Зміст
1. Методи дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку
2. Дати обґрунтовані відповіді на питання
3. Задачі
Список використаної літератури
1. Методидослідження кон’юнктури інвестиційного ринку
Ступіньактивності інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів,співвідношення окремих його елементів – об’єм попиту і пропозиції, рівня цін наокремі інвестиційні товари, інструменти і послуги – визначаються шляхомвивчення його кон’юнктури.
Кон’юнктураінвестиційного ринку представляє собою форму прояву системи факторів (умов),які характеризують стан попиту, пропозиції, цін і конкуренції на ринку вцілому, окремих його видах і сегментах.
Динаміка кон’юнктуриінвестиційного ринку характеризуються постійними коливаннями окремих йогоелементів. Характер всіх форм коливань кон’юнктури відображають різні індикаториінвестиційного ринку.
Індикатори інвестиційногоринку представляють собою агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін,які відображають стан кон’юнктури у розрізі окремих його видів і сегментів.Найбільш широко система таких індикаторів представлена на фондовому ринку країнз розвинутою ринковою економікою.
Використанняінвестиційних індексів засновано на перевіреному багаторазово допущенні, щоколивання цін на акції декількох десятків провідних компаній відповідаютьколиванням цін на всі інші акції, коливанням і змінам у попиті та пропозиціїцінних паперів на фондовому ринку в цілому. Кожний індекс має наступніхарактеристики: список індексу (набір акцій – представників); методусереднення; види ваг до курсових вартостей акцій, які входять до спискуіндексу; базисне значення індексу; статистична база, на основі якоїздійснюється розрахунок показника.
Інвестиційні індексивиконують три основні функції:
Діагностичну;
Індикативну;
Спекулятивну.
Під діагностичною функцією розуміється здатність системиіндексів характеризувати стан і динаміку розвитку як національної економіки, так і окремих її складових. Виконання індексами індикативної функції передбачає, щонаявність об’єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точкувідліку для оцінки поводження великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів,портфельних менеджерів. Спекулятивна функція інвестиційних індексів полягає уздатності миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного,політичного і соціального характеру.
/>
Рис.1. Класифікація інвестиційних індексів
У своєму використаннііндекси мають деякі обмеження.
Індекси показують тількикількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових їхніх частин. Однаквони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, що стоять зазмінами цін. Наприклад, індекс показує, що ціни в цілому упали, але не пояснює,чому це відбулося.
Індекси не розкриваютьглибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни товару.
Індекси мають потребу вперіодичних коректуваннях компонентів.
Індексами можнаманіпулювати. Звідси, необхідно бути постійно напоготові, щоб не потрапити набіржові маніпуляції з індексами.
В даний час у країнах зринковою економікою функціонують понад 200 фондові біржі. Практично кожна з нихмає власну систему інвестиційних індексів.
У США регулярнопублікуються дані по 20 індексам, у Європі – по 25, у Японії – по 3. Мають своїіндекси біржі в Латинській Америці, Азії. Найбільше поширення у світі одержалиіндекси, розроблені в США. Це пов’язано з тим, що денний оборот тількиНью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту ціннихпаперів.
Основні індекси, щорозраховуються в США:
індекс Доу-Джонса (Dow Jones Average);
зведений індексНью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composite Index);
індекси Американської фондової біржі (АМЕХ Market Value Index);
Національної Асоціації дилерів з цінних паперів(NASDAQ Index);
індекси «Велью ЛайнЕверідж» (VLA);
«Вілшир 5000» (Wilshire 5000 – EqualityIndex);
«Стендард енд Пурз 500»(S&P 500);
індекси групи «Рассел»(Russel).
Найбільш популярні зіндексів: промислова середня Доу-Джонса і головний ринковий індекс (ММІ).
Майже всі індекси, завинятком «Доу-Джонса» і «Велью Лайн», є середньоарифметичними зваженими. Длярозрахунку середньоарифметичного зваженого індексу використовується наступнаформула:
/>
Розглянемо приклад:
/>Акція Курс в дол. Кількість випущених акцій Ринкова вартість 31 грудня 2004 р. А 10 500000 5000000 Б 15 1500000 22500000 В 20 1000000 20000000 Разом X 3000000 47500000 31 грудня 2005 р. А 15 1000000 15000000 Б 12 3000000 36000000 В 20 1500000 30000000 Разом X 5500000 81000000
/>
Найвідомішим є індексДоу-Джонса, який відображає ціни на акції 30 найбільших компаній світу, щоміцно затвердилися на світовому ринку.
