системних порушень податкового законодавства з ознаками шахрайства) та потребують відпрацювання у формі моніторингу їх діяльності або здійснення згідно з чинним законодавством необхідних оперативно-розшукових заходів. СГ 2ї групи із категорії уваги 4 (“червоний коридор”) можуть перейти у менш ризиковану лише за умови відсутності протягом 12 місяців виникнення нових факторів, що обслуговуються в межах 4ї категорії, та втрати актуальності для даного платника існуючих історичних факторів, що обумовлюють віднесення його до категорії уваги 4 (“червоний коридор”)”.
Історична довідка – це перелік відомостей щодо СГ, які накопичуються в АРМі “Адміністратор”. продолжение
--PAGE_BREAK--
Закінченим відпрацювання СГ вважається за умови:
здійснення усіх необхідних заходів згідно з відповідними інструкціями щодо дій працівників податкової міліції при відпрацюванні відповідного фактора ризику;
повноти відшкодування нанесених збитків;
прийняття рішення по кримінальній справі (слідчим, прокуратурою або судом), яке набрало законної сили;
обґрунтованості задекларованого від’ємного значення ПДВ;
відсутності ознак ухилень від сплати податків та відмивання “брудних” коштів.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ
5.1 Методи валютного регулювання
Згідно Декрету «Про валютне регулювання» [26] та Закону „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” [25] основними методами валютного регулювання в Україні є :
а) встановлення статусу валюти України як єдиного законного засобу платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань ;
б) покупка банками іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів за правилами НБУ, при цьому Національний банк України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.
в) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно Декрету .
г) Здійснення торгівлі іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами юридичними особами тільки через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.
д) Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.
е) Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
ж) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України [3].
з) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
и) Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.
к) Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
5.2 Об’єкти та суб’єкти валютного контролю
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.
Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.
Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті, а також про майно, що підлягає декларуванню.
Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:
здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;
забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.
Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.
Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
5.3 Відповідальність за порушення правил валютного регулювання в Україні
Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;
за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;
за невиконання уповноваженими банками обов'язків передбачених пунктом 4 статті 4 та пунктом 2 статті 13 Декрету, позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;
за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;
за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;
за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету, штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України. продолжение
--PAGE_BREAK--
Адміністративна відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення [5] Стаття 162. Порушення правил про валютні операції Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.
Кримінальна відповідальність згідно КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ [6] Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті :
1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей,
карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах,
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Примітка. 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).
2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
У 2004 році по Дніпропетровській області з питань дотримання вимог валютного законодавства України перевірено 1,2 тис. суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, порушення вимог валютного законодавства України встановлені у 718 випадках. Додатково нараховано 12,2 млн.грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, сплачено до бюджету 9,4 млн.грн.
Постійно проводиться робота щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, які незаконно знаходяться за її межами.
Станом на 01.01.05 валютні цінності за межами України мають 184 підприємства області на загальну суму 23,2 млн.дол. США (без врахування заборгованості ЗАТ з ІІ “ПФК “Єдині енергетичні системи України” у сумі 718,3 млн.дол. США).
З метою попередження порушень валютного законодавства та стимулювання роботи по поверненню в Україну валютних цінностей надані пропозиції щодо застосування до 485 підприємств-порушників (230 резидентів та 255 нерезидентів) спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Станом на 01.01.2005 фактично застосовані санкції до 150 резидентів та 148 нерезидентів.
/>Рис.5.1 Динаміка зниження сум валютних цінностей за кордоном по Дніпропетровській області у 1999 –2004 роках
Завдяки проведеній роботі в Україну за 2004 рік повернуто – 170,2 млн.грн. або 32,1 млн.дол. США.
З питань дотримання вимог валютного законодавства Україниу січні грудні 2005 року перевірено 1048 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, порушення вимог валютного законодавства України встановлені у 463 випадках, донараховано 11,6 млн.грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, до бюджету сплачено 8,8 млн.грн.
Податковими органами області проводиться постійна робота щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, які незаконно знаходяться за її межами. За оперативною інформацією станом на 01.01.06 валютні цінності за межами України мають 166 підприємств області на загальну суму понад 22,5 млн.дол. США (без врахування заборгованості ЗАТ з ІІ “ПФК “Єдині енергетичні системи України”, яка складає 699,7 млн.дол. США).
/>Динаміка суми валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України
Рис.5.2 Динаміка зниження сум валютних цінностей за кордоном по Дніпропетровській області у 1999 – 2006 роках
У 2005 році з метою попередження порушень валютного законодавства та стимулювання роботи по поверненню в Україну валютних цінностей до ДПА України надані пропозиції щодо застосування до 234 підприємств-порушників (126 резидентів та 108 нерезидентів) спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Фактично спеціальні санкції застосовано до 165 підприємств-порушників (82 резидента та 83 нерезидента).
Всього з початку поточного року в Україну повернуто валютних цінностей на суму 248,2 млн.грн. (49,1 млн.дол. США).
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ
Основними напрямами роботи податкових органів з громадськістю у 2005 році було інформування суспільства про:
завдання і результати діяльності органів державної податкової служби;
соціальну значимість добровільної і своєчасної сплати податків до бюджетів усіх рівнів;
заходи, спрямовані на попередження порушень податкового законодавства, які проводяться спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
заходи впливу на керівництво підприємств і організацій, які допускають заборгованість із заробітної плати, сплачують її у розмірах менших, ніж передбачено законодавством;
результати здійснення заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва;
найбільш важливі події в діяльності податкової служби області та факти резонансних злочинів у сфері оподаткування.
Органи державної податкової служби підтримують постійні контакти з друкованими та електронними засобами масової інформації з метою формування позитивної громадської думки щодо сприйняття податкової політики держави та діяльності органів ДПС України. У 2005 році в газетах області опубліковано 1825 матеріалів, засобами радіомовлення оприлюднено 2370 інформацій, у телепередачах – 1510. На веб-сайті облДПА розміщено 1256 матеріалів. В ефір вийшло 46 випусків телепрограми облДПА “Податковий монітор” та 52 випуски радіопрограми “Фінансові новини”.
Проведено 228 тематичних зустрічей керівництва органів ДПС області із головними редакторами та провідними журналістами друкованих видань, телевізійних та радіопрограм, 267 засідань “круглого столу” та 543 зустрічі на підприємствах, 307 заходів з громадськими організаціями, 137 прес-конференцій та брифінгів за участю керівної ланки органів податкової служби області.
Податковими органами області забезпечена можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення. З урахуванням вимог Закону України “Про звернення громадян” та Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення” в усіх 27 державних податкових інспекціях області та в облДПА затверджені графіки особистого прийому громадян керівним складом, створені та об лаштовані громадські приймальні.
За минулий рік через громадські приймальні проведено 1155 особистих прийомів, на яких звернулось 1189 громадян області. До органів ДПС області надійшло майже 2,8 тис. звернень, у тому числі 167 скарг, з яких 53 стосуються недоліків в роботі та протиправних дій працівників органів ДПС області. За результатами розгляду письмових скарг підтвердження наведених фактів встановлено в 13 випадках, з них 2 щодо недоліків в роботі та на дії податківців. продолжение
--PAGE_BREAK--
(Довідково: 4 працівників притягнуто до відповідальності у вигляді суворого попередження, доган, переведення на посаду з меншим обсягом роботи).
У 2005 році продовжено широкомасштабну роз’яснювальну роботу, метою якої є своєчасне інформування платників податків про зміни у податковому законодавстві, доведення податкових роз’яснень і т.ін. Значна увага приділяється питанням роз’яснення необхідності добровільної сплати податків до бюджетів, недопущенню фактів приховування доходів, виплати заробітної плати “у конвертах”, а також по двох відомостях або по фіктивних документах.
З метою підвищення рівня обслуговування платників податків в органах ДПС області розроблені плани заходів “Чергам – НІ”, до ДПІ області направлені 240 наочних матеріалів для оформлення стендів та для використання у роботі з платниками податків.
Спільне вивчення податкового законодавства у 2005 році проводилося в ході 905 семінарів, 263 зустрічей з громадськими організаціями, 407 засідань “круглих столів”. Протягом року надано 1813 відповідей на письмові запити платників, проведено майже 26 тис. усних консультацій, в ЗМІ висвітлено 8,7 тис. матеріалів, випущено 3,8 тис. власної друкованої продукції.
Фахівці податкових інспекцій м. Дніпропетровська щочетверга надають консультативну допомогу починаючим підприємцям у приміщенні консультаційного центру “Паритет” (Виконком Дніпропетровської міської Ради).
Особлива увага приділялась роботі з молоддю. З метою формування свідомості підростаючого покоління щодо податкової культури протягом року проведено 878 різноманітних заходів (лекції, бесіди, ділові ігри) на податкову тематику з учнями загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, студентами вищих навчальних закладів.
7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА РАЙОННОМУ РІВНІ
Інструкцією ДПА України [31] встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі платежі до бюджету).
1. Рознесення даних з первинних документів про нарахування, зменшення, списання, відстрочення або розстрочення сплати сум податкових зобов'язань здійснюється структурними підрозділами органу державної податкової служби у такому порядку:
а). Документи, що підтверджують податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію направляються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні і паперові реєстри. Електронні та паперові (2 примірники) реєстри нарахованих сум передаються підрозділам обліку і звітності для внесення даних (автоматизованого занесення) до карток особових рахунків платників податків. Після рознесення даних один примірник паперового реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.
б). За документами, що підтверджують податкові зобов'язання, ховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, структурні підрозділи, які здійснюють розрахунок сум (донараховують суму) податкового зобов'язання, складають та направляють платнику податку в порядку, затвердженому наказом ДПА України, податкове повідомлення та реєструють його в електронному реєстрі податкових повідомлень. Після закінчення процедури адміністративного оскарження узгоджені податкові зобов'язання із зазначенням терміну сплати вносяться до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії витягу з реєстру. Після рознесення даних один екземпляр витягу з реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.
в). Документи, що надходять від судових органів, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію направляються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні реєстри. Електронні реєстри нарахованих сум передаються підрозділам обліку і звітності для внесення нарахованих сум платежів до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії реєстру. Після рознесення даних один примірник реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.
г). Документи, що є підставою для відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію передаються до підрозділів стягнення податкового боргу для подальшого оформлення відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань. Відомості щодо укладеного договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу, та автоматично вносяться до картки особового рахунку платника.
Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірення повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум у картках особових рахунків.
д.). Документи, передбачені процедурою апеляції та податкового компромісу, є підставою для обліку податкових зобов'язань лише після їх узгодження з платником.
е). Документи, передбачені процедурою банкрутства, введення (припинення) мораторію, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та передаються до підрозділів, що супроводжують процедуру банкрутства, введення (припинення) мораторію, для підготовки переліку проведення операцій, які підлягають виконанню згідно з цим документом, із зазначенням термінів виконання. Підготовлений перелік направляється до структурного підрозділу виконавців проведення операцій (наприклад, припинення нарахування штрафів, прощення, списання, реструктуризація податкового боргу, списання безнадійної заборгованості), у тому числі і до підрозділів обліку і звітності (припинення нарахування пені).
ж). При укладанні мирових угод облік відстрочок та розстрочок здійснюється у порядку, зазначеному у п. 3.4 цієї Інструкції. Списання боргу проводиться у графі «Списано» зворотного боку картки особового рахунку платника.
2. Документами, що підтверджують погашення платником податкових зобов'язань, є:
а). Одержані від органів Державного казначейства України:
відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів технологічних файлів;
звіти про виконання державного бюджету за доходами в розрізі районних відділень за видами надходжень в електронному вигляді;
відомість N 2 розподілу платежів до бюджету, які надійшли на рахунок 3311, в електронному вигляді та її паперова копія;
відомість N 2м розподілу платежів до бюджету, які надійшли на рахунок 3411, в електронному вигляді та її паперова копія;
виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії;
корінець прибуткового документа («повідомлення») про приймання установою банку платежів до державного бюджету готівкою;
копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до державного бюджету, разом з описом до них.
