МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТФІНАНСІВ
Кафедраподатків і
фіскальноїполітики
Курсоваробота
натему:
Аналізвітчизняної практики адміністрування податків
Виконала:
Фільо М.М.
Тернопіль2009
Зміст
Вступ
1. Організаційно-правовізасади адміністрування податків
2. Практичніаспекти адміністрування податків в Україні: проблеми та наслідки
3. Шляхивдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальністьтеми. У сучасних умовах адміністрування процесів оподаткування є однією знайважливіших складових досягнення ефективного зростання підприємницькоїактивності у всіх сферах економіки. Усвідомлення платниками податківнеобхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з умов зміцненняекономіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливогоподаткового клімату, реального зниження податкового навантаження на платниківподатків, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків,виведення з „тіні” капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпеченняпрозорості відносин між податковими органами та платниками податків єпріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни. При цьому, ключовими заходами вданому напрямку є обговорення та прийняття проекту Податкового кодексу України,удосконалення процесу адміністрування податків, запровадження єдиних справедливих підходів дооподаткування всіх платників податків. Прийняття податкового кодексу України,дозволить удосконалити механізм взаємовідносин платників податків з податковимиорганами з питань підготовки, видання та оприлюднення податкових роз’яснень, адіяльність органів державної податкової служби стане ще більш прозорою,наближеною та підконтрольною громадянському суспільству, що є необхідноюскладовою правової держави.
Серед вітчизнянихнауковців питанням адміністрування податків приділяли увагу В.Л. Андрущенко,Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, Т.Демченко, А. Іванченко, В. Коротун, В. Мельник,С. Позняков, Т. Проценко, А. Селиванов, Ф. Ярошенко та ін. Однак поки що немаєєдиних і усталених поглядів на цю проблему, а теоретичні засади управлінняпроцесом справляння розроблені недостатньо.
Метою дослідженняє розкриття поняття та сутності категорії адміністрування податків, вивченняйого основних принципів та функцій, виявлення проблем та шляхів їх подолання, атакож розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адмініструванняподатків у сучасних умовах розвитку.
Відповідно домети ставимо наступні завдання:
1) вивченнясутності категорії адміністрування податків, його принципів та функцій;
2) визначення основних проблемпроцедури адміністрування податків та їх наслідків;
3) проаналізуватиефективність адміністрування податків;
4) визначитистратегічні напрями вдосконалення процедури адміністрування податків у сучаснихумовах розвитку.
Об'єктомдослідження є податкова система України. Предметом дослідження виступаєпроцедура адміністрування податків.
У процесі написання роботи були використані такі методи дослідження, як аналіз, синтез, групування,порівняння. Також використовувались термінологічний, статистичний,систематичний, економіко-математичний, розрахунково-конструктивний та іншіметоди наукового дослідження.
Інформаційно-факторологічнубазу дослідження становлять нормативно-правові акти з питань оподаткування іподаткового регулювання та управління, статистичні матеріали Державноїподаткової адміністрації України, Державного казначейства України. Крім того,джерелом для написання роботи були навчальні підручники та посібники,науково-публіцистична література, монографії, інтернет-ресурси.
Розділ 1.Організаційно-правові засади адміністрування податків
Початок активноговживання терміна адміністрування податків вітчизняними практиками й політикамиприпадає на другу половину 1990-х років. Кожне його озвучування фактичнозасвідчувало сутнісну різницю, а інколи й невизначеність змісту. Унормативно-правових актах юридична категорія «адміністрування податків» поки щоне знайшла свого закріплення, хоча досить часто використовується політиками таурядовцями, при цьому виявляється нетотожне розуміння її змісту. Для науковоїлітератури це поняття також є новим.
Згідно знауковими поглядами відомого фахівця у галузі адміністративного права А.Селіванова,адміністрування податків — це «… правовідносини, які складаються у сферіздійснення уповноваженими державними органами заходів з погашення податковогоборгу і передбачають застосування методів владно-примусового характеру доплатників податків».
Ю.Б. Іванов, А.І.Крисоватий, А.Я. Кізима, В.В. Карпова запропонували визначення «адмініструванняподаткових зобов’язань», яке далі за змістом уподібнюють податковомуадмініструванню та трактують як «процедуру реалізації прав і обов’язківсуб’єктів податкового права щодо узгодження й погашення податкових зобов’язань».Адміністрування податків існує у практиці державного управління досить давно. Унауковій літературі кінця XIX – початку XX століття згадуються терміни «податнатехніка» й «фінансова техніка», які за змістом багато в чому перекликаються ізсучасним адмініструванням податків. Що стосується англомовних словників, тодефініція «administration» є синонімічною «management», «execution», «performance», «supervision», тобто управління, організація, виконання,здійснення, нагляд (контроль). Комплексного ж визначення «адмініструванняподатків» (tax administration), «система адміністрування податків»(tax administration system) не надається.
