Зміст
Вступ
1.Загальні відомості про акціонерне товариство
1.1 Види таорганізаційна структура акціонерного товариства
1.2Управління акціонерним товариством
2.Капітал акціонерного товариства, порядок його формування та зміни
2.1 Структурата порядок формування капіталу акціонерного товариства
2.2 Порядокта облік зміни капіталу акціонерного товариства
3.Аналіз управління капіталом акціонерного товариства
Практичначастина1
4.1Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності
4.2 Факторнийаналіз результату від операційної діяльності
4.3Коефіцієнтний аналіз
4.4Визначення типу фінансової стійкості
4.5Визначення операційного та фінансового циклу
4.6 Оцінкаймовірності банкрутства підприємства
Висновок
Списоквикористаної літератури
Вступ
Трансформаціяекономіки сприяє формуванню різних форм власності і господарювання, серед якихвагоме місце займають акціонерні товариства. При формуванні власного капіталуакціонерні товариства мають переваги в порівнянні з іншими типами господарськихутворень, які полягають у можливості збільшення власного капіталу шляхом емісіїакцій, їх розміщення на ринку цінних паперів та відповідному залученнідодаткових коштів, не знижуючи при цьому фінансової стійкості. Від того, якбуде формуватися власний капітал, його структура і механізм використання,залежатиме ефективність економічної системи держави в цілому.
Фінансовастійкість і ефективність акціонерних товариств визначається фінансовимиресурсами, які є в їх розпорядженні, при цьому власний капітал є основнимджерелом їх фінансування. Сучасні умови української економіки далекі відідеальних, і ринкова вартість акцій часто формується досить стихійно. Ефективнефункціонування акціонерного товариства (АТ) значною мірою обумовлюєтьсяструктурою та розміром власного капіталу. Тому дослідження проблем формування йоптимізації структури власного капіталу акціонерних товариств набуває особливоїактуальності.
В працяхвітчизняних та зарубіжних науковців основна увага спрямовується на висвітленняекономічної суті власного капіталу. Теоретичне обґрунтування процесу формуванняструктури власного капіталу та методики його оптимізації є недостатнім.
Актуальність інедостатнє дослідження охарактеризованої проблематики зумовили вибір темидисертації, окреслили мету і завдання дослідження.
Метою курсовоїроботи є теоретичне дослідження формування, управління та оптимізації структурикапіталу акціонерного товариства.
Досягненняпоставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
— на основіаналізу та узагальнення точок зору представників різних економічних шкілуточнити економічну сутність понять “капітал“, “власний капітал” і розкритиекономічно-правові особливості їх функціонування;
— визначити функціївласного капіталу акціонерного товариства, які виникають у нових умовахгосподарювання;
— систематизуватита уточнити класифікаційні ознаки складових власного капіталу акціонерноготовариства, що мають практичне застосування в процесі управління ним;
— дослідитиметодологічні підходи до оцінки власного капіталу акціонерного товариства зметою їх удосконалення;
Об’єктомдослідження є процеси формування структури власного капіталу акціонернихтовариств та управління ним.
Предметомдослідження є теоретичні основи, методичні та прикладні аспекти, економічнізакономірності, механізми і способи формування, та управління капіталомакціонерних товариств.
Методи дослідження. Принаписані були використані діалектичний, системний та історичний підходи довивчення теоретичних і методологічних основ формування і управління капіталомакціонерного товариства.У межах діалектичного підходу використано методи індукції та дедукції.
Курсова робота маєнаступну структуру.
Перший розділ –теоретичний, в ньому викладено загальні відомості про акціонерні товариства. У другому розділі розкрито суть капіталу акціонерноготовариства, порядок його формування та зміни. У третьому розділі приведено елементи аналізуефективності управління капіталом акціонерного товариства.
В процесі дослідженнябули використані законодавчі і нормативні акти, що регламентують бухгалтерськийоблік, методичний та інструктивний матеріал з формування і аналізу звітнихпоказників, фактичні дані підприємств, праці вітчизняних і зарубіжнихвчених-економістів з теорії і практики бухгалтерського обліку.
1.Загальні відомості про акціонерне товариство 1.1 Види та організаційна структура акціонерного товариства
Засновникамиакціонерного товариства можуть бути юридичні ті фізичні особи, які купляють аборозподіляють акції між собою. Той, хто акумулює більшу кількість акцій, якімають право голосу, на загальних зборах, що є вищим органом управлінняакціонерних товариств, обирає керівні та контролюючі органи (раду директорів,правління, ревізійну комісію тощо).
Важливою формоюпідприємництва є організація акціонерних підприємств. Тривалий час вважалося,що розподіл предметів споживання за соціалізму здійснюється двома формами:через оплату за працею і суспільні фонди споживання. Однак абсолютизуватитрудовий характер розподілу не можна. В будь-якому суспільстві в певній формідоходів реалізується не лише праця, а й власність. Якщо конкретна формавласності не реалізується в доходах, то вона перестає бути власністю.
А як можереалізувати свою особисту власність працівник іншого, особливо великогопідприємства? Адже в умовах демократизації економічного життя кожний має правовикористати свою особисту власність на підприємницькі цілі. Очевидно, кожномутреба надати такі можливості.
Не можнапогодитися з твердженням, що виплата дивіденду за акціями не відповідаєпринципам соціальної справедливості. Якщо за рахунок оплачених акцій здійсненатехнічна реконструкція підприємства, в результаті якої підвищиласяпродуктивність праці і зросли прибутки на деяку величину, то використання цьогоприросту на підвищення зарплати працівників підприємства при незмінній величиніїхніх трудових зусиль не буде справедливим рішенням. Цей приріст прибутку маєналежати тим, від кого він походить, тобто акціонерам. Отже, виплата дивідендуза акцією виражає справедливі, гуманні економічні відносини.
В сучасних умовахакціонерна форма підприємництва виступає могутнім засобом демонтажуцентралізовано-командної економіки і побудови нової господарської системи, щобазується на недержавних формах власності. При цьому широке освоєнняакціонерних форм сприяє утвердженню дійсно справедливого характеру привласненнязасобів і результатів виробництва, а саме: долається відчуженість від власностібезпосередніх працівників підприємств.
Акціонерні формигосподарювання базуються на створенні акціонерних товариств. У Законі України«Про господарські товариства» зазначається, що акціонернимтовариством називається організація, яка має статутний фонд, поділений на визначенукількість акцій номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннятільки майном товариства.
Головною метоюстворення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарськогообороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємствдля виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічнареконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировиннихресурсів. Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій.Акція — це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь вуправлінні акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майнатовариства при його ліквідації.
