Фінансовий аналіз підприємства ВАТ "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"

Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи фінансового аналізу підприємства
1.1. Мета, сутність та етапи фінансового аналізу
1.2. Методи, види та фінансового аналізу тавикористання його результатів
1.3. Формування фінансових результатів діяльностіпідприємства та задачі їх аналізу
2. Організація фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічнепідприємство “Укренергочормет”
2.1. Аналізліквідності та платоспроможності підприємства
2.2. Аналізпоказників ділової активності підприємства
2.3. Аналізпоказників рентабельності підприємства
3. Шляхи і напрямки вдосконалення фінансових результатівта фінансового аналізу підприємства
3.1. Резерви збільшення прибуткуі рентабельності підприємства
3.2. Шляхи вдосконалення методик фінансового аналізу
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
 
Важливу роль узабезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствахвідіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретаціюфінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняттяінвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін “фінанси” за останні10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансовіаналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаютьсярозрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів дляпрогнозування. В цьому і полягає актуальність теми даної курсової роботи.
Метою курсовоїроботи є дослідження сучасних методів фінансового аналізу на підприємствахУкраїни, вивчення теоретичних основ фінансового аналізу, а саме: визначеннямети, сутності, методів, видів фінансового аналізу, дослідження доцільностівикористання результатів аналізу; проведення аналізу ліквідності, платоспроможності, ділової активності,рентабельності підприємства, а також шляхів і шляхів інапрямків вдосконалення фінансових результатів.
Об’єктом дослідженняданої роботи є господарська діяльність підприємств, показники їх діяльності.
Предметомдослідження є науково-методичні та практичнізасади проведення фінансового аналізу підприємств з метою виявлення негативнихта позитивних результатів їх діяльності.
Думка про те, щорозвиток методів фінансового аналізу проходив переважно в США та ЗахіднійЄвропі не може викликати особливих заперечень: фінансовий аналіз покликанийобслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладненнямеханізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів.
Економічні реаліїв Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав, мають певну специфіку, щовносить корективи у традиційну методологію фінансового аналізу. Особливістюформування цівілизованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу такихчинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійневдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, вякому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервниминововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок тавалютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високимтемпом інфляції.
Методифінансового аналізу постійно вдосконалюються по мірі настання змін векономічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері впершу чергу доцідять до користувачів періодичних економічних видань, які такожвикористовувались під час підготовки кваліфікаційної роботи.
Завданнямкурсової роботи є:
дослідженнятеоретичнихоснов фінансового аналізу підприємства;
проведенняфінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”;
виявлення шляхіві напрямків вдосконалення фінансових результатів та фінансового аналізу підприємства.
Фінансовий аналізвикористовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характері цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіздає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структурусобівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але ісобівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат,дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осібза дотриманням розділів бізнес-плану.

1. Теоретичні основи фінансового аналізу підприємства
 
1.1Мета, сутність та етапи фінансового аналізу
При здійсненніаналізу діяльності підприємства застосовуються наступні терміни:
— фінансовий станпідприємства — сукупність показників, які відображають наявність, розміщення івикористання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливостіпідприємства;
— фінансовийаналіз діяльності підприємства — це комплексне вивчення фінансового станупідприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, який проводитьсяза допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерської (фінансової)звітності підприємства;
— задовільнийфінансовий стан — це стійка ліквідність, платоспроможність і фінансовастійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними коштами іефективне використання ресурсів підприємства;
— незадовільнийфінансовий стан — характеризується неефективним розміщенням ресурсів інеефективним їх використанням, незадовільною платоспроможністю підприємства,наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, по заробітній платнінедостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціямирозвитку виробництва і збуту продукції підприємства;
— методифінансового аналізу — прийоми і способи обробки бухгалтерської (фінансової)звітності;
— бухгалтерська(фінансова) звітність — звітність підприємства у об'ємах і формою,передбаченими чинним законодавством.
Фінансовий аналіз стану компанії обов'язково проводитьсяпри:
вирішенні стратегічних питань розвитку;
отриманні кредиту / залученні інвестора. Результатифінансового аналізу діяльності компанії є основним індикатором для банку абоінвестора при ухваленні рішення про видачу кредиту;
оцінці вартості бізнесу, зокрема для його продажу/покупки;
участі в тендерах, конкурсах і аукціонах на регіональному,всеукраїнському і міжнародному рівнях;
виході на фондову біржу (з облігаціями або акціями). Повимогам українських і західних бірж компанія зобов'язана розраховувати певнийнабір коефіцієнтів, які відображають її фінансовий стан, і публікувати цікоефіцієнти в звітах про свою діяльність;
реструктуризації підприємства.
Фінансовий аналіз може проводитися для порівняння власноїкомпанії зіншою (бенчмаркинг). Для проведенняразових оцінок фінансового стану підприємства має сенс привертати професійнихоцінювачів і аудиторів. Це дозволить підвищити надійність оцінки в очах третіхосіб. [9, c.233]
У оперативній діяльності фінансовий аналіз використовуєтьсядля:
оцінки фінансового стану компанії;
встановлення обмежень при формуванні планів і бюджетів.
Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:
аналізліквідності;
аналіз діловоїактивності;
аналізплатоспроможності (фінансової стійкості);
аналізрентабельності.
Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхомрозрахунку таких показників:коефіцієнта покриття;коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності;коефіцієнта чистого оборотного капіталу.
Коефіцієнтпокриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язаньпідприємства і показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бутивикористані на погашення його поточних зобов'язань. Коефіцієнт швидкоїліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних коштів(грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій ідебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Вінвідображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань заумови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.
Коефіцієнтабсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів і їхеквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства можебути сплачена негайно.
Чистий оборотнийкапітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і йогопоточними зобов'язаннями. Його наявність і величина свідчать про можливістьпідприємства платити свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність.[16, c.58]
Аналіз ділової активностідозволяє проаналізуватиефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістюобертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ділової активностіпідприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:
коефіцієнтаоборотності активів;
коефіцієнтаоборотності дебіторської заборгованості;
коефіцієнтаоборотності кредиторської заборгованості;
коефіцієнтатривалості обертів дебіторської і кредиторської заборгованостей;
коефіцієнта оборотностіматеріальних запасів;
коефіцієнтаоборотності основних засобів (фондовіддачі);
коефіцієнтаоборотності власного капіталу.
Коефіцієнтоборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізаціїпродукції (робіт, послуг) до середній величині підсумку балансу підприємства іхарактеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсівнезалежно від джерел їх залучення.
Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистоївиручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величинидебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторськоїзаборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення абозниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистоївиручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величиникредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторськоїзаборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення абозниження комерційного кредиту, яке надається підприємству. Строк погашеннядебіторської і кредиторської заборгованостей розраховується як відношеннятривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності дебіторської абокредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторськоїабо кредиторської заборгованостей підприємства. Коефіцієнт оборотностіматеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукціїдо середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкістьреалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Коефіцієнт оборотностіосновних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки відреалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основнихзасобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.
Коефіцієнтоборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки відреалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власногокапіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталупідприємства.
Аналізплатоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхомрозрахунку таких показників:
коефіцієнтаплатоспроможності (автономії);
коефіцієнтафінансування;
коефіцієнтазабезпеченості власними оборотними засобами;
коефіцієнтаманевреності власного капіталу.
Коефіцієнтплатоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталупідприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власногокапіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Коефіцієнтфінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів іхарактеризує залежність підприємства від залучених засобів. Коефіцієнтзабезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношеннявеличини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємстваі показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами. Коефіцієнтманевреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталувикористовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена воборотні кошти, а яка — капіталізована.[22, c.35]
Аналізрентабельності підприємствадозволяє визначити ефективністьвкладення коштів в підприємство і раціональність їх використання.
Аналізрентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:
коефіцієнтарентабельності активів;
коефіцієнтарентабельності власного капіталу;
коефіцієнта рентабельностідіяльності;
коефіцієнтарентабельності продукції.
Коефіцієнтрентабельності активів розраховується як відношення чистого прибуткупідприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективністьвикористання активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності власного капіталурозраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічноївартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення засобів в данепідприємство. Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношеннячистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції(робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльностіпідприємства. Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношенняприбутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво ізбут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства відосновної діяльності.
 
