ЗМІСТ
Вступ
Впливбюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні
Висновок
Використані джерела
Вступ
Тема контрольної роботи «Вплив бюджетно-податкового регулювання нарозвиток промислового виробництва в Україні».
Запорукою успішного розвитку економіки країни є піднесення власногопромислового виробництва, адже «виробництво забезпечує різноманітні блага,які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства набудь-якому історичному щаблі його існування. Досвід розвитку промисловоговиробництва більшості країн світу показує, що ефективне функціонуванняпідприємств відбувалося за умов державного регулювання виробничих відносин.Змінювалися лише межі, форми, цілі та засоби регулювання.
Від моменту проголошення незалежності України регуляторна діяльністьдержави тією чи іншою мірою поєднувала у собі заходи як щодо створеннясприятливого зовнішнього середовища для функціонування всіх суб'єктівгосподарювання, так і щодо надання преференцій певним галузям та окремимпідприємствам відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки.Доцільність останніх — питання дискусійне. Однакширокомасштабна політика підтримки виробництва в 1991—2000 роках мала певні позитивні результати. Проте нинізалишаються нерозв'язаними проблеми якісного зростання обсягів виробництва,вдосконалення галузевої структури промисловості, подоланнятехніко-технологічної відсталості та спрацьованості обладнання промисловихпідприємств, їх реконструкції та модернізації. Цим та іншим питаннямрегулювання вітчизняної економіки присвячено праці В. Гейця, М. Крупки, С.Захаріна, І. Запатріної тощо.
Вплив бюджетно-податкової політики держави на діяльність і розвитокпідприємств промисловості можна розглядати в двох площинах.
Перша — заходи бюджетногорегулювання безпосереднього впливу на виробництво. Йдеться про видатки бюджетуу формі прямого фінансування та субсидування певних галузей чи окремихпідприємств. Результатом таких заходів є зміцнення фінансового становищапідприємства, створення додаткових конкурентних переваг для одних суб'єктівгосподарювання порівняно з іншими за рахунок збільшення коштів, що надходять уїх розпорядження. Друга— заходибюджетно-податкового регулювання непрямого (опосередкованого) впливу. У цьомуаспекті можна розглядати будь-які дії держави у сфері податкової політики.Вплив чинної в країні системи оподаткування суб'єктів господарюваннявиявляється у створенні як стимулів, так і обмежень. До заходів непрямогобюджетного впливу належать: витрачання коштів на утримання апарату управління,що забезпечує існування самої держави; державні замовлення та закупівлі, яківпливають на ринковий попит і пропозицію товарів; витрати на науку та науковідослідження; витрати на створення і діяльність ринкових інститутів таінфраструктури, що забезпечують сприятливіші умови зовнішнього середовища дляфункціонування суб'єктів господарювання.
В роботі проаналізовано стан бюджетно-податкового регулювання розвиткупромислового виробництва в Україні, виявлено позитивні наслідки й недоліквідповідного напряму державної політики, розроблено окремі пропозиції щодо їхвдосконалення, обґрунтовано необхідність переходу від політики стимулюваннясировинних галузей до політики сприяння розвитку високотехнологічнихвиробництв.
Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промисловоговиробництва в Україні
Результативність діяльності Української держави у зазначених напрямахнеодноразово піддавалася критиці. З огляду на це проаналізуємо наслідкивпроваджених рішень.
У 2001—2007 роках промисловимипідприємствами було створено близько третини всієї валової доданої вартості(при тому, що на них було зосереджено в середньому 35 % усіх основних засобів — табл. 1). Однак зростання промисловоговиробництва не набуло вигляду стабільної тенденції.
Характерною особливістю зазначеного періоду була відсутність чіткихорієнтирів у розвитку економіки та довгострокових пріоритетів у державнійдіяльності. Спостерігається розширення меж втручання держави у перерозподільніпроцеси: питома вага доходів зведеного бюджету у ВВП зросла з 27,4% у 2002 році до 30,8 % у 2007-му. За рахунок податковихнадходжень формувалося близько 73 %доходів зведеного бюджету (винятком став 2004 рік, коли податкові надходження становили лише 69 %). При цьому спостерігалися щорічніколивання обсягів витрат бюджету, що спрямовувалися на фінансування економічноїдіяльності, яким не можна дати логічного пояснення (табл. 2). За рахунок зведеного бюджету в 2005—2007 роках фінансувалося лише близько 10% інвестицій у основний капітал, щосвідчить про низьку ефективність використання мобілізованих коштів (табл. 3).
