ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДІЛОВААКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА — СКЛАДОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУПІДПРИЄМСТВА
1.1. Показники фінансовогостану підприємства
1.2. Рейтингова оцінкапідприємства
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКАДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯСОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1. Динаміка ділової активності підприємства
2.2. Аналіз обсягу та структурамайна
РОЗДІЛ З. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЛОВОЇАКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В останні роки на Україні в певних аспектахрозвиваються ринкові відносини, і це викликає зміни у всіх сферах нашогосуспільства, в функціях управління, в тому числі і в аналізі. Перехід економікиУкраїни на ринкові відносини обумовлює необхідність поповнення джерел власнихзасобів, що відноситься до задачі фінансової стабілізації організації в умовахринку.
Також потрібно зауважити, що майно підприємстваскладається з різних об’єктів обліку – носіїв прав власності окремих суб’єктів.Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибуткахвизначаються часткою і формою інвестованих коштів, а гарантією захищеності праввласності підприємства є власний капітал, зокрема зареєстрована його частка.
Отже, обрана тема курсової роботи даєможливість дослідити оцінку ділової активності та ефективності господарюванняна підприємстві ВАТ ”Сокирянське газове господарство”.
У підприємства дуже часто виникає потреба нетільки в деталізованому аналізі фінансово стану підприємства за показникамиоцінки його майна, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості,рентабельності, кредитоспроможності, ділової активності, а й у комплексномуекспрес-аналізі за скороченою кількістю показників.
Фінансовий стан підприємства можнаохарактеризувати з точки зору цільових потреб аналітика, тобто оцінити абоприбутковість підприємства, або його майновий стан, фінансову стабільність, абойого ліквідність і платоспроможність, або його становище на ринку ціннихпаперів. Для кожного з цих варіантів є відповідний інструментарій, методики ікомплекси оціночних показників.
Для комплексної оцінки експрес-методомфінансового стану підприємства необхідно використовувати найзагальнішіпоказники, які здебільшого є індикаторами фінансового стану підприємства і визначаютьможливості його беззбиткової діяльності як у найближчий, так і у віддаленішійперспективі.
Мета даної роботи — пошук резервів підвищеннярентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основистабільної роботи підприємства та виконання ним зобов'язань перед бюджетом,банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства необхідносистематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів та методиканалізу. Це дасть можливість критично оцінити фінансові результати діяльностіпідприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за ряд періодів,дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності таспособи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціональногорозміщення.
Неефективність використання фінансових ресурсівпризводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, доможливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, доневиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрозиекономічних санкцій.
Одним з важливих елементів оцінки фінансовогостану підприємства є оцінка його ділової активності та ефективностігосподарювання. Актуальність даної теми полягає в тому, що аналіз показниківділової активності підприємства дає змогу оцінити в динаміці оборотність усьоговласного капіталу, мобільних обігових коштів, готової продукції, дебіторськоїта кредиторської заборгованості, фондовіддачі основних запасів.
Завдання даної роботи — провести оцінку діловоїактивності та ефективності господарювання підприємства на прикладі ВАТ“Сокирянське газове господарство", прослідити динаміку зміни показниківділової активності на протязі 2001-2002 рр., запропонувати на основі аналізушляхи підвищення ділової активності та ефективності господарювання підприємства.
Питання аналізу фінансового стану підприємстваі, зокрема його ділової активності та ефективності господарювання розглядаєтьсяна сторінках економічних журналів («Економіка України», "Фінанси України").Це статті Білик М.Д., Карбовник А.М., Дідик Л.М.,Ізмайлової К.В. та ін.
Для аналізу роботи інформаційною базою дляоцінювання фінансового стану підприємства є дані:
— балансу (форма №1);
— звіту про фінансові результати ( форма №2);
— звіту про рух грошових коштів ( форма № 3);
— звіту про власний капітал ( форма № 3);
— дані статистичної звітності та оперативнідані;
— примітки до звітів.
Курсова робота складається з трьох розділів. Врозділі 1 даної роботи розглядаються теоретичні аспекти ділової активності таефективності господарювання підприємства як складової частинифінансово-економічного стану підприємства, показники оцінки фінансового станупідприємства, шляхи проведення рейтингової оцінки та аналізу руху коштів напідприємстві, аспекти управління дебіторською заборгованістю.
В розділі 2 проводиться розрахунок показниківділової активності та
ефективності господарювання ВАТ “Сокирянськогогазового господарства” та на їх основі зроблено оцінку ділової активності таефективності господарювання за 2001-2002р.р., а також проведено аналіз обсягута структури майна.
Шляхи підвищення ділової активності таефективності господарювання ВАТ “Сокирянського газового господарства”розглянуто в розділі 3.
РОЗДІЛ І/>. ДІЛОВААКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА — СКЛАДОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУПІДПРИЄМСТВА
1.1.Показники фінансового стану підприємства
Фінансова діяльність підприємства повинна бутиспрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективноговикористання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитноїдисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів,фінансової стійкості з метою успішного функціонування підприємства. Саме томунеобхідно систематично проводити аналіз фінансового стану підприємства.
Стійкий фінансовий стан формується в процесівсієї його виробничо-господарської діяльності і в забезпеченні цієї стійкості впершу чергу зацікавлене саме підприємство, оскільки від цього залежить йогоекономічна перспектива.
Для визначення фінансового стану підприємствадосліджують показники:
1. Рентабельності та фінансової стійкостіпідприємства;
2. Ефективності використання майна (капіталу)підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
3. Об'єктивної оцінки динаміки та стану ліквідності,платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
4. Оцінка становища суб'єкта господарювання нафінансовому ринку та кількісної оцінки його конкурентоспроможності;
5. Аналізу ділової активності підприємства тайого становища на ринку цінних паперів;
6. Визначення ефективності використанняфінансових ресурсів.
Оцінка майнового стану дає можливістьвизначати, наскільки ефективно використовується майно підприємства, чи все унього гаразд із оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчаснопозбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування іобладнання. Такий аналіз дасть можливість виявити конкретні резерви підвищенняефективності використання майна підприємства. Економістами розроблені показникиоцінки фінансово-економічного стану підприємства по кожній групі.
Для оцінки майнового стану підприємствавизначають такі показники:
1. Сума господарських коштів, які є у розпорядженніпідприємства;
2. Питома вага активної частини основних засобів;
3. Коефіцієнт зносу основних засобів;
4. Коефіцієнт оновлення основних засобів;
5. Коефіцієнт вибуття основних засобів.
