--PAGE_BREAK--Адміністрування збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Платниками збору є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих в межах території України родовищах. Об’єктом обчислення збору є обсяг видобутих корисних копалин та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин.
Надрокористувачі, які проводять видобуток корисних копалин на родовищах, розвідку яких вони виконували частково власним коштом, збір обчислюють із застосуванням до нього відповідних коефіцієнтів для тих родовищ, де виконано:
— загальні й детальні пошукові роботи та попередню розвідку коштом державного бюджету, а детальну розвідку власним коштом – 0,6;
-дорозвідку запасів корисних копалин власним коштом – 0,6;
— загальні й детальні пошукові роботи коштом державного бюджету, а попередню й детальну розвідку власним коштом – 0,4;
— загальні й пошукові роботи частково коштом державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку власним коштом – 0, 2.
Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, то збір обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,2.
Податковий звітний період – календарний квартал. Розрахунок збору (додаток К) подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем податкового звітного кварталу. Збір справляється від дати видобутку корисної копалини і сплачується протягом 50 календарних днів, наступних за останнім днем податкового звітного періоду (кварталу) за місцем податкової реєстрації платника (або протягом 10 календарних днів, наступних за останнім граничним днем подання Розрахунку).
Збір вноситься авансовими платежами до 20 числа першого місяця кварталу і до 20 числа третього місяця кварталу в розмірі третини суми збору, визначеного в попередньому розрахунку. Збір в повному обсязі сплачується до Державного бюджету України.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
Даний збір справляється на підставі Законому України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-ХП. Це загальнодержавний податок. Нормативи збору затверджені постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303 “Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 21.07.05 р. № 626).Збір встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище і розміщення відходів. Платники збору: СПД незалежно від форм власності, в т.ч. їх об’єднання, філії та інші відокремлені підрозділи, бюджетні, громадські та інші підприємства, постійні представництва нерезидентів, а також громадяни, які здійснюють на території України викиди і скиди забруднюваних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів. Об’єкти справляння збору: для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюваних речовин, які викидаються в атмосферу або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, а для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, внаслідок спалення яких утворюються забруднювальні речовини.
Щорічні розрахунки збору (додаток К-1 ) на наступний рік (прогнозні) подаються платниками до ДПІ за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки до 1 липня поточного року. Платники щокварталу складають розрахунки збору за встановленою формою та подають до ДПІ в терміни, передбачені Закономодавством для квартальної звітності.
Так, граничний термін подання розрахунку збору за 1 квартал 2009 р. – 10.05.09 р., а граничний термін сплати – 20.05.09р.
Виходячи з діяльності даного відділу можна показати аналіз надходжень по даному податку. Отже, виконання прогнозних показників МФУ (ДПАУ) та КМДА по мобілізації надходжень до Зведеного бюджету України за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:
Надходження по екологічних та ресурсних платежах:
2006 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 270539 грн.
геологорозвідувальні роботи – 35386 грн.
забруднення навколишнього середовища – 1571689 грн.
2007 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 448048 грн.
геологорозвідувальні роботи – 50764 грн.
забруднення навколишнього середовища – 2204111 грн.
2008 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 623475 грн.
геологорозвідувальні роботи – 59010 грн.
забруднення навколишнього середовища – 2716748 грн.
1 кв. 2009 року: плата за спец. використання водних ресурсів — 141045 грн.
геологорозвідувальні роботи – 10040 грн.
забруднення навколишнього середовища – 582895 грн.
7. Фіскально-адміністративні аспекти місцевих податків та зборів
Контроль за справлянням місцевих податків і зборів покладено на Управління ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів. Це Управління є одним із структурних підрозділів Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва. Він підпорядкований безпосередньо начальнику Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.
Управління у своїй роботі керується наступними нормативними документами: Закономом України “Про систему оподаткування”; Закономом України № 2181; Декретом КМУ “Про місцеві податки і збори”; Положенням про порядок справляння місцевих податків і зборів, затверджені місцевими органами влади; Наказами ДПА України щодо затвердження форм розрахунків місцевих податків і зборів.
Аналізуючи надходження по місцевим податкам і зборам, що встановлені і справляються у Святошинському районі м. Києва, можна сказати, що надходження по цим податкам становлять 2,76% від усіх податкових надходжень за 2008 — й рік, тобто частка місцевих податків є незначною.
Комунальний податокстягується з юридичних осіб, крім бюджетних організацій, планово – дотаційних та сільськогосподарських підприємств, які подають розрахунок комунального податку (додаток Л ). Граничний розмір податку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) в місяць за кожного середньоспискового працівника.
Податковий контроль здійснюється, як правило, щомісячно по мірі надходження звітності і сплати комунального податку. При проведені такого контролю основна увага приділяється правильності визначення середньоспискової чисельності працівників, оскільки саме вона є базою оподаткування.
При перевірці правильності нарахування та своєчасності сплати податку з реклами підприємствами, основним видом діяльності який є надання послуг з реклами, податковими інспекторами — ревізорами перевіряються наступні документи: статут підприємства, бухгалтерські звіти та реєстри, договори та акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки банку.
Об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами (без ПДВ). При виконанні робіт власними силами, об’єктом оподаткування є вартість фактично вироблених витрат на її виготовлення і розміщення (додаток Л-1 ).
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення всіх видів одноразової реклами; 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час і 0,3 % за рекламу товарів народногоспоживання довгострокового користування.
Збір за право використання місцевої символікиздійснюється при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт з комерційною метою (додаток Л-2 ) .
Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб – 0,1 % вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, — 5 НМДГ на рік.
Сплата збору юридичними особами проводиться щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Громадяни сплачують збір один раз на рік до одержання дозволу на право використання місцевої символіки. Кошти перераховуються до бюджету району за місцем знаходження платника.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі— це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб, громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір збору не повинен перевищувати 20 НМДГ для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях, і одного НМДГ у день за одноразову торгівлю.
Збір справляється уповноваженими організаціями яким надано таке право. При перевірці правильності сплати та розрахунку збору за видачу дозволу на торгівлю перевіряється наявність дозволу на розміщення об'єктів торгівлі у юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Також перевіряються квитанції про сплату збору. Перевірка здійснюється на основі документів обліку платника.
Ринковий збірстягується за право здійснення торгівлі сільськогосподарською, промисловою продукцією та іншими товарами на ринках усіх форм власності, в павільйонах на критих і відкритих столах, площадках, з автомобілів, возів, мотоциклів тощо.