Адмініструванняпроцесів оподаткування має суто економічний зміст та об’єднує за допомогоюоднієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконаннязаконодавчих та нормативно-правових актів.
Основнимипроцедурами адміністрування податків є:
1) обліковаробота (облік платників податків і облік надходжень);
2) масово-роз’яснювальнай консультативна робота;
3) прогнозно-аналітичнаробота;
4) контрольно-перевірочнаробота.
Названі напрямиуправлінської діяльності передбачають використання облікових, соціальних,аналітичних і контрольних технологій відповідно.
Основнимдокументом, який сьогодні регулює процес адміністрування податковихзобов’язань в Україні, є Закон №2181 «Про порядок погашення зобов’язаньплатників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Об’єктомадміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов’язаньплатників податків.
Метоюадміністрування є забезпечення погашення податкових зобов’язань платниківшляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосуваннязаконодавчо встановлених механізмів і процедур. Суб’єктами адмініструванняподатків є:
- платникиподатків, у тому числі ті, на яких покладено обов’язок утримувати податок;
- органи контролю;
- органистягнення.
У межахподаткового адміністрування здійснюються такі дії: взяття на облік, декларуванняподаткових зобов’язань, визначення податкових зобов’язань органами контролю,зміна строків виконання податкових зобов’язань, повернення зайво сплаченихподатків, стягнення несплачених податків, застосування забезпечувальних заходів(податкова застава, податкова порука, адміністративний арешт активів),оскарження рішень органів контролю і т. п.
Основнимипринципами, які використовуються у адмініструванні податків є:
1) принципєдиноначальності – всі рішення підпорядковуються конкретним вимогам керівника івиконуються відповідно до чітко сформульованих інструкцій;
2) принципплановості – рішення керівництва щодо організації виробничого процесу повиннібути чітко спланованими;
3) принципекономічності – реалізація та виконання прийнятих рішень повиннізабезпечуватись мінімальним обсягом витрат;
4) принципкомплексності – комплексний підхід до управління процесом адміністрування.
Адмініструванняподатків виконує такі функції:
1) функція планування:
- тактичнепланування ( 1міс. – 1 квартал);
- поточнепланування ( до одного року);
- стратегічнепланування ( до п’яти років).
2) обліковафункція – забезпечує облік платників податків та облік податкових надходжень;
3) контрольнафункція – полягає у здійсненні контролю за правильністю нарахування податковихзобов’язань, контролем за своєчасністю сплати податків і зборів;
4) регулюючафункція – передбачає регулювання за допомогою податкових стимулів і ставок.
Адмініструванняподатків має включати стратегію й тактику управління процесом справляння.Тактика управління спрямовується на досягнення основних цілей оподаткування вконкретних соціально-економічних, політичних і правових умовах. У ході поточноїдіяльності органів державної виконавчої влади, відповідальних за справляння,вирішуються питання забезпечення дотримання чинних правил, оптимізаціїадміністративних витрат, раціональної організації взаємовідносин із платникамиподатків тощо. Фіскальні служби, з одного боку, повинні максимізувати бюджетнінадходження, а з другого – по можливості виключити прямі втручання у сферугосподарської діяльності та своїми діями не призвести до погіршення умовведення бізнесу.
За нестійкоїекономічної ситуації й невизначеності політичного становища зростає значеннявироблення стратегії адміністрування податків. Зміни політичного керівництва неповинні серйозно впливати на ефективність і безперебійність роботи фіскальнихслужб держави. Тому найпершим завданням є створення незмінюваного адміністративногоапарату, який оперативно й компетентно проводив би в життя рішення будь-якоїгрупи політичних лідерів. Крім того, важливим стратегічним завданням єобґрунтування напрямів модернізації фіскально-адміністративних технологійвідповідно до можливих змін ринкових умов, поведінки суб’єктів господарювання –платників податків, переорієнтації бізнесових операцій тощо. Стратегіяадміністрування податків повинна враховувати реальний стан справ у економіцікраїни й політичній системі держави, а також перспективи розвитку національногоринку, процесів глобалізації, виникнення різних ризиків.