Таблиця2. Фондові індекси та їх розрахункова база Назва індексу Країна Кількість акцій Види акцій та база розрахунку Значення на 2.07.1996 Dow Jones Industrial Average (DJIA) США 3 Акції ведучих промислових корпорацій 5720,38 Композитний індекс Нью-Йоркської фондової біржі (New York Stock Exchange Composite Index) США 2128(1994г.) Всі акції Нью-Йоркської фондової біржі База: 1965 р. = 50 361,01 Standard & Poor’s 500 Index (S&P 500) США 400 Акції промислових компаній 673,61 20 Акції транспортних компаній 40 Акції фінансових компаній 40 Акції комунальних компаній База: 1941-1943 рр. = 10 Композитний індекс Насдак (NASDAQ Composite Index) США 4013 База: 1971 р. = 100 1191,5 Financial Times Actuaries All Share Index (FTA) Великобританія 660 Облікові акції Композитний індекс Торонтської фондової біржі (TSE 300) Канада 300 База: 1977 р. = 1000 5061,46 Індекс Токійської фондової біржі (ТОРІХ) Японія 1235 База: 1968 р.= 100 1699,43 Загальний індекс (SBF – 250) Франція 250 База: 1990 р. = 1000 1232,86 Загальний індекс німецьких акцій(DAX) ФРН 30 База: 1987 р. = 1000 2572,25 Індекс «Ханг-Сенг» Гонконг 33 - 11084,43 Індекс міланської фондової біржі (МІВ) Італія 320 База: 1975 р. = 1000 9138,0
Ідея розрахунку належитьголовному редакторові газети «Уолл-стріт» Чарльзу Доу, котрий у 1884 роцізапропонував узагальнюючий індекс, розрахований як арифметична сума курсів 12різних акцій, ділена на 12. Згодом індекс модифікували і стали розраховувати за30 акціями найбільших компаній, на які приходиться до 30 % денного оборотуфондової біржі. У число 30 компаній, за акціями яких розраховується індекс,входять: «Дженерал електрик», «Юніон карбайд», «Вульфорт», «Стандарт ойл офКаліфорнія», «Дюпон», «Елайд Корпорейшин», «Епел’юмінем», «Компані оф Америка»,«Америкен брендз», «Америкен кен», «Америкен телефон енд телеграф (АТТ)»,«Бетмхен стіл», «Істмен кодак», «Ексон», «Дженерал Фудз», «Гудіер», «Інко»,«Інтернешнл бізнес мешінз», «Інтернешнл харвестер», «Інтернешнл пейперс»,«Джонс Менвил», «Мерк», «Мінесота майнінг енд ман’юфектурінг»,«Оуенс-Імігнойс», «Проктер енд Гембл», «Сіерс Роебек», «Тексако», «Юнайтедтехнолоджіс».
Інвестиційні індексизмінюються під впливом великої кількості факторів:
стійкості економічної іполітичний;
інфляційних процесів;
величини позичковоговідсотка;
розмірів виплачуванихвідсотків за вкладами і дивідендами по акціях;
ступеня ризику вкладень;
розвитку мережіфінансово-кредитних установ, їхньої надійності;
можливостей вкладеннякоштів і т.д.
Усі перераховані індексизастосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі розвитку біржовоїторгівлі, оцінки стану і перспективи розвитку галузей промисловості і т.д. Аледля організації біржової торгівлі необхідно розраховувати касовий курс акцій(поточний курс), на підставі якого і відбувається торгівля.
Порядок його визначеннятакий:
застосовуються заявки накупівлю-продаж з різними умовами;
відбувається угрупованняфондових цінностей.
За твердженням МелораСтуруа, у США є біржові індикатори, яких ви не знайдете в жодному підручнику поекономіці й фінансам. Честь відкриття одного з таких індикаторів належитьпростим прибиральницям уолл-стритівських контор. Його суть полягає внаступному: чим довші недокурки, тим краще йдуть справи на біржі, чим коротшенедокурки, тим гірше. З переходом України до формування власного фондовогоринку стали з’являтися і власні фондові індекси.