1.2Методи, види та фінансового аналізу та використання його результатів
 
Аналіз — логічнийметод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичномурозчленуванні єдиного цілого на складові частини й вивчення їх у всійбагатоманітності суттєвих взаємозв'язків.
Філософія підпредметом науки (будь-якої науки) розуміє яку-небудь частину або сторонудійсності, яка вивчається лише даною наукою. Один і той же об’єкт можевивчатися різними науками. Кожна з них знаходить в ньому свої специфічністорони або відношення. Кожна наука має свій специфічний предмет і метод.Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їхформування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансовогостану підприємства — об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основіпотенційних можливостей підвищення ефективності формування й використанняфінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Перед тим якприступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства, потрібно точновизначитивихідну мету аналізу.
Від мети залежитьступінь деталізації і глибина досліджень по окремих напрямках аналізу:
— аналіз майна таджерел його формування;
— аналізструктури витрат;
— аналізструктури балансу й оборотних коштів;
— аналізліквідності і фінансової стійкості;
— аналізгрошового потоку;
— аналізоборотності;
— аналізприбутковості;
— аналізефективності діяльності компанії.
Основною метоюфінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що даютьоб'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансовихрезультатів його діяльності.[18,c.340]
При цьомуфінансового менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства,так і очікувані параметри в найближчій чи віддаленій перспективі. Мета аналізудосягається в результаті вирішення визначеного взаємозалежного набору аналітичнихзадач. Щоб приймати рішення по керуванню в області виробництва, фінансів,інвестицій керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповіднихпитань, що є результатом добору, аналізу, оцінки і концентрації вихідноїінформації. Необхідно аналітичне прочитання вихідних даних, виходячи з цілейаналізу і керування.
Для вирішенняконкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальнихметодів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансовоїдіяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів якзагальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансовогоаналізу.
Можна виділитисеред них шість основних методів фінансового аналізу: — горизонтальний аналіз;вертикальний аналіз; трендовий аналіз; метод фінансових коефіцієнтів;порівняльний аналіз; факторний аналіз (у тому числі аналіз за схемоюДюпон-каскад).
Горизонтальний(часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний)аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленнямвпливу кожної позиції звітності на результат у цілому.
Трендовий аналіз- порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначеннятренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадковихвпливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою трендаформуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведетьсяперспективний, прогнозний аналіз.
Аналіз відноснихпоказників (коефіцієнтів) — розрахунок відносин даних звітності, визначеннявзаємозв'язків показників.
Порівняльний(просторовий) аналіз — це як внутрішньогосподарський аналізі порівняннязведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм,підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даноїфірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середнімизагальноекономічними даними.
Факторний аналіз- це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник задопомогою детермінованихчи стохастичних рийомів дослідження. Причому факторнийаналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативногопоказника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окреміелементи з'єднують у загальний результативний показник.
МетодДюпон-каскад — система фінансового аналізу, яка передбачає розкладанняпоказника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших фінансовихкоефіцієнтів його формування, взаємозалежність у єдиній системі.
Методифінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципівдослідження фінансового стану підприємства.
В економічнійтеорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізувзагалі та фінансового аналізу зокрема. Перший рівень класифікації виокремлюєнеформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізованіметоди аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічномурівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. Донеформалізованих належать такі методи: експертних оцінок і сценаріїв,психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудовисистеми аналітичних таблиць.
До формалізованихметодів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорсткоформалізовані аналітичні залежності, тобто методи: ланцюгових підстановок;арифметичних різниць; балансовий; виокремлення ізольованого впливу факторів;відсоткових чисел; диференційний; логарифмічний; інтегральний; простих іскладних відсотків; дисконтування.
У процесіфінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічноїстатистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний,елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичніметоди (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, методголовних компонентів). Використання видів, прийомів та методів аналізу дляконкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становитьметодологію та методику аналізу.
Фінансовий аналізпідрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:
1. Поорганізаційних формах проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовийаналіз підприємства.
а) Внутрішнійфінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємствавласниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативнихпоказників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницюпідприємства.
б) Зовнішнійфінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки,страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансовихрезультатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості ікредитоспроможності.
2. По обсягудослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.
а) повнийфінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансовоїдіяльності підприємства в комплексі.
б) тематичнийфінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльностіпідприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути ефективністьвикористання активів підприємства: оптимальність фінансування різних активів зокремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства;оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структурикапіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.
3. По об'єктуаналізу виділяють наступні його види:
а) аналізфінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такогоаналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому безвиділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.
б) аналізфінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів(центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному нарезультатах управлінського обліку підприємства.
в) аналіз окремихфінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції,зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; зфінансуванням окремих реальних проектів і інші.
4. По періодупроведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.[8, c.216]
а) попереднійфінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в ціломучи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінкавласної платоспроможності при необхідності одержання великого банківськогокредиту).
б) поточний(чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремихфінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метоюоперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, вінобмежується коротким періодом часу.
в) наступний (чиретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітнийперіод (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізуватифінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні зпопереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітнихматеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.
У залежності відцілей та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу:
— експрес-діагностика підприємства;
— оцінкафінансової діяльності підприємства;
— підготовкаобґрунтування для інвестицій.
 Експрес-діагностикадає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділеннянайбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачеює звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.
Цей вид аналізуприпускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведеннядодаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностикапідприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльностікомпанії.
Комплекснаоцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз.У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, атакож моделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з поглядустратегічного розвитку бізнесу.
При ухваленнірішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективностівикористання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора — здатностіпідприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей виданалізу не розглядається.
 Увузівському підручнику з Загальної економічної теорії, виданому у 1995 роціавторським колективом Російської економічної академії ім. Г.В.Плеханова булорозміщено схему взаємозв’язку економічних наук, яка з деякими доповненнями(Макроекономіка, мікроекономіка, менеджмент, фінансовий менеджмент,бухгалтерський облік, аудит, фінансовий аналіз) наводиться нижче (мал.1). 
Конкретно-економічні науки Економіка галузей Економіка підприємств Економіка країн
Економіка особливих економічних форм і організацій
Загальна економічна теорія
 Інформаційно-аналітичні науки
Фінанси
Кредит
Маркетинг
Менеджмент
Фінансовий менеджмент
Макроекономіка
Мікроекономіка
Політична економія
Економіко-математичні методи
Статистика Бухгалтерський облік Аудит
Аналіз господарської діяльності
Фінансовий аналіз
Історико-економічні науки Історія економічної думки Історія народного господарства
Рис.1. — Взаємозв'язок економічних наук
Найбільшпов’язаний фінансовий аналіз з такими науками як фінансовий менеджмент, фінансипідприємств, економіка підприємств, аналіз господарської діяльності(економічний аналіз), бухгалтерський облік.
 