Кожна система,процес визначається критеріями ефективності функціонування. У адмініструванніподатків такими критеріями виступають: для платника – мінімізація витрат часу,зусиль та грошових коштів при виконанні податкових зобов’язань; для державнихорганів – зростання податкових надходжень до бюджету за відсутностірозбалансування учасників податкового процесу та мінімізації витрат наутримання апарату для забезпечення функцій держави у сфері оподаткування, дляподаткових агентів – оптимізація витрат часу і коштів на виконання уповноваженихподаткових зобов’язань. Адміністрування податків ґрунтується на дотриманні двохвидів правил: визначених державою в законодавчих і нормативних актах тавироблених суспільством у вигляді традицій та звичок. Враховувати останні воподаткуванні надзвичайно важливо, оскільки ефективність застосуванняфіскальних механізмів багато в чому залежить від реакції суспільства,психологічного сприйняття платниками нововведень. Необхідно зауважити, щоокремі звички індивідів можуть бути невиправданими як із точки зору оптимальноїгосподарської поведінки в конкретних економічних умовах, так і в розрізіінтересів суспільства в цілому та держави як його політичної організації. Підїх впливом приймаються необґрунтовані, недоцільні й нераціональні рішення. Утакому разі звички вступають у суперечність із правилами, й основним завданнямостанніх стає коригування поведінки суб’єктів, переборювання звичок. Уадмініструванні податків це особливо актуально щодо звички збереження того, щоналежить на умовах приватної власності, яка переростає в рішення й дії зухилення від оподаткування, та ін. У цілому можна сказати, що звички і правилає найбільш значущими, базовими джерелами рішень у адміністрування податків. Наїх основі відбувається координація діяльності всіх суб’єктів відносиноподаткування й регуляція всіх пов’язаних процесів. Сучасні технологіїадміністрування податків складні в застосуванні. Тому для реалізації конкретнихуправлінських рішень стратегічного й тактичного характеру потрібні спеціальнопідготовлені працівники, кожен з яких повинен мати достатній рівеньфінансово-економічних знань, розуміти специфіку організації стосунків з людьми,формувати та спрямовувати їх відповідно до цілей оподаткування й чинних правил.Серед головних рис службовця, потрібних у сфері адміністрування податків. Слідвиділити внутрішню самостійність, прагнення до саморозвитку, здатність досамоконтролю, вміння впливати на оточуючих і переконувати їх.
Будь-якістратегічні й тактичні управлінські рішення та дії спрямовано на конкретнусвідому потребу людини чи суспільства. В адмініструванні податків вониорієнтуються на розв’язання важливих для суспільства проблем: досягненнябажаних результатів оподаткування, подолання невідповідності між бажаним і фактичнимстаном справ у оподаткуванні. Реалізація зазначеного передбачає існуванняорганізаційної системи, що є необхідним атрибутом управлінської діяльності.Основним її завданням є координація дій окремих людей з метою розв’язанняназваних проблем.
Структураорганізаційної системи адміністрування податків реально складається відповіднодо соціально-політичних, економічних і організаційно-технічних умов. Вонапредставлена фіскальними службами держави. В Україні це Державна податковаслужба, Державна митна служба, Пенсійний фонд, фонди соціального страхування.Кожна з цих служб може розглядатися як самостійна організаційна система нижчогорівня, адже вони наділені всіма необхідними для цього рисами: мають чіткупроблемну орієнтацію, центри управління, певну ієрархічну структуру. В Україні умовно центром управління можна вважати Кабінет Міністрів. Але він не маєчіткої проблемної орієнтації, конкретизованої лише під оподаткування. А якщоєдиним центром вважати Міністерство фінансів, то порушується принцип входження,характерний для організаційних систем
(жодна з фіскальних служб у нашій країні не входить до складу Мінфіну). Існуєнагальна потреба в обґрунтуванні підходів до вирішення даного питання, а заумови їх відсутності доволі гостро постає проблема оптимального розподілуфункцій між фіскальними службами та їх підрозділами, щоб не допустити, з одногобоку, відповідальності різних ланок за реалізацію тієї самої функції, з другого– втрати функції в переліку обов’язків. Зазначене, у свою чергу, потребує налагодженнявзаємодії фіскальних служб задля інформаційного обміну та забезпеченнявиконання покладених на них функцій.
