/>Зміст
Вступ
1. Особливостівідповідальності за ухилення від сплати податків,зборів, інших обов’язкових платежів
2.Кримінально-правове регулювання питання ухилення від сплати податків, зборів,інших обов’язкових платежів у кримінальному праві
Висновки
Список використанихджерел
Вступ
Податкова система – це сукупність установлених у країні податківта механізму їх справляння. Необхідність системності полягає в тому, що всіподатки мають бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного,не вступати в суперечність з системою в цілому та окремими її елементами.Системний підхід означає, що мають реалізуватися обидві функції податків. З фіскальноїпозиції податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільненадходження доходів у бюджет. З регулюючої позиції – забезпечувати державіможливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.
Проблема ухилення від сплати податків має місце практично в усіх країнахз ринковою системою господарювання. Але структура податків в Україні суттєвовідрізняється від структури податкових надходжень у розвинених країнах. Якщо внашій системі оподаткування найбільшу частку мають ПДВ, акцизний збір, мито,податок на прибуток, то у структуріподаткових надходжень західних країн переважає індивідуальній прибутковийподаток, податки на заробітну плату (внески на соціальне страхування), податкина споживання, на власність і багатство.
Загальна сума податків в Україні досягає у середньому 85 % від виторгу зареалізацію товарів та послуг.
Податковий тиск змушує підприємця шукати недоліки у податкових законахабо використовувати різні схеми фіктивних підприємств для ухилення від сплатиподатків. Крім того, свідомо занижуються ціни та використовуються фіктивнідокументи, товарообмінні операції. Все це негативно відображається напродуктивному підприємництві./>/>
1. Особливостівідповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язковихплатежів
Юридична відповідальність за ухилення від оподаткування дозволяє найбільшефективно, з урахуванням економії кримінальних репресій, досягти виконанняконституційного обов’язку громадян, по своєчасній і повній сплаті податків, атакож профілактики подібних правопорушень у майбутньому.
Юридична відповідальність за ухилення від оподаткування – це застосуваннядо осіб, уповноваженим органом державної податкової служби України (їхпосадовою особою) заходів адміністративної, кримінальної та фінансовоївідповідальності, які мають факти навмисного ухилення, а також приховуванняухилення від оподаткування чи приховування об’єкта оподаткування на підставах іу порядку встановлених процесуальними нормами чинного законодавства.
Юридична відповідальність дозволяє використовувати певні «варіації»при притягненні осіб, які вчинили правопорушення у сфері оподаткування,інваріантність вибору мір відповідальності щодо осіб, які вчинилиправопорушення у цій сфері, пов’язана з використанням такого явища в інститутівідповідальності, як трансформація заходів впливу, які можуть бути застосованідо порушників податкового законодавства;
До санкції фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушенняподаткового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум податків, іншихобов'язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи. Слід чітко зазначити,що в даному разі йдеться саме про перелік санкцій, які визначаються у фінансово-правовихнормах (у даному разі податкових), однак зазначені санкції не є в чистомувигляді фінансовими санкціями, особливо щодо адміністративних штрафів [7, с. 54].
Згідно із законодавством України, карна відповідальність за навмиснеухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів посадовоюособою підприємства, закладу, організації незалежно від форм власності настає,якщо ці дії призвели до ненадходжень до бюджету або державних цільових фондівкоштів: в значних розмірах (1700 — 4250 грн.); у великих розмірах (4250 — 17 000грн.); в особливо великих розмірах (більш як 17 000 грн.). Склад злочину «Ухиленнявід оподаткування» можливий тільки з прямим наміром, тобто коли особа, щойого здійснила, усвідомила суспільне небезпечний характер своїх дій,передбачала їхні соціальне небезпечні наслідки та бажала їх настання.Відповідно до суми ненадходжень до бюджету відповідальність коливається віднакладання штрафу до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна іпозбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю натермін до 5 років. Наприклад, несвоєчасне подання декларації про доходифізичних осіб або внесення в неї заздалегідь неправильних даних караєтьсянакладенням штрафу розміром від шести до восьми неоподаткованих мінімумівдоходів громадян.