Особами, які є відповідальними за стягнення ринкового збору, є адміністрація ринків. Ринковий збір стягується представниками адміністрації ринку до початку здійснення торгівлі за кожен день.
Ставка ринкового збору встановлена у розмірі 20 % НМДГ для фізичних осіб, 3 НМДГ для юридичних осіб за кожний день залежно від ринку, його територіального розміщення та виду товару.
Розрахунок сплати ринкового збору адміністрація ринку надає ДПІ Святошинського району міста Києва за місцем розташування ринку не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. З метою виявлення правильності нарахування та перерахування коштів збору до бюджету органами податкової інспекції проводяться рейдові перевірки.
Крім того, при здійсненні податкового контролю інспектор може проводити раптові вибіркові перевірки по сплаті окремими платниками ринкового збору.
Збір за паркування автомобільного транспортусплачують юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки. Рішенням Київської міської держадміністрації встановлено збір, що сплачується водіями на місці паркування. Ставка збору встановлюється з розрахунку за 1 годину паркування. В спеціально відведених місцях — 1% від мінімальної заробітної плати, в спеціально обладнаних місцях — 3%.
У Святошинському районі міста Києва не сплачується: курортний збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш у бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір на право проведення кіно- і телезйомок. Базові податкові періоди (квартал, місяць, рік) встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування відносно кожного податку і збору. У разі, якщо таким рішенням не встановлено податковий період, то відповідно до Законому № 2181 розрахунок подається до органу ДПС та податок сплачується у терміни, передбачені для місячного податкового періоду.
Подання розрахунків щодо зборів за видачу ордера на квартиру, збору на право проведення кіно- та телезйомок, збору за право проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей, а також збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг – не передбачено.
Кабінетний аудит здійснюється відносно тих платників місцевих податків і зборів — юридичних осіб, які відповідно до Закономодавства зобов’язані подавати податкову звітність (розрахунки) до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації.
Що стосується проведення документальних перевірок місцевих податків і зборів, то вони, як правило, проводяться як планові під час комплексної ревізії підприємств. Як виключення, у разі порушення кримінальних справ, такі перевірки можуть бути позаплановими.
Надходжень до Зведеного бюджету України від місцевих податків і зборів за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:
2006 рік: фактичні надходження – 8078932 грн.
2007 рік: фактично надходження – 8516040 грн.
2008 рік: фактично надходження – 9199716 грн.
1 квартал 2009 року: фактичні надходження – 2149922 грн.
8. Організація податкового аудиту та валютного контролю
В ДПІ Святошинського району питанням правильності нарахування та сплати податків займається Управління контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування нерезидентів.
До складу управління входять наступні відділи:
— відділ валютного контролю;
— відділ по контролю за оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
— відділ по оподаткуванню в банківській системі та фінансово-кредитних установах.
У своїй роботі Управління контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування нерезидентів керується Закономом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указ Президента України “Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності”, Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та іншими нормативними документами.
Найбільш розповсюдженими валютними операціями є: імпорт (експорт) продукції (товарів, робіт, послуг); купівля (продаж) іноземної валюти; внески до Статутного фонду в інвалюті; розрахунки з підзвітними особами тощо.
Валютні операції регулюються: Наказом Міністерства фінансів України, Постановою Правління НБУ, листом НБУ “Про декларування валютних цінностей, доходів і майна, які знаходяться за межами України”.
Особами, які подають звітність, є суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які є резидентами.
В відповідності до Законому України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки уповноважених банках в строки не пізніше, чим 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, яка експортується, а в випадку експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акту, що свідчить про закінчення виконаних робіт. В випадку порушення резидентами термінів повернення в Україну валютної виручки вони платять пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми нестриманої виручки перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості.
Платники податку зобов'язані вести окремий облік по продажу і придбанню (імпорту і експорту) товарів (робіт, послуг). Даний облік ведеться в спеціальних книгах, формах, порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України.
Діюча нині форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України і знаходяться за її межами. Декларація складається з п’яти частин і подається щоквартально в строки, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а загальними підприємствами із іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного за звітнім місяцем, звітнім кварталом і в строки встановленні для подання річної звітності.
9. Фіскально-адміністративні аспекти податків з фізичних осіб
Перевіркою правильності нарахування та сплати податків з фізичних осіб в ДПІ у Святошинського району міста Києва займається Управління оподаткування фізичних осіб.
Дане Управління в своїй роботі керується наступною нормативно-правовою базою: Законом України „Про систему оподаткування”; Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями); Декретом КМУ “Про прибутковий податок з громадян” (IV розділ); Постановою КМУ „Про затвердження Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги” від 26.12.2003 р. № 2035; наказом ДПА України „Про затвердження Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб” від 22.09.2003 р. № 442; іншими нормативно-правовими актами КМУ та ДПА України з питань застосування Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Платниками податку з доходів фізичних осіб згідно Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” є резиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України. Об’єктом оподаткування резидента виступає загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи. Об’єктом оподаткування нерезидента являється загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України, загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподатковуванню при їх виплаті. Якщодоходи нараховуютьсяу вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, діючим на момент одержання таких доходів. При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою: К = 100: (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.
Згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” основна (базова) ставка податку становить 15 % від об’єкта оподаткування. Ставка податку може становити 5 % від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на депозити (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до Закону (крім страховиків) та процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом. Ставка податку становить подвійний розмір основної (базової) ставки від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів-фізичних осіб, за винятком доходів у вигляді процентів, дивідендів, роялті.
Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо окремі види доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (додаток М ).
Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджетів за місцезнаходженням податкового агента — юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує його до відповідного бюджету.
За своєчасне та повне нарахування, утримання та перерахування податку до відповідного місцевого бюджету податковий агент несе відповідальність. Особи, які мають статус податкових агентів зобов’язані надавати у строки, встановлені Законодавством для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку органу ДПС за місцем свого розташування ( місцезнаходженням).
Форму Податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) (додаток М-1) затверджено наказом ДПА України від 29.09.03 р. № 451. У податковому розрахунку можна зазначити не більше 1000 фізичних осіб — платників податку. В разі, якщо кількість працюючих перевищує 1000 осіб, то подається додатковий податковий розрахунок.