б). Одержані від фінансових органів:
реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету;
копія відомостей про зарахування платежів до бюджету, про розподіл платежів між бюджетами, про повернення надміру сплачених або не відшкодованих сум;
копія розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком;
довідка про суми надходжень до місцевого бюджету за видами платежів;
корінець прибуткового документа («повідомлення») про приймання установою банку платежів до місцевого бюджету готівкою;
копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до місцевого бюджету, разом з описом до них.
в). Одержані Державною податковою адміністрацією України від Державного казначейства України:
відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами (центральний рівень) у вигляді електронних документів технологічного файлу;
звіт про виконання державного бюджету за доходами в розрізі областей в електронному вигляді.
г). Копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), які видані органом місцевого самоврядування платникам податків за платежами до бюджету, приймаються працівником підрозділу обліку, який звіряє відповідність сум, вказаних у копіях квитанцій, із сумами, зазначеними в описі до них та у копіях розрахункових документів про зарахування платежів до бюджету за відповідний період. Дані електронних реєстрів розносяться до особових рахунків платників у порядку, передбаченому АІС.
а). Порядок ведення особових рахунків платників
1. З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. продолжение
--PAGE_BREAK--
2. Картки особових рахунків відкриваються структурним підрозділом органу державної податкової служби (який, у межах своїх функціональних обов'язків, повинен відкрити особові рахунки) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання від структурних підрозділів органу державної податкової служби з обліку платників списків платників.
3. Номерами карток особових рахунків є:
номери особових рахунків юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним кодам і які присвоюються платникам згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 118;
номери особових рахунків фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним номерам і присвоюються платникам згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»;
номери особових рахунків підприємств, що проводять спільну підприємницьку діяльність і яким відкривають особові рахунки за додатковою ознакою, що відповідає реєстраційним (обліковим) номерам Тимчасового реєстру ДПА України.
4. Форма особових рахунків визначається порядком, що встановлюється для обліку платежів на підставі порядків адміністрування (справляння) такого платежу і є обов'язковою при відтворенні особового рахунку на екрані або його друкуванні засобами відповідного програмного забезпечення.
5. Відповідно до умов надходження платежів функціонують такі форми особових рахунків платників:
Таблиця 7.1 Форми особових рахунків платників податків
N
з/п
Форма особового рахунку
Умови надходження платежу:
1
ф. N 3
для здійснення обліку платежів, що надходять авансовими внесками зі щомісячним перерахунком
2
ф. N 4
для здійснення обліку платежів, що надходять авансовими внесками із щоквартальним перерахунком
3
ф. N 6
для здійснення обліку платежів, що надходять щомісячно або щоквартально без здійснення перерахунку авансових внесків
4
ф. N 5
для здійснення обліку податку на додану вартість та відшкодування ПДВ для платників податків юридичних осіб
5
ф. N 5а
для здійснення обліку податку на додану вартість та відшкодування ПДВ для платників податків фізичних осіб
6
ф. N 15
без подання розрахунків
7
ф. N 1А
для ведення обліку конфіскованого майна
8
ф. N 2
без нарахування пені та врахування у сумах податкового боргу
6. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.
На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків (у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати, вид бюджету, код бюджетної класифікації), а також інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок.
Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.
б) Облік нарахованих сум платежів
1. Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:
податкові зобов'язання, самостійно визначені платником;
податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби;
штрафні (фінансові) санкції;
пеня;
проценти за користування податковим кредитом.
2. Порядок нарахування в картках особових рахунків:
а). Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особових рахунках за даними електронних реєстрів нарахованих сум податкової звітності та електронних реєстрів податкових повідомлень, сформованих на підставі даних податкової звітності. Спеціалісти підрозділів обліку і звітності в автоматичному режимі формують реєстри рознесених сум та проводять звірку з реєстрами нарахованих сум. Після звірки та виправлення розбіжностей, якщо такі мають місце, реєстр нарахованих сум податкової звітності передається підрозділу, що його сформував, з відміткою про повноту обліку сум в особових рахунках платників.
Нарахування податкових зобов'язань, що самостійно визначені платником, проводиться у розділі «Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій» за кодами операцій:
нараховано за даними декларації (розрахунку);
нараховано за даними нової (уточненої) декларації (розрахунку), у тому числі:
уточнення даних поточного року;
уточнення даних минулих звітних років (із зазначенням періоду, за який вносилися зміни);
зменшення нарахування:
за декларацією платника податків;
за новою (уточненою) декларацією (розрахунком);
за договором про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань;
за даними про відшкодування.
б). Податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, проводяться у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень в частині сум, узгоджених податкових зобов'язань .
Нарахування податкових зобов'язань, визначених органом державної податкової служби, проводиться в особовому рахунку платника у розділі «Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій» за кодами операцій: продолжение
--PAGE_BREAK--
нарахування основного платежу за актами документальних перевірок;
нарахування основного платежу при виявленні арифметичних помилок;
нарахування основного платежу при виявленні метод помилок;
нарахування штрафних (фінансових) санкцій:
а) за даними платника;
б) за даними органу державної податкової служби.
в). Нарахування сум штрафних санкцій здійснюється у тому самому порядку, що й нарахування податкових зобов'язань, визначених платником та нарахованих (зменшених, списаних) органом державної податкової служби, за даними електронних реєстрів та електронних реєстрів податкових повідомлень в частині штрафних санкцій, які вибираються з реєстру за ознакою та розносяться до особових рахунків платників до розділу розрахунки основного платежу та штрафних санкцій.
г). Нарахування пені здійснюється в особових рахунках платників у розділі «Розрахунки нарахування та сплати пені» за кодами операцій:
автоматичне нарахування пені в особовому рахунку платника;
нарахування пені за актами документальних перевірок у випадках, передбачених чинним законодавством;
автоматичне нарахування пені за сумою сплати пені, що самостійно розрахована платником податків, при частковому погашенні податкового боргу.
д.). Нарахування процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань проводиться в особових рахунках платників у розділі «Проценти за користування відстроченням або розстроченням сплати податкових зобов'язань» .
3. Не проводиться нарахування в особових рахунках платників податкових зобов'язань по платежах, по яких не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок.
Не проводиться нарахування в особових рахунках платників суми пені по неподаткових платежах, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи “Облік податків та платежів” (далі – АІС “ОПП”(ТАХ)). Засобами АІС [25] забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності.
До складу функцій, які автоматизуються, входять:
облік документів бухгалтерської звітності та документів, пов¢язаних з обчисленням податків і платежів;
введення даних про нараховані суми податків і платежів;
облік результатів камеральних та документальних перевірок;
облік відстрочок і розстрочок;
введення та облік даних по реструктуризації платежів;
облік надходжень по податках і платежах;
облік надходжень без наявної сплати (векселі¤взаємозаліки) ведення карток особових рахунків платника по податках і платежах;
облік та формування документів, пов¢язаних з відшкодуванням ПДВ;
контроль за своєчасністю сплати податку та своєчасним поданням документів, пов¢язаних з їх обчисленням;
аналіз стану платіжної дисципліни та нарахування пені за її порушення;
формування довідок, книг, реєстрів по обліку податків і надходжень;
формування повідомлень платнику та платіжних документів;
формування документів по відшкодуванню ПДВ;
формування статистичних звітних документів про результати діяльності державної податкової інспекції;
формування довідок по запитах платника;
закриття фінансового року, відкриття карток особових рахунків платника на наступний рік.
АІС “облік податків і платежів” складається з комплексів задач, структурно зображених на Рис. 7.1:
а) “Нарахування” – який призначений для автоматизації роботи по введенню звітної інформації платників та її камеральної перевірки, введенню даних по нарахованих податках і платежах в картки особових рахунків платників податків, обмін інформацією з іншими автоматизованими системами, інтерфейсного приймання звітності, поданої в електронному вигляді;
б) “Платіжні документи” – який призначений для автоматизації роботи по введенню і коригуванню інформації з платіжних документів платників, формування реєстрів і книг по обліку надходжень;
в) “Ведення карток особових рахунків” який призначений для формування, перегляду та друкування карток особових рахунків платників податків, формування платіжних документів та ведення відповідних журналів, контроль за платіжною дисципліною платників податків, нарахування пені за несвоєчасну сплату податків і платежів;
г) “Облік ПДВ” – який призначений для адміністрування обліку ПДВ, формування висновків на відшкодування податкового кредиту та пені на користь платника, ведення журналів висновків та заяв, введення розпоряджень про зміну сум відшкодування, проведення регламентного підтвердження сум до відшкодування та інші роботи по технологічному процесу проведення відшкодування по ПДВ;
д.) “Реструктуризація та відстрочки” – який призначений для введення даних і формування журналів про реструктуризацію платежів, формування та перегляду карток особових рахунків по реструктурованих платежах, введення даних і формування журналів про розстрочку та відстрочку платежів;
е) “Облік надходжень без наявної сплати” – який призначений для обліку надходжень у вигляді взаємозаліків та векселів;
ж) “Довідки” який призначений для формування довідок про стан платіжної дисципліни, недоїмку, переплату, пеню, загальну заборгованість, надходження та іншої оперативної інформації;
з) “Звітність” – який призначений для формування оперативної та статистичної звітності по ПДВ, взаєморозрахунках, відстрочках і розстрочках, реструктуризації, формування файлів для АІС “Галузь” та T1AR3;
и) “Проведення розрахункових операцій” який призначений для формування довідника щоденних ставок пені по платежах, проведення розрахункових операцій, закриття року, погашення пені з переплат;
к) “Початкова організація баз даних” – який призначений для початкової організації баз даних системи, відкриття і закриття карток особових рахунків платників, коригування сальдо платників по платежах, обмін інформацією про платника з іншими інспекціями, деяких регламентних операцій;
л) “Нормативно-довідкова інформація” – який призначений для формування та супроводження нормативно-довідкової інформації, необхідної для роботи системи;
/>
м) “Системні функції” – який призначений для адміністрування роботи системи та ведення баз даних, моніторингу користувачів, індексації, пакування, архівування та відновлення інформації, аналізу стану баз даних, контролю структури таблиць та версій довідників, контролю цілостності таблиць баз даних, ведення довідників таблиць, полів таблиць та індексів бази даних, конвертації даних з попередніх версій автоматизованих систем обліку податків і платежів.
Рис. 7.1 Основні підсистеми (комплекси задач) АІС “ОПП”
Вхідною інформацією для функціонування системи є:
інформація про платника податків і зборів (реєстраційні дані);
звітні документи платника податків про нараховані суми по податках і платежах; продолжение
--PAGE_BREAK--
платіжні документи платника податків про сплату платежів наявним чи безнаявним засобами;
документи органів державної податкової служби про донарахування чи зменшення платежів по податках і платежах;
документи казначейства і банків про проходження платежів.
Нормативнодовідкова інформація системи складається з довідників:
загальнонаціональних;
відомчих;
системних.
Вихідною інформацією системи є:
картки особових рахунків платників податків;
бухгалтерська звітність;
оперативна та статистична звітність.
Технологічний процес обробки інформації в системі виконується за такими основними положеннями:
обробка інформації проводиться по кожній події в системі;
подіями вважаються: введення нового документу (звітного чи платіжного документу платника, рішення про нарахування платежу по акту документальних перевірок), коригування раніше введеного документу, проведення розрахункових операцій (нарахування пені тощо);
обробка подій базується на файлі відкритої структури, який визначає послідовність дій по обробці подій;
при обробці подій формуються та заносяться в бази даних технологічні операції;
технологічні операції оброблюються за датами їх виникнення;
кожна з технологічних операцій має свій пріоритет, який визначає послідовність обробки у разі виконання декількох операцій за одну дату;
на основі технологічних операцій, зафіксованих в системі, формуються картки особових рахунків платників податків, журнали операцій, бухгалтерська документація по обліку податків і платежів, статистична та оперативна звітність для вищестоячих державних податкових адміністрацій;
при модифікації програмного забезпечення у зв¢язку зі змінами у чинному податковому законодавстві або для розширення функціональних можливостей системи проводиться зовнішнє настроювання системи шляхом внесення доповнення у довідник подій і процедур їх обробки без зміни програмного кода.