Одним з перших буврозроблений L-індекс газети «Фінансова Україна». Індекс розраховується щотижняяк середньоарифметичне значення приросту (зниження) цін покупки акцій. Базоюрозрахунку індексу прийнято 2 травня 1994 р. Він обчислюється за формулою:
/>
Другим фондовим індексомУкраїни можна вважати DD-індекс. Даний індекс розроблений агентством «ДеньгиДонбасса». На початковому етапі DD-індекс був індикатором динаміки курсів 10цінних паперів у м. Донецьку. Розраховується він як корінь n-го ступеня здобутку індексів зміни курсів покупки і цінних паперів. Базова дата 25 жовтня1994 р. Індекс розраховується щотижня. Третій індекс «Комекс-Брок» розробленийАТ «Комекс-Брок». Даний індекс розраховується на підставі цін продажу заформулою:
/>
Четвертий індекс WOOD –15 публікований з 1997 р. газетою «Бізнес». Даний індекс заснований наметодології, розробленій міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, щорозвиваються. Дана методологія дозволяє відображати всі зміни, які відбуваютьсяна ринку, у т.ч. злиття і поглинання компаній, банкрутства, включення новихкомпаній у базу індексу.
Формула розрахункуіндексу:
/>
Первісне значення індексузафіксовано в момент першої його публікації на рівні 1000 (13.06.1997 р.), а до09.07.1997 воно виросло до 1191 пункту.
Публікація індексуздійснюється щотижня на підставі результатів закінчення робочого дняПозабіржової фондової торгової системи в п’ятницю 17.00.
П’ятий індекс КАС-20.Офіційно даний індекс розраховується з 01.01.1997 р. Він призначений дляпортфельних інвесторів, які вкладають свої кошти рівномірно в акції декількохкомпаній.
Головний принципрозрахунку КАС-20 – повнота відображення фондового ринку України акціямивеликих підприємств ведучих галузей.
Прогнозування кон’юнктуриінвестиційного ринку здійснюється в сучасних умовах двома основними групамиметодів – «технічним» (як його аналог використовуються терміни «прикладний» або«трендовий») і «фундаментальним» (як його аналог використовується термін «факторний»).
За всіх часів людинамагалися знайти шляхи передбачення зміни вартості цінних паперів з метоюзабезпечення надійного доходу. Що визначає курси валют? Чи можна не маючибагаторічного досвіду роботи із твердими валютами діставати прибуток від операцій$ → € → $, $-¥-$ і т.д.?
Якщо Ви маєтеконсультанта з міністерства фінансів США або вхожі в Нью-Йоркський інститутфінансів, далі можна не читати. Однак, якщо інформаційні можливості більшескромні, і Ви проте хочете швидко ввійти у валютні ринки, Вам не обійтися безтехнічного аналізу, осягнувши який Ви легко зможете оперувати технічнимипоказниками, використовуючи такі додатки, як MS Excel,MetaStock, CQG Graphics, Reuters Graphics, RTA і т.д.
Технічний аналізґрунтується на простому затвердженні: “Усе у світі повторюється”, і якщо курсивалют найближчим часом зміняться, то цьому будуть передувати характерна ознака,установити які можна за допомогою аналізу попередньої історії руху курсів.Досвідчені дилери роками виробляють свої критерії прогнозу курсів і прийняттярішень про покупку або продаж валюти (операції обміну однієї валюти на іншу).Досвід дилерів підсумовано у великій кількості літератури, видаваної зарубежем, але важкодоступної в Україні.
Кожний з методівтехнічного аналізу містить деяке число параметрів (довжина аналізованогоісторичного періоду, припустиме відхилення курсу від середньої тенденції, щосвідчить про настання змін на ринку...). Ці параметри, як і ефективність роботикожного з методів, залежать від кон’юнктури ринку. Вибір оптимальних значеньтаких параметрів – типове завдання комп’ютерної оптимізації. Прикладамивикористовуваних методів можуть служити: розбіжність поточних середніх (MovingAverage Convergence-Divergence), індекс коливання цін (Ultimate Oscillator),альфа-бета метод (Alpha-Beta Trend), метод Боуллінжера (Bollinger Bands),покажчик зміни тенденцій (Key Reversal) і інші.
Істотним для технічногоаналізу є те, що він має справу більшою мірою з ринком, аніж із самимпродуктом. Технічному аналітикові не потрібна інформація про прибуток компанії.Деякі навіть говорять, що вони не мають потреби у знанні найменування продуктудля застосування своїх методів.
Діаграми є першоюасоціацією, пов’язаною з технічним аналізом. Діаграми цін стали синонімомтехнічного аналізу. Це не зовсім вірно. Діаграми – це спосіб подання даних,який використовується як технічними аналітиками, так і фундаменталістами.Розходження складається лише в тім, для чого ці групи використають діаграми.Діаграми для фундаментального аналітика є способом створення візуальної картинизміни ціни товару, а технічний аналітик іде далі. Він інтерпретує процес зміницін для визначення старих структур і дає прогноз зміни цін у майбутньому. Віншукає характерні рівні цін, що означає підтримку або опір.