На підприємствівідбувається безпосередньо поєднання робочої сили із засобами виробництва,значною мірою вирішується доля НТП, ефективності виробництва. Від діяльностіокремих підприємств залежать величина створюваного валового національногопродукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволенняматеріальних і духовних потреб населення. Як самостійна господарська одиницяпідприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають праворозпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори зіншими підприємствами. У філії банку підприємство має розрахунковий рахунок, наякий надходять кошти за реалізовану продукцію і з якого оплачуються рахункиіншихпідприємств за поставку сировини, напівфабрикатів,виплачується заробітна плата членам трудового колективу, здійснюються іншіплатежі.
Найвищим органомуправління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування на зборахвідбувається за принципом: одна акція — один голос. Загальні збори акціонерівзбираються не рідше одного разу на рік. Водночас акціонери, що мають не менше20 % голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборівакціонерів.
В акціонерномутоваристві створюється рада акціонерного товариства. Вона здійснює контроль задіяльністю виконавчого органу. В неї можуть входити представники трудовогоколективу, профспілкових та інших громадських організацій. Члени ради не можутьодночасно бути членами виконавчого органу.
Згідно законуУкраїни «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства поділяються на двавиди: приватні та публічні.
Публічнеакціонерне товариство — його акції розповсюджуються шляхом відкритої підписки ікупівлі-продажу на біржах. Приватне акціонерне товариство — його акціїрозповсюджуються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхомпідписки, купуватися і продаватися на біржі.
Приватнеакціонерне товариство може бути реорганізовано в публічне шляхом реєстрації йогоакцій в порядку, передбаченому законодавством про цінні папери, і фондову біржуз внесенням змін в Статут товариства.
В структуріакціонерних товариств переважають приватні товариства (63,7%). Найбільша їхдоля — в торгівлі (79,2%). В виробничому секторі створено більше публічнихтовариств; в сільському господарстві вони складають 62,8% всіх товаристввідповідного виду діяльності, в промисловості — 51,6%.
Більшістьакціонерних товариств розміщено в великих промислових регіонах, 17,3% — встолиці. В Дніпропетровській, Донецькій областях та в Києві сконцентровано49,6% основних засобів і оборотних активів акціонерних товариств. 53,5% їхдоходів формується від реалізації продукції, а обсяги прибутку товариств,розташованих в Києві, складають 90% сукупного результату всіх відповіднихструктур.
Більше всьогоакціонерних товариств приходиться на промисловість (31,5% загальної їхкількості), оптову та роздрібну торгівлю. Акціонерні товариства менш за всепредставлені в фінансовій сфері (20,5% всіх підприємств), рибному господарстві(13,4%), промисловості (11,8%). За обсягами виробництва доля акціонерногосектору найбільш вагома в промисловості (56,1%), будівництві (29,4%),фінансовій діяльності (25,9%).
Акціонернітовариства займають досить важливе місце в економіці України. В 2003 році в нихпрацювало 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляли 65,7% загальногообсягу промислової продукції. В промисловості чисельність працівниківакціонерних товариств склала 53%, хоча доля таких товариств досягає лише 40%загальної кількості підприємств галузі.
В акціонернихтовариствах сконцентровано 30,1% основних засобів та 30,3% оборотних активів,формується 26,1% чистого доходу (виторгу) і 79,6% чистого прибутку підприємстввсіх сфер економіки.
В 2003 році вУкраїні функціонували 11319 відкритих акціонерних товариств, сумісним власникомяких є держава, а також 33 національні акціонерні та державні холдинговікомпанії, які створені в процесі приватизації і корпоратизації майна державнихпідприємств.
Загаломвітчизняні акціонерні товариства ще недостатньо використовують основні перевагиакціонерної форми господарювання: випуск цінних паперів зареєстрували тільки63% загальної кількості акціонерних товариств. Разом з тим сумарний випускакцій зростає постійно і досяг 99,3 млрд. грн… переважно це акції підприємств,тоді як доля фінансово-банківського сектору складає 9,2%. Третина акцій (31,6%)випущена закритими товариствами, тобто вони мають обмежене коло обігу.1.2 Управління акціонерним товариством
Господарськіфункції і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинахреалізують його органи управління.
Акціонернетовариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, щообумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонернетовариство є об'єктом і суб'єктом права колективної власності акціонерів, правана частки якої, за загальним правилом, є трансфертними, можуть вільнопередаватися ними іншим особам.
Контрольфінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісіятовариства. У законодавстві функції та компетенцію органів товаристваврегульовано методом виключення. Так, діє відкритий перелік питань компетенціїзагальних зборів. Згідно зі статутом товариства їхнім рішенням виконанняокремих функцій цього органу може бути покладено на спостережну раду таправління. До компетенції правління належать будь-які питання діяльностітовариства, крім тих, що перебувають у віданні загальних зборів та спостережноїради.
Функції,компетенцію та порядок діяльності загальних зборів врегульовано безпосередньоЗаконом України «Про господарські товариства» (ст. 41-46). Залежновід змісту їхні функції можна поділити на організаційні та фінансово-господарські.Організаційні функції — це: а) засновницькі; б) нормотворчі; в)«посадові».
Рішення щодозміни статуту товариства, припинення діяльності товариства, створення таприпинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв правомочніза прийняття їх 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З рештипитань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які берутьучасть у зборах.
Правління єорганом управління товариства, який здійснює оперативне управління йогодіяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний складправління, стратегію його діяльності. Оперативне управління товариствомпередбачає, що правління вирішує усі питання діяльності товариства, в томучислі делеговані зборами, крім питань, що належать до виключної компетенціїзборів.
Роботою правліннякерує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статутутовариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреностіздійснювати дії від імені товариства. Статутом може бути надано правопредставництва без довіреності і членам правління. Голова правління організуєведення протоколів засідання правління.
Рада акціонерноготовариства є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведеннямзагальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює ірегулює діяльність правління.
В акціонерномутоваристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерноготовариства є обов'язковим.
Статутомакціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на радуакціонерного товариства може бути покладено виконання деяких функцій, щоналежать до компетенції загальних зборів. Питання, віднесені статутомакціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства,не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.
Функціїспостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні усфері господарської діяльності товариства. Рада не має права втручатися в оперативнідії товариства.
Для виконанняконтрольних функцій рада наділена правом отримувати інформацію про діяльністьтовариства; заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окремих питаньїхньої діяльності; припиняти повноваження тих членів правління, якихзатверджує; залучати до аналізу окремих питань експертів.
Перевіркифінансово-господарської діяльності правління ревізійна комісія проводить задорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства, з її власноїініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства мають бутиподані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи та особисті поясненняслужбових осіб на її вимогу.
Ревізійна комісіядоповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерноготовариства або раді акціонерного товариства. Члени ревізійної комісії маютьправо брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.
Ревізійна комісіяза річними звітами та балансами складає висновок. Без висновку ревізійноїкомісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.
Вищим органомуправління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування на зборахвідбувається за принципом: одна акція — один голос. Загальні збори акціонерівзбираються раз на рік. Проте акціонери, що мають не менше 20% голосів, маютьправо в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.