З метою організації роботи в системі адміністратором системи створюються окремі автоматизовані робочі місця відповідно до функцій спеціалістів державної податкової інспекції. Створення робочих місць виконується на основі таблиць бази даних, сформованих адміністратором бази даних, в яких визначено групи користувачів і перелік задач і режимів, до яких вони мають доступ.
/>
Рис.7.2 Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМ районної податкової інспекції
АІС “Облік податків і платежів” пов¢язана з такими автоматизованими системами для забезпечення роботи в період промислової експлуатації (рис. 7.2):
“Облік платників податків юридичних осіб“;
“Свідоцтво платника ПДВ“;
“Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“;
“Аудит“;
“Податкова звітність”;
“Звіт”;
“Патенти“;
“Податки фізичних осіб“.
АІС “Облік податків і платежів“ має сумісні таблиці баз даних з автоматизованими системами “Облік платників податків юридичних осіб“, “Свідоцтво платника ПДВ“,“Податкова звітність”,“Звіт”.
АІС “Облік податків і платежів“ імпортує дані з автоматизованих систем “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“.
АІС “Облік податків і платежів“ експортує дані в автоматизовані системи: “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Галузь“, “Державний реєстр фізичних осіб“.
/>
Рис. 7.3 Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМами при імпорті даних
Регламент зв¢язків автоматизованих систем по імпорту даних (Рис. 7.3):
з АІС “Облік платників податків юридичних осіб “ постійний зв¢язок на рівні баз даних;
з АІС “Свідоцтво платника ПДВ“ постійний зв¢язок на рівні баз даних ;
з АІС “Податкова звітність” постійний зв¢язок на рівні баз даних;
з АІС “Звіт” постійний зв¢язок на рівні баз даних;
з АІС “Аудит“ – щоденний імпорт даних по запиту;
з АІС “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“ – щомісячний імпорт даних по платниках ПДВ.
Регламент зв¢язків автоматизованих систем по експорту даних(Рис.2.4) та звітності системи :
в АІС “Галузь“ – щодекадний на рівні файлів даних;
в Державний реєстр фізичних осіб – щоквартальний на рівні файлів даних.
/>
Рис.7.4 Регламент звітності і імпорту даних в АІС “ОПП”
8. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ. ОЦІНКА НАСЛІДКІВ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
8.1 Динаміка законодавчих норм по прибутковому оподаткуванню фізичних осіб в Україні у 1991 – 2006 роках
Прибутковий податок з громадян – резидентів України згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян ”(1992 – 2003 роки)
Відповідно до Декрету [28] оподаткування прибутковим податком доходів громадян здійснювалось за групами або за категоріями платників та залежно від характеру отриманого доходу.
За категоріями платники прибуткового податку розподілялись за наступними ознаками:
робітники та службовці (наймані працівники);
фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
громадяни, які отримують інші доходи.
По характеру доходів платники податків розподіляються на:
доходи, отримані за основним місцем роботи;
доходи, отримані не за місцем основної роботи; продолжение
--PAGE_BREAK--
доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності;
інші доходи громадян;
пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті).
Платниками прибуткового податку є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії.
Доходи за місцем основної роботи – це сукупність доходів, отриманих фізичною особою від юридичних осіб усіх форм власності, з якими громадянин має трудові відносини, з обов'язковим веденням трудової книжки.
Окрім доходів за виконання трудових обов'язків, до сукупного оподатковуваного доходу працівників включаються і інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів цих юридичних осіб своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, зокрема, вартість квартир, рухомого і нерухомого майна, у вигляді подарунків, оплата юридичною особою вартості лікування та утримання працівників у лікувальних закладах тощо.
Доходи, одержані громадянами не за місцем основної роботи, це доходи від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності за виконання разових та інших робіт, здійснюваних за договорами цивільно-правового характеру, доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Оподаткуванню також підлягають доходи громадян від здійснення незалежної професійної діяльності (від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності).
Інші доходи від регулярної діяльності це доходи від:
здавання в оренду або в найм рухомого і нерухомого майна;
збір та/або заготівля і продаж продукції флори і фауни;
Порядок обчислення і сплати прибуткового податку з громадян встановлено Декретом [ 28 ].
Платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів у календарному році.
Об’єктом оподаткування прибутковим податком у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різних джерел в Україні. Об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.
Прибутковий податок з громадян відноситься до прямого виду податку, у результаті чого обкладається податком безпосередньо дохід самого платника. В той же час, у разі отримання платником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, обов'язки по нарахуванню, утриманню, повноті і своєчасності перерахування прибуткового податку з громадян до бюджету покладено на юридичних та фізичних осіб–суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи працівникам.
Проте, якщо з метою отримання доходу громадяни самостійно, від свого імені здійснюють діяльність, то обов'язки щодо своєчасного і повного нарахування прибуткового податку та перерахування його до бюджету покладено саме на таких громадян.
До цієї категорії громадян відносяться фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здавачі в найм нерухомості тощо.
Таблиця 8.1 Ставки прибуткового податку за основним місцем роботи станом на 1994 1997 роки (введення національної валюти гривні)
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход
Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)
Не оподатковується
18 грн. 170 грн.(від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів)
10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
171грн. 340 грн.( від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів )
15 грн.30 коп. + 20 % з суми, що перевищує 170 грн.
341грн. 510 грн. ( від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів )
49 грн.30коп. + 35 % з суми, що перевищує 340 грн.
510 і вище (понад 30 неоподатковуваних мінімумів )
108 грн.80коп. + 50 % з суми, що перевищує 510 грн.
Із сум доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується за ставкою 20 % .
Таблиця 8.2 Ставки прибуткового податку за основним місцем роботи станом на 1998 2003 роки
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход
Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)
Не оподатковується
18 грн. 85 грн.(від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)
10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
86 грн. – 170 грн.(від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)
6 грн.80коп. + 15 % з суми, що перевищує 85 грн.
171грн. 1020 грн.( від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів )
19 грн.55 коп. + 20 % з суми, що перевищує 170 грн.
1021грн. 1700 грн. ( від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів )
189 грн.55коп. + 30 % з суми, що перевищує 1020 грн.
1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів )
393 грн.55коп. + 40 % з суми, що перевищує 1700 грн.
Із сум доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується за ставкою 20 % .
Податок з доходів громадян – резидентів України згідно Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб”(2004 – 2005 роки)
Враховуючи алгоритм нарахування податкової соціальної пільги по Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб” [15] та рівні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановлені у 2004 – 2005 роках Законами України “Про державний бюджет України” [13], в табл. 8.3 – 8.4 розраховані ставки податків у вигляді порівняння з табл.8.2.
Таблиця 8.3 Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2004 році
Мінімальна заробітна плата в місяць продолжение
--PAGE_BREAK--
237 грн.
Прожитковий мінімум на місяць
365 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга
511 грн.
Рівень соціальної пільги
35,55 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход
Ставки і розміри податку
До 511 грн.
13% від різниці суми доходу та соціальної пільги( – 35,55 грн.)
Більше 511 грн./місяць
13 % від суми доходу
Таблиця 8.4 Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2005 році
Мінімальна заробітна плата в місяць
350 грн.
Прожитковий мінімум на місяць
453 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга
634 грн.
Рівень соціальної пільги
87,50 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход
Ставки і розміри податку
До 634 грн.
13% від різниці суми доходу та соціальної пільги( – 87,50 грн.)
Більше 634 грн./місяць
13 % від суми доходу
8.2 Структура та функції структурних підрозділів ДПІ по стягненню податків з фізичних осіб
Стягнення податків з фізичних осіб в районній податкові інспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в ДПІ у Красногвардійському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції [30]:
1.31. Функція “Контрольноперевірочна робота із оподаткування фізичних осіб”
Містить такі процедури:
1.31.1. надання пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податків шляхом здійснення контрольно-перевірочної роботи;
1.31.2. вивчення та практичне впровадження нових інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів з питань адміністрування та здійснення контрольно-перевірочної роботи по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;
1.31.3. виявлення схем ухилень від оподаткування, вжиття заходів щодо їх руйнування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та надання пропозицій з метою удосконалення податкового законодавства;
1.31.4. розробка планів-графіків документальних перевірок суб‘єктів господарської діяльності;
1.31.5. відбір платників податків для документальних перевірок (засобами системи АОД та інформаційно-аналітичної системи податкової служби) за такими критеріями:
тип суб’єкта господарської діяльності (малий, середній, великий);
вид діяльності (промисловість, торгівля і т.інш.);
форма власності, організаційно-правова форма, географічне положення;
тип перевірки (планова, позапланова), визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами;
група податкового ризику;
1.31.6. використання допоміжної зовнішньої інформації;
1.31.7.оцінка комп'ютерного переліку порушників податкового законодавства для остаточного визначення списку для планування документальної перевірки;
1.31.8. повідомлення платників податків про документальні перевірки (не проводиться при проведенні позапланових перевірок);
1.31.9. здійснення документальної перевірки;
1.31.10. оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи), їх передача для введення в систему АОД та до відповідних структурних підрозділів про виявлені об’єкти оподаткування;
1.31.11. застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства;
1.31.12. підбір та комплектування вилучених первинних документів до акта документальної перевірки;
1.31.13. розгляд зауважень платника податків щодо результатів перевірки та /або прийнятих рішень;
1.31.14. здійснення повторних перевірок, контроль за ходом їх проведення;
1.31.15. моніторинг виконання плану-графіка документальних перевірок, аналіз результатів та надання пропозицій щодо його удосконалення;
1.31.16. аналіз причин і оцінка фактів (випадків) порушень законодавства про податки, виявлених у ході документальних перевірок;
1.31.17. надання пропозицій щодо змін об‘єктів перевірки чи перенесення термінів з метою коригування плану-графіка документальних перевірок;
1.31.18. відбір актів документальних перевірок з ознаками кримінальних порушень і передача їх до підрозділів податкової міліції;
1.31.19. передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо її розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
1.31.20. підготовка матеріалів, які розглядаються у судах (господарських судах) щодо визнання угод недійсними або отримання коштів без установлених законом підстав, та участь у судових засіданнях;
1.31.21. складання звітності за документальними перевірками, аналіз результативності контрольно-перевірочної роботи працівників відповідного структурного підрозділу ДПІ;
1.31.22. звернення (за необхідністю) до визначених державою структур за здійсненням бухгалтерської експертизи документів платника; продолжение
--PAGE_BREAK--
1.31.23. обмін інформацією із відповідними структурними підрозділами ДПІ;
1.31.24. взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;
1.31.25. надання відповідей на скарги платників податків;
1.31.26. взаємодія відповідних структурних підрозділів ДПІ та інших контролюючих органів з питань проведення документальних перевірок фізичних осіб;
1.31.27. узгодження плану-графіка проведення документальних перевірок фізичних осіб з іншими контролюючими органами;
1.31.28. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб резидентів і нерезидентів;
1.31.29. здійснення податкового контролю та визначення податкових зобов’язань непрямими методами;
1.31.30. опрацювання та узагальнення матеріалів щодо виявлених схем, способів ухилення від сплати податків та зборів платниками податків – фізичними особами;
1.31.31. підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів;
1.31.32. використання даних інформаційно-пошукових систем (картка платника податку та картка суб‘єкта ЗЕД) при проведенні документальних перевірок;
1.31.33.подання звітності про виконання плану-графіка документальних перевірок суб‘єктів господарської діяльності;
1.31.34. проведення роботи щодо виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
1.31.35. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції, з метою виявлення та забезпечення повного обліку самозайнятих фізичних осіб та їх об’єктів, виробництв, складів тощо, які не перебувають на обліку в органах державної податкової служби та/або не враховуються при визначенні бази оподаткування фізичних осіб.