Існує кілька видівдіаграм які використаються для технічного аналізу. У даному прикладі всідіаграми показують зміни по днях. Вибір інтервалів діаграм вільний. Всі типидіаграм можуть показувати щоденну, щотижневу, щогодинну й навіть щохвилиннуінформацію.
Діаграми є засобаминаочного подання даних і полегшують виконання порівнянь, виявленнязакономірностей і тенденцій даних. Наприклад, замість аналізу декількохстовпців чисел на аркуші можна, глянувши на діаграму, довідатися, падають аборостуть обсяги продажів по кварталах або як дійсні обсяги продажівспіввідносяться із планованими.
У Microsoft Excelдіаграму можна створити на окремому листі або помістити як впроваджений об’єктна лист із даними. Крім того, діаграму можна опублікувати на веб-сторінці. Щобстворити діаграму, необхідно спочатку ввести для неї дані на листі. Післяцього, виділивши ці дані, варто скористатися майстром діаграм для покроковогостворення діаграми, при якому вибираються її тип і різні параметри. Абовикористайте для створення основної діаграми панель інструментів Діаграма, щозгодом можна буде змінити.
Щоб активізувати менюДіаграма, виберіть діаграму. У меню Діаграма виберіть команду Тип діаграми.Виконайте одну з наступних дій.
Оберіть стандартний типдіаграми
Відкрийте вкладкуСтандартні й виберіть убудований тип діаграми для використання зазамовчуванням.
Виберіть команду Зробитистандартною й натисніть кнопку Так.
Натисніть кнопку OK.
Як ми бачимо, діаграми єосновними засобами технічних аналітиків. Вони використовують діаграми длявиявлення відхилень, структури даних, що повторюється, або для виявлення меж, уяких ціна буде втримуватися з певною ймовірністю. Вони використовують цюінформацію для прийняття рішень про час покупки або продажу.
Лінійні діаграми звичайновикористаються, якщо доступна й повинна бути представлена інформація лише проодну ціну. Звичайно діаграми такого типу використаються для підсумовуваннящоденної динаміки цін або фіксованих цін.
Ціни, що спостерігаютьсяпротягом дня, з’єднуються, утворюючи лінію:
/>
Рис.2. Приклад лінійної діаграми
Стовпчикові диаграми(гістограми). Така діаграма складається, як про це свідчить сама назва, згоризонтальних стовпчиків. Стовпчикові діаграми включають більше інформації,ніж звичайні лінійні діаграми. Вони використовуються для подання інформації збільш ніж однієї ціни. Простим прикладом може бути інформація про розвиток двохцін за одиницю часу. Наприклад, комбінація відкриття – закриття або висока –низька ціна. Стовпчикові графіки можуть надавати до чотирьох видів інформаціїіз ціни. Даний приклад показує графік висока/низька/закрита.
/>
Рис.3. Приклад стовпчикової діаграми
Сам стовпчик показує межівисокої й низької цін, тобто, найвища ціна протягом дня з’єднана з найнижчоюціною за день. Оцінка праворуч стовпчика показує ціну закриття на день проведенняторгів. Якщо ціна відкриття також відома, то вона буде зазначена ліворучстовпчика.
Примітка: бувають дні,коли ринок відкривається по найвищій або найнижчій ціні дня. У таких випадках,оцінка ціни закриття ставиться відповідно вгорі або внизу стовпчика. Брущатідіаграми. Якщо є інформація із всім чотирьох цінам в одиницю часу, вони можутьбути представлені або у вигляді стовпчикової діаграми, або у вигляді брущатоїдіаграми. Назва “брущата діаграма” походить від форми стовпчика. Вони виглядаютьяк свічі. Важливо визнати, що брущаті діаграми включають не більше інформації,ніж відповідні стовпчикові діаграми. Багато хто з аналітиків як і раніше віддаєперевагу брущатим діаграмам, оскільки вони легше читаються.
Біржова діаграма.Microsoft Excel пропонує чотири види спеціальних біржових діаграм. Перша,найпростіша, відображає набори даних з трьох значень (найнижчий курс, найвищийкурс, ціна закриття). Друга – з чотирьох (курс відкриття, найвищий курс,найнижчий курс, курс закриття). Третя враховує інші чотири параметри (об’єм,найвищий курс, найнижчий курс, курс закриття). І, нарешті, четверта відображаєдані з п’яти позицій (об’єм, курс відкриття, найвищий курс, найнижчий курс,курс закриття).
