ДИПЛОМНА РОБОТА
тема: «ПОДАТОК НАДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: БЮДЖЕТНА ТА РЕГУЛЮЮЧА РОЛЬ»
Вступ
Кожнаконкретна податкова система є відображенням податкової політики, якапроводиться державою. Податкова система – це сукупність податків, зборів, іншихобов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, якідіють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системиоподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави,яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завданьсоціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, атакож і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системиоподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарствав країні.
Актуальністьтеми дипломної роботи полягає в тому, що важлива роль у формуванні ефективноїподаткової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування.Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимальногооподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальнимипропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожногопідприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політикаповинна влаштовувати і державу, і платників податків.
Предметдосліджень дипломної роботи: податок з доходів фізичних осіб.
Об’єкт досліджень роботи: податкові відносини, що виникають в процесі регулюванняподатків з доходів фізичних осіб, основні тенденцій розвитку оподаткуванняфізичних осіб в Україні.
Метадосліджень роботи: дослідження впливу законодавчих норм на рівень податків зфізичних осіб, виявлення основних закономірностей механізмів стягненняподатків, аналіз шляхів удосконалення механізму нарахування та сплати податків.
Задачідосліджень роботи:
- аналіз становлення та розвитку системи оподаткування доходівфізичних осіб в Україні у 1994–2008 роках;
- аналіз сучасної системи оподаткування фізичних осіб в Україні тапорівняння її з аналогами в розвинутих ринкових країнах світу;
- дослідження організації адміністрування податку з доходів фізичнихосіб на рівні районної державної податкової інспекції;
- аналіз структури надходження податку з доходів фізичних осіб урозрізі основних видів оподатковуємих доходів;
- аналіз впливу законодавчих норм нового Закону України «Прооподаткування доходів фізичних осіб» (діє з 01.01.2004 року) на рівеньподаткового навантаження на доходи населення та рівень наповнення місцевихбюджетів у 2005–2007 роках;
Інформаційнезабезпечення: статистичні дані доходної частини місцевих бюджетів по Київськійобласті та ДПІ у Яготинському районі Київської області за 2005–2007 роки.
Методологічне забезпечення: структурування податкових надходженьза реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податковоїзвітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці.
Питання теорії і практикиподаткових відносин, зокрема системи прямого оподаткування фізичних осіб,знайшли своє відображення у працях українських та зарубіжних вчених:В. Андрущенко, О. Василик, А. Гальчинський, П. Гензель,А. Гропеллі, А. Даниленка, О. Данілов, Т. Єфіменко,В. Загорський, В. Зимовець, А. Ісаєв, Дж. Кейнс,А. Крисоватий, І. Кулішер, Ф. Лассаль, А. Лаффер,І. Лукінов, І. Луніна, К. Макконел,В. Мельник, П. Мельник, Ф. Меньков, Н. Мікеладзе,М. Мітіліно, В. Найдьонов, Є. Нікбахт, С. Огородник, І. Озеров,В. Опарін, А. Пігу, А. Поддєрьогін, Г. П’ятаченко,Д. Рікардо, Д. Робінсон, П. Самуельсон, А. Соколовська,М. Сивульський, А. Сміт, М. Соболев, А. Соколов,В. Степаненко, А. Столерю, В. Суторміна, Л. Тарангул,Л. Шаблиста, В. Федосов, Н. Фліссак, Ф. Хайєк,Й. Шумпетер, С. Юргелевич, С. Юрій, Л. Яснопольський та ін.
Принаписанні дипломної роботи були використані як сучасні наукові роботизагального характеру – Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В.«Податкова система», Олійник О.В., Філон І.В. «Податкова система», Крисоватий А.І.,Десятнюк О.М. «Податкова система», Золотько І.А. «Податкова система», Соколовська А.М.«Податкова система держави: теорія і практика становлення», в монографіях якихдосліджуються методологічні основи становлення податкової системи, історичнаеволюція оподаткування у взаємозв'язку з еволюцією державного устрою, формправління, зміною основ економічного життя, закономірності функціонування тарозвитку податкових систем у промислово розвинутих країнах, особливостістановлення податкових систем постсоціалістичних країн, так і більшспеціалізовані видання Державного Університету Податкової служби України(м.Ірпень), а саме: учбові посібники Мельника П.В. «Розвиток податковоїсистеми в перехідній економіці», Азарова М.Я. «Податкове законодавствоУкраїни «в яких дається загальна характеристика механізму реформування прямогоподатку з доходів фізичних осіб, внесені пропозиції щодо удосконаленнямеханізму оподаткування доходів фізичних осіб з урахуванням досвіду США, де вінє основним бюджетоутворюючим податком.
Практичнезначення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності реформуванняподатку з доходів фізичних осіб в Податковому Кодексі України в наступних напрямках:
1. Стратегічним напрямом у формуванні державноїполітики прямого оподаткування фізичних осіб повинно стати забезпеченняпереходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків.Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зниження рівня тіньовоїекономічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширеннябази оподаткування.
2. Реформування системи прямого оподаткування внапрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинноздійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку,удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структуриподатків, усунення причин зростання податкової заборгованості.
3. Для посилення впливу регулюючих і стимулюючихфункцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національноїекономіки
необхідно:
- відмінити збори в Пенсійний та соціальні фондинарахуванням на фонд заробітної плати (37 – 40%), замінивши їх перерозподіломсуми податку з доходів фізичних осіб (13 -15%);
- для компенсації відміни зборів нарахування зпідприємств в Пенсійний та соціальний фонди запровадити законодавчий рівеньмінімальної заробітної плати в 5 разів вище, ніж запроваджена на 2008 рік, щопрактично виведе рівень заробітної плати в Україні на європейський рівень тадозволить утримувати Пенсійний та соціальні фонди за рахунок власне працюючих;
- перейти від податку з доходів фізичних осіб дооподаткування доходів сім’ї;
- забезпечити достовірний облік нерухомості таввести податок на майно фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості, а нетільки податок з повторних продаж нерухомості на протязі року;
Дипломна роботаскладається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел,додатків. Повний обсяг роботи –___ сторінок комп’ютерноготексту. Основний текст –___ сторінок, містить __ таблиць і __ рисунків, __ додатків на___ сторінках. Список літератури включає ___ найменувань.
1.Теоретичні засади оподаткування доходів фізичних осіб
1.1Сутність регулюючої та стимулюючої функцій податку з доходів фізичних осіб
Суспільнепризначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві – «фіскальна» й «економічна»[21].
Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Економічна функціяподатків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплюєбудь-які процеси в економіці країни, а також соціально-економічні процеси всуспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу іконтролюючу роль.
Податки,як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією.Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під часвикористання частини національного доходу на загальнодержавні потреби. Сутністьподатків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метоюформування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий,обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності збоку держави [23].
Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподілкоштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків яккатегорії фінансів [28]:
1. Фіскальна– основне призначення полягає в мобілізації танакопиченні коштів в державних фондах.
2. Розподільча (соціальна)– одним із призначень податків єрозподіл суспільних доходів з боку більш сплатоспроможних верств населення тасуб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничихгалузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.
Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага тазабезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.
3. Регулююча функція– податки як інструмент примусовоговилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національноїекономіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків,негативний – про дестимулюючу роль оподаткування.
4. Контрольна функція– допоміжна функція, яка полягає вконтролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства танапрямками їх використання.
Характері цілі податкової системи визначає податкова політика, яка являє собоюцілеспрямовану діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків.Вона має бути сформована таким чином, щоб, з одного боку, забезпечувативиконання базової функції податків – фіскальної (наповнення бюджету фінансовимиресурсами, необхідними для виконання державою її функцій), а з іншого – сприятиреалізації регулюючої функції податків із метою посилення впливу податковогомеханізму на процеси відтворення.
При введенні податки наділяються певними функціями абопризначенням. Кожний податок виконує передусім фіскальну функцію, тобтозабезпечує надходження коштів до бюджету. Однак таке спрощене усвідомлення роліподатків не має достатніх підстав, бо запровадження будь-якого податку потребуєчіткого визначення об'єкта та суб'єкта оподаткування, строків сплати, перелікупільг, що надаються при оподаткуванні тощо.
При визначенні цих параметрів податку закладається йогостимулюючий вплив на економічні процеси, що цей податок зумовлюють. Тому є всіпідстави стверджувати, що податки виконують стимулюючу функцію. Майже не буваєподатків, які б цих функцій не виконували. Все залежить від того, якийзакладено механізм їхньої реалізації. Надмірне перевантаження податку пільговимоподаткуванням із метою стимулювання тих чи інших видів виробництв абоспоживання товарів, виконання робіт, надання послуг часто, замістьстимулювання, призводить до протилежного – до зростання тінізації економіки.
Надання податкам стимулюючих функцій – досить складне та векономічному сенсі відповідальне завдання. Воно потребує глибоких наукових дослідженьі всебічного обґрунтування. Суть питання в тому, що стимулюючі функції можутьбути закладені завдяки зміні або диференціації ставок податків, або ж повномузвільненню від їх сплати. У цьому разі здійснюється перерозподіл валовоговнутрішнього продукту через фінансову систему від одних суб'єктів оподаткуванняна користь інших.
Отже, цей перерозподіл має не лише економічний, а й соціальнийхарактер. Він може призвести до порушень важливих економічних пропорцій увиробництві та споживанні матеріальних благ і послуг. Усе це пов'язано зправами та свободами людини, її економічним і соціальним становищем. Як підтверджуєсвітовий досвід, надання податкам стимуляційних і регуляційних функцій потребуєтривалого опрацювання порядку їх обчислення, сплати, надання пільг.
Зточки зору джерела сплачення податку – податок на доходи фізичних осібвідноситься до прямих податків, тобто податків, стягуємих залежно від розміруотриманих доходів.
Наявністьпрямих та непрямих податків є характерною рисою податкових систем всіх сучаснихдержав. Відмінність полягає у їх співвідношенні. Світовий досвід використанняпрямого та непрямого оподаткування доводить до висновку про недопустимість їхпротиставлення без ґрунтовного дослідження об'єктивно притаманних цим податкамфункціональних рис, соціально-економічних умов, що склалися в країні, етапівісторичного розвитку, які пройшла в ній податкова система, зокрема такі їїскладові, як податковий контроль та податкова свідомість переважної частининаселення [27].
Допереліку найвагоміших особливостей непрямих податків слід віднести те, що вонивиконують переважно фіскальні функції. Непрямі податки відіграють незначнурегулюючу роль, проте вони надійно формують доходи бюджету, надають йомустабільності. Вони менш чутливі до ключових макроекономічних показників.Мобілізація цих податків у значній мірі виключає приховування доходів відоподаткування. Непрямі податки є по своїй суті податками на споживання. Призростанні ролі державного регулювання економіки непрямі податки менш придатнідля вказаної мети.
Навідміну від них прямі податки об'єктивно, більшою мірою, володіють регулюючимиможливостями щодо розвитку підприємництва. В прямих податках об'єктивнозакладені суттєві стимулюючі можливості, які пояснюють широке використання тапостійне вдосконалення їх механізму в країнах, що поставили за мету досягненнявисокого рівня економічного розвитку на базі розширення та підвищенняефективності суспільного виробництва [29].
Всистемі прямих податків, які сплачують фізичні особи, провідне місце займаєприбутковий податок. Його вагомість зростає саме при переході до ринку, колистворюються передумови збільшення особистих доходів громадян. Тому в Україні,як і в деяких інших країнах СНД у 1992–2003 роках застосовувалось прогресивнеоподаткування, яке дозволяє по мірі зростання доходів стягувати з них грошовікошти в більших розмірах. Але відсутність в Україні середнього класу, великеявне і приховане безробіття привели до того, що доля податку на прибутокгромадян в дохідній частині бюджету України у 1992–2001 роках була нижче доліподатку на прибуток підприємств. Це не відповідає світовій практиці, але єоб'єктивною особливістю саме України в перехідний період. Поступова змінафункціонального розподілу доходів в економіці в напрямку підвищення ролідоходів населення може забезпечити вдосконалення структури податкової системи.Вирішення цих питань може відбуватися тільки в умовах економічного зростання,при перегляді усієї соціальної політики, зокрема політики в сфері заробітноїплати і доходів населення. Тільки в цьому випадку в перспективі можливо будепідвищити роль податку з доходів фізичних осіб в доходах бюджету [30].
Зогляду на особливості сучасного етапу розвитку оподаткування, коли з розмірамиподаткової ставки пов'язуються в основному масштаби податкового тягаря і,природно, напрями подальшого реформування податкової системи, слід зупинитисяще на деяких закономірностях визначення і функціонування такого важливогокомпоненту оподаткування, як податкова ставка.
Необхідновизначення граничної податкової ставки, яка являє собою податок, що сплачуєтьсяз додаткового доходу. Гранична податкова ставка – це приріст сплаченихподатків, розділених на приріст доходу. Разом з тим, ця ставка деякою міроюперевищує розмір особистого прибуткового доходу, оскільки підвищення ставкизастосовується лише до доходу, що знаходиться в рамках кожної податкової групи.
Більшповне уявлення про податковий тягар дає середня податкова ставка. Це загальнийподаток, розділений на величину доходу, що оподатковується. Визначеннясередньої податкової ставки безпосередньо лежить в основі розподілу податків напрогресивні чи пропорційні та регресивні. В дослідженні проблем оподаткуваннята його регулюючої ролі в розвитку економіки цей розподіл виявляється дужеважливим. Податок вважається прогресивним, якщо його середня ставкапідвищується по мірі росту доходу. Він зумовлює не тільки більшу абсолютнусуму, але й більш значну долю доходу, що оподатковується, по мірі росту доходівв цілому. Податок визначається як регресивний в тому випадку, коли середняставка якого понижується по мірі росту податків. Цей податок може приноситибільшу абсолютну суму, а може й не призводити до росту абсолютної величиниподатку при підвищенні доходів. Фактично непрямі податки в доходах меншзабезпечених груп населення мають регресивний характер, їх частка вища, ніж убільш забезпечених. Податок визначається пропорційним в тому випадку, колисередня податкова ставка залишається незмінною, незалежно від розмірів доходу [33].