1.3Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу
Основною метоюаналізу фінансових результатів є розробка і обґрунтованих управлінських рішень,направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта.[14, c.81]
Першочерговимизавданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається йогоголовна мета, є: оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів(прибутку і рентабельності); визначення напряму і розміру впливу окремихфакторів на суму прибутку та рівень рентабельності; виявлення та оцінкаможливих резервів зростання прибутку й рентабельності; розробка заходів щодовикористання виявлених резервів.
Показникифінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарюванняпідприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовахринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростанняприбутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва,розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудовихколективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язаньпідприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями.
Кінцевийфінансовий результат діяльності підприємства — це його чистий прибуток абозбиток.
Прибуток єреальною частиною чистого доходу, створеного додатковою працею. Тільки післяпродажу продукту (робіт, послуг) чистий дохід приймає форму прибутку. Кількістьприбутку визначається як різниця між виручкою від господарської діяльностіпідприємства (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку іінших відрахувань з виручки до бюджетних і небюджетних фондів) і сумою всіхвитрат на цю діяльність.
Розглянемо, якісаме чинники впливають на цей підсумковий показник. Основним чинником є дохід(виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукціюпідприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочатиновий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів іструктури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділимаркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит напродукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтуванняобсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу,критичної точки, або точки беззбитковості.
Ще один чинник,який істотно впливає на розмір чистого прибутку, — це сукупні витрати навиробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а такожадміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управліннямта обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утриманняпідрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукціїспоживачам тощо).
Амортизаційнівідрахування відіграють важливу роль у системі обліку та плануванні діяльностіпідприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційнихвідрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційнівідрахування — істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльностіпідприємства.
Джереломотримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт,послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов'язана з реалізацієюпродукції.
Такими джереламиможуть виступати: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах;прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій; одержані івиплачені пені, штрафи; збитки від списання безнадійної дебіторськоїзаборгованості, по якій закінчилися терміни позовної давності; доходи поакціях, облігаціях, депозитах; доходи і збитки від валютних операцій; прибутки(збитки) минулих років, виявлені в поточному році; фінансова допомога від іншихорганізацій; збитки від стихійних лих.
Збитки відвиплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням договорів з іншимипідприємствами, організаціями і установами.
Збитки відсписання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тихпідприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунківзнаходиться на низькому рівні.
Основним джереломінформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма №2бухгалтерської звітності („Звіт про фінансові результати”). Згідно з цієюформою послідовність формування чистого прибутку (збитку) графічно можназобразити як на рисунку 2 [4, c.38]
/>
Рис. 2.Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

З цієї схеми мидобре бачимо ті основні важелі, використовуючи які підприємство може змінюватирівень свого прибутку. Такі як: об’єм та ціна реалізації; витрати навиробництво, керівництво, реалізацію та ін.; обсяги та напрямки інвестицій.