Важливою складовою фінансового аналізупідприємства будь-якої сфери діяльності й форми власності має бути оцінка йогоприбутковості. Для цього доцільно використовувати шість показників:
Прибутковість інвестицій у звичайні акції;
Прибутковість інвестицій у фірму;
Головний показник прибутковості;
Прибутковість активів;
Оборотність матеріальних активів;
Прибутковість реалізації.
Аналіз зазначеного комплексу дає змогу оцінитиприбутковість підприємства за основними її складовими і зробити висновки щодорезервів її зростання. Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізумає бути оцінка показників рентабельності підприємства, яка здійснюється запоказниками:
Рентабельність продажу ;
Рентабельність основної діяльності;
Рентабельність основного капіталу;
Рентабельність власного капіталу;
Період окупності власного капіталу;
Рентабельність усього капіталу підприємства;
Рентабельність перманентного капіталу.
Оцінка рентабельності за вказаними показникамидає можливість охарактеризувати такі її складові: рентабельність продажу,основної діяльності, основного власного перманентного і усього капіталупідприємства. Динаміка показників рентабельності дасть змогу визначитиконкретні резерви її підвищення. Узагальнюючими показниками оцінки фінансовогостану підприємств є показники ділової активності, яку аналізують за такими 10показниками:
1. Загальна оборотність капіталу — цевідношення чистої виручки від реалізації до підсумку балансу.
2. Оборотність мобільних коштів — це відношеннячистої виручки від реалізації до підсумку II та III розділів активу балансу.
3. Оборотність матеріальних оборотних коштів — це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку II розділу активубалансу.
4. Оборотність готової продукції — цевідношення чистої виручки від реалізації до готової продукції.
5. Оборотність дебіторської заборгованості — цевідношення виручки від реалізації до дебіторської заборгованості.
6. Середній строк обороту дебіторськоїзаборгованості обчислюється як відношення середньорічної дебіторськоїзаборгованості до виручки від реалізації.
7. Оборотність кредиторської заборгованостіобчислюється як відношення виручки від реалізації до кредиторськоїзаборгованості.
8. Середній строк обороту кредиторськоїзаборгованості обчислюється як відношення середньорічної кредиторськоїзаборгованості до виручки від реалізації.
9. Фондовіддача необоротних активіввизначається як відношення виручки від реалізації до необоротних активів.
10. Оборотність власного капіталу обчислюєтьсяяк відношення виручки від реалізації до власного капіталу.
Аналіз цих показників дасть змогу оцінити вдинаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, обігових коштів,готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованостей, фондовіддачіосновних засобів. На цій основі можна зробити висновок про наявні резервиприскорення обороту всіх перелічених складових майна і коштів підприємства. Важливоне лише систематично розраховувати та порівнювати в динаміці показникифінансового стану підприємства, а й правильно їх оцінювати. З цією метою,користуючись прогресивною вітчизняною та світовою практикою, задля об'єктивноїоцінки основних показників фінансового стану економісти рекомендують систему нормативнихзначень показників. [13, 60] (додаток А). Зіставляючи фактичні показники оцінкиліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності знормативними значеннями, можна зробити висновок про фактичний стан ліквідності,платоспроможності й фінансової стійкості.
1.2.Рейтингова оцінка підприємства
Рейтингова оцінка підприємства — один ізнайважливіших засобів зниження ризику для всіх учасників інвестиційноїдіяльності та ділових партнерів. Рейтинг відображає відносний взаємний стан різнихформ і організацій, є одним з станів ситуаційного аналізу, мета якого –створити своєрідний фотопортрет становища, у якому на момент проведення оцінкиперебуває підприємство. Оцінка може проводитися як у просторі (порівняннярізних підприємств), так і в часі (одне й теж підприємство в різні періодичасу) і повинна охоплювати у комплексі всю фінансову діяльність підприємства.
Для самих підприємств мати високий фінансовийрейтинг означає мати непогану перспективу отримати пакет замовлень. Рейтинг –своєрідний індикатор, який або підтверджує ефективність господарюванняпідприємства, або вказує про необхідність його корекції. Для того, щоборієнтуватися у складній ринковій ситуації, підприємствам необхідно оцінюватине лише свій виробничий, економічний і фінансовий потенціал, а й потенціалсвоїх можливих конкурентів і партнерів. Рейтинг підприємств, оцінка їхфінансового стану мають інтерес для багатьох суб’єктів ринкових відносин,причому кожного споживача інформації цікавлять певні характеристики фінансово –господарської діяльності підприємства (додаток Б ). Інформація про реальнестановище підприємств сприяє залученню найкращих із них до реалізаціїінвестиційних проектів і програм як українськими, так і закордоннимиінвесторами. У країнах із розвинутою економікою існують незалежні рейтингові агентства,що на договірних засадах виконують роботи для держави, фірм, акціонернихтовариств, банків і інших замовників. Президія Торгово – промислової палатиУкраїни 24 листопада 1994р. затвердили рішення про введення недержавногореєстру українських підприємств, фінансове становище яких свідчить про їхнюнадійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні й за рубежем –реєстр ТПП України. Підприємства включаються до реєстру добровільно і регулярноподають матеріали про свій фінансовий і виробничий стан за списком документів,зазначеним у Положенні про недержавний реєстр українських підприємств, алереєстр ТПП складений ще не в усіх регіонах України.
Виконання такої роботи досить складне, оскількине має стандартних методик визначення рейтингу. Про те у всіх теоретичних іметодичних розробках одночасно стверджується, що саме фінансовий станпідприємства найоб’єктивніше відбиває всі аспекти його виробничо – господарськоїта комерційної діяльності. Це й робить рейтингову оцінку підприємстванадзвичайно актуальною. Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливішіпоказники фінансово – господарської і виробничої діяльності підприємства, тобтогосподарської активності в цілому.
Вибір і обґрунтування вихідних показниківфінансово-господарської діяльності повинні здійснюватися відповідно додосягнень теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки потребсуб'єктів управління в аналітичній оцінці. Вихідні показники для рейтинговоїоцінки об'єднанні в шість груп. Перелік показників цілком відповідає вимогамМіжнародного комітету з бухгалтерських стандартів до системи показників,необхідних для аналізу діяльності підприємств [5, 32].
Перша група — показники оцінки прибутковостігосподарської діяльності підприємства:
— загальна рентабельність підприємства;
— чиста рентабельність власного капіталу;
— загальна рентабельність основних фондів.