/>
Рис.4. Приклад брущатої діаграми
/>
Рис.5. Приклад біржової діаграми (1 тип)
/>
Рис.5. Приклад біржової діаграми (2 тип)
Тенденційний графікозначає, що ціна розвивається відповідно до загальної тенденції. Післявизначення тенденція розвитку, нагору – униз, або убік можна приймативідповідне рішення. Якщо лінія тенденції обривається, тобто, ціна цінногопапера перетинає лінію тенденції внизу (при тенденції до підвищення) або вгорі(при тенденції до зниження), то говорять, що тенденція зупинилася й не можнаочікувати розвитку ціни цінного папера в первісному напрямку. Тренд – загальнийнапрямок зміни ринку.
Тренд залежить відтривалості тимчасового інтервалу на якому він будується. Розрізняють тренднагору (bullish), тренд униз (bearish) і горизонтальний тренди. При побудовітренда, для наочності рекомендуємо використати свічі (одна свічка за проміжокчасу t будується по hi(t) – максимальна ціна за проміжок часу t, low(t) –мінімальна ціна, open(t) – перша ціна, close(t) – остання ціна, при цьомуopen/close утворять прямокутник білих кольорів або чорного, залежно від того,яка ціна вище – open або close) чи бари (high(t), low(t), close(t)), як графіккурсу. Уздовж тренда завжди можна провести дві лінії, що обмежують коливанняцін у рамках тренда зверху й знизу. У випадку яскраво вираженого висхідного абоспадного тренда вони, як правило, розташовуються майже паралельно. Лінія,розташована праворуч зветься лінією тренда, а розташована ліворуч – лінієюканалу. У випадку горизонтального тренда лінії можуть бути як паралельними, такі розташованими під кутом друг до друга.
Лінії тренда дозволяютьграфічно відображати тенденції даних і прогнозувати їхні подальші зміни.Подібний аналіз називається також регресійним аналізом. Використовуючирегресійний аналіз, можна продовжити лінію тренда в діаграмі за межі реальнихданих для пророкування майбутніх значень.
У рамках Microsoft Excelможливе створення лінійних даних без використання діаграми. Щоб створити дані,що відповідають лінійним і експонентним лініям, використайте авто заповненняабо одну зі статистичних функцій, таких як РІСТ() або ТЕНДЕНЦІЯ().
Існує шість різних видівліній тренда, які можуть бути додані на діаграму Microsoft Excel. Спосіб вартовибирати залежно від типу даних.
Лінійна апроксимація – цепряма лінія, що щонайкраще описує набір даних. Вона застосовується внайпростіших випадках, коли крапки даних розташовані близько до прямої.Говорячи інакше кажучи, лінійна апроксимація гарна для величини, щозбільшується або спадає з постійною швидкістю.
Логарифмічна апроксимаціякорисна для опису величини, що спочатку швидко росте або спадає, а потімпоступово стабілізується. Логарифмічна апроксимація використає як негативні,так і позитивні величини.
Поліноміальнаапроксимація використовується для опису величин, що поперемінно зростають іспадають. Вона корисна, наприклад, для аналізу великого набору даних пронестабільну величину. Ступінь полінома визначається кількістю екстремумів(максимумів і мінімумів) кривої. Поліном другого ступеня може описати тількиодин максимум або мінімум. Поліном третього ступеня має один або дваекстремуми. Поліном четвертого ступеня може мати не більше трьох екстремумів.
Ступенева апроксимаціякорисна для опису монотонно зростаючої або монотонно спадаючої величини.
Експонентна апроксимаціякорисна в тому випадку, якщо швидкість зміни даних безупинно зростає.
Лінія тренда найбільшоюмірою наближається до представленого на діаграмі залежності, якщо значенняR-квадрат (число від 0 до 1, яке відображає близькість значень лінії тренда дофактичних даних. Воно також називається квадратом змішаної кореляції) дорівнюєабо близько до 1. При апроксимації даних за допомогою лінії тренда значенняR-квадрат розраховується автоматично. Отриманий результат можна вивести надіаграмі.
В процесі графічноговивчення поточної динаміки показників, що спостерігаються, методами технічногоаналізу ставляться наступні основні задачі:
1. Визначити характер тенденційпоказника, що вивчається.
2. Визначити «точки зламу» тенденції.Під точкою зламу тенденції розуміють максимальні або мінімальні значення аналізованогопоказника, після яких тенденція змінюється на протилежну. Точки зламу ринку«биків» визначаються по максимальному рівню цін у короткому періоді, у той часяк точки зламу «ведмежого» ринку – відповідно по мінімальному рівню цін укороткому періоді. У рамках довгострокової тенденції система точок зламудоповнюється й піковими (максимальними і мінімальними) рівнями цін.