2.Організація фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство“Укренергочормет”
 
2.1 Аналіз показників ліквідності та платоспроможностіпідприємства
Облікова політикана підприємстві ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”регламентуєтьсяЗаконодавством України, Національними Стандартами бухгалтерського обліку таНаказом по Товариству “Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку”від 02.01.2006 року 1-Б. Протягом року зберігається незмінність облікової політики.До форми 1, протягом року коригувань та змін не вносилось. Основні засоби,нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи: Нематеріальні активина 31.12.2006 року по первісній вартості становлять 59,6 тис.грн., амортизація(знос)яких складає 23,0 тис.грн. Залишкова вартість становить 36,6 тис.грн.Незавершене будівництво на 31.12.06 року відсутнє. Основні засоби по первіснійвартості становлять суму 5219,2 тис.грн., амортизація(знос) яких складає 2705,5тис.грн. Залишкова вартість становить 2513,7 тис.грн.
Ліквідністьпідприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати грошідля оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини йоговисоколіквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторськазаборгованість) і короткострокової заборгованості.
Про незадовільнийстан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства вкоштах перевищує їх реальні надходження.
Для аналізуліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютноїліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточноїзаборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалістькредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертанняпостійних та усіх активів. Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізомплатоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно йповністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних таінших операцій грошового характеру.
Оцінка фінансовоїстійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структуриактивів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансовоїстабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарськоїдіяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Відповідно допоказника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можнаназвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
1) абсолютнафінансова стійкість;
2) нормальностійкий фінансовий стан;
3) нестійкийфінансовий стан;
4) кризовий фінансовийстан.
Фінансово стійкимможна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможнезабезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторськоїзаборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.
Оцінку фінансовоїстійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексупоказників. Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавитьпитання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за данимибалансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. Впершу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:
1. Коефіцієнтпокриття (загальної ліквідності) – Кп, що показує, яку частину поточнихзобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі своїоборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показуєтакож, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточнихзобов’язань.
2. Коефіцієнтшвидкої (критичної) ліквідності – Кшл, що показує, яку частину поточнихзобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквіднихоборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій такредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємстващодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунківз дебіторами.
3. Коефіцієнтабсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточнихзобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.[9, c.268]
У таблиці 1наведені розраховані за даними балансу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство“Укренергочормет” (ВАТ “ВТП “Укренергочормет”) значення переліченихкоефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.
Таблиця 1. — Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.№ з/п Показники Індекс показника Порядок розрахунку показника Оптимальне значення На початок року На кінець року 1 Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)
Кп
Оборотні активи
Поточні зобов’язання
 
>1 0,615 0,66 2 Коефіцієнт швидкої ліквідності
Кшк
Оборотні активи
мінус запаси
поточні зобов’язання
 
0,6÷0,8 0,55 0,6 3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Кабс
Грошові кошти та їх еквіваленти
поточні зобов’язання
 
0,2÷0,35 0,23 0,18
З даних таблицівидно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання:
за рахунокгрошових коштів усі короткострокові зобов’язання;
за рахунокгрошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 60% короткостроковихзобов’язань;
за рахунок усіхоборотних активів – 66% короткострокових зобов’язань.
Отже, аналізованепідприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне. Здійснимо оцінкуфінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет” (табл. 2).
Таблиця 2. — Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет”№ з/п Показники Індекс показника Порядок розрахунку показника Оптима-льне значення На початок року На кінець року 1 Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)
Кавт
Власний капітал
Підсумок балансу > 0,5 0,02 0,1 2 Коефіцієнт фінансової стійкості
Кф.с
Власний капітал
Загальна сума зобов’язань > 1,0 0,02 0,11 3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами
Кзвз
Власні оборотнізасоби
Матеріальні оборотні активи > 0,1 0,62 0,61 4 Коефіцієнт ефективності використання активів
Кеа
Чистий прибуток
Середня величина активів Зростання 2,44 2,3 5 Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу
Кек
Чистий прибуток
Середня величина власного капіталу Зростання 42,9 48,1 6 Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів
Кн/об
Необоротні активи
Оборотні активи – 0,657 0,661
Із таблиці видно,що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичнізначення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.
Коефіцієнтавтономії протягом року збільшився з 0,02 до 0,1, однак як на початок, так і накінець року цей коефіцієнт нижче за оптимальне його значення.
Коефіцієнтфінансової стійкості також підвищився протягом року (з 0,02 до 0,11). Однак вобох аналізованих періодах він мав значення, нижчі за оптимальне. Це свідчитьпро недостатність власних коштів підприємства і має значення вищі заоптимальне.
Негативним в роботіаналізованого підприємства є зниження коефіцієнту забезпеченості власнимиоборотними засобами з 2,44 до 2,3.
Коефіцієнтефективності використання власного капіталу збільшився з 42,9 до 48,1 акоефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів – з 0,657 до 0,661. Отже,у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості тастабільності.
 