В акціонерномутоваристві обирається рада акціонерного товариства. Вона здійснює контроль за діяльністювиконавчого органу. До ради можуть входити представники трудового колективу,профспілкових та інших громадських організацій. Члени ради не можуть одночаснобути членами виконавчого органу.
Виконавчиморганом акціонерного товариства є його правління. Воно здійснює керівництвопоточною діяльністю. Роботою правління керує його голова, який призначаєтьсяабо обирається. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерноготовариства. Воно підзвітне лише раді акціонерного товариства і загальним зборамакціонерів.
При створенніакціонерного товариства дуже важливо, щоб дане підприємство не опинилося вруках ділків тіньової економіки. Безумовно, така небезпека є. Тому доводитьсяпередбачати різні заходи, аби цього не трапилося. Зокрема законодавчо встановлено,що трудові колективи мають певні пільги і право першочерговості в придбанніакцій.
При проведенніприватизації значна частина акцій передається трудовому колективу на пільговихумовах. Це має забезпечити певні гарантії працівників в управлінні акціонернимтовариством.
Захищає інтереситрудящих і нова система укладання колективного договору. Він укладатиметьсятрудовим колективом з правлінням акціонерного товариства. Цей колективнийдоговір, в якому зафіксовані вимоги трудящих, мають підтвердити загальні збориакціонерів. Отже, передбачається сформувати майбутній механізм захистутрудового колективу перед акціонерами.
2.Капітал акціонерного товариства, порядок його формування та зміни 2.1 Структура та порядок формування капіталу акціонерного товариства
Поняття«капітал» звичайно асоціюється з поняттям «власність». Умомент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах,інвестованих засновниками (учасниками) і являє собою вартість майнапідприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньоїзаборгованості, основна облікова формула А = 3 + К набуває вигляду А = К,оскільки 3=0. Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» .
Здійснюючипідприємницьку діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти,тобі о утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимогикредиторів щодо активів підприємства (А = 3+К) і мають вищий пріоритет порівняноз вимогами власників.
Тому власнийкапітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна іборговими зобов'язаннями:
К=А-3. Власнийкапітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахуванняйого зобов'язань.
Визнання і оцінкавласного капіталу безпосередньо залежить від визнання і оцінки його складових —активів і зобов'язань.
Слід зазначити,що сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є йогопоточною чи реалізаційного вартісно, а тому не відображає поточну вартість праввласників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовностібухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторськоїзаборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковоювартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистихактивів частинами або підприємства в цілому.
Разом з тим,власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльностібудь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників,оскільки виконує такі функції:
довгостроковогофінансування — знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;
відповідальностіі захисту прав кредиторів — відображений у балансі підприємства власний капіталє для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві,а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
компенсаціїзавданих збитків — тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власногокапіталу;
кредитоспроможності— при наданні кредиту, за інших рівних умов перевага надається підприємствам зменшою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;
фінансуванняризику — власний капітал використовується для фінансування ризикованихінвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;
самостійності івлади — розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу йоговласників на підприємство;
розподілу доходіві активів — частки окремих власників у капіталі є основою при розподіліфінансового результату та майна при ліквідації підприємства.
Як правило,підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету вономоже лише за умови збереження свого капіталу.
Згідно зфінансовою концепцією збереження капіталу прибуток заробляється підприємством(а відповідно, зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, якщосума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початокперіоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власниківпротягом цього періоду.
Хоча загальнасума власного капіталу може бути визначена за відомою формулою: К = А — 3,користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про йогосклад та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Це забезпечитьзацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надастькредиторам та інвесторам відомості щодо динаміки та перспективи їх економічнихправ. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:
джерела капіталупідприємства;
правові обмеженнящодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;
обмеження щодорозподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;
пріоритетністьправ на майно підприємства при його ліквідації.
Власний капіталутворюється двома шляхами:
1) внесеннямвласниками підприємства грошей та інших активів;
2) накопиченнямсуми доходу, що залишається на підприємстві.
Сума власногокапіталу може збільшуватися внаслідок конвертування зобов'язань, а такожзбільшення вартості активів, непов'язаного із підвищенням заборгованості передкредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).
Власний капітал —це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строкуповернення внесеш його засновниками (учасниками) або залишені ними напідприємстві із чистого прибутку.
Тому за формамивласний капітал поділяється на дві категорії:
інвестований(вкладений або сплачений капітал);
нерозподіленийприбуток.
Інвестованийкапітал — це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною(оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також можебути поділений за джерелами утворення.
Нерозподіленийприбуток — це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.
За рівнемвідповідальності власний капітал поділяється на:
статутнийкапітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягаєобов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;
додатковийкапітал (нереєстрований) — це додатково вкладений капітал, резервний капітал танерозподілений прибуток.
Статутний ідодатковий капітал виконують різні функції. Так, статутний капітал — цепервісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну віддодаткового, він забезпечує регулювання відносин власності і управлінняпідприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавствомсуму.
Додатковийвкладений капітал — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищуєїхню номінальну вартість
У цій статтібалансу акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізаціївипущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Емісійний дохід будеобліковуватися на відповідному субрахунку, який передбачається відкривати дорахунка «Додатковий капітал».
Інший додатковийкапітал — сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовноотриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші видидодаткового капіталу.
У балансі сумадодаткового капіталу розкривається двома статтями: «Додатковий оплаченийкапітал» та "Інший додатковий капітал", тобто окремовідображається емісійний дохід та інші складові додаткового капіталу.
Резервний капітал— сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчихдокументів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Резервний капіталстворюється в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчимидокументами. Розмір щорічних відрахувань на поповнення резервного капіталупередбачається установчими документами та здійснюється за рахунок чистогоприбутку, але не може бути меншим 5 відсотків його загальної вартості.
Резервний капіталпризначається на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргівпідприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів переходять нанаступний рік.
Нерозподіленийприбуток (непокритий збиток) — сума прибутку, яка реінвестована у підприємство,або сума непокритого збитку.
Нерозподіленийприбуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається упідприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.
Суманерозподіленого прибутку поточного року розраховується таким чином:
нерозподіленийприбуток за попередній рік + чистий прибуток за поточний рік — дивіденди запоточний рік — внески (якщо такі здійснюються) на поповнення резервногокапіталу.
Статутний капіталакціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Вінвідображає власні джерела формування активів і власність акціонерноготовариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображаєколективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальноювартістю придбаних ним акцій.
Бухгалтерськийоблік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства вдержавному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днемвибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності,банкрутства тощо).
Згідно з ЗакономУкраїни «Про господарські товариства» акціонерним визнаєтьсятовариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акційрівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тількимайном товариства. Статутний капітал акціонерного товариства не може бути меншесуми, еквівалентної на момент створення товариства 1250 мінімальних заробітнихплат. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності,повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній вустановчих документах.