Скульптура, що зображуєбій бика й ведмедя, перебуває в Нью-Йорку перед будинком біржі
3. Визначити рівні підтримки та опорупоказника, що спостерігається. Рівень підтримки представляє собою побудовану награфіку лінію з’єднання всіх мінімальних значень показника по відповіднимточкам зламу, а рівень опору – аналогічну лінію, побудовану по максимальнимйого значенням.
4. Визначити частоту і характеррозривів показника, що спостерігається. В теорії технічного аналізу виділяютьрізні види розривів (прискорюючий, уповільнюючий, випереджуючий, острівний,кінцевий тощо), кожен з яких дозволяє визначити напрями й ступінь інтенсивностізміни тенденції показника. Висновки технічного аналізу використовуються нетільки для дослідження поточної кон’юнктури інвестиційного ринку, але й для їїпрогнозування. Прогнозний апарат технічного аналізу базується на окремихтеоріях, серед яких найбільше розповсюдження одержали: теорія Доу, теорія хвильЕліота, теорія ковзаючої середньої та деякі інші.
В систем методівдослідження кон’юнктури інвестиційного ринку найбільш надійним методичнимапаратом володіє фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно високавартість проведення суттєво стримують сферу його застосування. Результатифундаментального аналізу є головною умовою забезпечення високого ступеняефективності інвестиційного ринку (у той час як результати технічного аналізуможуть забезпечити ефективність інвестиційного ринку лише в слабкому ступені).Діапазон досліджень інвестиційного ринку на основі методів фундаментальногоаналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є:
аналіз і прогнозуваннякон’юнктури інвестиційного ринку в цілому у зв’язку із загальноекономічнимрозвитком країни;
аналіз і прогнозуваннякон’юнктури окремих видів і сегментів інвестиційного ринку;
аналіз та оцінкаперспектив інвестиційної привабливості окремих галузей економіки;
аналіз і оцінка перспективінвестиційної привабливості окремих регіонів країни;
аналіз і прогнозуванняінвестиційної позиції підприємств;
порівняльний аналізінвестиційних якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів тавідповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.
Фундаментальний аналіззаснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динамікупоказників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів умайбутньому періоді. В процесі прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринкуна основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:
1. Метод прогнозування «згори-донизу»передбачає здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального доконкретного. У процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюєтьсяможлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потімпрогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементівінвестиційного ринку в цілому; після цього прогнозується кон’юнктура окремихвидів інвестиційних ринків; потім здійснюється прогноз кон’юнктури окремихсегментів інвестиційного ринку, що цікавлять його учасника; на завершальнійстадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обороту на ринкуконкретних видів інвестиційних товарів та інструментів.
2. Метод прогнозування «знизу-догори»передбачає здійснення прогнозних розрахунків у зворотній послідовності. Числорівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи з поставленихперед ним задач.
3. Імовірнісний метод прогнозуванняздійснюється в умовах недостатності вихідної інформації, особливо тієї, якахарактеризує майбутню динаміку макроекономічних факторів. У цьому випадкупрогнозування окремих показників кон’юнктури інвестиційного ринку на всіх йогорівнях носить багатоваріантний характер у діапазоні від оптимістичної допесимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників.
4. Метод економетричного моделюванняпрогнозованих показників кон’юнктури інвестиційного ринку або окремихінвестиційних товарів та інструментів заснований на побудові індивідуальнихеконометричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних.
5. Метод моделювання інвестиційних іфінансових коефіцієнтів використовується, в основному, для прогнозуванняпоказників розвитку окремих учасників інвестиційного ринку. Система такихкоефіцієнтів дозволяє оцінити рентабельність, фінансову стійкість,платоспроможність та інші сторони майбутньої інвестиційної діяльностіконкретного підприємства.
6. Метод об’єктно-орієнтованогомоделювання (або метод побудови електронних таблиць) ґрунтується на розкладанніокремих прогнозованих інтегральних показників на низку окремих їх значень привикористанні комп’ютерних електронних таблиць. Використання у поєднанніметодичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумовидля здійснення надійних прогнозів кон’юнктури інвестиційного ринку на різнихйого рівнях.
2.Дати обґрунтовані відповіді на питання
В чому полягаєсутність порівняльного фінансового аналізу?