2.2 Аналіз показників ділової активності підприємства
 
Ділова активність— це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства,а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринкуконкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства якпартнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності,конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватисьдинамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому.Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового станупідприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”, передбачає додержання умови, за якоїтемпи зростання прибутку підприємства мають перевищувати темпи зростанняобсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів(майна).
Це співвідношенняможна відобразити формулою:
Тп > Трп >Та > 100%
де Тп, Трп, Та —темпи зростання прибутків, обсягів реалізації продукції і активів.
Щодо фінансів«золоте правило» диктує умови підвищення ефективності використанняфінансових ресурсів, вкладених у засоби, фонди й оборотні кошти. Показникиоборотності оборотного капіталу в цілому та окремих його елементів, дохідностікапіталу, авансованого у виробництво, дають змогу оцінити ділову активністьпідприємства. Чим вищі показники оборотності капіталу, тим більші обсягипродажу та прибутку досягне підприємство і тим вище його ділова активність.
Таблиця 3. — Показники оцінки ділової активності і прибутковості підприємства ВАТ “ВТП“Укренергочормет” за 2006 рікНазва показника Позначення Розрахункова формула Коефіцієнт оборотності активів К о.а ЧРП / ∑А Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу К о.о.к ЧРП / ОК Коефіцієнт оборотності власного капіталу К о.в.к ЧРП / ВК Коефіцієнт оборотності запасів К о.з ЧРП / З Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості К о.д.з ЧРП / Дз Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості К о.к.з ЧРП / Кз Рентабельність продажу Ррп П / РП Рентабельність продукції Р прод П / С Рентабельність капіталу Р к П / ∑А Рентабельність власного капіталу Р в.к П / ВК Рентабельність необоротних активів Р н.а П / НА
Позначення:
ЧРП — чистийобсяг реалізованої продукції; З — вартість запасів; Дз — середнє значеннядебіторської заборгованості (розраховується як середньоарифметичне значеннядебіторської заборгованості на початок і кінець звітного періоду); Кз — середнєзначення кредиторської заборгованості; П — прибуток (операційний, від звичайноїдіяльності до оподаткування або чистий); С — собівартість реалізованоїпродукції; НА — необоротні активи.
Коефіцієнтоборотності активів вказує на рівень оборотності всього капіталу, інвестованогов підприємство. Це показник капіталовіддачі, оскільки відображає обсяги виручкина гривню інвестованих коштів. Аналізуючи цей показник в динаміці, необхідновраховувати такі фактори, як зміна методів нарахування амортизації, обсягиінвестицій у розвиток виробничого потенціалу та строк їх освоєння. Розрахуємопоказники оборотності:
Ко.а. = 16041,8 /(5535,5 + 8404,6): 2 = 2,3
Коефіцієнтоборотності оборотного капіталу відображає швидкість його обороту.Інтенсивність використання оборотного капіталу впливає на ліквідністьпідприємства, прибутковість діяльності, фінансову стійкість в цілому. На основіцього показника розраховується тривалість одного обороту (Тоб) за формулою: Тоб= 360 / Ко.о.к.
Скороченнятривалості одного обороту означає економію оборотних коштів, їх вивільнення зобороту або виробництво додаткового обсягу продукції за тих самих обсягівоборотних коштів. Якщо, навпаки, коефіцієнт оборотності знижується порівняно зпопереднім періодом, підприємство змушене буде залучити в оборот додаткові кошти.Обсяги додатково залучених коштів в оборот визначаються за формулою:
/>,
де /> - додатково залученийоборотний капітал; То62, Тоб1 — тривалість одного обороту в звітному періоді йу минулому році.
У нашому прикладікоефіцієнт оборотності оборотного капіталу становить:
16041,8 / (4305,4+ 4099,2): 2 = 3,8
Коефіцієнтоборотності власного капіталу: 16041,8 / (127,6 + 666): 2 = 40,4
Цей показникуточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошовихкоштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливістьоцінити активність акціонерного капіталу. В нашому випадку Ковк підприємстваВАТ “ВТП “Укренергочормет” значно перевищує Коа (на 38,1), тому можна зробитивисновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідністьобґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансовихускладнень та зниження дохідності в майбутньому.
Коефіцієнтоборотності запасів по підприємству становить:
16041,8 / (452,9+ 380): 2 = 38,5
За рік запасироблять 38,5 обороту. Аналіз цього показника дає змогу виявити резервискорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу,раціоналізації складського господарства, прискорення розрахункових операційтощо. У результаті за того самого рівня запасів підприємство зможе збільшитиобсяги виробництва.[15, c.62]
Важливе значеннямає аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості:
Ко.д.з. = 16041,8/ (545,3 + 412,4): 2 = 33,5
Ко.к.з. = 16041,8/ (3041,5 + 2890,6): 2 = 5,4
Термін наданнятоварного кредиту для підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” становить усередньому 11 днів (360 / 33,5). Тобто в середньому через кожні 11 днівпідприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Але дляуточнення цих розрахунків необхідно проаналізувати дебіторську заборгованістьта виявити сумнівні борги, які не враховуються.
Середній термінпогашення кредиторської заборгованості становить 67 днів (360 / 5,4). Стійкістьфінансового становища залежить від співвідношення дебіторської і кредиторськоїзаборгованості. За умов стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованістьперевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощенняобсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явищепризводить до збитків. У нашому прикладі підприємство ВАТ “ВТП“Укренергочормет” розраховується на 56 днів довше, ніж саме отримує кошти,тобто Кодз > Кокз.
Рентабельністьактивів є важливим індикатором для інвесторів у вирішенні питання щодовкладання коштів у підприємство. Цей показник регулює перерозподіл капіталівміж галузями, видами продукції, виходячи з їх прибутковості.
Рентабельність,розрахована як відношення чистого прибутку до власного капіталу, відіграєважливу роль під час оцінювання рівня котирування акцій, оскільки відображаєможливості отримання дивідендів.
Для підприємстваВАТ “ВТП “Укренергочормет” розрахуємо рентабельність капіталу та рентабельністьвласного капіталу за чистим прибутком:
Рк = 851,8 /(2707,7 + 4099,2): 2 * 100 = 25%
Рв.к = 851,8 /(127,6 + 666): 2 * 100 = 214,7%
Велика різницяміж цими показниками свідчить про те, що обсяг позикових коштів, залучених воборот підприємства, значний. Якщо позиковий капітал забезпечує вищу рентабельність,ніж виплачені відсотки, це зміцнює фінансовий стан підприємства, а якщонавпаки, то знижується загальна дохідність підприємства.
Рентабельністьпродажу і рентабельність продукції відіграють важливу роль у плануванніасортименту продукції, виборі видів діяльності. Між показниками рентабельностій оборотності існує певний взаємозв'язок, який можна відобразити за допомогоюформули:
Рк = Ррп * Ко.п.= (П / РП) * (РП / ∑А) = П / ∑А
Ця формуларозкриває шляхи збільшення прибутковості підприємства як за рахунок підвищеннярентабельності продажу, так і за рахунок прискорення оборотності капіталу.
Комплексневикористання наведеної системи показників дасть змогу оцінити фінансовий станпідприємства і розробити пропозиції щодо зміцнення його конкурентних позицій.
Аналіз фінансовихзвітів дає оцінку результатів діяльності підприємства у виробничій,інвестиційній, фінансовій сферах, дає змогу оцінити вплив різних факторів накінцеві результати й одночасно, є інформаційною базою для розробки ікоригування стратегії розвитку.
Отже, діловаактивність підприємства характеризується системою показників ефективностівиробничо-господарської діяльності в цілому. Вони втілюються у додержанні«золотого правила» економіки підприємства: Тп > Трп > Тл>100 %. Щодо фінансів це досягається за рахунок прискорення оборотності капіталуі його прибутковості.
Комплекснеоцінювання оборотності всього капіталу та окремих його елементів дає змогуоцінити капіталовіддачу та привабливість підприємства для інвесторів,можливості щодо нарощування обсягів виробництва без залучення додатковогокапіталу, раціональність співвідношення власного і позикового капіталу,обґрунтованість політики надання і отримання комерційних кредитів.
Дохідністьпідприємства оцінюється системою показників рентабельності, які розраховуютьсяспівставленням обсягів прибутку або доходу з обсягами капіталу, виручкою абособівартістю. [17, c.341] Дохідністьє базою для розвитку підприємства, вона визначає його місце й оцінку на ринку ів цілому відображає фінансовий стан підприємства.
2.3 Аналіз показників рентабельності підприємства
 