Акція є одиницеювласності в акціонерному товаристві. Закон України «Про цінні папери іфондову біржу» визначає акцію як цінний папір без встановленого строкуобігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерноготовариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним, дає правойого власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також научасть у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
Акції можуть бутиіменними та на пред'явника, простими та привілейованими. Всі акціонернітовариства повинні випускати прості акції, яким надасться право голосу. Можутьтакож випускати привілейовані акції. Сума простих акцій — це залишковий капіталпідприємства, тому що власникам привілейованих акцій надається першочерговеправо при сплаті дивідендів і розподілі активів у разі ліквідації товариства.Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінніакціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Випуск акційобов'язково повинен супроводжуватись його реєстрацією в Державній комісії зцінних паперів та фондового ринку. Бланки акцій обліковуються на забалансовомурахунку «Бланки суворої звітності».
Засновникамиакціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновникиакціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядокздійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства,відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.
Засновники несутьсолідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстраціїакціонерного товариства.
Для створенняакціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намірстворити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчізбори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
Акціонернетовариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановленихДержавною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додатковоговипуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договорикупівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. Не пізніше,ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариствозобов'язане видати акціонерам акції (сертифікати акцій). Закрите акціонернетовариство має право випускати лише іменні акції.
Акції купуютьсяучасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з йогозасновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку зі збільшеннямстатутного фонду з товариством.
Акція може бутипридбана також на підставі договору з її власником (утримувачем) за ціною, щовизначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також упорядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з іншихпідстав, передбачених законодавством.
При створенніакціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритоїпідписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акційміж засновниками (у закритих акціонерних товариствах).
Відкрита підпискана акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками.Вони у будь-якому випадку зобов'язані бути утримувачами акцій на суму, не менше25% статутного фонду і строком, не менше двох років.
Засновникивідкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувативідповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст іпорядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів тафондового ринку.
Засновникиакціонерного товариства публікують повідомлення про наступну відкриту підписку,де вказуються його фірмове найменування, предмет, цілі та строки діяльностітовариства, склад засновників, дата проведення установчих зборів, розмірстатутного фонду, що передбачається, номінальна вартість акцій, їх кількість івиди, переваги і пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевийстроки підписки на акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральнійформі, найменування банківської установи та номер поточного рахунка, на якиймають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників у повідомленняможе бути включена й інша інформація. Строк відкритої підписки не можеперевищувати 6 місяців.
Особи, якібажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10%вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їмписьмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.
Після закінченнявказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу невдалося охопити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважаєтьсянезаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними сумиабо інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язаннязасновники несуть солідарну відповідальність.
У разі, якщопідписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можутьвідхилити зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова упідписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. Уразі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття абовідмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками абоустановчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються у порядку,передбаченому частиною четвертою цієї статті.
До дня скликанняустановчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуваннямпопереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. На підтвердженнявнеску засновники видають тимчасові свідоцтва.
Акціонернетовариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахуноксум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу,розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції повиннібути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цьогоперіоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму назагальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних акціонернимтовариством власних акцій.
Акціонер устроки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстраціїакціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.
У разі несплати увстановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом підприємства,сплачує за час прострочення 10% річних від суми простроченого платежу.
При несплатіпротягом трьох місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариствомає право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.
Акціонерномутовариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з йогогосподарською діяльністю. 2.2 Порядок та облік зміни капіталу акціонерного товариства
Акціонерне товариствоможе змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів.У бухгалтерському обліку ці зміни знаходять відображення тільки після державноїреєстрації нового розміру статутного капіталу. Збільшення статутного капіталуакціонерного товариства не більше, ніж на 1/3 може бути здійснено за рішеннямправління за умови, що такс передбачено статутом.
Зміни статутногокапіталу регулюються Положенням про порядок збільшення (зменшення) розмірустатутного фонду акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державноїкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. №44… Акціонернетовариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущеніакції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.
Збільшення статутногокапіталу може здійснюватися шляхом:
випуску новихакцій,
обміну облігаційна акції
збільшенняномінальної вартості акцій.
При збільшеннікількості акцій встановленої номінальної вартості підписка на додаткововипущені акції проводиться у тому ж порядку, що і на акції першої емісії, астатутний капітал збільшується за рахунок:
додатковихвнесків учасників — у обліку це буде відображатись аналогічно операціямформування статутного капіталу;
індексаціїосновних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду зарахунок індексації основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12. 021998 р. №39;
реінвестуванняприбутку;
нарахованихдивідендів — у випадку, коли прийняте рішення про виплат дивідендів акціями.
При збільшенніномінальної вартості акцій статутний капітал може збільшуватися за рахунокдодаткових внесків учасників до встановленого рівня номінальної вартості акційабо за рахунок індексації основних засобів. Обидва ці варіанти вже були намирозглянуті.
Зменшеннястатутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:
зменшенняномінальної вартості акцій або
зменшеннякількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників зметою анулювання.
Методика облікустатутного капіталу, як і будь-якого іншого елементу фінансової звітності,передбачає процедуру його визнання на рахунках бухгалтерського обліку. Дляузагальнення у бухгалтерському обліку інформації про стан і рух статутногокапіталу використовується рахунок 40 «Статутний капітал».
Перший запис убухгалтерському обліку акціонерного товариства на синтетичному рівні нічим невідрізняється від записів у товариствах неакціонерного типу, тобто на підставіустановчих документів на суму зареєстрованого у державному реєстрі статутногокапіталу буде зроблено запис: дебет рахунку 46 «Неоплачений капітал»та кредит рахунку 40 «Статутний капітал». Облік надходження внесківвідображається на рахунку 46 «Неоплачений капітал» за відповіднимисубрахунками.
Нижче у таблицівідображені кореспонденції рахунків при зміні розміру статутного капіталу.