Під значною величиною коштів, що не надійшли до бюджетів або державнихцільових фондів розуміється сума податку, збору або іншого обов'язковогоплатежу, що у 100 і більше разів перевищує встановлений законодавствомнеоподаткований мінімум доходів громадян.
Для посадових осіб (керівник підприємства, його заступник, який здійснюєкерівництво бухгалтерським обліком і звітністю, головний бухгалтер)кваліфікованими видами злочинності є ухилення від сплати податків, зборів таінших обов'язкових платежів у таких випадках: здійснене за попередньоюдомовленістю групи осіб; якщо воно призвело до ненадходжень до бюджетів абодержавних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах; здійснене особою,раніше покараною за ухилення від податків, зборів та інших обов'язковихплатежів [6, с. 168].
Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства пов'язаназі стягненням невнесених вчасно податків і неподаткових платежів. Відповідно дозаконодавчих актів регламентується діяльність органів стягнення, їхні права,порядок стягнення недостачі, повернення та перегляд неправильно сплаченихподатків і неподаткових платежів.
Наприклад, відповідальність платників податку на прибуток полягає у тому,що, по-перше, платники податку, які не мають відповідної документації,сплачують штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян заодноразове порушення. Якщо протягом наступних 12-місячних податкових періодівплатник податку припускає друге порушення, він виплачує штраф у сумі 10неоподаткованих мінімумів, помножених на кількість таких порушень.
Платники податку, які не подали або несвоєчасно подали податковудекларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення наперерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10 % суминарахованого податку за кожен випадок порушення.
Адміністративним правопорушенням вважається порушення податковогозаконодавства керівниками та іншими посадовими особами, громадянами — суб'єктамипідприємницької діяльності, громадянами — платниками податків. Наприклад,адміністративна відповідальність накладається на громадян, винних унесвоєчасному поданні або неподанні декларації про доходи або у внесенні додекларації викривлених даних, у відсутності обліку або неналежному веденніобліку доходів і витрат, для яких передбачена обов'язкова форма обліку — у сумівід одного до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян [5, с. 103].
Податки на доходи фізичних осіб вимагають ознайомлення зі змістом такихпонять, як сукупний дохід громадянина, максимальна ставка податку, кількістьнеоподаткованих мінімумів, середньомісячна зарплата. На цій основі доцільноознайомитися з порядком заповнення декларації про доходи, самостійно зробитиперерахунки прибуткового податку з сукупного доходу громадян, використовуючивласні або умовні дані. Нижче наводиться приклад перерахунку прибутковогоподатку з сукупного доходу громадян. Сукупний річний доход, що підлягаєоподаткуванню, складається із сум місячних доходів, визначених у гривнях. Якщопротягом звітного року не змінювався розмір неоподаткованого мінімуму і діялаєдина шкала прогресивного оподаткування, перерахунок здійснюється у такійпослідовності: визначаються суми річного сукупного оподаткованого доходу;розраховується середньомісячний дохід шляхом ділення суми річного сукупногооподаткованого доходу на 12; визначається прибутковий податок ізсередньомісячного оподаткованого доходу на підставі діючої шкали ставокоподаткування. Величина прибуткового податку розраховується множенням значенняприбуткового податку за середньомісячним податком на 12 місяців; якщо платникподатку має пільги, суми пільг враховуються при остаточному визначенні величиниподатку на доходи фізичної особи. Наприклад, якщо громадянин працював протягомроку і отримав сукупний дохід у сумі 5200 грн., та колись проходив військовуслужбу у складі військ у Республіці Афганістан, йому надається пільга назменшення сукупного оподаткованого доходу в розмірі 15 неоподаткованихмінімумів [2, с. 133].
У цьому випадку величина річного сукупного доходу громадянина становитиме 5200грн. — (17 грн. • 14 • 12) = 2344 грн.