1.44. Функція “Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел”
Містить такі процедури:
1.44.1.організація та контроль за правильністю нарахувань податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.2. здійснення заходів щодо забезпечення надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел у цілому та по місцевих територіальних радах;
1.44.3.надання відповідей на звернення платників податків, узагальнення звернень та пропозицій з метою підвищення рівня обслуговування платників податків, надання відповідних пропозицій податковому органу вищого рівня;
1.44.4. участь у формуванні прогнозних показників податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.5. участь у формуванні планово-нормативної бази по податках, що сплачують фізичні особи, та визначення бази оподаткування;
1.44.6.підготовка пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податку;
1.44.7.системний аналіз результатів роботи державної податкової інспекції у розрізі:
платників;
оцінки надходжень за шляхами сплати;
динаміки новоствореного податкового боргу;
рівня використання бази оподаткування;
видів та сум пільг, кількості пільг та пільговиків;
моніторинг по податках та кодах бюджетної класифікації та підготовка пропозицій керівництву;
1.44.8.формування аналітичної інформації для передачі податковому органу вищого рівня;
1.44.9. виявлення проблемних питань, які зумовлюють незадовільний стан надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку на промисел та надання пропозицій щодо шляхів їх вирішення, аналіз причин (випадків) порушення податкового законодавства, надання податковому органу вищого рівня пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
1.44.10. впровадження інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів та контроль за їх правильним застосуванням платниками податків;
1.44.11. взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.12.взаємодія із місцевими органами влади, іншими організаціями з питань погашення заборгованості по заробітній платі;
1.44.13. вивчення та аналіз діяльності юридичних та фізичних осіб суб’єктів господарської діяльності, грошових потоків, схем ухилення від сплати до бюджету закріплених податків і зборів та формування відповідної інформації для передачі до податкового органу вищого рівня;
1.44.14. проведення звірок щодо зареєстрованих власників транспортних засобів з відповідними органами, на які покладено їх реєстрацію;
1.44.15.здійснення аналізу неплатників податків, результатів їх фінансово-господарської діяльності та причин неперерахування ними податків;
1.44.16. вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність;
1.44.17.аналіз податкової звітності і податкової інформації щодо податків з фізичних осіб після приймання такої звітності та звірка даних:
за сумами податку з доходів фізичних осіб (форми № 1 ДФ з даними форми № 15);
про доходи, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними форми № 7ДР та наявною інформацією про доходи, отримані за кордоном, тощо;
відомості земельно-кадастрової документації з даними АРМу “ТАХ Земля” про земельні ділянки у власності (користуванні) громадян;
відомості про земельні ділянки, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними АРМу “ТАХ Земля”;
відомості про транспортні засоби, зазначені в деклараціях про доходи фізичних осіб, з отриманою від органів ДАІ МВС України обліковою інформацією про транспортні засоби і їх власників;
декларацій і звітності суб’єктів господарської діяльності з даними банківських установ щодо відкриття (закриття) рахунків і проведених операцій;
декларацій і звітності суб’єктів господарської діяльності з даними Державної митної служби України щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
1.44.18.формування показників зведеної та звітної інформації на базі наявного інформаційного фонду;
1.44.19.накопичення відомостей про доходи фізичних осіб і проведення перерахунків на підставі декларацій;
1.44.20.підготовка пропозицій щодо використання наявних ресурсів інформаційних баз даних;
1.44.21.повідомлення платників про заборгованість по податках та надання додаткових податкових документів; продолжение
--PAGE_BREAK--
1.44.22.формування пропозицій щодо автоматизації процесів адміністрування податків і зборів, забезпечення процесу декларування, інтеграції наявних інформаційних систем для надання податковим органам вищого рівня;
1.44.23.оформлення та видача одноразових патентів і патентів фіксованої сплати прибуткового податку;
1.44.24.підготовка постанов про застосування адміністративних штрафів за несвоєчасне подання форми №1 ДФ (довідки ф. № 8ДР);
1.44.25.взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;
1.44.26. видача та облік свідоцтв про сплату єдиного податку, видача довідок про трудові відносини найманої особи з платником єдиного податку, реєстрація книг обліку доходів і витрат;
1.44.27.формування пропозицій щодо удосконалення методології проведення кампаній декларування отриманих громадянами доходів та надання інформації податковим органам вищого рівня;
1.44.28. участь у проведенні комплексних документальних перевірок юридичних осіб;
1.44.29.участь у тематичних і документальних перевірках; контроль за повнотою та своєчасністю перерахування податку до бюджету;
1.44.30.проведення, у разі необхідності, позапланових документальних перевірок юридичних осіб по податку з власників транспортних засобів;
1.44.31.приймання та обробка річних (податкових) декларацій від громадян, які зобов‘язані або мають право подавати такі декларації згідно із законодавством;
1.44.32. визначення податкового зобов’язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок розрахунків податку з власників транспортних засобів, застосуванні непрямих методів;
1.44.33. взаємодія з структурними підрозділами контрольно-перевірочної роботи, забезпечення податкових зобов’язань, податкової міліції, обліку платників податків з питань адміністрування та забезпечення надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб і податку на промисел;
передача матеріалів за встановленими фактами податкових порушень для подальшої реалізації;
1.44.34. здійснення заходів щодо упередження зростання податкового боргу податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел, контроль за погашенням податкового боргу;
1.44.35. надання безоплатних послуг щодо заповнення річної податкової декларації платникам податків відповідно до запиту платника податку (заявника) у письмовій формі;
1.44.36. перевірка умов правомірності використання платниками пільг по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.37. аналіз динаміки та структури податкового боргу в розрізі податків та платників;
1.44.38. контроль за правильністю проведення річних перерахунків податку з доходів фізичних осіб, за своєчасністю подання, наявністю та повнотою заповнення реквізитів податкових документів платниками;
1.44.39. рознесення податкових документів по особових справах фізичних осіб, вручення платникам податків – фізичним особам платіжних повідомлень щодо сплати податків;
1.44.40.здійснення контролю за дотриманням виконавчими комітетами місцевих територіальних рад порядку прийняття та обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю та повнотою перерахування цих сум до бюджету;
1.44.41. видача довідок громадянам та різним організаціям (відділ субсидій, пенсійний фонд);
1.44.42. підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів;
1.44.43.організація та проведення підготовчих заходів щодо зняття з обліку платників податків – фізичних осіб;
1.44.44. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб резидентів і нерезидентів;
1.44.45. підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів, підготовка повідомлень про надання додаткових податкових документів;
1.44.46. виявлення у процесі здійснення своєї діяльності і передача у встановленому порядку до податкових органів вищого рівня відомостей про сумнівні фінансові операції;
1.44.47. надання інформації податковому органу вищого рівня у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючого органу або органу стягнення недійсним, а також оскарження такого рішення;
1.44.48.проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
1.44.49. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції у цілому та по місцевих територіальних радах, з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників податків податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита та податку на промисел.
8.3 Аналіз структури та динаміки податків з фізичних осіб в ДПІ у Красногвардійському районі за 2003 – 2005 роки
Основними завданнями, поставленими перед податковою службою області Президентом України, Кабінетом Міністрів та місцевими органами самоврядування у 2005 році було забезпечення дохідної частини Державного та місцевих бюджетів, здійснення належного контролю за дотриманням платниками податків податкового законодавства та побудова партнерських відносин з платниками податків за для зміни їх відношення до обов’язку сплачувати податки.
З метою реалізації даних задач ДПА у Дніпропетровській області розроблено нову податкову стратегію, яка визначила основні засади діяльності податкових органів області у 2005 році. Впровадження податкової стратегії дозволило у
2005 році не лише виконати завдання державного та місцевих бюджетів, а й перевиконати їх та додатково залучити до бюджету значні кошти.
Фактичні надходження до Зведеного бюджету Україниза 2005 рік на 72,8 відс. або на 2,9 млрд.грн… перевищують показники минулого року, сума мобілізованих коштів на 3,5 млрд.грн. (66,3 відс.) більша мобілізації 2004 року.
/>
Рис.8.1. Темпи росту надходжень до бюджетів усіх рівнів та обсягів промислового виробництва у 2005 році (у відсотках до відповідних показників 2004 року) по Дніпропетровській області
Досягнення цих результатів – це не лише наслідок кропіткої праці податківців, а й зміна відношення платників податків до оподаткування.
Понад 53 відс. загальної суми мобілізованих до Зведеного бюджету коштів перераховано 15 найкрупнішими підприємствами області, серед яких ВАТ “Криворіжсталь” – до бюджету перераховано 1,5 млрд.грн., або 17 відс. Загальнообласних надходжень, ДП “Придніпровська залізниця” (827,5 млн.грн.), ВАТ “Північний ГЗК” (666,3), ВАТ “Центральний ГЗК” (304,3), ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (210,2 млн.грн.). Значні суми податків отримано від Корпорації НВІГ “Інтерпайп”, ВАТ “Павлоградвугілля”, ВАТ “Інгулецький ГЗК”, ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ “Кривбасзалізрудком”, ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, ВАТ “ДМЗ ім. Петровського”, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ЗАТ “Нікопольський завод безшовних труб “Ніко Т’ЮБ”, УкраїнськоКіпрське ТОВ з ІІ фірма “Байп Ко, ЛТД”.
Загальна сума збільшення у поточному році обсягів перерахувань податків до Зведеного бюджету від цих підприємств перевищує 2,4 млрд.грн.
У розрізі податків протягом 2005 року найбільші суми до Зведеного бюджету України надійшли по:
Таблиця 8.5 Доходи Зведеного бюджету по Дніпропетровській області у 2005 році
податку на прибуток підприємств продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Звітні роки
2002
2003
2004
2005
1. Сума сплаченого комунального податку, грн.
8317,76
5591,3
3777,4
3279,3
2. Розрахункова середньорічна чисельність персоналу, чол.
407
274
185
161
3. Річні витрати фонду заробітної плати, грн.
1 076 503
965 000
752800
1014700
4. Середньорічна місячна заробітна плата, грн.
220,41
290,75
339,1
525,2
5. Сплачена річна сума прибуткового податку підприємством, грн.
143 925
137 288
98 886
115 863
6. Середньомісячна середня сплата прибуткового податку з середньої зарплати, грн.
29,47
41,75
44,54
59,97
7. Податкове навантаження прибуткового податку на заробітну плату в %
13,57%
14,36%
13,1%
11,42%
8. Мінімальний рівень місячної заробітної плати, грн.(грудень)
185
205
237
350
9. Граничний рівень заробітної плати, до якого застосовується податкова пільга, грн./міс
511
634
9. Податкова пільга на середню заробітну плату, грн./міс
17
17
35,55
87,50
Таким чином, для конкретного підприємства ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ», в якого середній рівень заробітної плати не перевищує розміру подвійної законодавчо встановленої заробітної плати в Україні, застосування нового Закону України № 889 “Про оподаткування доходів фізичних осіб” за рахунок зниження податкових ставок та різкого зростання податкової пільги (неоподатковуваної частини заробітної плати) привело до зниження рівня податкового тиску на заробітну плату найманого працівника з 13,5 – 14,3%(2002 –2003роки) до рівня 11,4%(2005 рік).
8.5 Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік
Згідно з „Інструкцією про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб” (ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адміністрації України від 22 вересня 2003 р. N 442 ), яку розроблено на підставі пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон), Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно-правових актів, встановлюється порядок нарахування платником податку податкового кредиту для повернення надміру сплаченого податку.
У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
1.1. Дохід у вигляді заробітної плати дохід, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України.
1.2. Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з:
доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті);
доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу;
доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.
1.3. Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми (дорівнює сумі) загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року. продолжение
--PAGE_BREAK--
Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.
Іноземний дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України.