Розділ 2.Практичні аспекти адміністрування податків в Україні: проблеми та наслідки
У сучасних умовахадміністрування процесів оподаткування є однією з найважливіших складовихдосягнення ефективного зростання підприємницької активності у всіх сферахекономіки. Адміністрування процесів оподаткування має суто економічний зміст таоб’єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпеченнявиконання законодавчих та нормативно-правових актів. Сьогодні на шляхуефективного адміністрування в податкової сфері існує ряд проблем, які необхідновраховувати для забезпечення результативності цього процесу. До них можнавіднести такі: велику кількість різних податків та зборів; проблемиміжбюджетних відносин; проблеми формування позабюджетних фондів; часті змінизаконодавчих та нормативних актів; наявність різноманітних пільг із питаньоподаткування; велику кількість ліцензійних видів діяльності; відсутністьуніфікації діяльності контролюючих органів; низький рівень інформованостісуспільства з питань оподаткування; інші, пов’язані з оподаткуванням, проблеми.З наведеного можна зробити висновок, що проблеми податкового адміністрування можнарозглядати з різних поглядів. По-перше щодо юридичного вдосконалення – тобтостворення системи взаємовідносин між державою та платниками податків задопомогою вдосконалення законодавчої бази, тобто адміністрування податків(рис.2. 1.).
По-друге, щодо вдосконаленнявзаємовідносин між органами оподаткування та платниками податків призабезпеченні стягнення та сплати різних видів податків та зборів, тобто адмініструванняпроцесів оподаткування (рис. 2.2.).
/>
Рис.2.1. Схемаадміністрування податків
Адмініструванняпроцесів оподаткування є прерогативою органів оподаткування та забезпечуєтьсякомплексом взаємовідносин із платниками податків, пов’язаних із функціонуваннямцих органів та виконанням поставлених перед ними завдань.
/>
Рис. 2.2. Схемаадміністрування процесів оподаткування
Сукупністьвідносин між органами оподаткування та платниками податків при забезпеченнісистеми виконання функцій податків в існуючих умовах господарювання і складаютьсуть адміністрування процесів оподаткування.
До загальногофонду Державного бюджету України податковими органами за 10 місяців 2009 рокузабезпечено 89 195,9 млн. грн., планові показники Міністерства фінансів Українивиконані на 103,7 відсотка (+ 3 157,1 млн. грн.). Понад минулорічний фактзабезпечено 22 989,6 млн. грн. надходжень, або на 34,7 відсотка більше.
/>
Рис. 2.3.Динаміка збору платежів до загального фонду державного бюджету за 2006-2008роки, млрд. грн.
Зазначенірезультати досягнуто завдяки покращенню адміністрування податків, підвищеннюрівня податкової віддачі платників. Темпи росту надходжень податку на прибутоку 2008 році досягли 150,3%. до аналогічного періоду 2007 року (у 2007 році –134,1%, у 2006 році – 99,3%). Збір податку на додану вартість у жовтніпорівняно із середньомісячним зріс на 555 млн. грн., акцизного збору – на 198млн. гривень. Питома вага надходжень місцевих бюджетів зросла із 40,6% у 2008році до 45,3% у 2009 році, що дозволило суттєво зміцнити фінансову основуорганів місцевого самоврядування. На основі даних Міністерства фінансів Україниможна дослідити структуру доходів Державного бюджету за 2007, 2008роки та ІІІквартали 2009 року (табл.2.1.). Основним джерелом доходів Державного бюджету єподаткові надходження – 72,46%, що видно з рисунку 2.4., з яких податок наприбуток підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір та ввізне мито узагальній структурі доходів Державного бюджету за 2008 рік становлять 20,48%,39,74%, 5,47% та 5,15% відповідно.
Таблиця 2.1. Структурадоходів Державного бюджету за 2007, 2008 роки та ІІІ квартали 2009 рокуПоказники 2007 2008 2009* Доходи 165942,1 231686,3 148916,9 Податкові надходження в т.ч. 116670,8 167883,3 101816,2 Податок на прибуток підприємств 33964,8 47456,3 23411,6 Податок на додану вартість 59382,8 92082,6 56027,5 Акцизний збір із вироблених в Україні товарів 8990,4 10125 12134,1 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів 1495,5 2553 2667,8 Ввізне мито 9588,9 11932,8 4584,2 Неподаткові надходження 42114,7 52817,6 40624,1 Доходи від операцій з капіталом 1,769,9 2125,3 739,8 Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій 104,5 135,2 98,6 Цільові фонди 930,5 1022,7 478,2 Офіційні трансферти 4351,7 7702 5159,9
* За ІІІ квартали2009 року
У порівнянні звідповідним періодом 2008 року збільшились надходження з акцизного збору ізвироблених та ввезених в Україну товарів на 3 968,3 млн. грн. (+ 70 %.), зборуподатку на додану вартість – 170,4 млн. грн. (+ 0,5 %.), збору за спеціальневодокористування – 92,0 млн. грн. (+ 21,4 %.), платежів за користування надрами– 62,3 млн. грн. (+ 8,3 %.), частини прибутку, що вилучається до бюджету – 44,8млн. грн. (+ 7,4 %.).