Порівняльний фінансовий аналіз (comparative financial analysis; сравнительный финансовый анализ) — одна iз систем фiнансового аналiзу, що ѓрунтується на спiвставленнi показникiв мiж собою; у процесi використання даної системи аналiзу розраховуються розмiриабсолютних i вiдносних вiдхилень порiвнюваних показникiв, зокрема в управлiннi прибутком поширенi наступнi види порiвняльного її аналiзу: 1) порiвняльний аналiз показникiв рiвня операцiйногоприбутку, доходiв i затрат даного пiдприємства i вiдповiдних середньогалузевихпоказникiв; 2) порiвняльний аналiз цих показникiв на даному пiдприємствi i на пiдприємствах-конкурентах; 3) порiвняльний аналiз показникiв рiвня прибутку, доходiв i затрат окремих центрiв вiдповiдальностi пiдприємства.
Порівняльнийаналіз фінансових показників, зокрема таких узагальнювальних, як прибутковістьі ризик, з аналогічними показниками діяльності інших банків, із середнімизначеннями в банківській системі в цілому чи за групою банків або з найліпшимипоказниками галузі дає змогу банку сформувати адекватну самооцінку та визначитистратегічні орієнтири фінансової діяльності. Результати кількісного аналізу дають змогу отримативідповіді на основні запитання стратегічного управління: позиція банку нині ійого бажана майбутня позиція. У такому разі відповіді формулюють у конкретнихчислових значеннях фінансових показників.
Які коефіцієнтиоцінки платоспроможності підприємства Вам відомі?
Фінансовікоефіцієнти, що характеризуютьспроможність підприємства вчасно розраховуватисяза своїми фінансовими зобов’язаннями залежно від стану ліквідності йогоактивів. Серед них:
— коефіцієнтабсолютної платоспроможності («кислотний тест») – відношення суми грошовихактивів та короткотермінових фінансових вкладень підприємства до суминевідкладних (терміном до одного місяця) фінансових зобов’язань. Характеризує рівень забезпеченняневідкладних (першочергових) фінансових зобов’язань підприємства наявнимиплатіжними засобами на певну дату;
коефіцієнтпроміжної платоспроможності – відношення суми грошових активів,короткотермінових фінансових вкладень ідебіторської заборгованості всіх видівдо суми всіх короткотермінових(поточних) фінансових зобов’язань підприємства.Характеризує рівень забезпечення короткотермінових (поточних) фінансовихзабов’язань підприємства його високоліквідними активами (середній за певнийтермін чи на певну дату);
коефіцієнт поточноїплатоспроможності – відношення суми всіх оборотних активів підприємства до йогокороткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань.Характеризує рівеньзабезпечення короткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань підприємствайого поточними (оборотними) активами (за певнийтермін чи на конкретну дату);
загальний коефіцієнтспіввідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей (за певний термінчи наконкретну дату);
коефіцієнт співвідношеннядебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію, товари, роботичи послуги щодо комерційних операцій (за певний термін чи наконкретну дату).
Перелічітьосновні етапи формування політики управління запасами на підприємстві.
Політикауправління запасами представляє собою частину загальної полдітики управлінняоборотними активами, яка полягає в оптимізації загального розміру і структуризапасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат по їх обслуговуваннюта забезпеченні ефективного контролю за їх рухом.
Етапи формування політикиуправління запасами:
Аналіз запасівтоваро-матеріальних цінностей у попередньому році.
Визначення цілейформування запасів.
Оптимізація розміруосновних груп поточних активів.
Оптимізація загальної сумизапасів товаро-матеріальних цінностей, які включаються в склад оборотнихактивів.
Побудова ефективнихсистем контролю за рухом запасів на підприємстві.
Реальне відображення уфінансовому обліку запасів товаро-матеріальних цінностей в умовах інфляції.
3. Задачі
Підприємство маєнаступні балансові дані на кінець звітного періоду (тис.грн.):Оборотні активи 12000 в тому числі: а) запаси 7000 з них витрати майбутніх періодів 100 б) дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються протягом 12 місяців 3000 г) ПДВ за придбаними цінностями (належить до оборотних активів) 40 д) грошові кошти і краткосрочні фінансові вкладення 960 Короткострокові зобов’язання 6700 в тому числі: а) короткострокові кредити і позики 1500 б) кредиторська заборгованість 4500 в) заборгованість учасникам по сплаті доходу 100
Розрахуватитрадиційні коефіцієнти платоспроможності і визначити уточнений коефіцієнтзагальної ліквідності.
Рішення:
Коефіцієнтабсолютної платоспроможності («кислотний тест») – відношення суми грошовихактивів та короткотермінових фінансових вкладень підприємства до суминевідкладних (терміном до одного місяця) фінансових зобов’язань:
Ка.л. = 960 / 6700 = 0,14
Тобто рівень забезпеченняневідкладних (першочергових) фінансових зобов’язань підприємства наявнимиплатіжними засобами на певну дату складає 0,14.