1.4. Звітний податковий період (податковий рік) проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду (року) та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (року).
1.5. Іпотечний житловий кредит фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу. Правила надання та погашення іпотечного житлового кредиту визначаються Національним банком України.
1.6. Неприбуткові установи і організації, зареєстровані в Україні, установи і організації, які є:
а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України «Про об'єднання громадян», науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;
в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;
г) іншими, ніж визначені у абзаці «б» цього підпункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;
ґ) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
д) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом;
е) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом.
1.7. Об'єкт оподаткування резидента фізичної особи:
загальний місячний оподатковуваний дохід;
чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
іноземні доходи.
1.8. Податкова адреса фізичної особи місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством.
1.9. Податковий кредит сума (вартість) витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.
1.10. Платник податку фізична особа:
резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з України.
Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.
1.11. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають професійно-технічну освіту.
Вищими закладами освіти є:
технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. (Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій).
1.12. Резиденти юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності;
фізичні особи резиденти.
1.12.1. Фізична особа резидент фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
1.13. Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі декларація) документ, що подається платником податку, який:
а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами Закону або інших законів;
б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.
1.14. Страхування вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
1.14.1. Договір страхування письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. продолжение
--PAGE_BREAK--
Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених спеціальним уповноваженим органом у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
1.14.2. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
1.14.3. Страхування життя це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.
1.14.4. Договір довгострокового страхування життя договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності.
1.15. Членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
1.15.1. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
2. Нарахування податкового кредиту
2.1. Платник податку резидент, який має індивідуальний ідентифікаційний номер, має право на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року.
2.2. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в річній податковій декларації.
2.3. Річна податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою на це платником податку. Декларація подається до податкового органу за місцем податкової адреси платника до 1 квітня року, наступного за звітним.
2.4. Платник податку або особа, нотаріально уповноважена платником на заповнення декларації, до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.
2.4.1. Запит платника податку (заявника) щодо заповнення його річної декларації не поширюється на розділ декларації, у якому відображаються відомості щодо нарахування податкового кредиту, оскільки відповідно до підпунктів 2.2 та 2.5 цієї Інструкції безпосередньо платником податку мають бути зазначені підстави для нарахування податкового кредиту і конкретні (документально підтверджені) суми витрат. Зазначені у підпункті 2.5 цієї Інструкції документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
2.4.2. Запит платника податку (заявника) щодо заповнення його річної декларації безпосередньо податковим органом повинен бути здійснений у письмовій формі. При цьому заявник обов'язково має зазначити, у який спосіб податковий орган може проінформувати його про відмову у заповненні його річної декларації (наприклад, надіслати відмову електронною поштою, рекомендованим листом або поінформувати особисто).
2.4.3. За письмовими запитами, які надійшли своєчасно до податкового органу (до 1 березня року, наступного за звітним), може бути прийнято позитивне або негативне рішення (відмова). При цьому інформація (рішення) про відмову податкового органу в заповненні декларації (у спосіб, зазначений заявником у запиті) повинна бути надіслана платнику податку (доведена до його відома) не пізніше 20 березня такого року, тобто у платника податку має бути достатньо часу для самостійного заповнення декларації та її своєчасної подачі до податкового органу. У разі прийняття рішення про задоволення запиту платника спеціальна інформація про це до нього не надсилається.
Податковий орган веде окремий облік запитів у формі спеціального Реєстру запитів платників податку на заповнення їх декларацій податковим органом та окремий Реєстр про відмову податкового органу в заповненні декларації.
2.4.4. Рішення про відмову посадової (службової) особи податкового органу надати послуги щодо заповнення декларації може мати місце лише за таких об'єктивних підстав:
за відсутності необхідної інформації в базах даних податкового органу щодо об'єктів оподаткування конкретного платника податку (заявника) та сплачених до бюджету (утриманих) податків із таких об'єктів, в тому числі внаслідок форсмажорних обставин (обставин непереборної сили);
внаслідок технічної неможливості своєчасно здійснити заповнення, перевірку та узгодження цієї декларації, тобто до закінчення повного циклу обробки декларацій, визначення надміру сплачених сум податку (переплат), які підлягають поверненню (до 1 червня року, наступного за звітним).
2.5. До складу податкового кредиту включаються наведені в пункті 3 цієї Інструкції фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
2.6. Загальна сума нарахованого платником податку податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року як заробітна плата.
Якщо сума нарахованого платником податку податкового кредиту перевищує суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата, податковий кредит надається такому платнику податку в розмірі суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року як заробітна плата.
2.7. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
3. Витрати платника податку, які дозволено включати до складу податкового кредиту
До складу податкового кредиту платник податку резидент має право включити такі витрати, фактично понесені ним протягом звітного податкового року:
3.1. У разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку резидентом як основне місце його проживання, платник податку резидент має право включити до складу податкового кредиту частину фактично сплаченої протягом звітного податкового року суми процентів за таким іпотечним житловим кредитом.
3.1.1. Частина суми процентів, яка включається до складу податкового кредиту платника податку позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за формулою
К = МП / ФП,
де К коефіцієнт;
МП мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок погашення такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
3.1.2. Якщо товариство співвласників житла або житловий кооператив не виконує обов'язків із своєчасного погашення основної суми чи процентів за іпотечним житловим кредитом, то стягнення не може бути спрямовано на житло особи, яка не має заборгованості за основною сумою та процентами з таким іпотечним кредитом, а також на місця загального користування у частині, що припадає на неї.
3.1.3. Продаж підвалів або горищ товариства співвласників житла або житлового кооперативу, надання їх в оренду чи надання права на здійснення будь-яких перебудов чи надбудов (мансард) відбувається у випадку, якщо таке товариство або кооператив відповідно до їх статуту (положення) укладає відповідну цивільно-правову угоду, а за наявності залученого ними іпотечного кредиту за письмової згоди кредитора.
Кошти, отримані за такою угодою, зараховуються на рахунок такого товариства або кооперативу та спрямовуються на погашення основної суми та процентів за іпотечним житловим кредитом, а за відсутності зобов'язань з такого кредиту зараховуються на рахунок особи, яка надає комунальні послуги такому товариству або кооперативу у порядку, визначеному їх керівними органами. продолжение
--PAGE_BREAK--
3.1.4. Право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої у зазначеному вище порядку, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися.
Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
У разі коли подружжя, у спільній сумісній власності яких знаходився об'єкт іпотеки, розлучається, то зазначені строки поширюються на колишнього члена подружжя, у власності якого залишається об'єкт іпотеки, а у разі поділу такого об'єкта між колишніми членами подружжя на кожного такого члена.
Включення до складу податкового кредиту частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, провадиться за наявності у платника податку документів, що свідчать про припинення розрахунків за попереднім іпотечним кредитом або з підстав, зазначених у підпункті 3.1.5 («а» «г») цієї Інструкції.
3.1.5. Платник податку має право відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту, без дотримання зазначених у підпункті 3.1.4 строків, у разі:
а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;
б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням органу місцевої влади у випадках, передбачених законом;
в) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин нездоланної сили (форсмажору);
г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.
3.1.6. Право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за іпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту має особа, яка досягла 18річного віку. Це правило не поширюється на випадки, коли:
а) об'єкт іпотеки перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності подружжя, один з членів якого молодший за віком;
б) за умовами заповіту об'єкт іпотеки передається у спадщину фізичній особі, що має менший вік.
3.1.7. Право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів, фактично сплаченої за іпотечним житловим кредитом, надається одному з членів подружжя, у спільній частковій або спільній сумісній власності якого знаходиться об'єкт іпотеки. При цьому кредитна угода має бути підписаною обома членами такого подружжя, або одним з членів подружжя за наявності нотаріально завіреної довіреності іншого члена подружжя на таке підписання.
Якщо таке подружжя розлучається, то право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів, фактично сплаченої за іпотечним житловим кредитом, має платник податку, у власності якого залишається за домовленістю сторін або за рішенням суду такий об'єкт іпотеки.
3.1.8. Якщо внаслідок розлучення подружжя об'єкт іпотеки поділяється між колишніми членами подружжя, то правом на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом мають обидва колишніх члени подружжя, відповідно до розподіленого між ними обов'язку з погашення суми такого кредиту та процентів за ним, якщо такий розподіл дозволено кредитним іпотечним договором.
3.1.9. Якщо член подружжя, який мав право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, помирає або визнається за рішенням суду померлим чи безвісно відсутнім, то таке право переходить до іншого члена подружжя, починаючи з процентів, сплачених з початку звітного року, на який припадає така смерть або таке рішення суду.
3.1.10. Якщо позичальник бере шлюб після отримання іпотечного житлового кредиту або його частини, то особою, відповідальною за його погашення є такий позичальник, а власність, яка перебуває в іпотеці згідно з договором іпотечного житлового кредитування, не може бути включеною до складу спільної часткової або спільної сумісної власності такого подружжя до повного погашення такого іпотечного житлового кредиту та процентів за ним.
3.1.11. Платник податку достроково позбавляється права на включення частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту у разі втрати ним резидентського статусу, а також при виїзді такого платника податку за межі України на постійне місце проживання (із втратою резидентського статусу або без такої втрати).
3.2. Суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Включення платником до податкового кредиту зазначених сум або вартості майна провадиться за умови наявності в нього відповідних документів, що підтверджують внесення ним сум до благодійних організацій, зокрема таких, як платіжне доручення на безготівкове перерахування благодійних внесків; квитанції банку, відділення зв'язку, неприбуткової організації; довідка працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум таких внесків до неприбуткових організацій із одержуваного ним (платником податку) доходу.
Якщо сума коштів або вартість майна, що були передані у звітному податковому році платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, становить менше двох відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного податкового року, така сума коштів або вартість майна не включається платником податку до податкового кредиту.
Якщо сума коштів або вартість майна, що були передані у звітному податковому році платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, перевищує п'ять відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного податкового року, розмір такого перевищення також не включається платником податку до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 9.7.7 пункту 9.7 статті 9 Закону забороняється надавати благодійну чи спонсорську допомогу органам державного управління та органам місцевої влади або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям чи за їх дорученням третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, державної послуги чи іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі (спрощення її процедури). У разі надання платником такої благодійної допомоги зазначеним органам вона до податкового кредиту не включається.
Платник податку не зобов'язаний доводити податковому органу, що установа (організація), до якої здійснені пожертвування (благодійні внески) коштів (майна), включена до Реєстру неприбуткових установ і організацій. Приналежність конкретної установи (організації) до категорії неприбуткової та її знаходження у Реєстрі неприбуткових установ і організацій встановлюється компетентним працівником податкового органу під час виконання процедур перевірки відповідних платіжних документів, при цьому зазначена процедура є складовою функціональних обов'язків компетентного працівника податкового органу.
3.3. Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Зазначена сума витрат включається платником податку до податкового кредиту у розмірі, визначеному за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підставою для включення платником податку до податкового кредиту сум коштів, сплачених за навчання, є наявність у нього відповідних документів, що підтверджують сплату ним цих сум, наприклад таких, як платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв'язку; або довідка працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу на його навчання або навчання інших членів його сім'ї першого ступеня споріднення до навчальних закладів.
Такі витрати включаються до податкового кредиту:
а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;
б) при навчанні обох членів подружжя окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.
Зазначений у підпункті «а» цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Загальна сума коштів, сплачена платником податку на користь навчального закладу протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового кредиту, не повинна перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового року.
Сума витрат на навчання, що перевищує зазначений розмір, не включається до складу податкового кредиту як платника податку, так і членів його сім'ї.
Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
3.4. Суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. продолжение
--PAGE_BREAK--
До складу податкового кредиту не включаються витрати на:
а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;
ґ) операції з переміни статі;
д) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;
е) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
є) клонування людини або її органів;
ж) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплату вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Компенсація платнику податку витрат на оплату послуг з лікування, що включаються до складу податкового кредиту, здійснюється за умови підтвердження понесених платником податку витрат відповідними розрахунковими документами (платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв'язку; або касовий ордер, інші), що визначають суму таких витрат.