/>
Рис. 2.4.Структура доходів Державного бюджету за 2008 рік
Результатиобстеження ключових показників діяльності ДПС указують на підвищення кількостівиїзних аудитних первірок юридичних осіб, які проводяться аудитними підрозділами.Кількість таких аудитів збільшилася з 183,323 2006 року до 210, 803 2007 року.У цей же період, кількість аудитних перевірок приватних підприємців зменшиласяна 5,635.
/>
Рис.2.4. Динаміказбору платежів до загального фонду Державного бюджету за 2006-2008 роки, %
Донарахуванняподаткових сум стосовно юридичних осіб після таких перевірок складає 10,000грн. на одну перевірку. 2006 року, обсяг загального донарахування становив приблизнопонад 13,000 грн. на одну перевірку (рис.2.6.). Кількість штрафних санкційтакож зменшилась, з 2 мільярдів грн. 2006 року до майже 1,5 млрд. грн. 2007року (табл.2.2.). Це є серйозною і негативною динамікою. Виїзні аудитніперевірки є інструментом контролю та моніторингу, який вимагає найбільшересурсів, а також, потенційно, є найпотужнішим інструментом у рамках діяльностіподаткової адміністрації, спрямованої на забезпечення виконання зобов’язань,передбачених податковим законодавством.
Таблиця 2.2.Результатипроведення перевірок юридичних осібПоказник 2006 2007 Відхилення Кількість перевірок (тис.) 183,323 210,803 27,48 Сума донарахувань на одну перевірку (тис. грн.) 13 10 -3 Сума штрафних санкцій ( тис. грн.) 2000000 1500000 -500000
Чимало з цихаудитних перевірок було проведено для перевірки заявок на відшкодування ПДВ, іщо це є передбаченою вимогою Закону України про ПДВ. Проте, цифрові даніключових показників діяльності ДПС показують, що збільшення кількості виїзнихаудитних перевірок не обов’язково є продуктивним. Обсяг донарахувань можезменшуватися, хоча, ймовірно, більша кількість аудитів посилює застереження. Необхіднозапровадити систему звітності, де платники податків додавали б інформацію просвоїх контрагентів (постачальників і покупців) стосовно загального обсягу обігута загальної суми вхідного та вихідного ПДВ упродовж звітного періоду. Однак,цю систему можна використовувати лише як інструмент управління ризиками, а неяк інструмент повного звіряння. Система подає сигнали щодо відбору аудиту увипадку невідповідностей. Результат перевірки на відповідність не обов’язковоозначає, що було перевірено заявку на відшкодування ПДВ. Інші розбіжності, якіпотенційно, слід оглядати, можуть бути не виявлені. Ця система може сприяти виправленнюситуації з ПДВ.
Отже, потрібнозастосовувати систему звітності за ПДВ тільки як механізм відбору для аудиту,автоматизовану допомогу для спрямування декларацій з ПДВ у вірний коридорконтролю, де вони трактуватимуться згідно з загальними принципами, визначенимив системі управління ризиками.
/>
Рис.2.6.Результативність проведення перевірок
Також ДПС маєпосилити роботу для запровадження загальнонаціональної функціїризико-орієнтованого відбору для аудиту. Одним із основних принципів роботищодо управління процесом справляння податків є перевірка випадків високогоризику та фіскальної значущості. Це є необхідним для того, щоб знизити рівеньухилення від сплати податків, стягувати податкові суми та вселяти довіру середінших платників податків щодо спроможності податкової адміністрації здійснюватисправедливий контроль. Про ефективність адміністрування процесів оподаткуванняможливо говорити лише, якщо буде забезпечено зрозумілу для платників податківсистему як стягнення податків та зборів, так і їх конкретного використання накористь тих самих платників податків. Рівень розвитку національної економікиставить перед суб’єктами податкових відносин різні завдання, які потребуютькоригування залежно від зміни внутрішніх економічних відносин, зовнішніхчинників, змін умов господарювання та фінансово-господарського стану суб’єктівгосподарювання, інших складових частин ринкових відносин. Безсистемністьподаткового законодавства, значна кількість і частота внесення змін тадоповнень до нормативно-правових актів значно ускладнює роботу контролюючихорганів із забезпечення виконання платниками податків податкових зобов’язань танегативно позначається на діяльності суб’єктів підприємництва, а також знижуєпривабливість національної економіки для іноземних інвесторів, зокремавнаслідок обмежених можливостей щодо формування їх власної політики на середньо-та довгостроковий період. У зв’язку з цим економічні ризики залишаються доситьвисокими. Унаслідок неякісного викладення норм податкового законодавства,зокрема відсутності єдиної термінології, неоднозначно застосовуються терміни,що значно збільшує ризик виникнення конфліктів між платниками податків таконтролюючими органами. Окремим проблемним питанням є неузгодженістьподаткового та галузевого законодавства, про що свідчить надання чисельнихподаткових пільг без імплементації у відповідні закони з питань оподаткування.