Величина середньомісячного доходу, відповідно, становитиме 2344 грн.: 12 =195,23 грн.
Розмір оподаткованого доходу на підставі діючої шкали ставокоподаткування за середньомісячним оподаткованим доходом становитиме
19,55 + 20 % (195 грн. — 170 грн.) = 24,55 грн. Розмір прибутковогоподатку, що підлягає сплаті за рік, дорівнює 24 грн. 55 коп. • 12 — 294 грн. 60коп.
Вивчення всього ланцюжка платежів та зборів свідчить, що врешті-рештреальним платником є не суб'єкти підприємницької діяльності, а кінцевийспоживач товарів, продукції, послуг. Це означає, що збільшення ціни товарів підтиском системи оподаткування зумовлює звуження попиту. А останнє негативновідображається на підприємництві: змушує займатися нелегальним бізнесом,користуватися незаконними послугами для розрахунків готівкою, а в кінцевомурахунку — криміналізувати господарську діяльність.
Стає зрозумілим, що потрібне кардинальне зниження усіх видів податків зметою забезпечення підйому національної економіки. З метою підтримки власноговиробника доцільно, на думку багатьох фахівців, встановити суму прямих таопосередкованих податків на рівні 18—20 %; для інших, невиробничих видівдіяльності – 35—40 %, при одночасному зменшенні сумарного податкуна заробітну плату до 20 %. При цьому податкова політика має узгоджуватися змитно-акцизним регулюванням, робити вітчизняні товари однакової з імпортнимиякості на 30—40 % дешевшими./> 2. Кримінально-правоверегулювання питання ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язковихплатежів у кримінальному праві
У ст. 212 КК 2001 p. передбачено відповідальність за умисне ухилення відсплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в системуоподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовоюособою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності абоособою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особичи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діянняпризвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондівкоштів у значних, великих або особливо великих розмірах [1, с. 118].
Певним чином на існування в Україні проблеми ухилення від оподаткуваннявпливає свідомість наших громадян, більшість з яких не вважає це діяннясерйозним злочином. Особи, які притягуються до кримінальної відповідальності завчинення податкових злочинів, нерідко виправдовуються, посилаючись на те, щовони «нікого не вбили і нічого не вкрали», а приховані відоподаткування кошти спрямували на виплату зарплати, розвиток виробництва,інвестиції та інші цілком пристойні цілі. Російський науковець І.І. Кучеровконстатує, що населення РФ (видається, що це характерно і для України)здебільшого ставиться до порушників податкового законодавства поблажливо інавіть із співчуттям і не тільки не надає допомогу правоохоронним органам увиявленні таких порушень, а й сприяє вчиненню податкових злочинів. Як тут не згадатипро певною мірою повчальний досвід США. У цій країні податковому відомству, якемає назву Служба внутрішніх доходів (СВД), у викритті і розслідуванніподаткових злочинів допомагають самі громадяни. Вони, а це переважно колишнічоловіки, дружини, ділові партнери, передають податківцям інформацію провчинення податкових порушень. Якщо інформація підтвердиться і з неплатникабудуть стягнені фінансові санкції, вказані особи отримують встановленийвідсоток з даних санкцій як винагороду. Лише у 2001 р. СВД за допомогою такихпомічників отримала 72 млн. доларів США податків і штрафів і сплатила 1,5 млн.доларів США винагороди.
Створення працездатної системи оподаткування, яка б оптимально поєднувалафіскальну і стимулюючу функції податків і в межах якої ухилення від їх сплатине набувало б занадто поширених масштабів, не може бути справою легкою ішвидкою. Роль засобів кримінально-правової репресії у цій справі не вартопереоцінювати: їх застосування у протидії податковій злочинності може бутиефективним лише за умови проведення податкової реформи та вдосконаленнярегулюючого законодавства. Лише у разі комплексного застосування превентивних ірепресивних заходів впливу можливий прогрес якщо не у подоланні, то принаймні вістотному скороченні масштабів ухилення від оподаткування. Слід погодитись знауковцями, котрі вказують на те велике значення, яке має для боротьби зухиленням від сплати податків так званий превентивний підхід (метод переконання)— сукупність заходів, спрямованих на створення сприятливого клімату у стосункахміж державною скарбницею і платником податків, на те, щоб останній кращерозумів механізм суспільного фінансування [3, с. 68].