Таблиця 2.1
Відображення в обліку операційзбільшення статутного капіталу№ Документ Зміст Дебет Кредит Відображення в обліку операцій збільшення статутного капіталу шляхом реінвестування дивідендів 1. Довідка бухгалтерії (розрахунок) Нараховані дивіденди 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» 2. Реєстрація рішення у державному реєстрі Реєстрація додаткового випуску акцій 46 «Неоплачений капітал» 40 «Статутний капітал» 3. Довідка бухгалтерії Списання нарахованих дивідендів у погашення заборгованості акціонерів 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» 46 «Неоплачений капітал» Відображення в обліку операцій збільшення статутного капіталу шляхом реінвестування дивідендів (нова номінальна вартість акцій) 4. Реєстрація рішення у державному реєстрі Вилучення акцій старої номінальної вартості 4.1 Вилучення акцій 45 «Вилучений капітал» 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 4.2 Анулювання акцій 40 «Статутний капітал» 45 «Вилучений капітал» 5 Реєстрація рішення у державному реєстрі Реєстрація випуску акцій з новою номінальною вартістю 46 «Неоплачений капітал» 40 «Статутний капітал» 6 Довідка бухгалтерії Списання суми вилучених акцій у погашення заборгованості акціонерів 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 46 «Неоплачений капітал» Відображення в обліку операцій зменшення статутного капіталу шляхом зменшення кількості акцій 1. Довідка бухгалтерії Викуп повністю оплачених акцій 451 «Вилучені акції» 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 2. Реєстрація рішення у державному реєстрі Реєстрація змін у статутному капіталі — зменшення статутного капіталу 40 «Статутний капітал» 451 «Вилучені акції» 3. Видатковий касовий ордер, Виписка банку Оплата викуплених акцій 672 «Розрахунки за іншими виплатами»
30«Каса»
31«Рахунки вбанках» Відображення в обліку операцій зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій (деномінація) 4. Довідка бухгалтерії Викуп повністю оплачених акцій 451 «Вилучені акції» 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 5. Реєстрація рішення у державному реєстрі Реєстрація змін у статутному капіталі та випуск нових акцій 5.1 зменшення статутного капіталу 40 «Статутний капітал» 451 «Вилучені акції» 5.2 випуск акцій нової вартості 46 «Неоплачений капітал» 40 «Статутний капітал» 6. Довідка бухгалтерії Списання суми вилучених акцій 6.1 у погашення заборгованості акціонерів 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 46 «Неоплаче-ний капітал» 6.2 у погашення збитків підприємства 672 «Розрахунки за іншими виплатами» 442 «Непокриті збитки»
Крімнаведеного вище, тобто зміни статутного капіталу у зв'язку зі зміною йоговеличини, можуть відбуватися зміни у структурі статутного капіталу. Структурастатутного капіталу акціонерного товариства може змінюватися внаслідок обмінупривілейованих акцій на прості, а також у результаті дроблення або консолідаціїакцій. Такі операції знаходять своє відображення у бухгалтерському обліку лишена аналітичному рівні.
Тобто,при відображенні обміну акцій застосовують аналітичні рахунки синтетичногорахунку 40 «Статутний капітал». Таким чином, такі операції привідображенні у бухгалтерському обліку будуть мати такий вигляд:
• 40 «Статутний капітал» субрахунок«Привілейовані акції»
• 40 «Статутний капітал» субрахунок«Прості акції»
Дробленняі консолідація відображається лише в реєстрі власників іменних цінних паперів.Дроблення акцій використовується у випадках, коли ринкова ціна акцій дужевисока, і акціонерне товариство таким чином намагається зробити її доступноюдля широкого кола потенційних інвесторів.
Консолідаціяакцій застосовується при низькій вартості акцій для зменшення кола акціонерів.
3. Аналіз управліннякапіталом акціонерного товариства
Капіталкорпорації формується з внутрішніх і зовнішніх грошових фондів. Внутрішні фондистворюються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності, а такожпродажу частини активів. Чистий грошовий потік дорівнює сумі чистого прибутку іамортизації. Частина цих грошей є джерелом інвестицій в необоротні та оборотніактиви. Зовнішні грошові фонди залучаються шляхом емісії нових акцій, а також увигляді різних форм позик.
Основна роль уфінансовому розвитку корпорації належить внутрішнім джерелам. Проте зміцненняфінансового становища корпорації, підвищення її можливостей щодосамофінансування розширює також можливості фінансування за рахунок зовнішніхгрошових фондів. Порівняно з невеликими і середніми корпораціями, які маютьобмежені можливості щодо додаткового зовнішнього фінансування, великі єактивними учасниками первинного фінансового ринку, на якому отримуютьдодатковий власний і позиковий капітал.
Організаційно-управлінськічинники:
• розпорошенняправа власності при появі нових акціонерів;
• загрозапереходу контролю за компанією до іншої.
У вкладаннікапіталу в корпоративні цінні папери беруть участь дві сторони: інвестор іемітент. Інвестор розраховує необхідну ставку прибутку, який має принестивкладений капітал, і відповідно скільки варто заплатити за певний цінний папір,тобто яка розрахункова (теоретична) вартість (ціна) цього паперу.
Важливим длякомпанії є поняття середньозваженої вартості капіталу (Weighted Averege Cost ofCapital — WACC). Це вартість капіталу фірми загалом, що визначає загальнунеобхідну норму прибутку фірми.
Вартістьакціонерного капіталу, який складається з простих акцій та нерозподіленогоприбутку, залежатиме від того, чи буде компанія здійснювати додаткову емісіюакцій. У разі фінансування за рахунок випуску нових акцій до вартості капіталувід раніше розміщених простих акцій потрібно додати витрати на випуск ірозміщення нових акцій. Те саме слід зробити, якщо випускаються новіпривілейовані акції або облігації.
Визначаючивартість боргових зобов'язань, необхідно зважати на податкову економію,оскільки виплата відсотків належить до витрат на виробництво і не обкладаєтьсяподатком на прибуток (на відміну від дивідендів, що виплачуються з чистогоприбутку).
Показник WACCнайчастіше застосовують як дисконтну ставку у процесі оцінки доцільностіреалізації інвестиційних проектів (при складанні бюджету капіталовкладень). Заданими американських досліджень, 93 % компаній розраховують і використовуютьWACC для оцінки доцільності капіталовкладень.
Ринкова вартість— найвірогідніша ціна, за яку об'єкт може бути проданий на відкритомуконкурентному ринку; вона може визначатися для будь-якого виду активів окремо ідля бізнесу загалом.
Ліквідаційноюназивається вартість, за якою об'єкт оцінки може бути реалізований навідкритому ринку в обумовлений термін. Визначається для активів, утримання якихпризводить до заподіяння AT збитків, або для активів, які потрібно реалізуватидля виплати боргів кредиторам. Уразі визнання AT банкрутом може бутирозрахована так звана ліквідаційна вартість акції — сума активів, що залишиласядля розподілу між акціонерами після розрахунків з кредиторами, поділена накількість акцій, що перебувають в обігу.
Відновною євартість відтворення об'єкта в ринкових умовах на дату оцінки, який за ознакамиможе бути адекватною функціональною заміною об'єкта оцінки (без урахуваннязносу). Визначається для майнових активів, що належать до основних засобів.
Внутрішнявартість — це теперішня вартість майбутніх грошових потоків. Визначаєтьсяметодом капіталізації очікуваних доходів від цінних паперів, інших активів,фірми загалом. Розрахункова вартість з урахуванням ризику — це теперішнявартість майбутніх грошових потоків від цінних паперів, що розрахована іззастосуванням ставки капіталізації у вигляді необхідної ставки доходу,визначеної за моделями САРМ або APT.