Прогресивністьчи регресивність кожного окремого податку і податкової системи в цілому єважливим свідченням ефективності її фіскальної функції. Одночасно, це маєвелике значення при аналізі ролі оподаткування у державному регулюванніекономіки, у вирішенні питань соціально-економічного розвитку будь-якоїдержави. З часів А. Сміта теорія податків містить положення про неможливістьдійсно пропорційного оподаткування, тому, що податок, наприклад, в розмірі 10%може бути для бідного незмірно важчим, ніж для заможної людини. В реальномуплані податки можуть бути прогресивними, коли їх тягар зростає для великихдоходів, або регресивними, що більше їх відчувають в своїх доходах бідніпрошарки населення. Необхідно враховувати, що відзначений характер податків незалишається незмінним. Регресивність окремих податків по мірі зростаннядобробуту суспільства може поступово пом'якшуватись.
Підвищенняефективності систем оподаткування і позитивної ролі в процесах державногорегулювання вимагає підсилення її регулюючої функції. Ця теза в світовійпрактиці відноситеся до загальноприйнятих. Одні носять цілком самостійнийхарактер (А.М. Брячихін, М.А. Сажіна), а в інших входить до складу економічної(Б.Г. Болдирєв) або до розподільчої (Д.Г. Чернік). В умовах перехідноїекономіки простежується аналогічний підхід і при визначенні стимулюючої функціїподатків. Отже, А.М. Брячихін вважає, що вона включає в себе дві складові: розподільчута перерозподільчу. Саме податки приймають участь в процесах перерозподілуресурсів та багатства, це явище об'єктивне, відбувається незалежно від волідержави і свідчить саме про регулюючу функцію податків. Реалізуючи цю функцію,держава регулює процеси соціально-економічного розвитку, стимулюючи чидестимулюючи окремі його напрями.
Тобто,певною мірою, особливо в умовах економічної кризи, у регулюючої та стимулюючоїфункцій одна мета – забезпечення економічної стабілізації, підтримкивітчизняного виробника, стійкого і збалансованого розвитку суспільства. В тойже час між регулюючою і стимулюючою функцією є й певні розбіжності. Регулюючафункція більшою мірою орієнтована на макроекономічні процеси і пропорції, астимулююча – націлена на мікроекономіку та відображає конкретну мотиваціюекономічного зростання на рівні фірм, підприємств тощо. Але ці розбіжності лишепідкреслюють, що стимулююча та регулююча складові дуже взаємопов'язаніефективність їх реалізації залежить значною мірою від конкретної податковоїполітики не тільки на макро – але й на мікрорівні організації виробництва. Азначить при виконанні цих функцій значну роль відіграє суб'єктивний фактор [32].
Такяк регулююча функція з тим чи іншим знаком («+», «–»), накладається практичнона всю базу оподаткування, саме вона і визначає ефективність системиоподаткування як важливого важеля державного регулювання економіки, тобтовиступає важливою складовою економічною функцією. Це випливає і із визначення,яке пропонує Б.Г. Болдирєв для економічної функції. Він вважає, що, реалізація«економічної функції означає, що податки, як активний учасник перерозподільчихпроцесів, здійснюють серйозний вплив на відтворення виробництва, стимулюючи абостримуючи його темпи, посилюючи і нагромадження капіталу, розширюючи чизвужуючи платоспроможний попит населення» [38]. Економічна функція реалізуєтьсячерез систему санкцій, виключень, податкових кредитів. Вона проявляється взміні об'єкту оподаткування, розмірів і ставок податків та інших параметри якіпов'язані з розподільчими відносинами.
Вилучення частини доходу економічних суб’єктів є прямим, але неєдиним способом впливу податкової системи на національну економіку. Векономічній теорії, окрім безпосередньо фіскальної, прийнято виділяти регуляторнута стимулюючу функції податків [39].
Регуляторна функція полягає у впливі на господарськукон’юнктуру через маніпулювання рівнем податкових ставок, надання податковихпреференцій, режими податкового адміністрування тощо. За допомогою зазначенихінструментів може забезпечуватись прискорення чи гальмування економічногорозвитку в окремих галузях, на окремих територіях чи щодо окремих видівекономічної діяльності, перерозподіл коштів між галузями та секторамиекономіки. Як правило, реалізація регуляторної функції оподаткуваннязабезпечується прямими податками, які сплачуються при здійсненні виробничогопроцесу (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств тощо),в той час як непрямі податки (ПДВ, податок з обороту, акциз) здебільшоговиконують фіскальну функцію. Між тим, як буде показано нижче, в перехіднійекономіці така закономірність може бути суттєво порушеною.
Стимулююча функція є функцією більш високого порядку, якавипливає з регуляторної. Окремий податок як такий за своєю суттю не може матистимулюючої функції, бо він є вилученням коштів у економічного суб’єкта.Стимулюючу роль може виконувати цілісна система оподаткування. З огляду на їївсезагальність, податкові преференції, які надаються, виглядають як прямийперерозподіл коштів на користь суб’єктів, які цими преференціями користуються.Відтак відповідне поєднання важелів податкового регулювання може стимулюватиекономічне зростання чи необхідні структурні зрушення. Стимулююча функціяподаткової системи належить до складових економічної стратегії держави,оскільки потребує комплексного, послідовного, узгодженого та тривалогозастосування інструментів економічної політики.
Податок з доходів фізичних осіб – це плата фізичної особи запослуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої такафізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цейподаток з 1 січня 2004 року згідно з Законом України «Про податок з доходівфізичних осіб» [9].
Платниками податку з фізичних осіб є [9]:
– резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження зтериторії України, так і іноземні доходи;
– нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження зтериторії України.
Об'єктом оподаткування резидента є [9]:
– Загальний місячний оподатковуваний дохід;
– Чистий річний оподатковуваний дохід, який визначаєтьсяшляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податковогокредиту такого звітного року;
– Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягаютькінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
– Іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
– Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом йогопоходження з України;
– Загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом йогопоходження з України;
– Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягаютькінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Дохід – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального інематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі ціннихпаперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованихна його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різнихджерел як на території України, так і за її межами.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з сумизагальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземнихдоходів, одержаних протягом такого звітного року.
До складу загального місячного оподатковуваного доходувключаються:
а) доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди,нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового абоцивільно-правового договору;
б) доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової)власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за наданняправа на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом(творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами)(далі – роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такогонематеріального активу;
в) сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуваннюзгідно з нормами Закону [9, с. 25];
г) сума страхових внесків (страхових премій) за договоромдобровільного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом, іншою ніжплатник податку, за такого платника податку чи на його користь;
д) сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум,отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя танедержавного пенсійного страхування, у випадках та розмірах, визначених пунктом9.8 статті 9 Закону [9, с. 45];
е) частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначаєтьсязгідно з положеннями статей 11 – 12 Закону [9, с. 49];
ж) дохід від надання майна в оренду або суборенду (строковеволодіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1статті 9 Закону [9, с. 46];
з) оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахункузагальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійновиявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковиморганом згідно із законом;
и) дохід, отриманий платником податку від його працедавця якдодаткове благо, а саме у вигляді:
– вартості використання житла, інших об'єктів матеріальногоабо нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування,за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудовоїфункції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно дозакону, у встановлених ними межах, а також за винятком користуванняавтомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом,який є платником податку на прибуток підприємств;
– вартості майна та харчування, безоплатно отриманогоплатником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
– вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу,безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, атакож осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими абоув'язненими.
– суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витратабо втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуваннюзгідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідноз цим Законом;
– суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платникаподатку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним зпроцедурою банкрутства;
– вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), атакож суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну,розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).
к) дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержанихплатником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної)шкоди, крім:
– сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків,понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;
– процентів, одержаних від боржника внаслідок простроченнявиконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільнимзаконодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовимдоговором;
– пені, яка сплачується на користь платника податку зарахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного поверненнянадміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сумбюджетного відшкодування;
– сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями,визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання,попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку,встановленому законом.
л) сума заборгованості платника податку, за якою минув строкпозовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строкдавності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості зподатків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу;
м) дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів тароялті, виграшів, призів; інші доходи;
н) інвестиційний прибуток від здійснення платником податкуоперацій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніжцінні папери, формах;
о) дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, щопідлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 Закону [9];
п) сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку навідрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;
р) кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податкуяк хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом,у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеноїним міри покарання.
До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходуплатника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню вйого річній податковій декларації):
а) сума державної адресної допомоги, житлових та інших субсидійабо дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуютьсяплатником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондівзагальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, утому числі (але не виключно):
– сума грошової допомоги, яка надається згідно із закономчленам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складуорганів внутрішніх справ, які загинули (безвісно пропали) або померли внаслідоквиконання ними службових обов'язків;
– сума державних премій України або державних стипендійУкраїни, визначених законом, а також вартість державних нагород чи винагородвід імені України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, відміннимвід таких нагород, сума Нобелівської премії та Абелівської премії;
– сума допомоги, яка виплачується (надається) жертвамнацистських переслідувань або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел,визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких наданаВерховною Радою України, а також особам, які мають звання «Праведник Миру»;
– сума допомоги, яка виплачується (надається) особам,визнаним репресованими та/або реабілітованими згідно із законом, або їхспадкоємцям, з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
– сума пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійногофонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщозгідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВерховноюРадою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються вкраїні їх виплати.
б) сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або підзвіт;
в) сума доходів, отриманих платником податку від розміщення нимкоштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші удержавну лотерею;
д) сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданоїйому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначенихзаконом;
е) суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи іншихвиплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються:
– професійними та творчими спілками їх членам у випадках,передбачених законом;
– Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачівблагодійної допомоги відповідно до закону;
– іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондамиУкраїни, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачівтаких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органівтаких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам;
ж) сума внесків на обов'язкове страхування платника податкувідповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування абовнески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
з) сума збору на державне пенсійне страхування та внесків назагальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, щовносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом;
и) кошти або вартість майна (немайнових активів), які надходятьплатнику податку за рішенням суду внаслідок поділу спільної сумісної власностіподружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або задобровільним рішенням сторін, з урахуванням норм Сімейного кодексу України;
к) аліменти, що виплачуються платнику податку:
– згідно з рішенням суду;
– за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідноз нормами Сімейного кодексу України, за винятком виплати аліментів нерезидентом,незалежно від їх розмірів, якщо інше не встановлене міжнародними договорами,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
л) кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт,послуг), які отримують платники податку як подарунок;
м) кошти або майно, майнові чи немайнові права, які отримуютьспадкоємці фізичної особи у разі оформлення права на спадщину в порядку,передбаченому законодавством;
н) вартість товарів, які надходять платнику податку як їхгарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсаціявартості таких товарів, надана платнику податку у разі їх повернення продавцюабо особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійнеобслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище цінипридбання таких товарів;
о) кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації(відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчуженихдержавою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації,отриманої у формі, відмінній від грошової;
п) вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючихзасобів, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистогозахисту, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває увідносинах трудового найму з працедавцем, який надає таке майно, за перелікомта граничними строками їх використання, що щорічно встановлюються КабінетомМіністрів України шляхом прийняття відповідної постанови до подання проектуДержавного бюджету України на наступний рік.
р) вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих вобсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни, платнику податку з числа осіб, що перебувають у трудових відносинах звугледобувним підприємством, а також:
– непрацюючому пенсіонеру, що має стаж роботи на такихпідприємствах не менш ніж 10 років на підземних роботах або не менш ніж 20років на поверхні;
– особі, яка отримала інвалідність внаслідок каліцтва абопрофесійного захворювання під час роботи на такому підприємстві;
– члену сім'ї загиблого працівника такого підприємства, щоотримує пенсію внаслідок втрати годувальника.
с) сума надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів)з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а такожбюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит, щоповертається платнику податку;
т) дивіденди, які нараховуються на користь платника податку увигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, щонараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином незмінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фондіемітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента насукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів;
ф) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуженняакцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесіприватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньоотримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР абодо установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційнісертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманоготаким платником податку внаслідок відчуження земельних діляноксільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв,безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормамиземельного законодавства;
х) прибуток від операцій з майном або інвестиційними активами,який не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями Закону;
ц) сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахуноккомпенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку – найманоїособи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такогопрацедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5статті 6 Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чиперепідготовки такої найманої особи.
ч) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога напоховання платника податку:
– будь-якою фізичною особою чи благодійною організацією;
– працедавцем такого померлого платника податку за йогоостаннім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що неперевищує подвійний розмір суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті6 Закону [9, с. 31].
ш) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога налікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем зарахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податкомна прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів;
щ) основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку добанку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платникуподатку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сумавиплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошовихвнесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи вустанови державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики,емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося;
є) вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування натериторії України платника податку або його дітей віком до 18 років, якінадаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійноюспілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку – членатакої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахуноккоштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціальногострахування;
ю) дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійсненнянею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особаобрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку)відповідно до закону;
я) сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту,ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище суми, визначеної у підпункті6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [9, с. 32]. Сума перевищення, за їїнаявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті за ставкою,встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону [9, с. 39];
а1) вартість одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, щонадаються дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків (у томучислі випускникам професійних освітньо-виховних закладів і вищих освітніхзакладів I і II рівня акредитації), у порядку і розмірах, визначених КабінетомМіністрів України;
б1) сума грошового або майнового утримання чи забезпеченнявійськовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходятьальтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чибюджетною установою;
в1) сума, одержувана платником податку за здавання ним крові,грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чибюджетною установою;
г1) вартість житла, яке передається з державної або комунальноївласності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірітакої знижки) відповідно до закону.
д1) сума, одержувана платником податку за здану (продану) нимвторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольоровихметалів.