У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:
— розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановлений Законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника податку;
— у розмірі, що дорівнює 150 % податкової соціальної пільги для платника податку, який: є самотньою матір’ю або батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; отримує дитину інваліда 1 або 2 групи – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну дитину; є вдівцем або вдовою та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”;
— у розмірі, що дорівнює 200 % податкової соціальної пільги – для платника податку, який є: особою, що є Героєм України, Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Труда; особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Також платник податків в результаті своєї діяльності має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником у річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено Законом. Декларація подається до 1 квітня року, наступного за звітним.Податковий орган у визначеному порядку перевіряє достовірність даних, зазначених у декларації платника податку, здійснює розрахунок суми, що підлягає поверненню та подає його органу Державного казначейства.Після подання декларації органом ДПС протягом 60 календарних днів проводиться розрахунок суми податку, який підлягає поверненню платнику або донарахуванню (доплаті).
На сьогоднішній день фізична особа — СПД може застосовувати такі форми оподаткування: загальна система оподаткування (сплата авансованих платежів та подання декларації), оподаткування шляхом сплати фіксованого податку, спрощена система оподаткування (сплата єдиного податку).
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі — фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:
— кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;
— валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
Розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
Патент видається на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку.
Управління оподаткування фізичних осіб займається також перевіркою правильності справляння податку на промисел керуючись при цьому Законом України “Про систему оподаткування” та Декретом КМУ “Про податок на промисел”. Податок на промисел являється загальнодержавним податком з фізичних осіб, зараховується повністю до місцевих бюджетів.
Платниками є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють несистематичний (не більше 4-х разів протягом календарного року) продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів.
Об’єкт оподаткування виступає сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації. Ставка встановлюється в розмірі 10 % указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом 3-х календарних днів, але не менше розміру 1 нмдг. У разі збільшення терміну продажу товарів до 7 календарних днів ставка податку подвоюється (тобто, становить 20 %).
На підставі отриманої від громадянина квитанції про сплату податку на промисел, орган ДПС видає йому одноразовий патент, де вказується термін його дії (3 або 7 календарних днів із зазначенням конкретних днів).
На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання патентів або з порушенням терміну їх дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, керівниками органів ДПС та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи в розмірі від 1 до 10 НМДГ, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – від 10 до 20 НМДГ.
Також платники податків можуть використовувати спрощену систему оподаткування (сплата єдиного податку).
Управління оподаткування фізичних осіб керується у своїй діяльності Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, яким встановлені наступні обмеження для фізичних осіб — СПД при переході на сплату єдиного податку: кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з підприємцем, включаючи членів його сім’ї, протягом року не повинна перевищувати 10 чоловік одночасно; обсяг виручки від реалізації продукції за звітний рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.; приватний підприємець не повинен торгувати лікеро-горілчаними, тютюновими виробами і пально-мастильними матеріалами.
Перехід на сплату єдиного податку можливо здійснити, починаючи з наступного звітного кварталу.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності фізична особа — СПД повинна подати заяву до органу ДПС ( додаток М-2 ) не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу. Обов’язковою умовою для подання заяви є сплата всіх установлених податків за попередній звітний період.
На підставі заяви, а також платіжного документа про сплату єдиного податку за період, не менший ніж календарний місяць, приватному підприємцю видається Свідоцтво за встановленою формою про сплату єдиного податку. Свідоцтво або мотивована відмова надається платнику протягом 10 робочих днів після подання заяви.
Прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку фізична особа може не більше 1 разу за календарний рік. Термін дії свідоцтва – 1 рік.
Для фізичних осіб ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 грн. і більше 200 грн. на місяць.
Звітний період – податковий квартал. Після закінчення звітного періоду протягом 5 днів платник єдиного податку подає Звіт за встановленою формою.
Надходження податків з фізичних осіб до Зведеного бюджету України за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:
2006 рік: фактичні надходження – 209460315 грн.
2007 рік: фактично надходження – 354582596 грн.
2008 рік: фактично надходження – 489699605 грн.
1 квартал 2009 року: фактичні надходження – 92444275 грн.
продолжение
--PAGE_BREAK--10. Облік надходжень податків та зборів
У Святошинському районі міста Києва, оперативний облік платежів до бюджету ведеться відділом обліку та звітності відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА № 174 від 02.04.99р.
Проведення операцій з обліку платежів до бюджету здійснюється в автоматичному режимі за хронологічним порядком за датами операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій. З метою забезпечення повноти надходження платежів до бюджету до 1 грудня кожного року — ДПІ подає відповідним органам державного казначейства та фінансовим органам у електронному вигляді списки складу платників податків, які знаходяться на податковому обліку за юридичними та фізичними особами. Облік, контроль і складання звітності щодо платежів до бюджету ведеться за окремими базами даних у автоматичному режимі .
Підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є такі документи:
а) подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету;
б) готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника ) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені;
в) надходять від інших контролюючих органів: рішення, ухвала, постанова суду, арбітражного суду;
г) свідчать про відстрочку (розстрочку) платежу до бюджету.
Перелічені документи, які надійшли до органу ДПІ реєструються і в той самий день після реєстрації передаються до відділу обліку для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників за відповідним терміном їх сплати. Документи, що надійшли з порушенням встановленого терміну, передаються до відповідних структурних підрозділів, де їх перевіряють на своєчасність подання розрахунку та правильність нарахування платежу і складають акт, а також приймають рішення про застосування фінансові санкцій.
Документами що надходять до органів ДПС як підтвердження сплати платежів до бюджету, є одержані від:
— органів держказначейства (відомості про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, перший примірник реєстрів доходів, що надійшли до державного бюджету; копію розрахункових документів, про сплату платежів до державного бюджету за безготівковим; довідка про суми надходжень до бюджету за видами платежів тощо);
— фінансових органів (реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету та копії документів про сплату за безготівковим розрахунком; копія відомостей про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум тощо);
— органів державного казначейства або фінансових органів (протоколи про взаємозалік коштів з фінансування видатків у розрахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами, повідомлення та реєстри про погашення векселів у рахунок сплати платежів до бюджету);
— платника – декларація (розрахунок, повідомлення тощо) з від’ємним або нульовим значенням якщо це передбачено чинним Закономодавством або нормативними актами.
Нарахування пені, податковими інспекторами за своєчасно не оплачені суми платежів, відбувається відповідно до інструкції про особливості застосування Декрету КМУ від 21.01.93р. №8-93 «Про стягнення невнесених у строк податків і неподаткових платежів», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 02.11.93 №84. Нарахування та стягнення пені за своєчасно сплачені суми податку на прибуток та ПДВ проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати податку на момент сплати включно, виходячи зі 120% річних від облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, яким слід вважати дату списання установою банку коштів з р/р платника або погашення нарахування платника шляхом інших форм (без наявної сплати).