Ринковий підхід(метод аналогів) базується на визначенні ринкової вартості об'єкта. Він даєзмогу визначити вартість акцій конкретної корпорації виходячи з курсів акційкомпаній-аналогів.
Початковий етапоцінки — трансформація та нормалізація фінансової звітності оцінюваної компаніїза період, який дає змогу виявити закономірності та тенденції в її розвитку.Мета цих процедур — звести до мінімуму вплив усіх випадкових чинників длякоректнішого порівняння з компаніями-аналогами.
За умов сучасногофондового ринку України ринковий підхід доцільно застосовувати для визначенняринкової вартості інформаційно закритих компаній, які перебувають напочатковому етапі акціонування і аналоги яких активно працюють на фондовомуринку.
/>4. Практична частина/> 4.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності
Порівняльнийаналітичний балансСтатті балансу (код рядка) Абсолютні значення, тис грн. Питома вага, % Зміни За попередній період За звітний період За попередній період за звітний період в абсолюних величинах у питомій вазі у % до попереднього періоду у % до зміни підсумку балансу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 [010] 57 68 1,19 1,29 11 0,10 19,30 2,32 [011] 69 82 1,44 1,56 13 0,12 18,84 2,74 [012] 12 14 0,25 0,27 2 0,02 16,67 0,42 [030] 1820 1971 37,98 37,43 151 -0,55 8,30 31,86 [031] 2240 2420 46,74 45,96 180 -0,79 8,04 37,97 [032] 420 449 8,76 8,53 29 -0,24 6,90 6,12 [040] 140 190 2,92 3,61 50 0,69 35,71 10,55 [045] 25 92 0,52 1,75 67 1,23 268,00 14,14 [050] 294 225 6,14 4,27 -69 -1,86 -23,47 -14,56 [060] 24 22 0,50 0,42 -2 -0,08 -8,33 -0,42 [070] 93 39 1,94 0,74 -54 -1,20 -58,06 -11,39 [080] 2453 2607 51,19 49,51 154 -1,68 6,28 32,49 100 524 709 10,93 13,46 185 2,53 35,31 39,03 120 290 345 6,05 6,55 55 0,50 18,97 11,60 130 105 127 2,19 2,41 22 0,22 20,95 4,64 140 94 102 1,96 1,94 8 -0,02 8,51 1,69 150 340 225 7,10 4,27 -115 -2,82 -33,82 -24,26 160 59 78 1,23 1,48 19 0,25 32,20 4,01 161 74 99 1,54 1,88 25 0,34 33,78 5,27 162 15 21 0,31 0,40 6 0,09 40,00 1,27 170 24 32 0,50 0,61 8 0,11 33,33 1,69 180 42 59 0,88 1,12 17 0,24 40,48 3,59 200 60 92 1,25 1,75 32 0,49 53,33 6,75 210 25 47 0,52 0,89 22 0,37 88,00 4,64 220 190 140 3,96 2,66 -50 -1,31 -26,32 -10,55 230 125 142 2,61 2,70 17 0,09 13,60 3,59 240 93 20 1,94 0,38 -73 -1,56 -78,49 -15,40 250 43 94 0,90 1,79 51 0,89 118,60 10,76 260 2014 2212 42,03 42,01 198 -0,02 9,83 41,77 270 325 447 6,78 8,49 122 1,71 37,54 25,74 300 1389,68 1527,14 29,00 29,00 137,46 0,00 9,89 29,00 320 431,28 210,64 9,00 4,00 -220,64 -5,00 -51,16 -46,55 340 95,84 157,98 2,00 3,00 62,14 1,00 64,84 13,11 350 95,84 210,64 2,00 4,00 114,8 2,00 119,78 24,22 380 2012,64 2106,4 42,00 40,00 93,76 -2,00 4,66 19,78 400 191,68 105,32 4,00 2,00 -86,36 -2,00 -45,05 -18,22 440 1126,12 1579,8 23,50 30,00 453,68 6,50 40,29 95,71 450 431,28 157,98 9,00 3,00 -273,3 -6,00 -63,37 -57,66 470 95,84 473,94 2,00 9,00 378,1 7,00 394,51 79,77 480 1653,24 2211,72 34,50 42,00 558,48 7,50 33,78 117,82 500 191,68 105,32 4,00 2,00 -86,36 -2,00 -45,05 -18,22 520 239,6 157,98 5,00 3,00 -81,62 -2,00 -34,07 -17,22 530 215,64 210,64 4,50 4,00 -5 -0,50 -2,32 -1,05 560 191,68 315,96 4,00 6,00 124,28 2,00 64,84 26,22 600 95,84 52,66 2,00 1,00 -43,18 -1,00 -45,05 -9,11 620 934,44 842,56 19,50 16,00 -91,88 -3,50 -9,83 -19,38 Баланс 4792 5266 100 100 474 - - -
Щодо питомої вагистатей балансу у загальній його сумі можемо зробити висновок найбільшу питому вагув активах підприємства мають основні фонди (37,98% на початок та 37,43% накінець періоду), найбільшу частину в пасивах має власний капітал (42% напочаток та 40% на кінець періоду). Значних змін в питомій вазі за періоди щоаналізуються, не відбулося.
Змін у статтяхбалансу за період не відбулося, зросла заборгованість за довгостроковимизобов‘язаннями перед банком(на 453 тис. грн)
/> 4.2 Факторний аналіз результату від операційної діяльностіСтаття
Код
рядка
За звітний
період
За попередній
період Абсолютна зміна 1 2 3 4 5 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 10 1349 1492 -143 Податок на додану вартість 15 224,83 248,67 -23,84 Акцизний збір 20 32 44 -12 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 40 320 290 +30 Інші операційні доходи 60 69 72 -3 Адміністративні витрати 70 92 84 +8 Витрати на збут 80 30 29 +1 Інші операційні витрати 90 32 44 -12 Фінансові результати від операційної діяльності: /> /> /> /> прибуток 100 687,17 824,33 -137,16 збиток 105
Фінансовийрезультат від операційної діяльності розрахуємо наступним чином:
Фінансовийрезультат від операційної діяльності = Доход (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) — Податок на додану вартість — Інші вирахування здоходу — Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) + Іншіопераційні доходи — Адміністративні витрати — Інші операційні витрати.
За попереднійперіод сума фінансового результату від операційної діяльності складає 824,33тис грн., а за звітний період – 687,17 тис грн. Бачимо зменшення доходу на137,16 тис грн., що відбулося за рахунок зміни статей звіту. Числове значеннязміни наведене у колонці 5 таблиці. Саме на таку суму статті впливають на змінуопераційного прибутку.