Недостатньообґрунтоване зменшення ставок податку на додану вартість і податку на прибутокпідприємств без відповідної компенсації втрат бюджету за рахунок коштів, щонадійшли від сплати податків, пов’язаних із вилученням до бюджету надприбутківвід видобутку та використання природних ресурсів та акцизних зборів, значноюмірою спричиняє напруження під час формування дохідної частини бюджету. Так,підходи до справляння платежів за спеціальне використання природних ресурсівзастаріли, що зумовлює зменшення з 2000 року їх частки в доходах зведеногобюджету, а також у вартості товарної продукції (близько 1 відсотка),нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу. Внаслідокбезсистемного, без достатнього наукового обґрунтування перегляду нормативівплатежів порушуються економічно доцільні співвідношення між такими нормативами.Встановлення нижчих ставок акцизного збору, ніж у європейських країнах тасусідніх країнах, не сприяє обмеженню споживання населенням алкогольних напоївта тютюнових виробів. Система місцевих податків і зборів (обов’язковихплатежів) перевантажена неефективними податками і зборами (обов’язковимиплатежами), витрати на адміністрування яких перевищують суму їх надходжень домісцевих бюджетів. Так, надходження від зборів за видачу ордера на квартиру, звласників собак, за участь у бігах на іподромі, за виграш на бігах на іподромі,за право проведення кіно- і телезйомок, за проведення місцевого аукціону,конкурсного розпродажу і лотерей, збору з осіб, які беруть участь у грі натоталізаторі на іподромі, в 2008 році становили 0,8 млн. гривень при податковихнадходженнях до місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів59281,4 млн. гривень. Питома вага таких податків у загальній сумі надходженьвід місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) становить 0,1 відсотка,в доходах місцевих бюджетів від податкових надходжень — 0,001 відсотка. Уцілому кошти від сплати місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів)забезпечують лише 0,6 відсотка надходжень до місцевих бюджетів.
Окремою проблемоює застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва,яке спричинило:
· створеннянесприятливих умов для розвитку ринкової конкуренції у підприємницькомусередовищі з перенесенням податкового навантаження на суб’єктів господарювання,які застосовують загальну систему оподаткування, та фізичних осіб — споживачівтоварів і послуг;
· незаінтересованістьсуб’єктів малого підприємництва у зміні свого статусу, що уповільнює їхрозвиток, зростання обсягів діяльності та призводить до дроблення деякихсередніх підприємств;
· створенняумов для застосування схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткогозаконодавчого врегулювання спрощеної системи оподаткування;
· використаннясуб’єктів малого підприємництва – платників єдиного податку під часзастосування схем мінімізації податкових зобов’язань підприємств, якізастосовують загальну систему оподаткування.
Зазначенінедоліки та наявність системних прорахунків у процесі адміністрування податківпризвели до виникнення таких проблем, як:
· зневажливеставлення з боку платників податків до конституційного обов’язку щодо сплатиподатків;
· низькийрівень податкової культури;
· широкезастосування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилення від сплатиподатків;
· значнабюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;
· наявністьзначної кількості податкових пільг (преференцій), що порушують нейтральністьподаткової системи, знижують ефективність сплати основних податків.
Таким чином,існуюча податкова система недостатньо ефективна, не забезпечує на належномурівні становлення конкурентного середовища та економічне зростання.
Урахування всіхцих складових і повинне забезпечуватися в першу чергу під час адмініструванняпроцесів оподаткування.
Підвищення рівняефективності адміністрування процесів оподаткування сприятиме:
– створеннюефективних умов діяльності органів оподаткування;
– створеннюсприятливого середовища для розвитку підприємницької діяльності;
– забезпеченнюпрактично обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення адміністрування податків,тобто внесення державою відповідних змін у взаємовідносини з платникамиподатків;
– усуненнюелемента випадковості при прогнозуванню бюджетних надходжень;
– вирішенню іншихпроблем, пов’язаних зі стягненням і сплатою податків та зборів.