Коефіцієнтпроміжної платоспроможності –відношення суми грошових активів, короткотермінових фінансових вкладень ідебіторської заборгованості всіх видів до суми всіх короткотермінових (поточних)фінансових зобов’язань підприємства:
Кп.п. = (960 +3000) / 6700 = 0,59
Тобто рівень забезпеченнякороткотермінових (поточних) фінансових забов’язань підприємства йоговисоколіквідними активами (середній за певний термін чи на певну дату) складає 0,59.
Коефіцієнтпоточної платоспроможності – відношення суми всіх оборотних активівпідприємства до його короткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань:
Кп.пл. = 12000 /6700 = 1,8
Тобто рівеньзабезпечення короткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань підприємствайого поточними (оборотними) активами дорівнює 1,8.
Загальний коефіцієнт співвідношеннядебіторської та кредиторської заборгованостей (за певний термін чи наконкретнудату):
К спів.д.к. =3000 / 4500 = 0,67.
Уточненийкоефіцієнт ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бутипогашена не тільки за рахунок наявних засобів, але й очікуваних надходжень:
К лікв.уточ =(кошти + швидкореалізуємі цінні папери + дебіторська заборгованість) /
короткостроковізобов'язання (результат III розділу пасиву балансу-нетто) = (960 + 3000) / 6700 = 0,59
Отже, 59%поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок наявних засобів,але й очікуваних надходжень.
Банк приймаєдепозити: на 3 місяці — за ставкою 12% річних, на 6 місяців — за ставкою 14%річних і на рік — за ставкою 16% річних. Визначити найкращий варіант розміщеннякоштів на рік з урахуванням можливого переоформлення вкладів.
Рішення:
Розрахуємо сумудоходу за місяць від залучення депозиту, при різних умовах. Наприклад, якщосума депозиту дорівнює 1000 грн., то:
при залученні на3 місяці — за ставкою 12% річних (1000 * 12%) / 12 = 10 грн. – за один місяць,а за 3 місяці – 10 * 3 = 30 грн.
У разіпереоформлення через 3 місяці:
1000 + 30 = 1030грн.
(1030 * 12%) / 12= 10,3 грн. – за один місяць, а за 3 місяці – 10,3 * 3 = 30,9 грн.
Наступнепереоформлення через ще на 3 місяці:
1030 + 30,9 =1060,9 грн.
(1060,9 * 12%) /12 = 10,6 грн. – за один місяць, а за3 місяці – 10,6 * 3 = 31,8 грн.
Наступнепереоформлення через ще на 3 місяці:
1060,9 + 31,8 = 1092,7 грн.
(1092,7 * 12%) /12 = 10,9 грн. – за один місяць, а за 3 місяці – 10,9 * 3 = 32,8 грн.
За рік = 30 +30,9 + 31,8 + 32,8 = 125,5 грн.
при залученні на6 місяців — за ставкою 14% річних
(1000 * 14%) / 12= 11,67 грн. – за один місяць, а за 6 місяці – 11,67 * 3 = 70,02 грн.
У разіпереоформлення через 6 місяців:
1000 + 70,02 =1070,02 грн.
(1070,02 * 14%) /12 = 12,5 грн. – за один місяць, а за 6 місяців – 12,5 * 6 = 74,9 грн.
За рік = 70,02 +74,9 = 144,9 грн.
при залученні нарік — за ставкою 16% річних
(1000 * 16%) =160 – за рік
Отже, третійваріант є найвигіднішим, тому що дохід за місць складає найбільше — 13,33 грн.,а за рік – 160 грн.
Списоквикористаної літератури
1. БланкИ.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т.1. –2001. – 536 с. (Раздел2, Глава 6, с. 296-325)
2. Біржовадіяльність: Навчальний посібник / Під ред. д.е.н. В.І. Крамаренко, д.е.н. Б.І.Холод. – К.: ЦУЛ, 2003. – 264 с. (Розділ 6, с.101-110)
3. ДудякР.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум:Навчальний посібник. 2-гевидання, доповнене. – Львів: “Новий світ-2000”, “Магнолія плюс”. – 2003. – 360с. (Тема 13, с. 249-272)
4. КоробовМ.Я. Фінансово- економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник К.: Знання, 2001.
5. Кравченко Г.О.Фінансовий аналіз. Методичний комплекс навчальної дисципліни К.: ІЕУГП, 1998
6. КушнірТ.Б. Економіка і організація біржової торгівлі: Навч. Посіб.: 2 вид., стереотипне. –Харків: Консул, 2004. – 216 с. (Частина 10-12, с.184-200)