е1) сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупнасума, отримувана платником податку за договором страхування відстраховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавнепенсійне страхування, при виконанні таких умов:
– при страхуванні життя або здоров'я платника податку фактнанесення шкоди страхувальнику має бути належним чином підтверджений. Якщострахувальник помирає, сума страхової виплати оподатковується у складіспадщини;
– при страхуванні майна сума страхового відшкодування не можеперевищувати вартість застрахованого майна, розраховану за звичайними цінами надату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страховихвнесків (премій), та має бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованоївласності або її заміщення;
– при страхуванні цивільної відповідальності сума страховоговідшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданоївигодонабувачу (бенефіціару), яка оцінюється за звичайними цінами на дату такоїстрахової виплати;
ж1) сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сумаабо їх частина, отримувана платником податку за договором довгостроковогострахування життя або недержавного пенсійного страхування;
з1) інші доходи, які відповідно до норм Закону не включаються доскладу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав;
и1) доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної(виробленої): на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянськогогосподарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі(на місцевості) земельної частки (паю); на земельних ділянках, наданих длябудівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибних ділянках); на земельних ділянках, наданих для ведення садівництвата індивідуального дачного будівництва.
Податковий кредит – сума (вартість) витрат, понесених платникомподатку – резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) урезидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат насплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму якихдозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу,одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом[9, с. 51].
Платник податку має право на податковий кредит за наслідкамизвітного податкового року.
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначеннямконкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячногооподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одногопрацедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги утаких розмірах:
а) у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (урозрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податковогороку, – для будь-якого платника податку;
На перехідний період установлюються такі розміри податковоїсоціальної пільги:
– у 2004 році – у розмірі 30 процентів суми податковоїсоціальної пільги;
– у 2005 році – у розмірі 50 процентів суми податковоїсоціальної пільги;
– у 2006 році – у розмірі 50 процентів суми податковоїсоціальної пільги;
– у 2007 році – у розмірі 100 процентів суми податковоїсоціальної пільги.
б) у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми соціальної пільги – дляплатника податку, який:
– є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном,піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
– утримує дитину – інваліда I або II групи – у розрахунку накожну дитину віком до 18 років;
– має троє чи більше дітей віком до 18 років – у розрахункуна кожну таку дитину;
– є вдівцем або вдовою;
– є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагородженихграмотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідаціїнаслідків Чорнобильської катастрофи;
– є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом,військовослужбовцем строкової служби;
– є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
– є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину,що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
в) у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми соціальної пільги – дляплатника податку, який є:
– особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повнимкавалером ордена Слави чи Трудової Слави;
– учасником бойових дій під час Другої світової війни абоособою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;
– колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місцьпримусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаноюрепресованою чи реабілітованою;
– особою, яка була насильно вивезена з території колишньогоСРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у станівійни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та їїсоюзниками;
– особою, яка перебувала на блокадній території колишньогоЛенінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941року по 27 січня 1944 року.
г) Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальноїпільги:
– Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованогомісячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одниммісцем його нарахування (виплати).
– Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обраннямісця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосуванняпільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
д) Податкова соціальна пільга не може бути застосована до іншихдоходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяцяодночасно такі доходи, як:
– плата за виконання громадських робіт, яка повністю абочастково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фондузагальнообов'язкового державного соціального страхування;
– стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення,одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами,військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;
– заробітна плата під час відбування покарання у виглядіпозбавлення волі;
– заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійсненняроботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, якийперебуває за межами території України, її територіальних вод (виключноїекономічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту направах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванніта/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновійкнизі України;
– заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державнимислужбовцями;
– доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, атакож іншої незалежної професійної діяльності.
Перерахунок та обмеження
1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу,нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяцяяк заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати,компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнюєсумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січнязвітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10гривень.Ставка податку на чистий оподатковуємийдохід [9]:
1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єктаоподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 – 7.3 цієї статті(Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткуваннявстановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування [9, с. 68]).
2. Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування,нарахованого податковим агентом як:
– процент на поточний або депозитний (вкладний) банківськийрахунок (у тому числі картковий рахунок);
– процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним(депозитним) сертифікатом;
– процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеноївідповідно до закону;
– інвестиційний дохід, який виплачується компанією, щоуправляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;
дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом зфіксованою дохідністю, відповідно до закону;
– дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;
дохід, який виплачується управителем фонду фінансуваннябудівництва;
– дохід учасника фонду банківського управління;
– в інших випадках, прямо визначених відповідними нормамицього Закону.
3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеноїпунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чиприз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів абонерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користьнерезидентів – фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
4. Ставка податку може становити інший розмір, визначенийвідповідними нормами цього Закону.
Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податкуподатковим агентом:
1. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуванийдохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу зайого рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктахстатті 7 Закону [9, с. 35].
2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під часвиплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не маютьправа приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати(перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохіднараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує,то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягаєсплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячногоподаткового періоду.
3. Якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) непідлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податкузобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загальногорічного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
4. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чиготівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджетупротягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Оподаткування доходів, нарахованих платнику податку особою, яка неє податковим агентом:
1. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не єподатковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складузагального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цьогоподатку.
2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент абофізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Регулюючі та стимулюючі функції податку з доходів фізичних осібнайкраще характеризує ставка податку з різних видів доходів фізичних осіб тазвільнення від оподаткування, наведена в табл. 1.1
Таблиця1.1. Ставка податку з деяких доходів фізичних осіб залежно від отриманогодоходу у 2008 році [9]№ з/п Вид доходу Ставки податку Норма Закону №889-IV, що регулює порядок оподаткування 1. Дохід у вигляді заробітної плати, додаткових благ від працедавців, виплат чи винагород за цивільно-правовими договорами 15% Підпункт 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 2. Допомога на поховання, яка надходить від працедавця та перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV 15% (від суми перевищення) Підпункт 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 3. Стипендія, виплачена з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту, що перевищує суму доходу що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV 15% (від суми перевищення) Підпункт 4.3.26 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 4. Проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад в небанківські фінансові установи, проценти з депозитного сертифікату 0% до 01.01.2010 Підпункт 2 2.1.4 п. 22.1 ст. 22, п. 7.2 ст. 7 та п.п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 5. Проценти (дисконтні доході), отримані від боржника внаслідок прострочення ним виконання грошового зобов’язання, визначені цивільним законодавством 15% Підпункт 9.2.3 ст. 9 та п. 7.1 ст. 7 6. Доходи від надання нерухомості в оренду(суборенду), житловий найм 15% Пункт 9.1 ст. 9 7. Інвестиційний прибуток 15% Пункт 9.6 ст. 9 8. Доходи від довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування 15% Пункт 9.8 ст. 9 9. Роялті 15% Пункт 9.4 ст. 9 10. Дохід за іпотечним сертифікатом, за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю 5% П. 7.2 ст. 7 11. Дохід від продажу нерухомого майна частіше 1 разу на рік 1% Підпункт 11.1.1 п 11.1 ст. 11
1.2Становлення та розвиток системи оподаткування доходів з фізичних осіб
Прибутковийподаток з громадян – резидентів України у 1992–2003 роках стягувався згіднозаконодавчим нормам Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податокз громадян» [11, c. 4].
Відповідно до Декретуоподаткування прибутковим податком доходів громадян здійснювалось за групамиабо за категоріями платників та залежно від характеру отриманого доходу.
Закатегоріями платники прибуткового податку розподілялись за наступними ознаками:
– робітникита службовці (наймані працівники);
– фізичніособи – суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, які здійснюють незалежнупрофесійну діяльність;
– громадяни,які отримують інші доходи.
По характеру доходів платникиподатків розподіляються на:
– доходи, отримані заосновним місцем роботи;
– доходи, отримані не замісцем основної роботи;
– доходи, отримані відздійснення підприємницької діяльності або
незалежної професійної діяльності;
– інші доходи громадян;
– пасивні доходи (дивіденди,проценти, роялті).
Платниками прибуткового податку єфізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності,сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадськихорганізацій та політичних партій, ставлення до релігії.
Доходи за місцем основної роботи– це сукупність доходів, отриманих фізичною особою від юридичних осіб усіхформ власності, з якими громадянин має трудові відносини, з обов'язковимведенням трудової книжки.
Окрім доходів за виконаннятрудових обов'язків, до сукупного оподатковуваного доходу працівниківвключаються і інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштівцих юридичних осіб своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовійі натуральній формі, зокрема, вартість квартир, рухомого і нерухомого майна, увигляді подарунків, оплата юридичною особою вартості лікування та утриманняпрацівників у лікувальних закладах тощо.
Доходи, одержані громадянами не замісцем основної роботи, – це доходи від підприємств, установ,організацій і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності за виконанняразових та інших робіт, здійснюваних за договорами цивільно-правовогохарактеру, доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, якіразом з доходами за місцем основної роботи одержують доходи від здійсненняпідприємницької діяльності.
Оподаткуваннютакож підлягають доходи громадян від здійснення незалежної професійноїдіяльності (від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності).
Інші доходи від регулярноїдіяльності – це доходи від:
- здавання в оренду або в найм рухомого і нерухомого майна;
- збір та/або заготівля і продаж продукції флори і фауни;
Порядокобчислення і сплати прибуткового податку з громадян встановлено Декретом [11, c. 13].
Платникамиприбуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України,іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що немають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійнемісце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни таособи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів укалендарному році.
Об’єктомоподаткування прибутковим податком у громадян, які мають постійне місцепроживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (щоскладається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різнихджерел в Україні. Об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійногомісця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.
Прибутковийподаток з громадян відноситься до прямого виду податку, у результаті чогообкладається податком безпосередньо дохід самого платника. В той же час, у разіотримання платником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичнихосіб – суб'єктів підприємницької діяльності, обов'язки по нарахуванню, утриманню,повноті і своєчасності перерахування прибуткового податку з громадян до бюджетупокладено на юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності,які виплачують доходи працівникам.
Проте,якщо з метою отримання доходу громадяни самостійно, від свого імені здійснюютьдіяльність, то обов'язки щодо своєчасного і повного нарахування прибутковогоподатку та перерахування його до бюджету покладено саме на таких громадян.
Доцієї категорії громадян відносяться фізичні особи – суб'єкти підприємницькоїдіяльності, громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здавачів найм нерухомості тощо.
Таблиця 1.3. Ставки прибуткового податку заосновним місцем роботи станом на 1994–1997 роки (введення національної валюти гривні)[11]
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму) Не оподатковується 18 грн. – 170 грн. (від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів) 10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму 171 грн. – 340 грн. (від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів) 15 грн. 30 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн. 341 грн. – 510 грн. (від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів) 49 грн. 30 коп. + 35% з суми, що перевищує 340 грн. 510 і вище (понад 30 неоподатковуваних мінімумів) 108 грн. 80 коп. + 50% з суми, що перевищує 510 грн.
Із сум доходів, одержанихгромадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не маютьпостійного місця проживання в Україні, податок нараховується за ставкою 20%.Таблиця 1.4. Ставкиприбуткового податку за основним місцем роботи станом на 1998–2003 роки [11]
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму) Не оподатковується 18 грн. – 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів) 10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму 86 грн. – 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів) 6 грн. 80 коп. + 15% з суми, що перевищує 85 грн. 171 грн. – 1020 грн. (від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів) 19 грн. 55 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн. 1021 грн. – 1700 грн. (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів) 189 грн. 55 коп. + 30% з суми, що перевищує 1020 грн. 1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів) 393 грн. 55 коп. + 40% з суми, що перевищує 1700 грн.
В цілому, прибутковий податок з громадян (ППГ), регульований у1992–2003 роках декретом КМУ №13–92 від 26.12.1992 р. [] мав яскравовиражену фіскальну спрямованість та не забезпечував досягнення цілей соціальноїсправедливості та стимулювання економічного зростання. Шкала доходів та ставкиППГ не переглядалися із 1995 р. (гранична ставка у 40% застосовувались длядоходів, що перевищують 1701 грн.). На фоні стрімкого зростання середньоїреальної заробітної плати протягом 2001–2002 років (+19,3% у 2001 р., +18,2%у 2002 р.), це призвело до суттєвого посилення податкового навантаження нареальні доходи населення та втрат у прогресивності оподаткування. У період з1997 по 2001 рр. гранична ставка оподаткування доходів на рівні середньоїзаробітної плати (включаючи внески громадян до фондів соціального страхування)зросла з 16,5 до 23%, а ефективна – з 13,4 до 18,2%. У 2001 р. засереднього рівня податкового навантаження на грошові доходи громадян у розмірі6,6%, доходи найбідніших верств населення (до 167 грн.) фактичнооподатковувались за ставкою 9,1%. Тоді як прибутковий податок з громадян удоходах найбільш багатих верств населення (сукупний місячний дохід понад 8 334 грн.)склав лише 3,8%. При цьому податкове навантаження на доходи платників податків,яких можна умовно віднести до так званого «середнього класу», дорівнювало 10,1%.
Починаючи із 1997 р., частка ППГ у податкових доходахзростала, збільшившись із 15,1% у 1997 р. до 23,9% у 2002 р.Зростання надходжень від ППГ стало особливо помітним після 2000 р., що пов’язувалосьнасамперед із суттєвим скороченням заборгованості по заробітній платі тастипендіях, а також із поліпшенням процедури адміністрування ППГ після закріпленняйого у повному обсязі за місцевими бюджетами. Зокрема, за 2002 р.надходження від ППГ номінально збільшились на 2 049 млн грн. У 2003 р.зростання обсягів ППГ становило майже на 16,4% порівняно із фактичним рівнем у2002 році, або на 1 660 млн. грн. Водночас, темпи зростання надходжень від ППГу 2003 р. виявилися навіть більшими, оскільки уряд та ВРУ відшукавдодаткові кошти на компенсацію підвищення мінімальної зарплати до 237 грн. з 1липня 2003 року.