3.5. Суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, тобто розміру, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення 50 відсотків від суми, визначеної у частині «а» цього підпункту, у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону, то гранична сума, зазначена в частині «а» або «б» цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.
(Працедавцем резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку може бути сплачена за такого платника податку сума страхових внесків (страхових премій), що не включається до загального місячного оподатковуваного доходу, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок (премія), але не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень).
Якщо член сім'ї платника податку першого ступеня споріднення самостійно застрахував такі самі ризики за окремим страховим договором, то:
платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суму, визначену у підпункті «б» цього пункту стосовно такого члена сім'ї;
такий член сім'ї має право включити до складу свого податкового кредиту суму страхових внесків (премій), сплачених за таким окремим страховим договором на умовах підпункту «б» цього пункту.
3.6. Суми витрат платника податку із:
штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні;
оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.
4. Обов'язки платника податку та відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку його платнику
4.1. Платник податку зобов'язаний вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплаченого податку, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
4.2. Платник податку зобов'язаний отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку.
4.3. Платник податку зобов'язаний на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
4.4. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється податковим органом у порядку, встановленому законодавством.
4.5. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будьякому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
4.6. Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:
а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;
б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.
4.7. Відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, у розмірі 10 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, у розмірі 50 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4.8. Повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону здійснюється органом державного казначейства за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок.
У тому разі, коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом «а» підпункту 20.4.1 пункту 20.4 статті 20 Закону (підпункт 4.6 цієї Інструкції), така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
4.9. У тому разі, коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування (його частини) всупереч нормам Закону, платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді (господарському суді) без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви (скарги).
5. Прикінцеві положення
5.1. Включення платником податку до податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним кредитом, фактично сплачених та нарахованих ним відповідно до підпункту 3.1 цієї Інструкції, провадиться після набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, але не раніше 1 січня 2005 року.
5.2. Підпункт 3.4 цієї Інструкції набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування. продолжение
--PAGE_BREAK--
5.3. Включення до податкового кредиту витрат у частині недержавного пенсійного страхування (підпункт 3.5 цієї Інструкції) набирає чинності після набрання чинності законом, що регулює питання недержавного пенсійного страхування, але не раніше 1 січня 2005 року.
8.6 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб
Податок з доходів фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. У 2005 році підприємствами області, установами, організаціями та приватними підприємцями перераховано 1579 млн.грн., або 64,4 відс. Загальної суми доходів місцевих бюджетів.
Річні завдання місцевих Рад області по надходженню податку забезпечено на 100,5 відс., додатково надійшло майже 8,5 млн.грн. Завдання по перерахуванню податку з доходів військовослужбовців перевиконано на 12,8 відс., понад план надійшло 5,1 млн.грн.
Протягом року податковою службою області забезпечено стабільні позитивні показники зростання надходжень податку з доходів фізичних осіб (темп росту надходжень – 132,7 відс.). Порівняно з 2004 роком місцеві бюджети отримали на 388,1 млн.грн. більше, державний – на 12,4 млн.грн.
Досягнення цих результатів забезпечив системний підхід до адміністрування податку, впроваджений в усіх держподатінспекціях області, який передбачає здійснення певного комплексу заходів, в залежності від категорії платників податку.
По відношенню до першої категорії (групи) – крупні підприємства гірничо-металургійного комплексу, електроенергетики, вугільної та хімічної промисловості, машинобудування, транспорту (понад 800 тисяч працівників), які прозоро і легально виплачують високу заробітну плату, працюють у правовому полі податковою службою застосовувались звичайні заходи податкового супроводження, включаючи роз’яснювальні заходи, планові перевірки та ін.
До цієї групи віднесено понад 1,5 тис. підприємств області, які виплачують заробітну плату понад 1000 гривень на місяць.
(Довідково: Середньомісячна заробітна плата 365 працівників фірми “Юнікон” становить понад 5,1тис гривень на місяць, 12ти тисяч гірників ВАТ “Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат” – 1700, 56ти тисяч металургів ВАТ “Криворіжсталь” – 1510, 35ти тисяч шахтарів ВАТ “Павлоградвугілля” – 1450 гривень на місяць.)
До підприємств середнього бізнесу (друга група), який на 90 відсотків входить до 65 регіональних та міжрегіональних фінансово-промислових груп, і де працює понад 330 тисяч чоловік із заробітною платою 500600 грн. на місяць, у поточному році був примінений принцип узгодження та контролю виконання бізнес-планів фінансової діяльності, в якому на перше місце було поставлено питання підвищення легальної заробітної плати та наближення її до середньо-обласного рівня.
Як результат – сотні керівників підприємств середнього бізнесу починаючи з ІІ кварталу п.р. офіційно отримують заробітну плату від 20 до 50 тис.грн. за місяць зі сплатою відповідних податків.
(Наприклад: керівник “Транстехсервіс” отримав протягом 2 кварталу п.р.
25 тис.грн. середньомісячної заробітної плати, а у 1 кварталі 300 грн., середньомісячна заробітна плата управлінської ланки фірми “Дніпротехсервіс” – від 30 до 80 тисяч гривень.)
Значна увага податківців у поточному році була звернута на підприємства, які мінімізують сплату податку (третя група),шляхом виплати заробітної плати “у конвертах” або використовуючи найману працю без відповідного оформлення трудових відносин.
Керівників зазначених підприємств систематично заслуховували на засіданнях спеціальних робочих груп в ДПІ області та на засіданнях обласної Комісії по забезпеченню своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат; аналітична інформація щодо діяльності цих підприємств направляється до органів прокуратури; в ході планових документальних перевірок розглядаються питання моніторингу заробітної плати.
Результатом роботи податкових органів на цій ділянці стало зменшення кількості підприємств мінімізаторів заробітної плати з 12 тис. на початок року до 3 тис. на 01.01.06, середньомісячна заробітна плата по області зросла на 37 відс., з 667 до 914 грн., у тому числі у грудні 2005 року – до 1116 грн.
Вже за підсумками ІІІ кварталу п.р. майже 2 тисячі підприємств області довели розмір середньомісячної заробітної плати на своїх підприємствах до 1000 грн. та більше, 609 підприємств сплачують заробітну плату у сумі понад 1500 грн. на місяць.
З початку року організовано та проведено співбесіди з посадовими особами понад 8 тис. підприємств, з яких майже 6 тис. підвищили або зобов’язалися підвищити розмір середньомісячної зарплати до передбаченого законодавством рівня. Підвищено розмір заробітної плати і по працівниках, які мають трудові відносини з 2877 приватними підприємцями області.
Проводилась системна робота з підприємствами та підприємцями, що мають заборгованість по заробітній платі. В результаті проведених заходів 1277 підприємств та 589 підприємців розпочали виплату боргів по заробітній платі, погашено заборгованість на загальну суму 52,6 млн.грн., що сприяло надходженню до бюджету 9,7 млн.грн. податку з доходів фізичних осіб.
З питань приховування доходів фізичних осіб від оподаткування перевірено понад 3,2 тис. підприємств та 629 підприємців, порушення встановлені в 2766 випадках. За матеріалами перевірок донараховано 11,8 млн.грн. податку, штрафних санкцій та пені, до адмінвідповідальності притягнуто 1763 посадові особи та підприємця на суму 135,6 тис.грн.
З платниками податків та громадянами області проводиться масштабна масовороз’яснювальна робота: публікуються матеріали у газетах, два три рази у тиждень керівним складом облДПА висвітлюється дане питання по телебаченню, постійно оновлюється Вебсайт облДПА. За фінансової підтримки облдержадміністрації на вулицях Дніпропетровська, Кривого Рогу, Нікополя розташовано БігБорди із податковою рекламою. Щомісячно проводяться засідання пресклубів, “круглих столів”, семінари, консультації тощо.
В ДПА у Дніпропетровській області налагоджено спеціальну телефонну лінію для спілкування з громадянами з питань порушення підприємствами області податкового законодавства під час виплати заробітної плати.
/>
Рис.8.9 Порівняльна динаміка росту доходів по податкам з фізичних осіб по районам Дніпропетровської області
/>
/>
Рис. 8.10 Динаміка росту податку на доходу фізичних осіб по районам Дніпропетровської області
/>
Рис.8.11 Динаміка зменшення підприємств – “мінімізаторів” заробітної плати по районам Дніпропетровської області
Відомості про надходження інформації про доходи фізичних осіб (за ф.1ДФ) до інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб за 4й квартал 2005 року (станом на 11.03.2006 р.) Дніпропетровська обл.
Код ДПІ
Кількість роботодавців від яких надійшла інформація про доходи ф/о
В тому числі
Кількість фізичних осіб
Cума нарахованого доходу, грн.
Cума нарахованого податку, грн.
Cума виплаченого доходу, грн.
Cума сплаченого податку, грн.
юридичних осіб
СПД
401
227
95
132
13781 продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
1367
611
45178
121961119,91
9593267,09
123308551,37
10133152,66
467
2267
1406
861
34632
82068445,47
6059262,68
80340586,67
5867688,67
481
2353
1214
1139
67365
139721155,52
11779599,13
141348914,26
11736897,98
482
3159
1826
1333
85716
181064537,56
15854657,25
184243384,01
16125742,03
483
1830
847
983
57179
97473780,97
8726193,83
98869041,14
8879816,78
Всього
48741
32393
16348
1573499
4853898869,71
450216863,52
4859703584,52
450588072,7
ВИСНОВКИ
Податок з доходів фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. У 2005 році підприємствами області, установами, організаціями та приватними підприємцями перераховано 1579 млн.грн., або 64,4 відс. загальної суми доходів місцевих бюджетів.
Річні завдання місцевих Рад області по надходженню податку забезпечено на 100,5 відс., додатково надійшло майже 8,5 млн.грн. Завдання по перерахуванню податку з доходів військовослужбовців перевиконано на 12,8 відс., понад план надійшло 5,1 млн.грн.
Протягом року податковою службою області забезпечено стабільні позитивні показники зростання надходжень податку з доходів фізичних осіб (темп росту надходжень – 132,7 відс.). Порівняно з 2004 роком місцеві бюджети отримали на 388,1 млн.грн. більше, державний – на 12,4 млн.грн.
ДПІ у Красногвардійському районі у 2005 році займає одне з перших місць по росту рівня податку на доходди фізичних осіб – 167,8% відносно рівня 2004 року при середнєобласному рівні 132,7 %.
Проведений в роботі аналіз дозволяє констатувати наступну динаміку чисельності платників податків з доходів фізичних осіб у 2003 –2005 роках:
а) В Дніпропетровській області :
зареєстрованих платників податків, які повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб – 91804 у 2003 році, 93326 у 2004 році та 94071 у 2005 році;
з них фактично сплачували податки на доходи фізичних осіб(податкові агенти) – 68886 у 2003 році, 73762 у 2004 році та 79814 у 2005 році;
б) В ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська:
зареєстрованих платників податків, які повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб – 2257 у 2003 році, 2843 у 2004 році та 2583 у 2005 році;
з них фактично сплачували податки на доходи фізичних осіб(податкові агенти) – 1803 у 2003 році, 2592 у 2004 році та 2387 у 2005 році;
Таким чином, основною тенденцією оптимізації наповнення місцевих бюджетів за рахунок податків з доходів фізичних осіб після зниження податкових ставок з 01.01.2004 року є розширення бази оподаткування, тобто „виведення з тіні” виплачуємих обсягів заробітної плати та законодавче регулювання рівней заробітної плати через встановлення мінімального рівня заробітної плати.