Аналіз прибутковості або рентабельностігосподарської діяльності дає відповідь на питання: на скільки керівництвоефективно використовувало показані в балансі активи в цілому і їх окреміскладові частини. Ефективність його роботи визначається співвідношенням чистогоабо валового прибутку, зумовленого різноманітними засобами, із сумою активів,використаних для одержання цього прибутку.
Друга група — показники оцінки ефективностіуправління підприємством:
— чистий прибуток на 1 грн. обороту;
— прибуток від реалізації продукції на 1 грн.реалізації продукції;
— загальний прибуток на 1 грн. реалізаціїпродукції.
Показники оцінки ефективності управлінняпідприємством засвідчують відношення результату виробничої діяльності дозагального обсягу реалізації. Зростання коефіцієнтів може бути як наслідкомзбільшення цін при незмінних витратах на виробництво, так і результатомзниження витрат при постійних цінах.
Третя група — показники ділової активності:
— загальна капіталовіддача;
— віддача основних виробничих запасів інематеріальних активів;
— оборотність усіх оборотних активів;
— оборотність запасів;
— оборотність дебіторської заборгованості;
— оборотність найліквідніших активів;
— оборотність власного капіталу.
Показники ділової активності підприємствафіксують швидкість оборотів різноманітних видів активів протягом аналізованогоперіоду і розраховуються шляхом розподілу продуктів від реалізації продукції нарізноманітні види активів підприємства. Таким чином, можна визначити, якакількість вказаних активів необхідна для забезпечення даного рівня реалізаціїпродукції, тобто визначається сума прибутку на одиницю вкладених активів, а такожє четверта, п’ята та шоста групи рейтингової оцінки підприємств, але в даномувипадку вони не використовуються…
Вихідні дані для проведення рейтингової оцінки фінансовогостану підприємства ірозрахунку показників беруться у відповідних формстандартної бухгалтерської звітності: форма № 1 – “Баланс підприємства” таформа № 2 –
“ Звіт про фінансові результати ”.
Отже рейтингова оцінка фінансового станупідприємства проводиться на підставі зовнішнього фінансового аналізу,результатом якого є фінансові коефіцієнти. Це робиться з декількох причин: — по-перше, зовнішня фінансова звітність відбиває в собі усі наслідки дій,здійснюваних керівництвом підприємства на підставі проведеного управлінськогоаналізу;
— по-друге, фінансовий аналіз дає змогу брати доуваги узагальненні показники діяльності підприємства, такі, як статті балансу,дані про витрати та інші;
— по-третє, використання даних зовнішньогофінансового аналізу дає можливість створювати рейтингові таблиці підприємств,тому що дорівнюють однорідній порівняльній величині.
РОЗДІЛ 2/>. ОЦІНКАДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГОГОСПОДАРСТВА
2.1.Динаміка ділової активності підприємства
Об’єктом дослідження обрано ВАТ “Сокирянськегазове господарство”, де можна визначити динаміку ділової активності підприємства.Спочатку ми обчислюємо показники ділової активності підприємства за останніроки (2001-2002р.).
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізуватиефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістюобертання фінансових ресурсів підприємства.
Для оцінки ділової активності Сокирянськогогазового господарства проведемо розрахунки показників ділової активності за 2001та 2002 роки, використавши для цього дані річних фінансових звітів.
1.Оборотність активів (обороти),ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації обчислюється як відношення чистогодоходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величинипідсумку балансу підприємства.
чиста виручка від реалізації
Km = [2.1]
вартість активів – підсумок балансу
630,5тис.грн.
Km (2001р.) = 0,218
2887,8тис.грн.
774,3тис.грн.
Km (2002р.) = 0,294
2629,8тис.грн.
2.Коефіцієнт обіговості основних засобів (фондовіддача)розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції (робіт, послуг) до середньорічноївартості основних засобів.
чиста виручка від реалізації
Фо.ф. = [2.2]
середньорічна вартість основних засобів
630,5тис.грн.
Фо.ф. (2001р.) = 0,799
788,7тис.грн.
774,3тис.грн.
Фо.ф. (2002р ) = 1,04
746,5тис.грн.
3.Коефіцієнт оборотності обігових коштів(обороти) обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізаціїпродукції (робіт, послуг) до підсумку II та III розділів активу балансу.
чиста виручка від реалізації
Kо = [2.3]
обігові кошти 630,5тис.грн.
Kо (2001р.) = 0,30
2099,1тис.грн.
774,3тис.грн.
Kо (2002р.) = 0,41
1883,3тис.грн
4.Період одного обороту обігових коштів (днів)обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнтуоборотності обігових коштів.
360 Чо = [2.4]
360 Чо (2001р.) =1200( днів )
5.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів(обороти) розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції досередньорічної вартості матеріальних запасів.
собівартість реалізованої продукції
Kо.з. =[2.5]
середньорічна вартість матеріальних запасів
605,7тис.грн.
Kо.з. (2001р.) = 31,06
19,5тис.грн.
805,6тис.грн.
Kо.з. (2002р.) = 51,97
15,5тис.грн.
6.Період одного обороту запасів (днів) обчислюєтьсяяк відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотностіматеріальних запасів.
7.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(обороти) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції(робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості.
чиста виручка від реалізації
Kд.з. = [2.7]
середньорічна дебіторська заборгованість
630,5тис.грн.
Kд.з. (2001р.) = 0,306
2061,4тис.грн.
774,3тис.грн.
Kд.з. (2002р.) = 0,415
1866,5тис.грн
8.Період погашення дебіторської заборгованості(днів) обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності,дебіторської заборгованості.
360
Чд.з. = [2.8]
Кд.з.
360
Чд.з. (2001р.) = 1176,5 ( днів )
0,306
360
Чд.з. (2002р.) = 867,5 ( днів )
0,415
9.Коефіцієнт оборотності готової продукції(оборотів) обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізаціїпродукції (робіт, послуг) до вартості готової продукції.
чиста виручка від реалізації
Кг.п. = [2.9]
готова продукція
630,5тис.грн.
Кг.п. (2001р.) =
774,3тис.грн.
Кг.п. (2002р.) =
10.Коефіцієнт оборотності кредиторськоїзаборгованості (обороти) розраховується як відношення чистого доходу (виручки)від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величиникредиторської заборгованості.
чиста виручка від реалізації
Кк.з. = [2.10]
середня кредиторська заборгованість
630,5тис.грн.
Кк.з. (2001р.) = 0,359
1757,4 тис.грн.
774,3тис.грн.
Кк.з. (2002р ) = 0,457
1695,6тис.грн.
