МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.ОСТРОГРАДСЬКОГО
Кафедра „Фінанси і кредит”
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчальної дисципліни „Фінансовасанація та банкрутство підприємств”
Виконала студентка
Групи Ф-10-1з сп
Максимова Ольга Геннадіївна
Перевірив викладач
Волошина Оксана Василівна
Кременчук 2010
План
1. Антикризовийфінансовий менеджмент
2. Приховане,фіктивне та зумисне банкрутство
3. Практичнезавдання
Списоквикористаної літератури
1. Антикризовий фінансовий менеджмент
Антикризове фінансове управління підприємством слідрозглядати в двох аспектах:
— по-перше, — це комплекс профілактичних заходів,спрямованих на попередження фінансової кризи: системний аналіз сильних таслабких сторін підприємства, оцінка ймовірності банкрутства, управлінняризиками (виявлення, оцінка та нейтралізація), впровадження системипопереджувальних заходів;
— по-друге, — це система управління фінансами,спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом проведеннясанації чи реструктуризації суб'єкта господарювання.
Під антикризовим управлінням фінансами слід розумітиособливий режим виконання функцій фінансового менеджменту, який полягає ворганізації фінансової роботи на підприємстві із врахуванням необхідностіпрофілактики та нейтралізації фінансової кризи. Головне завдання антикризовогофінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансовогомеханізму з метою запобігання банкрутства та забезпечення фінансовогооздоровлення підприємства.
Функціональні аспекти антикризового фінансовогоуправління
Фази антикризового управління фінансами:
діагностика наявних проблем;
загальне формулювання цілей та розробка антикризовоїстратегії;
оперативне планування;
прийняття рішення та реалізація планів;
внутрішній та зовнішній контроль;
рапортування (рекомендації щодо корекції планів тадіяльності).
Логічні взаємозв'язки між цими фазами наведені на рис.1.1.
/>
Рис.1.1.Структурно-логічна схема антикризовогофінансового менеджменту.
фінансове управління антикризовебанкрутство
Інституційні аспекти антикризового фінансовогоуправління
З інституційної точки зору, до антикризового менеджментувідносять всіх фізичних (чи юридичних) осіб, які уповноважені власникамисуб'єкта господарювання чи силою закону здійснювати планування, реалізацію таконтроль цілей, стратегії та заходів, спрямованих на виведення підприємства зкризи, тобто здійснювати фактичне управління підприємством на період йогооздоровлення.
На відміну від звичайного фінансового менеджменту,функції антикризового фінансового менеджменту можуть виконувати як штатніпрацівники підприємства, так і фахівці, залучені ззовні, на тимчасовій основі.
Штатні фінансові менеджери, як правило, належать дотоп-менеджменту.
До інституцій та осіб, які, для виконання функційантикризового менеджменту, залучаються (чи призначатися) ззовні належать:
керуючі санацією, які призначаються відповідно дорішення господарського суду;
представники банківських установ чи інших кредиторів урамках заходів щодо супроводження проблемних кредитів, у томі числіконсорціумних;
контролюючі органи, наприклад, податкові;
тимчасова адміністрація, яка призначається НБУ з метоюфінансового оздоровлення банку у разі істотної загрози його платоспроможності;
аудитори, незалежні експерти, консультанти.
Вибір інституцій, які здійснюватимуть антикризовіфункції залежить від конкретних умов прийняття рішення щодо переведенняпідприємства на режим антикризового управління. Перш за все це залежить відтого, в судовому чи в досудовому порядку реалізовуватимуться антикризовізаходи, від виду діяльності суб'єкта господарювання, а також від ініціаторівфінансового оздоровлення.
Професійною діяльністю в галузі антикризовогоменеджменту займаються арбітражні керуючі при здійсненні ними функцій керуючогосанацією. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією,ліквідатор) — фізична особа, яка має вищу юридичну чи економічну освіту таліцензію, видану в установленому законодавством порядку. Як керуючий санацією,арбітражний керуючий реалізує комплекс заходів, спрямованих на виведенняпідприємства з фінансової кризи, здебільшого, за рішенням господарського суду.