Для конкретного підприємства ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ», в якого середній рівень заробітної плати не перевищує розміру подвійної законодавчо встановленої заробітної плати в Україні, застосування з 01.01.2004 року нового Закону України № 889 “Про оподаткування доходів фізичних осіб” за рахунок зниження податкових ставок та різкого зростання податкової пільги (неоподатковуваної частини заробітної плати) привело до зниження рівня податкового тиску на заробітну плату найманого працівника з 13,5 – 14,3%(2002 –2003роки) до рівня 11,4%(2005 рік).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 21 червня 2001 року N 2542 III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801IV)
2. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 16 січня 2003 року N 436IV
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення //від 7 грудня 1984 року № 8073Х(Із змінами і доповненнями станом на 24 червня 2004 року N 1876IV) продолжение
--PAGE_BREAK--
4. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 5 квітня 2001 року N 2341III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України на 15 травня 2003 року N 744IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст. 1016)
5. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 25 жовтня 2001 року N 2768III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 14 грудня 2004 року N 2229IV, ОВУ, 2005 р., N 1, ст. 2)
6. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” // від 25.06.1991 N 1251XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906IV)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну податкову службу в Україні” // від 4 грудня 1990 року N 509XII( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505IV)
8. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 № 2181ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 року N 2711IV )
9. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” // від 22 травня 1997 року N 283/97ВР (станом змін від від 7 липня 2005 року N 2771IV )
10. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV )
11. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат „ // від 5 лютого 2004 року N 1456IV (Дію Закону зупинено на 2004 рік згідно із Законом України від 27 листопада 2003 року N 1344IV, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17 червня 2004 року N 1801 IV, на 2005 рік згідно із Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285 IV, від 25 березня 2005 року N 2505IV)
12. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України станом від 23 червня 2005 року N 2709IV )
13. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про Державний бюджет України на 2005 рік” // Закон України від 25 березня 2005 року N 2505IV цей Закон викладено в новій редакції (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV)
14. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про фіксований сільськогосподарський податок”// від 17 грудня 1998 року N 320XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 грудня 2004 року N 2287IV)
15. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 року N 889IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 року N 2642IV )
16. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік” // від 19 жовтня 2004 року N 2089IV
17. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про рекламу” // Законом України від 11 липня 2003 року N 1121IV цей Закон викладено в новій редакції (із змінами станом від 3 лютого 2004 року N 1407IV)
18. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників поддатків та інших обов'язкових платежів» // 22 грудня 1994 року N 320/94ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 лютого 2003 року N 551IV)
19. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про плату за землю” // від 3 липня 1992 року N 2535XII( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 грудня 2005 року N 3235IV)
20. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” // від 15 травня 2003 року N 755IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 вересня 2005 року N 2919IV)
21. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 року N 889IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 року N 2642IV )
22. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95ВР (Із змінами і доповнення ми, внесеними Законами України станом на 24 жовтня 2002 року N 195IV)
23. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”// 11 липня 1996 року N 313/96ВР (Із змінами станом на від 22 травня 2003 року N 849IV )
24. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801IV)
25. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті” // № 185/94ВР від 23.09.1994 станом змін від 5 лютого 2004 року N 1454IV
26. Декрет Кабміну України “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” // № 1593 від 19.02.1993 в редакції змін від від 16 січня 2003 року N 436IV
27. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 1892 (із змінами станом на 13.12.2001 N 895III)
28. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про прибутковий податок з громадян” // від 26 грудня 1992 року N 1392( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на22 травня 2003 року N 889IV)
29. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про місцеві податки і збори” // від 20 травня 1993 року N 5693 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505IV)
30. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ „ Про організаційну структуру органів державної податкової служби „// Н А К А З від 25 грудня 2004 року № 722
31. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів //(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 N 342)
32. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11 квітня 2003 року N 174)
33. ІНСТРУКЦІЯ про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб / Наказ Державної податкової адміністрації України 22.09.2003 № 442
34. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України // Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 211 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами правління Пенсійного фонду України від 31 січня 2005 року N 31)
35. Про затвердження Податкового роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету // ДЕРЖАВНА ПО ДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ від 22 квітня 2004 року N 232
36. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби // Наказ ДПА України від 23 лютого 2005 року № 78
37. Про затвердження форми податкової декларації по ПДВ та Порядку її заповнення і подання //Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 /Із змінами і доповненнями, внесеними наказому ДПА України від 30.09.2003 № 466
38. Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків //Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 8 серпня 2005 року N 317)
39. Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку //Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року N 451 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України станом від 9 лютого 2005 року N 67 )
40. Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту // Наказ Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 січня 2002 року N 47/20/37/28)
41. Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами // Наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N 624
42. Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування // Постанова КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 18 травня 1999 р. N 836 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 14 липня 2005 року N 575)
43. Про внесення змін до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат // Постанова КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 січня 2005 р. N 59 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2005 року N 423)
44. Про затвердження Податкового роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету // ДЕРЖАВНА ПО ДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ від 22 квітня 2004 року N 232 продолжение
--PAGE_BREAK--
45. Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб // Наказ Державної податкової адміністрації України від 4 грудня 2003 року N 586
46. Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з дохо дів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу // Наказ Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року N 490
47. Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку // Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року N 461
48. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання // Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2003 року N 593)
49. Положення про валютний контроль // Постанова Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року N 49 (станом змін на 29 січня 2003 року N 30)
50. Автоматизована інформаційна система «ОБЛІК податків і платежів». ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС СИСТЕМИ // ДПА України, 1999 2003
51. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. Днепропетровск, “Пороги”, 1998.
52. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.
53. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник. К.: МАУП,2000
54. Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.—355 с.
55. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “ЕльгаН”, 2000.
56. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту) // «Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., № 30, с. 31.
57. Савченко Л. А., Цимбалюк А. В., Капіца В. А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. — 356 с.
58. WWW.LIGAZAKON.COM.UA – Законодавча-довідкова система
ДОДАТКИ
Додаток А
Декларації по податку на прибуток та сплату інших податків підприємством ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» у 2002 – 2005 роках (платник податків ДПІ у Красногвардійському районі)
Таблиця А.1 Реєстраційні дані ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ»
Реєстрацiйнi данi
Код ЄДРПОУ:
00274619
Назва українською мовою:
ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ»
Назва іноземною мовою:
ЗАО «ДНЕПРОПЕТРОВСКИЙ МЕБЕЛЬНЫЙ КОМБИНАТ»
Місце основної реєстрації в органах податкової служби:
466ДПI У КРАСНОГВАРДIЙСЬКОМУ РНI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (КРАСНОГВАРДIЙСЬКИЙ РН М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
Дата основної реєстрації в ДПА:
06.01.2005
Номер основної реєстрації в ДПА:
№6242
Статус:
перебуває на облiку
Ризики
Категорія уваги:
Червона
Має платежі
Код інспекції
Назва інспекції
Дата реєстрації
Номер реєстрації
466
ДПI У КРАСНОГВАРДIЙСЬКОМУ РНI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (КРАСНОГВАРДIЙСЬКИЙ РН М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
06.01.2005
6242
402
СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
10.07.2000
141
467
ДПI У ЛЕНIНСЬКОМУ РНI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (ЛЕНIНСЬКИЙ РН М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
06.01.2005
5083
Стан платника
ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Дата реєстрації в держадміністрації:
12.08.1994
Орган державної реєстрації:
(4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА
Статутний фонд (в грн.):
10051044,00
Орган управління:
(7794)УКРАЇНСЬКI МIЖГАЛУЗЕВI ОБ'ЄДНАННЯ, КОНСОРЦIУМИ, АСОЦIАЦIЇ, АКЦIОНЕРНI ТОВАРИСТВА, ТОРГОВI БУДИНКИ ТА IНШI ОРГАНIЗАЦIЇ, СТВОРЕНI НА ДОБРОВIЛЬНIЙ ОСНОВI
Організаційноправова форма: продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Коригування валових витрат, у тому числі:
(± 05.1 ± 05.2 + 05.3)
05
208100,0
зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)
05.1
самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів
05.2
208100,0
врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості
05.3 К4
Скориговані валові витрати
(04± 05)
06
7402600,0
Сума амортизаційних відрахувань
07К1
509800,0
Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний ()
(± 03 (± 06) 07)
08
189600,0
Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003
09
Прибуток, звільнений від оподаткування
10К5
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі:
(08 09 10)
11
189600,0
за базовою ставкою
11.1
189600,0
за пільговою ставкою*
%
11.2
Нарахована сума податку**, у тому числі:
12
47400,0
за базовою ставкою
12.1
47400,0
за пільговою ставкою
12.2
Зменшення нарахованої суми податку
13К6
4800,0
Податкове зобов'язання звітного періоду**
(12 13)
14
42600,0
Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року
15
27900,0
Сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати)***
16
Сума податку до сплати
(позитивне значення: 14 15 16)
17
14700,0
Таблиця А.7 Перелік сплачених податків за 2004 рік ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» продолжение
--PAGE_BREAK--
Дата звіту
Код інспекції
Вид бюджету
Розділ податку
Параграф податку
Стаття податку
Код бюджетної класифікації
Сальдо на початок року
Нараховано
Сплачено
Переплата
всього
коштами
1.01.2005
402
30
5008
2
50080200
19,55 грн.
468,44 грн.
449,32 грн.
449,30 грн.
0,41 грн.
1.01.2005
402
30
2303
2
23030200
6 320,64 грн.
0,00 грн.
0,00 грн.
0,00 грн.
6 320,64 грн.
1.01.2005
402
30
2303
1
23030100
0,00 грн.
22 491,50 грн.
22 491,50 грн.
22 491,50 грн.
0,00 грн.
1.01.2005
402
30
1603
1
1
16030100
480,16 грн.
0,00 грн.
0,00 грн.
0,00 грн.
0,00 грн.
1.01.2005
402
30
1401
1
14010100
0,00 грн.
213 355,43 грн.
213 399,13 грн.