11.Період погашення кредиторської заборгованості(днів) розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнтаоборотності кредиторської заборгованості.
360 360
Чк.з. =[ 2.11 ]; Чк.з. (2001р.) = 1002,8(днів )
КК.з 0,359
360
Чк.з. (2002 р.) = 787,7 ( днів )
0,457
12.Період операційного циклу (днів)визначається як сума періодів
запасу і дебіторської заборгованості.
Чо.ц.= Чз. + Чд.з. ,[ 2.12 ]
Чо.ц.(2001р.) = 11,59 + 2400 = 2411,59 (днів)
Чо.ц.(2002р.)= 6,93 + 878,05 = 884,98 (днів )
13.Період фінансового циклу (днів) визначаєтьсяяк різниця періоду операційного циклу і кредиторської заборгованості.
Чф.ц.= Чо.ц. — Чк.з., [ 2.13 ]
Чф.ц.(2001р.)= 2411,59 – 1002,8 = 1408,79(днів )
Чф.ц.(2002р.)= 884,98 – 787,7 = 97,28 (днів )
14.Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) відреалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власногокапіталу підприємства.
чиста виручка від реалізації
Кв.к. [2.14]
середньорічної величини власного капіталу
630,5 тис.грн.
Кв.к.(2001р.)= 0,56
1130,4 тис.грн
774,3 тис.грн.
Кв.к.(2002р.)= 0,71
1085,9 тис.грн.
Вище зазначені розрахунки показників діловоїактивності проводилися за допомогою річних фінансових звітів, а їх відхиленнями можемо побачити у табл. 2.1
Таблиця 2.1. Показники ділової активності№ Показники На початок На кінець Відхилення п/п 2002 року 2002року ( +; — ) 1. Оборотність активів 0,218 0,294 +0,076 2. Коефіцієнт обіговості основних Засобів 0,799 1,04 +0,241 3. Коефіцієнт оборотності обігових Коштів 0,30 0,41 +0,11 4. Період одного обороту обігових коштів (днів) 1200 878,05 -321,95 5. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів 31,06 51,97 +20,91 6 Період одного обороту запасів (днів) 11,59 6,93 -4,66 7. Коефіцієнт оборотності дебіторської Заборгованості 0,306 0,415 +0,109 8. Період погашення дебіторської заборгованості (днів) 1176,5 867,5 -309,0 9. Коефіцієнт оборотності готової продукції 10. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 0,359 0,502 +0,143 11. Період погашення кредиторської заборгованості (днів) 1002,8 717,1
— 285,7 12. Період операційного циклу 2411,59 884,98 -1526,61 13 Період фінансового циклу 203,8 149,77 — 54,03 14. Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,56 0.74 +0,18 /> /> /> /> /> />
1.Оборотність активів, яка показує скількиотримано чистої виручки
від реалізації продукції на одиницю коштів,інвестованих в активі в 2001р. збільшилась порівняно з 2001р. на 0,076. Отже,ефективність використання господарством наявних ресурсів покращилась.
2.Коефіцієнт обіговості основних засобів(фондовіддача) в 2002 році зріс на 0, 241 порівняно з 2001 роком, що свідчитьпро більш ефективне використання основних засобів підприємства, тобтозбільшилась виручка, що припадає на одиницю основних виробничих фондів.
3.Збільшився також на 0,11 і коефіцієнтоборотності обігових коштів, які показують кількість оборотів обігових коштівза період та скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів. Збільшенняцього показника вказує на покращення ефективності використання обігових коштів.
4.Період одного обороту обігових коштівзменшився на 321,95, що також є позитивним результатом, так як цей показникхарактеризує середній період від витрачення коштів для виробництва продукції доотримання коштів за реалізовану продукцію.
5.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасіввказує на кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси. Його збільшення в2002р порівняно з 2001р. на 20,91підтверджує, що швидкість реалізаціїтоварно-матеріальних запасів господарства збільшилась.
6.Період одного обороту запасів, тобто період,протягом якого запаси трансформуються в кошти зменшився з 11,59 в 2001р. до6,93 в 2002р. Оскільки це зменшення для даного підприємства не перешкоджаєнормальному процесу виробництва і не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів єпозитивним результатом.
7.Економічний зміст коефіцієнта оборотностідебіторської заборгованості полягає в тому, що він вказує у скільки разіввиручка перевищує середню дебіторську заборгованість. Збільшення даногопоказника в 2002р. на 0,109 вказує на збільшення швидкості обертаннядебіторської заборгованості та її зменшення порівняно з попереднім періодом.
8.В 2002р. зменшився період погашеннядебіторської заборгованості порівняно з 2001р. на 309,0, що говорить пропідвищення ефективності господарювання підприємства.
9.Коефіцієнт оборотності готової продукції дляСокирянського газового господарства рівний 0, так як підприємство не виробляє,а лише реалізує одержану на склад продукцію (газ).
10.Коефіцієнт оборотності кредиторськоїзаборгованості вказує на те, у скільки разів виручка перевищує середнюкредиторську заборгованість. Збільшення цього показника на 0,143 є позитивнимнапрямком.
11.Період погашення кредиторськоїзаборгованості, тобто середній період сплати підприємством короткостроковоїзаборгованості зменшився на 285,7 в 2002 році, що також підтверджує підвищенняефективності господарської діяльності.
12.Період операційного циклу, тобто тривалістьперетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти зменшився в2002р. на 1526,61. Отже, матеріали, що поступають на склад швидше реалізуються.
13.Зменшення періоду фінансового циклу, тобтоперіоду обороту коштів з 1408,79 в 2001р. до 167,88 в 2002р. має додатнезначення, що свідчить про те, що на підприємстві визначає коштів длянормального функціонування, що підприємство не живе “ в борг”
14. Збільшення на 0,15 в 2002р. коефіцієнтаоборотності власного капіталу, економічний зміст якого полягає в тому, що вінпоказує скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницювласного капіталу є свідченням того, що власний капітал в 2002 роцівикористовувався ефективніше, ніж в 2001р.
На основі аналізу та порівняння показниківділової активності Сокирянського газового господарства можна зробити висновок,що ділова активність господарства та ефективність його господарювання в 2002році були більш високими і результативнішими в порівнянні з 2001р. Як результатцього є збільшення чистого доходу з 630,5тис.грн. в 2001р. до 774,3тис.грн., адебіторська заборгованість зменшилась з 2005,1тис.грн. В 2002 році господарствов загальному ще залишалося збитковим, але збитки порівняно 2001р. збільшилисьна 57,1тис.грн.