Розділ 3.Шляхи вдосконалення процедури адміністрування податків в сучасних умовахрозвитку
Усвідомленняплатниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однієюз умов зміцнення економіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створеннясприятливого податкового клімату, реального зниження податкового навантаженняна платників податків, створення сприятливих умов для добровільної сплатиподатків, виведення з „тіні” капіталу, набутого незаконним шляхом тазабезпечення прозорості відносин між податковими органами та платникамиподатків є пріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни. Прицьому, ключовими заходами в даному напрямку є обговорення та прийняття проекту Податковогокодексу України, удосконалення процесу адміністрування податків, запровадженняєдиних справедливих підходів до оподаткування всіх платників податків. Длявдосконалення процедури адміністрування податків 14 жовтня 2009 року КМУзатвердив Національний план дій з поліпшення адміністрування податків.Відповідно до нього передбачається:
1) Удосконаленняконтрольно-перевірочної роботи
· Запровадитиперіодичний перегляд критеріїв ризику діяльності платників податків, яківикористовуються під час планування перевірок;
· Визначитигалузі економіки, що є пріоритетними для контролю;
· Забезпечитипершочерговість включення до плану-графіка проведення планових виїзнихперевірок платників податків, що мають найбільш високий ступінь ризику щодонесплати податків;
· Удосконалитипрактику одночасного проведення перевірок платників податків та їх контрагентів;
· Розробленнята затвердження в установленому порядку механізму визначення за непрямимиметодами об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань суб’єктів господарювання;
· Переглядстроку проведення перевірок та розширення повноважень органів державноїподаткової служби під час проведення перевірок щодо отримання інформації пробанківські рахунки платників податків, що перевіряються;
· Посиленняконтролю за транскордонним ухиленням від оподаткування;
· Розробитисистему ризиків, притаманних сфері транснаціонального трансферногоціноутворення;
· Провестиінвентаризацію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;
· Забезпечитивжиття заходів до укладення міжнародних договорів про обмін податковоюінформацією з метою запобігання податковим зловживанням під час здійсненняміжнародних трансакцій;
· Провестиперегляд Переліку офшорних зон виходячи з статистичної інформації про обсягекспортно-імпортних операцій за 2007, 2008 та дев’ять місяців 2009 року,здійснених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
2) Удосконаленняадміністрування податку на додану вартість:
· Врегулюватипитання щодо проведення тематичних перевірок з питань дотримання законодавства,що регулює нарахування та сплату податку на додану вартість, зокремаправомірності заявленого бюджетного відшкодування;
· Удосконалитипроцедури реєстрації платників податку на додану вартість та анулюванняреєстрації платників, щодо яких встановлені факти участі в шахрайських схемах;
· Розповсюдженняелектронної системи подання декларацій з податку на додану вартість длядосягнення стовідсоткового отримання даних податкової звітності в автоматичномурежимі;
· Затвердитиплан-графік скорочення обсягу податкового боргу з податку на додану вартість тавідшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на IV квартал2009 р. і 2010 рік.
3) Поліпшенняадміністрування податків, сплачуваних великими платниками податків:
· Створитиу структурі центрального апарату ДПА центральний офіс по обслуговуванню великихплатників податків з регіональними відділеннями у Дніпропетровській, Одеськійобластях і м. Києві та підпорядкувати його безпосередньо заступнику Голови ДПА.
· Розробитита подати Уряду проект акта Кабінету Міністрів України щодо збільшеннячисельності центрального апарату ДПА, пов’язаної із створенням офісу великихплатників податків.
· Розробитита затвердити перелік критеріїв, за якими визначатимуться великі платникиподатків.
· Провестианаліз показників фінансово-господарської діяльності платників податків зурахуванням критеріїв, за якими визначаються великі платники податків, тазатвердити перелік таких платників податків.
· Поінформувативеликих платників податків про переведення їх з 1 січня 2010 р. наобслуговування до центрального офісу по обслуговуванню великих платниківподатків або до його регіональних відділень.
4) Інтенсифікаціяпроцесу стягнення податкової заборгованості:
· Включитидо критеріїв оцінки державних податкових адміністрацій у регіонах та державнихподаткових інспекцій показник скорочення податкового боргу 20 платниківподатків, які мають найбільші суми податкового боргу у регіоні;
· Забезпечитиз метою оперативного реагування на ризики погашення податкового боргуплатниками податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства;
· Щоквартальне(в розрізі кожного окремого боржника) інформування ДПА про розмір наявнихліквідних активів; обсяги заборгованості кредиторам, вимоги яких за законом єпріоритетними порівняно з податковим боргом;
· Поданнявідповідної інформації державним установам, які є кредиторами відповіднихборжників-банкрутів.