Застосування варіанту ППГ прогресивного алгоритму ставкиоподаткування, призвело після 2000 року до суттєвих викривлень в економічнійдіяльності в Україні. По-перше, зросла вартість робочої сили, що є особливопомітним у трудомістких галузях. По-друге, послабилась схильність населення дозаощаджень, які мали б бути важливим інвестиційним ресурсом. По-третє,створюються стимули для ухилення від сплати податку та розширення «тіньової»діяльності. Звичайно, окрім високих граничних ставок по ППГ, на «тінізацію»доходів впливають й інші фактори, зокрема, високий процент (близько 38% фондузаробітної плати) відрахувань до соцфондів, що їх здійснює роботодавець.
Спроби реформування ППГ прогресивного алгоритму ставок у 2002 роціне мали успіху. З чотирьох зареєстрованих законопроектів у першому читанні бувприйнятий законопроект, розроблений народним депутатом України
С. Терьохіним. З одного боку, проект спрямований на суттєвезменшення податкового навантаження на осіб із середнім та високим рівнемдоходів, з іншого, прогресивність оподаткування підтримується за рахунокпідвищення рівня неоподаткованого мінімуму та оподаткування операцій з приростуринкової вартості капіталу. Зокрема, законопроектом передбачалося запровадитипрогресивно-регресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб: до 7200 грн.на рік – 10%, від 7201 до 72000 грн. – 15%, від 72001 до 720000 грн. – 20%.Доходи понад 720000 гривень на рік пропонувалося оподатковувати за ставкою 13%.Проектом закону також передбачалося введення механізму податкового кредиту(зменшення сукупного доходу громадян на певну суму витрат, пов’язаних ізоплатою навчання у середніх та вищих навчальних закладах, придбанняммедикаментів та лікуванням, сплатою процентів за користування іпотечнимикредитами тощо), а також розширення бази оподаткування (зокрема, за рахунокоподаткування дивідендів за банківськими депозитами, операцій з продажунерухомості). Проте, з огляду на значні втрати для бюджету у короткостроковійперспективі (за різними підрахунками це близько 5 млрд. грн.), а також наіснування принципових відмінностей порівняно із проектом закону, розробленимМінфіном, зокрема, щодо неоподаткованого мінімуму (24 грн. – урядовий проект,120 грн. – депутатський), ВРУ не підтримала законопроект у другому читанні.
Податокз доходів громадян – резидентів України у 2004–2006 роках стягується гідноЗакону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» [9, c. 3] зпропорційною постійною ставкою оподаткування 13% (15%).
Враховуючиалгоритм нарахування податкової соціальної пільги по Закону України «Прооподаткування доходів фізичних осіб» [9, c. 45] та рівні мінімальноїзаробітної плати та прожиткового мінімуму, встановлені у 2004–2008 рокахЗаконами України «Про державний бюджет України» [4], [5], [6], [7], в табл. 2.3– 2.5 розраховані ставки податків у вигляді порівняння з табл. 2.2.
Таблиця 1.5. Ставки податку на доходи фізичнихосіб у 2004 роціМінімальна заробітна плата в місяць [7] 237 грн. Прожитковий мінімум на місяць [7] 365 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 511 грн. Рівень соціальної пільги (15 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного року, – для будь-якого платника податку) 35,55 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 511 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 35,55 грн.) Більше 511 грн./місяць 13% від суми доходу Таблиця 1.6. Ставкиподатку на доходи фізичних осіб у 2005 роціМінімальна заробітна плата в місяць [6] 350 грн. Прожитковий мінімум на місяць [6] 453 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 634 грн. Рівень соціальної пільги (25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку) 87,50 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 634 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 87,50 грн.) Більше 634 грн./місяць 13% від суми доходу Таблиця 1.7. Ставкиподатку на доходи фізичних осіб у 2006 роціМінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2006 року) [5] 350 грн. Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2006 року) 485 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 680 грн. Рівень соціальної пільги (25 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005); 87,50 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 680 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 87,50 грн.) Більше 680 грн./місяць 13% від суми доходу Таблиця 1.8. Ставкиподатку на доходи фізичних осіб у 2007 роціМінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2007 року) [4] 400 грн. Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2007 року) 492 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 690 грн. Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005); 200,00 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 690 грн. 15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 200,00 грн.) Більше 690 грн./місяць 15% від суми доходу
Таблиця 1.9. Ставкиподатку на доходи фізичних осіб у 2008 роціМінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2008 року) 515 грн. Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2008 року) 592 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 830 грн. Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005); 267,50 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 830 грн. 15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 267,50 грн.) Більше 830 грн./місяць 15% від суми доходу
Регулюючароль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] зпропорційною ставкою податку полягає в наступному:
- зняття фіскального тиску прогресивної шкали оподаткування напідняття рівня заробітної плати;
- розширення податкової бази за рахунок поступового введенняоподаткування до 56 видів доходів громадян.
Стимулюючароль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] зпропорційною ставкою податку полягає в наступному:
- різкому підвищенні та плаваючому рівні податкової пільги (бувший –неоподатковуваний мінімум), яка застосовується тільки для низькооплачуваноїкатегорії працівників;
- введенні податкового кредиту, тобто спеціальних сум витратгромадянина, на які зменшується сума сукупного доходу та, відповідно, податку.
Аналізподаткових моделей регулювання доходів фізичних осіб у більшості розвинутихкраїн показав, що прибутковий податок з громадян зарекомендував себе якінструмент виходу з кризової ситуації, стабілізації економіки та її динамічногорозвитку. Податок з доходів фізичних осіб безпосередньо регулює ціну робочоїсили, впливає на трудові зусилля працівників, структуру споживання і розвитоквиробництва. У результаті аналізу методик оподаткування доходів фізичних осіб вУкраїні (що діяла до 01.01.2004 р. та існуючої) виявлені основні їхнедоліки. Прогресивна шкала, що діяла до 01.01.2004 р., не відповідалареальному розмежуванню доходів громадян. Шкала мала п’ять інтервалів знезначним розривом у доходах. На момент відміни, серед п’яті інтервалів трифактично не використовувалися, тому що були нижче за законодавчо встановленийрівень мінімальної заробітної плати (їх застосовували лише у випадках неповної зайнятості).Майже 80% доходів, що отримували громадяни України, оподатковувалися за однієюставкою (20%), інші два інтервали застосовувалися лише для 8% працюючих. Доходипереважної більшості населення були зосереджені в одному інтервалі і податоксплачувався майже за однаковою ставкою, тобто система прибутковогооподаткування громадян в Україні практично була пропорційною. Чинний до01.01.2004 р. механізм прибуткового податку в Україні не виконував функціїрегулювання доходів фізичних осіб. Такий інструмент, як мінімальна заробітнаплата, для регулювання доходів фізичних осіб державою використовувавсяобмежено, у зв’язку з неможливістю відповідного підвищення заробітної платипрацівників бюджетної сфери.
Можнатакож вказати на недолік у використанні одного з найважливіших інструментіврегулювання – неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його розмірпротягом останніх 14-ти років змінювався, спочатку перевищуючи розмірмінімальної заробітної плати (до 28 разів), а потім став менше за нього (навітьу 11 разів). При цьому мінімальна заробітна плата була нижча за законодавчовстановлений прожитковий мінімум, тобто прибутковий податок стягувався змінімальної заробітної плати, у результаті чого працівник фактично отримувавменшу суму, ніж йому потрібна для простого задоволення мінімально необхіднихжиттєвих потреб. Впроваджена зараз в Україні податкова соціальна пільгапередбачає справляння податку з доходів, які перевищують 40 центів на день абоблизько 140 доларів на рік. Тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадяностаточно втратив будь-які ознаки як економічної категорії, так і соціальногонормативу, а з січня 2004 р. змінив назву і набув дискримінаційногохарактеру.
Необхідністьреформування системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою ефективноговиконання фіскальної і регулюючої функції податкових важелів зумовлена тим, щорозмір середньої заробітної плати більшою мірою визначає динаміку надходженьприбуткового податку до бюджету.
Отже,порівняно з більшістю зарубіжних країн, в Україні склався надмірно високийрівень оподаткування громадян, доходи яких не перевищують подвійного розмірупрожиткового мінімуму. Це стимулює ухилення від оподаткування доходу, підриваєстимули до додаткової трудової активності, зменшує платоспроможний попит, щовпливає на темпи розвитку виробництва. Тому в умовах перехідного періодунеобхідне подальше удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб зурахуванням надбань світової економічної думки і досвіду:
– упершу чергу звільнити від оподаткування доходи, які необхідні для забезпеченняпрожиткового мінімуму, тобто простого відновлення спроможності до праці;
– виконуватипринцип податкоспроможності (прогресивне оподаткування);
– підтримуватиставки на рівні, що забезпечує основу для легального одержання доходів.
1.3Роль податків з доходів фізичних осіб у формуванні доходів місцевих бюджетів
Згідноз Бюджетним Кодексом України [1, c. 32] – податок з доходів фізичних осібзакріплений в розмірі 100% за місцевими бюджетами.
В табл. Б.1 – Б.2 додатку Б наведені динаміка та структураподатків в місцеві бюджети по Київські області в 2005–2007 роках [79], [78].
Як показує аналіз даних табл. Б.1 – Б.2 Додатку Б:
– базовий темп росту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 рокистановить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осібв складі місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становить +197,97%у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 рокистановлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 роцівідносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичнихосіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006–2007 роки становлять +31,26%у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 році відносно рівня 2006року;
Якпоказує спільний аналіз табл. Б.1 – Б.3 Додатку Б та графіків рис. 1.1 –1.3 найбільш вагомі податки в структурі місцевих бюджетів характеризуютьсянаступними рівнями:
– середняструктурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступовозросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;
– середняструктурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетахзнизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007році;
– середняструктурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майновихкомплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005році до рівня 4,71% у 2007 році;
– середняструктурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетахзалишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;
– середняструктурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майновихкомплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005році до рівня 0,65% у 2007 році;
– середняструктурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевихбюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;
– середняструктурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевихбюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середняструктурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетахзнизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;
– середняструктурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизиласьз рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середняструктурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72%у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;
Таким чином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питомавага податку з доходів фізичних осіб складає основну частку власних податковихдоходів і зросла у 2005–2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податокз доходів фізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджетиз боку державного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетноїсфери багатьох міст і районів України.
2.Аналіз адміністрування податку з доходів фізичних осіб на рівні ДПІ вЯготинському районі Київської області
2.1Функціональні задачі підрозділів адміністрування податку з доходів фізичнихосіб на рівні районної податкової інспекції
Згідноз Указом Президента України «Про затвердження Положення про Державну податковуадміністрацію України »[1] на рівеньрайонної державної податкової адміністрації делеговані наступні права(повноваження):
– здійсненняконтролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податківі зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установленихзаконодавством (далі – податки, інші платежі);
– здійсненняконтролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, іншихплатежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
– здійсненняв межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою тареалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
– прийняттяу випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичнихрекомендацій з питань оподаткування;
– формуваннята ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та іншихобов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичнихосіб;
– роз'ясненнязаконодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
– запобіганнязлочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податковоїміліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження усправах про адміністративні правопорушення;
– запобіганнякорупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
– забезпеченнябезпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їхвід протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
– розшукплатників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
– веденняЄдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв ітютюнових виробів;
– розподілспирту між суб'єктами підприємницької діяльності – резидентами України вустановленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійсненняконтролю за його цільовим використанням.
В табл.В.1 Додатку В згідно з наказом ДПА України від 25.12.2004 №722[2]наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконуєрайонна державна податкова адміністрація.
Наведені,основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційнідокументи:
- положення про управління (відділи) ДПІ;
- посадові інструкції працівників відділів;
Відповіднодо функцій табл. В.1 Додатку В типова функціонально-бюрократична структураміжрайонних державних податкових інспекцій наведена в табл. В.2 Додатку В.