/> 4.3 Коефіцієнтний аналіз
1. Показникимайнового стану
Коефіцієнт зносуосновних засобів
/>;
Коефіцієнтоновлення основних засобів
/>
/>/>
Частка оборотнихвиробничих коштів у загальній сумі активів
/>
/>/>
Коефіцієнтмобільності активів
/>
/>/>
За показникамимайнового стану можемо зробити наступні висновки: рівень фізичного таморального зносу становить на початок періоду 19% та кінець періоду 18%,значення показника зменшується, що є позитивним. Коефіцієнт оновлення основнихзасобів зменшується, що є негативним та говорить про старіння основних фондів.Частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу складає 24% на початокперіоду та 29 % на кінець періоду. Коефіцієнт мобільності активів виявив, що наодиницю необігових коштів припадає 0,95 обігових на початок періоду та 1,02 накінець періоду.
2. Показникиділової активності
Коефіцієнт оборотностіобігових коштів
/>
/>/>
Коефіцієнтоборотності запасів
/>
/>
/>
Період оборотузапасів (днів)
/>
/> />
Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості
/>
/>
/>
Можемо зробитивисновок про достатньо низькі показники оборотності, що є негативним явищем.Так дуже великий період обороту оборотних коштів, хоча він і має тенденцію дозменшення, але недостатню.
3. Показникирентабельності
Рентабельністькапіталу (активів) за чистим прибутком
/>
/>/>/>
Рентабельністьвласного капіталу
/>
/>/>
Рентабельністьреалізованої продукції
/>
/>/>
Період окупностівласного капіталу
/>
/>/>
На одиницюінвестованих в активи коштів припадає 12% чистого прибутку на початок періодута 10% на кінець періоду, показник має тенденцію до зменшення, що свідчить прозменшення віддачі активів. На одиницю власного капіталу припадає 30% прибуткуна початок періоду та 24% прибутку на кінець періоду. Період окупності власногокапіталу дорівнює 8,14 років на початок періоду та майже 10 років на кінецьперіоду, що показує негативні тенденції в діяльності підприємства, тобто періодза який кошти інвестовані в активи будуть компенсовані чистим прибутком,збільшується.
4. Показникифінансової стійкості
Показник власнихобігових коштів
/>
/>
/>
Коефіцієнтманевреності робочого капіталу
/>
/>/>
Коефіцієнтфінансової незалежності (автономії)
/>
/>/>/>
Показникфінансової стійкості
/>
/>/>
Показникфінансового левериджу
/>
/>/>
Оборотні активи,що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов`язань маютьпозитивне значення, що говорить про здатність підприємства розраховуватися зісвоїми поточними боргами та здатність оперативно розширити виробничіінвестиції. Частка запасів, тобто матеріальних виробничих активів у власнихобігових коштах становить 72% на початок періоду та 71% на кінець періоду, що єзагалом негативним явищем. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризуєможливість підприємства виконати зовнішні зобов`язання за рахунок власнихактивів і дорівнює 0,42 на початок періоду та 0,4 на кінець періоду, що є дещонижче нормативного значення, а також, що є негативним, має тенденцію дозниження. Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязістановить на початок періоду 85 % та 72 % на кінець періоду. Залежністьпідприємства від довгострокових зобов`язань становить 82% на початок періоду та105 % на кінець періоду.
5. Показникиліквідності (платоспроможності)
Коефіцієнтпоточної ліквідності (покриття)
/>
/>/>
Коефіцієнтшвидкої ліквідності
/>
/>/>/>
Коефіцієнтабсолютної ліквідності
/>
/>/>
Загалом показникиліквідності мають позитивні значення в межах нормативних і мають тенденцію дозростання, але показник миттєвої ліквідності має значення нижче нормативного ізначення його знижується.
/> 4.4 Визначення типу фінансової стійкості
1. Власні оборотні засоби:
Квоз= р.380 Ф1 – р. 080Ф1
Квоз поч.=2012,64 – 2453= -440,36
Квоз кін.=2106,4 – 2607= -500,6
2. Власні оборотні засоби +довгострокові позикові джерела формування запасів
Квоз, д.з= = Квоз+р.480Ф1
Квоз д.з.поч.=-440,36+1653,24=1212,88
Квоз д.з.кін.= -500,6+2211,72=1711,12
3. Загальна величина основних джерелфінансування господарської діяльності (запасів) підприємства
Ко= Квоз, д.з +р.500 Ф1
Ко. поч.=1212,88+191,68=1404,56
Ко. кін.= 1711,12+105,32=1816,44
4.
Фс=Кв.о.з – (р.100+…+140 Ф1)
Фс.поч = -440,36-(524+290+105+94)=-1453,36
Фс.кін = -500,6-(709+345+127+102)=-1783,6
Фс+д=Квоз, д.з – (р.100+…+140 Ф1)
Фс+д.поч = 1212,88-(524+290+105+94)=199,88
Фс+д.кін = 1711,12-(709+345+127+102)=428,12
Фо=К0– (р.100+…+140 Ф1)
Фо поч. = 1404,56 — (524+290+105+94)=391,56
Фо кін. = 1816,44-(709+345+127+102)=533,44
На основі цих даних розраховуємо трьох компонентний показник S. Там гдеФ>0 ставимо 1, де Ф
Отримуємо S (0;1;1) –нормальна фінансова стійкість. Тобто на протязі періоду, що аналізуєтьсяпідприємство має нормальну фінансову стійкість./>4.5 Визначенняопераційного та фінансового циклу
Операційний циклдорівнює сумі періодів обороту запасів та дебіторської заборгованості.
Період оборотузапасів становить:
Тоб зап. поч= 1258,6Тоб зап. кін =1140,6
Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості дорівнює
Коб.д.з поч.= 2,21Коб.д.з поч. = 2,02
Звідси визначаємоперіод обороту деб. заборгованості
Тоб д.з.поч.=365/2,21=165,16Тоб д.з. кін.=365/2,02=180,7
Отже операційнийцикл дорівнює:
ОЦпоч= 1258,6+165,16=1423,76ОЦкін = 1140,6+180,7=1321,3
Фінансовий циклдорівнює різниці між операційним циклом та періодом обороту кредиторськоїзаборгованості.