Державнапідтримка промисловості різнилася в 2001—2003 і в2003—2007 роках.Так, у перший період відбулося збільшення прямого бюджетного фінансування такількості податкових пільг (що становили 74,4 % від їх загального числа)галузям економіки.
Таблиця 1. Основні показники розвитку промисловості у 2001—2007 рокахПоказник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних 210 229 634,4 289 117,3 400 757,1 468 562,6 551 729,0 717 076,7 цінах), млн. грн.. Індекси промислового виробництва, у % до попереднього року 114,2 107,0 115.8 112,5 103,1 106,2 110,2 Питома вага валової доданої вартості, створеної промисловістю, до загальної валової доданої вартості, % 30,6 30,7 30,3 28,5 30,87 29,3 Основні засоби за всіма видами економічної діяльності (у фактичних цінах), млн. грн.. 915 477 964 814 1 026 163 1 141 069 1 276 201 1 568 890 2 038 135 Питома вага основних засобів у промисловості в загальній величині основних засобів, % 34,0 35,0 35,3 36,8 35,8 33,5 31,7
Таблиця 2. Динаміка ВВП, доходів зведеного бюджету та видатківна економічну діяльність у 2002—2007 рокахПоказник 2002 2003 2004 2005 2006 2007 ВВП (у фактичних цінах), млн. грн.. 225 810 267 344 345 113 441 452 537 667 712 945 Індекси зростання ВВП, у % до попереднього року 105,2 109,6 112,1 102,7 107,1 132,5 Доходи зведеного бюджету, у % до ВВП 27,4 28,2 25,5 30,4 32,0 30,8 Податкові надходження, млн грн 45 392,5 54 321.0 63 161.7 98 065,2 125 743,1 158 800,0 Податкові надходження, у % до ВВП 20,1 20,3 18.3 22,2 23,4 22,3 Податкові надходження, у % до доходів зведеного бюджету 73,3 72,2 69,0 73,1 73,2 72,2 Податок на прибуток, у % до загальних податкових надходжень 20,7 24,4 25,6 24,0 20,8 18,3 Видатки на економічну діяльність, у % до ВВП 3,2 4,6 5,4 4,3 5,1 4,2 Питома вага видатків на економічну діяльність у загальній сумі видатків бюджету, % 11,94 16,12 18,44 13,50 15,60 13,20
З усіх галузей промисловості найбільші суми державних коштів булоспрямовано в паливно-енергетичний комплекс, з них на реформування та поліпшенняфінансового становища підприємств вугільної галузі в 2001 році було виділено 42% від обсягу видатків на розвиток промисловості та енергетики.
Таблиця 3. Динаміка інвестицій уосновний капітал за рахунок власних коштів підприємств і коштів зведеногобюджету в2001-2007 рокахПоказник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млн. грн.. 32 573 37178 51 011 75 714 93 096 125 254 188 486 Індекси інвестицій в основний капітал, у % до попереднього року - 114,1 137.2 148,4 123,0 134,5 150,5 Частка інвестицій в основний капітал за рахунок коштів зведеного бюджету, % 9,5 8,7 11,1 15,2 9,7 9,8 9,4 Частка інвестицій в основний капітал за рахунок власних 66,8 65,8 61.4 61,7 57,4 57,8 56,5 коштів підприємств дозагального обсягу інвестицій, % Частка інвестицій в основний капітал промисловості до загального обсягу інвестицій в основний капітал, % 42,00 40,60 38,67 37.20 37,60 35,77 34,14 Індекси інвестицій у основний капітал промисловості, у % до попереднього року 106,0 124,6 124,9 104,1 115,3 143,6
Податкові пільги надавались як для підтримання „старіючих, малорентабельнихабо збиткових видів діяльності“, так і з метою стимулювання розвиткуавтомобільної та суднобудівної галузей, створення спеціальних економічних зон ітериторій пріоритетного розвитку, стимулювання діяльності технопарків, науковоїта науково-технічної діяльності (за даними ДПА України, такі пільги на третинузбільшують суму коштів, що спрямовуються у цю сферу). Позитивними результатамитакої політики стало зростання в 2003 році порівняно з попереднім роком інвестицій в основний капітал промисловостіна 18,6 % (див. табл. 3), обсягу промислового виробництва — на 8,8 %, видобутку паливно-енергетичних корисних копалин — на 4,4%, продукції металургійного виробництва — на 10,4%, продукції машинобудування — на 24,5 %.