2. Приховане,фіктивне та зумисне банкрутство
Іноді підприємства, які фактично є фінансовонеспроможними, з певних мотивів приховують це. У такому разі можна говорити проприховане банкрутство. Проте окремі суб'єкти господарювання, маючи певну мету,можуть навмисне оголосити себе банкрутами, не будучи такими. Ідеться профіктивне банкрутство. Щоб запобігти зазначеним негативним проявам, Кримінальнийкодекс України встановив покарання підприємцям, які вдаються до зазначенихзловживань.
Приховане банкрутство — це навмисне приховання фактустійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних. Якщо цезавдало матеріальних збитків кредиторам, карається позбавленням волі на строкдо двох років або штрафними санкціями до 300 мінімальних розмірів зарплати з позбавленнямправа здійснювати певну діяльність протягом п'яти років. Факт прихованнябанкрутства визначається ознаками:
— надання кредитору неправдивих даних про фінансовийстан неплатоспроможного боржника;
— причинний зв'язок між поданням таких даних та збитками,що їх зазнав кредитор.
Мотиви та цілі приховання банкрутства:
— надія на поліпшення фінансового стану або навиконання фінансових обов'язань особами, які, у свою чергу, є боржниками даноїособи;
— спроба отримати банківський кредит для покриття фінансовоїзаборгованості або для привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацієюпідприємства;
— прагнення отримати вигідне замовлення на виробництвотоварів.
Суб'єкти прихованого банкрутства:
— засновники підприємства;
— власники;
— посадові особи.
Мінімальне стягнення в разі виявлення фактуприхованого банкрутства застосовується:
— якщо банкрутство є наслідком банкрутства іншоїюридичної особи або воно настало внаслідок порушення іншими підприємствамизаконодавства (монополізація ринку цін, недобросовісна конкуренція, махінації зфінансовими ресурсами);
— якщо воно є наслідком дії форс-мажорних обставин.
Максимальні санкції застосовуються, якщо банкрутствосталося через невміння вести ефективну фінансово-господарську діяльність, бракналежної кваліфікації керівництва, халатності, крадіжок, різного родузловживань, прорахунків в оцінюванні ринків збуту і т.д.
Фіктивне банкрутство — полягає в явно неправдивійзаяві громадянина — засновника або власника підприємства, а також посадовоїособи певного підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов'язаньперед кредиторами та бюджетом. Карається штрафом від 300 до 500 мінімальнихзарплат з позбавленням права здійснювати відповідну діяльність до 5 років. Тісамі дії, якщо вони завдали великого матеріального збитку кредиторам абодержаві, караються позбавленням волі до трьох років з конфіскацією майна.Великий матеріальний збиток — це збиток, який в 50 і більше разів перевищуєрозмір неоподаткованого мінімуму. Збиток виникає через неповернення боргів, несплатувідсотків та податків.
Цілі повідомлення неправдивої інформації :
— порушення справи про банкрутство чи санаціяпідприємства в рамках провадження справи про банкрутство;
— приховання незаконного витрачання коштів;
— ліквідація, реорганізація чи приватизаціяпідприємства з метою зміни форми власності;
— уведення в оману незалежного аудитора з метоюодержання необ'єктивного висновку про фінансовий стан підприємства.
Доведення до банкрутства. Новим законодавством пробанкрутство введено положення про відповідальність за умисне банкрутство.Умисне банкрутство — це свідоме доведення суб'єкта підприємницької діяльностідо стійкої фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, щовласник або посадова особа підприємства з корисливих міркувань вдається допротиправних дій або не виконує чи неналежна виконує свої службові обов'язки,завдаючи істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правамвласників і кредиторів.
Умисне доведення до банкрутства, коли це завдалоістотної шкоди державним чи громадським інтересам або таким, що їх захищаєзакон, правам та інтересам кредиторів, — карається штрафом від 500 до 800неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обійматипевні посади або здійснювати певну діяльність на строк до 5 років. Ті ж дії,якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, караються позбавленням волі настрок до 5 років з конфіскацією майна.