Рентабельність –це показник, який характеризує рівень прибутковості. На практиці застосовуютьсярізні показники рентабельності (рис 8.3.1)
/>
Рис. 3. Показникирентабельності та методика їх розрахунку
Для розрахункупоказників рентабельності капіталу переважно береться середня величина капіталу.Так, власний капітал на початок року складав 127,6 тис.грн., а на кінецьроку — 666 тис.грн. Середня сума капіталу, що використовується в формулірентабельності складатиме: (127,6 + 666) / 2 = 396,8 тис.грн.
Проте в умовахінфляції більш реальні оцінки можна одержати, використовуючи моменті значенняпоказників капіталу.
Таблиця 4. — Данідля аналізу рентабельності діяльності підприємстваПоказник На початок 2006 року, тис.грн. На кінець 2006 року, тис.грн. Виручка від реалізації 19156,5 20074,6 Витрати на збут 48,6 192,1 Прибуток від реалізації продукції 16041,8 17026,3 Балансовий прибуток 6806,9 7133,2 Податок на прибуток 3114,7 3048,3 Чистий прибуток 502,5 811,6 Власний капітал 127,6 666 Необоротні активи 2707,7 2827,8 Весь капітал підприємства 19002 19258
Розрахуємопоказники рентабельності:
а) Рентабельністьпродаж:
/> = (Прп / В) * 100,
де /> ─ рентабельністьпродаж; Прп ─ прибуток від реалізації продукції, грн.; В ─ виручкавід реалізації продукції.
За аналізованийперіод рентабельність продаж склала:
/>, />
Таким чином, якщов 2005 році з кожної гривні реалізованої продукції підприємство одержувалоприбутку 83,7 копійок, то в 2006 році цей показник зріс в 1,11 рази ісклав 84,8 копійок.
б) Рентабельністьвиробничої діяльності (окупність витрат):
/>Прп / ЗВ, де ЗВ ─загальні витрати на продукцію, грн.
/>, />
Звідси витікає,що кожна гривня витрат на виробництво і збут продукції в 2006 році принеслапідприємству прибуток в розмірі 104,5 копійок, це на 7,7 більше ніж упопередньому 2005 році.
в) Рентабельність(прибутковість) всього капіталу підприємства:
/> (ЧП / К) * 100%,
де ЧП ─чистий прибуток, грн.; К ─ весь капітал підприємства.
/>,
/>
В 2006 роцічистий прибуток ВАТ “ВТП “Укренергочормет” склав 4,2 % від вартості всьогоінвестованого капіталу. В 2005 р. частка чистого прибутку склала 2,6 % від сумивсього капіталу на кінець року.
г) Рентабельністьнеоборотних активів:
/> (ЧП / F) * 100, де /> ─вартість необоротних активів.
/>,
/>
На кожну гривню,вкладену у необоротні активи в 2006 році, доводиться 28,7 копійок чистогоприбутку, що в 1,5 рази більше, ніж в попередньому році.
д) Рентабельністьвласного капіталу:
/>(ЧП / ВК)* 100, де /> ─власний капітал підприємства.
/>,
/>
Ефективністьвикористання власних засобів підприємства в 2006 році зменшилася в порівнянні зпопереднім роком. Це свідчить про нестійку стабільність результатів їх використання.Як ми бачимо рентабельність власного капіталу зменшилась на 2,719 (3,938 –1,219) пункти.