Однак позитивні кількісні зміни в промисловості не супроводжувалисьякісними змінами у виробництві. Надані пільги використовувалися переважно якджерело фінансування поточної діяльності, а не на техніко-технологічнеоновлення виробництва. Питома вага підприємств, що здійснювали інноваційнудіяльність, зменшилася з 18,0% у 2002 році до 15,1 % у 2003-му, витратипідприємств на придбання нових технологій за цей період теж скоротилися зі149,7 млн. до 95,9 млн. грн. Фактично не змінилися обсяги витрат підприємств напридбання машин та обладнання, пов'язаних з впровадженням інновацій, хочапитома вага таких підприємств зменшилася з 14,6 % у2002 році до 11,5 % у 2003-му. Кількість найменувань освоєнихпідприємствами нових видів продукції скоротилася за цей рік з 22 847 до 7416,знизилась і питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязіпродукції — з 7,0% до 5,6% (табл. 4). Усе це відбувалося за певного зростання рентабельності операційноїдіяльності підприємств у зазначений період — імовірно, за рахунок одержаних преференцій, а не вдосконалення виробничогопроцесу.
Таблиця 4. Інноваційна активністьі впровадження інновацій на промислових підприємствах України в 2001—2007 рокахПоказник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, % 16,5 18,0 15,1 13,7 11,9 11,2 14,2 Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, % 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0 11,5 Витрати підприємств на придбання нових технологій, млн. грн.. 125,0 149,7 95,9 143.5 234,4 159,5 328,4 Впроваджено нових технологічних процесів, од. 1421 1142 1482 1727 1808 1145 1419 Освоєно виробництво нових* видів продукції, найменувань 19 484 22 847 7416 3978 3152 2408 2526 Питома вага реалізованої інноваційної продукції е обсязі промислової, % 6,8 7,0 5,6 5,8 6,5 6,7 6,7
Негативним наслідком такої політики стало значне зростання — зі 138,8 % у 2002-му (по відношенню до акумульованих сум) до 154,8 % у 2003 році — питомої ваги втрат бюджетувід надання пільг. Причому понад третину загальної суми пільг одержалипромислові підприємства. Суми пільг, наданих галузям промисловості, у 2003 році в 1,2 разу перевищили обсяги перерахованих ними коштів до бюджету.По окремих галузях цей показник був значно вищим, зокрема:
— для підприємств чорноїметалургії, які одержали30 % усіхнаданих промисловості пільг, їх обсяг у 4,8 разу перевищив розмір сплачених податків до бюджету;
— для підприємств харчовоїпромисловості обсяг пільг у 1,2 разуперевищив суму сплачених податків до бюджету;
— машинобудівні підприємства сплатили до бюджету майже вдвічі меншекоштів порівняно з обсягом наданих податкових пільг ( 4,1 млрд. грн..).Наприклад, автомобілебудівним підприємствам для стимулювання виробництва булонадано пільг на суму майже 1 млрд.грн.
Більшість пільгбули надані з ПДВ, тоді як пільги з податку на прибуток підприємств узагальному обсязі пільг у2003 роцістановили лише 5,3 %. Якщо в інших країнах(наприклад, в Японії, Канаді, Великобританії) метою надання пільг з податку наприбуток є стимулювання інвестицій у передові технології та розвитокінноваційних процесів, то в Україні найпоширенішою пільгою було зменшення оподатковуваногоприбутку на суму балансових збитків, отриманих платником податку в попередніхзвітних періодах. За2003 рік, згідноз чинним законодавством, більше ніж 7,5 тис. підприємств спрямували на покриття таких збитків 1,2 млрд. грн, або 34,3 % загальної суми пільг з податку. Це єсвідченням того, що держава не повною мірою використовує регулюючий потенціалпрямого податку, а надані пільги лише заохочують до продовження збитковоїдіяльності. Питома вага збиткових підприємств у їх загальній кількості в 2004 році становила 37,5 % проти 39,9 % у 2003-му, а розмір одержаних збитків цих підприємствзбільшився на 3 % (табл.5).
Таблиця 5. Динаміка фінансовихрезультатів діяльності підприємств промисловості (без бюджетних установ) у 2001—2007 рокахПоказник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Індекси зростання фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, у % до попереднього року - 33,6 249,0 265,3 149,0 122,8 126,0 Підприємства, які одержали прибуток, у % до загальної кількості підприємств 58,9 58,2 60,1 62,5 63,5 65,3 66,6 Індекси зростання фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування прибуткових підприємств, у % до попереднього року 74.6 134,4 167,1 116,5 123,6 124,1 Підприємства, які одержали збиток, у % до загальної кількості підприємств 41.1 41,8 39,9 37,5 36,5 34,7 33,4 Індекси зміни величини збитків підприємств, % 108,1 105,4 108,4 68,6 126,0 118,3 Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, % 7,3 2,6 3,3 4,7 5,5 5,8 5,8
З 2004 року акцентибюджетно-податкової політики змістилися в бік скорочення пільг на підтримкуокремих галузей господарства. Бюджетні кошти було спрямовано переважно нареалізацію 17 науково-технічних програм запріоритетними напрямами, зокрема: „Складна радіоелектронна і вимірювальнаапаратура“, „Продукція авіаційної промисловості“, „Програмавикористання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року“, «Програма розвитку найбільш конкурентоспроможнихнапрямів мікроелектроніки в Україні», „Комплексна програма розвиткукольорової металургії України на період до 2010 року“, „Державна програма розвитку легкої промисловості“,»Державна програма розвитку промисловості" тощо. Однак уже самі назвипрограм, які характеризують їх орієнтованість, демонструють відсутність чіткогомеханізму вибору пріоритетів державної підтримки.