3. Практичнезавдання
Задача 1.
У структурі позикового капіталу фірми „Метіда”банківський кредит складає х1% коштів, залучених за рахунок емісії облігаційх2%, комерційний кредит у формі короткострокової відстрочки платежу – х3%, уформі довгострокової відстрочки з оформленням векселя – х4%. Ставка відсотка забанківський кредит – ПКб%, витрати на залучення банківського кредиту повідношенню до його суми – ЗПб. Ставка купонного відсотка по облігаціях складаєСК%, рівень емісійних витрат по відношенню до обсягу емісії – Езо. Ціновазнижка при готівковій оплаті за продукцію складає ЦС%, період наданнякороткострокової відстрочки – ПО днів. Ставка відсотка за вексельний кредит –ПКв%. Визначте середньозважену вартість позикового капіталу.Х1 30 Х2 40 Х3 30 Х4 ПКб 12 ЗПб 0,07 СК 13 Езо 0,14 ЦС 9 ПО 130 ПКв 14
Задача 2.
Статутний капітал акціонерного товариства становить1000000у.о. (20000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). Прийнять рішення прозбільшення статутного капіталу на 70%. Біржовий курс акцій (Кб) до збільшеннястатутного фонду – 100 у.о Курс емісії(Ке) нових акцій – 70у.о. за акцію. Номінальна вартість Кількість акцій Біржовий курс Загальна курсова вартість Розмір статутного фонду до збільшення 1 000 000 20 000 100 2 000 000 Розмір збільшеного статутного фонду 500 000 10 000 70 700 000
1. Визначтезагальний біржовий курс акції після збільшення капіталу.
2. Курсовийприбуток та збиток.
Після збільшення капіталу загальний ринковий курсакцій становив 2 700 000 грн. Йому відповідає статутний капітал у розмірі 1 500000 грн (30 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). У результаті збільшеннястатутного капіталу формується новий ринковий курс акцій:
Кр (новий) = Кб+Ке/загальна кількістьакцій=2000000+700000/20000+10000= = 90 у.о за одну акцію.
Курсовий прибуток на кожну нову акцію становить 20 у.о,курсовий збиток на кожну стару акцію — 10 у.о. За допомогою купівлі-продажупереважних прав компенсуються курсові збитки старих акціонерів за рахуноккурсового прибутку держателів нових акцій:
Акції Кількість Старий курс Курс емісії Середній курс
Курсова
вартість 1(1×2(3))
Курсова
вартість 2(1 × 4) Курсовий збиток (прибуток)
Старі
Нові
2
1
100
—
—
70
90
90
200
70
180
90
–20
+20 Разом 270 270
При збільшенні капіталу у співвідношенні 2: 1покупець нових акцій повинен придбати два переважні права для купівлі однієїакції за курсом емісії. В нашому прикладі для купівлі однієї нової акціїінвестор повинен заплатити 90 грн (70 + 2 · 10), що відповідає середньому курсупісля емісії. Фінансово-майновий стан акціонерів у результаті операціїзбільшення статутного капіталу залишається незмінним.
/>
Список використаної літератури
1. Бланк И.А. «Стратегия йтактика управлення фінансами», — Киев: МП «ИТЕМ лтд», СП«АДЕФ-Украина», 1996.
2.ДжейК.Шим, Джозл Г. Сигел. «Финансовьій менеджмент», — Москва: Инф.-изд. дом«Филинь», 1996.
3. Нікбахт Е., Гропнелі А.«Фінанси.», — К.: Основи, 1993.
4.Пересада А.А.: «Управління інвестиційним процесом», — Київ, 2002;
5.Данилов, Івашина, Чумаченько: «Інвестування», — Київ, 2001;
6. Черняк В.З.: «Бизнес-планирование», — КноРус, 2005;
7.Бланк І.О.: «Основыинвестиционного менеджмента», — Київ, 2001.