Пеня на суми недоїмок сплачуваних щомісячно платежів, розрахунки за якими подаються щоквартально, нараховується інспектором відділу обліку тільки від дня, наступного за терміном сплати податку за щоквартальним розрахунком, по день сплати включно, а на прострочені щомісячні суми згідно з відповідними рішеннями керівника ДПІ, прийнятими за актами документальних перевірок юридичні та фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних працівникам сум, зобов’язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого податку за минулий місяць.
11. Ознайомлення з АРМ, які функціонують в ДПІ Святошинського району м.Києва
З метою поліпшення роботи ДПІ Святошинського району, прискорення проведення оперативного контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності, підвищення ефективності роботи працівників Державної податкової інспекції було створене Управління автоматизованого адміністрування податків.Дане управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Закономодавчими актами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та рішеннями Кабінету Міністрів України, нормативними актами ДПА України та іншими інструктивними і методичними документами і здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" чинним Закономодавством України про Державну податкову службу в Україні, даним Положенням за річними і квартальними планами.
У Державній податковій інспекції у Святошинського району міста Києва функціонує локальна корпоративна мережа. Для покращення роботи працівників ДПІ та забезпечення її ефективності фахівцями Державної податкової адміністрації України було розроблено програмне забезпечення, тобто ряд цільових вузькоспеціалізованих програм з розробленими до них експлуатаційними інструкціями. В Державній податковій інспекції Святошинського району міста Києва побудова програмних комплексів ДПА складається з окремих АРМів, що виконують функції певних ділянок роботи (додаток Н ). Зокрема, створено АРМи перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати прямих податків з юридичних осіб (АРМ «Аудит») (додаток Н-1), перевірки правильності нарахування та сплати непрямих податків юридичними особами (АРМ “ПДВ”), перевірки правильності нарахування та сплати податків фізичними особами (АРМ «Підприємець»), перевірки сплати ресурсних платежів (АРМи «Вода», «Земля»), а також для узагальнення податкової інформації і складання звітності (АІС «Податки»).
З метою автоматизації роботи податкових інспекторів-ревізорів, які перевіряють правильність нарахування та прямих податків з юридичних осіб створено АРМ «Аудит». В ньому формують та отримують звітну інформацію та складають плани перевірок. Доступ до окремих видів звітності та до розділу планів перевірок здійснюється за допомогою меню користувача.
Опція «План перевірок» включає в себе формування планів, їх коригування та друк. За допомогою цього АРМу проводиться робота по реєстрації документів, корегуванню журналу реєстрації документів, його перегляду та друку.
Опція «Звітність» передбачає складання звітності (термінової, квартальної та загальної (річної)) про повноту сплати окремих видів податків, про суми нарахованих штрафів. Вхідною інформацією є акти, протоколи, довідки платників до ДПА.
Важливою умовою ефективного функціонування АРМ «Аудит» є своєчасне і повне внесення нормативно-довідкової інформації (документи, типи перевірок, прізвище перевіряючих, показники, порушення, види заходів).
Автоматизована інформаційна система «Податки» створена з метою систематизації інформації про державні доходи. Головне меню включає в себе опції: робота інспектора по обліку, контроль роботи інспектора, ведення обліку платників, ведення нормативно-довідкової інформації, формування звітності, обмін інформацією з іншими АРМами, які передбачено для цього системним адміністратором мережі. Робота інспектора з опцією по обліку інформації передбачає формування даних про авансові платежі, зведення обліку надходжень, ведення особових рахунків платників, індексування інформації. Нормативно-довідкова інформація має в своєму складі назву видів документів, форми власності, список комерційних банків, бюджетну класифікацію.
АРМи по обліку інформації щодо окремих податків встановлено у відповідних підрозділах державної податкової адміністрації. У ДПІ Святошинського району всі АРМи по окремим податкам об'єднані у локальну мережу з головним АРМом керівника установи, з якого передбачена можливість отримання довідкової інформації про облік розрахунків по кожному з видів податку та виконавця з можливим об’єднанням інформації за певними критеріями та формуванням і отриманням потрібних звітних форм.
Робота з подальшого налагодження співпраці АРМів в локальній мережі триває. Найближчою метою є формування глобальної комп'ютерної мережі по Державній податковій адміністрації в цілому по Україні. Ще одним актуальним напрямком доопрацювання програмного забезпечення є більш швидкий доступ до найбільш розширеного діапазону нормативно-довідкової інформації по ДПА і одночасне забезпечення надійного захисту інформації, що містять комп'ютерні носії податкових адміністрацій.
12. Прогнозно-аналітична робота податкових органів
Аналітична робота в органах ДПС України являє собою постійну дослідну діяльність, яка охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового Закономодавства, результати практичної діяльності органів ДПС України з виконанням поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються. Аналітична робота полягає у вивченні Закономомірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів ДПС. Також аналітична робота полягає у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів ДПС.
Головною метою аналітичної роботи податкових органів — є розробка науково обґрунтованих засобів впливу через оподаткування на економічний стан як окремих підприємницьких структур, регіонів, так і держави в цілому, для збільшення податкових надходжень до бюджету.
На сьогоднішній день аналітичну роботу у сфері оподаткування проводить Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень, яке було створене як структурний підрозділ центрального апарату Державної податкової адміністрації України в грудні 1996 року. Головне управління здійснює свою роботу відповідно до Законому України “Про державну податкову службу в Україні”, Указу Президента України “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” і Положення про Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень.
В межах покладених завдань та компетенції, відділ економічного аналізу та прогнозування надходжень узгоджує питання, координує і здійснює організаційні, методологічні і контрольні дії з відповідними підрозділами ДПА у м.Києві та органами місцевої влади.
Відділ економічного аналізу та прогнозування надходжень проводить аналіз фінансового стану платників податків, організовує та проводить вибіркове обстеження платників податків з питань виявлення причин недонадходжень платежів до бюджету. Дуже важливим моментом в роботі даного відділу є вивчення досвіду інших ДПІ міста з питань податкової політики та економічної роботи, а також використання цього досвіду безпосередньо у своїй діяльності.
Працівниками відділу економічного аналізу та прогнозування надходжень проводиться планування надходжень по кожному податку та збору (обов'язковому платежу) по кожному платнику, а також перевіряють сплату в розрізі кожного податку та платника.