Водночас не викликає сумнівів та обставина, що будь-яка системаоподаткування не здатна ефективно працювати без інституту відповідальності і,зокрема, належної кримінально-правової охорони. Зарубіжний досвід переконливозасвідчує, що примушування до виконання положень податкового законодавства самепід страхом кримінальної відповідальності є досить вагомим стимулом дляплатників податків, їх належної поведінки і дотримання вимог фіскальної дисципліни.Незважаючи на те що за останні п'ять років добровільність сплати податків в Україні,за інформацією ДПА, зросла майже вдвічі, вона на сьогодні не перевищує 60-70 %від усіх податкових зобов'язань платників.
Суспільна небезпека злочину, про який йдеться у ст. 212 КК і вчиненняякого, як вже зазначалось, ігнорує передбачений ст. 67 Конституції України обов'язоккожної особи сплачувати податки і збори, зумовлена рядом чинників. Це передусімненадходження до бюджетів і державних цільових фондів у належному обсязікоштів, що складають основу формування доходної частини державного та місцевихбюджетів і спрямовуються на потреби, без задоволення яких суспільство тадержава не в змозі існувати. Маються на увазі потреби, корисність яких за своєюприродою є неподільною — оборона, управління, підтримання правопорядку,боротьба із злочинністю, соціально-економічні програми тощо. Ухилення відоподаткування порушує не лише фіскальну, а й стимулюючу, регулюючу тарозподільчу функції податків, підриває притаманний для ринкової економікипринцип конкуренції, оскільки ставить несумлінних суб'єктів господарювання убільш вигідні умови порівняно з сумлінними платниками податків і зборів, атакож шкодить принципу соціальної справедливості, адже призводить до нерівномірногорозподілу податкових зобов'язань серед платників. Податковий тиск нагосподарюючих суб'єктів, які залишаються працювати у легальному секторіекономіки, посилюється. Прагнення фіскальних органів отримати за таких умовзаплановані доходи за рахунок більш жорсткого дотримання вимог податковоїдисципліни легально діючими суб'єктами господарювання викликає у останніхнегативну реакцію, вони починають виправдовувати своє небажання сплачуватиподатки, тобто виникає ситуація замкненого кола. Крім цього, як зазначається влітературі, внаслідок ухилення від сплати податків бюджет і економікастраждають від браку фінансових ресурсів, а тому держава вимушена збільшуватиставки податків, розширювати базу оподаткування, запроваджувати нові видиподатків, що веде країну в економічний глухий кут [6, с. 170].
Безпосереднім об'єктом злочину, що розглядається, вважаю встановленийчинним законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, якийзабезпечує за рахунок надходження податків, зборів, інших обов'язкових платежівформування доходної частини Державного та місцевих бюджетів, а також державнихцільових фондів.
Ю.М. Сухов визначає об'єкт аналізованого злочину подібним чином, але всеж дещо інакше — як діяльність держави щодо формування доходної частини бюджетівчи Пенсійного фонду України та встановлений законодавством про оподаткуваннямеханізм (порядок) здійснення юридичними та фізичними особами як суб'єктамиоподаткування обов'язкових внесків. Використання терміну «механізм»науковець пояснює тим, що внаслідок невиконання або неналежного виконанняплатником свого обов'язку своєчасно і повно здійснити обов'язкове відрахуванняруйнується зміст відносин між державою і платником, внаслідок чого державізавдається матеріальна шкода.