Згідноз структурою табл. В.2, стягнення податків з фізичних осіб в районній податковіінспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (вМДПІ у Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує двіосновні функції [30]:
1.31.Функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»
Міститьтакі процедури:
1.31.1.надання пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та колаплатників податків шляхом здійснення контрольно-перевірочної роботи;
1.31.2.вивчення та практичне впровадження нових інструкцій, методичних рекомендацій таінших нормативно-правових актів з питань адміністрування та здійсненняконтрольно-перевірочної роботи по податку з доходів фізичних осіб, податку звласників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податкуна майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного тафіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;
1.31.3.виявлення схем ухилень від оподаткування, вжиття заходів щодо їх руйнування припроведенні контрольно-перевірочної роботи та надання пропозицій з метоюудосконалення податкового законодавства;
1.31.4.розробка планів-графіків документальних перевірок суб‘єктів господарськоїдіяльності;
1.31.5.відбір платників податків для документальних перевірок (засобами системи АОД таінформаційно-аналітичної системи податкової служби) за такими критеріями:
типсуб’єкта господарської діяльності (малий, середній, великий);
виддіяльності (промисловість, торгівля і т.інш.);
формавласності, організаційно-правова форма, географічне положення;
типперевірки (планова, позапланова), визначення сум податкових зобов’язань занепрямими методами;
групаподаткового ризику;
1.31.6.використання допоміжної зовнішньої інформації;
1.31.7.оцінка комп'ютерного переліку порушників податкового законодавства дляостаточного визначення списку для планування документальної перевірки;
1.31.8.повідомлення платників податків про документальні перевірки (не проводиться припроведенні позапланових перевірок);
1.31.9.здійснення документальної перевірки;
1.31.10.оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи,проекти рішень і постанов, інші документи), їх передача для введення в системуАОД та до відповідних структурних підрозділів про виявлені об’єктиоподаткування;
1.31.11.застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушниківподаткового законодавства;
1.31.12.підбір та комплектування вилучених первинних документів до акта документальноїперевірки;
1.31.13.розгляд зауважень платника податків щодо результатів перевірки та /абоприйнятих рішень;
1.31.14.здійснення повторних перевірок, контроль за ходом їх проведення;
1.31.15. моніторинг виконання плану-графіка документальнихперевірок, аналіз результатів та надання пропозицій щодо його удосконалення;
1.31.16.аналіз причин і оцінка фактів (випадків) порушень законодавства про податки,виявлених у ході документальних перевірок;
1.31.17.надання пропозицій щодо змін об‘єктів перевірки чи перенесення термінів з метоюкоригування плану-графіка документальних перевірок;
1.31.18.відбір актів документальних перевірок з ознаками кримінальних порушень іпередача їх до підрозділів податкової міліції;
1.31.19.передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами порушень, заякі передбачено кримінальну відповідальність, якщо її розслідування не належитьдо компетенції податкової міліції;
1.31.20.підготовка матеріалів, які розглядаються у судах (господарських судах) щодовизнання угод недійсними або отримання коштів без установлених законом підстав,та участь у судових засіданнях;
1.31.21.складання звітності за документальними перевірками, аналіз результативностіконтрольно-перевірочної роботи працівників відповідного структурного підрозділуДПІ;
1.31.22.звернення (за необхідністю) до визначених державою структур за здійсненнямбухгалтерської експертизи документів платника;
1.31.23.обмін інформацією із відповідними структурними підрозділами ДПІ;
1.31.24.взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням,підготовка даних щодо додаткової потреби у них;
1.31.25.надання відповідей на скарги платників податків;
1.31.26.взаємодія відповідних структурних підрозділів ДПІ та інших контролюючих органівз питань проведення документальних перевірок фізичних осіб;
1.31.27.узгодження плану-графіка проведення документальних перевірок фізичних осіб зіншими контролюючими органами;
1.31.28.проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодозалучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб – резидентів і нерезидентів;
1.31.29.здійснення податкового контролю та визначення податкових зобов’язань непрямимиметодами;
1.31.30.опрацювання та узагальнення матеріалів щодо виявлених схем, способів ухиленнявід сплати податків та зборів платниками податків – фізичними особами;
1.31.31.підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платникамиузгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів;
1.31.32.використання даних інформаційно-пошукових систем (картка платника податку такартка суб‘єкта ЗЕД) при проведенні документальних перевірок;
1.31.33.подання звітності про виконання плану-графіка документальних перевіроксуб‘єктів господарської діяльності;
1.31.34.проведення роботи щодо виявлення сумнівних фінансових операцій та наданняінформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочиннимшляхом;
1.31.35.обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції, зметою виявлення та забезпечення повного обліку самозайнятих фізичних осіб та їхоб’єктів, виробництв, складів тощо, які не перебувають на обліку в органахдержавної податкової служби та/або не враховуються при визначенні базиоподаткування фізичних осіб.
1.44.Функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно,плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податкуз фізичних осіб та податку на промисел»
Міститьтакі процедури:
1.44.1. організаціята контроль за правильністю нарахувань податку з доходів фізичних осіб, податкуз власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного тафіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.2. здійсненнязаходів щодо забезпечення надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку звласників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податкуна майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку зфізичних осіб та податку на промисел у цілому та по місцевих територіальнихрадах;
1.44.3.надання відповідей на звернення платників податків, узагальнення звернень тапропозицій з метою підвищення рівня обслуговування платників податків, наданнявідповідних пропозицій податковому органу вищого рівня;
1.44.4.участь у формуванні прогнозних показників податку з доходів фізичних осіб,податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин імеханізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного тафіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.5.участь у формуванні планово-нормативної бази по податках, що сплачують фізичніособи, та визначення бази оподаткування;
1.44.6.підготовка пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування такола платників податку;
1.44.7. системний аналіз результатів роботидержавної податкової інспекції у розрізі:
платників;
оцінки надходжень зашляхами сплати;
динаміки новоствореногоподаткового боргу;
рівня використання базиоподаткування;
видів та сум пільг, кількості пільг тапільговиків;
моніторинг по податках та кодах бюджетноїкласифікації та підготовка пропозицій керівництву;
1.44.8.формування аналітичної інформації для передачі податковому органу вищого рівня;
1.44.9.виявлення проблемних питань, які зумовлюють незадовільний стан надходженьподатку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів таінших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю зфізичних осіб, єдиного та фіксованого податку на промисел та надання пропозиційщодо шляхів їх вирішення, аналіз причин (випадків) порушення податковогозаконодавства, надання податковому органу вищого рівня пропозицій щодовдосконалення податкового законодавства;
1.44.10.впровадження інструкцій, методичних рекомендацій та іншихнормативно-правових актів та контроль за їх правильним застосуванням платникамиподатків;
1.44.11.взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повнотита своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, податку з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно,плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податкуз фізичних осіб та податку на промисел;
1.44.12.взаємодія із місцевими органами влади, іншими організаціями з питань погашення заборгованостіпо заробітній платі;
1.44.13.вивчення та аналіз діяльності юридичних та фізичних осіб – суб’єктівгосподарської діяльності, грошових потоків, схем ухилення від сплати до бюджетузакріплених податків і зборів та формування відповідної інформації для передачідо податкового органу вищого рівня;
1.44.14.проведення звірок щодо зареєстрованих власників транспортних засобів звідповідними органами, на які покладено їх реєстрацію;
1.44.15.здійснення аналізу неплатників податків, результатів їх фінансово-господарськоїдіяльності та причин неперерахування ними податків;
1.44.16.вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність;
1.44.17. аналізподаткової звітності і податкової інформації щодо податків з фізичних осібпісля приймання такої звітності та звірка даних:
засумами податку з доходів фізичних осіб (форми №1 ДФ з даними форми №15);
продоходи, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними форми №7ДРта наявною інформацією про доходи, отримані за кордоном, тощо;
відомостіземельно-кадастрової документації з даними АРМу «ТАХ Земля» про земельніділянки у власності (користуванні) громадян;
відомості про земельні ділянки,зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними АРМу «ТАХ Земля»;
відомості про транспортні засоби,зазначені в деклараціях про доходи фізичних осіб, з отриманою від органів ДАІМВС України обліковою інформацією про транспортні засоби і їх власників;
деклараційі звітності суб’єктів господарської діяльності з даними банківських установщодо відкриття (закриття) рахунків і проведених операцій;
деклараційі звітності суб’єктів господарської діяльності з даними Державної митної службиУкраїни щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
1.44.18.формування показників зведеної та звітної інформації на базі наявногоінформаційного фонду;
1.44.19.накопичення відомостей про доходи фізичних осіб і проведення перерахунків напідставі декларацій;
1.44.20. підготовка пропозиційщодо використання наявних ресурсів інформаційних баз даних;
1.44.21.повідомлення платників про заборгованість по податках та надання додатковихподаткових документів;
1.44.22. формування пропозицій щодо автоматизації процесівадміністрування податків і зборів, забезпечення процесу декларування,інтеграції наявних інформаційних систем для надання податковим органам вищогорівня;
1.44.23. оформлення та видача одноразових патентів і патентівфіксованої сплати прибуткового податку;
1.44.24. підготовка постанов про застосування адміністративнихштрафів за несвоєчасне подання форми №1 ДФ (довідки ф. №8ДР);
1.44.25.взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням,підготовка даних щодо додаткової потреби у них;
1.44.26.видача та облік свідоцтв про сплату єдиного податку, видача довідок про трудовівідносини найманої особи з платником єдиного податку, реєстрація книг облікудоходів і витрат;
1.44.27.формування пропозицій щодо удосконалення методології проведення кампанійдекларування отриманих громадянами доходів та надання інформації податковим органамвищого рівня;
1.44.28.участь у проведенні комплексних документальних перевірок юридичних осіб;
1.44.29. участь у тематичних ідокументальних перевірках; контроль за повнотою та своєчасністю перерахуванняподатку до бюджету;
1.44.30.проведення, у разі необхідності, позапланових документальних перевірокюридичних осіб по податку з власників транспортних засобів;
1.44.31.приймання та обробка річних (податкових) декларацій від громадян, якізобов‘язані або мають право подавати такі декларації згідно із законодавством;
1.44.32.визначення податкового зобов’язання платника податку при проведенні попередніх(камеральних) перевірок розрахунків податку з власників транспортних засобів,застосуванні непрямих методів;
1.44.33.взаємодія з структурними підрозділами контрольно-перевірочної роботи,забезпечення податкових зобов’язань, податкової міліції, обліку платниківподатків з питань адміністрування та забезпечення надходжень до бюджету податкуз доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та іншихсамохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичнихосіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб і податкуна промисел;
передачаматеріалів за встановленими фактами податкових порушень для подальшоїреалізації;
1.44.34. здійснення заходів щодо упередження зростання податковогоборгу податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобівта
інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати заземлю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку зфізичних осіб та податку на промисел, контроль за погашенням податкового боргу;
1.44.35.надання безоплатних послуг щодо заповнення річноїподаткової декларації платникам податків відповідно до запиту платника податку(заявника) у письмовій формі;
1.44.36. перевірка умов правомірності використання платникамипільг по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати заземлю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку зфізичних осіб та податку на промисел;
1.44.37. аналіз динаміки таструктури податкового боргу в розрізі податків та платників;
1.44.38. контроль за правильністюпроведення річних перерахунків податку з доходів фізичних осіб, за своєчасністюподання, наявністю та повнотою заповнення реквізитів податкових документівплатниками;
1.44.39.рознесенняподаткових документів по особових справах фізичних осіб, вручення платникамподатків – фізичним особам платіжних повідомлень щодо сплати податків;
1.44.40.здійснення контролю за дотриманням виконавчими комітетами місцевихтериторіальних рад порядку прийняття та обліку податків, інших платежів відплатників податків, своєчасністю та повнотою перерахування цих сум до бюджету;
1.44.41.видача довідок громадянам та різним організаціям (відділ субсидій, пенсійнийфонд);
1.44.42.підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплатуплатниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничнихтермінів;
1.44.43.організація та проведення підготовчих заходів щодо зняття з обліку платниківподатків – фізичних осіб;
1.44.44.проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодозалучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб резидентів інерезидентів;
1.44.45.підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платникамиузгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів, підготовкаповідомлень про надання додаткових податкових документів;
1.44.46.виявлення у процесі здійснення своєї діяльності і передача у встановленомупорядку до податкових органів вищого рівня відомостей про сумнівні фінансовіоперації;
1.44.47.надання інформації податковому органувищого рівня у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючогооргану або органу стягнення недійсним, а також оскарження такого рішення;
1.44.48.проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та наданняінформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочиннимшляхом;
1.44.49.обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції уцілому та по місцевих територіальних радах, з метою виявлення та забезпеченняповного обліку платників податків податку з доходів фізичних осіб, податку звласників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку намайно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита та податку на промисел.
Адмініструванняподатку з доходів фізичних осібв районній податковій адміністрації виконуєтьсяна основі наступних документів:
1)Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ (Додаток Д), якийсплачують, заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачуютьфізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьомуподаток з наданих доходів [16];
2)Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто напочатку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованихдоходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадкупретендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річноїсуми сплаченого податку (Додаток Е) [12], [19];
3)Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків посумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконанихінспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додатковіподаткові зобов’язання [13], [3].
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сумутриманого з них податку за ф. №1ДФ регулює заповнення і подання органамдержавної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу,нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з нихподатку (далі – податковий розрахунок).
Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії,відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їхпредставництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способуоподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати тасплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунокплатника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону [9].
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал(податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнімкалендарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок закалендарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податковогорозрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем термінувважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агентвиявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковомурозрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьомуштрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданийподатковий розрахунок скасовується.
У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу невиплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковийрозрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані(сплачені) доходи.
Податковий розрахунок подається до органу державної податковоїслужби за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або їївідокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцемпроживання фізичної особи – податкового агента (далі – органи державноїподаткової служби).
Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірникподається до органу державної податкової служби. Другий – з підписом особи,відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції,отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податковоїслужби, – повертається податковому агенту.
Реквізити податкового розрахунку, що заповнюються:
1. Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номерсторінки податкового розрахунку.
2. Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звітний» чи «Уточнюючий»залежно від того, який податковий розрахунок подається.
3. Навпроти напису «Порція» працівником органу державноїподаткової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номерпорції при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податковоїслужби.
4. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номерплатника податків (юридичної особи) або десятирозрядний ідентифікаційний номерфізичної особи – податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинокпроводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщозначущих цифр менше 8).
5. Відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Фізичнаособа – суб'єкт підприємницької діяльності».
6. «Працювало у штаті» – проставляється найбільша з місячних зазвітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатнихпрацівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи – суб'єктапідприємницької діяльності.
7. «Працювало за сумісництвом» – кількість працівників засумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правовогохарактеру в звітному періоді;
8. Назва юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичноїособи, що подає розрахунок.
9. Ідентифікаційний код органу державної податкової служби, кудиподається розрахунок, за ЄДРПОУ.
10. Назва органу державної податкової служби, куди подаєтьсярозрахунок.
11. «Звітний період» – відображається арабськими цифрамипорядковий номер звітного кварталу і рік.
12. У графі 1 «N з/п» відображається порядковий номер кожногорядка, що заповнюється.
13. У графі 2 «Ідентифікаційний номер» відображаєтьсядесятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надаєтьсяінформація в розрахунку.
14. У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (зазвітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознакидоходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковимнезалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
15. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахуванняподатку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесківдо фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
16. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сумафактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітнаплата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бутивідображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередніймісяць, за який заробітна плата була нарахована.
17. Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу уграфі 3, сума нарахованого прибуткового податку в графі 4а та сумаперерахованого до бюджету прибуткового податку в графі 4 відображаються угрошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками),незалежно від того, у якій формі або у якій валюті здійснювалося нарахування тавиплата доходу.
18. У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сумаподатку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податкузгідно з чинним законодавством.
19. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображаєтьсяфактична сума перерахованого податку до бюджету.