· Провестидиференціацію платників податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства,за ступенем ризику погашення їх податкового боргу
· Провестиінвентаризацію невиконаних станом на 1 жовтня 2009 р. виконавчих документів,пов’язаних із стягненням податкового боргу юридичних та фізичних осіб, та вжитизаходів до забезпечення безумовного виконання органами державної виконавчоїслужби зазначених виконавчих документів.
· Внестизміни до нормативно-правових актів, які регулюють порядок ліцензування тапатентування окремих видів господарської діяльності, в частині внесення допереліку ліцензійних умов та умов патентування умови, яка передбачаєвідсутність у суб’єктів господарювання, що претендують на отримання відповідноїліцензії або патенту, непогашеної податкової заборгованості перед державнимбюджетом та/або цільовими фондами.
Для забезпеченняефективного адміністрування податків в рамках прийняття економічної конституціїнашої держави, є впровадження системи подання податкової звітності велектронному вигляді як одного з важливих аспектів адміністрування податків тасвоєчасного відшкодування ПДВ. Впровадження безконтактного, автоматизованогоконтролю за адмініструванням податків має на меті скоротити кількість перевірокта направлене на приведення до єдиних стандартів документообігу в органах ДПС іу платників податків, адже це спрощує процедуру подання податкової звітності таспрямоване на підвищення ефективності адміністрування податку на доданувартість. Останнім часом податковою інспекцією вживаються вагомі заходи,спрямовані на погашення бюджетної заборгованості з ПДВ, виявлення “віртуальних”сум податку й запобігання розкраданню бюджетних коштів за рахунок “сумнівних”господарських операцій. Впровадження системи електронного документообігусприятиме розв’язанню такої наболілої проблеми, як діяльність фіктивних фірм танезаконне відшкодування ПДВ. На заваді цьому стане автоматизована обробка йаналіз податкової звітності, що не дає можливостей для зловживанняпротизаконними схемами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету. Також,зменшиться людський фактор в цьому напрямку взаємодії платників і податкової,що, в свою чергу, приведе до скорочення терміну проведення перевірок.
Наразі,організовано практичну роботу з платниками податків на місцях. Завдякиактивному інформуванню платників податків із зазначеного питання, поданнязвітності в електронному вигляді отримує дедалі більшу підтримку платниківподатків. Кількість платників податків, які надсилають податкову звітність велектронному вигляді, збільшується щомісяця.
Прийняттяподаткового кодексу України, дозволить удосконалити механізм взаємовідносинплатників податків з податковими органами з питань підготовки, видання таоприлюднення податкових роз’яснень, а діяльність органів державної податковоїслужби стане ще більш прозорою, наближеною та підконтрольною громадянськомусуспільству, що є необхідною складовою правової держави.
Списоквикористаних джерел
1. ЗаконУкраїни «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III // Відомості Верховної Ради України.– 2001. — № 10. — С.44.
2. АндрущенкоВ.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. – 2003.- № 6 – С. 27 – 35.
3. ІвановЮ.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент:Підручник. – К.: Знання, 2008. – 525с.
4. Іголкін І. Податковареформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державногобюджету // Фінанси України. — 2005. — № 8. — С. 19-24.
5. ЄфименкоТ. Цілі Податкового кодексу — налагодження прозорої процедури адмініструванняподатків та стимулювання переходу тіньового сектора економіки в легальний [Електронний ресурс]. – Режимдоступу:www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76797&cat_id=53608
6. МежейніковаВ. Ф. Аналіз ефективності адміністрування податків у сучасних умовах.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/026.htm
7. МельникВ.М. До питання формування теоретичних засад адміністрування податків //Фінанси України. – 2008. – № 9. – С.3 – 9.
8. МельникВ.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу: Моногр. – К.:Комп’ютерпрес, 2006. – 277с.
9. МурашкоМ., Коваленко Ю. Проблеми дефініцій системи адміністрування податків в Україні// Вісник Національної академії державного управління. – 2008. — № 4. – С. 31 –37.
10. Концепціяреформування податкової системи України: Затв. Розпорядженням КабінетуМіністрів України від 19 лютого 2007р. №56-р // [Електронний ресурс]. – Режимдоступу: gymnastka.dem.ru/news136.html
11. Податковаполітика України: стан, проблеми та перспективи: монографія/ В.П. Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С. Варналій та ін; за ред. З.С. Варналія.-К.: Знання України, 2008.- 675с.
12. Проектстратегії реформування податкової системи. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу: www.ambu.org.ua/node/971