13. Стягнення податкової заборгованості
Стягнення податкової заборгованості в державній податковій інспекції Святошинського району міста Києва здійснює Управління стягнення податкового боргу.
Дане управління складається із:
- начальника управління — заступник начальника інспекції;
-відділ інформаційно-аналітичного забезпечення та по роботі з боржниками;
— відділу стягнення коштів, майна.
До функціональних обов’язків управління входить відслідковування недоїмки (заборгованості) платників податків, що несплачена у встановленні терміни. Також управління надсилає податкові повідомлення, в яких вказується сума заборгованості, та наслідки у разі непогашення заборгованості у строки вказані у цьому повідомленні. Після надіслання другого податкового повідомлення, що направляється через 30 календарних днів після першого податкового повідомлення, відбувається опис активів та майна, яке є у боржника і воно переходить у податкову заставу. У разі непогашення податкового боргу, майно боржника, яке описано на суму податкового боргу, виставляється на продаж і після його реалізації, кошти від продажу надходять в рахунок погашення податкового боргу до бюджету.
Державна податкова інспекція Святошинського району під час своєї роботи взаємодіє з іншими органами з різних питань.
Взаємодія відбувається з такими органами:
Державним казначейством України, особливо з святошинським відділенням з питань звірок про надходження до бюджету коштів від податків, зборів, обов’язкових платежів та інших неподаткових надходжень;
— Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю з питань злочинних діянь у господарській сфері;
— Управлінням по боротьбі з економічними злочинами з питань злочинів у сфері економічних злочинів;
— Прокуратурою;
— Фінансовим відділом;
— з різними міністерствами і відомствами з питань, що відносяться до компетенції податкових органів та координують з ними свою роботу, особливо з ДПА у м. Києві, оскільки Святошинська державна податкова інспекція безпосередньо підпорядковується їй та звітує про свою роботу.
14. Надання платникам податків розстрочок і відстрочок зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)
Сектор погашення прострочених податкових зобов’язань є самостійним структурним підрозділом ДПІ у Святошинському районі.
У своїй роботі працівники сектору керуються Конституцією України, законами України «Про державну податкову службу в Україні», “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, іншими законодавчими актами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями КМУ, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами, наказами та розпорядженнями ДПА України та цим Положенням.
Основними завданнями сектору є погашення (стягнення) прострочених податкових зобов’язань боржників, організація, координація та контроль роботи по виявленню, обліку, зберіганню, оцінці і реалізації безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави.
З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансових відносин та забезпечення стабільного і ефективного економічного зростання, у сферу податкового регулювання включаються відносини, пов’язані не лише з виникненням та погашенням податкових зобов'язань, але й зі зміною термінів їх сплати — перенесення установлених строків сплати податків і зборів на більш пізніші терміни.
Шляхом проведення поступових розрахунків з бюджетом, платники отримують можливість вийти із скрутного фінансового становища, залишитися платоспроможними, зберегти робочі місця працюючим.
Мета застосування процедури відстрочення або розстрочення сплати платежів до бюджетів – надати платнику можливість своєчасно виконувати свої зобов’язання перед бюджетом та уникати подальшого накопичення боргів.
Відповідно до чинного законодавства, розстроченням податкових зобов’язань (боргу) є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені під проценти. Розстрочення податкових зобов’язань (боргу) надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
Підставою для розстрочення податкових зобов’язань (боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обгрунтування.
Відстроченням податкових зобов’язань (боргу) є перенесення сплати основної суми податкових зобов’язань платника податків без урахування сум пені під проценти на пізніший термін. Таке відстрочення надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов’язань (боргу) та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним органом ДПС або органом відповідним органом місцевого самоврядування, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов’язання або одноразово у повному обсязі.
Розстрочення або відстрочення не може бути надано щодо податкових зобов’язань із ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду чи інших внесків у межах державного або обов’язкового соціального страхування. Також розстрочення (відстрочення) не надається на сплату податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати робітників і службовців, оскільки його платниками є громадяни.
Органами ДПС облік відстрочених та розстрочених сум платежів у особових рахунках платників ведеться на підставі:
-рішень про відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань, наданих органами, які мають право приймати такі рішення;
-договору між платником податків та органом ДПС, якщо рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань приймається органом ДПС. В договорі визначається вид платежу, сума відстрочки (розстрочки), сума сплати (проценти), термін сплати ;
-рішення про скасування прийнятого рішення про відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов’язань;
-інших документів, якщо такі передбачено чинним податковим законодавством.
Інформація про укладені договори вноситься до журналу реєстрації надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) та автоматично імпортується до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається до підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в картках особових рахунків.
У разі переведення платника на облік до іншого органу ДПС за таким платником зберігається право на відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо термін дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку не скінчився. Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі.
ДПІ у Святошинському районі не надає відстрочення податкових зобов’язань, а лише розстрочення. У випадку, коли сума розстрочення менше 30 000 грн. рішення приймається районною ДПІ, якщо ця сума більша, то обласною ДПА.
15. Претензійно-позовна робота органів ДПС України
Претензійно-позовна робота в Святошинській ДПІ покладена на юридичний відділ, діяльність якого здійснюється відповідно до Наказу ДПА України № 106 від 22 лютого 2008 року «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби».
Гарантом успішного функціонування всіх інститутів держави, наповнення казни, розвитку досконалого ринкового механізму, забезпечення соціальної стабільності є законність і дисципліна в діяльності суб'єктів різних видів правовідносин.
У процесі формування правовідносин всі суб'єкти, у тому числі юридичні та фізичні особи-платники податків, набувають певних зобов'язань, які вони мають виконувати. Та в силу різних причин, як об'єктивних так і суб'єктивних, зобов'язання ними не виконуються, чим завдається шкода особистим і державним інтересам.
Податкові органи відповідно до своїх функцій і завдань, визначених законодавством, покликані забезпечити ефективне функціонування та організацію податкових правовідносин, сплату податків і зборів у порядку, встановленому законом, стягнення не в термін сплачених платежів.
За наявності підстав обґрунтованості вимог органу ДПС проект претензії готується відповідними структурним підрозділом органу ДПС.
Структурний підрозділ, який отримав претензію повинен у десятиденний термін перевірити її, підготувати письмовий висновок юридичній службі щодо обґрунтованості та проект відповіді на претензію. Письмовий висновок повинен бути підтверджений відповідними документами.