20. У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходузгідно з довідником ознак доходів, наведеним у табл. Г.1 Додатку Г. Ознакадоходу визначається до нарахованого доходу.
21. Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків,скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібнозаповнювати тільки один рядок з обов'язковими заповненнями графи 2 «Ідентифікаційнийномер».
22. Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, якіприймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тихфізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якомувони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початкузвітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичнихосіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 незаповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і їїзвільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнюватистільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особизустрічається у звітному кварталі.
23. У графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата(число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу.
24. У графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається датазвільнення фізичної особи з роботи.
25. У графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображаєтьсяознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податковихсоціальних пільг, наведеним у табл. Г.2 Додатку Г.
26. У графі 9 «Ознака (0, 1)» відображається ознака «0», якщорядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9заповнюється тільки для нового звітного та уточнюючого податкових розрахунків.
27. У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суминарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованогоподатку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.
28. У кінці податкового розрахунку проставляються: кількістьзаповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, такількість аркушів у розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядківпідсумковий рядок відповідно до підпункту 3.11 не враховується;
2.2Структура та динаміка податків з доходів фізичних осіб в МДПІ у Яготинськомурайоні Київської області за 2005–2007 роки
Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [9] такласифікаційній таблиці Г.1 Додатку Г «Довідник ознак доходів» станом на01.01.2008 року існує 43 види оподатковуємих доходів фізичних осіб, якіподаткова адміністрація враховує та адмініструє згідно казначейському розподілуотриманих коштів податку з доходів фізичних осіб.
На рис. 2.1– 2.3 наведені основні види податку з доходів фізичних осіб в Яготинськомурайоні Київської області за результатами 2005–2007 років. Як показує аналізграфіків рис. 2.1 – 2.3 в Яготинському районі сплачуються 5 видів податків(в сумі від 8,07 млн. грн. (2005) до 13,85 млн. (2007) – рис. 2.5, 2.6):
– податокз доходів найманих працівників, структурна частка від 96,15% у 2005 році до95,37% у 2007 році;
– фіксованийподаток на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю,структурна частка від 3,38% у 2005 році до 2,31% у 2007 році;
– податокз доходiв фiзичних осiб – суб"єктiв підприємницької дiяльностi iнезалежної професійної діяльності, структурна частка від 0,16% у 2005 році до0,18% у 2007 році;
– податокз доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi, структурна частка від 0,18%у 2005 році до 0,32% у 2007 році;
– податокз доходів військовослужбовців та працівників МВС, податкової міліції (з 2006року), структурна частка від 1,01% у 2006 році до 1,33% у 2007 році;
У2007 році в незначних сумах (315 – 525 грн.) в Яготинському районі отриманіподатки від доходів фізичних осіб:
- від продажу нерухомого майна та надання нерухомого майна в оренду;
- від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду;
- від отриманого доходу у вигляді спадщини.
2.3Структурна частка податку з доходів фізичних осіб в податковому наповненнімісцевого бюджету Яготинського району Київської області за 2005–2007 роки
Яготинський район Київської області – район сільськогогосподарства та невеликих селищ міського типу. В табл. Ж.1 – Ж.4 додатку Жнаведені динаміка та структура податків в місцевий бюджет Яготинського районуКиївської області в 2005–2007 роках. Як показує аналіз даних табл. Ж.1 – Ж.4Додатку Ж та графіків рис. 2.7 –2.10:
– базовий темп росту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить+157,0% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осібв складі бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить +171,72% у2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 рокистановлять +12,43% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,68% у 2007 роцівідносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичнихосіб в бюджеті Яготинського району за 2006–2007 роки становлять +15,87% у 2006році відносно рівня 2005 року та +48,2% у 2007 році відносно рівня 2006 року;
Якпоказує спільний аналіз табл. Ж.1 – Ж.4 Додатку Ж та графіків рис. 2.7 –2.10 найбільш вагомі податки в структурі місцевого бюджету Яготинського районуКиївської області характеризуються наступними рівнями:
– структурначастка податку з доходів фізичних осіб в бюджеті поступово зросла з рівня 72,21%у 2005 році до рівня 78,9% у 2007 році;
– структурначастка фіксованого сільськогосподарського податку з юридичних осіб в бюджетізнизилась більш, ніж в 2 рази з рівня 5,73% у 2005 році до рівня 2,72% у 2007році;
– структурначастка земельного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась в 1,8 рази зрівня 2,67% у 2005 році до рівня 1,49% у 2007 році;
– структурначастка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) зюридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 2,39% у 2005 році до рівня 2,01% у2007 році;
– структурначастка земельного податку з фізичних осіб в бюджеті знизиласьз рівня рівні 1,24%у 2005 році та до рівня 0,89% у 2007 році;
– структурначастка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) зфізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,37% у 2005 році до рівня 1,31% у2007 році;
– структурначастка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в бюджеті знизилась зрівня 1,8% у 2005 році до рівня 1,52% у 2007 році;
– структурначастка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в бюджеті зросла з рівня2,36% у 2005 році до рівня 2,62% у 2007 році;
– структурначастка єдиного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 0,9% у 2005році до рівня 0,68% у 2007 році;
– структурначастка єдиного податку з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,79% у 2005році до рівня 1,51% у 2007 році;
– структурначастка місцевих податків в бюджеті знизилась з рівня 4,0% у 2005 році до рівня2,98% у 2007 році;
Порівняннятемпів росту обсягів місцевого бюджету в Яготинському районі Киїівської областіта обсягів зведеного місцевого бюджету Київської області за результатами 2005–2007років (рис. 2.10) показує, що обсяги місцевого бюджету у Яготинськомурайоні зростають набагато менше ніж загальний обсяг місцевих бюджетів вКиївській області.
Основнимбюджетоутворюючим податком в місцевому бюджеті є податок з доходів фізичнихосіб – 78,9%. Інші податки в сумарній частині 21,1% місцевого бюджету вчастинах від 1,0% до 3% – це земельний та орендно-земельний податки, фіксованийсільськогосподарський податок, єдині податки по спрощеній системі, місцевіподатки, збори за ліцензії та торгові патенти.
2.4Основні показники регулюючої ролі податку з доходів фізичних осіб, виявлені прианалізі на рівні ДПІ у Яготинському районі Київської області
Регуляторна функція податку на доходи фізичних осіб полягаєу впливі на господарську кон’юнктуру через маніпулювання рівнем податкових ставок,надання податкових преференцій, режими податкового адміністрування тощо. Якправило, реалізація регуляторної функції оподаткування забезпечується прямимиподатками, які сплачуються при здійсненні виробничого процесу (прибутковийподаток з громадян, податок на прибуток підприємств тощо), в той час як непряміподатки (ПДВ, податок з обороту, акциз) здебільшого виконують фіскальнуфункцію.
Основноюпроблемою впливу регуляторної в адмініструванні податку з доходів фізичних осібє планування обсягів податків, оскільки від збору цього податку, як показалирезультати розділів 2.2 – 2.3, залежить наповнення місцевого бюджету тафінансова діяльність органів місцевої влади.
Прогнозуваннязборів основної статті податку з доходів фізичних осіб – податку з доходівнайманих працівників – цілком залежить від середніх рівнів сплачуємоїзаробітної плати та шкали податкових ставок і податкових пільг не оподаткуванняпевного рівня доходів громадян. При цьому ідентифікатором прогнозу зростанняможе бути [42]:
– плановийрівень зростання законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати(песимістичний варіант прогнозу);
– фактичнийрівень зростання середньої заробітної плати по Україні та прогноз його росту(оптимістичний варіант прогнозу);
– фактичнийрівень зростання заробітної плати у сільському господарстві України (дляЯготинського району) та прогноз його зростання (реальний варіант прогнозу).
Втабл. 2.1 наведені показники вищенаведених видів заробітних плат та рівнізібраних податків з доходів фізичних осіб у Яготинському районі Київськоїобласті у 2005–2007 роках. На рис. 2.11 наведені графіки темпів росту рівнівзаробітної плати та обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2006–2007роках, як базові показники відносно рівня 2005 року.
Якпоказує аналіз графіків рис. 2.11:
– у2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осібпо зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний дляЯготинського району;
– у2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільськомугосподарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.
На рис. 2.12-2.14 наведені результати кореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливуподаткових ставок на дохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна системаставок) та в 2004–2007 роках (лінійно-пропорціональна система ставок):
–Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів ростумінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку здоходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області(лінійна модель та нелінійна модель);
–Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів ростусередньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпиобсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинськомурайоні Київської області (лінійна модель);
Якпоказує аналіз результатів, отриманих для Яготинського сільського районуКиївської області:
- найбільш стійкакореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівнясередньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків здоходів фізичних осіб;
- у 2002–2003 рокахсередній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився міжставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13%(з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського районуграє другорядну роль.
Таблиця2.1. Вихідні дані для оцінки регулюючої ролі ставки з податку з доходівфізичних осіб на обсяги податку у Яготинському районі Київської області у 2002–2007роках
/>
/>
Рис. 2.11.– Ланцюгові темпи росту рівнів заробітної плати та обсягів збору податку здоходів фізичних осіб у 2002–2007 роках
/>
Рис. 2.12.– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів ростумінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку здоходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області(лінійна модель)
/>
Рис. 2.13.– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів ростумінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку здоходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області(нелінійна модель)
/>
Рис. 2.14.– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів ростусередньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпиобсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинськомурайоні Київської області (лінійна модель)
Аналізматеріалів оподаткування доходів фізичних осіб у 2007 році виявив ряд основнихпроблем в адмініструванні додаткових видів податку з 1 січня 2007 року, які уЯготинському районі були зібрані в мізерній кількості, оскільки виник цілий рядпитань по організації процесу оподаткування, пов’язаного з взаємодієюподаткової адміністрації та нотаріату:
1.Актуальні питання щодо оподаткування продажу нерухомості у 2007 році
Питання1. З продажу якої нерухомості слід сплачувати податок: тільки квартир чиякоїсь ще?
З 1січня 2007 року Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» [9] запровадженооподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власної нерухомості.
ЦимЗаконом встановлено, що з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб нерухомемайно (нерухомість) – це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можутьбути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональниххарактеристик (властивостей), а також земля.
Нерухомість,відмінна від землі, поділяється на: будівлі та споруди, зокрема, до будівельвідносяться приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебуванняв них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями,включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичноїінфраструктури, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах,індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах,дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні відземлі. Споруди – це об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. Земля, якнерухомість, є самостійним об'єктом оподаткування.
Тобто,доходи, одержані громадянами від продажу всієї зазначеної вище нерухомостіпідлягають оподаткуванню.
Питання2. Чи існують якісь пільги в оподаткуванні нерухомості?
Слідвідмітити, що Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон)запроваджено досить ліберальний порядок оподаткування доходів від продажу житла.
Так,якщо громадянин один раз протягом календарного року продає квартиру, або їїчастку, кімнату, житловий або садовий будинок (включаючи землю під ними),загальна площа яких не перевищує 100 м.кв., то податок від такого продажувзагалі не буде сплачуватись.
Якщож площа житлової нерухомості перевищуватиме 100 м.кв., то податок заставкою 1% слід сплатити тільки з частини її вартості, яка пропорційна самеперевищенню. Тобто при продажу будинку загальною площею 150 м. кв.оподаткуванню підлягатиме лише вартість 50-ти «зайвих» метрів.
Оскільки,як свідчить статистика, понад 90% житлового фонду в Україні за своєю площею, в середньомуменше 100 м. кв., то на практиці це означатиме, що переважна більшістьгромадян, які продаватимуть свої одно-дво-трикімнатні «панельки» чи «хрущевки»податок не будуть сплачувати. Проте, сплата податку буде невідворотною длявласників просторих апартаментів в елітних новобудовах.
Питання3. Який розмір податку потрібно буде сплатити якщо однією особоюпродаватиметься дві і більше квартири протягом року, або якщо продаватиметьсяне житлова нерухомість?
Пільговеоподаткування застосовується до першого протягом року продажу житла. Якщопротягом року громадянин продаватиме житло (квартиру, кімнату або частинуквартири, житловий чи дачний будинок) удруге та більше разів, то з кожноготакого продажу вже треба буде сплачувати податок за ставкою 5% з усієї (безпільгових 100 м. кв.) вартості житлового об'єкту.
Щодопродажу іншої (не житлової) нерухомості, наприклад, гаражів, магазинів, складськихприміщень тощо, що належать громадянам на праві власності, то оподаткуванню заставкою 5% підлягає вся вартість таких об'єктів, незважаючи на кількість продажтаких об'єктів у календарному році.
Щодооподаткування продажу землі, то згідно із Законом взагалі не підлягаютьоподаткуванню доходи, одержані від продажу земельних паїв і земельсільськогосподарського призначення, одержаних у власність в процесіприватизації. Продаж земель іншого призначення підлягає оподаткуванню заставкою 5%.
Питання4. А якщо протягом року громадянин продає у першу чергу гараж, потім дачнуділянку з будинком, а потім квартиру, то як у такому випадкуоподатковуватимуться одержані від таких продаж доходи?
Вартістьгаража буде підлягати оподаткуванню за ставкою 5%, як не житлова нерухомість,незважаючи на те, що це перший протягом року продаж. З вартості дачної ділянкиподаток сплачуватиметься з врахуванням площі будиночку з застосуваннямпільгових 100 м. кв. і ставки податку 1%. З вартості ж квартири, яка утакому випадку розглядається як друга (після садового будиночку) протягом рокупродаж житлової нерухомості, податок буде утримуватись з всієї суми доходу,одержаної від її продажу за ставкою 5%, без врахування пільгових 100 м. кв.
Питання5. Хто визначатиме черговість продаж протягом року: нотаріуси, саміпродавці, податківці?
Відповідальнимза правильність сплати податку Законом визначено самого платника податку.Тобто, сам громадянин при нотаріальному посвідченні угод купівлі-продажунерухомості має повідомити, яка за рахунком це продаж.