213 395,18 грн. продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
1 579 042 797
59,07
64,43
1,98
11010100
11010100Податок з доходiв найманих працiвникiв
30 149 481
1 534 174 482
57,01
62,60
1,97
11010200
11010200Податок з доходiв фiзичних осiб суб"єктiв пiдприємницької дiяльностi i незалежної професiйної дiял
172 017
7 881 396
0,33
0,32
2,18
11010300
11010300Податок з доходiв фiзичних осiб на дивiденди та роялтi
132 622
13 139 933
0,25
0,54
1,01
11010400
11010400Фiксований податок на доходи фiзичних осiб вiд зайняття пiдприємницькою дiяльнiстю
769 436
15 277 985
1,45
0,62
5,04
11010600
11010600Подат.з доходiв фiз.ос. як виграшi або призи, отрим. при провед.конкурсiв, розiграшiв, азартних iго
1 632
318 495
0,00
0,01
0,51
11010700
11010700Податок з доходiв фiзичних осiб нерезидентiв
176 220
0,00
0,01
0,00
11011100
11011100Податок з доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi
17 546
8 074 286
0,03
0,33
0,22
11020000
11020000ПОДАТОК на ПРИБУТОК ПIДПРИЄМСТВ
159 222
17 494 888
0,30
0,71
0,91
11020200
11020200ПК на ПРИБУТОК ПIДПРИЄМСТВ i ОРГАНIЗАЦIЙ, що НАЛЕЖАТЬ до КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI
159 222
17 494 888
0,30
0,71
0,91
12000000
12000000ПОДАТКИ НА ВЛАСНIСТЬ
2 549 941
69 907 522
4,82
2,85
3,65
12020000
12020000ПОДАТОК з ВЛАСНИКIВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ та iнших САМОХIДНИХ МАШИН i МЕХАНIЗМIВ
2 549 941
69 907 522
4,82
2,85
3,65
12020100
12020100ПОДАТОК з ВЛАСНИКIВ назем.трансп. засобiв та iнших САМОХIДНИХ МАШИН i МЕХАНIЗМIВ (юр.особи)
1 182 354
39 092 711
2,24
1,60
3,02
12020200
12020200ПОДАТОК з ГРОМАДЯНВЛАСНИКIВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ та iнших самохiдних МАШИН i МЕХАНIЗМIВ
1 364 165
30 736 900
2,58
1,25
4,44
12020400
12020400Податок з власникiв водних транспортних засобiв
3 422
77 912
0,01
0,00
4,39
13000000
13000000ЗБОРИ ЗА СПЕЦIАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСIВ
9 466 729
473 736 232
17,90
19,33
2,00
13010000
13010000ЗБIР ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЛIСОВИХ РЕСУРСIВ ТА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДIЛЯНКАМИ ЛIСОВОГО ФОНДУ
55 163
0,00
0,00
0,00
13010200
13010200Збiр за спец.використання лiсових ресурсiв мiсцевого значення та користування зем.дiлянками лiс.фонд
55 163
0,00
0,00
0,00
13020000
13020000ЗБIР за СПЕЦIАЛЬНЕ водокористування
34 327
0,00
0,00
0,00
13020200
13020200ЗБIР за СПЕЦIАЛЬНЕ водокористування мiсцевого значення
34 327
0,00
0,00
0,00
13030000
13030000ПЛАТЕЖI ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
2 538 355
0,00
0,10
0,00
13030200
13030200ПЛАТА за КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ МIСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
2 538 355
0,00
0,10
0,00
13050000
13050000ПЛАТА за ЗЕМЛЮ
9 466 729
471 177 041
17,90
19,23
2,01
13050100
13050100ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК З ЮРИДИЧНИХ ОСIБ
6 433 368
311 640 687
12,16
12,72
2,06
13050200
13050200ОРЕНДНА ПЛАТА З ЮРИДИЧНИХ ОСIБ
2 282 112
132 385 524
4,32
5,40
1,72
13050300
13050300ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК З ФIЗИЧНИХ ОСIБ
306 027
8 737 757
0,58
0,36
3,50
13050500
13050500ОРЕНДНА ПЛАТА З ФIЗИЧНИХ ОСIБ
445 223
18 413 073
0,84
0,75
2,42
14000000
14000000ВНУТРIШНI ПОДАТКИ на ТОВАРИ та ПОСЛУГИ
3 283 813
87 484 835
6,21
3,57
3,75
14060000
14060000ПЛАТА за ЛIЦЕНЗIЇ на ПЕВНI ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI
1 187 020
28 435 481
2,24
1,16
4,17
14060100
14060100ПОДАТОК на ПРОМИСЕЛ
2 265
144 711
0,00
0,01
1,57
14060900
14060900Плата за держ.реєстрацiю, крiм плати за держ.реєстр. суб'єктiв пiдприємн. дiяльностi
3 802
0,00
0,00
0,00
14061100
14061100ПЛАТА за ЛIЦЕНЗIЇ на ПРАВО РОЗДРIБНОЇ ТОРГIВЛI АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ та ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ
1 184 755
28 286 968
2,24
1,15
4,19
14070000
14070000ПЛАТА за ТОРГОВИЙ ПАТЕНТ на деякi ВИДИ ПIДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI
2 096 792
59 049 354
3,96
2,41
3,55
14070100
14070100ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн. роздрiбної торгiвлi, сплачена ФIЗИЧН.ОСОБАМИ
210 942
5 285 537
0,40
0,22
3,99
14070200
14070200ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн. роздрiбної торгiвлi, сплачена ЮРИДИЧ.ОСОБАМИ
403 492
7 414 928
0,76
0,30
5,44
14070300
14070300ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ОПЕРАЦ. з ТОРГIВЛI ГОТIВКОВИМИ ВАЛЮТН. цiнностями
776 634
0,00
0,03
0,00
14070500
14070500ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ОПТОВОЇ ТОРГIВЛI сплачена ФIЗИЧН.ОСОБАМИ
8 463
109 386
0,02
0,00
7,74
14070600
14070600ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ТОРГ.ВИРОБН.ДIЯЛЬН.(ГРОМАД.ХАРЧ.) СПЛАЧЕНА ФiЗИЧН.ОСОБАМИ
116 425
1 389 701
0,22
0,06
8,38
14070700
14070700ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ОПТОВОЇ ТОРГIВЛI, СПЛАЧЕНА ЮРИД. ОСОБАМИ
116 412
2 058 681
0,22
0,08
5,65
14070800
14070800ПЛАТА за придбан.ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ТОРГ.ВИРОБН.ДIЯЛЬН.(ГРОМАД.ХАРЧ.) СПЛАЧЕНА ЮРИДИЧ.ОСОБАМИ
58 150
1 133 187
0,11
0,05
5,13
14070900
14070900ПЛАТА за придбан.ПIЛЬГОВОГО ТОРГОВ.ПАТЕНТУ на здiйсн.ТОРГIВЕЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
775
28 234
0,00
0,00
2,74
14071000
14071000ПЛАТА за придбан.КОРОТКОТЕРМIНОВОГО ТОРГОВОГО ПАТЕНТУ НА ЗДIЙСНЕННЯ ТОРГIВЕЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
1 200
14 105
0,00
0,00
8,51
14071300
14071300ПЛАТА за придбан. ТОРГ.ПАТЕНТУ НА ЗДIЙСН.ДIЯЛЬН. З НАДАННЯ ПОБУТОВИХ ПОСЛУГ, СПЛАЧЕНА ФIЗИЧН.ОСОБАМИ
100
28 253
0,00
0,00
0,35
14071400
14071400ПЛАТА за придбан. ТОРГ.ПАТЕНТУ НА ЗДIЙСН.ДIЯЛЬН. З НАДАННЯ ПОБУТОВИХ ПОСЛУГ, СПЛАЧЕНА ЮРИДИЧ.ОСОБАМИ
51 547
730 206
0,10
0,03
7,06
14071500
14071500Плата за придбання торг.патентiв пунктами продажу нафтопродуктiв (автозаправними станц., заправними)
32 063
794 288
0,06
0,03
4,04
14071700
14071700Плата за придбан. торг.патенту на здiйсн. операцiй з надан. послуг у сферi ГРАЛЬН. БIЗНЕСУ спл ЮР.ОС
35 591
32 904 871
0,07
1,34
0,11
14071800
14071800Плата за придбан. торг.патенту на здiйсн. операцiй з надан. послуг у сферi ГРАЛЬН. БIЗНЕСУ спл ФIЗ.О
1 061 634
6 381 342
2,01
0,26
16,64
16000000
16000000IНШI ПОДАТКИ
6 056 103
149 728 673
11,45
6,11
4,04
16010000
16010000МIСЦЕВI ПОДАТКИ i ЗБОРИ
1 459 998
42 042 246
2,76
1,72
3,47
16010100
16010100ПОДАТОК з РЕКЛАМИ
52 459
1 107 393
0,10
0,05
4,74
16010200
16010200КОМУНАЛЬНИЙ ПОДАТОК
322 777
17 024 230
0,61
0,69
1,90
16010400
16010400ЗБIР за ПРИПАРКУВАННЯ АВТОТРАНСПОРТУ
84 471
1 740 070
0,16
0,07
4,85
16010500
16010500РИНКОВИЙ ЗБIР
968 247
20 904 799
1,83
0,85
4,63
16010600
16010600ЗБIР за ВИДАЧУ ОРДЕРА на КВАРТИРУ
390
18 269
0,00
0,00
2,14
16010700
16010700КУРОРТНИЙ ЗБIР
22 599
0,00
0,00
0,00
16011100
16011100ЗБIР за ПРАВО ВИКОРИСТАННЯ МIСЦЕВОЇ СИМВОЛIКИ
968
0,00
0,00
0,00
16011300
16011300ЗБIР за ПРАВО ПРОВЕДЕННЯ МIСЦЕВИХ АУКЦIОНIВ, КОНКУРСНОГО РОЗПРОДАЖУ i ЛОТЕРЕЙ
1 150
0,00
0,00
0,00
16011500
16011500ЗБIР за ВИДАЧУ ДОЗВОЛУ на РОЗМIЩЕННЯ ОБ'ЄКТIВ ТОРГIВЛI ТА СФЕРИ ПОСЛУГ
31 654
1 207 819
0,06
0,05
2,62
16011600
16011600ЗБIР з ВЛАСНИКIВ СОБАК
14 950
0,00
0,00
0,00
16030000
16030000ПОДАТКИ, НЕ ВIДНЕСЕНI до IНШИХ КАТЕГОРIЙ
88 547
0,00
0,00
0,00
16040000
16040000ФIКСОВАНИЙ СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК
11 056 799
0,00
0,45
0,00
16040100
16040100Фiксований сiльськогосподарський податок, нарахований пiсля 1 сiчня 2001 року
11 056 799
0,00
0,45
0,00
16050000
16050000ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ СУБ'ЄКТIВ МАЛОГО ПIДПРИЄМНИЦТВА
4 596 105
96 541 081
8,69
3,94
4,76
16050100
16050100ЄДИНИЙ ПОДАТОК НА ПIДПРИЄМНИЦЬКУ ДIЯЛЬНIСТЬ З ЮРИДИЧНИХ ОСIБ
2 011 289
43 214 848
3,80
1,76
4,65
16050200
16050200ЄДИНИЙ ПОДАТОК НА ПIДПРИЄМНИЦЬКУ ДIЯЛЬНIСТЬ З ФIЗИЧНИХ ОСIБ
2 584 816
53 326 233
4,89
2,18
4,85
20000000
20000000НЕПОДАТКОВI НАДХОДЖЕННЯ
23 973
1 878 393
0,05
0,08
1,28
21000000I
21000000ДОХОДИ вiд ВЛАСНОСТI та ПIДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI
20 579
1 325 357
0,04
0,05
1,55
21010000
21010000Чна приб.(доходу) госп.органiзацiй, що вилуч.до бюдж.та дивiд, нарах. на акцiї госп.тов з держвласно
20 569
1 305 292
0,04
0,05
1,58
21010300
21010300Част.приб.(доходу) госп.орг.(якi нал.до комун.власн., або у стат.фонд.яких є частка ком.влас), що вил
20 569
1 305 292
0,04
0,05
1,58
21080000
21080000IНШI НАДХОДЖЕННЯ
10
20 065
0,00
0,00
0,05
21080500
21080500Iншi надходження
10
20 065
0,00
0,00
0,05
23000000
23000000НАДХОДЖЕННЯ вiд ШТРАФIВ та ФIНАНСОВИХ САНКЦIЙ
1 759
180 344
0,00
0,01
0,98
23030000
23030000АДМIНIСТРАТИВНI ШТРАФИ та IНШI САНКЦIЇ
1 759
180 344
0,00
0,01
0,98
23030300
23030300Адмiнiстративнi штрафи та iншi санкцiї
1 759
180 344
0,00
0,01
0,98
24000000
24000000IНШI НЕПОДАТКОВI НАДХОДЖЕННЯ
1 636
372 693
0,00
0,02
0,44
24060000
24060000IНШI НАДХОДЖЕННЯ
1 636
372 693
0,00
0,02
0,44
24060300
24060300IНШI НАДХОДЖЕННЯ
1
333 361
0,00
0,01
0,00
24060800
24060800Надходження вiд збору за проведення гастрольних заходiв
1 634
39 332
0,00
0,00
4,15
50000000
50000000ЦIЛЬОВI ФОНДИ
104 580
71 542 408
0,20
2,92
0,15
50080000
50080000Збiр за забруднення навколишнього природнього середовища
104 580
71 542 408
0,20
2,92
0,15
50080100
50080100Надходження коштiв вiд енергопiдприємств до Держ. фонду охорони навколишнього природного середовища
18 657 350
0,00
0,76
0,00
50080200
50080200Iншi збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навкол.середовища
92 691
52 586 306
0,18
2,15
0,18
50080300
50080300Надходження вiд сплати збору за забруднення навколишинього природнього середовища фiз.особами
11 889
298 753
0,02
0,01
3,98
99999999
99999999ВСЬОГО
52 887 095
2 450 815 748
100,00
100,00
2,16 продолжение
--PAGE_BREAK--