Претензія чи відповідь на претензію підписується керівником органу ДПС або представником органу ДПС. Після візування її керівником відповідного структурного підрозділу, головним бухгалтером, керівником юридичного сектору, та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
Органи ДПС звертаються до суду (господарського суду) з позовними заявами (Додаток Щ), подають апеляційні і касаційні скарги у випадках передбачених чинним законодавством України.
Правове супроводження справ у судах (господарських судах), включаючи роботу з підготовки позовів апеляційних чи касаційних скарг, надання відзивів, письмових пояснень на позовні заяви (скарги) покладається саме на юридичний сектор органу ДПС. Підготовка матеріалів, необхідних для звернення до суду (Господарського суду) здійснюється відповідними структурними підрозділами.
Юридичний сектор надає правову оцінку документів, переданих йому відповідним структурним підрозділом органу ДПС щодо їх обґрунтованості та законності.
Якщо переданих документів виявляється не достатньо чи вони неналежним чином оформлені, юристи повертають їх на доопрацювання та встановлює у письмовому висновку терміни для усунення недоліків відповідним структурним підрозділом. Аналіз контрольно-перевірочної роботи органів ДПС виявляє ряд недоліків, причиною являється не в повній мірі взаємодія структурних підрозділів.
Значне зростання позовів з боку Cвятошинської податкової інспекції до суду і їх задоволення свідчить про активізацію взаємодії юристів із структурними підрозділами, додаткові джерела мобілізації коштів до бюджету, підвищення професійної майстерності, втілення в юридичну практику інформаційних та оглядових методів, постанов вищих судових інстанцій, активізацію боротьби з тіньовими доходами.
В юридичному секторі Святошинської державної податкової інспекції проявляються такі недоліки, насамперед пов'язані з неефективною взаємодією структурних підрозділів:
-неякісне оформлення матеріалів перевірок;
-відсутність законодавчого врегульованого механізму обміну інформацією між правоохоронними і іншими державними органами влади;
-несвоєчасність і неповнота інформації на запити між органами ДПС
різних регіонів, інспекцій;
-недбале і поверхове обґрунтування причин і наслідків податкових правопорушень та інші.
Отже, суттєву роль у діяльності структурних підрозділів органів ДПС (податкова міліція, податковий аудит, стягнення заборгованості, кадрова робота та ін.) відіграє своєчасна і багатогранна юридична допомога, яку надають працівники юридичних секторів з метою забезпечення законності і попередження правопорушення.
продолжение
--PAGE_BREAK--16. Робота з підбору кадрів та взаємодія з іншими органами
Визначальним аспектом роботи з кадрами є планування роботи як на державним так і на регіональному рівні, так і на рівні управління персоналом на рівні установи та організації. Виходячи із значення планування роботи з кадрами в державній податковій службі, основними вимогами мають бути відповідність змісту роботи з кадрами Положення Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу», іншим законодавчим актам з кадрових питань, науково-теоретичному обгрунтуванню.
Важливе значення для здійснення планування роботи з персоналом податкової служби має затверджена у 1995 році Програма кадрового забезпечення податкової служби, яка передбачає:
— проведення роботи з кадрами на основі постійного аналізу фактичного складу державних службовців, прогнозування кількості та якісних змін у суспільно політичному й економічному житті, змін у законодавстві та викликаного у зв’язку із цим оновлення функції державних органів;
— створення, постійне ведення та оновлення Головним управлінням державної служби комп’ютерного банку даних державних службовців, а також Державного реєстру посад державних службовців, Державного реєстру центральних та місцевих органів виконавчої влади;
— визначення щорічної та на перспективу потреби в кадрах державних службовців усіх категорій з урахуванням посад профілю їх діяльності;
— формування на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців усіх категорій з урахуванням;
— формування замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців, укладання відповідних угод із навчальними закладами.
Ефективність функціонування ДПС в Україні, в першу чергу залежить від удосконалення її кадрового добору та забезпечення на системній основі.
В останні роки в органах податкової служби на основі відповідної законодавчої бази здійснюються заходи з формування цілісності кадрової політики, одним із початкових етапів якої є добір кадрів.
Добір персоналу – це процес оцінки професійних і соціально-психологічних якостей кола претендентів, визначення придатності кожного з них для виконання посадових обов’язків. Процедура добору включає: конкурс, стажування, іспит, атестацію, оцінку, рекомендації, спеціальну перевірку.
Методи добору на державну службу: на конкурсній основі; за допомогою тестів та/або іспитів;
Добір кадрів на державну службу здійснюється на основі ділових якостей і залежить від рівня освіти, кваліфікаційних вимог до кандидата та результату іспитів. В Україні порядок прийняття на державну службу та заміщення вакантних посад регулюється ЗУ «Про державну службу». Відповідно до статті 15 Закону прийняття на посади третьої та сьомої категорії здійснюється на конкурсній основі. Цей спосіб є найбільш поширеним, оскільки питома вага державних службовців, які належать саме до цих категорій, складає понад 95%.
Основне завдання конкурсу – дати оцінку претенденту при прийомі на роботу та відібрати такого працівника, який спроможний досягти очікуваного результату.
Умови проведення конкурсу в окремому державному органі визначаються його керівником, який призначає та звільняє з посад державних службовців. Рішення приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.
Конкурс проводиться поетапно:
— публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу у пресі або поширення його через засоби масової інформації:
— прийом документів від осіб, що бажають узяти участь у курсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;
— проведення іспиту та відбір кандидатів.
Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, такі документи:
— заяву про участь в конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленим законодавством обмеження щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби:
— заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками;
— дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
— копії документів про освіту, засвідчені нотаріально чи в іншому варіанті, встановлені чинним законодавством;
— відомості про доходи щодо себе та членів сім’ї;
— копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України, засвідчені кадровою службою;
Особи, які працюють у державному органі, де оголошено конкурс, і бажають взяти у ньому участь, зазначених документів до заяви не додають. Вони можуть подавати додаткову інформацію стосовно себе (своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації – копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня, вченого звання, характеристики, рекомендації, наукової публікації тощо).
У державних органах створюється кадровий резерв для зайняття
посад державних службовців, а також для просування по службі.
Кадровий резерв формується із спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю; державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли
стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.