2.2. Аналізобсягу та структура майна
Ефективність господарювання будь-якогопідприємства оцінюється використанням майна та фінансових ресурсів, йогорентабельністю. Для цього нам потрібно визначити показники, які характеризуютьоцінку ділової активності майна. Щоб обчислити ці показники ми використовуємодані річних фінансових звітів.
1.Обчислюємо частку оборотних виробничихзасобів.
Частка оборотних виробничих засобів в обіговихкоштах — це частка обігових коштів у виробничій сфері. Позитивним напрямкомзмін є збільшення цього показника, особливо в умовах інфляції.
оборотні виробничі засоби
Чо.в.з.= 100%
оборотні активи
19,5 тис. грн..
Чо.в.з.(2001р.) = 100% = 0,92%
2099,1 тис. грн..
17,0 тис. грн..
Чо.в.з.(2002р.) = 100% = 0,90%
1883,3 тис. грн
Отже, частка оборотних фондів в 2002 роцізменшилась на 0,02%, що є негативним напрямком і свідчить про недостатнє їхвикористання.
2.Частка основних засобів в активах — цечастка коштів, інвестованим в основ1ні засоби.
Залишкова вартість основних засобів
Чо.з.= 100%
активи
769,6 тис. грн…
Чо.з.(2001р.)= 100% = 28,5%
2795,4 тис. грн.
723,4 тис. грн…
Чо.в.з.(2002р.)= 100% = 29,4%
2464,1 тис. грн…
Збільшення цього показника говорить також прозменшення основних засобів в активах, що є негативним результатом.
3.Коефіцієнт зносу основних засобівхарактеризує рівень фізичного і морального зносу основних фондів.
знос основних засобів
Кз.н.
первісна вартість основних засобів
362,0 тис. грн.
Кз.н(2001р.) = 0,32
1131,6 тис. грн…
408,2 тис. грн.
Кз.н(2002р.)= 0,36
1131,5 тис. грн…
Збільшення коефіцієнту зносу основних засобівхарактеризує той факт, що основні засоби не оновлюються, а ще більше зношуютьсяв процесі виробництва.
Доповненням до коефіцієнту зносу є коефіцієнт придатності,який показує яка частина основних фондів придатна до використання.
Кпр. = 1 — Кз.н
Кпр.(на поч.2002р.) = 1 – 0,32 = 0,68
Кпр.(на кін.2002р.) = 1 – 0,36 = 0,64
Відхилення — 0,4 також носить негативнийхарактер.
4.Коефіцієнт оновлення основних засобівхарактеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів. Вінрозраховується як відношення збільшення за звітній період первісної вартостіосновних засобів до первісної вартості основних засобів.
Коефіцієнт оновлення для Сокирянськогогазового господарства в 2001 році дорівнює нулю, тобто оновлення основнихзасобів не проходило.
5.Частка оборотних виробничих активів — цечастка мобільних виробничих фондів у валюті балансу.
оборотні виробничі засоби
Чо.в.а.= 100%
активи
20,7 тис. грн…
Чо.в.а.(2001р.) = 100% = 0,74%
2795,4 тис. грн…
10,1 тис. грн…
Чо.в.а.(2002р.) = 100% = 0,41%
2464,1 тис. грн
Отже, на протязі 2002 року мобільні виробничіфонди у валюті балансу зменшились, що є негативним фактором.
6.Коефіцієнт мобільності активів, який показуєскільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових; потенційну можливістьперетворення активів у ліквідні кошти.
мобільні активи
Км об.
немобільні активи
2025,8 тис. грн…
Кмоб.(2001р.) = 2,63
796,6 тис. грн…
1740,8 тис. грн…
Кмоб(2002р.) = 2,4
723,3 тис. грн
Розрахувавши показники майнового стану, їхможна показати у порівняльній табл.2.2
Таблиця 2.2.Показники майнового стану підприємства№ п/п Показники На початок 2002 року На кінець 2002 року Відхилення 1. Частка оборотів виробничих фондів 0,01 0,0058 - 0,0042 2. Частка основних засобів в активах 0,275 0,293 + 0,018 3. Коефіцієнт зносу основних засобів 0,32 0,36 + 0,04 4. Коефіцієнт придатності 0,68 0,64 - 0,04 5. Частка оборотних виробничих активів 0,0074 0,004 — 0,0034 6. Коефіцієнт мобільності активів 2,63 2,4 - 0,23 /> /> /> /> /> />
Отже, розрахунок показників оцінки майновогостану Сокирянського газового господарства показав, що протягом 2002 рокузменшилась частка оборотних фондів в обігових коштах, активи не перетворювалисяв ліквідні кошти, зменшилась вся сума господарських коштів, які є врозпорядженні підприємства, що свідчать про низьку ефективність господарювання танераціональне використання активів.
Склад та структуру майнапотрібно розрахувати за допомогою баланса ВАТ “ Сокирянське газове господарство“. Для цього розробляєм табл.2.3.
Табл.2.3. Складта структура майна№П/П Показники на 01.01.03р. на 01.01.02р. Відхилення å % å % å % 1. Основні засоби 807,7 27 769,6 27,5 +38,1 -0,5 2. Оборотні активи, всього в тому числі : 2172,4 73 2025,8 72,5 +146,6 +0,5 3. Виробничі запаси 21,0 0,97 18,0 0,89 +3,0 -0,03 4. Дебіторська заборгованість від чистої реалізаційної вартості 2083,3 95,9 2002,4 98,8 +80,9 -2,9 5. Дебіторська заборгованість з бюджетом 14,6 0,67 0,3 0,01 +14,3 +0,66 6. Інша поточна дебіторська заборгованість 19,7 0,91 2,4 0,12 +17,3 +0,79 7. Грошові кошти в національній валюті 10,5 0,48 0,3 0,01 +10,2 +0,47 8. Інші оборотні активи 23,3 1,07 2,4 0,12 +20,9 +0,95 Всього майна 2980,1 100 2795,4 100 +184,7 ____
З табл.2.3.видно, що основні засоби і оборотніактиви, всього на 01.01.03р. складають 2172,4тис.грн., а на 01.01.02р. становили2025,8тис.грн., тобто за 2002рік вони збільшились на 146,6тис.грн. Основнізасоби в кінці року порівняно з початком року збільшились на 38,1тис.грн., щопозитивно впливає на розвиток підприємства та фінансовий стан(так як відповіднодо даних аналітичного обліку введено в експлуатацію нові виробничі потужності).