3.Шляхи і напрямки вдосконалення фінансових результатів та фінансового аналізупідприємства
3.1Резерви збільшення прибутку і рентабельності підприємства
Розглянеморезерви збільшення суми прибутку підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”.
Резерви зростанняприбутку — це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростанняоб'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію,недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваноїпродукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконанняпланів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науковообґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації.[19, c.85] Виділяють три етапи цієїроботи: аналітичний, організаційний і функціональний.
На першому етапівиділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплексінженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, щозабезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практичнореалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.
При підрахункурезервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізаціївикористовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.
Сума резервузростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукціїрозраховується за формулою:
/>,
де /> ─ резерв зростанняприбутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.; /> ─ сума прибутку на одиницю і-йпродукції, грн.; /> ─ кількість додатковореалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.
Якщо прибутокрозрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунокзбільшення об'єму реалізації визначається за формулою:
/>,
де /> ─ потенційноможливе збільшення об'єму реалізованої продукції, грн.; П ─фактичний прибуток від реалізації продукції, грн.; /> ─ фактичний об'ємреалізованої продукції, грн.
Розрахунокможливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетинговихдосліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпуприросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходувід реалізації продукції ВАТ “ВТП “Укренергочормет” на 15% в наступному році.
Розрахуємо резервзбільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції ВАТ “ВТП“Укренергочормет”:
/>19140 + 19140 * 15% = 22011тис.грн.,
П = 19156,5 тис.грн.,
/>19140 тис.грн.,
/> грн.
Таким чином,збільшивши об'єм реалізації продукції на 15% підприємство, що розглядаєтьсянами, збільшить свій прибуток на 22029,975 тис.грн.
Важливий напрямпошуку резервів зростання прибутку — зниження витрат на виробництво іреалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії,амортизації основних фондів та інших витрат.
Для виявлення іпідрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості можебути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінкирезервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як така база можутьвиступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий інормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутийсередній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передовихпідприємствах зарубіжних країн та ін.
Методичною базоюекономічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є системапрогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини,матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовуваннявиробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів вустаткуванні і ін.[19, c.92]
При порівняльномуметоді кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхомпорівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною:
/>,
де /> ─ резерв зниженнясобівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; Сфі ─ фактичнийрівень використовування і-го виду виробничих ресурсів; /> ─ потенційнийрівень використання і-го виду виробничих ресурсів.
Узагальнюючакількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукціїпроводиться шляхом підсумовування:
/>,
де /> ─ загальнавеличина резерву зниження собівартості продукції, грн.;
/> ─ резерв зниженнясобівартості по і-му виду виробничих ресурсів, грн.
Якщо аналізуприбутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сумарезерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться заформулою:
/>,
де /> ─ резервзбільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.; Вм ─потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції; /> ─ фактичнийоб'єм реалізованої продукції за період, що вивчається, грн.; /> ─ можливезбільшення об'єму реалізації продукції, грн.
Витратипідприємства на здійснення своєї діяльності в цілому і по статтям за період щоаналізується і за попередній представлені в таблиці 5.
Як видно зтаблиці 5, найбільша частина витрат ─ це матеріальні витрати, вони склали61945 грн., проте вони значно зменшились у 2005 році порівняно з 2004. Це являєсобою позитивний факт, оскільки при урахуванні збільшення доходів відреалізації товарів таке зменшення матеріальних витрат свідчити про покращеннядіяльності підприємства.
Таблиця 5. — Структура витрат підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет”Найменування показника За 2005 р., тис.грн. За 2006 р., тис.грн. Відхилення, тис.грн. Матеріальні затрати 5858,7 4801,2 1057,5 Витрати на оплату праці 2683,9 3652,3 -968,4 Відрахування на соціальні заходи 1055,2 1393,2 -338 Амортизація 414,5 476,5 -62 Інші операційні витрати 6561 5965,2 595,8
Разом
16573,3
16288,4
284,9
Для того, щобвитрати по статтях привести в сопоставні значення, перерахуємо їх на 1 гривнюреалізованої продукції, використовуючи формулу:
/> 
Отримані данізведені в таблиці 6
Таблиця 6.-Витрати на 1 гривню товарної продукціїНайменування показника За 2005 р., тис.грн. За 2006 р., тис.грн. Відхилення, тис.грн. Матеріальні затрати 0,31 0,25 0,06 Витрати на оплату праці 0,14 0,19 -0,05 Відрахування на соціальні заходи 0,06 0,07 -0,02 Амортизація 0,022 0,025 -0,003 Інші операційні витрати 0,34 0,31 0,03
Разом
0,87
0,85
0,01
Як показують данітаблиці 6, існують резерви зниження собівартості продукції за рахунок зменшенняматеріальних затрат, амортизаційних відрахувань та інших операційних витрат.Всі перелічені показники затрат на 1 грн. товарної продукції збільшилисьпорівняно з попереднім періодом, і являють собою негативні відхилення віддосягнутих у попередньому періоді, які можна розглядати як потенційно можливі.
Можливе зниженнявитрат на гривню товарної продукції дорівнює:
(0,31 – 0,25) +(0,34 – 0,31) = 0,09 грн.
Зниження витратна 0,09 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуємо резерв збільшеннясуми прибутку:
/> тис.грн.
А це у свою чергупідвищить рентабельність продажів.
Фактичнарентабельність продажів у 2006 році склала:
/>
Можливарентабельність продажів при зниженні на 0,09 грн. витрат на 1 гривнюреалізованої продукції складе:
/>
Таким чином, призбільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 15%, підприємство можезнизити на 0,09 грн. витрати на 1 гривню товарної продукції.

3.2Шляхи вдосконалення методик фінансового аналізу
Сучасні методифінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компанійта їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналізвивчає економічний стан фірми і відображає ефективність виробничої діяльності,ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системипоказників.
Задачіфінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичнимматеріалом, яких насамперед цікавить:
оцінка фінансовихрезультатів;
оцінка майновогостану;
аналіз фінансовоїусталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
дослідження станута динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості;
аналізефективності вкладеного капіталу.
Розрахунок тааналіз економічних показників діяльності підприємств є активними інструментамисучасного фінансового менеджменту. Набір цих відносних показників дозволяєскласти доволі повне уявлення про ефективність виробничої, маркетинговоїдіяльності, фінансової стратегії підприємства, а також оптимізувати сам процесуправління. [21c.74]
Без фінансовогоаналізу сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб’єкта економічноїдіяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують метумаксимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справоюагента економічної діяльності, то фінансова звітність — обов’язковою: навітьдрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність,на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податковоїадміністрації.
Головним джереломфінансового аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств,відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. Увиробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціямиуправління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжноюланкою — бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничихцілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. Приплануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішньогопоходження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) тавитрати. Однак в сучасних умовах джерела фінансового аналізу діяльності великихпідприємств не обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягіввиробництва до уваги часто беруться статистичні показники стану ринку,економічної ситуації в країні, демографічні характеристики населення окремихрегіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) тощо. Фінансовийаналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених абоінвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводятьоцінку вартості як матеріальних, так і нематеріальних активів. На основіфінансової оцінки будується ціна цих активів. Фінансовий стан характеризуєтьсясистемою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність,оборотність, наявність власних і позичкових засобів, ефективності їхньоговикористання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільногофінансового стану підприємства.
Можливимирекомендаціями з приводу вдосконалення методики фінансового аналізу в Україні,є наступні.
При побудовіпорівняльного аналітичного балансу велику роль відіграє вибір часовогоінтервалу для вимірювання змін в статтях бухгалтерського балансу. Використанняквартального інтервалу має свої переваги, головною з яких є можливістьвикористання даних фінансової звітності підприємства перед органами податковоїадміністрації. Однак величина прибутку підприємства з високими темпамиобіговості коштів у короткостроковому періоді більшої міри підпадає під впливтаких факторів, як сезонні коливання попиту на продукцію, непередбачуваністьтемпів інфляції, зміна цін на енергоносії, нововведення в податковомузаконодавстві тощо. Для таких підприємств більш доцільним, на мою думку, євибір місячного інтервалу у порівняльному аналізі статей балансу. Крім більшогоступеня інформативності відносних показників балансу, менша довжина інтервалуробить досліджувані дані більш придатними для статистичного аналізу тапрогнозування. Фінансові відділи підприємств можуть здійснювати подвійнийаналіз беручи за основу в окремих випадках місячний або квартальний інтервалдля аналізу результатів фінансової діяльності підприємства у короткостроковомута довгостроковому періодах.
Аналіз такожпоказав, що на Україні ще не розроблено єдиної методики проведення аналізуфінансового стану. Незгода в тлумаченні окремих показників та в визначенніграничних величин у різних авторів не дає можливості однозначно застосуватиметодику дослідження даної теми. Отже, можна запропонувати складання такоїметодики аналізу. Наявність розробленої методики дала б можливість співставлятирезультати аналізу проведеного на різних підприємствах різними виконавцями.
Методи розрахункупоказників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансовоїстабільності в методиках слід викласти більш детально та спрощено. Це дастьзмогу в подальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп’ютерноїтехніки в аналізі фінансового стану.
Розробкапрограмного забезпечення аналізу дасть змогу керівництву підприємства проводитищомісячно вказаний аналіз та використовувати його результати для розробки обґрунтованихуправлінських рішень.
 