Порядок формування і організація роботи з кадровим резервом
регулюються Положенням про кадровий резерв державної служби, яке
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під резервом керівних кадрів розуміють спеціально сформовану групу працівників, що відповідають вимогам, встановленим до керівників визначеного рангу, які прийшли атестаційний добір, спеціальну управлінську підготовку і досягли позитивних результатів у роботі. Кадровий резерв формується:
— керівників і спеціалістів установ, організацій, підприємств, сфера діяльності яких належить до компетенції даного державного органу, та інших органів;
— державних службовців що підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або рекомендовані на просування на вищі посади;
— осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву;
До резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов’язків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи, успіху у навчанні. Зарахування працівника до резерву здійснюється за його згодою. Якщо особа, яку зарахували до кадрового резерву, працює в іншому органі чи організації, то про це повідомляється керівництво за місцем її роботи. Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці стосовно осіб, які не мають оформленого в установленому порядку допуску до державної таємниці, розглядається питання щодо можливості надання їм такого допуску згідно із законодавством.
Джерелами резерву керівних кадрів є:
— працівники, що пройшли атестацію і рекомендовані на висування;
— молоді фахівці, які проявили себе на практичній роботі;
— заступники керівників різного рангу;
— працівники податкової служби, які закінчують вищі навчальні заклади без відриву від виробництва;
Структура резерву керівних кадрів визначається відповідним рівнем управління і номенклатурою. Перелік посад, право призначення на які керівник визначеного рангу, називається його номенклатурою.
У резерві кожної номенклатури відповідний керівник визначає права й обов’язки посадової особи відповідальних за формування і підготовку резерву кадрів. Так, у державних установах начальник управління відповідає за якісний підбір, розстановку і використання фахівців на посадах начальника відділу.
Керівник відповідає за створення резерву начальників управлінь та їх заступників. Безпосередню роботу з плануванням та організацією формування підготовки та розстановки і виховання резерву керівних кадрів здійснює заступник керівника організації по кадрам, а також кадрові служби.
Із працівниками, зарахованими до кадрового резерву, керівники державних органів і структурних підрозділів їхнього апарату проводять роботу згідно із затвердженими ними особами річними планами в яких передбачено ряд вимог.
Якщо посада до кадрового резерву, на яку зараховано працівника, стає вакантною, то він має переважне право на її заміщення при конкурс. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, або є випускником Української академії управління при президентові України, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу поза конкурсним відбором.
17. Модернізація державної податкової служби України
Модернізація державної податкової служби України є одним із головних аспектів реформи державного, фінансового й приватного секторів та складовою реформування всієї системи оподаткування.
Проектом модернізації передбачено:
— сприяння ефективній роботі податкової служби; змінам та модифікації процедури адміністрування податків;
— скасування неефективних податків, тобто тих, які забезпечують неістотні доходи бюджету, але при цьому вимагають значних бюджетних витрат на їх адміністрування;
— зменшення розмірів ставок окремих видів податків та принципів їх реформування;
— зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;
— зміни в структурі непрямих податків і, зокрема, в непрямі зростання універсальних акцизів порівняно зі специфічними;
— підвищення ролі екологічних і ресурсних платежів та забезпечення диференціації цих платежів залежно від характеристик бази їх обчислення;
— зростання ролі місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів.
Нові процеси мають бути прозорими та не викликати у платників податків негативної реакції.
Одними з головних завдань податкової служби, за словами Голови ДПА України, є розробка та реалізація нових підходів до налагодження партнерських відносин між податковою службою та платниками податків. Цьому сприятиме і створення інформаційно-довідкового центру ДПС України на основі сучасних інформаційних та комп’ютерних технологій. Це буде перший у країні центр, який надаватиме консультації всім громадянам країни за єдиним багатоканальним телефоном.
Заступник Голови ДПА України, керівник підгрупи зв’язків із громадськістю оприлюднив результати соціологічного опитування, згідно з якими громадяни вважають роботу податкових органів прозорішою та зрозумілішою, а також доволі стабільною, незважаючи на нинішню суспільно-політичну ситуацію в країні.
Про діяльність підгрупи з податкового Закономодавства та аналізу податкової політики звітував її керівник, заступник Голови ДПА України зауважив, що ДПА України опрацювала понад 200 пропозицій до Податкового кодексу. Проте проблемними залишилися деякі питання, зокрема, щодо оподаткування фізичних осіб, ПДВ, єдиного податку тощо. Доповідач озвучив чітку позицію ДПА України: залишити норму щодо визначення нотаріусів податковими агентами.
Заступник Голови ДПА України, керівник підгрупи з міжвідомчого обміну інформацією, наголосив на тому, що нинішній практиці обміну інформацією бракує оперативності. Тому ДПА України спільно з іноземними експертами з обміну інформацією підготувала низку пропозицій до проектів Закономів та Податкового кодексу.
Учасники засідання загалом схвалили інформацію керівників підгруп щодо результатів роботи підгруп Міжвідомчої робочої групи у I півріччі та основних напрямів їх роботи у II півріччі 2007 р., а також інформацію директора Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби щодо необхідності створення єдиного реєстру податкових накладних та підтримали пропозицію щодо включення відповідної норми до проекту Податкового кодексу. Взяли до відома інформацію щодо вдосконалення системи приймання податкової звітності в електронному вигляді.
18. Організація охорони праці в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
18.1 Нормативні документи в галузі охорони праці: Закони, Постанови Положення, інструкції, які мають практичне застосування в ДПІ у Святошинському районі м. Києва
ДПІ у Святошинському районі м. Києва діє на підставі законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України та на підставі підзаконних актів, прийнятих уповноваженими на те органами. Основними законами, якими регулюється охорона праці в країні є Конституція України [1], Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці»» [23] та ряд інших законів та нормативних актів:
— Закон України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» [25];
— Закон України « Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»[26];
— Закон України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» [27];
— Постанова Кабінету Міністрів України «Про розслідування нещасних випадків» [34];
— Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці[35];
— Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу[41];
— ДСанПіН 3.3.2.007-98 №7 від 10.12.1998р[42];
— Правила пожежної безпеки в Україні[43].