Оборотні активи включають в себе:
дебіторську заборгованість від чистоїреалізаційної вартості, яка
становила на 01.01.02р. в порівнянні з01.01.03р. збільшилась на 0,3тис.грн., так як дебітори не розрахувалися запостачання продукції виготовлену за чистою реалізаційною вартістю і тому ценегативно впливає на фінансовий стан ВАТ“Сокирянського газового господарства “.
— дебіторську заборгованість за розрахунками збюджетом збільшилася на 14,3тис.грн. в 2002році, що негативно впливає напідприємство, бо бюджет не розрахувався з підприємством, тобто бюджет збільшивсвою заборгованість підприємству.
— іншу поточну дебіторську заборгованість, яказбільшилась на 17,3тис.грн. на кінець 2002р., а це означає, що в 2002р.збільшилась заборгованість за спожитий газ, яким користувалися і це єнегативним наслідком, погіршує стан підприємства.
— грошові кошти в національній валюті, якістаном на 01.01.03р. збільшилися на 10,2тис.грн., що негативно впливає на станпідприємства у зв’язку з тим, що зменшилися вільні кошти підприємства, якеспричинило зменшення ліквідності (платоспроможності ).
— інші оборотні активи зменшилися в кінці2002році на 20,9тис.грн., яке є негативним наслідком для даного підприємства.
Отже, всього майна на підприємстві станом на01.01.02р. було на суму 2980,1тис.грн., а на 01.01.03р. — 2795,4тис.грн., а цеозначає, що майновий стан підприємства покращився і загальна сума збільшиласьна 184,7тис.грн.
Аналіз ефективності господарюванняпідприємства показав, що господарська діяльність не є прибутковою на цьомупідприємстві, адже в 2002році фінансовим результатом діяльності підприємства єзбиток в розмірі 73,0тис.грн. Необхідно також відмітити погіршення ефективностігосподарювання підприємства в 2002р. порівняно з 2001р., адже збитокпідприємства збільшився в 2002р. на 57,1тис.грн.
РОЗДІЛЗ
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯСОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА
На основі аналізу ділової активності таефективності господарювання Сокирянського газового господарства можна зробитивисновок, що господарство нерентабельне, збиткове, має низьку фінансовустійкість. В роботі господарства намітились тенденції до підвищення діловоїактивності та ефективності господарювання. З метою підвищення діловоїактивності та ефективності господарювання можна рекомендувати.
1. Знижувати собівартість продукції. Оскількиціни на природний та зріджений газ регулюються державою і залишаютьсяфіксованими потрібно звести до мінімуму витрати на їх транспортування, зменшититехнічні втрати за рахунок запобігання експлуатації несправного обладнання,попередження проривів газових труб та викидів газу в атмосферу.
2. Розширювати мережу надання інших послуг(підведення газу до приміщень, підключення газових приладів тощо) так як цяланка дає в господарство значні прибутки. Зокрема в 2003 році запланованопровести газифікацію кількох сіл району, що в перспективі повинно датигосподарству прибутки.
3. Підвищувати ефективність використаннямайна. З цією метою потрібно підвищувати частку оборотних виробничих фондів вобігових коштах, проводити роботу на зменшеннях зносу основних засобів.
4. Для підвищення ділової активності таефективності господарювання проводити швидшу реалізацію продукції, незатримувати її на складі.
5. Проводити аналіз дебіторської такредиторської заборгованостей. Контролювати своєчасне розрахування за спожитийгаз населенням та організаціями. На підприємстві має бути організованийповсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальнихцінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетнимифондами, банками. Необхідної періодично перевіряти дебіторську заборгованістьза даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації.
Дебіторська заборгованість, утворена в межахузгодженого сторонами строку оплати — нормальне явище у фінансово-господарськійдіяльності. Дебіторська заборгованість Сокирянського газового господарства за2001 рік становить 1697,8 тис. грн. Тому необхідно проаналізувати станзаборгованості кожного суб'єкта і при цьому врахувати:
— який відсоток неповернення дебіторськоїзаборгованості припадає на одного або кількох головних боржників;
— імовірність погашення дебіторської заборгованості,строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості.
Аналіз дебіторської заборгованості дає такірезультати:
— за термінами погашення в 2002р. вонастановить: до 3 місяців — 1,8 тис. грн., від 3 до 6 місяців — 0,3 тис. грн. івід 6 до 12 місяців — 1695,7 тис. грн.;
— протягом 2002р. дебіторська заборгованістьзбільшилась з 2002,4 тис. грн. до 1697,8 тис. грн., тобто на 304,6 тис. грн.;
— дебіторська заборгованість за транспортуванняприродного газу збільшилась з 43,5 тис. грн. до 20,2 тис. грн.;
— збільшилась також дебіторська заборгованістьза природний газ, використаний населенням, з 11,2 тис. грн. до 5,9 тис. грн.;
— основною сумою дебіторської заборгованостізалишаються комерційні
втрати за природний газ та пільги за газ, якістановлять відповідно
75,4% та 23,1 %;'
— прострочена дебіторська заборгованість закомерційні витрати становить 1232,7 тис. грн., що складає 72,6 % від всієїдебіторської заборгованості.
6. З метою зменшення та недопущення виникненняпростроченої кредиторської заборгованості не допускати замороження оборотнихкоштів в дебіторській заборгованості та наднормативних, не прокредитованихбанком товарно-матеріальних цінностях; розмір власних оборотних коштів повиненбути достатнім і покривати необхідні мінімальні потреби підприємства в них длязабезпечення поточної діяльності. Для цього на підприємстві необхідно вестиконкретний платіжний календар, який конкретизує поточний фінансовий план,уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищенняефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точнішеуявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. Веденняплатіжного календаря дає змогу постійно контролювати платоспроможністьпідприємства.
7. Підвищувати оборотність обігових коштів, щодає можливість покращувати ефективність господарювання. Раціональне і ефективневикористання оборотних коштів — основа фінансової стійкості підприємства.
Але це не означає, що підприємство має вкладатиоборотній капітал лише у високоліквідні активи, щоб зменшити імовірність ризикута отримати найвищий прибуток. Підприємство повинно створювати конкурентноспроможнупродукцію з високими споживчими якостями. В нашому випадку це може бути якіснета своєчасне виконання робіт по підключенню газових приладів, газифікаційприміщення, та доставка газу споживачам. По можливості оборотні кошти бажановкладати в найбільш ліквідні активи (цінні папери, банківські рахунки). Кошти,вкладені в незавершене виробництво, готову, але не відвантажену продукцію — низьколіквідні, тому що ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моментуреалізації і більше підлягає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційнихпроцесів.