Висновки
На підставіпроведеного аналізу при написанні даної роботи можна зробити наступні висновки.
Отже, метоюфінансового аналізу підприємства, є оцінка його фінансового стану з урахуваннямдинаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємстваза декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни іпрогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Фінансовий аналіз підприємства складається з такихосновних етапів: аналіз ліквідності; аналіз ділової активності;аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.
Фінансовий аналізпідрозділяється на багато видів, кожний з яких доцільно застосовувати в окремихвипадках.
Показникифінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарюванняпідприємства. Тому проведення фінансового аналізу для підприємства необхідне зметою виявлення позитивних та негативних результатів господарювання
Фінансовий аналізпоказників підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, що підприємствоспроможне погасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів усікороткострокові зобов’язання; за рахунок грошових коштів та коштів у розрахункахз дебіторами – на 60% короткострокових зобов’язань; за рахунок усіх оборотнихактивів – 66% короткострокових зобов’язань.
Аналіз показниківфінансової стійкості підприємства ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, щонегативним в роботі підприємства є зниження коефіцієнту забезпеченості власнимиоборотними засобами з 2,44 до 2,3, а інші коефіцієнти збільшилися, що свідчитьпро його наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості тастабільності.
Аналіз показників ділової активності ВАТ “ВТП “Укренергочормет”свідчить про те, що в середньому через кожні 11 днів підприємство отримує коштиза розрахунками зі споживачами продукції. Середній термін погашеннякредиторської заборгованості становить 67 днів.
Аналізрентабельності продаж ВАТ “ВТП “Укренергочормет” показав, що якщо в 2005 році зкожної гривні реалізованої продукції підприємство одержувало прибутку 83,7копійок, то в 2006 році цей показник зріс в 1,11 рази і склав 84,8копійок. Рентабельність необоротних активів свідчить про те що, на кожнугривню, вкладену у необоротні активи в 2006 році, доводиться 28,7 копійокчистого прибутку, що в 1,5 рази більше, ніж в попередньому році. Алеефективність використання власних засобів підприємства в 2006 році зменшилася впорівнянні з попереднім роком.
Аналіз резервівзбільшення прибутку показав, що ВАТ “ВТП “Укренергочормет” має можливістьзбільшення доходу від реалізації продукції на 15% в наступному році призниженні витрат до 0,09 грн. на 1 гривню товарної продукції.
Методи розрахункупоказників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансовоїстабільності слід викласти більш детально та спрощено. Це дасть змогу вподальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп’ютерноїтехніки в аналізі фінансового стану.
Світовий досвідвчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін увиробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль вцьому процесі сьогодні в Україні відіграє об’єктивний фінансовий аналіз.

Списоквикористаної літератури:
1. ЗаконУкраїни від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – 8жовтня. – № 40. – ст. 365.
2. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансовоїзвітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. –ст. 330.
3. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказомМіністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційнийвісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. – ст. 335.
4. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зізмінами)//Офіційний вісник України.–1999.–9 липня.–№ 25.–ст. 343.
5. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зізмінами) // Офіційний вісник України. – 1999. – 9 липня. – № 25. – ст.349.
6. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зізмінами) // Офіційний вісник України.– 1999. – 9 липня.–№ 25.–ст. 357.
7. «Методичнірекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств таорганізацій» // лист Державної податкової адміністрації України від27.01.1998.
8. БутинецьФ.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир,2002. – 544 с.
9. Бухгалтерськийфінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік іаудит» вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид.,доп. і пер. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 688 с.
10. ВдовенкоН.М. Проблеми та шляхи удосконалення обліку фінансових результатів в умовахйого автоматизації // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. – 2001. – № 15. –С. 141-143.
11. ГладкихТ.В., Подольська В.О. Удосконалення обліку та аналізу фінансових результатів //Регіональні перспективи. – 2001. – № 4 (17). – С. 100-101.
12. ІзмайловаК.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. –148 с.: іл.
13. ІзмайловаК.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.: іл.
14. ЛахтіоноваЛ.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.– 387 с.
15. ЛовінськаЛ.Г. Концепція фінансового результату у системі бухгалтерського облікупідприємств // Фінанси України. – 2003. – № 11. – С. 58-65.
16. Мец В.О.Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства:Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.
17. СавицкаяГ.В. Анализ хоз. деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп.-Мн.: ИП«Экоперспектива», 1997.-С. 325-375.
18. ФаріонІ.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2000.– 455 с.
19. Фінансовийаналіз: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.В. Митрофанова. – К.: КНТЕУ,2002. – 301 с.
20. ХабароваЛ.П. Учетная политика 1999 г. – М.: ЗАО «Бухгалтерский бюллетень»,1999. – 240 с.
21. ШвиданенкоГ.О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічноїдіяльності підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.
22. ШереметО.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. — К.: Міленіум, 2003.-160 с.