Однак окрім загальнообов’язкових нормативно правових актів кожна установа організація підприємство мають право розробити власні внутрішні положення по охороні праці. Тому на основі типових положень розроблено ряд внутрішніх нормативних документів, які регулюють питання охорони праці в ДПІ у Святошинському районі м. Києва:
— вступний інструктаж з питань охорони праці;
— інструкція заходів пожежної безпеки в приміщенні ДПІ у Святошинському районі м. Києва (додаток П);
— інструкція охоронника по охороні Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (додаток П-1);
— інструкція з охорони праці для, зайнятих налагодженням, обслуговуванням та ремонтом обчислювальної техніки;
— інструкція з охорони праці співробітників, працюючих на електронно-обчислювальних машинах (додаток П-2);
— інструкція з охорони праці водіїв службового автотранспорту;
-інструкція з охорони праці для працюючих на копіювальних апаратах (додаток П-3);
— технічна документація щодо експлуатації комп’ютерної, копіювальної лазерно-оптичної та іншої техніки;
— накази керівників, щодо розробки правил з охорони праці;
Розробка нормативних документів здійснювалася безпосередньо особою, відповідальною за стан охорони праці в ДПІ при погодженні з відповідними відділами та юристом. Всі інструкції затверджено керівником ДПІ. Комплект інструкцій зберігається у особи, відповідальної за стан охорони праці, а також відповідні інструкції розповсюджені серед працівників інспекції.
18.2 Організація і структура служби охорони праці. Обов’язки посадових осіб. Планування робіт в галузі охорони праці
Хоча робота по організації охорони праці в ДПІ у Святошинському районі м. Києва і проводиться, однак слід зазначити, що внутрішня нормативна база з питань організації охорони праці все ж таки є недостатньою. Зокрема, відсутнє положення про службу охорони праці, існує лише наказ про призначення певної особи на посаду відповідального за стан охорони праці в ДПІ.
До функцій спеціаліста з охорони праці входить:
— організаційно-методична робота по управлінню охороною праці в ДПІ;
— планування комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та доведення їх до відома керівників відповідних підрозділів;
— контроль за станом охорони праці;
— проведення обліку і аналізу та складання статистичної звітності з питань охорони праці.
Основними завданнями особи, відповідальної за стан охорони праці в ДПІ є:
— розроблення нормативного забезпечення щодо організації охорони праці в ДПІ у Святошинському районі м. Києва;
— вдосконалення реального функціонування системи охорони праці;
— активізація участі працівників у вирішені питань з охорони праці;
— інші завдання для покращення існуючого стану охорони праці.
Враховуючи завдання та функції, котрі покладені на відповідальну за стан охорони праці особу, можна зазначити, що вона є занадто перевантаженою, що не може не позначитись на ефективності роботи.
Планування робіт щодо охорони праці в ДПІ у Святошинському районі м. Києва повинна проводити особа, відповідальна за стан охорони праці, за участю керівників відділів та начальника ДПІ.
На начальників відділів покладаються такі функції з планування охорони праці:
— внесення пропозицій по вдосконаленню процесу управління охороною праці;
— розробка і внесення пропозицій по усуненню причин, що сприяють виникненню травматизму і захворювання працюючих;
— складання планів організаційно-технічних заходів.
Керівник ДПІ займається загальним керівництвом охорони праці в ДПІ:
— затверджує всі плани щодо охорони праці;
— разом із особою, відповідальною за стан охорони праці, виконує прогнозування потреби в матеріально-технічних засобах, використання яких забезпечує досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
— разом з бухгалтером розробляє плани фінансування охорони праці, узгоджує плани з охорони праці з загальними планами роботи податкової інспекції.
18.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі
Питання охорони праці відображено в колективному договорі (додаток
Р), якому сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Охорона праці в колективному договорі в ДПІ у Святошинській відображається за такими підрозділами:
1. Адміністрація зобов’язується:
— забезпечити своєчасне виконання комплексних заходів щодо дотримання нормативів безпеки, гігієни праці, пожежної безпеки, створення безпечних і здорових умов праці;
— встановити суворий контроль за дотриманням всіма посадовими особами, робітниками, технічним персоналом вимог Закону України «Про охорону праці», нормативних документів про охорону праці;
— провести навчання та атестацію з питань охорони праці відповідальних працівників від адміністрації ДПІ;
— переглянути посадові інструкції всіх державних службовців та робітників і внести зміни або доповнення з питань охорони праці;
— забезпечити належне утримання приміщень, опалення, освітлення, вентиляції, обладнання, створювати належні умови для зберігання верхнього одягу працівників;
— не рідше одного разу на рік проводити зустріч адміністрації, голови профкому з трудовим колективом з виробничих та соціальних питань.
2. Профком зобов‘язується:
— здійснювати контроль за станом умов і безпеки праці, пожежної безпеки. Ввести в практику рейди, перевірки, заслуховування цих питань на засідання комітету профспілки;
— здійснювати навчання профактиву та представників адміністрації, відповідальних за охорону праці, пожежну безпеку в ДПІ;
— надавати консультації працівників з питань охорони праці, пожежної безпеки;
— приймати участь у розслідуванні нещасних випадків та професійних захворювань, здійснювати заходи щодо їх попередження.
3.Трудовий колектив зобов‘язується:
— вивчати та виконувати вимоги правил та нормативних актів по охороні праці;
— суворо дотримуватись правил експлуатації обладнання, автотранспорту, приладів, норм, правил, стандартів та інструкцій по охороні праці, встановлених вимог, поводження з машинами, механізмами, інструментом тощо. В разі необхідності застосувати засоби індивідуального захисту;
— своєчасно проходити в установленому порядку передбачені Законом України «Про охорону праці» інструктажі, приймати активну участь в створенні безпечних умов праці;
— вносити пропозиції щодо попередження можливих небезпечних для життя, здоров’я випадків, ситуацій на роботі;
— ставити до відома свого безпосереднього керівника структурного підрозділу про нещасний випадок, аварійну ситуацію, що може призвести до нещасного випадку, аварії, пожежі.
Слід зазначити, що умови колективного договору в частині охорони праці виконуються як виконуються так і ні: здійснюється загальнообов’язкове державне страхування; створено профспілку, засідання якої відбувається регулярно, однак заходи по навчанню працівників питанням безпечної праці на жаль проводяться лише при прийомі на роботу (вступний інструктаж). В процесі здійснення трудової діяльності навчальні заходи практично не здійснюються.
18.4 Фінансування охорони праці
в ДПІ у Святошинському районі м. Києва
Фінансування охорони праці згідно Закону України «Про охорону праці»[23] здійснюється роботодавцем, а оскільки ДПІ є державною установою, то фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету. Витрати на охорону праці передбачаються в державному бюджеті
і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці,
виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,
інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним
випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з
іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.
Однак слід зазначити, що фінансування є недостатнім, що пов’язано із незначною мірою та не в повному обсязі приділенню уваги даному питанню вищими державними органами. Тому фінансування охорони праці здійснюється не за планом, а виходячи із поточних потреб ДПІ.
продолжение
--PAGE_BREAK--