8.Зменшувати період операційного циклу, тобто незатримувати матеріальні ресурси на складі, а перетворювати їх в грошові кошти.
Для вивчення і розробки можливих шляхіврозвитку підприємства в умовах ринкової економіки необхідний фінансовийпрогноз. Основні його завдання – встановити обсяг фінансових ресурсів умайбутньому періоді, джерела їх формування і шляхи найбільш ефективноговикористання. Прогноз дозволяє розглянути тенденції, що складаються у веденняфінансової політики, із врахуванням впливу на неї внутрішніх і зовнішніх умов іна основі аналізу визначити перспективи фінансової стратегії, яка забезпечуєпідприємству стабільне фінансове і ринкове положення. Розроблення прогнозу даєможливість відповісти на життєво важливе питання: що очікує підприємство вмайбутньому – зміцнення чи втрати платоспроможності(банкрутство).
У фінансовому прогнозуванні можуть бутивикористані економіко-математичне моделювання і метод експертних оцінок.Економіко-математичне моделювання дозволяє з певним ступенем ймовірностівизначити динаміку показників залежно від впливу чинників на розвитокфінансових процесів у майбутньому. Для отримання більш надійного фінансовогопрогнозу економіко-математичне моделювання доповнюється методом експертнихоцінок, який дозволяє коректувати знайдені в ході моделювання кількіснізначення фінансових процесів.
У світовій практиці для прогнозуваннястійкості підприємства, виробу його фінансової стратегії, а також визначенняризику банкрутства використовуються різні економіко-математичні моделі.
Сьогодні дуже багато говориться й дискутуєтьсяна тему ефективності фінансового управління. Особливо гостро це питаннястосується великих промислових підприємств. В умовах адміністративно-командноїсистеми, коли всі підприємства належали до державної форми власності, фінансовеуправління здійснювалося не на рівні підприємства, а на рівні галузевихміністерств і відомств. Фінансові негаразди одного підприємства компенсувалисяефективною роботою інших підприємств тієї ж галузі. Але ефективна роботапідприємства, що працювало добре, не поліпшувала стану всієї галузі і не даваламожливості скористатися результатами своєї праці внаслідок перерозподілустворюваних фондів на рівні галузі, об’єднань.
Ринковий нігілізм призводив донезацікавленості господарюючих суб’єктів у результатах своєї праці і бувосновною причиною кризи командно-адміністративної системи. Закони ринку, які примушуютьберегти кожну зароблену копійку, обмежуючи апетити як окремих компаній, так ідержави в цілому, були підмінені “плановими методами господарювання”. Черезмасштабність своїх розмірів і неможливість оперативного до перевиробництваодних товарів і водночас недовиробництва інших. Метою виробництва було неотримання прибутку, а виробництво для повної зайнятості населення.
Основними керуючими принципами привикористанні стартового капіталу підприємства є його цільове призначення танеобхідність витрачення коштів, тобто обґрунтованість прийнятих рішень та їхдоцільність. Так перш за все його витрачання на покриття понесених витрат впроцесі здійснення господарської діяльності. Одним із основних напрямківвитрачання коштів – це покриття довгострокових зобов’язань, сплата податків.Якщо ж підприємство бере майно та технології в оренду, то слід розраховувативидатки, щоб поступово перейти на власне майно. Якщо ж підприємство набирає всебільше обертів в здійсненні своєї господарської діяльності видатки потрібно спрямовуватина закупівлю нових технологій, сировини та матеріалів.
При переході до ринкової економіки гостропостає питання змінити форми власності. В Україні, як і в більшостіпострадянських держав, це питання вирішується шляхом приватизації. Тобто змінаформ власності вимагає змінити і форму управління підприємством. Зміна формвласності призвела до виникнення нової категорії, якої закомандно-адміністративної системи просто не існувало.
Процеси приватизації, на превеликий жаль,відбуваються не на сприятливому ґрунті, а на фоні банкрутства окремихпідприємств і глибоких кризових явищ економіки в цілому. Кожна компанія прагнедо розвитку, розширення, оскільки стояти на місці небезпечно: необхідностворювати нову продукцію чи вдосконалювати стару. Кожен підприємець бажаєзайматися вигідним бізнесом.
Оцінка бізнесу може залежати від підсумківреалізації, до того ж передбачає багато аспектів. Ці аспекти акумулюються,серед іншого, у базі даних аналізу – балансі, достовірність якого не останнясправа. Звітність, що оприлюднюється, не є комерційною таємницею. Томуаналітики іноді зазирають до чужої оприлюдненої звітності, щоб пограти цифрамина злість ворогам, на радість підприємцям. Але не завжди на звітність можнаспиратися, починаючи аналіз фінансового стану. У випадках підготовкиперерозподілу власності зацікавлені особи сприяють непрозорості показників. Алетеоретично такі випадки є винятком і не беруться до уваги.
ВИСНОВКИ
На підприємстві необхідно систематичнопроводити аналіз фінансового стану, однією з складових якого є оцінка діловоїактивності та ефективності господарювання підприємства. Цей аналіз дає змогунамітити шляхи забезпечення систематичного надходження та ефективноговикористання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитноїдисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів,фінансової стійкості з метою успішного функціонування підприємства.
Аналіз ділової активності та ефективність йогогосподарювання проводиться за допомогою визначення певних показників та їхпорівняння за певні періоди. Ці показники поділяють на кілька груп:
— показники ділової активності;
— показники майнового стану;
— показники ліквідності та платоспроможності;
— показники прибутковості;
— показники фінансової стійкості тастабільності підприємства;
— показника рентабельності.
Для правильної оцінки показників їх порівнюютьз розробленими нормативними значеннями.
В останні роки часто проводиться рейтинговаоцінка підприємств. Огляд і аналіз наявних підходів до проведення рейтингу,оцінки іміджу підприємств дали змогу зробити такі висновки.
1. Система рейтингів промислових підприємств урозвинутих країнах світу сьогодні практично відпрацьована і містить фіксованийнабір фінансових документів і економічних показників роботи за рік. Підсумковаоцінка стану підприємства дається у звітах фірм і публікується в засобахінформації поряд з балансом. Це служить своєрідною рекламою, що стимулює новізамовлення і прибуток.
2. У вітчизняній практиці подібного роду рейтингупідприємств не проводилося. Але з розвитком нових форм власності, конкуренції,комерційної діяльності він стане невід'ємною частиною оцінки стабільності іперспективності підприємства, інвестиційної привабливості, конкурентноспроможності у межах регіону та галузі.