Одним із вагомих регулюючих заходів було зниження в 2003 році ставкиподатку на прибуток підприємств з 30 % до 25 %, що, за підрахунками фахівцівМіністерства фінансів України, дозволило збільшити майже на 2 млрд. грн… сумукоштів, які залишаються в розпорядженні товаровиробників. Однак додаткові коштине стали засобом розвитку підприємств: у 2004—2005 роках інвестиції в основнийкапітал за рахунок власних коштів суб'єктів господарювання знизилися з 61,4% до57,4% від загального обсягу інвестицій (це відбувалося на тлі загальногозниження темпів зростання інвестицій в основний капітал з 148,4% у 2004-му до123% у 2005 році — див. табл. 3).
За період2004—2006 роківзменшився загальний обсяг інвестицій (у тому числі й за рахунок коштівдержавного бюджету) в добувну, легку, хімічну та нафтохімічну промисловість. Якнаслідок, знизились індекси зростання продукції (зокрема, хімічної танафтохімічної промисловості — зі 114,4 % у 2004 році до 109,8 % у 2005-му і103,2 % у 2006-му). Поряд з тим зросли інвестиції в обробну промисловість,металургію та обробку металу. Збільшилася величина державних вкладень умашинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування. Однак, незважаючи назростання державних інвестицій у машинобудування, індекси нарощування обсягупродукції галузі зменшилися зі 128,0 % у 2004 році до 107,1 % у 2005-му і 111,8 % у 2006 році.
Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про державнийбюджет України на 2005 рік“ та деяких інших законодавчих актів України»від 25 березня 2005 року № 2505-IV було скасовано 87 кодів пільг, припинено дію законів України, за якиминадавалися пільги щодо податків і зборів для стимулювання інвестиційної таінноваційної діяльності технологічних парків, їх учасників, дочірніх і спільнихпідприємств, пільги для суб'єктів спеціальних економічних зон. Також булоскасовано галузеві пільги з ПДВ автомобіле-, судно-, літакобудівній такосмічній промисловості; підприємствам з виготовлення боєприпасів, їх елементіві виробів спецхімії, броньованих бойових машин; пільги щодо сплати податку наприбуток і ввізного мита для підприємств автомобілебудівної галузі; пільги длямашинобудування.
Скасування преференцій, наданих вітчизняним товаровиробникам, відбувалосьу контексті приведення національного законодавства у відповідність до норм іположень угод у рамках вступу України до СОТ. Завдяки цьому у2006 роцівідбулося зростання до23,4 % часткиподаткових надходжень уВВП. Разом ізтим у 2005 році спостерігалося зменшення темпів зростання виробництва, від'ємнесальдо зовнішньої торгівлі, зниження інвестиційної та інноваційної активностіпідприємств, спад зростання ВВП (з 112,8 % до 102,7 %).
У 2006—2007 роках, в умовах зниження прямої бюджетної підтримкипідприємств, незмінних обсягів бюджетних інвестицій та інвестицій за рахунок власнихкоштів підприємств, зростання промислового виробництва здійснювалося врезультаті сприятливих змін зовнішньої кон'юнктури. Зростання світових цін наметалопродукцію сприяло нарощуванню обсягів її виробництва та обробленняметалів; підвищення купівельної спроможності населення та попиту на транспортнізасоби в Україні та на теренах СНД стало поштовхом як для зростання випускупродукції машинобудування, так і для збільшення її імпорту. Однак незмінноюлишається тенденція до розширення сировинного виробництва: його продукція взагальному обсязі реалізованої продукції добувної та переробної промисловостістановить 66,5 %, тоді як на інвестиційну продукцію припадає 15,4 %, а натовари тривалого користування — лише 1,3 %. Сукупна частка низько- і середньотехнологічнихгалузей у структурі виробництва переробної промисловості складає 76,6 %. Отже, діяльність промисловихпідприємств продовжує й надалі залежати від коливань зовнішньої кон'юнктури.