Черговістьпродаж неважко встановити по даті нотаріального посвідчення угоди. Якщо жодного і того ж дня посвідчуватимуться кілька угод продажу нерухомості, точерговість також легко встановити по номерах реєстрації таких угод нотаріусом.Якщо кілька таких угод здійснюється в один день, але у різних нотаріусів, тосам громадянин, як законослухняний платник податку, має повідомити нотаріусапро їх кількість. Водночас, слід відмітити, що існує Державний реєстрнерухомого майна, до якого нотаріус обов’язково звертається при оформленніугоди, з метою перевірки черговості продаж. Тому хотілось би порадитигромадянам, при продажу нерухомості не вдаватися до умисного перекрученняінформації щодо кількості таких угод, оскільки нотаріус повідомляє про всіукладені угоди податковому органу, а податківці відслідковують і аналізують цюінформацію, і по кінці календарного року все рівно притягнуть до сплати податкутих, хто навмисно намагався зменшити своє податкове навантаження протягом року.
Питання6. Хто саме має розраховувати суму податку: сам продавець нерухомості чинотаріус?
Закономвстановлено простий і доступний для всіх порядок розрахунку податку з доходів,одержаних від продажу нерухомості. Тому, продавець нерухомості передоформленням у нотаріуса цієї угоди має вже знати, як суму одержуваного доходу,так і суму податку, яку йому слід сплатити до бюджету. Сам продавець і сплачуєчерез установи банків суму податку до бюджету перед нотаріальним посвідченнямугоди. Нотаріус лише перевіряє факт уплати податку згідно відповідногоплатіжного документу, який йому надасть платник податку, і повідомляє про цеподатковий орган.
Питання7. Яка вартість нерухомості є базою для визначення суми податку?
Нотаріусне засвідчить угоду купівлі-продажу нерухомості без довідки про її оцінку.Законом встановлено, що податок розраховується виходячи з ціни, зазначеної вугоді купівлі-продажу, але не нижче оцінки, встановленої уповноваженим органом.Таким органом на даний час є БТІ. Але в довідках БТІ має вказувати не залишковувартість нерухомості, а реальну – наближену до ринковій вартість житла, щосклалась на момент продажу у даному регіоні.
2. Оподаткування рухомого майна у2007 р.
Питання8. Чи сталися якісь зміни у 2007 році в оподаткуванні доходів громадян, яківони одержують від продажу власного рухомого майна?
З 1січня 2007 року в оподаткуванні доходів фізичних осіб сталися значні зміни, якиторкнулися і оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власногорухомого майна.
Згідноіз Законом України від 22.05.03 р. №889 «Про податок з доходів фізичнихосіб» (далі – Закон) рухоме майно – це все майно, відмінне від нерухомого.Порядок його оподаткування регламентується статтєю 12 Закону.
Слідвідмітити, що з метою оподаткування доходів від продажу майна в Законі дорухомого майна відносяться, в тому числі, автотранспортні засоби та приладдя доних, антикваріат, витвори мистецтва такі як картини, скульптури тощо, ювелірнівироби та дорогоцінне каміння, побутова техніка, меблі, одяг, книги і такеінше.
Якщозміни в оподаткуванні таких доходів як спадщина і подарунки значно зменшили з2007 року податковий тягар на їх одержувачів, то в оподаткуванні рухомогомайна, навпаки, запроваджено оподаткування автотранспортних засобів.
Згідноіз змінами, внесеними до Закону, з 1 січня 2007 року при продажу одного зоб'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолераабо моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітногоподаткового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються заставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна заумови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми платинотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такогопосвідчення.
Тобтов цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі – продажузазначеного транспорту слід сплатити ще й 1% податку. Це при першому продажу. Апри другому та кожному з наступних продаж одного з зазначених транспортнихзасобів слід платити вже 15% від їх вартості.
Наприклад,якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальнимпосвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля(перший продаж) вона сплатить 1% податку, а вже з вартості мотоцикла та човна –по 15%.
Питання2. Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був доцього (у 2004–2006 роках)?
З 1січня 2004 року і до 1 січня 2007 року Згідно із ст..12 Закону при продажуодного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла,моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягомзвітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, заумови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджетудо або під час такого продажу.
Тобтопри умові сплати державного мита, з вартості проданого 1 раз на рікавтотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому танаступних продажах вказаних об’єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13%з вартості проданого автомобіля.
Питання3. Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як вонооподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?
Дохідплатника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначенихвидів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг,книги, посуд, меблі тощо протягом звітного податкового року оподатковується заставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році – 13%, у2007 році – 15%).
Прицьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуваннямодержаного від продажу доходу на суму витрат, пов’язаних з попереднімпридбанням рухомого майна, в т.ч. транспортних засобів. Оподатковується всясума одержаного доходу.
Питання4. Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянинчи нотаріус?
Якщоугода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Закономвизначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов’язкинотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту уплати громадянином-продавцемоб’єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою,відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату добюджету) згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець маєвказати нотаріусу (зазначити це письмово) який за черговістю протягом поточногороку в нього це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдивуінформацію не має сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить доподаткового органу і по кінцю року податківці все рівно встановлять істину іпритягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.
Дляоформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплатиподатку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус –дії щодо подання інформації податковому органу.
Якщож об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії,відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента,то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовнооподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Тобто,такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійнімагазини, авторинки тощо.
Слідзазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі,функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки фактусплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси),а відповідає за сплату податку сам громадянин.
Якщогромадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона єподатковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повиннанарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15%, а такожнаправити про це податковому органу інформацію за формою №1ДФ.
Вразі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Закономне є податковим агентом (не зареєстрований як суб’єкт підприємницькоїдіяльності), то відповідно до пп. 8.2.1 Закону власник майна, який одержавдохід від його продажу, зобов’язаний включити суму такого доходу до річноїподаткової декларації та сплатити з нього податок.
Питання5. Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?
Встатті 12 Закону чітко визначено, що об'єктом оподаткування є вартість майна,яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначеннязвичайної ціни встановлено п. 1.20 Закону «Про оподаткування прибуткупідприємств».
Припродажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертнаоцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такоготранспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, якімають відповідні дозволи Фонду держмайна України.
Питання6. А якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то якв такому випадку слід сплатити податок і кому?
Якщоодин об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожнаіз сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначаєтьсяз вартості майна, яке відчужується кожною з сторін, розрахованої за звичайнимицінами.
3.Оподаткування спадщини і подарунків з 2007 рок.
Згідноіз Законом [] оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядкуі за однаковими ставками.
Оподаткуванняспадщини регулюється ст. 13, а подарунків – ст. 14 Закону, до якихЗаконом України від 19.01.06 р. №3378 «Про внесення змін до Закону України«Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесенозміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.
Так, починаючи з 1 січня 2007 рокупри одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченнідоговорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця(дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування буде здійснюватися занульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобтовзагалі не буде оподатковуватися. До членів сім» ї першого ступеня спорідненнязгідно із ст. 1 Закону відносяться подружжя, їх діти та батьки.
При отриманні спадщини (подарунку)спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя)першого ступеня споріднення оподаткування провадитиметься за ставкою податку,визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єктаспадщини (подарунку).
При одержанні спадщини (подарунку)від іноземця (нерезидента), застосовуватиметься ставка оподаткування, визначенап. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15%.
При отриманні спадщини (подарунку)у вигляді власності, визначеної в підпунктах «а», «б», «д» пункту 13.1 ст. 13(нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або маєстатус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування,застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.
Порядз внесеними змінами, у 2007 році залишиться чинною норма стосовно того, щоособами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, єспадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, якіодержать у 2007 році спадщину чи подарунок зобов’язані будуть до 1 квітня 2008року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річнуподаткову декларацію та сплатити податок з такого доходу. Не підлягатимутьоподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права),подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної частковоїчи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим зажиття та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільноїчасткової власності згідно із законом».
Крімтого, нотаріус продовжує бути зобов’язаним надсилати інформацію про видачусвідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені дляподаткового кварталу за формою №1ДФ (ознаки доходу 56–66).
Висновки
Податокз доходів фізичних осіб стягується в Україні згідно Закону України «Про податокз доходів фізичних осіб» з 43 видів доходів фізичних осіб та повністюнаправляється в доходи місцевих бюджетів.
Адмініструваннястягнення податків з фізичних осіб в районній податковій інспекції виконуєструктурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в досліджуємій МДПІу Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основніфункції:
– функція«Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»;
– функція«Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати заземлю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку зфізичних осіб та податку на промисел».
Адмініструванняподатку з доходів фізичних осіб в районній податковій адміністрації виконуєтьсяна основі наступних документів:
1)Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ, який сплачують,заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачують фізичнимособам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданихдоходів;
2)Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто напочатку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованихдоходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадку претендуванняна пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченогоподатку;
3)Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків посумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторамиДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податковізобов’язання.
Проведений в дипломному дослідженні аналіз динаміки та структуриподатків в зведених місцевих бюджетах по Київські області в 2005–2007 рокахпоказав:
– базовий темп росту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 рокистановить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осібв складі місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки є вищим тастановить +197,97% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 рокистановлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 роцівідносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичнихосіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006–2007 роки є вищими тастановлять +31,26% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 роцівідносно рівня 2006 року.
Часткинайбільш вагомих податків в структурі зведених місцевих бюджетів по Київськійобласті характеризуються наступними рівнями:
– середняструктурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступовозросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;
– середняструктурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетахзнизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007році;
– середняструктурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майновихкомплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005році до рівня 4,71% у 2007 році;
– середняструктурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетахзалишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;
– середняструктурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майновихкомплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005році до рівня 0,65% у 2007 році;
– середняструктурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевихбюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;
– середняструктурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевихбюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середняструктурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетахзнизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;
– середняструктурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизиласьз рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середняструктурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72%у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;
Такимчином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питома вага податку здоходів фізичних осіб складає основну частку власних податкових доходів ізросла у 2005–2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податок з доходівфізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджети з бокудержавного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетної сферибагатьох міст і районів України.
В дипломній роботі детально досліджувався стан оподаткуваннядоходів фізичних осіб у Яготинському районі Київської області, який є районсільського господарства та невеликих селищ міського типу. Проведений аналіздинаміки та структура податків в місцевому бюджеті Яготинського районуКиївської області в 2005–2007 роках показав:
– базовий темп росту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить+157,0% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осібв складі бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки є вищим та становить+171,72% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових танеподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 рокистановлять +12,43% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,68% у 2007 роцівідносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичнихосіб в бюджеті Яготинського району за 2006–2007 роки є вищими та становлять+15,87% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +48,2% у 2007 році відноснорівня 2006 року;
Питомавага найбільш вагомих податків в структурі місцевого бюджету Яготинськогорайону Київської області характеризуються наступними рівнями:
– структурначастка податку з доходів фізичних осіб в бюджеті поступово зросла з рівня 72,21%у 2005 році до рівня 78,9% у 2007 році;
– структурначастка фіксованого сільськогосподарського податку з юридичних осіб в бюджетізнизилась більш, ніж в 2 рази з рівня 5,73% у 2005 році до рівня 2,72% у 2007році;
– структурначастка земельного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась в 1,8 рази зрівня 2,67% у 2005 році до рівня 1,49% у 2007 році;
– структурначастка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) зюридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 2,39% у 2005 році до рівня 2,01% у2007 році;
– структурначастка земельного податку з фізичних осіб в бюджеті знизиласьз рівня рівні 1,24%у 2005 році та до рівня 0,89% у 2007 році;
– структурначастка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) зфізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,37% у 2005 році до рівня 1,31% у2007 році;
– структурначастка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в бюджеті знизилась зрівня 1,8% у 2005 році до рівня 1,52% у 2007 році;
– структурначастка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в бюджеті зросла з рівня2,36% у 2005 році до рівня 2,62% у 2007 році;
– структурначастка єдиного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 0,9% у 2005році до рівня 0,68% у 2007 році;
– структурначастка єдиного податку з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,79% у 2005році до рівня 1,51% у 2007 році;
– структурначастка місцевих податків в бюджеті знизилась з рівня 4,0% у 2005 році до рівня2,98% у 2007 році;
Порівняннятемпів росту обсягів місцевого бюджету в Яготинському районі Киїівської областіта обсягів зведеного місцевого бюджету Київської області за результатами 2005–2007років показує, що темп зростання обсягів місцевого бюджету у Яготинськомурайоні є набагато меншим ніж темп зростання обсягу зведених місцевих бюджетів вКиївській області.
Основнимбюджетоутворюючим податком в Яготинському районному місцевому бюджеті є податокз доходів фізичних осіб, питома вага якого складає 78,9%, що є вищим ніж питомавага цього податку в зведеному місцевому бюджеті Київської області (74,5%).Інші податки в сумарній частині 21,1% Яготинського місцевого бюджету в частинахвід 1,0% до 3% – це земельний та орендно-земельний податки, фіксованийсільськогосподарський податок, єдині податки по спрощеній системі, місцевіподатки, збори за ліцензії та торгові патенти.
Проведенийаналіз показав, що в Яготинському районі Київської області за результатами 2005–2007років податок з доходів фізичних осіб сплачуються з 5 видів доходів (в сумі від8,07 млн. грн. (2005) до 13,85 млн. (2007)):
– податокз доходів найманих працівників, структурна частка від 96,15% у 2005 році до95,37% у 2007 році;
– фіксованийподаток на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю,структурна частка від 3,38% у 2005 році до 2,31% у 2007 році;
– податокз доходiв фiзичних осiб – суб"єктiв пiдприємницької дiяльностi iнезалежної професiйної дiяльності, структурна частка від 0,16% у 2005 році до0,18% у 2007 році;
– податокз доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi, структурна частка від 0,18%у 2005 році до 0,32% у 2007 році;
– податокз доходів військовослужбовців та працівників МВС, податкової міліції (з 2006року), структурна частка від 1,01% у 2006 році до 1,33% у 2007 році;
У2007 році в незначних сумах (315 – 525 грн.) в Яготинському районі отриманіподатки від наступних видів доходів фізичних осіб:
- від продажу нерухомого майна та надання нерухомого майна в оренду;
- від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду;
- від отриманого доходу у вигляді спадщини.