3. Закордонний підхід до рейтингової оцінки неможе бути використаний цілком, тому що не враховує специфіки нинішнього періодурозвитку ринкових відносин в Україні, відрізняється формами і змістомінформації, яка надається, урахуванням і аналізом виробничої, економічної іфінансової діяльності.
4. Рейтингова оцінка повинна базуватися наєдиному методичному підході, а вихідна інформація має бути стандартизована.
5. Найважливішою характеристикою діяльностіпідприємства є його фінансовий стан, так як він відбиває сукупність усіхчинників, що визначають діяльність підприємства: обсяг робіт, якість продукції,взаємовідносини з постачальниками і замовниками, виручку від реалізації, розмірприбутку, наявність власного капіталу, вартість і стан основних засобів,обігових коштів, структуру коштів, дебіторської і кредиторськоїзаборгованостей.
В даній роботі проведено розрахунок показниківділової активності та ефективності господарювання Сокирянського газовогогосподарства. Аналіз цих показників показав, що господарство протягом 2001 рокупокращило свою фінансову діяльність, підвищило ділову активність, фінансовустійкість. Але воно залишається нерентабельним, збитковим, хоча збитки в 2001році менші порівняно з 2000 роком. Незадовільним залишається стан використаннямайна. На основі аналізу показників ділової активності, ефективностівикористання майна та фінансових ресурсів намічено шляхи покращення діловоїактивності та ефективності господарювання підприємства (розділ 3).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Пропідприємства в Україні» від 27 березня 1991р.
2. Закон України «Пропідприємництво» від 7 лютого 1992 р.
3. Білик М.Д. Управлінняфінансами державних підприємств.-К.: Знання.-1999.-420с.
4. Бланк І.О. Фінансовиймеханізм управління ефективністю операційних витрат підприємства. -// ФінансиУкраїни.-1998.-№8.-с. 14-20""
5. Дідик М.М. Рейтингова оцінкапідприємства.-//Фінанси України.-1999.-№5.-с.27-34
6. Драгун Л.М., Левченко В.Ф.,Бондаренко О.Л. Удосконалення аналізу ефективності використання обігових коштівпідприємства.-// Фінанси України.-1998.-№12.-с.12-20
7. Зятковський І.В. Фінансипідприємства: Навчальний посібник. Вид. 2-ге доповнене іперероблене.-Тернопіль. Економічна думка.-2002.-400с.
8. Ізмайлова К.В. Фінансовийаналіз: Навч. Посібник .-К.: МАУП.- 2000.-152с.
9. Карбовник А.М. Деякі аспектиуправління дебіторською заборгованістю та їх вплив на джерела формуванняоборотних активів.-//Фінанси України.-2001.-№9.-с.92-97
10. Кізима А.Я., Кушнірик І.П.Аналіз руху коштів на підприємстві.-//Фінанси України.-1999.-№7.-с.111-114
11. Китаєва Ж.В. Методикаобчислення грошових потоків надходжень і витрат.-ФІнансиУкраїни.-1999.-№3.-с.91 -96
12. Кондратьєв О.В. Фінансовастійкість у механізмі господарювання підприємства.-//ФінансиУкраїни.-1997.-№7.-с.73-76
13. Крейнина М.Н. Финансовоесостояние предприятий.- М.: КЦ «ДИС».-1999.-215с..
14; Павловська О.В.Удосконалення методів аналізу фінансової стійкості підприємств .-//ФінансиУкраїни.-2001 .-№ 11 .-с.54-61
15. Прагова Р.І. Аналіз фінансовогостану підприємств.-//Галицькі контракти.-1999, № З
16. Притуляк Н.М. Ефективністьвикористання нематеріальних активів.-//Фінанси України.-2001 .-№1 .-с.41 -45
17. Терещенко С.І. Методи оцінкиплатоспроможності підприємств.- .-//Фінанси України.-2001 .-№7.-с.25-29
18. Фінанси підприємств:Підручник / Керівник авт.кол. і наук.ред.проф. А.М.Поддєрьогін. 3-тє вид.,перероб. та доп.-К.: КНЕУ, 2000.-460с.
19. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С.Методика финансового анализа.-М.: ИНФРА.-1995.- 176с.
20. Шиян Д.В. Комплексна оцінкафінансового стану галузей економіки. — //Фінанси України.-2001 .-№2.-с.31-34
ДодатокА
Нормативнізначення основних оціночних показників фінансового стану підприємства№ п/п Показники оцінки Нормативні значення показників 1. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів 1 2. Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,3 3. Коефіцієнт реальної вартості основних коштів у власності майна підприємства 0.3 4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2 5. Коефіцієнт (проміжний) покриття 0.7 6. Коефіцієнт (загальний) покриття 2 7. Коефіцієнт чистої виручки Нормативному рівню рентабельності 8. Коефіцієнт автономії 0,5 9. Коефіцієнт забезпечення запасів і витрат власними коштами 0,6-0,8 10 Коефіцієнт майна виробничого призначення 0,5 11 Коефіцієнт поточної ліквідності 2 12 Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу 0-1 13 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1 14 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 0,5 15 Коефіцієнт фінансової залежності 1 16 Коефіцієнт котирування акцій 1 17 Коефіцієнт забезпечення поточних активів власними обіговими коштами 0.1 18 Коефіцієнт співвідношення матеріально-виробничих запасів власними коштами 1-2 19 Коефіцієнт накопичення амортизації 0,25 20 Коефіцієнт дебіторської та кредиторської 2 заборгованостей 21 Співвідношення ліквідних і неліквідних коштів 1: 1 22 Коефіцієнт оперативної ліквідності 1
ДодатокБ
Зацікавленістьсуб'єктів ринкових відносин у результатах рейтингової оцінки фінансового станупідприємства№ п/п Споживачі інформації Сутність інформації 1. Кредитори, Платоспроможність підприємства, ризик позичальники неповернення позикових коштів коштів 2. Акціонери і Рентабельність акціонерного капіталу і внесків засновники засновників у складі загальних інвестицій 3. Виробничі менеджери, Ефективність використання виробничих ресурсів, стійкістю усіх видів прибутків підприємства працівники управління підприємством 4. Постачальники Ризик фінансових витрат, платоспроможність ресурсів. Підрядчики Підприємства 5. Закордонні Ризик фінансових витрат, можливості укладання інвестори довгострокових контрактів, можливість освоєння закордонного ринку 6. Органи державного Конкурентноздатність, фінансова стабільність, управління можливість участі в реалізації інвестиційних проектів і програм, одержання портфеля замовлень