У цілому аналіз бюджетно-податкового регулювання розвитку промисловості вУкраїні в 2001—2007 роках свідчить, що державіне вдалося досягти значних позитивних результатів та кардинально змінитистановище як щодо відчутного зростання ефективності діяльності підприємств, такі стосовно поліпшення структури виробництва. Для державної політики характернавідсутність чітко визначених довгострокових пріоритетів розвитку галузейпромисловості, які потребують підтримки, і методів її здійснення. В аналізованомуперіоді бюджетно-податкова політика кардинально змінювалася — від широкомасштабноїполітики прямого фінансування та надання численних пільг до зниження обсягудержавних інвестицій та скасування більшості преференцій. Нестабільністьдержавної політики, по-перше, породжувала негативні очікування і не сприяларозвитку підприємств, по-друге, ставала однією з причин відсутності очікуванихвід її проведення результатів, оскільки наявність характерних часових лагіввимагає впровадження певних заходів на тривалі періоди. Значні зусилля таресурси держави були спрямовані переважно в низькотехнологічні галузі з метоюзабезпечення мінімальної ефективності їх поточної діяльності та запобіганнякризовим явищам. Водночас фактично не було надано реальної фінансової підтримкина розвиток високотехнологічних і наукомістких виробництв, а також реалізованостимулів для підвищення інноваційної активності промислових підприємств. Уструктурі промислової продукції України у 2006 році лише 3,6 % припадало на передовітехнології (виробництво літальних апаратів, у тому числі космічних; виробництвоелектричного, електронного та оптичного устаткування). На світовому ринкувисокотехнологічної продукції частка вітчизняної наукомісткої продукціїстановить менш ніж 0,1%. Лідерами зацим показником є США (близько 36 %), Японія (30 %) і Німеччина (17 %).Отже, на нашу думку, доцільно звернутися до досвіду цих країн у питанняхстимулювання перспективних виробництв.
Висновок
У політиці державної підтримки виробництва не повною мірою були врахованівзаємозв'язок та взаємозалежність між розвитком окремих галузей, впливзовнішнього та внутрішнього попиту на їх стан. Можна навести такий приклад.Придбання новітніх високотехнологічних основних засобів обмежується низькимрівнем розвитку продукції вітчизняного машинобудування, а імпорт необхідногоустаткування ще більше погіршує стан галузі. Тому в майбутньому політикастимулювання розвитку промислового виробництва має враховувати динамікурозвитку окремих галузей та виходити з наявного й очікуваного попиту на ринкупродукції.
Аби певною міроюзменшити розміри державного фінансування та поточні втрати бюджету від наданихпільг, варто чітко визначити критерії відбору об'єктів державної підтримки таметоди її здійснення. Пріоритетами бюджетно-податкового регулюванняпромислового виробництва в довгостроковій перспективі в контексті орієнтації нареалізацію інноваційно інвестиційної моделі економічного розвитку країни єперехід від політики стимулювання сировинних галузей до політики сприяннярозвитку високотехнологічних виробництв.
Використаніджерела
1. ГальчинськийА.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підруч. — К.: Вища школа, 1995. — С. 30
2. МазуренкоO.K. Пільги в оподаткуванні — статистичнийаспект // Статистика України. — 2003. — № 3. — С. 52.
3. ВасилинО.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підруч. — К..: Центр навчальної літератури,2004. — С. 420
4. ЗатонацькаТ.Г., Лаврентьев М.М. Впровадження середньострокового бюджетного планування як інструментпідвищення ефективності бюджетних видатків // Фінанси України. — 2007. — № 11.- С. 33
5. ЗахарінС.Р. Впливоподаткування на заощадження та інвестиції // Фінанси України. — 2005. — № 10.- С. 88
6. http://www. ukrstat .gov. ua
7. http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk
8. ШнипкоОС. Державнапідтримка вітчизняного виробника як засіб забезпечення його конкурентоспроможності// Фінанси України. — 2005. — № 11. — С. 57
9. БуковинськийСЛ., Комаров В.А. Бюджет розвитку та пріоритети бюджетних інвестицій // Фінанси України. — 2004. — № 9. — С. 24
10. www.ukrstat.gov. иа. www.ukrstat.gov.ua/control/luk/publish.
11. www.ac-rada.gov.ua/achamber/control
12. www.niss.gov.ua/momtor
13. Данілов О.Д., Вдовиченко A.M. Структура інвестицій, інновацій та випускупромислової продукції в Україні // Фінанси України. — 2008. — № 5. — С.116-117.