Предмет злочину визначено у ст. 212 КК як податки, збори, інші обов'язковіплатежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому закономпорядку. Докладне обґрунтування правильності саме такого визначення зпосиланням на доктрину фінансового права зробили Л.П. Брич таЮ.М. Сухов. Н.О. Гуторова визначає предмет аналізованогозлочину як грошові кошти, які повинні бути сплачені до бюджетів або державнихцільових фондів у вигляді податків, зборів, інших обов'язкових платежів, щовходять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.Науковець виокремлює соціальну, фізичну та юридичну ознаки предмета злочину, щорозглядається [4, с. 302]./>
Висновки
Сукупність існуючих санкцій можна поділити на групи за їх однорідністю,зокрема: санкції за порушення порядку ліцензування, санкції за порушенняподаткової дисципліни, касової дисципліни тощо. Особи, на яких накладаютьсяфінансові санкції та адміністративні штрафи, перелік порушень, а такожнайменування органів, що накладають санкції, чітко визначаються узаконодавстві.
Адміністративна відповідальність(штрафи), що застосовується податковими органами, має деякі особливості:підставою для її застосування є вчинення адміністративного правопорушення (ст.9Кодексу України про адміністративне правопорушення — КпАП); адміністративніштрафи накладаються лише на фізичних осіб (громадян) — окремих платниківподатків, керівників і бухгалтерів платників податків — юридичних осіб, іншихгромадян, винних у порушенні податкового законодавства. Розмір штрафу залежитьвід сукупності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальністьпорушника (статті 34, 35), а також від його особи, ступеня вини, майновогостану (ст. 33).
Кримінальній відповідальностіі покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно абоз необережності вчинила передбачене кримінальним законодавством суспільнонебезпечне діяння.
Тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов'язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство зфінансовими ресурсами.
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів таобов'язкових платежів передбачена відповідними статтями Кримінального Кодексу України.
Встановлення адміністративної відповідальності не низкою законів тапідзаконних актів, які подекуди належать до різних галузей законодавства (податкового,законодавства про адміністративну відповідальність тощо), а виключновідповідним кодексом. У цьому зв’язку виключне значення має прийняття Податковогокодексу України.
Чітке визначення прав, обов’язків і повноважень суб’єктів податковихправовідносин у Податковому кодексі України, який має бути прийнятий ВерховноюРадою України, та інших актах чинного законодавства України.
Законодавче закріплення принципу non bis in idem, який стосовноправопорушень має означати недопустимість одночасного притягнення особи, винноїу вчиненні правопорушення, до адміністративної та кримінальноївідповідальності. Усунення протиріч та неузгодженостей між нормами, щовстановлюють фінансову відповідальність за правопорушення у сферіоподаткування, та нормами, що за їх вчинення передбачають адміністративнувідповідальність інших видів.
Основним адміністративно-правовим засобом попередження ухилень від сплатиподатків є удосконалення адміністративного та податкового законодавства.Проведений аналіз нормативно-правових актів був використаний при підготовціпропозицій до чинного матеріального та процесуального законодавства з метоюсприяння більш ефективному для економіки функціонуванню механізмуоподаткування, який повинен забезпечувати доходи бюджету шляхом стимулюваннялегальної діяльності суб’єктів господарювання незалежно від розміру та формивласності.
Список використаних джерел
1. Гавриленко Н. В. Податкова система.— Л.: НовийСвіт-2000, 2007. — 328 с.
2. Довгалюк В. І., Ярмоленко Ю. Ю. Податковасистема. — Чернівці: Буркек, 2006. — 352 с.
3. Закон України «Про систему оподаткування»вiд 25.06.1991 № 1251-XII зі змінами № 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006// ВВР,2006, № 27, ст.234.
4. Іванов Ю. Б., Крисоватий А. І., Десятнюк О. М.Податкова система. — К.: Атіка, 2006. — 920 c.
5. Кравчук Г. В., Шкарлет С. М. Податковийменеджмент. — Чернігів: РВК«Деснянська правда», 2005. — 331 с.
6. Чернякова Т. М. Податкова система України таоподаткування підприємств. — Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2006. — 584с.
7. Ямніков К. Б. Податкова система.— Миколаїв:НУК, 2007. — 157 с.