Коефіцієнтоборотності кред. заборгованості дорівнює
Коб кз= Ф2 р.040/Ф1(р530гр3+р.530гр4)/2
Коб кз. поч= 290/((215,64+210,64)/2)=1,36
Коб кз. кін.= 320/((215,64+210,64)/2)=1,5
Звідси періодобороту кред. заборгованості дорівнює:
Тоб. к.з.поч. = 365/1,36=268Тоб. к.з. кін. = 365/1,5=243
Фінансовий циклдорівнює:
ФЦпоч.= 1423 – 268 = 1155ФЦкін = 1321 – 243 = 1078
Отримані дані єнезадовільними, оскільки операційний та фінансовий цикли занадто великі./>4.6 Оцінкаймовірності банкрутства підприємства
Проведемо оцінкуймовірності банкрутства за допомогою моделі Альтмана (1983 р.). Вона належитьдо інтегральних моделей оцінки банкрутства і має наступний вигляд:
Z = 0,717А + 0,847Б + 3,107С + 0,42Д+0,995Е
А – відношенняробочого капіталу до загальної вартості активів Ф1 р.380 – р.80/Ф1 р.280
Б – відношеннячистого прибутку до загальної вартості активів 220(225)Ф2/280Ф1
С – відношеннячистого доходу до загальної вартості активів 035 Ф2/280 Ф1
Д – відношенняринкової вартості акцій до суми заборгованості 380Ф1/(р480+р620)Ф1
Е – відношенняоб‘єму продаж до загальної вартості активів 010 Ф2/280Ф1
Нормативнезначення показника Z:
Z
1,81
Z > 3 – банкрутство малоймовірне
Розрахуємопоказники для нашого підприємства:
Апоч=(2012,64-2453)/4792=-0,09
Акін=(2106,4-2607)/5266=-0,1
Бпоч.=617,5/4792=0,13
Бкін. =507,13/5266=0,1
Споч =1199,33/4792=0,25
Скін =1092,17/5266 = 0,21
Дпоч =2012,64/(1653,24+934,44)=0,77
Дкін =2106,4/(2211,72+842,56) = 0,67
Епоч =1492/4792 = 0,31
Екін =1349/5266 = 0,26
Маємо модельнаступного вигляду:
Zпоч =0,717*(-0,09)+0,847*0,13+3,107*0,25+0,42*0,77+0,995*0,31=1,46
Zкін =0,717*(-0,1)+0,847*0,1+3,107*0,21+0,42*0,67+0,995*0,26=1,21
Як можнапобачити, підприємство має високу ймовірність банкрутства, і показник маєтенденцію до погіршення.
Висновок
Головною метоюстворення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарськогообороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємствдля виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічнареконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировиннихресурсів.
Акціонернетовариство створюється на основі купівлі-продажу акцій, їхня суть та видидетально розглянуті в книзі першій цього підручника.
Як самостійнагосподарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобтомають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарськідоговори з іншими підприємствами.
Акціонернетовариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, щообумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонернетовариство є об'єктом і суб'єктом права колективної власності акціонерів, правана частки якої, за загальним правилом, є трансфертними, можуть вільнопередаватися ними іншим особам.
Правління єорганом управління товариства, який здійснює оперативне управління йогодіяльністю. Це орган, підзвітний зборам.
Роботою правліннякерує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статутутовариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреностіздійснювати дії від імені товариства.
Вищим органомуправління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування на зборахвідбувається за принципом: одна акція — один голос. Загальні збори акціонерівзбираються раз на рік. Проте акціонери, що мають не менше 20% голосів, маютьправо в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.
Акції виконуютьтри головних завдання:
· випускаютьсяпід час організації акціонерного товариства;
· здопомогою їх випуску залучаються додаткові ресурси в ході функціонуваннятовариства;
· вонивипускаються для обміну для злиття з іншою компанією.
Акції можуть матиномінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну, ринкову вартість такурс.
Сума випускуакцій товариства, яке створюється на базі державного підприємства, повиннавідповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в даному разі визначаєтьсявідповідно до зазначеної методики.
Право участі вакціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майновіправа та обов'язки акціонера так і членські (управлінські) права та обов’язки.
Управліннядержавними пакетами акцій виступає дієвим засобом реалізації цілей участідержави в капіталі акціонерних товариств: соціально-економічних та комерційних.
Зазначені методиу даній курсовій роботі розрізняються за способами, технологіями, процедурами,наслідками реалізації цілей управлінського впливу держави і характеризуютьсярізним рівнем надійності. Однак спільним є те, що вони орієнтовані на обмеженийстрок використання. Внаслідок цього на визначення комбінацій та послідовностіїх застосування домінуючий вплив справляють короткострокові, часто розрізненіцілі, пов’язані передусім із забезпеченням приватизаційного продажу.
Внутрішні фондистворюються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності, а такожпродажу частини активів.
Зовнішні грошовіфонди залучаються шляхом емісії нових акці, а також у вигляді різних формпозик.
У вкладаннікапіталу в корпоративні цінні папери беруть участь дві сторони: інвестор іемітент. Інвестор розраховує необхідну ставку прибутку, який має принестивкладений капітал, і відповідно скільки варто заплатити за певний цінний папір,тобто яка розрахункова вартість цього паперу.
Принципикорпоративного управління України враховують основоположні принципикорпоративного управління ОЕСР й виконують роль національного кодексукорпоративного управління.
Для покращенняуправління АТ можна запропонувати такі шляхи та засоби:
• удосконаленнясистеми захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпеченнярівноправності акціонерів;
• удосконаленнясистеми розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;
• розмежуванняповноважень між органами управління товариства;
• урахуваннязаконних інтересів зацікавлених осіб;
• формування тарозвиток культури корпоративного управління.
Сьогодні задопомогою вільного застосування корпоративного управління в АТ можна розв’язатибагато, в тому числі й фінансових, проблем. І лише після розв’язання цихзавдань українські підприємства стануть конкурентоспроможними і зможуть вийтина світовий фондовий і товарний ринки, що, у свою чергу, значно підвищитьрівень економічного розвитку країни.
Списоквикористаної літератури
1. ЗаконУкраїни «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р., № 514-VІ //Відомості верховної ради. – 2008.-№50-51
2. БілорусО.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління. К., Техніка, 2002;
3. БілухаМ.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К., 2000. – 692с
4. ГрузиновВ.П. и др… Экономика предприятия. Ученик для ВУЗов (под ред… проф… ГрузиноваВ.П.), М., банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 — 535 с.
5. ЄщенкоП.С., Балкін Ю.І. Сучасна економіка, навч.посіб. — К., Вища школа., 2005 — 327с.
6. Савицкая Г.В.Анализ хозяйственной деятельности предприятия.- Мн.: Новое знание, 2001.-704с.
7. Слав’юк Р.А.Фінанси підприємств.-К.: ЦУЛ, 2002.-460с.
8. СопкоВ.В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів):Монографія. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
9. СугеевИ.В. Экономика предприятия. Учеб. пособие, М., Финансы и статистика, 2004 – 304с.
10. Терещенко О. О. Фінансова діяльністьсуб’єктів господарювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.
11. Финансовый менеджмент: Практ. пособие / Под рук. Е. Стояновой. –М.: Перспектива, 2002.
12. Фінанси підприємств: Підручник / Заред. А. М. Поддєрьогіна.3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000.
13. Ганієв А. Капітал акціонерного товариства: принципиформування, оптимізація структури //Ринок цінних паперів в Україні. – 2002. – № 9-10
14. Вулицька І. Статутний капіталакціонерного товариства// www.yur-gazeta.com/oarticle/32/
15. Кравчук В. Зменшення розмірустатутного капіталу акціонерного товариства// www.nalogovnet.com/stat_st.php?x=60