Основнимипроблемами адміністрування цього виду податку є питання оціночного визначенняринкових цін продажу нерухомого та рухомого майна, ринкових рівнів плати заоренду рухомого та нерухомого майна, а також встановлення системи обов’язковогоавтоматизованого обміну інформацією між нотаріатом, який реєструє акти продажумайна, та податковими інспекціями.
Вдипломній роботі проведена оцінка регулюючої ролі змін ставки податку на доходиз фізичних осіб з прогресивної системи (до 2003 року) талінійно-пропорциональної системи (з 2004 року) на обсяги доходів з фізичнихосіб та запропонований підхід до прогнозування обсягів податку на доходифізичних осіб в Яготинському районі Київської області, який оснований накомплексному дослідженні динаміки темпів росту:
- рівня мінімальної заробітної плати в Україні;
- рівня середньої заробітної плати по сільському господарству дляЯготинського сільського району.
Якпоказав проведений аналіз:
– у2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осібпо зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний дляЯготинського району;
– у2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільськомугосподарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.
Результатикореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливу податкових ставок надохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна система ставок) та в 2004–2007роках (лінійно-пропорціональна система ставок), отримані для Яготинськогосільського району Київської області, показали:
- найбільш стійкакореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівнясередньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків здоходів фізичних осіб;
- у 2002–2003 рокахсередній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився міжставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13%(з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського районуграє другорядну роль.
Практичнезначення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності реформуванняподатку з доходів фізичних осіб в Податковому Кодек-сі України в наступнихнапрямках:
1. Стратегічним напрямом у формуванні державноїполітики прямого оподаткування фізичних осіб повинно стати забезпеченняпереходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків.Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зниження рівня тіньовоїекономічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширеннябази оподаткування.
2. Реформування системи прямого оподаткування внапрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинноздійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку,удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структуриподатків, усунення причин зростання податкової заборгованості.
3. Для посилення впливу регулюючих і стимулюючихфункцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національної економіки
необхідно:
- відмінити збори в Пенсійний та соціальні фондинарахуванням на фонд заробітної плати (37 – 40%), замінивши їх перерозподіломсуми податку з доходів фізичних осіб (13 -15%);
- для компенсації відміни зборів нарахування зпідприємств в Пенсійний та соціальний фонди запровадити законодавчий рівеньмінімальної заробітної плати в 5 разів вище, ніж запроваджена на 2008 рік, щопрактично виведе рівень заробітної плати в Україні на європейський рівень тадозволить утримувати Пенсійний та соціальні фонди за рахунок власне працюючих;
- перейти від податку з доходів фізичних осіб дооподаткування доходів сім’ї;
- забезпечити достовірний облік нерухомості таввести податок на майно фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості;
Списоквикористаної літератури
1. Бюджетний КодексУкраїни від 21 червня 2001 року №2542-III // Із змінами і доповненнями,внесеними законами України станом від 19 грудня 2006 року №489-V
2. Закон України «Про системуоподаткування в Україні» // від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами станом на5 червня 2003 р. №906-IV)
3. Закон України «Пропорядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державнимицільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 р.№2711-IV)
4. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПроДержавний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V
5. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПроДержавний бюджет України на 2006 рік» від20 грудня 2005 року №3235-IV
6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державнийбюджет України на 2005 рік» від 25 березня 2005 року №2505-IV // Іззмінами і доповненнями, внесеними
Законами України станом від 7 липня 2005 року №2771-IV
7. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПроДержавний бюджет України на 2004 рік» // від 27 листопада 2003 р. №1344-IV (Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня2004 р. №1801-IV)8.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2003 рік» // від 26 грудня2002 р. №380-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни від 11 грудня 2003 р. №1397-IV)9.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 р.№889-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом відвід 28 грудня 2007 року №107-VI)
10. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПроДержавний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язковихплатежів» // 22 грудня 1994 року №320/94-ВР (Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 20 лютого 2003 року №551-IV)
11. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУМІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про прибутковий податок з громадян» // від 26 грудня1992 року №13–92 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станомна 22 травня 2003 року №889-IV)
12. ІНСТРУКЦІЯ пропорядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку здоходів фізичних осіб / Наказ Державної
податкової адміністраціїУкраїни 22.09.2003 №44213.Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податковоїадміністрації України від 17 березня 2001 року №110 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11квітня 2003 року №174)
14. ІНСТРУКЦІЯпро порядок ведення органами державної податкової служби оперативного облікуподатків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та додержавних цільових фондів // (у редакції наказу Державної податковоїадміністрації України від 3.09.2001 №342)
15. Прозатвердження Податкового роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування)податку з доходів фізичних осіб до бюджету // ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВААДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ від 22 квітня 2004 року №232
16. Прозатвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого)на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) таПорядку заповнення та подання податковими аген – тами податкового розрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сумутриманого з них податку // Наказ Державної податкової адміністраціїУкраїни від 29 вересня 2003 року №451 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної податкової адміністрації України станом від 9 лютого 2005 року №67)
17. Прозатвердження форми податкового розрахунку резидента, що виплачує дивідендиплатникам податку з доходів фізичних осіб // Наказ Державної податковоїадміністрації України від 4 грудня 2003 року №586
18. Прозатвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичнихосіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визна – чення суми загальногорічного оподатковуваного доходу // Наказ Державної податковоїадміністрації України від 16 жовтня 2003 року №490
19. Щодозатвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування)податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку //Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року №461
20. Організаційно-функціональнаструктура органів ДПС України // Наказ ДПА України №722 від 25.12.04 (іззмінами та доповненнями)
21. Андрущенко В.Л.,Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. –К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.
22. Александров И.М. Налоговыесистемы России и зарубежных стран. –
М.: Бератор-Пресс, 2002. – 390 с.
23. Апель А. Основиподаткового права. Курс лекцій – Санкт-Петербург, Питер, 2001. – 248 с.
24. Базилевич В.Д. Макроекономіка:Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. – 3-тєвид., випр. – К.: Знання, 2006. – 623 с
26. Бюлетень статистикиподаткових надходжень по Київській області у 2003–2007 роках // ДПА уКиївській області, 2007. – http:// www.dpa.dp.ua, 2007
27. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф.,Ярема Б П. Податкова система: теорія і практика застосування активнихметодів навчання. – Київ Видавництво: Вид. дім «Професіонал», 2004. –224 с.
28. Бюджетнийменеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафо-нова та ін.;За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.
29. Василик О.Д. Податкова система України. Навч. посібник. – Київ, Видавництво: Поліграф книга, 2004. – 478 с.
30. Ватуля І.Д. Податки,збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко.– К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 352 с
31. Грабовецький Б.Є.Економічний аналіз. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ. 2007. – 191 с.
32. Глухов В.В., Дольдэ И.В., Некрасова Т.П. Налоги:теория и практика: учебник. 2-е изд., испр., и доп. – СПб.: Издательство «Лань»,2002. – 448 с.
33. Данілов О.Д.,Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч.посібник. – Київ Видавництво: Парлементськевид-во, 2001. – 216 с.
34. Державні фінанси:теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За ред. Ю. Немеца,Г. Райта. – К.: Основи, 1998. – 542 с.
35. Державна політика,державне управління (1991–2004) // Уклад.: Е.А. Афонін, О.О. Погребна,Л.І. Янкович. — Київ Видавництво: Вид-во НАДУ, 2005. – 83 с.
36. Державне управління вумовах інтеграції України в Європейський Союз // Мат. наук.-практич.конференції за міжнар. участю (29 травня 2002 р.), Рiквидання: 2002 Мiсце видання: Київ Видавництво: Вид-воУАДУ, 2002. -360 с.
37. Державне управлінняперехідних суспільств в умовах глобалізації // Матеріали засід. міжнар.круглого столу, організ. Фондом інтелект. співпраці «Укр. – ХХІ ст.», КиївВидавництво: Українські пропілеї, 2001. – 32 с.
38. Загорський В.С. Бюджетно-податковасистема України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ,2006. – 304 с.
39. Задоя А.О.Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібник/ А.О. Задоя. – 5-тевид., стер. – К.: Знання, 2006. – 211 с
40. Захаров А.С. Налоговоеправо Европейского союза: действующие директивы ЕС в сфере прямогоналогообложения/ А.С. Захаров. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 119 с
41. Захожай В.Б.,Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Системаоподаткування та податкова політика. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Центрнавч. л-ри, 2006. – 468 с.
42. Золотько І.А. Податковасистема. Навч.посібник. – Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2005. – 204 с.
43. Катеринчук М.Д… Лановий В.Т.,Бичков С.А., Ляпіна К.М., Королевська Н.Ю., Зозуля Р.П.ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Проект –2007) // Інтернет-сайт групи «Европейськийрух» – eurorykh.org.ua
44. Кокшарова С.М. Податкив Україні: Навч. посіб. // Підготовлено за підтримки Агентства США зміжнародного розвитку. – К.: СІРА, 2005. – 334 с.
45. Концепціяреформування податкової системи України (Підготовлено робочою групоюСекретаріату Президента України у складі: В. Ланового, І. Акі-мової, М. Альперовича,Д. Боярчука, І. Голоднюк, Дубровського, М. Катеринчука, С. Кисельова,С. Ковалюка, Ляпіної, О. Пасхавера, М. Полудьоного, О. Рогозинсь-кого,А. Федоренка) Київ, вересень, 2005 р.
46. Кравчук ІринаВікторівна Механізми державного управління процесом адаптації національногоправа до права ЄС: порівняльний аналіз. Автореферат. – Київ Видавництво: Нац.академія держ. упр. при Президентові України, 2006. – 20 с.
47. Крисоватий А.І.,Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш,2004, – 331 с.
48. Мельник П.В. Розвитокподаткової системи в перехідній економіці. – Ірпінь, Академія державноїподаткової служби України, 2001. – 362 с.
49. Налоговые системызарубежных стран: Учебник / под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника – 2-еизд., перераб. и допол. – М.: Закон и право, 1997.
50. Нідзельська О. Системаоподаткування у Франції // «Вісник податко-вої служби України «№33.вересень 1999 року, с. 66 – 69
51. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Центр навчальної л-ри, 2006. – 456 с.
52. Онисько С.М.,Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Під-ручник. – Львів,Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча, 2006. – 336 с.
53.Податкове законодавство України (у 5-ти томах зі змінами), під загальноюредакцією М.Я. Азарова – Київ, Ін Юре, 1998
54.Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2000 р.) //«Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., №30, с. 31.
55.Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2006 р.) //Державна податкова служба України, травень 2006, www.sta.gov.ua.
56. Проект Податкового Кодексу України -2007 (розробки Міністерства фінансів України – проект Азарова-2007) //www.minfin.gov.ua
57. Податкова система // За заг. ред. С.М. Онисько, Львів, Видавницт-во: Магнолія Плюс, 2004. – 332 с.
58. Податкова системаУкраїни // Упоряд. М.П. Кучерявенко, В.В. Мартиновський,Тернопіль Видавництво: Торсінг, 2000. – 464 с.
59. Податкове право:Навч. посібник/ Ред. М.П. Кучерявенко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 400 с
60. Податкова системаУкраїни / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’ятаченко та ін. / За ред. В.М. Федосова.– К.: Либідь, 2004. – 464 с.
61. Про затвердженняКонцепції реформування податкової системи України (довідкові матеріали 2006 р.)/ Проект Постанови Кабінету Міністрів України, www.mfin.gov.ua
62. Пушкарева В.М. Историяфинансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. –192 с.
63. Рудый К.В. Финансово-кредитныесистемы зарубежных стран: Учебное пособие. – М.: Новое знание. 2003. – 468 с.
64. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В.,Капіца В.А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частинибюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. –Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. – 356 с.
65. Соколов А.А. Теорияналогов. – М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2003. – 512 с.
66. Соколовська А.М. Податковасистема держави: теорія і практика становлення. – Київ, Видавництво: Знання-Прес,2004. – 454 с.
67. Стратегія податковоїреформи (розроблена у відповідності з Дорученням Президента України, рішеннямиРНБОУ, громадського форуму «Бізнес і влада» (січень 2006)) // ОргкомітетНаціональної комісії України по податковій реформі, www.rada.gov.ua
68. Стратегіяекономічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «ШляхомЄвропейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, В.М. Федосовта ін. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
69. Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран:Европа и США: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация«Дашков и К».2002. – 574 c.
70. Федосов В.М.,Кондратюк С.Я., Сафонова Л.Д. та ін. Бюджетний менеджмент. Практикум:Навч. посіб. / За заг. ред. проф. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2005. – 420 с.
71. Черник Д.Г., Л.П. Павлова,А.З. Дадашев, Князев В.Г., Морозов В.П. Налоги иналогообложение: Учебник – М.: ИНФРА-М, 2003. – 328 с.
72. Шабліста Л.М. Податкияк засіб структурної перебудови економіки: Монографія. – К.: Інститут економікиНАН України, 2000. – 217 с.
73. Шмиголь Н.С. Финансовыесистемы зарубежных стран. Учебное пособие. – М.: МФА, 2003. –732 с.
74. www.irf.kiev.ua
– Довідник з європейської інтеграції
75. www.ueplac.kiev.ua/
– Офіційний сайт УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОРАДЧОГО ЦЕНТРУ З ПИТАНЬЗАКОНОДАВСТВА
76. epp.eurostat.cec.eu.int/
– Офіційний сайт Європейського комітета статистики
77. www.minfin.gov.ua
– Офіційний сайт Міністерства фінансів України
78. www.sta.gov.ua
– Офіційний сайт державної податкової адміністрації України
79. kyivodpa.sta.gov.ua
– Офіційний сайт державної податкової адміністрації України у Київській області
80. www.ukrstat.gov.ua
– Офіційний сайт державного комітету статистики України